Формування терміносистеми економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Невпинний розвиток науки й техніки вносить значні зміни до мовної та концептуальної картини світу, в декілька раз примножуючи в словниковому складі мови фахову лексику. Стрімкий розвиток економіки й міжнародна інтеграція в цій сфері зумовили інтенсивне зростання економічної термінології та обумовили необхідність її всебічного дослідження.

Реформи в українській економіці та інтеграція України у світовий економічний простір зумовлюють прямий вихід переважної більшості суб'єктів господарювання на світовий ринок, активну участь їх у міжнародних економічних відносинах. Англійська мова у сфері економіки продовжує привертати увагу вітчизняних і зарубіжних дослідників терміносистем. Всебічне вивчення англомовної фахової термінолексики економіки вітчизняними дослідниками і спроби унормування запозичень-англіцизмів в українській мові сприяють адекватному формуванню української термінологічної лексики відповідних галузей, оптимізують процеси нормалізації та уніфікації різноманітних економічних терміносистем, полегшують комунікацію спеціалістів та пошуки і засвоєння відповідної економічної інформації.

Актуальність дипломної роботи зумовлена лінгвістичними та екстралінгвістичними факторами, необхідністю глибокого та всебічного вивчення структури економічних термінів, а також їхніх семантичних особливостей. Структурно-семантичні особливості економічних термінів обумовлюють специфіку і системність економічної термінології, розкривають особливості формування та розвитку терміносистеми, а також виокремлюють словотворчі тенденції в сучасній англійській мові.

Об'єктом вивчення є терміни економічної терміносистеми англійської мови.

Предметом дослідження є структурні та семантичні особливості англомовних економічних термінів та способи їх перекладу засобами української мови.

Мета дипломної роботи полягає у виявленні структурно-семантичних характеристик сучасних економічних термінів англійської мови та з'ясуванні способів їх перекладу української мовою.

Для досягнення мети було визначено наступні завдання:

1) Надати визначення понять терміну та термінології у сучасному мовознавстві;

2) Описати історію розвитку та особливості формування терміносистеми у галузі програмування;

3) Схарактеризувати терміни як матеріал та як об'єкт дослідження;

4) Здійснити структурний - сематичний аналіз економічної термінолексики;

6) Визначити способи перекладу термінів у галузі програмування за словником та у контексті.

Матеріалом дослідження є економічні терміни, що були отримані в результаті вибірки з сучасних англомовних економічних дискурсів.

Методи дослідження:

- метод опису для фіксації результатів дослідження на основі певної системи визначень;

- метод аналізу словникових дефініцій для з'ясування семантичної структури досліджуваних економічних англомовних термінів і структурних особливостей їх дефініцій.

- метод контекстуального аналізу для опису змістовної структури економічних англомовних термінів.

Теоретичне значення дипломної роботи полягає у визначенні основних лексико-семантичних груп економічних термінів, систематизації та детальному аналізу способів перекладу українських економічних термінів засобами англійської мови.

Практичне значення роботи полягає в тому, що її результати можуть бути використані у спеціальних курсах із перекладознавства, термінознавства, лексикології, стилістики, складанні економічних словників.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРМІНІВ У ГАЛУЗІ ЕКОНОМІКИ

1.1 Історія розвитку та особливості формування терміносистеми в економіці

Біля витоків творення української термінології стояли науковці І. Верхратський, В. Левицький, О. Курило, О. Огоновський, І. Пулюй та інші. Вони доклали багато зусиль до вироблення фахової термінології з різних наукових і технічних галузях, прагнули до того, щоб термінологія була «всеукраїнська і поєднувала елементи власне національного і міжнародного».

На сьогодні виділяють шість основних етапів історії української термінології:

1. Період стихійного нагромадження термінологічної лексики (ІХ - перша половина ХІХ ст.).

Важливу роль у поширенні наукових знань та професіоналізму в Україні відіграли Острозький культурно-освітній центр (1580-1608); братські школи, що виникали в ХVІ-ХVІІ ст. у Львові, Вільні, Бересті, Рогатині, Перемишлі, Луцьку, Кременці та інших містах; Київський культурно-освітній центр (Братська школа - з 1615 р., Києво-Могилянська колегія - з 1632 р., Києво-Могилянська академія - з 1701 р.). Уже в ХVІІ ст. вчений Києво-Могилянської академії Г. Кониський обґрунтував теорію терміна.

2. Період другої половини ХІХ ст. - початку ХХ ст. Діяльність Наукового товариства імені Тараса Шевченка

У 1873 р. у Львові засновано Наукове товариство імені Тараса Шевченка, яке з 1892 р. стає першим українським науковим центром на зразок європейських академій. Термінологи НТШ мали різні погляди на розвиток української термінології, тому виокремились такі дві групи науковців: 1) прихильники термінотворення в дусі народної мови, на її основі й за її законами (В. Левицький, І. Пулюй, І. Верхратський, І. Кандяк, Р. Цегельський); 2) симпатики запровадження в українську мову інтернаціональної термінології (І. Горбачевський, С. Рудницький, М. Вікул, А. Семенцов).

3. Третій період, пов'язаний з утворенням наукових товариств у Східній Україні (1913 р. - у Києві, 1918 р. - у Луганську).

Активно опрацьовувати та творити українську термінологію почали після проголошення Української Народної Республіки (1917 р.), коли було скасовано заборони щодо української мови. У цей час зацікавлення термінологією набуває масового характеру, над виробленням української термінології працювали Українське наукове товариство в Києві (голова М. Грушевський).

4. Період діяльності Інституту української наукової мови.

Українське мовознавство, зокрема термінологія, за влучним висловом відомого українського термінолога А. Вовка (США), пережило «золоте десятиріччя» (1921-1931), яке залишиться безпрецедентним у світовій практиці. ІУНМ структурно поділявся на шість відділів: природничий, сільськогосподарський, соціально-економічний,технічний,мистецький, правничий.

5. Період функціонування української термінології 1932-1990 років.

