Розвиток словникового складу англійської мови військової сфери ХХ – початку ХХІ століття

У третьому розділі дисертації “Соціолінгвістичні аспекти розвитку військової лексичної підсистеми англійської мови” виділено соціофункціональні групи нової лексики військової сфери, встановлено кореляції між військово-історичними та лексико-семантичними процесами, визначено роль екстралінгвальних чинників у творенні нових лексичних та фразеологічних одиниць військової підмови.

3. Зміни, що відбуваються у військовій підмові, зумовлюються, з одного боку, її внутрішніми законами, з іншого боку, реалізація цих змін визначається чинниками, пов'язаними з її функціями у суспільстві. Англомовна військова лексика ХХ - початку ХХІ століття характеризується високими темпами розвитку та швидким реагуванням на динаміку зовнішніх змін, обмежених історичними періодами війн і військових конфліктів за участю Великої Британії та США.

Активність еволюційного процесу військової лексики каталізується суспільно-економічними, культурно-історичними, науково-технічними та військово-політичними явищами. До основних екстралінгвальних чинників, які стимулюють розвиток англомовної військової лексики, належать 1) війни ХХ - початку ХХІ століття, 2) покоління військової зброї і техніки; 3) нові тенденції розвитку військової стратегії та озброєння кінця ХХ - початку ХХІ століття, що сприяють появі лінгвальних інновацій, які можна об'єднати у соціофункціональні групи лексичних та фразеологічних одиниць.

3.1. Лексико-фразеологічні та семантичні інновації, що належать до соціофункціональної групи “Війни ХХ - початку ХХІ століття за участю англо-американських військ”, відбивають характер війн, їх рушійні сили, цілі та завдання, що переслідують учасники боротьби, способи розв'язання конфліктів, успішні або невдалі військові операції, ставлення військових до війни, в якій вони беруть участь, умови перебування військовослужбовців, їх контакти з ворогом і цивільним населенням країн, де розгортаються бойові дії, а також характер висвітлення військових подій у засобах масової інформації та їх сприйняття у суспільстві. Нові події та явища, пов'язані зі збройною боротьбою, знаходять мовне відбиття в офіційних та неофіційних назвах війн і військових конфліктів, центром яких є соціофункціональномаркована лексема war, яка бере активну участь у словотворчих процесах протягом ХХ - початку ХХІ століття і характеризується активною валентністю (Таблиця 4).

Таблиця 4

Лінгвальні інновації - назви війн ХХ - початку ХХІ століття за участю США та Великої Британії

3.2. Розвиток і впровадження нових засобів збройної боротьби та методів їх використання сприяють виникненню лексичних та фразеологічних одиниць у військовій підмові. На лінгвальному рівні еволюція зброї і військової техніки простежується на прикладах лексичних, семантичних і фразеологічних інновацій, що утворюються з метою відображення у мові нових технократичних реалій. Військові терміни передають нові поняття. Військові субстандартні лексичні одиниці створюють експресивні та більш виразні назви предметів, виконуючи функції вторинної номінації. Покоління війн ХХ - початку ХХІ століття представлені видами озброєнь, що відбивають такі ключові лексеми: 1) удосконалена ствольна артилерія: quick-firing guns, railway artillery, Stokes mortars; 2) автоматична зброя, танки, літаки, субмарини, хімічна зброя: sub-machine guns, tanks, zeppelins, aircraft, submarines, chemical weapons; 3) бактеріологічна зброя, керовані ракети, ядерна зброя: bacteriological / biological weapons, guided missiles, atomic bomb, hydrogen bomb / H-bomb, nuclear weapons; 4) зброя і техніка, побудовані на основі інформаційних технологій: high-tech weapons, smart weapons, brilliant weapons, precision-guided weaponry, stealth, computers, nanotechnology.

3.3. До провідних напрямків формування складу сучасної англомовної військової лексики належать зміни, на які впливають нові тенденції розвитку військової стратегії та озброєння, революція у військовій справі (А. Крепиневич), що розпочалася наприкінці ХХ століття, під якою розуміють процеси, що відбуваються у військовій теорії і практиці США, і які супроводжуються не тільки розробкою інноваційних технологій, але й спробою прориву у використанні військової сили в усіх сферах збройної боротьби. Нові лексичні та фразеологічні одиниці виникають у військовій підмові на позначення військової стратегії майбутнього, новітніх видів космічної, авіаційної, ядерної, нетрадиційної зброї і техніки, різновидів війни, таких як війни машин, роботів, інформаційної війни. Центрами, навколо яких утворюються численні елементи словотвірних, фразеологічних і лексико-семантичних парадигм стають слова stealth, unmanned vehicle (UV), laser, space, satellite, missile, computer, global.

