Найменування явищ природи у зіставному аспекті

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

НАЙМЕНУВАННЯ ЯВИЩ ПРИРОДИ У ЗІСТАВНОМУ АСПЕКТІ

Спеціальність 10.02.17 - порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

МАЛЮГА АННА ФЕДОРІВНА

Донецьк - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі германської філології Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Каліущенко Володимир Дмитрович, декан факультету іноземних мов, завідувач кафедри германської філології Донецького національного університету

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Манакін Володимир Миколайович, декан факультету журналістики, завідувач кафедри видавничої справи та редагування Запорізького національного університету

кандидат філологічних наук, доцент Дрінко Ганна Геннадіївна, завідувач кафедри граматики та практики мовлення перекладацького факультету Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов

Захист відбудеться “16” червня 2010 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.04 у Донецькому національному університеті за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Донецького національного університету (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

Автореферат розіслано “14” травня 2010 р.

АНОТАЦІЇ

Малюга А.Ф. Найменування явищ природи у зіставному аспекті. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.17 - порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. - Донецький національний університет. - Донецьк, 2010.

У дисертації здійснено зіставний аналіз найменувань явищ природи (НЯП) у стандартній мові на матеріалі англійської, німецької, іспанської, української та російської мов з метою виявлення універсальних і специфічних особливостей семантики досліджуваних одиниць.

Результатом дослідження є встановлення генетичного складу НЯП в англійській, німецькій, іспанській, українській і російській мовах, з'ясування особливостей їх походження. Встановлено, що більшість НЯП відносяться до питомої лексики, серед якої домінують власне англійські, німецькі, іспанські, українські та російські НЯП.

Аналіз НЯП дозволив виокремити 3 тематичні групи НЯП у зіставлюваних мовах: “Атмосферні явища природи”, “Гідрологічні явища природи” та “Геологічні явища природи”; встановити індекс і ступінь полісемічності досліджуваних одиниць; виявити найбільш поширені види семантичних переносів при виникненні похідних значень НЯП. У результаті якісного та кількісного порівняння НЯП визначено спільні та відмінні риси мовних картин світу зіставлюваних мов.

У роботі запропоновано тематичну та семантичну класифікації фразеологічних одиниць з компонентом НЯП, з'ясовано їх структурні особливості.

Ключові слова: найменування явищ природи, питомі слова, запозичення, полісемія, метафора, метонімія, тематична група, фразеологічна одиниця.

Малюга А.Ф. Наименования явлений природы в сопоставительном аспекте. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.17 - сравнительно-историческое и типологическое языкознание. - Донецкий национальный университет. - Донецк, 2010.

Диссертация посвящена сопоставительному исследованию семантики наименований явлений природы (НЯП) в стандартном языке на материале английского, немецкого, испанского, украинского и русского языков.

Исследуемые наименования относятся к базовому словарному фонду каждого языка. Особое место НЯП в восприятии мира человеком обусловило значительный интерес к ним в качестве объекта исследования, поскольку явления природы тесно связаны с материальной и духовной культурой человека.

В результате анализа происхождения НЯП было установлено, что большинство НЯП относится к исконной лексике, среди которой доминируют собственно английские, немецкие, испанские, украинские, русские лексемы. Значительное количество лексем в исследуемой тематической группе является заимствованиями, в т.ч. экзотизмами.

Установлено, что исследуемая группа лексем характеризуется разным количественным составом в сопоставляемых языках. Наиболее продуктивны данные наименования в украинском и немецком языках. Анализ семантических особенностей НЯП свидетельствует о том, что большинство НЯП являются моносемантическими единицами, что объясняется наличием производных НЯП, а также НЯП-экзотизмов.

В результате тематической классификации исследуемых единиц выделено три основные группы НЯП (атмосферные, гидрологические, геологические), первые две из которых включают подгруппы. Общим для сопоставляемых языков является то, что группа атмосферных явлений является наиболее многочисленной.

Основой системной организации НЯП являются гипо-гиперонимические отношения, а также отношения синонимии и антонимии.

НЯП, которые имеют больше одного значения, составляют меньше трети от общего количества. Самым высоким уровнем полисемичности обладают НЯП английского языка, на втором месте - НЯП испанского языка, а самый низкий уровень полисемичности НЯП наблюдается в русском языке. Наряду с индексом установлена также степень полисемичности НЯП. Подавляющее большинство НЯП является моносемантами, то есть для них характерна нулевая степень полисемичности. Первую степень полисемичности (2-4 значения) имеют менее четверти НЯП. Количество лексем со второй (5-9 значений) и третьей (10-16 значений) степенью полисемичности незначительно.

В ходе исследования было установлено, что преобладающей моделью развития переносных значений НЯП во всех исследуемых языках является метафорический перенос, а именно: перенос на абстрактные и психические понятия, душевное состояние, положение вещей, взгляды и чувства людей, отношения между ними.

Семантика НЯП рассматривалась не только на уровне лексемы, но и на уровне фразеологической единицы. Изучение фразеологических единиц с компонентом НЯП позволяет утверждать, что они составляют значительную часть фразеосистем сопоставляемых языков. В результате анализа фразеологических единиц с компонентом НЯП были установлены их структурные особенности, разработана их семантическая и тематическая классификации.

Ключевые слова: наименования явлений природы, исконные слова, заимствования, полисемия, метафора, метонимия, тематическая группа, фразеологическая единица.

Maliuga A.F. Names of Natural Phenomena in a Comparative Aspect. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philology: speciality 10.02.17 - Comparative-Historical and Typological Linguistics. - Donetsk National University. - Donetsk, 2010.

The paper focuses on the semantics of names of natural phenomena (NNPh) in the stylistically neutral vocabulary of the English, German, Spanish, Ukrainian and Russian languages. The study is aimed at determining similar and different features of NNPh in the compared languages.

NNPh belong to the basic lexical layer in all the languages under consideration taking an important place in people's everyday life.

A study of the origin of NNPh has yielded a genetic classification, according to which two main genetic layers involving the native and borrowed lexical units have been distinguished.

