Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

УДК 81'373.7:811.134.2

10.02.17 - порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Контрастивна семантика фразеологічних одиниць із соматичним компонентом: лінгвокультурологічний підхід

(на матеріалі іспанської та української мов)

Шевелюк Вікторія Арнольдівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі германського та порівняльного мовознавства Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Кочерган Михайло Петрович

Офіційні опоненти:

- доктор філологічних наук, доцент Данилич Валентина Стефанівна, Київський національний лінгвістичний університет, завідувач кафедри іспанської філології

- кандидат філологічних наук, доцент Михайлова Олена Григорівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри загального мовознавства та класичної філології

Захист відбудеться 19.01.2009 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.15 у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова за адресою: 01601, Київ-30, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (01601, м. Київ-30, вул. Пирогова, 9).

Автореферат розісланий 17.12.2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради К.Д. Паршак

Анотації

Шевелюк В.А. Контрастивна семантика фразеологічних одиниць із соматичним компонентом: лінгвокультурологічний підхід (на матеріалі іспанської та української мов). - Рукопис.

Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань:

– уточнити співвідношення понять лінгвістична типологія, універсологія, контрастивістика як суміжних сфер зіставного мовознавства;

– розробити методику зіставлення іспанських та українських фразеологічних одиниць із соматичним компонентом;

– здійснити семіотичне моделювання фразеологізмів із соматичним компонентом за інваріантними ситуаціями і характером еквівалентності/ безеквівалентності в іспанській та українській мовах;

– виявити ступінь продуктивності семіотичних моделей фразеологізмів із соматичним компонентом в іспанській та українській мовах;

– визначити ядерно-периферійну організацію соматизмів - мотиваторів фразеологічного значення в досліджуваних одиницях;

– реконструювати джерела походження іспанських та українських прислів'їв із соматичним компонентом як лінгвокультурних знаків.

Об'єктом дослідження є іспанські та українські фразеологізми із соматичним компонентом у контрастивному та лінгвокультурологічному аспектах.

Предмет аналізу становлять семіотичні моделі іспанських та українських фразеологічних одиниць із соматичним компонентом з огляду на еквівалентність/безеквівалентність останніх, а також архетипні етнокультурні моделі й стереотипні універсальні моделі соматичних прислів'їв.

Джерельною базою дисертації є: Diccionario Espasa Dichos y frases hechas (A.B. Jimenez), Diccionario de la lengua espaola (Real Academia Espaola), Diccionario de gallicismos: voces, locuciones y frases (R.M. Baralt), Refranero temбtico espaсol. Recopilaciус de 5.000 refranes con comentarios de los 2.000 mбs signoficativos (G. Doval), Українсько-російський і російсько-український фразеологічний тлумачний словник (І.С. Олійник, М.М. Сидоренко), Фразеологічний словник української мови (В.Д. Ужченко, Д.В. Ужченко), Фразеологічний словник української мови (В.М. Білоноженко та ін.), Русско-украинский и украинско-русский фразеологический тематический словарь: Эмоции человека (Ю.Ф. Прадид), Этимологический словарь славянских языков: Праславянский лексический фонд (под ред. О.Н. Трубачева), Словник української мови: в 11-ти томах (за ред. І.К. Білодіда), Прислів'я та приказки: Взаємини між людьми (упор. М.М. Пазяк), Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5-ти томах (под общей ред. Н.И. Толстого).

Фактичний матеріал дисертації становлять 4171 іспанських та українських фразеологізмів і прислів'їв із соматичним компонентом (3037 од. в іспанській мові, з яких 2597 фразеологізмів і 440 прислів'їв та 1134 од. - в українській, з яких 1014 фразеологізмів і 120 прислів'їв).