У тридцятих роках розпочалось переслідування українських мовознавців. Програмними стали статті «На боротьбу з націоналізмом на мовному фронті» А. Хвилі, «Термінологічне шкідництво і його теоретичне коріння» О. Фінкеля.

В Україні впроваджено унікальний, виключно радянський винахід: формально національну (українську) мову не забороняли, навпаки, говорили про бурхливий її розквіт, благотворний вплив на неї «братньої» мови, але насправді її розвиток коригували в потрібному політичному напрямі.

6. Сучасний період розвитку української термінології
(дев'яності роки ХХ ст. - початок ХХІ ст.)

На сучасному етапі розвитку української лігвістичної науки простежуємо зацікавлення термінознавством. Помітним є намагання науковців - фахівців у різних ділянках знань і мовознавців, унормовувати галузеві термінології.

Сучасні українські термінологи глибше, ніж їхні попередники, опрацьовують теорію термінології як підсистеми літературної мови, теорію терміна як мовного знака, формулюють вимоги, які слід ставити до окремого терміна та й до «ідеальної» (якщо така можлива) термінології.

Щодо сучасних проблем української термінології, то можна сказати, що термінологія є основним джерелом поповнення лексичного складу високорозвинених сучасних мов. Українська термінологія, яка повинна розвиватися разом із термінологіями інших національних мов, має низку специфічних проблем, зумовлених історично, гостру потребу у створенні національних термінологічних стандартів, термінологічних словників тощо.

Загально визнаним є той факт, що упорядкування, унормування, кодифікація і уніфікація української термінології належить до державотворчих процесів. Безповоротний процес українського державотворення вимагає від термінологічної системи відповідності сучасним потребам науки і суспільства. У складних державотворчих процесах за роки незалежності України була сформована українська термінологічна лексикографія.

Серед власне лінгвістичних проблем, пов'язаних з розбудовою українських термінів, що містять специфічні національно мовні риси, на сьогодні можемо виокремити принаймні шість:

1) виявлення англіцизмів у різних терміносистемах і наукове обґрунтування доцільності їх ужитку;

2) з'ясування ролі й місця інтернаціоналізмів та їх національних відповідників у різних терміносистемах;

3) способи відбору назв опредметнених дій;

4) способи відбору найменувань опредметнених ознак;

5) орфоепічні й орфографічні проблеми.

Названі питання означають тільки перше наближення до комплексу проблем, пов'язаних з національною своєрідністю сучасного українського терміна. Вони тягнуть за собою й інші, наприклад, проблеми практичного термінознавства, насамперед, термінографії, а також викладання основ наук у середній школі та різноманітних наукових дисциплін у вищій школі .

Отже, потрібна конструктивна співпраця мовознавців та фахівців з термінології в різних галузях, яка сприятиме зміцненню статусу української мови як державної, а з боку держави в особі керівників різних рангів -- конкретна допомога в цій робо

1.2 Терміносистема. Основні способи твореня термінів

Мова безпосередньо пов'язана з усіма сферами людської діяльності. Радикальні перетворення у житті суспільства призводять до суттєвих змін в лексиці сучасної літературної мови. В умовах формування ринкових відносин у суспільстві однією з найбільш динамічних частин лексико-семантичної системи мови виступає економічна термінологія. Розглянемо більш детальніше, чим же все-таки відрізняється терміносистема від термінології. Терміносистема -- це система термінів у певній галузі, підгалузі наукового або технічного знання, що обслуговує наукову теорію або наукову концепцію [3].

Джерелами терміносистем є термінології. Але, на відміну від термінології, терміносистема формується не разом з формуванням певної науки, а відповідно до етапів формування теорії цієї науки. Проте, в основі терміносистеми не обов'язково має бути наукова теорія. Іноді достатньо, щоб була лише концепція або узагальнені ідеї.

Розрізняють 3 етапи формування й функціонування терміносистеми: перший етап -- це перехід від стану відсутності теорії до стану її формування, тобто перехід від неупорядкованої сукупності термінів до терміносистеми; другий етап -- це зростання обсягу знань в межах прийнятої теорії внаслідок удосконалень, досягнень науково-технічного прогресу; третій етап -- це зміна теорії і, як наслідок, зміна терміносистеми. Спочатку нову теорію описують термінами попередньої теорії, потім впроваджуються нові терміни, що відображають нові поняття [12].

Таким чином формують систему понять нової теорії, і кожне місце в цій новій системі посідає певний новий термін, а у сукупності з'являється нова терміносистема. Частину термінів попередньої терміносистеми залишають, але вони вже пов'язані з новими поняттями. Отже, без теорії немає терміносистеми, без терміносистеми немає теорії.

Терміносистема формується на певному етапі розвитку певної галузі наукового знання, коли вже створено наукову теорію, позначено об'єкти та зв'язки між ними. Зазначимо кілька типових ознак терміносистеми [3]:

1. Цілісність терміносистеми. Наприклад, економічні поняття, терміни у сукупності складають цілісну терміносистему, яка дає нам загальне уявлення про функціонування економіки.

2. Відповідність суми частин цілому. Якщо ми маємо справу з терміносистемою, що описує загальні основи економічного розвитку, то терміни ринку, капіталу, найманої праці, заробітної платні, відносин власності у своїй сукупності мають дати повний опис даної теми.

3. Певна сталість терміносистеми. Вона відбиває систему поглядів у економічній теорії на певному етапі, який має визначену тривалість.

4. Структурований характер терміносистеми. Структура терміносистеми може бути однорівневою лінійною та ієрархічною, тобто з підсистемами, що відбивають родо-видові відношення, відношення цілого та його частин, зв'язки причини й наслідку, відношення об'єктів та їхніх ознак.

Отже, терміносистема будь-якої галузі є більш високим ступенем організації лексичних одиниць, ніж термінологія.

Зазначимо основні способи творення термінів [4]:

1. Зміна значення слова звичайної мови;

2. Творення неологізмів шляхом словотвору з коренів та інших морфологічних елементів звичайної мови, що часто набирає форми кальок з іноземних мов;

3. Запозичення з іноземних мов. Переважання перших двох способів пов'язане з тенденцією до пуризму. Далі цей спосіб творення термінів буде розглянуто більш детальніше.

