Формування оцінно-етичних суджень у художньо-мовленнєвій діяльності дітей старшого дошкільного віку

Незначні зміни, як це видно з таблиці, відбулись і в дітей контрольної групи. