Структурно-семантичні й лінгвокогнітивні параметри англомовної терміносистеми менеджменту

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В. Н. КАРАЗІНА

Сухачова Наталія Сергіївна

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ Й ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ПАРАМЕТРИ АНГЛОМОВНОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Харків 2014

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі теорії та практики перекладу з англійської мови Запорізького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент

ВОСКОБОЙНИК ВАЛЕНТИНА ІВАНІВНА,

Полтавський університет економіки і торгівлі, доцент кафедри української та іноземних мов

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор

ЖАБОТИНСЬКА СВІТЛАНА АНАТОЛІЇВНА,

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, професор кафедри англійської філології;

кандидат філологічних наук, доцент

НАУМЕНКО ЛЮДМИЛА ПЕТРІВНА,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри методики навчання іноземних мов та прикладної лінгвістики

Захист відбудеться “ __ ” _____________ 2014 р. о ____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за адресою: 61022, Харків, майдан Свободи, 4, ауд. 7-75.

Із дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за адресою: 61022, Харків, майдан Свободи, 4.

Автореферат розісланий “ __ ” ____________ 2014 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л. В. Солощук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

англомовний термін менеджмент словник

Реферована дисертація присвячена дослідженню структурно-семантичних і лінгвокогнітивних особливостей англомовної терміносистеми менеджменту.

Зростання ролі термінів у різних сферах життя внаслідок інтернаціоналізації та глобалізації суспільних відносин, розширення міжнародних контактів та розвитку окремих галузей знань закономірно посилює інтерес лінгвістів до всебічного вивчення сучасних терміносистем, словниковий склад яких зазнає стрімкої еволюції (Ю. А. Зацний). Однією з найбільш поширених у вжитку є терміносистема менеджменту, представлена значною кількістю назв, які позначають поняття власне управлінської діяльності, а також управлінської діяльності в конкретних галузях. У різних мовах значна частина таких назв є запозиченнями з англомовної терміносистеми менеджменту. Тим самим доцільність її дослідження зумовлена не тільки міждисциплінарним статусом цієї терміносистеми, а й її роллю як номінативного джерела.

У працях, присвячених дослідженню англомовних термінів менеджменту, розглядалися: їх словотвірні особливості (К. В. Житнікова), у тому числі інновації (М.В. Бєлозьоров, Ю.А. Зацний, М.О. Костєва), їх прагматико-дискурсивні (І.Ю. Євдокимова, К.В. Житнікова, Л.П. Науменко), семантико-когнітивні (І.В. Ізвольська, В. П. Косякова) та типологічні аспекти (О.О. Агаєва, О.О. Клименко, М.О. Костєва). Доробок цих праць, доповнений результатами аналізу фактичних даних у світлі традиційних та новітніх теоретичних концепцій, потребує систематизації. У нашій роботі комплексний, системний опис англомовних термінів менеджменту надається за їх формою і лексичним значенням. При цьому дослідження лексичних значень передбачає семантичну класифікацію одиниць на підставі концептуальної моделі поняття MANAGEMENT/МЕНЕДЖМЕНТ, яке забезпечує єдність терміносистеми. Узгодження мовних даних з їх концептуальними засадами відповідає завданням когнітивної лінгвістики.

Актуальність теми дисертації зумовлена тим, що в ній досліджується терміносистема, пов'язана майже з усіма сферами соціально-економічного життя суспільства. Ця терміносистема потребує комплексного, системного аналізу, здійснюваного з урахуванням традиційних положень дериваційних і семантичних студій, а також нових положень когнітивної лінгвістики, яка є провідним напрямом антропоцентричної парадигми сучасного мовознавства.

Зв'язок роботи з науковими темами. Роботу виконано в межах комплексних наукових тем кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Запорізького національного університету «Лінгво-дискурсивні аспекти функціонування мовних одиниць» (код державної реєстрації 0103U002181) та кафедри української та іноземних мов Полтавського університету економіки і торгівлі «Лінгвокогнітивне моделювання та тенденції розвитку англійської мови та англомовних терміносистем» (код державної реєстрації 0109U006739), затверджених Міністерством освіти і науки України.

Метою дослідження є розкриття структурно-семантичних і лінгвокогнітивних особливостей англомовної терміносистеми менеджменту. Досягнення цієї мети вимагає вирішення конкретних завдань:

– сформувати масив англомовних термінів менеджменту, відібраних із сучасних друкованих і електронних галузевих словників та глосаріїв до фахової наукової літератури з менеджменту;

– виокремити власні й суміжні підсистеми англомовної терміносистеми менеджменту;

– схарактеризувати словотвір термінів менеджменту: визначити їх словотвірні моделі та словотвірні значення, установити рівень продуктивності словотвірних моделей;

– з'ясувати особливості новотворів у терміносистемі менеджменту;

– здійснити семантичну (тематичну) класифікацію досліджуваних термінологічних одиниць на підставі концептуальної моделі поняття MANAGEMENT / МЕНЕДЖМЕНТ.

