Лексична модуляція в англо-українському художньому перекладі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 81'255.4=111/=161.2

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Лексична модуляція в англо-українському художньому перекладі

10.02.16 - перекладознавство

Гарбузова Ганна Олександрівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії та практики перекладу з англійської мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник доктор філологічних наук, професор Левицький Андрій Едуардович, професор кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Зацний Юрій Антонович, завідувач кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Запорізького національного університету

кандидат філологічних наук, професор Гладуш Надія Федорівна, проректор з наукової роботи Київського національного лінгвістичного університету

Захист відбудеться „22” _05___2009 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філологічних наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, бульвар Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий „_20” квітня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат філологічних наук Л.В. Клименко

Загальна характеристика роботи

Перекладацькі прийоми та трансформації становлять значну частину перетворень оригіналу. Незважаючи на те, що більшість типів і видів перекладацьких прийомів докладно досліджено (див., напр., праці Л. С. Бархударова, В. С. Виноградова, О. П. Воробйової В. Г. Гака, М. К. Гарбовського, В. І. Карабана, Дж. Катфорда, Т. Р. Кияка, В. Н. Комісарова, В. В. Коптілова, І. В. Корунця, О. І. Чередниченка та ін.), у сучасному перекладознавстві не зменшується інтерес до різних аспектів міжмовних змін, зокрема до лексичних трансформацій.

Досліджена у роботі лексична модуляція є перекладацьким прийомом, що об'єднує групу лексико-семантичних трансформацій, які ґрунтуються на різних типах логіко-семантичних відносин між словами. Одними з перших на цю проблему звернули увагу канадський лінгвіст Ж. Пантон, франко-канадські дослідники Ж.-П. Віне та Ж. Дарбельне, англійський мовознавець П. Ньюмарк, російські науковці В. Г. Гак, М. К. Гарбовський, В. Н. Комісаров, Л. К. Латишев та вітчизняні вчені В. І. Карабан, Т. Р. Кияк, О. І. Чередниченко.

Актуальність обраної теми зумовлена загальною тенденцією низки перекладацьких досліджень до виявлення особливостей функціонування, умов та причин застосування лексико-семантичних трансформацій. Наразі прийом лексичної модуляції докладно не описано у перекладознавчий науці. Його використання сприяє відтворенню логіко-смислових зв'язків та мовно-культурних особливостей текстів першотвору та перекладу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в межах комплексної наукової теми кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів” (номер держреєстрації 01 БФ 0147-01), затвердженої Міністерством освіти і науки України.

Метою дослідження є визначення механізмів та особливостей дії лексичної модуляції як перекладацького прийому, що ґрунтується на комплексі лексико-семантичних трансформацій в англо-українському перекладі художньої прози. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

визначення перекладацького прийому лексичної модуляції;

виявлення етапів перекладацької діяльності під час уживання цього прийому;

обґрунтування сталої та вільної форми використання лексичної модуляції як способу досягнення адекватності в англо-українському художньому перекладі;

здійснення класифікації різних видів лексичної модуляції, що

застосовуються в перекладі з англійської мови українською для впорядкування знань про комплексну структуру прийому лексичної модуляції;

обґрунтування типів логіко-смислових змін у семантичній структурі номінативної одиниці як прояв дії лексичної модуляції в англо-українському художньому перекладі;

виявлення причин використання прийому лексичної модуляції в англо-українському перекладі та частотності вживання різних видів лексичної модуляції в межах англо-українського перекладу художньої прози.

Об'єктом дослідження є лексичні одиниці, словосполучення та речення сучасної англійської мови, що зазнають дії прийому лексичної модуляції в перекладі, та їхні українські відповідники.

Предметом є лексико-семантичні особливості та чинники застосування лексичної модуляції, зокрема видів цього прийому, під час перекладу з англійської мови українською.

Методологічну базу дослідження становлять роботи із загальної теорії перекладу (Л. С. Бархударов, Дж. К. Катфорд, В. І. Карабан, Т. Р. Кияк, В. Н. Комісаров, Е. Косеріу, Ю. А. Найда, Я. І. Рецкер, А. В. Федоров, М. Я. Цвілінг, О. І. Чередниченко, О..Д. Швейцер, Р. Якобсон, П. Ньюмарк та ін.). Теоретичну базу дисертації також складають наукові праці з проблем лексичної семантики у загальному та зіставному аспектах (В. Г. Гак, В. В. Жайворонок, Ю. О. Жлуктенко, І. В. Корунець, А. Е. Левицький, Г. Кларк, Р. Ленекер, Дж. Ліч, Дж. Лайонз, В. М. Манакін, Е. М. Мєднікова, Р. Й. Павільоніс, Ю. С. Степанов, В. М. Телія та ін.). Під час проведення дослідження використано наукові праці, що стосуються культурологічних питаннь перекладу (Г. О. Брутян, Л. І. Гришаєва, Р. П. Зорівчак, Н. Ф. Клименко, Р. Ладо, Ю. М. Лотман, О. С. Снитко, Н. О. Фененко, Т. О. Фесенко), зокрема питанню контурів картини світу (А. Д. Бєлова, К. О. Долинін, І. О. Голубовська, Г. В. Колшанский, О. О. Корнілов, Ж. І. Резнікова, Ю. П. Чала). Також приділяється увага роботам, що висвітлюють прагматичні (Н. Ф. Гладуш, О. Нойберт, Т. А. ван Дейк, Дж. Ліч тощо) та мовно-логічні (Д. П. Горський, В. Д. Радчук, В. О. Свєтлов та ін.) аспекти перекладу.