A comprehensive analysis of the semantics of NNPh permitted to point out 3 thematic groups, i.e. “Names of atmospheric natural phenomena”, “Names of hydrological natural phenomena” and “Names of geological natural phenomena”. The most numerous group is “Names of atmospheric natural phenomena”. This group consists of seven subgroups. The qualitative and quantitative contrasting of NNPh has resulted in identification of the common and peculiar features in the world mapping of the languages under investigation.

The nature of systemic relations between NNPh has been analyzed. They are characterized by hyponymy, synonymic and antonymic relations. The index and level of polysemy of NNPh have been determined; the major types of semantic transfer of NNPh have been singled out. It has been found that the metaphoric transfer is the principal means of developing new meanings, whereas the metonymic transfer is not so widespread.

The semantics of NNPh has also been considered on the level of phraseological units. The structural peculiarities of the phraseological units containing NNPh have been established, their thematic and semantic classifications have been made.

Key words: names of natural phenomena, native vocabulary, borrowings, polysemy, metaphor, metonymy, thematic group, phraseological unit.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована дисертація присвячена зіставному дослідженню найменувань явищ природи (далі НЯП) в англійській, німецькій, іспанській, українській і російській мовах, наприклад, англ. snow, нім. Schnee m, ісп. nieve, укр. сніг, рос. снег.

Сучасна типологічна і зіставна лінгвістика, у т.ч. українська, має значний досвід у вивченні семантики і словотвору лексичних одиниць (Ю.О. Жлуктенко, М.П. Кочерган, В.Д. Каліущенко, В.М. Манакін, С.О. Швачко, Ш.Р. Басиров та ін.). Пропоноване дисертаційне дослідження виконане у руслі Донецької школи типологічного і зіставного мовознавства (див. праці В.Д. Каліущенка, Ш.Р. Басирова, Л.Б. Ніколаєвої, О.В. Материнської, О.В. Кліменко, О.М. Сидорова та ін.).

Особливе місце НЯП у сприйнятті світу людиною зумовило значний інтерес до них як до об'єкта дослідження, оскільки явища природи тісно пов'язані з матеріальною та духовною культурою людей і постають невід'ємною частиною їх життєдіяльності.

Дослідження НЯП здійснювалося у різних напрямках: ареально-типологічному (О.В. Демидова), функціональному (В.П. Васильєв, Е.В. Чуєва), семантико-синтаксичному (Г.І. Овсянніков), лінгвокультурологічному (М.О. Сорокіна, Л.Р. Супрун-Бєлєвич), системному (Н.І. Паморозська, О.Г. Мельникова), описово-історичному (В.М. Касьянова) і когнітивному (Т.І. Бадмаєва, Н.В. Богданова, Н.О. Вершиніна, М.В. Домбровська, О.В. Іванова, Н.Ю. Перфільєва, К.Б. Рябих, Н.В. Хохлова).

Зіставний аналіз НЯП проводився на матеріалі слов'янських мов (В.М. Манакін), англійської та російської (О.І. Кузнєцова), англійської та французької (Т.С. Ніфанова), російської та французької (Л.П. Полянська), слов'янських мов і німецької мови (М.М. Кондратенко). Аналіз цієї тематичної групи здійснювався на матеріалі різних мов: англійської (Н.В. Ситяніна), іспанської (X. Arias, N.M. Holmer), російської (Я.Е. Левченко, А.А. Пихтєєва, О.Б. Пойда, Т.Г. Рабенко), української (А.Г. Грек, О.А. Могила, В.О. Нагіна) і татарської (Е.А. Галієва).

Як правило, дослідники зосереджують свою увагу на вивченні НЯП на матеріалі однієї / двох мов, проте семантика досліджуваних лексем не була предметом зіставних досліджень на матеріалі п'яти мов (зокрема англійської, німецької, іспанської, української та російської). Таким чином, актуальність роботи зумовлена відсутністю системних досліджень НЯП зіставного характеру із залученням декількох мов, необхідністю подальшого емпіричного дослідження лексичних одиниць різних тематичних груп на матеріалі різноструктурних мов, що створює підґрунтя лексико-семантичної типології, а також значущістю цієї тематичної групи у вивченні різних мовних картин світу.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертаційне дослідження виконане у межах наукової теми факультету іноземних мов Донецького національного університету “Семантичні дослідження мовних одиниць різних рівнів у типологічному, зіставному і діахронічному аспектах” (номер державної реєстрації 0107U001457, керівник - доктор філологічних наук, професор В.Д. Каліущенко).

Об'єктом роботи є лексеми, які входять до тематичної групи НЯП в англійській, німецькій, іспанській, українській і російській мовах.

Предметом роботи виступає семантика НЯП у зіставлюваних мовах.

Мета роботи полягає у встановленні особливостей семантики НЯП на матеріалі двох германських, однієї романської та двох слов'янських мов, виявленні спільного та специфічного в організації тематичної групи НЯП у досліджуваних мовах.

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

1) систематизувати теоретичні засади і поняття дослідження семантики НЯП;

2) встановити корпус одиниць досліджуваної тематичної групи в англійській, німецькій, іспанській, українській і російській мовах;

3) охарактеризувати походження НЯП у п'яти мовах;

4) розробити тематичну класифікацію НЯП;

5) дослідити характер і ступінь полісемії досліджуваних одиниць;

6) визначити види семантичних переносів при виникненні похідних значень НЯП;

7) вивчити структурні особливості фразеологічних одиниць (далі ФО) з компонентом НЯП, розробити їх тематичну та семантичну класифікації.

Для вирішення поставлених завдань використано низку методів лінгвістичного аналізу. Зіставний метод слугує основою для виявлення подібностей і розбіжностей у семантиці й функціонуванні НЯП у різноструктурних мовах. За допомогою методу компонентного аналізу описано семантичний обсяг НЯП. Описовий метод уможливлює комплексну презентацію отриманих результатів. Метод аналізу словникових дефініцій дозволяє виокремити НЯП й опрацювати їх тематичну класифікацію. Використання кількісного методу та методу індексування сприяє отриманню об'єктивних даних про полісемію НЯП, а також про продуктивність метонімічних і метафоричних переносів, семантичних і структурних типів ФО з компонентом НЯП.

