Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

УДК 811. 111'42'367.4

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Вільні атрибутивні словосполучення як засіб об'єктивації гендерних стереотипів (на матеріалі сучасного британського газетного дискурсу)

Лукьянова Тетяна Геннадіївна

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії та практики перекладу англійської мови Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Мартинюк Алла Петрівна, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, професор кафедри теорії та практики перекладу англійської мови.

Офіційні опоненти:

- доктор філологічних наук, професор Швачко Світлана Олексіївна, Сумський державний університет, завідувач кафедри перекладу;

- кандидат філологічних наук, професор Олікова Марія Олександрівна, Волинський національний університет імені Лесі Українки, завідувач кафедри прикладної лінгвістики.

Захист відбудеться "17" червня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 7-75.

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розіслано "14" травня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.В. Солощук.

Анотація

Лукьянова Т.Г. Вільні атрибутивні словосполучення як засіб об'єктивації гендерних стереотипів (на матеріалі сучасного британського газетного дискурсу). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. - Харків, 2009.

У дисертації запропоновано когнітивно-дискурсивний підхід до дослідження об'єктивації гендерних стереотипів гендерно маркованими вільними атрибутивними словосполученнями у сучасному британському газетному дискурсі. Гендерно марковані вільні атрибутивні словосполучення розглядаються як синтаксичні одиниці, що містять стрижневу номінацію (безобразну, раціонально оцінну або образну, емоційно оцінну), референтом якої є особа чоловічої або жіночої статі, та один чи кілька атрибутів-параметризаторів, які приписують референту певну стереотипну характеристику.

У роботі з'ясовано семантико-прагматичні, ідеографічні й когнітивні характеристики гендерно маркованих вільних атрибутивних словосполучень, що надають їм стереотипотвірного потенціалу й обумовлюють їх регулятивну функцію. Встановлено конфігурацію маскулінних та фемінінних гендерних ролей як складників стереотипів, відображених словосполученнями. Визначені кореляти метафор, що лежать у підґрунті образної концептуалізації референтів словосполучень.

Ключові слова: когнітивно-дискурсивний підхід, гендерний стереотип, вільне атрибутивне словосполучення, раціональна та емоційна оцінка, регулятивна функція, гендерна роль, метафора.

Аннотация

Лукьянова Т.Г. Свободные атрибутивные словосочетания как средство объективации гендерных стереотипов (на материале современного британского газетного дискурса). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина. - Харьков, 2009.

В диссертации предложен когнитивно-дискурсивный подход к исследованию объективации гендерных стереотипов гендерно маркированными атрибутивными словосочетаниями в британском газетном дискурсе конца ХХ - начала ХХІ столетий. Гендерно маркированные свободные атрибутивные словосочетания рассматриваются как синтаксические единицы, содержащие опорную номинацию (безобразную, рационально оценочную или образную, эмоционально оценочную), референтом которой выступает лицо мужского или женского пола, и один или несколько атрибутов-параметризаторов, приписывающих референту определенную стереотипную характеристику.

В работе выявлены семантико-прагматические, идеографические и когнитивные характеристики свободных атрибутивных словосочетаний, наделяющие их потенциалом стереотипа и обусловливающие их регулятивную функцию. Установлена конфигурация маскулинных и фемининных гендерных ролей как составляющих стереотипов, отражаемых словосочетаниями. Определены корреляты метафор, лежащие в основе образной концептуализации референтов словосочетаний.

В результате сравнительного анализа атрибутивных словосочетаний мужской и женской референции маскулинного и фемининного субъектов дискурса установлено, что субъекты-мужчины ориентируются на традиционные эталоны, тогда как субъекты-женщины исходят как из традиционных, так и альтернативных эталонов. Эти представления реализуются в конструировании традиционных маскулинных ролей успешного социального деятеля (профессионала/политика/бизнесмена), забутливого мужа/отца и кормилица семьи, а также традиционной фемининной роли хранительницы домашнего очага и альтернативной фемининной роли успішного профессионала.

В результате сравнительного анализа атрибутивных словосочетаний мужской и женской референции гендерно неопределенного субъекта дискурса доказано, что современный британский газетный дискурс отражает как традиционные, так и альтернативные представления о желаемых гендерных ролях. Референт-мужчина представлен как индивид, ориентированный на социальный успех и наделенный характеристиками, обеспечивающими ему конкурентоспособность в социальной жизни и возможность обеспечить семью. Эти представления отражены в традиционных маскулинных ролях успешного социального деятеля (профессионала/политика/бизнесмена), брутального мачо, забутливого мужа/отца и кормилица семьи, сексуального красавца. Референт-женщина представлена как личность, ориентированная на семью и наделенная качествами, характеризующими ее как эффективного партнера мужчины. Это отображено в фемининной роли хранительницы домашнего очага. Представление о женской красоте как товаре воплощено в роли сексуальной красавицы. Альтернативные эталоны репрезентированы фемининными ролями успішного профессионала, агресивной конкурентки и хранительницы-успешного профессионала.

Тенденции, связанные с позитивной оценкой приобретения мужчинами традиционно женских качеств и наоборот, а также приданием мужской внешности большей ценности, свидетельствуют о некоторой аксиологической переориентации маскулинного британского социума в сторону принятия фемининных общественных ценностей.

Установлено, что содержание метафорических ассоциаций гендерно неопределенного субъекта дискурса остается в пределах традиционных аксиологических ориентиров. Участие гештальта в формировании структуры значения опорных или атрибутивных компонентов исследуемых словосочетаний уподобляет социально успешного референта-мужчину золоту, колосу, гиганту, звезде; влиятельного - иконе; слабого - женщине или ребенку; тупого - свинье; ретроградного - динозавру; самовлюбленного - Нарциссу. Референт-женщина привлекательной внешности уподобляется маленьким животным, мифическим или сказочным персонажам, цветам, спиртным напиткам, абстрактным явлениям; привлекательная, но глупая и беспомощная женщина - птицам, куклам, детям, еде; непокорная бунтарка - драгоценным камням; опасная искусительница - сирене; распущенная и агрессивная - дикой кошке. Наличие гештальта позволяет словосочетаниям передавать не только рациональную оценку, но и эмоциональное отношение к референту, что усиливает их регулятивный потенциал.

