Формування оцінно-етичних суджень у художньо-мовленнєвій діяльності дітей старшого дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Південноукраїнський державний педагогічний університет (м. Одеса) імені К.Д.Ушинського

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

13. 00. 02 - Теорія і методика навчання (українська мова)

Формування оцінно-етичних суджень у художньо-мовленнєвій діяльності дітей старшого дошкільного віку

Монке Олена Станіславівна

Одеса 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м. Одеса) імені К.Д.Ушинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: - доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Богуш Алла Михайлівна Південноукраїнський державний педагогічний університет (м. Одеса) імені К.Д.Ушинського, завідувач кафедри теорії і методики дошкільної освіти

Офіційні опоненти: - доктор педагогічних наук, професор Паламар Лариса Максимівна Київський національний університет імені Т.Г.Шевченка, завідувач кафедри української філології

- кандидат педагогічних наук, доцент Гавриш Наталія Василівна Слов`янський державний педагогічний університет, доцент кафедри дошкільної педагогіки

Провідна установа - Рівненський державний гуманітарний університет, кафедра української мови, Міністерство освіти і науки України, м. Рівне.

Захист дисертації відбудеться 07.12.2002 р. о14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.01 при Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м.Одеса) імені К.Д.Ушинського за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Ніщинського, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету (м. Одеса) імені К.Д.Ушинського за адресою: 65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26.

Автореферат розісланий 06.11.2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Трифонова О.С.

1. Загальна характеристика роботи

етичний судження мовленнєвий моральний

Актуальність дослідження обумовлюється положеннями сучасних концепцій модернізації освіти в Україні щодо забезпечення всебічного розвитку особистості, а також підвищення теоретичного і методичного рівнів навчання рідної мови в дошкільних закладах. Важливого значення у зв`язку з цим набуває переорієнтація навчання з чисто прагматичної на духовно-творчу мету і стосується насамперед лінгвістичної освіти. Пріоритетними напрямками розвитку дошкільної освіти є глибоке засвоєння моральних норм, розвиток духовності шляхом вивчення дітьми художньої літератури, формування мовленнєвих умінь та оцінно-етичних суджень, підвищення рівня культури українського мовлення. Реалізація завдань з удосконалення якості дошкільної освіти неможлива без роботи над систематичним і цілеспрямованим збагаченням літературних знань дошкільників, словникового запасу рідної мови оцінно-етичними категоріями, вихованням у них позитивних морально-етичних якостей, умінням оцінювати і висловлювати своє ставлення до довкілля і подій у художніх творах.

Важливе місце в системі засобів формування оцінно-етичних суджень у дітей належить художньо-мовленнєвій діяльності.

Проблема художньо-мовленнєвої діяльності розглядалася науковцями різнопланово: в лінгводидактичному (Богуш А.М., Чемортан С.М. та ін.), педагогічному (Зимняя І.О., Карпинська Н.С., Славина Л.С. та ін.), психологічному (Виготський Л.С., Гальперин П.Я., Давидов В.В., Ельконін Д.Б., Запорожець О.В., Леонтьєв О.М., Леонтьєв О.О., Рубінштейн С.Л., Щерба Л.В. та ін.), філософському (Каган М.С.) аспектах. Науковцями з`ясовано сутність художньо-мовленнєвої діяльності, її види і специфіку на етапі дошкільного дитинства, особливості сприймання дітьми художніх творів; доведено позитивний вплив художніх творів на формування особистості дитини. Натомість результати педагогічних спостережень засвідчили, що художня література не зайняла ще належного місця у практиці дошкільної освіти і зокрема у формуванні оцінної діяльності дітей. Все це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження “Формування оцінно-етичних суджень у художньо-мовленнєвій діяльності дітей старшого дошкільного віку”

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконувалось відповідно до тематичного плану Південноукраїнського державного педагогічного університету (м.Одеса) імені К.Д.Ушинського “Методика навчання дітей української мови в дошкільному закладі” (№ 0197 668552). Тема затверджена Вченою радою Південноукраїнського державного педагогічного університету (м. Одеса) імені К.Д.Ушинського (протокол № 10 від 31.05.2001 року) та закоординована Радою з координації АПН України (протокол № 6 від 19.06.2001 року). Автором досліджувавсь аспект формування оцінно-етичних суджень старших дошкільників у художньо-мовленнєвій діяльності.

Об`єкт дослідження - художньо-мовленнєва діяльність дітей старшого дошкільного віку.

