Мовні засоби відтворення містичного в англійському готичному романі XVIII століття: функціонально-семантичний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний лінгвістичний університет

Мовні засоби відтворення містичного в англійському готичному романі Xviii століття: функціонально-семантичний аспект

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

ГАЛИЧ ОКСАНА БОРИСІВНА

УДК 811.111'364''17''

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі германської і фінської філології Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник доктор філологічних наук, професор Буніятова Ізабелла Рафаїлівна, Національний університет

"Києво-Могилянська академія",

кафедра загального та слов'янського мовознавства,

професор

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Бєлєхова Лариса Іванівна,

Херсонський державний університет,

кафедра романо-германських мов,

професор

кандидат філологічних наук

Андрушенко Олена Юріївна,

Житомирський державний університет

імені Івана Франка,

кафедра міжкультурної комунікації

Навчально-наукового інституту іноземної філології,

доцент

Захист відбудеться 2 червня 2011 р. о 10.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул. Велика Васильківська, 73).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (вул. Велика Васильківська, 73).

Автореферат розіслано 29 квітня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, Доцент Н. Є. Лисенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферовану роботу присвячено дослідженню вербалізованих репрезентацій містичного в англійській готичній прозі XVIII століття, розглянутих із погляду їхньої функціональної спрямованості та структурно-семантичної організації.

Вивчення природи містичного неодноразово здійснювалося вітчизняними та зарубіжними літературознавчими студіями (О. В. Матвієнко, С. Монк, Е. Мюррей, Н. Т. Пахсарьян, М. Уер). Поняття містики і містицизму були предметом аналізу у філосософії (Л. І. Василенко, Р. Кавендіш, Т. І. Любасок, Ю. О. Шабанова) й культурології (Л. Леві-Брюль, Б. Маліновський, Р. Отто, О. М. Фрейденберг), питання змістової структури містичного досвіду частково розроблялися в працях із психології (К. Ізард, А. Кемпінські, Н. Фріжда) та естетики (Е. Берк). Водночас сучасні мовознавчі студії не приділяють достатньої уваги дослідженню містичного в усьому розмаїтті його конкретних семантичних виявів у мові художньої прози. Звернення до аналізу мовних репрезентацій містичного сприяє глибшому розумінню особливостей його реалізації в площині текстової семантики.

Питання виокремлення семантичних структур мови, інтегрованих спільністю загального категоріального змісту, розглядалися з позицій класичної граматики (В. фон Гумбольдт, О. Єсперсен, Е. Кошмідер, О. Потебня та ін.), теорії глибинних відмінків (Ч. Філмор, С. Староста), теорії риторичної структури (С. Томпсон, П. Хоппер), теорії граматикалізації (Дж. Байбі, Б. Гайне), теорії мовних перетворень (Ш. Баллі, С. Й. Карцевський). Перспективним убачається функціональний підхід (А. Бартнік, К. Батлер, О. В. Бондарко, І. Р. Буніятова, І. Р. Вихованець, М. М. Мінкін, та ін.), інтегративні тенденції дослідження мовних явищ якого дозволяють розглядати семантичні та формальні особливості структурації мовних засобів вираження категоріального змісту в межах теорії поля.

Питання про принципи функціонування одиниць поля на його різних поняттєвих ділянках у межах окремої поняттєвої категорії, що існує в мисленні як відбиток структурованого знання про відповідний фрагмент дійсності (О. П. Воробйова), все ще залишаються відкритими для обговорення.

У лінгвістичній літературі поняттєву категорію визначають як семантичну єдність смислових компонентів загального характеру, що виступають безпосередніми виразниками норм свідомості й пов'язують мовний матеріал з організаційними принципами процесу мислення, отримуючи конкретно-мовну реалізацію (О. В. Бондарко, С. Д. Кацнельсон, І. І. Мєщанінов, А. О. Худяков). Сукупність мовних засобів її репрезентації, закріплених за певними граматичними, словотвірними та лексичними одиницями, що взаємодіють між собою на семантичній основі, складають функціонально-семантичне поле (ФСП). Рефероване дослідження здійснюється саме з таких позицій - від поняттєвої категорії як універсальної смислової константи та її мовної інтерпретації до функціонально-семантичного поля як системного представлення цієї категорії.

У дослідженнях, присвячених семантиці тексту, недостатньо висвітленою залишається природа поняттєвих категорій, що, являючи собою опосередкований універсальними законами мислення результат людського досвіду, виступають основою семантичних структур мови на певному історичному етапі її розвитку, інтегровані спільністю загального категоріального змісту і становлять елементи змісту висловлення.

Актуальність обраної теми дослідження визначається пріоритетною спрямованістю сучасних лінгвістичних студій на вирішення проблем виокремлення мовних категорій, пов'язаних з опредметненням фактів і явищ об'єктивної реальності, та вивчення засобів їх репрезентації у функціонально-семантичному аспекті. Відсутність спеціальних робіт, які були б присвячені систематизації структури та особливостей функціонування семантичних єдностей у літературних текстах, що слугують для відтворення основного жанрового ефекту, зумовлює необхідність аналізу мовних засобів вираження містичного в англійських готичних текстах (1765 - 1800 рр.) із застосуванням прийомів і методів функціональної лінгвістики.

Обмеження історичної перспективи дослідження спричинене особливостями мовної картину світу, властивої названому періоду з притаманною йому філософською системою координат, - коли фундаментальні принципи ірраціонального пізнання займають чільне місце у свідомості людини. Сучасні літературознавці (Ф. Боттінг, С. О. Тузков, Ю. Б. Ясакова та ін.) наголошують на винятковій важливості вивчення особливостей мови і стилю англійської художньої прози XVIII століття, оскільки природа і своєрідність містичного уповні реалізовані в англійському готичному романі.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертаційна праця виконана в межах комплексної наукової теми Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України "Структурно-семантичні та прагматичні студії тексту та дискурсу: синхронний та діахронний аспекти" кафедри германської і фінської філології Київського національного лінгвістичного університету (тему затверджено вченою радою КНЛУ, протокол № 7 від 23 лютого 2009 р.). Проблематика дисертації вписується в коло питань, досліджуваних згідно з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України "Функціональні моделі тексту та дискурсу в синхронії та діахронії: когнітивний, комунікативний та емотивний аспекти" № 0106U002115, затвердженою вченою радою Київського національного лінгвістичного університету (протокол № 11 від 5 травня 2008 р.).

