Прикметники зі значеннями "темний" і "світлий" у сучасній англійській мові: семантика, синтагматика, парадигматика

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

УДК 811.111:81'373

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

ПРИКМЕТНИКИ ЗІ ЗНАЧЕННЯМИ „ТЕМНИЙ“ І „СВІТЛИЙ“ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: СЕМАНТИКА, СИНТАГМАТИКА, ПАРАДИГМАТИКА

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Гладкоскок Леся Григорівна

Чернівці - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі германського, загального і порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник:доктор філологічних наук, професор

Левицький Віктор Васильович,

Чернівецький національний

університет імені Юрія Федьковича,

завідувач кафедри германського,

загального і порівняльного мовознавства.

Офіційні опоненти:доктор філологічних наук, професор

Приходько Анатолій Миколайович, Запорізький юридичний інститут

Дніпропетровського державного

університету внутрішніх справ,

завідувач кафедри іноземних мов (м. Запоріжжя);

кандидат філологічних наук, доцент

Білинський Михайло Емільович,

Львівський національний

університет імені Івана Франка,

завідувач кафедри англійської філології.

Захист відбудеться „23” вересня 2011 року о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.07 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 2, V корп., ауд. 230.

Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58000, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23.

Автореферат розіслано „22” серпня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої радиМ. С. Скаб

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

семантичний парадигматичний прикметник

Сучасна наука про мову характеризується поглибленим інтересом до принципу антропоцентризму, в якому людина виступає центром і кінцевою, вищою метою пізнання навколишнього світу.

Антропоцентризм, як цілком слушно вважає більшість дослідників, є пріоритетним напрямом майже всіх галузей сучасного мовознавства - не лише когнітивної лінгвістики, а й лінгвістики тексту, прагмалінгвістики, психолінгвістики тощо. Оскільки однією з причин виникнення та значного поширення антропоцентризму в мовознавстві була своєрідна реакція на панівний у ХХ столітті структуралізм, який унеможливлював людський чинник задля досягнення найточнішого, об'єктивного, незалежного від „суб'єктивізму“ дослідника опису мовних одиниць і їхніх властивостей, то антропоцентризм натомість протиставляють системному підходу до вивчення мовних явищ. Проте таке протиставлення недостатньо обгрунтоване і контрпродуктивне. По-перше, те, що називають системоцентричним підходом, є, власне, умовною назвою, оскільки всі сучасні семасіологічні дослідження ґрунтуються на аналізі тексту. По-друге, вивчення концептів, як показує нагромаджений науковий досвід, значною мірою здійснюють за допомогою „структурних“ методів (компонентний аналіз, дистрибутивний аналіз тощо) або за допомогою контекстуального аналізу - найуживанішого методу сучасної семасіології. Тому невипадково в низці новітніх праць знаходимо висловлювання щодо зближення обох мовознавчих парадигм. Наприклад, О. Селіверстова, зазначає, що в лінгвістиці немає ніяких серйозних заперечень щодо розуміння мови як системи знаків, а тому основним завданням лінгвістичної семантики залишається опис позначень цих знаків Селиверстова О. Н. Труды о семантике / Селиверстова О. Н. - М. : Языки славянской культуры, 2004. - 960 с..

Аналогічні заклики до застосування не одного, а кількох підходів до вивчення мовних явищ можна віднайти також у працях О. Дуліченка, М. Алефіренка, В. Левицького та ін. Цілком очевидно, що одним із завдань сучасної семасіології є зближення обох підходів (системоцентричного та антропоцентричного) до вивчення мовних чинників і пошук нових шляхів та засобів об'єктивної вербалізації та методів дослідження концептів. Спроба такого зближення представлена також у реферованій роботі.

Як „системоцентричний“, так і „антропоцентричний“ підходи привертають неабияку увагу сучасної лінгвістики при вивченні змістовного боку мови, що відображено в тій галузі сучасної когнітивної лінгвістики, яку прийнято називати концептологією (А. Бабушкін, А. Бєлова, О. Бєссонова, С. Воркачов, В. Дем'янков, С. Жаботинська, В. Карасик, М. Красавський, О. Кубрякова, Д. Ліхачов, А. Мартинюк, В. Ніконова, М. Полюжин, А. Приходько, О. Селіванова, Ч. Філмор, Дж. Лакофф, Р. Лангакер та інші).

Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена двома основними чинниками: збільшеним інтересом сучасного мовознавства до змістового аспекту мови та недостатнім вивченням прикметників зі значеннями „світлий“ і „темний“ у сучасній англійській мові.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі германського, загального і порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Робота розкриває один із напрямів наукової кафедральної теми „Семантика та прагматика одиниць лексичного, фонетичного та морфологічного рівнів мови“ (номер державної реєстрації 0199U001872), зокрема - досліджено семантику, синтагматику та парадигматику прикметників зі значеннями „світлий“ і „темний“ у сучасній англійській мові. Тему дисертації затвердила вчена рада Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (протокол № 10 від 2006 року).

Мета дослідження - визначити семантичні, синтагматичні і парадигматичні властивості прикметників зі значеннями „світлий“ і „темний“ в англійській мові шляхом аналізу текстів художньої прози, а також тлумачних і синонімічних словників; розробити методи переходу від семантики слова та структури лексико-семантичної групи (далі ЛСГ) до змісту концептів і їх моделювання.

