Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

Плетнєва Ольга Леонідівна

УДК 81.161.2'373.7

Фразеологія говірок центральної Слобожанщини (структурно-семантичний аспект)

Спеціальність 10.02.01 - українська мова

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Харків - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент

Філон Микола Іванович,

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна,

доцент кафедри української мови

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Ужченко Віктор Дмитрович,

Луганський національний педагогічний університет ім. Тараса Шевченка, завідувач кафедри української мови

кандидат філологічних наук, доцент

Редін Петро Олексійович,

Харківський національний педагогічний

університет ім. Г.С. Сковороди,

професор кафедри української мови

Провідна установа: Одеський національний університет

імені І.І. Мечникова, кафедра української мови,

Міністерство освіти і науки України,

м. Одеса

Захист відбудеться “26“ січня 2005 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.20 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків-77, площа Свободи, 4, ауд. 2-37.

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, площа Свободи, 4.

Автореферат розісланий “22“ грудня 2004 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Савченко Л.Г.

Загальна характеристика роботи

Усебічне вивчення системної організації та функціонування фразеологізмів неможливе без детального опису їх реального вияву не тільки в українській літературній мові, а й діалектах. Опис фразеології певного регіону дозволяє сформувати відносно цілісні уявлення про окремі фрагменти фразеологічної системи, співвідношення загальнонародної та діалектної фразеології, їх динаміку, інноваційні процеси у сфері фразеології. Зовсім не випадково сучасний період розвитку мовознавства характеризується посиленою увагою до проблем фразеології окремих діалектних масивів, у тому числі говорів і говірок української мови: буковинських (Н. Бабич), східноподільських (М. Доленко), західноподільських (Н. Коваленко), бойківських (М. Демський), лемківських (Г. Ступінська), лемківських в оточенні словацьких (Н. Вархoл, А. Івченко), гуцульських (М. Олійник), карпатських (В. Лавер), верхньонаддністрянських (Н. Романюк), поліських (Г. Доброльожа), центральнослобожанських (А. Сагаровський), східнослобожанських і степових (В. Ужченко, Д. Ужченко, Р. Міняйло, І. Мілєва, І. Магрицька, Л. Мельник, Т. Д'якова), запорізьких (Т. Грица), серед яких найменше вивченою є фразеологія говірок центральної Слобожанщини.

Актуальність обраної теми зумовлена відсутністю спеціальних робіт, присвячених фразеології говірок центральної Слобожанщини. Системний опис фразеології цих говірок, із залученням матеріалу XIX -- XX ст., допоможе глибше з'ясувати питання нормалізації фразеологічного складу сучасної української літературної мови (СУЛМ), дослідити парадигматичні зв'язки фразеології окремого культурно-історичного регіону, конкретизувати уявлення про фразеологічні моделі та їх наповнення.

Зв'язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема роботи відповідає науковим планам кафедри української мови філологічного факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за проблемою “Аналіз системи рівнів української мови XVII --XXI століть” і виконувалася в межах відповідних наукових напрямків, включених до комплексного плану науково-дослідної роботи ХНУ.

Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб виявити структурно-семантичні та парадигматичні особливості фразеологічного складу говірок центральної Слобожанщини. Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

1) визначити та описати типові структурно-семантичні моделі (ССМ) фразеологізмів говірок центральної Слобожанщини;

2) дослідити фразеологію зазначених говірок в її проекції на фразеологію СУЛМ;

3) схарактеризувати явища варіантності, синонімії, антонімії у фразеології говірок центральної Слобожанщини;

4) дослідити походження окремих аналізованих фразеологізмів із затемненою внутрішньою формою;

5) визначити і схарактеризувати особливості мотивації досліджуваних фразеологізмів як одиниць вторинної номінації.

Об'єкт дослідження -- фразеологія говірок центральної Слобожанщини, головним чином фразеологізми, що стосуються поняття “людина”. Усього до аналізу залучено понад 8000 фразеологічних одиниць (ФО).

Предмет дослідження -- структурно-семантичні особливості фразеології даного регіону та її парадигматичні зв'язки.

Для вирішення поставлених завдань використано такі методи: описовий, зіставний, структурно-семантичного моделювання, етнолінгвістичного аналізу, частково статистичний, елементи компонентного аналізу.

Джерела фактичного матеріалу. Основна маса досліджуваного матеріалу є результатом польового обстеження говірок центральної Слобожанщини, здійсненого протягом 1996 -- 2004 рр. З цією метою було розроблено відповідний питальник, який нараховує 500 питань і охоплює понад 100 тематичних груп. Усього обстежено 102 населені пункти. Серед інформантів, ураховуючи їх вік і соціальний стан, можна виділити кілька груп: 1) діалектоносії віком 60 -- 85 рр., пенсіонери переважно з середньою освітою; 2) діалектоносії віком 45 -- 60 рр. переважно з середньою освітою; 3) люди віком 18 -- 22 рр., студенти харківських вузів, переважно вихідці з села. Усі інформанти -- корінні мешканці Слобожанщини. Крім того, джерельною базою дослідження є також словники різних типів, у тому числі фразеологічні, діалектні, твори письменників Слобідської України.

Методологічною основою роботи є вироблені у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві положення про мову як культурний феномен, фразеологію як явище вторинної номінації, в якому знаходять своє характерне відбиття особливості пізнавальної діяльності етносу, взаємозв'язок загального, окремого і часткового у мові.

Наукова новизна роботи зумовлюється тим, що на основі залучення в науковий обіг значного за обсягом фактичного матеріалу вперше в українській фразеології комплексно досліджено фразеологічний склад говірок центральної Слобожанщини, з'ясовано особливості семантики та структури фразеологізмів, виявлено і проаналізовано характерні структурно-семантичні моделі ФО, визначено особливості мотивації діалектних фразеологізмів із урахуванням духовної культури діалектоносіїв, простежено зв'язок окремих фразеологізмів із давніми віруваннями, традиціями, обрядами українців.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що її основні результати і висновки доповнюють і розширюють знання про структурно-семантичні особливості та парадигматичні зв'язки ФО, специфіку окремих ССМ фразеологізмів. Результати дослідження можуть бути використані для подальшої розробки методики вивчення фразеологічного складу української діалектної фразеології.

Практична значущість дослідження визначається тим, що його результати можуть бути використані у фразеографічній практиці, у працях, присвячених діалектній фразеології, у викладанні курсів “Лексика та фразеологія сучасної української мови”, “Діалектологія української мови” та спецкурсів, у роботі наукових семінарів із проблем фразеології.

