Структурно-семантичнї та когнітивнї особливостї англійських та українських загадок як типу образного тексту та способи їхнього відтворенння засобами перекладу

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

1. Загадки - це короткі твори, в основі, яких лежить дотепне метафоричне запитання, що передбачає відповідь на нього. Щоб знайти відповідь - відгадку, потрібно вміти зіставляти життєві явища на основі їх спорідненості чи подібності за певними ознаками, рисами, характеристиками.

2. Загадка є одним з найдавніших жанрів усної народної творчості, ці твори також представлені у деяких з перших літературних письмових джерел. Маючи дуже широке поширення в культурі та мовно-літературній творчості різних народів, відзначаючись своїми цікавими когнітивними та жанровими особливостями, загадки до нашого часу ще не стали об'єктом достатньої уваги з боку саме сучасного мовознавства.

3. Основним дослідженням українських загадок є «Останки первісного світогляду в руських і польських загадках народних» І. Франка, питанню походження українських загадок також присвячені певні роботи О. Потебні та О. Сементовського, вагому працю також складає стаття до двотомника «Українська народна поетична творчість» П. Попова. На сучасному етапі дослідження жанру найпомітнішими є праці М.М. Пазяка, І. Березовського та ін.

4. Стародавні англійські загадки можна вважати одними з найдавніших пам'яток літературної творчості, зафіксованими письмовими джерелами. Вони у своїй віршованій формі були частиною давньоанглійській поезії та найяскравіше представлені в Ексетерському кодексі або Ексетерській книзі (Exeter Book, Codex Exoniensis), створення якого відносять до Х ст. Англійським загадкам присвятили свої роботи А. Тейлор, В. Пепічелло, Т. Грін та ін.

5. Специфіка загадок полягає в тому, що в них у завуальованій алегоричній формі зашифровано якийсь предмет чи явище і треба відшукати його первісне значення. Тому деякі учені, аналізуючи художню форму загадок, твердять, що кожна загадка композиційно - одночленний паралелізм, другим членом якого є відгадка.

6. Загадки як засіб стимулювання уяви в когнітивному процесі зберігають виховну функцію, змінюючи свої форми буття та зосереджуючись на фокусах „Що? Де? Коли?" Описи денотатів у нетипових текстах позначені яскравістю, конкретністю, а це стимулує адекватні відгадки. Елементи словесної гри є захоплюючим компонентом текстів загадок. Запам'ятовуванню сприяє поетична римована форма, яка є відголосом минулого дописемного, поетичного буття мови.

7. Загадки - це здобутки трудової діяльності, народного досвіду та поетичного витвору, що не могло не позначитись на художній формі витвору. Загадки належать до вторинної дериваційної когнітивної зони. Загадки в основному базуються на метафорі, мають форми запитання, шаради, головоломки. Пор.: Без дров, без вогня, а світить та гріє щодня. (Сонце); Хто ходить по миру без ніг, без торби. (Місяць). Загадки про будову всесвіту є найдавнішими за походженням. Нові теми та форми зявляються з розвитком цивілізації, здобутками людської діяльності. У загадках знаходять вияв спостереження над природою, тваринним та рослинним світом. І. Франко зазначав, що значні зрушення в історії насамперед відчуваються у матеріальному житті трудящих і відбиваються у жанрі загадок [64].

8. Загадка - жанр народної творчості, який залишається вивченим ще зовсім недостатньо. Звернення до вивчення народних загадок дозволяє розглянути взаємодію мовної системи та етносу в динаміці, із нових позицій осмислити мовленнєвий феномен народної культури та його вплив на сучасну творчість. Переклад загадок вимагає від викладача розуміння як усієї повноти змісту цього короткого твору в контексті національної культури, так і використання різних способів перекладу, оскільки загадки к об'єкт перекладу становлять значну складність через їхню метафоричність у поєднаннї з проетичною формою та грою слів і образів.

РОЗДІЛ 2. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ АНГЛІЙСЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ ЗАГАДОК

Існують такі підходи до вивчення загадок, як порівняльний та європоцентричний. Збірки загадок з паралелями з різних мов були відомі з давніх часів, але порівняльне вивчення виникло тільки в XIX столітті. У 1877р. вийшла збірка Ежена Роллана (Eugene Rolland) «Divinettes ou Enigmes populaires de la France» («Популярні загадки Франції»), в якому до деяких французьких загадок були підібрані паралелі з інших мов. Збірка вийшла з передмовою Гастона Паріса (Gaston Paris), відомого лінгвіста і одного з основоположників порівняльного літературознавства, який знайшов інтригуючим ту обставину, що подібні загадки знаходяться в різних мовах. У дусі сучасної йому новітньої лінгвістичної науки він зазначив природність спорідненості загадок у рамках індоєвропейської сім'ї мов, спорідненость, яка, мабуть, походить від найбільш ранньої стадії у розвитку цих мов, коли вони ще не диференціювалися. Він висловив таку гіпотезу: якщо паралелі знайдуться між загадками, що належать різним мовним сім'ям, то це може означати типологічну спорідненість стадій культурного розвитку всього людства. У наступному столітті наявність великих паралелей між загадками з мов неспоріднених сімейств і з різних частин світу стали більш очевидним. Вражаюче багату колекцію таких паралелей представив Арчер Тейлор (Archer Taylor) в «English Riddle from Oral Tradition» («Англійська загадка з усної традиції», [91]. Це збірка англомовних загадок з усіх регіонів поширення англійської мови на обох півкулях Землі постає у супроводі паралелей чи не до кожної одиниці, наведених з великого числа різномовних і разнокультурних колекцій з усіх частин світу. Паралелі наводяться і у вступних оглядових статтях до кожного розділу, і примітках до окремих загадок. Сама маса порівняльного матеріалу вражає. Зрозуміло, подібності - це лише одна сторона справи; розбіжності не менш важливі, але вони не вивчені. Порівняльне вивчення загадок залишається справою майбутнього.

Існує ще один підхід до вивчення загадки - європоцентричний. У цьому відношенні виділення мовної сім'ї не суттєво, тому що фольклор не знає кордонів і має звичай поширюватися за географічною суміжністю, не дивлячись на відмінності мов і навіть мовних родин.