Для практичних цілей термінологія укладається в галузевих термінологічних словниках.

В рамках цієї роботи буде розгадатися та вивчатися терміносистема економічних наук, а саме, побудова термінів шляхом запозичення з англійської. Вирішення цієї проблеми є важливим, оскільки економічна наука все активніше входить до світової економічної спільноти, розширює та поглиблює зв'язки з колегами з інших країн, вивчає їхній досвід. Не дивлячись на значні відмінності у структурі економічних терміносистем різних держав, відбувається пошук мовних засобів вираження еквівалентних понять з метою подолання термінологічних непорозумінь у діловому спілкуванні.

Таким чином

1. Спираючись на дослідження науковців, наведені у цьому розділі, та керуючись власною думкою, ми визначили поняття терміну як слова або словосполучення, що найбільш влучно визначає сутність галузевих понять, та назв речей, а в аспекті перекладу характеризується наявністю постійного відповідника.

2. Аналізуючи теоретичні джерела у галузі економіки та наведені приклади в галузі термінології економіки, можна зробити висновок, що першорядними труднощами у процесі перекладу досліджуваних одиниць є такі фактори як: наявність абревіатур, скорочень в даній галузі; потреби враховувати особливості перекладу складних граматичних конструкцій; адекватність вибору правильного значення полісемантичного слова; велика кількість без еквівалентних лексичних одиниць у складі економічної термінології англійської мови; відсутність єдиної дійсної моделі перекладу економічних текстів; морфологічна будова і семантичні особливості термінів; постійне оновлення лексики і поява економічних неологізмів. Окремим пунктом виступає обов'язкова індивідуальна грамотність перекладача, що є ключовим аспектом успішної комунікації.

3. Слід також зазначити, що абсолютно всі перераховані вище особливості перекладу англійської економічної лексики українською мовою мають надзвичайно вагоме значення у сфері міжкультурного спілкування. Правильний підхід до труднощів у процесі перекладу економічної лексики гарантує перекладачеві успішний результат у сприйманні та наданні необхідної інформації.

РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРНІ ТА СЕМАНТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕРМІНІВ В ЕКОНОМІЦІ ЯК ЧИННИК ЇХНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ УКРАЇНСЬКОЮ

2.1 Морфологічні особливості економічних термінів

Розвиток цивілізації супроводжується появою численних термінів у різних галузях науки та техніки. Оскільки переважну частину лінгвістичного фонду складає фахова лексика, то цілком природно, що лінгвісти надають особливого значення дослідженню структурно-семантичних особливостей терміна. Проблемами термінології детально займалися такі лінгвісти, як Г.О. Винокур [13, c. 124], А.А. Реформатський [29, c. 49], О.С. Ахманова [3, c. 63], В.П. Даниленко [14, c. 46], та інші.

Кількість термінів у розвинених мовах багатократно перевищує чисельність загальновживаних слів і на сьогодні досягає кількох мільйонів лексичних одиниць. Термін є невід'ємним елементом системи, під якою розуміють сукупність елементів цілого, між котрим існує обов'язковий тривалий зв'язок. Сукупність зв'язків у межах такого цілого визначає його структуру. Таким чином, можемо стверджувати, що системність є однією з найважливіших умов існування терміна. Отже, термін може існувати тільки як елемент терміносистеми, оскільки остання являє собою впорядковану сукупність термінів, які адекватно висловлюють систему понять теорії, описуючи певну спеціальну сферу людських знань чи діяльності. Маючи складну внутрішню семантичну структуру термін являє собою єдину, самостійну одиницю найменування [28, с. 41 - 42].

Термін - одиниця якої-небудь конкретної природної або штучної мови (слово, словосполучення, абревіатура, символ, сполучення слів, тощо), яка володіє спеціальним термінологічним значенням, що склалося в результаті стихійної або свідомої колективної угоди, яке може бути вираженим або в словесній формі, або в тому чи іншому формалізованому вигляді та достатньо точно і повно відбиває основні, суттєві на даному етапі розвитку науки і техніки ознаки існуючого поняття. Термін - це слово, що обов'язково співпадає з певною одиницею відповідної логіко-понятійної системи стосовно змісту [28, с. 41 - 42].

А.А. Реформатський визначає терміни «як однозначні слова, позбавлені експресивності» [29, c. 49]. О.С. Ахманова розглядає термін як «слово чи словосполучення спеціальної (наукової, технічної і т. п.) мови, яке створене, отримане, чи запозичене для точного вираження спеціальних понять і позначення спеціальних предметів» [3, с. 95-96].

В.П. Даниленко також дотримується точки зору, що «термін - це слово (чи словосполучення) спеціальної сфери застосування, яке називає спеціальне поняття» [14, с. 11-13].

Терміни науки і техніки мають відповідати конкретним вимогам серед яких виокремлюють системність, дефінітивність, незалежність від контексту, точність, стислість, однозначність, експресивну нейтральність та милозвучність [18, с. 75-86]. Слід зазначити, що ці особливості терміну виявляються тільки в межах терміносистеми. Якщо термін існує поза її межами, то він втрачає термінологічні властивості і перетворюється на слово загального вжитку.

Морфологічна структура термінів може бути різною: в текстах застосовуються самостійно і в складі термінологічних словосполучень - терміни іменники, дієслова, прикметники та прислівники. О.С. Ахманова підкреслює, що «у європейських мовах система іменників є настільки розвинутою, існують настільки необмежені можливості створювати віддієслівні іменники та абстрактні іменники, які було сформовано від основ прикметників, що основний склад термінологічного списку для цих мов цілком може бути вичерпаний іменниками» [31, с. 67].

Переважно іменниковий характер науково-технічного стилю був помічений ще Г.О. Винокуровим. Кажучи про роль дієслів в науково-технічній термінології, Г.О. Винокур підкреслив, що «дієслівність», як граматична категорія дії, в технічній термінології виступає не у вигляді самих дієслів, які не можуть бути виразниками логічного суб'єкту, а у вигляді абстрактних іменників, які зберігають значення дії, поєднуючи її зі значенням абстрактної предметності. Однак, дослідження текстів конкретних галузей пізнання показує діалектичне різноманіття термінологічних систем різних сфер професійної діяльності [31, с. 67].