Мета дослідження полягає у виявленні мовних засобів вираження містичного й моделюванні функціонально-семантичного поля цієї категорії в мові англійської ранньоготичної прози.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

– уточнити визначення містичного в терміносистемі сучасної лінгвістики, реконструювавши культурологічний і філософський складник поняття містика та суміжних з ним понять;

– встановити категоріальний статус містичного та з'ясувати семантичний обсяг значень поняттєвої категорії "містичне" в текстах англійської готичної прози XVIII століття;

– виокремити, проаналізувати та систематизувати різнорівневі мовні засоби вираження досліджуваної категорії в мові англійського готичного роману XVIII століття;

– розкрити особливості функціонування засобів репрезентації поняттєвої категорії "містичне " в англійській ранньоготичній літературі;

– змоделювати функціонально-семантичне поле поняттєвої категорії "містичне";

– окреслити місце кожного конституента в структурі ФСП досліджуваної категорії, встановити структурні та смислові відношення між конституентами;

– виявити зв'язок функціонально-семантичного поля поняттєвої категорії "містичне" із ФСП суміжних категорій у семантичному просторі мови англійського готичного роману XVIII століття.

Об'єктом дослідження є категорія містичного, представлена в мові англійської ранньоготичної прози.

Предметом дослідження виступають мовні засоби репрезентації містичного в англійському готичному романі XVIII століття.

Матеріалом дослідження слугують текстові фрагменти, виокремлені методом суцільної вибірки з 14 романів найвизначніших представників англійської готичної літератури XVIII століття (H. Walpole "The Castle of Otranto", A. Radcliffe "The Italian", M. G. Lewis "The Monk", W. Godwin "St. Leon" та ін.). Обсяг проаналізованих джерел склав 10572 сторінки, з яких було вилучено 1537 текстових фрагментів і проаналізовано 6485 прикладів мовних реалізацій містичного. Використано матеріал перекладних, тлумачних, історичних та етимологічних словників.

Методи дослідження, зумовлені метою, завданнями та фактологічним матеріалом, базуються на комплексному інтердисциплінарному підході до вивчення семантичних єдностей, об'єднаних спільністю загального категоріального змісту, застосування якого мало на меті встановлення поняттєвого підґрунтя об'єкта дослідження, розглянувши його з позицій генези та розвитку, що дозволяє послідовно підійти до усвідомлення як ранніх, так і більш пізніх реалізацій містичного у філософії, літературі, мові з урахуванням різних форм його трансформацій. Матеріал проаналізовано із залученням методу контекстуального аналізу, який враховує безпосередній контекст вивчення мовного явища, систематизацію та узагальнення особливостей функціонування засобів вираження містичного в англійських ранньоготичних романах. Методи компонентного аналізу та аналізу словникових дефініцій використані з метою встановлення мінімальних семантичних складників значення 'містичне' в лексичних, словотвірних та граматичних одиницях мови готичного роману; метод дистрибутивного аналізу - для виявлення оточення, в якому трапляються мовні одиниці на позначення містичного. Відтворення еволюційних процесів у семантиці засобів реалізації містичного здійснюється за допомогою використання елементів порівняльно-історичного методу. Метод польового структурування застосовано з метою систематизації засобів вираження містичного у вигляді функціонально-семантичного поля. Кількісний аналіз мовних фактів є необхідним для встановлення числових співвідношень отриманих результатів та кількісного порівняння досліджуваних одиниць мови і передбачає встановлення їхніх якісних характеристик, а також дозволяє виявити загальні тенденції функціонування вербалізованих репрезентацій містичного в англійському готичному романі XVIII століття.

Наукова новизна дисертаційної праці полягає в тому, що в ній уперше виокремлено та систематизовано різнорівневі мовні засоби (лексичні, словотвірні, граматичні) відтворення містичного як поняттєвої категорії у мові англійського готичного роману XVIII ст. згідно з новітніми інтегративними тенденціями дослідження мовних явищ у річищі функціоналізму. Доповнено усталене уявлення стосовно лінгвістичного статусу містичного як жанрової ознаки в межах англійської готичної прози. Визначено диференційні ознаки поняттєвої категорії "містичне". Змодельовано функціонально-семантичне поле поняттєвої категорії "містичне", розкрито особливості структурних та смислових відношень між його конституентами, а також окреслено місце кожного конституента в структурі поля. Новим є встановлення взаємозв'язків функціонально-семантичного поля поняттєвої категорії "містичне" з польовими утвореннями суміжних категорій у семантичному просторі англійської готичної художньої прози XVIII століття.

Теоретичне значення роботи зумовлене тим, що її результати та висновки є внеском у розвиток функціональної граматики, лінгвокультурології, загального й германського мовознавства. Розкриття змісту містичного, виокремлення та систематизація різнорівневих мовних засобів його вираження сприяють подальшій розбудові структурно-організаційних форм досліджуваної категорії в межах теорії поля. Встановлення поняттєвого підґрунтя категорії містичного дозволяє глибше зрозуміти питання загальної теорії історичних змін та варіативності мовних одиниць. Виокремлення семантичних структур мови, інтегрованих спільністю загального категоріального змісту з урахуванням онтологічного зв'язку між знаком і його референтом та меж взаємного узгодження індивідуальних концептуальних схем, сприяє інтеграції лінгвістичних знань.

Практична цінність наукової праці полягає в можливості використання концептуальних положень і результатів дослідження в курсах теоретичної та практичної граматики англійської мови (розділи "Семантико-синтаксичний аспект речення", "Функціональний статус одиниць мови", "Синтаксис і стилістична семантика"), лексикології (розділи "Лексичне значення і семантична структура англійського слова", "Словотвір"), історії англійської мови (розділ "Етимологія словникового складу англійської мови"), при розробці загальних та спеціалізованих курсів з історії світової й англійської літератури, теоретичної граматики у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах, а також для написання наукових робіт з англійської філології.