Поставлена мета передбачає розв'язання таких завдань:

· інвентаризувати за допомогою компонентно-квантитативної методики ЛСГ прикметників зі значеннями „світлий“ і „темний“ у сучасній англійській мові та визначити структуру кожної з підгруп („світлий“ і „темний“) - ядро, центр (основний склад), периферію; уточнити склад груп за допомогою кількісного аналізу вживання прикметників у текстах художньої прози;

· визначити синтагматичні властивості прикметників зі значеннями „світлий“ і „темний“ за допомогою контекстологічного та квантитативного аналізу в моделях [слово] + [слово] та [слово] + [семантичний підклас слів];

· встановити семантичні підкласи слів-супровідників центрального слова (тобто кожного з досліджуваних прикметників) у моделі [центральне слово] + [слово-супровідник] + [іменник];

· проаналізувати та описати на основі синтагматичних зв'язків досліджуваних прикметників їхні парадигматичні властивості, побудувати поле „світлий“ і поле „темний“, визначити структуру полів, інтерпретувати синонімічні та антонімічні відношення між прикметниками обох мікросистем;

· здійснити перехід від семантичного аналізу ЛСГ до концептуального аналізу концептів СВІТЛИЙ і ТЕМНИЙ; побудувати доменосфери обох концептів, описати процедуру виявлення когнітивних чинників, засоби їхньої об'єктивації.

Об'єкт дослідження - лексико-семантична група прикметників „світлий - темний“ у сучасній англійській мові.

Предмет дослідження - семантичні, синтагматичні та парадигматичні властивості прикметників зі значеннями „світлий“ і „темний“ в англійській мові.

Матеріалом дослідження, інвентаризації та аналізу лексичних мікросистем і, частково, опису їхньої семантики слугують реєстри тлумачних та синонімічних словників (усього 15). Для аналізу синтагматичних і парадигматичних властивостей досліджуваних прикметників проаналізовано тексти (22) художньої прози, загальним обсягом вибірки близько 2,5 млн. слововживань. Дібрані для аналізу твори представляють англо-американську прозу останніх 50-ти років, а це, у свою чергу, дає змогу виявити деякі особливості художньої літератури зазначеного періоду. Усього дібрано 934 фрагменти (словосполучень і речень), які містять прикметники зі значенням „світлий“, і 2594 фрагменти зі значенням „темний“. Відносна похибка вибірки складає 6 % і 3 % відповідно. Отже, проаналізований матеріал уважаємо достатнім для отримання достовірних результатів.

Методи дослідження зумовлені його метою та завданнями. За допомогою компонентного аналізу здійснено інвентаризацію лексичних мікросистем. Дистрибутивно-статистичний метод дає змогу виявити частоту вживання спостережуваних прикметників у тексті в сполучуваності з окремими іменниками та семантичними підкласами іменників, а також з іншими прикметниками-супровідниками. Контекстуальний аналіз використано для виокремлення лексем, що складають мікросистеми „світлий“ і „темний“, та опису значень. Описовий метод застосовано для з'ясування семантичних, структурних і функціональних властивостей досліджуваних прикметників. У роботі залучено низку квантитативних методів (критерій хі-квадрат, кореляційний аналіз, коефіцієнти спряженості) для виявлення семантичних, синтагматичних і парадигматичних властивостей прикметників, а також для об'єктивації концептів СВІТЛИЙ і ТЕМНИЙ.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що за допомогою лінгвістичних методів уперше проведено комплексний аналіз семантичних, синтагматичних і парадигматичних властивостей прикметників, які входять до складу ЛСГ „світлий - темний“ в англійській мові; досліджено лексичну та семантичну сполучуваність прикметників на рівні слова та підкласу слів; уперше детально розглянуто семантичні підкласи прикметників, які вживаються з досліджуваними словами в одній синтагмі, тобто в моделі А₁ + А₂ + N, де А₁ - спостережуваний прикметник, A₂ - слово-супровідник. Уперше побудовано лексичні поля з урахуванням сполучуваності прикметників у моделі А₁ + N і А₁ + А₂ + N.

Наукову новизну дослідження конкретизують твердження, винесені на захист:

1. Інвентаризацію лексичної мікросистеми можна здійснювати двома шляхами: 1) за допомогою компонентно-квантитативної методики; 2) без застосування складних статистичних процедур. Досліджувану ЛСГ формують дві підгрупи - „світлий“ і „темний“. Перша підгрупа охоплює щонайменше 9 лексичних одиниць, друга - 22 одиниці. У кожній підгрупі можна виокремити домінанту, ядро, центр і периферію.

2. Для ефективного вивчення сполучуваності прикметників потрібно розрізняти синтаксичну, семантичну та лексичну сполучуваність. Семантичну та лексичну сполучуваність характеризують такі основні параметри: широта, інтенсивність і селективність. Усі три параметри можна одержати за допомогою квантитативних методів. Найбільшу широту сполучуваності в підгрупі „світлий“ репрезентують прикметники bright, pale, clear, light; у підгрупі „темний“ - dark, black, brown, secret, sad. Результати дослідження лексичної сполучуваності, одержані з допомогою квантитативних методів, можуть суттєво доповнити дані, представлені в лексикографічних джерелах.

3. Важливим для вивчення семантики та сполучуваності прикметників є поняття ”слова-супровідники”, тобто інші прикметники, які фіксуємо в тексті в одній синтагмі перед одним і тим самим іменником. Елементи ЛСГ зі значенням „світлий“ асоційовані у тексті переважно з прикметниками кольору, а слова підгрупи „темний“ - із прикметниками оцінки.

4. Парадигматичні відношення між складниками ЛСГ можна вивчати за допомогою кореляційного аналізу в різних моделях: A + N, A₁ + A₂ + N. Найточніші відтворення парадигматичних відношень між елементами ЛСГ одержано з урахуванням їхньої сполучуваності з іменниками та прикметниками-супровідниками.

5. Ядерним лексемам мікросистеми „світлий“ притаманна не надто розгалужена семантична структура. У тексті вони здебільшого реалізують свої прямі значення для опису освітлення чи відтінків кольору. Натомість ядерні лексеми підгрупи „темний“ окрім своїх основних значень, реалізовують низку переносних значень.