Своєрідність методів дослідження визначено метою та завданнями дисертаційної роботи, а також специфікою її об'єкта. Як основний метод використано зіставлення оригінальних текстів та їхніх перекладів українською мовою. Зазначений порівняльний аналіз застосовується для дослідження мовної семантики й дозволяє виявити особливості вербалізації певних смислів, специфічних для кожної мови, а також встановити схожі риси та відмінності в лексичних системах англійської та української мов.

У ході дослідження використано метод безпосереднього спостереження із залученням прийомів дистрибутивного та контекстуального аналізу. Останній дозволив виявити контекстуальні особливості використання прийому лексичної модуляції у перекладі текстів художньої прози з англійської мови українською. Залучення методів компонентного аналізу, а також словникових дефініцій дало можливість дослідити зміни у семантичній структурі номінативної одиниці як прояв дії прийому лексичної модуляції. Для порівняння частотності вживання видів лексичної модуляції у перекладах творів англомовної художньої прози застосовано метод кількісних підрахунків.

Матеріалом дослідження слугували тексти англомовної художньої прози, зокрема твори Е. М. Гемінгуея, Дж. Д. Селінджера, Ф. С. Фітцджеральда, Д. Г. Лоуренса, Дж. К. Джерома та відповідні переклади українською мовою, виконані В. Митрофановим, О. Логвиненком, М. Пінчевським, С. Павличко, Д. Радієнко, Ю. Лісняком. Загальна кількість опрацьованих матеріалів нараховує понад три тисячі сторінок оригіналів та перекладів, зокрема понад тисячу триста одиниць ілюстративного матеріалу англійською мовою й відповідну кількість українською.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

подано нове визначення перекладацького прийому лексичної модуляції;

розкрито роль пресупозиції під час застосування лексичної модуляції для відтворення англомовного відповідника українською;

обґрунтовано потенціал використання лексичної модуляції для досягнення адекватності при відтворенні текстів англомовної художньої прози українською;

виявлено типи зв'язків між лексичними одиницями двох мов, що встановлюються при перекладі, а також логічні відношення, на яких побудовані види досліджуваного прийому;

доведено, що під час генералізації та конкретизації спостерігається зміна ракурсу бачення предмета, на підставі чого такі перекладацькі трансформації вважаються видами лексичної модуляції;

пояснено приналежність випадків перекладацьких метонімічних замін до таких видів лексичної модуляції, як генералізація та конкретизація;

виокремлено причини застосування лексичної модуляції в англо-українському художньому перекладі.

Теоретична цінність результатів дослідження полягає в тому, що вони становлять внесок у формування та вдосконалення понятійного апарату перекладознавства, сприяють дослідженню мовно-трансформаційних процесів під час іншомовного відтворення оригінального тексту, а також глибшому пізнанню логіко-смислових процесів, що лежать в основі діяльності перекладача.

Практична цінність одержаних результатів роботи полягає у можливості їх використання для викладання нормативних курсів зі вступу до перекладознавства, теорії та практики перекладу, порівняльної лексикології англійської та української мов, спецкурсу з трансформаційного аспекту перекладу, а також у лексикографічній практиці для відображення випадків сталої форми вживання лексичної модуляції.

На захист винесено такі положення:

Перекладацький прийом лексичної модуляції визначається як переформулювання висловлення, яке можна здійснити, змінивши ракурс сприйняття певного об'єкту дійсності. До видів лексичної модуляції належать лексико-семантичні трансформації генералізації, конкретизації, логічного розвитку та антонімічного перекладу.

Під час застосування лексичної модуляції між семантичними структурами одиниць двох мов виникають гіперо-гіпонімічні, метафоричні, метонімічні, причиново-наслідкові, контрадикторні та контрарні зв'язки. Види лексичної модуляції побудовані на основі логічних відношень узагальнення, обмеження, перетинання та зміщення.

Трансформації генералізації та конкретизації є видами лексичної модуляції, адже при їхньому застосуванні спостерігається зміна ракурсу бачення предмета.

Приналежність випадків метонімічної заміни до генералізації та конкретизації пояснюється логічним відношенням підпорядкування між семантичними структурами одиниць оригіналу та перекладу.

Лексична модуляція може мати сталу або вільну форму застосування. Стала форма лексичної модуляції ґрунтується на наявності готових (усталених) перекладацьких відповідників у цільовій мові. Вільна модуляція є продуктом перекладацької творчості, коли у процесі перекладу використовується адекватний відповідник.

Кількісне співвідношення випадків використання видів лексичної модуляції в англо-українському напрямку перекладу за результатами дослідження не є рівномірним: конкретизація становить 38,35%, смисловий розвиток - 28,3%, антонімічний переклад - 17,6%, генералізація - 15,7%. Різниця у поглядах носіїв двох мов на предмет в межах однієї ситуації, а також відтворення контекстуальних відношень мовних одиниць як у найближчому оточенні, так і в межах цілого тексту є чинниками, що викликають потребу застосувати лексичну модуляцію.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні положення роботи повідомлялися та обговорювалися на шести наукових конференціях: IV Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених „Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку” (Київ, 2-3 березня 2006 р.); Міжнародній науковій конференції до 75-ти річчя доктора філологічних наук професора Станіслава Володимировича Семчинського (Київ, 17-18 травня 2006 р.); ХVІ Міжнародній науковій конференції „Мова і культура” ім. професора Сергія Бураго (Київ, 25-29 червня 2007 р.); Міжнародній науковій конференції „Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства, фольклористики” (Київ, 24 жовтня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Мови і світ: дослідження та викладання” (Кіровоград, 27-28 березня 2008 р.); Першій всеукраїнській науково-практичній конференції „Соціокультурні та етнолінгвістичні проблеми галузевого перекладу в парадигмі євроінтеграції” (Київ, 3-4 квітня 2008 р.).