Ключевые слова: когнитивно-дискурсивный подход, гендерный стереотип, свободное атрибутивное словосочетание, рациональная и эмоциональная оценка, регулятивная функция, гендерная роль, метафора.

Abstract

Thesis for a candidate degree in philology. Speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Vasyl Karazin Kharkiv National University. - Kharkiv, 2009.

This dissertation presents a cognitive-discursive approach to researching objectification of gender stereotypes by means of gender marked free attributive phrases in the contemporary British newspaper discourse. Gender marked free attributive phrases are regarded as syntactic units containing a noun component of male or female reference and one or several attributive components which ascribe a certain stereotypical feature to the referent. Both components can be image-free, rationally evaluative or image-bearing, emotionally evaluative.

The thesis reveals semantic and pragmatic, ideographic and cognitive characteristics of gender marked free attributive phrases which supply them with stereotypical potential and regulative function. The paper establishes configuration of masculine and feminine gender roles as constituents of stereotypes reflected by the phrases and singles out metaphor correlates which provide a basis for image-bearing conceptualisation of their referents.

Key words: cognitive-discursive approach, gender stereotype, free attributive phrase, rational and emotional evaluation, regulative function, gender role, metaphor.

1. Загальна характеристика роботи

Реферована дисертація присвячена дослідженню вільних атрибутивних словосполучень як засобів об'єктивації гендерних стереотипів у британському газетному дискурсі кінця ХХ - початку ХХI століть.

Розвиток сучасного мовознавства пов'язаний з формуванням когнітивно-дискурсивної парадигми (О.С. Кубрякова), яка розширила горизонти когнітивних досліджень (М.М. Болдирєв, С.А. Жаботинська, В.І. Карасик, М.М. Полюжин, Й.А. Стернін, Г.Г. Слишкін), сконцентрувавши увагу лінгвістів на дискурсивній реалізації структур знань, зокрема концептів (Л.І. Бєлєхова, О.П. Воробйова, О.І. Морозова, В.Г. Ніконова, А.В. Олянич, Л.С. Піхтовнікова, А.М. Приходько, Ю.С. Степанов, І.С. Шевченко та інші) та стереотипів (А.Д. Бєлова, Ю.Є. Прохоров, В.А. Рижков, Ю.О. Сорокін, І.Є. Фролова), а також їх ролі в регулюванні соціальної поведінки людини відповідно до загальнолюдських, лінгвокультурних й соціально групових цінностей та норм (А.М. Баранов, В.З Дем'янков, А.П. Мартинюк, Г.Г. Почепцов, О.М. Рудяков, О.Й. Шейгал, R.Blakar, R. Wodak).

Значний інтерес викликають гендерні стереотипи, що відбивають лінгвокультурні уявлення про найсуттєвіші властивості й поведінкові характеристики чоловіка та жінки. Аналіз об'єктивації гендерних стереотипів проводиться на матеріалі лексики (О.Л. Бєссонова, О.В. Дудоладова, О.С. Бондаренко, Г.І. Емурсуїнова, А.Л. Кисельова, М.С. Колеснікова, О.В. Маланіна, Є.В. Милосердова, М.О. Олікова, І.Г. Ольшанський, Н.О. Паскова, Н.В. Соколова), фразеології (І.В. Зикова, Д.Ч. Малішевська), паремії (Ю.В. Абрамова, А.В. Артемова, А.С. Бикова, А.В. Кириліна, С.О. Швачко), фольклорних казок та дитячої поезії (О.В. Ткачик), стилістичних засобів комічного у текстах англомовних анекдотів (А.С. Птушка), аксіологічно навантажених мовних виразів у художньому дискурсі (М.О. Яценко).

Разом з тим, практично не існує робіт, які б висвітлювали специфіку вербалізації гендерних стереотипів у синтагматичному плані, хоча провідні когнітологи, зокрема О.С. Кубрякова, пов'язують подальший розвиток вивчення концептуальних структур саме з зосередженням на аналізі закономірностей сполучуваності мовних форм, яка відбиває норми узгодження відповідних концептуальних структур.

Результати досліджень сполучуваності (Т.А. Аполонська, Ю.Д. Апресян, А. Вежбицька, Л.І. Ілія, Р.Г. Коваленко, В.А. Курдюмов, М.В. Нікітін, О.І. Потапова, О.В. Рахіліна, С.Г. Тер-Мінасова та інші) створюють передумови для вивчення стереотипотвірного потенціалу вільних атрибутивних словосполучень, які, позначаючи референтів чоловічої та жіночої статі, актуалізують у британському газетному дискурсі соціокультурні уявлення про типові та бажані характеристики, асоційовані з приналежністю індивіда до чоловічої або жіночої статі у британській лінгвокультурі.

Актуальність теми дисертації визначається відповідністю її об'єкта й методології загальній антропоцентричній спрямованості сучасного мовознавства. Антропоцентризм дослідження полягає у залученні до ситуації, віддзеркалюваної дискурсивними реалізаціями гендерно маркованих атрибутивних словосполучень, маскулінних та фемінінних суб'єктів дискурсу, що здійснюють оцінку референтів чоловічої та жіночої статі на основі традиційних або альтернативних аксіологічних орієнтирів. Такий підхід сприяє вирішенню основного завдання антропоцентричної лінгвістики: виявлення опосередкованої присутності суб'єкта пізнання у системі мови та мовлення.

Зв'язок з науковими темами. Тема дисертації відповідає профілю досліджень, що проводяться на факультеті іноземних мов Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за темою "Когнітивні й комунікативні проблеми дискурсу та навчання іноземних мов" (номер державної реєстрації 0106U002233).