Європоцентричний підхід заздалегідь не може претендувати на універсальні результати, та все ж він виправданий двома важливими міркуваннями: 1) європейська загадка виявляється найбільш складною і вже тому представляє найбільший інтерес; 2) виявлені великі паралелі до європейської загадки з інших частин світу, нехай з ще незрозумілих обставин, дозволяють вважати європейську загадку репрезентативною для жанру принаймні умовно, поки порівняльна перспектива не розроблена.

Складність європейської загадки, можливо, свідчить на користь того, що в ній збереглися найбільш давні риси жанру.

Загадки специфічні за своєю тематикою та структурою. Дані мовні творіння присвячені незначним, добре відомим і постійно присутнім в житті людини ат алегорично представленим предметам або явищам,. Загадкою затверджується буття предмета, актуалізуються особливості його суб'єктивного сприйняття. Предмети заміщення в загадках обираються переважно з того ж кола близьких людині предметів і явищ, що й предмети загадування. Торкаючись своїм змістом конкретного світу речей і явищ, загадка містить в собі уявлення, що становлять основу життя. Загадуючи і відгадуючи загадки, людина не тільки запам'ятовує передану предками модель світу, а й вдосконалює уявлення про неї в силу того, що загадка - це специфічне сприйняття предмета, що включає незвичайне розташування ознак, за яким явище пізнається.

Досить розглянути тематику загадок і класифікувати їх, щоб виявити, що дані мовні одиниці охоплюють фактично всі аспекти основної структури світу, утворюючи коло примітивного людського світобачення: житло, посуд і начиння, знаряддя праці, рослини, тварини і т.д. Загадки конкретні і близькі народному побутові не тільки за відгадкою, за предметами загадування, але і за складом основних образів та предметів уподібнення. Розгортання образної номінації охоплює всю загадку. Своєрідність об'єктивації образу полягає в тому, що загадка виокремлює лише найбільш характерні риси загаданого денотату, але не дає його дефініції. Набір ознак буває неповним. Більш того, дані ознаки часто представлені метафорично, що ускладнює процес відгадування. Метафоричні або метонімічні уподібнення у загадці відрізняються несподіванкою і парадоксальністю. А. Тейлор визначав загадки як «описи предметів в термінах, що припускають щось зовсім відмінне», в яких відгадка і пропонований для опису предмет є «абсолютно різними і непорівнянними один одному» [91].

У науковій літературі фактично відсутні зіставні дослідження, об'єктами аналізу яких слугували б загадки. Водночас без глибокого розуміння національно-культурних особливостей, відтворених у загадках, їхньої когнітивної природи, характерних способів метафоризації неможливо розробити науково обґрунтовані способи перекладу як самих цих загадок, так і загалом творів, до складу яких вони входять або інколи навіть утворюють головну структурну рису останніх.

Чимало загадок побудовано на таких мовно-стилістичних засобах, як омонімія, метонімія, антонімія, поетичні символи вторинної номінації. Багатство художніх засобів творення образу в загадці зумовлене неоднорідністю, різноманітністю обставин, за яких виникали й розвивалися твори цього жанру. Глибока предметність, яскравість і конкретність факту чи образу, що лежать в основі загадки, є характерними рисами загадки як типу фольклорної або літературної творчості.

Наше дослідження ґрунтується на результатах аналізу 175 англійських та 175 українських загадок, отриманих методом суцільної вибірки із збірок «Biggest Riddle Book in the World», «English Riddles from Oral Tradition», а також «Українські народні загадки».

Існує кілька класифікацій загадок, що використовують їхні різні ознаки. Ми користувалися у нашому дослідженні тематичною класифікацією І.П. Березовського [11]. Він виділяв такі тематичні розділи загадок: Природа (Небо. Земля. Явища природи. Рослинний світ. Тваринний світ); Людина (Фізична природа людини: будова тіла, життя і смерть. Матеріальне життя людини: їжа, одяг, взуття, речі домашнього вжитку); Трудова діяльність людини (Освіта. Музика. Звичаї та обряди. Абстрактні, загальні, умовні та зібрані поняття. Головоломки, шаради та різноманітні запитання); Різні. Включення групи «Різні» вказує на тематичне багатство загадок, яке не завжди можна відтворити шляхом послідовної класифікації.

2.1 Класифікація українських загадок за тематичними групами

Серед обраних українських загадках однією з найбільших груп є «Природа та світ». В ній яскраво представлені загадки про будову всесвіту, в яких виразно відчувається прагнення людини пізнати світ за допомогою аналогій з відомими їй предметами та явищами. Наприклад: Голубий шатер увесь світ накрив (Небо); Ой за лісом, за пралісом золотий кружок встає (Сонце); Без дров, без вогню, а світить і гріє щодня (Сонце); Хто ходить по світу без ніг, без торби? (Місяць).

Деякі загадки цієї групи є типовими картинками з життя, побуту селянина. Наприклад: Толока не міряна, череда не лічена, пастух не найманий (Небо, зорі, місяць).

Ряд дослідників, і зокрема І. Франко, небезпідставно вважали, що загадки про будову світу за походженням найдавніші.

Із загадками про будову всесвіту тісно пов'язані твори про рослинний і тваринний світ. Тут знайшли втілення спостереження людини, прагнення відбити характерні особливості різних явищ природи за допомогою звичних образів з повсякденного життя. Наприклад: Невидимий біле зерно сіє, та ще не зійшло, як з світу втекло (Сніг); Скатертина біла увесь світ накрила (Сніг); Без сокири, без долота, а мости будує (Мороз); Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить (Грім); Мене частенько просять, ждуть, а тільки покажусь, -- ховатися почнуть (Дощ); Понад воду стежечка, а води не перейдеш (Веселка).

У загадках другої групи, про рослинний і тваринний світ, фігурують насамперед культурні рослини, які здавна відігравали важливу роль у житті людини, свійські тварини, домашня птиця, а також деякі дикі звірі, рослини, комахи. В цих зразках з достатньою виразністю виявляється трудова основа народної поетичної творчості взагалі, оцінка всіх предметів навколишнього світу з погляду їх реальної ролі й важливості в житті та побуті. Наприклад: Невелика щебетушка, заріж її -- буде юшка (Курка); Хто найраніше встає? (Півень); Ні старому, ні малому не дасть приступити до дому (Пес); Росло, виросло, із куща вилізло, по руках покотилося, на зубах очутилося (Горіх); Повна бочка жита п'ятачком накрита (Маківка).

