Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

УДК 811.112.2'276.16'42:004.738.5

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

РЕАЛІЗАЦІЯ МОВЛЕННЄВИХ СТРАТЕГІЙ ВВІЧЛИВОСТІ У ДИСКУРСІ НІМЕЦЬКОМОВНИХ ІНТЕРНЕТ-ФОРУМІВ

Малая Олеся Юліївна

Харків - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі німецької філології і перекладу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Безугла Лілія Ростиславівна, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, доцент кафедри німецької філології і перекладу

Офіційні опоненти:

- доктор філологічних наук, професор Козловський Віктор Володимирович, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри германської філології

- кандидат філологічних наук Саєнко Олександра Миколаївна, Національний технічний університет "ХПІ", доцент кафедри міжкультурної комунікації та іноземної мови

Захист відбудеться " 28 " січня 2009 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 7-75.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий " 11 " грудня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.В. Солощук

Анотації

Малая О.Ю. Реалізація мовленнєвих стратегій ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2008.

Дисертація є дослідженням мовних засобів та специфіки реалізації мовленнєвих стратегій ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів. Дискурс Інтернет-форумів є мисленнєво-комунікативним феноменом, процесом і результатом мовленнєвої діяльності користувачів Інтернет-форуму, що у гіпертрофованому вигляді відбиває загальні характеристики сучасної західної культури постмодерну. Модель реалізації стратегії ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів включає глобальну стратегію ввічливості та локальні стратегії ввічливості, що втілюються у вигляді мовних сигналів - індикаторів ввічливості. Глобапльна стратегія ввічливості, що реалізується у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів, базується на концепті ВВІЧЛИВІСТЬ німецької лінгвокультурної свідомості. Вона представлена чотирма підсистемами: а) позитивною неетикетною ввічливістю; б) позитивною етикетною ввічливістю; в) негативною неетикетною ввічливістю та г) негативною етикетною ввічливістю. Співвіднесення локальних стратегій ввічливості з підсистемами глобальної стратегії ввічливості зумовлене специфікою, притаманною комп'ютерній комунікації.

Ключові слова: позитивна / негативна ввічливість, етикетна / неетикетна ввічливість, мовленнєва стратегія, дискурс, концепт, Інтернет-форум, комп'ютерна комунікація.

Малая О.Ю. Реализация речевых стратегий вежливости в дискурсе немецкоязычных Интернет-форумов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, Харьков, 2008.

Данная диссертационная работа посвящена исследованию языковых средств и специфики реализации стратегий вежливости в дискурсе немецкоязычных Интернет-форумов в рамках когнитивно-коммуникативной парадигмы лингвистики.

Установлено, что вежливость как глобальная стратегия в дискурсе немецкоязычных Интернет-форумов представлена четырьмя подсистемами: а) позитивной неэтикетной вежливостью (49,6%); б) позитивной этикетной вежливостью (6,8%); в) негативной неэтикетной вежливостью (34,6%); г) негативной этикетной вежливостью (9,0%), которые базируются на концепте ВЕЖЛИВОСТЬ немецкого лингвокультурного сознания. Каждая из подсистем глобальной стратегии вежливости воплощается в локальных стратегиях.

Неэтикетную позитивную вежливость реализуют: стратегия оказания внимания адресату (2,2%), стратегия преувеличения дружеского отношения к адресату (3,0%), стратегия подчеркивания собственной интересности ради адресата (12,8%), стратегия стремления к согласию (3,8%), стратегия использования шуток (3,6%), стратегия заботы о потребностях адресата (0,2%), стратегия использования предложений и обещаний (1,0%), стратегия утверждения оптимистичности в отношениях (1,0%), стратегия подчеркивания взаимной заинтересованности говорящего и адресата (0,4%), стратегия удовлетворения потребностей адресата (0,2%).

Этикетную позитивную вежливость реализует стратегия избегания несогласия (3,2%).

Локальные стратегии, которые воплощают позитивную вежливость, способны реализовать как неэтикетную, так и этикетную вежливость - это стратегия утверждения групповой идентичности (16,0% - неэтикетная вежливость, 1,0% - этикетная вежливость), стратегия манифестации общности с адресатом (1,2% - неэтикетная вежливость, 1,2% - этикетная вежливость) и стратегия манифестации общности деятельности (4,2% - неэтикетная, 1,4% - этикетная вежливость).

В качестве индикаторов позитивной вежливости в дискурсе немецкоязычных Интернет-форумов функционируют в первую очередь частицы, приемы языковых игр, повторы, эллипсис. Специфическими для Интернет-дискурса являются такие индикаторы позитивной вежливости, как эмотиконы, никонимы, акронимы.

Неэтикетную негативную вежливость реализуют стратегия ненавязчивости (19,8%), стратегия манифестации пессимизма (9,8%), стратегия манифестации уважения (1,4%), стратегия извинения (0,8%) и стратегия отрицания принуждения (2,0%).

Этикетную негативную вежливость реализуют стратегия использования имплицитных РА (6,0%), стратегия приуменьшения необходимого внимания адресата (1,4%), стратегия деперсонификации (1,2%) и стратегия апелляции к норме (0,2%).

Стратегия использования номинализированного стиля способна реализовать как неэтикетную негативную вежливость (0,8%), так и этикетную негативную вежливость (0,2%).

В качестве индикаторов негативной вежливости в дискурсе немецкоязычных Интернет-форумов функционируют в первую очередь частицы, модальные наречия, модальные глаголы, эллипсис, безличные конструкции, формы сослагательного наклонения глаголов, формы страдательного залога. Специфическими для Интернет-дискурса являются такие индикаторы вежливости, как эмотиконы, графическая имитация фонетических хеджей, акронимы.