Об'єктом аналізу в дисертації є англомовна терміносистема менеджменту.

Предметом дослідження є структурно-семантичні й лінгвокогнітивні особливості одиниць цієї терміносистеми.

Матеріал дослідження представлений 994 англомовними термінами менеджменту, відібраними шляхом наскрізної вибірки із 17 сучасних друкованих та трьох електронних лексикографічних джерел і наукової літератури загальним обсягом понад 8000 сторінок. Терміни належать до різних частин мови.

Методологічний апарат дослідження включає базові положення термінознавства (Р. А. Будагов, Г. О. Винокур, В. В. Виноградов, Д. С. Лотте, В. М. Лейчик, Т. Р. Кияк, Т. І. Панько, О. О. Реформатський, Е. Ф. Скороходько), теорії словотвору (П. М. Каращук, О. С. Кубрякова, Г. Марчанд, О. Д. Мєшков, Л. Ф. Омельченко, М. М. Полюжин, М. Д. Степанова), неології (С. М. Єнікєєва, В. І. Заботкіна, Ю. А. Зацний) та когнітивної лінгвістики (С. А. Жаботинська, В. І. Карасик, О. С. Кубрякова, Р. Ленекер, М. В. Нікітін, Ю. С. Степанов, І. А. Стернін, Ч. Філлмор). У роботі застосовується комплекс дослідницьких методик. Аналіз форми термінологічних одиниць здійснюється за допомогою формальних словотвірних моделей, наділених відповідними словотвірними значеннями. Лексичне значення термінів аналізується із залученням словникових дефініцій, до яких застосовується метод компонентного аналізу, що дозволяє визначити синонімічні ряди термінів та з'ясувати розбіжності між значеннями синонімічних одиниць. Побудова концептуальної моделі поняття MANAGEMENT / МЕНЕДЖМЕНТ, яка стає основою для семантичної (тематичної) стратифікації термінів, спирається на методику моделювання концептуальних мереж (С. А. Жаботинська). Визначення закономірностей, пов'язаних із різними формальними і семантичними аспектами термінів менеджменту, відбувається на підставі кількісної обробки даних.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній уперше здійснено комплексний аналіз структурних, семантичних і лінгвокогнітивних особливостей англомовної терміносистеми менеджменту. У роботі вперше надана галузева стратифікація термінів менеджменту та проаналізовані словотвірні моделі, за якими вони утворюються. Новою є семантична класифікація термінів менеджменту, здійснена на підставі мережної концептуальної моделі, яка структурує поняття MANAGEMENT / МЕНЕДЖМЕНТ, що забезпечує єдність терміносистеми.

Наукова новизна деталізована в положеннях, які виносяться на захист:

1. Англомовна терміносистема менеджменту має складну галузеву стратифікацію, яка передбачає поділ термінів на власні підсистеми (управління організацією, управління людськими ресурсами й економіка праці) та суміжні підсистеми (юриспруденція, фінанси, політика, страхування, біржова діяльність, засоби масової інформації, техніка, військова справа, освіта, торгівля, психологія, спорт, маркетинг, економіка, медицина, комп'ютерні технології, демографія, соціологія та сільське господарство).

2. Найпродуктивнішими способами творення англомовних термінів менеджменту, представлених у власних і суміжних підсистемах, є афіксація та словоскладання. Творення англомовних термінів менеджменту на підставі конверсії та семантичної деривації має середній рівень продуктивності.

3. Терміносистема менеджменту узгоджується із системою взаємопов'язаних понять, представлених у макроконцепті MANAGEMENT / МЕНЕДЖМЕНТ, який є концептуальним доменом, конституйованим низкою парцел: MANAGEMENT / УПРАВЛІННЯ як діяльність, MANAGER /УПРАВЛІНЕЦЬ, GOAL / МЕТА управління, ORGANIZATION / ОРГАНІЗАЦІЯ, RESOURCES / РЕСУРСИ, SUBORDINATES / ПІДЛЕГЛІ, PRODUCTION / ВИРОБНИЦТВО, RESULT / РЕЗУЛЬТАТ, ENVIRONMENT / СЕРЕДОВИЩЕ. Зв'язок між парцелами може бути відтворений за допомогою моделі концептуальної мережі, яка формується базисними пропозиціональними схемами - акціональними, посесивними, буттєвими та ідентифікаційними.

4. Кожна з парцел домену MANAGEMENT/ МЕНЕДЖМЕНТ містить концепти, позначені близькими за змістом термінологічними одиницями, які належать до різних частин мови. Лексичні значення цих одиниць специфікують зміст парцели. Серед тематично близьких концептів, представлених у парцелі, є ті, що утворюють її ядро та зону поширення.

