Концептуальний простір англомовної поетичної драми ХХ століття: жанрово-стилістичний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

УДК 811.111: 821.111 - 12

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПРОСТІР АНГЛОМОВНОЇ ПОЕТИЧНОЇ ДРАМИ ХХ СТОЛІТТЯ: ЖАНРОВО-СТИЛІСТИЧНИЙ АСПЕКТ

ПЕРЕДЕРІЙ ГАННА

МИКОЛАЇВНА

Херсон - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі романо-германських мов Херсонського державного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Бєлєхова Лариса Іванівна, Херсонський державний університет, професор кафедри романо-германських мов

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, доцент Ніконова Віра Григорівна,

Дніпропетровський університетекономіки та права, кафедра іноземної філології, завідувач кафедри, директор інституту міжнародної комунікації кандидат філологічних наук, Скідан Ольга Геннадіївна, Севастопольський національний технічний університет, кафедра теорії і практики перекладу факультету гуманітарних наук, доцент

Захист відбудеться “14” вересня 2010р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.051.05 у Херсонському державному університеті за адресою: 73000, м. Херсон, провулок 40 років Жовтня, 47, корп. 5.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27.

Автореферат розісланий “13" серпня 2010 p.

Вчений секретар спеціалізованої вченої радиС.В. Волкова

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована дисертація присвячена вивченню англомовної поетичної драми як жанрового різновиду поетичних текстів шляхом комплексного аналізу складників концептуального і семантичного простору в лінгвокогнітивному та жанрово-стилістичному аспектах.

Аналітичний огляд наукового доробку з теорії драми засвідчує, що її досліджено в стилістичному, композиційному й когнітивному вимірах. Так, у річищі функціонально-комунікативного напряму виявлено способи композиційної організації драми, типи композиційно-мовленнєвих форм та їхні функції (В.Я. Мізецька, Н.С. Ольховська), лінгвостилістичні засоби створення художніх образів драми (М.М. Горюнова, Н.А. Мостова). У межах когнітивно-дискурсивної парадигми лінгвістики на основі методики поетико-когнітивного аналізу виявлено й описано концептуальний простір трагічного у драмах В.Шекспіра (В.Г. Ніконова), окреслено образно-символічний простір сучасної французької драми (Х.В. Старовойтова), через когнітивні моделі виявлено й представлено базовий структурний елемент драматургічного дискурсу Т.Вільямса (О.В. Байоль). Попри те, що фундаторами англомовної поетичної драми вважаються Нобелівські лауреати Т.С. Еліот і В.Б. Йєйтс, творчість яких досконало вивчено у різних аспектах (О.М. Звєрєв), англомовна поетична драма не отримала висвітлення з позицій нової антропоцентричної парадигми лінгвістики.

Актуальність дослідження визначається, по-перше, його відповідністю загальним спрямуванням сучасної лінгвістики на інтеграцію традиційних і новітніх підходів до аналізу семантики художніх текстів взагалі та поетичної драми зокрема; по-друге, значущістю англомовної поетичної драми для розвитку світової культури. Розмаїття теоретичних тлумачень поетичної драми, викликане багатоплановістю її семантико-когнітивної структури, потребує систематизації поглядів та розробки теорії поетичної драми на основі комплексного аналізу її лінгвокогнітивних і жанрово-стилістичних особливостей у світлі нової наукової парадигми і, зокрема, когнітивної поетики.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у відповідності до плану науково-дослідної роботи і програми Інституту іноземної філології Херсонського державного університету, об'єднаними у рамках теми "Лінгвостилістичний аналіз тексту та проблеми його перекладу", що розробляється кафедрою романо-германських мов і затверджена вченою радою Херсонського державного університету 5 січня 2004 року (протокол № 5).

Мета дослідження полягає у реконструкції художніх концептів як складників концептуального простору і встановленні семантико-когнітивних особливостей їхнього втілення крізь призму жанрової своєрідності англомовної поетичної драми.

Поставлена мета передбачає необхідність вирішення таких завдань:

· уточнити зміст поняття поетичної драми у світлі сучасної лінгвістики;

· виявити основні тенденції розвитку поетичної драми як жанрового різновиду поетичного тексту;

· з'ясувати категоріальні ознаки жанрової своєрідності англомовної поетичної драми;

· розробити методику аналізу концептуального простору драми;

· окреслити концептуальні картини світу, втілені в англомовній поетичній драмі;

· реконструювати художні концепти як складники концептуального простору англомовної поетичної драми;

· побудувати когнітивну модель концептуального простору англомовної поетичної драми;

· схарактеризувати наповнення образного простору англомовної поетичної драми шляхом визначення типів і видів словесних поетичних образів;

· виявити особливості композиційно-мовленнєвих форм, актуалізованих в англомовній поетичній драмі.

Об'єктом дослідження є концептуальний простір англомовної поетичної драми. Предмет вивчення - художні концепти як складники концептуального простору та семантико-когнітивні особливості їхнього втілення в англомовній поетичній драмі крізь призму її жанрових ознак.

Для розкриття особливості концептуального простору і жанрової специфіки англомовної поетичної драми нами сформульована робоча гіпотеза, згідно з якою параметри концептуального простору виявляються через аналіз домінантних константних та змінних категоріальних ознак, що детермінують жанрову природу, форму і зміст поетичної драми.

Матеріалом дослідження слугують 17 англомовних поетичних драм ХХ ст. (загальним обсягом 2677 умовних стор.) англійських і американських авторів (К. Бланке, М. Брілл, М. Вайнбергера, Х. Волз, Д. Дейві, Т.С. Еліота, В.Б.Йєйтса, В. Літтл, М. МакДональд, В. Одена, Ф. Роудз, Дж. Сакс, В.Ясперсена).

