Лінгвальна актуалізація вимірів антропного буття (на матеріалі інновацій англійської мови)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 811.111'27'37'373.611: [111.82: 115.4]

ЛІНГВАЛЬНА АКТУАЛІЗАЦІЯ ВИМІРІВ АНТРОПНОГО БУТТЯ

(на матеріалі інновацій англійської мови)

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

ГОЛОВКО Олександра Миколаївна

Херсон - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії та практики перекладу з англійської мови Запорізького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент

Махачашвілі Русудан Кирилевна,

доцент кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Запорізького національного університету

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор,

Левицький Андрій Едуардович,

професор кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка

кандидат філологічних наук, доцент,

Короткова Людмила Віталіївна,

доцент кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Херсонського державного університету

Захист відбудеться “29” березня 2010 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.051.05 у Херсонському державному університеті за адресою: 73003, м. Херсон, провулок 40 років Жовтня, 47, корп. 5.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27.

Автореферат розіслано “26” лютого 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.В. Волкова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

На початку третього тисячоліття продовжується розвиток науково-гуманітарної парадигми в межах антропоцентризму, що становить загальну тенденцію сучасного лінгвістичної думки до пізнання центру всіх систем - людини, яка відіграє провідну роль у всіх без винятку сферах буття (С.Т. Богатирьова, В.І. Говердовський, О.С. Кубрякова, Дж. Лакофф, О.О. Селіванова, Т. Сковел, І.С. Шевченко та ін.). На зламі тисячоліть лексикографи зазначають, що відбувається надзвичайно стрімка еволюція словникового складу англійської мови (Дж. Грин, Ю.А. Зацний, М. Квініон, К. Максвел, Т.М. Сакал, А.В. Янков). Це закономірно посилює інтерес лінгвістів до вивчення неологізмів як новітніх мовних знаків, що сприяє формуванню низки напрямів аналізу інноваційного корпусу англійської мови: семасіологічного й ономасіологічного (Дж. Алджео, Е.Г. Балюта, Д.В. Василенко, Л.В. Ганяк, О.Л. Гармаш, В. Дроздов, С.М. Єнікєєва, Ю.А. Зацний), функціонального (А.Е. Левицький, А. Меткаф), когнітивного (І.В. Андрусяк, В.І. Заботкіна, Н.В. Таценко), лінгвофілософського (Р.К. Махачашвілі).

Зважаючи на сучасне антропоцентричне сприйняття навколишньої дійсності, велика частка новітніх одиниць англійської мови співвідноситься з особливостями та вимірами існування людини в сучасному світі, тобто антропосферою. Такі мовні інновації у роботі ми називаємо антропосферними і розподіляємо на групи, що відповідають вимірам буття людини. Під вимірами антропного буття розуміємо основні онтологічні й екзистенційні складові життя людини, які визначають специфіку її існування у світі. Інновації, що характеризують онтологічний вимір антропного буття, позначають елементи просторового й часового континуумів, а ті, що висвітлюють екзистенцію, репрезентують як невід'ємні антропні параметри, так і компоненти соціального простору.

Актуальність роботи зумовлена бурхливим розвитком інноваційної складової лексико-фразеологічного рівня англійської мови, що й пояснює недостатній рівень поліаспектної систематизації новітніх мовних знаків, які характеризують особливості сучасного антропного буття. Крім того, актуальність обраної теми забезпечується полівимірним впливом онтологічних і екзистенційних категорій на сучасну особистість, мовна реалізація якої відбивається саме в інноваціях.

Зв'язок дослідження з науковими програмами, темами. Роботу виконано в межах комплексної наукової теми кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Запорізького національного університету «Лінгвальні, соціолінгвальні та перекладознавчі параметри розвитку словникового складу сучасної англійської мови» (код держреєстрації 0109U001485), затвердженої Міністерством освіти і науки України.

Метою роботи є дослідження лінгвальної актуалізації вимірів антропного буття в умовах збагачення лексичної системи сучасної англійської мови.

Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

- окреслити й систематизувати корпус англомовних інновацій, що репрезентують виміри антропного буття;

- уточнити дефініцію й типологію інновацій англійської мови;

- визначити критерії словотвірної, семантичної й парадигматичної системності антропосферних неологізмів англійської мови;

- з'ясувати шляхи, способи, тенденції збагачення антропосферного сегмента лексичного складу англійської мови;

- установити кореляцію лінгвальних й екстралінгвальних чинників, які сприяють формуванню антропосферних інновацій англійської мови;

- систематизувати темпоральні й локативні новотвори, що розкривають онтологічний вимір антропного буття;

- охарактеризувати специфіку інноваційної вербалізації вікових і гендерних параметрів, що визначають екзистенційний вимір антропного буття;

- простежити морфологічну й лексико-семантичну парадигматику соціосферних новотворів англійської мови.

Об'єктом дослідження є процес поповнення лексичного складу сучасної англійської мови антропосферними інноваціями.

Предметом дослідження є способи, засоби, механізми англомовної інноваційної актуалізації онтологічних та екзистенційних вимірів антропного буття, що є основними складовими існування людини.

Матеріалом дослідження слугували 1530 антропосферних інновацій англійської мови, утворених у період з 2000 до 2009 рр. Крім того, залучено деякі інновації попереднього десятиліття, що безпосередньо пов'язані з досліджуваним фактичним матеріалом. Проаналізовані одиниці було відібрано з новітніх англомовних друкованих і електронних лексикографічних джерел (серед останніх, електронні лексикографічні бази неологізмів: WordSpy, WorldWideWords, McMillan Dictionary, Wrester Dictionary) та англомовної періодики. Підґрунтям відбору неологізмів слугувала реєстрація їхнього неодноразового вживання в періодичних виданнях.

Гіпотезою нашого дослідження є припущення щодо наявності системної поліаспектної кореляції екстралінгвальних макросоціальних факторів і чинників еволюції сучасних вимірів антропного буття та способів, засобів і механізмів поповнення словникового складу англійської мови.

