Риторичні питання в американському віршованому мовленні (лінгвопрагматичний аспект)

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 808:811.111/1 (73): 82'42

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

РИТОРИЧНІ ПИТАННЯ В АМЕРИКАНСЬКОМУ ВІРШОВАНОМУ МОВЛЕННІ (ЛІНГВОПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ)

Шилова Крістіна Олександрівна

Херсон - 2017

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі англійської мови та методики її викладання Херсонського державного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор БЄЛЄХОВА ЛАРИСА ІВАНІВНА, Херсонський державний університет, професор кафедри англійської мови та методики її викладання

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, доцент МАРІНА ОЛЕНА СЕРГІЇВНА

Київський національний лінгвістичний університет, доцент кафедри англійської філології і філософії мови імені професора О.М. Мороховського кандидат філологічних наук

СТОДОЛІНСЬКА ЮЛІЯ ВАЛЕРІЇВНА, Чорноморський національний університет імені Петра Могили, старший викладач кафедри англійської філології

Захист відбудеться “29” червня 2017 р. о 15.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.051.05 у Херсонському державному університеті за адресою: 73000, м. Херсон, провулок Інженера Корсакова, 47, корп. 5, ауд. 314.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. Херсон, вул. Університетська, 27.

Автореферат розісланий “29” травня 2017 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.О. Цапів

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована дисертація присвячена виявленню лінгвопрагматичних властивостей риторичного питання (далі - РП) в американських поетичних текстах ХХ століття.

Питання як один із видів пізнавальної діяльності людини завжди привертало увагу науковців. У вітчизняному й зарубіжному мовознавстві вивчення питання у форматі питальних і риторичних синтаксичних конструкцій отримало всебічний розгляд в аспекті їхніх структурно-семантичних, стилістичних і функціональних властивостей у мові, що зафіксовано в академічних граматиках різних мов, англійської зокрема (В.Г. Адмоні, М.Я. Блох, І.Р. Вихованець, М.І. Жинкін, А.П. Загнітко, І.П. Іванова, Р. Конрад, О.М. Мороховський). Так, з позицій структурно-семантичного підходу здійснено класифікацію питальних речень в англійській мові (G. Leech, J. Svartvik). Окремі дослідження питальних речень, що виконувалися в діахронічній площині, присвячені формальним ознакам питальності (Л.П. Калитюк) та прагматичним особливостям таких речень в англійській мові ХІ - ХХ століть (Л.П. Калитюк, І.С. Шевченко). Як свідчить аналітичний огляд наукових розвідок з проблеми, дослідження питального речення і РП у мові має більш глибоку традицію ніж у мовленні, особливо це стосується поетичного мовлення. На основі лінгвокогнітивного підходу виявлено концептуальну структуру лише питального речення та у лінгвосинергетичному аспекті з'ясовано особливості його функціонування в англомовному дискурсі (Н.С. Алфьорова). У прагматичному плані РП досліджені на матеріалі німецького поетичного мовлення (Л.Р. Безугла). Натомість комунікативно-прагматичний аспект РП в американському поетичному мовленні не отримав належного висвітлення, що і зумовило вибір проблематики дослідження.

Актуальність дослідження визначається його відповідністю спрямуванням наукових розвідок з проблем синтаксису, поетичного зокрема, на встановлення комунікативно-прагматичних властивостей синтаксичних конструкцій. Дотепер РП як певним чином граматично оформлений тип синтаксичних конструкцій поетичного тексту не отримали вичерпного опису в лінгвістиці у світлі новітніх підходів і методів дослідження. Актуальність дослідження підсилюється розповсюдженістю РП в поетичному мовленні та відсутністю систематичного опису їх стилістичних особливостей та комунікативно-прагматичних властивостей саме в американському поетичному мовленні.

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Проблематика дисертації відповідає профілю досліджень, що проводяться на кафедрі англійської мови та методики її викладання Херсонського державного університету в межах наукової теми “Лінгвокогнітивні і комунікативно-прагматичні аспекти дослідження мовно-мовленнєвих одиниць сучасної англійської мови” (номер держреєстрації 0110U002453). Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради ХДУ (протокол № 6 від 27 січня 2014 р.).

Мета дослідження полягає у встановленні лінгвокогнітивних, стилістичних та комунікативно-прагматичних особливостей функціонування РП в американських поетичних текстах. Реалізація цієї мети передбачає розв'язання таких завдань:

- систематизувати наукові підходи до вивчення РП у мові та мовленні;

- сформулювати власний інтегрований підхід;

- розробити комплексну методику поетапного аналізу особливостей функціонування РП в американських поетичних текстах;

- здійснити класифікацію РП;

- схарактеризувати функції РП в американському віршованому мовленні;

- визначити стратегії і тактики інтерпретації РП в американських поетичних текстах;

- виявити роль РП як тригерів смислів в американському поетичному мовленні;

- з'ясувати іллокутивну силу та перлокутивний ефект РП в американських поетичних текстах.

Об'єктом дослідження постають риторичні питання в американських поетичних текстах.

Предмет вивчення становлять лінгвопрагматичні особливості риторичних питань в американському поетичному мовленні.

Матеріалом дослідження слугувала авторська картотека, яка налічує 563 РП, дібраних методом суцільної вибірки з антологій американської поезії, поетичних збірників текстів, які містять РП (загальною кількістю 7 643 стор.).

Вибір методів дослідження зумовлений метою й завданнями роботи. Серед них використовуємо культурологічний аналіз (для співвіднесення текстових смислів із загальнокультурною інформацією), концептуальний аналіз (вилучення метафоричних та метонімічних концептуальних схем, які лежать в основі стилістичних тропів і фігур, що наявні у РП), метод когнітивно-семантичного аналізу (виявлення структур знань, які опредметнені в семантиці РП), інтерпретаційно-текстовий аналіз (для установлення стратегій і тактик інтерпретації поетичних текстів, в яких містяться РП), комунікативно-прагматичний метод (виокремлення основних комунікативно-прагматичних стратегій із зазначенням очікуваного перлокутивного ефекту).

