Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 811.161.2= 19+81'1=161.1(043.5)

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Лінгвокультурологічні особливості стійких компаративних одиниць в російській та вірменській мовах

Спеціальність 10.02.17 - порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

Рафаелова Крістіне Славіківна

Донецьк - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії і практики перекладу з англійської мови Запорізького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Манакін Володимир Миколайович, завідувач кафедри видавничої справи та редагування, декан факультету журналістики Запорізького національного університету.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, доцент Басиров Шаміль Рафаїлович, професор кафедри германської філології Донецького національного університету;

кандидат філологічних наук, доцент Маркосян Гаяне Володимирівна, декан факультету російської мови, літератури та іноземних мов Єреванського державного лінгвістичного університету ім. В.Я. Брюсова.

Захист відбудеться «16» червня 2010 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.04 у Донецькому національному університеті за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розіслано «13» травня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради к. філол. н., доцент І. Г. Альошина

Загальна характеристика роботи

Сучасний етап розвитку лінгвістики характеризується антропологічністю, коли центром уваги виступає вивчення «людини в мові» (Ш. Баллі), а основною проблемою постає пошук найбільш ефективних способів дослідження людського чинника у національних мовних картинах світу. Інтегральною науковою галуззю для вирішення цього завдання визнається лінгвокультурологія, що спирається на результати порівняльного вивчення мов як джерела національної свідомості та «духу народу» (В. фон Гумбольдт).

Одним з яскравих образних засобів, здатних надати ключ до розгадки національної свідомості, є стійке порівняння. Згідно з універсальною логічною операцією, воно являє собою чуттєво-наочну форму компаративного відображення світу. Кожна мова багата на стійкі компаративні одиниці (далі СКО), і залежно від того, як і з чим здійснюється мовне порівняння, розпізнається етнічна приналежність (девушка красивая как береза, чинара, смерека, сакура тощо). Отже, СКО виступає вербалізатором ментальних стереотипів.

Описові феномена мовного порівняння на матеріалі різних індоєвропейських мов присвячені праці багатьох вчених (М.Ф. Алефіренко, С.Г. Гаджиєва, К.М. Гулумянц, Г.М. Доброльожа, О.В. Кунін, Л. О. Лебедєва, В.А. Маслова, К.І. Мізін, Л.Ю. Назаренко, А.Г. Назарян, А.М. Найда, В.М. Огольцев, Л.Г. Олексишин, Т.П. Понятіна, Р.М. Прохорова, С.І. Ройзензон, Н.П. Шаповалова та ін.). Частина з цих праць виконана на основі контрастивного аналізу мовних порівнянь (С.Б. Берлізон, Г.О. Глазирін, Л.Н. Гогісванідзе, М.І. Дем'янович, Н.М. Кабанова, М. Леонідова, В.М. Мокієнко, І.В. Холманських, О. Шейд і ін.).

Віддаючи належне значним досягненням у дослідженні різних аспектів компаративної фразеології, яка в останні роки претендує стати одним із самостійних напрямів у лінгвістиці, необхідно закцентувати на необхідності опрацювання чітких параметрів зіставного вивчення стійких порівнянь у споріднених і неспоріднених мовах. На тлі підвищеного інтересу до лінгвокультурологічних досліджень (А. Вежбицька, І.О. Голубовська, В.В. Жайворонок, М.П. Кочерган, В.М. Манакін, Ш.Р. Басиров, В.А. Маслова, А.М. Приходько, С.Г. Тер-Мінасова та ін.), невирішеними залишаються питання, пов'язані з аналізом глибинних взаємовідносин між процесами мовної компарації та національним менталітетом. Роботи, присвячені порівнянню російських і вірменських СКО, відсутні у сучасному мовознавстві.

Актуальність теми зумовлена: 1) тенденцією сучасних порівняльних досліджень до вивчення загального і національно-специфічного у різних мовних картинах світу; 2) необхідністю встановлення мовних і позамовних чинників, що регулюють процеси формування та функціонування стійких компаративів як особливих національно маркованих мовних одиниць; 3) відсутністю спеціальних праць, присвячених зіставному аналізу стійких компаративних одиниць у російській і вірменській мовах, які становлять самостійну цінність в аспектах лінгвокультурології.

Зв'язок роботи з науковими темами. Робота (тема затверджена вченою радою Запорізького національного університету, протокол №3 від 21 грудня 2009 р.) розкриває один з аспектів комплексної наукової теми факультету іноземної філології Запорізького національного університету й опрацьовує проблематику держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України «Прикладні аспекти дослідження словникового складу мов в контексті міжкультурної комунікації» (код держреєстрації 0109U008186).

Об'єктом дослідження є російські і вірменські стійкі компаративні звороти як особливі одиниці фразеологічних систем порівнюваних мов.

Предметом вивчення постають мовні та мовленнєві структурно-семантичні особливості компаративних одиниць як виразники національно-специфічної інформації у російській і вірменській мовних картинах світу.

