Розвиток та функціонування кількісних модифікаторів якісної ознаки в англійській мові IX-XIX ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 81-112=811.111“08/18”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Розвиток та функціонування кількісних модифікаторів якісної ознаки в англійській мові IX-XIX ст.

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Карабан Анна В'ячеславівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі англійської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Бєлова Алла Дмитрівна, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри англійської філології

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Буніятова Ізабелла Рафаїлівна, Київський національний лінгвістичний університет, завідувач кафедри граматики та історії англійської мови

кандидат філологічних наук, доцент Гнаповська Людмила Вадимівна, Українська академія банківської справи, доцент кафедри іноземних мов

Захист дисертації відбудеться 10 червня 2010 року о 10 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою 01030, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, зал № 12.

Автореферат розісланий 29 квітня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої

вченої ради

к.філол.н. Коломієць Л.В.

апроксиматор прикметник англійський комунікативний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Проблема дослідження природи і функціонування лексико-граматичної групи кількісних модифікаторів якісного значення у ракурсі загальної теорії еволюції мови має особливе значення для усвідомлення семантичних та граматичних процесів у мові, що виникають під впливом комунікації. Діахронічна складова дозволяє глибше проникнути у природу і сутність мовного явища, виявляє те підґрунтя, на якому базуються його семантичні та лінгвопрагматичні особливості, допомагає виявити закономірності у суперечливих характеристиках амбівалентних мовних явищ. У мовознавстві останніх років цей інтерес виявляється у численних розвідках, присвячених саме особливостям мовних змін (Л.Арновік, І.Р.Буніятова, В.Б.Бурбело, В.Крофт, В.В.Левицький, Г.А.Мартинович, В.В.Михайленко, О.Д.Огуй, М.М.Полюжин, Н.Прево, О.О.Тараненко, Е.Трауготт, М.Хаспельмат, І.С.Шевченко).

З розвитком нових напрямів у мовознавстві, таких як когнітивна та корпусна лінгвістика і прагмалінгвістика, діахроністи отримали нові інструменти і бази даних для точнішого визначення векторів розвитку мови взагалі і конкретних мовних явищ зокрема, у плані як вдосконалення засобів вираження думки, так і розвитку компенсаторного потенціалу для заміщення тих одиниць чи структур, що спрощуються чи взагалі зникають під дією чинників економії мовних зусиль у динамічному та спонтанному спілкуванні або у специфічних умовах міжкультурної мовної взаємодії (Д.Герертс, Ф.Кіфер, Р.Лангакер, Ф.Растьє та ін.).

Кількісні модифікатори якісного значення привертають доволі стійку увагу дослідників на матеріалі як англійської, так і інших мов (В.В.Безрукова, Д.Болінджер, В.Гонсалес-Діас, С.Н.Кишко, І.Кіршбаум, О.Г.Колесник, І.Ю.Кутейш, А.Е.Левицький, У.Ленкер, Ю.Ф.Лях, Б.Мендес-Найя, М.Нягу, К.Параді, I.І.Туранський, М.Трауготт, Р.Хервіг та ін.).

Актуальність дослідження зумовлена тим, що в ньому висвітлена природа і функціональне навантаження приад'єктивних модифікаторів - одиниць третього рангу - як чинників вираження епістемічної модальності висловлювання та комунікативного виділення прикметника у мовленні на основі комплексного діахронічного підходу з урахуванням лінгвосоціальних та стилістичних параметрів модифікаторів і з огляду на структурні особливості англійської мови на різних етапах її розвитку, аксіологічних та модальних елементів висловлювання і культурологічних та світоглядних особливостей англомовної спільноти.

Зв'язок роботи з науковими темами: Дисертація виконана в рамках теми “Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів” (код 01 БФ 0147-01), затвердженої Міністерством освіти і науки України, яка розробляється в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тему дисертації затверджено Вченою радою Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 3 від 20 листопада 2006 року).

Метою дослідження є виявлення характеру розвитку англійських кількісних модифікаторів якісної ознаки та чинників, що супроводжують еволюцію системи засобів кількісної модифікації якісного значення від найдавніших текстів, що засвідчують стан розвитку мови у ІХ-ХІ столітті (давньоанглійський період), до текстів XIX ст., тобто періоду розвинутої національної мови, а також визначення засобів об'єктивної та суб'єктивної модифікації ознаки, сполучуваності досліджуваних модифікаторів з прикметниками різної семантики та їх уживаності у текстах.

Завданнями роботи є виявлення концептуальної основи утворення і функціонування модифікаторів (інтенсифікаторів та апроксиматорів) якісного значення прикметника в англійській мові, характеру еволюції групи таких одиниць, починаючи з давньоанглійського періоду і до XІХ ст., виокремлення засобів об'єктивної та суб'єктивної модифікації якісних значень, дослідження механізмів, задіяних у формуванні системи квантифікації та визначенні статусу таких утворень у мові і встановлення комунікативних характеристик структур з модифікаторами.

Об'єктом дослідження є 220 кількісних модифікаторів якісного значення англійської мови IX-XIX століть як одиниць третього рангу - суб'юнктів у структурі прикметникових словосполучень.

Предметом дослідження є характер і вектор розвитку англійських кількісних модифікаторів якісного значення, їх сполучуваність та структурні, семантичні, функціональні і комунікативні особливості ад'єктивних словосполучень із ними у текстах, що представляють давньоанглійський, середньо англійський і ранньоновоанглійський періоди та XVIII-XIX століття.