Методи дослідження. Методика контрастивного аналізу дала можливість зіставити іспанські й українські фразеологічні одиниці із соматичним компонентом у синхронії: від плану вираження до змісту, і навпаки; компонентного аналізу - з'ясувати семантику фразеологізмів із соматичним компонентом та скласифікувати їх як мовні знаки, що моделюють спільні й відмінні ситуації стереотипної поведінки носіїв іспанської та української мов; фразеосемантичного поля - виявити ядерно-периферійне місце соматичного компонента у фразеологізмах зіставлюваних мов; прийом внутрішньої реконструкції сприяв визначенню первісного значення іспанських та українських соматичних прислів'їв; методика кількісних підрахунків дозволила встановити співвідношення між еквівалентними/безеквівалентними фразеологізмами із соматичним компонентом у семіотичних моделях.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що в роботі вперше виявлено тенденцію як до кількісно-якісної переваги реєстру іспанських соматизмів, так і фразеологізмів, компонентами яких вони є, порівняно з українськими одиницями; скласифіковано іспанські та українські фразеологізми з соматичним компонентом за вісьмома семіотичними моделями, з яких 7 є спільними для зіставлюваних мов: 1) паракінетична, 2) на позначення інтелекту, знань та досвіду з компонентом cabeza/голова, 3) на позначення інтелекту, знань та досвіду з компонентами lengua/язик і boca/рот, 4) з рецептивними соматизмами oreja/вухо і ojo/око, 5) на позначення трудової діяльності людини, 6) на позначення поведінки і характеру людини, 7) на позначення обрядів, звичаїв, ігор, змагань, народних танців (образ homo ludens) і 1 відмінною - 8) на позначення історичних реалій, подій, персонажів, властивою лише іспанським одиницям; визначено лінгвокультурні особливості безеквівалентних іспанських фразеологічних одиниць із соматичним компонентом; встановлено універсальні стереотипні моделі іспанських та українських прислів'їв як відображення загального менталітету іспанців і українців та етнокультурні архетипні моделі як відбиття національно-культурного менталітету.

Теоретичне значення дисертації пов'язане з поглибленням теоретичних положень зіставної етнофразеології, з визначенням взаємодії мови й культури в діапазоні національної самосвідомості, архетипів і стереотипів народного мислення, за допомогою яких реконструюються культурні конструкти та ментальні моделі світу, відображувані фразеологічними знаками та одиницями-прислів'ями.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їхнього застосування в зіставно-типологічних дослідженнях із проблем фразеологічної семантики, а також у процесі підготовки спецкурсів і спецсемінарів із міжкультурної комунікації, у викладанні навчальних дисциплін: "Загальне мовознавство", "Порівняльна типологія іспанської та української мов", "Лінгвокраїнознавство", "Перекладацький аналіз тексту", "Лексикологія іспанської мови", "Сучасна українська літературна мова" (розділ "Фразеологія"). Опрацьований фактичний матеріал може бути використаний при укладанні перекладного іспансько-українського фразеологічного словника.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлювалися в доповідях на шести міжнародних наукових конференціях: "Проблеми зіставної семантики" (Київ, 2003 р., 2005 р.), "Слов'янська фразеологія: семантичний, ареальний, історичний та етнокультурний аспекти" (Луганськ, 2004 р.), "Мова і культура" (Київ, 2004 р.), "Міжкультурна лінгвістика та формування іншомовної комунікативної компетенції" (Київ, 2006 р.), "Діалог мов і культур" (Київ, 2009 р.); на всеукраїнській науковій конференції: "60 років ЮНЕСКО: погляд у майбутнє" (Київ, 2006 р.), а також на щорічних науково-звітних конференціях Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (Київ, 2006-2008 рр.). Дисертаційна робота обговорювалася на засіданнях кафедри германського та порівняльного мовознавства Інституту іноземної філології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

Публікації. Проблематику, теоретичні й практичні результати дисертаційного дослідження викладено в десяти публікаціях: у дев'яти статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, та тезах доповідей однієї наукової конференції.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (224 найменування, з яких 44 - іноземними мовами), списку лексикографічних джерел (26 найменувань). Повний обсяг дисертації - 192 сторінки, основний зміст викладено на 166 сторінках.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, визначено завдання, об'єкт, предмет, наукову новизну дисертації, методи дослідження, охарактеризовано фактичний матеріал, теоретичне й практичне значення здобутих результатів, указано форми їхньої апробації і структуру роботи.

У першому розділі "Лінгвокультурологічні засади контрастивної семантики фразеологізмів із соматичним компонентом" уточнено співвідношення таких суміжних сфер зіставного мовознавства, як універсологія, лінгвістична типологія та контрастивістика, розкрито суть лінгвокультурологічного вектора в контрастивній лінгвістиці загалом та фразеології зокрема, визначено основи фразеологічної соматики крізь призму контрастивістики, розроблено методику зіставлення фразеологізмів із соматичним компонентом в іспанській та українській мовах.