Матеріалом дослідження слугують лексеми на позначення явищ природи в англійській, німецькій, іспанській, українській і російській мовах, а також ФО, до складу яких входять ці лексеми. Одиницею дослідження обрано НЯП із одним значенням або лексико-семантичний варіант (далі ЛСВ) багатозначних НЯП. Вибірка НЯП склала 1361 НЯП (2372 ЛСВ).

НЯП репрезентовані в українській мові 318 лексемами (532 ЛСВ), у німецькій мові - 315 лексемами (419 ЛСВ), в іспанській мові - 288 лексемами (576 ЛСВ), в англійській мові - 258 лексемами (538 ЛСВ), у російській мові -182 лексемами (307 ЛСВ).

Вибірка ФО з компонентом НЯП у п'яти мовах дорівнює 921 ФО (1093 ЛСВ). Для ФО зафіксовано такий розподіл у зіставлюваних мовах: іспанська мова налічує 273 ФО (331 ЛСВ), англійська мова - 253 ФО (274 ЛСВ), німецька мова - 168 ФО (193 ЛСВ), українська мова - 154 ФО (206 ЛСВ), російська мова - 73 ФО (89 ЛСВ).

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у роботі вперше встановлено склад досліджуваної тематичної групи, запропоновано тематичну класифікацію НЯП на матеріалі п'яти мов (англійської, німецької, іспанської, української та російської), системно описано семантику НЯП у синхронічному та діахронічному аспектах, визначено структурні та семантичні типи ФО з компонентом НЯП, опрацьовано їх тематичну класифікацію.

Теоретичне значення дослідження полягає в системному описі походження та семантики НЯП, встановленні спільних і диференційних рис організації системи НЯП в англійській, німецькій, іспанській, українській та російській мовах. Теоретичні висновки та узагальнення щодо аналізованої групи лексем є внеском до теорії номінації, лексичної семантики та лексичної типології.

Практичне значення дослідження визначається можливістю використання отриманих результатів у навчальному процесі: в теоретичних курсах порівняльної лексикології германських і слов'янських мов (розділи “Ономасіологія і семасіологія”, “Фразеологія”), історії англійської, німецької, іспанської мов (розділ “Шляхи збагачення лексичної системи мови”), у спецкурсах із лексичної типології та лексичної семантики, порівняльної стилістики рідної та іноземної мов, а також у лексикографічній практиці.

Апробація результатів дослідження здійснена на 8 конференціях, у т.ч. 4 міжнародних - “Пріоритети сучасного германського та романського мовознавства” (Луцьк, 2009), “Компаративістика і типологія у сучасній лінгвістичній науці: здобутки і проблеми” (Донецьк, 2009), “Проблеми зіставної семантики” (Київ, 2009), “Язык и мир” (Ялта, 2009); всеукраїнській - “Мова та лінгвокультурна комунікація” (Бердянськ, 2009); V і VI міжвузівських конференціях молодих учених “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2009-2010), а також на науковій конференції професорсько-викладацького складу Донецького національного університету (Донецьк, 2009).

Публікації. Основні положення й результати дисертаційного дослідження висвітлено у 7 одноосібних публікаціях, у т.ч. 4 статтях, які вийшли друком у фахових виданнях, затверджених ВАК України, і 3 збірниках матеріалів конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається з переліку скорочень, вступу, чотирьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списків теоретичних джерел (394 позиції, у т.ч. 96 - англійською, німецькою, іспанською, французькою мовами) і лексикографічних джерел (74 позиції). Загальний обсяг дисертації - 229 сторінок, у т.ч. 185 сторінок основного тексту. Допоміжним засобом ілюстрації отриманих результатів слугують 48 таблиць і 11 схем.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, висвітлено мету й завдання дослідження, визначено його матеріал і методи, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення, вказано на форми апробації отриманих результатів.

1. Перший розділ “Теоретичні засади дослідження найменувань явищ природи” присвячено розгляду теоретичних питань, пов'язаних із вивченням семантики НЯП. У розділі подається загальна характеристика релевантних для цього дослідження лінгвістичних концепцій, а також визначаються вихідні поняття: значення, полісемія, метафора, метонімія, мовна картина світу, тематична група, синонімія, антонімія тощо.

1.1. Слово відноситься до ключових понять мови та входить до її центральних категорій. Невід'ємним складником слова є його значення, природа якого досить непроста, що зумовлюється багатьма чинниками. Складність значення та його багатовекторність аргументують наявність значної кількості його визначень (Ю.Д. Апресян, О.В. Вовк, І.М. Кобозєва, Й.А. Стернін).

1.2. Процес розвитку лексичних значень є багатоаспектним і багатопричинним. Одним із наслідків цього розвитку є полісемія, вивчення якої має тривалу історію та розглядається в межах двох основних напрямків: теорії невизначеності та лексико-семантичної варіативності (О.Д. Огуй). Полісемія найчастіше є наслідком метафоризації та метонімізації. Похідні значення, незважаючи на унікальність, характеризуються достатньо чіткими системними зв'язками та регулярністю. Це дозволяє говорити про наявність регулярних видів метафоричних і метонімічних переносів, які є характерними для різних мов (Ю.Д. Апресян, Г.М. Скляревська).

1.3. Вивчення значення відбувається як у синхронічному, так і діахронічному аспектах. Сучасна лінгвістика характеризується переходом від принципового їх розмежування до поєднання. Більшість учених визнає, що саме врахування історичного та сучасного планів мови є плідним для вивчення семантики слова (Б.М. Задорожний, М.П. Кочерган, О.В. Материнська, Є.В. Опельбаум). Звернення до історії слова є необхідним етапом у дослідженні формування його сучасного значення і вбачається вдалим у вивченні полісемії.