Во время реализации стратегий вежливости в дискурсе немецкоязычных Интернет-форумов на уровне глобальной и локальной стратегии вежливости, а также на уровне ее речевого воплощения проявляются характерные для соответствующего типа дискурса особенности, обусловленные добровольностью, виртуальным характером, анонимностью, дистантностью, игровостью, глобальностью, вневременностью, инициативностью общения в рамках Интернет-форума, цитатностью, расщепленностью пользователя, независимостью реального и виртуального существования пользователей, отсутствием их взаимных прав и обязанностей, нивелированием объективности, центрированностью на языковых знаках, совмещением серьезного и несерьезного общения, гибридизацией устной и письменной речи, присущими компьютерной коммуникации.

Ключевые слова: позитивная / негативная вежливость, этикетная / неэтикетная вежливость, речевая стратегия, дискурс, концепт, Интернет-форум, компьютерная коммуникация.

Malaya O.Y. Realization of Politeness Speech Strategies in German Internet-Forum Discourse. - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Philology, Speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Vasyl Karazin National University, Kharkiv, 2008.

The dissertation focuses on the linguistic means and realization features of politeness speech strategies in German Internet-forum discourse. Internet-forum discourse is a cognitive-communicative phenomenon, the process and the result of speech activity of the Internet-forum users, that corresponds with the general peculiar features of postmodern Western culture in hypertrophied form.

The realization model of politeness strategies in the German Internet-forum discourse includes the global strategy and local strategies, realized by means of language signals (politeness indicators). The global politeness strategy realized in German Internet-forum discourse is based on the concept POLITENESS of the German lingvocultural consciousness. The global politeness strategy consists of four sub-systems: a) positive unetiquette politeness; b) positive etiquette politeness; c) negative unetiquette politeness; d) negative etiquette politeness. The correlation of local politeness strategies with the sub-systems of the global politeness strategy is determined by distinctive features of the computer-mediated communication.

Key words: positive / negative politeness, etiquette / unetiquette politeness, speech strategy, discourse, concept, Internet-forum, computer-mediated communication.

Загальна характеристика роботи

Реферована дисертаційна робота присвячена дослідженню специфіки мовної реалізації мовленнєвих стратегій ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів у межах когнітивно-комунікативної парадигми лінгвістики.

На сучасному етапі розвитку суспільства завдяки розробці інформаційних технологій поширюються нові форми комунікації, які не можуть не привернути увагу лінгвістів. До таких форм комунікації належить і комп'ютерна комунікація, дослідження якої характеризуються науковим пошуком у напрямку окремих жанрів комп'ютерного дискурсу: чатів (М.О. Столярова, B. Danet, J. December, С. Dьrscheid), Живих Журналів (О.Г. Соколінська), веб-сторінок (А.А. Атабекова, С.С. Данилюк, О.М. Саєнко), банерної реклами (Т.В. Крутько), листування за e-mail (А.Є. Жичкіна, A. Aycock, N. Buchignani), а також форумів (О.М. Галічкіна, Н.Г. Лукашенко).

Необхідність комплексного аналізу Інтернет-спілкування призводить до застосування лінгвістами різних дослідницьких підходів: лінгвопрагматичного (С.А. Матвєєва), соціолінгвістичного П.Є. Кондрашов), лінгвокультурологічного (Ф.О. Смірнов). Аналізуються окремі аспекти специфіки Інтернет-комунікації: гендерний (О.І. Горошко, L. Adrianson, A.S. Bruckman, J. Jaffe, K. Matheson, V. Savicki), психологічний (О.П. Белінська, Н.Д. Чеботарьова, L.H. Coleman, W. Frindte, E. Keller, J. Morkes, C. E. Paternite, A. Petersen, R.C. Sherman), соціальний (J.F. Anderson, E. Gordijn, A.N. Joinson, E. Jonsonn, M. Lea, R.M. Levine, D.W. Park, T. Postmes, S. Reicher, R. Spears, J.B. Walther). Проте наразі бракує досліджень німецькомовного Інтернет-дискурсу, що базувалися б на когнітивно-комунікативній парадигмі, актуальній у сучасній лінгвістиці, яка поєднує когнітивні і комунікативні аспекти використання мови та висуває на передній план дослідження дискурсу (О.С. Кубрякова, А.М. Приходько, І.С. Шевченко). У реферованій дисертаційній роботі дискурс Інтернет-форумів визначається як мисленнєво-комунікативний феномен, єдність процесу і результату мовленнєвої діяльності користувачів Інтернет-форуму.

Вивчення особливостей комунікації в Інтернет-просторі з позицій когнітивно-комунікативної парадигми вимагає перегляду багатьох лінгвістичних явищ і категорій, у тому числі й категорії ввічливості. Дослідження ввічливості як одного з головних структуруючих факторів дискурсу належить до актуальних напрямків наукового пошуку: досліджений зв'язок ввічливості з соціальними нормами та стереотипами (А.К. Байбурін, І.Г. Воротнікова, В.Є. Гольдін, В.І. Карасик, М.М. Полюжин, Г.Г. Почепцов, Н.І. Формановська), визначений взаємозв'язок ввічливості з конверсаційними максимами (H.P. Grice, R. Lakoff, G. Leech), встановлене психологічне підґрунтя ввічливості (M.P. Schmelz), проаналізована ввічливість як дотримання конверсаційного контракту (B. Fraser), розглянута ввічливість як прагнення зберегти свій соціальний імідж ("обличчя") (R. Chen, A.J. Meier) та соціальний імідж ("обличчя") співрозмовників (P. Brown, S. Levinson), виділені її особливості у різних лінгвокультурах (M. Chodorowska, E. de Kadt, S. Mills, B. Pizziconi, S.R. Upadhyay, L.N. Yeung). Виявлено також соціолінгвістичний аспект ввічливості (K. Grainger, F. Hammer, P. Hobbs, J. Holmes, D. Kurzon, M. Pilegaard), її когнітивні засади (G. Eelen, T. Hayashi), роль у формуванні дискурсу мовної особистості (I.I. Морозова). Проте особливості втілення ввічливості у просторі Інтернет-середовища, зокрема у німецькомовному дискурсі Інтернет-форумів, досі не були дослідженими.