Предмет дослідження - процес формування оцінно-етичних суджень у художньо-мовленнєвій діяльності дітей старшого дошкільного віку.

Мета дослідження - розробити, теоретично обгрунтувати та експериментально апробувати методику і педагогічні умови формування оцінно-етичних суджень у художньо-мовленнєвій діяльності дітей старшого дошкільного віку.

Гіпотеза дослідження - формування оцінно-етичних суджень у дітей старшого дошкільного віку буде відбуватись ефективно, якщо забезпечити такі педагогічні умови: спрямованість змісту художніх творів на формування у дітей оцінно-етичних суджень; тематичне наскрізне планування художніх творів у різних видах діяльності; розуміння і усвідомлення дітьми сутності авторської моральної позиції художнього твору; забезпечення взаємозв`язку навчально-мовленнєвої, художньо-мовленнєвої і театрально-ігрової діяльності у відтворенні і закріпленні дітьми змісту художніх творів; мотивовано-спонукальний та аналітико-оцінний характер висловлювань за змістом художнього твору та діяльністю однолітків; екстрополяція набутого оцінно-етичного досвіду в повсякденному спілкуванні з однолітками і дорослими.

Завдання дослідження:

1. Уточнити і науково обґрунтувати сутність понять “оцінка”, “судження”, “оцінно-етичні судження”.

2. Визначити критерії, показники та рівні сформованості оцінно-етичних суджень дітей у художньо-мовленнєвій діяльності.

3. Виокремити і обґрунтувати педагогічні умови формування оцінно-етичних суджень дітей у процесі художньо-мовленнєвої діяльності.

4. Розробити та апробувати експериментальну методику формування у дітей оцінно-етичних суджень у художньо-мовленнєвій діяльності.

Методологічними засадами дослідження виступили положення теорії пізнання щодо взаємозв`язку мови, мовлення і мислення; свідомості і діяльності; обумовленості емоційного і раціонального у сприйманні дійсності; положення мовознавства про єдність мовленнєвого змісту і мовленнєвої форми; пріоритетну роль мовлення в розвитку особистості; положення психології про взаємозв`язок різних видів діяльності (навчально-мовленнєва, художньо-мовленнєва, образотворчо-мовленнєва, ігрова, театрально-ігрова); філософське вчення про діяльнісний підхід у навчанні мови; законодавчі акти і концепції дошкільної освіти в Україні.

Теоретичні засади дослідження становлять праці філософів, психологів про діяльнісний підхід до розвитку особистості (Виготський Л.С., Давидов В.В., Гальперин П.Я., Ельконін Д.Б., Запорожець О.В., Каган М.С., Леонтьєв О.М., Леонтьєв О.О., Рубінштейн С.Л., Щерба Л.В.та ін.); теорію мовленнєвої діяльності (Виготський Л.С., Зимняя І.О., Леонтьєв О.О., Лурія О.Р., Рубінштейн С.Л., Фердінан де Сосюр, Шахнарович О.М., Щерба Л.В. та ін.); наукові доробки педагогів з проблеми художньо-мовленнєвої діяльності (Русова С.Ф., Тихеєва Є.І., Ушинський К.Д., Фльорина Є.О.); сучасних учених з проблем дошкільної лінгводидактики (Богуш А.М., Гавриш Н.В., Паламар Л.М., Пентилюк М.І., Ушакова О.С., Чемортан С.М. та ін.)

Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення наукової і методичної літератури з проблем організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей в дошкільних закладах освіти та формування оцінних дій у дітей; моделювання різного типу занять з художньої літератури і розвитку мовлення, театралізованих вистав та ігор; діагностичне обстеження оцінно-етичної компетенції та мовленнєвого розвитку дітей; спостереження за роботою вихователів і дітей у процесі художньо-мовленнєвої діяльності; педагогічний експеримент; статистичний аналіз результатів експериментального дослідження.

Дослідження проводилось поетапно.

На першому етапі (1999-2000 р.р.) аналізувалася філософська, мистецтвознавча, психолого-педагогічна, лінгводидактична література з питань формування оцінно-етичних суджень у дітей; вивчалася практика роботи з художньою літературою в дошкільних закладах; визначався й конкретизувався об`єкт і предмет дослідження; уточнювались завдання і методи наукового дослідження.

На другому етапі (2000-2001 р.р.) розроблялися критерії, показники, з`ясовувались рівні сформованості оцінно-етичних суджень у художньо-мовленнєвій діяльності старших дошкільників; проводився формуючий етап експерименту, в ході якого перевірялась гіпотеза й ефективність експериментальної методики.