Мета роботи - виявлення специфіки об'єктивації гендерних стереотипів вільними атрибутивними словосполученнями у сучасному британському газетному дискурсі - передбачає вирішення конкретних завдань:

· визначення диференційних ознак британського газетного дискурсу кінця ХХ - початку ХХІ століть як контексту реалізації гендерних стереотипів;

· з'ясування специфіки номінативної функції гендерно маркованих вільних атрибутивних словосполучень;

· здійснення їх прагматично-семантичної й ідеографічної класифікації;

· розкриття змісту їх регулятивної функції;

· встановлення конфігурації маскулінних та фемінінних гендерних ролей як складників стереотипів, об'єктивованих атрибутивними словосполученнями;

· виокремлення корелятів метафор, що лежать у підґрунті образної концептуалізації референтів вільних атрибутивних словосполучень.

Об'єкт аналізу становлять вільні атрибутивні словосполучення чоловічої та жіночої референції у сучасному британському газетному дискурсі.

Предметом вивчення є семантико-прагматичні, ідеографічні й лінгвокогнітивні характеристики цих словосполучень, що наділяють їх стереотипотвірним потенціалом.

Матеріал дослідження складають 5680 фрагментів британського газетного дискурсу кінця ХХ - початку ХХІ століть, що містять атрибутивні словосполучення чоловічої та жіночої референції, які відображають різноманітні соціальні ролі британських чоловіка та жінки. Фрагменти виокремлені з текстів гендерно невизначених авторів (4892), а також з приватних рекламних оголошень з метою знайомства, авторами яких є чоловіки (294) та жінки (494), що дозволяє виявити гендерну специфіку стереотипних уявлень представників британської лінгвокультури про типові та бажані чоловічі й жіночі якості.

Методологічне підґрунтя дисертації становить когнітивно-дискурсивний підхід до вивчення мовних явищ, що ґрунтується на діяльнісному стилі мислення, з позицій якого значення тлумачиться як наділення мовної форми смислом у процесі дискурсивної взаємодії індивідів, а мова постає як активне середовище формування розумових об'єктів, знаряддя регуляції поведінки людини (О.О. Залевська, О.В. Кравченко, А.П. Мартинюк, О.І. Морозова, М.В. Нікітін, Ю.С. Степанов), а не вербальна репрезентація готового знання, що є інструментом комунікації-обміну інформацією.

Методи дослідження охоплюють: синтагматичний аналіз - для виокремлення й систематизації вільних атрибутивних словосполучень чоловічої та жіночої референції; компонентний аналіз значення структурних складників словосполучень - для встановлення їх семантико-прагматичних та ідеографічних характеристик; інструментарій теорії когнітивної метафори - для виявлення корелятів метафор, що лежать у підґрунті образної концептуалізації референтів словосполучень; методику когнітивно-дискурсивної інтерпретації - для з'ясування пресупозицій висловлювань, які містять атрибутивні словосполучення чоловічої та жіночої референції, й виведення інференцій стосовно їх емоційно-оцінного потенціалу; семантико-асоціативний аналіз - для ідентифікації чоловічих та жіночих ролей, репрезентованих словосполученнями; кількісний аналіз - для визначення кількісного співвідношення гендерних атрибутивних словосполучень різних ідеографічних груп у британському газетному дискурсі кінця ХХ - початку ХХІ століть.

Наукова новизна отриманих результатів і висновків полягає в тому, що в дослідженні вперше розкритий стереотипотвірний потенціал гендерно маркованих вільних атрибутивних словосполучень, що функціонують у британському газетному дискурсі кінця ХХ - початку ХХІ століть: виявлена специфіка їх номінативної функції; з'ясовані семантико-прагматичні, ідеографічні й лінгвокогнітивні характеристики, що обумовлюють їх регулятивність; встановлена конфігурація маскулінних та фемінінних гендерних ролей як складників стереотипів, відображених словосполученнями; визначені кореляти метафор, що лежать у підґрунті образної концептуалізації референтів словосполучень.

Новизна отриманих результатів узагальнена у положеннях, що виносяться на захист:

1. Гендерно марковані вільні атрибутивні словосполучення є синтаксичними одиницями, конституйованими стрижневою номінацією, референтом якої є особа чоловічої або жіночої статі, та одним чи кількома атрибутами-параметризаторами, які приписують референту певну природну, соціальну або індивідуально-поведінкову характеристику. Номінації-складники словосполучень можуть бути дескриптивно орієнтованими (безобразними, раціонально оцінними) або прагматично орієнтованими (образними, емоційно оцінними).

2. Характеристики, приписувані атрибутом референту, одержують позитивну або негативну оцінку залежно від їх відповідності / невідповідності гендерним еталонам та нормам британського етнокультурного соціуму. Презентуючи стереотипні уявлення про бажані й небажані гендерні характеристики, досліджувані словосполучення функціонують у сучасному британському газетному дискурсі як регулятивні настанови, які здійснюють вплив на сприйняття суб'єктом соціальної дійсності і формують гендерно диференційовані моделі поведінки.

3. Дескриптивні атрибутивні словосполучення суб'єкта дискурсу чоловічої статі віддзеркалюють патріархальні аксіологічні орієнтири, що втілюється у конструюванні маскулінних ролей успішного соціального діяча (професіонала/політика/бізнесмена) турботливого чоловіка/батька й годівника родини, а також фемінінної ролі берегині домашнього вогнища, які є складниками традиційних гендерних стереотипів.

4. Дескриптивні атрибутивні словосполучення суб'єкта дискурсу жіночої статі відбивають як традиційні патріархальні, так і альтернативні еталони, що реалізується у конструюванні стереотипних маскулінних ролей турботливого чоловіка/батька, годівника родини й фемінінної ролі берегині, а також альтернативної фемінінної ролі успішного професіонала.

5. Дескриптивні атрибутивні словосполучення гендерно невизначеного суб'єкта дискурсу відображають традиційні й альтернативні аксіологічні орієнтири. Традиційні еталони відбиті у стереотипних маскулінних ролях успішного соціального діяча (професіонала/політика/бізнесмена), брутального мачо, турботливого чоловіка/батька, законослухняного громадянина, а також фемінінних ролях берегині й сексуальної красуні. Альтернативні еталони репрезентовані фемінінними ролями успішного професіонала, агресивної конкурентки та берегині-успішного професіонала, а також маскулінною роллю сексуального красеня. Тенденції, пов'язані з позитивною оцінкою набуття чоловіком традиційно жіночих якостей, вкупі з наданням чоловічій зовнішності більшої цінності, свідчать про тенденцію аксіологічної переорієнтації маскулінного британського соціуму в сторону прийняття фемінінних суспільних цінностей.