Прикметники беруть участь у термінотворенні та є необхідними елементами складених (складних) термінів, але у складі складного терміну прикметники не є самостійними, виконують функцію означення: insurance charges - страховий збір, bank charges - банківський збір, key markets - основні ринки. У випадку субстантивації прикметники виконують самостійні функції.

Таким чином, у мовленні в процесі термінування різних видів понять функціонують терміни-дієслова, прикметники, прислівники. Загальну класифікацію термінів доцільно розглядати згідно з їхньою морфолого-синтаксичною структурою. При цьому, зазвичай, виокремлюють два основних типи термінів, а саме терміни-слова та терміни-словосполучення. Класифікація термінів-слів відбувається згідно з морфемною структурою слова. Серед них непохідні терміни, одиниці переважно романського походження на позначення економічних понять, формувалися в час становлення англійської економічної термінології на фоні інтенсивного формування мови науки в цілому в національній англійській мові.

Наприклад, annuity (фіксована сума, яку отримують щорічно), foreign (іноземного походження), amortize (поступово знецінювати. Похідні економічні терміни, які представлені афіксальними одиницями та такими, що утворилися в результаті семантичного словотворення і конверсії.

Серед них, appeal (оскаржувати), relief (звільнення від уплати), audit (робити перевірку бухгалтерського підприємства). Складні терміни shareholder (акціонер), hyperinflation (гіперінфляція) та абревіатури - USAID (U.S. Agency for International Development) - Агентство США з міжнародного розвитку.

За своєю будовою терміни поділяються на: прості (share - акція), похідні-суфіксальні (banking - банківські операції), префіксальні (antimonopoly - антимонопольний), складні, що складаються з двох слів та пишуться разом або через дефіс (large-scale - великомасштабний) та терміни-словосполучення, які мають у своєму складі декілька компонентів (antitrust law - антитрестових закон). Похідні слова утворюються зазвичай шляхом префіксації або суфіксації. Афіксація - це процес словотвору, де слова створюються шляхом додавання до основи словотворчих афіксів. Афіксація включає префіксацію, тобто формування слів за допомогою префіксів, та суфіксацію, - за допомогою суфіксів. З етимологічної точки зору афікси класифікують за походженням.

Афікси також поділяють на продуктивні та непродуктивні.

Префіксація, як словотвір, полягає у модифікації основи, до якої префікс приєднується. Префікси розрізняються за своїм походженням: вони можуть походити із власної мови або бути іншомовними. Модифікуючи лексичне значення слова, префікс рідко змінює граматичний характер слова в цілому, тому і просте слово, і його префікс-дериватив у більшості випадків належать до однієї частини мови. Власне англійські префікси походять від окремих слів. Таких префіксів небагато - a-, be-, fore-, mid-, un-. Префікс a-, що походить від давньоанглійського прийменника an, вживається з іменником, прикметником, дієсловом і передає значення стану, становища.

Так, наприклад, amount (основна сума та проценти з неї), afloat (при грошах, не на мілині), arise (бути результатом).

У сучасній англійській мові префікс be- вживається, головним чином, для утворення дієслів. Серед них можна виділити наступні, belittle (применшувати), behave (рух або розвиток економічних категорій). До власне англійських належить також і префікс fore-. Цей префікс був особливо продуктивний у давньоанглійському періоді розвитку мови. Наприклад, forecast (прогноз ринкової кон'юнктури), forecasting (прогнозування), forfeit (штраф, конфіскація).

Префікс mis-, що має аналоги і у давньогерманській, і в латинській мовах, вживається з дієсловами, дієприкметниками, дієприслівниками і прикметниками, надаючи значень зворотного характеру. Наприклад, misallocation (нераціональне використання, наприклад ресурсів), misappropriation (незаконне привласнення, розтрата), misbill (виставити невірний рахунок), miscount (неправильно рахувати), misdelivery (неправильна поставка), misdescription (неправильний опис), misenter (робити помилкову бухгалтерську проводку), mismatch (невідповідність).

Одним з найпоширеніших префіксів англійської мови є префікс out-. Разом з префіксом un- він є найтиповішою морфемою англійського словотвору.

Наприклад, outbargain (перебити ціну), outbid (запропонувати більш вигідну ціну чи більш вигідні умови), outbidding (набивання ціни), outcome (результат, наслідок), outgoings (витрати, видатки, платежі), outhaul (транспортування від місця зародження вантажопотоку), outlaw (особа або організація, оголошені поза законом), outlay (витрати, капітальні вкладення, інвестиційні витрати).

Та приклади з префіксом un- наступні: unable (нездатний, неспроможний), unaccomplished (незакінчений), unadjusted (неврегульований), unavailability (коефіцієнт простоювання), uncrossed (не прокасований чек), uncustomed (той, що не обкладається митом).

Щодо суфіксів, то вони як дериваційні елементи, виконують функцію афіксальної морфеми, що знаходиться між коренем та закінченням і входить до складу основи. Хоча суфікс не може вживатися незалежно, проте він має семантичне навантаження, яке впливає на новотвір. Окремі морфеми можуть нести подвійну функцію - як граматичних засобів творення, так і суто лексичних. Наприклад, -ed, -er можуть виражати граматичні категорії, -ed як дієслівне закінчення минулого часу і перфекта, та -er - як прикметникове закінчення вищого ступеня порівняння. Підгрупи різних за походженням суфіксів можуть утворювати один клас певної частини мови. За такими спільними ознаками розрізняються класи суфіксів, що утворюють:

1) назви конкретних імен: referee (особа, що платить за опротестованим векселем), offspring (дочірнє підприємство), economist (економіка), lender (кредитор), intermediate (напівпродукт);

2) назви абстрактних найменувань: redevelopment (перепланування і нова забудова старого промислового чи житлового району), legislation ( законодавство), individualism (індивідуалізм);

3) певну лексико - семантичну категорію: flatness (застій), effectiveness (ефективність) [31, c. 102]

Суфіксація як словотвір значно ширша, ніж префіксація. Пропорційна частина власно мовних суфіксів також більша, ніж серед префіксів. Це означає, що активне запозичення латинських, грецьких та французьких суфіксів не витіснило словотворчі елементи власної мови, продуктивність яких може час від часу поновлюватися.