Спираючись на досвід аналізу стратегій у прагмалінгвістиці (Н.Д. Арутюнова, Т.Г. Винокур, В.З. Демьянков, О.С. Іссерс, М.Е. Койт, В.В. Красних, О.О. Леонтьєв, С.А. Сухих, T.A. van Dijk, J. Gumperz, K. Kellermann, D. Levy, D. Tannen), трактуємо ввічливість як мовленнєву стратегію - когнітивний процес співвіднесення комунікативної цілі з мовленнєвим виразом.

Актуальність дослідження визначається новим, когнітивно-комунікативним підходом до аналізу реалізації стратегій ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів, що відповідає сучасній когнітивно-комунікативній парадигмі у лінгвістиці, та важливою соціокультурною роллю, що наразі належить Інтернет-спілкуванню, у якому принцип ввічливості посідає одне з центральних місць. Вказаний підхід дозволяє вирішити наукову проблему системного аналізу реалізації стратегій ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів.

Зв'язок роботи з науковими темами. Тема дисертації відповідає профілю наукових досліджень, що проводяться на факультеті іноземних мов Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна у межах теми "Когнітивні й комунікативні проблеми дискурсу та навчання іноземних мов", номер державної реєстрації 0106U002233.

Об'єктом дослідження є дискурс сучасних німецькомовних Інтернет-форумів.

Предметом дослідження є характерні мовні та дискурсивні особливості мовленнєвої реалізації стратегій ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів.

Метою цього дослідження є встановлення мовних засобів та специфіки реалізації стратегій ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів.

Мета роботи зумовлює вирішення таких завдань:

- визначити теоретико-методологічні принципи аналізу реалізації стратегій ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів;

- уточнити характеристики дискурсу Інтернет-форумів, релевантні для аналізу реалізації стратегій ввічливості;

- виділити й описати понятійні та ціннісні характеристики концепту ввічливість, вербалізованого у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів;

- проаналізувати специфіку реалізації ввічливості як глобальної стратегії у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів;

- виявити специфіку реалізації локальних стратегій ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів;

- систематизувати мовні засоби вираження ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів.

Матеріалом дослідження слугували 22866 дискурсивних фрагментів, з них у 2743 фрагментах вербалізується концепт ввічливість, у 20123 фрагментах реалізуються стратегії ввічливості. Корпус дискурсивних фрагментів отриманий методом суцільної виборки з 175 тредів (тематичних обговорень) сучасних німецькомовних Інтернет-форумів філософсько-буттєвої тематики ("www.philosophie-raum.de", "www.advanced-thinking.de", "www.uni-protokolle.de", "www.wer-weiss-was.de", "www.philo-forum.de") загальним обсягом 4026 умовних сторінок.

Методологічною базою дослідження є когнітивно-комунікативний підхід до аналізу дискурсу, що характеризується розумінням єдності його когнітивного й прагматичного аспектів (Н.Д. Арутюнова, М.Л. Макаров, О.І. Морозова, І.С. Шевченко) та базується на принципах антропоцентричності, експланаторності, експансіонізму, недетермінізму, нелінійності, системності та діяльнісного розуміння досліджуваних явищ. У теоретичних засадах дослідження інтегровано положення теорії ввічливості, когнітивної лінгвістики, прагмалінгвістики, теорії дискурсу.

Методологічна база обумовлює необхідність застосування комплексу когнітивно-прагматичних, когнітивно-семантичних, дискурсивних та загальнолінгвістичних методів дослідження, зокрема контекстно-ситуативного, інтенціонального аналізу, експлікації імпліцитних смислів, лексико-синтаксичного аналізу висловлень (для прагмалінгвістичного аналізу втілення стратегій ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів); когнітивних методик (для опису та аналізу вербалізації концепту ВВІЧЛИВІСТЬ у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів); а також елементів методу кількісної обробки даних.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше у вітчизняній лінгвістиці здійснено комплексний аналіз реалізації стратегій ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів, що включає опис впливу характерних особливостей дискурсу німецькомовних Інтернет-форумів на специфіку реалізації стратегій ввічливості у мовному і когнітивно-прагматичному аспектах.

Наукова новизна одержаних результатів може бути узагальнена у таких положеннях, що виносяться на захист:

1. Дискурс Інтернет-форумів - це мисленнєво-комунікативний феномен, процес і результат мовленнєвої діяльності користувачів Інтернет-форумів, що у гіпертрофованому вигляді відбиває загальні характеристики сучасної західної культури постмодерну: нівелювання авторства, зняття протиставлення суб'єкта і об'єкта, чоловічого й жіночого, центру і периферії, сприйняття світу як тексту, цитатність, розщепленість користувача, нівелювання норм і цінностей, плюралізм, ігровість, несерйозність.

2. Втілення стратегій ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів набуває поступеневого вираження - як глобальна та локальна стратегії і їх мовленнєва реалізація. Глобальна стратегія ввічливості представлена чотирма підсистемами: а) позитивною неетикетною ввічливістю; б) позитивною етикетною ввічливістю; в) негативною неетикетною ввічливістю та г) негативною етикетною ввічливістю. Глобальна стратегія ввічливості втілюється у локальних стратегіях, а локальні стратегії реалізуються у вигляді мовних сигналів - індикаторів ввічливості.

3. Позитивна неетикетна ввічливість - це ознака мовленнєвої поведінки комунікантів, що проявляється у щирому вияві дружнього ставлення до адресата за відсутності зовнішнього примусу до такого вияву.

Позитивна етикетна ввічливість є ознакою мовленнєвої поведінки комунікантів, що проявляється у нещирому вияві дружнього ставлення до адресата, зумовленому зовнішнім примусом.

Негативна неетикетна ввічливість виступає як ознака мовленнєвої поведінки комунікантів, що проявляється у щирому вияві прагнення не заважати свободі дій адресата за відсутності зовнішнього примусу до такого вияву.

Негативна етикетна ввічливість є ознакою мовленнєвої поведінки комунікантів, що проявляється у нещирому вияві прагнення не заважати свободі дій адресата, зумовленому зовнішнім примусом.