Мета дослідження - встановити закономірності утворення та систематизувати лінгвокультурологічні особливості російських і вірменських стійких компаративних одиниць на основі їх зіставного аналізу.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

- окреслення логіко-гносеологічної природи, лінгвістичного статусу та структури порівняння як особливого виду мовної діяльності;

- встановлення структурно-граматичних особливостей вираження порівняння в російській і вірменській мовах;

- систематизація образно-конотативних характеристик стійких компаративів на тлі інших способів мовної метафоризації;

- визначення основних типів міжмовної семантичної кореляції СКО на матеріалі російської та вірменської мов;

- виявлення специфіки семантико-ідеографічної репрезентації стійких компаративних одиниць у російській і вірменській мовних картинах світу;

- висвітлення своєрідності спонтанних образних асоціацій при формуванні російських і вірменських компаративів на основі результатів психолінгвістичного експерименту.

Матеріалом дослідження слугувала робоча картотека російських і вірменських стійких компаративних одиниць, що містить 1524 російських і 1272 вірменських прикладів. Основу картотеки склали лексикографічні джерела російської та вірменської мов, а також фрагменти з текстів художньої літератури. Для психолінгвістичного експерименту використано результати опитування: всього 14239 відповідей-реакцій на стимули порівняння (7700 - від носіїв російської мови і 7639 - від носіїв вірменської мови).

Методи дослідження зумовлені метою і завданнями роботи. Основними методами аналізу є зіставний, структурно-типологічний та описовий, за допомогою яких встановлено й описано спільні та відмінні риси у структурі та семантиці стійких порівнянь російської та вірменської мов. Лінгвокультурологічний аналіз використано для системного вивчення взаємовпливу мови і культури, яскравими виразниками чого є стійкі компаративи. Елементи концептуального аналізу дозволили обґрунтувати особливу роль стійкої компаративної одиниці у процесах вербалізації ментальних стереотипів і визначити на цій основі національну специфіку мовного вираження компарації у різних концептуально-семантичних групах стійких порівнянь зіставлюваних мов. Кількісний аналіз дозволив об'єктивувати дані про ступінь репрезентативності виявлених структурно-семантичних особливостей СКО у російській і вірменській мовах. Використання методики вільних смислових асоціацій у процесі проведення психолінгвістичного експерименту дало можливість визначити суттєві функціонально-культурологічні особливості стійких компаративних одиниць на рівні оперативної мовної пам'яті реципієнтів.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що у ній вперше на матеріалі російської та вірменської мов: 1) здійснено теоретичне узагальнення основних понять, пов'язаних із визначенням логіко-гносеологічної та лінгвістичної природи стійких компаративних одиниць; 2) описано найважливіші структурно-семантичні особливості вираження порівнянь у зіставлюваних мовах; 3) представлено системний опис особливостей семантичного наповнення різних груп стійких компаративних одиниць двох різноструктурних мов в аспектах лінгвокультурології та зіставної лінгвістики; 4) встановлено своєрідність психолінгвістичних асоціативно-змістових реакцій при утворенні компаративів у російській і вірменській лінгвокультурах.

Теоретичне значення роботи вбачається у розширенні та поглибленні наукових уявлень про стійкі компаративи як особливі одиниці мови й об'єкт лінгвокультурологічних досліджень. Комплексне порівняльно-типологічне дослідження стійких компаративних одиниць двох неспоріднених мов є певним внеском у теорію зіставного, загального мовознавства, етнолінгвістики, фразеології, лінгвокогнітології, психолінгвістики, міжкультурної комунікації та інших суміжних наукових галузей. Опрацьована система принципів зіставного аналізу стійких порівнянь збагачує методику порівняльних досліджень і може використовуватися під час вивчення інших споріднених і неспоріднених мов.

Практичне значення дослідження полягає у можливості його використання в навчальному процесі під час підготовки лекцій і семінарів із загального та порівняльно-типологічного мовознавства, фразеології, стилістики російської та вірменської мов (розділи «Стилістичний синтаксис», «Стилістичні фігури мови й мовлення», «Стилістична семантика» тощо), у розробці спецкурсів і спецсемінарів із лінгвокультурології та міжкультурної комунікації, у науково-дослідній роботі студентів та аспірантів. Отримані результати є цінними для лексикографічної практики, зокрема використовуватися під час укладання словників стійких порівнянь російської та вірменської мов.

Апробація роботи. Основні положення дисертації обговорювалися на восьми наукових і науково-практичних конференціях, у тому числі на трьох міжнародних: «Новітні обрії розвитку германської та романської філології» (Запоріжжя, 2007), «Мови і світ: дослідження та викладання» (Кіровоград, 2008), «Мова і світ» (Ялта, 2009); на двох всеукраїнських: «Актуальні проблеми сучасної компаративістики» (Бердянськ, 2007), «Іноземна філологія у XXI столiттi» (Запоріжжя, 2008); а також на щорічних наукових конференціях Класичного приватного університету (Запоріжжя, 2006-2008).

