Соматичні фразеологічні одиниці із значенням інтерперсональних відносин: структурно-семантичні та функціональні характеристики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.Н. КАРАЗІНА

УДК 811.111'373.7

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

СОМАТИЧНІ ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ ІЗ ЗНАЧЕННЯМ ІНТЕРПЕРСОНАЛЬНИХ ВІДНОСИН: СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

СКРИПНІК ІРИНА ЮРІЇВНА

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі методики та практики англійської мови Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент

Тимошенкова Тамара Михайлівна,

завідувач кафедри англійської філології Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія”

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор

Гамзюк Микола Васильович,

завідувач кафедри німецької мови,

декан факультету німецької мови Київського національного лінгвістичного університету

кандидат філологічних наук, доцент

Ребрій Олександр Володимирович,

доцент кафедри теорії та практики перекладу англійської мови Харківського національного університету імені В.Н Каразіна

Захист відбудеться “ 17 ” червня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 7 - 75.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий “ 14 ” травня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.В. Солощук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована дисертація присвячена вивченню соматичних фразеологізмів із значенням інтерперсональних відносин з точки зору їхньої форми, змісту й особливостей функціонування в англомовних художніх текстах.

У сучасних лінгвістичних дослідженнях вивчення фразеологічного фонду мови є актуальним і перспективним напрямком: Б.М. Ажнюк, М.Ф. Алефіренко, Я.А. Баран, А.М. Баранов, В.М. Білоноженко, В.Г. Гак, М.В. Гамзюк, Н.Ф. Грозян, С.Н. Денисенко, Д.О. Добровольський, В.П. Жуков, О.В. Кунін, О.П. Левченко, А.П. Мартинюк, К.І. Мізін, Н.А. Оніщенко, Л.Г. Скрипник, В.М. Телія, В.Д. Ужченко, Ю.І. Фещенко, Т.З. Черданцева, С.О. Швачко, A.H. Buhofer, G. Burger, F. Иermбk, S. Fiedler, A. Naciscione, E. Piirainen.

Значну увагу привертають соматичні фразеологізми, тобто одиниці, до складу яких уходять компоненти, що є назвами частин тіла людини (соматизми) (Ф. Вакк). Соматичні фразеологізми розглядалися на матеріалі окремих мов: української (О.І. Андрейченко, О.О. Селіванова), німецької (І.П. Задорожна, G. Grйciano, E. Piirainen), іспанської (О.Л. Толстова), англійської (Н.І. Андрейчук), естонської (Ф. Вакк) і в плані зіставлення різних мов: німецької й української (І.В. Грицюк), англійської й російської (О.Ю. Семушина), французької й російської (І.Є. Городецька), індонезійської й російської (А. Салім, Л.О. Івашко), китайської та російської (Т. Цзюнь), китайської та англійської (Ning Yu), слов'янських (Р.М. Вайнтрауб) та романських мов (Н.Я. Стрілець) тощо. Досліджено широке коло проблем, що має відношення до соматичних фразеологізмів: концептуалізація соматичного коду культури у фразеологізмах (О.О. Селіванова), вербалізація значення “характер людини” (О.Ю. Семушина), національно-культурний компонент семантики (G. Grйciano, E. Piirainen), структурні та семантичні (Н.Я. Стрілець), лінгвокогнітивні (О.Л. Толстова) характеристики, функціонування в текстах політичних дискусій (О.І. Андрейченко), образний потенціал соматизмів як смисловий центр формування фразеологізмів (Л.П. Дідковська). Проведений концептуальний аналіз окремих соматизмів (А.М. Сердюк) та досліджений соматичний код культури в художньому дискурсі (Т.О. Євтушина).

Активність наукового пошуку в царині соматичних фразеологізмів пояснюється як їх широкою вживаністю в мовленні, так і значною кількістю у фразеологічному фонді будь-якої мови: за даними досліджень (Р.М. Вайнтрауб), вони складають 30 % усіх стійких словосполучень. Це зумовлено тим, що людині притаманно переносити знання про саму себе на навколишню дійсність, то ж через соматизми проходить процес пізнання довколишнього світу (В.В. Красних). У цьому зв'язку необхідним стає дослідження специфіки соматичних фразеологізмів, що іменують різні аспекти людського буття. У нашій роботі таким аспектом є інтерперсональні відносини - природні зв'язки, що виникають між людьми в процесі їх спільної життєдіяльності і які є фундаментальною ознакою людської спільноти (Г.М. Андрєєва, В.О. Соснін). Ці соматичні фразеологічні одиниці ще не були об'єктом окремого дослідження, хоч їхнє вивчення є на часі з огляду на антропоцентричні орієнтири сучасного мовознавства.

