Оцінні фразеологічні одиниці в англійській та українській мовах: лінгвокогнітивний аспект

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше виявлені й описані універсальні й специфічні особливості того сектору концептуальної і мовної картини світу, що пов'язаний з вербалізацією за допомогою фразеологічних одиниць уявлень про предметні й абстрактні сутності, які є ціннісно значущими для англійської і української мовних спільнот. Висвітлені принципи семантичної організації фразеологічних одиниць, які об'єктивують ціннісні концепти в сучасних англійській та українській мовах. У результаті застосування принципів лінгвокогнітивного моделювання побудовано універсальні фреймові моделі тлумачення значення ОФО. З'ясовано когнітивні механізми номінації фразеологічними засобами ціннісних понять в картині світу англомовної та україномовної спільнот.

Теоретична значущість дисертації полягає у створенні комплексної моделі опису семантики та структури ОФО в різноструктурних мовах. Установлення структурних, семантичних особливостей ФО, що вербалізують ціннісні концепти, а також з'ясування лінгвокогнітивного підґрунтя репрезентації фразеологічними засобами англійської та української мов уявлень про ціннісні поняття є внеском у розвиток фразеологічної семантики та зіставної концептології. Виявлення етнокультурних домінант у ціннісній картині світу, вербалізованих фразеологічними засобами, сприяє розширенню методологічної бази вивчення культурологічного аспекту семантики мовних одиниць.

Практична цінність дисертації полягає в тому, що її результати можуть бути використані в курсі порівняльної лексикології англійської й української мов (розділи „Фразеологія”, „Лексикографія”, „Семасіологія”), лінгвокраїнознавства, у спецкурсах з фразеології, концептології, когнітивної лінгвістики, у практиці викладання англійської мови, у лексикографічній практиці при укладанні фразеологічних, лінгвокраїнознавчих та інших словників, написанні навчальних посібників.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 праць, у тому числі 5 статей у фахових виданнях ВАК України та 9 матеріалів доповідей на конференціях.

Апробація результатів дослідження проводилась на Всеукраїнському науковому форумі “Сучасна англістика: стереотипність і творчість” (Харків, 2006), на десятій національній конференції TESOL-Ukraine “Communication in the Global Age: Celebrating Ten Years of Development and Success” (Київ, 2005), третій, четвертій та п'ятій міжвищівській конференції молодих учених “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських та германських мов і літератур” (Донецьк, 2005, 2006, 2007), на наукових читаннях, присвячених пам'яті доктора філологічних наук професора Д.І. Квеселевича (Житомир, 2006), на п'яти підсумкових науково-практичних конференціях викладачів Маріупольського державного гуманітарного університету (Маріуполь, 2003, 2005, 2006, 2007, 2008).

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (355 позицій), переліку лексикографічних джерел (31 позиція), додатків. Загальний обсяг роботи - 243 сторінки, обсяг основного тексту - 206 сторінок. Дисертація містить 23 таблиці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет та матеріал дослідження, сформульовано мету та завдання роботи, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, визначено емпіричний матеріал та методи дослідження.

1. У першому розділі „Лінгвокогнітивні засади опису семантики оцінних фразеологічних одиниць”, що містить теоретичне обґрунтування основних положень дослідження й характеристику поняттєвого апарату, висвітлюються сучасні підходи до трактування конотативного макрокомпонента значення, розглядаються такі компоненти конотації, як оцінний і культурний, визначено їхнє місце у структурі фразеологічного значення, обґрунтовано актуальність вивчення семантики фразеологічних одиниць з позицій когнітивного підходу.

1.1. Фразеологічна номінація є розповсюдженим способом вербалізації уявлень про різні аспекти життя мовного співтовариства. ФО як знаки культури об'єктивують аксіологічну систему концептів, що становлять ціннісну картину світу різних мовних спільнот. Оцінні ФО є важливим способом презентування структур знань про навколишній світ. Фразеологічна номінація - це вторинна непряма номінація, що ґрунтується на використанні готових мовних форм у вторинній функції. Специфіка фразеологічної номінації зумовлена лінгвістичними властивостями фразеологічних одиниць як знаків вторинного утворення, усталеністю та нарізнооформленістю їх компонентного складу. Під фразеологічним переосмисленням розуміється повне чи часткове образне перетворення вільного словосполучення, що ґрунтується на семантичному зсуві. Переосмислення є результатом взаємодії лінгвістичних і екстралінгвістичних факторів. За типом фразеологічної номінації виділяються ОФО, оцінне значення яких виникло в результаті вторинних, третинних, змішаних та одноелементної номінацій (О.В. Кунін).