Публікації. Проблематику дослідження висвітлено у 9 публікаціях, 5 з яких надруковано у спеціалізованих виданнях ВАК України.

Структура й обсяг роботи визначені її метою і завданнями. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків до кожного розділу, висновків, додатків, списку використаної літератури - теоретичних джерел (287 позицій), лексикографічних джерел (14 позицій), джерел ілюстративного матеріалу (44 позицій). Загальний обсяг роботи - 280 сторінок, основний текст - 203 сторінки. Додаток містить 10 таблиць з кількісними даними, 2 анкети та словник стійких компаративних одиниць російської та вірменської мов.

Основний зміст дисертації

У Вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, сформульовано мету та завдання дисертації, вказано матеріал і методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну цінність роботи, висвітлено форми апробації результатів дослідження.

1. У першому розділі «Стійкі компаративні одиниці як лінгвістичний феномен» запропоновано теоретичне обґрунтування основних положень дослідження, характеристику понятійного апарату, висвітлено питання, пов'язані з природою, моделюванням, стилістичними та конотативними характеристиками мовної компарації. Основну увагу приділено структурно-граматичним особливостям вираження СКО у російській і вірменській мовах.

1.1. Порівняння розглядається як одна з форм пізнання, що відіграє важливу роль в осмисленні навколишнього світу. Це найдавніший вид інтелектуальної діяльності, що передує лічбі (Е. Сепір). Виділяються три аспекти порівняння: гносеологічний (порівняння як засіб або процес пізнання), логічний (порівняння як логічна модель побудови ментальних структур) і лінгвістичний (порівняння як особлива мовна структура). Інтелектуальна операція порівняння універсальна та знаходить у всіх мовах певне вираження, проте було б помилковим ототожнювати розумове і мовне порівняння. Пізнавальна цінність порівняння полягає не тільки у встановленні відношень тотожності та відмінності між порівнюваними об'єктами, але і в характеристиці одного з порівнюваних об'єктів. «Порівняти - означає висловити своє ставлення, «оцінити», «виміряти», керуючись нашими відчуттями і нашими пристрастями» (С.О. Карцевський). Відповідно, мовне порівняння об'єднує одночасно дві функції - пізнавальну й емоційно-оцінну. Порівняння зумовлене не тільки роботою людського мозку, але і психіки загалом, що залучає до цього процесу всі компоненти психо-інтелектуальної діяльності. На основі цього виникають індивідуальні та національно зумовлені відмінності порівняльних операцій, що виражається у мові. Наприклад, про кругле може порівнюватися з різними уявленнями: круглий як сонце, місяць, земна куля, м'яч, кавун, гарбуз, глобус, циферблат тощо. Для російської мови характерною буде асоціація круглого предмета з млинцем, для вірменської - з гатою, теж національним мучним виробом.

1.2. З погляду функціонування, регулярності, відтворюваності, а також когнітивно-мовної пам'яті загалом, порівняння поділяємо на стійкі (рівень мови) та вільні / нестійкі (рівень мовлення). Поняття стійкості належить до фундаментального параметра для фразеологічної теорії. Проте не завжди стійкість пов'язується з однаковою відтворюваністю компонентів фразеологічних одиниць. Це положення повністю може застосовуватися і до СКО, про що свідчить варіативність їх компонентів, пор.: рос. метаться как загнанный/затравленный зверь; бросаться как цепная/бешеная собака; бежать/лететь/мчаться/нестись как угорелый і вірм. ????????? ??? ??????/ ????? `досл. ходити/дивитися ніби заблукав';????? /??? ??? ????????? `досл. кидатися як орел/собака'.

1.2.1. По-різному визначається лінгвістичний статус таких компаративних зворотів. Так, одні мовознавці зараховують їх до фразеологізмів (Ю.Ф. Прадід, В. Фляйшер, Т.З. Черданцева та ін.). Для В.М. Огольцева та інших вчених, навпаки, стійкі порівняльні звороти - це особливий шар фразеології у вираженні змісту культурологічної інформації. Так, власне російськими слід визнати СКО типу как сирота казанская, как у тещи на блинах, как Мамай прошел, как осиновый лист та інші, які цілком сприймаються як семантично достатні без основи порівняння. Ідучи за К.І. Мізіним, СКО віднесено до периферії фразеології, оскільки в них основа порівняння вживається здебільшого у своєму прямому значенні.

1.2.2. Вербалізація національних способів вираження компаративного відображає дві взаємозумовлені сутності: універсальність та ідіоетнічність. Перша знаходить вираження на структурно-синтаксичному рівні СКО, що постає ідентичним навіть для різноструктурних мов; друга - на рівні лексико-семантичного наповнення універсальних моделей СКО. Наприклад, росіяни, українці, поляки, французи, італійці та багато інших народів вживають для вираження ідеї подібності порівняння як дві краплини води; чехи, словаки, болгари, угорці та ін. - як два яйця; англійці - як дві горошини тощо (Ю.П. Солодуб). У вірменській мові для цього використовується СКО ????? ??? ???? ????? `досл. подібний як два шматочки одного яблука'.