Широкою є група загадок про людину та її фізичну природу, а також про їжу, житло, домашній інвентар, речі побутового вжитку, тобто все, шо оточує людину щодня. Для творів цієї групи також характерні картини-аналогії з повсякденного трудового життя, які служать певним орієнтиром тому, хто має відгадати загадку. Як і в зразках інших тематичних груп, внутрішньою основою художнього образу тут є асоціативний зв'язок, що дає широкі можливості для домислу, розвиває кмітливість, спостережливість, уважність, активно стимулює фантазію: Брат з братом через дорогу живуть, а один другого не бачить (Очі); Двоє рідних дітей межа перебила (Очі); Загляну в погрібець, аж там два ряда яєць (Рот і зуби); Повен хлівець білих овець, а за ними червоний баранець (Рот, зуби, язик); Дві матері мають по п'ять синів, і кожному сину ім'я є (Руки, пальці).

Значне місце в загадках групи про побутові предмети посідають твори про їжу, яку споживає людина. Використовуючи засіб послідовного виключення окремого з загального, застосовуючи яскравий оксиморон, барвисту метафору чи вдале порівняння, народ створив цілий ряд загадок, у яких наголошується на характерних ознаках того чи іншого виду їжі: Рідке, а не вода, біле, а не сніг (Молоко); Ріжуть мене ножакою і б'ють мене ломакою, за те мене отак гублять, що всі мене дуже люблять (Хліб); Що то таке, що з ложки висять ножки? (Локшина); Красний Макар по полю скакав, а в борщ плигнув (Перець).

У загадках про людське житло, домашнє начиння та інші предмети виразно й конкретно постає процес історичного розвитку людства, його матеріальної культури, постійного вдосконалення речей і предметів повсякденного вжитку, вирізняються елементи нового у житті та побуті народу на певному щаблі його суспільного поступу.

З широкої низки творів цього плану варто згадати хоча б такі: Не їсть, не п'є, день і ніч кує (Годинник); Усіх обшиваю, а сама одягу не маю (Голка); Підсмикане, підтикане, всю хату збігало і в куточку стало (Віник); Стоїть у куточку, підперезане мотузочком (Віник); Чорненьке, маленьке весь дім стереже (Замок); Плету хлівець на четверо овець, а на п'яту окремо (Рукавиця); Дерев'яне полінце шість дірочок має, весело співає (Сопілка).

За кількістю і широтою тематики велику групу складають загадки про трудову діяльність людини і знаряддя праці. У багатьох з них відбивається технічний прогрес. У цілому ряді цих творів знайшли відображення минулі епохи розвитку суспільства з їх мануфактурним способом виробництва, з широким застосуванням ручної праці (наприклад, загадки про серп, кужіль, терницю та ін.).

Значне місце посідають тут трудові процеси, пов'язані з хліборобством (оранка, сівба, косовиця, молотьба), з промислами та ремеслами (ткацтво, ковальство, кравецтво, рибальство, мисливство) тощо. Безпосередньо до цих зразків тяжіють загадки про господарський інвентар та знаряддя виробництва. Своєрідним завершенням цієї групи є твори про машини, різні агрегати -- від найпростіших до порівняно складних. Наприклад: Зуби мають, а їсти не просять (Граблі); Залізний ніс, дерев'яний хвіст (Сокира); Криво махає, а рівно б'є (Ціп); Крутиться-вертиться, а впаде -- не ворухнеться (Веретено); Не пташка, а з крилами (Млин-вітряк); Брат брата січе, біла кров тече (Жорна у млині).

Виразно відбивається розвиток технічних знань людини, зокрема, в загадках радянського часу про засоби пересування, подолання простору. Ці твори дуже подобаються дітям, і педагог, який має підтримувати й розвивати інтерес підростаючого покоління до техніки, може з успіхом використовувати їх.

Важливе місце в усній народній творчості відводиться питанням освіти, виховання людини: Хороше бачить, а сліпий (Неписьменний); Мовчить, а розуму навчить (Книжка); По білому полю чорним маком сіяно (Письмо); Біле поле, чорне насіння, хто його сіє, той розуміє (Письмо); Грамоти не знаю, а цілий вік пишу (Олівець); Утрьох їдуть братці верхом на конячці (Пальці й олівець).

Окрему групу складають загадки, у яких відображені абстрактні, загальні, умовні та збірні поняття. Це твори пізнішої доби, вони свідчать про подальший розвиток абстрактного мислення людини, про активне ставлення трудівника до надбань духовної культури. На відміну від загадок, що мають залишки давньої лексики, подібні зразки здебільшого відзначаються чистотою й добірністю мови, чіткістю та унормованістю синтаксичних конструкцій, стрункістю побудови. Об'єктом художнього осмислення тут є такі поняття, як голос, луна, сон, думка, прикрість, любов, радість, біда, тінь, совість та ін. Серед загадок цієї групи виокремлюються твори про різні відрізки часу (рік, місяць, тиждень, доба, година та ін.).

Значний за обсягом цикл об'єднує характерні щодо форми та призначення загадки-головоломки, шаради й запитання різноманітного характеру. Серед них є вправи з елементарної арифметики, задачі на кмітливість та виховання уважності. Сюди примикають загадки про родинні зв'язки людей (брат, сестра, небога; батько, син, онук; батько і дочка, мати і син та ін.).

Своєрідно відбилась у творах цього жанру соціальна тематика. Такі загадки відносимо до групи «Різні». Хоч переважна частина загадок зосереджується на побутових реаліях, на предметах повсякденного оточення трудівника, в багатьох із них відтворені громадські, ссоціальні мотиви. У ряді зразків фігурує образ пана, поданий в негативному плані, порушуються мотиви соціальної нерівності. Наприклад: Пальців п'ять, а не рука; з одним пальцем у мужика; в пана є вона і влітку, в мужика й зимою рідко (Рукавичка).