6. Зміст прагматично орієнтованих атрибутивних словосполучень гендерно невизначеного суб'єкта дискурсу свідчить, що відображені ними метафоричні асоціації залишаються в межах традиційних патріархальних стереотипів. Гештальт, що бере участь у формуванні структури значення стрижневих або атрибутивних компонентів словосполучень, уподібнює соціально успішного референта-чоловіка золоту, колосу, гіганту, зірці; впливового - іконі; слабкого - жінці або дитині; тупого - свині; ретроградного - динозавру; самозакоханого - Нарцису тощо; привабливу референта-жінку - маленьким тваринам, міфічним або казковим персонажам, квітам, спиртним напоям, абстрактним явищам; привабливу, але нерозумну й безпомічну жінку - птахам, лялькам, дітям, їжі; непокірливу бунтарку - коштовному камінню; зухвалу й небезпечну звабницю - сирені; розпусну та агресивну - повії, скаженій кішці тощо. Наявність гештальта дозволяє досліджуваним словосполученням передавати не лише раціональну оцінку, а й емоційне почуття-ставлення суб'єкта дискурсу до референта, що реалізується як несхвалення, зневага, презирство, осудження або схвалення, замилування, захоплення й посилює їх регулятивний потенціал.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження визначається тим, що його положення та висновки є внеском у розвиток когнітивної лінгвістики та лінгвістичної аксіології (розкриття стереотипотвірного потенціалу гендерно маркованих вільних атрибутивних словосполучень у сучасному британському газетному дискурсі), теорію когнітивної метафори (виявлення образних корелятів референтів словосполучень), гендерної лінгвістики (з'ясування конфігурації маскулінних та фемінінних ролей як складників стереотипів, об'єктивованих атрибутивними словосполученнями), дискурсології (встановлення регулятивного потенціалу словосполучень).

Практична цінність роботи полягає у можливості використання її положень, результатів та матеріалів у розробці та викладанні таких лекційних курсів, як лексикологія (розділ "Слово, його структура і значення", "Фразеологія"), стилістика ("Стилістична семасіологія") та теоретична граматика англійської мови (розділ "Словосполучення"), а також спецкурсів з когнітивної й гендерної лінгвістики.

Основні положення дисертації пройшли апробацію на Третій Всеукраїнській науковій конференції "Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу" (Харків 2005), Всеукраїнському науковому форумі "Сучасна англістика: стереотипність та творчість" (Харків 2006), Четвертій Всеукраїнській науковій конференції "Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу " (Харків 2007), Другому Всеукраїнському науковому форумі "Сучасна англістика: когніція, комунікація, текст" (Харків 2007).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження відображено у шести одноосібних статтях у фахових виданнях України і чотирьох тезах наукових конференцій.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списків використаної літератури, лексикографічних джерел, джерел ілюстративного матеріалу й додатків. Загальний обсяг роботи - 225 сторінок, обсяг основного тексту - 172 сторінки. Бібліографія містить 242 позиції; список лексикографічних джерел - 23; список ілюстративних джерел - 15. Додатки охоплюють 28 рисунків.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, зв'язок з науковими темами факультету, мета та завдання дослідження, формулюються його об'єкт і предмет, визначаються методологічні підвалини, методи та матеріал, розкриваються наукова новизна, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, надається інформація про апробацію та публікації за темою дисертації.

У першому розділі "Теоретико-методологічні підвалини дослідження" описується теоретико-методологічний апарат дисертації, релевантний у контексті когнітивно-дискурсивного підходу; встановлюються диференційні ознаки британського газетного дискурсу як контексту реалізації гендерних стереотипів; визначаються конститутивні ознаки гендерно маркованих вільних атрибутивних словосполучень, проводиться їх семантико-прагматичний та ідеографічний аналіз, обґрунтовується їх регулятивний потенціал.

Британський газетний дискурс тлумачимо як інституціональну мовленнєво-розумову діяльність, реалізовану в друкованих текстах ЗМІ. Лінгвальні та когнітивні характеристики британського газетного дискурсу як "можливого світу" (Ю.С. Степанов) свідчать про його здатність до відображення та формування соціокультурних стереотипів, у тому числі й гендерних. Базовою когнітивною структурою дискурсу є концепт як складне ментальне утворення зі стохастичною структурою, яке, актуалізуючись й об'єктивуючись в розумовій (мислення), предметній (практика) та знаковій (семіозис) діяльності, становить собою вихідну базу породження актуальних смислів й ідеальних світів, які вибудовуються мисленням і виражаються мовою в мовленні (М.В. Нікітін). Граничними іпостасями концепту є поняття та уявлення (М.В. Нікітін). Стереотип кореспондує саме з уявленням, репрезентуючи мінімізоване, типізоване й аксіологічно марковане знання про об'єкт (В.М. Телія). Відповідно, гендерний стереотип постає як типізоване, мінімізоване й соціокультурно марковане уявлення про фізіологічні, фізичні, емотивні, психологічні, психічні та соціокультурні властивості чоловіка й жінки, а також усі можливі образні асоціації, пов'язані з належністю індивіда до чоловічої або жіночої статі у певній лінгвокультурі (А.П. Мартинюк).

Одним із засобів мовного втілення гендерних стереотипів у британському газетному дискурсі є гендерно марковані вільні атрибутивні словосполучення. Останні становлять собою синтаксичні одиниці, що містять стрижневий компонент, референтом якого є особа чоловічої або жіночої статі, та один чи кілька атрибутів-параметризаторів, які приписують референту певну характеристику.

Результати аналізу фрагментів британського газетного дискурсу, що містять гендерно марковані вільні атрибутивні словосполучення, дозволяють дійти висновку, що їх аксіологічний потенціал відбиває відповідність/невідповідність референтів чоловіка та жінки вимогам базових маскулінних та фемінінних ролей. Уявлення про типове виконання тієї чи іншої ролі складаються в стереотипи (Л.П. Крисін).

