Національно-культурна своєрідність фразеологічних одиниць німецької мови з гастрономічним компонентом

Размещено на http://allbest.ru

1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 811.112.2'373.7

Національно-культурна своєрідність фразеологічних одиниць німецької мови з гастрономічним компонентом

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Лапиніна Оксана Леонідівна

Херсон - 2016

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі німецької філології Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:доктор філологічних наук, професор Гамзюк Микола Васильович, Київський національний лінгвістичний університет, завідувач кафедри німецької філології

Офіційні опоненти:доктор філологічних наук, професор, Зацний Юрій Антонович, Запорізький національний університет, завідувач кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови кандидат філологічних наук, доцент

Ковбасюк Лариса Анатоліївна, Херсонський державний університет, доцент кафедри німецької мови

Захист відбудеться «26» жовтня 2016 р. о 15.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.051.05 Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. Херсон, пров. Інженера Корсакова, 47, ауд.314.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. Херсон, вул. Університетська, 27.

Автореферат розісланий "26" вересня 2016 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.О. Цапів

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У реферованій дисертації представлено результати дослідження національно-культурної своєрідності фразеологічних одиниць німецької мови з гастрономічним компонентом (далі ? ФОГК), з'ясовано лінгвальні та екстралінгвальні чинники їх утворення та виявлено специфіку актуалізації ФОГК у політичних газетних текстах.

Фразеологізми постають національно-специфічними одиницями мови, що передають з покоління в покоління культурний фонд народу, саме тому дослідження національно-культурного компоненту як складової семантики фразеологічних одиниць належить до найактуальніших питань у вивченні фразеологічної картини світу (М.Ф. Алефіренко, М.В. Гамзюк, С.Н. Денисенко, В.А. Маслова, В.М. Мокієнко, В.М. Телія, О.Є. Чикіна, W. Kohler, P. Kьhn).

Для глибинного дослідження ціннісного змісту культури у семантиці ФО, їхньої властивості зберігати, відтворювати і передавати еталони та стереотипи у дослідженні обрано гастрономічний код культури. Навколишня дійсність сприймається людиною крізь мову, а гастрономічний код становить такий елемент матеріальної культури, в якому найбільше збережено традиційні риси та уявлення народу про свою національну специфіку, і, в той же час, він легше й швидше від інших кодів піддається запозиченню, варіаціям, модифікаціям та інноваціям. ФОГК досліджуються в теоретико-практичних напрацюваннях на матеріалі різних мов (Я.В. Браницька, П.П. Буркова, Е.А. Гашимов, Н.П. Головницька, Е.Д. Гоца, Д.Ю. Гулінов, О.О. Дормідонтова, А.Ю. Земськова, О.І. Копчак, Г.Б. Мелех, І.В. Пахомова, A. Wierlacher). Відсутність дослідження саме національно-культурної специфіки ФОГК на матеріалі німецької мови зумовлює доцільність їх детального аналізу.

Актуальність роботи зумовлена загальною тенденцією сучасних лінгвістичних розвідок на вивчення мовних явищ, пов'язаних з культурою, специфічним національним світосприйняттям, і визначається потребою комплексного аналізу ФОГК німецької мови як одних із найяскравіших вербальних засобів вираження національно-культурної картини світу.

Гастрономічні уподобання німецького народу, які вербалізуються у ФОГК, дозволяють сформулювати певні фундаментальні культурні характеристики німецької нації та визначити соціальні поведінкові ролі всередині суспільства. Встановлення національно-культурної своєрідності досліджуваних одиниць з урахуванням лінгвальних та екстралінгвальних чинників є важливим у плані вивчення ФОГК у мовному та мовленнєвому аспектах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах науково-дослідної теми кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету "Взаємодія мовних одиниць різних рівнів: лінгвокультурологічний, когнітивно-комунікативний та функціонально-прагматичний аспекти" (тему дисертації затверджено вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 6 від 23 грудня 2013 р.).

Проблематика роботи ґрунтується на принципах порівняльно-історичного мовознавства, лексичної і фразеологічної семантики, культурології, теоріях дискурсу та комунікативно-прагматичної діяльності, теоретичні засади яких розроблені вітчизняними й зарубіжними вченими. У широкому плані дисертація стосується кардинальних проблем історичної лінгвістики: фразотвору, семантики, зв'язку мови і культури.

Мета дослідження полягає у встановленні національно-культурної своєрідності фразеологічних одиниць німецької мови з гастрономічним компонентом.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення низки завдань:

- уточнити поняття ФОГК;

- описати роль гастрономічного компонента у створенні цілісного фразеологічного значення;

- проаналізувати чинні наукові підходи до виявлення національно-культурних особливостей ФОГК;

- окреслити специфіку відображення культурної інформації у семантиці досліджуваних ФОГК;

- встановити фразотворчу активність компонента-гастроніма у складі ФОГК;

- дослідити основні шляхи утворення ФОГК у ході первинного та вторинного фразотвору;

- визначити прагматичні особливості функціонування ФОГК у політичних газетних текстах;

- з'ясувати значення ФОГК у формуванні національно-культурної забарвленості політичного тексту.

Об'єктом дослідження постають фразеологічні одиниці німецької мови з гастрономічним компонентом.

Предметом наукової розвідки є національно-культурна своєрідність фразеологічних одиниць німецької мови з гастрономічним компонентом.

Матеріалом дослідження слугує корпус із 1331 ФОГК сучасної німецької мови, вилучених шляхом суцільної вибірки з лексикографічних та фразеографічних джерел, зокрема корпус лексикографічних та текстових даних реалізації ФО німецької мови Digitales Wцrterbuch der Deutschen Sprache, політичні статті видань Die Zeit, Berliner Zeitung, Der Tagesspiegel, Potsdamer Neueste Nachrichten, опублікованих на офіційних сайтах.