У структурному плані за основу в дослідженні взято чотирискладову модель компарації: суб'єкт порівняння + основа порівняння + порівняльний сполучник + образ-еталон, яка охоплює необхідний мінімум, що визначає сутність порівняння, і символічно виражається формулою: А - С-m B, де А - референт, суб'єкт (компарант) порівняння (предмет або явище, що порівнюється); B - об'єкт порівняння, або еталон (те, з чим порівнюють), С - основа (ознака) порівняння; m - формальний показник (модус, конектор) порівняння. Компоненти А і С можуть бути імпліцитними або експліцитними. Ступінь експліцитності порівняльного відношення є пропорційним до ступеня розгортання синтаксичної конструкції і залежить від того, яка кількість членів логічної формули порівняння отримує словесну реалізацію (Т.А. Туліна). Імпліцитність найчастіше стосується компонента С, що пояснюється тим, що ця ознака присутня у колективній свідомості та зрозуміла мовцям. Пор: рос. как снег - белый, как дуб - крепкий, как бревно - лежит, как коза - прыгает; вірм. ?????? ??? `як гата '- круглий, ??? ??? `як змія' - розумний, ??????? ??? `як дитина' - радіє. Компонент А також може випускатися: рос. (дождь) льет как из ведра; (волосы) мягкие как пух; вірм. ?????? ???? ??? ?????? ????? `досл. (волосся) м'яке як вовна'; (???????) ?????? ? ?????? ??? `досл. (погляд) пече як кропива'. На відміну від основи порівняння, суб'єкт порівняння не завжди традиційно закріплюється і має певні лексико-семантичні обмеження.

1.3. Структурно-граматичні особливості вираження СКО у російській і вірменській мовах визначено на основі 760 російських і 563 вірменських прикладів СКО з різних текстів художньої літератури. Досліджуваний матеріал підтверджує, що синтаксичні засоби вираження компаративності мають перевагу в російській мові (92%, або 700 прикладів з 760 проаналізованих). З них найчастіше зустрічається сполучник как, який складає 91,2%. Усі інші сполучники є малопродуктивними. Головним морфологічним способом вираження ідеї порівняння є форма іменника в орудному відмінку типу рос. нос крючком, стоять столбом, парить орлом тощо: Дед столбиком стоял у стены (Ю.М. Тинянов); Фонари горят бусинами (М.П. Булгаков). Наступним за частотою морфологічним способом порівняння є прикметники з доповненням у знахідному відмінку з прийменниками с, в/до - величиной с теленка, пьяный в дугу або пьяный до чертиков: Ну пьян человек, пьян до чертиков и будет пить запоем еще неделю (Ф.М. Достоєвський). До лексико-семантичних засобів вираження компаративності належать слова, значення яких містить вказівку на операцію порівняння: дієслова (напоминать, походить), прикметники (похожий, подобный), а також іменники (типа, цвета). Наприклад, рос. Дворы напоминали склады декораций (К.Г. Паустовський); Стол, за которым работал Ипполит Матвеевич, походил на старую надгробную плиту (І.А. Ільф, Є.П. Петров).

У вірменській мові порівняльні відношення виражаються переважно прийменниками та післяйменниками ?????? `як': ?????? ???? ??? ????????? ??????? ????? ????? ?????? ?? ?????? `досл. - Зелені гори Гегам і Арагац приймуть тебе як батьки' (О. Туманян); ????? `як': ??????? ????? ?????? ??????????? ??????? ???, ????? ?????? ???? ????? ??????? `досл. - Під бровами очі горіли зі злістю, як гора Лалвар наприкінці осені' (О. Туманян). Відповідно до особливостей вірменської граматики вказані засоби компаративності належать до синтаксичних, які також переважають (97%). Найчастотнішим постає післяйменник ??? `як', який становить 50,8% усього досліджуваного матеріалу. Найменш продуктивними виступають архаїчні прийменники: ????, ????, ???? `як' (0,9%). Вірменські порівняльні конструкції оформлюються також модальними словами ??????, ????, що російською мовою передаються як: точно, (как) будто, словно:?????? ???? ?? ????? ?????? ???? ??????? `досл. Ніби птах сіла у гущавині лісу' (А. Бакунц); ???? `ніби': ??????????? ?????? ???? ?????????? ?? ?????? ??? ??????? ??? `досл. - Каміння Какаваберда ніби ожило і розмовляло з археологом' (А. Бакунц). СКО з модальними словами охоплюють усього 3% досліджуваного матеріалу.