5. Структура домену MANAGEMENT / МЕНЕДЖМЕНТ створює загальні засади для семантичної класифікації термінологічних одиниць: парцели домену ототожнюються із семантичними групами, а концепти в межах кожної парцели - із семантичними підгрупами термінів. Найбільшу термінологічну щільність, яка визначається за кількістю термінологічних одиниць, мають парцели SUBORDINATES / ПІДЛЕГЛІ, MANAGEMENT / УПРАВЛІННЯ як діяльність і MANAGER / УПРАВЛІНЕЦЬ, що представляють ключові поняття менеджменту.

Теоретична значущість дисертації визначається тим, що її основні положення і висновки сприяють розробці таких мовознавчих галузей, як загальне термінознавство, словотвір, неологія, лексична семантика та когнітивна лінгвістика. Семантична класифікація одиниць терміносистеми, здійснена на лінгвокогнітивних засадах, має значущість для теорії лексикографії.

Практична цінність дослідження зумовлена можливістю використання його основних положень і висновків у викладанні університетських курсів лексикології сучасної англійської мови (розділи “Словотвір”, “Семантика”, “Термінологія”), загального мовознавства (розділ “Мова і мислення”), а також спецкурсів із когнітивної лінгвістики. Результати дослідження можуть бути використані у практиці викладання фахової англійської мови та в лексикографічній практиці при укладанні термінологічних словників.

Апробація роботи. Основні положення і результати дослідження були предметом обговорення на засіданнях кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Запорізького національного університету (2010 - 2013) та на міжнародних науково-практичних і науково-методичних конференціях: «Новітні обрії розвитку романської та германської філології» (Запоріжжя, 2007), «Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень та дидактичні особливості викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі» (Львів, 2007), «Іноземна філологія у XXI столітті» (Запоріжжя, 2008, 2011, 2012), «Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної» (Полтава, 2008, 2010), «Актуальні проблеми філології та американські студії» (Київ, 2008), «Мова й сучасні глобалізаційні процеси» (Полтава, 2012), «Сучасна наука: тенденції розвитку» (Краснодар, 2013).

Публікації. Основний зміст дисертації викладено в 9 одноосібних публікаціях, зокрема в 7 статтях, опублікованих у наукових виданнях (із них 6 публікацій у фахових виданнях України, 1 - у зарубіжному науковому збірнику). Загальний обсяг публікацій - 3,25 др. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та списку лексикографічних джерел. Додатки містять таблиці з результатами кількісного аналізу фактичних даних. Список використаної літератури налічує 286 позицій, список лексикографічних джерел - 26 позицій. Загальний обсяг дисертації - 278 с., обсяг основного тексту - 172 с. До тексту дисертації включено 1 рисунок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі формулюються мета та завдання дослідження, обґрунтовуються його актуальність, теоретична і практична цінність, з'ясовуються положення, які виносяться на захист.

У першому розділі «Теоретичні засади дослідження англомовної терміносистеми менеджменту» проаналізовані основні ознаки терміна як такого та терміна менеджменту зокрема, схарактеризована англомовна терміносистема менеджменту, а також розкриті основні поняття, релевантні для її дослідження.

Термін менеджменту визначається як слово чи словесний комплекс, що співвідноситься з поняттям сфери управлінської діяльності, має формальні й семантичні зв'язки з іншими словами чи словесними комплексами в межах відносно замкненої номінативної системи, характеризується високою інформативністю, точністю, тенденцією до однозначності та експресивної нейтральності. Терміносистема менеджменту має такі ознаки: а) упорядкованість, структурна і семантична єдність взаємопов'язаних термінів; б) використання загальновживаної лексики, її словотворчих засобів і словотвірних моделей для створення термінів; в) міграція термінів із суміжних спеціальних галузей знань та розмитість кордонів, оскільки терміни менеджменту виходять за межі вузькопрофесійного використання; г) динамічний розвиток та значна кількість інновацій.

У терміносистемі менеджменту словотвір базується на законах та нормах загальнолітературної мови, де за своєю структурою слова поділяються на прості й похідні. Основною одиницею словотвору є похідне слово, яке протиставляється простому слову. До похідних слів належать лексичні одиниці, утворені шляхом афіксації, словоскладання, конверсії, скорочення або будь-яким іншим способом словотвору. Похідне слово як вторинна, залежна одиниця зі статусом слова, зберігає формальні й семантичні зв'язки з вихідною (словотвірною) основою. Значення похідного слова залежить від семантики основи.