Публікації. Загальний зміст і результати дисертації викладено у 8 публікаціях автора (7 статей у виданнях, акредитованих ВАК України, та тези доповіді на науковій конференції).

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 197 сторінок, із них 173 сторінки - основний текст. Список використаних джерел налічує 247 позиції, із них 213 - науково-критичні праці та матеріали періодики, 15 - джерела ілюстративного матеріалу, 19 - лексикографічні джерела. Робота містить 5 рисунків і 1 таблицю.

Основний зміст дисертації

У Вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено об'єкт і предмет дослідження, окреслено його мету, завдання й методику; висвітлено наукову новизну, теоретичне значення, практичну цінність роботи та форми апробації отриманих результатів; сформульовано основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі “Поняття лексичної модуляції у теорії перекладу” подається визначення лексичної модуляції як перекладацького прийому: виявлено її логіко-смислову природу і з'ясовано трансформації, що є різновидами лексичної модуляції; описано сталу та вільну форми вживання цього прийому; доведено, що лексична модуляція має значний потенціал для перекладу текстів художньої прози з англійської мови українською як спосіб досягнення адекватності.

Перший підрозділ присвячено проблему перекладацького аналізу тексту оригіналу, а саме важливість розуміння смислу оригіналу під час створення друготвору, яке відбувається на основі взаємозв'язків денотативних та конототивних відтінків значень слів, які виявляються у складі словосполучень, речень та тексту.

У другому підрозділі пояснюється, що під час відтворення художнього твору іншою мовою виникає потреба у використанні лексико-семантичних трансформацій. Відмова від буквалізму розуміється як умова створення адекватного друготвору, максимально наближеного до оригіналу.

У третьому підрозділі наводиться визначення лексичної модуляції. Цей прийом визначається як переформулювання висловлення, яке можна здійснити, змінивши ракурс сприйняття певного об'єкту дійсності. Прикладом цього може бути переклад, коли наслідок замінює причину: I have about six hundreds a year, I wrote and asked [D. H. Lawrence]. - Я матиму шість сотень на рік, я вже дізналася [пер. Д. Радієнко]. Цей процес проходить за допомогою різних ознак та умов об'єкту дійсності, що описується в перекладі. До видів лексичної модуляції належать лексико-семантичні трансформації генералізації (Her husband, Ted Bolton, has been killed in the pit, twenty-two years ago, twenty-two years last Christmas [D. H. Lawrence]. - ЇЇ чоловік, Тед Болтон, загинув у шахті, якраз минулого Різдва сповнилося двадцять два роки відтоді [пер. Д. Радієнко]), конкретизації (People have babies all the time [E. M. Hemingway]. - Усі жінки народжують дітей, відколи світ стоїть [пер. В. Митрофанова]), логічного розвитку (I don't think I can stand that young man, said Clifford at lunch [D. H. Lawrence]. - Цей молодик діє мені на нерви, - сказав Кліфорд за ланчем [пер. С. Павличко]) та антонімічного перекладу (The game with Saxon Hall was supposed to be very big deal around Pencey [J. D. Salinger]. - Для всієї школи не було нічого важливішого, ніж та гра [пер. О. Логвиненка]).

Для перекладацького прийому лексичної модуляції важливим є врахування пресупозиції першотвору, яка не вербалізується у повідомленні, а лише імплікується. Наприклад, Also I'm half French, and I was educated in England and since I was eighteen I've worn the uniforms of eight countries [F. S. Fitzgerald]. - І напівфранцуз, і освіту здобув в Англії, і відколи мені сповнилося вісімнадцять, я встиг повоювати під прапорами восьми країн [пер. М. Пінчевського]. Про прапори в тексті оригіналу не йдеться, проте логічним висновком семантичної структури служити, воювати в армії певної країни є необхідні умови: носити військову уніформу та воювати під знаменами саме цієї країни. Ситуацію наведеного вислову вихідного тексту можна описати будь-якою з цих ознак: в оригіналі використано першу з них, а у друготворі обрано останню.

Четвертий підрозділ присвячено розгляду потенціалу лексичної модуляції для досягнення адекватності тексту україномовного перекладу. Пошук перекладачем відповідностей у мові друготвору відбувається за індивідуальним сприйняттям. Цим зумовлюється можливість відтворення певної одиниці оригіналу кількома відповідниками мовою перекладу, а також важливість знань про потенціал дії різних перекладацьких перетворень для досягнення адекватності друготвору, що зокрема стосується прийому лексичної модуляції. Наприклад, перекласти Hardly even the surface of her mind was tickled at the glowing prospects he offered her [D. H. Lawrence] можна майже дослівно - Від запропонованих їй блискучих можливостей не здригнулася навіть найтонша поверхня її мозку [пер. С. Павличко]. Такий варіант не порушує розуміння представниками цільової мови, тому що адекватно відображає значення вислову.

Поліфінальний підхід до перекладу передбачає, що таке рішення не слід розглядати як єдино можливе й кінцеве. Інший варіант перекладу доводить це: На поверхні її душі не з'явилося щонайменшої хвильки від його славетних поривань [пер. Д. Радієнко]. Перекладачка використала лексичну модуляцію, надавши ситуації оригіналу форми, що є більш звичною для носіїв мови перекладу, вживши слово душа замість мозок. Обидва варіанти припустимі, але адекватно смисл словосполучення surface of her mind передає варіант на поверхні її душі. Коли йдеться про внутрішні переживання, то україномовний адресат асоціює їх радше зі значенням лексеми душа, ніж мозок. Таким чином, надаючи перевагу прийому лексичної модуляції, перекладач наближає друготвір до настрою оригіналу. Отже, лексична модуляція передбачає відхід від буквального відповідника, переосмислення й переформулювання висловлення першотвору з метою якомого повного розкриття смислу оригіналу.