4. Реалізацією позитивної неетикетної ввічливості є мовленнєві акти, перлокутивним смислом яких є донесення до адресата точки зору мовця про дружність його особистого ставлення до адресата.

Реалізацією позитивної етикетної ввічливості є мовленнєві акти, перлокутивним смислом яких є донесення до адресата прагнення мовця зробити вигляд, що той дружньо ставиться до адресата.

Реалізацією негативної неетикетної ввічливості є мовленнєві акти, перлокутивним смислом яких є донесення до адресата прагнення мовця не заважати його свободі дій.

Реалізацією негативної етикетної ввічливості є мовленнєві акти, перлокутивним смислом яких є донесення до адресата прагнення мовця зробити вигляд, що той поважає свободу адресата.

Якщо вираження дружнього ставлення мовця до адресата або прагнення мовця не заважати його свободі дій є нещирим, але ця нещирість не розпізнається адресатом, і не випливає з контексту, то такі мовленнєві акти є периферією неетикетної ввічливості. Якщо мовець щирий у своєму вираженні дружнього ставлення або прагнення не заважати свободі дій адресата, але ця щирість не розпізнається адресатом і не може бути сконструйована в дискурсі, то такі випадки є периферією етикетної ввічливості.

Для дискурсу німецькомовних Інтернет-форумів характерне значне переважання стратегій неетикетної ввічливості над стратегіями етикетної ввічливості.

5. Глобальну стратегію ввічливості на локальному рівні у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів реалізують наступні локальні стратегії:

- неетикетну позитивну ввічливість реалізують: стратегія надання уваги адресату; стратегія перебільшення дружнього ставлення до адресата; стратегія підкреслення власної цікавості заради адресата; стратегія прагнення згоди; стратегія жартування; стратегія турботи щодо потреб адресата; стратегія використання пропонувань і обіцянок; стратегія ствердження оптимістичності у стосунках; стратегія підкреслення взаємної зацікавленості мовця і адресата; стратегія задовольняння потреб адресата;

- етикетну позитивну ввічливість реалізує стратегія уникнення незгоди;

- неетикетну негативну ввічливість реалізують: стратегія ненав'язливості; стратегія маніфестації песимізму; стратегія маніфестації поваги; стратегія вибачення та стратегія заперечення примусу;

- етикетну негативну ввічливість реалізують: стратегія використання імпліцитних мовленнєвих актів; стратегія применшення необхідної уваги адресата; стратегія деперсоніфікації та стратегія апеляції до норми.

Стратегія ствердження групової ідентичності, стратегія маніфестації спільності з адресатом та стратегія маніфестації спільності діяльності, що втілюють позитивну ввічливість, здатні реалізувати як неетикетну, так і етикетну позитивну ввічливість. Стратегія використання іменникового стилю здатна реалізувати як неетикетну негативну ввічливість, так і етикетну негативну ввічливість.

6. Провідними індикаторами ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів є частки, форми умовного способу дієслів, форми пасивного стану дієслів, безособові конструкції, прийоми мовних ігор, повтори, еліпсис. Специфічними для Інтернет-дискурсу є такі індикатори ввічливості, як емотикони, маркування цитації, ніконіми, акроніми.

Теоретична значущість роботи. Результати і висновки дослідження реалізації стратегій ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів роблять внесок у розвиток лінгвопрагматики, теорії комунікації, теорії комп'ютерного дискурсу. Розмежування етикетної та неетикетної ввічливості сприяє подальшому поглибленню теорії ввічливості.

Практична цінність дослідження полягає в можливості використання його результатів у викладанні таких теоретичних дисциплін, як теоретична граматика німецької мови (розділ "Прагматика речення"), лінгвокраїнознавство Німеччини, спецкурсів з лінгвопрагматики, комп'ютерної комунікації, на заняттях з практики німецької мови, у наукових дослідженнях студентів та аспірантів.

Апробація дослідження. Результати та основні положення дослідження було обговорено на Міжвузівській науковій конференції "Лінгвістика. Методика. Переклад" (Харків, 2006); на Міжнародній науковій конференції "Единство системного и функционального анализа языковых единиц" (Бєлгород, 2006); на VІ та VІІ Всеукраїнських наукових конференціях "Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація" (Харків 2007, 2008); на другому Всеукраїнському науковому форумі "Сучасна англістика: когніція, комунікація, текст" (Харків, 2007); на VІІ Міжнародному науковому семінарі "Предъявление мира в гуманитарных дискурсах XXI века" (Луганськ, 2008); на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Лінгвістичні та лінгвокультурологічні аспекти навчання іноземних студентів у вищих навчальних закладах України" (Дніпропетровськ, 2008); на VІІ Міжнародній конференції "Межкультурные коммуникации: ноосферная парадигма в языке" (Алушта, 2008).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлені у шести одноосібних статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях України, і тезах чотирьох конференцій.

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, списку джерел ілюстративного матеріалу та додатків. Загальний обсяг дисертації - 231 сторінка (обсяг основного тексту - 180 сторінок). У дисертації подано 2 таблиці та 1 рисунок. Список використаних джерел містить 294 найменування, список джерел ілюстративного матеріалу - 175 позицій.

У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, новизна, визначається мета та конкретні завдання дослідження, описується його матеріал, методологічні основи та методи, формулюються основні положення, що виносяться на захист, розкривається їх наукова новизна, теоретична та практична значущість, наведені дані стосовно апробації роботи і публікацій.

У першому розділі "Теоретичне підґрунтя дослідження реалізації стратегій ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів" критично узагальнюються попередні підходи та досягнення у вивченні ввічливості як комунікативного феномену, розглядається специфіка спілкування у Інтернет-просторі та особливості дискурсу Інтернет-форумів, аналізується концепт ВВІЧЛИВІСТЬ як основа для реалізації стратегій ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів, розробляється теоретичний апарат дослідження.