Терміни менеджменту позначають різні галузеві концепти, які, згідно з лінгвокогнітивним трактуванням, стають лексичними значеннями відповідних мовних одиниць (О. С. Кубрякова, М. В. Нікітін). Концепти існують у контексті структур фонових знань, що отримують назву «концептуальний домен» (Р. Ленекер). Для досліджуваної терміносистеми таким доменом є макроконцепт MANAGEMENT / МЕНЕДЖМЕНТ - багаторівнева об'ємна сутність, яка відображає найбільш абстрактне глобальне поняття та утворює вершину концептуального класу. Інформація, представлена в домені MANAGEMENT / МЕНЕДЖМЕНТ, членується на парцели (тематичні блоки), зв'язки між якими моделюються за допомогою базисних пропозиціональних схем, згрупованих у п'яти базисних фреймах - предметному, акціональному, посесивному, ідентифікаційному та компаративному (С. А. Жаботинська). Пропозиціональні схеми кількісно обмежені, але вони можуть бути застосовані для побудови необмеженої кількості концептуальних мереж. Базисні пропозиціональні схеми придатні для аранжування інформації, активованої мовними одиницями, які належать до різних мовних рівнів - лексичного, словотвірного, синтаксичного або текстового. У дисертації базисні пропозиціональні схеми вжито для побудови концептуальної мережі парцел, котрі конституюють домен MANAGEMENT / МЕНЕДЖМЕНТ - поняттєву основу відповідної терміносистеми.

У другому розділі «Методологічні основи дослідження англомовної терміносистеми менеджменту» викладено напрями аналізу структурно-семантичних і лінгвокогнітивних особливостей англомовної терміносистеми менеджменту з урахуванням сучасної антропоцентричної наукової парадигми.

Аналіз структурно-семантичних і лінгвокогнітивних особливостей англомовної терміносистеми менеджменту здійснюється в чотири етапи.

На першому етапі визначається приналежність термінологічних одиниць до власних і суміжних підсистем менеджменту.

На другому етапі досліджуються структурно-семантичні особливості термінів, утворених шляхом афіксації, словоскладання, конверсії і семантичної деривації. При цьому словотвірний аналіз полягає в бінарному ступеневому членуванні похідних слів на максимальні словотворчі компоненти - твірні основи та їх словотворчий формант (афікс або основу). Словотвірний аналіз, здійснюваний у термінах формальних словотвірних моделей (СМ) і словотвірних значень, супроводжується встановленням рівня продуктивності словотвірних моделей. Особлива увага приділяється термінам-новотворам (неологізмам).

На третьому етапі аналізуються лексичні значення термінів, формуються їх синонімічні ряди (за частинами мови), які позначають певні узагальнені поняття. Останні розглядаються як парцели концептуального домену MANAGEMENT / МЕНЕДЖМЕНТ, зв'язані на підставі базисних пропозиціональних схем. Тим самим відтворюється модель концептуальної мережі домену, яка стає основою для семантичної класифікації термінів, узгоджуваної із системою галузевих понять. За допомогою кількісного аналізу встановлюється термінологічна щільність парцел.

На четвертому етапі здійснюється докладний аналіз термінів, співвіднесених із різними парцелами домену MANAGEMENT / МЕНЕДЖМЕНТ. Терміни визначаються як такі, що називають «ядерні» поняття парцели та «зону поширення». Ядерні поняття належать до змістового ядра терміносистеми в цілому. Вони номінуються іменниками, прикметниками і дієсловами, міжкатегоріальна взаємодія яких зумовлена фактором похідності, наявності спільної словотвірної основи. Зона поширення парцели включає концепти, пов'язані зі специфікацією ядерних понять, за якої останні набувають різних додаткових ознак - якісних, акціональних, локативних, темпоральних, видових тощо, позначених відповідними термінологічними одиницями. Структура макроконцепту MANAGEMENT / МЕНЕДЖМЕНТ створює загальні засади для семантичної класифікації термінологічних одиниць: парцели макроконцепту MANAGEMENT / МЕНЕДЖМЕНТ ототожнюються із семантичними групами термінів; стратифікація понять у межах кожної парцели аналогічна виокремленню семантичних підгруп у межах групи.

У ході дослідження структурних, семантичних й лінгвокогнітивних особливостей англомовної терміносистеми менеджменту застосовуються також загальнонаукові методи індукції, дедукції, аналізу та загальні лінгвістичні методи - описовий і структурний.

Третій розділ «Структурно-семантичні особливості англомовних термінів менеджменту» містить результати аналізу англомовних термінів менеджменту на предмет їх галузевої стратифікації та словотвірних властивостей.

Англомовна терміносистема менеджменту включає: а) власні підсистеми (60,46%), в яких терміни називають власне управлінські поняття; б) суміжні підсистеми (39,54%), де терміни позначають поняття суміжних терміносистем. До власних підсистем належать підсистеми управління організацією, управління людськими ресурсами та економіки праці. Найбільш чисельними з них виявилися підсистеми економіки праці та управління організацією. Суміжними є підсистеми юриспруденції, фінансів, політики, страхування, біржової діяльності, засобів масової інформації, техніки, військової справи, освіти, торгівлі, психології, спорту, маркетингу, економіки, медицини, комп'ютерних технологій, демографії, соціології та сільського господарства. Серед суміжних підсистем кількісно домінують підсистеми економіки, юриспруденції, фінансів і політики.