Роль розуміємо як стійкий, нормативно схвалений соціумом шаблон поведінки, що охоплює дії, думки й почуття індивіда, відповідає певній соціальній позиції (В.І. Карасик, І. Кон, M. Mathiot, M. Roberts), є реакцією на поведінку інших індивідів (Я. Щепанський) та регулюється соціальними правилами участі в діяльності групи (Р.Т. Белл). Кожна гендерна роль містить певний набір очікуваних природних і/або поведінкових стереотипних характеристик референта-чоловіка й референта-жінки, що тематизуються вільними атрибутивними словосполученнями і стають об'єктом оцінки суб'єкта-чоловіка, суб'єкта-жінки або гендерно невизначеного суб'єкта у контексті досліджуваного дискурсу на підґрунті традиційних аксіологічних орієнтирів, встановлених еталонами та нормами британської лінгвокультури, або альтернативних орієнтирів. Оскільки індивід підсвідомо прагне відповідати соціально санкціонованим еталонам і нормам, щоб здобути соціальне схвалення та бажаний статус, гендерно марковані вільні атрибутивні словосполучення, презентуючи у дискурсі бажані й небажані гендерні ролі, функціонують як регулятивні настанови, які здійснюють вплив на сприйняття суб'єктом соціальної дійсності і формують гендерно диференційовані моделі поведінки (А.П. Мартинюк).

У відповідності зі структурою значення номінацій-складників, гендерно марковані вільні атрибутивні словосполучення поділяємо на дескриптивно та прагматично орієнтовані.

Дескриптивно орієнтовані словосполучення не містять образного компонента у структурі значення номінацій, що їх конституюють, й є раціонально оцінними, наприклад: rich bachelor (багатий холостяк), determined agitator (рішучий пропагандист), difficult woman (жінка зі складним характером), nice fellow (приємний парубок), strong-minded woman (рішуча жінка), single mother (мати-одиначка), noble lord (шляхетний лорд) тощо.

Прагматично орієнтовані словосполучення можуть містити образно мотивовану стрижневу номінацію, наприклад: famous movie icon (відома кінозірка; icon - букв. ікона); атрибут, наприклад: dollish girl (приваблива жінка; doll - букв. лялька), blockish guy (дурнуватий хлопець; block - букв. колода), foxy gal (хитре дівчисько; foxy від fox - букв. лиса); або як стрижневу номінацію, так і атрибут, наприклад: dumpy heifer (дебела жінка; dumpy від dump - букв. куча, насип, звалище; heifer - букв. телиця, ялівка). Образно мотивовані номінації передають інформацію про їхній "первинний денотат" за допомогою гештальта, тобто образа, якому метафорично уподібнено денотат словосполучення. Участь гештальта у формуванні структури значення компонентів прагматично орієнтованих словосполучень викликає емоційне сприйняття референта у вигляді почуття-ставлення до тієї подоби, за участі якої його категоризовано, що додає до раціональної оцінки емоційну й надає їм більшої регулятивної сили (В.М. Телія).

Ідеографічні характеристики стрижневих номінацій та атрибутів-параметризаторів визначаємо на основі ідеографічної класифікації гендерно маркованих одиниць англійської мови А.П. Мартинюк; характер оцінки - на підставі класифікації конкретно оцінних значень Н.Д. Арутюнової.

Відповідно, стрижневі номінації досліджуваних вільних атрибутивних словосполучень охоплюють:

1) антропометричні, що позначають референтів чоловічої та жіночої статі через їхні екзистенційні ознаки статі та віку і, як правило, не містять оцінки: strong, optimistic woman, stern but flamboyant gentleman, bold and humorous Irish woman тощо;

2) соціально-рольові, що відбивають постійні (професійні: subtle actor, embittered minicab driver, perfect Shakespearean actress, talented architect; посадові: great Speaker, progressive president; титульні: black pope, young king, lone marshal, indecisive sheikh; статусні: once-powerful tycoon, formidable statesman; соціально-політичні: ruthless Conservative leader; релігійні: devout Catholic тощо); та змінні соціальні ролі чоловіка та жінки (young director, powerful boss тощо), і відповідно, поділяються на соціально-телеологічні (професійні, посадові, статусні, титульні), що надають референту певного соціального статусу й відтак роблять його об'єктом телеологічної оцінки в термінах "престижно" :: "непрестижно", та соціально-політичні, що лише вказують на політичну або релігійну належність референта; соціально-рольові номінації не мають гендерно специфічної референції, на маскулінну чи фемінінну референтну віднесеність номінації вказує контекст;

3) реляційні, що ідентифікують референта стосовно інших осіб, пов'язаних з ним/нею родинними зв'язками: post-modern dad, stressed-out father, working mother, single mother, spoilt son тощо; як і антропометричні, реляційні номінації не містять оцінки;

4) природні, що відображають властивості референтів, надані їм від природи й поділяються на: природно-естетичні, які характеризують зовнішність референта і містять естетичну оцінку "красиво" :: "потворно": light-minded beauty, well-known heartthrob, snobbish beau тощо; природно-фізіологічні, які позначають вік та інші фізіологічні характеристики референта: long-suffering invalid, poor lame 22-year-old тощо; та природно-телеологічні, які передають інтелектуальні та вольові властивості характеру референта, що є об'єктом телеологічної оцінки "ефективно" :: "неефективно": white sage, pretty bimbo, miserable milksop;

5) індивідуально-психологічні, що фіксують відповідність / невідповідність референта поведінковим нормам: arrogant bastard, messy slut, old bitch, ageing lothario тощо, й містять етичну оцінку "допустимо": "недопустимо". У денотаті поведінкові параметри перетинаються з параметрами властивостей характеру, оскільки саме вони визначають схильність/несхильність референта до того чи іншого типу поведінки.