Теоретико-методологічною основою дисертації є комплекс лінгвофілософських, соціолінгвістичних, семасіологічних і ономасіологічних теорій та ідей. Лінгвофілософські концепції орієнтовані на вивчення синтезу онтологічних, екзистенційних, гносеологічних параметрів семіозису мовних явищ; дослідження взаємної кореляції, оформлення та закріплення структури онтологічних і екзистенційних парадигм та знаків мови. Ідеї соціолінгвістики визначають аналіз функціонування мовних одиниць у соціокультурному контексті, оскільки зміни в будь-якому компоненті екстралінгвального середовища постійно впливають на склад і властивості елементів мови, їхню взаємодію і функціонування мовної системи в цілому. Ономасіологічний і семасіологічний підходи застосовано для визначення кореляції форми й змісту новотворів, мотивованості їхньої зовнішньої і внутрішньої форм.

У дисертаційній роботі було використано загальнонаукові методи дослідження. У межах лінгвофілософського підходу застосовано метод аналізу семіозису, інтерпретації антропосферних інновацій з огляду на співвідношення онтологічної й гносеологічної природи мовних інновацій; у межах соціолінгвістичного підходу використано методику кореляційного аналізу мовних змін і соціальних умов. Лінгвістичні методи дослідження залучають: тезаурусний метод, який застосовано для розкриття змісту новотворів; структурний аналіз, що дозволив визначити мотивацію, шляхи й механізми формування неологізмів; словотворчий аналіз, який уможливив розуміння внутрішньої й зовнішньої форм як мотивованих, немотивованих, так і хибно мотивованих антропосферних інновацій; елементи статистичного аналізу, що дали змогу встановити частку словотворчих елементів і семотворчих концептуально важливих кластерів для формування новотворів; контекстуальний аналіз, який використано для визначення семантики одиниць на основі інтерпретації текстових фрагментів; компонентний аналіз, що виявив семантичну структуру новітніх мовних знаків; етимологічний аналіз, який дозволив простежити еволюцію форми й змісту інновацій, у структурі яких містяться запозичені елементи.

Наукова новизна роботи зумовлюється тим, що вперше:

- виявлено особливості процесу творення й семантичної еволюції інновацій, що репрезентують онтологічну та екзистенційну складові антропного буття;

- уточнено дефініцію й типологію інновацій англійської мови;

- зафіксовано й проаналізовано явища «денотативної адсорбції» і «амбівекторної формотворчої потенції», визначено статус «формоваріантів», «парадигмогенерувальних одиниць»;

- установлено кореляцію екстралінгвальних і лінгвальних чинників у формуванні антропосферних інновацій англійської мови, яка визначається діалектичною взаємозалежністю макросоціальних факторів розвитку суспільства і параметрів організації форми й змісту мовних інновацій;

- розкрито основні тенденції розвитку сучасної англійської мови як на морфологічному, так і на лексико-семантичному рівнях (тенденція до «соціалізації», «демократизації», «політизації», «економізації» і «технологізації» новітніх мовних одиниць, тенденції до формально-змістовної варіативності як прояву дії механізму мовного пошуку).

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що отримані результати є внеском до таких галузей мовознавчої науки, як неологія, словотвір і семантика англійської мови, гендерна лінгвістика, соціолінгвістика, лінгвофілософія. Неологію поповнено пропозиціями щодо уточнення поняття «неологізм» і типології інновацій, визначенням специфіки їхньої узуалізації, розкриттям деяких тенденцій розвитку англійської мови на морфологічному, лексичному і фразеологічному рівнях. До словотвору й семантики англійської мови внесено доповнення щодо категорій стабільності, змістовної і формальної системності -асистемності й симетрії - асиметрії, що виявляються в процесі творення як форми, так і змісту англомовних інновацій. Гендерну лінгвістику збагачено виявленими особливостями мовної актуалізації гендерних конструктів. Соціолінгвістику доповнено визначенням кореляції лінгвальних та екстралінгвальних чинників формування й функціонування новотворів. Доробком до лінгвофілософії є встановлення конкретних взаємозв'язків між появою антропосферних інновацій і дією основних законів філософії.

Практичне значення наукової роботи полягає в можливості використання матеріалів і результатів дослідження в курсах з лексикології англійської мови (Розділ «Слово як знак», «Семасіологія», «Ономасіологія», «Моносемія і полісемія», «Мотивованість слова», «Синтагматика та парадигматика», «Фразеологія», «Історичні зміни словникового складу мови»), стилістики англійської мови (Розділ «Основні поняття стилістики», «Лексична стилістика»), лінгвокраїнознавства (Розділ «Суспільство та культура сучасних англофонних країн»), у спецкурсах з неології (Розділ «Неологізм та його характеристика», «Типологія неологізмів», «Шляхи збагачення словникового складу мови»), соціолінгвістики (Розділ «Варіанти й діалекти англійської мови», «Зовнішні і внутрішні чинники розвитку мови»), гендерної лінгвістики (Розділ «Гендерна парадигма мовної свідомості», «Гендер і асоціація»), антрополінгвістики (Розділ «Мовна особистість»), лінгвофілософії (Розділ «Мовна свідомість», «Гносеологічна природа мовного знаку»); у навчально-методичній роботі (укладання навчальних і методичних посібників з лексикології, неології, лінгвокраїнознавства); у лексикографічній практиці (укладання словників і довідників).

Апробація роботи. Основні положення й висновки дисертації висвітлювалися в доповідях на науково-практичних та науково-методичних конференціях: міжнародних: «Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної» (Полтава, 2006), «Методологічні проблеми сучасного перекладу» (Суми, 2007), «Актуальні проблеми художнього і галузевого перекладу» (Горлівка, 2007), «Новітні обрії розвитку романської та германської філології» (Запоріжжя, 2007), «Актуальні проблеми менталінгвістики» (Черкаси, 2007), «Мова і культура» (Київ, 2007), «Язык и мир» (Ялта, 2007), «Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація» (Харків, 2007, 2008), «Міжкультурні комунікації: Ноосферна парадигма в мові» (Алушта, 2008), «Іноземна філологія у ХХІ столітті» (Запоріжжя 2009); національних і регіональних: «Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур» (Донецьк, 2007), «Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу» (Харків, 2007), «Наукові читання, присвячені пам'яті доктора філологічних наук, професора Д.І. Квеселевича» (Житомир, 2007), «Пріоритети германського та романського мовознавства» (Луцьк, 2007), «Актуальні проблеми іноземної філології» (Бердянськ, 2007), «Іноземна філологія у ХХІ столітті» (Запоріжжя 2008); щорічних підсумкових конференціях професорсько-викладацького складу факультету іноземної філології Запорізького національного університету (2007-2009); засіданнях кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови (2006-2009).

