Розвиток словникового складу англійської мови військової сфери ХХ – початку ХХІ століття

Размещено на http://www.allbest.ru

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Василенко Дмитро Володимирович

УДК 811.111'374:81'276.6„19-20”

РОЗВИТОК СЛОВНИКОВОГО СКЛАДУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

ВІЙСЬКОВОЇ СФЕРИ ХХ - ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Донецьк - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії і практики перекладу з англійської мови Запорізького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент

Єнікєєва Санія Маратівна,

завідувач кафедри англійської філології Запорізького національного університету

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор

Омельченко Лариса Федорівна,

професор кафедри германської філології Київського міжнародного університету

кандидат філологічних наук, доцент

Волкова Тетяна Яківна,

доцент кафедри теорії і практики перекладу Донецького національного університету

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

канд. філол. наук доцент Н. В. Пирлік

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Історія ХХ - початку ХХІ століття позначилась двома світовими війнами та низкою регіональних військових конфліктів за участю США та Великої Британії. Події і факти, пов'язані з бойовими діями, знайшли відбиття на мовному рівні. Свідченням цього є той факт, що англомовні військові лексичні і фразеологічні одиниці зазначеного періоду сформували одну з найбільш значних соціофункціональних лексичних груп.

Англомовна військова лексика неодноразово була об'єктом дослідження вітчизняних і зарубіжних лінгвістів. Науковці вивчали питання, пов'язані зі шляхами і способами творення військових термінів (Л.Б. Ткачова, В.В. Кондрашов, Е.М. Ожогін, Дж. Алджео), лінгвальними та екстралінгвальними аспектами формування і функціонування військової термінології (В.М. Шевчук, Т.Д. Михайленко), проблемами визначення військового сленгу і його перекладу (Г.О. Судзиловський, В.В. Балабін, П. Діксон), когнітивними передумовами виникнення військової лексики (І.В. Андрусяк, Г.А. Бучина, Л.М. Венедиктова).

Дискусійними залишаються питання складу і структури військової лексичної підсистеми, межі тематичного поля військової лексики в семантичному і функціональному планах, а також проблеми диференціації військових лексичних одиниць. Крім того, наукові розвідки у сфері англомовної військової лексики, присвячені, головним чином, її синхронному аналізу і обмежуються ХХ століттям. Проте, не менш важливим є дослідження словникового складу англійської мови військової сфери у діахронічному та соціолінгвістичному аспектах, що дає можливість прослідкувати взаємозв'язок історії мови і історії суспільства і спрогнозувати можливі тенденції подальшого розвитку професійної підмови.

Актуальність дослідження визначається, з одного боку, роллю військової лексики у збагаченні словникового складу англійської мови, а з іншого, - необхідністю теоретичного узагальнення онтогенетичних, філогенетичних і системних змін, що відбуваються у сфері англомовної військової лексики на тлі історичних подій ХХ - початку ХХІ століття, а також нагальною потребою проведення соціолінгвістичного аналізу інноваційних процесів у військовій підмові на зламі тисячоліть.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в руслі наукової теми “Когнітивно-дискурсивні аспекти функціонування мовних одиниць” (код державної реєстрації 0103U002181) факультету іноземної філології Запорізького національного університету. Тему дисертації затверджено на засіданні науково-технічної ради Запорізького національного університету (протокол № 4 від 22.12.2005).

Мета дослідження полягає у виявленні тенденцій розвитку словникового складу англійської мови військової сфери ХХ - початку ХХІ століття, а також у встановленні кореляції між суспільними та лексико-семантичними інноваційними процесами та явищами. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

– класифікувати англомовні військові лексичні та фразеологічні одиниці згідно з критерієм хронологічної відповідності синхронним зрізам;

– виокремити тематичні групи англомовної військової інноваційної лексики;

– розкрити особливості формування англомовного військового ядерного словника, виявити ядерні лексеми, на основі яких утворюються нові військові лексичні та фразеологічні одиниці ХХ - початку ХХІ століття та встановити їх етимологічні, структурні, словотворчі і семантичні характеристики;

– дослідити системні зв'язки між англомовною загальновживаною та військовою лексикою, а також між лексикою військової сфери та інших професійних підмов;

– визначити шляхи і способи формування англомовної інноваційної військової лексики та встановити зв'язки між словотворчими процесами;

– провести соціолінгвістичний аналіз англомовних лексичних та фразеологічних одиниць військової сфери шляхом розподілу нової військової лексики за соціофункціональними групами та шляхом встановлення кореляції між військово-історичними і лексико-семантичними інноваційними процесами та явищами.

Об'єктом дослідження є англомовні військові лексичні та фразеологічні одиниці ХХ - початку ХХІ століття. Предмет аналізу - інноваційні словотворчі, семантичні та фразеологічні процеси у їх зв'язку з військово-історичними подіями та явищами.