Антропоцентризм як один з домінуючих лінгвістичних принципів сьогодення концентрує увагу дослідника на відображенні / конструюванні в мові навколишнього світу. Мова розглядається не тільки як продукт людської діяльності, але і як засіб спілкування, засіб збереження / формування людського досвіду, знань, культури. Фразеологічний корпус мови в цьому сенсі є найбільш показовим матеріалом для досліджень: образ, що знаходиться в основі фразеологічної одиниці, є результатом інтерпретації окремих фрагментів дійсності та їх оцінки з боку представників окремого культурно-мовного соціуму (В.М. Телія). Важливим для нашого дослідження є зв'язок принципу антропоцентризму з діяльнісним стилем мислення, згідно з яким свідомість суб'єкта спрямована не безпосередньо на певний фрагмент дійсності, а на себе самого в ситуації спостереження за ним (О.І. Морозова). Цей постулат відбиває, зокрема, мисленнєву схему утворення соматичних фразеологізмів: спостереження дійсності здійснюється на основі спостережень самого себе, свого тіла. Взаємодія мовного й позамовного знання у творенні соматичних фразеологізмів зумовлена потребою іменування певного фрагмента дійсності (в тому числі, інтерперсональних відносин) для накопичення знання та його обміну в процесі комунікації. Це орієнтує на комплексний аналіз соматичних фразеологізмів із значенням інтерперсональних відносин з урахуванням їх номінативного, когнітивного і функціонального аспектів, що відповідає властивому сучасним лінгвістичним розвідкам пріоритету функціоналізму.

Актуальність дослідження визначається запровадженим у ньому вектором аналізу, спрямованістю на дослідження взаємозв'язку мови й мовлення, свідомості, культури та соціуму. Аналіз фразеологічної семантики сприяє повнішому висвітленню форм і способів фразеологічної вербалізації окремих фрагментів картини світу носіїв англійської мови. Важливість і своєчасність вивчення досліджуваної групи одиниць зумовлена тим, що фразеологічний фонд мови є основним засобом емоційно-експресивного осмислення дійсності й відображення особливостей духовного та матеріального життя народу, що підсилюється значущістю інтерперсональних відносин у життєдіяльності людини й відсутністю спеціальних досліджень, присвячених аналізу вербалізації цієї ділянки концептосфери носіїв англійської мови за допомогою фразеологічних одиниць.

Зв'язок роботи з науковими темами. Тема дисертації відповідає профілю досліджень, що проводяться на факультеті іноземних мов Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна в рамках наукової бюджетної теми “Когнітивні й комунікативні проблеми дискурсу та навчання іноземних мов”, номер державної реєстрації 0106U002233.

Об'єктом дослідження є соматичні фразеологічні одиниці англійської мови, поєднані загальним денотативним значенням “інтерперсональні відносини”.

Предмет дослідження становлять структурно-семантичні, семантико-когнітивні, прагматичні та стилістичні аспекти функціонування англомовних соматичних фразеологізмів із значенням інтерперсональних відносин і їх текстотвірний потенціал.

Мета дослідження полягає в комплексному аналізі мовних властивостей і функціональних характеристик англомовних соматичних фразеологізмів з урахуванням особливостей їх утворення, ідеографічних і лінгвокультурних параметрів, структурних, семантичних, прагматичних, стилістичних аспектів їх узуальних та модифікованих варіантів, їх здатності до реалізації текстових категорій. Мета дослідження потребує вирішення таких конкретних завдань:

1) уточнення статусу англомовних соматичних фразеологізмів із значенням інтерперсональних відносин в системі фразеологічного фонду мови;

2) визначення видів інтерперсональних відносин, вербалізованих різними ідеографічними групами соматичних фразеологізмів з урахуванням їх лінгвокультурної специфіки;

3) виділення основних механізмів формування соматичних фразеологічних одиниць із значенням інтерперсональних відносин;

4) класифікація типів структурно-семантичних модифікацій групи досліджуваних фразеологізмів у текстових реалізаціях;

5) виявлення взаємозв'язку структурно-семантичних і функціонально-семантичних (оцінних) аспектів досліджуваних соматичних фразеологізмів;

6) аналіз прагматичного та стилістичного потенціалу англомовних соматичних фразеологізмів із значенням інтерперсональних відносин в їх текстових реалізаціях;

7) розгляд досліджуваних соматичних фразеологізмів як засобів реалізації текстових категорій.

Матеріалом дослідження слугував корпус із 1200 прикладів соматичних фразеологічних одиниць із значенням інтерперсональних відносин, одержаний методом суцільної вибірки з лексикографічних джерел, а також із сучасної та класичної художньої прози, загальний обсяг якої становить 16453 сторінки. Добірка ілюстративного матеріалу здійснювалась із використанням як друкованих видань, так і електронного текстового корпусу British National Text Corpus.

Методика дослідження має комплексний характер. Теоретична база роботи ґрунтується на принципах сучасного мовознавства - антропоцентризмі та функціоналізмі - й охоплює семасіологічний підхід до вивчення фразеологічного значення. Він передбачає вивчення фразеологізму від плану змісту до позначеної реалії. Застосовані основні положення лінгвістики тексту та теорії інтертекстуальності, котрі розглядають взаємовідносини тексту як з іншими текстами, так і з семіосферою - семіотичним універсумом культури. У роботі були використані положення й понятійний апарат традиційної та когнітивної семантики.

