Просодична актуалізація логіко-аргументативних інтеракцій (експериментально-фонетичне дослідження на матеріалі англомовних ділових переговорів)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 811.111'342.9

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Просодична актуалізація логіко-аргументативних інтеракцій (експериментально-фонетичне дослідження на матеріалі англомовних ділових переговорів)

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Лисичкіна Ольга Олексіївна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі практики мовлення та інформаційних технологій Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент Штакіна Людмила Олександрівна, Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов, кафедра практики мовлення та інформаційних технологій, професор.

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Прокопова Лариса Іванівна, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", кафедра теорії, практики та перекладу німецької мови, завідувач кафедри;

кандидат філологічних наук, професор Дворжецька Маргарита Петрівна, Київський національний лінгвістичний університет, кафедра германської та фінської філології, професор.

Захист відбудеться "7" жовтня 2010 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул. Червоноармійська, 73).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету за адресою: Київ-150, вул. Червоноармійська, 73.

Автореферат розіслано "30" серпня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, професор О. М. Кагановська.

Загальна характеристика роботи

Сучасний етап розвитку лінгвістики спрямовано на багатофакторний аналіз моделей вербалізації комунікативного задуму мовця в різних форматах спілкування, що зумовлює дослідження дискурсу як процесу реалізації комунікативних стратегій в межах прагмалінгвістичного підходу. Наразі дослідження дискурсу фокусуються на розгляді всього комплексу прагматичних компонентів (А. Ю. Маслова): мовленнєвих інтенцій комунікантів (G. P. Grice), стратегій і тактик їх реалізації (О. С. Іссерс, C. Gunther), оцінок, емоцій щодо дійсності, змісту висловлення (О. С. Кубрякова). Лінгвістичні студії набувають особливої актуальності в світлі так званого дискурсного перевороту і нової онтології (М. Л. Макаров), яка не припускає однозначного детермінізму і характеризується розмитими ймовірнісними залежностями, зумовленими стратегіями, правилами і нормами мовлення у взаємодії (D. H. Zimmerman). Зазначеній дискурсній онтології відповідає інтеракційна модель комунікації (М. Л. Макаров) з пріоритетом спілкування як взаємодії по відношенню до інформації.

Притаманний сьогоденню стрімкий розвиток ділових контактів зумовлює інтерес дослідників до встановлення механізмів продукування комунікативно ефективного дискурсу ділового спілкування (Т. В. Андрюхіна, Р. Бландел, З. І. Гур'єва, С. Б. Ребрик, D. Needle), різновидом якого є ділові переговори (A. Firth, P. Little). Наразі ділові переговори вивчають на лексичному (П. Волошин, О. О. Трифонова, Л. О. Юршева, H. Collins) та дискурсивному (Н. О. Баландіна) рівнях, як комунікативну взаємодію (З. І. Гур'єва, Є. В. Клюєв), акт аргументації (В. Ф. Берков, А. В. Грицкова, Л. Г. Ряполова), процес переконання (Л. О. Введенська, В. З. Дем'янков). Низку досліджень присвячено визначенню особливостей ділової риторики (Т. В. Анісімова, Л. О. Введенська), комунікативних стратегій (Р. Фішер, У. Юрі, H. Raiffa) та риторичних технік ведення ділових переговорів (А. Н. Баранов, С. В. Засекін).

Діловий дискурс в цілому, а отже і дискурс ділових переговорів визначається як аргументативний (А. Д. Бєлова), якому властива спонтанна аргументація. Теорія аргументації тісно пов'язана з прагматикою мовної комунікації (Т. Шпранц-Фогаши, F. H. Eemeren, S. E. Toulmin). У науковій літературі проблеми аргументації розглядаються з позицій дискурсології (А. Д. Бєлова, А. В. Грицкова, F. Jacques), лінгвопрагматики (Н. Ю. Фанян), комунікативної (В. Ф. Берков, Ю. А. Кошеварова) і когнітивної лінгвістики (А. Н. Баранов), риторики (С. О. Брантов), теорії мовленнєвого впливу (В. З. Дем'янков). Сучасні дослідження аргументації в діалогічному форматі (G. Lauerbach) свідчать про інтерактивність аргументативного спілкування, оскільки відповідно до комунікативно-функціонального підходу аргументування належить до інтерактивних способів роз'яснення (Т. Шпранц-Фогаши).

Наведений огляд праць з проблематики дослідження дає підстави вважати англомовні ділові переговори аргументативним дискурсом інтерактивного формату спілкування, основною структурною одиницею якого є логіко-аргументативна інтеракція (Х. Абельс, З. О. Гетьман), яка складається з двох аргументативних кроків: ініціального та реактивного.

Просодичний компонент є важливим для інтерпретації будь-якого дискурсу (М. Л. Макаров, D. Brazyl), отже актуальним є розгляд прагматичних функцій надсегментних одиниць як важливого засобу забезпечення успішності комунікативної взаємодії (М. П. Дворжецька, А. А. Калита, D. Crystal), зокрема в межах англомовних ділових переговорів. Просодія уже поставала у фокусі експериментально-фонетичних досліджень як чинник мовного впливу (Т. М. Надєїна), засіб формування діалогічних єдностей (Ф. А. Атямова). Розглядався прагматичний аспект мовленнєвої просодії (Є. І. Григор'єв), варіативність інтонації англомовного офіційно-ділового мовлення (Г. О. Ющенко), однак поза увагою дослідників залишився механізм актуалізації логіко-аргументативної будови англомовних ділових переговорів просодичними засобами.

Актуальність обраної теми зумовлена спрямованістю сучасних лінгвістичних студій на розкриття механізму взаємодії одиниць мови й мовлення, зокрема фонетичних, в процесі породження, сприйняття та декодування смислу й прагматичного потенціалу дискурсу. Актуальність теми підтверджується також необхідністю комплексних фонетичних досліджень, присвячених просодичному оформленню англомовних ділових переговорів як аргументативного дискурсу. Розв'язання поставленої проблеми сприятиме кращому розумінню аргументативного потенціалу просодії в усній реалізації ділового формату спілкування.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми "Просодія та семантика дискурсу. Проблеми міжрівневої інтеграції" кафедри практики мовлення та інформаційних технологій Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов. Тема затверджена вченою радою Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов, протокол № 5 від 28 січня 2004 року. Шифр теми - 230407F21518.

