Вербальні формули побажань у різноструктурних мовах: прагмасемантичний і лінгвокультурологічний аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М. П. ДРАГОМАНОВА

УДК 81'246.3.367.323.371]39

ВЕРБАЛЬНІ ФОРМУЛИ ПОБАЖАНЬ У РІЗНОСТРУКТУРНИХ МОВАХ: ПРАГМАСЕМАНТИЧНИЙ І ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ

10.02.17 - порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

ПАВЛОВСЬКА ЛЮДМИЛА ОЛЕКСАНДРІВНА

Київ 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі загального мовознавства та славістики Рівненського інституту слов'янознавства Київського славістичного університету, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Тищенко Олег Володимирович, Рівненський інститут слов'янознавства Київського славістичного університету, проректор з наукової роботи

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Баландіна Надія Францівна, Полтавський державний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка, завідувач кафедри загального і слов'янського мовознавства та журналістики

кандидат філологічних наук, доцент Головіна Наталія Борисівна, Ізмаїльський державний університет, завідувач кафедри німецької філології та перекладу

Захист відбудеться 08.12.2009 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.15 у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова за адресою: 01601, м. Київ-30, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова за адресою: 01601, Київ-30, вул. Пирогова, 9.

Автореферат розісланий 07.11.2009 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради К. Д. Паршак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню вербальних формул побажань у різноструктурних мовах з позицій прагмасемантичного і лінгвокультурологічного підходів. У роботі визначено статус вербальних формул на позначення благо- / злопобажань як мовленнєвих актів оптативно-директивних експресивів та як культурних текстів фольклорного характеру. На основі семантичної реконструкції досліджувані одиниці скласифіковано за семантичними опозиціями, символічними архетипами, мотиваційними сферами та аломотивами в англійській, українській, болгарській та чеській мовах.

Сучасна прагматична лінгвістика характеризується тенденцією до актуалізації лінгвокультурологічного підходу у вивченні її одиниць, зокрема таких, які мають фольклорну природу (Т. Агапкіна, Л. Виноградова, О. Тищенко, С. Толстая, М. Толстой, J. Adamowski, J. Bartmiсski, M. Buchowski, A. Engelking, A. Wierzbicka та ін.). З-поміж фольклорно маркованих одиниць особливе навантаження виконують вербальні формули побажань, у яких закодовано досвід певного етносу, його ментально-когнітивні (Б. Малиновський, Дж. Фрезер, L. Lockhart, R. Skelton), аксіологічні аспекти (О. Потебня, М. Сумцов, R. Barber, P. Ellis), особливості прояву словесної магії і первісного мислення (Д. Арнаудов, О. Павлов, І. Франко, K. Briggs, P. Ellis, P. Power та ін.).

Вербальні формули побажань традиційно визначають як: невеликі за обсягом тексти, що входять до мікрообрядів, становлячи важливу частину “народної напівфразеології” (М. Толстой); генетично пов'язані з ритуальними діями ситуативні фраземи (М. Жуйкова); вербально-кодові тексти, що містять сакралізовані смисли, властиві певним обрядодіям (В. Жайворонок); стереотипи ритуально-етикетної поведінки людини (Л. Виноградова, А. Худзік); вигукові фразеологізми з магічною, етикетною та емоційно-виражальною функціями (Г. Кузь); комунікативні фразеологізми (A. Баранов), прагматичні кліше-формативи (Н. Баландіна).

Останнім часом увагу науковців зосереджено на зіставно-типологічному вивченні таких одиниць. Зокрема, лінгвокультурну маркованість побажань зіставлено на матеріалі російської та англійської мов (Т. Распопова, Н. Мекко), російської та чеської (О. Піотровська), болгарської, польської та російської (V. Koseska-Toszewa), німецької та української (Н. Головіна) та ін.

Для реферованої дисертації релевантним є поєднання прагмасемантичного і лінгвокультурологічного підходів до вивчення вербальних формул побажань в англійській, українській, болгарській та чеській мовах, адже важливим для зіставлення є виявлення прагматичного потенціалу досліджуваних одиниць як мовленнєвих актів залежно від ситуативно-обрядового контексту та їхніх мотиваційних особливостей у різних лінгвокультурах.

Методика зіставлення вербальних формул побажань у різноструктурних мовах з позицій заявлених підходів апробується вперше і потребує подальшої розробки й удосконалення.