Особистий внесок здобувача. Результати дослідження фразеології говірок центральної Слобожанщини є наслідком самостійних спостережень і узагальнень дисертанта. Наукових праць, написаних у співавторстві, немає.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри української мови Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, на засіданнях науково-методичного семінару кафедри українознавства Національного аерокосмічного університету імені М.Є. Жуковського “ХАІ”, на V Міжнародній конференції “Современные проблемы лексикографии” (1999, м. Харків), на X Міжнародній науковій конференції з актуальних проблем семантичних досліджень (2001, м. Харків), на Міжнародній науковій конференції “Підсумки і перспективи розвитку літератури та літературознавчої думки XX ст. До 200-річчя Харківського університету і філологічної школи факультету” (2003, м. Харків), на науковій конференції, присвяченій 225-й річниці від дня народження видатного діяча національної культури Г. Квітки-Основ'яненка “Г.Ф. Квітка-Основ'яненко та українська культура XIX -- XXI століть” (2003, м. Харків), на Міжнародній науковій конференції “Традиції Харківської лінгвістичної школи у світлі актуальних проблем сучасної філології. До 200-річчя Харківського університету і філологічного факультету” (2004, м. Харків).

Публікації. Зміст дисертації висвітлений у 6 наукових статтях, із них 5 уміщено у провідних наукових фахових виданнях.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і списку використаної літератури, що налічують 241 позицію, списку умовних скорочень термінів і понять, списку обстежених населених пунктів та їх умовних скорочень. Загальний обсяг роботи -- 232 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, окреслено методи дослідження і джерельну базу, наведено дані про апробацію результатів дисертації.

Перший розділ “Теоретичні засади дослідження фразеології центральної Слобожанщини” складається з трьох підрозділів. У першому підрозділі “Пізнавально-культурна сутність фразеологізму” подано розуміння стійкого виразу та схарактеризовано особливості його семантики. Услід за В. Мокієнком ми визначаємо ФО як відносно стійке, відтворюване, експресивне сполучення лексем, що має (як правило) цілісне значення. Особливу увагу у нашому дослідженні приділено конотативним та лінгво-культурним компонентам значення фразеологізму. На рівні діалектної фразеології найяскравіше виявляється національна своєрідність мови, менталітету її носіїв. Це пояснюється насамперед специфікою внутрішньої форми фразеологізмів певного діалекту, особливості мотивації яких можна зрозуміти, беручи до уваги характерні складники матеріального і духовного життя діалектоносіїв. Етнокультурна специфіка діалектних стійких висловів може виявлятися також на рівні вибору їх образних конкретизаторів, у кількісному співвідношенні фразеологізмів одних моделей порівняно з іншими моделями, у наповненні фраземами синонімічних та антонімо-синонімічних рядів, фразеосемантичних груп (ФСГ) тощо.

У другому підрозділі “Поняття про діалектну фразеологію та фразеологію діалекту” розглядаються поняття народної, загальнонародної, діалектної фразеології, а також фразеології діалекту. На позначення ФО, які функціонують у певному діалекті (наріччі, говорі, говірці), уживають численні терміни. Зважаючи на наявність у фразеологічному складі мови різних шарів, виділяємо такі складові нелітературної фразеології: народну і діалектну. Народна (загальнонародна, загальновживана) фразеологія -- це частина фразеологічного складу мови, яка протистоїть літературній фразеології.

Більшість мовознавців, маючи на увазі фразеологію діалекту, називають її діалектною фразеологією, що зумовлює сплутування цих понять, хоча перше значно ширше від другого. Власне діалектними є лише ті стійкі вислови, що побутують тільки в межах певного діалекту (говору, говірки), а ті ФО, які відрізняються лексичними, фонетичними, граматичними, словотвірними, структурними рисами від загальнонародних фразеологізмів, ми вважаємо їх діалектними варіантами. Фразеологічний склад певного діалекту являє собою цілісну систему, що є взаємозв'язком кількох компонентів: діалектних, загальнонародних, літературних, професійних, арготичних тощо.

Діалектна фразеологія виявляється на різних діалектних рівнях - говірки, говору, наріччя. Тому можна говорити про такі шари власне діалектної фразеології: фразеологія говірки, фразеологія говору, фразеологія діалекту, фразеологія діалектної мови.

Третій підрозділ “Центральна Слобожанщина як культурно-етнографічний регіон” присвячено огляду історії заселення і культури цього краю. Центральна Слобожанщина як культурно-етнографічний регіон із властивими йому ознаками народної культури сформувалася в основному в XVI -- XVIII ст. Ця територія активно заселялася українськими вихідцями з Лівобережжя, Чернігівщини та Правобережжя (Волині, Поділля, Галичини, Київщини), а також російськими служилими людьми і селянами в XVII -- XVIII ст., хоча дозаселення регіону тривало ще й у XIX -- XX ст.

У другому розділі “Структурно-семантичне моделювання фразеологізмів говірок центральної Слобожанщини” схарактеризовано метод структурно-семантичного моделювання фразеологізмів, визначено та проаналізовано продуктивні у говірках центральної Слобожанщини ССМ фразем, що формують фразеотематичну групу (ФТГ) “Людина”. Структурно-семаничне моделювання фразеологізмів ми розуміємо як утворення синонімічних фразем за структурно-семантичним інваріантом при відносному збереженні його форми й семантики. Серед класифікаційних розрядів фразеологізмів найнижчою ідеографічною ланкою є фразеосемантичний ряд (ФСР), до складу якого входять фразеологізми зі спільними семантичними та граматичними ознаками. Фразеосемантичні ряди зі спільним значенням та ідентичним співвідношенням із лексико-граматичним розрядом об'єднуються у ФСГ. Фразеосемантичні групи складають фразеосемантичні поля (ФСП), а фразеосемантичні поля -- фразеотематичні підгрупи (ФТП), які об'єднуються у ФТГ.

Образний центр стійкого вислову складають образний конкретизатор (ОК) і образний визначник (ОВ), де ОК -- це головний компонент цього центру, а ОВ -- семантично й граматично залежний від ОК компонент, який містить інформацію різного плану (часову, просторову тощо) про образний конкретизатор.

Аналізований матеріал дозволяє визначити близько 200 ССМ фразем, з яких найпродуктивніші 103 ССМ представлено у нашому дослідженні. Переважна більшість аналізованих стійких виразів належить до ФТГ “Людина”, яка поділяється на фразеотематичні підгрупи: “Людина як жива істота” (35 ФСГ), “Людина як суспільна істота” (15 ФСГ), “Людина як розумна істота” (9 ФСГ).