1.2. У структурі фразеологічного значення разом з сигніфікативно-денотативним макрокомпонентом виділяється конотативний макрокомпонент, який, у свою чергу, складається з декількох складників. У дослідженні, услід за І.В. Арнольд, до конотації відносяться емотивний, оцінний, експресивний і функціонально-стилістичний компоненти. Конотація у фразеології відрізняється від конотації в лексиці. Більшість дослідників одностайна в тому, що конотація становить один із компонентів лексичного значення. Конотація лексичної одиниці нашаровується на денотативне значення. Виділення конотативних чинників для фразеологічної системи викликає певні труднощі, оскільки ФО є нарізнооформленими одиницями, що виконують номінативно-експресивну функцію. Утворення ФО відбувається суцільно на базі непрямої номінації або глобальної семантичної трансформації, та їх комунікативна значущість, у першу чергу, позначається як оцінна і характеризувальна. Тому з моменту утворення ФО релевантною ознакою її семантики є наявність конотативного компонента. Конотативний компонент входить до структури фразеологічного значення разом з денотативним і сигніфікативним компонентами. Специфіка фразеологічного значення полягає в тому, що конотативний компонент є центральним компонентом значення ФО. Ядром конотативного компонента є внутрішня форма ФО, що включає, окрім мотивувальних засад, комплекс ситуативно-предметних і власне мовних асоціацій.

1.3. Оцінка посідає важливе місце у структурі фразеологічного значення. Оцінний блок значення ФО розкриває ціннісне відношення мовця до позначуваного, і це відношення також опосередковано культурним знанням: воно співвідноситься і з системою цінностей, яка склалася в культурі, і з раціональними, щоденно-побутовими настановами соціуму, які виражаються у стереотипах поведінки і соціальних кліше. Способи вираження оцінного значення різні. Воно може формуватися за рахунок наявності у складі ФО слів з негативною чи позитивною конотацією, закріпленою в їх значеннях. Оцінне значення мотивовано емоційними асоціаціями, пов'язаними з конкретним компонентом фразеологізму, з певною ситуацією, закладеною в основу одиниці, зумовлено наявністю у тлумаченнях позначок різного характеру, які вказують на емотивність значення, стилістичні особливості використання і т.ін. Установити наявність оцінної конотації у структурі ФО можна також шляхом аналізу її етимології. Комплексний розгляд ФО дає найбільш повне уявлення про внутрішні механізми формування і функціонування оцінного компонента у фразеологічній системі знаків. Оцінка взаємодіє з іншими компонентами конотації у структурі фразеологічного значення. Емоційний характер ФО формується в тісному взаємозв'язку з утворенням їхньої образності під час метафоричного переносу. Емоційність, оцінність, а також образність становлять мовну основу експресивності або виразності. Образність є одним із джерел формування у ФО оцінного значення, що може виникати в результаті образного переосмислення дійсності. Фразеологічна оцінка також тісно взаємодіє з національно-культурним компонентом значення, у вигляді якого вербалізуються фонові знання в семантиці мовних одиниць різних рівнів: у словах, словосполученнях, реченнях. Культурний компонент є частиною конотативного макрокомпонента значення. Фонові мовні одиниці є складовою частиною культурно-етнічного фонду знань певного мовного колективу, який містить всю сукупність спільних знань членів цього колективу, частина яких може бути спільною і для представників інших народів. Оцінні фразеологічні одиниці з культурним компонентом займають важливе місце у мовній картині світу носіїв різних мов. Вони пов'язані з повсякденним життям людини, її зовнішністю, основними заняттями, звичками, переживаннями, почуттями, поведінкою, відображають особливості середовища, в якому живе мовне співтовариство, історичні події, звичаї, традиції, що відтворює антропоцентричний характер фразеології.

1.4. Когнітивний підхід до опису значення оцінних ФО дозволяє інтерпретувати механізм співвіднесення в процесі мовленнєвомисленнєвої діяльності системи мовних значень з системою фонових значень, які є необхідною умовою правильного сприйняття і використання досліджуваного мовного матеріалу. Концепт розуміється як багатовимірне ментальне утворення, у складі якого виділяються образно-перцептивний, поняттєвий і ціннісний аспекти (В.І. Карасик 2005, с. 29) і який характеризується етнокультурним позначенням та етноспецифічністю (С.Г. Воркачов). Критерієм цінності вираженого ФО поняття є соціальна оцінка явища, що склалася в цьому мовному колективі, явища, яке описується однойменним сполученням слів. Така оцінка є заздалегідь запрограмованою, вона повинна бути у всіх носіїв мови однаковою і є наявною вже на рівні прототипу ФО.