6. Методи інвентаризації лексичних мікросистем, виявлення їхніх синтагматичних і парадигматичних властивостей можна успішно застосовувати для вивчення концептів - їх експлікації та вербалізації.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що проведене дослідження є певним внеском у поглиблення контекстологічного аналізу, в тлумачення та визначення лексичного значення, в методику побудови семантичного поля, виявлення компонентів конотативного значення. Процедури та поняття, які використовують у семасіології, можна інтерпретувати в термінах когнітивної семантики, що дає змогу уточнити природу та методи виявлення, а також опису таких категорій, як концепт, когнітивна ознака концепту, структура концепту, вербалізатори та експлікатори концепту.

Практичне значення одержаних результатів. Фактичний матеріал і висновки дослідження можуть бути використані в лексикографічній практиці (для укладання словників сполучуваності та синонімічних словників), у теоретичних і практичних курсах лексикології (розділи „Значення слова“, „Багатозначність слова“, „Фразеологія“), перекладу, у спецкурсах із когнітивної лінгвістики, для написання дипломних і магістерських робіт.

Особистий внесок здобувача полягає у зборі фактичного матеріалу, який склав основу роботи, у проведенні експерименту, у статистичному обчисленні й узагальненні отриманих даних, які репрезентують одноосібно проведене дослідження.

Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорена на засіданні кафедри германського, загального і порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (5 квітня 2011 року, протокол № 4). Основні положення дисертації висвітлені на двох міжнародних наукових конференціях: „Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця“ (Київ, 2007); „Актуальні проблеми германської філології“ (Чернівці, 2008); на міжнародній науково-практичній конференції „Zprбvy vмdeckй ideje - 2010“ (Прага, 2010); на двох всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Проблеми та перспективи розвитку української науки на початку третього тисячоліття“ (Переяслав-Хмельницький, 2010); „Сучасні напрямки досліджень міжкультурної комунікації та методики викладання іноземних мов“ (Житомир, 2011).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у 11 публікаціях, з них 6 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та 5 статей у матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, додатків (обсягом 55 сторінок), списку використаних джерел (259 позицій, з них 19 найменувань лексикографічних джерел), списку джерел (22) ілюстративного матеріалу. Загальний обсяг дисертації становить 253 сторінки, з них 172 сторінки основного тексту. Дисертація вміщує 8 таблиць, 2 рисунки, 11 схем і 2 фрейми; у додатках до дисертації подано 27 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтований вибір теми дослідження, зазначений зв'язок теми дослідження з науковою проблематикою установи, у якій виконана робота; з'ясовані актуальність, об'єкт, предмет, мета, завдання; описані методи дослідження; охарактеризовані наукова новизна, теоретична й практична значущість дисертації; визначені твердження, винесені на захист; наведені відомості про апробацію результатів дослідження і публікації та описана структура дисертації.

Перший розділ - „Теоретичні засади дослідження“ висвітлює теоретичні проблеми дослідження лексики як системи та типології лексичних мікросистем (1.1), містить критичний огляд теоретичної літератури з питань підходів до визначення лексичного значення слова (1.2), роз'яснення основних понять когнітивної семантики (1.3), опис основних методів дослідження лексичного значення слова (1.4).

У сучасній семасіології виокремлюють принаймні три типи лексичних угруповань - семантичне поле, лексико-семантичну групу слів і синонімічні ряди. Такі порівняно невеликі фрагменти лексичного складу мови можна назвати узагальненим терміном „мікросистема”. Крім трьох зазначених типів лексичних мікросистем в лінгвістиці розмежовують тематичні групи, асоціативні поля, гіпо-гіперонімічні групи. Основними критеріями виокремлення семантичного поля, ЛСГ слів і синонімічного ряду слугують: відношення між елементами мікросистеми (комутація чи субституція), тип і розташування імені групи та деякі інші. ЛСГ виокремлюють на основі семантичної диференціації багатозначного слова, яке стає домінантою ЛСГ і обов'язково входить до її складу. Ідентифікатором семантичного поля є, як правило, словосполучення, розташоване за межами поля.

Семантичне поле та ЛСГ характеризуються складною структурою. У структурі ЛСГ виокремлюють слово-домінанту, центр і периферію. Домінанті ЛСГ притаманна низка частотних, семантичних, словотвірних і стилістичних ознак.

У семасіології є кілька підходів до визначення лексичного значення. До основних із цих підходів належать: субстанційний, реляційний і біхевіористичний. Услід за іншими дослідниками, дотримуємося думки, що значення слова - це набуті на підставі досвіду знання про сукупність мовних і позамовних ситуацій уживання слова (В.В. Левицький). Така дефініція значення слова відповідає практиці семасіологічних досліджень, результати яких дають підстави для висновку: подібність семантики слів значною мірою зумовлена спільною сполучуваністю, тобто сукупністю мовних ситуацій уживання слова.

Важливим поняттям сучасної когнітивної семантики є „концепт“. Концепт містить у своєму змісті не лише поняття, але й множинні елементи слова або словосполучення, що є найменуванням концепту та зумовлені сполучуваністю слова-імені. Отже, концепт охоплює предметно-логічні елементи (поняття, уявлення, знання), а також конотативні (асоціації, оцінні, емоційні, функціонально-стилістичні компоненти тощо).

Найважливішими методами дослідження семантики слова та лексичних мікросистем є контекстуальний і компонентний аналіз. До методів вивчення лексичної семантики належить також метод польового моделювання. Ці методи можна доповнити деякими квантитативними процедурами (кореляційний аналіз, критерій хі-квадрат, коефіцієнт спряженості тощо).

У другому розділі „Частотні та синтагматичні властивості прикметників зі значеннями „світлий“ і „темний“ репрезентований матеріал дослідження (2.1), інвентаризована лексична мікросистема „світлий - темний” (2.2); описана семантична та лексична сполучуваність прикметників зі значеннями „світлий“ і „темний“; виявлені та співвіднесені основні сполучувальні параметри досліджуваних слів: широта, інтенсивність і селективність сполучуваності (2.3, 2.4); досліджене вживання аналізованих прикметників зі словами-супровідниками (2.5).