Публікації. Результати дослідження висвітлено в 18 одноосібних публікаціях, зокрема в 15 наукових статтях, із них 12 надруковано у фахових виданнях України, а також 3 тезах наукових конференцій.

Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних теоретичних джерел (340 позицій), лексикографічних джерел (17 позицій), джерел фактичного матеріалу (811 англомовних видань), додатків. Обсяг основного тексту становить 200 сторінок. Одним із додатків є англо-український словник, у якому наведено 1530 слів і словосполучень, що слугували матеріалом дослідження. На кожну одиницю, зареєстровану в цьому додатку, наведено по три текстові фрагменти з періодичних джерел різних варіантів англійської мови різних років.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання й методику дослідження, представлено положення, що виносяться на захист.

У першому розділі «Системність лінгвальних інновацій у контексті розвитку англійської мови» розроблено теоретико-методологічну базу дослідження, зокрема проаналізовано та доповнено поняття «неологізм», подано типологію неологізмів, виявлено особливості їхньої семантичної словотвірної, парадигматичної системності.

Ключовими синонімічними термінами сучасної неології є «неологізм», «інновація», «новотвір», у визначенні яких простежено різні підходи: синхронічний (О.С. Ахманова, С.Я. Єрмоленко, С.П. Бібик), діахронічний (О.Д. Мєшков), функціонально-когнітивний (Ю.А. Зацний, О.О. Селіванова).

У реферованій дисертації під неологізмом англійської мови ми розуміємо вільновідтворюваний новий за формою і змістом або новий лише за формою чи лише за змістом англомовний знак. Спираючись на цю дефініцію, пропонуємо таку класифікацію неологізмів: нові за формою та змістом мовні знаки - це «неоверби» - нові лексичні одиниці (locavore, studentification) і «неофрази» - нові фразеологічні одиниці (Ctrl-Alt-Delete, pizza parliament), нові за формою мовні знаки або «неоморфи» - одиниці, що отримали нову форму, але зберегли сталий зміст (September 11 > 9/11 > nine eleven > nine-one-one; Baby Boomer > Boomer, Jewish American Princess >JAP), нові за змістом мовні знаки або «неосеми» - нові лексико-семантичні варіанти існуючих мовних одиниць (green: «зелений» > «екологічно чистий» (green accounting, greenwash), candy «цукерка» > «те що тішить око, щось надзвичайно приємне» (arm candy, eye candy)).

Морфологічний рівень, у свою чергу, збагачується «неофіксами» - новими за формою і змістом або лише за змістом словотворчими елементи (наприклад, man- (manny, mancation), -cracy (pigmentocracy, punditocracy, theocracy), -stan (Londonistan, New Yorkistan, Richistan)). Поява неофіксів свідчить про якісні зміни в лексико-семантичній системі мови.

Узуалізація інновацій зумовлюється лінгвальними й екстралінгвальними чинниками, що сприяють входженню неологізму до мовної системи. Показниками узуалізації є: рекурентне відтворення неологізму поза межами первинного контексту, тривалість функціонування неологізму, залучення неологізму до словотвору і фразотвору, формування парадигматичних зв'язків. Останній критерій свідчить про повне входження новотвору до системи мови.

Згідно з показниками узуалізації визначено такі етапи узуалізації новітніх мовних знаків: І етап - знаходження інновації на межі мовної системи; ІІ етап - перехід одиниці до периферії мовної системи; ІІІ етап - залучення до ядра мовної системи. На останньому етапі мовна одиниця починає вільно відтворюватися, визначаються її словотворча і фразеологічна активність, тобто формуються парадигматичні зв'язки. Поява й адаптація знаків мови підпорядкована дії фундаментальних філософських законів, зокрема закону діалектичної єдності та боротьби протилежностей, закону взаємопереходу кількісних та якісних змін.

У реферованій роботі розрізнено змістовну і словотвірну системність мовних одиниць. Неологізм прагне досягти змістовної чіткості, системності, симетрії, що проявляється не лише в дихотомії «один план вираження» - «один план змісту», але й у кореляції «один план вираження» - «кілька планів змісту». Це сприяє реєстрації нових лексико-семантичних варіантів однієї форми або неосем (smart: 1) розумний, 2) комп'ютеризований, із програмним забезпеченням, наприклад, smart card, smart money).

Асиметрія мовного знаку може виникати й у його формальній складовій, що сприяє появі «неоморфів» (baby-boom generation - baby-boomer generation - boom generation, baby boomer - boomer «покоління, що народилося з 1946 до 1964 рр.»). Результатом формальної асиметрії є функціонування «формоваріантів», під якими розуміємо еквівалентні за значенням одиниці, що відрізняються формально.

Пропонується така типологія формоваріантів:

1) морфологічні: а) формоваріанти, утворені за допомогою телескопії - шляхом використання рівновеликих уламків лексем або їхньої послідовності (English + Deutsch = Denglisch і Engleutsch; China + India = Chindia і ChinIndia; adult + adolescent = adultescent, adultolescent і adulescent); б) формоваріанти, утворені шляхом скорочення або абревіації вихідної одиниці, яка зазвичай є складним словом (climate pornography - climate porn; Millennial Generation - Generation M - Mill Gen); в) формоваріанти, утворені в результаті лексикалізації множини (food mile - food miles, Millennial Generation - Millennials);

2) етимологічні: а) гомогенні формоваріанти, для формування яких залучаються гомогенні за походженням і значенням елементи (social network fatigue - social networking fatigue; cappuchino economy - cappuchino economics); б) гетерогенні формоваріанти, для формування яких залучаються гетерогенні за походженням, але гомогенні за значенням елементи (supermom - ubermom, precise number - sharp number);

3) графічні: формоваріанти, утворені в результаті використання різних графічних засобів для розкриття однієї форми неологізму (newater - NEWater; nine-eleven - 9-11; freshman fifteen - freshman 15).