Мета дослідження полягає у визначенні особливостей просодичної актуалізації логіко-аргументативних інтеракцій в англомовних ділових переговорах шляхом експериментального встановлення їхніх інваріантних просодичних моделей.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

визначити функціонально-прагматичну специфіку ділових переговорів як формату міжособистісного спілкування;

висвітлити особливості логіко-аргументативної організації англомовних ділових переговорів;

з'ясувати прагматичний аспект логіко-аргументативної взаємодії комунікантів в контексті англомовних ділових переговорів;

уточнити потенціал просодії як засобу аргументування в англомовних ділових переговорах;

установити експериментальним шляхом ознакові параметри тональної підсистеми як базової складової надсегментного рівня репрезентації логіко-аргументативних інтеракцій в англомовних ділових переговорах;

виокремити функціональне навантаження динамічної підсистеми просодії в процесі оптимізації комунікативних тактик пропонента й опонента англомовних ділових переговорів;

виявити часову регламентованість логіко-аргументативної взаємодії в англомовних ділових переговорах;

розкрити механізм інтеграції просодичних підсистем в актуалізації логіко-аргументативних інтеракцій в англомовних ділових переговорах.

Об'єктом дослідження постає усний англомовний дискурс ділових переговорів.

Предметом дослідження є просодичні особливості актуалізації логіко-аргументативних інтеракцій в англомовних ділових переговорах.

Як робоча гіпотеза перевіряється припущення про те, що просодичні підсистеми характеризуються певною інтеграцією ознакових параметрів в актуалізації аргументативної будови англомовного дискурсу ділових переговорів відповідно до антропоцентричної зумовленості цього дискурсу та його інтерактивного формату.

Матеріалом дослідження слугували скрипти англомовних ділових переговорів з 27 джерел з мережі Інтернет (2004-2008 роки) та з аудіо- і відеододатків до курсів сучасної ділової англійської мови, озвучені 48 дикторами. Тривалість матеріалу дослідження для визначення типової функціонально-прагматичної моделі логіко-аргументативних інтеракцій в англомовних ділових переговорах становила 7 годин. Корпус експериментального матеріалу обсягом 70 унісонних (1,5 години звучання) і 70 контрадикторних інтеракцій (1,7 години звучання) підлягав аудитивному й акустичному аналізам.

Досягнення поставленої мети й розв'язання конкретних завдань дисертаційного дослідження ґрунтується на загальних положеннях системного аналізу з використанням елементів загальнонаукових (абстрагування, узагальнення, формалізація) та емпірико-теоретичних методів (аналіз, синтез, ідеалізація). Метод лінгвістичного спостереження й опису застосовано для встановлення антропоцентричної зумовленості англомовних ділових переговорів. Визначення логіко-аргументативної організації досліджуваного дискурсу базувалося на методах контекстуального та інтерпретаційного аналізів. Метод комунікативно-прагматичного аналізу дозволив схарактеризувати комунікативну специфіку і прагматику аргументативних кроків досліджуваних логіко-аргументативних інтеракцій. Розробка методологічних основ дослідження спиралася на загальнонаукову методологію моделювання та графічну інтерпретацію його результатів. Експериментально-фонетичне дослідження й опрацювання його результатів здійснювались із використанням емпіричних загальнонаукових методів (експеримент, порівняння, вимірювання) та спеціальних методів визначення специфіки просодичної актуалізації логіко-аргументативних інтеракцій в англомовних ділових переговорах (опитування інформантів, аудитивний й акустичний аналізи - комп'ютерно-осцилографічний, інтонографічний, цифрація звукозапису, кількісний та елементи статистичного аналізу результатів дослідження).

Наукова новизна роботи полягає в систематизації функціонально-комунікативних та прагматичних чинників спілкування, які зумовлюють просодичну організацію англомовних ділових переговорів як аргументативного дискурсу. Новим є встановлення кореляції між інтенцією мовця та просодичною актуалізацією логіко-аргументативних інтеракцій. Новизною відзначається виокремлення просодичних засобів відображення семантичного навантаження аргументативних кроків як складових процесу аргументації в межах ділових переговорів. Уперше доведено, що просодичні характеристики англомовних ділових переговорів відбивають комунікативно-прагматичне навантаження інтеракцій, їхній унісонний або контрадикторний характер. Уперше на матеріалі англомовних ділових переговорів здійснено аналіз просодичних засобів реалізації взаємодії комунікантів, відносини між якими мають певний комунікативно-прагматичний статус.

Теоретичне значення дисертаційної роботи визначається її внеском у загальну фонетику, інтонологію та фоностилістику. Аналіз просодичних засобів актуалізації логіко-аргументативних інтеракцій розширює знання про особливості організації звукової інформації. Побудова інваріантних просодичних моделей логіко-аргументативних інтеракцій в англомовних ділових переговорах сприятиме подальшому експериментально-фонетичному вивченню взаємозв'язку просодії та прагматики дискурсу. Дослідницький доробок може слугувати основою для опису просодичних засобів актуалізації логіко-аргументативної будови різних видів дискурсу. Важливим для теорії аргументації є запропоноване в роботі узагальнення підходів щодо встановлення потенціалу просодії як засобу аргументування в дискурсі.

Практичне значення роботи визначається можливістю використання її основних положень і висновків у курсі практичної та теоретичної фонетики англійської мови (розділи "Просодія дискурсу", "Фоностилістика", "Риторична фонетика", "Інтонологія"), стилістики англійської мови (розділи "Функціональна стилістика", "Лінгвістика тексту"), ділової англійської мови (розділ "Ділові переговори"), лінгвопрагматики, в курсах за вибором і при укладанні відповідних методичних матеріалів, що сприятиме підвищенню ефективності навчання просодичної організації англійського ділового мовлення. Одержані результати можуть бути застосовані в практиці викладання англійської мови професійного спілкування для підвищення рівня комунікативної компетенції суб'єктів навчання.