Аналіз літератури з проблеми дослідження, а також характер емпіричного матеріалу дозволили визначити таку модель опису оцінних концептів. Вихідним в аналізі семантики концепту є положення щодо ізоморфізму значення як мовної сутності і концепту як ментальної сутності (J. Fauconnier, R. Jackendoff). Концепт розглядається як такий, що матеріалізується у вигляді предметноцентричного фрейму-пропозиції (С.А. Жаботинська), який складається з логічного суб'єкта ХТОСЬ / ЩОСЬ, до якого приєднуються декілька логічних предикатів, що характеризують суб'єкт за різними параметрами (кількісним, якісним, локативним, темпоральним, оцінним). У контексті завдань зазначеного дослідження концептуальний аналіз проводиться з використанням процедур семантичного аналізу імені концепту для встановлення семантичного обсягу фразеологічних одиниць, що вербалізують концепт, його етимологічних характеристик, а також інтерпретативного лінгвокультурологічного аналізу оцінних концептів для виявлення культурно-маркованих концептуальних характеристик та ціннісних домінант мовної особистості. Під час концептуального аналізу була окреслена загальна фреймова структура змісту концепту.

2. Другий розділ „Особливості вербалізації оцінних концептів засобами англійської фразеології” присвячений вивченню специфіки моделювання семантики оцінних ФО в англійській мові, опису їхньої структури, а також особливостей вираження культурного компонента значення в семантиці ОФО.

2.1. Оцінні фразеологічні одиниці беруть активну участь в об'єктивації різних концептів, які є частиною ціннісної картини світу. Як один зі способів відображення бачення навколишнього світу, оцінні ФО виражають відношення до всіх можливих реалій, так чи інакше пов'язаних з життєдіяльністю людини. За допомогою логіко-семантичного аналізу мовного матеріалу був виявлений набір семантичних параметрів (класифікаторів), які належать до різних рівнів абстракції і включають також субкатегорійні ознаки „особа”, „предмет”, „тварина” тощо. Найчастотнішими класифікаторами є: особа; дія; предмет, об'єкт; місце; час; стан; почуття; відношення / ставлення, настанова; явище; подія; заклад; речовина, матеріал; тварина; рослина; число, кількість; ступінь, міра; символ, знак; повідомлення, інформація. Як параметри розглядаються всі позначки, що супроводжують ОФО та їх ЛСВ: стилістичні, діалектні, соціолектні, термінологічні, хронологічні. У нашій роботі засадами для виділення концептів слугували окремі принципи класифікації лексичних одиниць Г.А.Уфімцевої (Г.А.Уфімцева 1986), М.А.Федотової (М.А.Федотова 2006). У результаті аналізу фактичного матеріалу були виділені концептосфери ЛЮДИНА й ОТОЧЕННЯ ЛЮДИНИ (див. табл. 1). У структурі концептосфери ЛЮДИНА, яка вербалізується більшістю ОФО, визначені 5 груп концептів, які перебувають в ієрархічних відношеннях і які характеризують людину за різними аспектами, зокрема, за біологічним, соціальним, емоційним. В окремі групи виділені концепти сприйняття й суміжні концепти, в яких перетинаються зазначені вище ознаки. Ядерну позицію в англійській мові займають групи концептів Особа соціальна (42%) і група суміжних концептів (25%), периферійну - група концептів Особа емоційна (6%). Проміжну позицію займають група концептів сприйняття й група біологічних концептів (14% і 13% ОФО зазначеної концептосфери відповідно). Група концептів, яка асоціюється з уявленнями про людину як біологічну особу, включає концепти ЗОВНІШНІСТЬ, ВІК, НАЦІОНАЛЬНІСТЬ, ЗДІБНОСТІ, ЖИТТЯ, СМЕРТЬ, ХВОРОБА. Концепти, що характеризують людину як особу соціальну, є такими: МІЖОСОБИСТІСНІ СТОСУНКИ, ПОВЕДІНКА, ХАРАКТЕР, СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС, ПРАЦЯ, ПРОФЕСІЯ / РІД ЗАНЯТЬ, МОРАЛЬНІ ЯКОСТІ, ВЛАДА, ДОСВІД, СВІТОГЛЯД. Група емоційних концептів вербалізується ОФО, пов'язаними з різними емоціями, наприклад: УДАЧА / НЕУДАЧА, УСПІХ, НЕБЕЗПЕКА, ЛЮБОВ (КОХАННЯ), ЗДИВУВАННЯ та ін. Специфічний характер суміжних концептів дозволяє виділити їх в окремий вузол, що складається з таких концептів, як КІЛЬКІСТЬ, МІСЦЕ, ЧАС, СИМВОЛ та ін. Група суміжних концептів різнопланова, оскільки поняття, що асоціюються з цими концептами, пронизують різні аспекти, пов'язані з людиною та її діяльністю: ДІЯ, СТАН, ПОДІЯ та ін.