Лексична модуляція може мати сталу або вільну форму застосування. Стала форма лексичної модуляції ґрунтується на наявності усталених перекладацьких відповідників у цільовій мові, наприклад, Hi! Ground floor o'42's a-moving [J. K. Jerome]. - Агов! У сорок другому з першого поверху вибираються! [пер. Ю. Лісняка]. Те, що для представника англійської культури має назви ground floor (так званий “наземний” поверх) та the first floor (перший поверх), для українця є відповідно першим та другим поверхами будинку. Отже, еквівалент перший поверх є усталеним для перекладу. Вільна модуляція є продуктом перекладацької творчості, коли у процесі перекладу наводиться адекватний відповідник, наприклад, And Connie felt herself released, in another world, she felt she breathed differently [D. H. Lawrence] - Конні відчула, що вона на волі, в іншому світі, де навіть дихається легше [пер. Д. Радієнко]. В обох випадках застосування саме прийому лексичної модуляції дозволяє обрати адекватний еквівалент у перекладі. Застосування вільної форми лексичної модуляції зумовлюється суб'єктивною природою створення друготвору й залежить від розуміння перекладачем оригіналу, стилю та імпліцитних пресупозицій, закладених автором. перекладацький лексичний модуляція семантичний

Результатом дії прийому лексичної модуляції, зокрема вільної форми його вживання, є відповідник, під час пошуку якого мовні одиниці оригіналу сприймаються поза межами макроконтексту із урахуванням імпліцитного смислу та наміру автора (Т. Р. Кияк). Наприклад, на основі вірної інтерпретації пресупозиції лексема coat, що міститься у тексті оригіналу Only combing my hair if you don't mind. I'm sorry I hadn't a coat on, but then I had no idea who was knocking [D. H. Lawrence] має перекладатися саме як піджак (Я тільки зачешуся, якщо ви не проти. Вибачте, що я без піджака, але я й гадки не мав, хто це стука [пер. Д. Радієнко]). Такі відповідники українською мовою, як плащ або пальто (наприклад, Я тільки розчешуся, якщо ви не проти. Вибачте, що я не в плащі, але я не мав уявлення, хто стукає у двері [пер. С. Павличко]) створюють хибне розуміння певного контексту. Семантична структура одиниці jaw в англомовному вислові Hilda set her jaw, and that meant something [D. H. Lawrence] відтворюється українською як зуби: Хільда зціпила зуби, - а це дещо значило [пер. Д. Радієнко], бо дослівний варіант, запропонований іншим перекладачем (Гілда стиснула щелепи, а це щось означало [пер. С. Павличко]), не варто вважати адекватним, адже використання такої лексеми для опису поведінки людини може викликати негативне враження про в цілому позитивний образ зазначеного персонажу.

У другому розділі “Механізм дії видів лексичної модуляції” досліджено види лексичної модуляції, зокрема описано принцип дії кожного з видів цього прийому, з'ясовано ознаки типи логічних відношень та логіко-смислові операції, що лежать в основі окремого виду цього прийому; гіперо-гіпонімічні зміни у перекладі визначаються як види прийому лексичної модуляції; доведено, що випадки метонімічних замін відносяться до трансформацій генералізації та конкретизації.

У першому підрозділі йдеться про зміст і обсяг семантичної складової структури номінативної одиниці. Розкриття цього питання пояснює зміну відношень між семантичними структурами одиниць англійської та української мов, що відбувається під час застосування перекладацького прийому лексичної модуляції.

У другому підрозділі логічне відношення підпорядкування обсягу семантичних структур номінативних одиниць визначається як таке, що лежить в основі трансформацій генералізації та конкретизації. У перекладі

відбиваються логічні операції узагальнення (трансформація генералізації, наприклад, I believe in a higher mystery that doesn't let even the crocus be blown out [D. H. Lawrence]. - Я вірю у вічну таїну, що оберігає навіть життя квітки [пер. Д. Радієнко]) та обмеження семантичних структур (трансформація конкретизації: Some of the wounded were noisy but most were quiet [Е. М. Hemingway]. - Дехто з поранених стогнав та більшість лежала тихо [пер. В. Митрофанова]). Перекладач відмовляється від дослівного еквівалента крокус, проте підшукує більш загальну, родову назву квітка. При конкретизації перекладач робить логічний висновок, спираючись на контекст друготвору, тобто обирає семантичну структуру слова стогнати, тому що йдеться про поранених, які перебувають у військовому шпиталі. За цією аналогією для передачі were quiet кращим є українське лежали тихо (а не спокійно). Разом з тим можливим є приглушення чи фокусування певних властивостей об'єкту дійсності (ситуації, предмета, процесу або явища), що наводиться у перекладі: They were all mechanics and hated the war [Е. М. Hemingway]. - Вони були робочі люди й ненавиділи війну [пер. В. Митрофанова]. У наведеному прикладі семантичні структури одиниць оригіналу mechanics та друготвору робочі люди належать до однієї категоріальної групи та знаходяться у відносинах підпорядкування. Під час створення тексту цільової мовою ознака виводиться з ракурсу сприйняття об'єкту реальності, про який йдеться в оригіналі, тобто відбувається процес приглушення семантичної структури слова mechanics (механіки). Перевага ж надається родовій семантичній структурі, яка виражається словосполученням робочі люди, що використовується у перекладі.