У другому розділі "Мовленнєва реалізація стратегій позитивної ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів" обґрунтовується розмежування стратегій етикетної та неетикетної позитивної ввічливості, категоризуються локальні стратегії глобальної стратегії позитивної ввічливості, визначаються та систематизуються мовні сигнали позитивної ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів.

У третьому розділі "Мовленнєва реалізація стратегій негативної ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів" обґрунтовується розмежування стратегій етикетної та неетикетної негативної ввічливості, категоризуються локальні стратегії глобальної стратегії негативної ввічливості, визначаються та систематизуються мовні сигнали негативної ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів.

У загальних висновках узагальнюються основні теоретичні положення і практичні результати дисертації, окреслюються перспективи подальших досліджень за цією проблематикою.

У додатках наведені дані кількісного і якісного аналізу реалізації мовленнєвих стратегій ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів.

Основний зміст роботи

Розділ 1. "Теоретичне підґрунтя дослідження реалізації стратегій ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів". У сучасних гуманітарних дослідженнях ввічливість розглядається у двох аспектах: а) вияв лицемірства, нав'язаного соціальною роллю, формальності; б) вияв внутрішньої чесноти людини, не зумовлений зовнішнім примусом і викликаний прагненням відкритості співрозмовнику (R. Barthes, J. Derrida). У реферованій дисертаційній роботі на позначення цих двох аспектів пропонуються терміни, відповідно, "етикетна ввічливість" та "неетикетна ввічливість".

Виходячи з того, що мотивом застосування стратегій ввічливості у дискурсі є прагнення мовця зберегти "обличчя" адресата, ввічливість поділяємо на негативну (прагнення не заважати свободі дій адресата) та позитивну (прагнення продемонструвати дружність до адресата) (Т.В. Ларіна, P. Brown, S. Levinson).

Дискурс Інтернет-форумів визначається як мисленнєво-комунікативний феномен, процес і результат мовленнєвої діяльності користувачів Інтернет-форумів, що у гіпертрофованому вигляді відбиває загальні характеристики сучасної західної культури постмодерну: нівелювання авторства, зняття протиставлення суб'єкта і об'єкта, чоловічого й жіночого, центру і периферії, сприйняття світу як тексту, цитатність, розщепленість користувача, нівелювання норм і цінностей, плюралізм, ігровість, несерйозність.

Інтернет-дискурс є особливою формою дискурсу, для якого характерною є гібридизація усного та письмового, побутового, буттєвого та інституціонального дискурсу. У формальному плані на формування Інтернет-дискурсу впливає гіпертекстуальність та креолізованість, розповсюдженість акронімів та емотиконів (Н.Г. Асмус, Т.Б. Карпова, Л.Ф. Компанцева, М.Ю. Кочкін, А.В. Мінаков, Л.М. Тираспольський, В.В. Новіков, Г.Н. Трофімова, Н.К. Фролов, K. Douglas, E. Reid, M. Sandbothe).

Спілкування користувачів у просторі Інтернет-форумів є різновидом комп'ютерної комунікації, що проводиться через електронні текстові повідомлення. Для цього спілкування властиві віртуальний характер, анонімність, дистантність, глобальність, ігровість, нівелювання параметрів часу і простору, нівелювання статусу комунікантів, відсутність соціального примусу.

Концепт ввічливість, що міститься у свідомості носіїв німецької лінгвокультури (А.П. Бабушкін, З.Д. Попова, Й.А. Стернін), і на якому базується реалізація стратегій ввічливості у комунікації, має потенціал до вербалізації у просторі мовлення. Цей потенціал у німецькій мові відбитий у лексемах Hцflichkeit, hцflich, hцflichkeitshalber, Anstand, Anstandsbesuch, Artigkeit, Aufmerksamkeit, Courtoisie, Feingefьhl, Freundlichkeit, Galanterie, Gentleman, Gewandtheit, Herzensbildung, Hilfsbereitschaft, Hцflichkeitsbesuch, Hцflichkeitsfloskel, Kompliment, Liebenswьrdigkeit, Ritterlichkeit, Takt, Taktgefьhl, Verbindlichkeit, Verschwiegenheit, Zartgefьhl, Zuvorkommenheit, aalglatt, angemessen, anstдndig, artig, aufmerksam, damenhaft, fein, formell, formgewandt, freundlich, galant, gefдllig, gentlemanlike, geschliffen, glatt, kavaliersmдЯig, korrekt, kultiviert, manierlich, pflichtschuldig, ritterlich, rьcksichtsvoll, taktvoll, umgдnglich, verbindlich, vornehm, zuvorkommend, entgegenkommend, wohlerzogen, hochachtungsvoll, hцflichkeitshalber, Rьcksicht nehmen, (sich) benehmen. Значеннєве наповнення цих лексем дозволяє трактувати ввічливість як характеристику поведінки людини загалом та мовленнєве втілення цієї характеристики, з одного боку, і як зовнішні прояви цієї поведінки та внутрішню причину поведінки, з іншого боку.

Під час функціонування лексем німецької мови, які є вербалізацією концепту ввічливість німецької лінгвокультурної свідомості, у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів у свідомості користувачів конструюються відповідні смисли. Специфіка конструювання цих смислів зумовлена особливостями дискурсу німецькомовних Інтернет-форумів.

За конструювання понятійної складової смислу (С.Г. Воркачев) ввічливість виступає як ознака комунікації; як зовнішній вияв поведінки; як захист "обличчя" співрозмовника, крім того, відбувається розмежування етикетної і неетикетної, позитивної і негативної ввічливості.

За конструювання смислу "етикетна ввічливість" виділяються такі понятійні складові смислу: ритуальність; спроба приховати свої справжні почуття; правила, що заважають свободі; удавання; нещирість з власної волі; удавання, зумовлене зовнішнім примусом; результат зовнішнього примусу, що протиставляється внутрішнім бажанням; брехня, викликана дружнім ставленням; брехня, що виключає дружнє ставлення; засіб приховати свою самість.