Семантика нової мовної форми розкривається парадигматичними зв'язками, що формуються так само, як і парадигматика будь-якого слова. Навколо центральної одиниці групуються семантично пов'язані з ним периферійні, більш складні за своїм компонентним складом одиниці. Під «парадигмогенерувальною одиницею» ми розуміємо словотворчо та фразотворчо активну лінгвальну одиницю, на основі якої утворюється значна кількість неологізмів і яка є змістовно-формальною базою для породження новотворів за допомогою осново складання й аналогії. Формування парадигми неологізмів на основі інновації generation X представлено у вигляді схеми.

Виникнення неологізмів на базі парадигмогенерувальної одиниці generation X відбувається завдяки словотворенню (generation X - gen X - X-er), фразотворенню (generation Y - generation Why?), аналогії (generation X - generation Y - generation Z). Іншими прикладами парадигмогенерувальних одиниць можуть слугувати інновації: generation X, baby boom generation, yuppie, Sillicon Valley та ін.

У другому розділі дисертації «Лінгвоонтологічні виміри буття людини в англомовному суспільстві» розглядаються новотвори англійської мови, що співвідносяться з онтологічним виміром антропного буття й вербалізують елементи часового й просторового континуумів.

Для англомовної репрезентації історичного часу залучаються одиниці era, age, epoch, які в поєднанні з атрибутивами дають визначення певному періоду соціального життя. Так, лексеми era, age, epoch застосовуються й для номінації відносно нетривалих періодів, що загалом характеризує тенденцію до гіперболізації розуміння носіями англійської мови важливості певних відрізків часу. Із загальної кількості темпоральних інновацій на позначення історичного часу компонент era містять 76% новотворів (Clinton era, Bridget Jones era), за участю елемента age сформовано 20% інновацій (computer age, age of horrorism), а при залученні лексеми epoch утворено 1,3 % неологізмів (Anthropocene epoch). Крім того, відсоткова частка залучення афіксів -cene (Anthropocene) і -zoic (Ecozoic) становить, відповідно, по 1,3%. Поліномінація, притаманна комп'ютерній інноваційній термінолексиці (С.М. Єнікєєва, Р.К. Махачашвілі), зумовлює й поліномінацію «технократичної» сучасності (age of bits, age of bits and bytes, cyber age, digital age, digital era, dot-com era, Internet era тощо).

Сукупність темпоральних новотворів з ономастичними компонентами розподілено на три групи: 1) новотвори, що містять власні імена реальних державних діячів (Blair era, Bush era, Bush-Blair era, Clinton/Blair era, Putin era, Saddam era); 2) новотвори, що містять імена реальних впливових осіб (Gates era, Abramovich era); 3) новотвори, що містять власні імена «віртуальних» людей, зокрема персонажів популярних фільмів або книжок, які є символами сучасності (Bridget Jones era, Buffy era та ін.).

Розмежування часового континууму на періоди «до» і «після» певної епохи або події відбувається за допомогою формантів pre- (pre-AIDS era, pre-Blair era) і post- (post-Abramovich era, post-Bush era). Для характеристики початкового періоду епохи використовується лексема early (early Antropocene, early Blair era), а кінцевого - лексема late (late Blair era, late Clinton era).

Формуванню темпоральних одиниць, що представляють календарний час, сприяють зміни в екстралінгвальному середовищі. Сучасні технологічні досягнення змушують переоцінювати сприйняття часу соціумом, особливо завдяки введенню новітньої системи вимірювання, яка отримала назву Internet time (система вимірювання часу, запроваджена з метою «співвіднесення» годинників усіх людей, які користуються Інтернетом).

Для темпорального сегмента новітньої лексики надзвичайно важливі політичні події, що знаходять своє відображення в групі відповідних інновацій (dirty tricks Thursday, super-duper Tuesday, Tsunami Tuesday, September 12, September 10, 3/11, 7/7, 21/7, 9/11). Дати терористичних актів увійшли до лексикону англійської мови в значенні «день, коли відбувся напад; терористична атака, яка відбулася в цей день», наприклад, 9/11 (September 11), 7/7 (7 June), 21/7 (21 June), 26/11 (26 November), 3/11 (11 March, 11-M). Усі ці одиниці залучаються до словотворення, формуючи розгалужені парадигми похідних (наприклад, 9/11 attack, 9/11 highjacker, generation 9/11, pre-9/11, post 9/11, pre-September 11, post-September 11, September 10, so September 12 тощо). Поліетнічність, як характеристика сучасного англомовного суспільства, спричиняє переосмислення відрізків календарного року (Winterval, Chrismukkah, Clickmas).

Надзвичайно розгалужена парадигма локативних інновацій представлена одиницями, що позначають території на міждержавному й державному рівнях. Такі неоверби є неофіційними назвами й утворені в результаті вторинної номінації. Економіко-політичні аспекти є важливими позамовними чинниками при творенні цих локативів. Для експлікації просторової приналежності у складі неологізмів залучається низка етимологічно та функціонально гетерогенних мовних засобів, об'єднаних архісемою «географічна єдність»: sphere (Anglosphere), land (Euroland), stan (Absurdistan), coast (Left Coast), country (rogue country), state (vampire state).

Для репрезентації країн або територій, що не об'єднані ані політичними, ані економічними союзами, використовується граматична морфема множини -s (BRICs, stans). Зазвичай, метафоризація є основою для вторинної номінації територій (Quartet, Little red dot, monster country). Конотативне, особливо пейоративно-оцінне забарвлення наявне в номінаціях країн Середнього Сходу, що пояснюється напруженими відносинами між США та цими країнами (stans, sandbox, sandpit).

Форма і зміст новітніх засобів репрезентації територій США корелює з національною ментальністю американців. Неофіційні назви здебільшого утворилися в розмовних підсистемах, стилістично марковані і є жартівливими або дерогативними номінаціями (Califunny, Corrupticut, flyover country, land of fruit and nuts, Ninth Island, Nueba Yol).