1.4. З позицій стилістики все різноманіття СКО розподілено за двома типами: образні й безобразні, пор.: рос. Эта девушка красивая, как ее мать // Эта девушка красивая как фея. Образне порівняння відрізняється метафоричною семантикою компаративної частини. СКО характеризуються тим, що в них порівняльний компонент - носій образу - виступає як еталон приписуваний суб'єкту якості або ознаки, внаслідок чого весь зворот набуває узагальнювально-метафоричного значення. Порівняння, як і метафора, характеризує об'єкт шляхом виявлення подібності, тому порівняння й метафори виступають потенційно співвідносними у значенні розумового процесу; в цьому криється головна проблема визначення метафори як скороченого порівняння або, навпаки, розуміння порівняння як розширеної метафори. Якщо в звичайному слові акт найменування є ототожненням цього предмета з класом предметів на підставі притаманних для них ознак, то в метафоричній назві конкретний предмет ототожнюється з класом предметів, спираючись на неіснуючу ознаку (В.М. Огольцев). Це стосується і СКО, змістовну основу яких складають лексеми, змінювані семантичні перетворення у складі компаративної конструкції. Тому порівняння, побудовані на уподібненні предметів різних класів, є метафоричними за своєю природою. На думку О.О. Потебні, «… у розвитку думки і мовлення образне порівняння - більш давнє, ніж безобразне, і завжди передбачається ним». Отже, порівняння розглядається як когнітивна операція (У. Еко), що бере участь у формуванні метафор у їх фразеологічному вживанні: рос. как труба иерихонская - иерихонская труба, как медведь (сильний) - медведь. Пор.: вірм. ??? ?? ??? ?? ??? - ??? ?? ??? `як півтори п'яді' (дуже короткий, низькорослий), ??? ?? ????? `як кавказька вівчарка - кавказька вівчарка' (дуже великий). Стійкі метафоричні (образні) порівняння є безпосереднім об'єктом реферованого дослідження.

1.5. У семантичній структурі СКО конотативний компонент значення є провідним і вказує на стійкі ознаки, які втілюють прийняту в певному мовному колективі оцінку відповідного предмета чи явища дійсності. Наприклад, з колоративом жовтий у багатьох мовах асоціюється негативна конотація хворобливості, смерті тощо. Категорія оцінки пов'язана з категорією експресивності, тому іманентною властивістю СКО можна вважати їх експресивність, яка полягає у здатності виражати емоції. Один і той же образ, що лежить в основі СКО, зумовлює можливість різної інтерпретації його значення, що демонструється при зіставному описі стійких порівнянь у різних мовах: фітонім огурец у російській мовній культурі пов'язується з поняттям здоров'я, бадьорості, свіжості (рос. свежий как огурчик), для вірменської мови - це втілення невігластва (??? ?? ????? `досл. як огірок'). Отже, конотативно-оцінна семантика стійких порівняльних зворотів пов'язана з лінгвокультурологічними особливостями вираження національного характеру, виявленням національно-мовних лакун.

2. Другий розділ «Лінгвокультурологічна інтерпретація стійких компаративних одиниць російської та вірменської мов» присвячено встановленню національно-мовних особливостей і своєрідних «лінгвокультурних відстаней» між порівнюваними у дисертації мовними картинами світу на основі семантико-типологічного опису СКО двох мов.

2.1. Сучасні лінгвісти картину світу визначають як глобальний образ світу, що лежить в основі світосприйняття. Мовна картина світу формує ставлення людини до світу, що відображається в особливостях вербалізації найбільш значущих концептів. Цим пояснюються і відмінності в конструюванні мовних картин світу, коли одне і те ж поняття отримує різний мовний образ, зокрема на рівні компарації: з березою росіяни порівнюють дівчину, а литовці - юнака; струнка дівчина в українській культурі може порівнюватися з тополем (укр. тополя належить до жіночого роду), тоді як для росіян - це втілення юнака. У вірменській мовній культурі образ дівчини, переважно, асоціюється з місяцем, а юнака - з вогнем. Культурно зумовленими виступають і інші універсальні цінності. Так, поняття краси в різних її проявах у вірмен порівнюється з горою Арарат, у росіян - з річкою Волга, в українців - з Дніпром або Карпатськими горами і т.д. Отже, не система буквальних значень, а національно-специфічна периферія становить найбільший інтерес для лінгвокультурології та дослідження мови у її найвищій іпостасі - як «дому духу народу» (О.О. Корнілов). Відповідно, лінгвокультурологія взаємодіє також з концептуальним аналізом, що передбачає дослідження спільного та відмінного в концептуальному членуванні дійсності як результаті пізнавальної діяльності людини.

2.2. У лінгвокультурології концепт - це оперативна одиниця ментального рівня, що вербалізується у слові, словосполученні або фразеологізмі та відіграє роль стрижневого елемента в картині світу. Взявши свій початок від понять, концепт проходить крізь «сито етнопсихологічної оцінки, поєднуючись з лінгвокультурною, і перетворюється на етносоціолінгвістичний феномен» (А.М. Приходько). Свідомість соціуму систематизує концепти в національно-ментальні системи - концептосфери. Кожна концептосфера наділена своїми специфічними константами, які відрізняють національні культури і мови. Так, для російської концептосфери визначальними є такі національні константи, як Русь, матушка Россия, Волга, береза, рябина, лебедь, богатырь, квас, сарафан тощо. До переліку вірменських національних концептів входять: Вірменія-Мати, гора Арарат, гранат, виноград, чинара, кочарі (танок), хаш (їжа), тан (напій), чуха, архалох (одяг), Давид Сосуньский і т.д. Подібні колоритні концепти, а також ознаки, якими супроводжується їх вживання, відіграють помітну роль у формуванні стійких компаративних одиниць, утворюючи стрижневі образи-еталони з особливою прототипічною семантикою.