Праці з зіставної фразеології початку ХХІ ст. виконуються в таких наукових сферах, як лінгвістична типологія (О. Тищенко, J. Askedal, C. Brown), універсологія (О. Материнська, A. Wierzbicka), контрастивістика (М. Кочерган, В. Манакін). Останній напрям на сьогодні перебуває у стадії нового вектора його розвитку, зокрема характеризується спрямованістю на зіставлення лексико-семантичних і фразеологічних ресурсів різноструктурних мов (О. Забуранна, В. Пирогов), на відміну від його традиційних завдань, коли контрастивістика розглядалася як прикладна галузь лінгвістики, у фокусі уваги якої були переважно фонологія та граматика (Ю. Жлуктенко, О. Jespersen, R. Jakobson) і які досліджувалися для конкретних потреб у методиці викладання іноземних мов.

Спираючись на різне розуміння вчених щодо співвідношення трьох згаданих сфер зіставлення мовних одиниць загалом і фразеологізмів зокрема, пропонуємо власну теоретико-методологічну концепцію вивчення цієї проблеми, яка ґрунтується на таких положеннях: 1) контрастивна лінгвістика має за мету виявлення подібностей і розбіжностей при зіставленні як споріднених, так і неспоріднених мов у синхронії; 2) контрастивістика у виборі об'єктів зіставлення наближається до лінгвістичної типології, головним завданням якої є пошук універсалій на основі відмінних ознак у мовах; 3) контрастивний аналіз спирається також на факти історико-генетичних зв'язків зіставлюваних мов, у тому числі й при зіставленні фразеологічних фондів різних мов; 4) контрастивна фразеологія тісно пов'язана з етнографією й культурологією, адже для фразеологів етнографічні й культурологічні факти є джерелом семантичної реконструкції первісного образу фразеологізму, декодуванням його мотивації; 5) визначення контрастивної семантики фразеологізмів передбачає насамперед аналіз їхньої національно-культурної специфіки з урахуванням двох чинників - об'єктивного (наявності реалій, властивих життю певного народу, та їхньої відсутності в побуті й повсякденному житті іншого етносу) і суб'єктивного (коли слова на позначення тих самих фрагментів довкілля по-різному представлені у фразеології різних мов).

Такий підхід до зіставлення фразеологічних фондів іспанської й української мов є перспективним в аспекті виявлення символіки двох національних культур через системи їхніх кодів, зокрема соматичних. Соматичний код будь-якої мови пов'язаний із проблемою мовних універсалій, адже семантична, граматична та функціональна ідентичність як власне соматизмів, так і тих одиниць, компонентами яких вони є, зумовлюється загальнолюдською однаковістю функцій частин тіла людини, ідентичністю емоцій, психічних переживань, відчуттів, кінетики, міміки тощо. Це твердження було взято за основу при визначенні поняття семіотична модель фразеологічних одиниць із соматичним компонентом.

Фразеологізми з соматичним компонентом (як синоніми цього термінопоняття в дисертації вжито такі позначення: соматичні фразеологізми, соматичні фраземи, соматичні прислів'я - варіанти фразеологізмів, побудовані за моделями речень) є антропоцентричними стійкими висловами, у зовнішній формі яких наявний соматизм, що є мотиватором їхнього фразеологічного значення (внутрішньої форми й образності). На основі певної інваріантної ситуації, варіантами якої є фразеологізми з соматичним компонентом, останні скласифіковано за семіотичними моделями (далі СМФ). Кожна СМФ характеризується ієрархічністю, різними ступенями семантичної близькості фразеологічних одиниць із соматичним компонентом, що входять до конкретної моделі. Найголовнішою ознакою СМФ є знакова ієрархічність, що відображає перехресні парадигматичні й синтагматичні зв'язки при групуванні фразеологічних одиниць із соматичним компонентом та зміну їхньої семантики.

Зіставлення іспанських та українських фразеологічних одиниць із соматичним компонентом здійснювалося за такою методикою. На першому етапі із застосуванням процедури компонентного аналізу було визначено семантику соматичних фразеологізмів в іспанській та українській мовах, а також їхню еквівалентність (повну-часткову) / безеквівалентність. Другий етап передбачав виявлення ядерно-периферійних модифікацій соматизмів у фразеологізмах, що вживаються в різних сферах життєдіяльності представників іспанського й українського етносів, і на внутрішньомовному рівні, і в міжмовному плані. Наступний етап - установлення як походження соматичних прислів'їв, так і реконструкцію їхнього значення, передусім контрастивного (тобто тих безеквівалентних прислів'їв, що мають національно-культурне маркування).