Серед ФСП фразеотематичної підгрупи “Людина як жива істота” перше місце за наповненням займає ФСП “Емоції, почуття, психічний стан” (10 ФСГ). Серед фразеосемантичних груп цього ФСП найбільшим обсягом відзначається ФСГ „Тривожно кому” (4 ССМ), а інші ФСГ представлені, як правило, однією моделлю. До складу ФСГ названого фразеосемантичного поля в основному входять фраземи з негативно конотованою семантикою „потрапити у безвихідь”, „про стресовий стан”, „не щастить кому”, „сумно кому”, „злитися на кого” тощо. Особливості мотивації більшості фразеологізмів, утворених за моделями, що представляють ФСП „Емоції, почуття, психічний стан”, ґрунтуються на обігруванні образів душі та серця людини, які є її важливими життєвими центрами, що відповідають за емоційне та психічне життя. Близькими за функціональною семантикою до образів душі та серця є образи живота, грудей, голови людини, які часто в народній свідомості cтановлять локалізацію неприємних відчуттів - тривоги, страху. Найпродуктивнішою ССМ цього ФСП є модель „важке почуття + охоплює людину + [локальний орієнтир] = сумно кому”: журба узяла (озьме); журба допече; журба пала; журба постигне; журба підступить під серце; жаль бере (узяв) кого; на серці у кого нудьга; кого нудьга обступає. Внутрішня форма фразеологізмів названої ССМ відбиває давні уявлення про персоніфіковані образи журби, жалю та нудьги, що є ОК фразем.

До складу ФСП “Зовнішній вигляд”, що також формує ФТП “Людина як жива істота”, входять кілька ФСГ (“Врода”, “Зріст”, “Комплекція”, “Голова, риси обличчя”, “Волосся”), серед яких кількісно найбільше представлена ФСГ “Голова, риси обличчя”. На мотивованість стійких висловів, що утворюють цю ФСГ, вплинули різні стереотипні уявлення про людську зовнішність. За кількістю утворених фразем переважає ССМ “очі + [веселі (сяйні)] + як + небесне явище = у кого красиві, ясні очі”: як [ранкові] зорі, зі сл. очі; оченьки як блискавка; оченьки, як небо синє блистять; очі веселенькі як зірочки; очиці грали як зірочки. В основі цих ФО лежать звичайно розгорнуті метафори, побудовані на поетичному порівнянні очей із зорями, блискавкою, небом, зірками. Фразеосемантичні ряди названої ФСГ утворюють також фраземи, які характеризують розмір і форму голови та обличчя людини, колір та форму губ, колір і ясність очей. ФСГ “Колір обличчя” репрезентована ФСР “почервонілий” і ФСР “рум'яний”. Образними конкретизаторами двох найбільше продуктивних ССМ “червоний (лице) + як + червоний (стиглий) овоч = почервонілий”: як буряк, зі сл. красний; як перець, зі сл. красний; червоний як стиглий помідор; морда як буряк і “[щоки у кого (рум'яний)] + як + [означення] + червона рослина = рум'яний”: як рожа, зі сл. рум'яний; як яблучко налите; як [рум'яні] яблучка, зі сл. щічки (щоки) у кого є культурно конотовані лексеми на позначення рослин (буряк, перець, помідор, рожа, яблучко).

Меншими за обсягом є ФСГ “Врода” і “Зріст”. ФСГ “Врода” складають антонімічні ФСР “дуже вродливий” і “некрасивий” (відповідно 4 і 1 ССМ). Найпродуктивнішою серед моделей ФСГ “Врода” є ССМ “гарний (червоний) + як (наче) + рослина = дуже вродливий”: з лиця гожа як рожа (гарна (червона) як (наче) рожа; личиком червона як панська рожа, що у саду цвіте); як цвіточок; як калина [в лузі], зі сл. вродлива (гарна); як горіх, зі сл. дівча; як маків цвіт; як соняшник в цвіту, зі сл. гарний; як яблуко наливчате у Спасівку, зі сл. дівчина; як [тая] квітка, зі сл. красива (хороша). Стійкі вирази цієї моделі мають ОК, виражені лексемами на позначення рослин червоного кольору, що позначають традиційні для українців поняття -- червона рожа, калина, маків цвіт, яблуко наливчате. Продуктивним характером відзначається також ССМ “красивий (хороший, поганий, у кого краси) + як + [означення] + тварина (у тварини) = некрасивий”: красива як свиня сива; хороша як свиня в дощ; скверна як свиня; як жаба; як собака червива, зі сл. погана; [зовсім] як обізьяна; як собака сивий, зі сл. красивий; у кого краси як у тієї кози; як вівця сива, зі сл. красива, більшість фразем якої будується на явищі внутрішньої антонімії. Лексеми свиня, жаба, собака, обізьяна, коза, вівця, що є ОК цих фразеологізмів, у мовній картині світу українців мають негативно конотавану семантику.

Фразеосемантичну групу “Зріст” утворюють антонімічні ФСР “дуже високий” і ФСР “дуже низький”, де більш продуктивними є ССМ, об'єднані у ФСР “дуже високий”. За найбільше наповненою ССМ “[високий] + [як] + довгий витончений предмет = дуже високий” утворилися стійкі вирази, які мають додаткову сему у значенні “худий”, із ОК на позначення переважно дерев'яних предметів (жердина, драбина, двері, стовп, батіжок), що є етнокультурними реаліями українців: як жердина, зі сл. довгий; як драбина, зі сл. високий; як двері, зі сл. високий; [як] чугуївська верства (верста), зі сл. високий; як стовп телеграфний; як світофор; шпала двохметрова; як батіжок; кошеча драбина. Серед ОК і ОВ цих фразеологізмів є лексеми, які мають порівняно інноваційний (телеграфний, світофор, шпала) або архаїчний характер (верства). Меншою продуктивністю відзначається ССМ “[малий] + як + істота тваринного світу малого розміру = дуже низький”: як гнида; малий як комарь; як кошеня; як миша, зі сл. малий. Особливості мотивації фразеологічних зворотів цієї моделі пов'язані з характеристикою малого розміру істот, чиї образи є ОК (гнида, комар, кошеня, миша) стійких висловів. Названі фраземи можна класифікувати у семантичному плані як літоту.

Малопродуктивним характером відзначаються ССМ фразеосемантичної групи “Волосся”. ФСП “Фізичні ознаки” і “Вік” представлені кожне однією моделлю. За продуктивною ССМ „сліпий (сліпа) + [мов] + істота тваринного світу = сліпий”, що входить до складу ФСП „Фізичні ознаки”, утворилися ідіоматичні вирази, внутрішня форма більшості з яких має індивідуальну мотивацію: сліпий кобил; сліпа куриця; сліпий одуд; сліпий рак; сліпий овод; сліпий чмель; мов кошеня, зі сл. сліпий; сліпа сова.