Апробацію результатів дослідження здійснено на восьми наукових конференціях, серед яких дві міжнародні: IV Міжнародна науково-практична конференція "Мови і світ: дослідження та викладання" (Кіровоград, 2010), IV Міжнародна конференція "Пріоритети германського і романського мовознавства" (Луцьк - Світязь, 2010); одному міжнародному симпозіумі - V Міжнародний симпозіум Українського товариства дослідників англійської мови (Київ, 2009); двох всеукраїнських: III Всеукраїнська науково-практична конференція "Мова. Культура. Комунікація" (Чернігів, 2009), Всеукраїнська наукова конференція "Сучасний стан і перспективи дослідження германських мов та проблеми перекладу" (Житомир, 2009) та трьох міжвузівських конференціях: "Психолого-педагогічні проблеми освіти і виховання в умовах глобалізації та інтеграції освітніх процесів" (Київ, 2007), "Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій" (Київ, 2008), "Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій - II" (Київ, 2009).

Публікації. Основні положення і результати дослідження висвітлено в чотирьох наукових статтях автора, опублікованих у фахових виданнях ВАК України (2,32 др. арк.) та в матеріалах чотирьох наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 3,01 др. арк.

Загальний обсяг тексту дисертації разом із бібліографією складає 204 сторінки. Основний текст становить 168 сторінок. Список використаної літератури містить 243 позиції, з них 86 - іноземними мовами, 19 лексикографічних джерел та 7 електронних ресурсів. Список джерел ілюстративного матеріалу налічує 33 найменування.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, додатків (1 рисунок і 5 таблиць), списків використаної і довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу. У тексті дисертації наводяться 4 рисунки і 2 таблиці.

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, висвітлено її актуальність та наукову новизну, сформульовано мету і завдання роботи, визначено її об'єкт та предмет, вказано методи дослідження, подано основні положення, що виносяться на захист, наведено відомості про апробацію результатів, з'ясовано їхнє теоретичне та практичне значення.

У першому розділі розглянуто теоретичні засади дослідження містичного в англійському готичному романі; подано стислий огляд основних граматичних теорій у річищі функціоналізму; досліджено поняття містичне, його культурологічний складник; встановлено категоріальний статус містичного в англійській готичній літературі; визначено диференційні ознаки поняттєвої категорії "містичне" в англійському готичному романі XVIII століття.

Другий розділ дослідження присвячено аналізу різнорівневих мовних засобів відтворення поняттєвої категорії "містичне " в англійській ранньоготичній прозі.

У третьому розділі змодельовано функціонально-семантичне поле поняттєвої категорії "містичне"; розроблено типологію його мікрополів; виокремлено та досліджено контаміновані форми реалізації поняттєвої категорії "містичне" у мові англійського готичного роману XVIII століття.

У загальних висновках підведено підсумки проведеного дослідження й окреслено перспективи подальших наукових розвідок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Розділ 1. "Теоретичні засади дослідження містичного в англійській готичній прозі XVIII століття".

У першому розділі здійснено аналіз існуючих теоретичних розвідок проблематики містичного, встановлено його категоріальне значення в мові англійського готичного роману, окреслено основні етапи дослідження поняттєвої категорії "містичне" в англійській ранньоготичній літературі з урахуванням новітніх тенденцій у системно-функціональному підході до аналізу семантичних єдностей.

Науковий аналіз природи містичного був започаткований К. Юнгом. Згідно з його концепцією, розуміння сутності містичного відбувається на межі свідомого й несвідомого із залученням як вищих духовних, так і матеріальних засад психіки. Буття в його внутрішньому змісті є суттєво багатшим за предметний світ, і людина, усупереч науковим поясненням, починає вірити у світ надпредметний, відмітною ознакою якого є таємничість.

Містика як особливий вид релігійно-філософської пізнавальної діяльності припускає, окрім досвіду мислення, можливість безпосереднього спілкування між суб'єктом й абсолютним предметом. Визнання глибокої та неосяжної таємниці, яка породжує відчуття здивування й благоговійного страху, є ключовим у процесі виникнення різноманітних форм духовно-практичного освоєння світу.

У певному сенсі містичне становить сукупність форм й організаційних принципів процесу мислення, котрі розглядаються як результат узагальнення досвіду історичного розвитку пізнання й суспільної практики (Р. Кавендіш, Л. Леві-Брюль, М. М. Маковський), відтворюючи відношення буття й свідомості. Саме в процесі історичного розвитку культури і пізнання відбувається розвиток категоріальних структур мислення.

Своєрідність вербалізації містичного в англійській художній прозі випливає з власне англійської національної традиції - передромантичного готичного роману. Англійська готична літературна традиція XVIII ст. передбачає два протилежних вектори розвитку жанру - раціоналістичну та френетичну готику (В. М. Жирмунський, Г. В. Заломкіна, А. Ю. Рудковська, Д. Тауншенд та ін.), в основу яких покладено категорію містичного, яка ґрунтується на триєдності таємниця -- страх - стан тривожного очікування (mystery - fear - suspense).

Таємниче, примарне, ірреальне, що не можна пояснити на раціональних засадах, є ключовою темою готичного роману, тим змістовим стрижнем, довкола якого побудована композиція твору.

Іншим джерелом містичного, поряд із таємничим, виступає пов'язаний з ним страх. Потреба в цій емоції виникає як необхідність відмови від "тривіальної" реальності, від логічного і повсякденного. Уявлення можливої небезпеки і тривога, викликана цим очікуванням, є визначальними в естетиці жахливого. Розкриття таємниці (mystery) визначає напруженість розвитку драматичного "готичного" сюжету (suspense), де страх (fear) виступає його рушійною силою.

Розмаїття засобів вираження поняттєвих категорій у різних мовах слугує для відтворення єдиного змісту відомих понять, які є продуктом історичного процесу розвитку людського суспільства (Н. О. Кобріна, І. І. Мєщанінов). Категорія містичного являє собою опосередкований універсальними законами мислення результат людського досвіду й представлена в мові англійського готичного роману системою різнорівневих (лексичних, словотвірних, граматичних) мовних засобів, котрі відтворюють її значення. Поняттєва категорія "містичне" належить до глибинного рівня семантики, у той час як її конкретно-мовна реалізація, вибір мовних засобів, розподіл семантичного навантаження між різнорівневими мовними одиницями здійснюється на поверхневому рівні. Причому мовна референція спрямована не безпосередньо на явища реального світу, а на певні ідеальні сутності - мисленнєві референти, які внаслідок креативності людського розуму здатні конструювати та структурувати ірреальні предмети та нереальні ситуації. Саме цей процес зумовлює встановлення меж взаємного узгодження індивідуальних концептуальних схем, які можуть розглядатися як конструктивні системи ментальних репрезентацій, відтворені різнорівневими засобами мови.