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що в ньому вперше: на матеріалі американських поетичних текстів визначено лінгвокогнітивні й комунікативно-прагматичні властивості РП; схарактеризовано їх типи і види в американському віршованому мовленні. Новизною відзначається виявлення функцій РП у композиційно-смисловій будові та жанрово-стилістичному оформленні американських поетичних текстів; установлення стратегій і тактик інтерпретації поетичних текстів з РП та пояснення їх ролі як тригерів нових і прихованих смислів, що забезпечують різні види перлокутивного ефекту на читача.

Теоретичне значення роботи визначається тим, що її результати і висновки слугують певним внеском у розвиток теоретичної граматики англійської мови (визначено місце РП в системі засобів вираження семантичної категорії експресивності), функціональної граматики (виявлено особливості функціонування РП в американській поезії), прагматичної лінгвістики (встановлено прагматичний потенціал РП в американському віршованому мовленні).

Практичне значення дисертаційного дослідження вбачається в можливості застосування результатів і висновків дисертації у курсі практичної граматики англійської мови (розділ “Питальні речення”), стилістики англійської мови (розділ “Стилістика тексту”), інтерпретації тексту (розділ “Жанрово-стильова диверсифікація текстів”), у спецкурсах з когнітивної лінгвістики, когнітивної прагматики. Основні положення дисертації можуть бути застосовані при написанні курсових, бакалаврських, магістерських робіт.

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладено у 10 одноосібних публікаціях, сім з яких надруковано у наукових фахових виданнях України, дві у тезах доповідей на наукових конференціях й одній статті, опублікованій у зарубіжному виданні. Загальний обсяг публікацій - 2,9 друк. арк.

Апробація результатів дослідження здійснена на наукових конференціях: на VІ Всеукраїнській науковій конференції “Сучасні орієнтири філологічної науки” (м. Херсон, 20-21 листопада, 2014 р.); на VII Міжнародній науковій конференції “Іноземна філологія у ХХІ столітті” (м. Запоріжжя, 17-18 жовтня, 2014 р.); на ІХ Міжнародній науково-практичній конференції “Мови і світ: дослідження та викладання” (м. Кіровоград, 26-27 березня, 2015 р.); на Всеукраїнській науковій конференції “Поетика художнього тексту” (м. Херсон, 20 травня, 2016 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих учених “Роль іншомовної підготовки студентів нефілологічних спеціальностей у сучасному освітньо-професійному середовищі” (м. Херсон, 17-18 травня, 2016 року); на VІI Всеукраїнській науковій конференції “Сучасні орієнтири філологічної науки” (м. Херсон, 24-25 листопада, 2016 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасна філологія: тенденція та пріоритети розвитку” (м. Одеса, 27-28 травня, 2016 р.), на конференції “Actual Problems of Science and Education - APSE 2017” (м. Будапешт, 29 січня, 2017 р.).

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел, довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу і додатку. Обсяг тексту дисертації становить 165 сторінок. Загальний обсяг дисертації складає 197 сторінок. Бібліографія містить 316 позицій, 85 з яких іноземними мовами.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання і методи дослідження, окреслено теоретичне й практичне значення роботи, розкрито наукову новизну, подано відомості про апробацію отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади дослідження риторичних питань в американському поетичному мовленні” систематизовано наукові підходи до вивчення РП в мові і мовленні, сформульовано власну концепцію дослідження РП в американському поетичному мовленні й розроблено комплексну методику їх аналізу.

У контексті реферованої дисертації осмислення й переосмислення тлумачень природи РП з позицій логіко-граматичного (О.С. Ахманова, Є.М. Галкіна-Федорук, В.І. Горєлов), комунікативно-функціонального (Н.С. Валгіна, К.А. Долінін), стилістичного (І.В. Арнольд, І.Р. Гальперін). підходів та опертя на бачення когнітивно-семіотичної суті речення в когнітивній лінгвістиці (R. Langacker, А. Стрільчук) й конструкційній граматиці (А. Гольдберг) уможливило розуміння РП як різновиду інтерогативних висловлень, синтаксичної конструкції, яка формою постає питальним реченням, а за змістом не потребує відповіді, оскільки виражає твердження або заперечення.

РП розглядається нами як риторична фігура, один із експресивних засобів, що використовується для інтенсифікації та смислової організації мовлення з метою здійснення прагматичного впливу на адресата. РП залучає читача до роздумів чи переживань, активізуючи його когнітивно-інтерпретативну діяльність, змушуючи робити висновки самостійно. Подібна характеризація РП пов'язується з тим, що РП задається не з метою отримання певної інформації, а, навпаки, для того, щоб повідомити адресатові думку автора, вплинути на його емоційний стан. Емоційна насиченість висловлення та відсутність необхідності у відповіді є основною ознакою РП як стилістичного прийому, який створює експресивність тексту, активізує читацьку увагу, підвищує емоційний тон висловлювання. РП постає фасцинативним сигналом спілкування (І.С. Шевченко).

Рефлексія над класифікаціями питальних конструкцій, що запропоновані в академічних граматиках англійської мови (L.G. Alexander, G. Leech, J. Svartvik, К.М. Качалова), дала змогу встановити критерії класифікації РП з огляду на особливості їх функціонування в поетичному мовленні.

Розкриття механізмів розгортання інваріантного РП здійснено у роботі на основі теорії конструктивного синтаксису Г.Г. Почепцова, згідно з якою елементарне (інваріантне, ядерне) речення зазнає змін у своїй структурі завдяки синтаксичним процесам розширення, компресії, специфікації або модифікації.