Матеріалом дослідження слугували 1290 військових термінів та 1616 військових сленгових лексичних і фразеологічних одиниць ХХ - початку ХХІ століття, отриманих шляхом суцільної вибірки і зафіксованих 21 лексикографічним джерелом - англомовними словниками військових термінів, сленгізмів, неологізмів, тлумачними словниками, англомовними історичними словниками, словником евфемізмів, що містять дати входження нової лексики до англійської мови, а також періодичними виданнями, інтернет-сайтами. англомовний військовий лексема фразеологічний словник

Головні методи та прийоми дослідження визначаються метою та завданнями роботи. За допомогою описового методу здійснюється інвентаризація лексичних та фразеологічних одиниць військової підмови і пояснення особливостей їх будови та функціонування. Елементи етимологічного аналізу використовуються для вивчення походження військових лексичних одиниць. Особливості морфологічної структури військових лінгвальних інновацій і видів словотворчих процесів, в яких вони беруть участь, досліджуються за допомогою структурно-семантичного аналізу. Шляхом соціолінгвістичного аналізу визначається взаємозв'язок мовних явищ та екстралінгвальних чинників, досліджуються процеси формування військової лексичної підсистеми англійської мови у соціолінгвістичному аспекті. Методом кількісного аналізу здійснюється підрахунок військових лінгвальних інновацій.

Наукова новизна проведеного дослідження полягає в тому, що вперше здійснена спроба діахронічного дослідження шляхів і способів збагачення словникового складу англійської мови військової сфери ХХ - початку ХХІ століття. Виявлено зміни, що відбуваються як у військовій термінології, так і у військовій субстандартній лексиці. Виокремлено військові ядерні лексеми, на основі яких утворюються нові лексичні і фразеологічні одиниці військової підмови ХХ - початку ХХІ століття. Визначено шляхи інтеграції військової лексики до різних сфер життя сучасного англомовного суспільства. Встановлено соціофункціонально марковані лексичні одиниці військової сфери. Відстежено кореляції між військовими лінгвальними інноваціями зазначеного історичного періоду та соціальними чинниками, що сприяють їх виникненню.

Теоретичне значення проведеного дослідження визначається тим, що положення і висновки дисертації є внеском до історичної лексикології, яка вивчає динаміку лексикону англійської мови та її чинники. Результати наукової роботи розширюють уявлення про словотворчі засоби, які існують у мові військових. Історичне дослідження дозволяє відстежити зміни, що відбуваються на різних хроноетапах функціонування словника військової сфери, і визначити інтра- та екстралінгвальні чинники, які впливають на інноваційні процеси у військовій підмові ХХ - початку ХХІ століття. Вивчення тенденцій еволюції словникового складу англійської мови військової сфери сприяє поглибленню теорії розвитку професійної підмови.

Практичне значення наукової роботи полягає у можливості використання результатів дослідження у курсі лексикології, на практичних заняттях з англійської мови, у спецкурсах із неології (“Англомовні інновації у лексиці та фразеології військової сфери”), соціолінгвістики (“Розвиток словникового складу англійської мови під впливом сучасної військової стратегії”), лінгвокраїнознавства (“Війни за участю США та Великої Британії і поповнення словникового складу військової підмови”). Матеріали дослідження можуть знайти застосування в лексикографічній практиці.

Особистий внесок автора полягає у проведенні діахронічного дослідження шляхів і способів творення англомовних військових лінгвальних інновацій та у встановленні соціальних чинників онтогенезу англійської мови військової сфери ХХ - початку ХХІ століття.

Апробація роботи. Основні положення, матеріали та висновки даної роботи знайшли своє висвітлення на наукових та науково-практичних конференціях: міжнародних: “Семантика мови і тексту” (Івано-Франківськ, 2006), “Актуальні питання перекладознавства на межі нового століття” (Суми, 2007), “Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація” (Харків, 2007), “Новітні обрії розвитку германської та романської філології” (Запоріжжя, 2007), “Язык и Мир” (Ялта, 2007, 2008), “Мови і світ: дослідження та викладання” (Кіровоград, 2008); національних та регіональних: “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2007), “Наукові читання, присвячені пам'яті доктора філологічних наук, професора Д. І. Квеселевича” (Житомир, 2007), “Пріоритети германського та романського мовознавства” (Луцьк, 2007, 2008), “Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація” (Харків, 2008).

Результати дослідження висвітлено в 17 публікаціях: 12 наукових статтях у фахових виданнях ВАК України (виконано одноосібно), а також у тезах і статтях, надрукованих у збірниках матеріалів 5 наукових конференцій.

Структура дисертації: вступ, три розділи з висновками до кожного з них, загальні висновки, список використаних джерел (237 найменувань), лексикографічних джерел (21 найменування), електронних джерел (6 позицій), список джерел ілюстративного матеріалу (40 пунктів) та додаток. Загальний обсяг роботи становить 237 с., основний текст - 192 с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано вибір теми наукового дослідження, її актуальність, висвітлено мету та завдання дослідження, визначено його матеріал і методи, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення, вказано на форми апробації результатів дисертаційного дослідження.

1. У першому розділі дисертації “Слово- та фразотворчі процеси у сфері англомовної військової лексики ХХ - початку ХХІ століття” розглянуто сутність поняття “військова лексична підсистема”, встановлено її склад і структуру. Виокремлено тематичні групи англомовної військової лексики, що досліджується. Виявлені ядерні лексеми, на основі яких утворюється нова лексика військової сфери ХХ - початку ХХІ століття. Проаналізовано зв'язки між загальновживаною лексикою та військовою термінологією, а також між загальновживаною лексикою та військовим сленгом. Встановлено типи нових військових лексичних та фразеологічних одиниць. Визначено шляхи інтеграції військової лексики у різні сфери життя англомовного суспільства.