Невелике за кількісним наповненням ФСП „Фізичний стан” містить 6 ФСГ, серед яких найповніше представлена ФСГ „Змінити колір обличчя”, куди входить найпродуктивніша ССМ цього фразеосемантичного поля - ССМ „почервоніти + як (що) + [твій] + червона рослина = почервоніти”: як буряк, зі сл. закраснітися; як перець, зі сл. покрасніти; що твій мак, зі сл. почервоніти (як маків цвіт, зі сл. заполум'яніти); що рожа у саду, зі сл. розчервонітись; як калина, зі сл. червоніти (почервоніти); як квітка, зі сл. зашарітися. Семантика фразеологізмів, утворених за цією моделлю, відзначається прозорою мотивованістю, пов'язаною з образами рідного для слобожан рослинного світу - образами буряку, перцю, маку, рожі, калини, квітки.

Серед ФСГ фразеосемантичного поля „Дії” ФСГ „Мовлення” є найповнішою (6 ССМ), однак більшість моделей, що входять до її складу, -- непродуктивні, крім ССМ „говорити + щось нелогічне = говорити дурниці”: намолоти (наговорити, нагомоніти) сім мішків (міхів) гречаної вовни; таке молотити, що і на голову не налазить; наговорити на вербі груші; наказати сто бочок арестантів; наговорити (наказати) сім міхів (мішків) горіхів (орішків); нагомоніти по самі вуха. Метафоризація компонентів цих ФО заснована найчастіше на поєднанні образів несумісних речей і понять. Значення переважної більшості стійких зворотів, утворених за названою моделлю, характеризується наявністю додаткової семи „говорити неправду”.

ФСГ „Дивитися здивовано, не розуміючи”, що входить до складу фразеосемантичного поля „Дії”, представлена тільки однією ССМ „дивитися + [як (мов) + свійська тварина] + [на + локальний орієнтир] = дивитися здивовано, не розуміючи”: як баран на нові ворота, зі сл. дивитися; вивалити (вилупити) беньки як баран на нові ворота; витріщити (вивалити) очі [як (мов) баран]; як баран (коза) в порожнє відро, зі сл. дивитися; вилупити очі [як баран на нові ворота]; витріщити [свої] балуцки (баньки), яка є надзвичайно продуктивною. ОК більшості фразем, що утворилися за цією ССМ, - лексема баран, образ якого є уособленням глупоти.

ФСГ „Приділяти надмірну увагу чому” як складник ФСП “Дії” репрезентована теж однією продуктивною ССМ „носитися + як + [істота] + з + [означення] + предметом = приділяти надмірну увагу чому”: носитися як дурень із ступою; носитися як з писаною торбою; носитися як з паскою; носитися як курка з крашанкою; носитися як дурень з писанкою, фразеологічні звороти якої мотивовані уявленнями про беззмістовний рух істоти з якимось предметом. ОВ цих фразеологізмів найчастіше виражені лексемами на позначення реалій, пов'язаних із Великоднем (паска, крашанка, писанка).

ФСП „Рух” є порівняно невеликим за обсягом. Його утворюють 3 ФСГ, серед яких найбільше наповненою є ФСГ „Швидко рухатися”. До її складу входить найпродуктивніша модель цього ФСП - ССМ „дати + віддієслівний іменник зі значенням руху = швидко утекти”: дати драла; дати дьору; дати чосу; дати драпака; ходу дати. Ця модель реалізується за допомогою лексичних варіантів образного віддієслівного іменника зі значенням руху (драла, дьору, чосу, драпака, ходу).

Особливості мотивації фразеологізмів ФТП „Людина як розумна істота” пов'язані передовсім з поняттям про розумові здібності людини, причому акцент зроблено на маніфестацію розумової відсталості. Однією з найпродуктивніших ССМ фразеосемантичного поля „Слабкі розумові здібності”, до складу якого входять 2 ФСГ, є ССМ „дурний (розумний)+ як + [означення] + предмет з природного матеріалу = дурний”: як ступа, зі сл. дурний; як пень (пеньок), зі сл. дурний; як [гасова (кірасінова)] пробка, зі сл. дурний; як стріха, зі сл. дурний; як ціп (ціпилно), зі сл. дурний; як вугол сараю, зі сл. тупий; пустий як коробка; як двері, зі сл. дурний; як поліно, зі сл. дурний; розумний як сто бочок арестантів. Вона репрезентована фраземами з внутрішньою формою, побудованою на порівнянні розумово неповноцінної людини переважно з дерев'яними предметами (пробка, ступа, пень, ціп, двері, поліно, бочки). Інші мотиваційні характеристики мають численні стійкі вислови ССМ “[дурний (розумний, мудрий)] + [як] + [означення] + свійська тварина (птах) = дурний”: розумний як теля; як гуска, зі сл. дурний; мудрий як бекало рогате; розумний як бирка; розумний як биця; розумний як попова коза; як курка, зі сл. дурний; вівця безмозга, об'єктами порівняння яких є образи свійських тварин (теляти, вівці, кози, гуски, курки).

Названа вище ФТП представлена також фразеологізмами, образи яких пов'язані з уявленнями про різноманітні риси характеру та вдачі людини. Такі ФО утворюють 6 невеликих за обсягом (по одній ССМ) фразеосемантичних груп. Їх об'єднує ФСП „Характер, вдача”. Для характеристики дуже злої людини діалектоносії використовують фраземи продуктивної ССМ „[злий] + як + істота тваринного світу = дуже злий, лютий”: як муха в Спасівку, зі сл. злий; як вовк, зі сл. злий; як тігра; як собака, зі сл. злий; як звірюка, зі сл. злий; ядний як гадюка; мов звір який, зі сл. розлютований, особливості мотивації яких пов'язані зі знаннями звичок, поведінки диких звірів (вовка, тигра, гадюки). Їх образи переважать при виборі об'єктів порівняння. На периферії зазначеної ФТП перебуває ФСП „Розумова діяльність”, до складу якого входить одна ССМ “пішло (спало) + на (у) розум (думку, душу) = почати думати”: пішло (спало) на думку; спало на розум; пішло (спало) у (на) душу. Компонентами ФО поданої моделі є лексеми думка, душа, розум, які позначають розумову діяльність людини.