Військова професійна підмова постійно розвивається та виявляє схильність до мікро- та макроеволюційних змін під впливом зовнішніх, соціальних чинників. Формування військової підмови протягом ХХ - початку ХХІ століття відбувається на певному соціально-політичному і науковому тлі, притаманному англомовному суспільству, а саме, перманентному розвитку науки і техніки в мовному соціумі, активними діями США та Великої Британії на міжнародній арені, намаганням закріпити за Сполученими Штатами Америки глобальне лідерство.

ВИСНОВКИ

У висновках узагальнюються результати дисертаційного дослідження:

1. Протягом ХХ - початку ХХІ століття у сфері англомовної військової лексики відбуваються мікро- та макроеволюційні (онтогенетичні - на рівні окремих лексичних одиниць, філогенетичні - на рівні словотвірних гнізд, словотвірних ланцюжків тощо, системні - на рівні лексичної системи у цілому) зміни, які стосуються аспектів удосконалення логіко-понятійної структури терміносистеми, поповнення її інвентарного складу новими словами, а також утворення нової субстандартної лексики. Ці зміни приводять до системної перебудови військового лексикону, що породжує тенденції до застосування власних номінаційних ресурсів і зниження питомої ваги іншомовних запозичень.

2. Збагачення словникового складу військової підмови здійснюється завдяки взаємодії загальновживаної, спеціальної і субстандартної лексики. Механізм такої взаємодії виявляється у: 1) термінологізації загальновживаної лексики; 2) переході загальновживаних слів до військового сленгу; 3) поповненні військової термінології елементами субстандартної лексики; 4) переході окремих термінів до сфери військового сленгу.

3. Аналіз військових семантичних неологізмів засвідчив, що зміни їх значення можуть бути пов'язаними з процесами їх деспеціалізації (детермінологізації) та “трансспеціалізації” (транстермінологізації). Військова лексика виявляє здатність створювати семантичні неологізми загальнолітературної мови та професійних підмов на основі ключових лексем war, kill, bomb, gun, які передають пейоративні значення (позначають агресивні, неправомірні, наступальні, несподівані дії, конфронтацію і конфлікти). Вони належать, переважно, до таких сфер, як бізнес, політика, медицина, закон та правопорядок.

4. Ядерні лексеми war, battle, weapon, fight, defense, fire, kill, bomb, gun, grenade, mine, missile відбивають основні базові поняття у військовій справі і характеризуються словотвірною непохідністю, широтою сполучення, продуктивністю та хронологічною стійкістю. Із 1290 військових термінів, залучених до аналізу, 119, тобто 9%, утворилися на основі цих лексем, що підтверджує важливу роль даної лексики у розвитку військової лексичної підсистеми.

5. Склад англомовної військової лексики ХХ - початку ХХІ століття збагачується новими лексичними і фразеологічними одиницями, здебільшого, завдяки використанню внутрішніх словотвірних ресурсів мови. На підставі статистичних даних встановлено, що афіксація виявляє високу словотворчу активність з початку та до середини ХХ століття. Кількісні показники афіксальних лінгвальних інновацій військової сфери мають тенденцію до зменшення наприкінці ХХ - початку ХХІ століття (з 9% до 5% термінів, з 4% до 2% сленгізмів). Словоскладання залишається головним продуктивним способом словотворення протягом ХХ - початку ХХІ століття (53%-62% термінів, 54%-55% сленгізмів). До продуктивних способів формотворення у військовій підмові належить скорочення, яке відбиває тенденцію до поступового зростання (з 12% до 18% термінів, з 3% до 6% сленгізмів). Збагачення словникового складу військової підмови здійснюється також шляхом семантичної деривації. Її роль зменшується у сфері термінології (з 10% до 4%), проте вона зберігається у сфері військової субстандартної лексики (27%-25%) протягом ХХ - початку ХХІ століття. Провідну роль у семантичних змінах військової лексики відіграє механізм метафоризації. Військова фразеологія складається з фразеоматичних зворотів та образних фразеологічних одиниць, які належать до сфери субстандартної лексики. Нові фразеологічні одиниці утворюються, головним чином, завдяки переосмисленню вільних словосполучень та метафоризації. Їх розподіл за синхронними зрізами свідчить про підвищення кількісних показників у періоди активних бойових дій (з 7% до 9%). Кількість іншомовних запозичень зменшується у термінології (з 9% до 2%) і залишається стабільною у субстандартній лексиці (3%).

