Варіантність фразеологізму - це різноманітні зміни в межах його тотожності, причому тотожність фраземи зумовлена: при семантичному варіюванні - наявністю смислового інваріанта і стабільністю структури, при формально-структурних змінах - наявністю структурного інваріанта і стабільного значення. На основі поділу варіантів досліджуваних фразеологізмів на лексичні заміни та формальні трансформації виділяємо такі види лексичного варіювання: а) замінний компонент ФО є повним синонімом замінюваного компонента: як сорока в маслак (кістку), зі сл. заглядати; пользи (толку, добра) як з козла молока; б) компонент-замінник фраземи синонімічний замінюваному компоненту, але дещо відрізняється від нього відтінком значення або має інше конотативне значення: пхати у пельку (горло); мотатися (носитися) як віник; в) замінний компонент фразеологізму не є синонімом замінюваного, але відноситься до тематично однорідної групи лексики: поївши, побачив би Москву (Київ); пити (гилити, глушити) як воду; г) замінюваний компонент ФО є лексемою української літературної мови, а компонент-замінник -- ненормативним словом: як [гасова (кірасінова)] пробка, зі сл. дурний; вображати (пишатися) як кошеня в попелі.

До формальних трансформацій стійких висловів ми відносимо такі види варіантності. Фонетична варіантність ФО пов'язана з протезою [й], з асиміляцією [йм] до [н'м], з чергуваннями різного типу (у з в (ві) на початку слів; і в закритому складі з о у відкритому складі та ін.): не прийматися (приньматися) ні за що; у (ув) очах зеленіє у кого. Морфологічна варіантність фразем пов'язана зі зміною роду та числа іменників, прикметників, зі змінами часу, виду дієслів та ін.: душі (душу) не чути в кому; жаль бере (узяв, візьме) кого. Синтаксична варіантність фразеологізмів пов'язана зі структурно-синтаксичними перетвореннями (із заміною словосполучення на речення, некомпаративної структури на компаративну тощо), зі зміною прийменникових конструкцій: з довгою рукою до церкви (під церкву); як сало без хліба, зі сл. дурний (дурне сало без хліба).

Словотвірна варіантність стійких висловів пов'язана зі змінами у суфіксальному оформленні прикметників та іменників, із модифікаціями словотвірних формантів дієслова та його форм: жовтий як вощина (жовтенький як вощок); аж дух радується (не нарадується) у кого. Структурна варіантність фразем пов'язана з імпліцитністю та експліцитністю їх компонентів за рахунок лексеми, словосполучення або речення: [тяжкий] смертельний гріх; не всі дома у кого [не скоро посходяться].

Результати дослідження дозволяють зробити такі загальні висновки. Визначальним для фразеології говірок центральної Слобожанщини є те, що вона є не „законсервованою”, а динамічною системою. Про це свідчать як тісна взаємодія між традиційними та інноваційними фразеологізмами, так і особливості ССМ та системних зв'язків у фразеології досліджуваного регіону.

Проведене дослідження підтверджує думку, що особливості ССМ фразем тісно пов'язані з характерними складниками національної мовної картини світу. ССМ відображають на глибинному семантичному рівні стереотипні, значною мірою еталонні уявлення про українську людину в усій сукупності її фізичних, психічних, моральних, соціальних ознак. Це виявляється, головним чином, у тому, що в основі образів ФО лежать вербальні константи української народної культури, національні символи та етнокультурні реалії. Специфіка різних фразеологічних ССМ зумовлюється метонімічним або метафоричним характером переосмислення вільного словосполучення.

Особливості фразеології говірок центральної Слобожанщини виявляються у співвідношенні та наповненні фраземами окремих ССМ, синонімічних та антонімо-синонімічних рядів. У ССМ, за якими утворилися проаналізовані ФО, проакцентовано такі зовнішні ознаки людини, як врода, високий зріст, темний колір волосся, розумові здібності людини, що відзначаються неповноцінністю, а також дії, пов'язані з фізичним покаранням людини.

Характер семантичних зв'язків між членами окремих синонімічних рядів залежить, з одного боку, від особливостей стилістичного забарвлення, а з іншого боку, -- від характеру структурно-граматичної будови ФО та їх компонентного складу. Більшість фразеологізмів-синонімів має відмінності образного вираження їхньої семантики.

Основним виявом антонімії у досліджуваній фразеології є часткова антонімія, яка ґрунтується на протиставленні різної семної структури стійких зворотів. Відмінності у структурній організації ідіоматичних виразів підсилюють повний або частковий характер антонімії ФО. Найбільш точним характером антонімічних відношень відзначаються структурно однотипні повні фразеологічні антоніми, які є незначними за кількістю серед досліджуваних фразем.