Теоретико-методологічною основою дисертації є загальні засади науки про сутність мови, взаємозв'язок мови, культури та етнологічної свідомості, теорії пізнання, антропоцентричного підходу до вивчення мовних явищ, діалектичної єдності форми та змісту, мови та мислення. Теоретико-методологічним підґрунтям дослідження слугували напрацювання В.М. Верещагіна, В.фон Гумбольдта, О.О. Потебні, В.М. Телії, а також розвідки вітчизняних і зарубіжних дослідників з фразеології, етнолінгвістики, лінгвокультурології, лінгвокраїнознавства, лексикології, лінгвопрагматики.

Методика дослідження зумовлена метою та завданнями роботи і ґрунтується на комплексному підході до виявлення національно-культурної специфіки ФОГК. У роботі використано низку як загальнонаукових, так і лінгвістичних методів. Загальнонаукова методологічна основа дослідження ґрунтується на засадах системності й детермінізму, а також антропоцентризму як домінантного дослідницького принципу, що визначає розвиток сучасної гуманітарної науки. Лінгвістичні методи використовуються у поєднанні з різними методиками, підпорядкованих розв'язанню конкретного дослідницького завдання, зокрема описовий метод застосований для з'ясування структурних, семантичних і функціональних властивостей ФОГК на сучасному етапі мовного розвитку. Метод фразеологічної ідентифікації слугує для виявлення рівня фразеологічності того чи іншого усталеного словесного комплексу. Для дослідження семантичної структури ФОГК використовується компонентний аналіз. Метод кореляції мовних та позамовних явищ дозволяє відстежити, як віддзеркалюється культурна та соціальна сфера німецької спільноти у семантичній структурі ФОГК. Для встановлення значення досліджуваних мовних одиниць застосований етимологічний аналіз. Процедури кількісних підрахунків залучені для виявлення продуктивності ФОГК у сучасній німецькій мові. Функціонально-комунікативні особливості ФОГК з'ясовані за допомогою контекстологічного аналізу та методик прагматичного аналізу.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше:

- здійснено комплексний аналіз ФОГК на матеріалі німецької мови;

- визначено особливості семантичної організації ФОГК;

- встановлено національно-культурну своєрідність ФОГК та з'ясовано їх місце у формуванні німецької фразеологічної картини світу;

- запропоновано класифікацію ФОГК з урахуванням прояву їх національно-культурної семантики;

- схарактеризовано функціональну специфіку ФОГК в аспекті формування національно-культурної забарвленості політичних газетних текстів.

Теоретичне значення дисертації визначається тим, що її основні положення та висновки сприяють поглибленню теорії фразеологічної номінації (визначення особливостей утворення ФОГК у німецькій мові, окреслення динаміки фразотворчих процесів досліджуваних одиниць, встановлення продуктивності гастрономічних компонентів у процесах фразотворення). Дослідження специфіки відображення національно-культурної інформації у семантиці ФОГК доповнює теоретичні положення лінгвістики про зв'язок мови та культури і слугує розбудові теоретичних засад етнолінгвістики. Розкриття особливостей функціонування ФОГК у тексті й встановлення їх інтенціональної значущості допомагає подальшій розробці питань лінгвопрагматики та теорії комунікативної лінгвістики.

Практичне значення наукової розвідки полягає в можливості застосування наукових положень і висновків дослідження у курсах із лексикології німецької мови (розділи “Лексична семантика”, “Фразеологія”), лінгвокраїнознавства Німеччини (розділ “Культура Німеччини”), у спецкурсах із теорії та практики перекладу (розділ “Лексика з національно-культурним компонентом у перекладі”, “Переклад фразеологічних одиниць в різних типах текстів”), фразеології німецької мови (“Особливості фразотвору”), етнолінгвістики (розділ “Мовні одиниці в етнолінгвістичному аспекті”), у фразеографії, а також у лексикографічній практиці.

Апробація результатів роботи здійснювалась на засіданнях кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету. Окремі положення та основні результати дослідження апробовано на одинадцяти конференціях, у тому числі на десяти міжнародних конференціях: “Україна і світ: діалог мов та культур” (Київ, 2014, 2015), “Мови і світ: дослідження та викладання” (Кіровоград, 2014), “Рівень ефективності та необхідність впливу філологічних наук на розвиток мови та літератури” (Львів, 2014), “Актуальні проблеми філології та журналістики” (Ужгород, 2014), “Мир языков: ракурс и перспектива” (Минск, 2014), “І Таврійські філологічні читання” (Херсон, 2014), “Міжкультурна комунікація: мова?культура?особистість” (Остріг, 2013, 2015), “Urgent Problems of Philology and Linguistics” (Будапешт, 2015); одному міжнародному українсько-німецькому докторантському колоквіумі “Forschungsaspekte der ukrainisch-deutschen Nachwuchsgermanistik” (Трускавець, 2014) та одній всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції “Сучасні проблеми германського та романського мовознавства” (Рівне, 2014).

Публікації. Основні положення та результати дослідження представлено у восьми одноосібних наукових статтях автора, у тому числі п'яти в наукових фахових виданнях України (2,07 др. арк.); двох наукових журналах, уведених до міжнародних каталогів наукових видань і наукометричних баз (0,96 др. арк.); одній зарубіжній фаховій статті (0,57 др. арк.); а також у восьми тезах доповідей на науково-практичних конференціях (1,35 др. арк.). Загальний обсяг публікацій становить 4,95 др. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації із бібліографією й додатками становить 254 сторінки, обсяг основного тексту - 198 сторінок. Список використаних джерел складається з 401 позиції, із них 305 позицій наукової літератури (у тому числі - 67 іноземними мовами), 28 позицій лексикографічних джерел, 68 позицій ілюстративного матеріалу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання й методи дослідження, окреслено теоретичне й практичне значення роботи, розкрито наукову новизну, подано відомості про апробацію отриманих результатів.

Перший розділ "Теоретичні засади дослідження національно-культурної специфіки фразеологічних одиниць з гастрономічним компонентом у сучасній фразеології"присвячено з'ясуванню місця ФОГК у фразеологічній картині світу. Розкрито природу ФО та їх компонентів, проаналізовано основні шляхи утворення ФО, встановлено компоненти семантичної структури досліджуваних ФОГК, визначено роль гастрономічного компонента у формуванні значення та відображенні культурної інформації фразеологізму, висвітлено також основні тенденції лінгвопрагматичного підходу до аналізу досліджуваних одиниць.