Апробація основних положень і результатів дисертаційного дослідження здійснювалася на 16 конференціях, у тому числі восьми міжнародних: "Проблеми загальної, германської, романської та слов'янської стилістики" (Горлівка, 2005), "Актуальні проблеми менталінгвістики" (Черкаси, 2005), конференції, присвяченій Європейському Дню Мов (Луганськ, 2005), "Навчання ділової англійської мови у Східній Європі: для чого та як?" (Ялта, 2006), "Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація." (Харків, 2007), "Мова та культура: проблеми загальної, германської та слов'янської стилістики" (Горлівка, 2007), "Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень та дидактичні особливості викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі" (Львів, 2007), "Мови і світ: дослідження та викладання" (Кіровоград, 2008); семи всеукраїнських: "Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація." (Харків, 2005, 2008), "Digging Deeper into CALL: комп'ютерні технології у навчанні іноземних мов" (Горлівка, 2006), "Сучасна англістика: стереотипність і творчість" (Харків, 2006), "Людина. Комп'ютер. Комунікація" (Львів, 2008), "Фонетика та фонологія: сучасні парадигми дослідження та формування фонетичної комунікативної компетенції в мовному вищому навчальному закладі" (Київ, 2008), "Проблеми галузевої комунікації та перекладу" (Харків, 2009); одній міжвузівській: "Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур" (Донецьк, 2006).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлено в 19 публікаціях автора, а саме в шести наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях ВАК України (3,65 др. арк.), і матеріалах наукових конференцій (2 статті та 11 тез). Загальний обсяг публікацій становить 5,11 др. арк.

Загальний обсяг роботи разом із бібліографією й додатками складає 231 сторінку, а обсяг її текстової частини - 165 сторінок. Список використаної літератури містить 308 джерел, з яких 81 - іноземними мовами. Список джерел ілюстративного матеріалу нараховує 27 джерел: сайти мережі Інтернет та назви аудіо- і відеододатків до курсів ділової англійської мови, з яких записувалися ділові преговори.

Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається з переліку умовних скорочень та позначень, вступу, трьох розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел та списку джерел ілюстративного матеріалу.

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, розкрито сутність і стан досліджуваної наукової проблеми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет роботи, описано матеріал і методи дослідження, висвітлено його новизну, теоретичне і практичне значення, подано дані про публікації й апробацію результатів дослідження, сформульовано положення, що виносяться на захист.

Перший розділ містить аналіз функціонально-прагматичних особливостей ділових переговорів. Розглядаються питання антропоцентричної зумовленості ділової комунікації, аргументативної риторики переговорного процесу. Особливу увагу приділено функціонально-прагматичній специфіці логіко-аргументативних інтеракцій в англомовних ділових переговорах.

У другому розділі викладено програму й методику експериментально-фонетичного дослідження особливостей просодичної актуалізації логіко-аргументативної будови англомовних ділових переговорів.

У третьому розділі описано результати дослідження просодичного оформлення інтеракцій для розкриття ознак рецептивної моделі англомовних ділових переговорів; подано основні результати математико-статистичного опрацювання експериментальних даних та їх лінгвістичну інтерпретацію; зіставлено дані проведених аудитивного та акустичного аналізів просодичної актуалізації логіко-аргументативної будови англомовних ділових переговорів.

У загальних висновках наведено результати цього експериментально-фонетичного дослідження, сформульовано основні висновки дисертаційної роботи й окреслено перспективи подальшої розробки проблеми.

Додатки містять таблиці, діаграми, осцилограми та інтонограми, які ілюструють результати проведеного експериментально-фонетичного дослідження, а також статистичні обрахунки отриманих даних.

Основний зміст дисертації

Комунікативно-прагматичний аспект логіко-аргументативної організації англомовних ділових переговорів. Ділові переговори є усним різновидом ділового дискурсу, якому властиві певні комунікативні, прагматичні та дискурсні ознаки, сукупність яких становить специфіку цього формату спілкування (D. Cruse, A. Firth). Для визначення особливостей переговорного процесу необхідним постає розгляд його основних категорій.

Ділові переговори як адресатоцентричний формат комунікації у специфічному соціальному контексті є динамічною системою (А. Л. Стремовська), основу якої становить переговорний процес у сукупності мовних та позамовних чинників. Цей тип бізнесової комунікації характеризується різноплановістю, яка залежить від базових соціо-комунікативних і прагматичних чинників. Соціальна та позиційна ролі комунікантів є факторами комунікативного статусу, який виокремлюється як комунікативні права та обов'язки учасників мовленнєвої взаємодії та її реалізації (Г. Г. Почепцов). Поряд із регламентованістю будови діловим переговорам властива інтеграція різновекторних інтенцій згідно з принципом кооперації (H. P. Grice, Т. В. Андрюхіна) та локалізація регламентного компоненту в рольових взаємовідносинах. Отже, антропоцентрична зумовленість ділових переговорів вимагає врахування адресованості (О. П. Воробйова) цього дискурсу, характеру стосунків між комунікантами, їхнього соціального статусу та ієрархії.

Серед специфічних функцій ділової комунікації особливої значущості набуває аргументативна, причому власне аргументація (А. Д. Бєлова, Т. Шпранц-Фогаши, F. H. Eemeren) у цьому разі розглядається як засіб впливу на людину, на процес прийняття рішень шляхом зміни наявної в її свідомості моделі світу, тобто як аргумент у межах впливу (Мен Шу, S. E. Toulmin). Основними комунікативно-прагматичними властивостями ділових переговорів як аргументативного дискурсу визначаються інтерактивність і цілеспрямованість (Ю. О. Кошеварова).