Переклад вислову Hilda however suddenly married a man ten years older than herself [D. H. Lawrence] як Однак Гілда несподівано вийшла заміж за чоловіка, на десять років старшого за неї... [пер. С. Павличко] ілюструє процес мовного фокусування під час трансформації конкретизації: семантичні структури двох мов належать одній категоріальній осі marry - виходити заміж. Утім у перекладі українською на перший план уводиться додаткова диференціююча ознака елементу дійсності та мовою друготвору добирається більш конкретний еквівалент вийшла заміж.

Другий та третій пункти розділу також висвітлюють положення про те, що випадки метонімічних замін під час перекладу відносяться до трансформацій генералізації та конкретизації, а не до смислового розвитку. Така класифікація пояснюється тим, що під час метонімічних замін між семантичними структурам одиниць оригіналу та друготвору виявляються логічні відношення підпорядкування (обмеження або узагальнення). Наприклад, метонімічний зв'язок спостерігається між семантичними структурами одиниць brains та голова - частина замінюється на ціле та родова семантична структура використовується замість видової. Таким чином, заміна частини на ціле під час перекладу (`You see,' Piani said. `That is brains. Why haven't you brains, anarchist?' [Е. М. Hemingway] - Бачиш, - мовив Піані до Бонелло. - Оце голова. А твоя голова де, анархісте? [пер. В. Митрофанова]) визначається як генералізація. Заміну цілого частиною як трансформація конкретизації показано в прикладі: The bathing suit was pulled of her shoulders, and her back, a ruddy orange brown, set off by a string of creamy pearls, shone in the sun [F. S. Fitzgerald]. - Бретельки були спущені з плечей, оголена спина блищала на сонці; низка кремових перлів відтіняла помаранчево-брунатну засмагу [пер. М. Пінчевського]. Приклад, коли семантичної структури англомовного bathing suit (купальник) та перекладацького відповідника бретельки співвідносяться як ціле (купальник) - ознака (бретельки), ілюструє процес міжмовного фокусування між семантичними структурами, що підпорядковуються між собою. Заміна під час перекладу полягає лише у зосередженні на певній частині предмета (фокусуванні певної ознаки об'єкту дійсності), що позначається як bathing suit.

Під час аналізу трансформації смислового розвитку спостерігається відношення перетинання семантичних структур. Дві семантичні структури, що взаємодіють у перекладі, поза контекстом є елементами різних категоріальних груп, тобто таких родових структур, які не мають спільного для їхньої взаємодії, наприклад, A shell had fallen and while we waited three others fell up the road [Е. М. Hamingway]. - Попереду на дорозі вибухнув снаряд, а поки ми чекали, там упало ще три [пер. В. Митрофанова]. Семантичні структури лексем fall та вибухати належать до таких категоріальних осей, як переміщення у просторі - падати (fall) та зміна стану - вибухати. Поза контекстом семантична структура одиниці оригіналу не співвідноситься із семантичною структурою цільової мови, тобто, скажімо, у контексті наведеного вище речення слову fall не підходить україномовний відповідник вибухати. Взаємодія цих двох структур у творі Е. М. Гемінгуея стає можливою шляхом їхнього перехрещення у відповідному контексті та попереднього зміщення до семантичної структури ситуації бойові дії. Обсяг семантичних структур одиниць оригіналу та друготвору зазнає зміщення, підпорядковуючись контексту твору. Отже, відбувається відношення перетинання, завдяки якому певні лексеми англійської та української мови стають взаємозамінними в межах ситуації, що описується в оригіналі: I've watched this guy since I was about eight years old [J. D. Salinger]. - Я того чоловіка пам'ятаю ще відтоді, як мені було десять років [пер. О. Логвиненка]. Лексемі watch відповідає український еквівалент пам'ятати, адже у контексті твору створюються умови перетинання семантичних структур зазначених номінативних одиниць.

Трансформація антонімічного перекладу є продовженням логічного розвитку, адже в її структурі лежать операції зміщення та перетинання семантичних структур номінативних одиниць текстів першотвору та друготвору. Ці види лексичної модуляції відрізняються тим, що під час застосування антонімічного відповідника, семантичні структури номінативних одиниць англійської та української мов знаходяться у відношеннях контрадикторності: He said the horses were a terrible lot but they were all the horses we had [Е. М. Hemingway]. - Він казав, що коні того дня будуть препаршиві, але іншого вибору ми не мали [пер. В. Митрофанова]; I didn't say anything for a moment [J. D. Salinger]. - Хвилину я сидів мовчки [пер. О. Логвиненка]. До цього виду модуляції також відносяться випадки конверсивних перетворень, які характеризуються семантичною протиставленістю ознак: A mile form the sea where pines give way to dusty poplars is an isolated railroad stop… [F. S. Fitzgerald]. - За милю від моря, де запорошені тополі наступають на пінії, є самотній залізничний полустанок [пер. М. Пінчевського]. Заміна англомовного give way протилежною за значенням лексемою наступають, відбувається із переформулюванням усього висловлення: підмет pines стає додатком у тексті друготвору, а додаток dusty poplars займає у перекладі місце підмета. Таким чином, семантичні структури оригіналу та друготвору є еквівалентними.

У третьому розділі “Фактори застосування лексичної модуляції в англо-українському перекладі” крізь призму розбіжностей між англійською та українською мовами з'ясовано причини використання прийому лексичної модуляції в англо-українському художньому перекладі.

У першому підрозділі пропонується погляд на проблему семантики номінативних одиниць в аспекті перекладу з англійської мови українською: різне функціонування слова у мові, відмінності у вживанні та сполучуваності з іншими лексемами, розбіжності норми та узусу вживання одиниць мови за певних умов в тексті оригіналу та друготвору зумовлюють розбіжності у смисловій структурі слова, і становлять одну з причин використання лексичної модуляції в англо-українському художньому перекладі.