Матеріалом дослідження слугували електронні тексти різних етапів розвитку англійської мови. Використано наявний в Інтернеті корпус середньоанглійської мови (Middle English Compendium) - 146 джерел з Оксфордського архіву, корпус ранньоновонанглійського періоду Мічіганського університету (близько 1 000 000 слововживань) - та створено робочі корпуси текстів по періодах: давньоанглійському (180 000 слововживань), ранньоновоанглійському (література єлизаветинського періоду - повне зібрання творів В.Шекспіра, а також твори Б.Джонсона, К. Марло, Е.Спенсера - 2 000 000 слововживань); та художніх текстів найвидатніших англійських авторів XVIII-XIX ст. (твори Е.Бронте, Ш.Бронте, Д.Дефо, Ч.Діккенса, Дж.Еліот, В.Коллінза, Дж.Остін, А.Редкліф, Дж.Свіфта, В.Скотта, В.Теккерея, Е.Троллопа, Г.Філдінга та ін. - понад 80 000 000 слововживань). Електронний формат досліджуваних текстів дозволив застосувати методи корпусної лінгвістики, суцільної вибірки та елементи кількісного аналізу; застосовувалися також діахронічний, дистрибутивний і контекстуальний аналізи та метод відносної хронології досліджуваної групи слів.

Лексикографічні джерела включають словники: давньоанглійської мови - An Anglo-Saxon Dictionary (J.Bosworth, T.Northcote Toller), Webster's online Old English Dictionary, A Thesaurus of Old English (J.Roberts, Ch. Kay, L.Grundy); мови середньоанглійського періоду - A Concise Dictionary of Middle English (A.L.Mayhew, W.W.Skeat), The Middle English Compendium (F.McSparran), Middle English Dictionary (R.Lewis); етимологічні словники - Этимологический словарь германских языков (В.В. Левицкий), The Oxford Dictionary of English Etymology (C.T.Onions), Online Etymology Dictionary та тлумачні словники сучасної англійської мови (Oxford Dictionary of English - Revised Edition, Merriam-Webster's Collegiate Dictionary, Collins COBUILD Advanced Learner's English Dictionary, Chambers's English Dictionary) та ін.

Положення, що виносяться на захист:

1. Кількісні модифікатори якісного значення - це лексичні одиниці, що слугують для вираження категоріальних значень міри якості та суб'єктивної модальності. У системі англійської мови кількісні модифікатори якісного значення утворюють лексико-семантичну групу прислівників із загальною категоріально-лексичною семою кількісного підсилення/послаблення та комунікативного виділення якості. З IX по XIX століття ця група кількісно збільшилася з 11 до 220 одиниць, тобто у двадцять разів.

2 Система кількісних модифікаторів є відкритою і починаючи з давньоанглійського періоду постійно та активно поповнюється переосмисленими лексичними одиницями. В історичному плані розширення системи кількісних модифікаторів якісного значення пояснюється зростанням ролі прикметника та адвербіалізованого дієприкметника у вираженні предикації та трансформаціями у дієслівному вираженні епістемічної модальності. Відносність та нерозчленованість якісного значення прикметника та зміна його ролі у висловлюванні є базовою умовою розвитку слів-уточнювачів обсягу його значення. Основою для утворення таких слів є метафоричне і, меншою мірою, метонімічне переосмислення якісної ознаки та перетворення її на кількісну ознаку, і лексикалізація службових слів.

3. За повної граматикалізації модифікатора він стає частиною аналітичної граматичної форми. У матеріалі, який досліджується у цій роботі, - це перехід прислівника-інтенсифікатора more/most у допоміжне слово для утворення аналітичних форм ступенів порівняння.

4. За неповної завершеності процесу граматикалізації можуть утворюватися сполучення зі значенням підсилення/послаблення якості або її епістемічно-модального підсилення/обмеження, де слово - інтенсифікатор чи апроксиматор - повністю втрачає предметне значення і характеризується універсальною сполучуваністю, маючи тільки потенціал суб'єктивної оцінки, що залежить від контексту. Через неповна граматикалізацію може також утворюватися система інтенсифікаторів/апроксиматорів, що мають обмеження на сполучуваність, зберігають позитивну чи негативну суб'єктивну оцінку і які, проте, можуть із плином часу, особливо у розмовному мовленні, наближатися до повністю граматикалізованих структур. Такі модифікатори співіснують із повнозначними прислівниками і тільки їхня функція у реченні визначає їх статус.

5. Кількісні модифікатори якісного значення можуть вживатися і з якісними градуабельними та абсолютними, і з відносними прикметниками. Залежно від семантики прикметника якісна ознака отримує кількісне підсилення/пом'якшення або ж підсилюється/пом'якшується епістемічно- модальна характеристика цієї ознаки.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше на основі масштабного аналізу функціонування англійських модифікаторів на чотирьох функціонально релевантних історичних зрізах мовного розвитку встановлено ключові параметри формування і еволюції лексико-граматичної групи модифікаторів та визначено механізми і концептуальну основу функціонально-семантичних змін у лексемах, що у своєму базовому значенні належать до різних концептосфер.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що його результати є внеском в історичний аналіз англійської мови, зокрема, у діахронічні дослідження розвитку важливого у мовленні класу англійських слів-модифікаторів якісного значення, вони висвітлюють динаміку зміни світоглядної бази утворення абстрактних понять, номінації яких згодом граматикалізуються чи утворюють напівграматикалізовані структури.

Практична цінність матеріалів дослідження зумовлена можливістю їх використання у викладанні нормативного курсу історії англійської мови та спецкурсів з картини світу англійської мови і розвитку кількісних модифікаторів якісного значення в англійській мові, а також у підготовці відповідних підручників і посібників. Даними дослідження можуть скористатися і перекладачі творів, значно віддалених у часі, оскільки серед досліджуваних одиниць є такі, що без зміни зовнішньої форми істотно змінили значення та стилістичну вагу.

