Фразеологічні біблійні одиниціяк прецедентні феномени в сучасному французькому публіцистичному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фразеологічні біблійні одиниціяк прецедентні феномени в сучасномуфранцузькому публіцистичному дискурсі

Вигнанська І.М.

кандидат філологічних наук, доцент кафедри французької філології Львівського національного університету імені Івана Франка

Summary

The article investigates the peculiarities and factors of functioning of Bible Phraseological Units (BPU) as prec-edent phenomena, ready-made intellectual and emotional blocks, stereotypes, which are used as intertextual elements, providing a link between publicist and Bible text. Biblical phraseology is presented as a dynamic, structured subsystem, which is not only limited to the Bible referential scope, but also includes a variety of lexemes borrowed from various sources as a result of constant processes of transformation and that by virtue of their latitude connotative signs tends to be used in the domain of publicist style.

Functional-style limitation of newspaper texts is explained by the important role played by the mass media in the life of modern society. The language of the newspaper is a wealth of innovative processes, which traces the deep, rooted components of the linguistic picture of the world of the corresponding society. The article presents BPU as units, possessing certain amount of information in peculiar national-cultural environment, which is a means of detecting national-cultural connotation. BPU reflect the typical representation, perform the function of national stereotypes and cultural viewpoints.

It is proved that the divergence of biblical phraseology is conditioned by the variability of BPU interpretation in the national tradition of Bible translation and its reproducibility in the textual fragments of modern French media discourse. The complex analysis revealed pragmatic aspects of actualization of BPU and explained the reasons for their selection and use by representatives of different native language speakers in the same situations. Since each BPU is the result of individual author's language creation, the article traces the occasional transformations of semantics and / or structure of the BPU that the author applies with a certain intention for a particular text.

The factors of transition of precedent BPU to the general phraseological fund of the language, patterns that are subordinated to the selection and use of precedent BPU in different genre variants of mass-media publications are revealed. The study of peculiarities of precedent BPU has helped to uncover the interaction of linguistic factors that influence the formation of new meaningful shades of BPU. The article attempts to identify the main functions of the precedent BPU in the context of contemporary French mass media discourse, identifies the main factors that influence the degree of activity of the use of precedent BPU and contribute to the process of their pahraseologization.

Considering that the issue of separating precedent phenomena by the nature of their verbal expression is debatable, the paper presents differential features of such concepts as: “precedent name”, “precedent statement”, “precedent text” and “precedent situation”. The polygenetic BPU are singled out as the units which are associated not only with the biblical primary source, but with its interpretation in media discourse and, therefore, are not based on primary biblical, but rather on secondary, cultural associations.

Keywords: national precedent Bible Phraseological Units, polygenetic BPU, national cultural connotation, precedent phenomenon, mass-media discourse, divergence.

Анотація

У статті досліджено особливості та чинники функціонування фразеологічних біблійних одиниць (ФБО) як прецедентних феноменів, готових інтелектуально-емоційних блоків, стереотипів, які вживаються як інтертексту- альні елементи, забезпечуючи зв'язок між публіцистичним текстом і текстом Біблії. фразеологічний біблія публіцистичний

Біблійна фразеологія представлена динамічною, структурованою підсистемою, яка не обмежується лише біблійною референційною сферою, а об'єднує різноманітні ФБО, запозичені з різних джерел як наслідок постійних трансформаційних процесів і завдяки широті своїх конотативних ознак тяжіють до використання в публіцистичній сфері.

Функціонально-стильова лімітація газетних текстів пояснюється тією важливою роллю, яку відіграють мас-медіа в житті сучасного суспільства. Мова газети є багатством інноваційних процесів, де простежуються глибинні, вкорінені компоненти мовної картини світу відповідного соціуму. У роботі представлено прецедент- ні ФБО, як одиниці, що несуть певний обсяг інформації у знаковому національно-культурному “просторі”, що є способом виявлення культурно-національної конотації. ФБО відображають типові уявлення, виконують роль стереотипів національно-культурного світобачення, вказують на символічний характер, фігурують як мовний компонент культурних знаків.

Доведено, що дивергентність біблійної фразеології зумовлена варіативністю інтерпретацій ФБО в національній традиції перекладу Біблії та її відтворюваністю в текстових фрагментах французького публіцистичного дискурсу. За допомогою комплексного аналізу виявлено прагматичні аспекти актуалізації ФБО, з'ясовано причини, яким підпорядковується їх вибір та вживання в однотипних ситуаціях представниками різних носіїв мови.

Оскільки ФБО є результатом індивідуально-авторської мовотворчості, в роботі прослідковано оказіональні перетворення семантики та/або структури ФБО, які автор застосовує з певною інтенцією для конкретного тексту. Виявлено чинники переходу прецедентних ФБО до загального фразеологічного фонду мови, закономірності, яким підпорядковується вибір та вживання прецедентних ФБО у різних жанрових варіантах публіцистичних видань.

Дослідження особливостей прецедентних ФБО сприяло розкриттю взаємодії мовних й позамовних чинників, які впливають на формування нових значеннєвих відтінків ФБО. У роботі здійснено спробу визначити основні функції прецедентних ФБО в контексті сучасного французького публіцистичного дискурсу, визначено головні чинники, що впливають на ступінь активності вживання ФБО та сприяють процесу їх фразеологізації.

Зважаючи на те, що питання поділу прецедентних феноменів за характером їхнього вербального вираження є дискусійним, у роботі представлено диференціальні ознаки понять «прецедентне ім'я», «прецедентне висловлювання», «прецедентний текст» і «прецедентна ситуація». Окремо виділено полігенетичні ФБО, що асоціюються не тільки з біблійним першоджерелом, скільки з його інтерпретацією у публіцистичному дискурсі, а отже ґрунтуються не на первинно біблійних, а на вторинних культурних асоціаціях.

Ключові слова: національно-прецедентні фразеологічні біблійні одиниці, полігенетичні ФБО, культурно-національна конотація, прецедентний феномен, публіцистичний дискурс, дивергентність.

Постановка проблеми. Одним із пріоритетних напрямів розвитку сучасного мовознавства є вивчення питань, пов'язаних із дослідженням фразеологічних біблійних одиниць (ФБО), як прецедентних феноменів, особливостей їх відтворюваності в сучасних публіцистичних виданнях.

Матеріалом дослідження слугували приклади ФБО представлені у сучасних французьких періодичних видання (текстових фрагментах французького публіцистичного дискурсу).