Висновки щодо ролі питальних речень у композиційно-смисловій структурі поетичних текстів (Г.Г. Москальчук) та позиційний аналіз (І.В. Арнольд) використані нами для установлення ступеня вписаності РП у зміст поетичного тексту й виявлення їхніх домінантних і допоміжних функцій. До прикладу проаналізуємо поетичний текст К. Сендберга “Cheap Blue” -“Дешева блакить”:

Hill blue among the leaves in summer,

Hill blue among the branches in winter -

Light sea blue at the sand beaches in winter,

Deep sea blue in the deep, deep

Prairie blue, mountain blue,

Who can pick a pocketful of these blues,

A handkerchief of these blues,

And go walking, talking, walking as though

God gave them a lot of loose change

for spending money, to throw at the birds,

to flip into the tin cups of blind men?

Вилучення РП з цього тексту перетворює його з жанру філософської лірики на пейзажну. Завдяки фінальній сильній позиції РП наче підбиває висновок. Читач зіставляє своє враження від цілого тексту з ужитим у ньому РП. Дивлячись на результат такого зіставлення, читач має або довершити гармонійне сприйняття твору, або переосмислити його наново, беручи до уваги його ядро, відправну точку інтерпретації - РП. Останній рядок є вирішальним у розумінні головної ідеї вірша: “Найважливіше в нашому житті це духовний світ людини, ніж матеріальний”. Після прочитання вірша заголовок сприяє зіткненню протилежних значень: дешевий, безцінний, коштовний. Повторення абстрагованого епітету blue не тільки привертає увагу читача до повторюваного елементу, але й дає змогу вилучити нові та приховані смисли: блакить символізує і колір, і силу Небесну, спокій, духовний світ людини, що суперечить заголовку вірша “Cheap blue”, який асоціюється з матеріальною стороною світу.

У річищі лінгвосинергетичного підходу положення про здатність питальних речень виступати атракторами, що спрямовують розгортання семантичного простору тексту (Н.С. Алфьорова), стало поштовхом до вивчення ролі РП як тригерів інтерпретації поетичного тексту.

У виявленні лінгвопрагматичних властивостей РП ми спиралися на дослідження РП в німецькомовному дискурсі (Л.Р. Безугла), де вони розглядаються як непрямі мовленнєві акти, в яких відбувається переосмислення пропозиції з негативної в позитивну та навпаки.

Комплексна методика аналізу функціонування РП в американському поетичному мовленні включає декілька етапів і методів дослідження. На першому, теоретико-аналітичному етапі, систематизовано наукові підходи до вивчення РП в мові і мовленні, обґрунтовано власний інтегрований підхід, який визначається у контексті дисертації не лише як поєднання прийомів традиційного лінгвостилістичного аналізу з методологічним апаратом когнітивної поетики, а й як метод виявлення характеру взаємодії мислення з мовою, тобто шляхів втілення індивідуально-авторської художньої свідомості у віршованих текстах, та котрий враховує комунікативно-прагматичну спрямованість РП на передачу певного перлокутивного ефекту.

На таксономічному етапі дослідження методом суцільної вибірки з текстів американської поезії виокремлено такі, що містять РП, та проведено їх структурно-семантичний, синтаксичний і стилістичний аналіз з метою виявлення особливостей вживання РП в поетичному мовленні. Класифікації РП в американських поетичних текстах здійснено на основі структурно-синтаксичного та комунікативно-семантичного критеріїв. Подальший крок аналізу спрямовано на визначення функцій РП у віршованих текстах американської поезії.

Інтерпретаційний етап присвячено встановленню стратегій інтерпретації поетичних текстів, що містять РП, та визначенню ролі РП у забезпеченні адекватної інтерпретації та виявленні видів перлокутивного ефекту, який вони здійснюють на читача.

У другому розділі “Лінгвальна характеристика риторичних питань в американському поетичному мовленні” визначено структурно-семантичні, стилістичні й комунікативно-функціональні особливості РП в американському поетичному мовленні.

За семантичною та синтаксичною структурою в англійській мові РП поділяються на спеціальні (special), загальні (general), альтернативні (alternative) й розділові (disjunctive). Така класифікація є усталеною й зафіксована в академічних граматиках англійської мови (L.G. Alexander, R. Huddleston, К.М. Качалова).

У контексті реферованої дисертації за синтаксичною структурою РП в американських поетичних текстах поділяються нами на прості, спрощені, складні та ускладнені. Простий структурний тип РП збігається з моделлю простого непоширеного РП, що постає інваріантом, відносно якого описуються спрощені, складні й ускладнені структурні типи РП. Цей тип є найпоширенішим (56%) серед усіх інших типів інтерогативних конструкцій у віршованих творах американських авторів. Спрощені РП - це варіант простого речення, в якому пропущений один із його членів. Такі конструкції, як правило, є еліптичними. Складним РП вважаємо такі, які містять складносурядні та складнопідрядні речення. З семантичного погляду складне РП поліпропозитивне, тобто орієнтоване на вираження не однієї пропозиції, а комплексу пропозицій, тоді як просте РП у типових виявах монопропозитивне, тобто семантично елементарне просте речення виражає тільки одну пропозицію. До ускладнених відносимо інтерогативні конструкції, в яких ядерна структура РП розширена за рахунок включення уточнюючої інформації, виражену сурядними чи підрядними реченнями, дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами, еліптичною конструкцією, тропами або стилістичними фігурами. Згідно з Г.Г. Почепцовим речення з ускладненою структурою характеризуються синтаксичним процесом розгортання, який полягає в модифікації конструктивно значущих компонентів ядерного речення шляхом введення другорядних членів речення: означень до підмета чи додатка, обставин дії до присудка. Наприклад, уривок із віршованого твору Езри Паунда “Із вдячністю Сексту Пропертіусу” (From the Homage to Sextus Propertius) є зразком ускладненої структури РП, де складники РП поєднуються в мовленнєвому ланцюгу диз'юнктивною альтернативою (or / або), що також ілюструє процес розширення:

“And who would have known the towers

pulled down by a deal-wood horse;

Or of Achilles withstaying waters by Simois

Or of Hector spattering wheel-rims,

Or of Polydmentus, by Scamander, or Helenus and Deiphoibos?