Апробація результатів дисертації проводилися на засіданні кафедри англійської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та наступних наукових конференціях: Наукові читання, присвячені 130-річчю від дня народження професора І. В. Шаровольского (Київ, 3 жовтня 2006 р.); Всеукраїнська наукова конференція “Феномен А. Кримського у світовій науці” (до 135-річчя від дня народження) (Київ, 18 квітня 2006 р.); Всеукраїнська наукова конференція за участю молодих учених “Світоглядні горизонти філології: традиції та сучасність” (Київ, 11 квітня 2007 р.); Науково-практична конференція “Наукова спадщина В.В. Акуленка та сучасне мовознавство” (Київ, 30 вересня 2008 р.); Міжнародна наукова конференція “Мовно-культурна комунікація в сучасному соціумі” (Київ, 22 жовтня 2008 р.); Всеукраїнська наукова конференція за участю молодих учених “Діалог культур: лінгвістичний і літературознавчий виміри” (Київ, 9 квітня 2008 р.); IV Міжнародна наукова конференція “Актуальні проблеми германської філології” (Чернівці, 24-25 квітня 2009 р.).

Публікації. Результати дослідження викладено у шести публікаціях, виконаних одноосібно, з яких п'ять опубліковано у фахових виданнях ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів з висновками до кожного з них, переліків джерел використаної наукової та довідкової літератури (240 позицій), лексикографічних джерел та текстових матеріалів дослідження. Загальний обсяг дисертації - 226 сторінок (з них 191 сторінкa основного тексту).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується вибір теми та її актуальність на сучасному етапі розвитку мовознавства, визначаються мета, завдання, об'єкт та предмет дослідження, розкривається теоретичне значення, наукова новизна та практична цінність роботи.

У першому розділі “Особливості лексико-семантичної групи кількісних модифікаторів якісного значення в англійській мові” розглянуто статус та комунікативні особливості досліджуваної лексико-граматичної групи, зроблено огляд праць, що тією чи іншою мірою стосуються цих лексичних одиниць (на матеріалі як англійської, так і інших мов). Такі одиниці досі вивчалися переважно на матеріалі сучасної англійської мови в системі інших засобів підсилення чи послаблення категоріального значення (В.В.Безрукова, Н.В.Вязьмітіна, С.Н.Кишко, О.Г.Колесник, І.Ю.Кутейш, А.Е.Левицький, В.А.Мальцев, Б.Мендес-Найя, К.Параді, О.М.Торосян, І.І. Туранський, О.Ф.Шевченко, І.Л.Шкот та ін.) і на матеріалі інших мов (В.В.Акуленко, М.З.Гурко, І.Кіршбаум, О.М.Попенко, С.Є. Родіонова, М.Фолен та ін.). Ретроспективний погляд на розвиток інтенсифікаторів зроблено Ю.Ф.Ляхом, побіжно цієї проблеми торкається І.Є.Грачова при розгляді розвитку системи власне квантифікаторів в англійській мові.

У дисертації кількісні модифікатори якісного значення прикметника визначаються як адвербіалізовані вторинні лексичні утворення, що впливають на кількісну характеристику якісного значення прикметника. Залежно від того, в якому напрямку відбувається ця кількісна зміна, модифікатори поділяються на ті, що підсилюють значення (інтенсифікатори), та ті, що знижують ступінь вираженої прикметником якості (апроксиматори або модератори). Прикметники, що мають при собі такий модифікатор, можуть бути якісними і виражати значення, що може градуюватися за шкалою “більше-менше”, та абсолютними, значення яких градуюватися об'єктивно не може ("Your decisions are perfectly judicious, madam," returned Mr. Brocklehurst (Bronte); Emmy remained very mute and timid while Mrs. Crawley and her husband rattled away (Thackeray)).

Приад'єктивні модифікатори можуть бути і засобом вираження суб'єктивної оцінки та суб'єктивної модальності. Залежно від значення прикметника вони підсилюють/пом'якшують інтенсивність вираження якості чи впевненість у наявності такої якості в іменника. Можлива також іррадіація дії модифікатора на кількісні характеристики ядерного іменника (особливо у формі множини), коли інтенсифікується чи обмежується кількість об'єктів, що мають відповідну якість. Модифікатори, утворені шляхом метафоричного переносу значення повнозначного слова (адвербіалізованого прикметника) формуються на основі виявлення та абсолютизації кількісної семи у значенні цього слова, причому у значній кількості випадків ця кількісна сема не є основною, а часом і неявно вираженою, як, наприклад, у таких вживаннях: I was placed in a situation so exquisitely ridiculous, that even then I had as strong a sense of its absurdity as I have now, and could no more help laughing (Dickens); The scene is indescribably solemn (Dickens); The first was a page so heavenly sweet - so deadly sad - that to read one line of it would dissolve my courage and break down my energy (Bronte).

Особливим способом утворення модифікаторів в англійській мові є граматикалізація повнозначного слова і перехід його до класу функціональних слів. Слова, що не мають лексичного значення (службові слова та займенники) зазнають функціонального переосмислення (реграматикалізації), втрачаючи первинні причинно-наслідкові, порівняльні та копулятивні функції, входять у структуру ад'єктивного словосполучення та отримують статус модифікатора-аднекса у висловлюванні (“Poor Joe, why will he be so shy?”(Thackeray); "And the good dame, thank Heaven, is somewhat blind," said the Queen (Scott); "Hush, Jane! you think too much of the love of human beings; you are too impulsive, too vehement (Bronte)).

Граматикалізація повнозначного слова може мати різний рівень виявлення (повна або парадигматична граматикалізація, функціональна переорієнтація, доповнена десемантизацією повнозначного слова та десемантизація без функціонального зсуву).