Актуальність дисертаційної роботи зумовлена її спрямуванням на вивчення прагмасемантичних закономірностей функціонування вербальних формул побажань як мовленнєвих актів загалом та на виявлення їхньої лінгвокультурної маркованості у різноструктурних мовах зокрема. Поєднання зіставно-типологічного і порівняльно-історичного підходів до аналізу вербальних формул побажань є необхідним для здійснення реконструкції зовнішньої і внутрішньої форми цих культурних етимонів, а також для встановлення специфіки їхніх мотиваційних сфер і характеру семантичної опозиції благо- / злопобажання в різноструктурних мовах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Рівненського інституту слов'янознавства Київського славістичного університету в рамках наукової теми “Мовні, культурні та концептуальні моделі світу германських та слов'янських мов” (тема дисертації затверджена вченою радою Рівненського інституту слов'янознавства Київського славістичного університету, протокол № 1 від 28 серпня 2008 р.).

Метою дисертаційної роботи є виявлення прагмасемантичних закономірностей та лінгвокультурологічних особливостей функціонування вербальних формул побажань у різноструктурних мовах.

Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань:

– визначити прагмасемантичні та лінгвокультурологічні засади вивчення вербальних формул побажань;

– розробити методику зіставлення вербальних формул побажань у різноструктурних мовах;

– охарактеризувати конфігурацію зовнішньої прагматики вербальних формул побажань як мовленнєвих актів оптативно-директивного характеру;

– здійснити конфігурацію внутрішньої прагматики оптативно-директивних експресивів за аксіологічною шкалою (благопобажання / злопобажання);

– зіставити лінгвокультурну мотивацію благо- / злопобажань у досліджуваних мовах.

Об'єкт дослідження становлять вербальні формули побажань в англійській, українській, болгарській та чеській мовах.

Предметом дослідження є лінгвокультурні особливості оптативно-директивних експресивів як мовленнєвих актів у різноструктурних мовах.

Джерельною базою дисертації є: Longman Idioms Dictionary (London), Longman Dictionary of English Language and Culture (London); Англо-український фразеологічний словник (К. Баранцев), Англо-русский фразеологический словарь (А. Кунин), Фразеологічний словник української мови (В. Білоноженко та ін.), Словник українських ідіом (Г. Удовиченко); тлумачні словники: Dictionary of Superstitions (D. Pickering), Словарь української мови (Б. Грінченко), етимологічні словники: A consise etymological dictionary of the English language (W. Skeat, Oxford), Online etimological dictionary (D. Harper), Етимологічний словник української мови: в 7-ми томах; Этимологический словарь русского языка:
в 4-х томах (М. Фасмер), Иeskiy Etymologickэ slovnнk (J. Rejzek); лінгвокультурологічні, країнознавчі джерела: A dictionary of British Folk-tales in the English language (Katharine M. Briggs), Mudroslovн nбrodu slovanskйho ve pшнslovнch (F. Иelakovskэ), Българско народно творчество: Пословици, поговорки, гатанки: в 12-ти томах та ін. Загальна кількість вербальних формул побажань становить 746 одиниць: англійська (130), українська (306), болгарська (233) та чеська (77) мови. експресив вербальний побажання мова

Методи дослідження. Зіставно-типологічний метод дав змогу визначити співвідношення спільних / відмінних характеристик у мотиваційних сферах й аломотивах вербальних формул побажань в англійській, українській, болгарській та чеській мовах; порівняльно-історичний - реконструювати зовнішню та внутрішню форму зіставлюваних одиниць із міфологемним і релігійним компонентом семантики; метод семантичних опозицій - визначити прагматичну мотивацію аксіологічної семантики благопобажань / злопобажань у різноструктурних мовах; методика компонентного аналізу сприяла виявленню домінантних сем у семантичній структурі досліджуваних одиниць; процедура кількісного аналізу - встановленню кількісних показників у семантичних групах вербальних формул благо- / злопобажань в англійській, українській, болгарській та чеській мовах.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що в роботі вперше виявлено: тенденцію до кількісної переваги негативно маркованих побажань в англійській, українській, болгарській та чеській мовах: злопобажань 746 одиниць, порівняно із позитивно маркованими побажаннями - 81 одиниця; спільну структуру оптативних директивів як мовленнєвих актів із наявністю дейктично вираженого (експліцитно / імпліцитно) адресанта та (означено / неозначено-особового) адресата у зіставлюваних мовах; спільну лінгвокультурну мотивацію для чотирьох мов у злопобажаннях (смерті та недовгого віку, нечисті, хвороби, кари, гніву) / благопобажаннях (здоров'я) та відмінну довгого віку (ч.), гараздів у господарстві (англ.), щастя й удачі, багатства, блага та заступництва божественних сил (болг.).