If Homer had not stated your case!”

У наведеному вірші наповненість РП образотворчими засобами посилює емоційно-експресивні відтінки та зумовлює високий ступінь емотивності поетичного тексту.

За комунікативно-семантичним критерієм РП поділяємо на такі, що спрямовані на: 1) На об'єкт дії (об'єктні): “What is all this? I know how furiously your heart is beating” (“Gray Room” W. Stevens), “What have I to say to you when we shall meet?” (“A Love Song” W.C. Williams), “What is it that is dragging at my heart?” (“The Late Singer” W.C. Williams ).

2) На суб'єкт дії (суб'єктні): “Who shall say I am not the happy genius of my household?” (“Danse Russe” W.C. Williams), “Who knows, since seeds have such tenacity?” (“At The Funeral Of A Minor Poet”T.B. Aldrich), “Who is Lydia, pray, and who is Hypatia?” (“Palinode” T.B. Aldrich).

3) На обставині, що спрямована на різні обставини дії (адвербіальні):

- Причини (Why?): “Why do you locate here as large as a tank aiming at one half of a lifetime?” (“Despair”A. Sexton), “Why has she chosen me for the knife that darts along her smile?” (“Sympathetic Portrait Of A Child” W. Stevens),“Why has she chosen me for the knife that darts along her smile?” (“Sympathetic Portrait Of A Child” W.C. Williams).

- Обставини часу (When?): “When heaven presents in sheets the solid hue?” (R. Frost “Fragmentary Blue”), “But when was that ever a bar to any watch they keep?” (R. Frost “Neither Out Far Nor in Deep”),“When were December and May known to be happy together?” (T.B. Aldrich “Thalia”).

- Обставини місця (Where?): “Where had I heard this wind before change like this to a deeper roar?” (R. Frost “Bereft”), “Where shall I find you -- you, my grotesque fellows that I seek everywhere To make up my band?, Where are you this day -- you, my seven-year locusts with cased wings?” (“Sub Terra” W.C. Williams).

- Cпособу дії (How?): “How will it be when we shall sleep indeed?” (“Sleep” T.B. Aldrich), “How came the dainty Baby Bell Into this world of ours?” (“Baby Bell” T.B. Aldrich), “How many leagues away is yonder town. Set flower-wise in the valley?” (“An Alpine Picture”T.B. Aldrich).

Спираючись на розроблену нами комплексну методику аналізу функціонування РП і кількісний аналіз вживання РП в американському віршованому мовленні, ми виявили певні відмінності у їх типологізації, які полягають : 1) у превалюванні певних типів РП та 2) їх стилістико-синтаксичному оформленні. В американських поетичних текстах превалюють об'єктні (What, Which-questions), суб'єктні (Who-questions) та адвербіальні РП, а саме такі їх види як обставини причини (Why-questions), способу дії (How-questions).

Для зручності кількісного аналізу РП в американському поетичному мовленні нами взято 1000 сторінок поетичних текстів по 100 сторінок кожного з авторів, які належать до різних літературно-стильових жанрів. Встановлено, що найбільшу кількість вживання виявляють об'єктні РП (What, Which-questions) - 36%, обставини причини - 24 % (Why-questions) та місця (Where-questions) - 21 %, суб'єктні (Who-questions) - 19 %.

Досліджуючи функції РП у прагматичному аспекті, ми спираємося на науковий доробок Харківської школи у галузі лігвопрагматики і когнітивної прагматики (О.І. Морозова, І.С. Шевченко), де РП тлумачаться як специфічний мовний засіб вираження імпліцитного смислу (Л.Р. Безугла) і аналізуються на предмет їх мовленнєвоактових властивостей, що забезпечує їх використання в дискурсі для вираження різних іллокуцій (Л.Р. Безугла). Крім того у контексті нашого дослідження функцію РП тлумачимо як їх роль у композиційно-смисловій організації поетичного тексту (Г.Г. Москальчук), що передбачає врахування місця розташування РП у поетичному тексті - слабкі чи сильні позиції за І.В. Арнольд, а також ступінь їхньої інтегрованості, вписаності у композиційно-смислову структуру поетичного тексту (Н.С. Алфьорова, Г.Г. Москальчук).

Узагальнюючи всі підходи до класифікації і тлумачення функції, у контексті нашої роботи з огляду на специфіку матеріалу дослідження (поетичне мовлення, поетичні тексти) ми виділяємо лише домінантні функції РП, такі, як фатична, сугестивна, когнітивна й образотворча.

Фатична (контактоустановлювальна) функція - це та, за допомогою якої реалізується уявний діалог адресанта та адресата. І.С. Шевченко розглядає їх як фасцинативний сигнал спілкування. Фатична функція сприяє діалогізації та інтимізації поетичного мовлення, що досягається через вживання РП, які за адресатною спрямованістю відносяться до об'єктних, а за семантико-семантичною структурою репрезентовані, як правило, загальними “Is this your heart arithhmetic?” або альтернативними запитаннями, у котрих містяться звертання як-от: Do you think so... or? Could you imagine that... or you ?

Сугестивна функція, яка розуміється як натяк, підказка, забезпечує множинність інтерпретацій та вилучення прихованих смислів через активізацію інтелектуальних зусиль читача шляхом застосування методики імплікативного пошуку (Г.Г. Молчанова, О.В. Проценко) та когнітивних операцій з методики експлікації архетипних смислів (Л.І. Бєлєхова). У наведеному вище вірші К. Сендберга “Cheap Blue” -“Дешева блакить” РП: Who can pick a pocketful of these blues, / A handkerchief of these blues, / And go walking, talking, walking as though God gave them a lot of loose change / for spending money, to throw at the birds, to flip into the tin cups of blind men? - завдяки переосмисленню значення лексеми blue вилучаємо приховані смисли.