2.3. Образи-еталони є джерелом поповнення конотативної зони мови і тими орієнтирами, за якими ми пізнаємо націю та притаманну їй систему порівняльних «вимірювань». Культурологічно поняття образу-еталона перетинається і виростає з таких категорій, як символ, стереотип, прототип, образ, які також містять вказівку на досвід десятків поколінь, відображений у мові. Природний перетин зазначених понять ускладнює їх чітке термінологічне розмежування. Символи становлять ядро культури (Ю.М. Лотман) і відображають глибинні пласти національної пам'яті. Асоціацією із працьовитою людиною в російській і вірменській мовах слугує образ бджоли (рос. трудолюбивая как пчела), тоді як у німецькій мові це ж поняття порівнюється з щуром, у казахській - з павуком тощо. Щодо стереотипу, то це загальноприйнятий зразок чого-небудь, а еталон, на думку В.М. Телії, - також певний стереотип, але його особливістю є компараційний ланцюжок, завдяки якому сприймається «міра»: ліворуч завжди знаходиться певна властивість, а праворуч - якась сутність семіотичної природи. Останнє означає, що певні ознаки образів-еталонів можуть набувати рис стереотипів, тобто соціальних імперативів і культурологічних приписів. Стереотипи вважаються гіперонімами щодо прототипів: прототип розглядається як найбільш типовий зразок, а стереотип - як репрезентація, реалізована в прототипах. Прототипи, будучи колективними чуттєво-психологічними образами певних реалій дійсності (Е. Рош) на рівні «колективного несвідомого» (К. Юнг), слугують «донорами» для тих концептів, які відіграють роль образів-еталонів у компаративних відносинах. Так, для вираження поняття здоров'я росіяни використовують СКО здоров как бык, українці - здоровий як бугай, чехи - zdravy jako rys `досл. здоровий як рись', німці - gesund wie ein Fish `досл. здоровий як риба' тощо. Вірмени порівнюють здоров'я людини з редискою: ????? ??? ????? `досл. здоровий як редиска'. Перетворення дійсності нерідко призводить до випадання первісних асоціацій, а іноді і самих реалій (пор.: рос. (как) иерихонская труба; тришкин кафтан; как Мамай прошел). Унаслідок чого сучасний соціум ще зберігає значення, приписуване звороту, але вже не знає причини появи основи порівняння.

2.4. Проблема встановлення основних типів міжмовної семантичної кореляції СКО залишається відкритою для зіставного мовознавства. Дисертація спирається на найбільш просту й у певному сенсі універсальну класифікацію, коли все різноманіття семантичних кореляцій зводиться до трьох основних типів: 1) повний збіг (еквівалентність); 2) частковий збіг (відповідність з можливими структурно-семантичними включеннями чи перетином компонентів); незбіг (безеквівалентність). Еквівалентними вважаються такі одиниці, між якими встановлюється відношення тотожності: рос. голова круглая как арбуз = вірм. ???????? ??? ???? ?????; рос. красный как кровь = вірм. ????? ??? ??????. Міжмовними фразеологічними аналогами визначено кореляти, що виражають однакові значення, але характеризуються відмінністю або наближеною подібністю внутрішньої форми, яка не змінює при цьому їх загального сигніфікатівно-денотативного змісту й оціночної конотації: рос. голова гладкая как колено // вірм. ??????? ??? ????? ????? `досл. голова гладка як дзеркало'; рос. нервы натянуты как струна // вірм. ????? ??? ?????? `досл. нерви як лук (стріла)'; рос. красный как маков цвет // вірм. ??????? ??? ?????? `досл. червоний як пелюстки гвоздики'. Безеквівалентні СКО співвідносяться з позначенням специфічних (лакунарних) для певної культури реалій: рос. синий как василек; бить как сидорову козу, держаться гоголем; попасть как кур во щи; вірм. ??????? ??????? ??? ????? `досл. зелений як схили Арагаца'; ????? ??? ??? ??????? `досл. синій як озеро Севан'; ????? ??? ?????? `досл. червоний як туф' тощо. На відміну від безеквівалентної лексики, СКО дають розгорнуте уявлення про національну специфіку реалій, включають їх до культурних сценаріїв і відображають когнітивно-історичну динаміку процесу компарації, а також іншу фонову інформацію. Так, вірменське порівняння ????? ???? ?????? ???? ???? `досл. дивитися як турок на свинину' вживається для визначення ненависного погляду і пов'язується зі звичаєм мусульман не їсти свинини, що зафіксовано у Корані.

На практиці між виділеними типами відповідностей не завжди можна провести чітку межу, що відображає справжню природу мови як багатопланової синергетично організованої системи.