У другому розділі "Семіотико-польове моделювання фразеологізмів із соматичним компонентом в іспанській та українській мовах" скласифіковано іспанські й українські фразеологічні одиниці з соматичним компонентом за семіотичними моделями на основі знакової інваріантної ситуації, варіантами якої ці одиниці є, а також виявлено специфіку ядерних і периферійних соматизмів у складі фразеологізмів, якими послуговуються носії іспанської й української мов у різних сферах суспільного, культурного, політичного життя тощо.

У зіставній етнофразеологічній теорії наголошується (Г. Пермяков) на гетерогенності її об'єкта, бо фразеологічні одиниці є, по-перше, логічними одиницями, які виражають певне судження; по-друге, - знаками ситуацій, що входять до когнітивної бази мовного колективу і виступають своєрідними ментальними корелятами між предметом, явищем, реалією й образним уявленням. Тому не стільки суттєвою є їхня зовнішня образність, скільки те, що вони позначають або яку життєву ситуацію чи національно-культурну інформацію передають, моделюючи факти ментального або матеріального світу.

У роботі зіставлено фразеологізми з соматичним компонентом не лише за їхньою семіотичною та образно-номінативною характеристикою, а й за специфікою концептуалізації первісного образу, тобто вторинної номінації назв частин тіла людини в іспанській та українській мовах.

Семіотичне моделювання зіставлюваних одиниць за типами інваріантних ситуацій в іспанській та українській мовах дало змогу виявити 8 моделей - 7 спільних і 1 відмінну, властиву лише іспанським одиницям (табл. 1).

Таблиця 1 Кількісно-якісна характеристика еквівалентних/безеквівалентних іспанських та українських фразеологічних одиниць із соматичним компонентом

Для паракінетичної СМФ характерними є:

- повні еквіваленти на позначення стану розпачу (ісп. Tirarse de los pelos / укр. Рвати на собі волосся), часткові - на позначення відчаю, жалкування, спільна образність яких та однакова семантика виражені різними соматизмами: в іспанській мові - це manos "руки" (Morderse las manos), в українській - лікті (Кусати лікті) та безеквівалентні одиниці, що маркують значимі елементи комунікації ісп. (Hablar por la mano);

- повні еквіваленти на позначення ситуації задоволення (ісп. Poner los ojos en blanco / укр. Закотити очі).

СМФ із соматизмом cabeza/голова включає частково еквівалентні одиниці, що позначають інтелект/його брак, розумові здібності/вади людини і мають переважно пейоративну семантику:

– впертості (ісп. Meter la cabeza en un puchero - букв. Засунути голову в горщик, укр. Хоч кіл на голові теши, Хоч у вухо бгай);

– легковажності (ісп. Сabeza a pбjaros, в якому семантичним прототипом цього образу виступає родове поняття - образ пташиної голови, на відміну від української одиниці Курячі мізки, що символізує образ курки);

– тупості, дурості, невігластва. В обох мовах маємо орнітологічні образи (ісп. Tener la cabeza llena de pбjaros / укр. Мати шпака в голові, Без тями в голові). При цьому значення іспанського фразеологізму асоціюється з будь-якими птахами, а українського - з конкретним птахом - шпаком.

Окремі номінації з ідентичною семантикою маркуються в іспанській мові за ознакою втрати, вилучення, зіпсутості механізму чи його якоїсь деталі, частини (Perder la cabeza, Нdsele la cabeza). Причому український відповідник З глузду з'їхати передбачає лише асоціативно соматизм, адже "здоровий глузд" може бути лише в голові.

СМФ на позначення інтелекту, знань, досвіду з соматизмами lengua/язик і boca/рот включає повні й часткові еквіваленти зі значенням говоріння, спілкування в різних фізіологічних, емоційно-психологічних станах людини та ситуаціях, зокрема:

– стану сильного або надмірного алкогольного сп'яніння (ісп. Tener la lengua gorda / укр. Язик заплітається, Язиком ледве ворочає);

– емоційного стану в ситуаціях інтенсивності мовлення (ісп. Soltar la lengua sin hueso, укр. Розпускати язик);

– ситуації пліткарства, яка маніфестується дієсловами каузативної деструкції (точити, гострити) (ісп. Darse un filo a la lengua - букв. Точити язик `перешіптуватися, обговорювати когось відсутнього'). Пор., в українській мові фразеологізм Точити ляси `говорити довго', який має інший відтінок прототипового образу і не має соматизму, хоча й асоціюється з ним.

Семантика соматизму boca "рот" як частини тіла людини також пов'язана з комунікацією і характерна переважно для безеквівалентних фразеологізмів на зразок ісп. Boca de escorpiуn.

