Найменування явищ природи у зіставному аспекті

До ФО з компонентом НЯП, які характеризуються структурою речення, належать 170 ФО (18%), напр.: англ. if there were no clouds, we should not enjoy the sun `присл. якби не було хмар, то ми не цінували б сонця'; англ. one cloud is enough to eclipse all the sun `присл. одна хмара може затулити сонце'; auf Regen folgt Sonnenschein `присл. після дощу світить сонечко; мине печаль - прийде радість'; нім. Wenn's dem Esel zu wohl wird, geht er aufs Eis tanzen `п'яному море по коліно; букв. коли ослу добре, він буде і на льоду танцювати'; ісп. gran calma, seсal de agua `прик. затишшя перед бурею'.

4.3. Аналіз лексичних і морфологічних варіантів показав, що різні види варіативності властиві 66 ФО (26%) англійської мови, 41 ФО (24%) німецької мови, 53 ФО (19%) іспанської мови, 77 ФО (50%) української мови та 35 ФО (48%) російської мови. Найпоширенішим типом варіативності ФО у п'яти мовах стала лексична варіативність - 157 ФО (58%). У результаті дослідження встановлено, що можливі два типи лексичних компонентів, що замінюються. По-перше, замінюватися можуть компоненти, які не є смисловим центром ФО, такі, що не пов'язані з НЯП: англ. to cast / throw a mist before (smb's) eyes `пускати пил в очі'; нім. hier weht / blдst ein anderer / frischer / schдrfer Wind `розм. тут тепер суворі порядки'; укр. ганяти вітер по вулицях / по світу `проводити час у розвагах, нічого не робити, нічим не займатися'; рос. тучи сгущаются / собираются `комусь або чомусь загрожує небезпека, біда, нещастя і т.п.'. По-друге, замінюватись можуть компоненти, які є семантичним центром ФО, безпосередньо пов'язані з НЯП: англ. swim down / with the stream / the tide `плисти за течією'; ісп. tenerle a uno mбs miedo que a un nublado / a una tempestad `ставитися до когось із великим побоюванням, від нього можна чекати всього'.

Морфологічна варіативність притаманна українській - 18 ФО (23%) і російській мовам - 17 ФО (49%) і не характерна для англійської та німецької мов, напр.: укр. викидати / викинути на вітер `легковажно витрачати щось (гроші, майно і т. ін)', укр. наганяти (нагонити) / нагнати холоду `викликати страх, переляк, занепокоєння, тривогу, завдавати неприємностей комусь', рос. зимой снега (снегу) не выпросишь `розм. про скупу жадібну людину', рос. болтаться (проболтаться) по ветру `застар. блукати без мети'.

4.4. Семантичний аналіз ФО з компонентом НЯП показав, що найбільша кількість полісемантичних ФО функціонує в іспанській мові - 49 (18%), друге місце посідає українська мова - 35 ФО (23%). В англійській і німецькій мовах виокремлено відповідно 19 ФО (7,5%) та 13 ФО (8%), які мають більше одного значення. Найменшу кількість полісемічних ФО з компонентом НЯП зафіксовано у російській мові - 5 ФО (7%).

ФО з компонентом НЯП поділяються на предметні, процесуальні, атрибутивно-предикативні та якісно-обставинні (А.М. Чепасова). У свою чергу, серед предметних ФО з компонентом НЯП виділяються підгрупи на позначення: 1) людини, сукупності людей; 2) явищ природи; 3) абстрактних і психічних понять, душевного стану, стану речей, поглядів та почуттів людей, відносин між ними; 4) предметів; 5) образів множини.

Серед фразеологізмів на позначення дії, процесу або стану розрізнюються ФО зі значенням: діяльності людини; морального та фізичного стану, переходу з одного стану в інший; відношення до чого-, кого-небудь; зміни обставин, настрою; стану природи, його змін. Окрему підгрупу складають одиниці на позначення інших дій, що не увійшли до вищезазначених підгруп.

Найбільш численними в кожній із мов є процесуальні ФО - 538 ФО (59%), напр.: англ. whistle down the wind `сварити, зневажливо ставитися'; нім. j-m Wind vormachen `задурювати голову'; ісп. despedirle (echarle, mandarle) a uno con viento fresco `виставити за двері'; укр. посадити в калюжу `поставити кого-небудь у дуже незручне становище'; рос. держать нос по ветру `пристосовуватися до обставин'. Друге місце посідають предметні фразеологізми - 162 ФО (18%), напр.: англ. the gray of the dawn `досвітня імла, ісп. tromba de agua `сильна, несподівана злива', рос. свинцовый дождь `про кулі, випущені з рушниці'.