1.4. Питання значення тісно пов'язане з таким поняттям, як мовна картина світу, вивчення якого постає одним з найактуальніших напрямків на сучасному етапі розвитку мовознавства (В.І. Кононенко, М.В. Постовалова, В.М. Русанівській). У науковій літературі функціонує декілька дефініцій поняття картина світу, але більшість дослідників указують на його розмитість (О.О. Корнілов, В.М. Манакін). Мовна картина світу є наївним утворенням, відображенням реально існуючих речей у мові. Кількість мовних картин дорівнює кількості мов, тому що кожна мова є неповторним явищем (І.А. Чернишенко). Фрагменти національно-мовних картин світу, представлені НЯП, характеризуються рисами специфічними для кожної з мов, що значною мірою пов'язано з різними кліматичними умовами тих територій, де мешкають їх носії.

2. Другий розділ “Характеристика найменувань явищ природи за їх походженням в англійській, німецькій, іспанській, українській і російській мовах” присвячено вивченню генетичного складу НЯП, встановленню основних шарів лексики та визначенню їх кількісної характеристики.

У словниковому складі сучасних англійської, німецької, іспанської, української та російської мов існують більш або менш чітко виділені історичні шари лексики, неоднакові за своєю етимологією, характером, обсягом, і тому на сучасному етапі вони постають складними системами, елементи яких походять як з власних, так і з іншомовних джерел. У досліджуваних мовах встановлено, що НЯП поділяються за своїм походженням на три основні групи (табл. 1).

Таблиця 1 Кількісна характеристика НЯП за їх походженням у досліджуваних мовах

№	Походження НЯП	Мови	Разом
		англ.	нім.	ісп.	укр.	рос.
1.	Питома лексика	1.1. Успадкована лексика	30 (12%)	25 (8%)	56 (19%)	60 (19%)	60 (33%)	231
		1.2. Власна лексика	168 (65%)	244 (77%)	177 (61%)	205 (64%)	76 (41%)	870
2.	Запозичена лексика	52 (20%)	41 (13%)	24 (9%)	43 (14%)	43 (24%)	203
3.	Лексика невідомого походження	8 (3%)	5 (2%)	31 (11%)	10 (3%)	3 (2%)	57
Разом	258 (100%)	315 (100%)	288 (100%)	318 (100%)	182 (100%)	1361

2.1. До питомої лексики належать давні утворення, частина з яких існувала ще в індоєвропейський період, і лексеми, утворені вже під час самостійного існування кожної з мов. Кількісний аналіз складу НЯП за їх походженням дозволив установити, що найбільш поширеними є лексеми, що утворилися у період самостійного існування кожної з мов, тобто власне англійські, власне німецькі, власне іспанські, власне українські та власне російські лексеми - 870 лексем (напр.: англ. downpour `злива', нім. Traufe f `капання', ісп. vahaje `легкий вітерець', укр. легіт, рос. волнение).

Другий за поширеністю тип становлять успадковані лексеми, які належать до базового словникового фонду досліджуваних мов, і складають 231 лексему. Серед успадкованих одиниць наявні лексичні паралелі, тобто лексеми, що мають спільне походження (напр.: англ. snow, нім. Schnee m, укр. сніг, рос. снег, дангл. snвw, дфриз. snз, двн. snзo, дісл. snжr, snjбr, snjуr, стсл. снегъ, лит. sniegas, слн. sneg, чес. snih, гот. snaiws, герм. *snaiwaz, іє. *snig^wh-*snoig^wh). Найбільша кількість паралелей спостерігається між англійською та німецькою мовами (напр.: англ. thunder, нім. Donner m `грім', свн. doner, двн. donar, дангл. punor = дфриз. thunar, дсакс. donar, дісл. pуrr, іє. *ten-, *ton-) і між українською та російською мовами (напр.: укр. грім, рос. гром, псл. *grimati, іє. *ghrem-/*ghrom-).

2.2. Одним із джерел поповнення системи досліджуваної тематичної групи є запозичення, кількість яких становить 203 лексеми (третій за поширеністю тип). Англійська мова демонструє найбільшу продуктивність НЯП цього типу, у той час як іспанська - найменшу, в німецькій, українській і російській мовах виокремлено майже однакову кількість НЯП цього типу (табл. 1).

Розширення інвентарю досліджуваних найменувань відбувалося шляхом запозичення лексичних одиниць із понад 20 мов. Найпродуктивнішим типом запозичених лексем у досліджуваних мовах постають НЯП французького походження, напр.: англ. tempest `буря' від дфр. tempeste; нім. Kalme f `штиль', від фр. calme; ісп. vendaval `південний вітер' від фр. vent d'aval; укр. бриз `легкий береговий вітер, який дме вдень з моря, а вночі з суходолу' від фр. brise; рос. мистраль `сильний північно-західний вітер на півдні Франції' від фр. mistral. Запозичення з інших мов характеризуються різною продуктивністю у зіставлюваних мовах. Так, тільки в німецькій зафіксовано запозичення з латинської мови, напр.: нім. Lawine f `лавина' від лат. lavina.

Спільними для української та російської мов є численні запозичення з англійської (укр. айсберг `плавуча крижана гора' від англ. iceberg; рос. шквал `сильний і різкий порив вітру, що зазвичай супроводжується грозовою зливою' від англ. squall) й італійської мов (укр. бора `сильний холодний вітер у приморських місцевостях, що дме взимку зі схилів гір' від іт. bora; рос. сирокко `спекотний південний або південно-східний вітер, що дме в середземноморських країнах' від іт. sirocco).

Виключно у слов'янських мовах функціонують лексеми, запозичені з тюркських мов, напр.: укр. туман, рос. туман `непрозоре повітря, насичене водяними парами, а також забруднене пилом' з тюрк. tuman `туман, морок'. Специфічними для англійської мови є запозичення зі скандинавських мов, напр.: fog `густий туман' від дат. fog `бризки, струмінь'.

Для іспанської мови найбільш характерними є запозичення з інших романських мов, напр.: ісп. marejada `сильне хвилювання (на морі)' від порт. marejada. Це пояснюється спорідненістю мови, що запозичує, та мови-джерела запозичення, а також більшим ступенем взаємодії цих мов.

Характерною рисою НЯП є те, що поряд із запозиченнями на позначення явищ, властивих всім місцевостям, у даній тематичній групі виокремлюються екзотизми, тобто слова, що називають реалії, притаманні певним територіям (А.В. Тарима).