Актуальність дослідження мотивовано недостатнім рівнем вивчення процесів становлення та функціонування прецедент- них ФБО у різних жанрових варіантах публіцистичного дискурсу та визначенням перспективних напрямів використання досліджуваних одиниць.

Актуальність зумовлена необхідністю здійснити комплексний аналіз ФБО як прецедентних феноменів, представити способи їх відтворення в текстових фрагментах французького публіцистичного дискурсу, визначити головні чинники, що впливають на ступінь активності вживання первісних значень ФБО, а також сприяють набуттю нових притаманній певній культурі смислових відтінків.

Мета полягає у тому, щоб на конкретних прикладах виявити чинники функціонування ФБО як прецедентних феноменів, а також вплив текстового та контекстуального оточення на формування національно-прецедентних ФБО, що дозволяє здійснити порівняльний аналіз традиційної біблійної форми ФБО з її оказіональним варіантом, з'ясувати проблеми перекладу національно-маркованих ФБО, визначити основні функції прецедентних ФБО в публіцистичному дискурсі, визначити кореляцію їх тлумачень та залежність між активізацією функціонування прецедентних ФБО у текстах Біблії та сучасному французькому публіцистичному дискурсі.

Виклад основного матеріалу. Мова має здатність забезпечувати інформаційну спадковість, відображати розвиток національної лінгвокультурної спільноти, духовний і культурний досвід людини. За допомогою мовного інформаційного коду формується етнічна й мовна свідомість, ядро якої складають прецедентні феномени. Як стверджує Фредерік Дж. Кессиді одним з джерел поповнення словника народної мови є преце- дентні висловлювання [25], які зберігають первісне значення та набувають нових притаманних певній лінгвокультурі смислових відтінків.

Прецедентні феномени є об'єктом вивчення теорії преце- дентності, підвалини якої заклав Ю. Караулов. Дослідник зазначав, що прецедентні тексти - «це готові інтелектуально-емоційні стереотипи, які використовують як інструмент, що полегшує й прискорює перехід мовної особистості з «фактологічного» контексту думки в «ментальний, а можливо, і навпаки».

До характерних ознак прецедентного тексту Ю. Караулов відносить такі характеристик: хрестоматійність та загальнові- домість, емоційна та пізнавальна цінність, реінтерпретація, що виявляється у багатогранній відтворюваності, а отже преце- дентні тексти стають «фактом культури» [9, с. 89].

До питання функціонування прецедентних феноменів зверталися як вітчизняні (Ю. Великорода, Т.Космеда, О. Найдюк, О. Селіванова та ін.), так і зарубіжні дослідники (Д. Гудков, Ю. Караулов, В. Красних, Г. Слишкін та інші). Прецедентні феномени виступають маркерами інтертекстуальнихзв'язків різних текстів, а прийоми інтертекстуальності є засобом актуалізації прецедентних феноменів.

Термін «прецедентний феномен» прийнято вважати найбільш «всеохоплюючим», однак у науці не виявлено спільних підходів до його визначення. Прецедентним феноменом називаємо елемент когнітивної бази певної лінгвокультурної спільноти, який має здатність у стислій формі зберігати інформацію про факти й виступає моделлю для відтворення подібних фактів, репрезентований і постійно поновлюваний у мовленні за допомогою відповідних вербальних сигналів, що актуалізують його стандартний (відомий усім представникам цієї лінгвокуль- турної спільноти) зміст.

Можливість віднесення ФБО до прецедентних феноменів підтверджується тим, що їм як явищам, пов'язаним із культурою, притаманні всі ознаки, якими дослідники характеризують прецедентні феномени. У термінах В.В. Красних існують пре- цедентні феномени, які є відомими представникам національної лінгвокультурної спільноти, використовуються у різних комунікативних актах, реінтерпретуються в різних жанрах засобів масової комунікації [12, с. 170]. У контексті досліджуваних прецедентно-мотивованих ФБО мотиваційною ознакою виступає певна прецедентна ситуація, історичний факт зафіксований в лексикографічних, фольклорних, етнографічних чи історичних джерелах.

Біблійна прецедентність - динамічний феномен, який реалізується в нескінченній кількості варіантів вербалізації, що пронизує публіцистичний дискурс та несе у собі соціальне, історичне й емоційне навантаження [14, с. 192]. Біблія як культурний код є універсальним прецедентним феноменом.

До розгляду ФБО як прецедентних феноменів у своїй роботі зверталася М.О. Туркова-Зарайська, яка зазначила, що «... вчені не приділяють великої уваги ФБО, лише згадуючи Біблію як джерело великої кількості прецедентних феноменів і посилаючись на деякі показові та яскраві приклади зі Святого Письма» [21, с. 3]. При цьому дослідниця стверджує, що «ФБО належать до категорії прецедентних феноменів, відповідаючи всім вимогам характеристикам цього явища, але в той же час виявляючи свої особливості» [21, с.5].

Зважаючи на те, що питання поділу прецедентних феноменів за характером їхнього вербального вираження є дискусійним, дотримуємося принципів їхньої класифікації, запропонованих Д. Гудковим і В. Красних, поділом на вербальні (ім'я та висловлювання) й вербалізовані(текст і ситуація).

Прецедентна ситуація - «еталонна» ситуація, пов'язана з набором певних конотацій, диференціальні ознаки якої входять в когнітивну базу. Прецедентною ситуацією можна вважати ту ситуацію, яка добре відома носіям певного менталь- но-лінгвального комплексу, є актуальною в когнітивному плані і має варіант сприйняття, до якого входять національно-детермі- новані знання, конотації, які пов'язуються з ситуацією, а також апеляції до якої є частотними в комунікації представників даної національної лінгвокультурної спільноти. Найбільша кількість таких номінацій містить у своєму складі компоненти-оніми.

За класифікацією Д. Гудкова прецедентні ситуації поділяємо на:

- загально-фактичні, або такі, що містять певну подію, а національно детерміноване уявлення про них не складається з окремих позицій її учасників. Прецедентна ситуація SodomeetGomorrheрезюмує ситуацію, подану в Бутті 19,24. В основі ФБО лежить концепт `Sodome', який має складну смислову структуру, що володіє когнітивними потенціалом та піддається семантичній еволюції в процесі функціонування а) крайнє без-ладдя (bruit, dйsordre);б) розпуста (dйbauche, perversitй).

У французькій мові ці слова як ФБО не закріпилися, а їхнє вживання у назві роману М. Пруста“Sodomе et Gomorrhe” є індивідуальним авторським використанням (письменник пов'язує ці слова з поняттям “pйchй sodomite”).Спрощена форма Sodomeможе означати “вираження почуття інтенсивності чого-небудь небажаного”: La capitale mondiale de cette fйrocitй nйvrotique s'appelle Shanghaп. C'est la SodomeetGomorrhe de notre temps. La ville ne possиdequ'unemйmoire, celle de l'argent(L'Officiel, 3 aoыt 2007).