На третьому етапі (2001-2002 р.р.) здійснювався порівняльний аналіз кількісних і якісних показників констатуючого і формуючого етапів експерименту, узагальнювалися статистичні дані; виявлялися тенденції та стадії формування оцінно-етичних суджень у художньо-мовленнєвій діяльності старших дошкільників; формулювалися й теоретично обґрунтовувалися висновки; впроваджувалися в дошкільну педагогічну практику результати дослідження.

Базою дослідження виступили: дошкільні заклади № 106, 245, 260, НВК “Надія” м. Одеси та № 30, 7, 9, 15 м. Умані Черкаської області. В експерименті брали участь 450 дітей. До анкетування було залучено 250 вихователів дошкільних закладів.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження: вперше науково обґрунтовано і досліджено можливість формування оцінно-етичних суджень у дітей на етапі дошкільного дитинства у взаємозв`язку різних видів діяльності (навчально-мовленнєвої, художньо-мовленнєвої, театрально-ігрової та ін.); уточнено сутність поняття “оцінно-етичні судження” дітей дошкільного віку; розроблено та науково обґрунтовано лінгводидактичну модель формування оцінно-етичних суджень у художньо-мовленнєвій діяльності дітей старшого дошкільного віку; визначено критерії, показники та охарактеризовано рівні сформованості ОЕС у художньо-мовленнєвій діяльності дітей старшого дошкільного віку; виокремлено педагогічні умови, стадії та тенденції формування оцінно-етичних суджень у старших дошкільників.

Практична значущість дослідження полягає в розробці й удосконаленні методики ознайомлення дошкільників з художньою літературою, зокрема формування оцінно-етичних суджень у дітей засобами художнього слова, яка охоплює: художні твори, авторські оповідання і казки, прислів`я, конспекти занять, лексичні вправи, ігри, сценарії театральних вистав, тематичні словнички. Експериментальний матеріал може використовуватися в курсі лекцій для студентів і слухачів-вихователів інститутів післядипломної освіти, її дошкільної ланки, у практиці роботи з художньою літературою з метою формування оцінно-етичних суджень та збагачення словника дітей лексикою оцінно-етичної спрямованості. Експериментальні матеріали дослідження впроваджувались та апробувались у процесі навчально-виховної роботи у підготовчих групах дошкільних закладів м. Одеси та області, Одеського обласного інституту вдосконалення вчителів (довідка про впровадження № 177 від 14 квітня 2002 р.), м. Умані Черкаської області (довідка про впровадження № 07/134 від 10 квітня 2002р.), та відділу освіти Уманського району (довідка про впровадження № 598/24 від 12 квітня 2002 р.).

Особистий внесок автора полягає у визначенні поняття “оцінно-етичні судження”, критеріїв, показників, стадій, тенденцій та рівнів сформованості ОЄС, розробці та послідовному впровадженні експериментальної методики формування оцінно-етичних суджень у художньо-мовленнєвій діяльності старших дошкільників, системи вправ і завдань, оповідань і казок, театральних вистав та ігор, що забезпечують функціональне спрямування навчання дітей української мови.

Достовірність результатів дослідження забезпечується науковим обґрунтуванням вихідних позицій, використанням адекватної системи методів дослідження, які збігаються з його предметом, метою і завданнями, якісним та кількісним аналізом одержаних даних, результатами практичного втілення у практику роботи в дошкільних закладах.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційного дослідження доповідались на міжнародній (Ялта, Артек, 2001р.), Всеукраїнських (Дрогобич, 2001р.; Одеса, 2001р.) науково-практичних конференціях, Міжнародному конгресі “Перший Слов`янський педагогічний Собор” (Тирасполь, 2002р.); обговорювались на аспірантських та науково-методичних семінарах Південноукраїнського державного педагогічного університету (м. Одеса) імені К.Д.Ушинського впродовж 1999- 2002 років. Основні положення та результати дослідження викладено у 12 публікаціях автора, з них 8 статей у науково-фахових виданнях України і 1 монографія.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації - 228 сторінок, з них 198 сторінок основного тексту. У роботі вміщено 33 таблиці, 1 схема, що займають 7 самостійних сторінок тексту. У списку використаних джерел 217 найменувань.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об`єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методи дослідження, розкрито теоретичну і практичну значущість, подано дані щодо апробації основних положень дисертації.