Беручи до уваги значущість інтерактивності й аргументації в англомовних ділових переговорах, вважаємо доцільним виокремити як основну структурну одиницю комунікативної взаємодії логіко-аргументативну інтеракцію (Х. Абельс, З. О. Гетьман, М. Л. Макаров, M. Geis), що складається з ініціального та реактивного аргументативних кроків. Аналіз вербального контексту дає підстави стверджувати, що інтеракції базуються на комунікативній основі "згода - незгода", яка зумовлює функціонально-прагматичний потенціал констативних інтеракцій унісонного (Н. А. Коміна) ("повідомлення + підтвердження / уточнення / згода") та контрадикторного (Н. А. Коміна) ("повідомлення + критичне зауваження / заперечення / категорична незгода") характеру. При цьому аргументативні кроки мають певне семантичне навантаження, яке проявляється через семантичне розгортання, регресивну експлікацію, додаткову актуалізацію та замикання (Л. П. Чахоян). Семантичне розгортання має місце при послідовному розвитку інформації, представленої в аргументативному кроці. Якщо інформація подається в зворотному порядку, то реалізується регресивна експлікація. Додаткова актуалізація полягає в наведенні додаткових аргументів. Замикання реалізується наприкінці аргументативного кроку при узагальненні висловленого.

Вивчення прагмалінгвістичних особливостей дискурсу, закономірностей міжрівневої інтеграції спонукає до виявлення особливостей просодичної реалізації дискурсу (С. К. Абдигаппарова, Л. О. Штакіна). У роботі просодія розглядається як важливий засіб аргументування. Саме просодичні засоби сприяють виділенню семантичного фокусу і важливих відрізків мовлення (О. М. Алексієвець, М. П. Дворжецька, О. Р. Валігура, А. А. Калита, P. Roach), виступають актуалізаторами комунікативних стратегій у контексті кооперативно-спрямованого спілкування (Н. О. Безменова, О. В. Ягунова), реалізують стратегії комунікантів (В. Є. Абрамов), а також виконують прагматичну функцію впливу (Н. Ю. Георгієва).

Логіко-аргументативній організації досліджуваного дискурсу має відповідати певне просодичне оформлення, здатне посилювати або нівелювати мовленнєвий вплив, характерний для процесу аргументування. Встановлення комунікативно релевантних просодичних моделей реалізації англомовних ділових переговорів передбачає урахування комунікативно-прагматичного й інтеракційного аспектів цього аргументативного дискурсу (В. І. Волкова, G. H. Leech).

Програма і методика експериментально-фонетичного дослідження логіко-аргументативних інтеракцій в англомовних ділових переговорах. Метою експериментально-фонетичного дослідження була перевірка обґрунтованих нами теоретичних передумов щодо визначення закономірностей просодичної актуалізації логіко-аргументативних інтеракцій шляхом виявлення механізму взаємодії тональної, часової та динамічної підсистем у контексті англомовних ділових переговорів.

З'ясування особливостей просодичної реалізації інтеракцій унісонного характеру "повідомлення + підтвердження / уточнення / згода" та контрадикторних інтеракцій "повідомлення + критичне зауваження / заперечення / категорична незгода" здійснювалося відповідно до програми й методики, спрямованих на встановлення інваріантної просодичної моделі. Поетапні аудитивний та акустичний аналізи (Л. П. Блохіна) проводилися за теоретично обґрунтованою програмою (Ю. О. Дубовський, М. П. Дворжецька, О. І. Стеріополо, О. Р. Валігура, А. І. Скробот, О. Д. Петренко, Л. К. Цеплітіс), що використовувалася в багатьох експериментально-фонетичних роботах (С. Ф. Алексенко, О. М. Алексієвець, Г. В. Бищук, А. А. Калита, Г. О. Ющенко).

Аудитивний аналіз відібраного матеріалу проводився двома групами аудиторів: п'ятьома носіями мови, які мають філологічну підготовку, та шістьома філологами-фонетистами, які мали досвід експериментально-фонетичного аналізу. Дані просодичного оформлення інтеракцій в англомовних ділових переговорах на перцептивному рівні було перевірено під час акустичного аналізу. Спеціальні комп'ютерні програми для опрацювання акустичних параметрів мовних сигналів, а саме: Speech Filing System WASP University College London, Wavesurfer 1.8.5, Speech Analizer v 2.7, Cool Edit Pro v. 1.2.a, Real Analysis Basic Version (Tiger DRS, Inc.) і використання відносних значень уможливили отримання найточніших даних з малим ступенем варіативності й усунення індивідуальних відмінностей дикторів щодо реалізації просодичних параметрів.

Лінгвістична інтерпретація результатів експериментально-фонетичного дослідження просодичної актуалізації логіко-аргументативних інтеракцій в англомовних ділових переговорах. Узагальнюючи результати аудитивного аналізу інтеракцій досліджуваного дискурсу, увагу було зосереджено на інваріантних перцептивних параметрах його просодії.

Аналіз акцентно-складової специфіки англомовних ділових переговорів свідчить, що, незважаючи на вдавану різноманітність ритму цього дискурсу, в ньому простежується слухова ритмічна гармонія, яка ґрунтується на заданому метричному аранжуванні складового ланцюжка логіко-аргументативних інтеракцій в англомовному діловому дискурсі. Шляхом вивчення особливостей акцентного контуру фонофрази (А. М. Антіпова) встановлено метричні моделі як впорядкованість складів в реалізації перцептивно значущих ділянок повідомлення.

Тональна специфіка логіко-аргументативних інтеракцій полягає у варіативності передтермінальної та термінальної ділянок фоносинтагм. Особливості реалізації передтермінальної ділянки інтонаційних контурів простежуються в чергуванні інваріантних та гетерогенних шкал, залежно від характеру оцінності інформації. Так, гетерогенні шкали властиві реактивним аргументативним крокам, які містять оцінку опонента щодо кроку пропонента. Термінальна ділянка фоносинтагм в аргументативних кроках маркована контекстуально значущими конфігураціями спадного руху тону і регістровими зонами реалізації. Тональні конфігурації фоносинтагм утворюють інтегративний мелодійний контур, якому притаманна препозиційна та постпозиційна субординація.

