Структурно-семантичнї та когнітивнї особливостї англійських та українських загадок як типу образного тексту та способи їхнього відтворенння засобами перекладу

4. Загадки двох культур відрізняються способами метафоризації: в українських загадках метафора утворюється на основі зовнішньої схожості та схожості за кольором, в англійських загадках на основі схожості дії.

5. За способом співвідношення реальних та метафоричних образів серед українських загадок найпоширенішими є групи, в яких один предмет, який загадується, співвідноситься з одним метафоричним та кілька предметів, які загадуються, зіставляються з кількома метафоричними. Серед англійських один предмет, який загадується, типово співвідноситься з одним метафоричним, та один предмет, який загадується, виражається через кілька метафоричних.

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ЗАГАДОК

3.1 Особливості перекладу загадкок в залежності від способу кодування образів

Особливу роль у створенні національного колориту загадки відіграє її лексичний склад: антропоніми; назви, що не мають еквівалентів перекладу, вказують на соціальну приналежність людини; назви типових предметів побуту, одягу, житла, їжі й т.п.; топоніми; назви типових природних явищ і представників флори й фауни; вказівки на традиції, звичаї, вірування, менталітет, історія народу і т.д. Ці елементи становлять національно-культурний композит загадки, що може бути представлений як у запитанні так і у відповіді. Разом з тим, усі ці особливості загадок складають певні труднощі для перекладу.

Фундамент будь-якої загадки - це амбівалентність, яка змушує реципієнта «визначати реальне й гіпотетичне в семантичній сфері, надаючи перевагу не правдивості твердження, а новій концептуалізації через аналогію» [73]. Двозначність і невизначеність (як домінантні характеристики амбівалентності) зумовлюють відображення «незвичної й неочікуваної для реципієнта тотожності у двох об'єктах» [74], яка «спантеличує адресата, одночасно надаючи ключ до її вирішення в метафоричному порівнянні одного об'єкта чи явища з іншим» [77]. Адресант, озвучуючи загадку, має подвійну перевагу над адресатом: тільки він знає, де (питання чи відповідь) і на якому рівні в її двокомпонентній структурі прихована двозначність. Перекладач, володіючи і питанням і відповіддю, мусить відтворити це у мові перекладу. Але під час перекладу постають різноманітні труднощі, адже необхідно визначити, на якому саме рівні прихована двозначність.

Основу кодування образу в загадках формують два види амбівалентності: а) лінгвальна - виявляється в граматичній формі загадки й зароджується, коли одна поверхнева конструкція уособлює дві внутрішні семантичні структури: What is the best year for kangaroo? (Leap year); б) контекстуальна (літературна, метафорична) - створюється внаслідок свідомої маніпуляції соціальним декорумом і призводить до дезорієнтації та спантеличення адресата в процесі загадування [75], підказка - це зміст запитання: Поміж густі ліси гадюка тягнеться (Річка).

Лінгвальна амбівалентність у загадках може проявлятися на трьох мовних рівнях: фонологічному, морфологічному та синтаксичному. Приміром, на фонологічному мовному рівні амбівалентність мотивована здебільшого лексичними омонімами: Крилами махає, а полетіти не може (Вітряк), омографами, які диференціює наголос: What kind of house weighs the least? (A lighthouse), а також омофонами, які розділяє пауза як фонетичне явище: What dance do we do when summer is over? (Tango (tan go)). На цьому рівні найбільшу скаладність складають загадки з омографами та омофонами, які важко відтворити в українській мові. Такі загадки найчастіше зустрічаються у категорії «Головоломки та шаради, засновані на грі слів та логічному парадоксі». Для перекладу цих загадок найчастіше застосовують описовий метод або метод компенсації, до загадок додається коментар перекладача. Розглянемо наяскравіщі приклади: What kind of house weighs the least? (A lighthouse). Основне значення lighthouse - це маяк. Якщо перекласти дослівно - зміст загадки буде втрачено. Зробити адекватний переклад неможливо, тому використовуємо описовий переклад з додаванням коментарів: Який будинок важить найменше? (Маяк). Відповідь звучить досить безглуздо, тим не менше, вона криється у сполученні слів light - легкий та house - будинок. Однак, можна запропонувати ось такий перклад: Який будинок важить найменьше? (Картковий). Переклад відповіді грунтується на російському варіанті «Карточный домик», що позначає щось крихке, що легко зламати.

What kind of clothes do lawyers wear? - Який одяг носять адвокати? В англійській мові є слово lawsuit, воно і буде відповіддю цієї загадки англійською мовою (через сполучення слів law - закон і suit - костюм). Але ми можемо запропонувати переклад, заснований на логічному парадоксі: Який одяг носять адвокати? (Одяг для адвокатів/Костюми).

На морфологічному мовному рівні автори загадок використовують два типи граматичних маніпуляцій. Досить часто кодування образу ґрунтується на омофонії двох морфологічно різних конструкцій [75]. Приміром, загадка How did the patient get to the hospital so fast? (Flu) побудована на дивергентній семантиці омофонів - лексична одиниця flu -грип, іменник і форма минулого часу дієслова fly - літати. В українській мові відтворемо загадку за допомогою контекстуальної заміни: Як паціент потрапив до лікарні так швидко? (Захворів). Спрубуємо тепер перекласти українську загадку: Яка мушка не літає? (Мушка на гвинтівці) - омофонну пару формують іменники мушка (невеликий виступ на кінці дула вогнепальної зброї для прицілювання) та «муха» (комаха) у зменшувано-пестливій формі. Англійською мовою «мушка на гвинтівці» - «foresight», а перше значення «sight» - «зір». Виходячи з цього пропонуємо переклад: What kind of sight one can't improve? (Foresight).

В англійських прикладах адресант здебільшого створює двозначність усною інтерпретацією зашифрованого референта, позаяк графічна його демонстрація відкриває зв'язок орфографії з морфологією та фонологією [75]. Фонемно ідентичні елементи різняться, головним чином, графемним вираженням та морфологічним складом, а не лише семантичним навантаженням (flu - летів - грип). В омофонний зв'язок вступають, в основному, іменники та прикметники як приховані експоненти, які необхідно виявити, аналізуючи обидва значення омофонів, озвучені в питанні: What kind of truck is always a „he" and never a „she"? (A mail (male) track). Після цього можна застосувати елементи антонімічного перекладу: «Який вид автомобілю завжди жіночого роду (або: завжди «вона» і ніколи «він»)? (Вантажівка)»

В англійських енігматичних запитаннях домінують синтаксичні фрейми зі стійкими формами на кшталт What kind + noun...?; What + noun...?; When...?; How...?. В українському загадковому фонді фонемно тотожні елементи омофонних пар - це здебільшого іменники, дієслова з числівниками, експліцитно виражені в арифметичних запитаннях. Характерним явищем для українських загадок, на відміну від англійських, є переважання не лише омофонів, а й омоформ, репрезентованих здебільшого в питальних конструкціях. Відтак семантична дивергентність фонемно тотожних лексем є не наслідком звичайного збігу їх звукових форм, а скоріше результатом морфологічних перетворень.