Мета та завдання дослідження зумовили застосування комплексної методики аналізу. Узагальнення категоріальних ознак англомовної поетичної драми як типу художнього тексту, характеристика основних тенденцій еволюції поетичної драми як жанрового різновиду, а також систематизація змістових та формальних ознак художньо-естетичних категорій тексту (поетичності і драматичності) здійснено методом інтерпретаційно-текстового аналізу. За допомогою контекстуального та лінгвостилістичного аналізу в англомовній поетичній драмі виявлено текстові фрагменти, в яких пафос реалізується як емоційно-смислова домінанта і жанротвірна риса поетичного тексту. Метод концептуального аналізу зорієнтовано на реконструкцію художніх концептів як складників концептуального простору англомовної поетичної драми. Застосування концептуального аналізу дозволило вилучити базові концептуальні метафоричні схеми, а також виявити трансформовані та модифіковані концептуальні схеми, що лежать у підґрунті оригінальних, індивідуально-авторських словесних поетичних образів. Елементи методики ідентифікації концептів (В.Г. Ніконова) застосовано для виявлення концептуальних схем словесних поетичних образів, які актуалізують досліджувані художні концепти. Використання лінгвокогнітивного аналізу має на меті визначити когнітивні операції і процедури, задіяні у формуванні видів словесних поетичних образів. Семантичний аналіз засобів мовного втілення поетичного образу спрямований на встановлення значення його компонентів. Основні здобутки теорії і практики когнітивного моделювання використано для побудови узагальненої моделі концептуального простору англомовної поетичної драми. Кількісний аналіз проведено для визначення ієрархії художніх концептів у поетичних драмах.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше поетичну драму досліджено як синтез категоріальних ознак поетичності і драматичності художніх текстів. Новизною відзначається започаткована в дисертації методика комплексного аналізу англомовної поетичної драми. Уперше з лінгвістичних позицій пафос висвітлено як домінантну категоріальну ознаку англомовної поетичної драми, що слугує жанровому розмежуванню поетичної драми як типу тексту на такі різновиди: героїко-трагічна, драматична, символічна, абсурдна. Уперше виявлено й описано такі види композиційно-мовленнєвих форм в англомовній поетичній драмі, як уявний внутрішній монолог-діалог, монолог-притча і гротескний діалог.

Теоретичне значення дисертаційної роботи визначається її внеском у лінгвопоетику, когнітивну поетику і лінгвоконцептологію. Теоретично значущим для лінгвопоетики і когнітивної поетики є виявлення лінгвокогнітивних механізмів формування амбівалентних, параболічних та парадоксальних словесних поетичних образів і катахрези як різновиду контрастивних тропів. Запропонована ієрархія методів аналізу драми може бути використана як ключ до інтерпретації художніх творів, визначення їх жанрової специфіки, когнітивного стилю авторів. Виявлені види композиційно-мовленнєвих форм є внеском у теорію композиції та наративу художнього тексту. З'ясування змісту ознак поетичності й драматичності художнього тексту є значущим для теорії жанрів.

Практичне значення роботи полягає у можливості використання її положень та висновків у курсах стилістики англійської мови (Розділи "Стилістика тексту", "Поетичні тропи і фігури мовлення", "Стилістична лексикологія"), інтерпретації художнього тексту, у спецкурсах із когнітивної поетики. Результати дослідження можуть виявитися корисними для фахової підготовки студентів гуманітарних спеціальностей, у написанні курсових, дипломних і магістерських робіт з проблем інтерпретації художнього тексту. Елементи методики аналізу поетичного тексту вже застосовуються на практичних заняттях у межах спецкурсу "Вступ до спецфілології" факультету іноземної філології Чорноморського державного університету ім. П. Могили.

Апробацію результатів дисертації було здійснено на п'яти конференціях, у тому числі на міжнародній науково-практичній конференції "Сучасна лінгвістика в Україні: здобутки, перспективи" (Херсон, 2005 р.); на міжнародній чотирнадцятій конференції "Мова і культура" (Київ, 2006 р.); на міжнародній конференції "Ольвійський форум - 2009: Стратегії України в геополітичному просторі" (Ялта, 2009 р.); двох міжвузівських конференціях "Києво-Могилянські читання" (Миколаїв 2008, 2009 рр.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено у п'яти одноосібних статтях у фахових наукових виданнях ВАК України, а також у двох тезах виступів на наукових конференціях.

Структура. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної наукової літератури, довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу. Обсяг тексту дисертації складає 183 сторінки, загальний обсяг роботи разом із бібліографію й додатками становить 221 сторінка. Список використаної наукової літератури включає 323 позиції, у тому числі 71 - іноземними мовами.

У вступі обґрунтовано вибір теми, актуальність та новизну роботи, сформульовано мету, завдання, робочу гіпотезу дослідження, визначено його об'єкт та предмет, окреслено матеріал та застосовані методи аналізу, подано перелік положень, що виносяться на захист, з'ясовано теоретичне та практичне значення отриманих даних.

У першому розділі визначено поняттєвий та теоретичний апарат дослідження; розглянуто такі художньо-естетичні категорії художнього тексту як поетичність й драматичність, що дозволило виявити специфіку і категоріальні ознаки поетичної драми; систематизовано наукові підходи до різних аспектів вивчення тексту драми; запропоновано комплексну методику аналізу концептуального простору та жанрової своєрідності англомовної поетичної драми.

У другому визначено специфіку художнього концепту як домінантного складника концептуального простору англомовної поетичної драми порівняно з ключовими концептами буття. Аналіз фрагментів картин світу, втілених в англомовній поетичній драмі, спрямовано на реконструкцію видів концептуального простору англомовної поетичної драми: героїко-трагічного, символічного, абсурдного та драматичного. Загальні принципи реконструкції концептуального простору англомовної поетичної драми, способи його утворення і структурування відбито у її когнітивній моделі.

У третьому розділі розкрито лінгвокогнітивні механізми формування амбівалентних, параболічних та парадоксальних словесних поетичних образів як складників образного простору англомовної поетичної драми, виявлено лінгвостилістичні засоби актуалізації словесних образів-символів в англомовній поетичній драмі. З'ясована специфіка композиційно-мовленнєвих форм оповіді в англомовній поетичній драмі.

У загальних висновках підведені підсумки дисертації, висвітлені теоретичні та практичні результати дослідження, окреслено перспективи подальших розвідок у цьому напрямку.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ І. "Теоретико-методологічні засади дослідження концептуального простору та жанрової своєрідності англомовної поетичної драми". Сучасний стан теорії драми характеризується суттєвими розбіжностями щодо виокремлення поетичної драми як жанрового різновиду поетичного тексту. Термінологічна неоднозначність зумовлена акцентуванням формального чи змістового аспекту твору. Підкреслення формального аспекту простежується у терміні "драматична поема" (dramatic poem), а змістового у - "поетична драма" (poetic drama, verse drama) (J. Allen, T.Eliot, J. Fenton, A. Preminger, W. Yeats). У контексті роботи поетичну драму тлумачимо як особливий жанровий різновид поетичного тексту, котрий поєднує у собі ознаки різних літературних родів, а саме епосу, лірики та драми.

У реферованій дисертації на основі критичного аналізу наукового доробку з проблеми жанрових різновидів поетичних текстів виявлено основні категоріальні ознаки поетичної драми, що відбивають її форму і зміст. Так, до формальних ознак поетичної драми ми відносимо: 1) віршовану форму мовлення, яка характеризується наявністю анжамбеману; 2) об'єм - середній обсяг тексту; 3) безперервний паралелізм (Р.Й. Якобсон); 4) специфіку композиційно-графічного оформлення тексту (наявність діалогів, монологів, полілогів, авторських ремарок, пісень у виконанні хору; членування тексту на акти, дії); 5) різновиди композиційно-мовленнєвих форм оповіді. Змістовими ознаками поетичної драми вважаємо: 1) ліро-драматизм; 2) подієвість; 3) прагнення до невизначеності смислу; 3) своєрідність образної системи, що проявляється в наявності як персонажних, так і словесно-поетичних образів.

До властивостей ліризму як змістової ознаки поетичної драми належать суб'єктивність, смислова неоднозначність і пафос ліричного. Властивостями драматизму є конфлікт і інтрига (О.В. Байоль, О.І. Домашнєв), об'єктивність і наявність пафосу героїчного, трагічного, драматичного, символічного, абсурдного (О.Д. Буреніна, О.А. Галич, Г.М. Поспєлов).

Пафос як змістова категоріальна ознака поетичної драми є типом емоційного світовідчуття, яким просякнутий увесь текст (О.А. Галич, Я.Мукаржовский, Г.М. Поспєлов). Залежно від типу емоційного настрою, відображеного у поетичній драмі, нами було виокремлено такі види пафосу: трагічний, символічний, героїчний, драматичний та пафос абсурду. Кожен вид пафосу як емоційно-смислова домінанта (Л.Г. Бабенко) увиразнюється в поетичному тексті характерним репертуаром мовних засобів. Пафос драматичного проявляється у зображенні конфлікту між особистісним світом персонажу і навколишньою реальністю, між станом речей у світі й уявленнями образу-персонажа про них.

Пафос символічного виникає в результаті опису казкового або міфологічного світу і увиразнюється головним чином через словесні образи-символи та архетипні словесні поетичні образи.

Художньому тексту з пафосом абсурду притаманна формотворчість, експериментаторство, тяжіння до умовних засобів, антиреалістична спрямованість (О.А. Галич) У таких текстах прослідковується руйнація традиційних конструктивних елементів поетичного тексту, котра реалізується у відсутності сюжету й композиції, художнього часу та простору, персонажів і дії зокрема. Пафос створюється конвергенцією лінгвостилістичних засобів, серед яких превалює гіпербола. Так, у фрагменті тексту поетичної драми Т.С. Еліота "Убивство у храмі", репрезентований уявним внутрішнім діалогом персонажного образу Т. Бекета: "Tempter: Man oppressed by sin, since Adam fell / You hold the key of heaven and hell, / Power to bind and loose: bind, Thomas, bind, / King and bishop under your heel" - велич героїко-трагічної особистості передано за допомогою гіперболи, навмисного перебільшення властивостей персонажного образу, що надає емфатики висловленню (О.М. Мороховський).

Запропонована у реферованій дисертації комплексна методика уможливила реконструкцію художніх концептів як складників концептуального простору англомовної поетичної драми, встановлення їх семантико-когнітивних особливостей втілення в англомовній поетичній драмі крізь призму її жанрової своєрідності. Така методика базується на поетико-когнітивному аналізі концептуального простору ( В.Г. Ніконова), архетипному й лінгвокогнітивному аналізі формування словесних поетичних образів (Л.І. Бєлєхова) та жанрово-стилістичному аналізі семантики тексту, що в цілому передбачає декілька етапів дослідження англомовної поетичної драми.

На першому етапі шляхом інтерпретаційно-текстового аналізу вилучаємо ключові уривки тексту, в яких відображено фрагменти різних картин світу. Критерієм визначення картини світу слугує вид пафосу, який в ній превалює. Оскільки вид пафосу є жанротвірною ознакою твору (В.Є. Халізєв), він детермінує жанрову специфіку англомовної поетичної драми. У такий спосіб аналізовані нами поетичні драми поділяємо на героїко-трагічні, драматичні, символістські та абсурдистські. Так, наприклад, до героїко-трагічних драм належать англомовні поетичні драми Т.С. Еліота "Убивство в храмі", В.Б.Йєйтса "Графиня Кетлін", тому що в них домінантними є пафос героїчного і трагічного, що проявляється у зображенні трагічних подій вселенського масштабу, або головних персонажних образів як особистостей, здатних на подвиг в ім'я народу (Г.М. Поспєлов). До драматичних - "Возз'єднання родини" Т.С. Еліота, "Втеча до Єгипту" В. Одена та цикл американських поетичних драм "Ми - поети" М. МакДональда, до символістських - "Елейн" М. Вайнбергер, "Чистилище", "Пісковий годинник" В.Б. Йєйтса тощо. Абсурдистськими вважаємо поетичні драми Т.С. Еліота "Суіні-агоніст", "Вечірній коктейль".