Проілюструємо наші спостереження аргументативним кроком "повідомлення". Наведена нижче блок-схема мелодійного контуру відображає специфіку тональної реалізації семантичного розгортання повідомлення, що є типовою ознакою цього кроку: А1: We *all *feеl (1) | that *things are *getting a *little out of cont*rol. (2)|| We're *pushing ourselves *almost to *breaking *point (3)| and I'm *worried that something's *going to *snap (4) | unless we *take control of the *situ*ation (5) . (Brieger, Comfort 1993, 106) (домінувальні фоносинтагми виділено напівжирним шрифтом).

Особливості реалізації гучності в англомовних ділових переговорах висвітлюють семантичне й комунікативно-прагматичне навантаження аргументативних кроків. Динаміка реалізації гучності виокремлює інваріантну ознаку: вищі показники гучності початку аргументативного кроку порівняно з фінальною частиною.

Звернення до темпу як однієї з перцептивних характеристик досліджуваного дискурсу свідчить, що основна функція темпу полягає в розрізненні важливості інформаційних відрізків. Зазначимо, що темпоральною домінантою ініціального та реактивних аргументативних кроків за критерієм швидкості (М. П. Дворжецька) є помірний темп. Під час експериментального дослідження було встановлено перцептивну специфіку пауз, що відокремлюють фоносинтагми, фонофрази, а також інтегрують аргументативні кроки. Коротка та середня паузи є найпоширенішими (40% та 35% відповідно), що вказує на особливості організації ділових переговорів, яким властива зосередженість, аргументованість, компактність. Таким чином, часовий інтервал корелює з прагматичним потенціалом й оцінністю інтеракцій: негативна оцінка підкреслює особливий психологічний стан опонента та його бажання щонайшвидше категорично відреагувати на пропозицію пропонента.

Відповідно до результатів електроакустичного аналізу функціонально релевантними просодичними ознаками логіко-аргументативних інтеракцій в англомовному діловому дискурсі є тональні, динамічні та часові акустичні характеристики, інтеграція яких відтворює механізм просодичної актуалізації цих інтеракцій.

Базовим акустичним параметром реалізації інтенцій комунікантів є частота основного тону (далі ЧОТ), зміни якої корелюють зі специфічною комунікативною функцією аргументативних кроків. Значущими параметричними ознаками ЧОТ постають швидкість зміни ЧОТ з притаманною їй конфігурацією огинаючої та регістр реалізації мовленнєвого сигналу. Регістрові флюктуації ЧОТ відповідають функціонально-прагматичній специфіці аргументативних кроків. Згідно з результатами проведеного дослідження фоносинтагмам ініціального кроку "повідомлення" та реактивним аргументативним крокам унісонного характеру властивий середній діапазон ЧОТ, реактивним крокам контрадикторних інтеракцій - широкий діапазон. Спостерігається тенденція до розширення діапазонних характеристик у контрадикторних аргументативних кроках та поступового звуження діапазону в унісонних кроках, що відповідає більшій емоційності та оцінності "незгоди". Функціонально навантаженими ділянками фоносинтагм є ядро та шкала, про що свідчать показники локалізації максимальних значень ЧОТ зі статистичною перевагою ядерної ділянки.

Проілюструємо тенденцію до локалізації максимальних значень ЧОТ у фоносинтагмах інтеракцією "повідомлення + уточнення", у якій ділянки фоносинтагми з максимумами ЧОТ виділено напівжирним шрифтом великими літерами, а в дужках позначено номер фоносинтагми:

А1: I'd just like to SAY (1) | that the TARgets that Jim suggests (2) Размещено на http://www.allbest.ru/

would be unacceptable to my PEOple (3). || I mean, (4) | I can't see that a level of 4,500 is reaLIStic (5). || I'm sure Mr Anderson would aGREE (6). ||

А2: Well, (7) | no actually it seems to me that 4.5 thousand for the year is quite easily aCHIEvable (8). || We had a 22% INcrease in turnover last quarter, after all (9). | I think the others would aGREE with that (10). || (Business agenda meeting template, tips and examples).

Найвищі рівні ЧОТ у наведеній логіко-аргументативній інтеракції "повідомлення + уточнення" локалізуються у фоносинтагмах 2, 3, 5 ініціального аргументативного кроку та фоносинтагмі 9 реактивного аргументативного кроку. Сім із десяти фоносинтагм цієї інтеракції (1, 3, 5, 6, 7, 8, 10) мають максимуми ЧОТ у ядрі, три (2, 4, 9) - у шкалі, що підтверджує спостереження щодо локалізації максимумів ЧОТ у ядрі та шкалі.

Рівень максимальних показників змін ЧОТ корелює з динамікою розгортання аргументативного кроку й певним чином маркує домінувальні та рецесивні фоносинтагми. Конфігурація огинаючої ЧОТ, яка віддзеркалює напрям руху, швидкість та інтервал змін ЧОТ вказують на фокуси інформації.

Відповідно до результатів дослідження крокам логіко-аргументативних інтеракцій ділового дискурсу властивий середній діапазон варіювання інтенсивності. Піки інтенсивності інтеракцій унісонного характеру є статистично тотожними як в ініціальному, так і в реактивних аргументативних кроках, що відповідає позитивній оцінності цієї інтеракції. У реактивних аргументативних кроках контрадикторних інтеракцій спостерігається децентралізоване розташування піків інтенсивності, в конституентах унісонної парадигми - централізоване. Інтеракціям англомовного дискурсу ділових переговорів властива "гнучкість", яка узгоджується з параметричними ознаками ЧОТ і тривалості.