6. Проведений соціолінгвістичний аналіз англомовної військової лексики ХХ - початку ХХІ століття дозволив встановити взаємовідношення між соціальними та мовними явищами, взаємозалежність змін, що відбуваються у соціумі і мові, виявити екстралінгвальні чинники впливу на військовий лексикон, в основі яких лежать відношення: 1) “людина-війна”; 2) “людина-військова техніка та зброя”; 3) “людина-військова наука”. Відповідно до цих факторів інноваційна військова лексика розподілена за трьома соціофункціональними групами, які відбивають: 1) характер, рушійні сили, цілі, завдання війн ХХ - початку ХХІ століття за участю британських та американських військ, військові операції, взаємовідношення військовослужбовців, їх ставлення до військових подій, особливості висвітлення військових кампаній у засобах масової інформації, сприйняття суспільством реалій війни; 2) процес удосконалення військової зброї і техніки; 3) докорінні зрушення, що відбуваються у військовій справі наприкінці ХХ - початку ХХІ століття, зокрема, революцію у військовій справі - Revolution In Military Affairs, яка виявляється у створенні і подальшій розробці новітніх зразків високоточної зброї і техніки, перетворенні збройних конфліктів на війни шостого покоління.

Перспективу наукової роботи становить дослідження англомовної військової лексики на рівні дискурсу.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Василенко Д.В. Шляхи і способи утворення неологізмів військової сфери в 40-90-х роках ХХ століття (на матеріалі словників англійської мови) / Д.В. Василенко // Вісник Запорізького нац. ун-ту: Зб. наук. ст. Філологічні науки. - Запоріжжя: ЗНУ. - № 3. - 2006. - С. 33-38.

2. Василенко Д.В. Англомовні військові неологізми та їх екстралінгвальна обумовленість / Д.В. Василенко // Вісник Сумського держ. ун-ту. Філологічні науки. - Суми: СумДУ. - Том ІІ, № 11(95). - 2006. - С. 106-110.

3. Василенко Д. В. Прагматичні і семантичні властивості воєнної евфемічної лексики (на матеріалі англійської мови) / Д.В. Василенко // Матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конф. “Семантика мови і тексту”. - Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ. - 2006. - C. 38-40.

4. Василенко Д.В. Роль “військової метафори” в утворенні семантичних неологізмів англійської мови / Д.В. Василенко // Матеріали VI Міжнародної наукової конференції “Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація”. - Харків: ХНУ. - 2007. - C. 60-61.

5. Василенко Д.В. Процеси формування основного фонду англійського військового лексикону ХХ - початку ХХІ століття / Д.В. Василенко // Матеріали конф. “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур”. - Донецьк: ДонНУ. - 2007. - С. 15-16.

6. Василенко Д.В. Функціональна переорієнтація англійської військової термінологічної лексики ХХ століття / Д.В. Василенко // Актуальні проблеми іноземної філології: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз. зб. наук. пр. - Ніжин: ТОВ “Видавництво Аспект-Поліграф”. - 2007. - Вип. 1. - С. 11-17.

7. Василенко Д.В. Детермінологізація англійських військових термінів ХХ - початку ХХІ століття (діахронічний аспект) / Д.В. Василенко // Мандрівець. - 2007. - № 2 (67). - С. 68-71.

8. Василенко Д.В. Афіксація як спосіб утворення англомовної військової лексики (діахронічний аспект) / Д.В. Василенко // Нова філологія: Зб. наук. ст. - Запоріжжя: ЗНУ. - 2007. - С. 149-156.

9. Василенко Д.В. Скорочення як спосіб словотворення в системі англомовної військової лексики / Д.В. Василенко // Науковий вісник Волинського держ. ун-ту: Зб. наук. ст. Філологічні науки. - Луцьк: ЛДУ. - 2007. - С. 253-258.