Екзотизми представлені, наприклад, такими НЯП: англ. simoom `сухий гарячий вітер у пустелях Азії та Африки'; нім. Kamsin m `сильний, гарячий, африканський вітер'; ісп. mistral `холодний і сухий північний або північно-західний вітер, який найчастіше віє на Середземноморському узбережжі Франції'; укр. тайфун `ураган величезної руйнівної сили, що виникає в південно-східній Азії та в тропічних широтах західної частини Тихого океану'; рос. гарматан `сухий спекотний північно-східний вітер, який дме взимку на гвінейському узбережжі Африки'.

3. Третій розділ “Лексико-семантичний аналіз найменувань явищ природи в англійській, німецькій, іспанській, українській і російській мовах” містить аналіз семантики НЯП на синхронічному рівні з урахуванням основних ознак, що реалізуються у прямому значенні НЯП.

3.1. Вивчення фактичного матеріалу свідчить, що поряд із лексемами, які належать до групи НЯП за своїм основним значенням (1043 лексеми, 77%), до її складу входять лексеми, значення явища природи для яких є похідним (318 лексем, 23%). Найбільша кількість НЯП цього типу в українській мові - 99 одиниць (31%). В англійській, іспанській та російській мовах також значна кількість таких лексем - 66 (26%), 84 (29%) і 41 (23%) відповідно, напр.: англ. breaker₇ `бурун', ісп. marea<sub>2</sub> `теплий і приємний вітерець, який дме з моря', рос. крупа₂ `сніг у вигляді дрібних зерен'. Найменша кількість таких лексем функціонує у німецькій мові - 28 НЯП (9%), напр.: нім. Roller<sub>6</sub> m `вал'.

У результаті дослідження з'ясовано, що моносемантичні НЯП становлять 960 лексем (71%), напр.: англ. drizzle `мжичка', нім. Hurrikan m `ураган', ісп. llovizna `мжичка', укр. хлющ, рос. зарница; полісемантичні НЯП, у свою чергу, нараховують 401 лексему (29%), напр.: англ. twilight `сутінки', нім. Hitze f `спека', ісп. ola `хвиля', укр. сутінки, рос. сумерки. Встановлено, що в усіх досліджуваних мовах моносемантичні лексеми домінують над полісемантичними і це є однією з визначальних рис НЯП. В англійській та іспанській мовах однаковий відсоток лексем з одним значенням - 63% (162 і 181 лексема відповідно), у німецькій - 83% (261 лексема), в українській - 75% (238 лексем) і у російській мові - 65% (118 лексем). Така кількість моносемантичних лексем зумовлюється поширеністю похідних і складних слів (зокрема у німецькій мові), а також наявністю запозичень, насамперед екзотизмів, яким притаманне здебільшого одне значення.

Кількісні закономірності займають одне з центральних місць у дослідженні багатозначності, об'єктивну картину розвитку якої демонструє індекс полісемічності, що визначається шляхом встановлення співвідношення кількості ЛСВ до кількості лексем - НЯП (табл. 2).

Таблиця 2 Індекс полісемічності НЯП у досліджуваних мовах

№	Мови	НЯП
		Кількість	Індекс полісемічності
		лексем	ЛСВ
1.	Англійська	258	538	2,08
2.	Іспанська	288	576	2
3.	Російська	182	307	1,68
4.	Українська	318	532	1,67
5.	Німецька	315	419	1,33
Разом	1361	2372	1,74

Дані таблиці свідчать про те, що найбільший рівень полісемічності спостерігається в англійській мові, на другому місці за цим показником іспанська мова, однаковий рівень полісемічності у російській та українській мовах. Останнє місце за рівнем полісемічності посідає німецька мова.

Середня кількість ЛСВ лексеми дозволяє визначити ступінь її полісемічності (табл. 3).

Таблиця 3 Ступені полісемічності НЯП у досліджуваних мовах

№	Мови	Ступінь полісемічності	Разом
		0	I	II	III
1.	Англійська	162	73	17	6	258
2.	Іспанська	181	81	25	1	288
3.	Німецька	261	48	6	-	315
4.	Українська	238	62	15	3	318
5.	Російська	118	57	7	-	182
Разом	960	321	70	10	1361

Згідно з кількістю значень слова виділяють чотири зони полісемічності (Ю. Тулдава). Розрізняються нульовий ступінь полісемічності (1 ЛСВ), перший ступінь полісемічності (2-4 ЛСВ), другий ступінь полісемічності (5-9 ЛСВ), третій ступінь полісемічності (10-16 ЛСВ). Таким чином, переважна більшість одиниць має нульовий ступінь полісемічності - 71%. Друге місце посідають НЯП першого ступеня полісемічності - 23%, другий ступінь мають близько 5% одиниць вибірки. НЯП третього ступеня нараховують лише 1% і зафіксовані тільки в англійській, іспанській і українській мовах.

3.2. У дослідженні здійснено тематичну класифікацію НЯП за сферою існування явища (табл. 4).

Таблиця 4 Тематична класифікація НЯП у досліджуваних мовах

Групи	Мови	Разом
	англ.	нім.	ісп.	укр.	рос.
1. Атмосферні явища природи	1070
1.1. Рух повітря	wind	Wind (m)	viento(m)	вітер	ветер	384
1.2. Атмосферні опади	rain	Regen (m)	lluvia (f)	дощ	дождь	169
1.3. Стан атмосфери	frost	Frost (m)	helada(f))	мороз	мороз	164
1.4. Продукти конденсації водяної пари	haze	Dunst (m)	neblina(f)	серпанок	дымка	119
1.5. Оптичні явища	сorona	Korona (f)	corona (f)	корона	корона	114
1.6. Вторинні утворення	snowdrift	Gestцber (n)	montуn de nieve	замет	сугроб	78
1.7. Електричні та звукові явища	thunderstorm	Gewitter(n)	tormenta (f)	гроза	гроза	42
2. Гідрологічні явища природи	237
2.1. Рух водних мас	flow	Flut (f)	afluencia (f)	приплив	прилив	178
2.2. Лід	glacier	Gletscher (m)	glaciar(m)	льодовик	ледник	59
3. Геологічні явища природи	avalanche	Lawine (f)	avalancha (f)	лавина	лавина	54
Разом	258	315	288	318	182	1361

Аналіз англійських, німецьких, іспанських, українських і російських НЯП дозволив виділити 3 основні групи: “Атмосферні явища природи”, “Гідрологічні явища природи” та “Геологічні явища природи”.