Лінгвальна морфологічна амбівалентність у загадках спричинена також поділом слів на морфеми, які функціонують як незалежні лексичні одиниці [75]. Наприклад, в англійській загадці If you planted a puppy, what tree -would come up? (Dogwood), словотворча коренева морфема dog-, лексичне значення якої не генералізує загального значення складного слова, виконує роль самостійної лексеми із відповідним семантичним навантаженням dog, створюючи морфологічну двозначність. Тим не менш, виходячи з того, що ця загадка відноситься до тематичного розділу «Головоломки та шаради, засновані на логічному парадоксі» можна подати відповідний переклад (кальку): «Якщо посадити цуценя - яке дерево виросте? (Собаче дерево)».

Загадка “What ship will never drown?” (Friendship) демонструє ще один тип морфологічних стратегій для створення амбівалентності. Лексична одиниця “ship” із семантичним навантаженням “судно” є не ідентичною, а лише омофонною з афіксальною морфемою ship у слові “friendship”. Якщо в загадці про цуценя морфема dog- є складовою словоформи dogwood, то морфема -ship не є конститутивним компонентом слова friendship, а тільки утворює омофонну пару з його суфіксом -ship. Однак це не ускладнює переклад: «Який корабель ніколи не потоне? (Корабель «Дружба»)», адже в українській мові значення слова «корабель» - це не лише засіб пересування, але й абстрактне поняття.

Інший підвид морфологічних стратегій формує послідовність фонем, яку помилково сприймають як незалежну, омофонну з нею, морфему: What pet is always found on the floor? (Carpet). Але відгадка диференціює обидві омоформи: -pet, не є смисловим компонентом словоформи carpet. У кожному випадку автор запитує про деталізацію незалежних лексичних одиниць, які насправді не є ні самостійними словоформами із семантичним навантаженням, ні омоморфемами із словотворчими частинами складних слів, а лише графемною послідовністю з ідентичним фонемним складом. „Псевдоморфеми - послідовність фонем, омофонних із морфемами, але позбавлених лексичного змісту" [75]. На відміну від англійських загадок, у яких псевдоморфеми озвучуються в питанні, українські енігматичні єдності зображують не загальний експонент (псевдоморфему), а тільки смислове наповнення його омофона та прихованого терміна. Наприклад, у запитанні Який острів каже, що він одежа? (Я-майка) реципієнту для роздумів подається семантика омофонного еквівалента псевдоморфеми майка (одежа) та смислове наповнення закодованого слова (острів), до складу якого входить аналізована фонемна послідовність. Проте при загадуванні тільки адресант знає про справжню сутність псевдоморфем, тому використовує їх як ефективну стратегію кодування прихованого образу. Цю загадку можна перекласти за допомогою заміни «What island says that it is new clothes? (New Jersey) ».

Питання в переважній більшості англійських прикладів із лінгвальною двозначністю, зумовленою морфемним поділом, експліцитно демонструють загальне позначувальне, самостійну лексему з певним семантичним наповненням як елемент омофонної пари із словотворчими кореневими, афіксальними або псевдоморфемами, та одне з позначуваних. Українські запитання переважно експлікують обидва позначуваних: семантику омофонного відповідника псевдоморфеми як складового більшого слова (скаржиться на свою величину - мал) та самого загального експонента (півострів - Ямагі), здебільшого ойконіма: Який півострів скаржиться на свою величину? (Я-мал).

Морфологічні маніпуляції - домінантний, але не єдиний чинник амбівалентності в аналізованих англійських загадках. Роль допоміжних стратегій шифрування інформації виконують синтаксичні перетворення. Приміром, у загадці Why do ships use knots instead of miles! (To keep the sea tide (tied)), ключові омофони tide і tied амбівалентної фрази to keep the sea tide (tied) функціонують одночасно як іменник (морський приплив і відплив) і дієприкметник (прив'язаний). Виходячи з цього, можна дати такий переклад: Навіщо на кораблях використовують вузли, а не милі? (Щоб привязати корабель). Українське «через що» спантеличує адресата своєю амбівалентною позицією у контексті загадки Через що ти ходиш у школу? (Поріг), водночас виконуючи функцію питального слова чому та обставини способу дії, вираженої сполучником «через» і питальним займенником «що». Переклад: «What you cross on your way to school? (The threshold)». Отже, ядром двозначності слугує вже не тільки лексика, а й граматика. Контекст є диференціюючим чинником амбівалентності, де омофони - це інколи різні частини мови.

Часто трапляються випадки, коли в загадках наявні ідіоми, змінивши синтаксичну будову яких ми втратимо їх зміст. Але загадка ігнорує всі заборони на синтаксичні зміни в ідіомах, маючи на меті ввести реципієнта в оману. Отже, адресант може звернутись до будь-якого компонента ідіоми, створивши амбівалентність, бо використовує заразом і літературне, й ідіоматичне значення аналізованої синтаксичної єдності [75]. Виділяючи лексему draw в ідіомі to draw a breath -звести дух (What is drawn by everyone without pen or pencil? (Breath), автор вочевидь підкреслює графічно зображений об'єкт. Таку загадку можна перекласти за допомогою заміни: Що ми зводемо без каменю? (Дух). Українське пече -- у фраземі «любов пече» наголошує на фізичному відчутті: Що пече біля серця? (Любов) - What burns near the heart? (Love).