Відповідно до морфологічного типу головного слова виокремлюють наступні види термінів-словосполучень: субстантивні словосполучення з іменником у ролі головного слова (tax expert - експерт з питань оподаткування), з прикметником (sole supplier - єдиний постачальник), з прийменником (achieved objective - досягнута мета). Також виділяють ад'єктивні словосполучення, з прикметником або прийменником в ролі головного слова. Серед них терміни з іменником (acquired in an experiment - отриманий під час експерименту), а також терміни з прийменником (widely spread - поширений). В цих випадках, в залежності від контексту, головне слово, тобто прикметник або прийменник або субстантивується, або виконує функцію означення у складі субстантивного словосполучення. Останнім типом є дієслівні терміни-словосполучення, серед яких виокремлюють терміни з іменником (make satisfactory economic progress - досягти задовільного рівня економічного розвитку).

Отже, термінотворення здійснюється тими самими способами словотворення, що обслуговують мову в цілому: морфологічним (суфіксальний, префіксальний, складання основ), синтаксичним (утворення словосполучень), морфолого-синтаксичним (конверсія), семантичним (переосмислення слів загальнонаціональної мови на основі когнітивних процесів метонімізації та метафоризації). Слід зосередити увагу на морфолого-синтаксичних утвореннях, які функціонують у термінології як повноцінні терміни і не потребують декодування, наприклад, abbr+N - the VAT man (департамент податкової адміністрації зі збору ПДВ); abbr+N+N - IRS pilot system (автоматизована система обробки податкових декларацій); N+abbr - bulletin «F» (циркуляр «Еф»); Adj+abbr - traditional IRA (індивідуальний пенсійний рахунок робітника);

Adj+abbr+N - regional IRS center (місцеве податкове управління);

Adj+abbr+ Adj+N - taxable US domestic corporation (корпорація, що створена і отримує прибутки у США) [31, c. 66].

2.2 Семантичні особливості економічних термінів

Структурно-семантичний потенціал терміна, його словотвірна парадигма є зацікавленням багатьох лінгвістів, а саме, В.П. Даниленко [14, c. 49], А.В. Суперанської [32, c. 63], Т. Л. Канделакі [17, c. 28] та ін. Відомо, що основною ознакою терміна є його кореляція з поняттям відповідної галузі знань. Більш того, терміну притаманні такі ознаки, які мають за мету майже ізолювати його від загального лексичного складу певної мови. Враховуючи цю відмінність терміна, важливо простежити його семантичні смислові зв'язки із загальновживаним словом.

Однією з найскладніших проблем у лексикографічному описі слова-терміна є розмежування полісемії та омонімії. Як зауважує О.С. Ахманова: «Лексикографу завжди загрожує дві однаково великі небезпеки: штучного об'єднання під одним звуковим комплексом кількох різних слів й не менш штучного розподілу одного слова на омоніми» [4, с. 110]. Якщо два ідентичні звукові комплекси є одним словом, то у відповідності до існуючої лексикографічної традиції їм має відповідати одна словникова стаття, а якщо вони за своєю суттю різні - то дві, три і т.п. однак у тлумачних словниках опис численних значень одного і того самого знака здійснюється шляхом пояснення одного значення через інше без пояснення зв'язку між ними та без врахування його узагальнюючої природи слова-терміна.

Економічний термін - це слово або словосполучення, що позначає певне поняття суспільно-виробничих відносин, які характеризують економічний лад суспільства [23, с. 4]. Це спеціальне найменування, що має просту або складу формальну структуру, співвідносне з певним поняттям з галузі економіки у семантичній структурі якого неодмінно наявна сема «економічний». Система економічних понять, що є об'єктом нашої курсової роботи, пройшла довгий шлях розвитку, але процес творення понять у ній відзначається певною стихійністю [23, с. 4]. Такий перебіг подій зумовлювався рядом як лінгвістичних, тобто розвитком мови, міжмовними процесами, зникненням певних понять і виникненням нових, так і екстралінгвальних чинників, під якими маємо на увазі розвиток економіки.

На основі існуючих у лінгвістиці підходів до вивчення структурно-семантичної системи мови нами було зроблено спробу охарактеризувати економічну термінологію за допомогою наведених нижче класифікацій.

На сучасному етапі розвитку економічну термінологію можна поділити на такі лексико-тематичні групи:

а) назви осіб, що займаються економічною діяльністю: shareholder - акціонер, broker - маклер, manager - менеджер, broker- брокер, helper - хелпер, hedgerator - хеджер, charterer чартист, financier - фінансист, lender - чекодавець, check holder - чеко тримач, assigner - цедент, forfaiter - форфейтер, trader - трейдер, investor - інвестор, lender - кредитор, salesman - комівояжер;

б) назви математичних показників: Factor suitability of fixed assets - коефіцієнт придатності основних фондів, Coverage ratio - коефіцієнт покриття, utilization rate of equipment - коефіцієнт використання обладнання, Bank liquidity ratio - коефіцієнт ліквідності банків, Living cost index - індекс вартості життя, Wage index - індекс заробітної плати, Parity index - індекс паритету, Price index - індекс цін, Human-hour - людино-година, Human-day - людино-день, Dow-Jones index - індекс Доу-Джонса, Factor valute - валютний коефіцієнт;

в) назви організацій, що займаються фінансово-економічною діяльністю: International Bank for Reconstruction and Development + International Development Association = The World Bank - Міжнародний банк реконструкції та розвитку + Міжнародна асоціація розвитку = Світовий банк, State Commission on Securities and Stock Market - Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку, European Investment Bank - Європейсъкий інвестиційний банк, International Credit Insurance Association - Міжнародна асоціація зі страхування кредитів, International Monetary Fund - Міжнародний валютний фонд, Central Clearing House - Центральна розрахункова палата, holding company - холдинг-компанія;