Про певний відгомін соціальних мотивів у загадці може свідчити і ряд інших творів, де виступають образи пана, пані, княгині, слуги, хоч у самих відгадках вони є не завжди: Ходить пані по майдану, куди гляне -- трава в'яне (Коса); Стоїть пан серед дороги, а хто ся вткне, то він того від себе пхне (Будяк). У цих і подібних загадках зовсім не випадково поруч поставлені смертоносна коса і лиха пані, від одного погляду якої усе в'яне, колюча рослина асоціюється з бундючним паном, який нікого не хоче знати, «пан в червоному сюртуку» порівнюється з пихатим, задерикуватим півнем, а ще в інших -- ідеться про те, як нікчемний комар «з'їв царя й царицю, короля й королицю», а маленька блоха безцеремонно перекидає пана на другий бік.

Загадки до певної міри дають змогу простежити, як перехід до іншої суспільної формації зумовлював переосмислення традиційних творів з метою висвітлення характерних для певної епохи явищ дійсності. Наприклад, капіталізм, що прийшов на зміну феодалізму, вніс у загадки своєрідні теми: Що горить без полум'я? (Гроші); Що росте без повітря, води і коріння? (Відсотки на гроші); Крикнула вутка -- на горі чутка; збіглися дітки, та не одної матки (Гудок на фабриці).

Виразно передані риси нового у виробничій діяльності людей в загадках про знаряддя праці, засоби пересування тощо. Наприклад: Гарне на вроду, їсть масло і п'є воду; ходить із краю в край, ріже чорний коровай (Трактор); По полю ходить, зерно молотить, жне, косить -- хліба не просить (Комбайн); Полотно, а не доріжка, кінь біжить сороканіжка (Поїзд).

Частина народних загадкок має сатиричний зміст, вони стосуються насамперед негативних рис людського характеру та поведінки: Напилося, нализалося, на вулиці показалося, у калюжі повалялося (П'яниця); Ні колода, ні пень -- лежить цілий день, не копає, не косить, а їсти просить (Ледар).

Загадка тісно пов'язана з іншими фольклорними жанрами, зокрема, з прислів'ями та приказками. Існують загадки, які у певній трансформації побутують як прислів'я або приказки: У вогні не горить, у воді не тоне (Правда); Хто найбільший у світі чоловік? (Громада); Кого лихо красить? (Рака). Відповідні прислів'я: Правда і в вогні не горить, і в воді не тоне; Громада -- найбільший чоловік; Лише рака лихо красить.

Більшість українських загадок будується на метафоричному описі предметів або явищ. Як тільки один із двох конкретних змістів загадки отримував переносне значення, виникала метафора. Інакше кажучи, метафора вже у фольклорі була певною загадкою, оскільки загадка мала властивість художнього іносказання, своєрідного метафоричного шифру, тайнопису. Метафора - душа загадки», - стверджує й С.Г. Лазутін [34]. Дослідники одностайні в тому, що розгадати фольклорну загадку - це значить знайти реальну розшифровку її метафоричних образів. У літературному ж творі "рівень загадковості метафори збільшується вже тому, що спочатку необхідно розшифрувати її складові метонімічні образи. Впізнавання, "реставрація" певних художніх структур, від яких відштовхується і які має на увазі автор, а також читач, обумовлені відомими всьому колективу традиціями літератури, які служать опорою під час прочитання й розуміння тексту" [19].

Сприйняття метафори-загадки наближається до сприйняття символу, зміст якого споконвічно зберігається, а виявлення такого типу метафор відбувається не на лексичному, а на семантичному рівні. У цьому випадку особливо зростає роль слів, що перебувають поза метафоричною синтагмою (побудовою), але діють у її контексті.

Ми припускаємо, що метафоричний образ у загадках - результат пізнього розвитку жанру, підсумок свідомих художніх уподібнень, мистецтво в прямому і точному розумінні слова. Метафорична образність у загадках несе на собі відбиток багаторазових суміщень, розвитку, ускладнень, доповнення початкових, більш простих асоціацій. Загадки - метафори складають основу жанру. За способом творення, співвіднесення реальних та метафоричних образів загадки можна поділити на такі групи (С.Г. Лазутін):

1) предмет, який загадується, зіставляється з певним метафоричним предметом: Синя шуба накрила всей світ. (Небо);

2) предмет, який загадується, виражається через кілька метафоричних предметів: Батько - хвалостун, мамка - лопатка, діти - круглятка. - (Горох);

3) декілька предметів, які загадуються, виражаються через один умовний метафоричний образ: Ішов дорогою, знайшов зло і зло злом зарубав. (Солдат, гадюка і шабля);

4) декілька предметів, що загадуються, зіставляються з декількома метафоричними предметами: Зверху гай, під гаєм моргай, під моргаєм сліпко, під сліпком видко, під видком нюхко, під нюхком цапко. (Волосся, брови, повіки, очі, ніс, рот).

Окрему групу становлять метафори, побудовані не на зіставленні, а на протиставленні денотатів, зокрема, предмет, який загадується, протиставляється кільком предметам, наприклад: Без дров, без огня, а світить і гріє щодня. - (Сонце). Замість протиставлюваних предметів загадки подають опис предмета, який загадується: Гарне, добре, на всіх людей дивиться, а людям на себе дивитися не дозволяє. (Сонце); Не вимести, не винести, не викопать. (Промінь сонця).

Процес метафоричного перенесення - це співвіднесення різних предметів за їхніми якостями та властивостями. У зв'язку з цим можна визначити декілька типів чи засобів побудови загадки:

1) предмети зіставляються на основі їх загальної зовнішньої подібності: На городі молода пишні коси розпліта, у зеленії хустинки золоті хова зернинки. - (Кукурудза);

2) предмети порівнюються за подібністю кольору: Червона дівчина сидить у комірчині, а коса зелена на шляху. (Морква);

3) предмети (явища) зближуються на основі їх внутрішньої організації: Золоте решето чорних хатинок повне. (Соняшник);

4) предмети (образи) порівнюються за функцією, роллю в побуті народу: Сидить в ложці, звісивши по ножці. (Локшина);

5) предмети зіставляються на основі подібності їх руху, співвідношення між тим, що рухається і нерухомим: Два брати біжать і ніколи один другого не переганяють. (Полозки на санях);

6) предмети, явища та образи можуть зближуватися на основі деяких подібних рис і ознак у їх поведінці: Без рук, без ніг на вікнах колоски ставить. (Мороз).