Третій за численністю тип складають якісно-обставинні ФО - 144 ФО (16%). До цього підтипу зараховано якісні ФО, які передають якісну характеристику дії, напр.: ісп. a la avalanchа `не до ладу, невчасно'; англ. as (або like) a hog on ice `як корова на льоду'; нім. wie ein (geцlter) Blitz `розм. зі швидкістю блискавки'; укр. з холодком `без особливого інтересу, без напруження сил'; рос. словно грибы после дождя `розм. швидко, у великій кількості (виникати тощо)' та обставинні ФО, які вказують на обставини, за яких відбувається дія, напр.: англ. at dawn `на зорі'; нім. in Sturm und Regen `в дощ та непогоду'; ісп. a la intemperie `під відкритим небом'; укр. від (од) (самої) зорі `від самого ранку, зрання'; рос. от зари до зари `з ранку до вечора, весь день'.

Атрибутивно-предикативні ФО демонструють найнижчу продуктивність у досліджуваних мовах - 70 ФО (8%), напр.: англ. gone with the wind `безслідно зниклий'; нім. wie vom Blitz getroffen `як громом уражений'; ісп. como el (або un) relбmpago `швидкий, прудкий, миттєвий'; укр. як (мов, ніби і т. ін.) хлющ (хлющі, хлюща) `дуже мокрий, намоклий'; рос. подбитый ветром (ветерком) `який не захищає від холоду, не зігріває'.

ВИСНОВКИ

1. Унаслідок аналізу НЯП в англійській, німецькій, іспанській, українській і російській мовах встановлено особливості їх семантики і виявлено спільні та диференційні риси організації цієї тематичної групи лексем.

2. НЯП у досліджуваних мовах характеризуються різним походженням, тобто у групі НЯП виокремлюються як лексеми базового словникового фонду, так і утворення пізнього періоду. Найбільша кількість досліджуваних лексем належить до власних мовних утворень. НЯП, успадковані від попередніх періодів розвитку, є другим за продуктивністю типом. Запозичені лексеми формують значну частину вибірки в усіх досліджуваних мовах (див. 2.2., табл. 1).

3. Найбільша кількість НЯП спостерігається в українській і німецькій мовах. В українській мові це пояснюється наявністю великої кількості синонімів на позначення певних явищ природи, а також наявністю значної кількості похідних НЯП, які в російській мові належать до стилістично маркованої, розмовної лексики. Значна частина НЯП у німецькій мові зумовлена, насамперед, наявністю композитів, яким у інших досліджуваних мовах відповідають словосполучення.

4. Переважна більшість НЯП є моносемантичними одиницями. Найбільша кількість моносемантичних лексем спостерігається в німецькій мові. Значна кількість моносемантів зумовлюється кількома чинниками, а саме: наявністю похідних НЯП і НЯП-екзотизмів (див. 3.1).

5. У групі НЯП виділяються полісемантичні лексеми, що становлять менше третини від загальної кількості. Індекс полісемічності дозволив з'ясувати, що НЯП англійської мови характеризуються найбільшим рівнем полісемічності, на другому місці - НЯП іспанської, а на останньому - НЯП російської мови. Також встановлено ступінь полісемічності НЯП, згідно з яким переважна кількість НЯП має нульовий ступінь полісемічності. Полісеманти з першим ступенем (2-4 ЛСВ) складають менше чверті НЯП, тоді як кількість лексем з другим (5-9 ЛСВ) і третім (10-16 ЛСВ) ступенями незначна (див. 3.1, табл. 2 і 3).

6. Тематично НЯП складають три групи (атмосферні, гідрологічні та геологічні явища), які в свою чергу (атмосферні та гідрологічні явища) поділяються на підгрупи. Спільним для досліджуваних мов є те, що група атмосферних явищ природи є найчисленнішою, оскільки саме ці явища впливають на людину кожного дня. Найбільша кількість лексем зі значенням атмосферних явищ використовується на позначення руху повітря, що є властивим для всіх зіставлюваних мов (див. 3.2., табл. 4).

7. Основою внутрішньої організації тематичної групи НЯП виступають гіпо-гіперонімічні, синонімічні й антонімічні відношення. Синонімічні відношення презентовані ідеографічними синонімами, що утворюють синонімічні ряди, наявність яких підкреслює більшу значущість цього явища у конкретній мові. Антонімічні відношення характеризуються наявністю градуальних і векторних антонімів (див. 3.3.).

8. Розвиток семантики НЯП відбувається за рахунок метафоричних і метонімічних перенесень. Домінуючий вид переносу значень НЯП - метафоричний, а саме: перенос на абстрактні і психічні поняття, душевний стан, стан речей, погляди та почуття людей, відносини між ними. Виділені види метафоричних переносів є спільними для всіх досліджуваних мов (тільки в німецькій мові відсутні переноси на позначення тваринного, рослинного світів, навколишнього середовища), але вони мають різну продуктивність. Значна кількість переносів на позначення предмета та речовини, фізичних процесів, механічних дій, фізичного середовища є спільною рисою для англійської, німецької та іспанської мов, тоді як в українській і російській мовах вони майже не представлені (див. 3.5.).

