Освоєння англомовних запозичень в українській науково-технічній термінології

Размещено на http://allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

УДК 811.161.2'276.6:811.111

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

ОСВОЄННЯ АНГЛОМОВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ В УКРАЇНСЬКІЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Спеціальність 10.02.01 - українська мова

СКОРЕЙКО-СВІРСЬКА ІРИНА ПАВЛІВНА

КИЇВ - 2009

Дисертація є рукописом.

Роботу виконано на кафедрі рідної мови та методики її викладання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент Гузар Олена Володимирівна, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, завідувач кафедри рідної мови та методики її викладання.

Офіційні опоненти:доктор філологічних наук, професор Карпіловська Євгенія Анатоліївна, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, завідувач відділу структурно-математичної лінгвістики;

кандидат філологічних наук, доцент Козловська Лариса Степанівна, ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, завідувач кафедри української мови та літератури.

Захист відбудеться “16” грудня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.173.01 Інституту української мови НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні та Інституту української мови НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4.

Автореферат розіслано “ 14 ” листопада 2009 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат філологічних наукВ. М. Фурса

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У різні періоди становлення та розвитку української літературної мови її склад поповнювався словами чужомовного походження. Кожний етап запозичень був підготовлений практикою попередніх віків, історичними змінами в різних сферах життя країни та її народу, контактами з іншими державами. Нині у зв'язку з інтенсивним розвитком міжнародних зв'язків, участю України в процесах глобалізації та міжнародної інтеграції, активізацією процесу міжмовного контактування в українській мові з'являється багато запозичень з інших мов. Збільшення кількості чужомовних лексичних одиниць відбувається переважно в термінологічних системах: термінологія надзвичайно чутлива до зовнішнього впливу й розширення поняттєвого апарату багатьох національних терміносистем часто зумовлює їхнє формування внаслідок запозичень.

Провідну роль серед інших мов-донорів у світі вже понад століття відіграє англійська мова, тому дослідження, присвячені визначенню критеріїв входження та особливостей адаптації слів англомовного походження, належать в українській лінгвістиці до числа пріоритетних і посідають вагоме місце. У вітчизняному мовознавстві різноманітні аспекти процесу освоєння англізмів були об'єктом наукового спостереження й аналізу в працях Б. М. Ажнюка, Л. М. Архипенко, Я. В. Битківської, Я. А. Голдованського, Ю. О. Жлуктенко, Г. В. Зимовець, І. М. Каминіна, Є. А. Карпіловської, Л. П. Кислюк, Н. Ф. Клименко, А. Д. Олійника, Н. О. Попової, Г. А. Сергєєвої, В. П. Сімонок, С. А. Федорця та ін.

Максимальну кількість англомовних лексем зафіксовано в тих галузях, де відбувається найбільш тісна взаємодія мов і культур. Такими сферами є насамперед наука й техніка як невід'ємні складники суспільного життя: прогресивний розвиток науково-технічних галузей на території англомовних країн, використання англійської мови як мови міжнародного спілкування для номінації нових понять навіть у тих випадках, коли батьківщиною наукових відкриттів і технічних інновацій є інші держави, зумовлюють високу частотність вживання англомовних найменувань.

Спеціальна лексика іншомовного походження, яка функціонує в складі української науково-технічної термінології, була об'єктом ґрунтовних лінгвістичних студій Т. Р. Кияка, І. М. Кочан, Т. Й. Лещука, О. А. Лисенко, А. О. Ніколаєвої, Т. І. Панько та ін. Однак спроби комплексно проаналізувати та здійснити системно-структурний опис особливостей освоєння англомовних науково-технічних термінів в українській літературній мові концептуально зреалізовано ще не було, що й вплинуло на вибір теми дисертаційної праці.

Актуальність пропонованого дослідження визначається чималим поповненням української терміносистеми науки й техніки запозиченнями англомовного походження впродовж її історичного становлення, особливо на сучасному етапі. Нині науково-технічна термінологія розвивається та поновлюється відповідно до вдосконалення науки й техніки, у ній відбуваються зміни, спричинені входженням до її складу значної кількості спеціальної лексики з англійської мови.

Актуальність дослідження обраної проблематики зумовлена необхідністю здійснення комплексного та всебічного аналізу тенденцій освоєння термінів-англізмів на різних рівнях української літературної мови як мови-реципієнта для можливості їхнього уніфікованого вживання в мовленні та випрацювання практичних рекомендацій щодо внормування англомовних запозичень в українській науково-технічній термінології.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна праця відповідає загальній науковій проблематиці відділу наукової термінології Інституту української мови НАН України “Динаміка поповнення терміносистем української мови на початку ХХІ ст.” (протокол № 7 від 14 грудня 2006 року, державний реєстраційний номер 0107U000993) і пов'язана з дослідженням особливостей творення термінолексики й розвитку терміносистем сучасної української мови, яке проводить кафедра рідної мови та методики її викладання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Мета дисертаційної праці - визначити вплив спеціальної лексики англійського походження на становлення й розвиток української терміносистеми науки й техніки та здійснити системно-структурний опис загальних тенденцій освоєння термінів-англізмів на фонетичному, морфологічному, словотвірному й лексико-семантичному рівнях української літературної мови.