Сучасна теорія функціональної граматики звертається до проблем аналізу засобів ФСП як категоріально-семантичної когезії на підставі невербальних імпліцитних смислів (О. В. Бондарко, М. М. Гухман, А. О. Худяков), керуючись тим, що мовна категоризація світу невіддільна від процесу концептуалізації дійсності (О. С. Кубрякова). Актуальними є також положення про їхній нерозривний зв'язок, глобальну мовну категоризацію світу та ієрархічну багаторівневість системи семантичних категорій. Цей процес сприяє інтеграції лінгвістичних знань і потребує особливої уваги, оскільки дослідження семантичних категорій супроводжується виокремленням смислових інваріантів, або "семантичних констант".

Містичне в англійському готичному романі XVIII ст. визначаємо як жанрову ознаку, пов'язану з мотивом таємниці, вірою в надприродне, ірраціоналізмом як певним способом пізнання дійсності, що ґрунтується на створенні атмосфери нагнітання страху перед невідомим. Наявність встановленої ознаки розглядається нами як смисловий інваріант, на основі якого відбувається систематизація різнорівневих мовних засобів у текстах англійської готичної прози XVIII ст. з метою моделювання цілісного функціонально-семантичного поля поняттєвої категорії "містичне".

Диференційними ознаками цієї категорії в англійській готичній прозі окресленого періоду слід вважати феноменалізм, ірраціональність, неагентивність, емоційність, символічність та сакральність (А. Вежбицька). Встановлення цих ознак виявилося можливим завдяки врахуванню міфологічного підґрунтя об'єкта дослідження, жанрової специфіки творів, які слугували джерелами ілюстративного матеріалу, а також апеляції до імпліцитних невербальних смислів та символічних орієнтацій, визначених константами ірраціонального (І. Р. Буніятова), із залученням емоційно-чуттєвої сфери.

Розділ 2. "Лексичні, словотвірні, граматичні засоби вираження поняттєвої категорії "містичне" в англійській готичній прозі XVIII століття".

У другому розділі виявлені та проаналізовані лексичні, словотвірні й граматичні засоби реалізації поняттєвої категорії "містичне" в англійському готичному романі XVIII століття, встановлені екстра- та інтралінгвальні чинники їхнього розвитку.

Семантика мовних одиниць, що позначають містичне, утворює поняттєві сфери, компоненти яких характеризуються спільністю значення та об'єднані певним змістовим стрижнем незалежно від того, належать вони до однієї чи до різних частин мови. Функціонування цих одиниць забезпечує одна із субкатегоріальних сем їхніх значень.

Вербалізація категорії містичного зумовлена реалізацією двох субкатегоріальних ознак "таємниче" і "страх". При встановленні семантичних типів лексичних одиниць визначальним є процес розщеплення цілісного категоріального значення на дрібніші значущі компоненти змісту.

Мотив таємниці домінує в готичному романі й структурує його композицію. Основна функція мовних засобів реалізації відповідної субкатегоріальної ознаки - створення атмосфери загадковості, невизначеності, примарності. Унаслідок об'єднання різнорівневих мовних засобів навколо цієї узагальненої ознаки утворюються чотири семантичні сфери - "примарне (obscure)"; "надприродне (supernatural)"; "сакральне (sacred)"; "символічне (symbolic)".

Лексеми на позначення "примарного (obscure)" мають однакове функціональне навантаження в текстах англійської готичної прози XVIII століття, виконуючи переважно номінативну та дескриптивну функції. До засобів номінації цієї групи належать іменники, іменні словосполучення та неозначені займенники, які контекстуально відтворюють значення 'obscure' і здатні разом із узуальними засобами, а саме ад'єктивними лексемами, маніфестувати його в мові готичного роману. У ролі дескриптивних мовних одиниць виступають прикметники, інтегровані семою 'obscure', неозначений артикль a, дієприкметники, що контекстуально співвідносяться із субкатегорією "таємниче" в межах поняттєвої категорії "містичне", наприклад: (1) Emily's feelings into awe; ?he ?aw only images of gloomy grandeur, or of dreadful ?ublimity around her; other images, equally gloomy and equally terrible, gleamed on her imagination (Mysterious of Udolpho: 164, 9) [якісний прикметник gloomy (< двн.-пвн. glome) у значенні 'примарний', посилює загальне відчуття небезпеки, дескриптивні одиниці terrible (двн.-франц. terrible; < лат. terribilis) і dreadful (< двн.-англ. ondrжdan) імплікують неосяжну атмосферу психологічного страху].

Сфера "примарного (obscure)" певною мірою межує зі сферою "надприродного (supernatural)" у семантичному просторі поняттєвої категорії "містичне". Лексичний інвентар цієї сфери складають переважно іменники та прикметники з інтегративною семою 'істота з потойбічного світу', адже маніфестація містичних явищ неможлива без уведення в композицію твору номінацій надприродних істот (привидів, примар, злих духів, фантомів, фей, ельфів тощо). У складі окресленої групи істотно переважають запозичення з латини або давньофранцузької. Спорадичне вживання лексем власне англійського походження переконливо доводить факт існування у германців віри в надприродні сили, починаючи з дохристиянських часів.

Лексичні одиниці на позначення "сакрального (sacred)" в англійських готичних романах XVIII ст. функціонують у межах сакралізованого "потойбічного", маніфестуючи ідею морального перетворення людини перед лицем Вищої Сили.

Абсолютним символом містичного в готичному романі виступає "замок" (castle, chateau) як уособлення містичного замкнутого простору. Нами засвідчено вживання низки лексем на позначення структурних елементів готичної будівлі; лексичних одиниць на позначення 'місяця' та 'півночі', які асоціативно пов'язані з темрявою та часом панування темних, потойбічних сил; образу годинника, що символізує магічне таїнство вічного руху й уособлює ідею невідворотності, а також символу крові як незмінного атрибута сакрального дійства.