г) назви економічних процесів: inflation - інфляція, investing - інвестування, lending - кредитування, collection - інкасація, charging - тарифікація, indexing - індексація, collection - інкасо, holding - холдинг, factoring - факторинг, trading - трейдинг;

ґ) назви фінансових паперів: bill - вексель, share - акція, bond - облігація, voucher - ваучер, letter of credit - акредитив, budget - кошторис, balance sheet - баланс;

д) назви банківських та фінансових політик і систем:
deflationary policy - дефляцій на політика, currency policy - валютна політика, discount policy - дисконтна політика, monetary policy - кредитно - грошова політика, fiscal policy - фіскальна політика, Jamaican currency system - ямайська валютна система;

е) назви грошових одиниць країн світу: гривня (Україна), ат (Лаос), бир (Ефіопія), гелер (Словаччина і Чехія), грош (Австрія, Польща), дет (Македонія), драхма (Греція), ескудо (Португалія), ієна (Япошя), к'ят (М'янма), лек (Албанія), соль (Перу), халал (Саудівсъка Аравія), хао (В'етнам), цзяо (Китай);

ж) назви нормативних документів і законів: the bill of exchange of foreign currency - бюлетенъ курсу іноземної валюти, the law of money circulation - закон грошового обігу , the law of holidays - закон святкових днів, the law of Copernicus-Gresham - закон Коперника-Грешема, the law of economy of time - закон економії часу, the law of growth of needs - закон зростання потреб, the law of demand and supply - закон попиту та пропозиції, the law of population - закон народонаселення , the law of uneven economic development - закон нерівномірності економічного розвитку;

Властивими економічній термінології є такі явища, як полісемія, метафоризація, омонімія, антонімія, синонімія. Економічні терміни, як і загальновживані слова, розвиваються й можуть поступово набувати нових значень, одне з яких залишається первинним, а на його основі створюються інші значення - переносні.

Так, наприклад, термін voucher (ваучер), по-перше, означає грошовий підтверджувальний документ, наприклад оплачені рахунок-фактура, рахунок або квитанції; по-друге, це документ, що засвідчує надання кредиту, по-третє, це державний приватизаційний цінний папір та по-четверте, це контрольний талон [31, с. 101]. Це явище називається полісемією і загалом є небажаним для термінологічної лексики, оскільки призводить до плутанини, а однією з вимог до терміну, є його однозначність.

Окремо можна виділити досить численну на сьогодні групу метафоричних найменувань, характерними для якої є такі терміни, як hot money - гарячі гроші, squeeze - «дорогі» гроші, paper gold - паперове золото, voting share - «голосуюча» акція, soft currency - «м'яка» валюта, money laundering - «відмивання» грошей, frozen account - «заморожений» рахунок, air pocket - «повітряна яма», про цінні папери. Помітною є також група лексем, що утворилася від жаргонізмів, і закріпилася як терміни, оскільки зафіксована словниками, наприклад, bears, bulls, тощо.

Явище омонімії трапляється дуже рідко. Наприклад, омонімами є терміни credit (кредит) - права сторона бухгалтерського рахунку і кредит, як передача на строк грошей та матеріальних цінностей з умовою їх повернення.

Антонімами є такі слова, як debit (дебет) та credit (кредит). Дебет означає ліву сторону бухгалтерського розрахунку, а кредит, у свою чергу, позначає ліву сторону бухгалтерського розрахунку. Або такі антонімічні пари, як import (імпорт) - export (експорт), cash payment (готівковий розрахунок) - non-cash payment (безготівковий розрахунок), «cheap» money («дешеві гроші») - «squeeze» («дорогі» гроші) [31, c. 102].

Синонімія виникає найчастіше таким шляхом, до терміна іншомовного походження із часом добирається відповідник, утворений на рідно мовному ґрунті, так, наприклад, терміни на позначення прожиткового мінімуму - minimum subsistence level, poverty level, living level; заповіту - last will, testament, precept, death wish, will; проценту - per cent, interest; знижки - discount, concession, reduction in the price, tare, abatement, allowance, rebate, take-off; підприємця - employer, owner, entrepreneur, enterpriser, industrialist, businessman, venturer; авансу - advance, subsist, subsistence, payment on account, down payment, payment in advance; банкрутства - bankruptcy, failure, crash, inefficiency, insolvency, business failure, bankcy, smash; кредитора - creditor, mortgagee, lender, Claimholder, loanor, debt holder, principal holder, oblige, creancer, moneylender, tenderer, тощо [31, c. 102.

Отже, термінам, що позначають один і той самий предмет або явище, притаманна концептуальна цілісність як основний самостійний прошарок лексики літературної мови.

Багатозначність терміна у процесі його формування, розвитку та функціонування є природною з огляду на те, що одна і та сама форма може пристосовуватися до позначення різних об'єктів та виконувати різні функції.

Аналіз лексико-семантичних зв'язків термінів показує, що ці зв'язки можуть бути внутрішньо системними та міжсистемними. Так, внутрішньо системним семантичним явищем вважається багатозначність одного і того самого терміна у межах однієї і тієї самої термінологічної системи, як, скажімо, в лексикології і семасіології - «значення», «лексема», «слово». Семантичні явища міжсистемного характеру представлені такими термінознаками, які одночасно використовуються як для номінації понять однієї галузі, так і для номінації понять суміжних дисциплін.

Значення багатозначного терміна міжсистемного функціонування входить складовою частиною в обсяг термінологічного словосполучення і виконує при цьому роль семантичного ядра інваріанта, який конкретизує і деталізує значення, уточнює інформацію на основі диференційної ознаки поняття.

Системно-структурні ознаки є основними критеріями визначення терміна у системі мови. У жодній системі мови немає абсолютно тотожних ознак, отже, немає і абсолютних синонімів, бо в жодній системі понять немає двох і більше різних ознак, які б називалися одним і тим самим терміном. Т.Л. Канделакі визначає узагальнюючу особливість терміна як його «когнітивно-дефінітивну значущість», яка виражається в тому, що термін стає носієм та зберігачем спеціальної інформації, належної до визначеною терміносистеми [17, c. 18].