Досягнення поставленої мети безпосередньо пов'язане з розв'язанням таких завдань:

- укласти реєстр науково-технічних термінів англомовного походження, засвідчених у спеціальних текстах і лексикографічних працях; виокремити тематичні групи англізмів, які входять до української науково-технічної термінології;

- розглянути основні науково-теоретичні положення дослідження термінологічних запозичень у мові;

- простежити динаміку входження англомовних лексем до української терміносистеми науки й техніки, визначити їхню роль у її формуванні;

- схарактеризувати тенденції освоєння спеціальної лексики англійського походження на різних рівнях української літературної мови;

- запропонувати альтернативні шляхи уніфікації термінів-варіантів, вирізнених серед фактичного матеріалу дослідження;

- випрацювати практичні рекомендації щодо внормування англомовних запозичень у вітчизняній терміносистемі науки й техніки.

Об'єктом дослідження є англомовні терміни (понад 1000 одиниць), які ввійшли до української науково-технічної термінології в різні періоди її історичного розвитку як частина лексичного складу української мови. До аналізу залучено власне-англомовні лексеми (запозичені безпосередньо з англійської мови й через посередництво інших мов) і похідні терміни (слова, створені в англійській мові на основі грецького або латинського елементу й англійської частини).

Предмет дослідження - процес освоєння науково-технічної термінолексики англомовного походження на різних системних рівнях української літературної мови.

Джерелами фактичного матеріалу слугувала спеціальна науково-технічна література - підручники, посібники, періодичні видання, а також лексикографічні праці - перекладні, двомовні, тлумачні й термінологічні словники, словники іншомовних слів, енциклопедичні видання. Усього до аналізу залучено 87 джерел.

Напрям дослідницької роботи зумовив використання таких методів дослідження: аналітично-описового, пов'язаного з аналізом основних мовних фактів, що розглядаються; порівняльно-зіставного методу дослідження систем української та англійської мов; діахронно-синхронного методу визначення динаміки становлення української терміносистеми науки й техніки; методів морфемного, словотвірного та семантичного аналізу англізмів. Для визначення співвіднесеності кількісних характеристик запозичень під час їхнього освоєння на українськомовному ґрунті використано прийом кількісних підрахунків.

Науковою новизною дисертаційної праці є те, що в ній уперше в українському мовознавстві простежено динаміку входження лексичних одиниць англомовного походження до української науково-технічної термінології з огляду на розвиток відповідних галузей науки, техніки й виробництва на території мови-джерела; комплексно проаналізовано й системно описано загальні тенденції освоєння англомовної науково-технічної термінолексики на різних рівнях української літературної мови; запропоновано альтернативні шляхи уніфікації запозичених термінів-варіантів, зважаючи на результати їхнього освоєння відповідно до чинних норм мови-реципієнта; випрацювано практичні рекомендації щодо внормування та впорядкування української терміносистеми науки й техніки.

Дисертаційна праця має теоретичне значення стосовно таких загальних лінгвістичних понять, як теорія мовної взаємодії, контактування мов, білінгвізм, запозичення й асиміляція іншомовних лексичних одиниць у системі мови-реципієнта. Проведене дослідження доповнює теоретичні положення щодо особливостей національного термінотворення, поглиблює відомості про тенденції формування й становлення української терміносистеми науки й техніки, ілюструє концептуальні науково-теоретичні засади випрацювання фахової лексики.

Практичне значення дисертації визначається тим, що результати дослідження можуть бути корисними для подальшого вивчення процесів адаптації англізмів у різних галузях української науково-технічної термінології; для комплексного опису англомовних запозичень у системі української літературної мови; у процесі дослідження іншомовної спеціальної лексики в інших терміносистемах; під час випрацювання загальних практичних рекомендацій щодо роботи з чужомовними термінами; у процесі написання наукових робіт; у практиці й теорії укладання словників; у викладанні контрастивної лексикології та типології, проблем термінознавства. Рекомендації щодо уніфікованого вживання термінів-варіантів англомовного походження частково сприяють розв'язанню актуальних проблем унормування української науково-технічної термінології.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження були представлені й обговорені на засіданнях відділу наукової термінології Інституту української мови НАН України та кафедри рідної мови та методики її викладання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, а також викладені в наукових доповідях і виголошені на Міжнародній науково-практичній конференції “Наука та практика: Інновація - 2007” (Полтава, 2007 р.); на другій Міжнародній науково-практичній конференції “Мова, культура і соціум у гуманітарній парадигмі” (Кам'янець-Подільський, 2007 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції “Мови і світ: дослідження та викладання” (Кіровоград, 2008 р.); на Міжнародній науковій конференції “Сучасна україністика: наукові парадигми мови, історії, філософії” (Харків, 2008 р.); на Міжнародній науковій конференції “Лінгвалізація світу: теоретичний і методичний аспекти” (Черкаси, 2008 р.); на ІІ Всеукраїнській науковій конференції “Пріоритети сучасного романського та германського мовознавства” (Луцьк, 2008 р.); на Х Міжнародній науковій конференції “Проблеми української термінології СловоСвіт 2008” (Львів, 2008 р.); на науковій конференції “Еволюційні тенденції в мові - ІІІ” (Миколаїв, 2009 р.); на VIII Міжнародній науковій конференції “Українська термінологія і сучасність” (Київ, 2009 р.).