Темпоральна організація аргументативних кроків корелює з їхньою інтенціональною специфікою. Інтеракції характеризуються градацією діапазону тривалості, причому зі збільшенням функціонального навантаження відповідно змінюється діапазон варіативності, а тривалість реактивного кроку більша за тривалість ініціального. Тривалість фоносинтагм залежить також від комунікативно-прагматичного навантаження аргументативнх кроків інтеракцій. Так, більша тривалість типова для реактивних кроків контрадикторних інтеракцій, де простежується більш швидка реакція на аргумент / тезу, оскільки опонент намагається найскоріше спростувати останній.

Паузальний алгоритм досліджуваних інтеракцій є вагомим чинником часової регламентованості, стрижнем якої є інтегрувальна пауза, яка вказує на характер взаємодії комунікантів. Так, в інтеракції "повідомлення + згода" опонент погоджується з пропонентом, витрачаючи менше часу, ніж в інтеракції "повідомлення + уточнення", де опонент погоджується, обмірковуючи свою тезу. У контрадикторних інтеракціях спостерігається градуальність тривалості пауз, яку можна пояснити тим, що спростування аргументів пропонента відтворює негативну оцінку опонента. Фоносинтагмені паузи ініціального аргументативного кроку створюють однотипний алгоритм паузної організації, у той час як фонофразові паузи виступають регулятором делімітації аргументативного кроку. Наведемо фрагмент контрадикторної інтеракції "повідомлення + категорична незгода" (у дужках між фоносинтагмами подано цифрацію сигналу щодо тривалості пауз у мсек):

А1: Basically, Размещено на http://www.allbest.ru/

(170) we've had problems in production. || (690) It seems Размещено на http://www.allbest.ru/

(68) that scaling up production Размещено на http://www.allbest.ru/

(117) for a national launch (98) | has been much more difficult than expected. ||(90)

А2: That's ridiculous. (440) || We had no problems with production Размещено на http://www.allbest.ru/

(154) during the test market phase. ||(Brieger, Comfort 1993, 126).

У цій інтеракції інтегрувальна пауза між аргументативними кроками є надкороткою, частотними постають надкороткі (70%) та короткі (30%) фонофразові паузи, що відповідає загальній тенденції паузної організації англомовних ділових переговорів. Так, паузи корелюють із семантичним навантаженням аргументативних кроків: в ініціальному та реактивних аргументативних кроках унісонних інтеракцій превалюють середні паузи, в контрадикторних інтеракціях - короткі паузи.

Таким чином, базовими підсистемами інтегративного процесу просодичної актуалізації логіко-аргументативних інтеракцій англомовних ділових переговорів є часова та тональна, що становлять просодичну домінанту реалізації аргументативних кроків. Проведене експериментально-фонетичне дослідження дає підстави дійти висновку, що інтеграція просодичних підсистем відтворює специфіку актуалізації прагматичного потенціалу унісонних та реактивних логіко-аргументативних інтеракцій англомовного дискурсу ділових переговорів.

Висновки

У дисертації експериментальним шляхом окреслено особливості просодичної актуалізації логіко-аргументативних інтеракцій як складових англомовних ділових переговорів. Запропонований у роботі комунікативно-прагматичний підхід до встановлення специфіки просодичної організації аргументативного дискурсу дозволив висвітлити значущі функціонально-комунікативні та прагматичні чинники, які зумовлюють потенціал просодії як засобу аргументування.

Ділові переговори як інтерактивний формат комунікації в особливому соціальному контексті є процесом обговорення комунікантами певного питання з метою досягнення згоди та зняття інформаційної невизначеності шляхом послідовного аргументованого викладення власних позицій. Англомовні ділові переговори характеризуються різноплановістю, яка залежить від базових соціо-комунікативних і прагматичних чинників.

Особливістю англомовних ділових переговорів є їхня регламентованість, яка визначає формат спілкування, зокрема ступінь його офіційності, цілі й завдання конкретної зустрічі, що є значущими рисами соціальної ситуації. Антропоцентрична зумовленість ділових переговорів вимагає врахування характеру стосунків між комунікантами, їхнього соціального статусу та ієрархії для вибору відповідних мовних засобів реалізації інтенцій комунікантів.

Ділові переговори є аргументативним дискурсом, який реалізується в певній комунікативній ситуації, у процесі розгортання якої мовці підтримують взаємодію, продукують взаємозалежні аргументативні висловлення задля досягнення певної комунікативно-прагматичної мети.

На основі контекстуального аналізу з'ясовано, що англомовні ділові переговори складаються з логіко-аргументативних інтеракцій, представлених ініціальним та реактивним аргументативними кроками, яким властиве певне семантичне навантаження, що проявляється у вигляді семантичного розгортання, регресивної експлікації, додаткової актуалізації та замикання. Логіко-аргументативні інтеракції базуються на комунікативній основі "згода - незгода" щодо реакції опонента на тезу пропонента, залежно від оцінності повідомлення: від "підтвердження" до "категоричної незгоди" стосовно позиції комунікантів у переговорному процесі. Виокремлена основа реалізації англомовних ділових переговорів зумовлює функціонально-прагматичний потенціал інтеракцій унісонного ("повідомлення + підтвердження / уточнення / згода") та контрадикторного характеру ("повідомлення + критичне зауваження / заперечення / категорична незгода").

Результати опрацювання даних аудитивного та акустичного аналізів свідчать, що просодія здатна посилити або знівелювати мовленнєвий вплив, характерний для процесу аргументування. Визначено, що акцентна будова ініціального та реактивних аргументативних кроків досліджуваних інтеракцій характеризується певною динамікою та ритмометричністю. Чіткі метричні моделі фоносинтагм актуалізують перцептивно значущі відрізки мовленнєвого континууму, причому компактність акцентної будови притаманна домінувальним фоносинтагмам, які створюють рематичний комплекс аргументативного кроку інтеракції.

Установлено, що реактивні аргументативні кроки, базовані на "згоді" та "незгоді", віддзеркалюють просодичну регламентованість англомовних ділових переговорів, зумовлену риторикою аргументативного спілкування. Динаміка семантичного навантаження відповідає комунікативному задуму та оцінності інформації, запропонованої для обговорення, і визначає просодичну реалізацію кожного аргументативного кроку.