Другий етап дослідження передбачає реконструкцію концептуальних просторів поетичних драм шляхом ідентифікації художніх концептів і виявлення концептуальних схем (метафоричних, метонімічних чи оксиморонних) як способів їх розгортання у змісті тексту. Художній концепт розуміємо як концептуальну структуру авторської свідомості, що створює концептуальний простір поетичного тексту (В.Г.Ніконова). Він репрезентується в роботі як єдність трьох компонентів поняттєвого, образного, смислового. Поняттєвий компонент відтворює ознакову та дефініційну структуру концепту. Образний компонент містить інформацію конотативного та асоціативного типу, відбиваючи образну реалізацію концепту. Смисловий компонент художнього концепту формується концептуальними ознаками, виявленими шляхом аналізу словесного втілення метафоричних, метонімічних та оксиморонних концептуальних схем. Реконструкція художніх концептів як складників концептуального простору, а також моделювання їхньої структури проводиться із застосуванням концептуального аналізу. Ім'ям центрального художнього концепту, навколо якого розгортається концептуальний простір поетичної драми, постає узагальнена характеристика образу головного персонажу. До прикладу, головним художнім концептом героїко-трагічних драм є ГЕРОЇКО-ТРАГІЧНА ОСОБИСТІСТЬ, яка слугує концептуальною основою образів Т.Бекета і графині Кетлін, художній концепт ТВОРЧА ОСОБИСТІСТЬ є основним у циклі американських поетичних драм "Ми - поети", художній концепт АГОНІСТ є базовим в абсурдистській поетичній драмі Т.С. Еліота "Суїні-агоніст". Найменуваннями основних художніх концептів поетичних драм, в яких превалює пафос драматичного, виступають назви концептів, що відповідають царині мети у концептуальних схемах словесних поетичних образів. Останні актуалізують напружені конфліктні ситуації або протиріччя і суперечності внутрішніх станів персонажних образів. Так, центральним концептом поетичної драми "Возз'єднання родини" є СІМЕЙНИЙ ТЯГАР. У символістській поетичній драмі В.Б. Йєйтса ключовим художнім концептом стає ОЧИЩЕННЯ, який реконструюється нами через концептуальний і семантичний аналіз образів-символів, що домінують у творі, створюючи пафос символічного.

Задля повнішого розкриття змісту художніх концептів ГЕРОЇКО-ТРАГІЧНА ОСОБИСТІСТЬ, АГОНІСТ, ТВОРЧА ОСОБИСТІСТЬ, які складають концептуальне підґрунтя образів головних персонажів, у роботі проведений архетипний аналіз, спрямований на виявлення концептуальних імплікацій архетипів. Так, для концептуального простору драми Т.С. Еліота "Суіні-агоніст" домінантним постає концепт АГОНІСТ, передконцептуальною основою або смисловим ядром якого слугує архетип Трікстер. Словниковий аналіз етимологічних і енциклопедичних довідників дозволив виявити такі концептуальні імплікації названого архетипу, як гравець, інтриган, супротивник, що сприяють осмисленню образу Суіні-агоніста.

На третьому етапі шляхом жанрово-стилістичного аналізу семантики англомовної поетичної драми виявлено формальні і змістові категоріальні ознаки та лінгвостилістичні засоби їх втілення у тексті. До змістових категоріальних ознак англомовної поетичної драми належать своєрідність образної системи, котра полягає у наявності як персонажних образів, так і різновидів словесних поетичних образів. Установлено, що англомовній поетичній драмі властиве використання амбівалентних, параболічних, парадоксальних поетичних образів і образів-символів.

Четвертий етап передбачає визначення особливостей композиційно-мовленнєвих форм англомовної поетичної драми, які виявляються через жанрово-стилістичний аналіз композиційно-графічного оформлення тексту.

Другий розділ "Концептуальний простір англомовної поетичної драми" присвячено реконструкції художніх концептів як складників концептуального простору в жанрових різновидах англомовних поетичних драм. поетичний драма англомовний словесний

До героїко-трагічних поетичних драм відносимо такі, в яких відображені фрагменти героїко-трагедійної картини світу і, зокрема, велич подвигу, втіленого в образі головного персонажу, концептуальною основою якого є художній концепт ГЕРОЇКО-ТРАГІЧНА ОСОБИСТІСТЬ. Вилучення складників цього концепту здійснено шляхом лінгвокогнітивного аналізу тих уривків поетичного тексту, в котрих відображено трагічні події, колізії, конфлікт. Розгортання змісту й смислу зазначеного художнього концепту відбувається у взаємодії і комбінації з іншими концептами, що втілені у фрагментах поетичних драм з пафосом трагічного і героїчного. Такі фрагменти тексту відтворюють драматично напружені ситуації, в яких йдеться про зовнішній чи внутрішній конфлікт, що, як правило, призводить до смерті головного персонажу. Внутрішній конфлікт виявляється у зіткненні думок, що передають внутрішній світ героїко-трагічної особистості. Пафос трагічного може безпосередньо бути втіленим у назві твору. Такою є поетична драма "Убивство у храмі" Т.С. Еліота, де зображена тема боротьби між світською та духовною владою. В її основі лежать дійсні історичні події епохи середньовіччя, коли постійно відбувалися зіткнення світської та духовної влади (Л.В. Коломієць). Трагічною жертвою одного з таких зіткнень став Архієпископ Кентерберійський Т. Бекет, видатний релігійний просвітитель, який прагнув обмежити свавілля англійського короля Генріха ІІ. Трагізм цієї драми посилюється не тільки власне актом убивства архієпископа, а й місцем події - храмом, святинею святих.

Поетико-когнітивний аналіз героїко-трагічних поетичних драм уможливив реконструкцію таких ключових художніх концептів: ВЛАДА (СВІТСЬКА та ДУХОВНА 43% текстових реалізацій), ЖИТТЯ (17%), СМЕРТЬ (13,4%), ДОЛЯ(7,6%), ВІРА (6,1%), ГІДНІСТЬ (4,9%), ЧАС (4,7%), ЛЮБОВ (3,3%).