Публікації. Основний зміст дисертації викладено в 12 публікаціях, виконаних одноосібно, з яких 10 - наукові статті у фахових виданнях, затверджених ВАКом України.

Мета й завдання дослідження визначили його структуру й обсяг. Дисертаційна праця складається зі вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку використаної наукової літератури (230 позицій), списку джерел фактичного матеріалу (87 позицій), додатка - покажчика науково-технічних термінів англомовного походження.

Повний обсяг дисертації - 242 сторінки, з них основного тексту - 177 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної праці, окреслено її наукову новизну, теоретичне та практичне значення, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, подано відомості про джерела фактичного матеріалу.

У першому розділі - “Основні аспекти вивчення явищ запозичення в українській терміносистемі науки й техніки” - розглянуто концептуальні науково-теоретичні положення дослідження термінологічних запозичень у мові; витлумачено поняття науково-технічного терміна як основної одиниці науково-технічної термінології; визначено вплив англомовних лексем на формування української терміносистеми науки й техніки з огляду на розвиток відповідних галузей на території мови-джерела.

Установлено, що запозичення термінологічних одиниць має багато спільного з процесами входження та освоєння загальновживаної лексики іншомовного походження. Відповідно воно безпосередньо пов'язане з явищем лінгвістичної взаємодії. Унаслідок мовного контактування відбувається перехід елементів із системи однієї мови до складу іншої. Поява чужомовних одиниць пов'язана з впливом зовнішніх і внутрішніх чинників. У контексті основних положень теорії мовної взаємодії запозичення розглядаємо і як процес входження іншомовних лексем, і як результат цього процесу - запозичені слова.

Проникнення лексичних одиниць до нової мовної системи й подальше функціонування в ній передбачає їхню поступову зміну на чужомовному ґрунті. Відповідно до формальних і функціональних ознак пристосування запозичень до особливостей мови-реципієнта супроводжується їхньою асиміляцією на фонетичному, морфологічному, словотвірному й лексико-семантичному мовних рівнях. Зазвичай підпорядкування іншомовних слів до законів мови-одержувача - тривалий у часі процес, який передбачає проходження ними початкового, поглибленого й завершального етапів адаптації.

Досліджено, що порівняно з освоєнням загальновживаних слів чужомовного походження, асиміляція запозичених термінів характеризується не лише ізоморфними, але й аломорфними рисами (можливість запозичення одиниць різних рівнів структури мови, певні відмінності у формальному пристосуванні та функціональному навантаженні тощо).

Українська науково-технічна термінологія є однією з найбільш насичених іншомовними компонентами національних терміносистем. Результати вивчення особливостей історичного формування й тенденцій сучасного розвитку вітчизняної терміносистеми науки й техніки дали підстави визначити її як цілісну систему, галузі якої тією чи тією мірою пов'язані з виробництвом. Отже, науково-технічну термінологію детермінуємо як сукупність різних галузевих підсистем, що стосуються науки, техніки чи виробництва, де основною одиницею виступає науково-технічний термін - номінант спеціального поняття науково-технічної галузі знання чи діяльності.

Простежено, що становлення та розвиток української науково-технічної термінології безпосередньо пов'язані як із використанням питомих ресурсів, так і з входженням іншомовної спеціальної лексики. Особливо інтенсивно термінологічні лакуни заповнювалися англомовними термінами: прогрес у науці, відповідних галузях техніки й виробництва на території мови-джерела, запозичення номінацій унаслідок відсутності питомих еквівалентів, інтернаціоналізація терміносистеми, “мода” на іншомовні лексеми - чинники, домінантні в процесі запозичення англізмів вітчизняною терміносистемою науки й техніки.

У роботі виокремлено тематичні групи термінолексики, які, за результатами опрацювання джерельної бази дослідження, є найчисленнішими за кількістю англомовних термінологічних одиниць:

1) запозичені з англійської мови загальнотехнічні терміни - назви машин, пристроїв, частин, деталей, процесів і результатів виробництва (багер < bagger, тюбінг < tubing, бампер < bumper) та галузеві терміни, закріплені за окремими галузями терміносистеми науки й техніки, а саме: а) комп'ютерні технології (дискета < diskette, ноутбук < notebook); б) військово-морська справа (шрапнель < shrapnel, танк < tank, бриг < brig, дрифтер < drifter); в) текстильна справа (мерсеризація < mercerisation, мюль < mule); г) будівництво (сайдинг < siding, дильси < deals); д) металургія (ватержакет < water-jacket, блюмінг < blooming);

2) загальнонаукові терміни англомовного походження - лексичні одиниці тих наук (фізика (рад < rad, спін < spin), хімія (умполюнг < umpolung, уайт-спірит < white spirit), інформатика (операнд < operand, рендеринг < rendering)), теоретичні основи яких є фундаментальною базою виробничо-технічних галузей першої групи термінів.