Уявлення про дійсність, отримані за допомогою органів чуття й абстрактного мислення (концептуальна картина світу), фіксуються одиницями мови (мовна картина світу). ФОГК позначають, зберігають та відтворюють емоції, почуття, настрій людини: verschone mich mit dem Zimt! ? "не сунься до мене з різними дрібницями!". ФОГК яскраво і точно відображають специфіку національного характеру німецького народу, зберігають колорит й особливості розвитку його мови та історії, адже саме фразеологізми створювалися і відшліфовувалися народом впродовж віків. Наприклад, ФО sein Fett kriegen виникла у сільській місцевості, де іноді якісь роботи, ? наприклад збивання масла, ? проводилися спільно. Кожен селянин отримував свою частку масла (sein Fett), що й зумовило значення звороту, яке пізніше було переосмислене і у сучасній мові означає "дістати по заслугах".

Фразеологічну картину світу німецького народу розглядаємо як частину мовної картини світу, описаної засобами фразеології, в якій ФОГК є елементами системи, та, яка відповідає за вираження у мові певних концептуальних сфер. Національний колорит у семантиці ФОГК відображають гастроніми як осередки культурної інформації, яку вони ввібрали в процесі становлення і розвитку німецької нації.

У фразеологічній теорії існують різні точки зору щодо розуміння природи компонента ФО. Прихильники неслівного трактування (О.С. Ахманова, О.І. Молотков) вважають, що компонент фразеологізму позбавлений будь-якої семантичності, функціонально наближаючи його до одиниць фонетико-фонологічного рівня. Проте, як і більшість дослідників (М.Ф. Алефіренко, Н.М. Амосова, Я.В. Бечко, В.М. Білоноженко, М.В. Гамзюк, О.П. Дмитренко, О.В. Кунін, В.М. Мокієнко, О.Д. Райхштейн, О.І. Смирницький), ми визнаємо слівну природу компонентів ФО. Компонент-гастронім (далі - КГ) у складі ФОГК завжди є словом, оформленим граматично. Слівний характер компонентів є найважливішим чинником, що зумовлює "нарізнооформленість" ФО, яка постійно викликає актуалізацію компонентів фразеологізмів, повертаючи їм статус слова у мовленні (О.В. Кунін). Звідси, ФОГК розглядаємо як нарізно оформлені, але семантично цілісні стійкі сполучення слів, у складі яких наявний один або декілька компонентів-гастронімів, під яким / якими розуміємо назви продуктів харчування.

У процесі аналізу образної системи ФОГК з?ясовується, що вираження національного світосприйняття починається ще з вибору образу-прототипу, в основі якого лежать образні асоціації німецького народу, пов'язані з історією, культурою, традиціями, релігією та фактами суспільного життя. Структуру ФОГК формують певні прототипи:

1) мовленнєві > вільні словосполучення (einem Kьchlein backen - "зробити кому-н. приємність") чи речення (die Eier waren weg, als sie mit dem Salz kamen ? "про непунктуальну, повільну людину"), потенційні ФОГК ? звороти, які не мають змінних прототипів, тому що їх основою стає уявний образ, нереальний предмет, явище чи ситуація (die Hand aus der Suppe ziehen? "вийти зі скрутного становища"), звороти, що асоціюються з відомим текстом, який виконував роль ускладнювального фактора (Land der Zitronen > "Італія" у Гете);

2) мовні > фразеологізми, від яких шляхом вторинної номінації утворені похідні ФОГК, опосередковані відповідними прислів'ями (etwas ist ein faules Ei - "щось з цим не так" < ein faules Ei verdirbt den ganzen Brei - “ложка дьогтю зіпсує діжку меду”);

3) позамовні > екстралінгвальні чинники, з якими ФОГК пов'язані дериваційними відношеннями (mit jmdm. іst nicht gut Kirschen essen - "про нестерпну, зверхню людину");

4) змішані прототипи > ФОГК, утворені шляхом фразеологічної деривації від ФОГК, що походять з відомого тексту (Saure Trauben! ? "недосяжна, проте бажана мета" < die Trauben sind jmdm. zu sauer). Мотивація образу у ФОГК виявляється завжди, натомість змінюватися може лише її характер (О.В. Дубицька): етимологічна мотивація (Wein ausrufen - "зводити наклеп") або синхронічна мотивація (das Brot sauer verdienen - "заробляти хліб тяжкою працею").

Найпродуктивнішим шляхом утворення ФОГК є транспозиція, або перенесення сем, що веде до переосмислення слова, словосполучення чи речення. Переосмислення є повною або частковою транспозицією власних значень лексичних прототипів, що призводить до фразеологічної абстракції (В.І. Гаврись, М.В. Гамзюк). У процесі ототожнення порівнюваних об'єктів зберігається асоціативно-образне уявлення не про буквальне значення словосполучення, а радше про вихідну ситуацію. Ототожнення понять супроводжується частковою (eins auf die Birne geben - "отримати по голові") або повною деактуалізацією (Speck in der Tasche haben - "мати гроші") основних предметно-логічних сем.

