Розвиток та функціонування кількісних модифікаторів якісної ознаки в англійській мові IX-XIX ст.

Починаючи з XVII ст., до групи модифікаторів входить значна кількість лексем, що базуються на суб'єктивних відчуттях, суб'єктивних оцінках та суб'єктивному досвіді мовців. Коло одиниць, здатних здійснювати кількісну модифікацію якісного значення, та ступінь її вираженості значно збільшуються, а відтінки модальних значень варіюються залежно від безпосереднього контексту (наявності у структурі артиклів, заперечних елементів (часток та словотвірних морфем)). Приад'єктивна позиція стає тим чинником, що виявляє кількісну складову у лексичних елементах, які у своєму прямому значенні її не реалізують, або і просто не мають виміру і, отже, кількісного компонента.

Ступінь граматикалізації модифікатора залежить від його уживаності. Чим частотніший прислівник, тим вищий ступінь його граматикалізації і універсальніша сполучуваність з прикметниками різної семантики. Найвищий ступінь - це перетворення його на граматичний елемент, не здатний виступати як самостійний член речення (у випадку аналітичної форми ступенів порівняння). Переважна більшість модифікаторів співіснує у мові з тими повнозначними лексичними одиницями, від яких вони утворені в якості граматичних омонімів, тому можна говорити про високий ступінь їхньої контекстуальної залежності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Карабан А. В. Особливості функціонування прикметникових структур з more і most в англійській мові XVII ст. (на матеріалі творів В. Шекспіра) / Анна В'ячеславівна Карабан // Збірник наукових праць “Мовні і концептуальні картини світу”. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2007. - Вип. 22. - С. 153-157.

2. Карабан А. В. Функціональні трансформації приад'єктивних модифікаторів у середньоанглійський період / Анна В'ячеславівна Карабан // Збірник наукових праць“Мовні і концептуальні картини світу”. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2007. - Вип. 23. - С. 281-286.

3. Карабан А. В. Розвиток системи модифікаторів якісного значення прикметника в англійській мові XVIII-XIX століть / Анна В'ячеславівна Карабан // Збірник наукових праць “Мовні і концептуальні картини світу”. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2008. - Вип. 24. - С. 29-34.

4. Карабан А. В. Суб'єктивно-модальний характер прикметникової модифікації / Анна В'ячеславівна Карабан // Збірник наукових праць “Лінгвістика XXI ст.: нові дослідження і перспективи”. - К.: Логос, 2008. - С. 147-154.

5. Карабан А. В. Виникнення та розвиток англійських апроксиматорів у XIV-XIX ст. / Анна В'ячеславівна Карабан // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Германська філологія. - Чернівці: ЧНУ, 2009. - Вип. 441-443. - С. 20-25.

6. Карабан А. В. Історична функціональна реінтерпретація слів із граматичним значенням при утворенні кількісних модифікаторів якісного значення прикметника / Анна В'ячеславівна Карабан // “Проблеми семантики слова, речення та тексту”. - К.: Видавничий центр Київського національного лінгвістичного університету, 2009. - Вип. 22. - C.128-138.

АНОТАЦІЯ

Карабан А.В. Розвиток та функціонування кількісних модифікаторів якісної ознаки в англійській мові IX-XIX ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2010.

Дисертацію присвячено вивченню особливостей еволюції та функціонування лексико-семантичної групи кількісних модифікаторів якісного значення (КМЯЗ) від перших письмових пам'яток ІХ ст. до ХІХ ст. Уточнено статус КМЯЗ як напівграматикалізованих одиниць, що не мають власного семантичного наповнення і слугують для комунікативного виділення якості як мовленнєво важливої інформації в епістемічній інтерпретації мовця.

Встановлено, що КМЯЗ від самого початку були вторинними утвореннями, базованими на тропеїчному переосмисленні повнозначних прислівників та лексикалізації службових слів шляхом еліптизації характерного для них комплемента. Вони первинно вживалися при прикметниках, що позначали градуйовану якість. Інтенсифікація супроводжувалась нашаруванням суб'єктивних епістемологічно модальних сем. З розвитком англійської мови та реструктуризацією основних значень дієслівних форм індикатива та суб'юнктива та зростанням ролі ад'єктивованих частин мови КМЯЗ стали одним із ключових чинників комунікативного виділення якості як предикативного елемента у висловлюванні. При цьому функція підсилення, якої набуває приад'єктивний елемент, генерується його позицією у словосполученні.

Ключові слова: розвиток англійської мови, кількісний модифікатор, комунікативне виділення, якісне значення, приад'єктивний прислівник, інтенсифікація, апроксимація

АННОТАЦИЯ

Карабан А.В. Развитие и функционирование количественных модификаторов качественного признака в английском языке ІХ-ХІХ ст. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2010.

Диссертация посвящена изучению особенностей эволюции и функционирования лексико-семантической группы количественных модификаторов качественного значения (КМКЗ) от первых письменных памятников ІХ ст. до ХІХ ст. Уточнен статус КМКЗ как полуграмматикализированных единиц, которые не имеют собственного семантического наполнения и служат для коммуникативного выделения качества как важной речевой информации в эпистемической интерпретации говорящего.