На початкових етапах проникнення до складу української мови (до ХVІІІ ст.) англомовні науково-технічні термінологічні одиниці використовували переважно в термінології морської справи (бімс < beams, бриг < brig, вельбот < whale-boat, кільблок < keelblock). А вже з ХVІІІ ст. і надалі спеціальна лексика, запозичена з англійської мови, починає поступово відігравати вагому роль у формуванні текстильної, будівельної, металургійної та інших галузей. Так, упродовж ХVІІІ-ХІХ ст. активна діяльність англійських учених Дж. Ватта, Дж.-П. Джоуля, Дж.-К. Максвела, В. Ніколя, М. Фарадея, наукові відкриття яких були названі на їхню честь (ват < Watt, джоуль < Joule, максвел < Maxwell, ніколь < Nicol, фарад < Faraday), еволюційні перетворення в сфері техніки, значне вдосконалення процесу виробництва на території англомовних держав (створення першої прядильної машини “Дженні” < “Jenny” та машини для виготовлення вовняної пряжі мюль < mule, отримання патенту на метод мерсеризації < merserisation, винайдення елеватора < elevator, хедера < header, хопера < hopper, скрепера < scraper та багатьох інших пристроїв) - усі ці чинники стали могутнім поштовхом до збільшення частотності використання англомовної фахової лексики для позначення нових явищ і понять в українській мові.

У кінці ХІХ - на початку ХХ ст., а особливо в період “золотого десятиріччя” розвитку української терміносистеми науки й техніки (20-30-ті роки ХХ ст.), незважаючи на превалювання власно-мовної орієнтації в термінотворенні (яку палко відстоювали члени освітньо-культурних і наукових товариств “Галицько-руська матриця”, “Просвіта”, “Наукове товариство імені Т. Г. Шевченка” та ін., а також працівники Інституту української наукової мови), номінації англомовного походження продовжували слугувати ефективним засобом збагачення термінології науково-технічних галузей. Цей період засвідчує появу таких англізмів, як баретер < barreter, бустер < booster, когерер < coherer, комбайн < combine, контейнер < container, пакер < packer та ін.

Починаючи з середини 30-х років ХХ ст., виразний вплив російських термінологічних традицій, а згодом і тимчасове зупинення розвитку вітчизняної науково-технічної термінології внаслідок впливу позамовних чинників, зумовили її формування практично без запозичень не тільки з англійської, але й з інших мов. Однак уже наприкінці 40-х років, а також упродовж 50-60-х років ХХ ст., коли науково-технічний прогрес в англомовних країнах спричинив виникнення чималої кількості наукових понять і технічних інновацій, лексичні одиниці англійського походження знову поповнюють словниковий склад української мови (барн < barn, бридер < breeder, варистор < varistor, віндроуер < windrower, гетер < getter, думпер < dumper, рутер < rooter).

У 70-80-ті роки ХХ ст. науково-технічні винаходи й відкриття, здійснені на території іноземних держав, з різною частотністю поступово проникають до відповідних галузей досліджуваної терміносистеми. Серед англомовних запозичень означеного періоду виокремлюємо, зокрема, грейдер < grader, лазер < laser, мазер < maser, персептрон < perceptron, плеєр < player, риформінг < reforming, твістор < twistor та ін. Основна причина входження англійської спеціальної лексики залишалася незмінною: її запозичували для номінації нових понять і явищ, батьківщиною яких були англомовні країни.

Від початку 90-х років ХХ ст. і до сучасності спостерігаємо інтенсифікацію розвитку й оновлення української науково-технічної термінології. Цей період збагатив її численними запозиченнями з англійської мови, особливо в галузі інформатики, програмування й обчислювальної техніки (вокмен < walkman, інтерлівінг < interleaving, модем < modem, рендеринг < rendering, спулер < spooler). На сучасному етапі виразною є й тенденція до надмірного захоплення англізмами, невиправдане використання їх за умови функціонування автохтонних відповідників із тим самим значенням, а також потреба фахової оцінки доцільності засвоєння англомовних термінів в українській мові.

Функціонування значної кількості запозичень з англійської мови у вітчизняній терміносистемі науки й техніки зумовило потребу в проведенні комплексного лінгвістичного дослідження щодо визначення загальних тенденцій освоєння науково-технічних термінів англомовного походження на різних системних рівнях української літературної мови як мови-реципієнта.

У другому розділі - “Освоєння англомовних науково-технічних термінів на фонетичному рівні української літературної мови” - схарактеризовано загальні тенденції фонетичної адаптації англізмів; виокремлено та проаналізовано терміни-варіанти, окреслено можливі шляхи їхньої уніфікації; з'ясовано окремі аспекти особливостей орфографування спеціальної лексики англомовного походження на українськомовному ґрунті.