Параметризатори стрижневих номінацій можуть бути подані:

1) природно-естетичними атрибутами, які позначають властивості зовнішності референта, що підлягають естетичній оцінці "красиво" :: "потворно": attractive woman, sexy icon, beautiful wife, handsome stranger, ugly fellow тощо;

2) природно-фізіологічними атрибутами, які відбивають вікові або інші фізіологічні характеристики референта, що є об'єктом телеологічної оцінки "ефективно" :: "неефективно": old lech, thirty-something actress тощо;

3) природно-телеологічними атрибутами, які відображають вольові, інтелектуальні властивості референта, й імплікують телеологічну оцінку "ефективно" :: "неефективно": clever man, talented engineer, strong-willed prime minister, тощо;

4) соціально-телеологічними атрибутами, які характеризують референта як соціально успішного/неуспішного, без зазначення його роду діяльності, і містять телеологічну оцінку "ефективно" :: "неефективно": unfulfilled woman, richest woman, powerful tycoon, independent girl, once-powerful businessman тощо;

5) поведінковими атрибутами, які описують властивості характеру референта, що підлягають етичній оцінці "допустимо" :: "недопустимо": arrogant man, hard-working politician, man-crazy protagonist, straight-speaking major тощо.

Стрижневі номінації та параметризатори різних ідеографічних груп сполучаються у контексті дискурсу і характер їх взаємозв'язків відбиває й водночас конструює стереотипні уявлення представників британської лінгвокультури про бажані та небажані характеристики індивідів чоловічої та жіночої статі.

У другому розділі "Об'єктивація маскулінних стереотипів атрибутивними словосполученнями чоловічої референції" здійснюється аналіз стереотипотвірного потенціалу дескриптивно та прагматично орієнтованих вільних атрибутивних словосполучень чоловічої референції.

Результати аналізу таких словосполучень, вжитих в оголошеннях з метою знайомства авторами-чоловіками, приводять до висновку, що чоловіки орієнтуються на традиційні патріархальні еталони й позиціонують себе як виконавців соціально-телеологічної ролі успішного соціального діяча (професіонала/політика/бізнесмена), а також потенційних ролей: етичної - турботливого чоловіка/батька й утилітарної - годівника родини. Про це свідчить вживання атрибутів-параметризаторів, які акцентують якості, що, на думку чоловіків, можуть благотворно позначитися на їх стосунках з жінками. До таких відносяться, насамперед, атрибути телеологічної оцінки, що позначають позитивні соціально-телеологічні характеристики референта: компетентність (city professional male); освіченість (professional, educated male; academic male); успішність (successful, charismatic man); платоспроможність (solvent, independent male; financially secure male) або його природні властивості: розум (tall, intelligent, professional male; bright man); харизматичність (charismatic guy; intriguing male); а також атрибути етичної оцінки, що віддзеркалюють позитивні поведінкові характеристики референта: турботливість (caring, romantic male); життєрадісність (fun-loving male; cheerful man); надійність (warm, reliable man) тощо.

Відхиленням від традиційних стереотипних уявлень про еталонного чоловіка як такого, якому не личить надто перейматися власною зовнішністю, є акцентуація чоловіками власної зовнішньої привабливості, втілена в естетичній ролі сексуального красеня, відображеній атрибутами естетичної оцінки (tanned and handsome male; slender and attractive young man). Це вказує на тенденцію наділення сучасними чоловіками власної краси такою ж цінністю, як і жіночої.

Ідеографічні та аксіологічні характеристики атрибутивних словосполучень чоловічої референції, наявних в оголошеннях з метою знайомства авторів-жінок, говорять про те, що жінки також орієнтуються на усталені еталони, очікуючи від партнера, насамперед, відповідності етичній ролі турботливого чоловіка/батька й утилітарній ролі годівника родини. Ці очікування втілені атрибутами етичної оцінки (турботливість: caring, affectionate male companion; loving father; доброта: warm-hearted companion; kind-hearted and quiet guy), а також атрибутами телеологічної оцінки, що позначають соціально-телеологічні характеристики референта (успішність: successful, professional gentleman; платоспроможність: established, solvent male; active, financially secure male). Приваблива зовнішність не є пріоритетною при виборі партнера, судячи з того, що атрибути естетичної оцінки (tall, attractive, reliable man) вживаються жінками лише в поодиноких випадках.

Атрибути-параметризатори дескриптивно орієнтованих словосполучень чоловічої референції гендерно невизначеного суб'єкта дискурсу кваліфікують референта-чоловіка як відповідного або невідповідного традиційним маскулінним ролям: успішного соціального діяча (професіонала/політика/бізнесмена), брутального мачо, турботливого чоловіка/батька й законослухняного громадянина. Соціально-телеологічна роль успішного соціального діяча (професіонала/політика/бізнесмена) віддзеркалена атрибутами телеологічної оцінки, що відображають соціальний (фінансова спроможність: rich and powerful men; соціальна значущість: powerful tycoon; успішність: successful retailer; конкурентоспроможність: competitive professional; респектабельність: honorable scientist; respected leader :: соціальна неуспішність: little known writer; фінансова неспроможність: impoverished philosophy professor) та природний потенціал референта (інтелект: versatile, prolific songwriter; paper's bright young editor; нетривіальність мислення: maverick president :: брак інтелекту: their ignorant boss). Природно-телеологічна роль брутального мачо втілена атрибутами телеологічної (сила / міць: tall, athletic man; powerfully built, weathered men; твердість характеру: tough general, determined and strong-willed prime minister :: малий зріст: small, pale man; слабкість: feeble young man; weak, thin, bitterly lonely man) та етичної оцінок (відчайдушність: courageous marshal; активність: handsome and dashing man; рішучість: decisive and confident guy; впевненість: super-confident social climber :: нерішучість: his over-cautious successor; примхливість: his wayward predecessor; імпульсивність: wobbly and erratic president; балакучість: voluble analyst). Етична роль турботливого чоловіка/батька відбита атрибутами етичної оцінки (турботливість: cuddly father; caring, romantic male; надійність: warm, reliable man; відповідальність: responsible father and son; вірність: loyal husband :: невірність: her unfaithful first husband; безвідповідальність: delinquent father; домінантність: domineering, miserly father; упертість: his obstinate and bully dad). Етична роль законослухняного громадянина також відображена атрибутами етичної оцінки (стриманість: self-possessed perfect gentleman; увічливість: calm and polite man; щирість: upright politician; порядність: decent man :: підступність: notoriously mean man; wily Mr. Kissinger; жорстокість: blood-stained leader; жадібність: greedy and publicity-seeking man; нахабність: impudent lad; пихатість: arrogant man; хтивість: drinking, womanizing journalist; ханжество: snobbish guy; безпринципність: unprincipled young journalist).