У тексті відбувається гра конотативного і денотативного значень субстантивованого прикметника “blue”, який, сполучаючись з іменниками hills - пагорби, sea - море, prairie - прерії, mountain - гори, функціонує як епітет, актуалізуючи субстантивоване значення блакить. А у сполученнях з дієсловом pick up та іменниками handkerchief, pocketfuls - blue функціонує у ролі іменника, втрачаючи денотативне значення кольору, набуваючи натомість двох значень: сигніфікативного - небесний простір - і конотативного - безцінність. Виникнення нового значення безцінність зумовлено також семантичним паралелізмом перших рядків в першій строфі та метафорою-порівнянням блакиті з грошима в останній строфі. Заголовок після прочитання вірша сприймається як оксиморон, чому сприяє зіткнення протилежних, антонімічних значень: дешевий та безцінний, коштовний. У вірші РП поставлено у сильній позиції для того, щоб надати можливість читачеві замислитися над проблематикою тексту та підказати можливий шлях вилучення прихованого смислу. Завдяки фінальній сильній позиції РП наче підбиває висновок. Читач зіставляє своє враження від змісту першої строфи з інференційним аналізом семантики РП. Іллокутивна сила аналізованого РП, на наш погляд, полягає у привертанні уваги до цінностей життя. риторичний віршований поетичний мовлення

Когнітивна функція активізує пізнавальну діяльність адресата в інтерпретації змісту поетичного тексту і завжди апелює до емоцій. Визнання єдності та взаємодії емоції і когніції (F. Daneљ) є аксіомою сучасної науки. Пізнання супроводжується емоціями, а емоції мотивують пізнання (В.І. Шаховський). Емоціогенними вважаються не лише емотивні лексеми, а й концептуальні імплікації, які активуються семантикою номінативних одиниць архетипних образів. Проаналізуємо поетичний текст К. Сендберга “Sea-wash”:

The sea-wash never ends.

The sea-wash repeats, repeats.

Only old songs? Is that all the sea knows?

Only the old strong songs?

Is that all?

The sea-wash repeats, repeats.

У наведеному поетичному тексті відсутні оригінальні поетичні метафори, метонімії чи оксиморон, проте образність та емоційна тональність створюється використанням стилістичних прийомів алітерації (повтор приголосних - sea-wash never ends, sea-wash repeats, repeats; strong songs) та асонансу (повтор голосних - sea-wash never ends, sea-wash repeats, repeats; оnly old songs), взаємодія яких забезпечує іконічність - звукову імітацію шурхотіння морських хвиль. Неологізм К.Сендберга sea-wash - морська стихія, нескінчений рух хвиль, коловорот води активує архетип Море. Його концептуальні імплікації - енергія, стихія, очищення, відродження, рух - допомогають вилучити смисл словесних поетичних образів “The sea-wash never ends. The sea-wash repeats, repeats”, який полягає у відчутті нескінченності буття, постійного колообігу життя. Особливий емоційний настрій спокійного філософського роздуму над вічністю буття передається позитивними емосемами, що містяться у семантиці номінативних одиниць never ends, repeats, old songs та риторичними питаннями: Only old songs? Is that all the sea knows? Only the old strong songs?, в яких персоніфікована метафора “море співає” викликає уявлення про міфологічні образи та символи, пов'язані з міфологемою моря. Остання є набором міфологічних сюжетів, символів, образів про море у скарбниці світової культури. Завдяки вилученню архетипних імплікацій здійснюється перлокутивний ефект - зачарування морською стихією.

Образотворча функція притаманна РП, які містять тропи і стилістичні фігури. Вона спрямована на відтворення образу ліричного я в поетичному тексті. Слідом за В.О. Бабич образ ліричного я розуміємо як триєдиний лінгвокогнітивний конструкт, що інтегрує не лише концептуальну та вербальну іпостасі, а й прагматичну складову. Концептуальна іпостась - це узагальнений зміст ліричного я, структурований концептуальними схемами, що висвітлюють художню свідомість поета. Прагматичний план відбиває цілеспрямований вплив адресанта поетичного тексту на читача, втілений в авторських комунікативно-прагматичних стратегіях і мовленнєвих тактиках, які, своєю чергою, реалізуються за допомогою різноманітних мовностилістичних засобів. Вербальна іпостась - це словесне відтворення ліричного я на різних рівнях поетичного тексту. Образ ліричного я поєднує образ автора й образ ліричного героя / героїні.

Образотворча функція РП характеризуються конвергенцією стилістичних засобів і прийомів, які виступають тригерами оцінного й емотивного значення РП.

До прикладу розглянемо вірш Е. Секстон “Despair”, в якому описується емоційний стан відчаю ліричної героїні:

1) Who is he?

2) A railroad track toward hell?

3) Breaking like a stick of furniture?

4) The hope that suddenly overflows the cesspool?

5) The love that goes down the drain like spit?

6) The love that said forever, forever

7) and then runs you over like a truck?

8) I don't like you.

Назва вірша: “Відчай”, персоніфікація у суб'єктному РП (1) та декларативному висловленні (8), антитезні РП (5, 6, 7 рядки) уможливлюють виявлення імпліцитного смислу: “причина відчаю ліричної героїні - розчарування у коханому”. Цей висновок підріплюється зверненням до літературної критики, в якій доведено, що ліричне я Е. Секстон співпадає з біографічним образом поетеси (W.H. Pritchard). Реконструкція концептуальних метафор “LOVE IS PAIN”, “LOVE IS A FRAGILE THING”, що лежать в основі метафоричних засобів, розкриває образ автора, оскільки, як відомо, концептуальні метафори - це авторський спосіб осмислення предметів, об'єктів і подій навколишнього світу (G. Lakoff). Образ ліричної героїні експліцитно виражено за допомогою займенників I, You і авторських метафор, метафор-одкровень (revelation-metaphors за П. Стоквелом), конструювання значення й смислу яких здійснюється шляхом когнітивно-семантичного аналізу їхніх номінативних одиниць. Вживання пейоративно забарвленої лексики (hell, the cesspool, spit) підсилює емоційно-експресивний ефект описуваного стану ліричної героїні.