Драматична картина світу на відміну від трагічної породжується протиріччями не суспільного життя, а радше особистого (Г.М. Поспєлов). Пафос драматичного проявляється у змалюванні суперечностей між персонажами, характеризується наявністю колізій, тобто зіткнення характерів, зображуваних персонажів, описуваних подій тощо (Р.Т. Гром'як). Мовленнєве втілення драматичної концептуальної картини світу реалізується словесними поетичними образами, підґрунтям яких слугують іронія, парадокс, гротеск, оксиморон. Так, наприклад, у поетичній драмі Т.С. Еліота "Возз'єднання родини" напруження втілених у драмі конфліктів створюється через концентрацію реплік, що експлікують суперечливі погляди на драматичну ситуацію у житті Гарі, а саме на загадкову смерть дружини Гарі: "Amy: Much too late. / If he wants to talk about it, that's another matter; / But I don't believe he will. He will wish to forget it. / I do not mince matters in front of the family; / You can call it nothing but a blessed relief. Violet: I call it providential. Ivy: Yet it must have been shocking, / Especially to lose anybody in that way - / Swept off the deck in the middle of a storm, / And never even to recover the body". Гарі, син тітоньки Емі, втратив дружину - вона загинула під час шторму. Чекаючи на Гарі, члени родини обговорюють це лихо і намагаються розробити тактику поведінки у його присутності: Емі намагається захистити свого сина і тому радить уникати цієї теми, аж поки Гарі сам не схоче про це поговорити; Віолета вбачає в цьому божий промисел, Іві вважає шоком утрату коханої саме за таких обставин.

У контексті нашого дослідження ключовими для драматичних поетичних текстів є такі художні концепти: СІМЕЙНИЙ ТЯГАР (62 %), ЖИТТЯ (18%), СМЕРТЬ (5,9%), КОХАННЯ (4,1%), ГАРМОНІЯ (3,1%), БАЙДУЖІСТЬ (2,9%), БОГ(1,5%), ЧАС (1,3%), ДОЛЯ (1,2%).

У символістській поетичній драмі особливості художнього мислення драматурга, його індивідуальна інтерпретація світу виражені переважно словесними образами-символами. Так, художній концепт ОЧИЩЕННЯ актуалізується у такий спосіб: "Old man: The moonlight falls upon the path, / The shadow of a cloud upon the house, / And that's symbolical; study that tree. / What is it like?" "Study that tree. / It stands there like a purified soul, / All cold, sweet, glistering light". Аналізований художній концепт активується номінативними одиницями: purified soul, sweet glistering light, - та осмислюється через концептуальні метафори TREE IS A SOUL, LIFE IS LIGHT та метонімію TREE stands for LIFE, котрі слугують підгрунтям для створення символічного значення в тексті. Архетипний символ tree, укорінений у художній свідомості читача, активує концепт ЖИТТЯ. Основою образного осмислення життя в аналізованому уривку слугує базова метафора LIFE IS LIGHT, що входить до Великого Ланцюга Буття (Great Chain of Being) як загальний код культури людства (Дж. Лакофф, М. Тернер). Тобто дерево позначає життя, життєдайну силу.

Як засвідчив проведений поетико-когнітивний і кількісний аналіз ключовими художніми концептами символістської поетичної драми постають ОЧИЩЕННЯ (39%), КОХАННЯ (21%), ЧАС (16,7%), СВІТЛО (7%), ВОГОНЬ (4%), ДЕРЕВО (3,9%), ЗЛО (2,1%), ДОБРО (1,9%), ВІРА (1,7%), ДУША(1,5%), ГРІХ (1,2%).

До абсурдистських поетичних драм належать такі, де превалює пафос абсурду, що призводить до суперечності будь-якій логіці та знанням людини про навколишній світ, завдяки чому створюється інтелектуальна перешкода сприйняття змальованої дійсності і когнітивний дискомфорт (В.І. Карасик, Л.В.Короткова, Г.Г. Молчанова). У поетичній драмі Т.С. Еліота "Суіні - агоніст. Фрагменти Аристофанової мелодрами" пафос абсурду пронизує майже всі композиційні рівні тексту. Перш за все він вбачається у заголовку як інтертекстуальному зв'язку тексту з античною комедією Аристофана. Оскільки комедії Аристофана відомі як пародії на Еврипіда та Есхіла (О.Ф.Лосєв), алюзивний заголовок Т.С. Еліота натякає на наявність пародії і в його драмі. Пародія як засіб створення абсурду виявляється у використанні поняття "агоніст", що стає основним художнім концептом досліджуваної поетичної драми. У перекладі з давньогрецької агоніст - супротивник або той, хто бере участь у суперечці, гравець, трікстер (І.Х. Дворецький). Саме у такому значенні використовується номінативна одиниця агоніст (англ. agonist) у драмі. Її ознаки втілені у рисах характеру одного з головних персонажів драми - Суіні. Основа лексеми агоніст - агон, є і обов'язковою складовою композиційної структури античної комедії (А.А. Тахо-Годі), яка передбачає наявність у драмі змагання у красномовстві між дійовими особами, де висловлюється основна ідея всієї комедії. У Аристофана це не стільки частина тексту, а образ головного персонажу. Абсурдність образу агоніста проявляється у втіленні бідної гами його істинних духовних можливостей (О.М. Звєрєв). Агоніст містить у собі далекий "романтичний" праобраз, прототип, котрий відновлюється у творі системою пародійних цитувань.

Для абсурдистської поетичної драми характерними є такі художні концепти: АГОНІСТ (34%), МАРНІСТЬ БУТТЯ (23%), ГРА (17%), ЖИТТЯ (9%), СМЕРТЬ (9%), КОХАННЯ (5,2 %), ДЕВАЛЬВАЦІЯ ЦІННОСТЕЙ (3,8 % ).

У реферованій дисертації узагальнену модель концептуального простору англомовних поетичних драм представлено у вигляді багатошарового концептуального поля, центральну площину якого займає концепт ЛЮДИНА, що актуалізується у текстах драми як ГЕРОЇКО-ТРАГІЧНА ОСОБИСТІСТЬ, АГОНІСТ, ЧЛЕН РОДИНИ чи СПІЛЬНОТИ, залежно від жанрового різновиду поетичної драми (Рис.1).

Рис.1.Узагальнена модель концептуального простору англомовних поетичних драм.

