Специфічні риси СКО порівнюваних мов виявляються переважно на рівні еталонів порівняння, що найбільш яскраво демонструють особливості асоціативної метафоризації, а отже - національної культури загалом.

4. У четвертому розділі «Психолінгвістичні особливості утворення компаративних одиниць у російській і вірменській мовних культурах» викладено результати вільного асоціативного експерименту, який демонструє своєрідність формування порівнянь на рівні мовної компетенції.

4.1. Вільний асоціативний експеримент як психолінгвістичний метод дозволяє виявити актуальні для мовця психосемантичні зв'язки, які керують мовною свідомістю. Компаративні одиниці в цьому сенсі активно використовуються для встановлення національної специфіки лінгвокультур. Робочим матеріалом експерименту слугували анкети, що містять слова-стимули антропологічної семантики, на основі яких групам опитаних запропоновано утворити порівняльні звороти для опису зовнішності і внутрішніх якостей людини. Експеримент проведений серед студентів російського відділення Запорізького національного університету та на факультеті вірменської філології Єреванського державного університету (по 100 осіб у кожній мовній групі) у 2007 році. У результаті проведення двох серій експерименту (для встановлення змістових реакцій на зовнішність людини і її внутрішні якості) отримано 14239 відповідей, з них 7700 - від представників російської та 7639 - вірменської мовних культур.

4.2. Узагальнення відповідей свідчить про те, що порівняння зовнішності людини носіями обох мов співвідноситься з 13 різними групами об'єктів дійсності. Найбільшу кількість відповідей в обох групах реципієнтів становлять асоціації з артефактами: для росіян - 31,2%, для вірмен - 21,1%. Представники вірменської мови частіше асоціюють зовнішність людини з живою природою (25%); для росіян цей показник становить 16,4%. Значну частину відповідей в обох групах опитаних становлять асоціації, пов'язані з флоролексемами: 13,9% відповідей росіян і 15,6% - вірмен. Російськомовні анкетовані частіше використовують асоціації з групами людей (11,2%), пор.: у вірмен це 9,6%, а також з фольклорними персонажами, відомими особистостями (5,6% відповідей у носіїв російської і 3,8% - вірменської мов). У вірмен частіше зустрічаються асоціації з природними об'єктами (9,2%). Непродуктивними є семантичні асоціації з такими реаліями, як знаряддя праці, природні матеріали, де частотність не перевищує 1,5% для кожної групи реципієнтів.

4.3. Для характеристики внутрішнього світу людини реципієнти використовували 10 груп реалій, які неоднаково продуктивні в обох групах опитаних. Так, носії обох мов найбільш часто використовують асоціації з тваринним світом (34% відповідей російською мовою та 33% відповідей вірменською мовою). Реалії, що вказують на певні групи людей, також охоплюють значну кількість порівнянь: 28% у носіїв російської та 29% у носіїв вірменської мов. Носії російської мовної культури набагато частіше, ніж вірмени, вживають асоціації з артефактами (11%), з фольклорними, міфологічними персонажами, відомими особистостями (10%) і з людьми певної професії (8%). А у носіїв вірменської мови частіше зустрічаються асоціації з природними об'єктами (10%) і явищами (6%).

4.4. Аналіз даних двох серій експерименту дозволив виділити найбільш частотні образи, за допомогою яких представники російської та вірменської лінгвокультур порівнюють зовнішність і характер людини. Для росіян, зокрема, - це образ собаки (добрый, злой, уставший, покорный как собака, глаза умные как у собаки тощо), для вірмен - ішака (віслюка) тощо. Серед відповідей вірмен простежується перевага біблійних асоціацій, зокрема з образом ягняти, вівці: вірм. ????? ??? `досл. як боже ягнятко' для змалювання невинності і доброти. Визначальними з погляду національно-мовної інформативності виявилися також компаративні асоціації: а) з рослинним світом - найбільш продуктивним у носіїв російської мови є образ берези (символ молодих жінок); для вірменської мови - це чинара, а також верба (уособлення смутку і скромності в культурах багатьох східних народів); б) з образами артефактів (рос. губы пухлые как вареники, вірм. ???????? ????? ??? ????? ???? `досл. голос дзвінкий як звук дудука'); в) з назвами людей за різними ознаками. Більш вживаними для представників обох культур є такі образи, як мама, дитина. Образ невестки (уособлення мовчазності, скромності, покірності) відзначений як найуживаніший у носіїв вірменської мови. Чимало порівнянь побудовано на асоціаціях за національною ознакою (нос как у армянина, грузина, русской тощо). Окремо виділяється група з назвами фольклорних, історичних і літературних персонажів (рос. Колобок, Илья Муромец, Баба Яга, Кощей Бессмертный; вірм. ???? ????? `Торк Ангех' (міфічний герой), ??? ????? `Хоробрий Назар', ?????? ?????????? `богиня Анахіт' тощо).