Таблиця 1. Кількісна характеристика концептосфер, що вербалізуються ОФО в англійській мові

Іншою важливою концептосферою є ОТОЧЕННЯ ЛЮДИНИ, що репрезентується 20,6% ОФО. До її складу входять концепти на позначення природного (географічного), рукотворного, культурного та суспільного оточення. Група понять, пов'язаних з природним (географічним) оточенням, включає концепти: ГЕОГРАФІЯ, ЯВИЩА ПРИРОДИ, ПОГОДА, ТВАРИНИ, КОРИСНІ КОПАЛИНИ. ОФО, які вербалізують концепти ГРОШІ, ЇЖА, ПРЕДМЕТИ ПОБУТУ, ТРАНСПОРТ, НАРКОТИКИ, презентують групу концептів рукотворного оточення. Культурно-духовне оточення людини асоціюється з концептами РЕЛІГІЯ, РОЗВАГИ, ІСТОРІЯ, ЛІТЕРАТУРА, ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ, ТЕАТР, МУЗИКА, МІФОЛОГІЯ, ТВОРЧІСТЬ, ЗВИЧАЇ, у вербалізації яких беруть участь ОФО. Група концептів, пов'язаних з суспільним оточенням, подана такими концептами, які об'єктивуються ОФО: ІНФОРМАЦІЯ, ПОЛІТИКА, ПРАВО, ЕКОНОМІКА, ЗАКЛАДИ. Всі виділені групи усередині цієї концептосфери об'єктивуються приблизно однаковою кількістю ОФО (30%, 19%, 20% та 31% відповідно).

2.2. У результаті фреймового аналізу виявлено, що найбільш широкий семантичний обсяг характерний для концептів ЗОВНІШНІСТЬ, ЗДІБНОСТІ, МІЖОСОБИСТІСНІ СТОСУНКИ, ПОВЕДІНКА, МІСЦЕ, СТАН. Найменшою кількістю ознак презентовані концепти ВІК, ЖИТТЯ, СМЕРТЬ, ХАРАКТЕР, РІД ЗАНЯТЬ, МОРАЛЬНІ ЯКОСТІ, ДІЯ, ПОДІЯ, ІНФОРМАЦІЯ, ПРАВО, РЕЛІГІЯ, РОЗВАГИ. Проміжне положення займають концепти СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС, СІМ'Я, ГЕОГРАФІЯ, ГРОШІ. Емотивні концепти подані незначною кількістю ОФО. Це пов'язано з тим, що емотивний компонент пронизує різні сфери буття й об'єктивує різні концепти, віднесені нами до окремих груп.

Питома вага багатозначних ФО становить близько 14%. Основна причина низького ступеня полісемії пов'язана зі специфікою образу, що складає основу ФО. Аналіз засвідчив, що семантичний обсяг імені концепту в більшості випадків вyжчий за семантичний обсяг концепту. Той факт, що ім'я концепту не є ОФО, свідчить про те, що фразеологічний фонд є частиною лексичного складу мови і тісно взаємодіє з іншими засобами створення оцінного значення. Назва концепту в загальному вигляді здатна відображати зміст усього концепту, ця одиниця виступає його іменем та є архілексемою. Концепт закріплює неоднорідність своєї онтологічної сфери через систему слотів своєї фреймової структури. Запропонована концептуальна модель дозволяє відтворити зв'язки та відношення між мовою та дійсністю, що проявляється у внутрішній організації тієї ділянки ціннісної картини світу, яка вербалізується ОФО. Семантика практично всіх концептів перебуває в зоні перетину з іншими концептами за рядом ознак, що свідчить про ієрархічний, „переплетений” характер ціннісної картини світу.