У першому розділі “Теоретичні засади художньо-мовленнєвої діяльності” розкрито і науково обґрунтовано сутність феноменів “діяльність”, “навчальна діяльність”, “мовленнєва діяльність”, “навчально-мовленнєва діяльність”, “художньо-мовленнєва діяльність”, “оцінка”, “оцінно-етична компетенція”, “оцінно-етичні судження”; подано характеристику діяльнісного підходу до навчання; визначено особливості сприймання дітьми змісту художніх творів; досліджено стан проблеми оцінки та оцінно-етичної компетенції у сучасній педагогічній науці.

У сучасній психолого-педагогічній науці домінує діяльнісний підхід до навчання і виховання (Виготський Л.С., Давидов В.В., Зимняя І.О., Каган М.С., Леонтьєв О.М., Рубінштейн С. Л. та ін.). Діяльність розглядається вченими як спосіб буття людини, її здатність змінювати дійсність, як цілеспрямована активність, що реалізує потреби суб`єкта.

Згідно діяльнісно-особистісної концепції (Зимняя І.О., Леонтьєв О.М. та ін.), навчання буде дієвим лише тоді, коли дитина включається в різноманітні види діяльності й оволодіває суспільним досвідом завдяки ефективному стимулюванню педагогом її активності в цій діяльності.

Різновидом людської діяльності виступає навчальна діяльність (Давидов В.В., Ельконін Д.Б., Зимняя І.О., Маркова А.К. та ін.). Навчальна діяльність - це цілеспрямована діяльність, змістом якої є оволодіння узагальненими способами дій у сфері наукових понять. Така діяльність спонукається адекватними мотивами, ними можуть бути мотиви засвоєння узагальнених способів дій, або мотиви особистісного зростання, власного вдосконалення. Важливими структурними компонентами навчальної діяльності є контроль (самоконтроль), оцінка (самооцінка) та навчальні дії, що їх супроводжують, контрольні, оцінно-контрольні. Стосовно дітей дошкільного віку правомірно вести мову лише про наявність передумов володіння окремими компонентами навчальної діяльності. Вони усвідомлюють спосіб виконання завдань, диференціюють завдання "що робити?" від завдання "як робити?". Засвоєння окремих компонентів навчальної діяльності відбувається в дошкільних навчальних закладах на спеціально організованих заняттях, що дозволяє вихователю диференціювати ігровий і неігровий спосіб засвоєння знань.

Дошкільник у процесі навчальної діяльності засвоює певну систему знань, умінь і навичок, як результат, одержує певну освітню компетентність, що розглядається сьогодні Базовим компонентом дошкільної освіти як державна вимога до випускника дошкільного закладу.

У процесі занять педагогом ставляться такі пізнавальні завдання, які сама дитина цього віку ще поставити не може, натомість вона може їх усвідомлювати і засвоювати. Відтак, у дитини формуються нові пізнавальні і навчальні мотиви, тенденції порівнювати себе, свою поведінку і вчинки з однолітками, героями дитячих художніх творів, дорослими, тобто порівнювати результати своєї діяльності з вимогами, зразками, моделями, які пропонує їй дорослий.

На цій основі, за даними досліджень (Богуш А.М., Доронова Т.М., Комарова Т.С.), у дітей формуються елементарні оцінно-контрольні дії.

Оскільки навчальна діяльність дошкільника зберігає структуру навчальної діяльності школяра і завершується контролем і оцінкою як самого процесу навчання на заняттях, так і його результату, ми вбачаємо в цьому наявність позитивного підґрунтя для формування у дітей дошкільного віку оцінних дій у їх вербальній формі - у формі оцінних суджень.

Найбільш сприятливим підґрунтям для формування оцінно-етичних суджень у дітей є художньо-мовленнєва діяльність дошкільника (Артемова Л.В., Богуш А.М., Бородич А.М., Водолага Н., Гавриш Н.В., Запорожець О.В., Лещенко О.М., Лукина Є.Ф. Карпинська Н.С., Славина Л.С., Таллер Л.А., Фльорина Є.О., Чемортан С.М. та ін.).

Художньо-мовленнєва діяльність, за А.М.Богуш, це діяльність, що пов'язана із сприйманням літературних творів, виконанням їх, відтворенням, супроводжується образним, виразним мовленням, словесною творчістю.