В окремих випадках здійснюється не лише позначення певної частини країни, але й розмежування її територій. За аналогією до метафоричного словосполучення iron curtain («залізна завіса», що відокремлювала СРСР від усього світу) відбувається мовна актуалізація відмежування штату від інших, наприклад: cheddar curtain, cheese curtain, Orange curtain, silicon curtain, tortilla curtain. Для інноваційної номінації американських територій застосовуються власне англійські (Generica, land of fruit and nuts) й запозичені (Yuma, Nueba Yol) ресурси, які тісно корелюють з екстралінгвальними (економіко-політичними, концептуальними, соціальними) чинниками.

Інновації, що номінують мікрогеографічні об'єкти й елементи їхньої структури, розподіляються на власні й загальні назви. Так, на основі топоніма Hollywood утворюються телескопічні одиниці, що представляють центри кіноіндустрії в різних частинах земної кулі (Bollywood, Dhallywood, Kollywood, Lollywood, Mollywood, Nollywood, Ollywood, Tollywood). Іншим парадигмогенерувальним локативом є неологізм Silicon Valley, на основі якого формуються одиниці, що позначають райони концентрації компаній, спеціалізованих на комп'ютерних технологіях. Процес творення новітніх мовних знаків відбувається за рахунок прирощення лексеми до неофрази Silicon Valley (Mediterranean Silicon Valley, Mexican Silicon Valley); заміни кінцевого елемента неофрази (Silicon Bog, Silicon Glen, Silicon Wadi); субституції першого елемента неофрази (Biotech Valley, Nanotech Valley) і формуванням парадигми інновацій, які називають райони, спеціалізовані на неотехнологіях.

Для творення інновацій, що номінують населені пункти, які розвиваються завдяки певним галузям народного господарства, використовуються лексичні одиниці та словотворчі елементи з семантикою «місто»: city (airport city, centerless city, slow city, sprinkler city), -polis (burbopolis, ideopolis, micropolis, technopolis, zoopolis), -ville (cyberville, bogan ville, cyberville) тощо. Для репрезентації приміських районів або околиць, що надзвичайно швидко розвиваються, використовуються лексема suburb і її «уламок» -burb (ethnoburb, technoburb, zoomburb). До формування одиниць на позначення елементів структури населеного пункту також залучаються лексеми cluster (airport cluster, disease cluster, fast-food cluster), community (dot community, fly-in community, gated community), ghetto (geek ghetto, golden ghetto, white ghetto) тощо.

Отже, антропоцентричність є основним параметром, що характеризує інновації англійської мови, які співвідносяться з онтологічними (часо-просторовими) вимірами сучасного буття. У творенні локативних інновацій відбиваються діалектичні процеси глобалізації й деглобалізації, наявні в сучасній світовій спільноті. У формуванні темпоральних новотворів широко залучаються ономастичні одиниці.

У третьому розділі «Новітнє англомовне втілення особистісних антропних параметрів» розглянуто парадигматику неологізмів, які представляють людину крізь призму таких характеристик, як вік і стать.

Відповідно до умов соціального середовища сприйняття біологічних параметрів людини еволюціонує, що спричиняє виділення сучасних «вікових стереотипів», які, власне, й отримують новітні англомовні номінації. Такі інновації називають людей дитячого (frozen egg baby, mutual child, parachute child, super kid), молодого (boomeranger, kipper, parasite single, quarter-lifer, twixter), середнього (adultescent, kidult, middle youth, middlescent, perma kid), похилого віку (genаrian, near old, young old, middle old, oldest old), які визначаються подібними соціальними, статусними, економічними характеристиками, освітою, обов'язками, сімейним становищем тощо.

Тенденція «культу молодості», притаманна сучасному соціуму, сприяла тому, що певна кількість людей середнього й похилого віку імітує стиль життя молодших поколінь. У мові цю тенденцію репрезентують оксиморонні за природою неологізми, утворені завдяки поєднанню компонентів з контрадикторними семами віку (adultescent, middle youth, middlescent, kidult, young-old). Помічено, що одиниці adult властива «амбівекторна формотворча потенція», тобто спроможність утворювати зрощення за допомогою як ініціального, так і термінального уламків (adult - kidult, adultescent).

У контексті соціальних змін сприйняття гендерних параметрів людини спричиняє формування значної кількості гендерно маркованих інновацій, які вербалізують конструкти «СУЧАСНА ЖІНКА» і «СУЧАСНИЙ ЧОЛОВІК». В обох конструктах наявні гіпоелементи Сім'я, Матеріальне (економічне) становище, Соціальний статус, Відносини з протилежною статтю, Професійна діяльність, Поведінка, Зовнішність, Вік, Етнічне походження, актуалізовані неологізмами з відповідними семами. Кількісний аналіз антропосферних інновацій англійської мови виявив 180 гендерно диференційованих одиниць, серед яких фемінно закріплені становлять 105 неологізмів (58%), а маскулінно марковані - 75 новотворів (42%).

Значна кількість фемінних інновацій експліцитно номінує жінку фемінно маркованими лексемами або їхніми «уламками» (наприклад, bride (bridezilla), fiancйe (flee-ancйe), girl (camgirl), lesbian (hasbian), mother, mom, mum (helicopter mother, alpha mom, ASDA mum), her (do-it-herselfer), princess (Black-American princess), spinster (leather spinster), wife (office wife), widow (sports widow), woman (do-it-all woman) тощо), ономастичними одиницями (Bridget Jones, Britney, HEIDI), морфологічними засобами, представленими фемінно маркованими суфіксами -ette (fluffragette), -trix (editrix). Імпліцитна референція до жіночої статі відбувається завдяки використанню гендерно нейтральних суфіксів -er, - ista (alpha earner, fashionista).

У більшості інновацій, які вербалізують конструкт «СУЧАСНИЙ ЧОЛОВІК», сема «маскулінність» виражена експліцитно такими одиницями, як man, him, boy, dad, husband, bachelor, dude, (patio man, himbo, toy boy, NASCAR dad, work husband, toxic bachelor, first dude) і ономастичними одиницями HENRY, Meldrew, причому морфологічні засоби вираження семи «чоловік» відсутні, що пояснюється маскулінністю англійської мови.