Переклад певної одиниці англомовного тексту цільовою мовою потребує такого нормативного та узуального вжитку в тексті перекладу, який відрізняється від умов уживання цієї одиниці в оригіналі, наприклад, “No”, the old man said. You're with a lucky boat! [Е. М. Hemingway]. - Ні, - відказав старий. - Ти тепер на щасливому човні [пер. В. Митрофанова]. При передачі виділених мовних одиниць для перекладу використовується не найближчий семантичний відповідник, а одиниця, яка вживається у відповідній ситуації згідно з українською традицією мовлення. У наведеному вище прикладі описується розмова між рибалками. Якщо зробити припущення, що старий не був рибалкою, а викладачем коледжу, то у подібній ситуації цілком можливим було б обрати українське ви, адже в навчальних закладах першої половини двадцятого століття було прийнято навіть до молодших учнів звертатися як до дорослих - на „ви”. Втім, коли в оригінальному тексті Ф. Фітцджеральда „Великий Гетсбі” персонаж звертається до леді, з якою нещодавно познайомився (“Oh, - you're Jordan Baker” [F. S. Fitzgerald]), перекладач використовує ви („Ах, то ви - Джордан Бейкер” [пер. М. Пінчевського]).

У другому підрозділі структура мовної картини світу розглядається як передумова звернення до прийому лексичної модуляції, що зумовлює традиційне для кожної мови, зокрема англійської та української, вживання одиниць, пов'язане з історією розвитку культури етносу та із формуванням лексичної системи мови як такої.

Використання прийому лексичної модуляції сприяє усуненню труднощів, зумовлених особливостями членування дійсності представниками англо- та україномовного середовища. Наприклад, When I was a kid, I used to walk all the way up to our apartment very frequently. Twelve stories [J. D. Salinger]. - Малим я любив виходити пішки до самої нашої квартири. Аж на тринадцятий поверх! [пер. О. Логвиненка]. Лексична одиниця twelve (дванадцятий) відносно лексеми поверх для представників англомовної та україномовної культур має різні асоціації. Для позначення білого кольору представник української культури звертається до лексем молоко чи сніг, а не бавовна, яка відповідає світобаченню представників англомовної культури: And Edgar Biever, whose hair, they say, turned cotton-white one winter afternoon for no good reason at all [F. S. Fitzgerald]. - … й Едгар Бівер з волоссям білим, як молоко, про якого кажуть, що він посивів одного зимового вечора без будь-яких на те причин [пер. М. Пінчевського].

У третьому підрозділі досліджуються контекстуальні умови, за яких слово вживається в межах фрагменту або цілого твору, а також особливості ситуативного контексту.

Взаємодія мовного контексту із екстралінгвальними чинниками розглядається як один з головних чинників, що спонукають перекладача до використання прийому лексичної модуляції.

Для визначення смислу мовної одиниці суттєву роль відіграє мікроконтекст, наприклад, “Well, most of the time we were on Anglo-Saxons, Beowulf, and old Grendel, and Lord Randal My Son, and all those things [J. D. Salinger]. - Та ми проходили переважно англосаксів - Беовульф, Грендель “Лорд Рендал, мій син” і таке інше [пер. О. Логвиненка], тобто слово широкої семантики to be (were) поруч із назвами відомих творів конкретизується українським проходили.

Утім, більшою мірою значущим є широкий контекст, наприклад, фрагменту з одного чи кількох абзаців, а також макроконтекст цілого твору. Це положення ілюструє переклад англомовного вислову I was away for two days at the posts. When I got home it was too late and I did not see Miss Barkley until the next evening [Е. М. Hamingway] більш конкретними українськими відповідниками за умов урахування контексту кількох речень і взаємозв'язку між ними - Два дні я пробув поза містом на постах. А коли повернувся, було вже надто пізно, і я зустрівся з міс Барклі аж третього вечора [пер. В. Митрофанова]. Переклад одиниці оригінального вислову I myself felt as badly as he did and could not understand why I had not gone [Е. М. Hamingway] потребує аналізу широкого контексту для вірного відтворення змісту українською мовою Я й сам почував себе винним і не міг збагнути, чому не поїхав туди [пер. В. Митрофанова].

У четвертому підрозділі на основі методу кількісних підрахунків продемонстровано кількість випадків використання перекладацького прийому лексичної модуляції під час відтворення текстів англомовної художньої прози українською - близько 1400 випадків на тисячу сторінок оригіналів і перекладів. На основі класифікаційного розподілу одиниць ілюстративного матеріалу доведено, що в англо-українських перекладах художньої прози кількісне співвідношення випадків використання видів лексичної модуляції не є рівномірним. Найчастіше вживаним видом виявилася конкретизація (38,35%). Дещо меншою є кількість випадків смислового розвитку (28,3%). Порівняно з попередніми видами лексичної модуляції рідше застосовано антонімічний переклад (17,6%). Трансформація генералізації виявилася таким видом модуляції, до якого перекладачі при відтворенні англомовних художніх текстів українською вдаються найменше (15,7%). Кількісне співвідношення вживання видів лексичної модуляції зумовлюється різницею у поглядах носіїв двох мов на предмет в межах однієї ситуації, а також відтворенням контекстуальних відношень мовних одиниць як у найближчому оточенні, так і в межах цілого тексту.

Основні результати роботи та висновки

У дисертації подано висвітлення прийому лексичної модуляції в англо-українських художніх перекладах, зокрема його природи, механізму дії та видів, а також виявлено особливості й причини застосування цього прийому з огляду на специфіку англійської та української мов, а також контекстуальних умов, що створюються у першотворі. Дослідження дозволило дійти таких висновків:

1. Як прийом перекладу лексична модуляція складається з низки лексико-семантичних трансформацій. Прийом лексичної модуляції визначається як переформулювання висловлення, зумовлене зміною ракурсу бачення певного об'єкту дійсності перекладачем через розбіжності у світосприйнятті носіями мов оригіналу та перекладу.