Визначальними чинниками для утворення внутрішньої форми фразеологічних зворотів ФТП „Людина як суспільна істота” є відображення нюансів поведінки людини у соціумі. ФСП „Стосунки між людьми” цієї ФТП містить численні ФСГ, які переважно невеликі за наповненням моделями (від 1 до 3 ССМ). Найбільшими за обсягом серед ФСГ цього фразеосемантичного поля є ФСГ “Занапастити кого” і “Побити кого”.

Однією зі складових частин ФСГ “Побити кого” є ССМ „дати (відважити) + [означення] + [іменник із семантикою “покарання”] + [знаряддя] + [локальний орієнтир] = побити кого”, за якою утворилися 26 фразем. Серед них є діалектні ФО бебелів надавати кому; дати мемелів кому; дати патериці кому; рушники пліттю давати кому; дати регулу кому; відважувати бебеха кому; виволочки дати кому; дати волосні кому; дати зубочистки кому; клочки дати кому; штила дати кому, діалектні варіанти загальнонародних фразем дати пам'ятної (пам'яткового) кому; запотилишника дати кому; ляпаса по морді (по пиці ляпанця) дати кому; дати стусана під зад кому; дати стовбухи кому; дати добру хлосту кому; надавати (дати) тусанів (тусана, тасуна) кому; дати духопелки кому; дати зуботичини кому і загальнонародні стійкі вислови дати прочуханки (прочухана) кому; дати пинхви кому; дати перцю кому; ляща відважити кому; дати березової каші кому; матланки дати кому, що свідчить про надзвичайну продуктивність названої ССМ. У ролі дієслівного компонента фразеологізмів цієї моделі вживається переважно дієслово дати (надавати) або дієслово зі значенням “ударити” -- відважити. Серед іменникових компонентів названих ФО найбільше представлені ті, що вказують на напрямок удару (локальний орієнтир) або характеристику покарання.

Другою за кількісним наповненням фразеологізмами серед структурно-семантичних моделей ФСГ “Побити кого” є ССМ „дієслово зі значенням „ударити, покарати” + іменник (прийменникова конструкція, прислівник) зі значенням „напрямок удару” + кого (кому) = побити кого”, за якою утворилися діалектні фраземи заїхати кому у Харківську (Харьківську) губернію; заїхати кому у рожественський уїзд; по морді з'їздити кому; потягнути кого у нижній земський суд; зарядити у вухо кому; кинутися у волосне правленіє до кого; усюди списати кого; за чуприну потягнути кого, діалектні варіанти загальнонародних стійких висловів почухати ребра кому; перещитати зуби кому; чуб намняти кому; за патли вискубти кого і загальнонародні ФО намилити шию кому; нам'яти боки кому; нам'яти вуха кому; за патли потягнути кого; заїхати у вухо кому. Одним із засобів творення образності фразеологізмів цієї ССМ є вживання дієслівної лексики з семантикою удару в переносному значенні (нам'яти, заїхати, зарядити та ін.). У ролі іменникового компонента вживаються лексеми або сполучення лексем на позначення частин тіла людини (усюди, у вухо, за чуприну, у нижній земський суд та ін.).

ФСП „Життя”, яке також представляє фразеотематичну підгрупу „Людина як суспільна істота”, складається з 2 ФСГ -- “Жити добре, безтурботно” і “Жити багато”. Внутрішня форма стійких висловів, що утворилися за структурно-семантичними моделями першої ФСГ, репрезентує уявлення про добре, безтурботне життя людини, яке асоціюється у свідомості слобожан із заможністю -- ССМ “жити + як (немов) + продукт + у + жирному продукті = жити добре, безтурботно”: як (немов) вареник у маслі (сметані), зі сл. жити; як сир (вареник) у маслі жирувати; розкошувати як пампух в олії, а також перебуванням у природному середовищі -- ССМ “жити + [добре] + як + істота тваринного світу + у природному середовищі = жити добре, безтурботно”: як вуточка на воді, зі сл. прожити; як черв'як у яблуці, зі сл. жити; жити в добрі як свиня в багні. Фразеологізми ССМ “у + золоті + виконувати дію = жити дуже багато”: у золоті ходити; по шию у золоті сидіти; із золота їсти, у золоті купатися, що входить до складу другої ФСГ, виникли на позначення дуже багатого життя людини.

Третій розділ “Системні зв'язки фразеологізмів говірок центральної Слобожанщини” складається з чотирьох підрозділів. У першому підрозділі “Поняття про системні зв'язки у фразеології” окреслено проблему в загальному плані.

Другий підрозділ “Фразеологічна синонімія” присвячено розгляду теоретичних питань синонімії фразеологізмів, а також аналізу фразеологічної синонімії у говірках центральної Слобожанщини. Явище синонімії найбільш широко представлене серед проаналізованих дієслівних і прикметникових стійких висловів, меншою мірою -- серед прислівникових, числівникових та іменникових ФО.

ФСГ зі значенням “сміятися” поділяється на два синонімічні ряди дієслівних ФО: 1) “дуже сильно сміятися”; 2) “насміхатися з кого-небудь”. До складу першого дієслівного синонімічного ряду зі значенням “дуже сильно сміятися” входять одинадцять фразеологізмів, серед яких є загальнонародні: вмирати зо сміху; кишки рвати зо сміху (аж кишки (животи) порвати од (від) реготу); лопнути від сміху; заливатися як циган сироваткою; за боки братися; аж качатися від сміху. Діалектні варіанти загальнонародних ФО являють собою стійкі вислови заливатися як дурний сироваткою; аж за боки братися регочучи; аж качатися; аж полягти регочучись; чуть зо сміху не впасти; попадати зо сміху. Діалектними є фразеологізми заливатися як дурний милом; за сміхом і слова не вимовити. До складу другого ряду синонімічних дієслівних фразеологізмів зі значенням “насміхатися з кого-небудь” входять шість ФО. Серед них один фразеологічний зворот є загальнонародним - підняти на сміх кого. ФО брати на шпильки кого є діалектним варіантом загальнонародного фразеологізму. До діалектних фразем належать стійкі вирази прикладки прикладати кому; очі просміяти кому; докладки докладати кому [об чому]; в вічі насміхатися кому.