Найбільш уживаними іменними лексемами на позначення "страху" в мові англійського готичного роману XVIII ст. є: fear, affright, alarm, anxiety, apprehension, awe, care, consternation, dread, dismay, fright, horror, reverence, scare, suspense, terror, worry. Абсолютною домінантою виступає лексема fear, довкола якої на підставі спільного інваріантного значення об'єднуються різнорівневі мовні засоби, утворюючи три семантичні сфери: "нагнітання страху (fear aggravation)"; "стан страху (state of fear)"; "переживання страху (fear experience)".

Інвентар лексичних одиниць на позначення "нагнітання страху (fear aggravation)" представлений у мові англійської готичної прози XVIII ст. іменними та ад'єктивними лексемами, інтегрованими семами 'таємниця', 'стан тривожного очікування', що вживаються для відтворення сюжетного напруження в тексті. Уживання перцептивних дієслів із нефіксованим типом сприйняття (to notice, to appear, to seem), а також дієслів із підсилювальним значенням (to highten, to electrify) актуалізує ідею невизначеності, тривоги (англ. suspense). У мові англійського готичного роману прикметники із семою 'каузуючий страх' вербалізують причинову зумовленість цієї емоції (стан страху як наслідок дії певної причини / причин). Однією з таких причин може виступати прихована загроза, підсвідоме відчуття небезпеки, адже власне готична реальність, в яку потрапляє персонаж роману, є містичною і здатна глибоко вплинути на сферу його почуттів. Імплікація страху як антропоморфного агенса (активний чинник) зумовлює реалізацію ознаки неагентивності суб'єкта, який зазнає психологічного впливу, наприклад: (2) <…> they were ?eized with terror, concluding it to be the work of a ?upernatural power, and immediately alarmed the ca?tle (Athlin & Dunb.: 177, 8). На наш погляд, це свідчить про наступність міфологічного сприйняття давніх етносів в уявленнях людей епохи Середньовіччя, що істотно вплинуло на особливості жанрової специфіки англійської готичної прози.

За характером виникнення емоції розрізняємо такі ознаки диференціації номінативного простору "стан страху (state of fear)": раптовість (alarm, affright, fright, consternation, dismay, scare, horror); поступовість (anxiety, apprehension, awe, care, suspense, worry, reverence, terror, dread).

Ступінь інтенсивності вияву емоції визначаємо за трьома ознаками: надмірний страх (consternation, dread, dismay, horror, terror); сильний страх (fright, affright, scare, alarm, awe, reverence, anxiety); слабкий страх (apprehension, care, worry, suspense). У прикметниковому номінативному просторі "стан страху (state of fear)" функціонують лексеми, що деталізують та актуалізують процес осмислення емоції страху за ступенем інтенсивності (paltry, strong, encreasing, unconquerable); невизначеності (uncertain, vague, mysterious); винятковості (unusual, particular); темпоральної співвіднесеності (former, present, future); тривалістю (lingering, continual).

Експресивні поведінкові реакції, спричинені станом страху, в якому перебуває об'єкт психологічного впливу (експерієнцер), представлені в текстах англійської готичної прози XVIII ст. переважно за допомогою метафоричних виразів. Ці одиниці актуалізують значення 'переживання страху': вони імплікують фізіологічні вияви цього відчуття, указуючи на емоційну перцепцію суб'єкта сприйняття, ескалацію його психологічного напруження.

Група лексем на позначення "переживання страху (fear experience)" в англійському готичному романі представлена одиницями, що експлікують фізіологічні вияви цієї емоції. Так, лексика на позначення виразу обличчя, включаючи симптоми зміни його кольору, репрезентує невербальні маркери переживання страху, наприклад: (3) Her countenance was long and haggard; her cheeks and lips were bloodless; the paleness of death was spread over her features; and her eye-balls fixed, stedfastly upon me, were lustreless and hollow (Monk: 217, 17).

Лексичний простір поняттєвої категорії "містичне" в англійських ранньоготичних романах зазнав суттєвого впливу як внутрішніх мовних процесів (метафоризація, полісемія, новотвір), так і чинників екстралінгвального характеру. До останніх відносимо зміни ідейно-художніх орієнтирів у культурному та соціальному житті країни, тяжіння англійського суспільства до руйнації метафізичного, формально-логічного типу мислення, поширення антиреалістичних тенденцій, пов'язаних з естетикою епохи Середньовіччя. Розрив у наступності англо-саксонської літературної традиції, викликаний норманським завоюванням, та спад архаїзації лексики, що припадав на 1750 - 1800 роки (К. Хейнс, А. Чер), пояснюють домінування іншомовних запозичень в англійській готичній літературі XVIII століття.

Властивості словотвірних засобів вираження поняттєвої категорії "містичне" в англійському готичному романі XVIII ст. зазнають відповідної спеціалізації під впливом внутрішніх (особливості системи словотвору) та зовнішніх (іншомовні запозичення) чинників. Лексичні характеристики дериватів обов'язково враховуються в процесі семантичного виведення похідних основ від твірних, наприклад: magic - (< і.-є. magh- 'бути спроможним, мати владу' + нім. -ic 'мати певні властивості'). Для дієслів-дериватів французького походження зі значенням 'підсилювати, нагнітати, спричиняти ескалацію' типовим є вживання префікса a- та суфікса -en: awake (< сер.-англ. аwaken; двн-англ. awжcnan; a 'на' + wacan 'прокидатися, підніматися'); heighten (двн.-англ. hоehtho 'високий, поважний' + -en).

Серед ад'єктивних лексем превалюють афікси, які актуалізують значення 'містичне', а саме: префікси in-: invisible (сер.-англ. < лат. invоsibilis 'невидимий'); un-: unexpected (сер.-англ. un-, on-; пор. також двн.-англ. on-, un-; лат. in- + лат. ex(s)pectвre - 'очікувати'); dis-: disembodied (лат. dis- + двн.-франц. em- < лат. in- + двн.-англ. bodig 'тулуб'; пор. також двн.-в.-нім. botah); super-: supernatural ('надприродний', 'трансцендентний' < лат. supernaturalis 'надприродний'); extra-: extraordinary (лат. extrв- 'над', 'поза' + сер.-англ. оrdinarie < лат. ordinвrius 'звичайний') та суфікси -ful: dreadful (сер.-англ. dreden (v.) < двн.-англ. dr?dan); -ous: hideous (сер.-англ. hidous; двн.-франц. hisdos, hisde 'жах, переляк'; пор. також двн.-в.-нім. egisida + -os); -ible / -able: terrible (сер.-англ. < лат. terribilis, terr(зre) 'лякати' + -ibilis); -y: gloomy (< сер.-англ. gloumben, glome; двн.-англ. glыmian 'похмурий'); -less: soundless (< сер.-англ. soun; двн.-франц. son; лат. sonus 'звук' + сер.-англ. -les; двн.-англ. -lзas, пор. також гот. -los).