1.1. Фахова підмова, зокрема, військова, є особливою формою існування мови, що має професійну спрямованість. Її найбільш рухомим компонентом є лексична підсистема, що має польовий характер, тобто її структура організована за принципом поля, в якому є центр із його ядром (термінологія) і периферія (субстандартна лексика). Військова лексика є сукупністю мовних одиниць, що поєднуються спільним змістом і відображають понятійну, предметну та функціональну схожість явищ, які вони позначають. Склад військової лексики розглядається в лінгвістиці з різних точок зору (Г.О. Судзиловський, О.М. Колгушкін, О.М. Кожин, І.М. Матюшин). Більшість науковців відносять до військової лексики слова та словосполучення, які передають специфічні військові поняття, а також слова, що вживаються у межах збройних сил. Термінологія є основним компонентом у складі військової лексики.

1.1.1. Під військовим терміном слід розуміти “спеціальне найменування, яке має просту або складну формальну структуру (словосполучення), що співвідноситься з певним поняттям із сфери військової справи (військової науки, техніки, життєдіяльності військ і таке інше), в семантичній структурі якого є сема “військовий”, “бойовий” (М.К. Гарбовський). Вважаємо, що до складу спеціальної військової лексики входять також номенклатурні одиниці (номени та оніми), які утворюють сукупність спеціальних назв, що співвідносяться з певними поняттями та актуалізують предметні зв'язки, наприклад, B-52 - “американський бомбардувальник”, Cobra - “американський гелікоптер-винищувач”.

Термінологічна лексика протиставляється субстандартній, до якої належать лексичні та фразеологічні одиниці, які поєднуються на основі одного функціонально-семантичного критерію - характеристики сфери неофіційного професійного спілкування військових. В англомовних словниках вони мають лексикографічні маркери informal, slang (hooch (infml) - “імпровізоване укриття, захист від вогню супротивника”, civvy (sl) - “цивільний”). Вважаємо термін “військовий сленг” найбільш широким поняттям порівняно до інших категорій субстандартної лексики, а також таким, що відповідає англомовній лексикографічній традиції, тому надалі вживаємо терміни “військовий сленг”, “військові сленгізми” та “військова субстандартна лексика” у якості синонімів.

Слова та словосполучення, що передають поняття, пов'язані з війною як суспільно-політичним явищем, її сутністю - збройною боротьбою, головним засобом її ведення - збройними силами, розподіляються за певними тематичними групами, під якими розуміють лексичні та фразеологічні одиниці, що поєднуються однією темою, і для яких зв'язок між значеннями, тобто загальна ідентифікуюча (ядерна) сема (У. Вейнрейх) не є обов'язковими. Нами виділено такі тематичні групи: control, direction; soldiers, combatants; weapons; military equipment; fortification; struggle, fight, battle; aggression, violence; defeat; victory; civilian sector of a nation at war.

Діахронічне дослідження військової лексики передбачає розподіл лексичних і фразеологічних одиниць за певними синхронними зрізами, виділення яких грунтується на екстралінгвальних та інтралінгвальних ознаках змін військової термінологічної і нетермінологічної лексики, а саме, на виокремленні відрізків часу, які позначаються суттєвими трансформаціями, від таких, що характеризуються відносною стабільністю. Формування значної кількості лінгвальних інновацій збігається з історичними моментами різких змін у суспільстві, у даному випадку, періодами війн і військових конфліктів ХХ - початку ХХІ століття за участю британських і американських військ (Таблиця 1).

Таблиця 1

Динаміка виникнення військових лінгвальних інновацій у кореляціях з війнами та військовими конфліктами ХХ - початку ХХІ століття

1.1.2. У процесі історичного розвитку військової лексичної підсистеми утворюється ядерна лексика. Як основний критерій виокремлення ядерних лексичних одиниць береться: загальновживаність, стилістична нейтральність, стійкість, багатозначність, словотвірна непохідність, фразеологічна активність (О.М. Галкина-Федорук). До ядра військової підмови належать такі слова, як: weapon (before 900; ME (Middle English) wepen, OE (Old English) wжpen), fight (before 900; ME fi(g)hten, OE fe(o)htan), fire (before 900; ME; OE fyr), war (before 1150; ME, late OE werre), kill (1175-1225; ME cullen, killen - to strike, beat, kill; OE cyllan), battle (1250-1300; ME bataile < OF (Old French)), defense (1250-1300; ME < OF), mine (1275-1325 ME < MF (Middle French); 1875-80 у значенні “міна, вибуховий пристрій”); gun (1300-1350; ME gunne, gonne), grenade (1525-1535; E (English) < F (French)), bomb (1580-1590; E < F), missile (1600-1610; E < L (Latin)) (Random House Webster's Unabridged Dictionary 2001). Вищезазначені лексеми слугують основою для утворення похідних слів у військовій підмові ХХ - початку ХХІ століття. Загалом, з 1290 військових лінгвальних інновацій 119, тобто 9%, утворилися на основі ядерних лексем, що свідчить про важливу роль ядерної лексики у розвитку військової лексичної підсистеми.

1.1.3. Військова термінологія, що належить до однієї з найстаріших галузей людського знання, тісно пов'язана із загальновживаною лексикою. Окремі військові терміни виникають на основі слів загальнолітературної мови. Відбувається процес термінологізації. Військові терміни, що досліджуються нами (1290 лексем), включають приблизно 5% лексичних одиниць, що були утворені на основі загальновживаної лексики, яка є також джерелом поповнення військових номенклатурних одиниць. Слова загальновживаної лексики, переважно, утворюють назви дивізій та інших військових підрозділів (Blackhawk), а також назви класів зброї (Predator). Ці номенклатурні знаки мають “впізнавально-етикетуючу функцію” (О.О. Реформатський, В.В. Кондрашов).