Фонетичні, лексичні та граматичні варіанти ФО зумовлені характерними особливостями фонетики, граматичної будови та лексичного складу говірок центральної Слобожанщини.

Проведене дослідження фразеології говірок центральної Слобожанщини у межах означених аспектів є лише частиною ґрунтовного опису фразеологічної системи зазначеного регіону. Об'єктом подальших розвідок у цьому напрямку повинен стати аналіз концептуальної основи цієї системи.

Зміст дисертації та її основні ідеї висвітлено у таких публікаціях

говірка слобожанщина фразеологізм синонімія

1. Мельник О.Л. (Плетнєва О.Л.) Народнорозмовна компаративна фразеологія як об'єкт лексикографії // Вестник Международного славянского университета (г. Харьков). Серия “Филология”. -- 1999. -- Т. 2. -- N 4. -- С. 61 -- 63.

2. Плетнєва О. Компаративна фразеологія селища Велика Данилівка Харківської області // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць. -- Харків: ХДПУ, 2001. -- Вип. 7. -- С. 64 -- 71.

3. Плетнєва О.Л. Особливості мотивації фразеологізмів з компонентами на позначення собаки та кота в говірках центральної Слобожанщини // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія “Філологія”. -- 2004. -- N 627. -- Вип. 40. -- С. 54 -- 57.

4. Плетнєва О.Л. Структурно-семантичні моделі фразеології говірок центральної Слобожанщини (на матеріалі фразеосемантичного поля “Зовнішній вигляд людини”) // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія “Філологія”. -- 2004. -- N 631. -- Вип. 41. -- С. 98 -- 101.

5. Плетнєва О.Л. Фразеологізм як носій культурної інформації // Збірник робіт Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих учених “Людина, культура, техніка в новому тисячолітті”. -- 24 -- 26 квітня 2003 року. Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського “ХАІ”. -- С. 196 -- 198.

6. Плетнєва О.Л. Фразеологія мови творів Г. Квітки-Основ'яненка в її проекції на фразеологічний склад сучасної української літературної мови // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія “Філологія”. -- 2004. -- N 607. -- Вип. 39. -- С. 230 -- 233.

Анотація

Плетнєва О.Л. Фразеологія говірок центральної Слобожанщини (структурно-семантичний аспект). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 - українська мова. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. - Харків, 2004.

У роботі на значному за обсягом фактичному матеріалі вперше схарактеризовано 103 найпродуктивніші структурно-семантичні моделі фразеологізмів, що стосуються поняття “людина”, а саме ті, що пов'язані з життям та смертю людини, її зовнішністю, характером, розумовими здібностями, ставленням до роботи, фізичними ознаками, моральним і фізичним станом та ін.

Виявлено специфіку мотивації окремих фразеологічних одиниць із урахуванням духовної культури діалектоносіїв. З'ясовано особливості вияву явищ синонімії (на прикладі 14 синонімічних рядів) та антонімії (на прикладі 6 антонімо-синонімічних рядів) у фразеологічному складі говірок центральної Слобожанщини. Розглянуто явище фразеологічної варіантності у зазначеному діалектному масиві.

Ключові слова: говірки центральної Слобожанщини, фразеологічна одиниця, фразеологія діалекту, діалектний фразеологізм, структурно-семантична модель, синонімічний ряд, антонімо-синонімічний ряд, фразеологічний варіант.

Аннотация

Плетнева О.Л. Фразеология говоров центральной Слобожанщины (структурно-семантический аспект). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина. - Харьков, 2004.

Диссертация посвящена актуальной проблеме - исследованию особенностей фразеологического состава говоров центральной Слобожанщины.

В работе на значительном по объему фактическом материале (более 8000 фразеологических единиц) выделено около 200 структурно-семантических моделей фразеологизмов и впервые охарактеризованы 103 самые продуктивные структурно-семантические модели фразеологических единиц, которые имеют выраженный антропоцентрический характер. Это проявляется в тесной связи внутренней формы фразеологизмов всех моделей с образом человека, а именно: с его жизнью и смертью, его внешностью, характером, умственными способностями, отношением к работе, физическими признаками, моральным и физическим состоянием и т. д., что позволяет объединить фразеологические единицы говоров центральной Слобожанщины в фразеотематическую группу “Человек”.