Як засвідчує аналіз, кожна із функцій супроводжується допоміжними, супровідними функціями і лінгвокогнітивними операціями їх втілення. Так, когнітивна функція завжди супроводжується апелятивною, образотворча - фатичною й когнітивною, сугестивна - інтертекстуальною і когнітивною. У цьому випадку, говорячи словами К. Бюлера, “ми маємо справу з явищами домінантності, в яких на перший план виступає то одна, то інша з основних функцій звукової мови”. Таку саму думку висловлює і О.С. Кубрякова: “функції мови слід розглядати не як ізольовані одна від одної, але, навпаки, як здійснювані за умови їхнього неодмінного й безперервного узгодження та взаємозалежності”. Всі функції РП сприяють експресивності поетичного тексту.

У третьому розділі “Прагматичні властивості риторичних питань в американському поетичному мовленні” встановлено стратегії і тактики, які сприяють виявленню особливостей функціонування РП в американському поетичному мовленні та визначенню ролі РП як тригерів інтерпретації поетичних текстів.

Виявлення прагматичних властивостей РП передбачає визначення їхньої іллокутивної сили і прагматичного ефекту, який вони здійснюють на читача при інтерпретації змісту й смислу поетичного тексту.

Методологічною основою інтерпретації поетичного тексту слугують положення лінгвопоетики стосовно специфіки поетичного мовлення, яка полягає в превалюванні таких категорій, як лаконічність, невизначеність, умовчання, іносказання, недосказаність (Ю.М. Лотман, С.О. Швачко), що у результаті пояснюють існування множинності інтерпретацій (У. Еко); положень когнітивної поетики про прототипове прочитання поетичного тексту (M. Freeman, Л.І. Бєлєхова) про наявність в поетичному тексті як конвенційних, так і нових (ідіотипних і кенотипних) концептуальних метафор, що лежать у підґрунті різноманітних стилістичних засобів; теорія схем знання, вербалізованого у семантиці художнього тексту (E. Semino), а також лінгвопрагматики - про різні види іллокуцій і перлокуцій (Г.Г. Почепцов, І.П. Сусов) і, нарешті, прагмапоетики - про спроможність риторичних запитань передавати не лише експліцитні, а й імпліцитні смисли (Л.Р. Безугла).

Спираючись на думку О.П. Воробйової про те, що стратегії інтерпретації є вписаними у текст, а їх сигналами слугують номінативні одиниці в семантиці тексту, у контексті нашої роботи шляхом інтерпретаційно-текстового аналізу ми встановили такі основні стратегії, як стратегії прототипового і непрототипового розуміння змісту і смислу поетичного тексту.

Перша стратегія (прототипове осмислення) передбачає центральне, зрозуміле багатьом адресатам прочитання тексту завдяки реалізації тактиці активації стереотипних (конвенційних) схем знання, наявності в семантиці РП усталених символів, міфологем, знайомих власних назв, ідіом або стереотипних словесних образів. Стратегія непрототипового прочитання тексту розуміється нами як така, що веде до експлікації прихованих, імпліцитних смислів шляхом реалізації тактики активізації когнітивних зусиль, здійснюваної за допомогою розкриття функцій РП та їх мовно-стилістичного оформлення. Непрототипове прочитання веде до різних інтерпретацій поетичного тексту або до його поглибленої інтерпретації, за якої схоплюються певні маргінальні приховані смисли, або до недоінтерпретації, що ігнорує деякі відтінки значення словесного поетичного образу, наявного в образному просторі поетичного тексту (Л.І. Бєлєхова).

Розкриємо роль риторичних питань на прикладі поетичного тексту К. Сендберга “Money, politics, love and glory”, зміст якого вибудовується низкою риторичних питань:

Who put up that cage?

Who hung it up with bars, doors?

Why do those on the inside want to get out?

Why do those outside want to get in?

What is this crying inside and out all the time?

What is this endless, useless beating of baffled wings at these bars, doors, this cage?.

Напрям інтерпретації задає заголовок вірша, який містить узагальнений смисл, який вилучаємо через семантику концептів ГРОШІ, ПОЛІТИКА, КОХАННЯ та СЛАВА. У сучасній концептології визначені основні смислові ознаки цих концептів (див., напр.: Н.Д. Арутюнова, А. Вежбицька, С.Г. Воркачов, В.З. Дем'янков, Н.В. Дорофєєва, О.П. Єрмакова, В.І. Карасик, О.А. Корнілов, М.О. Красавський, В.С. Морозова, Л.Г. Панова, B. Fehr, Z. Kцvecses, G. Lakoff, M. Emanatian, A.D. Shmelev). Концепт ГРОШІ є одним із базових у концептуальній картині світу людини та являє собою особливу економіко-психологічну реальність. Згідно з думкою М.Ю. Семенова концепт ГРОШІ є засобом вираження ціннісної орієнтації в системі цілей життя (термінальна або інструментальна цінність) (М.Ю. Семенов). Дослідження маніфестації концепту ГРОШІ проведено на матеріалі астрологічних прогнозів, до тексту яких виявляється особливий інтерес через важливу роль фінансового положення та перспектив на майбутнє для кожної людини.

Як свідчать наукові розвідки, присвячені виявленню змісту концепту ПОЛІТИКА, його основними ознаками постають хитрість, вигідна брехня, взаємодія з конкурентами. Стосовно концептів LOVE, MONEY, GLORY виділяють такі основні семантичні ознаки: LOVE - почуття глибокої прихильності, відданості кому-небудь. LOVE - провідна потреба людини та головний аспект його існування в людському суспільстві. Слід зазначити, що у поезії кохання - космічна сила, подібна силі тяжіння. Кохання здатне допомогти та зцілити не тільки від нестерпної залежності від грошей, але й від інших негараздів, які виникають у взаємовідносинах людей з грошима.