Атрибути етичної оцінки дескриптивно орієнтованих словосполучень чоловічої референції гендерно невизначеного суб'єкта дискурсу відбивають не лише усталені патріархальні еталони, але й альтернативні, де позитивного знака набувають якості, які раніше очікувалися від жінки й вважалися неприпустимими для чоловіка, як наприклад сором'язливість та нерішучість: He is a pleasant, shy guy, very potent and very professional (The Financial Times, Aug 21-22, 2004, с. 19); Mr. Fadgyas, a funny, sweet and modest man, is terribly impressive (The Reader's Digest, Sep 2001, с. 86). Означена тенденція, а також надання чоловічій зовнішності більшої цінності, що, зокрема, втілюється атрибутами естетичної оцінки (pretty man; world's most beautiful man; attractive guy), свідчать про певну аксіологічну переорієнтацію маскулінного британського соціуму й прийняття фемінінних суспільних цінностей.

Зміст метафоричних асоціацій, відображених прагматично орієнтованими атрибутивними словосполученнями гендерно невизначеного суб'єкта дискурсу, залишається в межах традиційних аксіологічних орієнтирів. Гештальт, який уподібнює соціально успішного референта-чоловіка золоту (golden boy), колосу (great colossus), гіганту (real giant), зірці (most bankable star); впливового - іконі (national icon); слабкого - жінці (girlie man) або дитині (stupid little kid); тупого - свині (pig-headed man); ретроградного - динозавру (ghastly old dinosaur); самозакоханого - Нарцису (narcissistic, commitment-phobic boys) тощо, дозволяє досліджуваним словосполученням передавати не лише раціональну оцінку референта, але й емоційне почуття-ставлення до нього, яке, в залежності від контексту й емпатії суб'єкта дискурсу, реалізується як несхвалення, зневага, презирство, осудження або схвалення, замилування, захоплення.

У третьому розділі "Об'єктивація фемінінних стереотипів атрибутивними словосполученнями жіночої референції" проводиться аналіз стереотипотвірного потенціалу дескриптивно та прагматично орієнтованих вільних атрибутивних словосполучень жіночої референції.

Результати аналізу словосполучень, що містяться в оголошеннях з метою знайомства авторів-чоловіків, свідчать, що чоловіки орієнтуються на патріархальні еталони, очікуючи від партнера-жінки відповідності традиційній соціально-телеологічній ролі берегині домашнього вогнища. Це втілено атрибутами етичної (турботливість: warm, caring female; доброта: kind, genuine woman; пристрасність: kind, passionate female; поступливість: attractive, mature, compliant woman) та естетичної оцінок (зовнішня привабливість: very slim, attractive, feminine woman), які характеризують референта-жінку як комфортну партнерку. Найменш бажаною для чоловіка є соціальна успішність жінки, про що говорить відсутність в чоловічих оголошеннях атрибутів телеологічної оцінки, які б відбивали успішність та фінансову спроможність референта-жінки.

Використання атрибутів позитивної телеологічної оцінки, які кваліфікують інтелектуальний потенціал референта (intelligent, slender, fun-loving female; intelligent, well-traveled female), свідчить, що сучасні чоловіки, всупереч традиційним стереотипам, цінують високий інтелект та освіченість жінки. газетний дискурс гендерний словосполучення

Ідеографічні та аксіологічні параметри атрибутивних словосполучень жіночої референції, зафіксованих в оголошеннях з метою знайомства авторів-жінок, показують, що жінки орієнтується як на традиційні, так і альтернативні еталони, втілені у соціально-телеологічних ролях берегині й успішного професіонала. Роль берегині відображена атрибутами етичної (турботливість: warm, positive female; loving, good-natured woman; життєрадісність: attractive, cheerful lady; пристрасність: interesting, passionate female; співчутливість: black, professional, affectionate, understanding, attractive woman; романтичність: warm, loving, romantic female; вірність: attractive, loyal female) та естетичної оцінок (приваблива зовнішність: attractive, curvy female; струнка фігура: slimmish, attractive lady), що характеризують референта-жінку як еталонну дружину та матір. Роль успішного професіонала також віддзеркалена атрибутами телеологічної (компетентність: good-looking, active, professional woman; розум: fun, fit, intelligent lady) та етичної оцінок (активність: active, intelligent woman; впевненість: attractive, confident, outgoing female; незалежність: professional, independent female), які наділяють референта-жінку діловими якостями.

Аксіологічний зміст атрибутів дескриптивно орієнтованих словосполучень жіночої референції гендерно невизначеного суб'єкта дискурсу віддзеркалює очікувані від сучасної жінки традиційні фемінінні ролі: соціально-телеологічну берегині та естетичну сексуальної красуні. Роль берегині втілена реляційними стрижневими номінаціями й атрибутами позитивної та негативної етичної оцінки, що, відповідно, позначають бажані та небажані якості її виконавиці (традиційність: respectable matron; definite earth mother; турботливість: loving, caring mother and wife; елегантність: stylish, warm yummy mummy; життєрадісність: positive, fun-loving, attractive divorcee; поступливість: compliant wife; розсудливість: his sensible wife; непретензійність: comfortable, middle-class mother; готовність допомогти: helpful mother; вірність: his lovely, faithful wife; dedicated mother :: невдоволеність життям: his unhappy wife; miserable mother of three; складний характер: his demanding, capricious wife; неохайність: messy, sweaty, middle-aged housewife; імпульсивність: moody, spontaneous female; злість: bitter and vengeful sisters; нав'язливість: pushy, protective mother; his fiercely protective wife; непоступливість: her unyielding mother; невірність: perfidious wives; меркантильність: their materialistic, cleavage-thrusting sisters). Роль сексуальної красуні відображена атрибутами естетичної (краса: beautiful girls; chic, highly feminine lady; сексуальність: voluptuous brunette; busty, curvy, leggy dame) та телеологічної оцінок (молодість: young beautiful women).