КГ є одним із стрижневих компонентів у значенні ФОГК. Роль КГ у створенні цілісного фразеологічного значення залежить від ступеня втрати КГ свого номінативного значення та предметної спрямованості у складі ФОГК. Значення ФОГК може формуватися:

1) всім складом компонентів (49,1%): den Kдse zu dick schneiden ? "займатися марнотратством, не економити";

2) однією актуалізованою семою КГ (17,5%): Pudding in den Armen haben ? "мати слабкі руки". КГ актуалізує сему "слабкість";

3) актуалізованою семою слова-компонента, який не є гастронімом (1,4%): Wein taufen ? "розводити вино водою";

4) символічним значенням КГ (12%), наприклад, солі як найнеобхіднішого мінімуму: damit verdient er nicht das Salz auf die Suppe ? "цим він заробляє дуже мало", er hat nicht Salz auf ein Ei ? "він не має жодного статку";

5) позамовними чинниками > історичними фактами, звичаями, традиціями, віруваннями (20%): es geht um die Wurst ? "наступив вирішальний момент". На іграх, що відбувалися під час народних гулянь, потрібно було дістати ковбасу, яка і була призом для переможця, тому, коли мова йшла про ковбасу, в уяві носія німецької мови виникала асоціація пов'язана з важливим моментом;

Семантична структура ФОГК німецької мови складається з денотативного, мотиваційного та конотативного макрокомпонентів значення. Структурними елементами конотації ФОГК є емотивність, оцінність, експресивність, функціонально-стилістична приналежність та національно-культурний компонент.

Образна основа є засобом втілення національно-культурної специфіки ФОГК. Культурна інформація відображена у ФОГК експліцитно (у денотаті) або імпліцитно (у культурних конотаціях - через співвіднесеність асоціативно-образної основи з еталонами, стереотипами, символами національної культури). Національно-культурна семантика ФОГК виявляється: 1) у сукупному фразеологічному значенні. ФОГК відображають національну культуру своїми ідіоматичними значеннями. Вони є безеквівалентними, національно-специфічними: im Tee sein / einen im Tee haben ? "бути в стані алкогольного сп'яніння" (КГ Tee позначає "Schnaps"); 2) у прямому значенні вільного сполучення слів, в якому віддзеркалюється соціально-культурна ситуація, що лежить в основі образно-переносного значення ФОГК: die Birnen sind gegessen ? "справа завершена"; 3) у значенні окремих лексичних компонентів. ФОГК містять безеквівалентну лексику, архаїзми, етнічно-культурні слова-реалії: sie sieht aus wie ein Stettiner Apfel - "вона має свіжий колір обличчя, ніжну шкіру".

ФОГК поділяємо на дві групи: національно-культурні та загальнокультурні. Перша група становить

1) національно-специфічні ФОГК. Сюди зараховуємо символічно марковані ФОГК (Butter bei den Fischen haben - "добре жити, мати гроші") та ФОГК, що відтворюють національну культуру значеннями своїх окремих компонентів > безеквівалентної лексики, архаїзмів, етнокультурних слів-реалій (aus jmdm. Hanswurst machen ? "робити з кого-н. дурня");

2) авторські ФОГК > цитати з творів німецьких авторів та пісень німецьких виконавців (ein Sauerteig in der Bewegung sein ? "бути ініціатором справи");

3) ФОГК народного походження, основою виникнення яких є звичаї, традиції, культура, побут, історія, фольклор і вірування німецького народу (wurst / wurscht sein ? "байдуже").

Друга група об'єднує:

1) міжкультурні ФОГК, що виникають в процесі освоєння кожною людиною навколишнього світу і в різних культурах є тотожними (mit Pfeffer ? "з перцем");

2) культурно специфічні ФОГК, що існують паралельно в різних культурах, проте відрізняються специфікою образних асоціацій (es ist kein ausgeblasenes Ei wert ? "не варте дірки з бублика");

3) ФОГК біблійного походження (das Brot im SchweiЯe seines Angesichts essen mьssen ? "заробляти свій хліб важкою працею");

4) іншокультурні ФОГК, джерелом походження яких є мова та культура іншого етносу (Hefe des Volkes ? "низи суспільства").

Комунікативно-прагматичний контекст (експліцитний та імпліцитний) обумовлює результативність комунікації, в основі якої лежать постулати принципу Кооперації Г. Грайса та принципу Ввічливості Дж. Ліча. Ідіоматичність можна зарахувати до додаткових максим комунікації: говори ідіоматично, якщо лише не має виняткової причини не говорити ідіоматично (І.П. Сусов). Використання ФОГК допомагає комунікантам дотримуватися максим спілкування та слідувати принципу економії мовних зусиль, а відбір ФОГК обумовлений іллокутивним наміром учасників комунікації з метою досягнення запланованого перлокутивного ефекту.

Другий розділ "Методологічні засади дослідження національно-культурної специфіки фразеологічних одиниць з гастрономічним компонентом" описує методи і принципи, використані для наукового пошуку та репрезентує комплексну методику дослідження етнокультурної семантики ФОГК. Залучення лінгвокраїнознавчого, контрастивного, лінгвокультурологічного, етнолінгвістичного та когнітивного підходів до виявлення національно-культурної специфіки дозволило вивчити ФОГК в узусі у синхронічному й окремих аспектах діахронічного аналізу.

На першому етапі дослідження застосований описовий метод і його прийоми (спостереження, узагальнення, інтерпретації, класифікації) для процедури збору фактичного матеріалу з лексико- та фразеографічних джерел, для укладання картотеки мовного матеріалу, для опису властивостей й ознак досліджуваних ФОГК, їх систематизації. Описовий метод дозволяє класифікувати КГ досліджуваних ФОГК за групами: 1) напої; 2) продукти харчування тваринного та рослинного походження; 3) готові страви; 4) смакові додатки, сировина та приправи.

На другому етапі метод фразеологічної ідентифікації та аналіз словникових дефініцій допомогли виявити рівень фразеологічності конкретного усталеного словесного комплексу і визначити показники стійкості ФОГК. Наприклад, у ФОГК das ist Pudding - "das gefдllt mir sehr" та eine Pflaume sein - "ein nichtsnutziger Mensch sein" ані Pudding, ані Pflaume не фігурують у дефініції, що свідчить про повне переосмислення звороту. А ось у ФОГК einen gepfefferten Brief schreiben - "написати різкого за змістом листа" спостерігаємо часткове переосмислення, оскільки словникове значення компонента входить до складу дефініції.