1.1.4. Загальновживана лексика є важливим джерелом поповнення складу військових сленгізмів, в семантиці яких значну роль відіграє конотативний компонент. Загальновживані слова внаслідок перенесення значення переходять до сфери військової субстандартної лексики, створюючи військові семантичні сленгізми. Перенос значення відбувається, головним чином, шляхом метафоризації (chatterbox - “кулемет”). Метонімія (the brass - “генералітет”) та синекдоха (brains - “офіцер розвідки”) обмежено застосовуються при утворенні нових військових лексичних одиниць. Емоційне забарвлення багатьох сленгізмів має різні відтінки (жартівливе, іронічне, насмішкувате, зневажливе, презирливе).

1.2. Військова підмова, зберігаючи існуючий у певний історичний період стан, одночасно підпорядковується законам еволюційного розвитку. Її ядро, тобто, термінологія, та периферія, до якої належить субстандартна лексика, інтенсивно розвиваються і удосконалюються протягом ХХ - початку ХХІ століття, поповнюючись “неологізмами”, тобто словами, словосполученнями, фразеологізмами, що з'явилися на певному етапі розвитку військової підмови для передачі нових військових реалій і понять.

1.2.1. У даному дослідженні класифікація військових лінгвальних інновацій грунтується на поєднанні двох критеріїв: “новизни” форми та змісту лексичної або фразеологічної одиниці та способу її уведення до мови. Унаслідок інноваційних процесів, що відбуваються у сфері військової лексики, військова підмова збагачується: 1) морфологічними неологізмами: а) (нова форма, нове значення) спосіб творення - морфологічна деривація: афіксація (de + alert > dealert), осново- / словоскладання (battle + rattle > battle rattle (n) (sl)); б) (нова форма, значення існуючих у мові слів) спосіб творення - морфологічна деривація: скорочення (фрагментація) (bilateral > bilat (sl)), абревіація (Joint Direct Attack Munition > JDAM), акронімізація (forward operating base > FOB), телескопія (biological war > biowar); 2) семантичними неологізмами (існуюча форма, нове значення), що формуються шляхом метонімізації (kevlar - “кевлар (матеріал)” > kevlar (sl) - “кевлар (кевларовий шолом)”), метафоризації (splash (sl) - “удар по ворожому літаку”), каламбуру (Scandinavia > Scudinavia (sl) - “територія західного Іраку, з якої відбувався запуск ракет “Скад” (багато установок для запуску ракет Scud були адаптованими версіями шведських вантажівок Swedish Saab trucks)); 3) фразеологічними неологізмами, лексикалізованими словосполученнями, що виражають єдине поняття, і які утворюються: а) шляхом поєднання лексем за відсутністю ідіоматичної виразності - фразеоматичні звороти (to launch a missile - “здійснювати запуск снаряду”), б) шляхом переосмислення вільних словосполучень та їх метафоризації - фразеологічні одиниці (kissing the earth - “катастрофа літака”); 4) запозиченнями, словами чи сполуками, уведеними до англійської мови військової сфери з іншої мови (camouflage (French) - “камуфляж”, jihad (Arabian) - “священна війна”.

1.2.2. Відношення між військовою та загальновживаною лексикою мають консубстанціональний характер. Військова лексика не тільки поповнюється за рахунок загальновживаної. Вона здатна переходити до сфери загальновживаної лексики завдяки детермінологізації, в процесі якої має місце спрощення поняття, що передається терміном, наприклад, слово bombshell - “бомба” передає нове значення - “що-небудь або хтось, що/хто створює неочікуваний сенсаційний ефект”. У процесі транстермінологізації військова лексика проникає до різних сфер людської діяльності, таких як економіка, політика, техніка, медицина та інших. Більшість нових лексичних та фразеологічних одиниць, що досліджуються нами, формуються на основі таких ключових лексем, як war, kill, bomb, gun, і належать до сфер бізнесу, політики, медицини, законності та правопорядку (price war - “комерційне змагання між фірмами, при якому одна з них знижує ціни з метою усунення конкурента”, bombed out (sl) - “під впливом наркотиків” ).

У другому розділі дисертації “Шляхи і способи збагачення словникового складу англійської мови військової сфери ХХ - початку ХХІ століття” розглянуто шляхи і способи творення військової лексики. Визначено словотвірні моделі, проведено структурно-семантичний аналіз військових лінгвальних інновацій. Виконано кількісну обробку отриманих даних.

2.1.Структурно-семантичний аналіз англомовних військових лінгвальних інновацій ХХ - початку ХХІ століття свідчить про те, що у сфері військової лексики процеси неогенії відбуваються, головним чином, шляхом афіксації, словоскладання, скорочення, семантичної деривації та фразеологізації.

2.1.1. У процесі формування нових лексем військової сфери найбільшу словотворчу активність виявляють такі структурні елементи: 14 префіксів: aero-, anti-, counter-, cyber-, de-, e-, Euro-, info-, mega-, non-, over-, pre-, re-, super-;

8 суфіксів: -able, -ee, -er, -ette, -ize, -ist, -y№, -yІ; 3 “афіксоїда” (С.М. Єнікєєва): heli-, para-, -happy. Визначення статусу афіксів і афіксоїдів грунтується на дефініціях, що надаються англомовними словниками [Webster's Dictionary 2001, Longman Dictionary of Contemporary English 2005].