Аналіз метафор-загадок виявляє особливі функції метафоричного перенесення ознак у текстах загадки: ці ознаки мають підсилювати ту чи іншу ознаку якогось реального предмета. Наприклад, у загадках про сніг на перший план виходить ознака білого кольору і здатність снігу покривати певний простір. У зв'язку з цим ключовими поняттями в образній частині загадки виявляються біле покривало, скатерть біла, білий килим, біла верета, біле одіяло, біле плаття, біла колода, біла вата: Ой за лісом, за пралісом біле плаття лежить.(Сніг). Класифікуючи загадки за типами метафоричних перенесень, пізнаючи глибинну семантичну структуру загадки щодо асоціативно-образних зв'язків між загадуваною частиною і відгадкою, варто враховувати використання в загадці предметних символів. Роль їх увиразнюється в тих загадках, які відбивають міфопоетичну картину світу.

Метафори-загадки про небо, сонце, місяць, зорі, хмари є, очевидно, найдавнішими творами колективної народної творчості, в яких знайшли відбиття уявлення людства про світобудову. Не випадково в цих досконалих за формою поетичних картинах можна простежувати складну взаємодію метафори, алегорії, символу.

Образи загадки створюють складну розгорнуту метафору. Різна за формою, вона при всій повноті та цілісності уникає того, щоб у всьому, без винятку, підтримувати зв'язок між закодованим предметом та його метафоричною номінацією, оскільки образно-логічна невідповідність у якомусь компоненті повинна порушувати відтворювану метафорою аналогію.

Більшість загадок - це метафоричні образи, які логічно не сумісні, бо практично являють собою логічну невідповідність. Вони побудовані способом парадоксу або оксюморону.

У загадках використовується також метонімічна форма вираження ознак предмета. Робиться висновок, що форма представлення ознак предмета в тексті загадки є додатковим засобом приховування предмета, крім характеру обраних ознак. Метонімія є семантичним процесом, при якому форма мовної одиниці або оформлення мовної категорії переноситься з одного об'єкта позначення на інший на основі певної їх суміжності, дотичності (просторового, часового, атрибутивного, каузального та іншого характеру) при відображенні в свідомості мовця.

Українські загадки багаті на метонімічні перенесення, причому іноді те саме метонімічне перенесення одночасно можна віднести до різних типів, що свідчить про складність семантичних зв'язків, які важать під час творення метонімії. Наведений поділ метонімічних перенесень на типи є досить умовним, але варто зазначити, що деякі типи, наприклад «вживання назви властивості (характерної ознаки, дії зокрема) замість назви її носія», уживання назви характерної частини в значенні цілого є значно продуктивнішими за інші. При цьому продуктивність різних типів в українських народних загадках та в літературній мові не збігається [12].

При зіставленні предметів у загадках метонімія виконує узагальнюючу функцію, вона знаходить для них спільний спосіб характеристики (за кольором, за властивістю, приналежністю до живого чи неживого світу тощо), а потім на основі цього способу в них знаходяться розрізнювальні риси, назви яких уживаються в значенні їх носіїв. Проте часто такий спосіб позначення речей є актуальним лише в контексті загадки.

Розрізняємо в текстах загадок такі типи метонімічних перенесень:

1. Асоціації за суміжністю:

Вживання назви предмета, зокрема посуду, замість того, що у ньому знаходиться. Наприклад, у загадці «Бігунці біжать, ревунці ревуть, сухе дерево везуть» (відгадка - мертва людина) нашаровується одне метонімічне перенесення на друге і словосполучення «сухе дерево» вжито у двох значеннях: труни, зробленої з сухої деревини, та власне мертвого тіла.

Наступний тип метонімічного перенесення є малопоширеним в українських народних загадках, хоча у мовленні побутує доволі часто.

2. Заміна назвою країни, місцевості, міста того населення, яке там знаходиться, або вживання будь-якої власної назви замість того предмета, який з нею безпосередньо пов'язаний. Варто зазначити, що в народних загадках власні назви мають узагальнений характер і рідко вони прив'язані до конкретної місцевості, події або особистості, переважно це імена. Наприклад: «Цар Костянтин гонить коні через тин» (Гребінець )

Для народних загадок характерні метонімічні перенесення на основі метафори: Ситий вовк крізь ворота кишки тягне (Голка та нитка).

Тут метафора утворена через використання частини у значенні цілого.

3. Уживання назви властивості (характерної ознаки, й дії зокрема) замість назви її носія. Цей тип перенесення один з найпродуктивніших, оскільки часто об'єктом метонімії стає зовнішня ознака предмета або предметів при їх протиставленні, наприклад: Сіреньке літа, сіреньке гуде, а жовтеньке носить (Бджола і обнаж) Об'єкти загадки «бджола і обнаж» протиставляються за властивими їм кольорами. Предмети в загадках можуть протиставлятися різними ознаками. При творенні метонімічних перенесень часто використовуються метафоричні утворення («Крізь бика й барана свиня льон волоче») або навпаки метафоризація проводиться з використанням метонімічних перенесень («Ситий вовк крізь ворота кишки тягне»).

Отже, характерним для передачі спільних чи схожих ознак є використання однакових метонімічних перенесень.

Українські загадки багаті на метонімічні перенесення, причому іноді те саме метонімічне перенесення одночасно можна віднести до різних типів, що свідчить про складність семантичних зв'язків, які важать під час творення метонімії.

2.2 Класифікація англійських загадок за тематичними групами

Серед англійських загадок традиційної тематики, наприклад на тему «Явища природи», відбивається процес подальшого осмислення раніше невідомих або малодоступних широким колам народу загальних понять, часто наукового характеру. Це стосується, насамперед, загадок про земну кулю, про горизонт, міраж тощо, а також про деякі абстрактні поняття.

At night they come without being fetched, And by day they are lost without being stolen.(Stars), That eye is like to this eye" Said the first eye,"But in low place,Not in high place. (Sun on a field of daisies.)

Тематична група «Людина» об'єднує загадки про будову тіла, життя і смерть. Сюди слід віднести загадки про родинні зв'язки людей (брат, сестра, небога, батько, син, внук, мати, дочка):When is your uncle's sister not your aunt?(When she is my mother.), A father and his son were in a car accident. The father died. The son was taken to the hospital. The doctor came in and said: I can't do surgery on him, because he's my son. Who was the doctor? (The doctor was his mother.).How many legs does an ant have? (Two, the same as an uncle.)(HINT: ant = aunt).