Установлено, что КМКЗ изначально были вторичными образованиями, базирующимися на тропеическом переосмыслении полнозначних наречий и лексикализации служебных слов путем елиптизации характерного для них комплемента. Они первично употреблялись при прилагательных, которые обозначали градуиремое качество. Интенсификация сопровождалась наслоением субъективных эпистемических модальных сем. С развитием английского языка и реструктуризацией основных значений глагольных форм индикатива и субъюнктива и ростом роли адъективированных частей речи КМКЗ стали одним из ключевых факторов коммуникативного выделения качества как предикативного элемента в высказывании. При этом функция интенсификации, приобретаемая приадъективным элементом, генерируется его позицией в словосочетании.

Ключевые слова: развитие английского языка, количественный модификатор, коммуникативное выделение, качественное значение, приадъективное наречие, интенсификация, аппроксимация.

ABSTRACT

Karaban A.V. The Development and Functioning of Quantitative Quality Feature Modifiers in the English Language of the 9^th-19^th c. - A Manuscript.

A Thesis for the Academic Degree of the Candidate of Philology, Speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Taras Shevchenko University of Kyiv. - Kyiv, 2010.

The thesis studies the peculiarities of the evolution and functioning of the lexico-semantic group of quantitative modifiers of qualitative meaning from the first literary monuments of the 9^th c. till the 19^th c. It refines the status of quantitative ad-adjectival modifiers as semi-grammaticalized functionalized units which do not have their own semantic filling and serve to foreground quality as a communicatively important information in the speaker's epistemic interpretation.

As a result of the analysis conducted, it was established that quantitative modifiers of qualitative meaning from the very beginning were derived lexical units, based on the tropeic reinterpretation of adverbs and the lexicalization of functional words by way of deleting a complement characteristic of them. Modifiers (predominantly intensifiers in the Old English period) were used before adjectives which denoted scalar quality, i.e. such quality which allowed of graduation. The quantitative modification of qualitative meaning was accompanied by the admix of epistemologically modal semes. As the English language developed, the main meanings of the indicative and subjunctive verbal forms underwent restructurization, and the role of the adjective and adjectivized parts of speech increased, the quantitative modifiers of qualitative meaning became one of the key factors of the communicative highlighting of quality as a predicative element in the utterance. Concurrently, the function of intensification acquired by an ad-adjectival element was conditioned by its very position in a word combination.

The thesis ascertained that in the lexico-semantic group of quantitative modifiers of qualitative meaning the nuclear component was based on various bases at various stages of the development of English. Whereas in the Old English period the adverb swathe, universal in its combinability, stylistically neutral and the most frequent in speech, based on the reinterpretation of the meaning “strong”, realized an adherent potential qualitative seme, in the Middle English period the lexeme ful “full” became the semantic basis for the formation of such lexical units, and its limitation or limit seme generated that quantitative maximum which makes it possible to highlight quality communicatively as relevant from the speaker's point of view. Also, the absolute quality riht “straight”, the graduated muchel/grete “great” and several anthropocentrically oriented nominations of emotional states which were highlighted by the speaker as the highest manifestation of information presented in an utterance become concomitant semes used as basic ones.

As a result of the analysis of texts of later periods of the development of English, it was found that the nucleus of the lexico-semantic group under study shifted towards the epistemic-modal absolute very (vrai) (true), i.e., it was functionalized and filled with the quantitative parameter of the notion of limit. As an adjective, very has preserved its meaning up to date, and in an ad-adjectival position it was neutralized, so the subjective-modal component functioned then latently, implicitly. Further, the lexico-semantic group was expanded due to largely anthropocentric words, which was conditioned by the nature of its nuclear component.

Approximation as a kind of the quantitative modification of qualitative meaning (intensification with the minus sign or deintensification) appeared in English later than intensification proper. The study showed that the need in approximators arose simultaneously with the narrowing of the function of the conditional mood of verbs to the presentation of an action as unreal. Apart from approximators proper (functionalized adverbs with various meanings), approximation can be expressed by means of intensifiers in structures with negation,

While in the Old English period the lexico-semantic group of quantitative modifiers of qualitative meaning included 11 lexical units, in the Middle English period their number increased to 25 units, in the 15^th-17^th centuries it grew to 57 units (with one of the modifiers becoming fully grammaticalized and turning into a part of an analytical form of the degrees of comparison), in the 18^th-19^th centuries, i.e., in the period of the developed national language, the sample collected showed at least 154 lexical units of the various degree of grammaticalization. The research conducted proves that even with partial preservation of the original meaning of an ad-adjectival adverb, it acquires the function of quantitative highlighting of quality and epistemic meanings of confidence or doubt in the very presence of quality or that degree of its manifestation which makes it possible to designate it by this adverb.

Key words: development of English, quantitative modifier, communicative highlighting, qualitative meaning, ad-adjectival adverb, intensification, approximation.

Размещено на Allbest.ru