Варто наголосити, що 13% фемінно маркованих інновацій (hockey mom, school-gate mom, security mom, soccer mom, waitress mom, Worcester woman) і 8% маскулінно «забарвлених» одиниць (Basildon man, Essex man, NASCAR dad, office-park dad) сформовано в політичному дискурсі для визначення представників соціальних груп, на яких спрямована передвиборча агітація. Для їхнього формування використовуються гендерно марковані компоненти woman, mom і man, dad, які імпліцитно або експліцитно характеризують сімейне становище людини, причому лексеми mom і dad розширюють свою семантику і позначають не лише «жінку / чоловіка, у яких є діти», але й «заміжню жінку», «одруженого чоловіка».

Як для жінки, так і для чоловіка однаково важливими є категорії поведінка, стосунки з протилежною статтю, зайнятість і професійна діяльність, вік, етнічне походження. Ці параметри відбиваються у майже рівній частці фемінно й маскулінно маркованих неологізмів. Кількість фемінно «забарвлених» одиниць, які містять семи сім'я, економічне (матеріальне) становище (58 % і 22%), значно перевищує кількість маскулінно прикріплених неологізмів (31% і 6%), що пояснюється змінами в сучасному стилі життя. Лише для розкриття зовнішності кількість маскулінно прикріплених новотворів (25%) значно перевищує кількість фемінно «забарвлених» (12%), що зумовлюється збільшенням уваги чоловіків до власного вигляду.

Особу крізь призму міжперсональної взаємодії репрезентують інновації, утворені головним чином за допомогою суфіксоїда -sexual, що зазнав поетапної еволюції семантики з поверненням до первинного, дещо модифікованого змісту - «людина з певними сексуальними уподобаннями» (ecosexual, vegansexual) і нейтралізацією набутого маскулінно маркованого компонента, наявного в одиницях metrosexual, technosexual, retrosexual.

Таким чином, еволюція вимірів антропного буття спричиняє зміни в сприйнятті соціумом вікової й гендерної характеристик особи, опосередкованих технократичністю сучасного буття, «культом молодості», розширенням спектру професійної діяльності, зміною гендерних ролей і вікових стереотипів, що відбивається в неологізмах англійської мови.

У четвертому розділі «Новітня лінгвальна актуалізація соціальної складової буття» розглядаються морфологічна й лексико-семантична парадигма інновацій, що номінують соціальні групи англомовного суспільства.

Англомовне суспільство є полірівневим розшарованим угрупованням, члени якого об'єднані на основі кількох провідних характеристик. Серед них головними є Соціальний статус, Сім'я, Економічне (матеріальне) становище, Здоров'я, Технологічні знання, Особистий інтерес, Вік, які загалом сприяють формуванню неологізмів з такими семами. У творенні новітніх номінацій соціальних груп залучаються елементи морфологічного рівня (-dom, -rati,-cracy, -azzi, -riat, -oisie) і повнозначні лексичні одиниці (society, underclass, tribe, mob, community, generation), об'єднані семою «соціальна єдність». Складові нових слів можуть як меліорувати (schmooseoisie, legerati, smart mob), так і пейорувати (paperazzi, CAVEs) конотацію новотвору.

Великою кількістю інновацій позначають соціальні групи, члени яких володіють знаннями у сфері новітніх технологій, що пояснюється впливом «інформаційної революції» (technorati, hackerdom, digitocracy, information rich, information poor, thumb tribe тощо). Для номінації цих соціальних груп використовуються синонімічні або майже синонімічні (як семотворчі cyber, digi-, hacker-, num-, techno-, так і словотворчі -cracy, -dom, -rati) елементи.

У сучасній англійській мові функціонує низка інновацій, що характеризують вищі (techno-inteligentsia, information haves, information rich, knowledge rich) й нижчі (information have-nots, information poor, knowledge poor, immigrant underclass) прошарки технократичного суспільства. Принагідно зазначимо, що «нижчі класи» суспільства часто актуалізуються за допомогою словосполучень з елементом underclass. Серед таких угруповань виділяємо етнічні й расові групи емігрантів (Arab underclass, black underclass, Latino underclass), групи людей, які у зв'язку з фінансовим становищем не можуть отримати певні блага (cosmetic underclass, educational underclass, housing underclass).

Окрему увагу в роботі приділено парадигматиці інновацій, сформованих на основі акроніма yuppie, який позначає представника відповідної соціальної групи і є базою для творення розгалуженої морфологічної й лексико-семантичної парадигми антропосферних інновацій (buppie, chuppie, puppie, yettie, yeppie, zippie). Входження парадигмогенерувального акроніма yuppie до словотвірної системи англійської мови сприяє отриманню ним власної мотивації. Хоча лексема yuppie номінує особу молодого віку, інновації підтверджують, що в деривативних одиницях сема віку розширюється із залученням категорій підліткового (skippie), середнього (muppie, zuppie) й похилого віку (abbie, scuppie,suppie, woopie, yeepie). Неологізмам, утвореним за аналогією до акроніма yuppie, характерна синонімічна (huppie - luppie, guppie - yeppie), антонімічна (dumpie - wuppie, puppie - yappie), омонімічна парадигматика (guppie - green yuppie / gay yuppie).

Мовна репрезентація поколінь характеризується поліномінацією, оскільки актуалізація вікових груп базується на сприйнятті генерацій крізь призму різних параметрів, а саме: економічний (Nexus generation, Bull Market Babies), демографічний (second greatest generation, baby bust generation), психологічний (generation 9-11, Reagan Babies), технологічний (N-gen, generation D), етнічний (Hip-Hop generation, generation Т). Найбільша кількість інновацій представляє молоде покоління (Generation Y, Generation Next, millennial generation, bull market babies), що пояснюється особливою увагою до молоді. У сучасних англомовних суспільствах виникає тенденція ідентифікувати генерації за допомогою літер алфавіту (generation X, generation Y, generation Z, generation XY), причому абетка використовується як кодова послідовність для лінгвальної репрезентації хронології народжуваності.