Іменники, що репрезентують поняттєву категорію "містичне" в англійських готичних романах XVIII століття, містять у своїй структурі суфікси -tion: superstition (сер.-англ. < лат. superstitiф, superstit- 'перебувати понад, поза (розумінням)'; -sion: apprehension (ран.-н.-англ. < лат. apprehendere 'оволодіти, захопити'); -ness: darkness (двн.-англ. deorc + двн.англ. nes(s), пор. також двн.-в.-нім. -nissa; нім. -nis, гот. -inassus).

Конверсія як спосіб творення іменників зі значенням 'містичне', виявлена нами переважно в давньофранцузьких / латинських запозиченнях: recess 'відлюдне місце' (< лат. recзssus, recзdere - 'віддалятися').

Іншим способом деривації іменників та прикметників, що вживаються для експлікації містичного, є словоскладання. Низку композитів, наявних у мові англійської готичної прози XVIII століття, утворено шляхом нанизування давньоанглійських твірних основ (N+N>N), (N+Adj.>Adj.). У текстах аналізованого періоду вони є результатом стилістичного прийому, що увиразнює властивість предмета: giant-spectre (< сер.-англ. geant; лат. gigant; грецьк. gнgвs; двн.-англ. gigant < лат. 'велетень' + лат. spectrum 'загадкове явище'); death-like (< двн.-англ. deaр; герм. dauthaz + двн.-англ. gelic 'подібний'; герм. galikaz).

Реалізація поняттєвої категорії "містичне" за допомогою граматичних засобів зумовлена специфічною будовою речень, уживанням певних граматичних форм (форма елатива в компаративних структурах) та конструкцій (емфатичні конструкції), а також домінувальною роллю засобів стилістичного синтаксису (еліпс, апосіопеза, анадиплоза, поліном, факультативне відокремлення, вставна фраза, інверсія, риторичне запитання) та синтаксису тексту (складне синтаксичне ціле), які впливають на емотивну семантику лексичних одиниць, що експлікують субкатегоріальні ознаки "таємниче" і "страх" у межах досліджуваної категорії. Найбільш поширеними є граматичні засоби, які відтворюють значення "нагнітання страху" та "переживання страху" (заперечні частки, предикати стану, речення з однорідними членами, апосіопеза, анадиплоза). Це пояснюється функціонуванням у їхньому складі семантичного компоненту каузації дії і слугує додатковим доказом жанрової особливості готичного роману, коли всі його різновиди об'єднані спільною сугестивною функцією.

Розділ 3. "Функціонально-семантичне поле поняттєвої категорії "містичне" в англійських ранньоготичних романах".

Функціонально-семантичне поле як певним чином організована сукупність різнорівневих мовних одиниць має власну структуру, що може складатися з окремих мікрополів як різновидів інваріантного змісту певної категорії (Я. Е. Ахапкіна, О. В. Бондарко, В. М. Павлов та ін.). Аналіз субкатегоріальних значень ("таємниче" і "страх") одиниць, що репрезентують категорію містичного в англійському готичному романі XVIII століття, їх здатність взаємодіяти між собою у межах поля, а також з конституентами польових утворень суміжних синтаксичних, функціонально-семантичних, словотвірних і текстових категорій свідчить про відкритість ФСП поняттєвої категорії "містичне" та доводить факт його належності до поліцентричного типу з дифузною структурою.

Домінантою ядра мікрополя "Таємниче" виступають лексеми на позначення функціонально-семантичної групи (ФСГ) "примарне (obscure)". Навколо ядра зосереджені лексичні засоби реалізації "надприродного (supernatural)": переважно іменники та прикметники з інтегративною семою 'істота з потойбічного світу'. Словотвірний рівень представлений в ядрі іменниками та прикметниками-дериватами, утвореними суфіксальним способом за допомогою суфікса -y: shadowy (двн.- англ. sceadu 'тінь, темрява'; пор. також давн.-сакс. skado; сер.-нідерл. scade; нідерл. schaduw; двн.-в.нім. scato; нім. Schatten; гот. skadus < герм. skadwo; і.-є. skotwa) та форманта -ity, котрий репрезентує переважно абстрактні субстантивні лексеми латинського походження зі значенням стану або дії, зазвичай поєднуючись з дієслівними чи прикметниковими основами: solemnity (сер.-англ. solem(p)ne; пор. також лат. sфlemnis, sфlempnis 'церемоніальний', 'обрядовий' + сер.-англ. -te(e); двн.-франц. -e(t); лат. -tвtem). У цій зоні мікрополя зосереджені й граматичні мовні засоби: неозначені займенникові іменники somebody, something, а також заперечні частки у функції детермінатива.

У близькій периферійній зоні на лексичному рівні частково функціонують одиниці на позначення "надприродного (supernatural)" та "символічного (symbolic)", вербалізованого за допомогою іменних лексем, які слугують певним уособленням містичного замкненого простору. Одиниці словотвірного рівня представлені іменниками-дериватами, утвореними шляхом додавання суфіксів -tion та -ness. Деривація прикметників у цій зоні реалізована лише у формах зі словотвірною моделлю N + -ous > Adj.: mysterious (< двн.-франц. mistere; лат. mysterium; грецьк. mysterion).

У зоні серединної периферії мікрополя "Таємниче" трапляється переважно лексика на позначення "сакрального (sacred)", що спорадично поєднується з лексичними одиницями маніфестації як семантичного простору "символічне (symbolic)", так і "примарне (obscure)": атрибутивні сполучення іменників з прикметниками та дієприкметниками, які відтворюють ідею моральної трансформації, якої зазнає людина перед лицем Вищої Сили; багатозначні похідні вигуки-речення (Gracious Heavens!). Словотвірні одиниці представлені в основному прикметниками-дериватами з префіксальною моделлю словотворення: super-, extra- + Adj. > Adj. та in- + Adj. > Adj., а також композитами, утвореними шляхом складання давньоанглійських твірних основ: moon-light (сер.-англ. mone; двн.-англ. mфna + двн.-англ. lзoht 'блиск') (N + N > N).