Мета, завдання та методологічна основа дослідження обумовили використання в роботі таких методів: метод лінгвістичного опису, за допомогою якого здійснювалася інвентаризація та систематизація мовних одиниць з метою встановлення корпусу соматичних фразеологічних одиниць із значенням інтерперсональних відносин в англійській мові; метод фразеологічної ідентифікації, що слугував для визначення ступеня фразеологічності того чи іншого словосполучення; метод концептуального аналізу для встановлення ролі когнітивної метафори при формуванні значення досліджуваних одиниць; метод компонентного аналізу, за допомогою якого були виділені ті семантичні ознаки, які є основою переносу найменування в корпусі досліджуваних фразеологізмів. Співвідношення внутрішньої форми як елемента фразеологічної семантики з екстралінгвістичними джерелами формування фразеологізму виявлено за допомогою лінгвокультурологічного аналізу. Також були застосовані елементи кількісного методу для виявлення продуктивності соматизмів, підрахунку кількісної наповненості ідеографічних груп інтерперсональних відносин і пріоритету видів структурно-семантичних модифікацій досліджуваних одиниць.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в роботі вперше в складі фразеологічного фонду англійської мови: виділена група соматичних фразеологічних одиниць із значенням інтерперсональних відносин; застосовано комплексний критерій виділення групи фразеологізмів: структурно-семантичний (конструкції, що включають соматизми як ядерний компонент, їх синтаксичний статус і заповнення структурних позицій) і семантико-когнітивний (вербалізація фрагмента знання “інтерперсональні відносини”); запроваджена схема аналізу об'єкта дослідження: вивчення структурних характеристик, аналіз семантики стрижневого соматичного компонента та кореляції між цим компонентом і типом інтерперсональних відносин, що вербалізується за допомогою фразеологічної одиниці, описують мовні властивості одиниць, що вивчаються; розглянуто модифікації структурно-семантичних характеристик фразеологізмів і пов'язані з ними прагматичні та стилістичні функції, які дають уявлення щодо функціонування соматичних фразеологізмів із значенням інтерперсональних відносин у мінімальній одиниці тексту - висловлюванні; виявлена здатність цих одиниць реалізовувати текстові категорії, що маніфестує їх текстотвірний потенціал.

Наукова новизна отриманих результатів може бути узагальнена у таких положеннях, які виносяться на захист:

1. У фразеологічному фонді англійської мови виділяється група одиниць, які включають як ядерний компонент назви частин людського тіла і мають емотивно забарвлене, частково чи повністю переосмислене значення. Частина цих одиниць номінує інтерперсональні відносини, маніфестуючи специфічний для носіїв англійської мови засіб вербалізації цього фрагмента знання за допомогою фразеологічних засобів, основними механізмами утворення яких є метафора та метонімія.

2. Англомовні соматичні фразеологічні одиниці із значенням інтерперсональних відносин характеризуються значною різноманітністю предметно-логічного змісту і складністю організації специфічних для національно-мовного колективу асоціацій між частинами тіла людини й інтерперсональними відносинами.

3. Функціонуючи в текстах, англомовні соматичні фразеологізми із значенням інтерперсональних відносин відтворюються в стандартному вигляді (узуальний варіант) - за допомогою закріплених у мові стандартних моделей, або підлягають модифікаціям (оказіональні варіанти), при яких структура фразеологізму змінюється (утинається, розширюється, змінює конфігурацію); модифікація структури корелює із змінами в семантиці фразеологізму. Оказіональні варіанти утворюються також унаслідок семантичних модифікацій, що реалізуються шляхом взаємодії буквального та фразеологічного значення одиниці зі збереженням стандартної структури.

4. У процесі реалізації прагматичних функцій модифікації англомовних соматичних фразеологізмів із значенням інтерперсональних відносин викликають зміни в їх функціональній семантиці, найбільш типовою з яких є зміна нейтральної або позитивної оцінки на негативну. Функціонально-стилістичні параметри англомовних соматичних фразеологізмів із значенням інтерперсональних відносин проявляються в їх спроможності реалізовувати іронічний, саркастичний, комічний ефект.

5. Функціонування англомовних соматичних фразеологізмів із значенням інтерперсональних відносин розкриває їх текстотвірні можливості: здатність до реалізації низки текстових категорій. Їхньою специфічною рисою є пріоритетність у реалізації категорії інтертекстуальності у вигляді міжтекстових зв'язків “текст-текст”, “текст-епоха, культура”, “текст-мова”.

Теоретичне значення дослідження, що являє собою комплексний опис соматичних фразеологізмів із значенням інтерперсональних відносин у сучасній англійській мові, є внеском у теорію фразеології, зокрема у фразеологічну семантику, лінгвостилістику, лінгвістику тексту та теорію інтертекстуальності. Вивчення культурологічного аспекту в семантиці фразеологізму доповнює характеристики англійської мовної картини світу.