Отже, для відтворення закодованої дійсності в загадках автор завжди послуговується двозначністю, яку приховує зовнішня акустична форма висловлювання (лінгвальна) або ж внутрішні семантичні зв'язки (метафорична). Лінгвальну амбівалентність генерують різноманітні граматичні процеси, що відбуваються на фонологічному, морфологічному та синтаксичному (або ж одночасно на кількох) рівнях мови. Внаслідок морфологічних маніпуляцій в англійських загадках фонемно тотожними стають здебільшого морфемно дивергентні іменники та прикметники, в українських -іменники, дієслова та числівники, експліковані в арифметичних запитаннях, а також омоформи іменників та дієслів. Автори англійських загадок зашифровують приховані референти також ключовими лексемами, що вирізняються своєю однаковою акустикою з кореневими, афіксальними та псевдоморфемами слів. Українські загадки рідко послуговуються морфологічною амбівалентністю, побудованою на омофонії словотворчих кореневих, афіксальних морфем і незалежних лексичних одиниць. Всі ці чинники складають певні труднощі для перкладу, що зумовлює необхідність розглянути способи відтворення структурно-семантичної побудови англійських та укранських загадок в перекладі.

3.2 Особливості відтворення структурно-семантичної побудови англійських загадок в українських перекладах.

Як відомо, англійська та українська культури відрізняються своїми традиціями, звичаями, поглядами, реаліями, світосприйняттям, що зумовлює одну з найбільших проблем при перекладі. Зберегти культурну специфіку мови оригіналу в мові перекладу - це завдання особливої складності [26].

Адекватне відтворення загадок складає особливу перекладацьку проблему. На відміну від лексичних одиниць, фразеологізмів, еквівалентних слову, у загадок образний зміст, тобто їх внутрішня форма зберігає свою значущість. Носії мови не лише знають сенс загадки, але і сприймають образ, метафору чи порівняння, що формує їх. Звичайно, початкові реалії, пов'язані з виникненням загадок, часто забуваються. Але двоплановість загадок зберігається. Їх прямі образи та образи іносказання співіснують. Сенс вільного поєднання, що лежить в основі загадок, і зміст іносказання актуалізуються в мові. Тому перекладачу важливо передати ці її обидва компоненти: і образ загадок, і метафоричний зміст.

Нагадаємо, що загадки визначаються як художнє алегоричне зображення певної істоти, предмета або явища шляхом несподіваного зближення її з іншою істотою, предметом або явищем. В ході дослідження ми виявили 5 можливих способів перекладу загадок:

1) переклад повним відповідником (еквівалентом), коли в мові перекладу є загадка, яка рівнозначна за змістом, функцією та стилістичними характеристиками загадці в мові оригіналу. Метафора, закріплена в ній, повинна спиратися на ідентичні образи. Повні еквіваленти часто зустрічаються у так званих інтернаціональних загадках, які беруть свій початок від міфічних або біблійних джерел;

2) переклад частковим відповідником, коли загадка мови перекладу еквівалентна загадці мови оригіналу за образним значенням, але відрізняється своїм змістом та стилістичним забарвленням;

3) загадки, що не мають ні повних, ні часткових відповідників у більшості випадків перекладаються дослівно. Здебільшого це стосується неметафоричних загадок-запитань;

4) так званим «псевдодослівним» відповідником, коли перекладач вважає за потрібне вжити загадку мови оригіналу, або при відсутності в мові перекладу повного або часткового еквіваленту. В цьому випадку перекладач «винаходить» загадку та відтворює без модифікацій або з незначними змінами образний зміст загадки оригіналу, таким чином зберігаючи її зміст;

5) разом із дослівним перекладом загадок досить часто вживається контекстуальна заміна, завдяки якій загадка відтворюється відповідно до мовленнєвих норм і традицій мови перекладу.

Але ті загадки, в яких міститься метафоричний елемент, не можна перекладати дослівно. У багатьох випадках вони мають явно виражене національне забарвлення, що призводить до того, що загадки часто не мають абсолютних відповідників в іншій мові. Складність перекладу загадок полягає у тому, що перекладач повинен уміти їх розпізнати і підшукати відповідний український варіант.

В ході дослідження було виявленно, що загадки умовно можна розділити на з групи:

До першої групи відносяться такі загадки, які повністю співпадають з українськими -- за змістом і за формою, тобто за образом-денотатом або складовими компонентами: Мовчить, а розуму навчить (Книга) - What teaches without talking? (A book). Такі загадки, які повністю співпадають в різних мовах, мають своїм джерелом спільний прототип і часто є калькою з грецької або латинської, рідше інших мов.

До другої групи належать загадки, які співпадають за образом, але не співпадають за змістом, який лежить в їх основі, або за способом його творення, наприклад: Дивлюсь не надивлюсь, а все смерті боюсь. (Дзеркало) - Look at my face and you see somebody look at my back and you see nobody (A mirror). При перекладі таких загадок рекомендується користуватися саме такими відповідниками, які закріпилися в мові, оскільки перекладач повинен дотримуватися принципу перекладу за аналогією, якщо це можливо.

До третьої групи відносяться загадки, які не мають відповідників в українській мові -- ні за змістом, ні за образом. Вони перекладаються або дослівно (при цьому можуть використовуватися різні види трансформацій), або за допомогою іншої метафории, створеної перекладачем. What is a difference between a hill and a pill? - Чим пагорб відрізняється від пігулки?
Відгадка: a hill is hard to get up, a pill is hard to get down. Тобто різниця між hill та pill у фразових дієсловах, утворених від одного й того самого дієслова, to get up - підніматися наверх, to get down - ковтати (про пігулку). Тут можна перекласти так: Чим пагорб відрізняється від пігулки? (Аж дихання перехоплює, та одне - круте, а друге - гірке).

У тих випадках, коли згадки мають чітко виражений національний характер, доводиться або давати близький до оригіналу переклад, робити описовий переклад або перекласти загадку із зміною образу. Розглянемо таку загадку: How do you get to Carnegie Hall? (Practice! Practice! Practice!). Переклад: Як потрапити до Карнегі-Хол? (Практика! Практика! Практика!). Таким чином, розрізняємо п'ять способів перекладу загадок: повний відповідник (еквівалент), частковий відповідник, дослівний переклад, контекстуальна заміна, «псевдодослівний» переклад, які й будуть детальніше проаналізовані далі.

3.3 Основні способи перекладу англійських загадок українською мовою

Дослідження структурно-семантичних особливостей перекладу загадок здійснювалося на основі сформованого нами експериментального корпусу, який налічує 350 одиниць. При цьому нами враховувалися такі варіанти, що зустрічаються при перекладі загадок: 1) відсутність відповідної загадки в англійській або українській мовах: Крикнула вутка -- на горі чутка; збіглися дітки, та не одної матки (Гудок на фабриці), What has 4 wheels and flies?(A garbage truck!); 2) розходження в конотативному значенні, культурулогічній специфіці загадок, а також їхніх морфологічних та синтаксичних чинників: На чистому полі попутані коні, і вузлики знати, та не можна розв'язати. (Зорі), At night they come without being fetched, And by day they are lost without being stolen (Stars); 3) необхідність дослівної передачі загадки: Що робиться з хлібом, коли його краєш? (Меншає), Why did the bubble gum cross the road? (It was stuck on the bottom of the chicken's foot).