Для формування розгалуженої парадигми новотворів, що характеризують генераційні групи, використовують лексему generation, яка може бути скорочена до уламка gen або зовсім зникнути внаслідок «денотативної адсорбції». Денотативна адсорбція - це словотвірний патерн, за яким утворюються мовні знаки, синонімічні або майже синонімічні батьківській одиниці в результаті втрати одного з компонентів структури й набуттям іншого.

Комплексний аналіз парадигматики соціосферних інновацій свідчить про взаємозалежність еволюції мовної системи з основними тенденціями розвитку сучасного суспільства.

ВИСНОВКИ

Семасіологічний і ономасіологічний аналіз інновацій дозволив окреслити й систематизувати корпус антропосферних інновацій англійської мови. Уточнено визначення неологізму англійської мови як вільновідтворюваного нового за формою і змістом або лише за формою чи лише за змістом англомовного знаку. Зважаючи на формальні й змістовні характеристики новотворів лексико-фразеологічного рівня запропоновано їхній розподіл на неоверби, неоморфи, неосеми, неофрази. На морфологічному рівні виділено неофікси - нові словотворчі елементи.

На основі семантичного, словотвірного й парадигматичного критеріїв простежено системність антропосферних інновацій англійської мови. У такий спосіб виявлено, що змістовна асиметрія мовних знаків веде до виникнення нових лексико-семантичних варіантів слів або неосем. Формальна асиметрія спричиняє появу неоморфів. Різні форми слова між собою є «формоваріантами», серед яких виділено морфологічні, етимологічні, графічні. Окремі мовні знаки, визначені як «парадигмогенерувальні», потенційно здатні сформувати значну кількість новотворів на своїй основі, зазвичай, за аналогією або шляхом прирощення компонентів.

У роботі простежено способи (ономасіологічні та семасіологічні засади формування новітніх мовних знаків), засоби (морфологічний, лексичний та семантичний інструментарій формування новітніх мовних знаків) й механізми (моделі та патерни творення новітніх мовних знаків) поповнення мовної системи антропосферними інноваціями. Серед виявленої словотвірної специфіки матеріалу дослідження зафіксовано «амбівекторну формотворчу потенцію» і «денотативну адсорбцію» новітніх одиниць.

У реферованій роботі доведено, що для становлення новітньої мовної одиниці як вільновідтворюваної необхідна кореляція ряду лінгвальних та екстралінгвальних чинників. До лінгвальних чинників відносимо відповідність продуктивним способам і моделям словотвору, залучення до словотворення, фразотворення, формування парадигматичних зв'язків, а до екстралінгвальних - економічні, політичні, екологічні, технократичні, соціальні параметри розвитку сучасної цивілізації. У такий спосіб відбувається формування новітніх мовних одиниць, які покликані репрезентувати лакуни пізнаного або переосмисленого світу.

Парадигма темпоральних і локативних новотворів, які розкривають онтологічний вимір антропного буття, розгалужена. Аспекти темпорального континууму вербалізують одиниці, що містять елементи, об'єднані семою «період часу», у той час як просторовий континуум, відповідно, актуалізується елементами зі значенням «географічна єдність». Антропний компонент, наявний у новітніх темпоральних і локативних одиницях, підтверджує антропоцентричну спрямованість і кореляцію сучасного суспільства й розвитку мови. Використання елементів era, age, epoch для номінації відрізків контемпоральності свідчить про тенденцію до гіперболізації при позначенні сучасності. Новотвори, що називають території, є неономінаціями і найчастіше виникають як переосмислення існуючих назв.

Актуалізація екзистенційної складової антропного буття опосередкована категоріями віку й гендеру, соціальне сприйняття яких зазнає змін, що спричиняє появу відповідних неологізмів. Інноваційна актуалізація віку представлена розгалуженими парадигмами новотворів, що позначають людей молодого, середнього й похилого віку. Окремі неологізми, які вербалізують вікову парадигму, сформовані в результаті поєднання одиниць з контрадикторними семами віку, що відбиває домінантну соціальну тенденцію «культу молодості».

Гендерно марковані інновації англійської мови актуалізують конструкти «СУЧАСНА ЖІНКА» і «СУЧАСНИЙ ЧОЛОВІК». Кількість фемінно маркованих інновацій (58%) перевищує кількість маскулінно «забарвлених» (42%), що пояснюється зростаючою роллю жінки в сучасному англомовному суспільстві й маскулінністю англійської мови. Творення гендерно маркованих неологізмів забезпечується завдяки використанню загальних назв, ономастичних одиниць, словотворчих елементів, які характеризують стать (причому такі морфеми притаманні лише фемінно маркованим новотворам). Окремі гендерно марковані інновації, сформовані за аналогічними моделями, утворюють семантичні міні-парадигми, члени яких можуть містити як гендерно марковані, так і гендерно інклюзивні компоненти.

Соціальна складова екзистенції виражається, зокрема, інноваціями, що позначають як реально існуючі, так і абстрактні, «віртуальні» соціальні групи. Одним із головних критеріїв розподілу суспільства на вищі й нижчі прошарки є критерій «володіння технологічними знаннями, інформацією». Ключовою одиницею, на основі якої відбувається формування інновацій, що номінують покоління, є лексема generation, яка може бути скороченою до уламка gen або взагалі зникнути внаслідок «денотативної адсорбції». Явище поліномінації молодого покоління пояснюється значною увагою представників суспільства до осіб цього віку, комплексною взаємодією домінантних екстралінгвальних чинників: політичних, етнічних, психологічних, економічних, технологічних, соціальних тощо.

На основі визначених у реферованій роботі критеріїв вільної відтворюваності й узуалізації нових мовних знаків, сформовано англо-український словник антропосферних інновацій, що актуалізують виміри антропного буття.

Результати наукової роботи відкривають перспективи подальшого дослідження антропосферних інновацій англійської мови із застосуванням концептуального і фреймового підходів до аналізу новітніх мовних знаків. Вважаємо доцільним, зокрема, дослідити мовне втілення відчуження та протиставлення особи й суспільства на онтологічному й екзистенційному рівнях, зважаючи на специфіку розвитку сучасної цивілізації. Методологічні принципи типології та систематизації лінгвальних інновацій, застосовані в дисертації, можуть бути екстрапольовані на дослідження неологізмів англійської мови у широкому спектрі буттєвих вимірів.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Головко О. М. Вербалізація англомовного суспільства (на матеріалі сучасної англійської мови) / О. М. Головко // Актуальні проблеми менталінгвістики: Збірник наукових статей за матеріалами V Міжнародної наукової конференції. - Черкаси: Ант, 2007. - С. 151-154.