MONEY - символізує матеріальну сторону життя людини. Заради грошей люди готові піти на все. Відключається мозок та з'являється тільки одне бажання - отримати якомога більше грошей. У такій ситуації духовна сторона життя відходить на другий план.

Спираючись на виявлені смислові ознаки номінативних одиниць зазначених концептів, реконструюємо базові концептуальні метафори: ЖИТТЯ Є ВМІСТИЛИЩЕ, ЖИТТЯ Є БОРОТЬБА, ЖИТТЯ Є ВИБІР, втілені в семантиці номінативних одиниць РП наведеного вірша. Такі метафори слугують вилученню основного смислу вірша, його центральному, прототиповому прочитанню. Лексичними тригерами непрототипового прочитання та експлікації прихованого смислу РП виступають номінативні одиниці cage, endless, useless beating, образи-символи bars, doors, які активізують когнітивну обробку тексту. Лінгвокогнітивний аналіз дозволяє реконструювати ідіотипні концептуальні метафори, як результат лінгвокогнітивних операцій розширення і специфікації: ЖИТТЯ - ЦЕ ВМІСТИЛИЩЕ ПЕРЕШКОД, ВИПРОБУВАНЬ. ПЕРЕШКОДИ - ЦЕ ПРАГНЕННЯ ГРОШЕЙ, СЛАВИ. ПРАГНЕННЯ ГРОШЕЙ - ЦЕ БЕЗГЛУЗДІ ВИТРАТИ ЖИТТЯ.

Інтерпретаційно-текстовий та комунікативно-прагматичний аналіз функціонування РП у поетичних текстах різних авторів сприяє виявленню особливостей їх ідіостилю. Так, в ідіодискурсі К. Сендберга превалюють складні, суб'єктні та адвербіальні темпоральні й способу дії РП, вжиті у сугестивній функції, для ліричного дискурсу Р. Фроста характерними постають прості розширені й еліптичні РП у фатичній функції, сповідальна поезія С. Плат і Е. Секстон рясніє образотворчими функціями РП, вираженими складними синтаксичними конструкціями, альтернативними й диз'юнктивними. Емотивно заряджені, образні РП викликають емоційний резонанс у читача.

ВИСНОВКИ

Інтегрований підхід і розроблена методика аналізу функціонування РП в американських поетичних текстах уможливили виявлення лінгвальних та прагматичних властивостей РП і цілого спектру функцій, які, взаємодіючи між собою, сприяють адекватній інтерпретації поетичних текстів та установленню перлокутивного ефекту.

В американських поетичних текстах риторичні питання постають поліфункціональними синтаксичними конструкціями, лінгвокогнітивні й комунікативно-прагматичні властивості яких забезпечують реалізацію прагматичної настанови тексту, авторської інтенції. РП є експресивною конструкцією з широким спектром виражальних можливостей. Використання РП у різних стилях мовлення дозволяє емоційно виділити повідомлення, створити нерозривний зв'язок між комунікантами (автором / адресантом і читачем / адресатом), що полягає, з одного боку, у відтворюванні внутрішнього стану автора, передачі його особистих поглядів на повідомлюване, а з іншого - в інтелектуальному пробудженні читача через розмірковування над прочитаним.

Такий комунікативно-прагматичний потенціал РП розкрито через установлення певних закономірностей у функціонуванні РП, що виявляється у взаємодії їх типів і функцій, які вони виконують у поетичному тексті. Доведено, що, образотворча функція закликає до творчої співпраці до конструювання образу ліричного героя. Сугестивна функція, що простежується в адвербеальних РП причини спрямована на створення перлокутивного ефекту співпереживання та інтелектуального пошуку. Когнітивна функція спрямована на вплив на емоції адресата з метою зміни його емоційного стану.

Структура і семантика РП зумовлюють різновиди їхніх функцій, що у цілому вливає на реалізацію іллокутивної сили (комунікативному наміру, інтенції адресанта) і різновидів перлокутивного ефекту. Установлено, що суб'єктні й адвербіальні РП (обставини причини і часу) виконують в основному сугестивну функцію, спрямовану на створення перлокутивного ефекту співпереживання, співчуття ліричному герою. Вони активізують розумову діяльність читача, спонукають його до інтелектуального пошуку. Образотворча функція притаманна РП, в яких наявні стилістичні тропи і фігури, які виступають тригерами їхнього оцінного й емотивного значення. Прості й спрощені РП характеризуються фатичною функцією, вони сприяють діалогізації та інтимізації поетичного мовлення. Когнітивна функція суб'єктних і об'єктних РП спрямована на актуалізацію прагматичного ефекту емоційного резонансу адресата, зарядження його відчуттям співпричетності до описуваних в тексті подій.

Місце РП у поетичному тексті впливає на формування його композиційно-смислової структури й ступінь їхньої інтегрованості у семантику поетичного тексту. РП започатковують розвиток сюжету, полегшують початок художнього діалогу з автором, інтригують адресата поетичного тексту, саме тоді, коли знаходяться в ініціальній позиції композиційно-смислової структури вірша. Важливу роль у формуванні нового та вилученні прихованого змісту відіграють РП, які розміщуються у фінальній позиції поетичного тексту. РП як складовий елемент композиційно-смислової структури поетичних текстів сприяють упорядкуванню художньої інформації у їх текстовій тканині.

Установлення стратегій і тактик інтерпретації поетичних текстів уможливило виявлення ролі РП як тригерів нового і прихованого смислів.

Перспективу подальших досліджень РП у поетичному мовленні вбачаємо в порівняльному аналізі функціонування РП в британських, канадських і австралійських поетичних текстах. Перспективним є також виявлення комунікативно-прагматичної ролі РП в англомовній прозі.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Юркова (Шилова) К.О. Комунікативно-прагматичні властивості риторичних питань в англомовному віршованому мовленні / К. О. Юркова // Studia Philologica (Філологічні студії): зб. наук. праць / редколегія: І.Р. Буніятова, Л.І. Бєлєхова, О.Є. Бондарева [та ін.] - К.: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2014. - Вип. 3. - С. 85-90.