3.3.1 Переклад англійських загадок за допомогою еквіваленту

Під еквівалентністю у теорії перекладу слід розуміти збереження відносної рівності змістовної, змістової, семантичної, стилістичної і функціонально-комунікативної інформації, що міститься в оригіналі і переклад [26]і. Слід підкреслити, що еквівалентність оригіналу і перекладу це, насамперед, спільність розуміння інформації, що міститься в тексті, включаючи й ту, що впливає не тільки на розум, але і на почуття реципієнта та яка не лише експліцитно виражена в тексті, але й імпліцитно віднесена до підтексту. Повною відповідністю (еквівалентом) загадка перекладається тоді, коли в мові перекладу є відповідник, рівнозначний за образом і стилістичними характеристиками загадці оригіналу і співпадає з нею повністю або здебільшого за образним змістом. Іншими словами, метафора, поміщена в загадках, повинна спиратися на ідентичні образи [27]. Наведемо приклади перекладу загадок шляхом повного відповідника:

Мовчить, а розуму навчить. (Книга)	What teaches without talking? (A book)
У який горщик неможливо води налити? (У повний)	How much water can you put into an empty 2 quart jar? (None, it would not be empty)
Без рук, без ніг - хату відчиняє (Вітер).	What is without hands and without head or body, but can open a door? (A Wind)
Що в світі найшвидше? (Думка)	What goes quicker than the wind and the rain? (A thought)
Біжу прутко, ні вдень ні вночі не стою, хоч ніколи з ліжка не встаю. (Річка)	What has a bed, but never lies down in it? (A river)

Як бачимо, у цьому способі відтворення загадок не втрачається їхня лексична образність. Але при цьому способі перекладу змінюється структура речення. Граматична форма українських варіантів загадок відповідає змісту в англійській мові. Для англійських загадок характерно кодування образу за допогою питального займенника «what», який концентрує увагу та водночас спантеличує адресата. В українських відповідниках займенник «what» перекладається питальними займениками «що» та «який», які вказують на закодований образ, ототожнюючи денотат та референт загадки. В англійських загадках завжди є підмет і присудок, але їхнім українським відповідниками притаманні безособові та односкладові речення.

3.3.2 Переклад англійських загадок частковим відповідником

Частковим відповідником перекладається загадки, коли вони у мові перекладу еквівалентні загадкам мови оригіналу за відгадкою, але розрізняється своїм образним змістом. Наведемо приклади такого перекладу:

Я маленький і кругленький, На одежі я завжди, Мене в петлю всиляють Сто разів туди - сюди. (Ґудзик)	I am round like an apple Flat as a chip I have eyes But I can't see one bit (A button)
Без вікон, без дверей, повна хата людей. (Кавун)	There was a green house. Inside the green house there was a while house. Inside the white house there was a red house. Inside the red house there were lots of babies. What is it? (A watermelon)
Дивлюсь не надивлюсь, а все смерті боюсь. (Дзеркало)	Look at my face and you see somebody look at my back and you see nobody (A mirror)
Горить стовпчик, а вугілля немає. (Свічка)	What lives on its own substance and dies when it devours itself? (A candle)
Червоний гість Дерево їсть (Вогонь)	I am always hungry, I must always be fed, The finger I touch, Will soon turn red. (Fire)

Розглянувши цей спосіб відтворення, можемо узагальнити, що при його використанні втрачається лексична відповідність. Бачимо, що досить частим в українських перекладах є вживання метафори: стовпчик - свічка, червоний гість - вогонь і т.д. Іншими словами, при перекладі за допомогою часткового відповідника, загадка мови перекладу залишається еквівалентною загадці мови оригіналу за образом.

За структурно-семантичними особливостями, загадки - закінчені речення, які мають різноманітні синтаксичні структури. В англійських загадках завжди присутні підмет та присудок, а українським загадкам притаманні здебільшого односкладові речення. Нами було з'ясовано також, що за допомогою підбору часткового відповідника образна основа загадок у перекладі зберігається, але з деякими змінами лексичного і граматичного характеру. Наприклад: Червоний гість дерево їсть. (Вогонь) - I am always hungry, I must always be fed, The finger I touch, Will soon turn red. (Fire). Загалом, загадки, які перекладаються частковим відповідником, за своєю структурою частіше зустрічаються у формі розповідних речень.

3.3.3 Дослівний переклад загадок

При передачі неметафоричних загадок-запитань у більшості випадків зустрічаеться дослівний переклад. Під дослівним перекладом розуміють відтворення конструкції оригіналу без будь-яких змін і без суттєвої зміни порядку слів у реченні. Таким способом перекладаюсться в основному загадки-запитання, що відносяться до тематичного розділу «Головоломки та шаради», засновані на грі слів та логічному парадоксі. Наведемо приклади перекладу загадок за допомогою:

Де король Артур навчався битися у турнірах? (У лицарській школі)	Where did King Arthur learn to joust? (In Knight school)
Думай швидко: Електропоїзд їде на південь. Вітер північно-західний. В якому напрямку дме дим з поїзду? (Електропоїзд намає диму!)	Think fast: There's an electric train traveling south. The wind is from the north-west. In which direction would the smoke from the train be blowing?(An electric train has no smoke!)

У наведених прикладах, як бачимо, зберігається повна специфіка загадок. Таким чином встановлено, що дослівний переклад зберігає усі образні лексеми в їх початковій формі, у формі мови оригіналу. За структурно-семантичними особливостями - це питальні речення. При цьому перекладі необхідно пам'ятати, що:

· образ повинен бути зрозумілим, а метафоричне, переносне значення, якщо воно є, має виходити з прямого значення;

· якщо в перекладі є реалія, то вона повинна бути зрозумілою українському читачеві;

· перекладу слід надати таку ж форму загадки.

Наведені у прикладах загадки нажать до груп «Головоломки та шаради», засновані на логічному парадоксі, Числові загадки та Загадки-шаради про літери. Розглянемо більш детально іншу загадку: When do 2 and 2 make more than 4? (When they make 22) - Коли 2 і 2 більше, ніж 4? (Коли це 22). Але в українській мові (як і в російській) існує загадка, схожа на дану: Чому 2 помножити на 2 дорівнює п'ять? (Рахуємо: Раз, два, три, чотири, п'ять!). Тому цю загадку можна також віднести і до тих, що перекладаються частком відповідником.