Найпродуктивнішими способами термінотворення як у власних, так і в суміжних підсистемах терміносистеми менеджменту є афіксація та словоскладання, що узгоджується із загальною тенденцією в номінативних процесах у сучасній англійській мові (Ю. А. Зацний). Конверсія і семантична деривація мають середній рівень продуктивності (табл. 1).

Префіксація. Продуктивними СМ є: а) для іменників - out- + n = N (outstaffing “аутстафінг, виведення персоналу зі штату”), non- + n = N (nonunionism “безпрофспілковість”), over- + n = N (overqualification “надлишок кваліфікації”), sub- + n = N (sub-manager “помічник керівника”); б) для прикметників - un- + adj = Adj (uncontrollable “неконтрольований”), inter- + adj = Adj (interdepartmental “внутрішній - такий, що відноситься до різних підрозділів організації”), non- + adj = Adj (noncontributory “вільний від внесків”), in- + adj = Adj (indirect “непрямий, побічний /про керівника, керівництво/)”;

Таблиця 1

Словотвірні характеристики термінів менеджменту

в) для дієслів - over- + v = V (to overfulfill “перевиконувати /план/”), de- + v = V (to dehire “звільняти з посади”). У СМ домінують моделі з романськими префіксами.

Префіксальні деривати-неологізми створюються як за участю традиційних префіксів up-, mega-, micro-, mini-, super-, hyper- (наприклад: upshift “наймати на виснажливу нервову роботу після звільнення з легшої, спокійнішої роботи”, hyperengineering “радикальна реорганізація підприємств”), так і за допомогою нових препозитивних елементів near-, once- (наприклад: to nearshore “здіснювати реструктуризацію”, once-chairman “колишній головуючий”). Нові препозитивні елементи виникають на основі існуючих морфем, а також псевдоморфем, які можуть збігатися з лексичними одиницями або бути їх частинами, утвореними в результаті словотвірної фрагментації. Новотвори терміносистеми менеджменту також містять префіксальні елементи, які з'явилися унаслідок скорочення (e-, eco-, euro-, execu-, info-, i-, techno-, наприклад: e-learning “навчання і підвищення кваліфікації робітників через систему Інтернет”, execupower “виконавча влада”) та телескопії (docu-, cyber-, globo-, наприклад: globoboss “керівник транснаціональної корпорації”).

Суфіксація. Продуктивними СМ є: а) для іменників - v + -ion/-tion/_ation = N (direction “керівництво, управління, регулювання; директива”), v + -er/-or = N (supervisor “майстер, старший відповідальний робітник”), v + -ance/-ence = N (governance “правління, керівництво, система управління, влада”), adj + -ity = N (accountability “підзвітність”), v + -ment = N (appointment “призначення /на посаду/”), n + -ism = N (managerism “менеджеризм”), n + -ist = N (unionist “член профспілки”); б) для прикметників: v + -able/-ible = Adj (manageable “такий, що піддається управлінню”), v + -ed = Adj (qualified “кваліфікований”), n + -al = Adj (divisional “дивізійний - про організацію з дивізійною структурою управління”), v + -ary/-ory = Adj (directory “керівний, директивний”), v + -ant/-ent = Adj (persistent “наполегливий; неодноразовий, систематичний”), v + -ive = Adj (collaborative “загальний, об'єднаний, спільний”), n + -ary/-ory = Adj (disciplinary “дисциплінарний; виправний”), v+ -ing = Adj (acting “/тимчасово/ виконуючий обов'язки”); в) для дієслів: adj + -ize = V (to professionalize “перетворювати на професію”). Кількісно переважають СМ з романськими суфіксами.

Суфіксальні деривати-неологізми утворюються 1) за участю традиційних афіксів -ation, -er, -dom, -ist (наприклад: corporatedom “все, що відноситься до корпорації”, declinist “особа, яка песимістично оцінює досягнення в економіці”); 2) за допомогою нових словотворчих елементів -based, -collar, -intensive, -friendly, _speak, які зазнали процесу афіксалізації та мають узагальнене, типізоване значення, відмінне від семантики корелятивної лексеми (наприклад: job-based “такий, що ґрунтується на виконаній роботі”, management-speak “мова сфери менеджменту”).