На наявність суб'єкта говоріння вказують безеквівалентні іспанські фраземи, що маркують ситуацію я - інший. Так, підказка або ж відсутність власної думки чи незнання чогось, сподівання на чиюсь підтримку передаються специфічним за образністю зоосемізмом (образ гусака у складі ісп. Hablar por la boca de ganso - букв. Говорити ротом гусака (тобто погоджуватися з думкою іншого, не мати власної думки) або ж нейтральним з експліцитно вираженим елементом otro "інший" (Hablar por boca de otro).

СМФ із рецептивними соматизмами oreja/вухо і ojo/око відображає ситуації рецепції й отримання інформації через слухові й зорові органи. Переважна більшість одиниць цієї моделі є безеквівалентними (табл.1, стор.7) (ісп. Llegar a los oнdos, Llegar a oнdos de uno, Hacer oнdos sordos, Hacer oнdos de mercader). У повних еквівалентах зі стрижневими антонімічними дієсловами влітати - вилітати спорадично виражена ідея втрати інформації (ісп. Entar por un oнdo y salir por el otro / укр. Пропускати повз вуха).

Продуктивність цієї моделі виявляється при семантизації психоментально-кінетичного і візуального знака УВАГА.

Психоментально-кінетичне позначення уваги в зіставлюваних одиницях, які є повними еквівалентами, виражається прикметниками зі значенням розміру (ісп. Con las orejas tan largas / укр. Довгі вуха, Мати довгі вуха), а також дієсловами з семантикою гострого сприйняття чогось (ісп. Aguzar las orejas, Aguzar los oнdos, Afilar el oнdo o la oreja / укр. Нагострити вуха). Ідентичне значення маркується і через особливий гострий слух тварин у безеквівалентних одиницях на зразок ісп. Tener oнdo de conejo - букв. Мати слух кролика.

Безеквівалентне кодування ідеї підозри, недовіри виражається образом комахи, комара або мошкари за вухом лише в іспанських одиницях Con la mosca detrбs de la oreja - букв. З мухою за вухом, Estar con la mosca detrбs de la oreja - букв. Бути з мухою за вухом; небезпека ж, ризик також передається лише в іспанській мові Haber visto las orejas al lobo, Ver las orejas al lobo - букв. Побачити вовчі вуха.

Ситуація приниження, стиду в обох мовах передається через семантику дієслів зі значенням `переміщення вниз' (ісп. Estar con las orejas gachas / укр. Повісити (опустити) вуха), які є частковими еквівалентами, оскільки асиметрію маємо на рівні форми.

Візуальний рецептивний знак УВАГА маркують еквівалентні фразеологізми із соматизмом ojo "око" і дієсловами з процесуально-динамічною семантикою простору і стану. Так, ісп. Clavar la vista має прямий відповідник в українській мові Прикипіти очима. Натомість безеквівалентним є фразеологізм Andar con el ojo sobre el hombro - букв. Ходити з оком на плечі, що не має навіть образних аналогів в українській мові, передаючи специфіку національного менталітету іспанців.

Візуальний соматизм ojo в цій моделі в культурно-міфологічному плані етимологічно сягає лексеми зіниця. Ще Ст. Ульманн розглядав кореляцію й етимологічний зв'язок між поняттями "око", "зіниця", "дівчина" як своєрідні семантичні універсалії у плані типологічної закономірності. Свого часу ще давні греки лексемою *kore позначали зіницю і дівчину. Зіставлення ісп. фразеологізму Ser la niсa de los ojos de alguien букв. Бути зіницею ока та укр. Берегти як зіницю ока свідчить про їхнє спільне значення `високо цінувати, берегти'.

СМФ на позначення трудової діяльності людини включає одиниці з інтенсивністю вияву процесуально-фізичної ознаки, її надмірним виявом чи, навпаки, - бездіяльністю, поганою працею або невмінням щось робити (логіко-семантичне співвідношення багато/мало).

Часткові еквіваленти цієї моделі містять соматизм manos/руки (ісп. Мanos libres / укр. Скласти руки). Проте наявні й фразеологізми з соматизмом dientes/зуби, який входить у дещо різні пропозиційно-акціональні схеми: в іспанській мові це Sudarle los dientes - букв. Просякнуті потом зуби, на відміну від української, де маємо частковий відповідник З'їсти зуби `набути досвіду'. Причому в українській мові це значення звузилося до професійної сфери.