Військові лексичні одиниці, що утворюються за допомогою афіксів anti-, non-, super-, de-, re-, pre-, over-, aero-, counter-, -er, -able,

-ize рівномірно розподіляються за синхронними зрізами. У період з 1940-х до 80-х років виникають нові слова з афіксоїдами para-, heli- (parabomb, heliborne), суфіксами -y№, -yІ, -ее (blitzy, blitzeй (sl)) та словотворчим елементом -happy (bomb-happy). Процес утворення нових лексем із суфіксами -ist, -ette (nuclearist, sailorette), елементом -o (ammo) має нерегулярний характер. Починаючи з 1950-х років активну участь у творенні нових військових лексем бере префікс mega- (megadeath). Наприкінці ХХ - початку ХХІ століття у військовій підмові починають функціонувати “нові” префікси, Euro-, cyber-, info-, e- (Euromissile, cyberwar, infowar, e-bomb). У першій половині ХХ століття афіксація виявляється одним з найпродуктивніших способів словотворення в межах військової терміносистеми (9%) та військової субстандартної лексики (4%). Активність афіксального способу словотворення зменшується наприкінці ХХ століття та складає 5% у термінології і 2% у субстандартній лексиці. У цілому, 7% військових термінів (від 1290 лексем) і 3% військових сленгізмів (від 1616 лексем) утворюються способом афіксації (Таблиці 2, 3).

Таблиця 2

Способи творення англомовних військових термінів і сленгізмів

2.1.2. Протягом ХХ - початку ХХІ століття головним способом словотвору у сфері військової лексики залишається словоскладання. У цілому, 57% загальної кількості інновацій військової термінології та 54% - військової субстандартної лексики утворюються шляхом словоскладання. Спостерігаються незначні коливання цифрових показників на різних синхронних зрізах (53%-62% термінів і 54-55% сленгізмів формуються цим способом словотвору) (Таблиці 2, 3). Серед композитів переважають бінарні лексичні одиниці, утворені за моделями n + n, adj + n, які розглядаються як складні слова (О.Д. Мєшков, Ю.А. Зацний, Дж. Алджео, Р. Бауер, O. Харгрейвз, E. Ноулз, Дж. Еліот, С. Морт, Р. Зандворт).

Словотвірна модель n + n > N надає широкі можливості для номінації предметів і явищ дійсності, характеризує їх і співвідноситься одночасно з двома предметами, ознаки яких має той предмет, що отримує назву. Вона репрезентована декількома варіантами: n + n > N (airburst), (n + n) + n > N (bunker-buster bomb), n + (n + n) > N (death ray-bomb), n's + n > N (aircraftsman), n + n er > N (al-Qaeda fighter), n + n ing > N (mouseholing). Серед нових військових складних двокомпонентних лексем поширеними є лексичні одиниці, утворені за моделлю adj + n > N. Цей тип словоскладання посідає друге місце за кількістю лінгвальних інновацій. Модель adj + n > N є продуктивною у сфері військової термінології, а також у субстандартній лексиці (general war, stupid missile (sl)).

2.1.3. Нові слова, що виникають завдяки скороченню побудовані на основі існуючого лексико-граматичного матеріалу і у відповідності до закономірностей словотворення англійської мови. Відбувається лише структурна трансформація лексичних одиниць. У дослідженні виокремлюються такі типи військових скорочень, як: 1) ініціальні абревіатури: алфабетизми (GCI [`d?i: si: `aі ] - Ground Controlled Interception); звукові (акроніми) (JATO [`d?eіt?х] - Jet-assisted take off); звуко-літерні (FRAGO [`frжg?х] - Fragment of an Order); літерно-звукові (JDAM [`d?eіdжm] - Joint Direct Attack Munition); 2) складові скорочення (recon < reconnaissance). У процесі творення складових скорочень відкидаються окремі морфеми. Скороченню може підлягати: 1) ініціальна частина слова (аферези): chute < parachute; 2) середина слова (синкопи): specs (sl) < specialists; 3) фінальна частина слова (апокопи): sub (sl) < submarine.

Таблиця 3

Зміни в шляхах і способах творення англомовних військових термінів і сленгізмів

Продуктивним способом словотвору у військовій підмові є телескопія. В основі нашого дослідження військових слів-телескопізмів є широке розуміння цього мовного феномену (А.П. Соколенко, Т.Р. Тимошенко), що дає можливість встановити різні структурно-семантичні типи та окремі моделі телескопізмів, за якими вони утворюються. За характером скорочення вихідних слів військові телескопізми розподіляються за декількома групами (літери A, B позначають перший елемент слова-телескопізму, літери C, D - його другий елемент): 1) повні слова-злитки (A + B) + (C + D) > (A + D): military + bureaucrat > milicrat; 2) часткові слова-злитки: а) (A + B) + (C + D) > (A + C): homing + bomb = hobo; b) (A + B) + (C + D) > (A+ B) + D: rat + Nazi = ratzy; c) (A + B) + (C + D) > A + (C + D): robot + bomb = robomb.