Художньо-мовленнєва діяльність дитини дошкільного віку є складним полікомпонентним утвором, в якому виділяються чотири провідних стрижньових компонента: сприймання на слух, розуміння дітьми змісту художніх творів; відтворення змісту і виконавча діяльність (декламування, відповіді на запитання, переказ, бесіди за ілюстраціями, узагальнюючі бесіди, читання за ролями); театралізована діяльність (інсценування, театральні вистави); творчо-імпровізаторська діяльність (ігри-драматизації, ігри за сюжетами літературних творів, словесно-поетична творчість).

На основі Базового компонента дошкільної освіти А.М.Богуш було визначено змістову сторону художньо-мовленнєвої діяльності, складниками якої є різні види компетенцій: когнітивно-мовленнєва, виразно-емоційна, поетично-емоційна, театрально-ігрова та оцінно-етична компетенції. Означені види компетенцій формуються протягом усього дошкільного дитинства. Оцінно-етична компетенція розглядається вченою як здатність дитини свідомо аналізувати поведінку героїв художнього твору, висловлювати своє ставлення до них, мотивувати свої моральні та етичні оцінки. Проблема формування оцінних суджень у дітей тісно пов'язана із загальною проблемою оцінки та оцінювання.

Проблема оцінки досліджувалася вченими в різних напрямках: філософському (Василенко В.О., Дробицький Г.О., Столович Л.М., Тугаринов В.П. та ін.), психологічному (Андреєва В.І., Козак М.Г., Крупина Н.Л., Кулюткин Ю.М., Липкина Г.І., Мясищев В.М. Тищенко С.П., Шарган О.М., Шакуров Р.Х. та ін.), педагогічному (Амонашвілі Ш.О., Ващенко Л.Ф., Онищук В.О., Полонський В.М., Рогинський В.М., Цокур О.С. та ін.), лінгводидактичному (Анкудинова Н.Є., Богуш А.М., Чемортан С.М. та ін.).

Під оцінкою вчені розуміють будь-яке значуще переживання людини, пов'язане з будь-яким об'єктом, її позитивне чи негативне ставлення до цього об'єкта; диференційоване ставлення людини як до об'єкта в цілому, так і до окремих його частин, деталей (В.М.Мясищев): оцінка завжди є усвідомленим психологічним актом, який виражає один із видів відношень особистості до об'єкта і виражає рівень відповідності означеного об'єкта критеріям, які до нього ставляться (М.Г.Козак).

З оцінкою тісно пов'язане поняття “оцінний еталон”, який потенційно слугує критерієм оцінної діяльності. Під оцінним еталоном у навчальній діяльності розуміють зразок процесу навчально-пізнавальної діяльності, її ступенів, результату (Ш.О.Амонашвілі). Еталон кінцевого результату - це основний еталон, але є ще й допоміжні еталони - ті, якими оперують у процесі діяльності. На основі еталона здійснюються оцінно-контрольні операції. У процесі навчальної діяльності задані зовні еталони в подальшому визначаються у вигляді знань, досвіду, вмінь, і стають основою внутрішньої рефлекторної оцінки.

Оцінний еталон морально-етичного змісту - це зразок, взірець словесної характеристики поведінки або вчинку людини (героя художнього твору) відповідно до усталених у суспільстві морально-етичних норм і правил поведінки (А.М.Богуш). Оцінні еталони складаються на основі морального кодексу і етикетних норм, що прийняті в суспільстві. В навчально-виховній діяльності дошкільних закладів і початкової школи оцінні еталони є зразком для формування оцінок і оцінних суджень дітей та учнів, вони виражаються насамперед в оцінках педагогів, тобто в педагогічних оцінках (Анкудинова Н.Є., Богуш А.М., Бронніков І.М., Голощокина М.П., Горбачова В.О., Стьоркина Р.М., Усова О.П. та ін.).

Під педагогічною оцінкою вчені розуміють адекватне позитивне або негативне судження педагога про процес (чи результат) діяльності і вчинків дитини. Всі вчені одностайні у твердженні, що під впливом оцінки педагога зароджуються і формуються перші оцінні судження дітей.

Судження є однією із форм логічного мислення, в якій стверджується або заперечується наявність у предметах і явищах тих чи інших властивостей, зв'язків і відношень між ними. Судження можуть бути істинними і хибними, адекватними і неадекватними. Істинне, адекватне судження є таким, що правильно відображує об'єктивну дійсність. Існують два види суджень: стверджувальне і заперечне. Стверджувальне пов'язує в думках те, що пов'язано в дійсності, заперечне роз'єднує те, що роз'єднане в об'єктивному світі. Сутність будь-якого судження полягає в тому, що воно розширює знання людини, сприяє її проникненню в сутність речей.