Як елементи, що вносять суб'єктивно-модальні значення епістемічного характеру, модифікатори опосередковано впливають на прагмалінгвістичні особливості висловлювання, і, таким чином, перехід слова до системи модифікаторів можна назвати його відносною прагматикалізацією (Т.Дефур, Г.Дівалд, Г.Лоренц, Е.Трауготт).

Система кількісних модифікаторів якісного значення прикметника є відкритою, що постійно поповнюється новими одиницями різного рівня (у тому числі вільними та фразеологізованими словосполученнями), становлячи все більшу кількість слів, що інгерентно здатні кількісно градуювати значення означуваного прикметника. Значне місце у цій системі посідають якраз адвербіалізовані прикметники.

Другий розділ “Кількісні модифікатори якісної ознаки прикметника у давньоанглійський період” присвячено дослідженню формування та функціонування кількісних модифікаторів якісного значення прикметника у давньоанглійський період. Особливістю їх у цей період є те, що ця група є порівняно невеликою (усього виявлено текстових вживань 11 одиниць - swіthe, ful, wel, to, swa, sore, deope, ungefoge, ungemete, hwon, lyt), всі модифіковані прикметники належать до класу градуйованих; основною функцією модифікаторів є інтенсифікація якісного значення. Найуніверсальнішим і необмеженим у сполучуваності є swіюe, у базовому значенні якого закладено поняття сили, що може мати різний вияв; функція підсилення є суб'єктивно привнесеною. Саме сила стоїть у центрі концептуальної бази утворення інтенсифікаторів:

He sжde ржt Norрmanna land wжre swyюe lang & swyрe smжl. (He said that the and of the Northern men was very long and very narrow) (The Voyage of Ohthere).

Інші модифікатори мають меншу уживаність і можуть зберігати свою семантику або вживаються переважно з ад'єктивованими дієприкметниками або прикметниками у вищому ступені порівняння:

… южr beoю юa swiftan hors ungefoge dyre (and the swift horses are

exceedingly dear) (Wulfstan's story).

He… wearю aglachade deope gedolgod, (he… became miserable, deeply

wounded) (Riddle 51 of the Exeter Book).

Ic eom micle yldra … (I am much older…) (Riddle 38 of the Exeter Book).

У цей період активно використовуються функціоналізовані службові слова - прийменник to та сполучник swa, про зміну статусу яких свідчить те, що вони зустрічаються ізольовано, без характерних для службових слів комплементів, наприклад: …wжs южt gewin to strang, laр ond longsum. (Was too (very) cruel that sorrow, too long, too loathsome) (Beowulf); …южt we hine swa godne gretan moton.(…that we could greet him, so (very) good one, now) (Beowulf).

Третій розділ “Виникнення та розвиток нових інтенсифікаторів і апроксиматорів якісного значення у середньоанглійський період” присвячений особливостям функціонування кількісних модифікаторів якісного значення у середньоанглійський період. Коло цих одиниць розширюється (у суцільній вибірці з корпусу середньоанглійських текстів їх зафіксовано вже 25). Таке кількісне збільшення реєстру супроводжується й підвищенням частотності їх вживання, що можна пояснити зростанням ролі слів з ад'єктивною семантикою (зокрема, активно вживаються дієприкметники у складі аналітичних дієслівних форм). З'являються перші вживання апроксиматорів; кількісне значення доповнюється модальним (впевненості чи сумніву). Якщо поняттєво давньоанглійський прислівник swіthe базувався на переосмисленні довільно вибраної семи в якості сильний, то у центр групи у цей період висувається прислівники full та right - переосмислення якості як повної, абсолютної, і у процес граматикалізації втягується якраз сема граничності, наприклад: Ful thredbare was his overeste courtepy (Chaucer); Ful longe were his legges, and ful lene (Chaucer); Дуже близький за значенням, проте менш поширеним, є right: God yeve yow right good lyf! (Chaucer).

Ядерним членом лексико-семантичної групи модифікаторів якісного значення стає елемент, що характеризується необмеженою сполучуваністю як із прикметниками, що позначають якість, яка може виявлятися у різному ступені, так і абсолютними прикметниками (ful devout, ful worthy, ful symple and coy, ful faire, ful plesaunt and amyable, ful smal, ful fetys, ful sheene, ful fat, ful solempne, ful thredbare, ful riche, ful fressh and newe, ful clene, ful greet, ful redy, ful byg, ful round, ful longe, ful lene, ful blithe and glad, ful yvele, ful depe, ful litel, ful coleryk, ful mesurable, ful wommanly and pleyn тощо).

Набуває поширення модифікація прикметника прислівником, у первинному значенні якого міститься кількісне значення mikil/muchel (особливо у формах вищого та найвищого ступенів); якщо врахувати, що у переважній кількості вживань основним є не стільки кількісне, скільки комунікативне виділення якості, то можна стверджувати, що і цей прислівник функціоналізується: …muchel am I wreke (Chaucer); For love is yet the moste stormy lyf (Chaucer).

До лексикалізованих службових слів too та so додаються адвербіалізований прийменник vt (out), що у функції модифікатора якісного значення вживається у порівняльному ступені, як-от : If the thridde day he were not spreynt, the seuenthe day he may not be maad vtterly clene (The Holy Bible).

Досліджувана група розширюється за рахунок слів з емоційним компонентом, що мають аксіологічну складову; такі модифікатори звичайно тяжіють до прикметників певної семантики - sore (від значення болючий) звичайно асоціюється з якістю, що для людини має негативне оцінне значення: Юo lay юe kyng sore seek (Adam Daby). Wel, навпаки, в середньоанглійський текстах модифікує прикметники позитивної семантики, підсилюючи та комунікативно виділяючи їх: A Brabasone he was, a wel gode kni?t (The romance of Guy of Warwick).