2. Під час застосування лексичної модуляції між семантичними структурами одиниць двох мов виникають гіперо-гіпонімічні, метафоричні, метонімічні, причиново-наслідкові, контрадикторні або контрарні зв'язки. Види лексичної модуляції побудовані на основі логічних відношень узагальнення, обмеження, перетинання або зміщення.

3. Лексична модуляція може мати сталу або вільну форму застосування і є раціональним способом досягнення адекватного перекладу. Стала форма лексичної модуляції ґрунтується на наявності готових перекладацьких відповідників у цільовій мові. Вільна модуляція є продуктом творчості перекладача, коли у процесі відтворення тексту оригіналу використовується адекватний відповідник.

4. До видів лексичної модуляції належать перекладацькі лексико-семантичні трансформації, що ґрунтуються на логіко-семантичних зв'язках між семантичними структурами номінативних одиниць та у сучасному перекладознавстві визначаються як генералізація, конкретизація, смисловий розвиток та антонімічний переклад. Застосування лексичної модуляції передбачає зміни обсягу семантичних структур номінативних одиниць на міжмовному рівні. Логічне відношення підпорядкування (субординація) обсягів семантичних структур номінативних одиниць лежить в основі трансформацій генералізації та конкретизації, коли у перекладі відбуваються логічні операції узагальнення (трансформація генералізації) та обмеження семантичних структур (конкретизація). Під час трансформацій генералізації та конкретизації спостерігається зміна ракурсу бачення предмета. При трансформації смислового розвитку виникає процес перетинання семантичних структур, які поза контекстом належать до різних категоріальних груп. Їхня взаємозамінність стає можливою лише при зміщенні цих структур у контексті художнього твору. В основі трансформації антонімічного перекладу разом із зазначеною вище логічною операцією перетинання лежать відношення контрадикторності чи контрарності між суперечливими семантичними структурами одиниць номінації. До зазначеного виду модуляції належать випадки конверсивних перетворень, які відзначаються семантичною протиставленістю ознак.

5. Випадки метонімічної заміни відносяться до генералізації та конкретизації. Цей факт пояснюється логічним відношенням підпорядкування між семантичними структурами одиниць оригіналу та перекладу, тоді як при логічному розвитку спостерігається перетинання семантичних структур мовних одиниць першотвору та друготвору.

6. Причинами, що зумовлюють застосування прийому лексичної модуляції в англо-українському художньому перекладі, є особливості членування дійсності та її вербалізації носіями двох мов, тобто різниця у поглядах на предмет в межах однієї ситуації. Вживання лексичної модуляції також спричиняється розбіжностями в аспектах сполучуваності

номінативних одиниць, а також відмінностями у відтворенні контекстуальних відношень номінативних одиниць як у найближчому оточенні, так і в межах цілого тексту.

7. Проведене дослідження показало, що в англо-українському перекладі художньої прози кількісне співвідношення випадків використання видів лексичної модуляції не є рівномірним: конкретизація становить 38,35%, смисловий розвиток - 28,3%, антонімічний переклад - 17,6%, генералізація - 15,7%. Кількісне співвідношення вживання видів лексичної модуляції зумовлюється чинниками й особливостями застосування цього прийому, що описано в реферованій дисертації.

На підставі проведеної роботи стверджуємо, що серед перспективних напрямків досліджень особливе місце належить використанню прийому лексичної модуляції у відтворенні українського оригіналу англійською, дослідженню можливостей та особливостей використання видів прийому лексичної модуляції в текстах інших функціональних стилів: публіцистичного, наукового, офіційно-ділового тощо. Крім того, інтерес становить вивчення сталої модуляції як об'єкта лексикографії та її прагматичних особливостей у художніх текстах.

Опубліковані праці за темою дисертації

1. Гарбузова Г. О. Особливості врахування міжмовної омонімії крізь призму лексичної модуляції (на матеріалі англо-українських перекладів) / Г. О. Гарбузова // Мовні і концептуальні картини світу. - К. : ВПЦ „Київський університет”, 2007. - Вип. 21. - Ч. І. - С. 154 - 158.

2. Гарбузова Г. О. Лексична модуляція як прийом перекладу (на матеріалі англо-українських художніх перекладів) / Г. О. Гарбузова // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Серія : Філологічні науки. -Луганськ : Видавництво ЛНПУ ім. Т. Шевченка, 2007. - № 13 (129), липень. - С. 29 - 38.

3. Гарбузова Г. О. Асиметрія мовного знаку як одна з причин застосування прийому лексичної модуляції при перекладі / Г. О. Гарбузова // Наукові записки. Серія : Філологічні науки (мовознавство): у 5 ч. - Вип. 75 (5). - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. - С. 116 - 120.

4. Гарбузова Г. О. Антонімічний переклад як вид лексичної модуляції (на матеріалі англо-українських художніх перекладів) / Г. О. Гарбузова // Мова і культура. - К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2008. - Вип. 10. - Т. 12 (112). Теорія і практика перекладу. - С. 212 - 216.

5. Гарбузова Г. О. Лексична модуляція як спосіб відтворення мовної картини світу (на матеріалі англо-українських перекладів) / Г. О. Гарбузова // Мовні і концептуальні картини світу. - К. : ВПЦ „Київський університет”, 2007..- Вип. 24. - Ч. І. - С. 157 - 166.