Взаємодія оцінки з іншими компонентами конотації в семантиці ОФО лексикографічно маркована. Позначки емоційного характеру зафіксовані в тлумаченнях ОФО, які вербалізують концепти ПОВЕДІНКА, ХАРАКТЕР, РІД ЗАНЯТЬ, ЇЖА. Стилістично зниженими є ОФО, що об'єктивують концепти ЗДІБНОСТІ, МІЖОСОБИСТІСНІ СТОСУНКИ, ХАРАКТЕР, СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС, МОРАЛЬНІ ЯКОСТІ, ДІЯ, СТАН, група концептів сприйняття. Варіант мови також накладає обмеження на вживання ОФО. Зокрема, концепт ПОЛІТИКА вербалізується ОФО, маркованими позначкою амер. Позначка амер., що вказує на територіальну варіативність, зафіксована також у тлумаченнях ОФО, які репрезентують концепти СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС, РІД ЗАНЯТЬ, ДІЯ, позначка шотл. - в ОФО, що об'єктивують концепт РОЗВАГИ.

2.3. Загалом у фразеологічній системі англійської мови спостерігається приблизно рівна кількість позитивно й негативно забарвлених ФО. Переважно позитивними ОФО вербалізовані концепти ЗДІБНОСТІ, ВІК, МОРАЛЬНІ ЯКОСТІ, КІЛЬКІСТЬ, ПОДІЯ, ІСТОРІЯ. Відзначено перевагу негативно оцінних ФО у вербалізації концептів ЗОВНІШНІСТЬ, СМЕРТЬ, ПОВЕДІНКА, ХАРАКТЕР, ВЛАДА, МІСЦЕ, ЧАС, ДІЯ, СТАН, ГЕОГРАФІЯ, РЕЛІГІЯ, РОЗВАГА, ГРОШІ. Група концептів рукотворного оточення є повністю негативно оцінною. Аналізовані ОФО передають найрізноманітніші відтінки від різко негативної оцінності, образи до несхвалення. Перевага негативної конотації пов'язана з певними нормами поведінки людини в суспільстві: позитивні риси - це норма й тому немає необхідності їх виділяти, негативні риси - це відхилення від норми, які засуджуються суспільством. Оцінка має змішаний характер у концептах ЖИТТЯ, МІЖОСОБИСТІСНІ СТОСУНКИ, СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС, ПРОФЕСІЯ, РІД ЗАНЯТЬ, СІМ'Я, ДОСВІД, ЛІТЕРАТУРА. Отримані дані характеризують специфіку національного менталітету представників англомовного співтовариства.

2.4. Механізм оцінної фразеологічної номінації ґрунтується на закономірному зв'язку дескриптивної й оцінної семантики у фразеології. Цей зв'язок базується на подібності семантичних перетворень і спирається на такі характеристики ФО, як образність і емотивність. Джерелом оцінної номінації може слугувати цілісне значення всього прототипу ФО, тобто сполучення слів. Також джерелами узуальної сигніфікативної оцінки є оцінна сема в буквальному значенні одного з компонентів, що поширює оцінне значення на всю ФО. Аксіологічний характер ФО надають: наявність у структурі ФО компонента з параметричною семантикою, слова-символи, конотативне значення яких є оцінно забарвленим, причому символи можуть ґрунтуватися як на оцінці денотата, так і на можливості символу реалізувати потенційну сему оцінки. В основі оцінної номінації може також міститися значення змінного сполучення-прототипу, від якого бере початок ОФО, непереосмислене значення фразеоматизму, що піддається переосмисленню, значення вихідного ФО-прототипу при третинній номінації, значення запозичення, зміст якого-небудь звичаю, традиції, повір'я, легенди, міфу, казки, контекст літературного твору, Біблії, значення антропоніма або топоніма. У певних випадках оцінна фразеологічна номінація мотивується яким-небудь екстралінгвістичним фактором, при цьому оцінка пов'язана тільки з контекстом свого виникнення. Адекватне сприйняття таких ОФО безпосередньо пов'язане з фоновими знаннями екстралінгвістичної ситуації учасниками процесу комунікації. Загалом, процес оцінної номінації є частиною процесу фразеологічної номінації. Особливістю англійської мови є те, що оцінне фразеологічне значення може формуватися під впливом низки чинників, а також одним фактором, зокрема, експліцитним оцінним значенням якого-небудь компонента ФО, при цьому значеннєве ядро ФО, що є опорним у семантичному й граматичному змісті, може не збігатися з оцінним мотивувальним ядром.