Досить простим і ефективним способом інвентаризації лексичних мікросистем є компонентний аналіз словникових дефініцій, доповнений квантитативними методами. Унаслідок проведеного квантитативно-компонентного аналізу встановлено, що підгрупа „світлий“ складається з ядра (light, bright), центру (pale, fair, sunny, blond) і периферії (pastel, clear, luminous). Підгрупа „темний“ охоплює dark, black, gloomy, dim, murky (ядро), obscure, dismal, dusky (центр), периферію першого ступеня (evil, sad, hidden, brown, secret, mysterious, sinister) і периферію другого ступеня (angry, threatening, sullen, cheerless, ebony, wicked, swarthy).

За певних умов семантику слова описує домінанта (swarthy - dark, dark-complexioned) або одне з ядерних слів (пор. luminous - bright), проте і swarthy, і luminous перебувають поза основним складом ЛСГ з огляду на кількісний критерій (частоти вживання). Периферію формують слова, які є синонімами другорядних, переносних значень домінант light і dark. Варто також звернути увагу на деякі деталі в процедурі, що стосуються аналізу семантики обраних слів. Семи [light], [dark] або інші, що цікавлять нас передовсім, у семантиці досліджуваних слів можуть бути виражені не прикметниками, а іменниками: „full of shedding light“, „causing or showing gloom“ тощо.

Порівняння одержаних результатів з результатами інших дослідників, засвідчили, що склад ЛСГ цілком узгождується з даними інших авторів.

Аналіз тексту засвідчує, що елементи двох підгруп ЛСГ - „світлий“ і „темний“ мають різну частоту вживання в тексті. За частотою свого вживання прикметники підгрупи „світлий“ розподіляються так: bright, pale, clear, light, fair, blond, luminous, pastel; у підгрупі „темний“ прикметники розташовані таким чином: black, dark, brown, secret, sad, hidden, dim, angry, mysterious, obscure, wicked, gloomy, sinister, evil, threatening, sullen, murky, swarthy, dismal, dusky. Оскільки частота прикметників cheerless і ebony в текстах низька або взагалі нульова, вони не стали предметом подальшого аналізу. Відповідно, частота вживання прикметників в тексті слугує додатковою ознакою для інвентаризації лексичної мікросистеми.

Частота вживання слів у тексті зумовлена мовними та позамовними чинниками. До позамовних чинників належить передусім „актуальність денотата“, тобто функціональна роль позначуваного словом предмета, що знаходить своє відображення в його вживанні в тексті. Цим чинником частково пояснюємо більшу частоту вживання bright порівняно з домінантою light, а також більшу частоту вживання black порівняно з домінантою dark.

Лексична сполучуваність у широкому розумінні слова охоплює три основних типи: синтаксичну сполучуваність на рівні класу слів, семантичну сполучуваність на рівні підкласу слів і власне лексичну сполучуваність на рівні окремого слова. Оскільки синтаксична сполучуваність досліджуваних прикметників залишається незмінною та відповідає моделі A + N, основними типами сполучуваності є семантична та лексична сполучуваність у моделях А + підклас слів і А + окреме слово.

Для вивчення семантичної сполучуваності прикметників виокремлено 21 семантичний підклас, який охоплюює усі основні семантичні групи іменників, у сполученні з якими реалізують свої значення аналізовані прикметники. Основними параметрами сполучуваності є: широта, інтенсивність і селективність. Ці характеристики взаємопов'язані між собою, а також із частотою вживання слова та кількістю його значень. Найтісніше пов'язані між собою кількість значень слова та частота його вживання в тексті; кількість суттєвих синтагматичних зв'язків слова та частота його вживання; широта сполучуваності слова та кількість його значень; частота вживання слова та широта його сполучуваності. Обернену залежність спостерігаємо між селективністю сполучуваності з іншими сполучувальними параметрами.

Усі сполучувальні параметри можна вивчати за допомогою квантитативних методів. Найбільшу широту сполучуваності в підгрупі „світлий“ репрезентують прикметники bright, pale, clear, light. Ці слова (крім pale) мають найбільшу кількість значень. Найвищий ступінь селективності характерний для pastel, blond, fair. У підгрупі „темний“ найбільша широта сполучуваності притаманна прикметникам dark, black, brown, secret, sad; найбільший ступінь селективності спостерігаємо у swarthy, dismal, dusky, murky.

Кількість синтагматичних зв'язків приблизно однаковою мірою залежить від частоти вживання слова, широти його сполучуваності та середньої кількості його значень. Що більше значень набуває прикметник, а отже сфера його вживання стає ширшою, то більша його здатність вступати в синтагматичні зв'язки з різними підкласами іменників.

Для того, щоб визначити силу (інтенсивність) зв'язку між двома елементами, потрібно виявити ті випадки, де спільне вживання цих елементів суттєво перевищує очікувану величину. Для виконання цього завдання в квантитативній лінгвістиці існують спеціальні прийоми. Ми скористалися найпростішим і найнадійнішим із цих прийомів - критерієм ч² і коефіцієнтом взаємної спряженості. Порівнявши одержані результати з матеріалами лексикографічних праць, ми виявили, що ці результати значною мірою збігаються зі словниковими тлумаченнями; у деяких випадках наші дані, отримані не на основі інтуїції, а на основі квантитативного аналізу, можна використовувати для уточнення порядку послідовності рубрик у словнику.