Масове формування військових скорочень починається в роки Першої світової війни. Для цього періоду характерні скорочені найменування військових формувань (A.E.F. < American Expeditionary Forces) та зброї і техніки (AA < anti-aircraft). Серед усіх способів словотворення першої половини ХХ століття скорочення займають 12% у військовій термінології і 3% у військовій субстандартній лексиці. Наприкінці минулого століття цифрові показники зростають до 18% нових скорочень у військовій термінології і 6% у сфері військової субстандартної лексики. У цілому, 15% військових термінів (від 1290 лексем) і 5% військових сленгізмів (від 1616 лексем) формуються шляхом скорочення (Таблиці 2, 3).

2.2. Поповнення словникового складу військової підмови здійснюється значною мірою шляхом семантичної деривації, у процесі якої відбуваються зміни семантики вихідних одиниць. Нова військова лексика виникає внаслідок метафоричного переосмислення вже відомих лексичних одиниць, які переходять до сфери військової термінології та сленгізмів на позначення: 1) військовослужбовців: pathfinder (n) - “пілот літака наведення”, Сasper (n) (sl) - “солдат, який зникає під час виконання роботи, уникає роботи”; 2) військових дій: extract (v) - “евакуювати”, hammer time (n) (sl) - “час атаки”; 3) зброї, боєприпасів: soft bomb (n) - “бомба, що виводить з ладу лінії електропередач”, stick (sl) - М16 або будь-яка інша зброя; 4) військової техніки: battle star (n) - “військовий супутник”, whale (n) (sl) - “танкер”; 5) приладів, обладнання: hunter-killer satellite (n) - “супутник-винищувач”, battle rattle (n) (sl) - “обмундирування та зброя”; 6) споруд, укриття, загородження: atomic cemetery (n) - “могильник ядерних відходів”, jersey barrier (n) (sl) - “низьке бетонове загородження”.

Джерелами метафоризації у військовій термінологічній та субстандартній лексиці стають лексичні одиниці, що належать до таких груп, як: 1) антропоморфізми: wingman (n) - “другий літак у бойовому ряду”, slide-rule general (n) (sl) - “військовий вищого рангу, який віддає перевагу високотехнологічним видам зброї та новітньої тактики ведення бою”; 2) зооморфізми: caterpillar ordnance (n) -“гусенична артилерія”, chicken hawk (n) (sl) - “прибічник військових дій, який сам уникає військової служби”; 3) артефакти, побутоморфізми: barrel (n) - “бочка (фігура вищого пілотажу)”, chocolate chips (n) (sl) - “уніформа з плямами шоколадного кольору”.

У військовій інноваційній лексиці виокремлюються такі типи метафори, як: номінативна, образна, експресивно-оцінна та когнітивна. Військовій термінології притаманна номінативна метафора, в основі якої є перенос типу “об'єкт” - “об'єкт”, який відбувається за схожістю: 1) зовнішнього вигляду та форми об'єкта: cloverleaf (n) - “техніка патрулювання”; 2) способу дії: cartwheel (n) - “колесо, переворот через крило, фігура вищого пілотажу”; 3) розміру: big friend (n) - “свій бомбардувальник”; 4) кольору або світлових характеристик: dark biology (n) - “біологічна зброя”; 5) звучання: buzz-bomb (n) - “літак-снаряд”.

Особливістю субстандартної лексики є той факт, що метафора виконує, головним чином, не номінативну, а образну та експресивно-оцінну функції. Найбільша кількість метафоричних слів заснована на візуальних характеристиках, таких як: 1) зовнішній вигляд: bubble (n) (sl) - “гелікоптер”; 2) спосіб дії: beehive (n) (sl) - “артилерійський вогонь”; 3) функції, що виконуються: driver (n) (sl) - “пілот”; 4) розмір: big belly (n) (sl) - “відсік літака-бомбардувальника”; 5) кольорові або світлові характеристики: black pill (n) (sl) - “снаряд”; 6) звучання: splash (n) (sl) - “удар по ворожому літаку”.

У військовій підмові можна виокремити певні концептуальні метафори, пов'язані з поняттям війна, під якими розуміють “перенесення інформації про предмет, явище з однієї концептуальної сфери знань на позначення предмета чи явища в іншу сферу знань” (Дж. Лакофф, М. Джонсон): 1) війна - суперечка, змагання: pull rank (sl) - “зловживати службовим становищем”; 2) війна - ризикована справа, авантюра: adventure (n) (sl) - “війна”; 3) війна - бій: dogfight (n) - “повітряний бій”; 4) війна - кровопролиття: bloodbath (n) (sl) - “різанина”; 5) війна - полювання: hunter-killer (n) - “субмарина, що вистежує та знищує ворожі підводні човни”.

При створенні військової термінологічної і нетермінологічної лексики використовується метонімічний перенос. У термінологічній лексиці існують певні категорії назв, які мають два денотата, наприклад, процес і результат (bombing, blocking), приміщення і люди (air operations center), організація і військова техніка (air carrier), військові дії і зброя (atomic deterrence), процес і вантаж (airlift). Нові термінологічні поняття можуть позначатися назвами осіб, як правило, власними іменами винахідників зброї: Browning - “автоматична гвинтівка Браунінга” (Browning (1855-1926)). Метонімічний перенос у сфері військової лексики здійснюється також у тому випадку, коли реалізується зв'язок між одягом людини і нею самою: Green Berets - “спеціальні підрозділи армії США”, yellow legs (sl) - “моряки” - бахуврихи, складні слова з підрядним зв'язком між мотиваторами в мотивуючій дефініції, що виражають належність ознак, позначених твірними основами, посесору (Л. Ф. Омельченко, М. М. Полюжин).