Ядерна сема значення фразеологічних зворотів першого ряду синонімів - “дуже, сильно”. Вона доповнюється у семантиці ФО ряду диференційними семами “довго”, “нестримно”, “голосно”, “до нестями”, “до знемоги, до знесилення”. Архісема “насміхатися”, яка міститься у значенні членів другого ряду фразеологізмів-синонімів, уточнюється у семантиці ФО видовими семами “влучно, доречно”, “дошкульно, ущипливо”. Дієслівні стійкі вирази другого ряду синонімів названої ФСГ тотожні за граматичною структурою (підрядне словосполучення), однак різною є граматична структура дієслівних ФО першого синонімічного ряду (просте двоскладне речення, підрядне словосполучення). Дієслівні синонімічні фразеологізми обох рядів мають різні емоційні алосеми (зневажливості, жартівливості -- ФО першого ряду, несхвальності, іронічності, жартівливості -- стійкі вирази другого ряду) у межах однієї пейоративної оцінки, а також однотипну валентність. Однаковий ступінь вияву дії (надмірний) мають дієслівні ФО першого ряду синонімів ФСГ з семантикою “сміятися”, а різний ступінь вияву дії (надмірний, помірний) -- фраземи другого синонімічного ряду.

До складу проаналізованої ФСГ зі значенням “швидкий” входять такі синонімічні ряди прикметникових стійких висловів: 1) “дуже швидкий, рухливий (про сталу ознаку суб'єкта)”; 2) “бідовий, моторний у роботі”. Перший ряд прикметникових синонімів із семантикою “швидкий, рухливий (про сталу ознаку суб'єкта)” нараховує шість фразеологічних зворотів. Серед них діалектні варіанти загальнонародних ФО -- як в'юн (в'юнок), зі сл. прудкий (бистрий); як пуля, зі сл. бистрий (бистра). Фраземи як метеор; як вітер; як стріла; як буря являють собою діалектні ідіоматичні вирази. До складу другого ряду синонімів із семантикою “швидкий, моторний у роботі” входять три прикметникові фразеологізми, з яких фразема як мітла, зі сл. бистра є діалектним варіантом загальнонародної ФО. Стійкі звороти як [електро]віник; як огонь [зі сл. бистрий] - діалектні ідіоматичні вирази.

ФО першого ряду синонімів зі значенням “дуже швидкий, рухливий (про сталу ознаку суб'єкта)” мають у своєму значенні архісему “швидкий” та видові семи “дуже верткий”, “безперервно рухливий”, “такий (така), що дуже швидко бігає”, “такий (така), що надзвичайно швидко бігає”. Стійкі звороти цього ряду відрізняються семантичними відтінками, що пов'язані з різними параметрами руху швидкої людини (коловоротними рухами, бігом, безперервними рухами тощо). Прикметниковим фразеологічним зворотам другого синонімічного ряду ФСГ з семантикою “швидкий” властива відсутність поділу семантики на інтегральну сему та диференційні семантичні ознаки внаслідок “порожнистості” денотативного змісту названих фразеологізмів та “зрощеності” їх сигніфіката з конотацією. У цьому випадку диференціація значень синонімічних ФО виражається за допомогою різних образів як складників внутрішньої форми стійких зворотів.

Граматична структура прикметникових фразем обох синонімічних рядів названої ФСГ тотожна (компаративне словосполучення). Прикметникові фразеологізми першого ряду синонімів відзначаються різними алосемами емоційної оцінки (захопленості, пестливості), а всі фраземи другого ряду синонімів мають відтінок захопленості. Усім проаналізованим синонімічним прикметниковим ФО властива однакова оцінна семантика - меліоративна. Прикметникові фраземи першого синонімічного ряду ФСГ з семантикою “швидкий” характеризуються однаковим ступенем вияву ознаки (надмірним). На відміну від них прикметникові фразеологізми другого ряду синонімів названої ФСГ мають різний ступінь градуйованості ознаки (надмірний, помірний). Прикметникові стійкі вислови цієї ФСГ виявляють переважно однакову лексичну валентність: сполучаються зі словами на позначення осіб і чоловічої, і жіночої статі.

ФСГ числівникових фразеологічних зворотів зі значенням “дуже багато кого-небудь, чого-небудь” об'єднує такі синонімічні ряди: 1) “дуже багато (про предмети, істоти, гроші, речовину)”; 2) “дуже багато (про роботу, справи)”. До складу першого синонімічного ряду числівникових фразеологізмів із семантикою “дуже багато (про предмети, істоти, гроші, речовину)” входять двадцять сім одиниць. Серед них до загальнонародних належать такі стійкі вислови: чого кури не клюють; кого, чого до чорта (біса, дідька, ката); кого, чого аж кишить; кого, чого як цвіту в городі; чого хоч греблю гати; кого, чого без ліку; чого як гною; чого як сміття; ніде курці клюнути; набилося як оселедців в бочці. Окремі фразеологічні звороти цього ряду є діалектними варіантами загальнонародних ФО: набилося як осільодки в бочці; ногою ступити ніде; ні пропхатися кому між людьми, ні просунутися ні жодною мірою не можно; кого, чого без щоту (кому, чому щоту нема). Фраземи чого як льоду дрібного; чого як грязі; кого як дерев у лісі; кого до пропасти; чого як у собаки бліх; кого, чого як собак нерізаних; так і не пролізеш, зі сл. народу; плюнути ніде, зі сл. людей; що і протовпу нема, зі сл. народу стілки; сила велика, зі сл. людей; сила силою, зі сл. людей; як на зарваній вулиці; як на ордані за водою становлять діалектні стійкі вирази. Народно-поетичним є фразеологізм чого, кого не лічено, кого не мічено.

Другий ряд синонімічних числівникових фразеологізмів зі значенням “дуже багато (про роботу, справи)” нараховує дев'ять фразеологічних зворотів, серед яких до загальнонародних належать ФО непочатий край, зі сл. роботи; до чорта (біса, дідька, ката), зі сл. роботи; кінця-краю (кінця і краю) не видно, зі сл. роботи; з головою, зі сл. роботи. Фразема по горло, аж кричить, зі сл. діла являє собою діалектний варіант загальнонародного стійкого вислову. Діалектним є фразеологізм до самої суботи, зі сл. роботи.

Своєрідність вираження семантичних відношень між числівниковими ФО зумовлюється особливостями їх значення. Згідно з висновками науковців, що підтверджується наведеним нами аналізом, семантика числівникових фразем є, як правило, цілісною, нерозкладною на семантичні компоненти. Тому характер семантичної тотожності зумовлюється спільністю денотативно-сигніфікативного змісту, а відмінності -- особливостями образного вираження значення. Така особливість семантики і синонімічних відношень властива для значення переважної більшості числівникових фразеологізмів першого синонімічного ряду, а також окремих числівникових ФО другого ряду синонімів ФСГ зі значенням “дуже багато кого-небудь, чого-небудь”. У семантиці деяких числівникових стійких виразів першого синонімічного ряду та більшості числівникових ФО другого ряду синонімів названої ФСГ можна виділити компоненти предметно-понятійного плану, які виконують ідентифікуючу та розрізнювальну функції (відповідно “безліч”, “тісно“, “гамірно”, “надмірно”, “непотрібно”, “некорисно” та “нагально”, “довго”).