2. Головко О. М. Вербалізація концептообразу сучасної жінки (на матеріалі інновацій англійської мови) / О. М. Головко // Лінгвістичні дослідження. Актуальні проблеми сучасного художнього і галузевого перекладу: Матеріали Міжнародної науково-методичного семінару. - Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2007. - Випуск 6. - С. 43-56.

3. Головко О.М. Вербалізація назв сучасних міжнаціональних мов-гібридів та професійних підмов (на матеріалі сучасної англійської мови) / О. М. Головко // Вісник Сумського державного університету. Серія: Філологічні науки. - Суми: Видавництво СумДУ, 2007. - № 11 (95)'2006. - Т. ІІ. - С. 26-34.

4. Головко О. М. Егоцентрична семантика деяких новітніх англійських акронімів / О. М. Головко // Матеріали Четвертої Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу». - Харків: НТМТ, 2007. - С. 32-33.

5. Головко О. М. Зміст та форма дезигнацій сучасних національних мов-гібридів (на матеріалі сучасної англійської мови) / О. М. Головко // Матеріали V Міжвузівської конференції молодих учених. - Донецьк: ДонНУ, 2007. - С.19-20.

6. Головко О. М. Інноваційні засоби вербалізації історичного часу як складової часового континууму / О. М. Головко // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. - 2008. - № 131.- Т 2. - С. 273-276.

7. Головко О. М. Лінгвальна актуалізація генерацій сучасного суспільства (на матеріалі інновацій англійської мови) / О. М. Головко // Сучасні дослідження з іноземної філології. Збірник наукових праць. - Ужгород: ПП Обручар В.В., 2007. - Випуск 5. - С. 443-453.

8. Головко О. М. Лінгвальний та ектралінгвальний аналіз англійських інновацій, утворених на основі «yuppie» / О. М. Головко // Вісник ЖДУ ім. І.Франка. - Житомир: ЖДУ ім. І.Франка, 2007. - Випуск 32. - С. 207-210.

9. Головко О. М. Неологізми і процеси розвитку мови / О. М. Головко // Нова філологія. Збірник наукових праць. - Запоріжжя: ЗНУ, 2009. - № 33. - С. 203-207.

10. Головко О. М. Новітні засоби англомовної репрезентації територій США / О. М. Головко // Науковий вісник ВДУ ім. Лесі Українки. Філологічні науки. - Луцьк: ВДУ ім. Лесі Українки, 2007. - №4. - С. 170-175.

11. Головко О. М. Новітні локативні десигнації на світовому рівні (на матеріалі сучасної англійської мови) / О. М. Головко // Нова філологія. Збірник наукових праць. - Запоріжжя: ЗНУ, 2007. - № 27. - С. 78-86.

12. Головко О. М. Новітня англомовна актуалізація структури мікрогеографічного об'єкта / О. М.  Головко // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. - 2007. - № 110. -Т 1. - С. 125-127.

13. Головко О. М. Новітня англомовна актуалізація часу як антропного модусу / О. М. Головко // Мова і культура. (Науковий журнал). - Київ: Видавничий Дім Д.Бураго, 2008. - Вип. 10. - Т. V (105).- C. 22-28.

14. Головко О. М. Новітня англомовна репрезентація міжперсональних відносин у сім'ї / О. М. Головко // Матеріали VІІ Міжнародної наукової конференції «Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація». - Харків: Константа, 2008. - С. 66-67.

15. Головко О. М. Проблеми соціально-міжособистісних відносин (на матеріалі сучасної англійської мови) / О. М. Головко // Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної: Матеріали шостої міжнародної конференції. - Полтава: АСМІ, 2006. - С. 220-222.

16. Головко О. М. Процес аналогій при формуванні англомовних інновацій на позначення поколінь / О. М. Головко // Нова філологія. Збірник наукових праць. - Запоріжжя: ЗНУ, 2008. - № 31. - С. 43-46.

17. Головко О. М. Сучасне буття людини та новітні лінгвальні номінації англійської мови / О. М. Головко // Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. - Запоріжжя: ЗНУ, 2007. - №2. - С. 72-77.

18. Головко О. М. Типологічна характеристика англомовних неологізмів / О. М. Головко // Науковий вісник ВДУ ім. Лесі Українки. Філологічні науки. - Луцьк: ВДУ ім. Лесі Українки, 2009. - №6. - С. 235-239.

АНОТАЦІЯ

мова англійський неологізм антропосферний

Головко О.М. Лінгвальна актуалізація вимірів антропного буття (на матеріалі інновацій англійської мови). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Херсонський державний університет. - Херсон, 2010.

У дисертації виявлено і систематизовано антропосферні інновації англійської мови, що актуалізують виміри антропного буття. Ці неологізми досліджено зважаючи на зміст і форму, лінгвальні та екстралінгвальні чинники, особливості словотворення, фразотворення, парадигматичних зв'язків. Уточнено визначення неологізму англійської мови й запропоновано типологію новітніх мовних одиниць.

У роботі простежено способи, засоби й механізми поповнення лексико-фразеологічного рівня англійської мови антропосферними інноваціями. Виявлені лінгвальні й екстралінгвальні чииники дозволили встановити кореляцію між процесами поповнення лексичного складу англійської мови й основними соціально-культурними тенденціями розвитку сучасного англомовного суспільства.

Дослідження актуалізації вимірів антропного буття новітніми мовними засобами дозволяє визначити концептуально-поняттєві кластери та значущі словотвірні елементи й моделі, які сприяють формуванню розгалужених словотвірних, семантичних, тематичних парадигм англомовних новотворів.

Ключові слова: антропосферна інновація, неоверб, неосема, неоморф, неофраза, формоваріант, парадигма, лінгвальний чинник, екстралінгвальний чинник.

АННОТАЦИЯ

Головко А.Н. Лингвальная актуализация измерений антропного бытия (на материале инноваций английского языка). - Рукопись.