Ствердження чи заперечення будь-чого в судженні відбувається з різною мірою впевненості. Необхідно, щоб упевненість у правильності судження була зумовлена об'єктивними даними. Обґрунтованим може видатись і те, що не збігається з практикою при недостатніх знаннях і досвіду. Психологи стверджують, що в дітей за недостатності досвіду частіше, ніж у дорослих, спостерігається розходження між упевненістю у судженнях і його об'єктивною істинністю, тобто судження у дітей досить часто бувають необ'єктивними, якщо їм не вистачає знань і досвіду.

Оцінка або оцінна дія - це насамперед мовленнєва дія, конкретне висловлювання, яке відбиває у словах певне ставлення дитини (людини) до предмета оцінки на основі аналізу процесу (чи результату) діяльності; це мовленнєва дія, в якій розкриваються мотиви, що спонукають дитину до вибору відповідної оцінки.

Етичні норми - це норми етикету, це дотримання норм етикету, норм поведінки, правил чемності, що склалися в суспільстві.

Під оцінно-етичними судженнями ми розуміємо висловлювання, в яких на основі аналізу процесу і результату діяльності (змісту художніх творів) стверджується або заперечується адекватність поведінки чи вчинку людини (героя художнього твору) морально-етичним нормам, що прийняті в суспільстві; це характеристика певного ставлення особистості до поведінки (чи окремого вчинку) іншої людини (героя художнього твору); розкриття мотивів, що спонукали дитину до вибору відповідної оцінки.

Оцінно-етичні судження можуть бути об'єктивними і необ'єктивними, адекватними і неадекватними, істинними і хибними, аргументованими (мотивованими) і неаргументованими (немотивованими), розгорнутими і стислими. Оскільки, за твердженнями психологів, у дітей дошкільного віку судження досить часто бувають необ'єктивними і хибними, в результаті обмеженого досвіду і знань, а, за даними лінгводидактів, стислими і неаргументованими в результаті обмеженого словника, можна дійти висновку щодо необхідності цілеспрямованого збагачення як морально-етичного досвіду дитини, так і відповідного тематичного словника морально-етичної спрямованості.

У другому розділі “Художньо-мовленнєва діяльність як засіб формування оцінно-етичних суджень у дітей старшого дошкільного віку” подано аналіз варіативних програм навчання і виховання дітей дошкільного віку; результати анкетування вихователів, аналізу планів навчально-виховної роботи щодо визначення місця розвитку оцінного компонента в художньо-мовленнєвій діяльності дітей старшого дошкільного віку і занять з розділів “Розвиток мовлення” і “Художня література”; охарактеризовано рівні і критерії формування оцінно-етичних суджень у дітей старшого дошкільного віку; висвітлено теоретичні засади побудови експериментального навчання; подано результати констатуючого і формуючого етапів експерименту.

Одержані у процесі пошуково-розвідувального експерименту результати засвідчили неузгодженість вимог програмних документів щодо формування у дітей оцінно-етичних суджень і станом практики навчально-виховної роботи з дітьми. Як з`ясувалося, формування у дітей оцінно-етичних суджень недостатньо відображено у планах виховної роботи і недостатньо використовується вихователями безпосередньо в навчально-виховній роботі з дітьми. Крім того, подекуди не збігаються ті завдання, що плануються, і ті, які реально виконуються на заняттях.

Метою констатуючого етапу експерименту виступило визначення наявного рівня сформованості оцінно-етичних суджень у художньо-мовленнєвій діяльності дітей старшого дошкільного віку. У процесі дослідження було визначено критерії і показники сформованості оцінно-етичних суджень у художньо-мовленнєвій діяльності дітей старшого дошкільного віку. Когнітивний критерій з показниками: обізнаність дітей з творами морально-етичної спрямованості; розуміння дітьми сутності морально-етичних категорій; розуміння дітьми моралі і відтворення змісту художнього твору. Ціннісно-етичний критерій з показниками: вміння виокремлювати позитивне і негативне в поведінці і вчинках героїв і своїй власній; вміння співчувати і співпереживати героям художніх творів; уміння співвідносити поведінку героїв з реаліями життя (поведінкою однолітків, друзів, своєю власною (взаємооцінка і самооцінка). Мовленнєво-оцінний критерій з показниками: кількісна і якісна характеристика словника морально-етичної спрямованості; знання дітьми прислів'їв і приказок; адекватність оцінно-етичних суджень.