Приблизно 1,5% нових військових сленгізмів (від 420 лексем) утворюються на основі алюзії, натяку на загальновідомий історичний, літературний чи побутовий факт. Непряме найменування об'єкту виконує функції додаткової експресивності, або створення гумористичного ефекту: Big Bertha (sl) - “гармата” < Bertha Antoinette Krupp von Bohlen und Halbach - “Берта Антуанета Круп - власниця заводу-виробника гармати”.

Одним із важливих шляхів поповнення лексики військової підмови є евфемія, навмисна заміна знака певного поняття описовим найменуванням або іншим знаком, яка використовується з метою запобігання комунікативних конфліктів (Л. П. Крисін). Основна функція евфемії у сфері військової термінології є маскування. Евфемізми вживаються з метою: 1) прикриття агресивних військових дій, відволікання уваги від військових операцій: purgе = attack violently - “агресивно атакувати”; 2) завуалювання наслідків війни, кількості жертв: civilian impacting = non-military casualties - “втрати серед цивільного населення”; 3) пом'ягшення військових помилок: friendly fire = fratricide - “завдавати вогню по своїм позиціям”; 4) маскування уражувальної сили зброї: surgical strike = bombing raid - “точний удар”. Евфемізми також притаманні військовій субстандартній лексиці. Військові сленгізми-евфемізми можуть виконувати декілька функцій: 1) підміняти назви предметів і явищ, що здатні викликати страх у людини, такі як: смерть, поранення: wasted (sl) - “мертвий”; загрозлива зброя, засоби масового ураження: baseball (sl) - “граната”; небезпечні військові дії: kick butt (sl) - “атакувати”; 2) створюють епатажну виразність: hit the bricks - “дезертирувати”.

Для військової субстандартної лексики характерною ознакою є наявність емоційно забарвлених лінгвальних інновацій, побудованих на каламбурі, в основі якого є смислове поєднання в одному контексті різних значень одного слова, або різних слів (словосполучень), тотожних або подібних за звучанням. Каламбур лежить в основі 3,5% нових військових сленгізмів. Лінгвальні інновації формують групу слів, побудованих завдяки їхній спеціальній переробці або навмисних “помилок”, мовній грі. Частина з них співвідноситься з історичними фактами і подіями, географічними назвами, загальновідомими об'єктами: Rolls-rough (sl) - “танк” < Rolls-Royce - “автомобіль”. Окремі військові сленгізми, побудовані на каламбурі, мають відтінок чорного гумору: rest in pieces (sl) - “вбитий (розірваний на шматки)” < rest in peace - перебувати у спокої (надпис на могилі).

Аналіз розподілу військових семантичних неологізмів за синхронними зрізами виявив тенденцію до поступового зменшення ролі метафоризації у процесі творення нових лексичних одиниць військової термінології. У сфері військової субстандартної лексики процеси метафоризації характеризуються стабільною активністю протягом ХХ - початку ХХІ століття. У цілому, досліджувані військові семантичні лінгвальні інновації складають 7% (від 1290 лексем) термінів і 26% (від 1616 лексем) сленгізмів (Таблиці 2, 3).

2.3. Протягом ХХ - початку ХХІ століття відбувається процес збагачення військової підмови фразеологічними одиницями. Під військовою фразеологією слід розуміти особливий шар лексичного складу військової підмови, який включає мовні одиниці, що позначають поняття, безпосередньо пов'язані з військовою справою, збройними силами, і які розподіляються на стійкі сполучення лексем з повністю або частковим переосмисленим значенням, а також на стійкі сполучення слів, які не містять переосмислених компонентів, включення яких до об'єкта дослідження грунтується на широкому розумінні фразеології, що вивчає не тільки фразеологічні ідіоми та фразеологічні сполучення, а й стійки фрази різних структурних типів (В. В.Виноградов).

Найбільш продуктивним способом утворення військових фразеологізмів є повне (dog tag on file - “мертвий та похований”, axis of evil - “вісь зла”) або часткове переосмислення значень вільних словосполучень (curtain of fire - “загороджувальний вогонь”), які мають великий семантичний потенціал.

Формування окремих фразеологічних одиниць може відбуватися шляхом переосмислення стійких словосполучень нефразеологічного характеру, що відображають різні сторони людської діяльності, компоненти яких не втрачають своїх буквальних значень. Внаслідок образно-метафоричного вживання такі лексичні сполучення можуть переходити із закріпленої за ними сфери функціонування до військової сфери, набуваючи емоційно-експресивного забарвлення, наприклад, “rock and roll” - “відкрити автоматний вогонь”.

Утворення образних фразеологічних одиниць пов'язано з порушенням законів логіки, коли поєднуються логічно несумісні поняття, а в понятті є ознака, що суперечить йому. В основі таких фразеологізмів лежить неповторний образ, що створюється нереальною ситуацією і зумовлюється творчим характером переосмислення, яке може бути метафоричним (тобто заснованим на схожості між двома об'єктами дійсності) або метонімічним (заснованим на переносі значення за суміжністю), що веде до створення метафоричних (cast the last anchor - “бути вбитим, загинути”) та метонімічих фразеологізмів (hit the silk - “здійснити стрибок з парашутом” (перші парашути робили із шовку)).