4.5. Активними виявилися як стійкі (стереотипні), так і оказіональні (нестереотипні) порівняння, що переважають у носіїв російської мови і відображають здебільшого вікові інтереси опитаних: ноги длинные как у Бритни Спирс, сильный как Шварценеггер, богатый как Билл Гейтс, усы как у Якубовича, рот маленький как пуговица, как у японской куклы і т. п.

4.6. Найбільша кількість емоційно забарвлених порівнянь пов'язана з такими словами-стимулами, як очі, голос і губи, що традиційно є об'єктом поетичних метафор і порівнянь. У змалюванні внутрішніх якостей людини простежується перевага змістових реакцій зі словами-стимулами, що позначають негативні характеристики людини (зі словом злой (как) росіяни утворили 20%, а вірмени - 28% порівняльних зворотів).

4.7. Спільність і відмінність у способах утворення порівняльних зворотів представниками двох мов виявляються: а) у складі і вживаності використаних образів компарації; б) в особливостях метафоричних асоціацій (порівняння з образом віслюка у вірмен використовується не тільки для уособлення невігластва і впертості, але й лінощів, хтивості, а також смиренності у мирському християнському житті, а образ лисиці характеризує не тільки хитрість, але і надмірну худорлявість).

4.8. За структурою утворені порівняння-асоціації переважно є простими, однак зустрічаються і складні, що превалюють у відповідях носіїв вірменської мови (11% від загальної кількості).

порівняння мовний асоціація компаратив

Висновки

1. Вивчення способів вираження порівняння у різних мовах - одне з важливих завдань лінгвокультурології, що покликана встановлювати національну специфіку мовних картин світу. Природа мовної компарації охоплює три основних аспекти: гносеологічний (порівняння як прийом або процес пізнання), логічний (порівняння як логічна модель побудови ментальних структур) і лінгвістичний (порівняння як особлива мовна структура). Кожен з цих аспектів порівняння акумулюється в мові.

2. Стійкі компаративні одиниці належать до периферії фразеологічного мовного фонду, оскільки на відміну від власне фразеологізмів, вони позбавлені номінативної функції і утворюються за особливою компаративною моделлю, висловлюючи усталені в лінгвокультурі уявлення про ознаки предметів або явищ дійсності. Національно-мовні способи вираження компаративності поєднують дві взаємозумовлені сутності: універсальність й ідіоетнічність. Перша втілюється у моделюванні стійких компаративних одиниць, друга - у семантичній специфікації порівнянь.

3. Загальна структурно-логічна модель стійких компаративних одиниць представлена компонентами:

суб'єкт порівняння + основа порівняння + порівняльний сполучник + образ-еталон.

Суб'єкт і основа порівняння можуть бути імпліцитними або експліцитними. Ступінь експліцитності порівняльного відношення пропорційний до ступеня розгортання синтаксичної конструкції і залежить від того, яка кількість членів логічної формули порівняння отримує словесну реалізацію. Певні моделі компарації є притаманними для кожної з мов і зводяться до конструкцій, які становлять синтаксичні, морфологічні, лексичні та комбіновані засоби передачі мовного порівняння. Всі вони мають різний ступінь регулярності і продуктивності, стилістичні та конотативні особливості. Синтаксичні засоби компаративності є найбільш продуктивними для обох порівнюваних у дисертації мов.

4. Образні (метафоричні) порівняння найбільш яскраво виражають національно-специфічну інформацію і містять конотативний компонент. Важливим результатом стало виявлення стійких компаративних одиниць російської та вірменської мов з однаковим компонентним складом, але різним конотативним змістом, а також аналіз ідіоетнічних еталонів порівняння з особливою конотацією в досліджуваних національних мовах. Вибір образів-еталонів у кожній лінгвокультурі визначається системою прототипів, стереотипів і концептуальних констант як донорської сфери мовної компарації.