Практична цінність результатів дослідження зумовлена можливостями їх використання в таких теоретичних курсах, як загальне мовознавство (розділ “Мова та культура”), лексикологія та стилістика англійської мови (розділ “Фразеологія”), лінгвістика тексту (розділи “Категорії тексту”, “Теорія інтертекстуальності”). Результати дослідження можуть бути використані в наукових роботах з проблем фразеології; спецкурсах з фразеології англійської мови; у роботах студентів й аспірантів, у створенні тематичного словника фразеологізмів англійської мови “Інтерперсональні відносини” (тлумачного й перекладного із коментарями).

Апробація дослідження. Основні положення й результати дослідження доповідались і обговорювались на міжнародних наукових конференціях: “Треті Каразінські читання: Методика і лінгвістика на шляху до інтеграції” (Харків, 2003 р.); “Ювілейні четверті Каразінські читання: “Людина. Мова. Комунікація” (Харків, 2004); “Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процесс” (Чернівці, 2004); ІІІ Міжнародна наукова конференція “Язык и культура” (Москва, 2005); “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2006), “Phraseologie disziplinar und interdisziplinar” (Veszprem, 2006, Угорщина), “Phraseology global - areal - regional” (Helsinki, 2008, Фінляндія), “Сучасні дослідження з іноземної філології” (Ужгород, 2008).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження відбито в 7 одноосібних статтях, з яких 4 опубліковані у фахових виданнях ВАК України, та 5 тезах доповідей на міжнародних наукових конференціях (одні - у співавторстві. Автору належить збір та систематизація фактичного матеріалу).

Структура й обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури, джерел лексикографічного й ілюстративного матеріалу, додатків. Загальний обсяг роботи складає 224 сторінки комп'ютерного тексту. Обсяг основного тексту становить 178 сторінки, бібліографія включає 390 позицій, з яких довідкових та лексикографічних джерел - 17, джерел ілюстративного матеріалу - 41 позиція. Додатки містять інвентар та кількісні характеристики соматичних фразеологізмів із значенням інтерперсональних відносин; кількісні характеристики різних типів інтерперсональних відносин та фразеологічних одиниць, що їх формують; схеми асоціативних зв'язків між соматизмом та типом інтерперсональних відносин.

У вступі обґрунтовується вибір й актуальність теми, визначається об'єкт, предмет, мета й завдання дослідження; розкривається наукова новизна роботи, її теоретична й практична цінність; визначаються методи дослідження; наводяться дані щодо апробації результатів дослідження і публікацій.

У першому розділі надане визначення соматичних фразеологічних одиниць із значенням інтерперсональних відносин; виділено типи інтерперсональних відносин, вербалізовані за допомогою

англомовних соматичних фразеологізмів; проаналізовано універсальні й національно-специфічні фрагменти мовної картини світу, відображені в семантиці соматичних фразеологізмів із значенням інтерперсональних відносин; розглянуто основні механізми формування одиниць досліджуваної групи фразеологізмів.

У другому розділі проаналізовано англомовні соматичні фразеологізми із значенням інтерперсональних відносин, що функціонують у текстових реалізаціях: досліджено структурні й семантичні характеристики узуальних і оказіональних одиниць, особливості реалізації їх прагматичного, оцінного та стилістичного потенціалу в межах висловлювання.

У третьому розділі вивчено функціонування фразеологізмів досліджуваної групи в тексті; окреслено текстові категорії, що реалізуються за допомогою англомовних соматичних фразеологізмів із значенням інтерперсональних відносин; визначено роль цих одиниць як засобів реалізації категорії інтертекстуальності; встановлено типи інтертекстуальних зв'язків, що здійснюються за їх допомогою.

У загальних висновках підбито підсумки проведеного дисертаційного дослідження, накреслено перспективи подальшої розробки зазначеної проблематики.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

соматичний фразеологізм інтерперсональний текстовий

Розділ 1. “Соматичні фразеологічні одиниці із значенням інтерперсональних відносин як об'єкт лінгвістичного дослідження”. Важливість соматичного коду у світосприйнятті людини зумовлює численність та розмаїття фразеологічних одиниць (ФО), що містять у своєму складі компоненти-найменування частин тіла людини - соматизми. Соматичні фразеологізми вербалізують різні фрагменти світу, в тому числі - інтерперсональні відносини. Соматичні фразеологічні одиниці із значенням інтерперсональних відносин (СФОІВ) являють собою стійкі вирази з ядерним семантичним компонентом - соматизмом, які маніфестують різні типи інтерперсональних відносин між двома (або більше) учасниками комунікації та мають структуру словосполучення, рідше - речення з повним або частковим переосмисленням компонентів. Типи інтерперсональних відносин визначаються наступними факторами:

· Статус учасників (більш високий для одних і більш низький для інших; рівноцінний для всіх учасників). Статус домінування реалізується: у більш високому позиціонуванні певної особи (be head and shoulders above smb., etc.); підкоренні інших власній волі (have/keep (well) in hand, etc.); здійсненні тиску (force smb's hand, etc.); контролі чужих дій (lead smb. by the nose, etc.); наданні комусь (повної) свободи діяльності (give smb. one's head, etc.); відкритої демонстрації власного негативного ставлення до інших (look down one's nose at smb., etc.). Статус підкорення передбачає залежність (be wax in smb's hands, etc.); підкреслену увагу відносно осіб з більш високим статусом (hang on smb's lips). У разі рівноцінних статусів комунікантів їх дії є однобічними (give smb. a (helping) hand, etc.) або спільними (put one's heads together, etc.).