3.3.4 Переклад загадок відповідником, що зберігає образну форму, але із заміною референтної одиниці

Цей спосіб обирають, коли в мові перекладу неможливо використати референтну одиницю через її відсутність у певній метафоричній системі або через стилістичну розбіжність між лексичними одиницями двох мов. У цьому випадку перекладач «створює» загадку, відтворюючи без модифікацій або з деякими змінами образний зміст оригінальної загадки і, звичайно, зберігаючи її зміст. Таким способом можна перекласти загадки, в основі яких лежать художні засоби. При створенні нової загадки необхідно зберегти образні і звуко-ритмічні засоби. Створення нової загадки - завжди результат творчого відтворення речення мови оригіналу, наприклад:

Король зустрів раз короля, як брів через лужок. Король спитав у короля: “Ви звідкіля, дружок?”- “Із полювання йду, дружок!”- відповідав король. “Чи не позичиш мені пса?”- “Візьми!”- сказав король. “Позви його! Позви його! А як же його звуть?”- “Вже двічі сказано було, уважнішим слід буть!” (Дружок)	There was a king met a king In a narrow lane. Says this king to that king; “Where have you been?” “Oh I've been a-hunting With my dog and my doe,” “Pray lend him to me, That I may do so” “There's the dog take the dog,” “What's the dog's name?” “I've told you already,” “Pray tell me again.” (Andmydoe)

Як бачимо, у цьому способі відтворення загадок, зазвичай, лексика та синтаксична структура зазнає певних деяких змін. Загадки, які перекладаються “псевдодослівним” відповідником - питальні або розповідні двоскладові речення, які містять у собі велику кількість синтаксичних розширювачів. Розглямо другу наведену в таблиці загадку. Тут передається гра слів, але при цьому відбувається трансформація синтаксичної моделі речення: частина англ. речення «and my doe» передається в укр. перекладі звертанням, яке не є членом речення, тобто в цій загадці відбувається відтоворення гри слів із синтаксичною трансформацією.

Загалом, на відміну від українських загадок, англійські використовують більш широкий арсенал стилістичних художніх засобів. Тому «псевдодолексичний» переклад є найбільш ефективним для відтворення саме форми загадки. Наприклад:

Анафора: Compose a grammatical and sensible sentence in which all words begin with the same sound and yet not begin with the same letter. (Pneumonic gnomes knew mnemonic names).

Алітерація: Сompose a grammatical and sensible sentence in which all words begin with the same letter and yet none begin with the same sound. (Ptomaine poisons Pnom-Penh's psychedelic philosophers) та ін.

3.3.5 Переклад загадок за допомою контекстуальної заміни

Розглянемо ще один спосіб відтворення загадок - за допомогою контекстуальної заміни. Контекстуальна заміна - це така лексична трансформація, внаслідок якої перекладним відповідникомстає слово або словосполучення, що не є словниковим відповідником і що підібрано із врахуванням контекстуалбного значення слова, яке перекладається, його контексту вживання та мовленнєвих норм і традицій мови перекладу. Такий спосіб перекладу ми примінили у розділі Загадки-запитання про літери, щоб загадка стала зрозумілою для читача:

Why is the letter E like London? (Because it is the capital of England) - Чому літера А схожа на Лондон? (Тому що це столиця Англії). В перекладі змінилася референтна одиниця: літера «Е» («England»), на літеру «А» «Англія». What ends with E and begins with P and has a thousand letters? (Post office) - Що закінчується на «А» і почитається з «П» і містить тисячі листів? (ПоштА). If all the letters in the alphabet were on top of the highest mountain, which letter must leave first? (The letter "D" would begin the descent) - Якщо усі літери зберуться на верхівці найвищьої гори, яка буква повинна піти першою? (Буква «С» розпочне СПУСК).

3.3.6 Особлитвості перекладу українських загадок англійською мовою

При перекладі українських загадок використовуються загалом тіж самі способи, які застосовувались для англійських загадок. Але тут необхідно враховувати певні характеристики українських загадок: по-перше, більшість з них складають метафоричні загадки, і тому підбір та відтворення метофори виклакають певні труднощі при перекладі, через когнітивні особливості; по-друге, українські загадки зазвичай представлені у вигляді односкладних речень, в яких відсутній підмет, а в англійських загадках завжди буде підмет і присудок, тому переклад завжди вимагає синтаксичних трасформацій. Розглянемо приклади:

1. Дві матері мають по п'ять синів, і кожному сину ім'я є (Руки, пальці). Звичайно, можна спробувати знайти еквівалент, але якщо ситуація вимагає саме відтворити загадку, то переклад виглядатиме так: There live the two mothers, each of them has 5 sons. And each son has a name. What are they? (Hands and fingers). Образний зміст загадки не змінився, змінилася синтаксична структура: загадка розбита на три речення, щоб уникнути навантаження, кожне речення є двоскладовим. До того ж, додається запитання «What are they?», тому що для англійських загадок характерна наявність питальних конструкцій з What? Why? Who? та ін. Для перекладу цієї загадки застосували одну з перекладацьких трансформацій - додавання.

2. Наступний приклад - загадка-метафора: Не їсть, не п'є, день і ніч кує (Годинник). Ця загадка включає в себе метафору, засновану на подібності в русі: годинник «кує» - звук годинника порівнюється з звуком процесу кування заліза. Але в уявленні англійського читача може бути зовсім інша асоціація, тому необхідно або відшукати її, або вжити нейтральне слово. Проаналізувавши усі відповідники слова «кувати» в англійській мові, ми побачили, що воно зовсім не повязано з годинником. Тому обрали другий варіант, замінівши «кує» на «knocks» (стучить): It doesn't eat, It doesn't drink but knocks all day and naight (A clock).

3. При відтворенні українських загадок досить часто вживається описовий переклад: Хороше бачить, а сліпий (Неписьменний) - A person who can see good but yet he is blind (A person who can't write). Ми розширили загадку підказкою, що мова йде саме про людину, а також змінили синтаксичну будову речення, додавши підмет.

4. Українскі загадки-запитання можна перекласти і дослівно: Що горить без полумя? (Гроші) - What burns without fire? (Money). При такому перекладі зазвичай зберігається і образний зміст і синтаксична структура загадки.