На перцептивному рівні з'ясовано, що тональна специфіка логіко-аргументативних інтеракцій в англомовних ділових переговорах полягає у варіативності передтермінальної та термінальної ділянок фоносинтагм. Для реалізації передтермінальної ділянки інтонаційних контурів характерно чергування інваріантних та гетерогенних шкал залежно від характеру оцінності інформації. Термінальна ділянка фоносинтагм ініціального й реактивних (унісонних та контрадикторних) аргументативних кроків маркована контекстуально значущими конфігураціями спадного руху тону і регістровими зонами реалізації. Тональні конфігурації фоносинтагм утворюють інтегративний мелодійний контур, якому притаманна препозиційна та постпозиційна субординація.

Параметр гучності мовлення в англомовних ділових переговорах відповідає семантичному й прагматичному навантаженню аргументативних кроків, характеру оцінності й взаємодіє з іншими надсегментними параметрами. Підвищена гучність притаманна реактивним аргументативним крокам контрадикторного характеру. Аргументативним крокам унісонних інтеракцій властива помірна та понижена гучність.

Експериментальним шляхом виявлено, що логіко-аргументативні інтеракції констативного типу мають часову регламентованість. При загальному домінуванні помірного темпу в кожній інтеракції темп змінюється упродовж аргументативного кроку залежно від прагматичного навантаження останнього, при цьому сповільнення темпу відбувається на інформативно найвагоміших ділянках.

Паузація логіко-аргументативних інтеракцій відіграє важливу роль у процесі просодичної реалізації англомовних ділових переговорів. Домінування коротких та середніх пауз в інтеракціях вказує на особливу організацію англомовних ділових переговорів, яким властиві зосередженість комунікантів, аргументованість, компактність, і відображає інваріантні особливості реалізації аргументативної оцінки в контексті ділових переговорів. В ініціальному та реактивних аргументативних кроках унісонних інтеракцій превалюють середні паузи, в контрадикторних інтеракціях - короткі паузи. Інтегрувальна пауза варіює відповідно до типу інтеракції.

Акустичний аналіз підтвердив надійність результатів аудитивного аналізу й дозволив установити функціонально релевантні просодичні ознаки логіко-аргументативних інтеракцій, якими є динамічні, тональні та часові характеристики, інтеграція яких відтворює механізм просодичної актуалізації інтерактивного аргументативного дискурсу і передає його унісонний або контрадикторний характер.

Базовим акустичним параметром реалізації інтенцій комунікантів визначено частоту основного тону, зміни якої корелюють зі специфічною комунікативною функцією аргументативних кроків. Значущими параметричними ознаками ЧОТ в контексті інтеракцій унісонного та контрадикторного характеру є швидкість зміни ЧОТ з притаманною їй конфігурацією огинаючої та регістр реалізації мовленнєвого сигналу. При цьому регістрові флюктуації ЧОТ зумовлюються функціонально-прагматичною специфікою аргументативних кроків.

Функціонально навантаженими ділянками фоносинтагм є ядро та шкала, про що свідчать показники локалізації максимальних значень ЧОТ зі статистичною перевагою ядерної ділянки. Рівень максимальних показників змін ЧОТ відповідає динаміці розгортання аргументативного кроку. Конфігурація огинаючої ЧОТ, яка віддзеркалює напрямок руху, швидкість та інтервал змін ЧОТ, маркує семантичні фокуси інформації. Найбільша експресія на цьому рівні притаманна контрадикторним аргументативним крокам.

Інтенсивність як акустичний корелят гучності відбиває енергетичний потенціал мовленнєвого сигналу і взаємодіє з тональною та часовою підсистемами просодії. Зміни динамічних характеристик в аргументативних кроках інтеракцій в англомовних ділових переговорах вказують на ступінь та характер оцінності, що відтворює градуальність реалізації задуму комунікантів.

Темпоральна організація аргументативних кроків, концептуально й прагматично об'єднаних, відповідає їхній інтенціональній специфіці. Унісонним і контрадикторним інтеракціям властива градація діапазону тривалості, оскільки зі збільшенням функціонального навантаження відповідно змінюється діапазон варіативності. Особлива паузна організація логіко-аргументативних інтеракцій є регламентованою. Основою паузального алгоритму постає інтегрувальна пауза, яка зумовлює контекстуально прогнозовану взаємодію інтенцій комунікантів. Інтегрувальні паузи регулюють процес інтерактивного обміну інформацією в межах англомовних ділових переговорів як аргументативного дискурсу.

Таким чином, базовими підсистемами інтегративного процесу просодичної актуалізації логіко-аргументативних інтеракцій досліджуваного дискурсу є часова та тональна, що становлять просодичну домінанту аргументативних кроків. Унісонні логіко-аргументативні інтеракції в англомовних ділових переговорах характеризуються подібністю просодичної актуалізації, в той час як просодичне оформлення контрадикторних інтеракцій зумовлюється оцінністю реактивних аргументативних кроків. Актуалізація прагматичного потенціалу унісонних та контрадикторних інтеракцій в англомовному дискурсі ділових переговорів здійснюється інтеграцією просодичних підсистем в реалізації цих інтеракцій.

До перспективних напрямів подальшого наукового пошуку в галузі дослідження особливостей просодичної актуалізації дискурсу слід віднести: виявлення просодичних ознак реалізації різних типів дискурсу, які підкреслюють їхню комунікативно-прагматичну специфіку і корелюють з аргументативним потенціалом останніх; вивчення ґендерної зумовленості просодичного оформлення дискурсу ділового формату спілкування; встановлення універсального інвентарю засобів просодичної інтенсифікації аргументації в дискурсі на матеріалі різних мов.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Аргументація в аспекті інтегративної дії ділового дискурсу / О. О. Лисичкіна // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка : серія Філологічні науки. - 2005. - № 5 (95), Том 2. - С. 132-138.