Запозичені з французької мови прикметники можуть адвербіалізуватися у сполученні з прикметниками, можуть зберігати особливості побудови французького словосполучення чи входити в англійську словотвірну парадигму (приймаючи суфікс -ly:): His sepulture was moche honourable emonge al the sepultures of the world, noble and ryche excellently, and so fayr that it my?t not be amended and ouer hys tombe was maad an arche (Caxton); To schewe you the weie in this viage Of thilke parfite glorious pilgrymage That hight hierusalem celestiall (Chaucer).

Запозичений з французької мови прикметник verray починає вживатися і приад'єктивно, однак зберігає при цьому основну сему справжності. Його функцією у цей період є комунікативне виділення ад'єктивного комплексу, в коло інтенсифікаторів він не входить, та домінантна епістемічна складова при його подальшому перетворенні на інтенсифікатор стає однією з визначальних характеристик цього кількісного модифікатора якісного значення: He was a verray parfit gentil knyght (Chaucer).

У середньоанглійський період з'являються перші вживання кількісних модифікаторів якісного значення, що пом'якшують, а не підсилюють його, знижують категоричність висловлювання чи вносять суб'єктивно-модальне значення сумніву щодо того, чи виявлена незначна кількість якості справді може позначатися цим прикметником: Bot Arthure wolde not ete til al were serued, He watz so joly of his joyfnes, and sumquat childgered (Sir Gawaine); For als gold, юat shynes clere and bright, Semes fyned clene ynoghe til mans sight (Pricke of conscience).

Апроксимація значення і внесення епістемічного значення невпевненості виражається також у заперечних структурах із власне інтенсифікатором: And he nas nat right fat, I undertake (Chaucer). He was man mych of body, fayr vysage, soft & rody, nat ful becumliche (Giraldus).

Четвертий розділ “Система інтенсифікаторів та апроксиматорів якісного значення у мові ранньоновоанглійського періоду (XVI-XVII ст.)”. присвячений дослідженню функціонування аналізованої лексико-семантичної групи в ранньоновонанглійський період, коли категорія способу дієслова зазнає кардинальних змін (К.Бруннер) - умовний спосіб все менше вживається для вираження сумніву чи невпевненості. Основним значенням його стає невідповідність дії реальності, що робить розмитим значення дійсного способу. Для вираження дійсної відповідності реальності все частіше вживаються модифікатори-інтенсифікатори. До того ж з активізацією аналітичних граматичних форм роль ад'єктивного компонента зростає. У цей період набуває широкого поширення прислівник much, особливо у найвищому ступені порівняння. I was much unwilling to proceed (Shakespeare); Much Worshipful Sir, Mercury sit upon your thundring Tongue (Jonson); O, my most equal Hearers (Jonson). Cтруктура more/most + прикметник граматикалізується і утворює аналітичну форму ступенів порівняння, особливо із запозиченими багатоскладовими лексемами. Спостерігається омонімія форм - more/most ще вживаються і як інтенсифікатори, і як форманти аналітичної форми: In the middle of the first table, sit the Syphogrant and his wife, for that is the chief and most conspicuous place (More). Поєднання слова у двох функціях може сприйматися як подвійне вираження ступеня якості (В.Гонсалес-Діас, М.Шлаух та ін.): Your lordship is the most patient man in loss, the most coldest that ever turned up ace; Judge, O you gods, how dearly Caesar loved him! This was the most unkindest cut of all (Shakespeare).

Коло кількісних модифікаторів якісного значення розширюється до 57 одиниць, найстійкішими із традиційних інтенсифікаторів лишаються too та so. Все більше відприкметникових прислівників суб'єктивно долучаються до функції інтенсифікації та суб'єктивного комунікативного виділення.

У центр групи починають пересуватися very (як прислівник), первинне значення справжності якого як характеристики граничної, поза якою якість не існує, визначає його підсилювальний характер (інтенсифікація притаманна тільки приад'єктивним вживанням), та quite - прислівник французького походження, що в англійській мові втрачає первинне значення “чистий” і набуває винятково функції підсилення.

Як інтенсифікатори, обидва прислівники частіше вживаються при дієсловах, але у приад'єктивній функції вони стають аксіологічно немаркованими, не обмеженими у сполучуваності і можуть модифікувати прикметник будь-якої семантики - такий, що позначає градуйовану і неградуйовану якість:: but to ride both With their guilt Spurs quite breathless, from themselves (Jonson);...and all places were either quite uninhabited, or abounded with wild beasts (More); …she looks out, and then he speaks, and then she speaks, - very pretty, i'faith, gentlemen (Jonson); whyche are very inflammable (Аlbertus Magnus); The air bites shrewdly; it is very cold (Shakeapeare).

Взагалі, для цього періоду характерне синхронне варіювання інтенсифікаторів (тільки пізніше прескриптивісти виділять базові і рекомендовані для вживання “правильні” чи нейтральні форми). Отже, на прикладі одного прикметника у одного автора можна простежити майже ідентичні способи його інтенсифікації: I am much sorry, sir (Cymbeline); I am sorry, Most sorry, you have broken from his liking (Winter's Tale); I am heartily sorry that he'll be glad of this (All's Well that Ends Well); I am full sorry That he approves the common liar (Anthony and Cleopatra); And am right sorry that I must report ye My master's enemy(Cymbeline); But I am very sorry, good Horatio, That to Laertes I forgot myself (Hamlet); I am very sorry that you are not well (Othello).

Перехід слова у функцію напівграматикалізованого модифікатора з модальною семою свідчить про зростання ролі приад'єктивного модифікатора як маркера суб'єктивної модальності. Так, слова, пов'язані зі сферою суб'єктивного сприйняття, набувають нової функції у таких вживаннях: I found you wondrous kind (Shakespeare); Skill infinite or monstrous desperate (Shakespeare); a gentleman, a marvellous poor one (Shakespeare).