Дослідження структурно-семантичних зв'язків між термінами передбачає нерозривність двох планів, які пов'язані між собою: стабільний інваріантний семантичний компонент парадигматичного плану системи мови і вираження змінних компонентів із синтагматичного плану системи мови і вираження змінних компонентів із синтагматичного плану мовлення, які визначають відповідно різні смисли виживання слова-терміна. Такі системні взаємозв'язки між термінами розкривають суть «переходу» того самого слова-терміна від одного смислу до іншого.

Таким чином

1. За своєю будовою терміни поділяються на: прості (share - акція), похідні-суфіксальні (banking - банківські операції), префіксальні (antimonopoly - антимонопольний), складні, що складаються з двох слів та пишуться разом або через дефіс (large-scale - великомасштабний) та терміни-словосполучення, які мають у своєму складі декілька компонентів (antitrust law - антитрестових закон).

2. Термінотворення здійснюється тими самими способами словотворення, що обслуговують мову в цілому: морфологічним (суфіксальний, префіксальний, складання основ), синтаксичним (утворення словосполучень), морфолого-синтаксичним (конверсія), семантичним (переосмислення слів загальнонаціональної мови на основі когнітивних процесів метонімізації та метафоризації).

3. Дослідження структурно-семантичних зв'язків між термінами передбачає нерозривність двох планів, які пов'язані між собою: стабільний інваріантний семантичний компонент парадигматичного плану системи мови і вираження змінних компонентів із синтагматичного плану системи мови і вираження змінних компонентів із синтагматичного плану мовлення, які визначають відповідно різні смисли виживання слова-терміна. Такі системні взаємозв'язки між термінами розкривають суть «переходу» того самого слова-терміна від одного смислу до іншого.

РОЗДІЛ 3. СВОЄРІДНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ І ПЕРЕКЛАДУ ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ

Фахові терміни, як мовні знаки, що репрезентують поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки, становлять суттєву складову науково-технічних текстів і одну з головних труднощів їх перекладу з огляду на свою неоднозначність, відсутність у мові перекладу відповідників нових термінів, а також певні відмінності процесу термінотворення в англійській та українській мовах. Поряд із вищесказаним неможна не виокремити позицію Г.О. Винокура стосовно того, що «у ролі терміна може виступати будь-яке слово, яким тривіальним воно не було би, і що терміни - це не особливі слова, а тільки слова в особливій функції» [ 13, с. 7].

Зважаючи на точку зору Г.О. Винокура і кажучи про терміни - назви понять, - було би логічним поставити запитання стосовно появи «особливих функцій», які вже існують в мові загальновживаних слів. Подібне трактування указує на багатофункціональність терміна і одночасно ставить запитання про види подібних функцій. Застосування терміну в межах певної галузі знання дозволяє нам говорити про наявність у терміна дефінітивної функції, тобто здатності чітко визначати наукове явище. Зосереджуючи увагу на функціях, які виконує термін, слід виокремити також номінативну, яка дає нам підставу стверджувати, що термінів-іменників більше, ніж термінів, які представлені іншими частинами мови. Такої точки зору дотримується більшість сучасних лінгвістів [Лейчик, с. 59].

На думку А.І. Мойсеєва, терміни - «слова та словосполучення сурової номінативної функції, а саме: певний тип іменників та словосполучень на їх основі» [27, с. 135].

Однак, термінами можуть бути не тільки іменники, але й інші частини мови, у той же самий час номінативна функція притаманна тільки іменникам та словосполукам на їх основі. Отже, номінативна функція притаманна термінові не завжди. Слід також виокремити денотативну спрямованість термінів з огляду на їхнє створення для найменування спеціальних денотатів, «як наслідок цього вони є більш посуненими у своєму розвиткові у порівнянні зі словами загальновживаної лексики, втратили зв'язок із традиційними денотатами і їх не можливо зрозуміти за межами зв'язку з новими спеціальними денотатами» [32, с. 33]. Це зауваження наштовхує на думку про сигніфікативну функцію терміна, яка виражається у визначенні поняття.

В.М. Лейчик, кажучи про зв'язок терміна та поняття, підкреслює, що «поняття, яке позначається терміном, є взаємопов'язаним з іншими поняттями тієї ж галузі, отже термін є взаємопов'язаним з іншими термінами, та являє собою елемент термінологічної системи» [26, с. 25].

Також, функції терміна виокремлюють з трьох основних точок зору, серед яких номінативна [18, с. 77], дефінітивна, тобто наявність у терміна суворої та точної дефініції [29, с. 77], номінативна та дефінітивна.

В.В. Виноградов пише: «Слово виконує номінативну або дефінітивну функцію, або є засобом чіткого позначення, і тоді воно є простим знаком або засобом логічного визначення, у цьому випадку слово є - науковим терміном» [31, с. 12-13]. Іноді кажуть, що термін називає, означає, виражає і навіть віддзеркалює поняття, з чого випливає, що термінові приписується номінативна, сигніфікативна, експресивна і, навіть, відбивна функція.

В. Лейчик, у свою чергу, виокремлює номінативну, сигніфікативну, дефінітивну, комунікативну, прагматичну, евристичну, когнітивну, класифікаційну функції терміна [31, с. 63-97]. Таким чином, терміни завдяки номінативній та сигніфікативній функціям, слугують для найменування понять, і є системними не тільки з огляду на функцію відображення наукових знань, але й морфологічно. Дефінітивна функція відрізняє терміни від слів загальновживаної лексики.

Мовознавці наголошують на тому, що адекватний переклад термінів вимагає, в першу чергу, відмінних знань перекладача тієї галузі науки або техніки, якої власне стосується переклад, і по-друге, розуміння змісту термінів англійською мовою і знання фахової термінології рідною мовою.