2. Паузна динаміка аргументативного дискурсу / О. О. Лисичкіна // Проблеми семантики слова, речення та тексту : зб. наук. праць / [наук. ред. Н. М. Корбозерова]. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2007. - Вип. 19. - С. 111-116.

3. Тональна динаміка логіко-аргументативних інтеракцій бізнесового дискурсу / О. О. Лисичкіна // Вісник Київського національного лінгвістичного університету : серія Філологія. - 2007. - Том 10, №2. - С. 140-145.

4. Просодична інтеграція унісонних інтеракцій ділового дискурсу / О. О. Лисичкіна // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету LINGUAPAX VIII. Мова, освіта, культура : наукові парадигми і сучасний світ. - К.: КНЛУ, 2008. - №17. - С. 113-116.

5. Темпоральні ознаки аргументативних інтеракцій / О. О. Лисичкіна // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка: серія філологічні науки (мовознавство). - 2008. - Випуск 75(3). - С. 362-368.

6. Функціонально-прагматичний потенціал бізнесового спілкування / О. О. Лисичкіна / Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики : зб. наук. праць / [наук. ред. Н. М. Корбозерова]. - К.: Київський націон. ун-т імені Тараса Шевченка, 2009. - Вип. 15. - С. 231- 238.

7. Аргументативність дискурсу в аспекті риторичних технік / О. О. Лисичкіна // Проблеми загальної, германської, романської та слов'янської стилістики : ІІ міжнар. наук.-практ. конф., 19-20 травня 2005 р. - Горлівка: Вид-во Горлівського держ. педагог. ін-ту іноз. мов, 2005. - Том 1. - С. 86-89.

8. Вербалізація концептуальних моделей бізнесового дискурсу / О. О. Лисичкіна // Каразінські читання : Людина. Мова. Комунікація : V всеукр. наук. конф., 5 листопада 2005 р. : тези допов. - Х.: Харківський націон. ун-т імені В. Н. Каразіна, 2005. - С. 115-116.

9. Аргументативність як базова складова ділової риторики / О. О. Лисичкіна // Сучасна англістика : стереотипність і творчість : І всеукр. наук. форум, 16 травня 2006 р. : тези допов. - Харків: Харківський націон. ун-т імені В. Н. Каразіна, 2006. - С. 93-95.

10. Аргументація як важливий компонент ділового дискурсу / О. О. Лисичкіна // Навчання ділової англійської мови у Східній Європі: для чого та як? : ІІ міжнародна конф., 19-20 травня 2006 р. : тези допов. - Дніпропетровськ: Вид-во ДУЕП, 2006. - С. 125-126.

11. Інтонаційна динаміка логіко-аргументативної інтеракції (на матеріалі англомовного дискурсу ділових переговорів) / О. О. Лисичкіна // Digging Deeper into CALL : комп'ютерні технології у навчанні іноземних мов : всеукр. наук.-практ. конф., 11 травня 2006 р.: тези допов. - Горлівка: Вид-во Горлівського держ. педагог. ін-ту іноз. мов, 2006. - С. 65-67.

12. Перед'ядерна тональна варіативність логіко-аргументативних інтеракцій / О. О. Лисичкіна // Проблеми загальної, германської, романської та слов'янської стилістики : ІІІ міжн. наук.-практ. конф., 17-18 травня 2007 р.: тези допов. - Горлівка: Вид-во Горлівського держ. педагог. ін-ту іноз. Мов

13. Регістрова специфіка реалізації логіко-аргументативних інтеракцій / О. О. Лисичкіна // Каразінські читання : Людина. Мова. Комунікація : VІ міжнар. наук. конф., 1 лютого 2007 р. : тези допов. - Х.: Харківський націон. ун-т імені В. Н. Каразіна, 2007. - С. 201-202.

14. Динамічні характеристики реалізації логіко-аргументативних інтеракцій / О. О. Лисичкіна // Каразінські читання : Людина. Мова. Комунікація : VІІ всеукр. наук. конф., 5 лютого 2008 р.: тези допов. - Х.: Харківський націон. ун-т імені В. Н. Каразіна, 2008. - С. 176-177.

15. Функціонально-комунікативна специфіка англомовних ділових переговорів / О. О. Лисичкіна // Проблеми галузевої комунікації та перекладу: всеукр. наук. конф., 2 квітня 2009 р. : тези допов. - Х.: Академія внутрішніх військ МВС України, 2009. - С. 32-33.

Анотація

Лисичкіна О. О. Просодична актуалізація логіко-аргументативних інтеракцій (експериментально-фонетичне дослідження на матеріалі англомовних ділових переговорів). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2010.

Дисертацію присвячено дослідженню просодії логіко-аргументативних інтеракцій в англомовних ділових переговорах, зумовленої їхньою інтерактивністю та регламентованістю, а також специфікою взаємодії пропонента та опонента. Встановлено кореляцію між інтенцією мовця та просодичною актуалізацією логіко-аргументативних інтеракцій, які грунтуються на комунікативній основі "згода - незгода". Виокремлено просодичні засоби втілення семантичного навантаження ініціальних та реактивних аргументативних кроків. Доведено, що просодія англомовних ділових переговорів відбиває комунікативно-прагматичне навантаження інтеракцій, їхній унісонний чи контрадикторний характер.

Експериментально з'ясовано, що актуалізації прагматичного потенціалу логіко-аргументативних інтеракцій в англомовному дискурсі ділових переговорів сприяє інтеграція просодичних підсистем.

Ключові слова: англомовні ділові переговори, логіко-аргументативна інтеракція, семантичне навантаження, опонент, пропонент, унісонний характер, контрадикторний характер, ініціальні аргументативні кроки, реактивні аргументативні кроки, просодична актуалізація.

Аннотация

Лисичкина О. А. Просодическая актуализация логико-аргументативных интеракций (експериментально-фонетическое исследование на материале англоязычных деловых переговоров). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Киевский национальный лингвистический университет, Киев, 2010.