Особливо активно ця група поповнюється за рахунок відприкметникових утворень з суфіксом -ly: …first by the strugling with the paines of death, and after long lying styll, to be throughly dead (More); … she is dreadfully beset (Shakespeare). Метафорична та метонімічна складова в утворенні модифікаторів кількісно зростає.

Зі зміною епістемічної характеристики дієслівних форм дійсного та умовного способів роль апроксиматорів для вираження неповної міри якості чи сумніву у її наявності посилюється. Кількість лексем, здатних пом'якшувати якісне значення та знижувати категоричність висловлювання, зростає. Активно використовуються rather, somewhat, enough. Входять у вжиток переосмислені аксіологічні прислівники - до вже усталеного well додаються jolly, fairly та pretty: I did think thee, for two ordinaries, to be a pretty wise fellow; thou didst make tolerable vent of thy travel (Shakespeare); Come let us tryumph and be jolly brave Cavaleers Tis like you'll prove a jolly surly groom (Cavalier & Puritan); They are fairly welcome (Shakespeare). Адвербіалізовані фрази kind of/sort of вживються приад'єктивно, проте апроксимація у вживаннях ХV-XVІ ст. стосується не стільки самого прикметника, скільки означуваного іменника: Light joy seemed to appear, Like bright things stain'd, a kind of heavy fear (Shakespeare); A sort of naughty persons, lewdly bent (Shakespeare). У п'ятому розділі “Розвиток системи кількісних модифікаторів якісного значення у XVIII-XIX ст.” здійснюється аналіз функціонування кількісних модифікаторів якісного значення у зазначений період. Цей період уже є часом закріплення національного мовного стандарту, з чітко визначеними прескриптивними правилами вживання дієслівних форм, структури речення та лексикографічно закріпленою нормативністю лексики. Форми дійсного способу дієслова розширюють сферу вживання на позначення дій та станів, які лише умовно можна назвати такими, що відповідають реальності. Умовний спосіб, навпаки, трактується як такий, що позначає дію/процес/стан, реальність якої заперечується вже самою формою дієслова. Кількісний модифікатор якісного значення як засіб актуалізації комунікативної значущості елемента висловлювання та вираження суб'єктивного рівня впевненості у реальності наявності якості (або сумніву, чи така кількість якості може виражатися вжитим прикметником) набуває все більшої ваги.

Лексична система мови активно поповнюється новими одиницями, як похідними від уже існуючих слів, так і запозиченнями, і лишається відкритою. Значно розширюється і група модифікаторів. Центральним елементом у групі кількісних модифікаторів якісного значення - найнейтральнішим, таким, що у даній функції не має додаткових значень, емоційно не забарвленим, не термінологічним і найчастотнішим - стає прислівник very, із базовим граничним антропоцентрично встановленим значенням. Також широко вживаними та відносно універсальними є quite, too та so.

Антропоцентричність та суб'єктивність інших модифікаторів із подальшою функціоналізацією прислівника стає все менш помітною і переходить на рівень імплікації. Розширення цієї лексико-семантичної групи здійснюється за рахунок лексем із відносним суб'єктивно забарвленим висхідним значенням через процес їх тропеїзації. “Рівняння” на модальну складову в ядерному компоненті цієї групи притягує у склад групи все більше лексичних одиниць, що пов'язані саме з антропоцентричним виміром світу.

Прикметники, незалежно від їхньої семантики (якість може бути градуйованою чи ні), наявності оцінного компонента та походження вживаються з модифікаторами; вся прикметникова фраза набуває комунікативної виділеності і у багатьох випадках експресії, наприклад:… whereof the YAHOOS are violently fond (Swift); 'That is downright silly', was her impatient reply (Bronte); If their Braying be no agreeable Sound, it is far preferable to the horrible Howlings of the Yahoos (Swift); 'Different to what it is now; but I can tell of it clean different again (Bronte); Captain Quin is - is lame. 'Oh yes! dead lame,' said Ulick, coming to shake me by the hand (Thackeray); 'you will be very miserable - horrid miserable - demnition miserable' (Dickens); Thus Messrs. Nott and Gliddon state that Rameses II, or the Great, has features superbly European (Darwin).

Розвиток дериваційних моделей прислівників (суфіксальних та префіксальних) дозволяє вираження інтенсивності та суб'єктивної модальності через залучення великої кількості твірних основ. Можна сказати, що саме приад'єктивна функція стає вирішальним чинником виявлення у прислівнику кількісної семи, засобом фокалізації якості як комунікативно важливої та надання суб'єктивно-модальної сили всьому висловлюванню, що містить прикметник із кількісним модифікатором якісного значення.

Для надання більшої комунікативної ваги та додаткової експресії у вжиток входить велика кількість метафорично та метонімічно переосмислених прислівників, утворених за допомогою суфікса -ly від прикметників різного походження, наприклад, Dr. Sprague was superfluously tall (Eliot); With the third bottle, he becomes overpoweringly great on the wrongs of Ireland (Thackeray); He is so excessively handsome! (Austen) his visit to Loughlinter had been pre-eminently successful (Trollope); ... she is amazingly fortunate(Austen); I should have rejected it as utterly incredible (Fielding); But the work of robbing mankind in gross by magnificently false representations, was not only the duty, but also the delight and the ambition of his life (Trollope); I had furnished them with half a sovereign to get gloriously drunk after their exertions (Eliot); They were vain, weak-headed young men, ridiculously confident, and preposterously proud of their plan (Dickens); He dresses like an outrageously young man to the present moment (Thackeray); He was morbidly eager to know if any communication had been received from the French surgeon (Collins); Any way you was lucky, - infernally lucky (Trollope).