- рольові: передбачають обов'язкові позиції й утворюють структуру, яка складається із взаємопов'язаних елементів: Cain et Abel- prototype de fratricide (Genиse 4,3) актуалізується через називання учасників цієї ситуації та вказівку на їхні позиції. Rien de sinistre et de formidable comme cette partie socialiste. Sa langue est trиs ambiguл. Fils maudit de la crйation vrai Caпn, pourquoi pardonnerait-il а Abel? La nature ne lui pardonne pas (Michelet, Tableau de la France).

Прецедентний текст- завершений та самодостатній продуктмовнорозумової діяльності, відомий члену національ- но-лінгвокультурної спільноти. Прецедентневисловлювання - репродукований продукт мовнорозумової діяльності; закінчена і самодостатня одиниця, яка може бути або не бути предикативною [12, с. 173].

З огляду на специфіку смислового наповнення прецедентні феномени за рівнем прецедентності можна класифікувати як соціумно-прецедентні й національно прецедентні. До соціум- но-прецедентних зараховують такі прецедентні феномени, що вербалізують знання про спільноту (найменування Coranє пре- цедентним для прихильників ісламу; ім'я бога Yahwehє прецедентом для представників іудаїзму; молитва Господня «Notre Pиre»є прецедентною для християнської релігійної спільноти).

Відповідно до класифікації Д. Гудкова прецедентні ФБО класифіковані за їх змістовою структурою: 1) прецедентні висловлювання, які мають поверхневе значення: enchairetenos (Luc 24,39) із плоті і крові (живий, повнокровний); 2) прецедентні висловлювання, яким притаманне поверхневе і глибинне значення: PassionsduChrist (муки Господні) - не лише події, що відбувалися в останні дні життя Христа, а й сильне тілесне страждання; 3) прецедентні висловлювання, які не виявляють поверхневого значення, а системний смисл актуалізується через глибинне значення: les voies du Seigneur sont impйnйtrables (Romains 11,33) путі Господні непізнавані- йдеться не лише про шлях Господа, але й про неможливість передбачити перебіг історії.

Прецедентне ім'я - індивідуальне ім'я, пов'язане або з широко відомим текстом або з прецедентною ситуацією. Прецедентні імена вказують на названий ними об'єкт та наділені додатковою екстралінгвістичною інформацією. Е.С. Отін, досліджуючи власні імена, що привносять додаткові значення, вважає, що «... оніми не тільки здатні виконувати свою пряму і початкову функцію - бути іменами об'єктів оточуючого нас світу, але й можуть містити вторинний, додатковий понятійний зміст, ставати в мові експресивно-оцінними замінниками імен загальних» [18, с. 11]. Внаслідок аналізу були виокремлені групи прецедентних імен за такими ознаками:

- тип власної назви, що є основою прецедентного імені: Антропонім Адам, зводиться до гіпотетичного денотата біблійного героя, зумовленого його образом екстенсіонально- го значення: vieux Adam(грішна людина), dйbarrasser de vieux Adam(духовно оновитися), cotй d'Adam(жартівлива назва жінки), enfants d'Adam(люди), loi d'Adam(подружнє життя), vin d'Adam(вода), tкte d'Adam(переносний освітлювач, що мав форму людської голови), brebis d'Adam(верблюди або степовий міраж), larmes d'Adam(жартівлива назва горілки), pomme d'Adam(випнута хрящова частина гортані) та ін. Вираз n'avoir pas pйchй en Adam(бути прикладом чеснот) можна розглядати як первинний, що співвідноситься з визначеними прецедент- ними ситуаціями Біблії. Значення у відономастичних ФБО викристалізовується в процесі своєрідного симбіозу вихідних біблійних конотацій прецендетних імен і звукової образності в конкретній національній мові.

- символьненаповненняпрецедентногоімені.У творенні ФБО бере участь символічне значення, яким наповнюється ономастична оболонка. Справедливим є твердження Є. Отіна про те, що символічні значення є лише семантичним співзна- ченням онімів, оскільки «їх денотативні ознаки співіснують із загальномовними конотаціями» [18].

Автор зазначає, що внаслідок переходу прецедентного імені до розряду загальних назв розширюється сфера їхнього функціонування. Відбувається деонімізація, прецедентні імена виступають символом певної характеристики: Job - злидар, Samson - силач, Thomas - невіруючий, недовірливий, Judas - зрадник, Dalita - зрадниця, Mathusalem - старий.

Біблійна мотивація доводить, що прецедентне ім'я Сатуособлює образ l'assasin fratricide et de l'envieux,узагальненішеl'homme pervers,а журналісти згадують Cainesяк les partisans de la gauche ou les fascistes (selon les opposйs de l'Espagne rйpublicaine).Такі найменування людини, що узагальнено називають типових представників певної соціальної чи психологічної групи, є «знаками національної культури» [7, с. 36].

Так, носієм символьної семантики стало ім'я Judasу виразах BaiserdeJudas; TrentedeniersdeJudas; EspиcedeJudas. Крім власне біблійного значення (одного з апостолів), це ім'я лексикалізувалося синонімом людини, що зрадила близьких, переконання і стала відступником.

Таке метафоричне смислове наповнення моделюється змістом Євангелія, де відображена зрада Іудою Христа. Лексема акумулювала текстову інформацію і виконує вже не функцію імені, а символьного позначення підступності та зради: JacquesChiracaapportй sonsoutienetsonvote а NicolasSarkozy, lecandidatdel'UMP, pourl'йlection а venir. Que penser de cesoutien? Est-ceunbaiser de Judas? On ne le sauravraimentqu'aprиsl'йlection (La 5, 21 mars 2007).

Задля символьного відтворення окремих елементів у складі ФБО не варто нехтувати низкою чинників, які впливають на виникнення символьних конотацій: тип ономастич- ної основи (антропонімічна, топонімічна, теонімічна), реальність або ірреальність денотата, частотність вживання оніма та його етимологія, структурно-організаційні характеристики прецедентного імені. Так, президент Буш (Bush) можна було б передати як prйsident Buisson, а його віце-президент як La Caille,або ж brebisзамість Rachel, fragilitй - Abel, Emmanuel - Dieu avec nous. Прецедентні імена у нефразео- логічному вживанні представлені категоріальними одини-цями, які сприяють індивідуалізації, виокремленню об'єкта або суб'єкта серед подібних. Більшість прецедентних ФБО у своєму переносному значенні зазнали узагальнення, абстрагування та символізації.