10. Василенко Д.В. Запозичення у складі англомовного військового лексикону / Д.В. Василенко // Науковий вісник Житомирського держ. ун-ту: Зб. наук. ст. - 2007. - С. 202-207.

11. Василенко Д.В. Революція у військовій справі та розвиток військового лексикону сучасної англійської мови / Д.В. Василенко // Культура народов причерноморья. - 2007. - № 110, т. 1.- С. 71-74.

12. Василенко Д.В. Метафоричні моделі переносів в англомовній військовій нетермінологічній лексиці / Д.В. Василенко // Вісник Запорізького нац. ун-ту: Збірник наук. ст. Філологічні науки. - Запоріжжя: ЗНУ. - № 2. 2007. - С. 52-55.

13. Василенко Д.В. Війни за участю США та Великої Британії і розвиток словникового складу військової сфери ХХ - початку ХХІ століття / Д.В. Василенко // Мандрівець. - 2008. - № 5. - С. 44-57.

14. Василенко Д.В. Англомовні військові неологізми в засобах масової інформації США та Великої Британії / Д.В. Василенко // Матеріали VIІ Всеукраїнської наукової конференції “Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація”. - Харків: ХНУ. - 2008. - C. 37-39.

15. Василенко Д.В. “Технологічні покоління” війн у ХХ - на початку ХХІ століття і зміни у військовій лексичній підсистемі англійської мови / Д.В. Василенко // Матеріали Міжнародної наукової конференції “Мови і світ: дослідження та викладання”. - Кіровоград: КДПУ. - 2008. - C. 270-274.

16. Василенко Д.В. “Каламбур у військовій підмові” / Д.В. Василенко // Культура народов причерноморья, № 142, т.1. - 2008. - С. 97-99.

17. Василенко Д.В. Англомовна загальновживана лексика та військова термінологія / Д.В. Василенко // Науковий вісник Волинського держ. ун-ту: Зб. наук. ст. Філологічні науки. - Луцьк: ЛДУ. - 2008. - С. 177-181.

АНОТАЦІЇ

Василенко Д.В. Розвиток словникового складу англійської мови військової сфери ХХ - початку ХХІ століття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови. - Донецький національний університет. - Донецьк, 2008.

Дисертацію присвячено структурно-семантичному та соціолінгвістичному дослідженню військової лексичної підсистеми англійської мови в діахронічному аспекті.

Ключові слова: військова лексика, військові терміни та сленг, військові ядерні лексеми, афіксація, словоскладання, абревіація, семантична та фразеологічна деривація, запозичення, структурно-семантичні моделі, екстралінгвальні чинники.

Василенко Д.В. Развитие словарного состава английского языка военной сферы ХХ - начала ХХІ столетия. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Донецкий национальный университет. - Донецк, 2008 г.

Диссертация посвящена структурно-семантическому и социолингвистическому исследованию военной лексической подсистемы английского языка в диахроническом аспекте.

В диссертации рассматривается сущность понятия “военная лексическая подсистема”, устанавливается ее состав (военная терминология и субстандартная лексика) и структурная организация, основанная на принципе поля (ядро и периферия).

Выделяются тематические группы военной лексики, связанные с войной как общественно-политическим явлением, ее сущностью - вооруженной борьбой, главным способом ее ведения - вооруженными силами: control, direction; soldiers, combatants; weapons; military equipment; fortification; struggle, fight, battle; aggression, violence; defeat; victory; civilian sector of a nation at war. Выявляются ядерные лексемы, на основе которых образуется новая лексика военной сферы ХХ - начала ХХІ столетия: war, battle, weapon, fight, fire, defense, kill, gun, bomb, grenade, missile, mine.

В диссертационном исследовании анализируются связи между общеупотребительной лексикой и военной терминологией, а также между общеупотребительной лексикой и военным сленгом, которые выявляются в процессе терминологического наименования военных подразделений, оружия и военной техники, а также обозначения военных действий, военнослужащих, оружия и техники, сооружений в сфере субстандартной лексики. Анализ военных терминов свидетельствует о том, что изменения их значений могут быть связаны с процессами их деспециализации (детерминологизации), а также транстерминологизации. Таким образом, военная лексика проявляет способность создавать семантические неологизмы общелитературного языка и профессиональных подъязыков, которые концентрируются вокруг ключевых лексем: war, kill, bomb, gun и передают, главным образом, пейоративные значения, агрессивные, неправомерные, неожиданные, конфронтационные действия. Они относятся, преимущественно, к таким сферам, как бизнес, политика, медицина, закон и правопорядок.