Етикетна ввічливість оцінюється негативно, що пояснюється негативним ставленням користувачів до ритуальності, відсутністю соціального примусу у просторі Інтернет-форумів, що призводить до негативного ставлення до будь-якого примусу, який заважає свободі, негативним сприйняттям серйозного, неігрового ставлення до брехні незалежно від того, викликана вона дружнім ставленням до співрозмовників чи ні. Ігровість, глобальність та анонімність Інтернет-спілкування призводять до негативного ставлення користувачів до спроб ввести співрозмовників в оману щодо своєї віртуальної ідентичності та до непослідовностей у її створенні.

За конструювання смислу "неетикетна ввічливість" виділяються такі понятійні складові смислу: чесність; вияв внутрішнього прагнення, необов'язково пов'язаний з примусом; піклування про інших. Позитивна ціннісна складова смислу відповідає прагненню користувачів до самореалізації та ефективного спілкування.

Протиставлення позитивної і негативної ввічливості відбивається у конструюванні смислів "вияв дружнього ставлення", з одного боку, та "вияв прагнення дистанціювання", "неагресивність", "прагнення не заважати іншим", з іншого. Позитивність ціннісної складової відповідних смислів зумовлена, з одного боку, потребою у комунікації, що є базовою потребою користувача, та прагненням до свободи, з іншого.

Розділ 2. "Мовленнєва реалізація стратегій позитивної ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів". Реалізацією позитивної неетикетної ввічливості є мовленнєві акти (МА), перлокутивним смислом яких є донесення до адресата точки зору мовця про дружність його особистого ставлення до адресата. Мовець прагне донести до адресата думку "Особисто я ставлюся до тебе дружньо". Показовим видається наступний дискурсивний фрагмент, де вираження дружнього ставлення здійснюється за допомогою вигуку man, емотиконів, повторів, інтенсифікатора so, емоційно конотованих лексем doof, mist, genial, градуальної частки total, поєднаної з шрифтовим виділенням. Користувач §amael критикує себе, і питає Nele, що вона думає з цього приводу, відповідно, підкреслююючи свою зацікавленість. У відповідь Nele емоційно не погоджується з його самокритикою, підкреслюючи свою симпатію, а §amael реагує емоційним компліментом:

<§amael>: man jetzt werd ich mit 16 jahren schon alt^^ hab "gleich" dreimal auf die selbe weise falsch geschrieben . Wie meinst du?

<Nele>: wieso alt?? mit 16?? HД??? (irgendwas hab ich doch nich mitbekommen)

<§amael>: ach weiЯt schon so mit ironie mit 16 alt und so voll der doofe mist aber egal ) an der stelle muss ich sagen das ich den avatar von dir (nele) TOTAL genial finde ) )

(Wieweit sind Menschen gleich?// www.advanced-thinking.de)

Стратегія надання уваги адресату (2,2%), його інтересам, бажанням, потребам у дискурсі Інтернет-форумів характеризується висловленням схвальної оцінки виключно проявам віртуальної індивідуальності адресата у Інтернет-просторі, безпосередньою спрямованістю компліментів, зниженою емоційністю, серйозністю, короткою формою, переважанням прямих МА над непрямими. Ці особливості пояснюються віртуальністю, анонімністю, дистантністю, глобальністю комунікації у дискурсі Інтернет-форумів. Мовні засоби реалізації стратегії представлені прикметниками у звичайному та найвищому ступенях порівняння, дієсловами, іменниками, прислівниками з семою позитивності, частками у ролі інтенсифікаторів; емотиконами; еліптичними структурами.

Стратегія перебільшення дружнього ставлення до адресата (3,0%) полягає в тому, що мовець прагне донести до адресата думку "Моє прагнення, щоб ти зрозумів, як ти мені подобаєшся, є дуже сильним". Підкреслення своїх почуттів за допомогою вираження емоційності пояснюється ігровістю комунікації на Інтернет-форумах: спілкуючись переважно у режимі off-line і не залежачи від часу, користувачі імітують плинність часу у спілкуванні і безпосередність комунікації, створюючи гібрид усного та письмового мовлення. Мовні засоби реалізації стратегії включають посилювальні прислівники, семантично пов'язані з емоціями, градуальні частки посилення, модальні частки, емоційно конотовані лексеми, вигуки; емотикони, зміну шрифту, виділення великими літерами, підкреслення; повтори.

Стратегія підкреслення власної цікавості заради адресата (12,8%) полягає в тому, що мовець прагне донести до адресата думку "Ти мені подобаєшся, і я хочу бути тобі цікавим". Показовою є надзвичайна сміливість і креативність користувачів у використанні мови для самовираження з метою захоплення уваги адресата. Мовні засоби реалізації стратегії включають контраст, парадокс, каламбур, гіперболу, лексичний повтор, оказіоналізми, прийоми мовних ігор, що базуються на багатозначності слів, перефразуванні ідіом, римуванні; синтаксичні повтори, парцеляцію, риторичні запитання, еліпсис.

Стратегія прагнення згоди (3,8%) полягає в тому, що мовець прагне донести до адресата думку "Наші погляди співпадають": у безмежному просторі Інтернет користувачі шукають "однодумців", прагнучи спілкування з тими, хто поділяє їх переконання та цінності, а отже, вони не зацікавлені у викривленому зображенні поглядів своєї віртуальної особистості. Мовні засоби реалізації стратегії включають пересвідчувальну частку nicht wahr?, частки doch, nur, ganz, лексеми з семою згоди; маркування цитації; повтори, питальні конструкції.

Стратегія жартування (3,6%) полягає у маніфестації за допомогою жартів цінностей, що приписуються віртуальній особистості мовця. Так мовець сподівається знайти відгук у інших користувачів, які поділяли б цінності і переконання віртуальної особистості користувача. Мовні засоби реалізації стратегії включають зевгму, каламбур, контамінацію, ефект ошуканого очікування, абсурд, метафору, обігрування значень фразеологічних одиниць, незвичну актуалізацію значень слів або словосполучень, парадокс; емотикони.