1) кількість складників: одиничні прецедентні біблійні імена; складені семантично зв'язані прецедентні імена, компоненти яких не вживаються окремо як самостійні прецедентні одиниці; складені семантично вільні прецедентні імена, компоненти яких вживаються разом - як цілісна одиниця функціонувати окремо, не втрачаючи при цьому ознак прецедент- ності; складені семантично вільні прецедентні імена з однією обов'язковою частиною (JudasIscariote);парні імена, компоненти яких уживаються завжди разом через високий ступінь їх смислової зв'язаності (Abraham et Sarah).

У виразі Echelle de Jacob (Genиse 28, 12) імяJacobне можна замінити на інше, оскільки біблійне ім'я виконує культурно-ін-формативну функцію, яка полягає у повідомленні позамовних даних про денотата імені та водночас сигналізує про зв'язок ФБО з Біблією: Une йpreuve un peu йlevйe sur l'йchelle de Richter, mais si l'йchelle de Richter, comme celle de Jacob, permet de s'йlever jusqu'а Dieu.... (France Inter, 25 juin 2000) (tremblement de terre en Iran et йpreuve de Dieu qu'y voit Ali Khameiny).

Журналісти вдаються до прецедентних ФБО як в їх первинному прямому, так і у переносному значенні. ФБО в їх прямому значенні виступають, переважно, як об'єкти порівняння, проек-туючи біблійний інтертекст на тканину статті. У переносному значенні вони виступають метафоричними позначеннями для реципієнтної сфери «абстрактних понять».

Вживання прецедентних ФБО сприяє експресивному зображенню подій, їх прагматичній характеристиці (оцінка, емоційне ставлення, виразність висловлювання). ФБО є пре- цедентними текстами, готовими інтелектуально-емоційними блоками, стереотипами, які вживаються як інтертекстуальні елементи, забезпечуючи інтертекстуальний зв'язок між публіцистичним текстом і текстом Біблії.

Так, О.М. Прибитько, аналізуючи особливості прецедент- них ФБО у мові газет, дійшла висновку, що основні їх функція ФБО - інформативна й номінативна, проте спостерігаються і ситуації вияву персуазивної (переконання) [19, с. 36].

Прецедентні ФБО не лише називають певне ім'я чи подію, а й подають сигнал до сприйняття інформації (інформативно-сигнальнафункція). Комунікативна мета заголовка Deuxpoidsdeuxmesures (symbole de l'injustice) (Deutйronome 25, 13) полягає не у вичерпному представленні повідомлення, а у фрагментарній назві теми, передаванні квантів інформації [10, с. 106]: Deuxpoids, deuxmesures? L'ONU et le conflitisraйlo-arabe: uneapproche quantitative (L'Humanitй, 30 octobre 2006).

Прецедентне біблійне ім'я не є прямою вказівкою на його можливих персонажів чи події, а виступає засобом створення метафоричного образу. Можливість реалізації прецедентного біблійного імені як потенційного образного засобу вказує на те, що ФБО виконують також і функцію метафоризації.

Вислів chevaldeTroie,вжитий у значенні підступність, стає вихідним для трансформованого troupeaudescheveauxdeTroie, що його журналісти вжили як заголовок до матеріалу про економічну потугу США в інших країнах: MateuszPiskorski: “LaPolognea йtй utilisйecommechevaldeTroiedes Йtats-Unisdansl'Unioneuropйenne” (L'Humanitй, 21 novembre 2005).

Співвіднесеність і специфіка структури прецедентних ФБО полягає у тому, що їх об'єднує одна й та ж інформація, а інформативні вузли отримують послідовий розвиток [1, с. 15]. У реченні Hongrie: la Pвque du cardinal Mindszenty (La Croix, 8 fйvrier 2000) лексема la Pвque (la rйhabilitation)інформаційно важко доступна читачеві, а ставлення журналіста до тогочасних подій розкривається під час подальшого прочитання. Заголовок: Premier ministre - premier apфtre! Que cache votre baiser de Judas? (La 5, 21 mars 2007) налаштовує читача на пояснення і завдяки семантиці дієслова cacher,викликає на рівні передін- формації іронічне ставлення до подій.

Навіть якщо питання представлене цитатою з промови політичного діяча, яку журналіст використовує в дослівній формі, воно не позбавлене стилістичного, а саме, риторичного значення, оскільки не розраховує на відповідь, а звертається до масової аудиторії і може передбачати можливу реакцію. Так, прецедентне ім'я Notre Dame de Corrиzeактуaлізує у свідомості адресатів «центральний храм у Корезі, присвячений Богородиці (Корезькій Богоматері). Sauf si elle ne reprйsente qu'elle-mкme en tant que la dame aux piиces jaunes ou l'йlue de la Corrиze, je ne pense pas que son ralliement puisse кtre une bonne chose pour Nicolas Sarkozy (Le Figaro, 7 avril 2007). Контекст статті сприяє формуванню образу Бернадетти Ширак, що уособлюється з Пресвятою Дівою та виконує роль політика-захисниці для своїх виборців, які уособлюються з парафіянами [5, с. 142].

Прецедентні ФБО володіють змістовно-фактуальною та змістовно-концептуальною інформацію. Змістовно-факту- альна інформація містить в собі повідомлення про факти, що відбувалися та відбуваються в навколишньому середовищі. Змістовно-концептуальна інформація повідомляє читачу індивідуально-авторське розуміння відносин між явищами, змальованими засобами фактуальної інформації.

Основна фактуальна інформація передається ФБО, але їхні лексичні кореляти не тільки посилюють цю інформацію, додаючи відомості з політичного чи економічного життя країни, але й активно беруть участь у формуванні концептуальної інформації: Entre le Parti et l'Etat, l'imbrication a йtй totale pendant deux gйnйrations; en se rйservant le monopole de la formation des йlites, le parti a modelй l'Etat а son image (Libйration, 15 fйvrier 2003). У наведеному текстовому фрагменті ФБО (modeler а son image) (Genиse 1, 27) підсилює фактуальну інформацію, впливає на стилістичну структуру аналізованого блоку, є головним елементом, що формує концептуальну інформацію.

Тому ФБО мають подвійну природу, комунікативну та пізнавальну, де перша забезпечує перебіг комунікативного акту, а друга відтворює особливості фрагмента дійсності. У виданні Le canard enchaоnй(11 avril 2000) образ Міттерана подано як образ Христа перед апостолами, як персонаж, що органічно злився з поняттям, де публіцист перетворює думку на живу особистість, яка здатна органічно включитися в інформативний текст: Fr. Mitterrand faisait devant ses apфtres les commentaires suivants.