На третьому етапі залучений структурний метод (його методики: компонентного аналізу та безпосередніх складників) для дослідження семантичної організації, встановлення цілісного значення ФОГК та визначення ролі КГ у створенні цього значення. Компонентний аналіз фразеологічного значення застосовується на третьому і четвертому етапах з метою виявлення елементів значення, їх опису, встановлення ієрархії та взаємозалежності цих компонентів. За допомогою методики компонентного аналізу виділені диференційні семантичні ознаки, які слугують основою перенесення найменувань ФОГК.

Наприклад, КГ Wein (вино) має одну семему: "алкогольний напій, вироблений з винограду, міцність якого набувається внаслідок спиртового бродіння свіжо вижатого виноградного соку". У названій семемі можна виділити архісему ? "напій" та диференційні семи ? "виноградний сік", "результат бродіння" та "алкогольний". У ФОГК jmdm. reinen Wein einschenken - "відверто сказати кому-н. всю правду", Wasser predigen und Wein trinken - "вимагати від кого-н. стриманості, проте не дотримуватися цього самому" лексема Wein не представлена ні архісемою, ні диференційними семами. У першій ФОГК відчутна сема "чесність", у другій _ "брехня".

На четвертому етапі розглянуто шляхи утворення ФОГК в процесі первинного і вторинного фразотвору й основні механізми трансформації значення ФОГК. Залучення методик лінгвокультурологічного аналізу сприяє розкриттю культурної маркованості КГ. Метод кореляції мовних та позамовних явищ, етимологічний аналіз та лінгвокраїнознавчий коментар фразеологічного значення використовуються для виявлення взаємозв'язку і взаємозумовленості соціальної сфери життя носіїв мови та її відображення у семантичній структурі досліджуваних ФОГК, для демонстрації реального формування значення ФОГК у діахронічному аспекті, для уточнення їхньої семантичної структури, джерел походження і ролі мовних і позамовних чинників у формуванні цілісного значення ФОГК. Наприклад, у ФОГК jmdn. durch den Kakao ziehen - “пліткувати про відсутню людину, насміхатися з неї, глузувати” малося на увазі jmdn. durch die Kacke (Kot, Dreck) ziehen. Евфемізм Kacke був замінений КГ Kakao. Ототожнення відбулося на основі асоціації понять за схожістю кольору та мовної форми. ФОГК er braut Bier ohne Malz (дослівно: "він варить пиво без солоду") образно вживалася ще у XIII ст. німецьким мінезингером Конрадом Марнером для характеристики пивовара, який пропонував своїм клієнтам розведене водою пиво. Пізніше ця ФОГК поширилась на всіх шахраїв, які прагнуть легкої наживи.

П'ятий етап покликаний з'ясувати особливості актуалізації ФОГК у тексті та їх роль у формуванні національно-культурної забарвленості політичного тексту. Дослідження лінгвопрагматичних особливостей ФОГК здійснювалося за допомогою прийомів функціонального методу, що передбачає дослідження мови у дії, та застосування методики прагматичного аналізу (теорія мовленнєвих актів Дж. Серля і Дж. Остіна та максими Г. Грайса). Вибірка ФОГК із текстів німецьких газет дає змогу зіставити репрезентацію ФОГК у лексикографічних джерелах і частоту їх функціонування у політичних текстах німецьких періодичних видань для встановлення сфер, що є продуктивними як поза контекстом, так і в конкретному тексті. Контекстологічний метод слугував для визначення характеру зв?язку переосмислених ФОГК з іншими мовними одиницями.

У третьому розділі "Шляхи утворення фразеологічних одиниць з гастрономічним компонентом" розкрито основні способи утворення ФОГК у процесі первинного та вторинного фразотвору, визначено джерела походження аналізованих фразеологізмів і виявлено частотність вживання КГ у складі досліджуваних ФОГК. Розподіл за тематичними групами КГ, введення яких до складу ФОГК зумовлено специфікою гастрономічної сфери німецького народу, еволюцією виробничих відносин і продуктивних сил, покликаний продемонструвати, як позамовні чинники впливають на розвиток лексики.

З усього розмаїття гастрономічних найменувань в утворенні 1331 досліджуваної ФОГК задіяно лише 113 КГ. Така ідеографічна вибірковість КГ носіями мови свідчить про ту культурну інформацію, що відтворює КГ, належачи до складу ФОГК і зумовлюючи їх національно-культурну специфіку. Серед досліджуваних одиниць виокремлюємо три групи КГ (за О.Д. Райхштейном) за ступенем їх активності у процесі фразотворення:

1) високочастотні КГ, що містяться у складі понад 20 ФОГК (20 КГ, питома вага яких становить 55,6%);

2) середньочастотні, що зустрічаються у складі 6-20 ФОГК (48 КГ, питомою вагою 36,4%);

3) низькочастотні є у складі 1-5 ФОГК (45 КГ, питома вага - 8%).

Активна участь в утворенні досліджуваних ФОГК належить КГ, що позначають хлібобулочні вироби, готові страви, м'ясні вироби та слабкоалкогольні напої (Brot, Suppe, Butter, Wurst, Bier, Eі, Speck). Пасивними у процесі фразотворення ФОГК є тематичні підгрупи риба та рибні продукти (5 КГ у складі 43 ФОГК) і підгрупа солодощі, горіхи, сухофрукти (7 КГ у 66 ФОГК). Частота вживання гастроніма у складі ФОГК залежить від сфери й умов поширення продукту харчування, який він позначає. Економічні, соціальні, та політичні умови в країні, собівартість продуктів, їх походження і доступність для багатих або бідних верств населення вплинули на високу фразотворчу продуктивність одних КГ і пасивність інших. У низці випадків уживання КГ відповідає принципу випадковості і не надається поясненню. німецький гастрономічний фразеологічний мова