Зважаючи на результати проведеного дослідження, стверджуємо, що писемний шлях запозичення науково-технічних термінів з англійської мови зумовлює відтворення їхньої зовнішньої форми здебільшого способом транслітерування (відбулось у 44% проаналізованих лексем: napalm [?neipa:m] - напалм, bagger [?bжg?(r)] - багер), рідше - способом транскрибування (відбулось у 38% термінів: mainframe [?meinfreim] - мейнфрейм, dump [?d mp] - дамп). У незначної кількості англізмів простежено змішування транслітерування й транскрибування (dragline [?drжglain] - драглайн).

З'ясовано, що морфологічний статус компонентів, до складу яких входять фонеми, а також фаховий рівень мовців, які вперше вводять запозичені терміни до українськомовного середовища, є іншими вагомими чинниками, урахування яких обов'язкове під час визначення зовнішньої форми іншомовних лексем.

Як засвідчив проаналізований матеріал, 68% англізмів зберігають наголос, властивий їм у мові-джерелі (collнder - колбйдер), тоді як у 32% термінів відбулася зміна наголосу (bъlldozer - бульдузер), що можна вважати наслідком пристосування запозичень до особливостей акцентуації слів у мові-реципієнті, а також дотриманням одного з основних правил української орфоепії - милозвучності мови.

Між англійськими й українськими фонемами спостережено тенденцію до встановлення діафонічних відношень, які виявляються у вокальних і консонантних субституціях запозичених фонем найближчими до них за звучанням автохтонними. Досліджено, що відтворення голосних мови-джерела супроводжується численними змінами, що пояснюється належністю англійської мови до вокального типу, української - до консонантного.

Передавання голосних, які входять до складу англізмів, здійснюється здебільшого способом субституції дивергентного (наприклад, відтворення англійської фонеми / / українськими /а/, /у/, /е/, /о/: cluster [?kl st?(r)] - кластер, scrubber [?skr b?(r)] - скрубер, husker-picker [?h sk?(r) pik?(r)] - хескер-пікер, drumhead [?dr mhed] - дромхед) або конвергентного характеру (наприклад, заміна англійських голосних фонем, короткої та довгої, однією українською фонемою: hopper [?hop?(r)] - хопер, walkman [?wп:km?n] - вокмен). англомовний фонетичний український

Невластиві українській мові англомовні двоголосні фонеми - дифтонги - переважно монофтонгізуються або замінюються на сполучення фонем, яке не суперечить її фонологічним особливостям: airlift [?e? lift] - ерліфт, modem [?moud?m] - модем, clearance [?kli?r?ns] - кліренс, overdrive [?ouv?(r)draiv] - овердрайв. Водночас зафіксовані випадки відтворення дифтонгів послідовним вживанням двох монофтонгів: outrigger [?aut rig?(r)] - аутригер, windrower [?windrou?(r)] - віндроуер. Таке передавання відображає тенденцію до максимального наближення вимови запозичень у мові-реципієнті до вимови їхніх термінів-прототипів у мові-джерелі, однак суперечить орфоепічним нормам української мови, оскільки містить зіяння голосних.

Англійські приголосні фонеми відтворюються в українській мові переважно способом простої (creep [?kri:p] - крип, monitor [?monit?(r)] - монітор), рідше - синтагматичної субституції (swapping [?swopiз] - свопінг). Між англійськими й українськими приголосними можливе також встановлення діафонічних відношень дивергентного або конвергентного характеру, наприклад: skip [?skip] - скіп, flops [?flops] - флопз, де /s/ > /с/, /з/; trigger [?trig?(r)] - тригер, coherer [kou?hir?] - когерер, де /g/, /h/ > /г/. У дисертації запропоновано переглянути традицію передавання англійської фонеми /g/ українською /г/ і відтворювати її на українськомовному ґрунті автохтонною фонемою /ґ/, яка найкраще відображає диференційні ознаки артикуляції приголосної /g/ (відповідно фонему /з/ доцільно передавати сполученням питомих /н/ і /ґ/).

Серед важких із погляду української вимови сполучень приголосних простежено тенденцію до їх спрощення або розбивання за допомогою вставних голосних, наприклад: plank sheer - планшир, cringles - кренгельс, nipple - ніпель.

Паралельне відтворення звукової та графічної форми англомовних науково-технічних термінів, посередництво інших мов під час запозичення, непослідовність у передаванні тих самих англійських фонем в аналогічних позиціях у різних словах часто спричиняють виникнення фонетичних варіантів (зафіксовано серед 3,4% лексем, наприклад: бейніт - байніт, трейлер - трайлер, каупер - коупер, браузер - броузер, федінг - фединг, чіп - чип, блінкер - бленкер, варікап - варикап, гридлік - гридлик). Оскільки явище варіантності небажане в термінології, то в роботі запропоновано можливі шляхи уніфікації термінів-варіантів, ураховуючи результати їхнього освоєння згідно з чинними нормами української літературної мови (каупер, браузер, фединг, чип, варикап, гридлік) та - у випадках, коли жоден із варіантів не суперечить нормам, - максимально наближене звучання до вимови термінів-прототипів (бейніт, трейлер, блінкер).