ФБО слугує джерелом двопланової інформації. Читач розпізнає та ідентифікує ФБО, сприймаючи спочатку буквальне біблійне значення, а потім відповідне набуте, конотативне. Під час декодування інформації читачеві необхідно опрацювати два види інформації - образну та логічну, з метою відтворення суттєвого та другорядного, вирізняючи другорядне як форму додаткової комунікації.

У ФО кtre plus catholique que le Pape(бути надто відданим якійсь справі) на базі вихідного поняття сформувалося інше, з протилежним енантіосемічним значенням, утворивши іронічну конотацію у структурі ФБО. Дослівна семантика прочитується як бути більшим католиком ніж папа. На алогізмі побудовано ФБО, що створює іронічний ефект. У виразі Le Pape ne tend pas l'autre joue, il exorcise... (Marianne, 24 septembre 2003) дискваліфікується ситуація, усталена у культурній пам'яті мовної особистості, тим самим вказує на абсурдність реальності, відтвореної у публіцистичному дискурсі.

Експресивнустилістичнуфункцію виконують прецедентні ФБО, вжиті зі значенням, протилежним тому, яке зазвичай за ним закріплене. Такий прийом використання ФБО застосовують з метою передачі іронічного відтінку висловлюваної думки.Et Mel Gibson filma la passion (Dieu crйa le monde) (Marianne, 25 avril 2004). Ефект іронії досягається завдяки паралелі створення світу / фільму на біблійний сюжет, що провокує негативне ставлення до дій, про які йдеться у тексті. В таких випадках переважає «негативна» метафора.

Усвідомлене порушення норми спрямоване на висвітлення парадоксальності, яка виникає внаслідок контрасту між стандартною формою ФБО Travailler dans la vigne du Seigneur (Exode 5,1) - трудитися в лоні церкви та нестандартним (несподіваним) змістом одиниці Tomber dans la vigne du Seigneur (забагато випити): Il semblerait une nouvelle fois que la presse franзaise “oublie” de parler d'un sujet sensible: le plus haut reprйsentant de l'Etat tombй dans les vignes du Seigneur. Merci а la presse belge de s'en кtre fait l'йcho (France Inter, 10 juin 2007).

В аналізованих прецедентних ФБО фразеологічна ефективність досягається двома шляхами: через певний специфічний добір, не порушуючи мовної норми; через вмотивовану модифікацію компонентів, відхилення від норми, з метою передачі ФБО лаконічніше, не змінюючи змісту, а також задля досягнення більшої виразності, створення незвичності, привернення уваги читача новим змістом. Це результат свідомого, а не випадкового порушення мовного етикету, впливом на емоційну та інтелектуальну сферу адресата з метою створення прагмасе- мантичного ефекту.

Оскільки публіцистичний дискурс є оцінним, він не лише інформує, але й оцінює, втілює характер ставлення адресата до зображуваної ним дійсності. Прояв авторського «я» журналіста робить мовлення емоційно-особистісним, а використані ФБО мають оцінний характер, а отже оціннуфункцію. Оцінку вважають головною категорією прагматики в межах впливу, яка співвідноситься з поняттям чинника адресата і є важливим елементом формування прагматичного ефекту.

На думку Н.О. Лук'янової, оцінку представлено як певний інваріант, що реалізується у двох варіантах: позитивному (меліоративному) та негативному (пейоративному) [15, с. 45]. Авторка пов'язує цю категорію з соціальними чинниками: пейоративнамаркованість зумовлена негативними соціальними причинами, несприятливими умовами життя суспільства тощо. У ФБО негативна оцінка закріплена узусом і часто нівелюється або видозмінюється. Меліоративна, навпаки, є результатом позитивної ознаки, компонентом семантики ФБО і покликана створити відповідну емоційну реакцію адресата. Будь-яка оцінка соціальна за своєю суттю [3, с. 5], чим пояснюється її варіативність через соціальну неоднорідність суспільства.

ФБО Le doit de Dieu(Воля божа) (Exode 8, 15): Tous deux sont morts. Seigneur, votre doit est terrible!Виділені в дефініції слова вказують на присутність у семантиці ФБО негативної оцінки. В наступному прикладі негативне значення нівелюється, переходить у свою протилежність, набуває позитивної оцінки [13, с.13]: Ceux qui n'ont rien а se reprocher - les innocents, les blancs comme neige - seront йpargnйs par le doit de Dieu (L'Humanitй, 12 avril 2002).

Заголовок Il est mort le divin enfant (Le Nouveau Observateur, 28 juillet 2006) утворений трансформацією, що асоціюється з великою радістю, за рахунок заміни елементу naоtreна антонімічний mourir, а тому, інформація оцінюється як скорбота.

Когнітивний чинник відіграє важливу роль. Це суб'єктивний образ об'єктивної дійсності: існуюча інформація перетворюється у свідомості суб'єкта оцінювання, співвідноситься з його уявленням про позитивне та негативне: Pour la premiиre fois, depuis quelques derniиres annйes, un communiste est йlu. Le signe qui les distingue dans l'Apocalypse йtait presque visible dans ses actes (Libйration, 15 janvier 2005). Початок повідомлення pour la premiиre fois, depuis quelques derniиres annйesдає підстави відчути присутність емоційного авторського ставлення до повідомленої події. Однак, не розуміючи норм суспільного та політичного життя, неможливо вгадати як саме (позитивно чи негативно) оцінює автор факт хоча виділяє комуністичну партію серед інших партій, використовуючи ФБО signe des йlus dans l'Apocalypse (Apocalypse 7, 8).

Як вважає Є. М. Вольф «визначення позитивного чи негативного оцінного характеру залежить від знання «картини світу» та відповідних критеріїв оцінки, прийнятих в мовному колективі. Оскільки для багатьох об'єктів та ситуацій в соціумі існують відповідні оцінні уявлення, отримувач повідомлення розуміє, про яку оцінку йдеться, навіть якщо висловлювання не пов'язане власне оцінними ФБО» [2, с. 396].

Вираз Babylonemoderne (La 5, 25 octobre 2006) (symbole de la dissolution des mњurs) відтворює тогочасні події Італії.