Важливим поняттям для вивчення семантики та сполучуваності слова є поняття „слово-супровідник“. У пропонованій дисертації називаємо прикметники, які вживаються з досліджуваними прикметниками у одній синтагмі у сполученні з тим самим іменником, „словами-супровідниками“. Слово, що семантично реалізується, тобто досліджуваний прикметник, називаємо опорним, або центральним. Слова-супровідники згруповано в 15 семантичних підкласів. Для підгрупи „світлий“ зафіксовано 13 підкласів. Семантичний зв'язок центрального слова зі словами-супровідниками можна вивчати в моделях [слово] + [слово] та [слово] + [підклас слів]. Для слів-домінант light і dark найтісніші зв'язки виявлено з підкласом [прикметники кольору]; для інших прикметників установлено суттєві зв'язки з підкласами: [розмір] (fair, black, brown), [оцінка] (fair, sad, angry, sinister, threatening), [температура] (bright), [форма] (pale), [матеріал] (black) тощо. Загалом для підгрупи „світлий“ зафіксовано статистично суттєвий зв'язок з прикметниками кольору, а для підгрупи „темний“ - з прикметниками оцінки. Ці дані дають змогу висувати твердження щодо конотативної частини концептів „світлий“ і „темний“.

Третій розділ „Парадигматичні та семантичні властивості прикметників зі значеннями „світлий“ і „темний“ присвячено опису методів дослідження парадигматичних відношень у лексиці (3.1), виявленню парадигматичних відношень між елементами підгруп „світлий“ і „темний“ у різних моделях (3.2, 3.3, 3.5), опису семантичної структури ядерних складників лексико-семантичної групи „світлий - темний“ (3.4), аналізу синонімічних та антонімічних відношень між конституентами лексико-семантичної групи „світлий - темний“ (3.6), об'єктивації та структуруванню концептів СВІТЛИЙ і ТЕМНИЙ в сучасній англійській мові (3.7).

Парадигматичні відношення між елементами лексичних мікросистем можна дослідити на основі словникових дефініцій або на основі сполучувальних властивостей слова. Точним та ефективним прийомом, що уможливлює вивчення парадигматичних відношень у лексиці на основі сполучувальних властивостей слова, є кореляційний аналіз.

Одержані величини коефіцієнтів кореляції дають змогу побудувати схеми парадигматичних відношень у межах кожної з двох досліджуваних мікросистем. Всередині мікросистеми „світлий“ спостерігаємо декілька субструктур, об'єднаних тісними зв'язками (див. рис. 1).

Одна із цих субструктур - трикутник light - bright - pale. Спільними контекстуальними наборами для цих прикметників слугують підкласи: [кольори], [зовнішність людини, частини тіла], [природа, її явища, погода]. Унаслідок застосування кореляційного аналізу доходимо висновку, що за своїми функціональними властивостями прикметники clear, luminous і pastel належать до периферії. Це збігається з даними, одержаними на основі компонентного аналізу тлумачних словників. У підгрупі „темний“ найтісніші зв'язки виявлено між прикметниками dark, black, dim, murky, gloomy, які формують ядро та центр мікросистеми (див. рис. 2).

Проміжна позиція між центром і периферією закріплена за brown. За допомогою кореляційного аналізу суттєво уточнені межі між центральними та периферійними ділянками мікросистем „світлий“ і „темний“.

У ході дослідження семантичної структури ядерних елементів ЛСГ „світлий - темний“ установлено, що ядерні складники мікросистеми „світлий“ здебільшого реалізують свої прямі значення для опису освітлення чи відтінків кольору. Наприклад: I planned to make the colours light, pretty: pale blue and white - „Я планував використати світлі, гарні кольори: світло-блакитний і білий“ [M. Drabble]; Her lips were pale and always cold - „Губи її були блідими та завжди холодними“ [I. Murdoch]. Натомість ядерні лексеми підгрупи „темний“ окрім своїх основних значень реалізовують низку переносних значень з оцінним відтінком: „похмурий“, „сумний“, „таємничий“, „брудний“, „страшний“ тощо. Наприклад: The door opened to a black wind - „За дверима був страшний вітер“ [А. Burgess]. What language,' he said in a low, dark voice, 'is this written in? - „Якою мовою це написано?“ - запитав він низьким, безрадісним голосом [A. S.Byatt].

Вивчення парадигматичних відношень досліджуваних прикметників з іншими словами-супровідниками в моделі A₁ + A₂ + N уможливило уточнення одержаних раніше даних. Підтвердження одержала гіпотеза, що в мікросистемі „світлий“ слова light - bright - pale утворюють замкнену субструктуру, яка через bright пов'язана з clear і pastel, а через pale - з blond, sunny і fair. Парадигматичні зв'язки в мікросистемі „темний“ дають підставу констатувати, що прикметники mysterious, angry, evil, sinister, secret, wicked, sullen, sad і threatening утворюють певну конотативну сферу, яка за посередництва obscure, gloomy, black і частково dusky, brown поєднана з власне понятійним складом.

Застосування кореляційного аналізу дало змогу встановити, які з досліджуваних прикметників мають подібні набори асоціативних зв'язків у тексті в моделі [А_{опорний}] + [А_{супровідник}]. Зазначені асоціативні набори характерні для light, bright, pale і fair; bright і clear; pale і blond (у підгрупі „світлий“); dark і murky; dark і brown; dark і obscure (у підгрупі „темний“).

У ході вивчення синонімічних зв'язків уважаємо за доцільне розрізняти ланцюжкову та векторну синонімію. Прикметник light перебуває у відношенні ланцюжкової синонімії з bright, clear, luminous та у відношенні векторної синонімії з bright, pale, fair. Прикметник dark утворює ланцюжок з obscure, mysterious і dusky; векторними синонімами до dark є black, gloomy, dim, murky, brown.