НЯП розподіляються на групи нерівномірно. Найчисельнішою є група “Атмосферні явища природи”, яка репрезентована 1070 НЯП. Така кількість лексем на позначення атмосферних явищ зумовлюється, перш за все, поширеністю самих явищ у природі, а також їх важливістю у повсякденному житті людини. Групи “Атмосферні явища природи” і “Гідрологічні явища природи”, у свою чергу, поділяються на підгрупи. Так, група атмосферних явищ природи вирізняється складною структурою і формується 7 підгрупами: “Рух повітря”, “Атмосферні опади”, “Оптичні явища природи”, “Продукти конденсації водяної пари”, “Стан атмосфери”, “Вторинні утворення”, “Електричні та звукові явища природи”. Спільною рисою п'яти досліджуваних мов є те, що у межах цієї групи найбільше НЯП входять до підгрупи “Рух повітря”.

Другою за кількістю лексем є група гідрологічних явищ природи, яка поділяється на дві підгрупи: “Рух водних мас” і “Лід” і налічує 237 лексем. Найменша кількість НЯП входить до складу групи “Геологічні явища природи”, що має в своєму складі 54 НЯП.

3.3. Досліджувані одиниці п'яти мов вступають у різні типи відношень, зокрема, синонімічні, антонімічні та гіпо-гіперонімічні.

Серед лексем на позначення явищ природи досить широко представлені семантичні (ідеографічні) синоніми, що підкреслюють різні аспекти означуваного явища (Л.О. Новиков). Так, російські синоніми метель, вьюга, буран, пурга мають низку відмінних ознак, напр.: для лексеми буран - це ознака `інтенсивність' (буран позначає найсильніший прояв явища), а також ознака `місце проходження' (буран позначає снігову бурю, що спостерігається на великих відкритих територіях); лексеми метель, вьюга, буран відрізняються за ознакою `спосіб переміщення снігу': метель позначає переміщення снігу вздовж землі, у випадку вьюги сніг закручується, а буран позначає обвал снігу.

Антонімічні відношення НЯП репрезентовані опозиціями двох типів. Перший тип становлять антоніми, що позначають крайні протилежні явища (Л.М. Полюга), напр.: ісп. frialdad `прохолода' - bochorno `спека'; рос. холод - жара; укр. спека - холод, спекота - холоднеча. Пари антонімів цього типу асоціюються зі шкалою, на якій один член пари наближується до нульової позначки, а інший рухається у протилежному напрямку (D.A. Cruse). Між цими крайніми точками можливий перехідний етап, напр.: укр. холод - тепло - спека. Антоніми другого типу називаються векторними і позначають протилежну спрямованість дії (Л.М. Полюга), напр.: англ. tide `приплив' - ebb `відплив', нім. Flut f `приплив' -Ebbe f `відплив', ісп. flujo `приплив' - reflujo `відплив', укр. приплив - відплив, рос. прилив - отлив.

Характерною рисою НЯП є їх участь у гіпо-гіперонімічних відношеннях, напр.: значення гіпонімів granizada `сильний град' і granizo `град' входять у відношення включення до більш загального значення гіпероніма precipitaciones `опади'.

3.4. Розгляд виділених груп і підгруп дозволив встановити цілу низку розбіжностей у сприйнятті дійсності та в її відображенні, що простежується на прикладі найменувань багатьох явищ природи у зіставлюваних мовах. Здебільшого ці розбіжності виявляються у способах номінації явищ природи. Так, існують випадки, коли: 1) на позначення якогось явища в одній з мов уживається окреме найменування (кореневий чи похідний іменник), а в іншій мові - словосполучення (укр. негода, непогода, рос. непогода, ненастье - англ. bad / rainy weather; англ. tide, нім. Gezeiten pl, ісп. marea `приплив і відплив' - укр. приплив і відплив; ісп. montуn de nieve `замет снігу' - укр. замет); 2) кореневому чи похідному слову в одній з обраних мов відповідає складне слово-композит в іншій (укр. завірюха, хуртовина, рос. метель - англ. snowstorm, англ. debacle₂ - укр. льодохід, кригоплав, кригохід, рос. ледоход, нім. Eisgang m, Eistreiben n); 3) двом різним лексемам в одній з п'яти мов відповідає одна й та сама лексема в іншій досліджуваній мові (укр. міраж, марево, рос. мираж, марево відповідає англ. mirage; рос. облако, туча - укр. хмара, англ. cloud, нім. Wolke f; рос. марево, мгла, дымка -англ. haze).

Мовна свідомість народів, які мешкають на різних територіях в умовах специфічної культури й історії, по-різному відображає навколишній світ, формує лексичну систему, в якій зафіксовано як загальнолюдські, так і етноспецифічні елементи мовної картини світу (В. Гумбольдт, Е. Сепір, Б. Уорф). Найбільшу кількість лексем, не властивих іншим досліджуваним мовам, зафіксовано в іспанській мові. Так, виключно в іспанській мові містяться лексеми на позначення таких різновидів хмар: rбfaga₄ `хмара, що передвіщає непогоду', ceja<sub>3</sub> `хмара на вершині гори', nubarrуn `велика чорна хмара'; вітру: nortada, matacabras, descuernacabras, zarzaganillo `сильний північний вітер', zarzagбn `північний вітер, що леденить' тощо.

Відмінності у членуванні дійсності зіставлюваними мовами відображені у більшій або меншій лексикалізації того чи іншого явища. В українській та російській мовах існує низка лексем зі значенням снігової бурі, пор.: укр. віхола, завірюха, заметіль, хуртовина, хуга, хуговій, метелиця, сніговій, сніжниця, завія, юга, пурга, рос. вьюга, буран, метель, пурга з англ. snowstorm, нім. Schneesturm m, Schneegestцber n, Schneetreiben n. Особливістю української мови є значна кількість лексем, що позначають заморозки: укр. заморозки, озимки, приморозки. В англійській, німецькій і іспанській мовах відсутні окремі лексеми на позначення цього явища, натомість, у цих мовах використовуються лексеми англ. frost `мороз', нім. Frost m `мороз', ісп. helada у множині: англ. frosts, нім. Frцste pl, ісп. heladas.