Вираз captivitй deBabylone (Ap. 14, 8) визначає матрицю соціальних ролей, пов'язує, з одного боку, текст із позамовною чи християнською ситуацією - роль папи в Італії, а з іншого - відправника та одержувача ФБО: LespapesquittentRomepourAvignon. Danscettecaptivitй de Babylone, la papautй, sйparйe du monde romain, perdait la moitiй de sa grandeur (Edgar Quinet, Rйvolution d'Italie, LAR). ФБО La captivitй de Babyloneу значенні exil pйnible et humiliantє не лише ономастичним знаком тексту, але й головним засобом «включення» ФБО до мовного та позамовного контекстів. ФБО дали мові чимало похідних: “Nouvelle Babylone", “ModerneBabylone", “Les captivitйs de Babylone ", “Babylone la Grande ", “Sion pleurequandBabylonerit"[28, с. 41]. Не підлягає сумніву домінування у таких ФБО оцінно-емотивного компонента, а частотність вживаності засвідчує їх важливість як експресивно-маркованого композиційного блока статті.

На основі смислового зв'язку з текстами Євангелія преце- дентне ім'я Hйrodeу вторинній функції трактується як найменування осіб - носіїв певних морально-етичних цінностей. Ім'я іудейського царя Hйrode le Grand (Math. 2, 16) стало синонімом massacreur des enfants.Негативні асоціативні зв'язки, що міцно закріпилися за цим іменем під впливом текстових чинників, сприяли тому, що ця назва стала символом тирана, носієм негативної оцінки [26, с. 30].

Лексема Molek (Lйvetique 18, 21) є підтвердженням того, що альтернацією голосних євреї досягли зміни значення слова. Melekу мові фінікійців означало цар, володар на позначення поваги, та коли вживалося стосовно бога персів, ставало Mоlek. Утворена завдяки альтернації голосних бінарна паронімічна форма Molek / Melekзмінювала своє значення у напрямі закріплення семи образи, символу ненажерливоїсили. У наведених прикладах прецедентні ФБО містять експресивно-оцінну інформацію, що дає підставу стверджувати існування оцінно-емотивної домінанти висловлення. Тенденція до емоційного зображення дійсності, особистісна авторська інтерпретація фактичного матеріалу створює особливий характер експресивності ФБО.

Одна і та ж ФБО може по-різному реалізуватися в однотипних ситуаціях представниками різних носіїв мови. У результаті вживання ФБО в невластивій для них ситуації (контексті) носієм іншого соціолекту (мови професійної групи) з'являється новий відтінок, який згодом оформлюється в новий біблійний варіант. Новий біблійний варіант розширює прагматику всієї ФБО, оскільки розширюється спектр ситуацій і контекстів її вживання, а, отже, і обмежень на її використання.

Кожен лексико-семантичний біблійний варіант має свій прагматичний потенціал, який приписує йому адекватне вживання в різних ситуаціях спілкування. Самі ж ФБО можуть виявляти певну своєрідну «прагматичну мобільність» під час внутрішньомовної міграції (міграція з одного соціолекту в інший тощо).

Поява нового біблійного елемента семантичного навантаження ФБО зумовлює зміну характеристик її вживання, які прагматично закріплені за певним соціолектом, що збільшує прагматичну маркованість цілої ФБО. При вивченні вказаних ознак необхідно брати до уваги той факт, що функціонування прецедентних феноменів у публіцистичному дискурсі має свою специфіку. У публіцистиці використовуються тільки ті преце- дентні ФБО, відомість яких має загальнонаціональний характер [17, с. 62].

Характерною ознакою ФБО є те, що в їхньому прагматичному значенні присутня культурно-національна конотація. ФБО є результатом індивідуально-авторської мовотворчості, проте з плином часу, найактуальніші потрапляють у загальнонародний мовленнєвий вжиток. ФБО будучи прецедентними феноменами, несуть у собі культурно-історичну інформацію, інтерпретуються по-різному з авторським наміром привернути увагу та інтелектуалізувати газетний текст.

Національні ФБО часто входять до когнітивного апарату опосередковано через автопрецедентні тексти. Отже, ФБО, що формують національний канон, часто функціонують як полі- генетичні. Термін полігенетична ФБО запропонувала З.Мінц, визначаючи її як репрезентант текстів, у кожному з яких ФБО набуває свого смислу, що кваліфікується як оказіональний. Для ФБО, як стверджує С. Шулежкова, «характерна багатошаровість асоціацій» [22, с. 8]. Дослідниця виокремила три типи взаємозв'язків між Святим Письмом і ФБО з вторинними (культурними) асоціаціями: 1) постійна актуалізація біблійного тексту через твори; 2) витіснення первинно-біблійних асо-ціацій вторинними культурними асоціаціями; 3) перехід ФБО в розряд безіменних мовних одиниць [22, 9]. Другий із типів зараховуємо до полігенетичних ФБО, адже ослаблення генетичного зв'язку з текстом Біблії наділяє ФБО іншими ознаками, з якими вони асоціюються. Отже, полігенетична ФБО - це ФБО, що ґрунтується не на первинно біблійних, а на вторинних культурних асоціаціях. Прикладом є полігенетична ФБО ville йclairйe sur une montagne(осяйне місто на горі) з джерелом посилання Мт. 5,14: C'est vous qui кtes la lumiиre du monde. Une ville construite sur une montagne ne peut pas кtre cachйe.

У полігенетичних ФБО сакральне відтворюється крізь метабіблійні вирази, актуалізовані в канонічних творах. Так, щоб описати ситуацію в Боснії 1997 та Іраку 2002 років у публіцистичному дискурсі подано біблійний опис пекла як tйnиbres profondes. ФБО tйnиbres profondesпосилається не на книгу Біблії, а на опис пекла в поемі Джона Мільтона “Paradis perdu”, а тому доречніше застосувати суміжний образ royaume des tйnиbres. ФБО кромішня темрява (tйnиbres cimmйriennes - пекло) (Math. 22, 13) спочатку вказувала на пітьму, куди кидали грішників, а згодом, із утворенням нових ФБО, отримала значення tйnebres profondes. Іменник темрява відновив своє первинне значення, а прикметник кромішня - фразеологічно зв'язане значення, з яким утворив нові сполучення: кромішні темрява, морок, ніч. Згодом з ФБО кромішнє пекло (справжнє пекло) виникли сполучення, в яких кромішній має значення дуже важкий, нестерпний.

Вираз Servir Dieu et Mammon (Luc 16, 13) основою якого став вираз з Євангелія: “Personne ne peut servir deux maоtres”. У МОВІ древніх євреїв слово мамона означало багатство, але завдяки твору Д. Мільтона “Paradis perdu» назва сприймалася як ім'я злого духа багатства і згодом почала функціонувати як власна назва [24, с. 95] Coppй consultant dans un cabinet d'avocats d'affaires: Peut-il servir deux maоtres: l'Etat et des intйrкts privйs? (France Inter, 16 octobre 2007).