Предмети побуту: What lives on its own substance and dies when it devours itself?(A Candle). What has no head, no arms, no legs and still has a tongue? ( Shoes).

Рослинний та тваринний світ широко представлений в англійській народній загадці: What do cats have that no other animals have? (a kitten). What is as big as a horse but doesn't weigh anything? (The horse's shadow.). Which room has no doors, no windows. ( A mushroom.).

Цілком самостійну групу становлять загадки, у яких знайшли своє відображення абстрактні, загальні, умовні та збірні поняття. This thing all things devours:Birds, trees, beasts, flowers; Gnaws iron, bites steel;Grinds hard stones to meal;Slays king, ruins town, And beats high mountain down.(Time)

Окреме місце серед загадок посідають твори про пізні відрізки часу (рік, місяць, тиждень, доба, година): I never was, am always to be, No one ever saw me, nor ever willAnd yet I am the confidence of allTo live and breathe on this terrestrial ball.(Tomorrow).

Існує значний за обсягом цикл творів, що об'єднує в собі характерні за формою і призначенням загадки-головоломки, шаради та найрізноманітнішого характеру запитання: Where can you never tell the truth? (When you are lying anywhere.). When will a net hold water? (When the water is frozen.). Why was Karl Marx buried at Highgate Cemetery in London? (Because he was dead).

Серед них є зразки елементарної арифметики, задачі на кмітливість, загадки, спеціально призначені для виховання уважності: A farmer combined 2 compost heaps with 3 others. How many compost heaps does he have?(One). How many 9's between 1 and 100?(20).

Особлива роль у цьому циклі творів належить цікавим і своєрідним за формою та змістом загадкам, побудованих на основі англійського алфавіту: What word of only three syllables contains 26 letters? Answer: Alphabet = (26 letters).What letter of the alphabet is an insect?Answer: B. (А bee).

Окрему групу становлять загадки географічної тематики:

This thing has got cities but no houses, forests, but no trees, rivers without water. What's this? (А map).

Англійські загадки поділяються на метафоричні та неметафоричні. Загадки, що не містять метафор, сприймаються не як власне загадки, а як жарти у формі загадки. Щоб розгадати їх, потрібно не менше кмітливості, ніж при відгадуванні метафоричних загадок. Зазвичай відповіді на такі загадки лежать на поверхні або криються в самому тексті загадок. Наприклад: What do people in Europe call little gray cats? (Little kittens); What makes a Dalmatian dog spotted? (His spots);

Загадки-метафори представляють своєрідність цього жанру. Адже загадка - це не просто задане метафоричне питання, а дуже хитро складене питання. Як вже було сказано вище, англійські загадки, як і українські, бувають метафоричні. Наприклад «What is it that we often return but never borrow?» (Thanks). Читаючи цю загадку в перший раз, можна подумати, що мова йде про який-небудь предмет. Але насправді відповіддю буде не предмет, а слово «Спасибі», яке, якщо подумати (і це виявиться очевидним), ми ніколи не запозичуємо (... never borrow), але завжди говоримо кому-небудь у знак подяки (... that we often return ). Сам текст загадки не містить метафору. Проте якщо ми знаємо відповідь, то й сама загадка і відповідь набувають метафоричного значення. «To return thanks» означає, що «Спасибі!» ми говоримо в тому випадку, коли хто-небудь допоміг нам в чому-небудь, або на подяку чому-небудь, іншими словами, ми в «повертаємо» («return») подяку кому-небудь .

Наведемо інші приклади англійських метафоричних загадок: «What is always coming but never arrives?» (Tomorrow), «What is broken when you name it?» (Silence) та ін.

В основі загадки часто лежить метономія, яка дає поетичний настрій усій темі і своєю можливістю її двозначного розв'язання надає твору певної гри, що збуджує, стимулює художню уяву того, хто повинен її розв'язати: My step is slow / the snow's my breath I give the ground / a grinding death My marching / makes an end of me Slain by sun / or drowned in sea. (A glacier)

Загадки часто вимагають від відгадувача неординарного мислення. Наприклад, загадки-питання: «Без чого людині жити не можна?». Відповідь: «Без імені». Тобто з величезної кількості можливих відповідей необхідно дати один, але такий, з яким погодилися б усі. Хіба мало, наприклад, без чого не може жити людина: і без води, і без повітря, і без їжі. Але все-таки несподівана відгадка - «без імені» - задовольнить, мабуть, всіх. Дійсно, без води, повітря, їжі не може жити не тільки людина. Але тільки люди (всі!) отримують імена. Цей приклад загадки-питання свідчить про таку особливість загадок, як наявність оригінальної, несподіваної відгадки, що нерідко викликає посмішку. Є багато загадок, які мають жартівливі відгадки. Наприклад: Який місяць коротше всіх? Ординарний відповідь: «Лютий». Але правильний - «Травень» (May - всього три букви!). «Яких каменів у морі немає?» - «Сухих».

В англійській мові також є такі загадки-питання з жартівливими відгадками. Наприклад, Some months have thirty days and some months have thirty-one days. How many months have twenty-eight days? Натяк робиться на лютий, тому що в цьому місяці дійсно тільки 28 днів (і тільки раз на 4 роки - 29). Але відповідь: «All twelve months have 28 days. Some have more as well ». When is a yellow dog most likely to enter a house? Виникає питання, що таке «жовта собака» («a yellow dog»), а відповідь на насправді навіть не пов'язанa з собакою: When the door is opened.

Насправді в англійській мові набагато більше загадок-запитань, ніж загадок-іносказань, які становлять основу цього жанру в українській мові. В українській мові також є багато загадок-описів. Приміром, у загадці про річку «Тече, тече - не витече, біжить, біжить - не вибіжить» немає іносказання, в ній є опис річки, однак нема зображення предмета, який алегорично нагадував би про річку. Серед англійських загадок також є загадки-описи: «What has a head like a cat, feet like a cat, a tail lake a cat, but isn'ta cat?» (A kitten).