5. На підставі порівняльного аналізу 1524 російських і 1272 вірменських СКО встановлено й описано три базові типи міжмовної семантичної кореляції: 1) еквівалентність; 2) аналоговість; 3) безеквівалентність. Найбільш суттєву лінгвокультурологічну інформацію містять аналоги і безеквівалентні СКО. Основний масив співвідносних СКО в обох мовах становлять аналоги: серед російських прикладів - 56,4% (860 одиниць), серед вірменських - 43,3% (552 одиниці).

6. Для встановлення змістових особливостей російських і вірменських стійких компаративних одиниць запропоновано їх семантико-ідеографічну класифікацію: 1) зовнішність людини; 2) внутрішній світ та риси характеру; 3) фізичні, фізіологічні і естетичні характеристики; 4) спілкування, поведінку і вираження емоцій; 5) вміння та здібності; 6) кольорове сприйняття; 7) смакове сприйняття; 8) абстрактні поняття. Найчисельнішими постають 1, 2, 3 і 6 групи, що унаочнює семантичні вектори компарації та продуктивність ознак порівняння. Більшість прикладів в обох мовах - звороти антропоморфної семантики. Серед національно-специфічних еталонів порівняння виділяються образи різноманітних предметів і явищ, які набули особливого ціннісного маркування у складі стійких компаративних одиниць російської та вірменської мов (назви типових для етносу представників тваринного та рослинного світів, географічних об'єктів, предметів домашнього вжитку, національних страв, власних назв та ін.).

7. Спонтанні компаративні образні асоціації, які встановлювалися на основі психолінгвістичного експерименту, виявили особливості утворення порівнянь носіями російської та вірменської лінгвокультур. Ці змістові асоціації багато в чому збігаються зі стійкими компаративами, але водночас демонструють і відмінності оказіонального характеру. Для характеристики людини у носіїв російської мови менше використовуються стереотипні образи-еталони. Їх замінюють асоціативні образи, що відображають вікові інтереси реципієнтів. Представники вірменської мови частіше вдаються до асоціативних образів, пов'язаних з прототипічними національними уявленнями про артефакти, природні явища, фольклорних персонажів. В обох групах опитаних простежується перевага змістових реакцій зі словами-стимулами, що позначають негативні характеристики людини. Загалом експеримент засвідчив наявність великої кількості прикладів етноспецифічного відображення дійсності, коли одні і ті самі якості людини асоціюються з різними для росіян і вірмен культурно зумовленими концептами.

8. Дослідження дозволило підтвердити гіпотезу про те, що базові структурно-семантичні категорії компарації є універсальними в порівнюваних мовах, але способи їх конкретного змістового наповнення відрізняються лінгвокультурною специфікою.

Опрацьована система принципів зіставного аналізу стійких порівнянь збагачує теорію і практику зіставних досліджень і може використовуватися під час вивчення інших мов, що становить перспективу наукових пошуків.

Основні результати дослідження відображено у публікаціях

1. Рафаелова К.С. Сравнительные обороты с колоротивным компонентом в русском и армянском языках / К. С. Рафаелова // Нова філологія. - Запоріжжя: ЗНУ, 2007. - Вип. 28. - С. 148-155.

2. Рафаелова К.С. Сравнительные обороты с компонентом, указывающим на внутренний мир человека (на материале русского и армянского языков) / К. С. Рафаелова // Нова філологія. - Запоріжжя: ЗНУ, 2008. - Вип. 32. - С. 122-127.

3. Рафаелова К.С. Семантический аспект сравнительных оборотов с соматическим компонентом / К. С. Рафаелова // Наукові записки. - Кіровоград: КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. - Вип. 75. - С. 170-175.

4. Рафаелова К.С. Структурно-семантические особенности сравнительных конструкций армянского и русского языков / К. С. Рафаелова // Актуальні проблеми іноземної філології: лінгвістика та літературознавство. - Донецьк: Юго-Восток, 2009. - С. 278-285.

5. Рафаелова К.С. К проблеме эквивалентности лексических единиц в русском и армянском языках / К. С. Рафаелова // Культура народов Причерноморья. - Симферополь: Межвуз. центр «Крым», 2009. - № 168. - Т. 2. - С. 197-199.