Матеріали, отримані в процесі визначення тенденцій фонетичного освоєння англомовної спеціальної лексики, дали підстави зробити певні узагальнювальні висновки стосовно орфографування англізмів в українській літературній мові, а саме: проаналізовано особливості написання складних термінів і слів із подвоєними приголосними; зреалізовано спробу вибору альтернативних лексичних одиниць з-поміж графічних варіантів запозичень (он лайн/онлайн/он-лайн - онлайн). Результати дослідження вирізнених 1,6% англомовних лексем, які мають паралельні форми написання графічними засобами мови-джерела й мови-реципієнта - “неографеми” (flash - флеш, multimedia - мультимедіа), - засвідчили, що, оскільки їхня адаптація супроводжується участю в дериваційних процесах на новому мовному ґрунті, то в українськомовній практиці доцільно усталити орфографування цих термінів кирилицею.

У третьому розділі - “Граматичне освоєння науково-технічних термінів англомовного походження в українській літературній мові” - розглянуто процес морфологічної адаптації англізмів, проаналізовано особливості їхнього морфемного освоєння; визначено словотвірний потенціал лексем англомовного походження на українськомовному ґрунті.

У процесі дослідження з'ясовано, що 92% запозичень є іменниками, і це зумовлено номінативною природою термінів як спеціальних лексичних одиниць. Унаслідок пристосування іменників-англізмів до граматичних особливостей української мови характерними змінами під час їхнього морфологічного освоєння є втрата артикля та набуття лексико-граматичної категорії роду. Здебільшого визначення родової належності запозичень англомовного походження відбувається, зважаючи на їхні формальні показники. Оскільки проаналізовані англізми закінчуються переважно на приголосний, то 82% лексем є іменниками чоловічого роду (клінер < cleaner, вокодер < vocoder, чизель < chisel). Водночас 6% термінологічних одиниць належать до групи іменників жіночого роду (дрена < drain, драга < drag), а 2,2% запозичень набули значення середнього роду (радіо < radio, генрі < henry). Зафіксовано поодинокі випадки впливу семантики англомовних термінів на результати їхнього освоєння на рівні категорії роду (багі < buggy “одно- або двомісний легковий автомобіль зі знімним відкритим кузовом і жорсткою рамою” - іменник чоловічого роду).

Установлено, що парадигма множини англізмів утворюється за граматичними законами української мови (стренер - стренери, крешер - крешери). Виокремлено 2,3% термінологічних одиниць, які не мають граматичної форми множини, однак можуть мати поняттєву категорію числа і, відповідно, семантичне значення множини (дингі < dinghy, мультимедіа < multimedia). Серед проаналізованого фактичного матеріалу вирізнено 29% англомовних термінів, які мають неповну парадигму лексико-граматичної категорії числа (бельтинг < belting, рифлі < riffles). Визначено, що внаслідок пристосування до граматичних норм української мови, 3,8% лексичних одиниць, які були запозичені з англійської мови у формі множини зі значенням однини й зберегли формальний показник множини - закінчення -(e)s (тимберс < timbers, бімс < beams), утворюють множину так само, як відповідні питомі іменники (тимберс - тимберси, бімс - бімси).

Результати дослідження тенденцій освоєння іменників англомовного походження на рівні граматичної категорії відмінка в українській мові засвідчили, що вони відмінюються за правилами мови-реципієнта. Вирізнено незначну кількість запозичень (4% лексем), які є невідмінюваними на українськомовному ґрунті (гіпермедіа < hypermedia, магнето < magneto).

Процес граматичної адаптації англомовних термінів супроводжується певними змінами в їхній морфемній структурі. Унаслідок використання коренезорієнтованої концепції визначення ступенів морфемної подільності іншомовних основ з'ясовано, що в українській мові 41% науково-технічних лексем, запозичених з англійської мови, мають неподільні основи (ширстрек < sheer-strake, лімберс < limbers), 31% - слова з членованою непохідністю основ (крешер < crasher, плотер < plotter), а для 28% англізмів характерна актуалізація морфемної будови внаслідок реалізації семантично-словотвірного зв'язку з іншим запозиченням (слябінг < slabbing - сляб < slab). У процесі освоєння в морфемній структурі англізмів можливим є усічення (інвар < invariable) та нарощення (резистивний < resistive) їхніх основ.

Дериваційна продуктивність 61% запозичень виявилась у творенні від їхніх основ похідних лексичних одиниць. Установлено, що найбільш продуктивними способами словотворення в досліджуваній галузі є: суфіксальний спосіб, осново- та словоскладання, аналітична номінація.

Так, творення прикметників від основ науково-технічних термінів англомовного походження відбувається за допомогою питомих формантів -н-, -ськ-(-цьк-), -ов- (резистор - резисторний, пермінвар - пермінваровий, вінчестер - вінчестерський); абстрактних іменників - суфікса -ість (буферний - буферність, мультиплетний - мультиплетність); дієслів - форманта -ува-(-юва-) (клінкер - клінкерувати, компаунд - компаундувати); іменників-осіб за фахом, родом діяльності - суфіксів -ист-(-іст-), -ер-, -ник- (скрепер - скреперист, телетайп - телетайпіст, ліфт - ліфтер, ватер - ватерник). В українській мові англізми можуть ставати основами для творення віддієслівних іменників на -ування (гетер - гетерування, демультиплексор - демультиплексування).