Теоретичне значення дисертації пов'язане із поглибленням положень сучасної лінгвістичної прагматики (культурна мотивація ілокутивних актів побажань), теорії міжкультурної комунікації (способи вираження побажального змісту в різних лінгвокультурах), лінгвокультурології (структура малих форм фольклору крізь призму мови та культури).

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їхнього застосування в процесі підготовки спецкурсів з міжкультурної комунікації, у викладанні навчальних дисциплін: “Порівняльна типологія англійської та української мов”, “Загальне мовознавство”, “Лінгвокраїнознавство”, “Лексикологія чеської мови”, “Лексикологія болгарської мови”, “Перекладацький аналіз тексту”. Опрацьований фактичний матеріал може стати у пригоді при укладанні двомовних словників вербальних формул побажань.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлювалися в доповідях на п'ятьох міжнародних наукових конференціях: “Етнокультурні цінності та сучасна філологія” (Рівне, 2006 р.), “Міжнародна лінгвістика та формування іншомовної комунікативної компетенції” (Київ, 2006 р.), “Мова і традиційна міжнародна культура: ідеї, проблеми, пошуки” (Рівне, 2008 р.), “Мова і культура” (Київ, 2009 р.), “Семантика мови і тексту” (Івано-Франківськ, 2009 р.) та на одній всеукраїнській науковій конференції “Пріоритети германського і романського мовознавства” (Луцьк, 2008 р.).

Публікації. Проблематику, теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження викладено у семи статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з переліку умовних позначень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (280 найменувань, з яких 49 - іноземними мовами), списку довідкової літератури (50 найменувань). Повний обсяг дисертації - 214 сторінок, основний зміст викладено на 165 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, визначено завдання, об'єкт, предмет, наукову новизну дисертації, методи дослідження, охарактеризовано фактичний матеріал, теоретичне й практичне значення здобутих результатів, указано форми апробації та структуру роботи.

У першому розділі “Прагмасемантичні та лінгвокультурологічні засади вивчення вербальних формул побажань у різноструктурних мовах” визначено характер співвідношення слова та висловлення як вербальних формул побажань, з'ясовано їхні прагмасемантичні особливості як мовленнєвих актів та лінгвокультурну специфіку як фольклорних текстів; розроблено методику зіставлення вербальних формул побажань у різноструктурних мовах.

У сучасній лінгвістиці існує два підходи до розгляду побажань: лінгвопрагматичний, представники якого розглядають побажання як вид мовленнєвої діяльності, позначений ілокутивною інтенцією і зорієнтований на бажаний перлокутивний ефект (Н. Баландіна, М. Гусаренко, Н. Мекко,
A. Chudzik) та лінгвокультурологічний, де об'єкт дослідження становлять малі форми фольклору, в яких закодовано сакралізовані смисли, характерні для певних обрядодій (Т. Агапкіна, Л. Виноградова, Н. Головіна, В. Жайворонок, О. Тищенко, С. Толстая, М. Толстой, K. Briggs, A. Engelking, C. Jobes, L. Lockhart).

У дисертаційному дослідженні пропонується поєднання двох підходів до вивчення вербальних формул побажань (далі ВФП), які є: по-перше, ілокутивно-вмотивованими одиницями, що реалізуються через елементи зовнішньої і внутрішньої прагматики та визначаються як оптативно-директивні експресиви; по-друге, структурно-стійкими, стереотипними, закодованими одиницями, яким властива колективна культурна пам'ять певних етнолінгвоспільнот.