Работа посвящена установлению закономерностей образования и систематизации лингвокультурологических особенностей русских и армянских устойчивых компаративных единиц на основе их комплексного сопоставительного анализа. В диссертации освещаются вопросы, связанные с определением логико-гносеологической природы, лингвистического статуса и структуры сравнения как особого вида языковой деятельности, установлением особенностей выражения русских и армянских сравнений на языковом и речевом уровнях.

Языковая компарация как феномен рассматривается в работе в трех основных аспектах: гносеологическом, логическом и лингвистическом, каждый из которых верифицирует лингвокультурологическую природу сравнения - основной объект исследования в диссертации.

Исследование позволило подтвердить гипотезу о том, что базовые структурно-семантические категории компарации являются универсальными в сравниваемых языках, но способы их конкретного смыслового наполнения отличаются лингвокультурной спецификой.

В работе показано, что модели компарации исчислимы для каждого из языков и сводятся к конструкциям, которые представляют синтаксические, морфологические, лексические и комбинированные средства передачи языкового сравнения. Все они имеют разную степень регулярности и продуктивности, стилистические и коннотативные особенности. Синтаксические средства компаративности являются наиболее продуктивными для обоих сравниваемых в диссертации языков.

Материал сопоставительного исследования русских и армянских устойчивых компаративных единиц подтвердил положение о том, что наиболее яркую национально-специфическую информацию содержат образные (метафорические) сравнительные обороты, которые относятся к аналоговому и безэквивалентному типам межъязыковых семантических соответствий. Важным результатом исследования стало выявление устойчивых компаративных единиц русского и армянского языков с одинаковым компонентным составом, но различным коннотативным содержанием, а также анализ идиоэтнических эталонов сравнения с особой коннотацией в исследуемых национальных языках. Установлено, что выбор образов-эталонов в каждой лингвокультуре определяется системой прототипов, стереотипов и концептуальных констант как донорской сферы языковой компарации.

В диссертации предложена семантико-идеографическая классификация устойчивых компаративов, на основе которой осуществлялся анализ специфики содержательной репрезентации разных типов сравнений, а также определение количественных и качественных отличий всего корпуса отобранных русских и армянских компаративов. Подавляющее большинство примеров в обоих языках - обороты антропоморфной семантики. Среди национально специфических эталонов сравнения выделены образы предметов и явлений, которые приобрели особую ценностную маркированность в русской и армянской лингвокультурах.

В результате проведения психолингвистического эксперимента были выявлены речевые особенности формирования сравнений носителями русской и армянской лингвокультур, отражающие широкий спектр образования окказиональных компаративных оборотов, образы-эталоны которых также характеризуются национальной спецификой.

Ключевые слова: устойчивая компаративная единица, языковое сравнение, национально-языковая специфика, языковая картина мира, коннотация, концепт, образная информация, психолингвистические ассоциации.

Rafayelova K.S. Linguocultural Peculiarities of Set Comparative Units in the Russian and Armenian languages. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philology: speciality 10.02.17 - Comparative-Historical and Typological Linguistics. - Donetsk National University. - Donetsk, 2010.

The thesis focuses on the contrastive analysis of linguocultural peculiarities of Russian and Armenian set comparative units as a specific peripheral group within a language phraseological fund. The analysis of different approaches to the interpretation of language comparison has made it possible to arrive at a theoretical generalization of the nature of comparison viewed in its gnosiological, logical and linguistic aspects. The status of language comparison as one of the forms of cognition playing an important role in reflecting the national-cultural imagery perception of extralingual reality has been highlighted. It has been shown that the universal four-component pattern of comparison taken as its basic structural type can vary in the languages of comparison depending on their structural distinctions, the syntactic means of comparison being the most productive ones in both languages. On the basis of semantic-ideographic classification of the units under study the analysis of the national-cultural specificity of semantic representation of different types of comparison has been carried out. The qualitative and quantitative distinctive features of the Russian and Armenian set comparatives (the overwhelming majority of which are of anthropomorphic semantics) have been analyzed. The psycholingustic associative experiment has revealed certain nationally-marked value divergences in the formation of a wide range of occasional comparative units by the representatives of Russian and Armenian linguocultures.

Key words: set comparative unit, language comparison, national-cultural specificity, language world picture, connotation, concept, imagery information, psycholinguistic associations.

Размещено на Allbest.ru