Словоскладання. Продуктивними СМ є: а) для іменників: n₁ + n₂ = N (taskforce “оперативна група; проектна група”), n + (v + -ing) = N (decision-making “прийняття рішення”), (n + v) + -er = N (jobholder “людина, яка має постійну роботу; держслужбовець”), adj + n = N (blackleg “штрейкбрехер /робітник, що працює, коли інші бастують/”), v + adv = N (burnout “перевтомлення”); б) для прикметників: n + (v + -ed) = Adj (job-centred “сконцентрований на роботі”), adj + n = Adj (low-skill “некваліфікований; такий, що не потребує високої кваліфікації”); в) для дієслів: n + v = V (to job-hop “часто змінювати місце роботи”).

У творенні складних неологізмів вживаються моделі n₁ + n₂ = N (boardroom “зал засідань ради директорів”) і n + (v + -ed) = Adj (work-related “виробничий”).

Конверсія має середній рівень продуктивності при творенні прикметників та дієслів і низький рівень продуктивності при творенні іменників. Найчастіше вживаними СМ є: N > Adj (master “майстер; кваліфікований робітник; роботодавець” > master “кваліфікований; головний)” і N > V (brainstorm “колективний метод вирішення проблеми” > to brainstorm “колективно обговорювати проблему”). Майже 30% від загальної кількості конверсивних термінів менеджменту утворені від складних твірних основ: backdate “заднє число” > to backdate “датувати заднім числом”; blackleg “штрейкбрехер” > to blackleg “бути штрейкбрехером.”

Семантична деривація, представлена метафорою, метонімією, розширенням та звуженням значення, демонструє при творенні термінів менеджменту середній рівень продуктивності.

Найпоширенішим способом семантичної деривації є метафоризація, яка найчастіше спирається на функціональну подібність, наприклад: pirating “піратство, грабування” > “переманювання кадрів”, bridge “міст” > “горизонтальний зв'язок між спеціалістами різних відділів одного рівня ієрархії”. Метафоризація спричиняє транстермінологізацію - перенесення готового терміна з однієї галузевої сфери в іншу з повним або частковим його переосмисленням та перетворенням на міжгалузевий омонім (Т. Р. Кияк). Прикладом є медичні терміни, запозичені терміносистемою менеджменту, де вони набули нового значення: sterilization “стерилізація як знищення всіх організмів та агентів, здатних до розповсюджування” > “стерилізація як нейтралізація будь-якого економічного процесу”.

Метонімія залучена до творення термінів менеджменту меншою мірою, порівняно з метафоризацією. Найвищу продуктивність метонімія демонструє у творенні іменників. При цьому застосовуються такі типи метонімічного перенесення: «дія - той, хто її виконує» (management “управління; керівництво; завідування; менеджмент” > “дирекція; органи управління; адміністрація /компанії/)”, «місце - той, хто займає це місце» (chair “стілець” > “головуючий /на зборах/”), «частина - ціле» (suit “костюм” > “менеджер, який працює в офісі та зобов'язаний завжди носити костюм”). Нові метонімічні терміни менеджменту можуть утворюватися за аналогією. Наприклад, за аналогією до термінів white-collar worker та blue-collar worker на позначення різних категорій працівників утворилися терміни green-collar worker “працівник охорони навколишнього середовища”, gold-collar worker “фахівець, який користується великим попитом; працівник літнього віку”.

Різновидами семантичного словотвору є також звуження і розширення значення. У досліджуваному матеріалі частіше зустрічається звуження (спеціалізація, або конкретизація) значення слова, наприклад: skill “вміння, майстерність” > “фахова кваліфікація”. Розширення значення (генералізація) застосовується рідше, наприклад: interview “інтерв'ю” > “співбесіда”.

У четвертому розділі “Семантико-когнітивні аспекти англомовної терміносистеми менеджменту” змодельована концептуальна мережа домену MANAGEMENT / МЕНЕДЖМЕНТ і на її засадах здійснена семантична класифікація термінологічних одиниць.

Компонентний аналіз лексичного значення терміна management, а також аналіз значень інших одиниць терміносистеми дозволили виокремити дев'ять парцел, які конституюють концептуальний домен MANAGEMENT / МЕНЕДЖМЕНТ. Такими парцелами є: 1) MANAGEMENT / УПРАВЛІННЯ як діяльність, 2) MANAGER / УПРАВЛІНЕЦЬ, 3) GOAL / МЕТА управління, 4) ORGANIZATION / ОРГАНІЗАЦІЯ, 5) RESOURCES / РЕСУРСИ, 6) SUBORDINATES / ПІДЛЕГЛІ, 7) PRODUCTION / ВИРОБНИЦТВО, 8) RESULT / РЕЗУЛЬТАТ, 9) ENVIRONMENT / СЕРЕДОВИЩЕ. Ці парцели поєднуються відношеннями, представленими низкою базисних пропозиціональних схем - акціональних схем контактної дії та каузації, посесивних партитивних схем, буттєвої локативної схеми та ідентифікаційної схеми характеризації (рис. 1):