Оптативно-директивні експресиви - це вербальні формули із позитивною / негативною оцінною семантикою бажальності, яка на формальному рівні виражається через наказовий та умовний (спонукальний, бажальний) способи дієслівно-дейктичних конструкцій. Останні розмежовуються на 1) директиви - за наявності об'єкта апеляції (англ. Go to blazes (V (inf) + S (nom); укр. Дай Боже (Бог) здоров'я (V (imp) + S (nom) + S (acc)), болг. Иди на оня свет (V (imp) + Prаep + S (nom), ч. Jdi na horoucн horu (V (imp) + Praep + S (loc)); 2) оптативні директиви - з опосередкованим значенням апелятивності (англ. May the good saints protect you (V (aux) + Adj + S + V (inf)) + Pron (acc)), укр. Бодай тебе взяла завійниця (Part + Pron + V (imp) + N (nom), болг. Господ ум и разум да ти даде (S (nom) + S (nom) + S (nom) + Part + Pron + V (imp)), ч. Bodejћ ti psi hudlн (Part + Pron (dat) + S (nom) + V (imp)) та 3) власне оптативи, що позбавлені семантики апелятивності, оскільки ґрунтуються на інтенції мовця до самого себе або до неозначених осіб (англ. Evil, death short life (S (nom) + S (nom) + Adj + S (nom), укр. Аби-с весела, як весна, багата як осінь (Part + Adj + S (nom) + Adj + S (nom)), болг. На онай свет (Praep + Adj + S (nom), ч. Иerva v duљi do skonбnн (S (gen) + Praep + S (loc) + Praep + Adv) (табл. 1, стор. 6).

У дослідженні підготовлено теоретико-методологічну базу вивчення ВФП з позицій комунікативної прагмасемантики та лінгвокультурології. Ці підходи дають змогу розглядати такі одиниці крізь призму теорії мовленнєвих актів та реконструювати первісне значення благо- / злопобажань у зіставлюваних лінгвокультурах.

Зіставлення англійських, українських, болгарських та чеських ВФП здійснювалося за такою методикою. На першому етапі було визначено зовнішню прагматику вербальних формул побажань як оптативно-директивних мовленнєвих актів (директиви, оптативні директиви, оптативи). На другому етапі здійснювалося зіставлення внутрішньої прагматики оптативних директивів, що мають експресивно-оцінну семантику, на основі якої розрізняються як благо- / злопобажання. На третьому етапі експресиви благо- / злопобажання проаналізовано за семантичними опозиціями і символічними архетипами. Останній етап спрямовувався на виявлення спільних / відмінних мотиваційних сфер та аломотивів вербальних формул побажань в англійській, українській, болгарській та чеській мовах.

У другому розділі “Прагмасемантична характеристика вербальних формул побажань у різноструктурних мовах” проаналізовано структуру зовнішньої прагматики вербальних формул побажань в англійській, українській, болгарській та чеській мовах, виявлено їхні ілокутивні складники та визначено роль архетипної символіки благо- / злопобажань з урахуванням семантичних опозицій.

За системою мовленнєвих актів Дж. Серля ВФП визначено як побажання-експресиви (далі ПЕ), зумовлені наміром адресанта висловити

Таблиця 1

Кількісна характеристика вербальних формул побажань

свої позитивні (англ. May your shadow never grow less, укр. Щоб ти був сильним, як дуб,болг. Здрав да бъдеш като кукуряк, ч. Aќ ti љtмstн kvete) або негативні емоції щодо адресата (англ. A red nail on the tongue that said it, укр. Щоб тобі світ замакітрився, болг. Да ти изсъхнат ръцете до лахтете, ч. Nech tм tшi sta katщv vezme).

Зовнішню конфігурацію ПЕ формує прагматична пресупозиція - потенційна налаштованість адресанта на істинність змісту, сформульованого у пропозиції з огляду на ритуально-магічний характер благо- / злопобажань; ілокуція як семантико-прагматичний намір вплинути на свідомість чи поведінку адресата; адресант, що здійснює акт вербального побажання (1), + пропозиції (2) ((1) я хочу + (2) тобі добре; (1) я хочу + (2) тобі погано)); імпліцитне / експліцитне прагматичне значення перформатива бажаю і система дейктичних актуалізаторів (англ. May the devil tear you, укр. Сіль тобі в оці, болг. Господ ум и разум да ти даде, ч. Aќ ti jde vљechno jako po lнhбch).

З позицій внутрішньої прагматики ПЕ є культурними текстами, що розкриваються через уявлення адресанта / адресата про джерела безпеки у благопобажаннях та небезпеки - у злопобажаннях. Міфологічний простір ПЕ має горизонтальну та вертикальну структуру.