Розглянемо випадок входження ФБО до французькомов- ного узусу внаслідок омонімічної гри, що призвела до втрати зв'язку з текстом Біблії. Етимологія виразу Le pays dе Nod - «країна блукання»: “Cain partit habiter au pays dе Nod, loin de la prйsence du Seigneur, а l'est d'Eden” (Genиse 4, 16). ФБО є метафорою, адже Каїн був приречений на блукання: «Tu seras un dйracinй, toujours vagabond sur la terre» (Genиse 4, 12). Проте ФБО має значення «сон», унаслідок мовної гри - омонімії біблійного Nod і відомого від початку XV століття слова nod у значенні «схиляти голову, дрімати». Випадок закріпленого на мовному рівні каламбуру слугує моделлю обігрувань ФБО, що є підтвердженням їх ідіоматичного статусу.

У біблійній фразеології вдається простежити суттєві розбіжності між національними культурами, що свідчить про відмінності в осмисленні й трактуванні ФБО представниками різних мовних соціумів. Це «система ціннісної та емоційної орієнтації, закодованої в асоціативно-образних комплексах одиниць і відтворюваної через інтерпретацію образних основ» [11, с. 112].

Національно-прецедентні ФБО формують різні за змістом та обсягом канони в різних культурах. В. Гак виділяє об'єктивні та суб'єктивні причини розходжень у різномовній біблійній фразеології [4, с. 55]. Важливими є мовні чинники, що зумовлюють різну стилістичну маркованість ФБО та експресивність [6].

В. Мокієнко назвав кілька чинників, які пояснюють наявність неоднакової семантичної структури в ФБО, що функціонують у різних мовах, а саме: а) відмінність перекладацьких традицій (візантійська та латинська); б) вплив соціально-культурного середовища: взаємодія християнських вчень з язичницькими; специфіка мовної ситуації в різні історичні періоди; в) внутрішньо-мовні закономірності лексико-семантичного розвитку; г) семантичний синкретизм тексту Біблії [16, с. 146].

ФБО завдяки спільному джерелу Біблії стали своєрідними «універсалами» в багатьох мовах (loup dйguisй en brebis - вовк у овечій шкурі -thewolfinsheepsclothing - der WolfimSchaffel) і характеризуються розбіжностями за формою, що є ознакою предмета, яку покладено в основу найменування. У ФБО tocrossoverJordan - mourir,відбувається цілковите заміщення елементів. Інколи можна спостерігати успадкування ФБО разом з їхньою граматичною формою та лексичним значенням (topaySt. Peter a visit- rendre visite а St. Pierre;tosent toJesus - envoyer chez Jйsus).Так, вираз цапофірний(Le bouc йmissaire) (Lйvitique 16,21) (du latin emissarius -людина, на яку звалюють чужу провину) у німецькій мові має відповідник Der Suiidenhock.

Фразеологічний образ зберігає національну специфіку, мар- кованість якої часто створюється добором специфічної лексики: для позначення певних реалій, що відомі лише носіям певних націй. ФБО, що відображає типові уявлення (прототипи), виконує роль еталонів, стереотипів національно-культурного світобачення, вказує на символічний характер і, отже, фігурує як мовний компонент культурних знаків.

Фразеологічну лакуну зумовлює дивергентність тлумачення ФБО в латинській і візантійській перекладних традиціях. Прикладом слугує ФБО les йtincelles qui volent en l'air, джерелом якої є фраза з Книги Іова, де Еліфаз пояснює страднику першопричину його горя: “L'homme est destinй а subir la misиre, commes les йtincelles а voler en l'air” (Job 5,7). Тлумачення вищенаведеного вірша з Книги Іова далеке від однозначності, адже йtincelle означає «блискавка, стріла, жар».

В інших перекладах замість «іскор» вживаються «блискавки», «стріли», «пташенята, котрівилітаютьіз пекла, щобнаслати чуму на людство». «Пташенята» випадають із цього ряду, адже образ узято з грецької Септуагінти, звідки він перейшов у Біблію. Отже, спостерігаємо протиставлення людини, яка мусить “subir la misиre et travailler а la sueur de son front”і “les йtincelles qui volent en l'air”. У перекладах також спостерігаємо відмінності: «Бо людина народжується на страждання, як іскри, щоб угору летіти» та «Чоловік призводить лихо, як іскри, що летять угору». Переклад І. Огієнка наштовхує на думку про необхідність страждань задля майбутнього спасіння («піднесення угору»), а в перекладі І. Хоменка людина - призвідник зла, ніж страдник.

Прецедентні ФБО в межах французько-української опозиції можуть мати спільне значення, проте різні біблійні прототипи. Дивергентні ФБО зі спільним значенням можуть походити з різних частин Святого Письма. Цитата із Єремії 13, 25 L'Ethiopien peut-il changer la couleur de sa peau ou la panthиre les taches de son pelage?означає неможливість змінити людську природу.

В українському варіанті цей образ трансформується в просторічну паремію горбатого могила виправить. Однак вираз має біблійне коріння (Еклезіаст 1,15), де продовжується відома думка про марноту всього сущого: «Ce qui est tordu ne peut pas кtre redressй». Складна природа прецедентних феноменів обумовлює особливості їх функціонування, а відновлюваність у мовленні та реінтерпретованість в інших знакових системах визначається їхньою здатністю функціонувати у вигляді згорненої метафори і бути символом певного феномена чи ситуації.

Фразеологічну лакуну в одній із зіставлюваних мов можна пояснити варіативністю інтерпретацій ФБО в національній традиції перекладу Святого Письма. Результатом лакуни є описовий переклад ФБО вихідної мови або біблійно-немаркований фразеологічний еквівалент.

Керуючись суб'єктивними естетичними критеріями, автори прагнуть якнайточніше передати головну семантику й експресивно-емоційну сутність змісту ФБО, зберегти близькість до народної мови та мислення зі збереженням біблійного образу, залишаючи латинські чи іншомовні запозичення, надаючи ФБО стилізованих ознак, з урахуванням їхнього тогочасного значення.