Методи інвентаризації лексичних мікросистем, виявлення їхніх синтагматичних і парадигматичних властивостей можна успішно застосовувати для вивчення концептів - їх експлікації та вербалізації. На першому етапі обрано імена концептів - домінанти light і dark. Другий етап, який у семасіологічному дослідженні полягає в інвентаризації мікросистеми, з'ясовує експлікацію когнітивних ознак концепту. На третьому етапі здійснено додаткову експлікацію концепту шляхом виявлення наборів слів-супровідників до кожного з двох основних вербалізаторів. На четвертому етапі, за допомогою кореляційного аналізу, окреслено внутрішні межі між експлікаторами концептів (у семасіології - це процедура вивчення парадигматичних зв'язків між елементами ЛСГ). На п'ятому етапі досліджено домени, в яких реалізовано когнітивні ознаки концепту, встановлено структуру доменосфер, названо марковані домени. Диференційними ознаками доменосфери „світлий“ виступають домени: 1 [зовніність людини; частини тіла], 20 [людина (дружні, родинні стосунки, національність, раса тощо)]; у доменосфері „темний“ - 8 [абстрактні поняття], 20 [людина (дружні, родинні стосунки, національність, раса тощо)], 16 [приміщення], 17 [вогонь, повітря, вода, земля], 4 [почуття, емоції, психічний стан, характер], 14 [манера висловлювання]. Імена концептів - лексеми light і dark реалізовують свої когнітивні ознаки в доменах 19 [кольори] (для light) і 10 [флора], 12 [час, пори року, частини доби], 16 [приміщення] (для dark).

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У сучасному мовознавстві все частіше застосовують антропоцентричний підхід до вивчення мови у поєднанні з так званим системоцентричним підходом. Деякі спроби такого зближення представлено у пропонованій дисертаційній роботі, де один з найефективніших і поширених методів вивчення семантичного рівня мови в межах системоцентричного підходу - польовий метод - доповнено концептологічним аналізом у межах антропоцентричного підходу.

Відповідно до поставлених завдань у дисертації зроблена інвентаризація ЛСГ прикметників зі значеннями „світлий“ і „темний“, проаналізовані основні параметри сполучуваності елементів ЛСГ у моделях [слово] + [підклас слів] і [слово] + [слово], виявлені та описані семантичні підкласи слів-супровідників центрального (опорного) слова, тобто прикметника, що входить до складу обраної ЛСГ, досліджені семантичні, синонімічні та антонімічні властивості лексем зі значеннями „світлий“ і „темний“, установлені та описані парадигматичні відношення між ними, і, нарешті, здійснений перехід від семантичного аналізу ЛСГ до концептуального аналізу концептів СВІТЛИЙ і ТЕМНИЙ.

Унаслідок проведеного компонентно-квантитативного аналізу встановлено, що аналізована ЛСГ складається з двох підгруп (мікросистем), до яких належать прикметники light, bright (ядро підгрупи „світлий“), pale, fair, sunny, blond (центр) і периферія підгрупи - pastel, clear, luminous. Підгрупа „темний“ охоплює такі прикметники: dark, black, gloomy, dim, murky (ядро), obscure, dismal, dusky (центр), evil, sad, hidden, brown, secret, mysterious, sinister (периферія першого ступеня), angry, threatening, sullen, cheerless, ebony, wicked, swarthy (периферія другого ступеня). Здебільшого ядерні та центральні прикметники описують основні значення слів-домінант light і dark, а периферійні елементи репрезентують їхні другорядні, переносні значення або є синонімами до прикметників, які описують другорядні значення домінант.

Аналізуючи вживання та сполучуваність досліджуваних прикметників, доцільно розрізняти такі поняття, як „дистрибуція“, „коокуренція“ (спільне вживання слів у тексті) та „сполучуваність“. З-поміж типів сполучуваності (слідом за іншими дослідниками) виокремлюємо три основних: синтаксичну, семантичну та лексичну сполучуваність. Семантична сполучуваність у моделі [слово] + [підклас слів] вивчена в дисертації на основі 21 підкласу іменників, з якими вживаються прикметники зі значеннями „світлий“ і „темний“ у текстах. Загальна кількість спостережень (мікроконтекстів) складає 934 фрагменти, що містять прикметники зі значенням „світлий“, і 2594 фрагменти, що містять прикметники зі значенням „темний“.

Семантична та лексична сполучуваність характеризуються трьома основними параметрами - широтою, інтенсивністю і селективністю, які встановлюємо за допомогою квантитативних методів. Окрім того, важливим параметром функціональної характристики слова є частота його вживання в тексті, яка зумовлена мовними та позамовними чинниками. Усі основні параметри сполучуваності взаємопов'язані та взаємозумовлені. Найтісніше пов'язані між собою кількість значень слова та частота його вживання; широта сполучуваності та кількість значень слова; частота вживання слова та широта його сполучуваності. Найбільшу широту сполучуваності в підгрупі „світлий“ виявляють прикметники bright, pale, clear, light; у підгрупі „темний“ - dark, black, brown, secret, sad. Найвищий ступінь селективності характерний для pastel, blond, fair, swarthy, dismal, dusky, murky.

Важливим методом вивчення семантики слова, особливо його конотативного значення, є залучення до дослідження так званих слів-супровідників, тобто інших прикметників, що вживаються разом з опорним словом в одній синтагмі перед тим самим іменником. Проведений аналіз уможливив виокремлення 15 семантичних підкласів слів-супровідників (прикметники кольору, оцінки, розміру, форми, температури, віку і т.д.). Квантитативна процедура дала підставу для висновку: прикметники зі значенням „світлий“ в англійській мові асоціюють із поняттям [колір], тоді як прикметники зі значенням „темний“ - із поняттям [оцінка].

Дослідження лексичної сполучуваності в моделі [прикметник] + [іменник] дає змогу встановити та виміряти силу зв'язку між словами в „клішованих” сполученнях dark + eyes; dark + face; dark + room, house; dark + day, night; black + hair; black + market; light + room; light + hair; light + day; bright + morning; blond + woman; blond + hair тощо. Одержані дані щодо лексичної сполучуваності значною мірою доповнюють та уточнюють словникові статті.