«При перекладі науково-технічної літератури важливе значення має взаємодія терміна з контекстом, в якому він розкриває своє лексичне значення» [16, с. 255]. В процесі перекладу перекладач зближує дві лінгвістичні системи, одна з яких є експліцитною та стійкою, інша - потенційна та така, яку можна адаптувати. Термінологія сучасної науково-технічної мови дуже багата й розгалужена відповідно до існуючих у теперішньому суспільстві знань.

Отже, А.Я. Коваленко виділяє два етапи у процесі перекладу терміну:

1) з'ясування значення терміну у контексті;

2) переклад значення рідною мовою [31, с. 66].

Головним прийомом перекладу термінів є переклад за допомогою лексичного еквіваленту. Еквівалент - постійна лексична відповідність, яка точно співпадає із значенням слова [34, с. 389]. Терміни, які мають еквіваленти у рідній мові, відіграють важливу роль при перекладі. Вони служать опорними пунктами у тексті, від них залежить розкриття значення інших слів, вони дають можливість з'ясувати характер тексту. Тому слід вміти находити відповідний еквівалент у рідній мові і розширювати знання термінів-еквівалентів. Однак пошук еквівалентів у рідній мові для перекладу термінів іноземної мови може ускладнюватися тим, що терміни є неоднозначними, а в залежності від сфери знань. У якій вони вживаються, мають різна значення і дефініції. Оскільки економічні терміни - це переважно складні терміни або терміни словосполучення, то вони й являють собою основну проблему перекладу юридичного тексту. Так, наприклад, такі терміни економічної сфери, як economic, market, money мають точні відповідники в українській мові, не звертаючись навіть до фахових словників. Наприклад:

- Entrepreneurs accumulate money and then invest in projects - buy supplies, hire workers and sell products. Підприємці накопичують гроші, а потім вкладають їх - купують сировину, набирають робітників та збувають вироби.

- Managers of enterprises responding to signals from market perform the function of bringing together and directing the natural resources and labor force. Менеджери підприємств, що відповідають за запити ринку, виконують функцію поєднання а направлення робочої сили.

- The economic system of the United States is principally one of private ownership. Економічна система Сполучених Штатів ґрунтується на принципі приватної власності.

Однак кількість таких термінів є дуже незнаною у загальному термінофонді, тому переклад більшості спеціальних галузевих термінів не є простою заміною слова-терміна мови оригінала відповідним термінознаком мови перекладу [34, с. 389]. Але, слід також зауважити, що терміни у чистому вигляді зустрічаються дуже рідко. Зазвичай слово-термін має декілька значень, наприклад supply має наступні значення, по-перше це запас, загальна кількість товару на ринку, по-друге, пропозиція або пропонування, по-третє, постачання, та по-четверте, живлення. У таких випадках вибір значення визначається контекстом. Контекст може бути вузьким, наприклад, в межах словосполучення та речення, а саме demand and supply, що перекладається як попит та пропонування. Або наступний приклад, the supply of raw materials is exhausted. Запас сировини є вичерпним. Також, контекст може бути широким, коли для того, щоб зрозуміти значення слова, необхідно прочитати цілий абзац, або, навіть цілу книжку.

Отже, можемо зробити висновок, що правильний вибір терміну залежить, перш за все, від контексту. Певні труднощі при перекладі представляють собою запозичення. Так, наприклад, слово експансія в українській мові застосовується дуже в узькому значення, а саме захват чужих територій, ринків збування, тощо. Тоді як в англійській мові термін expansion означає збільшення або розширення. Наприклад словосполучення expansion of trade перекладаємо як збільшення торгівлі або expansion of economy - поширення економіки. Один й той самий термін може трактуватися по-різному нашими та іноземними економістами. Візьмемо для прикладу термін інфляція, тобто inflation, під яким ми розуміємо збільшення грошової маси, що знаходиться в оберті. А відповідно до теорії Кейнса, в буржуазному правлінні Англії інфляцію використовували у якості фактора, який стимулював розвиток економіки.

Деякі терміни являють собою сталі словосполучення, за яким закріплене певне термінологічне значення. Такі, як natural resources, labor supply, labor force, risk-bearer, limited in supply. Наприклад:

- The first ingredient of an economic system is the natural resources from which goods are produced, and which include the natural fertility of the soil, minerals, forests, rivers and the riches of the sea. Першою складовою економічної системи виступають природні багатства - основа для виробництва товарів - до яких входять природна родючість ґрунту, корисні копалини, ліси, річки та морські багатства.

- The economic system is the mechanism that brings together natural resources, the labor supply, technology, and the necessary entrepreneurial and managerial talents. Економічна система є механізмом, що зв'язує у єдине ціле природні запаси країни, робочу силу, техніку, а також підприємницький та організаторський таланти.

- The existence of abundant natural recourses and a skillful and willing labor force accounts for only part of the structure of a country's economy. Наявність у великій кількості природних ресурсів і досвідченої та добровільної робочої сили пояснює лише частину структури економіки країни.

- So entrepreneurs are decision-takers and risk-bearers. Таким чином, підприємці приймають рішення та ризикують.

- Unlike the other ingredients, the natural recourses are limited in supply, but good organization of living helps cope with this problem. На відміну від інших складових, запас природних ресурсів обмежений, проте вдала організація життя допомагає подолати цю проблему.

Переважна більшість термінів становлять препозитивні атрибутивні словосполучення, тобто такі словосполучення, де є означення і означуваний компонент і означення займає в словосполученні початкову позицію [8, с. 112].

Переклад спеціальної галузевої термінології, в тому числі й економічної, здійснюється різними засобами, а саме за допомогою таких міжмовних трансформації, як, лексичних, лексико-семантичних та лексико-граматичних. Головним завданням перекладача є правильний вибір того чи іншого прийому або методу в процесі перекладу, щоб найточніше передати значення кожного терміна.

Переклад складних термінів складається з двох основних процедур - аналітичної та синтетичної. Велику роль при перекладі словосполучень відіграє саме аналітичний етап - переклад окремих його компонентів. А для цього необхідно правильно визначити компоненти складного терміна, оскільки ними можуть бути не тільки слова, а й словосполучення, що входять до складу складного терміну.