Навколо концепту ГЕРОЇКО-ТРАГІЧНА ОСОБИСТІСТЬ розташовані художні концепти ВЛАДА (ДУХОВНА, СВІТСЬКА), СМЕРТЬ, ЖИТТЯ, ВІРА, ЖЕРТОВНІСТЬ, ГІДНІСТЬ, ДРУЖБА, ЛЮБОВ, ДОЛЯ, ПИХАТІСТЬ. Навколо концепту ЧЛЕН РОДИНИ, СПІЛЬНОТИ - СІМЕЙНИЙ ТЯГАР, ЖИТТЯ, ЦІННОСТІ, КОХАННЯ, СМЕРТЬ, ГРІХ, ЖЕРТОВНІСТЬ, ГАРМОНІЯ, БАЙДУЖІСТЬ. Художні концепти ОЧИЩЕННЯ, СВІТЛО, ВОГОНЬ, ЗЛО, ДОБРО, ЖИТТЯ, СМЕРТЬ, ДЕРЕВО, ДУША, СПОКУТУВАННЯ ГРІХА відповідно розташовані навколо концепту ЧЛЕН РОДИНИ. Навколо концепту АГОНІСТ - художні концепти МАРНІСТЬ БУТТЯ, ГРА, ЖИТТЯ, СМЕРТЬ, ДЕВАЛЬВАЦІЯ ЦІННОСТЕЙ. На периферії поля - найменш уживані художні концепти: ЛЮБОВ, ДОЛЯ, ДРУЖБА, ЖЕРТОВНІСТЬ, ГАРМОНІЯ, БАЙДУЖІСТЬ, ДОБРО, ЗЛО, ДУША, СПОКУТУВАННЯ ГРІХА, ДЕВАЛЬВАЦІЯ ЦІННОСТЕЙ. Концептуальне поле поділено на сегменти, які умовно відображають різновиди поетичних драм: героїко-трагічна, драматична, символістська, абсурдистська. Стрілки символізують семантичні відношення між концептами: аналогові, асоціативні, контрастивні, амбівалентні, причиново-наслідкові.

Розділ 3. "Семантичний простір англомовної поетичної драми". Описання семантичного простору поетичної драми здійснюється в роботі через лінгвоконітивний аналіз механізмів формування словесних поетичних образів і жанрово-стилістичний аналіз мовленнєвих форм поетичної драми. У контексті роботи встановлено, що як для героїко-трагічної, так і драматичної поетичної драми найбільш уживаними виявилися параболічні і парадоксальні словесні образи, для символічної - образи-символи, для абсурдистської - амбівалентні і символічні словесні образи. Так, у поетичній драмі Т.С. Еліота "Суіні-агоніст" концепт СМЕРТЬ об'єктивовано через образ-символ, який виражено у тексті конвергенцією різних лінгвостилістичних засобів:

Doris:

Here's the two of spades.

Dusty:

The two of spades!

THAT'S THE COFFIN!

Doris:

THAT'S THE COFFIN!

Oh good heavens what'll I do?

Just before a party too!

KNOCK KNOCK KNOCK

KNOCK

KNOCK

KNOCK

У наведеному прикладі конвергенція фонетичних (ономатопейя), синтаксичних (повтор) та графічних (капіталізація) засобів створює образ-символ смерть. Емоційність (смятіння, шок, хвилювання) передається знаками оклику і питання. Капіталізація лексеми KNOCK, а також графічне зображення в тексті у вигляді сокири наочно посилює сприйняття цього образу.

Своєрідністю образного простору абсурдистської поетичної драми є тяжіння словесних поетичних образів до амбівалентності. Слідом за О.А.Бабелюк ми вважаємо, що амбівалентність виникає на внутрішньому рівні як його психолого-рецептивний конструкт. Співіснування протилежностей, подвійність явищ реального та ірреального світів у тексті поетичної драми сприяють множинності смислопородження.

Так, наприклад, амбівалентний словесний поетичний образ "Death is life and life is death" у монолозі-притчі віддзеркалює провідну тему поетичної драми Т.С. Еліота "Суіні-агоніст" - абсурдність буденного життя, жалюгідність і гріховність людства: "You'd be bored. / Birth, and copulation, and death. / That's all the facts when you came to brass tasks: / Birth, and copulation, and death. / I've been born, and once is enough. / You don't remember, but I remember, / Once is enough…. / I tell you again it don't apply / Death or life or life or death / Death is life and life is death". У наведеному поетичному уривку смерть є тим домінантним амбівалентним словесним поетичним образом, якому підкорене все: від розгортання сюжету до образності.

Cемантико-концептуальний аналіз англомовної поетичної драми показав, що осмислення художнього концепту здійснюється через парадоксальний вид поетичного мислення, а його втілення - через контрастивні стилістичні засоби. Прикладом парадоксального й метафоричного осмислення концепту БОГ слугує наступний текстовий фрагмент: Narrator: "Remembering the stable where for once in our lives / Everything became a You and nothing was an It"; Chorus: "He is the Way / Follow him through the land of Unlikeness; / You will see rare beasts, and have unique adventures. / He is the Truth. / Seek him in the Kingdom of Anxiety; / You will come to a great city that has expected your return / for years. / He is the Life. / Love Him in the World of Flesh; / And at your marriage all its occasions shall dance for joy". Текстова реалізація аналізованого концепту здійснюється через антитезу: You - everything, It - nothing. У займенниках міститься протиставлення темрява - світ, оскільки до Бога темрява сповняла всесвіт. В основі образного втілення концепту БОГ, що вербалізований за допомогою номінативних одиниць Everything became a You and nothing was an It, He is the Way, He is the Truth, He is the Life, лежить концептуальна схема GOD IS VIRTUE.

Катахреза як один з видів стилістичних контрастивних засобів сприяє створенню драматичного пафосу. Наприклад: Harry: "The sudden solitude in a crowded desert,/ In a thick smoke, many creatures moving / Without direction, for no direction / Leads anywhere but round and round in that vapour - /Without purpose, and without principle of conduct / In flickering intervals of light and darkness; / This is what matters, but it is unspeakable,/ Untranslatable: I talk in general terms/ Because the particular has no language. One thinks to escape/ By violence, but one is still alone / In an over-crowded desert, jostled by ghosts". У наведеному монолозі головного персонажу поетичної драми Т.С. Еліота "Возз'єднання родини" пафос драматичного передано конвергенцією різних стилістичних засобів: по-перше, кільцевим повтором катахрези, смисл якої одинокість у пустелі, посилюється у заключному висловленні через низку перифраз "The sudden solitude" у "but one is still alone"; "a crowded desert" у "an over-crowded desert ". По-друге, поєднанням парадокса і катахрези в одному висловленні "many creatures moving without direction, for no direction leads anywhere". Епітети, виражені деривативними прикметниками з негативним префіксом unspeakable, untranslatable, разом з афористичним виразом "the particular has no language" передають душевний стан персонажу, сприяють відчуттю його драми.