До СМФ на позначення поведінки і характеру людини входять часткові еквіваленти переважно з негативною оцінною семантикою, в яких за подібності функціонально-прагматичного навантаження реалій, покладених в основу метафоризації образів упертої, надто наполегливої людини, простежуються формальні розбіжності (ісп. Сlavar un clavo con la cabeza `хоч гвіздки забивай головою' - укр. Хоч кіл на голові теши, Хоч головою об стіну бий).

СМФ на позначення обрядів, звичаїв, ігор, народних танців (образ homo ludens) перетинається з першою моделлю. На позначення релігійної церемонії покладання рук єпископату і вищих служителів католицької церкви вживається ісп. Imponer las manos - букв. Покласти руки. До цієї моделі в обох мовах належать фразеологізми з акціонально-об'єктною формою на позначення шлюбних обрядів договору з символікою руки (ісп. Redir la mano - укр. Подати руку, Подати рушники/хустки).

Проте більшість одиниць (див. табл. 1) у цій моделі є безеквівалентними, оскільки містять у своїй структурі мотиви обряду хрещення, гри, перемоги. Так, іспанський фразеологізм із соматизмом oreja Mojar la oreja - букв. Намочити вухо має пряме значення `перемогти'. Семантика цієї фраземи сягає звичаїв дитячих ігор мочити слиною вухо переможеного. Ця дія є певним відгомоном обряду хрещення дитини, під час якого священик мочить вухо дитини слиною, щоб воно розкрилось і почуло Божу правду.

Іспанські безеквівалентні фразеологізми з соматичним компонентом pelo "волосся" також походять зі сфери культури (занять, звичаїв). Образний ісп. вислів Tocar pelo (cortar orejas y rabo) - букв. Торкнутися волосся (відрізати вуха і хвіст) у переосмисленому значенні `досягти тріумфу' походить із тавромагії. Як відомо, тореро преміюється за якісно проведений бій одним або двома вухами і хвостом убитого бика. Переможець бере ці трофеї і з тріумфом робить коло ареною.

СМФ на позначення історичних реалій, подій, персонажів є характерною лише для іспанських одиниць. Фразеологізм Tener pelos en el corazуn `бути дуже хоробрим' - букв. Серце у волоссі має два соматизми pelo і corazуn і сягає події, описаної латинським письменником Плінієм старшим, де йдеться про грека, який переміг 300 спартанців. Коли його було взято в полон, йому розрізали груди і побачили, що його серце вкрите волоссям. Аналогічний мотив пов'язується з легендою про одного з баскських моряків Антоніо Окендо, який боровся проти голландців і французів у Середземному морі. Після його смерті, коли розрізали труп для бальзамування, то побачили, що серце було у волоссі. Так цей фразеологізм став уживатися іспанцями на позначення твердості, непокори.

Таксономію фразеологізмів із соматичним компонентом за сферами вживання здійснено шляхом розгляду ядерних і периферійних соматизмів із культурно зумовленою семантикою у фразеологізмах зіставлюваних мов (табл. 2).

Таблиця 2 Кількісно-якісна характеристика ядерних і периферійних соматизмів в іспанських та українських фразеологізмах

Соціальна сфера фразеологічних одиниць із ядерним соматизмом cabeza/голова об'єднує фразеологізми зі значенням соціальної ієрархії об'єктів вищий - нижчий, важливий - не-важливий (ісп. Сabeza de familia, Сabeza de casa), які в українській мові відповідників не мають.

Інші соматизми, наприклад, mano/рука є периферійними у фразеологізмах цієї сфери, які вживаються на позначення сили, влади, свого/чужого. Іспанські соматичні фраземи символізують ідею соціальної зміни (En manos de - букв. Змінити руку) або ж мають семантику `потрапити під чиюсь владу' (Dar en manos de alguno). В українській мові наявні фразеологізми зі значенням `впливової особи' Сильна (міцна) рука, `вольової людини' Тверда рука.

Релігійна сфера включає одиниці, де mano/рука є ядерним соматизмом, що символізує ідею Божої руки як оберега: ісп. Que Dios nos tenga de su mano. Периферійним соматизмом є pie/нога, що семантизує ідею щасливої/нещасливої долі, яку також пророкує божественна сила: ісп. Quien estб en pie, mire no caiga - букв. Хто на ногах, гляди, щоб не впасти. Аналогічний образ пов'язується з народженням щасливої людини, якій таланить у житті: ісп. Haber nacido de pie, Nacer de pie - букв. Народитися ногами вперед. Значення цього фразеологізму сягає давнього повір'я, що діти, народжені ногами вперед, є везучими в житті. В українській мові є фразеологізм з таким же значенням, але без соматизму: Народитися в сорочці. Цей образ має паралелі в інших мовах з відмінною внутрішньою формою (у німців, англійців - Народитися зі срібною, золотою ложкою в роті).