З'ясовано, що внаслідок осново- та словоскладання як способів словотвірної номінації англомовні термінологічні одиниці стають компонентами складних слів, утворених для конкретизації та деталізації певних понять: екскаватор - екскаваторобудування, тюбінг - тюбінгоукладальник, траулер - траулер-морозильник, трактор - трактор-тягач, трактор-трубоукладач, вейвлет - вейвлет-перетворення, вейвлет-ущільнення. Одночасне використання національної та запозиченої лексем, їхнє поєднання під час творення композитів та юкстапозитів - ознака успішного освоєння англізмів у словотвірній системі української мови.

У процесі проведеного лінгвістичного аналізу визначено, що аналітична номінація зумовлює виникнення значної кількості похідних двокомпонентних словосполучень типу прикметник + іменник та іменник + іменник, де внаслідок поєднання англомовних і питомих лексем можуть виражатися родо-видові відношення (гідравлічний бульдозер, канатний бульдозер, бульдозерний забій, мемістор сигналу, труба ерліфта, тригер захоплення). У складі досліджуваної терміносистеми виокремлено й інші типи багатокомпонентних словосполучень, умотивованих запозиченнями з англійської мови, наприклад: прикметник + прикметник + іменник (порожнистий форсунковий скрубер), іменник + прикметник + іменник (термістор непрямого підігріву), прикметник + прикметник + прикметник + іменник (спринклерний стаціонарний вогнегасний пристрій), прикметник + іменник з прийменником + іменник + прикметник + іменник (силовий тиристор з ланцюгами примусового вимикання).

Серед фактичного матеріалу вирізнено 39% термінологічних одиниць, які не беруть участі в словотвірних процесах на українськомовному ґрунті, а саме: найновіші запозичення (тексель); англізми, які належать до периферійної лексики (шельтердек, чейн); більшість невідмінюваних іменників (магнето) і складних слів, написаних через дефіс (хескер-пікер). Однак вважаємо, що практично всі групи термінів такого типу в разі потреби можуть потенційно стати основами для творення дериватів в українській мові.

У четвертому розділі - “Освоєння англомовних науково-технічних термінів на лексико-семантичному рівні української літературної мови” - проаналізовано зміни семантичної структури запозичень на українськомовному ґрунті; досліджено тенденції адаптації англізмів у контексті явищ полісемії та омонімії; визначено характер синонімічних відношень між англомовними й питомими термінами в галузях української науки й техніки.

З'ясовано, що після проникнення до нової терміносистеми в семантичній структурі спеціальної лексики англомовного походження можуть відбуватися певні зміни. Відповідно проаналізовані в роботі запозичення з семантичного погляду поділено на дві великі групи: 1) терміни, які не зазнали семантичних змін в українській мові (53% лексем); 2) слова, у семантичній структурі яких відбулися певні зміни (47% лексем).

Наші спостереження дають підстави стверджувати, що здебільшого в семантичній структурі англомовних науково-технічних термінів відбувається процес її спрощення (22,5% одиниць), що можна пояснити поширеним у термінології явищем запозичення слів безпосередньо з тим значенням, яке необхідне для конкретної терміносистеми, наприклад: англізм хопер < hopper є моносемантичним в українській мові й позначає “саморозвантажний вагон із кузовом-бункером, яким перевозять сипкі вантажі”, тоді як у мові-джерелі, крім цього значення, має ще два: “1) Контейнер для зберігання сипких матеріалів із відкидним дном; 2) баржа для перевезення та викидання бруду із землерийних машин”. Тенденція до моносемічності терміна водночас гальмує процес ускладнення семантичної структури англомовної спеціальної лексики: лише в 5% термінів збільшилася кількість значень на українськомовному ґрунті (фідер < feeder, вінчестер < winchester).

Звуження та розширення характеру значень унаслідок спеціалізації чи генералізації позначуваних понять (чизель < chisel, шевер < shaver), скорочення та узагальнення диференційних сем (ксерокс < Xerox, кластер < cluster), а також розвиток нових значень на основі метафоричного й метонімічного переосмислення (експрес < express, драглайн < dragline) є іншими типовими змінами в семантичній структурі 19,5% запозичень, установленими та проаналізованими в процесі визначення особливостей лексико-семантичного освоєння науково-технічних термінів англійського походження в українській літературній мові.

Незважаючи на тенденцію до уникнення семантичної різноманітності в термінологічних системах, 16% англізмів унаслідок збереження складної семантичної структури під час запозичення або в результаті розвитку додаткових значень на новому мовному ґрунті функціонують як полісемантичні терміни. Серед проаналізованого матеріалу приклади полісемії зводяться переважно до внутрішньосистемної (1,5% лексем: клаксон < klaxon, крекінг < cracking) та міжсистемної (14,5% одиниць: танкер < tanker, ексгаустер < exhauster).