Досліджувані ФОГК виникли на національній основі та сягають своїм корінням у різні епохи. Найчисельнішою є група власне німецьких ФОГК, до складу якої належать ФОГК, пов'язані зі звичаями, традиціями німецького народу (er sieht aus wie genudelt - "він товстий"), з особливостями німецької кухні (jmnd. grinst wie ein Honigkuchenpferd ? "хтось сяє своєю посмішкою на все обличчя"), з історичними подіями, фактами та національними реаліями (ein Bratkartoffelverhдltnis haben - "проживати в офіційно незареєстрованому шлюбі"), з віруваннями, байками та прикметами (er hat eine Bohne (im Kuchen) gefunden - "йому пощастило (зі знахідкою)"), з народною творчістю, казками та піснями (з казки братів Грімм > Wenn's Hirsebrei regnet, habe ich keinen Lцffel ? про того, хто не зможе використати сприятливі обставини на свою користь; з відомого шлягера Франца Штрассманна (1926 р.) > Wer hat den Kдse zum Bahnhof gerollt? - запитують жартома, коли шукають винного), з літературою (у Й. Гете das Land der Zitronen / das Land, wo die Zitronen blьhen ? "Італія"), з професіями (з рибацької галузі > er brдt den Hering um den Rogen - "він зовсім не докладає зусиль"), з побутом (abgehen wie warme Semmeln - "легко продаватися"), з розвитком торгівлі (jmdn. ins Pfefferland wьnschen ? "дуже далеко"). Низка досліджуваних ФОГК походить з античної літератури й історії > attisches Salz (у Цицерона), die Trauben sind zu sauer (з байки Езопа), з Біблії > das tдgliche Brot / das liebe Brot - "хліб насущний", з англійської літератури (шекспіризми) > das ist Kaviar fьrs Volk - "бути чимось недосяжним для народу" ("Гамлет" (II. 2). Група ФОГК є запозиченими з різних мов, наприклад, з французької: Butter zum Spinat tun - “покращити своє фінансове становище"; з латини: "Omne vivum ex ovo"> etwas beim Ei anfangen - "почати з початку".

Для втілення культурно значущої інформації у ФОГК активуються механізми, за допомогою яких відбувається семантичне переосмислення, перенос значення за аналогією. Основою утворення ФОГК є асоціації за:

1) суміжністю > метафоричне переосмислення (das ist Butter an den Galgen geschmiert - "це марна робота"),

2) схожістю > метонімічне переосмислення (den Speck riechen - "смажити"),

3) контрастом > метафоричне, рідше метонімічне переосмислення, що супроводжується іронією (ein Frьchtchen sein - "невихована дитина, ледар"),

4) причинно-наслідковим зв'язком > метонімічне переосмислення (in Lohn und Brot kommen - "влаштуватися на роботу"), що ґрунтуються на національно-культурних та особистих знаннях членів мовного колективу.

Основним семантичним механізмом утворення ФОГК є метафора, менш значущу роль відіграє метонімія. КГ зазнають повного (Bohnen in den Ohren haben ? "погано чути") або часткового переосмислення (Brot genug, aber keine Zдhne ? "про багатого хворого або скнару") під впливом мовних та позамовних чинників, зумовлюючи національний характер ФОГК.

У процесі первинного фразотвору утворено 67% ФОГК. Продуктивним є виникнення ФОГК лексико-семантичним шляхом на основі перетворення вільних словосполучень і речень. Прототипом ФОГК mit Zitronen handeln ? "зазнати поразки у конкретній справі" є поширене у німецькій мові вільне словосполучення цього ж лексичного складу mit Zitronen handeln (досл. "торгувати лимонами"). Перенос назви з денотату прототипу на денотат ФОГК, яка є абстракцією від першого, ґрунтується на схожості дій. Асоціативно-образною основою перенесення значення є уявлення про те, що вираз обличчя людини, яка їсть лимон, нагадує її міміку у момент поразки чи невдачі. Поява у вільного словосполучення нових ознак експресивності, оцінки й емотивності витворює єдине образне семантичне ядро, що може зберігати тісний мотиваційний зв?язок з прототипом.

Найпродуктивнішим лексико-семантичним шляхом утворення ФОГК є переосмислення дослівного значення прототипу, ускладненого 1) екстралінгвальними чинниками, коли легенди, жарти, ритуали, народні перекази та звичаї моделюють ситуації, на основі яких виникає ФОГК. Наприклад, ФОГК die gleichen Laibe zurьckgeben - "відплатити тією ж монетою" пов'язана з традицією позичати хліб. Якщо у когось закінчувався хліб, то декілька буханок позичалися у сусідів, при цьому за них не платили, а повертали наступного разу, коли самі випікали хліб. Якщо сусід сусідові давав погані хлібини, то поверталися такі ж; 2) уявними асоціаціями, в основі яких лежить нереальний, вигаданий образ або нереальна ситуація. Наприклад, у ФОГК mit kaltem Wasser verbrьht sein компоненти kaltes Wasser (холодна вода) та verbrьhen (попектися) є несумісні семантично та логічно, проте їх поєднання створює яскравий образ на позначення людини, яка втратила розум, глузд (оксюморон).

Національною специфікою характеризуються компаративні ФОГК, в основу яких покладено образи-еталони, самобутні, неповторні та зрозумілі лише німецькій етноспільноті (das passt wie Senf auf Sahneschnitten ? "це не підходить одне до одного"; aussehen wie Buttermilch und Kдse - "мати жалюгідний вигляд"; ein Kreuz / Schultern haben wie ein Hering zwischen den Augen - "бути дуже худим") і порівняння-кліше, що суттєво відрізняються у різних мовах зіставленнями. Наприклад, значення ФОГК aussehen wie Dьnnbier mit Spucke ? "мати дуже блідий вигляд" буде незрозумілим людині, що незнайома з традиційними німецькими напоями, оскільки Dьnnbier mit Spucke позначає слабке пиво (Dьnnbier), розведене соком.

Семантичне переосмислення ФОГК може супроводжуватися структурними змінами, а саме: експлікацією початкової матеріальної форми (розгортання метафоричного образу > eine dumme Nuss ? "дурень"; розгортанням первісної матеріальної форми з одночасним впливом суспільних факторів > eine dicke Suppe / eine Erbsensuppe - "туман"), неправильним осмислення слова у зв'язку з асоціацією, яку воно викликає (у ФОГК das ist nicht mein Bier КГ Bier є народно-етимологічним переосмисленням діалектної форми лексеми Birne (kцlnisch: "dat sцnd ding Beдre net")), лексичним зсувом різних частин мови > jmdn. zwiebeln - "мучити кого-н.", семантичним зсувом через наявність архаїзмів > ФОГК jmdm. fдllt das Monokel in den Kakao вживається іронічно у ситуації, коли інтелігент, всупереч своїй освіченості, зазнає привселюдної ганьби.