3. Третій розділ «Семантична репрезентація стійких компаративних одиниць у російській і вірменській мовах» являє собою досвід цілісного зіставного аналізу СКО порівнюваних мов для визначення ступеня їх спільності та відмінності у межах встановлених типів міжмовних семантичних корелятів.

3.1. Порівняння наявних семантико-ідеографічних і концептуально-тематичних класифікацій лексики та фразеології свідчить, що угруповання ФО і СКО компактніші на тлі лексики, оскільки вони: а) позбавлені номінативної функції, висловлюючи конотативно-оцінну інформацію; б) є розчленованими у семантичному відношенні утвореннями. Для встановлення кількісних і якісних (змістових) особливостей різних типів семантичних відповідностей російських і вірменських СКО запропоновано семантико-ідеографічну класифікацію аналізованих компаративів. Базовою класифікаційною ознакою постає ліва частина порівняння, що містить основу і суб'єкт порівняння. Права (образна) частина порівняння виступає параметром визначення виду і ступеня семантичної кореляції порівнюваних стійких компаративів і встановлення кількості еквівалентних, аналогових або безеквівалентних компаративів у кожній групі стійких порівнянь.

3.2. У результаті аналізу 2796 прикладів СКО російською та вірменською мовами виділено вісім ідеографічних груп порівняльних зворотів: 1) зовнішність людини (рос. глаза красные как у рака, вірм. ?????? ??????? ??? ?????? ??????? ??? `досл. очі почервоніли як нирки барана', рос. глаза как смородины, вірм. ?????? ???? ?? ?????? ????? `досл. очі як чорні ягоди винограду'; рос. волосы (мягкие или черные) как соболиный мех, вірм.???? ?????? ????? `досл. як папаха турка'; рос. брови как нарисованные, вірм. ?????? ?????? ????? (????? ??????) `досл. брови як арки' - тут підкреслюється краса одного з стародавніх східних архітектурних елементів: ?????? ?????? ?????? ???????? ?????, ?????? ?????, ?? ??? ????? ????? ??? ????? `досл. Красуня Єревана з бровами як арки, я точно знаю, що ти покохаєш мене' (пісня з х/ф «Перша пісня любові»); рос. лицо (круглое) как блин, вірм. ????? ??? ?? ???? ???? `досл. обличчя кругле як гата' - в обох випадках з негативною оцінкою; рос. ноги как у цапли, вірм. ?????? ??? ??? `досл. ноги як у віслюка', рос. нос как картошка, вірм. ???? ??? ?? ????? `досл. ніс як долма' (долма - національна страва у вигляді загорнутого у виноградний лист м'яса баранини або яловичини); 2) внутрішній світ і риси характеру: рос. злой, завистливый, невыносимый, упрямый, сильный, здоровый, изворотливый как черт тощо, вірм. ???????? ?????? ?????? `досл. хитрий як біс', ?????? ????? `досл. як той, що дурить сатану'; рос. жадный как медведь до меда, вірм. ????? ????? ?????? ?????? ??? ???????? `досл. їсти жадібно, як шовкопряд їсть листя шовковиці'; рос. ленивый как байбак, как сурок, тюлень, вірм. ??? ??? ????? `досл. лінивий як пес'; рос. застенчивый (стеснительный) как красна девица, вірм. ??????? ?????? ?????? ????? `досл. сором'язливий як лісова косуля'; рос. гордый как поляк, как петух, вірм. ????? ?????? ??????? `досл. гордий як гора'; 3) фізичні характеристики людини: рос. крепкий как кремень, могучий как богатырь, вірм. ???? ??? ???? `досл. могутній як смерть', рос. худой как копченая стерлядь, как вобла, как дохлая кляча, вірм. ????? ?????? ???? ????? `досл. як оселедець з озера Ван', ???? ???? ???? `досл. ніби ковтнув голку', рос. уставший как лошадь, вол, вірм. ??? ?? ???? ????? `досл. ніби впав з віслюка'; 4) спілкування, поведінка та вираження емоцій: рос. говорить (молоть) как белены объелся, вірм. ???? ?????? ??? ????? ??? `досл. базікати як людина, яка з'їла лобіо (квасолю)'; рос. орать как оглашенный, как резаный, как свинья недорезанная, вірм. ?????? ???? ???? ?????? `досл. верещати ніби облили вогнем', рос. реветь белугой, вірм. ??? ??? ???? `досл. ревти як віслюк'; рос. сидеть как засватанный, как король на именинах, как именинник, вірм. ???? ???? ????? ???? ???? ???? `досл. сидіти ніби батьківський килим застелений під тобою'; 5) вміння та здібності: рос. петь как соловей, как канарейка; вірм. ??????? ??? ????? `досл. співати як бюльбюль' - птах з чарівним голосом з вірменських народних казок; рос. писать как курица лапой, вірм. ???? ?? ?????? ??????? ??? `досл. писати як воронячими кігтями'; 6) кольорове сприйняття: рос. белый как снег, вірм. ?????? ?????? ??? ?????? `досл. білий як старий Масис' - головний символ Вірменії, включений до герба держави, вершина гори Арарат, яка цілий рік вкрита льодовиком; рос. красный как кумач, морковка тощо, вірм. ?????? ?????? ???? `досл. червоний як гранат', ?????? ??????????, ?????? ???? `досл. червоний як туф' - різновид каменю червоно-рожевого кольору, який цінується у Вірменії. Єреван збудований з туфу; рос. синий как васильки, как озеро Байкал, вірм. ????? ????? ??? ??????? `досл. синій як квітка льону', ??????? ?????? ????? ??? `досл. синій як озеро Севан'; рос. черный как галка, как тушь, как ночь, вірм. ?? ?????? ?????? `досл. чорний як сурма' - поширений на Сході засіб жіночої косметики, ?? ?????? ????????? `досл. чорний як оливки', ?? ?????? ?????? ?????? `досл. чорний як онікс' - гірська порода, поширена у горах Вірменії; 7) смакове сприйняття: рос. кислый как клюква, вірм. ??? ???? `досл. кислий як нестигла слива'; рос. горький как хрен, перец, редька, вірм. ??? ???? `досл. гіркий як зміїна жовч', рос. сладкий как мед, сахар, а також как (первый и т.п.) поцелуй, как поцелуй ребенка, вірм. ???? ????? `досл. як квітка ладану', ?????? `нектар', ????? `набат', ?????? `шербет', ????? `абрикос', ???? ???? `гранатове вино'; пор.: ?? ?? ????????? ?????, ????? ? ???? ???? ????? `досл. вода моєї батьківщини - солодка як гранатове вино' («Дживані», народна пісня)); 8) абстрактні поняття і дії з ними пов'язані: рос. жизнь как (долгая) дорога, как песня, как сказка, как мука тощо, вірм. ??? ???? ????? ????? ??????? `досл. життя довге як вода'; рос. любить как душу, вірм. ?? ?? ???? ?????? `досл. любити, ніби перетворитися на мед з маслом'; рос. быть похожим, одинаковым как две капли воды, как близнецы-братья, как два сапога пара, вірм. ????? ?????? ????? `досл. як пара черевиків'; как птицы одного гнезда, ???? ???? ???? `досл. ніби злетіли з одного носу'; рос. мало как кот наплакал, вірм. ???, ??? ?? ??? ??? `досл. мало як пташиного молока'; рос. много (тесно), что яблоку негде упасть, вірм. ???? ?????? ??? ???? `досл. голці ніде впасти'; рос. (исчезнуть, пропасть) как будто корова языком слизала; рос. беречь как зеницу ока, вірм. ????? ????? ??? ????? `досл. (зберігати, берегти) як у жмутку малини'; рос. (просто, легко) как калач испечь, вірм. ????, ???? ??? ?? ????? `досл. легко ніби (приготувати) хліб з сиром'.