Ураховуючи результати проведеного дослідження, констатуємо, що до складу української науково-технічної термінології входять англомовні запозичення, які є однозвучними в плані вираження, однак семантично не пов'язані між собою та функціонують на парадигматичному рівні мови-реципієнта як внутрішньогалузеві (5,9% англізмів: стрипер < stripper, економайзер < economiser) та міжгалузеві омоніми (4,8% слів: сліп < slip, кліренс < clearance).

Стрімкий розвиток науки й техніки, потреба деталізації змісту окремих номінацій, паралельне вживання автохтонного й іншомовного термінів із тим самим значенням часто зумовлюють виникнення відношень синонімічного характеру між англомовною та питомою спеціальною лексикою на українськомовному ґрунті. Установлено тенденцію до превалювання англізмів над автохтонними терміноодиницями, що вживаються на позначення тих самих понять, унаслідок лаконічності, однозначності запозичень, можливості подальшого продуктивного творення похідних від їхніх основ, відсутності в них емоційно-експресивного забарвлення, ймовірності виникнення асоціативних уявлень тощо.

З'ясовано, що серед термінологічних пар “англомовне запозичення - автохтонний термін” переважають дублетні відношення (8,9% прикладів): лінтер - пуховідокремлювач, бустер - підсилювач, плотер - графобудівник, каупер - повітронагрівник, брекватер - хвилелом, гідроплан - гідролітак, автокар - автовізок, дигітальний - цифровий, конвертер - перетворювач та ін. Водночас 6,7% синонімічних пар є поняттєвими синонімами й функціонують в українській літературній мові з певними відмінностями в значенні (реплікатор - повторювач, віндроуер - жниварка, тонер - барвник, скролінг - прокручування).

Вважаємо, що використання українських відповідників замість запозичених з англійської мови науково-технічних термінів у випадках, коли вони є дублетами, цілком можливе, бажане й сприятиме збереженню національної домінанти в термінотворенні.

У процесі дослідження виокремлено незначну кількість англізмів (1,8% лексем), у яких процес детермінологізації спричинив розвиток переносного значення (стопор < stopper, софтвер < software). Вживання англомовних термінів не тільки в межах окремої терміносистеми, а й в українській літературній мові загалом, перетворення їх із термінологічних одиниць на загальновживані лексеми вказує на можливість розширення функціональних характеристик запозичень у мові-реципієнті.

Результати дослідження узагальнено у висновках.

Запозичення іншомовних слів - природне й закономірне лінгвістичне явище, зумовлене активізацією контактів між народами, інтенсифікацією мовної взаємодії, еволюційними тенденціями в системі самої мови.

Запозичення лексичних одиниць є не простим передаванням готових елементів однією мовою в систему іншої, а також результатом їхнього органічного освоєння. Тому в процесі дослідження чужомовної лексики важливим є розв'язання питання її адаптації та, відповідно, визначення формальних (максимальне наближення фонетичних, графічних і граматичних характеристик іншомовних слів до особливостей мови-реципієнта) та функціональних ознак асиміляції (лексико-семантичні зміни, дериваційна продуктивність запозичень).

Як елемент фахової мови й засіб професійного спілкування, спеціальна лексика є складником системи загальнолітературної мови, тому освоєння чужомовних термінів характеризується багатьма спільними ознаками з асиміляцією загальновживаних слів іншомовного походження. Водночас мовні явища в термінології мають певну специфіку, тому й процесові освоєння запозичених термінів властиві свої особливості.

Українська науково-технічна термінологія як сукупність різних галузевих підсистем, що стосуються науки, техніки чи виробництва, є надзвичайно багатою на компоненти чужомовного походження. Результати вивчення особливостей її формування засвідчили, що англомовна спеціальна лексика мала вагомий вплив на цей процес: вихід Англії з-поміж інших держав на передову позицію у світі ще в ХVІІІ ст., значні досягнення в галузях англійської науки, техніки й виробництва, а також становище англійської мови як мови міжнародного спілкування зумовили високу частотність використання термінів англійського походження на позначення понять і реалій позамовної дійсності. Провідна роль англомовних країн у світовому науково-технічному прогресі за останні десятиліття зумовила особливо значне проникнення англізмів до складу української науково-технічної термінології.

Проведене комплексне дослідження стосовно визначення тенденцій асиміляції науково-технічних термінів англомовного походження на фонетичному, морфологічному, словотвірному й лексико-семантичному рівнях української літературної мови дає підстави стверджувати, що значна кількість запозичень пристосувались до особливостей системи мови-реципієнта й активно функціонують у ній, перебуваючи на завершальному етапі адаптації: 61% лексем є словотвірно продуктивними на українськомовному ґрунті; у семантичній структурі 47% термінів відбулися певні зміни під час освоєння; для 15,6% англізмів характерні синонімічні відношення з автохтонною лексикою в українській мові.

Подальші наукові розвідки, присвячені вивченню особливостей адаптації англомовних термінів на українськомовному ґрунті, є важливими як у науково-теоретичному, так і в практичному аспектах, насамперед у розв'язанні завдань, пов'язаних із проблемами внормування та стандартизації спеціальної лексики іншомовного походження в українській літературній мові.