Найефективнішим методом встановлення парадигматичних відношень між прикметниками є квантитативне вимірювання (за допомогою кореляційного методу) відношень між словами на парадигматичній вісі, які ґрунтуються на їхніх сполучувальних властивостях. У проведеному дослідженні встановлено силу парадигматичних зв'язків між прикметниками зі значеннями „світлий“ і „темний“ на основі їхньої сполучуваності: а) у моделі А + N, де N - підклас іменників; б) у моделі А₁ + А₂, де А₁ - досліджуваний прикметник, А₂ - підклас прикметників-супровідників; в) у моделі А₁ + А₂ + N. Завдяки застосуванню трьох процедур одержано дані, які характеризують парадигматичні відношення між аналізованими прикметниками за їхнім „сигніфікативним ядром“, „конотацією“ та за їх семантикою загалом (сигніфікат + конотація).

Отже, встановлено, що в підгрупі „світлий“ light утворює разом з bright і pale умовний трикутник, де bright виражає яскраві, світлі, ясні, блискучі ознаки, а pale - протилежні - бліді, тьмяні ознаки в мікросистемі „світлий“. Елемент bright відмежовує периферію clear - pastel, а конституент pale - периферію fair, blond, sunny. Дещо інакше виглядає схема внутрішньої структури підгрупи „темний“, де першою зоною, яка відмежовує dark, виступають лексеми murky, dim, brown, obscure і black. Другу зону формують dusky та gloomy. Через складники black, gloomy, obscure здійснено перехід до третьої, найширшої зони підгрупи „темний“, де лексеми mysterious, hidden, angry, sad, sullen, secret, sinister та ін. відповідають за конотацію. Це дає підстави, по-перше, запропонувати нові процедури дослідження парадигматичних властивостей слів, і, по-друге, одержати дані, відсутні в лексикографічних джерелах.

У ході виконання поставленого завдання дисертаційного дослідження репрезентовані методи переходу від семасіологічного аналізу до концептуального. Для цього введено поняття „доменосфера“, під якою - на відміну від концептосфери - розуміємо певну денотативну сферу, реалізовану набором підкласів іменників. У ході проведеного аналізу визначені частотні характеристики доменів у двох доменосферах - „світлий“ і „темний“. У доменосфері „світлий“ найчастотнішими є домени: [зовнішність людини, частини тіла], [кольори], [конкретні поняття, неживі предмети]; у доменосфері „темний“ - домени [зовнішність людини, частини тіла], [конкретні поняття, неживі предмети], [одяг, предмети одягу], [людина (дружні, родинні стосунки, національність, раса тощо)].

Інтегральними, спільними для обох доменосфер, виступають домени: [зовнішність людини, частини тіла], [конкретні поняття, неживі предмети], [природа, її явища, погода], [людина (дружні, родинні стосунки, національність, раса тощо)], [абстрактні поняття]. Диференційними доменами для доменосфери „світлий“ ввважаємо: [зовнішність людини; частини тіла], [людина (дружні, родинні стосунки, національність, раса тощо)]; для доменосфери „темний“ - [абстрактні поняття], [людина (дружні, родинні стосунки, національність, раса тощо)], [приміщення], [вогонь, повітря, вода, земля], [почуття, емоції, психічний стан, характер], [манера висловлювання].

Маркованими доменами (емпірична частота яких перевищує теоретичну) в обох доменосферах є: [зовнішність людини, частини тіла], [конкретні поняття, неживі предмети], [абстрактні поняття], [природа, її явища, погода], [людина (дружні, родинні стосунки, національність, раса тощо)].

Фрейми доменосфер „світлий“ і „темний“ побудовані із застосуванням кореляційного аналізу. У кожному фреймі виокремлені доменозони, а всередині доменозон - провідні (основні) домени для кожної зони. Так, доменосфера „світлий“ містить три доменозони, провідними доменами в яких виступають [кольори] у першій зоні; [природа, її явища, погода] та [конкретні поняття, неживі предмети] - в другій зоні; [вогонь, повітря, вода, земля], [освітлення], [голос, звуки, сміх, кроки] - у третій зоні. Доменосферу „темний“ також розподілено на три доменозони, у межах яких визначено провідні домени: [зовнішність людини, частини тіла], [флора], [конкретні поняття, неживі предмети], [фауна] - для першої зони; [природа, її явища, погода], [час, пори року, частини доби], [їжа, страви, напої], [вогонь, повітря, вода, земля], [кольори] - для другої зони та [абстрактні поняття], [органи чуття, ступінь розуміння й сприйняття] - для третьої зони.

Імена концептів - лексеми light і dark реалізовують свої когнітивні ознаки в доменах [кольори] (для light) і [флора], [час, пори року, частини доби], [приміщення] (для dark).

Враховуючи останні дослідження в галузі концептології, у дисертації запропоновані уточнення понять експлікатори (одиниці плану змісту) та вербалізатори концептів (одиниці плану вираження), а також показані шляхи та засоби об'єктивної вербалізації та експлікації концептів.

Проведений аналіз дає змогу уточнити поняття „обсяг концепту“. За своїм обсягом концепт наближений до сукупності значень багатозначного слова; проте, оскільки ці значення можуть бути вербалізовані як певна ЛСГ, то й концепт за своїм обсягом дорівнює або сукупності значень багатозначного слова, або лексико-семантичній групі слів, сформованій на основі значень багатозначного слова.

Загалом можна зробити висновок, що в ході дослідження лексичного складу мови найефективніші та достовірні результати дає поєднання якісних і кількісних методів аналізу мови.

У перспективі запропоновані в дисертації методи дослідження лексичних мікросистем можуть слугувати для подальшого вдосконалення та формалізації вивчення концептів.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Гладкоскок Л. Лексична сполучуваність прикметника dark у сучасній англійській мові / Леся Гладкоскок // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць / наук. ред. В. В. Левицький. - Чернівці : Рута, 2007. - Вип. 339-340 : Германська філологія. - C. 83-91.

2. Гладкоскок Л. Г. Предмет и основные направления прикладной лингвистики / Л. Г. Гладкоскок // Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця : матер. VIII Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 22-23 березня 2007 року) / МОН України, Національний авіаційний університет / гол. оргкомітету проф. А. Г. Гудманян. - К. : НАУ, 2007. - Т. 2. - С. 137-138.