Наступний тип загадок - загадки-завдання, вони можуть бути арифметичними, але не тільки. Наприклад, «Йшов мисливець. Побачив на дереві трьох ворон і вистрілив. Одну вбив. Скільки залишилося на дереві?». Зрозуміло, відповідь - чисто арифметична: на дереві залишилося дві ворони. Але це правильна відповідь така: Одну він убив, а інші полетіли.

В англійській мові існує дуже багато загадок такого типу, вони представлені групами загадок, так званими «Числовими загадками» (Number Riddles) і «Загадками з використанням літер» (Letter Riddles). «When do 2 and 2 make more than 4?» (When they make 22) і т.п.

Ще одна група типових англійських загадок - з використанням літер (Letter Riddles): What 3 letters make a man of a boy? (A, g, e: age); Why is the letter E like London? (Вecause it is the capital of England). В українській мові подібних загадок теж немало, але в англійській їх налічується більше.

Загадки будуються на незвичайних порівняннях, де очевидні відгадки виявляються помилковими, а правильними є якраз найнесподіваніші, але єдино вірні. Також слід виділити особливість, яка властива більшості англійських загадок - вони часто мають питальну форму («Що таке ...?» Або «Чому ...?») І відповідь, що починається зі слів «тому що ...». Наприклад, «What dose everyone have that he can always count on?» (His fingers). Загадки цього типу побудовані на парадоксі. У перекладі з грецької «парадокс» означає несподіване явище, що різко суперечить здоровому глузду, розходиться із загальноприйнятою думкою. Серед англійських загадок традиційно виділяється навіть група, що так і називається - «парадоксальні загадки» (Paradox Riddles). Наприклад: «What is it that everyone always overlooks?» (One's nose); «What is always before you, yet you can never see it?» (Your future);

Розглянувши отримані класифікації загадок, можна виявити, що обрані мовні одиниці охоплюють фактично всі аспекти основної структури світу, утворюючи коло примітивного людського світогляду: оселя, посуд та речі домашнього вжитку, знаряддя праці, рослини й тварини та явища природи. В загадках обох мов суб'єктами загадок виступають реалії. В українських загадках об'єктами виступають такі образи, як дівчина, баба, дід, пані, дочка, син, брат, вовк та ін. Гарна дівчина з намистом ототожнюється з калиною або веселкою, формуючи позитивне уявлення, виходячи з естетичної оцінки етносом вроди юної дівчини. В багатьох загадках відображені міфологічні уявлення про світобудову, походження світу, божеств, пов?язаних з природними явищами. Наприклад, уявлення, що небо -- батько, а земля -- мати яскраво показують шанобливе ставлення та залежність етносу від неба й землі. Явища природи і реалії дійсності порівнюються також з людьми і людськими взаєминами. Наприклад, сонце -- пан, місяць -- пастух-наймит; вітер -- злодій; місяць -- чумак, зорі -- воли; замок -- сторож та ін. Вони теж успадкували анімістичні риси, але, вказуючи на певні суспільні відносини і явища, є витвором більш сучасним і віддаленим від первісної міфології.

В англійських загадках суб'єктами так само виступають реалії життя: book, needle, tree, wind, lyre, mountain та ін. Вони здебільшого схожі з українськими. Але об'єкти, якими кодуються ці предмети або явища, відрізняються. Більшість англійських загадок представлені у вигляді парадоксальних запитань, такі форми вважаються неметафоричними, вони мають описовий характер. Закодований предмет найчастіше позначається займенником (what, she, they), до якого додається опис, який наштовхує на відгадку. Описом може слугувати колір, дія або поведінка суб'єкту загадки.

В ході дослідження було виявлено, що серед обраних українських загадок переважну більшість складають загадки тематичних розділів «Природа», «Матеріальне життя людини» та «Трудова діяльність людини», а серед англійських більша кількість загадок належить до групи «Головоломки та шаради, засновані на грі слів та логічному парадоксі», а також «Числові загадки» та «Загадки-шаради про літери». Але в обраних загадках відсутні такі і групи, як «Звичаї та обряди» й «Фізична природа людини».

У тематичному розділі «Різні» виділяємо такі групи англійських загадок, як Географічні назви, Числові загадки («Number riddles») Загадки-шаради про літери («Letter riddles») та українські загадки соціальної тематики. Розглянемо таблицю:

Таблиця 1. Основні тематичні групи загадок

В ході проведеного зіставлення було виявлено, що в більшості українських загадок вторинна номінація твориться за допомогою метафори, в основі якою лежить зіставлення предметів за їхньої загальною схожістю: На чистому полі попутані коні, І вузлики знати, Та не можна розв'язати (Зорі). Зорі на небі ототожнюються з вузликами, а коні - із сузір'ями; зіставлення на основі схожості кольору. Невидимий біле зерно сіє, та ще не зійшло, як з світу втекло (Сніг) - в цій загадці основою метафори виступає колір снігу; зіставлення за особливостями руху, де важливим є момент не зовнішньої подібності, а схожість у дії: Один біжить, другий лежить, третій кланяється (Вода, берег, очерет) - в цій загадці закодовані образи ототожнюються з живими істотами, використовується антропологічний підхід: вода біжить, берег лежить, а очерет - кланяється (хилиться від вітру).

Як зазначалось вище, англійські загадки частіше представлені у вигляді запитань. Загадки-запитання вважаються неметафоричними. Але, на відміну від українських загадок-запитань, англійські загадки використовують більш широкий арсенал стилістичних художніх засобів: анафора, епіфора, асонанс, алітерація та ін.

На відміну від англійських, українські загадки представлені в основному у вигляді непрямого питання. Хоча українські загадки також можуть прямо формулюватися як питання. Однак найчастіше в українських загадках питання зовні не виражене, і вони мають метафорично-описовий характер.