6. Гарбузова Г. О. Вільний характер вживання прийому лексичної модуляції як спосіб досягнення адекватності в англо-українських художніх перекладах / Г. О. Гарбузова // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. - К. : Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка / [від. ред. Н. М. Корбозерова]. - К. : Логос, 2008. - Вип. 13. - 2008. - С. 80 - 89.

7. Гарбузова Г. О. Зміни у семантичній структурі номінативної одиниці як прояв дії прийому лексичної модуляції в англо-українському перекладі / Г. О. Гарбузова // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Зб. наук. пр. [від. ред. Н. М. Корбозерова]. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2008. - Вип. 20. / - С. 46 - 52.

8. Гарбузова Г. О. Трансформації генералізації та конкретизації як види лексичної модуляції / Г. О. Гарбузова // Соціокультурні та етнолінгвістичні проблеми галузевого перекладу в парадигмі євроінтеграції. Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції. - К. : Видавництво НАУ, 2008. - С. 33 - 35.

Анотація

Гарбузова Г. О. Лексична модуляція в англо-українському художньому перекладі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.16 - перекладознавство. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2009.

Роботу присвячено дослідженню перекладацького прийому лексичної модуляції в англо-українських перекладах художньої прози. Лексична модуляція ґрунтується на переформулюванні висловлення, яке можна досягти, змінивши ракурс сприйняття об'єкту дійсності. До видів лексичної модуляції належать лексико-семантичні трансформації генералізації, конкретизації, логічного розвитку та антонімічного перекладу. У роботі розкрито потенціал лексичної модуляції для досягнення адекватності перекладу; описано форми використання цього прийому; запропоновано класифікацію видів лексичної модуляції; виявлено природу та механізм дії кожного з її видів; сформульовано причини, що викликають застосування лексичної модуляції в англо-українському художньому перекладі.

Ключові слова: лексична модуляція, лексико-семантична трансформація, логіко-смислові відношення, генералізація, конкретизація, смисловий розвиток, антонімічний переклад.

Аннотация

Гарбузова А. А. Лексическая модуляция в англо-украинском художественном переводе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.16 - переводоведение. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2009.

Работа посвящена исследованию переводческого приема лексической модуляции в англо-украинском переводе художественной прозы. Лексическая модуляция основывается на переформулировке высказывания, которое достигается при переводе путем изменения ракурса восприятия объекта действительности. К видам данного приема относятся лексико-семантические трансформации генерализации, конкретизации, смыслового развития и антонимического перевода. В работе раскрывается потенциал лексической модуляции для достижения адекватности; описаны формы применения данного приема; выявлены природа и механизм действия каждого из его видов; сформулированы причины использования лексической модуляции в англо-украинском художественном переводе.

Ключевые слова: лексическая модуляция, лексико-семантическая трансформация, логико-смысловые отношения, генерализация, конкретизация, смысловое развитие, антонимический перевод.

Abstract

Harbuzova H. O. Lexical Modulation in English-Ukrainian Literary Translation. - Manuscript.

A thesis for Candidate's Degree in Philology in speciality 10.02.16 - Translation Studies. - Kyiv Taras Shevchenko National University, Kyiv, 2009.

The thesis considers lexical modulation as a translation technique which provides adequacy in literary translation from English into Ukrainian. The paper investigates types of lexical modulation as well as the logical mechanism of each lexical modulation type. Factors and frequency of lexical modulation application are revealed within the framework of English-Ukrainian literary translation. The thesis reveals a correspondence between different lexical modulation types.

The first chapter reveals the notion of lexical modulation. Lexical modulation is treated as a translation technique which presupposes the change in conceiving the object of reality by means of variation of its characteristics. Lexical modulation comprises such types of transformations as generalization, concretization, sense development, and antonymic translation. The technique is based on the following logical interrelations of the notions: metonymical, metaphorical, cause-and-effect, irreconcilable, and counter relations. Types of lexical modulation rest upon five logico-semantic operations: abstraction, inclusion, shift, and overlap.

Each of lexical modulation types relies on interdependence between verbally explicit element of the source text and its presupposition. Presupposition contains implicit information which is implied in the statement, allowing understanding and interpreting an explicit sense item. Thus sense deduction is achieved. As to its usage, lexical modulation may be either of constant (obligatory) and free (optional) character and helps to achieve adequacy in Ukrainian translation of English fiction. Constant lexical modulation rests upon the availability of the steady translation equivalents in the target language. Free lexical modulation is a product of translator's creativity, when an adequate variant is used in the process of translation.

The second chapter investigates each type of lexical modulation in detail. The process of forming a semantic structure of nominative unit is revealed in this chapter as the basis of lexical modulation technique.

Semantic structure is defined as a set of characteristics inherent to an object, phenomenon or action that a particular language unit designates. Sense transformation process is viewed within the framework of logico-semantic relations between semantic structures of English and Ukrainian language units.

Relation of logical subordination serves as a basis for generalization and concretization. The process of logical abstraction takes place within generalization, while concretization represents the process of focusing. Metonymical changes are considered to be the cases of both generalization and concretization for they are based on subordination operations, namely abstraction (generalization), and inclusion (concretization).

Transformation of sense development as a type of lexical modulation occurs when semantic structures of two languages overlap after their shift towards a categoric structure of particular context.

Such type of lexical modulation as antonymic translation also provides logical operations of shift and overlap of semantic structures of English and Ukrainian language units.

The third chapter considers the factors of applying lexical modulation technique in English-Ukrainian literary translation, namely, divergence in reality interpretation of English and Ukrainian speakers, differences in language unit collocability in English and Ukrainian; distinctions presupposed by different contextual relations of language units both within micro- and macrocontext. The factors mentioned above cause a particular correspondence in number of lexical modulation types, namely concretization (38,35%), sense development (28,3%), antonymic translation (17,6%), and generalization (15,7%).