Деякі природні явища позначаються кількома лексемами, що створюють синонімічний ряд у двох або більше досліджуваних мовах. На позначення сутінок в англійській мові використовуються лексеми dusk / twilight / nightfall, в українській мові - сутінки, сутінь, присмерки, примерки, померки, смеркання, смерк, морок, тоді як у німецькій мові - Dдmmerung f і у російській мові -сумерки.

В іспанській мові блискавка позначається 4 лексемами: centella, relбmpago, rayo₂, exhalaciуn₃. Також в іспанській мові функціонує значна кількість лексем на позначення припливу - afluencia, alfaide, estuaciуn, mareta, aguaje_2, influjo₂, пор.: англ. flow₄, flood_3, укр. приплив і рос. прилив.

Ці відмінності мовних картин світу в досліджуваній тематичній групі зумовлені різними кліматичними умовами та більшою значущістю цих явищ для носіїв конкретної мови.

3.5. Розвиток переносних значень НЯП відбувається за подібністю основних сем у їх прямому значенні, яке має свої особливості. Серед субстантивної лексики природи виокремлюються імена зі значеннями події, предмета й ознаки.

У результаті дослідження встановлено, що у більшості випадків утворення похідних значень НЯП здійснюється через метафоричні й метонімічні переноси. Статистичні дані свідчать, що найбільш поширеним видом переносу при розвитку переносних значень НЯП є метафоричний перенос. Виявлено 712 переносів на основі метафори. Метафоричне перенесення відбувається у таких напрямках: на людину, частину її тіла, її зовнішність; на об'єкт, що має характеристики НЯП; на предмет або речовину; на фізичні процеси, механічні дії; на абстрактні і психічні поняття, душевний стан, стан речей, погляди та почуття людей, відносини між ними; на соціальні категорії (життя індивіда у суспільстві); на тваринний і рослинний світ, навколишнє середовище; рух.

Найбільш поширеним є перенос на абстрактні і психічні поняття, душевний стан, стан речей, погляди та почуття людей, відносини між ними, який реалізується 197 ЛСВ (28%), напр.: нім. Kдlte f `холод' > `холодність, сухість'; ісп. tempestad `буря' > `вибух гніву, люті, приступ відчаю'; укр. паморозь `схожі на іній атмосферні опади, що утворюються в туманну морозну погоду на гілках дерев, дротах і т. ін.' > `наліт холодності, відчуженості'; рос. буря `сильний, руйнівний вітер, зазвичай разом з дощем, градом або снігом' > `сильні душевні переживання, хвилювання'. Встановлено, що у процесі метафоризації НЯП часто переносяться у сферу психічних явищ, що сприяє виникненню певного ступеня емоційності.

Перенос на об'єкт, що має характеристики НЯП, посідає друге місце за поширеністю. Кількість метафоричних переносів цього типу у зіставлюваних мовах складає 178 ЛСВ (25%). Виявлено конкретні способи переносу: 1) за схожістю характеру руху, процесу (укр. дощ `атмосферні опади у вигляді водяних крапель' > `про щось, що падає у великій кількості'; рос. град `атмосферні опади у вигляді округлих частинок льоду' > `потік чого-небудь, велика кількість'; англ. avalanche `маси снігу, сніжних глиб, що скидаються з гір' > `те, що рухається стрімкою масою'); 2) за схожістю інтенсивності явища (англ. storm `буря, гроза, ураган; шторм' > `вибух, град (чогось), напад, спалах'; рос. шквал `сильний і різкий порив вітру' > `сильна масова стрілянина (знарядь, кулеметів)'); 3) за схожістю на вигляд, за формою (англ. mist `(легкий) туман' > `туман перед очима'; укр. замет `наметена вітром кучугура снігу' > `великі купи чого-небудь'; рос. туча `густа темна хмара, яка приносить дощ, град, сніг' > `маса чого-небудь, що літає та нагадує хмару').

Цілий ряд досліджуваних лексем набуває переносного значення та вказує на невизначено-велику кількість, множину, напр.: укр. злива, рос. ливень, нім. Schauer m, ісп. aguacero, англ. shower мають значення `велика кількість чогось, що падає або сиплеться'.

Третім за продуктивністю є перенос на предмет або речовину - 91 ЛСВ (13%). Це може бути перенос на одяг або деталі одягу, напр.: англ. cloud `хмара' > `легкий, вільно вив'язаний шарф'; укр. блискавка `зигзагоподібна електрична іскра - наслідок розряду атмосферної електрики в повітрі' > `довга механічна застібка на одязі, а також на портфелі, сумці і т. ін'.

Переноси на позначення фізичних процесів і механічних дій складають 82 ЛСВ (12%), напр.: рoс. хвиля `водяний вал, що утворюється коливанням водної поверхні' ? `коливальний рух у фізичному середовищі', ісп. bonanza `штиль' ? `мін. багата жила'.

Перенос на позначення людини також є продуктивним серед НЯП -61 одиниця (9%): рос. сосулька `рідина при стоці, що перетворилася на лід, у вигляді загостреного донизу стрижня' ? `про нікчемну, безпорадну або слабку людину'; ісп. terremoto `землетрус' > `неспокійна людина, непосида'.

Найменшу продуктивність демонструють переноси на соціальні категорії (життя індивіда в суспільстві) та на тваринний і рослинний світ, навколишнє середовище.

Метонімічні переноси, репрезентовані 263 ЛСВ у досліджуваних мовах, є менш поширеними за метафоричні у процесі виникнення похідних значень НЯП. Серед НЯП виділяються такі метонімічні переноси: переноси на результат, предмет, складник явища, час, місце, щось, що має НЯП у своєму складі, процес, людину, властивість живої істоти, частину, музичний твір.