Порівняння у ході дослідження тематичних груп виявило, що серед обраних українських загадок переважну більшість складають загадки тематичних розділів «Природа», «Матеріальне життя людини» та «Трудова діяльність людини», а серед англійських переважають загадки з групи «Головоломки та шаради, засновані на грі слів та логічному парадоксі», а також «Числові загадки» та «Загадки-шаради про літери», хоча в обраних загадках відсутні такі тематичні групи, як «Звичаї та обряди» й «Фізична природа людини». У більшості українських загадок вторинна номінація твориться за допомогою метафори, в основі якої лежить уявлення про трудову діяльність людини, домашню худобу, сезонні сільськогосподарські роботи. Наприклад: «На чистому полі попутані коні, І вузлики знати, Та не можна розв'язати «(Зорі). «Невидимий біле зерно сіє, та ще не зійшло, як з світу втекло» (Сніг). У загадці «Один біжить, другий лежить, третій кланяється» (Вода, берег, очерет) - закодовані образи ототожнюються з живими істотами, виявляється антропологічний підхід: вода біжить, берег лежить, а очерет - кланяється (хилиться від вітру).

Метафора в загадках становить найбільший інтерес для дослідження. Взявши за основу тематичну класіфікацію, можна побудувати наступну, за способами метафоризації:

1. предмети зіставляються на основі їх загальної зовнішньої схожості;

2. предмети зіставляються за кольором;

3. предмети (явища) зіставляються на основі ознак їх внутрішньої організації;

4. предмети (образи) порівнюються за їх функціями та за призначенням у побуті;

5. предмети зіставляються за особливостями їх руху, особливо важливим є момент не зовнішньої подібності, а схожість у дії;

6. предмети та явища можуть наближатися на основі деяких однакових рис чи ознак у їх поведінці.

Із семантичного погляду можна визначити властивість жанру загадки як тексту, в якому передбачено образність мислення, що продукує емоційне і естетичне сприйняття. Скласти загадку - означає звичайні явища чи предмети зобразити у метафоричній формі. Отже, за способом співвідношення реальних та метафоричних образів загадки чітко поділяються на чотири групи:

1) один предмет, який загадується, співвідноситься з одним метафоричним;

2) один предмет, який загадується, виражається через кілька метафоричних;

3) кілька предметів, які загадуються, виражаються через один метафоричний;

4) кілька предметів, які загадуються, зіставляються з кількома метафоричними (класифікацію російського вченого С.Лазутіна застосовано до українських народних загадок [34].

В ході дослідження було виявлено, в українських загадках метафора утворюється частіше на основі зовнішньої схожості та схожості за кольором. На чистому полі попутані коні, І вузлики знати, Та не можна розв'язати (Зорі). Зорі на небі ототожнюються з вузликами, а коні - із сузір'ями; зіставлення на основі схожості кольору: Невидимий біле зерно сіє, та ще не зійшло, як з світу втекло (Сніг) - в цій загадці основою метафори виступає колір снігу.

Англійським загадкам більш притаманний опис, що будується або на дієслівній, або на прикметниковій ознаці, пор.: Гарне, добре, на всіх людей дивиться, а людям на себе дивитися не дозволяє. - Сонце. Саме це явище притаманне більшості обраних англійських загадок: What has roots as nobody sees, Is taller than trees, Up, up it goes And yet never grows?( A mountain).

За способом співвідношення реальних та метафоричних образів серед українських загадок найпоширенішими є 1 та 4 групи: один предмет, який загадується, співвідноситься з одним метафоричним: Голубий шатер увесь світ накрив (Небо); кілька предметів, які загадуються, зіставляються з кількома метафоричними: Повен хлівець білих овець, а за ними червоний баранець (Рот, зуби, язик). Як було виявлено, кодавані предмети відображаються в англійських загадках за допомогою займенників, а «підказки» зазвичай будуються на схожості в русі, тому англійські загадки важко віднести до певної групи. Якщо відштовхуватись від відгадок, то обрані англійські загадки можна віднести до групи 1- один предмет, який загадується, співвідноситься з одним метафоричним: What is it that everyone always overlooks? (One's nose). Але якщо взяти до уваги дієслова, якими кодуються підказки до відгадки, то можна сказати, що англійські загадки тяжіють до групи 2 - один предмет, який загадується, виражається через кілька метафоричних: they come without being fetched, And by day they are lost without being stolen. (Stars).

Але незалежно від того, загадки якого народу ми розглядаємо, можна з упевненістю сказати, що цей жанр фольклору, поза сумнівом, є частиною світової спадщини. Поетична природа загадки відображає реальний предметний світ не заради його самого, а заради естетичних цілей. На відміну від прислів'їв, приказок та інших малих жанрів фольклору загадка відкриває повний перегляд для творчої фантазії народу.

Розглянутий нами корпус загадок та проведена тематична класифікація незаперечно свідчать про те, що ці твори фольклорного жанру охоплюють фактично всі аспекти основної світоглядної картини світу, відтворюючи основне коло людського світогляду: оселя, посуд та речі домашнього вжитку, знаряддя праці, рослини й тварини та явища природи. Спільним для загадок обох мов та культур є те, що суб'єктами загадок виступають аналогічні реалії, які до того ж відтворюються за допомогою схожих метафоричних засобів. Це притаманне насамперед більш пізнім загадкам, наприклад, про книгу, освіту, тощо.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

1. Серед українських загадок найпоширенішими групами є загадки, в основі яких лежить уявлення про природу та людину. Серед англійських переважають загадки з групи «Головоломки та шаради», «Числові загадки та Загадки-шаради про літери».

2. Українські загадки використовують такі об'єкти та образи для основи метафоризації, як дід, пані, дочка, син, брат, вовк та інші, надаючи їм характерної для національного світогляду інтерпретації. Наприклад, гарна дівчина з намистом ототожнюється з калиною або веселкою, небо стає батьком, а земля матір'ю, що відтворює шанобливе ставлення та залежність етносу від неба й землі. Явища природи та реалії дійсності порівнюються також з людьми і людськими взаєминами. Вони теж успадкували анімістичні риси, але, вказуючи на певні суспільні відносини і явища, є витвором більш сучасним і віддаленим від первісної міфології.

3. В англійських загадках про реалії життя об'єкти, якими кодуються ці предмети або явища, значно відрізняються від тих, що застосовуються українськими загадками. Більшість англійських загадок представлені у вигляді парадоксальних запитань, такі форми вважаються неметафоричними, вони мають описовий характер. У метафоричних (загадках у більш вузькому значенні) закодований предмет часто позначається займенником (what, she, they), що надає загадкам більш абстрактного характеру. До абстрактного позначення об'єкту додається опис, який дає натяк на відгадку.