· Позиція й інтенція учасників інтеракції передбачає, що один з комунікантів може свідомо вводити в оману іншого (throw dust in smb's eyes, etc.); підлещуватися (kiss smb's ass, etc.); діяти у власних інтересах за рахунок інших (pick smb's brain, etc.); формувати (та висловлювати) власні судження (take smb. at his face value, etc.); перебувати у стані моральної або фізичної конфронтації (bite smb's head off; box smb's ears, etc.); (свідомо) не діяти (not lift a finger, etc.). СФОІВ із значенням каузальності номінують результат певних дій однієї особи по відношенню до іншої (have smb's blood on one's hands, etc.).

· Інтеракція може належати до емоційної сфери та визначати почуття й ставлення її учасників один до одного, що знаходить відображення в переживаннях та / або демонстрації певних позитивних емоцій відносно тих чи інших осіб (lose one's heart to smb. etc.); виклику позитивної або негативної реакції на свою поведінку (set smb's teeth on edge; sweep smb. off one's feet, etc.); перебуванні як об'єкта уваги, симпатії, підтримки (be the apple of smb's eye, etc.).

Найбільша кількість соматичних ФО (20,4% за нашими даними) вербалізує відносини влади та її варіантів (домінування, контролю, здійснення тиску, підкорення власній волі); (12,3 %) відносини конфронтації (моральної або фізичної).

Ідеографічні параметри СФОІВ демонструють специфіку осмислення різних частин тіла людини представниками англомовної лінгвокультурної спільноти за наявності стійких / нестійких асоціативних зв'язків між тим чи іншим соматизмом і типом інтерперсональних відносин. Найбільш стійкий асоціативний зв'язок характерний для лексем thumb, knee, stomach. До соматичних елементів, що мають найменш стійкі асоціативні зв'язки, тобто беруть участь у вербалізації різних типів інтерперсональних відносин, належать лексеми hand, head, nose, eye, feet.

З точки зору лінгвокультурної специфіки СФОІВ розподіляються на такі групи:

· універсальні, які демонструють спільність людського соматичного коду; наприклад, соматизм hand вживається як загальноприйнятий символ допомоги, надання фізичної або моральної підтримки: give smb. a (helping) hand; join hands; соматизм nose є символом цікавості, втручання в справи інших людей: to poke one's nose into smb's affairs;

· національно-специфічні, які охоплюють національно-марковані СФОІВ, що не мають аналогів у інших мовах і характеризуються специфікою мовного оформлення або змісту, наприклад hold smb. in the palm of one's hand; keep smb. on one's toes, etc. та національно-детерміновані СФОІВ, чия поява зумовлена культурою англомовного соціуму, наприклад СФОІВ keep smb's nose to grindstone, значення якої “примушувати когось довго та наполегливо працювати” закорінене в стародавньому звичаї точити знаряддя праці на спеціальному камені, що потребувало часу й терпіння.

Основними засобами переосмислення значення вільних словосполучень, що лежать в основі соматичних ФО із значенням інтерперсональних відносин, є метафора та метонімія. Метафоричне переосмислення СФОІВ базується на схожості дій; жестів; ситуацій; становищ; якісних і просторових характеристик.

Інтерперсональні відносини виступають як область-мета, для якої областями-джерелами є поводження з матеріальними предметами (take smb. in hand; keep well in hand); якісні характеристики природних матеріалів (be wax in smb's hands); поведінка тварин (show one's teeth at smb.); фізіологія людини (pull the wool over smb's eyes; break smb's neck).

Соматичний компонент досліджуваної групи фразеологізмів при метонімічному переносі виступає частиною (або джерелом - у термінах когнітивної метонімії), яка є засобом називання людини (a shoulder to cry on). Інші типи метонімічного переносу назв: соматизм > його провідна ознака (be smb's flesh and blood); соматизм > його функція (get a big hand).

Розділ 2. “Функціональний аспект соматичних фразеологізмів із значенням інтерперсональних відносин”. Нарізнооформленість компонентів СФОІВ створює можливість варіювання їх компонентного складу, яке може бути узуальним (що не змінює фразеологічну одиницю ані семантично, ані структурно) (step / tread on smb's toes) або оказіональним індивідуально-авторським прийомом, у процесі якого фразеологізм зазнає семантичних або структурних і семантичних змін.

Серед структурно-семантичних модифікацій СФОІВ більшість складають додавання елементів (49 %) (have a bone to pick with smb.> have a legitimate bone to pick with smb.) і субституція (12%) (poke one's nose into smb's affairs > poke one's ears into smb's affairs), при цьому одночасне використання цих двох найбільш продуктивних видів модифікацій створює яскравий стилістичний ефект, хоча й трапляється значно рідше (3,1%) (take smile off smb's face > take smug smirk off smb's face). Ще одним продуктивним типом модифікацій цієї групи ФО є еліпсис (15,4%) (give smb. a (helping) hand > “Need a hand?”).