До конституентів дальньої периферійної зони мікрополя "Таємниче", частково ввійшли лексичні одиниці на позначення "символічного (symbolic)"; прикметники-деривати, утворені за допомогою префіксів un- та dis- з негативною або навіть деструктивною конотацією (disembodied), а також прикметники-композити (half-stifled). Зафіксовано випадки вживання запозичених із французької мови іменників латинського походження зі значенням загадковості, містичного переживання, які за семантичними показниками наближаються до реалізації субкатегоріальної ознаки "cтрах" (apprehension < лат. apprehendere 'оволодіти, захопити'). Засоби функціонально-семантичного і стилістичного синтаксису представлені простими ускладненими реченнями з однорідними членами, атрибутивними присубстантивними складнопідрядними реченнями, емфатичними конструкціями it is smb. / smth., полісиндетоном / поліномом, а також факультативними атрибутивними відокремленнями з порівняльною семантикою.

Домінантою ядра мікрополя "Страх" виступають граматичні засоби вираження ФСГ "нагнітання страху (fear aggravation)" та "стан страху (state of fear)", репрезентовані одиницями функціонально-семантичного та стилістичного синтаксису (предикати психоемотивних станів, речення з однорідними членами, апосіопеза, анадиплоза). У навколоядерній зоні мікрополя "Страх" превалюють прикметники зі спільними семами 'тривалий вплив' (fearful, terrible, horrible, dreadful, awful) і 'раптовий вплив' (frightening, worrying, terrifying, horrifying, ghastly). Окрім того, навколоядерну зону складають конверсиви-інтенсифікатори, утворені від латинських дієслівних основ: increase (двн.-франц. encreiss- < лат. increscere: in- + crescere 'зростати'). Словотвірний рівень представлений дієсловами-дериватами з суфіксом -en зі значенням 'підсилювати, нагнітати, спричиняти ескалацію', а також прикметниками-дериватами із суфіксами -ful та -ed: terrified (лат. terrificare 'лякати').

До зони близької периферії мікрополя "Страх" належать лексичні одиниці на позначення "стану страху (state of fear)", що в готичних текстах розрізняються за характером виникнення емоції. Спорадично вживаються лексичні одиниці маніфестації ФСГ "переживання страху (fear experience)", що експлікуть відчуття естетичної насолоди від зустрічі з моторошним потойбічним, наприклад: (4) ?he felt a sensation of sublimity rising into terror - a suspension of astonishment (Romance of the Forest: 19, 6). Ці одиниці доповнюють конституенти словотвірного рівня: іменники-деривати, утворені від дієслівних основ за допомогою суфіксів -sion, -tion, прикметники-деривати із сіфіксом -ible та прислівники способу дії з адвербіальним суфіксом -ly як особливим маркером певної поведінки у стані психологічного напруження (fearfully). Граматичний рівень представлений складнопідрядними реченнями з підрядними результату та предикативними частинами (предикати стану + as if, as though), а також поліномом.

Лексичний простір серединної периферійної зони охоплює метафоричні вирази (his eyes moved in horror), що актуалізують значення 'переживання страху'. До граматичних засобів належать порівняльні конструкції, безособові речення та складне синтаксичне ціле. Словотвірний рівень представлений дієсловами-дериватами французького походження зі значенням 'підсилювати', утвореними префіксальним способом.

Зону дальньої периферії формують лексеми маніфестації ФСГ "стан страху (state of fear)" (to occupy, to ?eize, to paralize, to overcome, to pervade, to appease), семантика яких імплікує могутню силу (агенс), здатну підкорити собі емоції та волю людини. Конституенти граматичного рівня складають переважно одиниці стилістичного синтаксису (еліптичні речення, риторичні запитання, вставні фрази, речення з інверсійним порядком слів, факультативні відокремлення, емфатичні конструкції). Серед словотвірних засобів виокремлюємо іменники та прикметники-деривати із суфіксальною та афіксальною моделлю словотворення, а також прикметники-композити (N + Adj. > Adj.).

ВИСНОВКИ

У результаті нашого дослідження було виокремлено та проаналізовано мовні засоби вираження містичного в англійській готичній прозі XVIII століття. Отримані результати дозволили зробити ряд висновків щодо специфіки функціонування вербалізованих репрезентацій містичного в англійських ранньоготичних текстах та змоделювати функціонально-семантичне поле поняттєвої категорії "містичне" в мові англійського готичного роману XVIII століття.

Містичне в англійському готичному романі XVIII ст. визначено нами як жанрова ознака, пов'язана з мотивом таємниці, вірою в надприродне, ірраціоналізмом як певним способом пізнання дійсності, що ґрунтується на створенні атмосфери нагнітання страху перед невідомим. Цей семантичний параметр виступає смисловим інваріантом, на основі якого відбувалося об'єднання різнорівневих мовних засобів у відповідне функціонально-семантичне поле.

Поняттєва категорія "містичне" виражена в мові англійського готичного роману через систему певних реляційних понять, що оперують комплексом різнорівневих мовних засобів, які відтворюють їхнє значення, і належить до глибинного рівня семантики, у той час як її конкретно-мовна семантична інтерпретація, організація мовних засобів, розподіл семантичного навантаження здійснюється на поверхневому рівні.

Дослідження поняттєвої категорії "містичне" в англійських ранньоготичних романах дозволило виокремити лексичні, словотвірні, граматичні засоби її експлікації.

Вербалізація поняттєвої категорії "містичне" зумовлена реалізацією двох субкатегоріальних ознак "таємниче" і "страх". Субкатегоріальна ознака "таємниче" представлена чотирма компонентами значення: "примарне (obscure)"; "надприродне (supernatural)"; "сакральне (sacred)"; "символічне (symbolic)". Субкатегоріальну ознаку "страх" репрезентують три змістові компоненти: "нагнітання страху (fear aggravation)"; "стан страху (state of fear)"; "переживання страху (fear experience)".