Горизонтально він структурується через систему опозицій як інтеркультурних констант. Логіко-семіотичне оцінне протиставлення добро (англ. Much good may it do you, укр. Подаруй тебе, Боже, ласков свойов, болг. Да даде господ да се ражда на дърво и камъне, макар и неял го, ч. Mмj se dobшe) / зло (англ. May mischief befall, укр. Іди під лихо, болг. Бесо да те хване, ч. Jdi ke vљem пбsщm) є характерним та універсальним для колективної архаїчної свідомості. Добро етимологічно сягає і.-є. *bod-rъ, *dhabh-ro “підходящий, хороший”, псл. *dobrъ “відповідний, підходящий, добрий”, д.-в.-н. tapfar “хоробрий, сильний, міцний, збитий” (J. Reizek, М. Фасмер). Зло псл. *zъlъ (поганий, злий) виведено із і.-є. *мhulo- “кривий, покривлений”, *мhuеl “відхилятися (від правильного шляху)” (J. Reizek), д. - інд. hvбrati, hvбlati “іде непрямими шляхами, петляє, спотикається, падає” (М. Фасмер).

На основі опозиції добро - зло виявлено й інші протиставлення:

1) свій (англ. God (Lord) bless you, укр. Будь здорова, як вода, багата, як земля, щаслива, як зоря, болг. Бог да ми те оздравее, ч. Mмj vљechno do Boha) / чужий (англ. May spears of battle destroy him, укр. Пішов би ти туди, куди Макар телят не ганяв болг. Иди, та се не врати оттада ч. Aќ se octneљ kde vlci vyjн);

2) життя (англ. May your shadow never grow less укр. Доброму чоловіку продовж, боже, віку, болг. Да те поживи господ триста години, ч. Bodejќ ћivй vody, nechќ bude tмlo beze љkody) / смерть (англ. Let it not be long till you die despite the son of God, укр. А безголовъя та короткий вік на тебе, болг. Да ти посадят на гробът цветье, ч. Jdi na љibenici);

3) здоровий (англ. Health be yours, укр. Дай, Боже, жартувати, аби не хорувати, болг. Дал ти господ здраве и кола имане, ч. Hodnм љtмstн a zdravн) / хворий (англ. May you be afflicted with the itch and have no nails to scratch with, укр. Щоб тебе родимець побив (взяв), болг. Гущере да блюваш, ч. Vem tм neћќ);

4) чистий (англ. May the good saints protect you, укр. Хоч руда та погана, та доля її кохана, болг. Господ здраве да ти дава, ч. Bodejћ ti je mysl vћdy zdravб) / нечистий (англ. May the devil make a fool of you, укр. Іди к бісовому батькові, болг. Да та вземе Панчо, ч. Kyћ tм иert z rosola snмdl);

5) цілий (англ. To wish one all the luck in the world, укр. Бувай здорова од припічка до порога, болг. Дал ти господ здраве и кола имане, ч. Aќ ti jde vљechno co po љтuшe) / не-цілий (англ. May the devil tear you, укр. Щоб ти лопнув, болг. Пукни, тресни, ч. Aќ ti had oиi vyљtipe);

6) верх (англ. Мay go as high as the shaft of the missile and in the clouds of heaven, укр. Щоб тебе горою підняло, болг. Да си изгори главата ч. Hrom ti do иepice) / низ (англ. A mountain landslide down upon you, укр. Земля би ти побила, болг. Тая земя у очите му ожива, ч. Aќ tм zem pohltн), що є амбівалентними символами, які можуть виступати в архаїчній свідомості носіїв мов як благодатна / каральна сили.

Зазначені вище опозиції взаємодіють із менш актуалізованими протиставленнями щастя - не-щастя, прямий - кривий, білий - чорний, довгий - короткий.

Вертикальну структуру міфологічного простору ПЕ утворюють архетипні космогонічні символи на позначення елементів першобуття - води, вогню, землі й повітря.

Вода у благопобажаннях виступає як сила життєдайна (англ. Deep peace of the running waves on you, укр. Будь здоровий, як вода, ч. Bodej ti ћivй vody, nechќ bude tмlo beze љkody), окрім болгарської мови. Натомість в злопобажаннях вода позначає середовище життя нечистої сили і душ померлих (англ. May every day of it be wet for ye, укр. Бодай ти з водою поплив, болг. Да те отнесе мътната вода), за винятком чеської.