Семантичні модифікації при повному збереженні узуальної структури фразеологізму представлені явищами подвійної актуалізації значення (2%) (We twisted familiar arms until they broke (I.Rankin) і контекстуальної дефразеологізації (5%) (If you go on pulling my leg so persistently I shall be permanently deformed (W.S. Maugham). Актуалізаторами семантичних модифікацій ФО виступають, як правило, елементи оточуючого контексту.

Модифікації СФОІВ поширюють їх прагматичний потенціал, реалізуючи цілий ряд оказіональних комунікативно-прагматичних функцій, зокрема:

- дескриптивну функцію (за рахунок елементів описового характеру): David's jokes made Rosemary laugh anyway, because she was already curly head over flat heels in love with him (J. Cooper);

- функцію акцентування уваги на певному елементі (за рахунок елімінування інших компонентів ФО): Of course, he would expect a favour in return, something more than her good ear. (I. Rankin);

- оцінну функцію (за рахунок елементів із значенням позитивної або негативної характеристики): It was crucial, he told himself in justification, that he signed her up before David Pulborough got his grubby hands on her. (J. Cooper);

- функцію підсилення, послаблення або уточнення значення (за рахунок засобів інтенсифікації, деінтенсифікації або конкретизації значення компонентів ФО): Those people who killed him made the world a poorer place by taking him from it, and they broke so many hearts, just so many. (J. Connolly).

У певних контекстуальних умовах СФОІВ виконують декілька оказіональних комунікативно-прагматичних функцій одночасно.

СФОІВ об'єктивують негативні (залежність, конфронтація) та / або позитивні (допомога, свобода дій) інтерперсональні відносини. Одиниці, що входять до певних ідеографічних груп, можуть об'єктивувати як позитивні, так і негативні аспекти міжособистісної взаємодії, наприклад, група емоційної реакції містить одиниці як з позитивної оцінкою (sweep smb. off one's feet), так і з негативною (set smb's teeth on edge).

Модус раціональної або емоційної оцінки (В.М. Телія) відбиває притаманну СФОІВ амбівалентність, що виявляється в зміні знака залежно від комунікативної ситуації, або від позиції мовця, наприклад: It was only when she smiled complacently at him as they took him away that Paulie Martin realized he had played straight into her hands (M. Cole) - с позиції мовця СФОІВ play into smb's hand є негативною, з точки зору його співрозмовниці - позитивною, бо вона досягла поставленої мети.

За певних ситуативних умов - в разі модифікацій узуальної структури фразеологізму або через широкий контекст - оцінний потенціал СФОІВ (здебільшого негативний) може:

- багаторазово підсилюватись: “Imagine if your dad catches Lucius Malfoy,” said Harry, sitting down next to Ron… “That'd wipe the smirk off old Draco's face, all right,” said Ron. (J.K. Rowling). Іменник smirk має яскраву негативну конотацію;

- змінювати свій знак: “… I”d ask Anthea but I don't think she'd be too keen, and I know how much Galena liked you. Could I come and pick your brains?” (J. Cooper). Пейоративна сема фразеологізму гаситься через модальне дієслово could у значення “прохання”, що припускає застосування чужих думок, але з дозволу їх власника.

Позитивна оцінка реалізується або на рівні узуальної ФО, яка включає експліцитне вираження оцінного компоненту, наприклад, have a heart of gold, або набуває цього значення в широкому контексті.

Конотативно-стилістичний потенціал СФОІВ розширюється завдяки модифікаціям, серед яких найбільш ефективними є подвійна актуалізація та дефразеологізація значення одиниці, наприклад: `Yes, I was,' said Doge, through trembling lips. `And a more desperately sad occasion I cannot remember. Albus was heart-broken…'

`His heart wasn't the only thing. Didn't Aberforth break Albus's nose halfway through the service?' (J. K. Rowling).

Вказані типи модифікацій створюють ефект обманного очікування, що підвищує їх експресивність.

Розділ 3. “Фразеологічні одиниці та категорії тексту”. Фразеологічні одиниці, що мають великий інформативний, прагматичний і стилістичний потенціал, є одним із джерел текстотворення, вибудовуючи мікротексти (О.Г. Біляєвська, М.В. Гамзюк, Н.К. Рябцева, О.В. Слєпушкіна, В.М. Телія), що утворюють окремі текстові фрагменти, виступаючи таким чином засобом когезії окремих частин цілого тексту. Високий інформативний потенціал фразеологізму, який значно підвищується у разі структурних і / або семантичних модифікацій, може створювати підтекст - іронічний, комічний, саркастичний; конотативно-стилістичні можливості СФОІВ формують стилістичну тональність твору. Наприклад: She chose the Passion and sprayed it liberally over her throat. `You won't need plates,' Jamie said sarcastically. “He'll be eating out of your hand.” (C. Matthews) - застосування СФОІВ eat out of smb's hands як в прямому так і в переносному значеннях в межах одного контексту реалізує комічний ефект та слугує засобом вираження сарказму.