У номінативному аспекті домінувальна роль належить лексичним засобам відтворення субкатегоріальної ознаки "таємниче", хоча частка одиниць на позначення "примарного (obscure)" та "нагнітання страху (fear aggravation)" переважає порівняно з лексикою, що репрезентує інші функціонально-семантичні групи.

Словотвірні засоби вираження поняттєвої категорії "містичне" конкретизують і спеціалізують це значення під впливом внутрішніх (особливості системи словотвору) та зовнішніх (іншомовні запозичення) чинників. Результати досліджень доводять абсолютну перевагу словотвірних формантів на позначення "страху". Однак прикметники із суфіксальною моделлю деривації превалюють при маніфестації обох субкатегоріальних ознак, тоді як дієслова-деривати експлікують лише субкатегоріальну ознаку "страх".

Граматичні засоби вираження містичного представлені в англійській готичній прозі XVIII ст. морфологічними та синтаксичними одиницями, серед яких нами виокремлені одиниці функціонально-семантичного та стилістичного синтаксису, а також одиниці синтаксису тексту. Істотно домінують граматичні засоби на позначення "страху", що пояснюється функціонуванням у їхньому складі семантичного компоненту каузації дії.

Функціонально-семантичне поле поняттєвої категорії "містичне" - відкрите, біцентричне, динамічне, рухоме утворення з дифузною структурою, до складу якого входять два мікрополя "Таємниче" і "Страх" з чітко окресленою ядерною й периферійною зонами, які вирізняються тісним зв'язком своїх конституентів та наявністю спільних семантичних сегментів. Відмітною особливістю мікрополя "Таємниче" є лексикалізоване ядро та пропорційно граматикалізована периферія. Натомість, мікрополе "Страх" має чіткі ознаки граматикалізації ядерної та периферійної зони.

Наявність контамінованих форм та спільних семантичних сегментів із польовими утвореннями суміжних категорій, а саме: словотвірної категорії протилежності, текстової категорії сюжетного напруження, функціонально-семантичної категорії неозначеності та синтаксичної категорії сурядності, семантичної категорії інтенсивності й семантико-синтаксичної категорії предикатності, свідчить про відкритість ФСП поняттєвої категорії "містичне".

Таким чином, здійснений аналіз структурно-семантичних особливостей функціонування вербалізованих репрезентацій містичного в мові англійського готичного роману XVIII ст. відкриває можливості для подальшого дослідження поняттєвих категорій, що виступають основою семантичних структур мови на певному історичному етапі її розвитку і сприяють відтворенню основного жанрового ефекту в корпусі літературних текстів, з позицій функціональної граматики. Отримані результати не вичерпуються проблематикою, висвітленою в роботі. Перспективним убачається діахронне дослідження містичного в різних літературних жанрах та порівняння особливостей функціонування його мовних реалізацій в межах германської групи мов як з позицій теорії функціоналізму, так і лінгвокультурології.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Словотвірні засоби вираження семантичної категорії "містичне" в готичному романі А. Радкліф / О. Б. Галич // Вісник ЖДУ ім. І. Франка. - Житомир : ЖДУ ім. І. Франка, 2009. - Вип. 49. - С. 166-170.

2. Диференційні ознаки категорії "містичне" в англійській "готиці" XVIII ст. / О. Б. Галич // Науковий вісник ВНУ ім. Лесі Українки. Серія "Філологічні науки. Мовознавство". - 2010. - № 9. - С. 100-102.

3. Мікрополе "Страх " у структурі функціонально-семантичного поля "Містичне" (на матеріалі англійської готичної прози XVIII ст.) / О. Б. Галич // Вісник КНЛУ. Серія "Філологія". - 2010. - Т. 13, № 1. - С. 50-57.

4. Містичне в англійському готичному романі. Особливості функціонування та специфіка дослідження / О. Б. Галич // Наукові записки КДПУ ім. В. Винниченка. Серія "Філологічні науки (Мовознавство)". - Вип. 89, № 5. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. Винниченка, 2010. - С. 81-84.

5. Мова і магія. Магічність слова як об'єкт лінгвістичного дослідження / О. Б. Галич // Психолого-педагогічні проблеми освіти і виховання в умовах глобалізації та інтеграції освітніх процесів: наук. конф. 12 грудня 2007 р.: Тези доп.- К. : Вид. центр КНЛУ, 2007. - С. 189-191.

6. Функціонально-семантичне поле містичного в романах А. Радкліф / О. Б. Галич // Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій : наук. конф. 2 - 4 квітня, 2008 р. : Матеріали. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2008. - С. 18-20.

7. Граматичні засоби вираження семантичної категорії "містичне" в готичному романі А. Радкліф / О. Б. Галич // Мова. Культура. Комунікація : наук. конф. 15 травня 2009 р. : Матеріали. - Чернігів, 2009. - С. 16-18.

8. Засоби експлікації "містичного" у ранньоготичній літературі / О. Б. Галич // Ukrainian Society for the Study of English 5th Symposium, 30 September - 2 October 2009 : Abstracts. - Кyiv : Vydavnychyi Tsentr KNLU, 2009. - С. 27-30.

містичний англійський література ранньоготичний

АНОТАЦІЯ

Галич О. Б. Мовні засоби відтворення містичного в англійському готичному романі XVIII століття: функціонально-семантичний аспект. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук 10.02.04 - германські мови. - Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2011.

Дисертація присвячена дослідженню різнорівневих мовних засобів вираження категорії містичного в англійській готичній прозі XVIII століття. Містичне в англійській ранньоготичній літературі визначено як жанрова ознака, пов'язана з мотивом таємниці, вірою в надприродне, ірраціоналізмом як певним способом пізнання дійсності, що ґрунтується на створенні атмосфери нагнітання страху перед невідомим.

Дослідження здійснено від поняттєвої категорії як універсальної смислової константи та її мовної інтерпретації до функціонально-семантичного поля як системно-мовного представлення цієї категорії. У науковій праці виокремлено й проаналізовано засоби конкретно-мовної семантичної інтерпретації поняттєвої категорії "містичне" на засадах теорії поля із застосуванням синхронного підходу. Для повноти охоплення досліджуваного явища додано відомості етимологічного й культурологічного характеру.