Вогонь, попри його міфологічні статуси благодійної, очищувальної та захисної сили, у ПЕ виступає лише у злопобажаннях як сила вбивча та небезпечна (англ. Go to blazes, укр. Щоб ти зітлів, болг. Да си изгори глава та, ч. Jdi na upalenн). У слов'янських мовах каральна функція вогню стійко пов'язується із іменем, атрибутами та діями вищих божественних сил (англ. Fire and brimstone, укр. Хай тебе Перун трісне, болг. Да те гръмне, да те светне, да те тресне, ч. Hrom tм zapal).

Статус землі як сили обожнюваної виявлено лише в ірландському (англ. May the good earth be soft under you when you rest upon it) та в українському ПЕ (укр. Щоби ся мав, як свята земля). Земля як символ смерті актуалізується у злопобажаннях (англ. Six horse-loads of graveyard clay on top of you, укр. Щоб тебе, окаянного, земля не прийняла, болг. Да го не приеме земята, ч. Aќ tм zem pohltн).

Хоча повітря (вітер, вихор) й співвідносилося в міфологіях світу з чоловічим, легким, духовним началом, у ПЕ він виступає як нищівна сила (англ. May ill wind and snow … follow her, укр. Лети з усіма вихрами, болг. Ега те ветър отнесе) окрім чеської мови. Ці архетипні символи набули культурно- благопобажальної і злопобажальнї семантики.

У третьому розділі “Лінгвокультурна характеристика мотиваційних сфер вербальних формул побажань у різноструктурних мовах” з'ясовано характер взаємодії прагмасемантичної структури благопобажань і злопобажань з їхніми мотиваційними сферами та аломотивами з огляду на національно-культурний компонент семантики в англійській, українській, болгарській та чеській мовах.

Під мотивацією в роботі розуміємо внутрішню форму, покладену в основу ВФП, яка маніфестується через конкретні аломотиви - варіанти мотивів (С. Неклюдов).

Вербалізація благопобажального змісту (див. табл. 1) виражена у таких мотиваційних сферах, які різною мірою актуалізуються в побажаннях `здоров'я'(англ., укр., болг., ч.), `довгого віку' (англ., укр., болг.), `щастя й удачі' (англ., укр. ч.), `гараздів у господарстві' (укр., болг., ч.), `багатства' (англ., укр., ч.), `блага для душі та заступництва божественних сил' (англ., укр., ч.).

Зіставлення ВФП у чотирьох мовах засвідчило, що мотиваційна сфера `здоров'я' спільна для англійської, української, болгарської та чеської лінгвокультур (англ. May you live a long life full of gladness and health, укр. Бувай здорова од припічка до порога, болг. Бог да ти чува здравето, ч. Bodejћ jsi zdrav byl).

Мотиваційна сфера `довгого віку' має генетичні характеристики: в болгарській мові виявлено аломотиви `із сивиною та зміненим у глибокій старості кольором очей людини' (болг. Да ти побелее главата като на магарето коремът, Да му посинеят очите), в англійській і українській - `із побажанням діждати онуків' (англ. May you see your children's children, укр. Дай, Боже, діждати онуків), в українській - `чути довго голос зозулі' (укр. Хай зозуля тобі довгий вік кує).

Побажання `щастя й удачі' виявлено в трьох мовах, окрім болгарської (англ. May you have all the happiness and luck that life can hold, укр. Будь здорова, як вода, багата, як земля, щаслива, як зоря, ч. Aќ ti љtмstн zpнvб (kvete)), а побажання `гараздів у господарстві' - слов'янський ареальний мотив (укр. Дай Боже хлібцеві урожаю, а вам здоров'я, болг. …желт мамул на леса, голем грозд на лоза, ч. Аby vбm krбvy љtastnм potelily, kobyly ohшebily, svinм oprasily, ovce pokotily, vиely pomnoћily, po stodolбch, po kumorбch od Pana Boha dosti).