Закладений в семантиці фразеологізму оцінний компонент значення реалізує категорію модальності. Наприклад: “… They had all the facts on Romero… Free ride for criminals, they call it. The misguided sentimentality of New York bleeding hearts, exporting their problems to the innocent, old-fashioned countryside…” (I. Shaw) - саркастичний ефект виникає за рахунок протиставлення двох сторін конфлікту - заможних мешканців Нью-Йорку, які займаються показною благочинністю (bleeding hearts) та невинних жертв “благочинності” - мешканців передмістя).

Взаємодія фразеологізму та тексту носить двобічний характер: текст розкриває ситуативне значення ФО, вона, у свою чергу, збагачує текст семантично й стилістично. Фразеологізм є також провідним засобом реалізації категорії інтертекстуальності. У такому разі своєрідним претекстом є побутово-емпіричний, історичний або духовний досвід мовного колективу, що сформував те образне уявлення дійсності, на основі якого і виникла фразеологічна одиниця (В.М. Телія).

СФОІВ забезпечує такі типи інтертекстуальних зв'язків:

· “текст-текст” - через СФОІВ-цитати та алюзії, коли будь-який текст розглядається як інтертекст, тобто як точка перетину інших текстів, наприклад: She would have sworn that she was not thinking, at least not consciously, about the visit to Dr. Goldman. But her left brain clearly knew what her right brain was doing. (O. Goldsmith) - алюзія на Біблійний вираз not let one's left hand know what one's right hand does.

· “текст-епоха, культура” - через СФОІВ, що включають національно-культурні семи та відбивають національний колорит мовного колективу, а також через немотивовані СФОІВ-бібліїзми, для яких претекстом є людська культура. Наприклад: The audience kept silence only to give him a standing ovation a minute later and Michael with his hands down realized that he had just won this round (M.Cole) - СФОІВ описує ситуацію в термінах спортивних змагань (перегони), які є частиною фонових знань осіб, що належать до певної національно-культурної спільноти.

· “текст-мова” - через оказіональні СФОІВ, які виникли на основі традиційних ФО, що служать своєрідним претекстом, наприклад: You've taken the words out of my mouth, that's just what I was going to say to you. (W.S. Maugham) - СФОІВ take the words out of smb's mouth виникла на основі біблійної put words in (into) smb's mouth.

Як засоби реалізації інтертекстуальних взаємодій СФОІВ виконують фатичну (або контактовстановлюючу) функцію, що виявляється у встановленні відносин “свій-чужий” між автором і адресатом, та експресивну функцію, яка підвищує імплікаційний потенціал тексту й визначає його прагматичну спрямованість.

Висновки

Вивчення соматичних фразеологізмів із значенням інтерперсональних відносин дає можливість вирішення певного кола антропоорієнтованих проблем з точки зору їхніх зв'язків із свідомістю національно-мовного колективу та в різних аспектах їхнього функціонування в актах комунікації. У результаті аналізу семантичних характеристик СФОІВ виокремлено типи інтерперсональних відносин, вербалізованих у мові; простежено асоціативні зв'язки, що виникають між тим чи іншим соматизмом і певним типом інтерперсональних відносин. Асоціативні зв'язки, виявлені в ході дослідження, відображають лінгвокультурну специфіку цієї групи фразеологізмів. Незважаючи на універсальний для всього людства характер соматизмів, принцип добору певного соматичного компонента й аранжування засобів вербалізації міжособистісних відносин визначаються особливостями національно-етнічного менталітету.

Аналіз внутрішньої форми СФОІВ дозволив установити галузі знань, у контексті яких виникли вільні словосполучення, що зазнали переосмислення. Сюди належать, зокрема, такі: якісні характеристики природних матеріалів; поводження з матеріальними предметами; поведінка тварин; фізіологія людини. Дослідження процесів метонімії у формуванні СФОІВ дозволило встановити типи переносу назв: частина > ціле; соматизм > його провідна ознака; соматизм > його функція.

Вивчення функціонування СФОІВ на рівні мінімальної одиниці тексту - висловлювання - дало змогу простежити варіювання компонентного складу фразеологізмів як на узуальному, так і оказіональному рівнях та пов'язані з цим варіюванням зміни прагматичних, функціонально-семантичних і стилістичних параметрів СФОІВ.

На рівні тексту СФОІВ виступають засобами когезії його окремих частин через рекурентне використання фразеологізму з тією чи іншою метою; вираження оцінної модальності, що реалізується як широким контекстом, так і за допомогою структурно-семантичних модифікацій; підвищення інформативного потенціалу тексту шляхом створення підтексту; формування загальної тональності тексту внаслідок реалізації своїх конотативно-стилістичних можливостей. Підхід до фразеологічної одиниці як до мікротексту зумовив її розгляд як засіб реалізації категорії інтертекстуальності.