3. Гладкоскок Л. Інвентаризація лексико-семантичної групи прикметників зі значеннями „темний” та „світлий” на основі одномовних тлумачних словників / Леся Гладкоскок // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць / наук. ред. В. В. Левицький. - Чернівці : Рута, 2008. - Вип. 407 : Германська філологія. - C. 52-59.

4. Гладкоскок Л. Г. Смислова структура прикметників освітлення / Л. Г. Гладкоскок // Актуальні проблеми германської філології : матер. ІІІ міжнар. наук. конф., присвяченої 70-річчю від дня народження проф., докт. філол. наук Левицького В. В. (Чернівці, 10-12 квітня 2008 року) / наук. ред. В. І. Кушнерик. - Чернівці : Книги-ХХІ, 2008. - С. 68-69.

5. Гладкоскок Л. Г. Інвентаризація лексичної мікросистеми „світлий-темний” в англійській мові / Л. Г. Гладкоскок // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна : зб. наук. праць / гол. ред. І. C. Шевченко. - Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2010. - Вип. 64. - № 930 : Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов. - С. 141-146.

6. Гладкоскок Л. Г. Парадигматичні відношення в лексичній мікросистемі „світлий” в англійській мові / Л. Г. Гладкоскок // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка : наук. журнал / гол. ред. П. Ю. Саух. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2010. - Вип. 54. - С. 218-222.

7. Гладкоскок Л. Г. Сполучуваність прикметників зі значенням „світлий” в англійській мові / Л. Г. Гладкоскок // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць / наук. ред. В. В. Левицький. - Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2010. - Вип. 531 : Германська філологія. - C. 95-108.

8. Гладкоскок Л. Г. Лексична сполучуваність прикметників зі значенням „світлий” у сучасній англійській мові / Л. Г. Гладкоскок // Zprбvy vмdeckй ideje - 2010. - Dнl 12. Filologickй vмdy. Hudba a ћivot : Materiбly VI mezinбrodnн vмdecko - praktickб konference (Praha, 27.10.2010 - 05.11.2010) / Sйfredaktor: Prof. JUDr Zdenмk Иernбk. - Praha, Publishing House “Education and Science” s.r.o., 2010. - C. 6-7.

9. Гладкоскок Л. Г. Способи дослідження міжлексемних парадигматичних відношень / Л. Г. Гладкоскок // Проблеми та перспективи розвитку української науки на початку третього тисячоліття : матер. II Всеукр. наук.-практ. інтернет-конференції (Переяслав-Хмельницький, 14-16 грудня 2010 року) / гол. ред. В. П. Коцур. - Переяслав-Хмельницький : Переяслав-Хмельницький пед. ун-т імені Григорія Сковороди, 2010. - С. 194-197.

10. Гладкоскок Л. Сполучуваність прикметників зі значенням „темний” в англійській мові / Леся Гладкоскок // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць / наук. ред. В. В. Левицький. - Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2011. - Вип. 532 : Германська філологія. - C. 26-43.

11. Гладкоскок Л. Г. Співвідношення параметрів сполучуваності прикметників зі значенням „світлий” у сучасній англійській мові / Л. Г. Гладкоскок // Сучасні напрямки досліджень міжкультурної комунікації та методики викладання іноземних мов : матер. III Всеукр. наук.-практ. конф. студентів та молодих науковців (Житомир, 25 лютого 2011 року) / за заг. ред. В. В. Жуковської. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. - С. 83-85.

АНОТАЦІЯ

Гладкоскок Л.Г. Прикметники зі значеннями „світлий” і „темний” у сучасній англійській мові: семантика, синтагматика, парадигматика. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. - Чернівці, 2011.

Дисертація присвячена дослідженню семантичних, синтагматичних і парадигматичних властивостей прикметників зі значеннями „світлий“ і „темний“ у сучасній англійській мові. У роботі запропонований спрощений алгоритм інвентаризації досліджуваної ЛСГ за допомогою компонентно-квантитативної методики. Вивчені семантична та лексична сполучуваність досліджуваних прикметників; описані основні характеристики сполучуваності: інтенсивність, широта, селективність та встановлений взаємозв'язок між ними. Асоціативні та емотивні компоненти проаналізованої ЛСГ експліковані за допомогою так званих слів-супровідників. Парадигматичні відношення прикметників зі значеннями „світлий“ і „темний“ досліджені в різних моделях із застосуванням кореляційного аналізу. У роботі показано, що методи інвентаризації лексичних мікросистем, виявлення їхніх синтагматичних і парадигматичних властивостей можна успішно застосовувати для вивчення концептів - їх експлікації та вербалізації.

Ключові слова: інвентаризація ЛСГ, компонентно-квантитативна методика, семантична та лексична сполучуваність, синтагматичні та парадигматичні відношення, експлікація та вербалізація концептів.

АННОТАЦИЯ

Гладкоскок Л.Г. Прилагательные со значениями „светлый” и „темный” в современном английском языке: семантика, синтагматика, парадигматика. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича. - Черновцы, 2011.

Диссертация посвящена исследованию семантических, синтагматических и парадигматических свойств прилагательных со значениями „светлый“ и „темный“ в современном английском языке. В работе предложен упрощенный алгоритм инвентаризации исследуемой бинарной ЛСГ при помощи компонентно-квантитативной методики. Изучена семантическая и лексическая сочетаемость исследуемых прилагательных. Ассоциативные и эмотивные компоненти избранной ЛСГ эксплицируются при помощи так называемых слов-сопроводителей. Парадигматические отношения прилагательных со значениями „светлый“ и „темный“ исследованы в разных моделях при использовании корреляционного анализа. В работе показано, что методы инвентаризации лексических микросистем, установление их синтагматических и парадигматических свойств можно успешно использовать для изучения концептов - их экспликации и вербализации.