Аналіз композиційно-мовленнєвих форм уможливив виявлення різних видів оповіді. Спільними композиційно-мовленнєвими формами для різних жанрових різновидів англомовної поетичної драми є: 1) власне монолог; 2) власне діалог; 3) діалог-монолог; 4) монолог-діалог; 5) полілог; 6) пісня у виконанні хору; 7) авторські ремарки. Специфічними видами композиційно-мовленнєвих форм є уявний внутрішній діалог, монолог-притча, гротескний діалог, які зумовлюють жанрову своєрідність англомовних поетичних драм.

Так, для абсурдистської поетичної драми притаманний гротескний діалог як своєрідна композиційно-мовленнєва форма оповіді. Гротеск як основа такого виду діалогу визначається як найбільш вільне і вибагливе поєднання різноманітних образів і мотивів, розважально-фантастичних елементів з демонічно-лиховісними, як найбільш одіозне ігнорування глузду та правдоподібності (Д. Наливайко, Ph. Thomson). Сприйняття гротескного твору активує у читача стан так званої емоційної дезорієнтації (R. Tsur), оскільки гротеск є співіснуванням несумісних емоційних станів, таких, як смішне, жалюгідне та огидне (R.W. Gibbs, R. Tsur), привабливе та потворне, комічне і трагічне, безглузде і шокуюче (О.Г. Скідан). Наприклад:

Sweeney:

I'll be the cannibal.

Doris:

I'll be the missionary.

I'll convert you!

Sweeney:

I'll convert you!

Into a stew.

A nice little, white little, missionary stew.

У наведеному гротескному діалозі характерним є поєднання вигадки із зовнішньою правдоподібністю, що викликає комічний ефект, підкріплений використанням мовної гри, створеною завдяки полісемії дієслова convert.

Внутрішній діалог-монолог, характерний для героїко-трагічних і драматичних драм, побудовано на контрастивних стилістичних засобах, серед яких превалюючою є антитеза. Прикладом уявного внутрішнього діалогу-монологу вважаємо діалог Т. Бекета зі спокусниками, котрі насправді є внутрішнім голосом архієпископа. Монолог-притча, у якому зосереджена моральна настанова, певна дидактична ідея, формується переважно амбівалентними і параболічними словесними поетичними образами. Основу параболічних образів становить здатність людини осмислювати та впорядковувати свій досвід за допомогою певних сюжетів чи мотивів (Л.І.Бєлєхова, Н.П. Ізотова), що увиразнюється у пареміях: прислів'ях та афоризмах. Наприклад: "Real friendship, once ended, cannot be mended", "Men learn little from other's experience", "If you go so fast, others may go faster". До жанрово-типових монологів-притч належать монологи Суіні та Гарі. Отже, види композиційно-мовленнєвих форм зумовлені типами словесно-поетичних образів, що містяться в них.

ВИСНОВКИ

Вивчення англомовної поетичної драми з позицій когнітивної лінгвістики, когнітивної поетики із залученням розробленого нами комплексного аналізу дало змогу проникнути в її категоріальну і концептуальну сутність, реконструювати художні концепти як складники концептуального простору англомовної поетичної драми, установити їх семантико-когнітивні особливості втілення крізь призму її жанрової своєрідності. Категоріальний простір англомовної поетичної драми визначаємо як взаємопроникнення категоріальних ознак поетичності й драматичності. Концептуальний простір англомовної поетичної драми розуміємо як складноструктурований конструкт, утворений упорядкованим поєднанням і системною взаємодією художніх концептів, що розгортаються у тексті через концептуальні схеми - метафоричні, метонімічні чи оксиморонні.

Поетична драма як жанровий різновид поетичних текстів є синтезом категоріальних ознак, що детермінують її форму та зміст. До формальних належать - своєрідна ритміко-синтаксична організація, анжамбеман, всі види синтаксичного і семантичного паралелізму, специфіка композиційно-графічного оформлення та композиційно-мовленнєві форми оповіді. Змістовими ми вважаємо ліро-драматизм, превалювання суб'єктивності, наявність об'єктивного опису зображуваних подій, персонажних образів, використання особливих видів і типів словесних поетичних образів і різновидів пафосу.

Пафос як модус зображення дійсності й емоційно-смислова домінанта тексту слугує визначенню видів картин світу, втілених в англомовній поетичній драмі. Поєднання героїчного і трагічного різновидів пафосу проявляється у героїко-трагічній поетичній драмі. Пафос драматичного втілено у драматичній поетичній драмі, абсурду - в абсурдистській поетичній драмі та відповідно символічний пафос - у символістській поетичній драмі.

Описання семантичного простору поетичної драми здійснюється через жанрово-стилістичний аналіз мовленнєвих форм поетичної драми, які актуалізують складники її категоріального простору (пафос, конфлікт, композиційно-мовленнєві форми, образна система). В англомовній поетичній драмі превалюють амбівалентні, параболічні, парадоксальні та образи-символи, словесне втілення яких забезпечується різними лінгвостилістичними засобами: графіко-фонетичними, лексичними, синтаксичними.

Результати проведеного комплексного поетико-когнітивного, лінгвостилістичного аналізу поетичної драми дозволяють твердити про превалювання таких видів композиційно-мовленнєвих форм, як монолог-притча, внутрішній уявний монолог-діалог, гротескний діалог. Види композиційно-мовленнєвих форм зумовлені домінуючими типами словесних поетичних образів.

Узагальнена модель концептуального простору англомовних поетичних драм відображає антропоцентричний принцип побудови текстів і ієрархію художніх концептів, які об'єктивують пріоритети авторського світосприйняття.