Отримані результати відкривають перспективи подальших досліджень, які ми вбачаємо в когнітивному моделюванні різних типів інтерперсональних відносин; контрастивному аналізі соматичних компонентів та їх асоціативних зв'язків в англійській і слов'янських мовах.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях автора:

1) Семантичні характеристики соматичних фразеологізмів зі значенням інтерперсональних відносин (на матеріалі англійської мови) / І.Ю. Скрипнік // Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія. - Чернівці : Рута, 2005. - С. 18-26.

2) Текстотвірні можливості фразеологічних одиниць із значенням інтерперсональних відносин / І.Ю. Скрипнік // Сучасні проблеми лінгвістики та навчання іноземних мов у контексті Болонського процесу. - Хмельницький : ХНУ, 2005. - С. 157-158.

3) Структурно-семантические модификации фразеологических единиц (на материале соматических ФЕ со значением интерперсональных отношений в современном английском языке) / И.Ю. Скрыпник // Сучасні дослідження з іноземної філології. - Ужгород, 2006. - № 4. - С. 93-99.

4) Соматические фразеологические единицы как элемент реализации категории интертекстуальности / И.Ю. Скрыпник // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - Харків : Константа, 2006. - № 726. - С. 150-153.

5) Базові метафори концептів “влада” та “залежність” (на матеріалі соматичних фразеологізмів сучасної англійської мови) / І.Ю. Скрипнік // Актуальні проблеми філології та перекладознавства. - Хмельницький : ХНУ, 2006. - № 2. - С. 129-131.

6) Інтертекстуальність як засіб стилістичного збагачення тексту / І.Ю. Скрипнік // Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень і методика викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі. - Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. - Ч. 1. - С. 351-353.

7) Оценочный компонент в семантике соматических фразеологизмов со значением интерперсональных отношений / И.Ю. Скрыпник // Сучасні дослідження з іноземної філології. - Ужгород : ТзОВ “Папірус-Ф”, 2008. - № 6. - С. 356-360.

8) К вопросу о соматических фразеологизмах со значением интерперсональных отношений / И.Ю. Скрыпник, Т.М. Тимошенкова // ІІІ Каразінські читання: Методика і лінгвістика - на шляху до інтеграції : міжнар. наук.-метод. конф., 28 жов. 2003 р. : тези доп. - Харків, 2003. - С. 174-176. (Автору належить збір та систематизація фактичного матеріалу).

9) Значение интерперсональных отношений как фактор формирования идеографической группы соматических ФЕ / И.Ю. Скрыпник // Ювілейні четверті Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація : міжнар. наук.-метод. конф., 2 лист. 2004 р. : тези доп. - Харків, 2004. - С. 245-247.

10) Метафора как способ образования соматических ФЕ со значением интерперсональных отношений / И.Ю. Скрыпник // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процесс : міжнар. наук.-метод. конф., 24-25 лист. 2004 р. : тези доп. - Чернівці : Рута, 2004. - С. 259-260.

11) К вопросу о текстообразующих возможностях фразеологических единиц (на материале современного английского языка) / И.Ю. Скрыпник // Язык и культура : ІІІ междун. науч. конф., 23-25 сент. 2005 г.: тезисы докл. - Москва, 2005. - С. 90-91.

12) Фразеологические единицы в рамках теории интертекста / И.Ю. Скрыпник // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур : ІV Міжвузівська конференція молодих учених, 1-3 лют. 2006 р. : тези доп. - Донецьк, 2006. - Ч. 1. - С. 166-167.

Анотація

Скрипнік І.Ю. Соматичні фразеологічні одиниці із значенням інтерперсональних відносин: структурно-семантичні та функціональні характеристики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. - Харків, 2009.

Дисертаційне дослідження присвячене аналізу англомовних соматичних фразеологізмів із значенням інтерперсональних відносин. У роботі визначено статус досліджених одиниць у фразеологічному фонді мови, встановлено типи інтерперсональних відносин, вербалізованих за допомогою фразеологічних одиниць і встановлено зв'язки цих типів з ядерними компонентами фразеологізмів - соматизмами - з урахуванням лінгвокультурного аспекту. Виявлено основні механізми формування фразеологічних одиниць дослідженої групи із застосуванням понятійного апарату традиційної та когнітивної лінгвістики; розглянуто типи їхніх структурно-семантичних модифікацій у текстових реалізаціях у взаємозв'язку зі змінами функціонально-семантичного, прагматичного, стилістичного потенціалу; встановлено особливості їх функціонування у тексті в аспекті здатності до реалізації таких текстових категорій, як інформативність, когезія, модальність, інтертекстуальність, а також формування загальної тональності тексту за рахунок реалізації їх конотативно-стилістичних можливостей; виокремлено типи інтертекстуальних зв'язків, що реалізуються за допомогою соматичних фразеологізмів досліджуваної групи.

Ключові слова: фразеологічна одиниця, соматизм, інтерперсональні відносини, узуальне та оказіональне варіювання, прагматичний і стилістико-конотативний потенціал, функціональна семантика, текстові категорії, інтертекстуальність, англійська мовна картина світу.