Рис. 1. Домен MANAGEMENT / МЕНЕДЖМЕНТ: модель концептуальної мережі

· схема контактної дії

«AG-агенс (MANAGER / УПРАВЛІНЕЦЬ) діє (manages / керує = MANAGEMENT / УПРАВЛІННЯ) на PT-пацієнс (ORGANIZATION / ОРГАНІЗАЦІЯ) з певною GL-метою (GOAL / МЕТА)»;

· партитивна схема (1)

«WH-ціле (ORGANIZATION / ОРГАНІЗАЦІЯ) має PR-частину (RESOURCES / РЕСУРСИ)»;

· партитивна схема (2)

«WH-ціле (RESOURCES / РЕСУРСИ) має PR-частину (SUBORDINATES / ПІДЛЕГЛІ)»;

· каузативна схема + локативна схема

«СR-каузатор (ORGANIZATION / ОРГАНІЗАЦІЯ) робить (produces / виробляє = PRODUCTION / ВИРОБНИЦТВО) FT-фактитив (RESULT / РЕЗУЛЬТАТ) ТАМ / LC-локатив (ENVIRONMENT / СЕРЕДОВИЩЕ)»;

· схема характеризації

«ID-ідентифікатив (GOAL / МЕТА) є CH-характеризатор (RESULT / РЕЗУЛЬТАТ)».

Концептуальна мережа домену MANAGEMENT / МЕНЕДЖМЕНТ структурує його зміст і дозволяє здійснити семантичну класифікацію термінів менеджменту, узгоджену із системою взаємопов'язаних термінологічних понять.

Парцели домену MANAGEMENT / МЕНЕДЖМЕНТ мають різну термінологічну щільність, яка залежить від кількості термінів, співвіднесених із парцелою. За результатами кількісного аналізу, найбільша термінологічна щільність притаманна парцелам SUBORDINATES / ПІДЛЕГЛІ (247 одиниць, або 24,9% від їх загального числа), MANAGEMENT / УПРАВЛІННЯ як діяльність (183 одиниці, або 18,4%) і MANAGER / УПРАВЛІНЕЦЬ (129 одиниць, або 13,0%), що зумовлено провідною роллю відповідних понять для визначення суті менеджменту: «управлінець керує підлеглими».

У дисертації кожна з парцел аналізується з метою встановлення її ядерної зони та зони поширення. У якості прикладу такого аналізу розглянемо парцелу (семантичну групу) MANAGEMENT / УПРАВЛІННЯ. Загальна кількість термінологічних одиниць, співвіднесених із парцелою, - 183 (16 термінів - назв понять ядерної зони, 167 термінів - назв понять зони розширення парцели).

Ядерна зона парцели MANAGEMENT / УПРАВЛІННЯ позначається термінами, які утворюють семантичну підгрупу «загальне управління», представлену іменниками management, administration, government, direction, supervision, overseeing, guidance, leadership, дієсловами, від яких утворені ці іменники, - to manage, to administrate, to govern, to direct, to supervise, to oversee, to guide, to lead, а також однокореневими прикметниками. Різниця у значеннях синонімічних іменників, дієслів і прикметників пов'язана з об'єктом керівництва та з керівними функціями.

Термін management n (< manage v) номінує керівництво переважно бізнесовою компанією або промисловим підприємством: the activity of controlling and organizing the work that a company or organization does; the activities of the organization and coordination of an enterprise in accordance with the certain policies and in achievement of the clearly defined objectives.

Зміст терміна аdministration n (< alministrate v) пов'язаний з виконавчою владою і визначається як “керівництво діяльністю суспільства, державної установи або громадської організації, здійснюване групою осіб згідно з наданими їм власними повноваженнями”: the management of public affairs; activities connected with organizing and supervising the way that an organization or institution functions; the act or process of administering, especially the management of a government or large institution; the activity of a government or state in the exercise of its powers and duties.

Термін government n (< govern v) позначає здійснення колективного управління в політичній сфері; це керування життям широких верств суспільства: the group of people responsible for running a country or state and making decisions about taxes, laws, public survices etc; direction of the affairs of a state, community, etc.; political administration.

Лексема direction n (< direct v) вживається на позначення скеровування однією особою або групою осіб тих дій, які виконуються порівняно невеликою групою підлеглих: management or guidance of someone or something; when someone directs a project or a group of people; management, supervision, or guidance of an action or operation.

У значеннях термінів supervision n (< supervise v), overseeing n (< oversee v) та guidance n (< guide v) наявна інформація про особливості дії, включеної до комплексу керівних дій. Для лексем supervision n, overseeing n це “нагляд”, скеровування діяльності, як правило, невеликої групи підлеглих за наявності особистого контакту з ними: the action or process of watching and directing what someone does or how something is done: the action or process of supervising someone or something. Для лексеми guidance n - це “консультування”, надання порад: help or advice that tells you what to do.