Національно-культурна семантика яскраво виражена у перифрастичних ФОГК, що позначають самобутні реалії німецького народу і своїм існуванням завдячують особливостям побуту, культури і традиціям німецького етносу. WeiЯwurstдquator - так жартома називають культурний кордон між Баварією та іншими федеративними землями Німеччини. Баварія визначається як зона поширення мюнхенських сосисок, які є найвідомішою стравою баварської кухні.

У процесі вторинного фразотвору, на основі вже відомих ФОГК, утворюється 33% ФОГК, яким властиве збереження (ФОГК-варіанти > Butter bei den Fischen / Butter an die Fische), часткове порушення (ФОГК-синоніми > dem Honig verkaufen, der Bienen hat / den Honig mit Zucker bestreuen) або відсутність семантичної тотожності між твірними і похідними одиницями (йдеться про утворення ФОГК-дериватів, що є новими у порівнянні з твірними ФОГК). Національно-культурна семантика ФОГК зазнає модифікацій унаслідок: 1) відриву ФОГК від контексту. ФОГК jmnd. kann mehr als Brot essen ? "хтось володіє таємними силами, магією" розширює своє значення > "він розумніший, інтелігентніший, ніж здається насправді"; 2) затемнення образу. ФОГК Abwarten und Tee trinken! є закликом до нетерплячого заспокоїтися і вимагає від нього спокійного очікування. Вислів походить з лікарської практики, коли лікарі закликали своїх пацієнтів не панікувати та далі поспостерігати за перебігом ознак хвороби, пропонуючи спочатку попити трав'яний чай для заспокоєння.

Здатність фразеологізмів до варіювання є основою для утворення ФОГК у процесі вторинного фразотвору. Варіантність розглядається дослідниками як одна з найважливіших ознак розвитку мови, як неодмінна умова та спосіб функціонування всіх мовних одиниць (Б.О. Абрамов, Ф.А. Литвин, В.М. Солнцев, Ф.П. Філін). Найпродуктивнішими способами фразеологічної деривації, в основі яких здатність ФОГК до варіювання, є: 1) перерозклад (Ja, Pustekuchen < Ich puste auf Kuchen); 2) виокремлення компонентів усталених словосполучень (ich habe die Brьhe davon < ich habe nicht die Brьhe davon, geschweige denn das Fleisch); 3) зміни компонентного складу ФОГК: а) звуження (mit ihm ist nicht gut Kirschen essen < mit groЯen (hohen) Herren ist nicht gut Kirschen essen: sie schmeiЯen (spucken) einem die Kerne (Steine) ins Gesicht), б) розширення (sich die Rosinen herauspicken > sich die Rosinen aus dem Kuchen herauspicken > sich die grцЯten Rosinen aus dem Kuchen herauspicken), в) субституція (die Birnen satt haben - die Birnen dicke haben). Видозміни ФОГК зумовлюють посилення їх узагальнено-метафоричного значення, розвиток абстракції та часткову або повну втрату асоціативного зв'язку, зростання ступеня експресивності й емоційності та розширення лексико-семантичної і структурної сполучуваності похідних ФОГК.

У четвертому розділі "Актуалізація фразеологічних одиниць з гастрономічним компонентом у тексті" розкрито особливості концептуалізації ФОГК інформації політичного простору, виявлено національну специфіку мовної гри, створеної ФОГК, встановлено інтенціональну значущість досліджуваних одиниць у політичних текстах німецьких газет, визначено значення ФОГК у формуванні національно-культурної забарвленості політичного тексту.

Доступність гастрономічної галузі людському сприйняттю зумовлює поширення у газетних текстах ФОГК як засобів концептуалізації інформації політичного простору, оскільки асоціації й образи, пов'язані з певним продуктом харчування, відомі всім членам етнокультурної спільноти. Вибірка досліджуваних ФОГК із політичних текстів німецьких газет Die Zeit, Berliner Zeitung, Der Tagesspiegel, Potsdamer Neueste Nachrichten виявила актуалізацію лише 505 ФОГК із 1331, що свідчить про використання у мовленні не всіх досліджуваних ФОГК та про неактуальність більшої частини з них (826 ФОГК). У журналістських публікаціях на політичну тематику та у промовах і виступах політиків регулярно вживані ФОГК etwas wird (reiche) Frьchte tragen; das tдgliche Brot; in Lohn und Brot stehen/kommen; jmdn. in Lohn und Brot bringen/nehmen; jmdm. reinen (klaren) Wein einschenken; die Suppe auslцffeln + (sich) die Suppe einbrocken. Не характерними для політичних текстів є ФОГК, які прямо виражають погрози або об'єктивують насилля (aus jmdm. Hackfleisch machen). Перевага надається ФОГК, що дають можливість авторові передати негативні емоції у завуальованій формі: "Je lдnger Politiker zцgern, ihren Wдhlern klaren Wein einzuschenken, desto schwieriger wird der Anpassungsprozess, auf den wir uns nicht minder einlassen mьssen als die kьnftigen Politiker der DDR" [Die Zeit, 2.02.1990]. Незважаючи на створену ФОГК завуальованість висловлювання, адресат відчуває осуд автором дій політичних сил у ставленні до своїх виборців. Автор засуджує дії політиків, які зволікають сказати правду своїм виборцям, наслідком чого стане затяжний процес адаптації країни після об'єднання ФРН та НДР.