Перспективним є зіставне дослідження художніх текстів різних драматургів з позицій когнітивної стилістики, виявлення лінгвокультурних особливостей художніх концептів, що сприятиме окресленню ідіостилістичної та національної специфіки картини світу, втіленої у тексті драми. У подальшій роботі доцільним вважаємо також вивчення синергетичного потенціалу архетипних концептів англомовної поетичної драми.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Передерій Г. М. Родо-жанрові ознаки англомовної поетичної драми / Г. М. Передерій // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції ["Сучасна лінгвістика в Україні і світі: здобутки, перспективи"], (Херсон, 15-17 верес. 2005 р.) / М-во освіти і науки України, Херсонський держ. ун-т. - Херсон : Видавництво ХДУ, 2005. - Вип. ХХХІ. - С. 104-108.

2. Передерій Г. М. Моделювання концептуального простору англомовної поетичної драми / Г. М. Передерій // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна № 725. Серія : Романо-германська філологія. - Харків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2006. - Вип. 48. - С. 36-38.

3. Передерій Г. М. Лінгвокогнітивні засоби актуалізації пафосу як складника композиційно-жанрової структури англомовної поетичної драми / Г. М. Передерій // Матеріали XV Міжнародної наукової конференції ім. проф. Сергія Бураго ["Мова і культура"], (Київ, 19-23 червня 2006р.) / Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченко. - К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2007. - Вип. 9 (3). - С. 304-309.

4. Передерій Г. М. Образний простір англомовної поетичної драми / Г. М. Передерій // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна № 782. Серія : Романо-германська філологія. - Харків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2007. - Вип. 53. - С. 157-159.

5. Передерій Г. М. Лінгвостилістичні засоби актуалізації образів-символів в англомовній поетичній драмі / Г. М. Передерій // Матеріали міжнародної конференції ["Ольвійський форум - 2009: Стратегії України в геополітичному просторі"], (Ялта, 11-14 червня 2009р.) / М-во освіти і науки України, ЧДУ ім. П. Могили. - Миколаїв : ЧДУ ім. П. Могили, 2009. - С. 295-303.

6. Передерій Г. М. Онтологічні й гносеологічні властивості англомовної поетичної драми / Г. М. Передерій // Матеріали міжнародної конференції ["Ольвійський форум - 2009: Стратегії України в геополітичному просторі"], (Ялта, 11-14 червня 2009р.) / М-во освіти і науки України, ЧДУ ім. П. Могили. - Миколаїв : ЧДУ ім. П. Могили, 2009. - С. 30-31.

7. Передерій Г. М. Лінгвостилістичні засоби актуалізації образів-символів в англомовній поетичній драмі / Г. М. Передерій // Матеріали міжнародної конференції ["Ольвійський форум - 2009: Стратегії України в геополітичному просторі"], (Ялта, 11-14 червня 2009 р.) / М-во освіти і науки України, ЧДУ ім. П. Могили. - Миколаїв : ЧДУ ім. П. Могили, 2009. - С. 42.

АНОТАЦІЯ

Передерій Г.М. Концептуальний простір англомовної поетичної драми ХХ століття: жанрово-стилістичний аспект. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови. - Херсонський державний університет. - Херсон, 2010.

У дисертації виявлено категоріальні й концептуальні властивості англомовної поетичної драми шляхом комплексного аналізу складників її концептуального простору в аспекті її лінгвокогнітивних і жанрово-стилістичних характеристик. На основі теоретичних положень когнітивної поетики розроблено методику аналізу англомовної поетичної драми, що передбачає проведення дослідження у напрямку від вилучення складників концептуального простору до опису мовленнєвих засобів їх втілення. Категоріальний простір англомовної поетичної драми визначено через домінантні константні і змінні ознаки, що детермінують жанрову природу, форму і зміст поетичної драми. Домінантну категоріальну ознаку - пафос, визначено як жанротвірну рису, яка слугує критерієм класифікації англомовної поетичної драми. Концептуальний простір англомовної поетичної драми розглянено як упорядковане поєднання і системна взаємодія художніх концептів. Когнітивна модель концептуального простору англомовної поетичної драми відображає антропоцентричний принцип її побудови та ієрархію художніх концептів, що об'єктивують пріоритети авторського світосприйняття. Схарактеризовано наповнення образного простору англомовної поетичної драми через виявлення типів словесних поетичних образів. З'ясовано, що особливі види композиційно-мовленнєвих форм (уявний внутрішній монолог-діалог, монолог-притча і гротескний діалог) зумовлені домінуванням в них парадоксальних, параболічних чи амбівалентних словесних поетичних образів.

Ключові слова: поетична драма, пафос, концептуальний простір, жанрова своєрідність, художній концепт, образний простір, види композиційно-мовленнєвих форм.

Передерий А.Н. Концептуальное пространство англоязычной поэтической драмы ХХ столетия: жанрово-стилистический аспект. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Херсонский государственный университет. - Херсон, 2010.

Диссертация посвящена реконструкции концептуального пространства англоязычной поэтической драмы сквозь призму её жанрового своеобразия. На основании теоретических положений когнитивной поэтики разработана методика анализа англоязычной поэтической драмы, которая предполагает проведение исследования в направлении от выявления составляющих концептуального пространства до описания языковых средств их воплощения.

Для определения поэтической драмы как типа текста были выявлены её категориальные признаки, воплощающие художественно-эстетические категории поэтичности и драматичности. Категориальное пространство англоязычной поэтической драмы определяется через доминантные константные и переменные признаки поэтичности и драматичности, которые детерминируют её жанровую природу, форму и содержание. Формальными категориальными признаками являются стихотворная форма речи, средний объём, непрерывный параллелизм, специфическое композиционно-графическое оформление текста (наличие диалогов, монологов, полилогов, авторских ремарок, песней в исполнении хора, членение текста на акты, сцены, действия). К содержательным признакам относятся лиро-драматизм, событийность, неопределенность смысла, своеобразие образной системы, которая заключается в использовании различных типов словесных поэтических образов. Таким образом, поэтическая драма рассматривается нами как синтез этих категориальных признаков.