За спостереженнями О. Горбача, ці настанови спричинили до того, що ФБО були надто дослівними, «задомашнені» надмірним зверненням до індивідуального стилю автора: Jйsus... se retira donc de nouveau sur la colline(Йо.6, 15) - Ісус...махнув на гору; Les disciples de Jйsus revinrent; et ils furent йtonnйs de le voir parler avec une femme. - Тут прийшли ученики його, i дивувались, що він з молодицею роздобарював. (Йо. 4, 27). Звичайно, вживати дієс-лова махнути у значенні se retirerта роздобарювати у значенні parlerщодо Ісуса Христа - це за словами Житецького, «надто фамільярне поводження з євангельськими особами» [8, с. 34].

Просторічні лексеми не поєднуються із «піднесеним» значенням того, про що мовиться, замінюються на відповідні синоніми, що мають інше стилістичне навантаження: Il aurait voulu se nourrir desfruits que mangeaient les cochons (Luc 15, 17) Бажав він наповнити свого живота стручками, що жерли їх свині. Вживання простонародних слів забезпечує відтворюваність образу оригіналу, хоча й ФБО підлягає ризику семантичної контамінації. Кон- тамінованого значення набувають ФБО, відтворені та перенесені у сучасний публіцистичний дискурс буквально, без урахування певних правил лексико-семантичної валентності.

Цілком виправданим видається і той факт, що використовували церковну лексику замість народної, яка від неодноразового вживання набула додаткових відтінків. Редактори жертвували одним словом на користь іншого, маловживаного, незрозумілого. Порівняймо: ...passez-lui une bague au doigt et des chaussures aux pieds (Luc 15, 22) ...дайте перстень єму на руку, і обув'я на ноги. [27].

Публіцистичні видання своєрідно відтворювали біблійні оповіді, втілювали їх у характерні образи та переосмислювали, надаючи їм додаткових конотацій. Так, до виразів, які базуються на нових конотаціях біблійного образу, належить ФБО, запозичена з англійської мови як toraiseCain.Ця ФБО стала підґрунтям для створення виразів підняти шум, крик, скандал, вчинитибезлад, тоді як у французькій мові для вираження такої конотації вживають вислів faire le diable.

ФБО різняться за ступенем переосмислення компонентів, цілісністю значень і водночас характеризуються певними загальними ознаками, а саме: змістовою завершеністю, відтворю- ваністю (з різними можливими варіантами), семантичною та стилістичною маркованістю. Незважаючи на те, що символіка ФБО інтернаціональна, в системі національної мови ФБО отримала нову, характерну тільки для конкретної мови конотацію.

Оскільки вечеря Христа з учнями була їхнім останнім і таємним побаченням, в англійському та іспанському позначеннях цієї події актуалізується перша риса Thelastsupper; Laultimacena,у французькому - актуалізація цієї риси відсутня - Une Cиne.У своїй праці «Культурно-національні конотації фразеологізмів (від світобачення до світорозуміння)» В. Телія наголошує на понятійному аспекті мовної картини світу.

Поняття культурно-національної конотації є базовим у лінгвокультурології. «Співвідношення мовних значень із певним культурним кодом становить зміст культурно-національна конотація, яка й надає культурно значущої марковано- сті не тільки значенням ФБО, але й змісту біблійних текстів» [20, с. 219]. В основу цих досліджень покладено ідеї В. фон Гумбольта, О. Потебні та їхніх послідовників, які розглядали закономірності розвитку мови в тісному зв'язку з «народним життям», вважаючи, що «через мову все створене народом у минулому впливає на індивіда». Окрім того культурно-національна конотація: апелює до певного досвіду мовця; детермінована етимологічно-образною системою, формами національної культури; своєрідно відтворена у внутрішній формі ФБО; зумовлена стилістично й культурно маркованими компонентами, національними символами. Національно марковані кількісно ФБО значно поступаються національно немаркованим. Це пояснюється існуванням, з одного боку, загальної, у своїй основі, християнської релігії та пов'язаних із нею денотативних універсалій, з іншого - в різних мовах відбувається деривація ідентичних за образом ФБО, які й співвідносяться структурно і семантично.

Проведений аналіз дає змогу підтвердити зумовленість національно-маркованої прецедентності біблійної фразеології дивергентністю національних представлень Біблії. Особливості ФБО пояснюються мовними й позамовними чинниками, які впливають на формування біблійної фразеології, її відтворення в іншомовному культурному середовищі. Здійснені дослідження дають підстави стверджувати, що біблійна спадщина інтерпретується та відтворюється не тотожно, отож Біблія - не лише інтегруючий чинник, а й водночас багате джерело національного самовираження та поповнення мови ФБО. Це підтверджується гіпотезою, що біблійна фразеологія є відкритим об'єднанням, проникність якого зумовлена характером складових одиниць, їхнім функціональним навантаженням - служити лексико-фразеологічним пластом, виражальним засобом понять сфери духовного життя.

Література

1. Бахарев Н.Е. Сруктурно-функциональноеразвитиезаголовков: автореф. дисс. канд. філол. наук: спец. 10.01.10 «Журналистика» / Н.Е. Бахарев. Алма-Ата, 1971. 20 с.

2. Вольф Е.М. О соотношении квалификативной и дескриптивной структур в семантике слова и высказывания / Е.М. Вольф // Известия АН СССР ОЛЯ. 1981. Т.40. № 4. С. 391-397.

3. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки / Е.М. Вольф. [2-е изд., доп.]. М. : УРСС, 2002. 280 с.

4. Гак В.Г Особенности библейских фразеологизмов в русском языке в сопоставлении с французскимибиблеизмами / В.Г Гак. Вопросы языкознания. 1997. № 5. С. 55-65.

5. ДанелянЮ.В. Структурні і смислові трансформації логоепістем у французькому медіа-дискурсі: комунікативно-прагматичний і лінгвокогнітивний аспекти: дис. канд. філол. наук: 10.02.05 / Юлія Володимирівна Данелян. К., 2009. 196 с.

6. Дубровина К.Н. Библейские фразеологизмы в русской и европей-ской культуре / К.Н. Дубровина. Москва : ФЛИНТА, 2012. 310 с.

7. Ермаченко М.Н. К общей теории имени собственного / М.Н. Ерма-ченко // Ученые записки МГПИИЯ им. М. Тореза. 1970. Т 55. С. 9-89.

8. Житецькій П.И. О переводахьЕвангеліяна малорусскійязыкь / П.И. Житецькій. СПб. Тип. ИАН, 1906. 65 с.

9. Караулов Ю.М. Русский язык и языковая личность / Ю.М. Карау-лов. М. : Наука, 1987. 264 с.

10. Козловська ГБ. Прагматичний аспект категорії інформативності англомовних синоптичних текстів газетно-публіцистичного стилю: дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Ганна Борисівна Козлов-ська. Харків, 2003. 219 с.