Виокремлюючи такі критерії та розробляючи до них показники, ми намагалися з'ясувати, наскільки діти обізнані з художніми творами морально-етичної спрямованості; як вони їх розуміють; чи вміють їх відтворювати; співчувати і співпереживати героям; адекватно оцінювати як поведінку героїв, так і свою власну. До кожного із визначених критеріїв і показників було дібрано по 3 завдання.

На основі визначених критеріїв і показників нами було виявлено та охарактеризовано рівні сформованості оцінно-етичних суджень у художньо-мовленнєвій діяльності дітей старшого дошкільного віку, а саме: високий, достатній, середній, низький. Для дітей високого рівня сформованості оцінно-етичних суджень було характерне: обізнаність дітей з казками (до 20 назв), оповіданнями морально-етичної спрямованості (до 10 назв), прислів`ями і приказками (до 20 з п`яти моральних тем); розуміння дітьми сутності моральних понять і моралі художніх творів; наявність уміння самостійно відтворювати зміст знайомих творів; співпереживати героям та висловлювати своє співчуття. Діти цього рівня адекватно оцінювали поведінку героїв художніх творів, своїх однолітків та свою власну, характеризували її розгорнутими висловлюваннями (оцінними судженнями), використовували при цьому слова-синоніми (до 10 слів-синонімів у межах кожної морально-етичної теми). Сформованість ОЕС за всіма показниками дорівнює 0,86 - 0,96.

Дітям достатнього рівня сформованості оцінно-етичних суджень було характерним: обізнаність з казками (до 15 назв), оповіданнями морально-етичної спрямованості (до 5 назв), прислів`ями і приказками (до 10 з п`яти моральних тем); розуміння сутності моральних понять та моралі художніх творів; наявність уміння відтворювати зміст знайомих художніх творів самостійно і частково з допомогою вихователя; вміння співпереживати героям та висловлювати свої співчуття. Діти цього рівня здебільшого адекватно оцінювали поведінку героїв художніх творів, своїх однолітків та свою власну, характеризували її розгорнутими висловлюваннями (оцінними судженнями), використовували при цьому синоніми (до п`яти слів-синонімів у межах кожної морально-етичної теми). Сформованість ОЕС за всіма показниками дорівнює 0,60 - 0,80.

Діти, які перебували на середньому рівні сформованості оцінно-етичних суджень, були обізнані з кількістю казок - до 5 назв і оповіданнями до 2 назв морально-етичної спрямованості; не могли назвати прислів`їв і приказок; частково розуміли сутність моральних понять і моралі художніх творів; могли відтворювати зміст знайомих творів лише з безпосередньою допомогою вихователя; вміли співпереживати героям художніх творів, але мали недостатній рівень лексики для чіткого висловлювання свого ставлення до літературних героїв та подій у творі. Діти цього рівня здебільшого неадекватно оцінювали поведінку героїв художніх творів, своїх однолітків, свою власну поведінку. Діти із середнім рівнем сформованості оцінно-етичних суджень не вживали розгорнуті висловлювання щодо характеристик героїв творів, своєї поведінки і поведінки однолітків. Їхні висловлювання були стислі, не впевнені, з рідким використанням слів - синонімів в описах героїв, їхніх вчинків, подій (1-2 слова). Сформованість ОЕС за всіма показниками дорівнює 0,40 - 0,58.

Дітям з низьким рівнем сформованості оцінно-етичних суджень було властиве: низька обізнаність з казками (1-2) морально-етичної спрямованості; діти не знали оповідань, прислів`їв, приказок. Неточно розуміли сутність моралі художніх творів і самих морально-етичних категорій; не вміли самостійно відтворювати зміст знайомих художніх творів, висловлювати своє співчуття до літературних героїв. Діти цього рівня не завжди адекватно оцінювали поведінку героїв творів, своїх однолітків, свою власну поведінку. Їхні висловлювання були стислі, не впевнені, без використання синонімів. Сформованість ОЕС за всіма показниками дорівнює 0,20 - 0,38.

За результатами виконання дітьми експериментальних завдань нами було визначено показники адекватності наявних оцінно-етичних суджень у дітей та рівні їх сформованості. Сформованість оцінно-етичних суджень обчислювалася за формулами:

де F, F1, F2 - показники сформованості оцінно-етичних суджень; n - адекватність оцінно-етичних суджень у ситуації оцінки героїв; n1 - однолітків; n2 - своєї власної поведінки; m - загальна кількість оцінних суджень героїв; m1 - однолітків; m2 - своєї власної поведінки.