2. Юркова (Шилова) К.О. Комунікативно-прагматичні функції риторичних питань в англомовному віршованому мовленні (функціонально-прагматичний підхід) / К. О. Юркова // Нова філологія: Зб. наук. праць. - № 65. - Запоріжжя: ЗНУ, 2014. - С. 159 - 166.

3. Юркова (Шилова) К.О. Риторичні питання в американському поетичному мовленні: семантико-синтаксичний і комунікативно-прагматичний аспекти / К. О. Юркова // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія “Лінгвістика”. - Випуск XXII. - Херсон : Видавництво ХДУ, 2015. - С. 182-189.

4. Юркова (Шилова) К.О. Риторичні питання в композиційно-смисловій структурі американських поетичних текстів / К. О. Юркова // Наукові записки. - Випуск 138. - Серія: Філологічні науки (мовознавство) Кіровоград. - 2015. - С. 464 - 469.

5. Юркова (Шилова) К.О. Експресивна функція риторичних питань в англомовному поетичному мовленні / К. О. Юркова // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія “Лінгвістика”. - Випуск XXIІI. - Херсон : Видавництво ХДУ, 2015. - С. 72-75.

6. Юркова (Шилова) К.О. Роль риторичних питань у формуванні імпліцитних смислів в американському віршованому мовленні / К.О. Юркова // Сучасна філологія: Тенденції та пріоритети розвитку: Міжнародна науково-практична конференція, м. Одеса, 27-28 травня 2016 року. - Одеса: Південноукраїнська організація “Центр філологічних досліджень”, 2016. - С. 95 - 97.

7. Юркова (Шилова) К.О. Образотворча функція риторичних питань в американському віршованому мовленні / К.О. Юркова // Поетика художнього тексту: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції, м. Херсон, 20 травня 2016 року. - Херсон: ХДУ, 2016. - С. 96 - 97.

8. Юркова (Шилова) К.О. Використання риторичних питань в американській поезії (лінгвопрагматичний аспект) / К. О. Юркова // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія “Лінгвістика”. - Випуск XXVII. - Херсон : Видавництво ХДУ, 2017. - С. 182 -187.

9. Юркова (Шилова) К.О. Риторичні питання як індикатори імпліцитних смислів в американській поезії / К. О. Юркова // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія “Лінгвістика”. - Випуск XXV. - Херсон : Видавництво ХДУ, 2017. - С. 26-31.

АНОТАЦІЯ

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04. - германські мови. - Херсонський державний університет Міністерства освіти і науки України, Херсон, 2017.

У реферованій роботі розкрито лінгвокогнітивні та прагматичні властивості риторичних питань у сучасному американському віршованому мовленні.

Запропонована комплексна методика дослідження риторичних питань, спрямована на виявлення особливостей функціонування риторичних питань в американських поетичних текстах.

Виявлення прагматичних властивостей риторичних питань полягає у визначенні їхньої іллокутивної сили і перлокутивного ефекту, який вони здійснюють на читача при інтерпретації змісту й смислу поетичного тексту.

Вивчення риторичних питань з позицій лінгвопрагматичного підходу засвідчує спроможність риторичних питань реалізувати авторські інтенції та здійснювати певний вплив на читача, що здійснюється через установлення стратегій і тактик інтерпретації риторичних питань та їхньої ролі як тригерів нових і прихованих смислів поетичного тексту. Стратегія прототипового прочитання передбачає центральне, зрозуміле багатьом адресатам прочитання тексту завдяки реалізації тактики активації конвенційних схем знання, наявності в семантиці риторичних питань усталених символів, міфологем, знайомих власних назв, ідіом або стереотипних словесних образів. Установлено, що стратегія непрототипового прочитання веде до експлікації прихованих, імпліцитних смислів шляхом реалізації тактики активації когнітивних зусиль, здійснюваної за допомогою риторичних питань.

Ключові слова: американські поетичні тексти, іллокутивна сила, перлокутивний ефект, риторичні питання, стратегія прототипового / непрототипового прочитання, тактики активації та активізації когнітивної діяльності.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04. - германские языки. - Херсонский государственный университет Министерства образования и науки Украины, Херсон, 2017.

В реферируемой работе на основе интегрированного подхода и разработанной методики анализа риторических вопросов в лингвопрагматическом аспекте предложена классификация риторических вопросов в американской поэтической речи, их функции, стратегии и тактики интерпретации, роль риторических вопросов как триггеров смысла, определены иллокутивная сила и перлокутивный эффект риторических вопросов, который они осуществляют на читателя при интерпретации содержания и смысла поэтического текста.

Семантико-синтаксический анализ структуры вопросительных предложений в американских стихотворных текстах, проведенный относительно риторических вопросов, позволил выделить их основные структурные типы: простые, упрощенные, сложные и усложненные.

Простой структурный тип риторических вопросов совпадает с моделью простого нераспространенного вопросительного предложения, выступающим инвариантом, относительно которого описываются упрощенные, сложные и усложненные структурные типы риторических вопросов. Упрощенные риторические вопросы - это вариант простого предложения, в котором пропущен один из его членов. Такие конструкции, как правило, считаются эллиптическими. Сложными риторическими вопросами считаем такие, которые содержат сложносочиненные и сложноподчиненные предложения. По своей семантике сложные риторические вопросы - полипропозициональные, ориентированные на выражение не одной пропозиции, а комплекса пропозиций, тогда как простые риторические вопросы являются монопропозициональными, выражающие только одну пропозицию. К усложненным риторическим вопросам относим интеррогативные конструкции, в которых ядерная структура расширена за счет включения уточняющей информации, выраженной сочинительными или подчинительными предложениями, причастными и деепричастными оборотами, эллиптическими конструкциями, тропами или стилистическими фигурами.