9. У досліджуваних мовах встановлено 11 видів метонімічних переносів, на основі яких утворюються переносні значення: переноси на результат, предмет, складник явища, час, місце, щось, що має НЯП у своєму складі, процес, людину, властивість живої істоти, частину, музичний твір. В утворенні переносних значень на основі метонімії досліджувані мови демонструють більше відмінностей, ніж спільних рис. Перенос на предмет майже не представлено у німецькій та слов'янських мовах, тоді як для англійської та іспанської мов він є найпоширенішим. У жодній з мов не зафіксовано всіх 11 видів метонімічних переносів. Найбільше видів метонімічних переносів (по 10) виявлено в англійській та іспанській мовах. Іспанські НЯП також мають найбільшу кількість специфічних значень, які не зустрічаються в інших чотирьох досліджуваних мовах (див. 3.3.).

10. Вивчення ФО з компонентом НЯП дозволяє стверджувати, що вони являють собою значну частину фразеосистем кожної з зіставлюваних мов. Найбільшу продуктивність фразеологізми цього типу виявляють в іспанській мові, найменшу - у російській мові.

11. В усіх досліджуваних мовах найбільш численною тематичною підгрупою ФО є підгрупа ФО з компонентом НЯП, які позначають рух повітря. Встановлено також НЯП, які найчастіше функціонують у складі ФО. Для всіх досліджуваних мов це лексеми зі значенням вітер (див. 4.1.). Переважна більшість ФО з компонентом НЯП використовується на позначення дії (див. 4.3.).

Перспективи дослідження полягають у залученні більш широкого мовного матеріалу з метою виявлення лексичних (лексико-семантичних) універсалій.

найменування семантика стандартний мова

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНІ В ТАКИХ ОДНООСІБНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Іпатова А.Ф. Особливості найменування явищ природи в англійській, німецькій, іспанській, українській та російській мовах / А.Ф. Іпатова // Studia Germanica et Romanica : Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання. -- Донецьк : ДонНУ, 2008. -- Т.5. -- №1 (13). -- С. 84--94.

2. Малюга А.Ф. Полісемія іменників на позначення найменувань явищ природи / А.Ф. Малюга // Науковий вісник ВНУ імені Лесі Українки. -- Луцьк : Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2009. -- № 5. -- С. 506 -- 511.

3. Малюга А.Ф. Фразеологічні одиниці з компонентом-найменуванням явищ природи в англійській, німецькій, іспанській, українській та російській мовах / А.Ф. Малюга // Проблеми зіставної семантики : Збірник наукових статей / Відп. ред. О.О. Тараненко. -- К. : Вид. центр КНЛУ, 2009. -- Вип. 9.-- С. 296--301.

4. Малюга А.Ф. Найменування явищ природи в складі фразеологічних одиниць в англійській, німецькій, іспанській, українській та російській мовах / А.Ф. Малюга // Культура народов Причерноморья : Научный журнал / Гл. ред. Ю.А. Катунин. -- №168. -- Т. 2. -- Симферополь : Межвуз. центр “Крым”, 2009. -- С. 53--55.

5. Малюга А.Ф. Полісемія найменувань явищ природи / А.Ф. Малюга // Збірка V Міжвузівської конференції молодих учених «Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур» (27--28 січня 2009 р.) / Ред. кол. В.Д. Каліущенко (відп. ред.), М.Г. Сенів, Л.Б. Ніколаєва, А.О. Іванов. -- Донецьк, ДонНУ, 2009. -- С.14--17.

6. Малюга А.Ф. Найменування явищ природи в діахронічному аспекті / А.Ф. Малюга // Збірка наукової конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів Донецького національного університету за підсумками науково-дослідницької роботи за період 2007--2008 рр. (Донецьк, 6 квітня -- 14 травня 2009 р.). -- Т.2. : Суспільно-гуманітарні науки / За ред. В.П. Шевченка, С.В. Беспалової. -- Донецьк : Цифрова типографія, 2009. -- С. 78.

7. Малюга А.Ф. Розвиток семантики іменників на позначення явищ природи / А.Ф. Малюга // Збірка VІ Міжвузівської конференції молодих учених «Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур» (27-28 січня 2010 р.) / Ред. кол. В.Д. Каліущенко (відп. ред.), М.Г. Сенів, В.Є. Приседська, А.О. Іванов. -- Донецьк : ДонНУ, 2010.-- С.109--112.

Размещено на Allbest.ru