Із точки зору структурно-граматичної характеристики числівникові синонімічні ФО є різнорідними у межах синонімічних рядів (прийменниково-іменникові утворення, компаративні і некомпаративні фразеологізми, організовані за моделлю словосполучення, фразеологічні звороти, організовані за моделлю речення). Окремі числівникові фраземи першого синонімічного ряду та усі числівникові ФО другого ряду синонімів проаналізованої ФСГ є одноплановими з точки зору емоційно-експресивного забарвлення (відповідно відтінки зневажливості, несхвальності). Для семантики більшості числівникових фразеологізмів першого ряду синонімів ФСГ зі значенням “дуже багато кого-небудь, чого-небудь” аксіологічна оцінка є периферійною. На шкалі інтенсивності вияву кількості числівникові фраземи обох синонімічних рядів цієї ФСГ мають максимальну відмітку. Числівникові стійкі вислови першого ряду синонімів названої ФСГ різняться характером синтагматичних зв'язків (валентні зі словами, що позначають істот (осіб, комах, тварин), предмети, гроші, борги, речовину, плоди (фрукти, овочі)), а числівникові фразеологічні звороти другого синонімічного ряду мають однакову лексичну валентність (сполучаються зі словами на позначення абстрактного поняття).

До складу ФСГ зі значенням “неспокійно кому-небудь” входять такі синонімічні ряди предикативних прислівникових ФО: 1) “тривожно кому від глибокого зворушення, переживання”; 2) “стресовий стан у кого”. Перший ряд синонімів із семантикою “тривожно кому від глибокого зворушення, переживання” нараховує шістнадцять предикативних прислівникових стійких висловів. Із них до загальнонародних належать такі ФО: серце замирає; серце холоне; серце запеклось; душа болить; душа не на місці; серце кров'ю обливається; серце розривається (надривається); серце ниє; серце болить; як на голках; тяжко кому на душі; на серці важко кому. Фраземи тяжко чиєму серцю; важко кому на душі; як камінь лежить на душі; душа не на місті є діалектними варіантами загальнонародних стійких висловів. ФО у грудях кипить; серце колотиться; сльози налягли на душу являють собою діалектні фразеологізми. Другий синонімічний ряд предикативних прислівникових фразеологізмів зі значенням “стресовий стан у кого” об'єднує тринадцять фразеологічних зворотів, серед яких загальнонародними є ФО у душі похолонуло; всередині щось обірвалось; в жар кинуло; аж серце похололо (похололо на серці в кого); похололо у кого в грудях; у животі похолонуло; душа так і покотилася; у животі тьохнуло. До діалектних варіантів загальнонародних фразеологізмів належать такі одиниці цього ряду: у животі щось похолонуло; аж холодним потом обдало; як воші поза спиною побігли. Діалектними є ФО у душі тьохнуло; похолонуло все; і руки, і ноги опустилися.

Граматична структура предикативних прислівникових фразем обох синонімічних рядів названої ФСГ різна (двоскладне та односкладне речення, компаративне словосполучення). ФО цього ряду мають у своїй основі образи, які відрізняються між собою складністю та зрозумілістю. Образи душі, серця, що лежать в основі більшості аналізованих фразеологізмів, за народним світосприйманням, відповідають за почуття та емоції людини і є її самостійними органами. Усі фразеологізми обох синонімічних рядів мають високий ступінь метафоричності. Вони можуть сполучатися тільки зі словами, що означають осіб. Емоційно-експресивне забарвлення цих фразем можна встановити, виходячи з контексту або знаючи конситуацію мовлення. Максимальна інтенсивність вияву стану властива усім одиницям названої ФСГ.

Синонімічний ряд зі значенням “неправда” не входить ло складу ФСГ. Він містить п'ять іменникових фразеологізмів, які є діалектними: чистісінька брехня; брехня на посном маслі; правда як у собаки під хвостом; і спереду брехня, і ззаду брехня; брехня брехнею поганяє у кого. За граматичною структурою ФО цього ряду різні (речення, підрядне словосполучення). Архісема значень проаналізованих фразем - “неправда”. У семантиці зазначених стійких висловів є також видові семи “абсолютна (неправда)”, “постійна (неправда)”,“багаторазова (неправда)”, “явна, неприхована (неправда)”, “не варта уваги (неправда)”. Члени названого ряду синонімів мають різний ступінь вияву абстрактного поняття (надмірний та помірний). Семантика ФО проаналізованого синонімічного ряду має пейоративну оцінку. З погляду емоційно-експресивного забарвлення фразеологічні звороти відрізняються між собою, оскільки мають відтінки несхвальності, жартівливості.

У третьому підрозділі “Фразеологічна антонімія” схарактеризовано в теоретичному аспекті явище антонімії фразем і розглянуто фразеологічну антонімію в говірках центральної Слобожанщини. Найчисленнішими дієслівними синонімічними рядами фразеологізмів, що вступають в антонімічні відношення, є такі: “працювати” -- “ледарювати”, “жити, існувати” -- “померти”, “жити добре, забезпечено, безтурботно” -- “жити погано, бідно, мучаючись”. Серед прикметникових антонімо-синонімічних рядів стійких висловів найчисельнішими є протиставлення: “товстий -- худий”, “низький -- високий” (про ріст людини), а серед прислівникових -- “близько” -- “далеко”.

Антонімо-синонімічний ряд дієслівних стійких зворотів із семантикою “жити добре, забезпечено, безтурботно” -- “жити погано, бідно, мучаючись” складається з дванадцяти фразеологізмів першого синонімічного ряду та дев'яти ФО другого ряду синонімів: жити собі, хвалячи Бога (та Бога хвалити); як (мов) у Бога за дверьми (дверима) [зі сл. жити]; як у раю, зі сл. жити; як віночки плести, зі сл. жити; все на підносі у кого; жити (плавати) як вареник у маслі (сметані); як сир (вареник) у маслі жирувати; як у Бога за пазухою, зі сл. жити; як вуточка на воді, зі сл. прожити; як за кам'яною стіною; розкошувати як пампух в олії; як черв'як у яблуці, зі сл. жити; паном (панею) жити; у щасті, зі сл. жити - терпіти на сім світі; як котові, зі сл. живеться; як бур'ян при дорозі, зі сл. жити; пектися як на сковороді; сяк-так, то з журбою, то з тугою промаячити; цілий вік мучатись (мучитись); гірку чашу випити; битися як та риба об лід; довіку у біді жити.