Самой значительной по объему является фразеотематическая подгруппа “Человек как живое существо” (35 фразеосемантических групп), менее представлена фразеотематическая подгруппа “Человек как общественное существо” (15 фразеосемантических групп). Самая незначительная по наполненности фразеотематическая подгруппа “Человек как разумное существо” (9 фразеосемантических групп).

Особенности структурно-семантических моделей фразеологизмов связаны с характерными составляющими национальной языковой картины мира. Фразеологические структурно-семантические модели отображают на глубоком семантическом уровне стереотипные, в значительной мере эталонные представления о человеке во всей совокупности его физических, психических, моральных, социальных признаков, что обусловлено образностью фразеологических единиц, которая связана с вербальными константами украинской народной культуры, национальными символами, этнокультурными реалиями. Специфика структурно-семантических моделей фразеологизмов объясняется метонимическим или метафорическим характером переосмысления свободного словосочетания.

Выявлена специфика мотивации отдельных фразеологических единиц обозначенных говоров с учетом духовной культуры диалектоносителей. Выяснены особенности проявления синонимии (на примере 14 синонимических рядов) и антонимии (на примере 6 антонимо-синонимических рядов) в фразеологическом составе данного диалектного массива. В состав синонимических рядов входят разные слои фразеологии (общеязыковые, диалектные фразеологизмы, диалектные варианты общеязыковых фразеологических единиц). Характер семантических связей между членами отдельных синонимических рядов зависит, с одной стороны, от особенностей стилистической окраски, а с другой стороны, - от характера структурно-грамматического строения фразеологизмов и их компонентного состава. Большинство фразеологизмов-синонимов имеет отличия образного выражения их понятийного значения. Явление синонимии наиболее широко представлено среди глагольных и прилагательных фразеологических единиц. У глагольных фразеологизмов интегральная сема выражена в основном глагольными компонентами, а видовые семы - существительными компонентами. Дифферециация синонимических значений фразеологических единиц происходит с помощью разного выражения одного семантического признака.

Особенности некоторых прилагательных, а также большинства числительных и предикативных наречных фразеологизмов-синонимов реализуются на уровне отсутствия деления их семантики на ядерную сему и дифференциальные семантические признаки в результате пустоты денотативного содержания этих фразеологических единиц и сращения их сигнификата с коннотацией. При однотипности синонимических связей именные фразеологизмы имеют дифференциальные семы, которые разнопланово характеризуют значения фразеологических единиц.

Среди проанализированных фразеологизмов есть полные и частичные антонимы. Основным проявлением антонимии в исследуемой фразеологии является частичная антонимия, которая основана на противопоставлении разной семной структуры фразеологических единиц. Различия в структурной организации фразеологизмов усиливают полный или частичный характер антонимии фразеологических единиц. Наиболее точным характером антонимических отношений отличаются структурно однотипные полные фразеологические антонимы, которые по количеству незначительны среди исследуемых фразеологизмов.

Рассмотрено явление фразеологической вариантности в говорах центральной Слобожанщины. Фонетические, лексические и грамматические варианты фразеологических единиц объясняются характерными особенностями фонетики, грамматического строения и лексического состава названных говоров.

Ключевые слова: говоры центральной Слобожанщины, фразеологическая единица, фразеология диалекта, диалектный фразеологизм, структурно-семантическая модель, синонимический ряд, антонимо-синонимический ряд, фразеологический вариант.

Summary

Pletneva O.L. 2004. Phraseology of the regional dialects of the central Slobozhanschina (structural-semantic aspect). - Manuscript.

The scientific research for the candidate's degree in philology in speciality 10.02.01 - the Ukrainian language. - Kharkiv National University, Kharkiv, 2004.

This scientific research is devoted to the up-date problem which is the research of the central Slobozhanschina regional dialects structure specialities.

In this research work for the first time and on the considerable volume of the factual material we have characterized the 103 most productive structural-semantic models of the phraseological units concerning the notion of the word “man”, i.e. those which are related to life and death of man, appearance, character, mental abilities, attitude to work, physical qualities, moral and physical condition, etc.

We have distinguished the motivation specific features of separate units considering the spiritual culture of the speakers' dialects. We have distinguished the special features of the synonymic realea manifistations (on the 14 synonymous groups (rows)) and antonymous realea (on the 6 antonymous-synonymous rows) within the phraseological structure of the central Slobozhanschina regional dialects. We have considered the realia of the phraseological variability in the certain dialect.

Key words: dialects of the central Slobozhanschina, phraseological unit, phraseology of a regional dialect, structural-semantic model, synonymous row, antonymous-synonymous row, phraseological varient, phraseological dialect unit.

Размещено на Allbest.ru