Значна кількість модифікаторів цього періоду утворена за допомогою заперечних афіксів; заперечна модальність, виражена суфіксально та префіксально, посилює суб'єктивний характер модифікації, наприклад: If they had attended less to the nature of the soul, and more to the system of the nerves, they probably would have made incalculably important discoveries (Edgeworth); The people, who are infinitely ignorant of all political work, do want it (Trollope). I must so far differ from you as to think our two youngest daughters uncommonly foolish (Austen); This hideous apparition, inconceivably drunk, has a terrible power of making a gong-like imitation of the braying of an ass (Dickens); The bare idea of distressing this new friend, so unimaginably kind and considerate, seemed to frighten her (Collins); That if any of them proved intolerably vicious, they were employed for Carriages (Swift); Their walks abroad were endlessly pleasant and delightful (Thackeray).

Відмінною рисою формування групи модифікаторів у мовленні періоду ХVIII-ХІХ століть є те, що метафоричне та метонімічне переосмислення і десемантизація прислівника втягують у процес прагматикалізації практично й усі його синоніми, чого не спостерігалось у попередні періоди (наприклад, amazingly, astonishingly, astoundingly, extraordinarily, incredibly, marvellously, remarkably, staggeringly, unusually, wonderfully; abundantly, considerably, enormously, exceedingly, extremely, highly, hugely, immensely, markedly, mightily, notably, powerfully, tremendously, vastly). Ступінь семантичного спустошення лексичної одиниці може бути різним, проте у приад'єктивного модифікатора у переважній більшості випадків виявляється кількісна сема.

Система кількісних модифікаторів якісного значення у цей період інтенсивно поповнюється за рахунок метафоричного і, більшою мірою, метонімічного переосмислення лексем, що позначають суб'єктивні антропоцентричні поняття, такі як людські емоції, міру та сутності, пов'язані з граничними станами людини - смерті та уявного потойбічного світу, наприклад, Although everybody was aware of this blot in his scutcheon, he was mortally angry if ever his origin was suspected (Thackeray); Mulligatawney, whom I mentioned to you before dinner - a devilish good fellow (Thackeray); Didn't you find drawing infernally difficult, Blyth, when you first began? (Сollins).

Адвербіалізовані прикметники, що є базою для переосмислення і подальшої граматикалізації, можуть мати такі характеристики :

а) позначати фізичну якість, що може градуюватися за шкалою “більше-менше” - при цьому в процесі семантичного спустошення актуалізується потенційна (не обов'язково наявна) сема верхньої межі якості (strongly, highly, deeply, mighty etc.);

б) позначати абсолютну фізичну якість, тобто таку, відхилення від якої автоматично переводить її в інший стан (при цьому можливе метафоричне чи розширене тлумачення якості, що може надавати їй здатності градуюватися) - актуалізується і переходить у кількісну саме сема абсолютності (fully, clean, quite, right);

в) позначати якість, що має антропоцентричний модальний вимір щодо відношення до дійсності чи цінності (very, sooth, real, worthy) - при цьому до модального значення додається кількісна сема, потенційно притаманна позитивному вияву реальності чи цінності модифікованого іменника;

г) позначати міру, норму чи надмір виявлення якості з точки зору мовця (міри поза людським фактором не існує) - при цьому до явної семи величини додається суб'єктивна модальність впевненості у наявності саме значного прояву якості в іменника (excessive, extreme, most);

д) позначати особливості емоційного стану мовця за усвідомлення (імпліцитно) наявної великої кількості якості, яка викликала цей стан - відбувається семантичне спустошення значення конкретного стану та витіснення його абстрактною семою великої кількості (amazingly, miraculously, sore, terribly, wondrous);

е) позначати оцінку за шкалою “добре-погано” (що є винятково суб'єктивним людським сприйняттям, дуже відносним і залежним від особи) - відбувається семантичне спустошення аксіологічного значення; суб'єктивно модальний чинник виступає у якості потенціальної можливості змінювати епістемічну складову висловлювання, у бік як послаблення категоричності, так і її підсилення, значною мірою залежно від контексту (pretty, well, fair, bad etc. - pretty clear, well sure, well worthy, remarkably impatient, magnificently false, abominably genteel).

Значна поширеність прислівникових приад'єктивних кількісних модифікаторів якісного значення призводить до функціонального посилення приад'єктивної позиції. Навіть тоді, коли модифікатор зберігає своє лексичне значення, у ньому виявляється і кількісний фактор - якісне значення підсилюється (у переважній кількості випадків) або пом'якшується, наприклад: …a man was palpably and unmistakably commonplace (Eliot); …stoically indifferent to the fate of all mankind besides (Scott); I had allowed myself to make a false statement - unwittingly false, indeed, nonetheless very false, unpardonably false (Trollope).

Істотно розширюється коло прислівників, здатних зменшити категоричність висловлювання та кількісно знизити якісний потенціал іменника. У цей період у такій функції активно вживаються rather, almost, enough, somewhat, scarcely, pretty, jolly, tolerably, passably, comparatively тощо, наприклад …for kindness (somewhat dictatorial) to the poor, and real tender good offices are quite sufficient (Gaskell); …their information was on the whole tolerably complete (Thackeray); Blanche was passably attractive and passably intelligent, and no more (Collins).

Слід зазначити, що, починаючи з XVII ст., для апроксимації якісного значення активно використовуються структури з власне інтенсифікаторами у формі заперечення, наприклад: It was an inclement day for outdoor exercise; not positively rainy, but darkened by a drizzling yellow fog (Bronte); 'Mr. Tupman,' said the spinster aunt, with averted head, 'I can hardly speak the words; but - but - you are not wholly indifferent to me.' (Dickens); And here Mr. Ben Allen, who was not at the moment extraordinarily sober, added the word 'Arabella' (Dickens).