За типом фразеологічної номінації виділяються ОФО, оцінне значення яких виникло в результаті вторинної, третинної, змішаної та одноелементної номінацій. Аналіз мовного матеріалу свідчить, що для англійських ОФО характерні всі зазначені типи номінацій. Основними є вторинна непряма й змішаний тип номінації, причому непрямий тип є найпоширенішим. Засвідчено зв'язок між типом номінації й концептом. Кореляція типів фразеологічної номінації і концептів в англійській мові репрезентована в табл. 2.

Таблиця 2. Кореляція типів фразеологічної номінації і концептів в англійській мові

2.5. Аналіз матеріалу дослідження засвідчив, що ОФО, значення яких ускладнене культурною конотацією, становлять значний шар фразеологічного фонду англійської мови. Джерелами національно-культурної інформації є прислів'я, система символів, стереотипів, характерних для певної лінгвокультурологічної спільності, інтелектуальне надбання націй і людства загалом (історія, література, філософія), явно виражені в компонентах ФО. Національну специфіку відбивають англомовні ОФО, до складу яких входять імена вчених, письменників, королів, інших відомих людей, ОФО, пов'язані з віруваннями, традиціями, історією народу, релігією, обрядами, повір'ями, ОФО з анімалістичними компонентами, ОФО, які створюються відомими діячами мистецтва, зокрема, шекспіризми. Необхідно підкреслити, що ОФО-біблеїзми, міфологізми мають інтернаціональний характер, а літературне походження ОФО надає їм національно-специфічного характеру. Етноспецифічними є концепти ПОВЕДІНКА, ХАРАКТЕР (у них відзначена переважна більшість ОФО з антропонімічним і анімалістичним компонентами, найменувань частин тіла), РІД ЗАНЯТЬ (зафіксовані ОФО з антропонімічним компонентом), ЗОВНІШНІСТЬ (17% ОФО є національно-забарвленими), МІСЦЕ (значна кількість евфемізмів), ДІЯ (30% ОФО мають етноспецифічний характер), СІМ'Я, СИМВОЛ, ІСТОРІЯ.

2.6. Попри той факт, що дієслівна фразеологія щодо статистичних даних займає провідне місце, тобто основна маса одиниць фразеології розташовується в семантичному просторі подійності, іменники структурують ядерний шар номінативної системи й презентують категорійно-семантичну універсалію предметності. Субстантивні ОФО характеризуються підрядною й сурядною структурою, причому для компонентів ОФО досліджуваного корпусу характерні різні види сурядного зв'язку, а саме: єднально-сурядний, єднально-протиставний, причиново-наслідковий, єднально-заперечний. Найбільш продуктивними структурними моделями, за якими утворені ОФО, що становлять англійський матеріал дослідження, є Adj+N, N+N і варіанти цієї моделі N+prep+N, NandN, N's+N, like+N. У моделі N+N найширше подана група ОФО з препозитивними визначеннями за допомогою прийменникового підрядного зв'язку. У моделі N+prep+N найбільш частотними є прийменники of, in, for, on, at, менш частотні прийменники over, to, upon. Менш продуктивні моделі Part.I+N, Part.II+N, Adv+prep+N, prep+Adj+N, Num+N (chicken feed `розм. маленька сума, дріб'язок, жалюгідні крихти', up to one's eyebrows/ neck `видимо-невидимо, по вуха, по горло', full to the throat `переповнений до межі, до відказу', tooth and nail `щосили, всіма силами, не шкодуючи сил', shoulder to shoulder `пліч-о-пліч, у тісному єднанні', side by side `пліч-о-пліч, поруч', in the dumps `розм. у зневірі, у поганому настрої, у пригніченому стані', in a flat spin `у паніці', apple-pie order `зразковий, ідеальний порядок'). Отже, ОФО, які вербалізують ціннісні концепти, загалом структурно відповідають основним характеристикам і тенденціям, що мають місце у фразеологічній системі англійської мови.

3. Третій розділ „Структурно-семантичні особливості оцінних фразеологічних одиниць в українській мові” присвячений розгляду особливостей семантики й структури ОФО, які вербалізують концептосфери ЛЮДИНА й ОТОЧЕННЯ ЛЮДИНИ в українській мові. Аналізуються особливості фразеологічної номінації в українській мові. Розглянуто особливості ОФО з ономастичним і анімалістичним компонентами в досліджуваних мовах.