Адекватне відтворення загадок складає особливу перекладацьку проблему, адже конкретних рекомендацій стосовно їх перекладу не існує. В ході дослідження ми виявили декілька способів відтворення загадок з однієї мови на іншу. Значні міжмовні та міжкультурні відмінності загадок вимагають від перекладача глибокого аналізу та розуміння контексту, в якому зустрічаються ці мікротексти. Передача змісту, сутності та функцій загадки є іноді дуже непростим завданням, що потребує урахування національного менталітету та історико-культурного досвіду народу, на мову якого здійснюється переклад, а також творчої професійної фантазії та гнучкості при застосуванні методу компенсації, без якого часто не обійтися при перекладі текстів, що містять загадки.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3

Вивчення теоретичних та експериментальних джерел, присвячених перекладу загадок, дозволяє узагальнити, що адекватне відтворення загадок складає особливу перекладацьку проблему. Існує декілька способів відтворення загадок з однієї мови в іншій. При створенні експериментального корпусу нашого дослідження, ми виявили 6 способів перекладу загадок, а саме: повний відповідник (еквівалент), частковий відповідник, дослівний переклад, відповідник, що зберігає образну форму, але із заміною референтної одиниці, контекстальна заміна та описовий переклад.

Повною відповідністю (еквівалентом) перекладається загадка, коли в мові перекладу є відповідник, рівнозначний за образом і стилістичними характеристиками загадці оригіналу та співпадає з ним повністю або в основі своєї за образним змістом;

Частковим відповідником перекладається загадки, коли вони у мові перекладу еквівалентні загадкам мови оригіналу за відгадкою, але розрізняється своїм образним змістом;

Для загадок, що не мають ні повних, ні часткових відповідників у більшості випадків вживається дослівний переклад, при якому відтворення конструкції оригіналу відбувається без будь-яких змін і без суттєвої зміни порядку слів у реченні. Завдяки якому ми отримуємо аналогічну загадку в мові перекладу. Здебільшого це стосується неметафоричних загадок-запитань;

Відповідником, що зберігає образну форму, але із заміною референтної одиниці, коли в мові перекладу неможливо використати референтну одиницю через її відсутність у певній метафоричній системі або через стилістичну розбіжність між лексичними одиницями двох мов. У цьому випадку перекладач «створює» загадку, відтворюючи без модифікацій або з деякими змінами образний зміст оригінальної загадки і, звичайно, зберігаючи її зміст;

Переклад за допомогою контекстуальної заміни, лексичної трансформації, внаслідок якої перекладним відповідникомстає слово або словосполучення, що не є словниковим відповідником і що підібрано із врахуванням контекстуалбного значення слова, яке перекладається, його контексту вживання та мовленнєвих норм і традицій мови перекладу;

Для українських загадок характерний й описовий переклад, при якому слово або словосполучення загадки вихідної мови замінюється в мові перекладу слосполученням (або більшим за кількістю компонентів слосополученням), яке адекватно передає зміст цього слова або словосполучення.

У структурно-семантичному значенні, архітектоніка загадки дозволяє зробити висновок про те, що текст загадки близький до діалогічної єдності за структурою: образну частину, як і першу частину діалогічної єдності, формують синтаксично розгорнуті речення, відгадку - однослівні, двослівні, рідше багатослівні. Цілісність тексту загадки створюється синтаксичною взаємодією образної частини і відгадки, а також лексичним наповненням обох частин та вживанням художніх засобів. Майже кожна проаналізована загадка має такі мовні засоби реалізації: метафора, алітерація, асонанс, рима, перифраз та зіставлення.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У роботі було розглянуто походження та розвиток українських та англійських загадок як фольклорних творів, їхні структурно-семантичні та когнітивні особливості. Специфіка загадок полягає в тому, що в них у завуальованій алегоричній формі зашифровано певний предмет або явище. Тому деякі учені, аналізуючи художню форму загадок, твердять, що кожна загадка композиційно - одночленний паралелізм, другим членом якого є відгадка.

Загадки належать до вторинної дериваційної когнітивної зони, вони в основному базуються на метафорі, мають форми запитання, шаради, головоломки. Загадка - жанр народної творчості, який залишається ще зовсім недостатньо вивченим. Звернення до вивчення народних загадок дозволяє розглянути взаємодію мовної системи та етносу в динаміці, із нових позицій осмислити мовленнєвий феномен народної культури та його вплив на сучасну творчість.

Розглянутий нами корпус загадок та проведена тематична класифікація незаперечно свідчать про те, що ці твори фольклорного жанру охоплюють фактично всі аспекти основної світоглядної картини світу, відтворюючи матеріальні основи людського світогляду: оселя, посуд та речі домашнього вжитку, знаряддя праці, рослини й тварини та явища природи. Спільним для загадок обох мов та культур є те, що суб'єктами загадок виступають аналогічні реалії, які до того ж відтворюються за допомогою схожих метафоричних засобів. Це притаманне насамперед більш пізнім загадкам, наприклад, про книгу, освіту, тощо. Такі риси загадок треба розглядати як спосіб відтворення загальнолюдських, універсальних цінностей та уявлень. Водночас побутові предмети та явища оточуючого світу у традиційних, давніших загадках, таких, що включають предмети побуту та явища оточуючого світу - голка й нитка, чоботи, книга, зуби, язик, сонце, небо тощо відзначаються значною специфічністю як за метафоричною основою, так і стилістичними особливостями. При зіставленні українських загадок із тематично відповідними англійськими визначаємо, що перші використовують такі об'єкти та образи для основи метафоризації, як дід, пані, дочка, син, брат, вовк та інші, надаючи їм характерної для національного світогляду інтерпретації. А більшість англійських загадок представлені у вигляді парадоксальних запитань, такі форми вважаються неметафоричними, вони мають описовий характер. У метафоричних (загадках у більш вузькому значенні) закодований предмет часто позначається займенником (what, she, they), що надає загадкам більш абстрактного характеру. Загадки двох культур відрізняються способами метафоризації: в українських загадках метафора утворюється на основі зовнішньої схожості та схожості за кольором, в англійських загадках на основі схожості дії. За способом співвідношення реальних та метафоричних образів серед українських загадок найпоширенішими є групи, в яких один предмет, який загадується, співвідноситься з одним метафоричним та кілька предметів, які загадуються, зіставляються з кількома метафоричними. Серед англійських - один предмет, який загадується, типово співвідноситься з одним метафоричним, та один предмет, який загадується, виражається через кілька метафоричних.