У Міфологічній сфері ядро/периферія соматизмів alma/corazтn "душа/ серце" залежать від аспекту розгляду їхньої семантизації як опозиції душа/серце душа/смерть.

Соматизм душа у фразеологізмах семантизується як предмет, який можна розбити, розірвати, відкрити, загубити (ісп. Аbrir el alma - укр. Відкрити душу, ісп. Аrrancбrsele el alma - укр. Розбити душу).

Соматизм серце семантизується через такі його параметри, як розмір (велике і мале), склад (метафорично переосмисленими ад'єктивами - золоте, тверде і м'яке, холодне - гаряче), відчуття температури (тепле і холодне), вміст (наповнене - не-наповнене). Так, ісп. Ensanchar el corazуn виражає ознаку збільшення в розмірі й має значення `сповнитися надіями'. В українській мові маємо, навпаки, зменшення розміру: Серце стиснулось (від болю, страху, переляку). Фразеологічне значення ісп. Dilatar el corazуn - укр. Камінь на серці пов'язується з метафоризацією чогось важкого, зняття якого немовби розширює, відкриває серце: ісп. Аbrirse el corazуn - укр. Відкрити душу (в українському фразеологізмі маємо соматизм душа). Почуття й якості людини передають фразеологічні одиниці з температурною ознакою гарячого в іспанській мові (Мanos frнas, corazуn caliente) та холодного - в українській (Серце захололо).

Просторова сфера об'єднує фразеологічні одиниці, в яких ядерним соматизмом є mano/рука, що в зіставлюваних мовах маркує кількісно-якісний вимір (близько - далеко, вільний - зв'язаний). Зв'язок соматизмів із просторовою сферою є типовим для зіставлюваних мов (ісп. A la mano - укр. Рукою подати). З семіотичним протиставленням вільного - зв'язаного корелює внутрішня форма іспанської фраземи Аtar las manos та її синонімічний трансформ Tener atadas las manos, що мають два значення `запобігти небажаній події', `позбавити себе волі'. При цьому тільки другий варіант збігається з українським Зв'язати собі руки.

Ядерним соматизмом в іспанських фразеологізмах є також pie/нога, що символізує переміщення в просторі, здебільшого з інтенсивним ступенем вияву процесуальної ознаки (ісп. Poner pies en polorosa). В укр. Аж пил піднімається цей соматизм уявляється, а тому є віддаленим від ядра. Семіотичне протиставлення верх - низ (контекстуальна антонімія голови і ніг) простежується в образі українського фразеологізму: Без ніг і голови. Соматизм голова є ядерним в українських прикладах цієї сфери.

Аксіологічна сфера характерна для всіх досліджуваних одиниць, ядром яких є соматизм mano/рука (ісп. Мanos limpias - укр. Чисті руки), адже всі фраземи можна розглядати з позицій їхнього позитивного/негативного маркування.

У третьому розділі "Лінгвокультурні джерела походження іспанських та українських соматичних прислів'їв" визначено статус соматичних прислів'їв як лінгвокультурних знаків, за якими стоять архетипні уявлення людини та стереотипи її поведінки, виявлено універсальні стереотипні моделі іспанських та українських прислів'їв як відображення спільного в менталітеті іспанців й українців та етнокультурні архетипні моделі як відбиття відмінностей у їхньому національно-культурному менталітеті. фразеологізм семантика контрастивний соматичний

Образність соматизмів у складі прислів'їв сягає як архетипних, так і стереотипних символів. При цьому ознак архетипно-стереотипного символу набуває не просто соматизм-образ, а все прислів'я. Цей процес відбувається здебільшого через екстралінгвальні фактори (соціальні, етнопсихологічні тощо). Власний тезаурус комунікантів, а також досвід попередніх поколінь, набутий завдяки засвоєним звичаям, традиціям та реаліям навколишньої дійсності, сприяє підтриманню архетипного й стереотипного символічних значень прислів'їв, збереженню їх як готових словесних формул із прихованим смислом.