Актуалізація ФОГК у тексті супроводжується їх структурними та семантичними модифікаціями, що викликані необхідністю пристосування ФОГК до контексту конкретної ситуації. Інтерпретація ФОГК є не лише індивідуально-авторською, але й індивідуально-національною, оскільки кожен член мовного колективу як суб'єкт національної культури виражає не лише індивідуальне, але й національне. Оказіональні ФОГК є прикладами національно-специфічного відображення політичної ситуації членами німецької спільноти: "Zwischen Istanbul und Havanna, Moskau und Manila sind gestern Millionen Menschen auf die StraЯe gegangen. Bei den traditionellen 1.Mai-Demonstrationen traten sie fьr ihre Rechte ?…?. Und DGB-Chef Dieter Schulte forderte zum wiederholten Male, die zwei Milliarden Ьberstunden auf die vier Millionen Arbeitslosen zu verteilen. Umverteilung, Vollbeschдftigung, Eierkuchen” [Der Tagesspiegel, 01.05.2000]. ФОГК Friede, Freude, Eierkuchen бере початок із часу закінчення Другої світової війни, кінець якої у багатьох регіонах відзначали за святковим омлетом. На той час це була чи не єдина страва, продукти для приготування якої можна було легко дістати. У наведеному прикладі мова йде про першотравневу демонстрацію, а заміна компонентів ФОГК Friede, Freude, Eierkuchen на Umverteilung, Vollbeschдftigung, Eierkuchen зумовлена пристосуванням до контексту ситуації, прагненням до конкретизації змісту і досягненням стилістичного ефекту. Трансформовану ФОГК Дітер Шульте використовує як заклик для проголошення своїх вимог. Роль лозунгу ФОГК виконує не вперше, адже у 1989 р. цей фразеологізм майорів на транспарантах першого параду кохання у Берліні. Компонент “Friede” закликав до роззброєння, “Freude” символізував музику як засіб порозуміння народів, “Eierkuchen” був закликом до справедливого розподілу продуктів харчування.

ФО з компонентами-гастронімами, семантичною основою яких є національно значущі продукти (Brot, Bier, Wurst), характеризуються високою частотою вживання у політичних газетних текстах, що пов'язано з роллю останніх у гастрономічному житті німецького етносу. Проектування ФОГК на галузь політики супроводжується поширенням культурно-специфічної інформації у площину, надаючи політичному текстові національно-культурного забарвлення. Національно-специфічні продукти німецької гастрономії як колективні символи німецької свідомості, носії культурних цінностей та стереотипів, у складі ФОГК і під впливом контексту позначають важливі аспекти політичного життя суспільства. Наприклад, ФОГК з КГ Brot описує нелегкий шлях проведення політичних реформ у сфері охорони здоров'я: "Die Kosten laufen davon, der durchschnittliche Beitragssatz liegt nun bei etwa 14,5 Prozent. Der CSU-Politiker Horst Seehofer weiЯ, was fьr ein hartes Brot Reformen im Gesundheitswesen sind" [Der Tagesspiegel, 13.01.2003]. Культурно специфічним продуктом німецької гастрономії є ковбаса, що зумовило актуалізацію у політичних газетних текстах ФОГК з КГ Wurst. Контекстуальне оточення спричинило у низці випадків злиття значень Wurst та Wahlen воєдино: "In der einzig wirklich entscheidenden Wahl, dort wo es um die Wurst ging - oder besser gesagt: um die Besetzung eines freigewordenen Abgeordnetenmandats. Dort also, wo sich die Wдhler zwischen einem Demokraten und einem Republikaner entscheiden mussten, da gewann der demokratische Kandidat" [Die Zeit, 19.05.2009].

Інтенціональна значущість досліджуваних ФОГК полягає у їх здатності відображати наміри суб'єктів мовлення. Прагматичний компонент значення ФОГК включає експресивність, оцінність, емотивність, національно-культурний компонент та іллокутивний потенціал. Завдяки здатності фразеологізмів з гастрономічним компонентом створювати специфічну газетну образність та експресивність, автор уводить їх у процес аргументації та соціальної орієнтації, наповнюючи комунікативне повідомлення новим політичним змістом, виражає соціальну оцінку, викликаючи негативні, рідше позитивні, емоції у реципієнта.

Схвальну характеристику предмета чи явища у політичних текстах дають фразеологізми, у складі яких використана назва продукту харчування з якісними гастрономічними властивостями. Наприклад, ізюм покращує смак хлібобулочних виробів, тому в контексті ФОГК Rosinen im Kuchen sein актуалізує значення ? "бути найкращим" > "Kurt Malangrй, Aachens Oberbьrgermeister, sieht indes seine Stadt fьr die Zeit ab 1993 schon "wirtschaftlich und kulturell als Rosine im Kuchen Europa" und gibt sich deshalb ganz optimistisch" [Die Zeit, 5.05.1989]. Сповненою оптимізму є позиція бургомістра щодо свого міста, і це не може не викликати захоплення у реципієнта. Проте частіше спостерігаємо функціонування ФОГК, що покликані гостро критикувати якусь ситуацію, подію, або особу, демонструючи суб'єктивне емотивно-оцінне ставлення. Особливо це характерно для протистояння різних політичних сил: "Die Parteichefs nahmen Bezug auf ein Schreiben des Bundeskanzlers an die Union von dieser Woche. "Schrцder sei darin wie eine Katze um den heiЯen Brei herumgeschlichen", kritisierten Merkel und Stoiber am Freitag" [Berliner Zeitung, 08.07.2000]. Виступи та промови політичних діячів рясніють ФОГК, навантаженими негативним оцінним значенням з метою ефективнішого впливу на аудиторію, насаджування їй своїх поглядів та переконань, у пошуках підтримки та схвалення своїх дій. ФОГК у політичних текстах є важелями маніпуляції та впливу на електорат з метою формування громадської думки. Особливу популярність серед політиків здобули ФОГК із закликом до дії, де окремі з них навіть виконують роль передвиборчих лозунгів > ran an die Buletten! ran an den Speck!: "Ich bin platt und bewegt", sagt Merkel direkt nach Bekanntgabe des Ergebnisses. "Jetzt geht es zusammen mit denen, die noch gewдhlt werden, ran an den Speck" [Die Zeit, 14.12.2012].