Одним із джерел поповнення військової фразеології є паремії - вислови військових, письменників, журналістів, політичних діячів. Їх коментарі військових подій збагачують військовий фразеологічний фонд. До авторських фразеологізмів належать такі фрази, як: “all quiet on the western front” - фраза походить від назви широко відомого роману Е. М. Ремарка “All's Quiet On The Western Front” (E.M. Remark, 1929); “the mother of all battles” (Dick Cheney, 1991) - назва військової операції в Іраку за висловом американського держсекретаря Діка Чейні. Сприйняття значення таких фразеологізмів потребує фонових енциклопедичних знань (Л.Ф. Омельченко).

У процесі творення фразеологізмів, що належать до військової термінологічної лексики, закони логіки не порушуються. В основі багатьох з них є такі центральні поняття військової сфери, як war, missile, weapons, armor, bomb(ing) та інші. Їх компоненти не переосмислюються. Вони формують гнізда фразеологізмів. Наприклад, bomb complete round, bomb control panel, bomb damage assessment.

Характерною ознакою фразеологізмів є їх здатність утворюватися за певними моделями. Аналіз фразотворчих моделей за кількістю їх складових показав, що переважна більшість військових фразеоматичних зворотів (загальна кількість дорівнює 103 одиницям), утворених за певною структурною моделлю, є такими, що складаються з трьох компонентів (58%) (fly in anger) та чотирьох компонентів (24%) (belt of antitank obstacles). Менш частотними серед фразеоматичних зворотів є бінарні фразеологізми (7%) (in battery). Найменші групи складають п'яти (6%) (keep pace with the armor), шести (3%) (drill a hole in a tank) та семикомпонентні (2%) (bomb a country out of the war) фразеологізми.

За своєю структурою військові фразеологізми розподіляються на субстантивні, дієслівні, ад'єктивні та адвербіальні. За нашими даними, переважна кількість нових військових фразеоматичних зворотів термінологічної лексики є дієслівними (65%); меншу групу складають субстантивні звороти (29%); незначними за кількістю є ад'єктивні (3%) та адвербіальні (3%) фразеоматичні звороти. Найбільш продуктивними виявилися такі словотворчі моделі: N + Prep + N (attack in waves), N + Prep + N + N (bombing on pin points). Дієслівні фразеоматичні звороти будуються за такими структурними моделями: V + Adj + N (string barbed wire), V + N + N (dislocate enemy air), V + N (overcome armor).

Серед фразеологічних одиниць субстандартної лексики переважають семантичні блоки, які виникли шляхом перетворення значення всього словосполучення (dance of the whales - “маневри танкерів, що утворюють конвой”). Аналіз за кількістю складових структурних моделей фразеологічних одиниць-сленгізмів (загальна кількість - 145 одиниць) показав, що превалюють бінарні (36%) (jazz it) та трикомпонентні (31%) фразеологізми (tag and bag); 19% складають чотирикомпонентні фразеологічні одиниці (people with no lives). На фразеологізми, що мають п'ять компонентів у своєму складі припадає 12% (turn them and burn them), 6-7 компонентів (get the hell out of Dodge) - 2% фразеологізмів.

Військові фразеологічні одиниці-сленгізми розподіляються за такими категоріальними групами, як субстантивні (48%) (dog and bystander), дієслівні (44%) (get a Jap headache), ад'єктивні (6%) (wet read) та адвербіальні (2%) (too little and too late). Для військових фразеологічних одиниць субстандартної лексики характерними є такі структурні моделі: N + Conj + N (bells and whistles), N + Prep + N (strip of hell), V + N (leave hound,), V + Conj + V (clear and hold), V + Prep + Pron/N's + N (cash in one's checks). Військові фразеоматичні звороти складають 8% (від 1290 термінів), а військові фразеологічні одиниці - 9% (від 1616 сленгізмів) (Таблиці 2, 3).

2.4. Процес запозичення іншомовних лексичних одиниць у військовій сфері зумовлений внутрішньомовними чинниками (необхідністю позначення нових понять і реалій), а також екстралінгвальними чинниками (етапами розвитку військових галузей і мовними контактами, що відбуваються під час війн та військових конфліктів). Більшість французьких і німецьких запозичень, що поповнюють англомовну військову термінологію, позначають нові реалії, головним чином, у сфері авіації, ракетобудування та бронетанкової техніки (camouflage, panzer). Субстандартна військова лексика збагачується запозиченнями з європейських мов, а з середини ХХ століття - запозиченнями із східних мов (корейської, японської, в'єтнамської і арабської) внаслідок ведення бойових дій за участю британських та американських військ в Азії (jihad, mujahedin). Процес запозичення відбувається нерівномірно, - більшість іншомовних лексичних одиниць увійшла до англійської мови у період Першої та Другої світових війн. Військові термінологічні запозичення складають 6%, а військові сленгізми іншомовного походження - 3% від загальної кількості англомовних військових лінгвальних інновацій - термінів (1290) і сленгізмів (1616) відповідно (Таблиці 2, 3). Іншомовні запозичення підлягають процесам графічної (strafen (Germ) > strafe (Engl)), фонетичної (barr`age > `barrage) і морфологічної асиміляції. Військові запозичення створюють деривати шляхом суфіксації (camouflage (Fr) > camouflageable, camouflager, camouflagic), словоскладання (blitzkrieg), скорочення (camouflage (Fr) > cammi (sl)), метонімічних (прізвисько німця (Fritz (Germ) = Friedrich) і метафоричних (baka (Jap) - “дурний”, “нерозумний” > baka - “бомба”) переносів.