До етнокультурних архетипних моделей іспанської мови належать такі прислів'я, які сягають часів античності, середньовіччя й доби Відродження, що дозволяє припустити їхнє походження на основі джерел античної міфології, а також класичних художніх творів. Ісп. прислів'я A Roma se va por todo, pero por narices no - букв. До Риму йдуть за всім, але тільки не за носами попереджає, що не можна втрачати витримку, а все слід робити виважено, чемно. Це прислів'я пов'язується з ідіоматичним висловом A Roma por tоdo, яке дає зрозуміти, що будь-яку надскладну проблему можна вирішити, якщо робити її з душею і вірою. Ця фраза виникла в давні часи на позначення ситуації порятунку суспільства (необхідно прямувати до Рима і просити помилування у Папи) і з часом з'явилася в творах Маркіза де Сантільяна (1398-1458), а ще пізніше - в "Дон Кіхоті" Сервантеса.

У дисертаційному дослідженні при реконструкції значення прислів'їв ми спиралися на дані словників, етнографічних джерел, а також на ті словникові позначки, що відносять те чи інше прислів'я до розряду вживаних, маловживаних чи застарілих. Останні є свідченням того, що аналізовані прислів'я належить до архетипної моделі, оскільки, виражаючи архаїчне знання про світ, вони відбивають незмінні риси менталітету народу. Напр. ісп. Obra de villano, tirar la piedra y esconder la mano - букв. Підлий кине камінь і сховає руку. Прислів'я засуджує тих, хто чинить підлість і робить вигляд, що цього не робив. Це прислів'я, ймовірно, сягає твору "Банкет" грецького філософа Платона (427-

347 до н.е.), в якому філософ Ериксімак, звертаючись до комедіографа Арістофана, говорить: "Після того, як ти кинеш камінь, Арістофане, гадаєш, що зможеш сховати руку".

Щодо специфіки українських етнокультурних архетипних моделей прислів'їв із соматичним компонентом, то ці моделі характеризуються варіантністю в них соматизмів голова, око, ніс, вухо, серце, рука, нога, лице та ін. Так, українські прислів'я з соматизмом голова (чуб) та його національно-культурними маркерами на позначення українських реалій мають повчальний характер (До булави треба голови, Коли йдеш у бійку, не думай про чуба). В останньому прислів'ї чуб є як соматизмом, так і українською реалією. Українське прислів'я Шукає кістки у салі містить українську символічно навантажену реалію сало, яка разом із переосмисленим значенням соматизма кістки мотивує смисл усього вислову `шукати того, чого немає'. Модель протиставлення я-інший у значенні `не стежити за іншим, а ретельним бути до свого' характерна для українського прислів'я з реалією кожух Пильнуй носа свого, а не кожуха мого.

При порівняльно-історичному аналізі прислівних фондів іспанської та української мов привертають увагу саме одиниці з соматичним компонентом, які проіснували досить тривалий час і стали вже стереотипами в кожному соціумі.

Універсальні стереотипні моделі включають прислів'я, які, зберігаючи та репродукуючи колективний досвід культурогенези, забезпечують наступність та єдність загальнокультурного розвитку. Так, в ісп. Por la boca muere el pez - букв. Рот - причина загибелі риби, що відповідає укр. Язик мій - мій ворог, у метафоричній формі містяться поради бути стриманими, не говорити зайвого. Варіантами інваріантної стереотипної моделі є прислів'я з соматизмами lengua/язик, boca/рот, labios/губи, dientes/зуби, які є лінгвістичними універсаліями: ісп. Un candado para la bolsa, y dos para la boca `краще рот тримати на замку, ніж сумку з грішми' - букв. Один замок - на сумку, а два - на рот, Quien tenga la lengua aguda, tenga la costilla dura - букв. У кого гострий язик, тому слід мати тверді ребра та укр. На язик є два замки: один зуби, а другий губи, Що вимовиш язиком, то не витягнеш і колом.

У прислів'ях виявилася фольклорна естетика портретування народу певної категорії людей. Щодо останнього, то цікавим є погляд на бороду й вуса в українській мові (Борода честь, а вуса і в кота єсть, Вуса честь, а борода і в цапа єсть, Борода до пояса, а розуму ні волоса, І за сивою бородою не все розум приходить) та бороду - в іспанській. Прислів'я La barba no hace al filуsofo - букв. Борода не робить філософом походить від афоризму, що нагадує про звичай давніх філософів відрощувати бороду як знак мудрості. Давній латинський вірш невідомого автора містить такі рядки: "Якщо довга борода робить філософа, то чому заважає борода тому козлу стати Платоном?". Майже те саме сказав у відомій епіграмі Бартоломе Леонардо де Аргенсола (1562-1631):