Переклад загадок вимагає від викладача розуміння як усієї повноти змісту цього короткого твору в контексті національної культури, так і використання різних способів перекладу, оскільки загадки к об'єкт перекладу становлять значну складність через їхню метафоричність у поєднаннї з проетичною формою та грою слів і образів. В ході дослідження було виявлено такі основні способи перекладу загадок:

1. Повним відповідником (еквівалентом), коли в мові перекладу є відповідник, рівнозначний за образом і стилістичними характеристиками загадці оригіналу, який співпадає з ним повністю або за своєю образною основою.

2. Частковим відповідником, коли вони у мові перекладу еквівалентні загадкам мови оригіналу за відгадкою, але розрізняється своїм образним змістом.

3. Дослівний переклад, при якому відтворення конструкції оригіналу відбувається без будь-яких змін і без суттєвої зміни порядку слів у реченні. Здебільшого це стосується неметафоричних загадок-запитань.

4. Відповідником, що зберігає образну форму, але із заміною референтної одиниці, коли в мові перекладу неможливо використати референтну одиницю через її відсутність у певній метафоричній системі або через стилістичну розбіжність між лексичними одиницями двох мов. У цьому випадку перекладач «створює» загадку, відтворюючи без модифікацій або з деякими змінами образний зміст оригінальної загадки і, звичайно, зберігаючи її зміст.

5. Переклад за допомогою контекстуальної заміни, лексичної трансформації, внаслідок якої перекладним відповідникомстає слово або словосполучення, що не є словниковим відповідником і що підібрано із врахуванням контекстуалбного значення слова, яке перекладається, його контексту вживання та мовленнєвих норм і традицій мови перекладу.

6. Описовий переклад (більш характерний для українських загадок), при якому слово або словосполучення загадки вихідної мови замінюється в мові перекладу слосполученням (або більшим за кількістю компонентів слосополученням), яке адекватно передає зміст цього слова або словосполучення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

І. ТЕОРЕТИЧНІ ДЖЕРЕЛА

1. Азнаурова Э.С. Прагматика художественного слова. М., 1988.

2. Аникин 1957 - Аникин В. П. Русские народные пословицы, поговорки, загадки й детский фольклор / В. П. Аникин. - М. : Учпедгиз. - 1957. - 240 с.;

3. Аристотель. Об искусстве поэзии [Текст] / Аристотель. - М.: Поэтика, 1957. - 328 с.

4. Арутюнова Н. Д. Функциональные типы языковой метафоры // Известия АН СССР. Сер. лит. и яз. 1978. № 4.

5. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека. М., 1999.

6. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл. М., 1976.

7. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. События. Факт. М., 1988.

8. Бацевич Ф. С. Філософія мови. Історія лінгвофілософських учень - Київ: Академія, 2008. - 240 с.

9. Безменова Н. А. Речевое воздействие как риторическая проблема // Проблемы эффективности речевой коммуникации. М., 1989.

10. Бенвенист Э. Общая лингвистика. М., 1974, 198 с.

11. Березовський І.П. Загадка // Українська радянська енциклопедія / За ред. М. Бажана. -- 2-ге вид. -- К., 1974--1985., Том 4., К., 1979, стор. 156

12. Бессарабова Н.Д. Метафора как языковое явление. Значение и смысл слова: художественная речь, публицистика. / Под ред. Д.Э. Розенталя. - М.: Изд-во МГУ, 1987. - 200с.

13. Булыгина Т.В. Особенности структурной организации языка как системы и методы ее исследования. М., 1991.

14. Булыгина Т.В., Крылов С.А. Категории - В.: ЭЛС, 1990, 341с.

15. Вавилова, М.А. Русское народное поэтическое творчество [Текст]: учеб. пособие для пед. ин-тов / М.А.Вавилова, В.А.Василенко, Б.А.Рыбаков; под ред. А.М.Новиковой. - 2-е изд. - М.: Высшая школа, 1978. - 448 с.

16. Вежбицка А. Язык, культура, познание. М., 1996.

17. Гак В.Г. К типологии лингвистических номинаций. Языковая номинация. Общие вопросы. М., 1977

18. Гак В.Г. О двух типах знаков в языке. - В кн.: Материал конференции «Язык как знаковая система особого рода». М., 1967

19. Глазунова О.И. Логика метафорических преобразований. СПб., 2000

20. Гулыга Е.В. Семантика и синсемантика как признаки смысловой структуры слова. - В.: Филологические науки, 1967, №2, с.93

21. Ермакова О. П. Семантические процессы в лексике // Русский язык конца ХХ столетия (1985-1995). М., 2000.

22. Загадки Упорядкування, вступна стаття та примітки кандидата філологічних наук І. П. Березовського. - Київ: Вид-во АН УРСР, 1962. 511 с.

23. Закувала зозуленька: Антологія української народної творчості. -- К., 1989. -- С 427--552.

24. Илюхина Н. А. Об одной метафорической категории // Функциональная семантика слова. Екатеринбург, 1994.

25. Кенгес-Маранда 3. Логика загадок / 3. Кенгес-Маранда // Паремиологический сборник: Пословица, загадка. Структура, смьісл, текст / АН СССР, Ин-т востоковедения. - М. : Наука, 1978. - С. 251 -281;

26. Кияк Т. Р., Науменко А. М., Огуй О. Д. Теорія і практика перекладу: Німецька мова. - Вінниця: Нова книга, 2006. - 292 с.

27. Кобякова І. К. Креативне конструювання вторинних утворень в англомовному дискурсі. - Вінниця: Нова книга, 2007. - 128 с.

28. Колесса Ф. Усна народна словесність. -- Едмонтон, 1983. -- С 145--148.

29. Колшанский Г.В. Соотношение субъективных и объективных факторов в языке. М., 1975.

30. Кононенко В. Шляхами народних приповідок. -- К.: РВЦ «Проза», 1994. -- 208 с.

31. Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства. Підручник. - К.: Академія, 2006. - 424 с.

32. Кубрякова Е.С. Роль словообразования в формировании языковой картины мира. - В.: Роль человеческого фактора в языке. М., 1988.

33. Кубрякова Е.С. Части речи в ономасиологическом освещении. М., 1978.

34. Лазутин С. Поэтика русского фольклора. - M., 1981. - С. 95.

35. Лакофф Дж. Когнитивная семантика // Язык и интеллект. М., 1995.

36. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром'як, Ю.І. Ковалів та ін. К.: ВЦ «Академія», 1997. -- с. 276-277

37. Малые жанры русского фольклора: Хрестоматия [Текст]: учеб. пособие для филол. спец. вузов / сост. В.Н. Морохин. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Высш. шк., 1986. - 399 с1.