Ураховуючи лексико-семантичний склад ФО даного ряду, більшість із них можна віднести до групи фразеологічних антонімів, які не мають у своїй структурі антонімічних та спільних компонентів. Інтегральна сема фразеологічних зворотів першого синонімічного ряду -- “жити забезпечено, добре, безтурботно”, яка доповнюється такими видовими семами у семантиці деяких стійких висловів ряду: “у повній безпеці”, “на всьому готовому”, “усе життя”. Архісемою семантики стійких зворотів другого ряду синонімів є сема “жити погано, бідно, мучаючись”. До складу значень кількох членів ряду входять такі диференційні семи: “зазнати великих нестатків, біди”, “усе життя”, “беззахисно”. Усі фразеологізми даного антонімо-синонімічного ряду протиставляються за ядерними семами, а деякі -- і диференційними.

Повних фразеологічних антонімів серед ФО аналізованого ряду немає. Часткова антонімія фразеологічних зворотів цього ряду пов'язана: 1) з розбіжностями у структурі їх значень та емоційно-експресивного забарвлення: як у раю, зі сл. жити -- як котові, зі сл. живеться (відтінки схвальності -- несхвальності); 2) з їх відмінностями тільки в емоційній оцінці: як вуточка на воді, зі сл. прожити -- цілий вік мучатись (мучитись). Деякі часткові фразеологізми-антоніми аналізованого ряду належать до структурно різнотипних: 1) ті, що мають структуру некомпаративного підрядного словосполучення (терпіти на сім світі) -- компаративного підрядного словосполучення (як віночки плести, зі сл. жити); 2) ті, які організовані за структурою двоскладного неповного речення (все на підносі у кого) -- компаративного словосполучення (пектися як на сковороді). Структурно однотипними є більшість фразеологічних антонімів: як бур'ян при дорозі, зі сл. жити -- як за кам'яною стіною.

Антонімо-синонімічний ряд зі значенням “дуже товстий” -- “дуже худий” містить вісімнадцять фразеологізмів першого ряду синонімів - в три пілки не вбереш кого; як гуска, зі сл. гладкий; як дрофа, зі сл. гладкий; возом не об'їдеш кого; як бик, зі сл. гладкий; як свиня, зі сл. гладка; як кабан, зі сл. гладкий; як корова, зі сл. здорова; як бугай, зі сл. здоровий; як свиня годована; як налита; салом заплив; як чан, зі сл. товстий; жирна як піч; як міх, зі сл. товстий; як копиця, зі сл. товстий; чуть не трісне; хляки висять у кого та шістнадцять фразеологічних зворотів другого синонімічного ряду - аж ребра світяться у кого; живий труп; шкура та кості; аж кістками торохтить; як глистяк; як сільодка (оселедець); як шкапа, зі сл. худа; ребра кому повилазили; сухий як верства; сухий як кочерга; сухий як драбина; сухий як хрущ; тонка як чехоня; тілки що не звалиться; худий, неначе у якій болісти; худий-худий як шкелет. Ураховуючи лексико-семантичний склад ФО даного ряду, відносимо більшість їх до фразеологічних антонімів, що мають у своїй структурі антонімічні компоненти: гладкий, здоровий, жирний (у значенні “товстий”), товстий -- сухий, тонкий (у значенні “худий”), худий.

Усі фразеологічні антоніми аналізованого антонімо-синонімічного ряду протиставляються інтегральними семами своїх значень “дуже товстий” -- “дуже худий”, а окремі члени ряду мають антонімічні диференційні ознаки “занадто (товстий)” -- “занадто (худий)”, “виснажений” у семантиці. Ті ФО, що протиставлені ядерними та видовими семами або тільки ядерними семами, є повними антонімами, за умови, що вони мають однакові відтінки емоційно-експресивного забарвлення -- несхвалення: як гуска, зі сл. гладкий -- сухий як верства, глузування: в три пілки не вбереш кого -- живий труп, зневажливості: хляки висять у кого -- як глистяк.

Частковими є фразеологічні антоніми даного ряду, до складу яких, з одного боку, входить лише інтегральна сема, а з іншого боку, -- ядерна сема з видовою семою, і які мають різні алосеми пейоративної оцінки ряду: возом не об'їдеш кого (алосема глузування) -- як сільодка (оселедець) (алосема несхвалення); чуть не трісне (алосема зневажливості) -- сухий як верства (алосема несхвалення). До часткових антонімів належать також ті ФО, які мають відмінності лише в емоційно-експресивному забарвленні при однаковій семній структурі: жирна як піч (відтінок несхвалення) -- худий-худий як шкелет (відтінок зневажливості), а також ті стійкі вирази, які різняться структурою значення, але мають однакові відтінки емоційної оцінки: як дрофа, зі сл. гладкий -- худий, неначе у якій болісти (обидві ФО мають відтінок несхвалення).

Відмінності у структурній організації антонімічних стійких висловів даного ряду підсилюють частковий характер протиставлення членів двох синонімічних рядів -- із семантикою “товстий” і “худий”, але кардинально на нього не впливають. Структурно різнотипними є такі часткові антоніми: 1) антонімічні ФО, які мають структуру односкладного речення (в три пілки не вбереш кого) -- двоскладного речення (аж ребра світяться у кого); 2) стійкі вирази, серед яких є ФО, побудовані як односкладне речення (возом не об'їдеш кого) -- як компаративне словосполучення (як глистяк); 3) фразеологічні опозиції, що мають структуру двоскладного неповного речення (салом заплив) -- компаративного словосполучення (як шкапа, зі сл. худа). Серед членів двох синонімічних рядів ми знаходимо і структурно однотипні часткові фразеологічні антоніми: чуть не трісне -- тілки що не звалиться.

Серед повних антонімів названого ряду є структурно різнотипні ідіоматичні вирази, що являють собою: 1) двоскладне неповне речення (салом заплив) -- сурядне словосполучення (шкура та кості); 2) різні типи односкладного речення (возом не об'їдеш кого -- аж кістками торохтить); 3) двоскладне повне речення (ребра кому повилазили) -- двоскладне неповне речення (салом заплив); 4) двоскладне речення (хляки висять у кого) -- компаративне словосполучення (як глистяк). Найбільш точним характером антонімічних відношень відзначаються структурно однотипні повні антоніми: як чан, зі сл. товстий -- сухий як верства.

У четвертому підрозділі “Фразеологічна синонімія й варіантність” подано характеристику явища фразеологічної варіантності, окреслено основні підходи до розрізнення фразеологічних синонімів і варіантів, а також схарактеризовано види варіантності ФО у говірках центральної Слобожанщини.