Проаналізовані фрагменти свідчать про живучість патріархальних стереотипів, які подають жіночу красу як товар (his beautiful trophy wife) й не схвалюють жінку за неспроможність вийти заміж та зберегти сім'ю (miserable spinster), а також констатують її тяжку долю внаслідок повної залежності від чоловіка у шлюбі (his long-suffering wife; poor wife of multi-millionaire).

Разом з тим, дескриптивно орієнтовані словосполучення жіночої референції відображають руйнацію традиційних гендерних стереотипів, пов'язану з утвердженням жінок в альтернативних соціально-телеологічних фемінінних ролях успішного професіонала та агресивної конкурентки. Роль успішного професіонала втілена соціально-рольовими стрижневими номінаціями, що позначають соціально успішну жінку (woman billionaire/ governor/ president/ prime minister, businesswoman тощо) та атрибутами телеологічної оцінки, що акцентують відповідні соціальні (соціальна успішність: first female stockmarket billionaire; leading democratic lawmaker; formidable businesswoman; фінансова спроможність: well-off, ambitious women; незалежність: independent politician; соціальна значущість: powerful casting director; great Speaker) та природні якості жінки (високий інтелектуальний потенціал: shrewd businesswoman; clever and persistent professional; харизматичність: his rich and charismatic companion; компетентність: first-rate, hardheaded human-rights lawyer; сучасне мислення: well-educated emancipated Japanese women). Роль агресивної конкурентки відображена атрибутами етичної оцінки (впевненість: self-made, self-confident writer; зухвалість: sassy, ambitious careerist; відчайдушність: shrewd, adventurous politician; агресивність: embattled trade supremo; рішучість: determined, hard-working politician; активність: successful, energetic high-achiever; амбіційність: ambitious and strong-minded women; практичність: pragmatic California congresswoman; сексуальна активність: modern sexually active women).

Опис соціально успішної жінки-професіонала подекуди поєднується з акцентуацією за допомогою атрибутів естетичної оцінки її зовнішніх даних (beautiful women politicians; petite, attractive teacher; attractive, blonde novelist) або фізіологічних особливостей (lovely, pregnant poet), що відволікає адресата від професійних якостей референта-жінки. Сучасний британський газетний дискурс також містить інформацію про те, що соціальний успіх жінки поєднується із самітністю (single, career-minded girl) та стресом у особистому житті (agitated, modern female professionals; busy, stressed women; busy, stressed divorcee).

На окрему увагу заслуговує роль берегині-успішного професіонала, виконавиця якої успішно поєднує традиційні й альтернативні характеристики. Ця роль втілена атрибутами телеологічної (соціальна значущість: his powerful and prominent wife; фінансова спроможність: main bread-winner) та етичної оцінок (амбітність: ambitious working mother; турботливість: caring, independent mother of two), що позначають найбажаніші чоловічі й жіночі якості, а також стрижневими номінаціями, що втілюють найтиповіші жіночі (mother, wife) та чоловічі іпостасі (breadwinner).

Результати аналізу прагматично орієнтованих атрибутивних словосполучень жіночої референції дозволяють дійти висновку, що зміст метафоричних асоціацій гендерно невизначеного суб'єкта досліджуваного дискурсу обмежується рамками традиційних гендерних еталонів. Референт-жінка постає, насамперед, як об'єкт задоволення потреб чоловіка. Привабливу жінку уподібнено тваринам (mischievous kitten), міфічним або казковим персонажам (delicate woodland nymph), квітам (beautiful flower), спиртним напоям (continent's champagne cocktails); привабливу, але нерозумну та безпомічну жінку - птахам (boring Polish bird), лялькам (helpless baby doll), дітям (22-year-old bimbo), їжі (gorgeous confection) тощо; непокірливу бунтарку - коштовному камінню (rough diamond); зухвалу небезпечну звабницю - сирені (raunchy sex siren), Лоліті (lithe-bodied 15-year-old Lolita).

Крім того, референт-жінка є джерелом негативно-оцінних асоціацій як розпусна та/або агресивна особа, яку суб'єкт дискурсу уподібнює повії (noisy, messy teenage slut) або скаженій кішці (foul-mouthed hellcat). Створення таких образів стає можливим завдяки участі у формуванні структури значення компонентів словосполучень гештальта, який дозволяє їм виражати не лише раціональну оцінку, а й емоційне почуття-ставлення суб'єкта дискурсу до референта-жінки, яке реалізується як несхвалення, зневага або схвалення, замилування, захоплення.

Висновки

Застосування когнітивно-дискурсивного підходу дозволяє здійснити аналіз об'єктивації гендерних стереотипів вільними атрибутивними словосполученнями чоловічої та жіночої референції у сучасному британському газетному дискурсі.

Гендерно марковані вільні атрибутивні словосполучення є синтаксичними одиницями, що містять стрижневу номінацію, референтом якої є особа чоловічої або жіночої статі, та один чи кілька атрибутів-параметризаторів, які приписують референту певну стереотипну характеристику. У відповідності із семантико-прагматичними характеристиками номінацій-складників досліджувані словосполучення поділяються на дескриптивно та прагматично орієнтовані: перші є безобразними й раціонально оцінними, другі - образними й емоційно оцінними.

Стереотипні характеристики, приписувані атрибутом референту, одержують позитивну, негативну або нейтральну оцінку залежно від їх відповідності / невідповідності традиційним або альтернативним гендерним еталонам та нормам британського етнокультурного соціуму. Презентуючи у дискурсі бажані й небажані моделі поведінки, гендерно марковані вільні атрибутивні словосполучення функціонують як регулятивні настанови, які здійснюють вплив на сприйняття суб'єктом соціальної дійсності й формують гендерно диференційовані моделі поведінки.