Модифікатори можуть утворювати кумулятивні групи з двох і більше інтенсифікаторів або сполучення двох модифікаторів протилежної спрямованості, коли перший прислівник (четвертий ранг) модифікує прикметник з уже вираженим інтенсифікатором.

ВИСНОВКИ

Модифікатори якісного значення прикметника в англійській мові становлять групу одиниць, що мають доволі абстрактне значення і слугують засобом фокалізації цього значення у висловлюванні. Природа цього значення нечітка і лежить у площині суб'єктивного скалярного виміру якості та суб'єктивної модальності.

Такі модифікатори традиційно розглядаються як інтенсифікатори якісного значення, і можуть мати вектори впливу на значення прикметника зі знаком плюс (підсилення) і зі знаком мінус (пом'якшення). Але винятково кількісні характеристики не виражають повністю природи такої модифікації. З точки зору прагмалінгвістики, модифікований прикметник набуває додаткових модальних (зокрема, епістемічно-модальних) якостей, тобто у висловлювання входить суб'єктивний намір мовця чи його суб'єктивна думка щодо наявності в означуваного іменника такої якості взагалі і щодо її релевантності для мовця і для слухача.

В історичному плані ця група є такою, що динамічно розширюється, втягуючи все більшу кількість лексичних одиниць. Процес еволюції цієї лексико-семантичної групи базується на її постійному кількісному розширенні та виявленні кількісної складової у все більшого числа лексем. Основою для такого втягування є метафоричне та метонімічне переосмислення, семантичне спустошення, граматикалізація лексичних одиниць та реграматикалізація або функціональне переосмислення одиниць граматичних. Ця група відзначається тим, що складається з одиниць із вторинною номінацією, отже загальне категоріальне значення являє собою певну лакуну у плані його сформульованості та вираженості.

Це пояснюється винятковою суб'єктивністю згаданого значення. Активне поповнення словника новими модифікаторами можна пояснити і з погляду розширення словника як об'єктивної закономірності розвитку мови, і історичними особливостями та перерозподілом категоріальної релевантності форм дієслова і категоріального впливу дієслова на комунікативну силу висловлювання.

Розвиток аналітичних форм дієслова призвів до більшого функціонального навантаження у реченні предикацій з іменними (спорідненими з прикметниками) формами дієслова. Дієприкметник у багатьох випадках набуває якісного значення і у певній кількості випадків присудок в аналітичній граматичній формі може бути омонімічним складеному іменному присудку. З іншого боку, поряд із збільшенням інвентаря граматичних форм у мові відбувався процес збіднення змісту основних дієслівних категорій. Відбулося відносно малопомітне, але суттєве зміщення акцентів у вираженні модальності реальності/нереальності. Якщо у давньоанглійський період індикатив виражав дію впевнено реальну, то з плином часу граматична форма дійсного способу все більше виражає предикацію, категоричність приналежності якої до реальності вельми сумнівна.

Потреба у підсиленні фактичної співвіднесеності предикації з реальністю (за “розмитості” епістемiчних значень дійсного способу) була одним із чинників, що спровокувала лексичну компенсацію значення граматичної форми (це стосується і інтенсифікації інших граматичних значень). Інтенсифікатори у мові з'являються тим частіше, чим менше здатен умовний спосіб на вираження епістемічного значення невпевненості і некатегоричності. Те ж саме, але меншою мірою, стосується пом'якшувачів чи апроксиматорів. Тоді, коли значення дійсного способу звужується до фактичної співвіднесеності з реальністю, у разі сумніву у мовця виникає потреба у зменшенні відповідальності за віднесення до реальності (у нашому випадку) якості, у наявності якої він не певен або кількісний вияв якої такий, що не є релевантним у даній ситуації.

Семантичні процеси, що лежать в основі творення напівграматичного класу слів-інтенсифікаторів, спрямовані на виявлення у семантиці лексичної одинці кількісних елементів скалярного виміру. Сема кількості, реалізована у граматикалізованій формі, може бути периферійною, неявною і тільки суб'єктивно виявленою мовцем (чи мовною спільнотою у разі її переходу з мовлення до мови) через процеси метафоризації або метонімізації у лексиці та граматиці (що характерно для функціонально переосмислених початково граматичних слів).

Інвентарний склад модифікаторів поповнюється також за рахунок адвербіалізації граматичних слів (too, so, enough, somewhat), що функціонально переорієнтовуються на позначення інших граматичних значень, притаманних дієслову та прикметнику (кількісного вияву та модальності). Тут можлива проміжна ланка - процес має форму переходу граматичного значення в лексичне з наступною граматикалізацією (ut (out) - utter - utterly).

В історичній ретроспективі виявляються такі закономірності виникнення і функціонування кількісних модифікаторів якісного значення: у давньоанглійський період модифікатори мали переважно характер інтенсифікаторів, утворених на базі функціонального переосмислення лексем, що позначають об'єктивні фізичні градуйовані властивості предмета, суб'єктивно наділені значенням вищого виявлення, та реграматикалізованих граматичних частин мови (на базі вилучення комплементів структури вищого порядку, що у вигляді розгорнутої синтаксичної структури обґрунтовувала інтенсивність вияву якості). У середньоанглійський період у центр системи входять прислівники, утворені шляхом переосмислення та функціональної переорієнтації лексем зі значенням абсолютної якості як інтенсифікаторів, а суб'єктивний чинник при цьому виражається в асоціативних зв'язках саме неможливості перейти за межу абсолютності як основи інтенсифікації та комунікативного виділення якості в ранзі епістемічно релевантної.