Стратегія турботи щодо потреб адресата (0,2%) полягає у прагненні мовця донести до користувача думку "Мене хвилюють твої потреби". Головним підґрунтям специфіки реалізації цієї стратегії у дискурсі Інтернет-форумів є те, що у будь-якому разі йдеться про увагу мовця до потреб адресата не як реально існуючої особистості, що вступає у спілкування за допомогою комп'ютерної мережі, а як віртуальної особистості, сконструйованої адресатом. Мовні засоби реалізації стратегії включають лексеми з семою знання; емотикони.

Стратегія пропонувань і обіцянок (1,0%) виявляє у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів у першу чергу тематичні особливості - усе, що можуть запропонувати або пообіцяти користувачі, пов'язане з їх спілкуванням у рамках форуму. Мовні засоби реалізації стратегії включають перформативні дієслова, розповідні структури з присудком у формах Futurum або Prдsens Indikativ Aktiv, форми Soll ich? та Kann ich?; емотикони.

Стратегія ствердження оптимістичності у стосунках (1,0%) базується на прагненні до спілкування як такого, що є невід'ємною рисою комунікації на Інтернет-форумах, а отже, у користувачів є всі підстави бути оптимістичними у цьому аспекті і, відповідно, щиро маніфестувати цей оптимізм. Мовні засоби реалізації стратегії включають слова та словосполучення з семою надії, впевненості; емотикони.

Стратегія підкреслення взаємної зацікавленості мовця і адресата (0,4%) проявляється у прагненні мовця донести до адресата думку "Немає причин, з яких ти не хотів би задовільнити мої потреби, адже наші потреби спільні", а якщо йдеться про потреби адресата, то думку "Немає причин, з яких я не хотів би задовільнити твої потреби, адже наші потреби спільні". Мовні засоби реалізації стратегії включають питально-заперечні речення з питальним словом warum; емотикони.

Стратегія задовольняння потреб адресата (0,2%) здійснюється за допомогою надання користувачеві якоїсь важливої для нього інформації та порад у відповідь на експлікацію адресатом своєї потреби. Набір мовних засобів для реалізації цієї стратегії у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів у зв'язку з її специфікою необмежений.

Реалізацією позитивної етикетної ввічливості є МА, перлокутивним смислом яких є донесення до адресата прагнення мовця зробити вигляд, що той дружньо ставиться до адресата. У цьому випадку мовець прагне донести до адресата думку "Я формально демонструю, що ставлюся до тебе дружньо":

<Darkfear>: jegliche art der kommunikation dient dazu, das denken zu erweitern und komplexer zu machen...

<Lyx>: Ich stimme dir vollkommen zu, aber noch ein Gedanke... Hmm, ist das "komplexer machen" nicht eher ein Resultat?

(Denken und Sprache // www.advanced-thinking.de)

Для вияву виключно етикетної позитивної ввічливості користувачі німецькомовних Інтернет-форумів застосовують лише одну локальну стратегію - стратегію уникнення незгоди (3,2%). Використання цієї стратегії зумовлене прагненням мовця підкреслити свою відмінність від адресата лише у певному аспекті - точці зору, що стала приводом для незгоди. Мовні засоби реалізації стратегії включають конструкції з протиставним сполучником aber і синонімічні та повтор частини розповідного висловлення мовця у формі перепитування.

Деякі з локальних стратегій позитивної ввічливості реалізують як неетикетну, так і етикетну ввічливість. Називаємо їх стратегіями змішаного типу.

Стратегія ствердження групової ідентичності (17,0%). Випадки, у яких мовець щиро вважає себе у певному аспекті таким, як і адресат, і ця щирість розпізнається адресатом, є реалізацією неетикетної ввічливості (16,0%). Спроби використання цієї стратегії у дискурсі Інтернет-форумів нещиро не призводять до бажаного ефекту підвищення "обличчя" мовця завдяки маніпулюванню з підвищенням "обличчя" адресата: якщо віртуальні особистості мовця і адресата насправді не подібні у якомусь аспекті, а мовець нещиро маніфестує цю подібність, адресат відмовляється "підігрувати" йому, і перлокутивна спроба ствердити спільність мовця і адресата виявляється неуспішною (1,0%). Мовні засоби реалізації стратегії включають ніконіми, акроніми; еліпсис; прямі цитати без лапок, алюзії; емотикони.

Стратегія маніфестації спільності з адресатом (2,4%) як стратегія неетикетної ввічливості (1,2%) виявляється у продовженні адресатом думки мовця, ніби своєї власної, де знаходить своє втілення ігровість комунікації, а як стратегія етикетної ввічливості - у прагненні мовця донести до адресата нещиру думку "Ми з тобою спільні у цьому" так, щоб ця нещирість розпізнавалась адресатом (1,2%). Мовні засоби реалізації стратегії включають займенник wir у інклюзивному використанні; повтори; імітацію стилю співрозмовника.

Стратегія маніфестації спільності діяльності (5,6%). Якщо мовець прагне звернути увагу адресата на те, що вони спільно займаються якоюсь діяльністю, то це прояв неетикетної ввічливості (4,2%). Якщо ж адресат насправді не виконує діяльності, про яку згадує мовець, а нещирість мовця у ствердженні "Ми з тобою робимо щось разом" розпізнається, то йдеться про етикетну ввічливість (1,4%). Мовні засоби реалізації стратегії включають займенники wir і unser та дієслова комунікації.

Розділ 3. "Мовленнєва реалізація стратегій негативної ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів". Реалізацією негативної неетикетної ввічливості є МА, перлокутивним смислом яких є донесення до адресата прагнення мовця не заважати його свободі дій, наприклад:

Paddy вважає дискусію завершеною, проте готовий до того, що адресат, користувач tiro, образиться на нього за це:

<Paddy>: So, vielleicht haben wir jetzt mal eine brauchbare Lцsung^^Wenn nicht tut es mir Leid, dann bitte ich das zu entschuldigen und wenn du noch Lust haben solltest, mir deinen Standpunkt vielleicht doch noch nдher zu bringen, dann nur zu.