За результатами констатуючого експерименту виявилось, що ніхто з дітей обох груп не перебував на високому рівні сформованості оцінно-етичних суджень. Тільки 8% дітей експериментальної і 6% - контрольної груп досягли достатнього рівня сформованості оцінно-етичних суджень. Переважна більшість дітей (62 % - в ЕГ і 66 % - у КГ) перебували на середньому рівні. 30 % дітей в експериментальній групі і 28 % - у контрольній знаходились на низькому рівні сформованості оцінно-етичних суджень.

Отже, дані констатуючого експерименту засвідчили значно нижчі результати щодо обізнаності дітей з художніми творами морально-етичної спрямованості, прислів`ями і приказками, ніж цього вимагають орієнтовні показники програмного розділу “Художньо-мовленнєва діяльність дітей у дошкільному закладі.” Невтішним виявивсь і словниковий запас дітей щодо лексики морально-етичної спрямованості, що негативно відбилось як на змісті, так і на лексичній характеристиці оцінно-етичних суджень дітей.

На формуючому етапі дослідження було розроблено і теоретично обгрунтовано лінгводидактичну модель формування оцінно-етичних суджень у дітей старшого дошкільного віку, яка обіймала три взаємопов`язаних етапи: когнітивно-інформаційний, репродуктивно-оцінний і оцінно-творчий.

Метою першого - когнітивно-інформаційного етапу було збагачення, розширення і уточнення знань щодо морально-етичних норм у суспільстві засобами художньої літератури; збагачення та активізація словника дітей лексикою морально-етичної спрямованості. Насамперед визначався змістовий аспект роботи: заняття з художньої літератури: читання художніх творів морально-етичної спрямованості; бесіди морально-етичного змісту; розглядання ілюстрацій; введення нових слів (збагачення словника) морально-етичного змісту в межах кожної теми за тематичним словником. Занурення дітей у творчу атмосферу відбувалось шляхом презентації казок “Країна Нечитайок просить допомоги” і “Доброввічлива країна”.

Для забезпечення ефективності експериментальної роботи на цьому етапі створювались такі педагогічні умови: спрямованість змісту художніх творів на формування оцінно-етичних суджень у дітей (наявність морально-етичного потенціалу художнього твору); тематичне і наскрізне планування художніх творів у різних видах діяльності; розуміння і усвідомлення дітьми сутності авторської моральної позиції художнього твору.

Метою другого - репродуктивно-оцінного етапу було занурення дітей в активну оцінно-етичну діяльність під керівництвом педагога, активізація набутої оцінно-етичної лексики та висловлювань оцінно-етичного змісту. Змістовим аспектом роботи були заняття з художньої літератури, заняття з розвитку мовлення та з інших розділів програми (образотворча діяльність, музика, театрально-ігрова діяльність). Проводились тематичні етичні бесіди, літературні вікторини оцінного характеру, ігри-драматизації, ігрові мовленнєві ситуації за змістом художніх творів, розв`язання моральних задач, ігри-діалоги з героями художніх творів. На другому етапі були створені такі педагогічні умови: забезпечення взаємозв`язку навчально-мовленнєвої, художньо-мовленнєвої і театрально-ігрової діяльності щодо відтворення і закріплення дітьми змісту художнього твору; мотивовано-спонукальний та аналітико-оцінний характер висловлювань за змістом художніх творів.

Третій - оцінно-творчий етап передбачав подальшу активізацію оцінно-творчої діяльності з її творчими проявами на різних заняттях та в різних видах діяльності. Змістовим аспектом роботи були заняття з художньої літератури, розвитку мовлення, малювання, аплікації; театрально-ігрова діяльність (ігри за сюжетами літературних творів, сюжетно-рольові ігри, інсценування). Широко використовувались мовленнєві вправи, життєві морально-етичні ситуації, складання творчих розповідей морально-етичної спрямованості. Педагогічними умовами виступили: мотивовано-спонукальний та аналітико-оцінний характер висловлювань за змістом діяльності однолітків (поведінка, вчинки); екстрополяція набутого оцінно-етичного досвіду в повсякденне спілкування з однолітками і дорослими.

На прикінцевому етапі експериментального дослідження було проведено підсумкові зрізи з метою з`ясування ефективності розробленої методики формування оцінно-етичних суджень у художньо-мовленнєвій діяльності старших дошкільників. Порівняльні дані адекватності оцінно-етичних суджень у дітей подано в таблиці 1.

Таблиця 1 Адекватність оцінно-етичних суджень у дітей (контрольний зріз, %)