3.3. У кількісному відношенні найчисельнішими виявилися 1, 2, 3 і 6 виділені групи, що містять загалом 2302 приклади з обох мов. Цей показник є важливим для визначення семантичних векторів компарації та продуктивності ознак порівняння.

Основну кількість порівнюваних СКО в обох мовах становлять аналогові відповідності: російських прикладів - 56,4% (860 одиниць), вірменських - 43,6% (552 одиниці). Еквівалентними є 34,3% (522 одиниці) російських і 41,2% (522 одиниці) вірменських зворотів. Значно меншою є група безеквівалентних стійких компаративних одиниць: 9,3% (142 одиниці) на матеріалі російської та 15,2% (193 одиниці) - вірменської мов.

3.4. Змістове наповнення СКО підтверджує думку про те, що переважна більшість прикладів як у російській, так і у вірменській мовах - це звороти антропоморфної семантики. Своєрідність наповнення семантико-ідеографічних груп СКО визначалася включенням до складу зворотів національно- специфічних еталонів порівняння - образів, предметів і явищ дійсності, що набули особливого ціннісного маркування. Це назви типових для етносу представників тваринного та рослинного світу, географічних об'єктів і кліматичних ознак, предметів домашнього вжитку, національних сільськогосподарських і музичних інструментів, національних страв і напоїв тощо. Окремо виділяються асоціативні ряди власних імен як образної частини порівнянь, які відсилають до відомих у соціумі фольклорних, міфологічних, літературних персонажів, історичних героїв: рос. Елена Прекрасная, Иван Царевич, вірм. ??? ??????? `досл. як прекрасний Ара' - міфологічний цар з чарівною зовнішністю; рос. сильный (бесстрашный) как Илья Муромец, вірм. ???????? ????? ??? `досл. сильний як Давид Сасунський'; рос. злой как Кощей Бессмертный, Серый Волк; трудолюбивая как Золушка; хитрая как Лиса Патрикеевна; вірм. ??? ?????? ??? `як Хоробрий Назар' - у енантиосемічному значенні; ???? ????? ????? `досл. як лінива Хурі' - персонаж з вірменської народної казки тощо.