(Komplett Glьcklich Sein // www.advanced-thinking.de)

Стратегія ненав'язливості (19,8%) використовується для уникнення конфлікту: мовець прагне пом'якшити висловлювання, яке може бути негативно сприйняте адресатом, акцентуючи увагу на особистісності своєї думки. Мовні засоби реалізації стратегії включають епістемічні дієслова scheinen, erscheinen als, модальні дієслова sollen, wollen, дієслова з семою невпевненості, модальні прислівники, акронім imho, вирази сумніву; форми умовного способу та безособові конструкції; питальні речення, парентетичні вирази зі значенням суб'єктивності, повтори; багатокрапку, емотикони, графічну імітацію фонетичних хеджів.

Стратегія маніфестації песимізму (9,8%) спрямована на підкреслення того, що можливий стан речей, про який йдеться у висловлюванні і який може обмежити свободу дій адресата, є маловірогідним. Мовні засоби реалізації стратегії включають модальні прислівники, модальні дієслова, фрази сумніву, лексеми з семою низької ймовірності; форми умовного способу дієслів; умовні речення, питально-заперечні речення, питальні речення з модальним дієсловом у значенні суб'єктивної модальності у якості присудка.

Стратегія маніфестації поваги (1,4%) реалізується у дискурсі Інтернет-форумів як висловлення поваги аристотимічного типу (F. Fukuyama), тобто як визнання співрозмовника кращим у якомусь певному аспекті. Мовні засоби реалізації стратегії включають дієслово verstehen та синонімічні йому конструкції; прикметники у порівняльній формі; протиставлення; порівняльні конструкції.

Стратегія вибачення (0,8%) характеризується у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів підкресленою несерйозністю вибачень. Мовні засоби реалізації стратегії включають лексеми з семою вибачення (Entschuldigung, Verzeihung, Tschuldigung, Sorry, Pardon, mea culpa), вираз (es) tut mir Leid, частку bitte; дієслова entschuldigen, verzeihen у наказовому способі; емотикони.

Стратегія заперечення примусу (2,0%) пов'язана з прагненням мовця донести до адресата думку "Проханням або його задовольнянням я не обмежую твоєї свободи". Подяки у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів реалізуються за допомогою конвенційних для німецької лінгвокультури засобів - лексем з семою подяки (danke, vielen Dank, danken, sich bedanken, Dankbarkeit), прохання - за допомогою модальних прислівників, модальних дієслів, фраз сумніву, лексем з семою низької ймовірності; форм умовного способу дієслів; умовних речень, питально-заперечних речень, питальних речень з модальним дієсловом у значенні суб'єктивної модальності у якості присудка.

Реалізацією негативної етикетної ввічливості є МА, перлокутивним смислом яких є донесення до адресата прагнення мовця формально зробити вигляд, що той поважає свободу адресата.

Стратегія використання імпліцитних МА (6,0%) полягає у використанні МА з конвенціоналізованою іллокуцією (індиректних МА) та МА з конвенціоналізованою пропозицією (за Л.Р. Безуглою). Мовними засобами реалізації цієї стратегії у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів є характерні для німецькомовного дискурсу фразеосхеми, що зазвичай доповнюються емотиконами.

У нижченаведеному прикладі формально користувач Jomira прагне висловити свою повагу до точки зору співрозмовника, проте насправді він лише використовує ритуалізовану конвенціоналізовану форму, не залишаючи за співрозмовником права не погодитись з ним:

<perseus>: Satan dьrfte nun meines Wissens einer der Engel sein, welcher sich aber gegen Gott gestellt hat.

<Jomira>: Wie aber kann sich ein Engel, ein Wesen ohne eigenen Willen, gegen das mдchtigste Wesen ьberhaupt stellen? Kann er das denn nicht nur, wenn er Gott ebenbьrtig sind? Oder hat Gott hier etwa einen Fehler gemacht und einem Engel irrtьmlich einen freien Willen mit gegeben? (+> Ein Engel ist ein Wesen ohne eigenen Willen und kann sich gegen das mдchtigste Wesen nicht stellen)

(Was kommt nach dem Tod // www.uni-protokolle.de)

Стратегія применшення необхідної уваги адресата (1,4%) полягає у тому, що мовець прагне донести до адресата думку про те, що він не збирається займати його увагу надто довго. При цьому користувачі мінімізують не час, а довжину тексту, з яким вони звертаються до співрозмовника. Мовні засоби реалізації стратегії включають частки nur, mal, прислівник/прикметник kurz; форми умовного способу дієслів комунікації.

Стратегія деперсоніфікації (1,2%) спрямована на уникнення прямої загрози негативному "обличчю" адресата завдяки відмові від особистісно-орієнтованого спілкування, і переходу до більш безособистісного, абстрактного. У просторі Інтернету користувачі проявляють себе у текстовому форматі, але на Інтернет-форумах завдяки умовній закріпленості текстів користувачів за певними ніконімами можливе особистісно-орієнтоване спілкування, або ж його імітація. Мовні засоби реалізації стратегії включають займенник man, іменники, що позначають клас людей; форми пасивного стану дієслів комунікації; безособові речення.

Стратегія апеляції до норми (0,2%) відповідає прагненню мовця зняти з себе відповідальність за виконання акта, що загрожує "обличчю", завдяки посиланню на загальноприйняте з точки зору мовця правило. Проте у Інтернет-комунікації з її глобальністю посилання на загальноприйняті правила є нерелевантним, адже простір Інтернет з його принциповою постмодерністю нівелює саме поняття норм і правил, тому за спроби застосування цієї стратегії вона викликає негативну реакцію інших користувачів. Мовні засоби реалізації стратегії включають лексеми з семою норми, модальні дієслова kцnnen, dьrfen, sollen, mьssen, займенник man, іменники, що позначають клас людей; форми пасивного стану дієслів; безособові речення.