Побажання `багатства' має такі кореляції у зіставлюваних мовах: в англійській - пов'язується `із зиском та побажанням не мати значних витрат' (англ. May your pockets be filled with gold), в українській - `із весною як порою відродження природи та осінню як порою збирання врожаю' (англ. Аби-с весела, як весна, багата як осінь); в чеській - аломотив `побажання достатку' (ч. Mмj, co hrdlo raин). Побажання `блага для душі' зорієнтоване на християнські аломотиви `заступництва, допомоги, милосердя з боку Господа', святих і взагалі `божого благословення', воно виявлено в трьох мовах: (англ. May the good saints protect you, укр. Подаруй тебе, Боже, ласков свойов, ч.. Mмj vљechno do Boha).

Мотиваційна сфера вербального вираження злопобажального змісту в побажаннях смерті англійської, української, болгарської та чеської мов (див. табл. 1) реалізується за наявністю таких аломотивів: `недовгого віку' (англ., укр., болг.), `важкої смерті' (англ., укр., болг., ч.), `не-своєї смерті' (англ., укр., болг., ч.), `ганебної смерті' (англ., укр.), `нечистої смерті' (англ., укр., болг., ч.), `відсутності смерті' (англ., укр., бол.) та побажанням `не народитися' (ч.).

Аломотив `недовгого віку' корелює в англійській мові зі злом та втратою Божої прихильності (англ. Let it not be long till you die despite the son of God), в українській - зі смертю в молодому віці (укр. А щоб тобі віку як у кози хвіст), у болгарській - зі смертю неодруженим (болг. Да ти посадят на гробът цветье). Побажання `смерті' в англійській мові не пов'язується із ритуальними діями над небіжчиком, із перенесенням його до місця спочинку, із фрагментами релігійного поховального обряду, натомість відповідні мотиви актуальні у слов'янських мовах (укр. Винесли би тє на марах, болг. Да го покрият с платно, ч. Bodejќ bys nenaљel mнsta v hrobм). Водночас побажання `важкої смерті' та аломотив `не-своєї смерті', зокрема й тваринної, є однаково актуальними як для англосаксонської, так і для слов'янської лінгвокультурної традиції (англ. The death of the kittens to you, укр. А вмирав бис не свойов смертев, болг. От своя смърт да не умре, ч. Aby tм kat spral). Мотивація побажань `нечистої смерті' в англійській та українській мовах маркується образом “нечистого” покійника, якого позбавляли атрибутів поховального обряду, в даному випадку присутності священника: (англ. A death without a priest to him in a town without a clergyman, укр. Щоб тебе піп не ховав). Виразно генетичним є аломотив `не народитися', засвідчений тільки чеською мовою (ч. Bodejћ jsi se ani nenarodil).

Вербалізація змісту мотиваційної сфери `відсилання до нечистого локусу' реалізується в таких аломотивах: `відсилання у нечисте місце' (англ., укр., болг., ч.), `відсилання у сферу впливу архетипних символів води' (англ., укр., болг.), `вогню' (англ., болг.), `повітря (вітру)' (англ., укр., бол., ч.), `відсилання у віддалений простір' (далеко) (англ., укр., бол., ч.).

Типологічними в мовах є три аломотиви: `відсилання у нечисте місце', `відсилання у сферу впливу архетипного символу повітря' та `відсилання у віддалений локус (далеко)'. Зокрема, відсилання у нечисте місце має свої витоки в язичництві, адже локуси нечистої сили в мовах є практично тотожними (вода, кропива (трава), гора, порожнє місце, хащі, далекі місця, пекло). Аломотив `відсилання у віддалений локус (далеко)' вербалізується нарізно: в англійській та чеській мовах - через відсилання до відділених міст (англ. Go to Hanover, ч. Jdi do Prиic), у болгарській - через бажання не повернутися (болг. Иди, та неврит), у чеській - через відсилання за межі людських осель (ч. Jdі za humna, Jdi na krkavин zбmek). У болгарській мові відсилання “іди” як активна дія самого адресата є спорадичним і майже не представлене (болг. Иди, та се не врати оттада); `відсилання ж до демонічних істот' широко представлене в англійській, українській та чеській мовах (англ. Go to the Dickens, укр. Іди к бісу, ч. Jdi ke vљem иertщm); `відсилання до нечистих тварин' виявлено - у чеській мові (ч. Jdi ke vљem kozlщm, Jdi na krkavин zбmek). Системи аломотивів в усіх мовах, хоча й нарізно, зорієнтовані на вербальне відлучення адресата від “своїх” шляхом іменування місць, проклятих Богом і людьми.