В диссертации выявляются типы военных лексических и фразеологических единиц, способы их образования (морфологический: аффиксация, словосложение, сокращение), семантический, фразеологизация и заимствование). Главным морфологическим способом образования лексических единиц военной сферы ХХ - начала ХХІ столетия является словосложение. Словообразовательная активность аффиксации уменьшается в конце ХХ века. Продуктивным способом формообразования, значение которого в военном подъязыке возрастает в конце ХХ - начале ХХІ столетия, является сокращение. Наиболее характерны для военной терминологии инициальные аббревиатуры. Проявлением реализации экспрессивности на лексическом уровне есть слоговые сокращения. Телескопия присуща в большей степени военному сленгу, нежели военной терминологии.

Ведущую роль в семантических изменениях военной лексики играет механизм метафоризации. Количественные показатели новых терминов уменьшаются в конце ХХ века, в то время, как количество сленгизмов, в основе которых лежит метафора, остается стабильным.

Военная фразеология (фразеоматические обороты с прямыми или фразеоматически связанными значениями и образные фразеологические единицы) представлена субстантивными, глагольными и адъективными типами и образуется на основе лексических и семантических неологизмов.

Процесс заимствования в военном подъязыке обусловливается, главным образом, экстралингвистическими факторами и имеет неравномерный характер. Большая часть терминологических заимствований приходит в англоязычную военную лексику из французского и немецкого языков в начале ХХ века в связи с ведущей ролью Франции и Германии в сферах авиации и ракетостроения в указанный исторический период. Военная субстандартная лексика пополняется, преимущественно, заимствованиями из восточных языков (корейского, вьетнамского, японского, арабского) в результате контактов военнослужащих с населением стран, в которых происходили военные конфликты ХХ - начала ХХІ столетия.

Проведенный социолингвистический анализ свидетельствует о том, что инновационные процессы в сфере англоязычной военной лексики детерминируются такими социальными факторами, как войны и военные конфликты с участием англо-американских войск, поведение человека на войне, восприятие вооруженной борьбы обществом. Развитие военной науки и техники, современная революция в военном деле способствуют формированию новых словообразовательных моделей и лексико-семантических парадигм.

Ключевые слова: военная лексика, военные термины и сленг, военные ядерные лексемы, аффиксация, словосложение, аббревиация, семантическая и фразеологическая деривация, заимствования, структурно-семантические модели, екстралингвистичекие факторы.

Vasilenko D. V. The Development of the English Military Vocabulary in the 20^th - at the beginning of the 21^st c. - Manuscript.

Thesis for а сandidate degree in philology: speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Donetsk National University. - Donetsk, 2008.

The thesis focuses on the diachronic study of word-building, structural and semantic development of the English military vocabulary under the influence of certain sociolinguistic factors.

The structural organization based on the field principle (core and periphery) and the lexical composition of the military lexicon subsystem within the English vocabulary (military terminology and substandard lexis) have been analysed. The thematic stratification of the vocabulary units under study has been carried out. Core lexemes within military terminology as bases of lexical innovations have been distinguished.

The interrelation between general literary lexis and military terminology, on the one hand, and military slang, on the other, has been subjected to analysis. Types of new military lexical and phraseological units have been determined.

Special attention has been attached to morphological and semantic ways of building up military lexical units (affixation, composition, abbreviation, semantic and phraseological derivation, borrowing) and basic structural-semantic patterns have been singled out. The structural-semantic analysis of military lexical innovations has been carried out.

The correlation between certain extralinguistic and lexico-semantic processes has been established. Three main sociofunctional groups of newly coined military lexical units have been distinguished.

Key words: military vocabulary, military lexicon, military terminology and slang, core military lexemes, affixation, composition, abbreviation, semantic and phraseological derivation, borrowing, structural-semantic patterns, military lexical and phraseological innovations, extralinguistic factors.

Размещено на Allbest.ru