Особливостями значення терміна leadership n (< lead v) “лідерство, керівництво” є те, що воно пов'язане не стільки з процесом управління як таким, скільки із впливовістю керівника, його здатністю здійснювати вплив на підлеглих: the process of inspiring others to work hard to accomplish important task; the process of influencing the activities of an organized group toward goal achievement; the process of influencing the activities of an individual or a group in efforts toward goal achievement in a given situation.

Зона поширення парцели MANAGEMENT / УПРАВЛІННЯ позначається термінами, представленими такими семантичними підгрупами:

· «конкретні управлінські дії»:

to regulate v “регулювати, керувати”; to overhaul v “детально перевіряти”; to countersign v “ставити другий підпис /на документі/”; to modulate v “регулювати, вносити поправки, коригувати”; to activate v “активізувати; ініціювати”; to validate v “ратифікувати, легалізувати, затверджувати”; to motivate v “мотивувати, заохочувати”; to deindustrialize v “збільшувати зайнятість за рахунок сфери послуг”; to depute v “делегувати, передавати /повноваження чи обов'язки/, призначати когось своїм представником, замісником”; to empower v “уповноважувати”; to upgrade v “підвищувати на посаді”; to specify v “специфікувати, детально розглядати”. До складу підгрупи входять також однокореневі іменники та прикметники з відповідним значенням;

· «якість управління»:

upgrading n “покращення, модернізація, підйом”; innovation n “новаторство, інновація”; update n “модернізація; оновлення інформації”; effective adj “дієвий, результативний, ефективний (такий, що сприяє досягненню мети)”; malmanagement / maladministration n “погане управління”; malpractice n “неналежне виконання професійних обов'язків”; undermanagement n “неповне використання повноважень керівника”; busywork n “непотрібна або малопродуктивна робота”. До складу підгрупи входять також однокореневі одиниці з відповідним значенням;

· «спосіб управління»:

self-administration n “самоуправління (відбувається за рахунок внутрішніх ресурсів системи, а не зовнішнього управління)”; self-government n “самоврядування”; self-management n “самоуправління як форма виробничої демократії, за якої робітники є одночасно суб'єктами управління та виробництва”; co-management n “спільне, змішане управління (партнерство роботодавця і робітників, залучення персоналу до управління)”; co-optation n “кооптація як ситуація, за якої дві чи більше організацій пов'язані через осіб, що входять до складу керівництва кожної з організацій”; demarcation n “розмежування повноважень”; control-oriented adj “орієнтований на контроль”. До складу підгрупи входять також однокореневі одиниці з відповідним значенням;

· «управлінські документи»:

clearance n “дозвіл, віза /на виконання робіт/”; roster n “графік або розклад чергувань”; flowchart n “схема процесу, діаграма послідовності діяльності”; instrument n “договір, пакт, акт”; program n, plan n “план, программа”; schedule n “графік, календарний план”; injunction n “припис, наказ; судова заборона”; blacklist n “чорний список (наприклад, список профспілкових активістів та інших ненадійних працівників, який розповсюджується серед роботодавців з метою попередження прийняття цих осіб на роботу)”; decertification n “десертифікація, анулювання дозволу (сертифіката, права, повноважень) (на здійснення якої-небудь діяльності)”; directory adj “керівний, спрямовуючий, директивний” (такий, що містить вказівки, інструкції рекомендуючого, а не обов'язкового характеру)”; backdate v “вказувати у звіті, документі, чеку минулу дату”. До складу підгрупи входять також однокореневі одиниці з відповідним значенням;

· «доктрини, прийоми та системи управління»:

managerism n “менеджеризм - концепція, зa якою контроль над великими корпораціями, а разом з ним і влада в економічному житті суспільства поступово переходить від акціонерів до менеджерів, які керують цими корпораціями”; behaviourism n “біхевіоризм як визначення та аналіз мотивів поведінки працівника і його взаємодії з іншими людьми в організаційному оточенні”; rankism n “дискримінація та експлуатація людей у залежності від їхнього рангу, посади”; careerism n “кар'єризм”; performance n “результат - в теорії організації промисловості: складова частина концепції «структура-поведінка-результат», що передбачає вивчення наслідків для суспільного благоустрою певної поведінки фірм в умовах даної структури ринку”; metamanagement n “метауправління, метаменеджмент як прийоми керівництва процесами управління”; clocking n “система обліку часу знаходження робітників на робочих місцях; вивчення затрат робочого часу на виконання ручних та машинних операцій”; controlling n “контролінг, систематичний контроль як метод підвищення ефективності діяльності підприємства, що базується на контролі, обліку та аналізі відхилення фактичних показників від запланованих та корегуванні цих відхилень)”; outstaffing n “аутстафінг, вивід персоналу зі штату як спосіб управління персоналом, що дозволяє регулювати фактичну кількість співробітників компанії без зміни чисельності персоналу у штаті”.