Найбільш поширеними серед них є такі переноси: перенос на результат - 41 ЛСВ (16%), напр.: англ. rainfall `випадіння дощу'> `кількість дощу, що випала'; перенос на предмет - 40 ЛСВ (15%), напр.: ісп. aguaducho m `сильна повінь' > `пристрій для збору води'; перенос з НЯП на його складник -40 ЛСВ (15%), напр.: рос. вихрь `поривчастий, стрімкий круговий рух повітря' > `сніг, пил, що кружляють у повітрі (зазвичай підняті вітром, вибухом тощо)'; перенос на час - 37 ЛСВ (14%), напр.: рос. роса `краплі води, що осідають на поверхні ґрунту, рослин та інших предметів' > `пора доби, коли осідають такі краплі'; перенос на місце - 37 ЛСВ (14%), напр.: рос. затишье `відсутність вітру, безвітря' > `тихе місце, закрите від вітру'. Специфічним для іспанської мови є перенос на позначення музичного твору, напр.: ісп. alba `зоря, світанок' > `альба, ранкова пісня'.

4. У четвертому розділі “Найменування явищ природи у складі фразеологічних одиниць в англійській, німецькій, іспанській, українській і російській мовах” проаналізовано структурні та лексико-семантичні особливості ФО з компонентом НЯП в англійській, німецькій, іспанській, українській і російській мовах, виділено основні типи варіативності цих ФО.

4.1. У роботі запропоновано класифікацію ФО з компонентом НЯП, у межах якої виділено 2 підгрупи: 1) ФО з одним компонентом НЯП, 2) ФО з більш ніж одним компонентом НЯП.

Встановлено, що переважна більшість ФО містить у своєму складі один компонент НЯП - 891 ФО (97%). Серед ФО з одним компонентом НЯП найпродуктивнішими є ФО, що позначають атмосферні явища (рух повітря, атмосферні опади, стан атмосфери, продукти конденсації водяної пари, оптичні явища, вторинні утворення, електричні явища) - 732 ФО (79,5%). Другий за продуктивністю тип становлять ФО з компонентом на позначення гідрологічних явищ природи (льоду та руху водних мас) - 154 ФО (17%). Найменш продуктивним з огляду на функціонування у складі ФО є лексичні одиниці на позначення геологічних явищ - 5 ФО (0,5%).

Найчастіше входять до складу ФО у всіх досліджуваних мовах лексеми на позначення вітру (англ. wind, нім. Wind m, ісп. viento, укр. вітер, рос. ветер), напр.: англ. to hang in the wind `сумніватися, бути у нерішучості, бути у невизначеному становищі'; catch the wind in (або with) а net `ловити вітер (тобто займатися даремною справою, даремно старатися)'; нім. etw (eine Lehre, einen Rat) in den Wind schlagen `розм. залишати щось без жодної уваги, нехтувати чимось, пропускати повз вуха, залишати'; ісп. moverse a todos vientos `бути непостійним, легко змінювати думку'; укр. випускати слова на вітер `не надавати серйозного значення висловленому, говорити несерйозно, безвідповідально, нерозважливо'; рос. ветер свистит в карманах (кармане) `зовсім немає грошей'.

Зафіксовано 30 ФО (3%), що містять у своєму складі два або більше компоненти НЯП, напр.: англ. ebb and flow `приплив і відплив; перен. мінливості долі; мінливість настрою'; calm before the storm `затишшя перед бурею'; нім. in Sturm und Regen `у дощ і негоду'; Blitz, Donner und Hagel! `розм., фам. хай йому біс!, грім і блискавка!'; ісп. el (mismo) lucero del alba `будь-який, хоч хто, хто завгодно, хто б то не був', ісп. quien siembra vientos, recoge tempestades `присл. поплатитися за свої дії', укр. метати громи і (та) блискавки `гнівно, роздратовано говорити про кого-, що-небудь, лаяти когось', рос. громы и молнии `вираз гніву, докорів, різкої критики'.

У результаті дослідження встановлено, що серед НЯП, що функціонують у складі ФО, переважна більшість є успадкованими лексемами. Власні лексеми кожної з мов є другим за поширеністю типом НЯП, що входять до складу фразем. Продуктивність запозичень також незначна, зокрема, відсутні ФО з компонентами-екзотизмами, що пояснюється тим, що екзотизми ввійшли до складу певних мов, після того як у них уже сформувався фразеологічний фонд. Крім того, ФО виникали в усному мовленні, якому книжні поняття були чужими.

4.2. Аналіз структурних особливостей досліджуваних ФО дозволяє стверджувати, що в усіх зіставлюваних мовах найбільш численним структурним типом ФО з компонентом НЯП є одиниці зі структурою словосполучення - 751 ФО (82%). Значну продуктивність виявляють дієслівні фраземи - 410 ФО (44,5%), напр.: англ. whistle down the wind `сварити, зневажливо ставитися'; нім. sich in Hitze reden `розгарячитися, розхвилюватися, увійти в раж (під час розмови)'; ісп. dejar atrбs los vientos `мчатися швидше за вітер'; укр. вергати (кидати) громи `дуже гніватися, сердитися на кого-небудь, бурхливо когось лаяти'; рос. напускать (напустить) туману `вносити неясність до чогось, заплутувати щось; вводити в оману когось'.

Субстантивні й адвербіальні фразеологізми становлять 149 ФО (16%) та 134 ФО (14,5%) відповідно, напр.: англ. like (greased) lightning `дуже швидко', нім. wie ein (geцlter) Blitz `вихором, блискавично, зі швидкістю блискавки'; ісп. como una tromba `(стрімко) як смерч; зі швидкістю блискавки'; укр. на зорі `дуже рано, на світанку', укр. від (з) рана до зорі `весь день'; рос. с быстротой молнии `дуже швидко, миттєво'.

Ад'єктивні фразеологізми з компонентом НЯП є малопродуктивними та складають 58 ФО (6%), напр.: англ. gone with the wind `безслідно зниклий, такий, що більше не існує'; im Sturm erprobt `той, що має великий досвід, букв. випробуваний у боях'; укр. як хлюща `дуже мокрий, намоклий', рос. подбитый ветром `що не оберігає від холоду, не зігріває (про поганий верхній одяг)'.