38. Мамедова А. И. Немецкая народная загадка как мультидисциплинарный феномен // Нова філологія. Зб.наукових праць. - Запоріжжя: ЗНУ, 2005. - №1 (21), - С. 82-88.

39. Маслова-Лашанская С.С. О процессе наименования. - В.: Скандинавский сборник. XVIII, Таллин, 1973.

40. Муминов Т.А. Проблемы вторичной номинации в лексике (образование переносного значения): автореф. Дис. На соискание ученой степени канд.фил.наук: (10.02.19)/ МГПИИЯ им. Мориса Тореза. - М., 1978. с. 26.

41. Омельченко Л. Ф. Продуктивные типы сложных слов в современном английском языке. - Киев: Вища школа, 1981. - 143 с.

42. Онищук А. Переднє слово // 350 загадок молодим і старим на забаву, Коломия, 1911.

43. Г.А. Оніщенко. Особливості структури загадки як складного синтаксичного цілого // Дослідження з лексикології і граматики української мови. - Випуск 4. - Дніпропетровськ, 2005. - С.157-162.

44. Пазяк М.М. Українські прислів?я та приказки. Проблеми пареміології та пареміографії. -- К.: Наук, думка, 1984. -- 204 с.

45. Парандовский Я. Способы номинации в современном русском языке. М., 1982.

46. Потебня А. Из лекций по теории словесности. Басня. Пословица. Поговорка. - Харьков, 1914.

47. Приповідки або українска народня філософія. -- Едмонтон, 1998. -- 355 с.

48. Прислів?я та приказки. Взаємини між людьми / Вступ, ст. М.М. Пазяка. К Наук, думка, 1991. -- 440 с

49. Прислів?я та приказки. Людина. Родинне життя. Риси характеру / Вступ, ст. М.М. Пазяка. -- К.: Наук, думка, 1990. -- 528 с

50. Прислів?я та приказки. Природа. Господарська діяльність людини / Вступ, ст. М.М. Пазяка. -- К.: Наук, думка, 1989. -- 480 с

51. Приходько А. М. Концепти і концептуальні системи в когнітивно-дискурсивній лінгвістики. - Запоріжжя: Прем'єр, 2008. - 332 c.

52. Самохина В. А. Современная англоязычная шутка. - Харків: ХНУ имени В. Н. Каразина, 2008. - 356 с.

53. Серебренников Б.А. Номинация и проблема выбора. М., 1960

54. Склерявская Г.Н. Метафора в системе языка. С.-П.: Изд.-во Наука, 1993 150 с.

55. Тейлор Е. Первобытная культура. - М.: Соцэкгиз, 1939. - 570 с.

56. Телия В.Н. Вторичная номинация и виды наименований.// Пер. под ред. Б.А. Серебренникова. М., Наука, 1977. - с.129-221.

57. Телия В.Н. Номинация. - В.: Энциклопедический лингвистический словарь. М., 1990, с.336-337.

58. Телия В.Н. Типы языковых значений (связанное значение). М., 1981, с.260.

59. Уфимцева А.А. Понятие языкового знака. - В кн.: Общее языкознание. М., 1970

60. Уфимцева А.А. Слово в лексико-семантической системе языка. М., 1968.

61. Уфимцева А.А. Языковая номинация. М., 1977

62. Франко І. Галицько-руські народні приповідки. Передмова до т. 1. (Львів, 1905), т. 2 (Львів, 1908), т. З (Львів, 1910) // Франко І. Твори: У 50 т. Т. 38. -- С 294--328.

63. Франко І. Журнал "Зоря". - Львів, 1884. - С. 154-168.

64. Франко І. Останки первісного світогляду в руських і польських загадках народних // Франко І. Твори: У 50 т. -- Т. 26. -- С 332--346.

65. Харченко В.К. Функции Метафоры. - Воронеж, 1992

66. Чекалов И.И. Меч в «Беовульфе»: аспекты изображения и фабульная значимость.//Слово в перспективе литературной эволюции: К 100-летию М.И. Стеблин-Каменского. М.: Языки славянской культуры, 2004.-488с.

67. Чередниченко О. І. Про мову і переклад. - Київ: Либідь, 2007. - 248 с.

68. Чудинов А. П. Структурный и когнитивный аспекты исследования метафорического моделирования // Лингвистика: Бюллетень Уральского лингвистического общества. Екатеринбург, 2001. Т. 6.

69. Чудинов А. П. Теория метафорического моделирования на современном этапе развития // Лингвистика: Бюллетень Уральского лингвистического общества. Екатеринбург, 2000. Т. 5.

70. Швачко С. О. Навчити вчитися! Посібник. - Вінниця: Нова книга, 2006. 136 с.

71. Awedoba A. K. Social Roles of Riddles, with Reference to Kasena Society / A. K. Awedoba // Research Review New Series, 2000. - Vol. 16.2. - P. 35 - 51;

72. Hamnett I. Ambiguity, Classification and Change: The Function of Riddles / I. Hamnett // Man. New Series. - Royal Anthropological Institute of Great Britain and Ireland. - 1967. - Vol. 2, № 3. -P. 379 - 392;

73. Isbell B. J., Fernandez F. A. R. The Ontogenesis of Metaphor: Riddle Games among Quechua Speakers Seen as Cognitive Discovery Procedures / B. J. Isbell, F. A. R. Fernandez // Journal of Latin American Lore, 1977. - Vol. 3:1. - P.19 - 49;

74. Kapp D. B. A Collection of Jaffna Tamil Riddles from Oral Tradition / D. B. Kapp // Asian Folklore Studies. - 1994. - Vol. 53. - P. 125 - 149;

75. Pepicello W.J, Green T. A. The Language of Riddles. New Perspectives / W. Pepicello, T. Green. - Ohio State University Press : Columbus, 1984. - 170 p.;

76. Pocheptsov G. G. Language and Humour. - Kiev: Vysca Skola, 1981. - 326 p.

77. Rickford John R. Riddling and Lying: Participation and Performance / J. R. Rickford / Ferguson Ch. A., Fishman J. A. The Fergusonian Impact: Sociolinguistics and the Sociology of Language. - Mouton de Gruyter, 1986. - Vol. 2. - P. 89 - 106;

78. The Exeter Book Riddles/ Translated and introduced by Kevin Crossley-Holland. Penguin, 1993.-124 p.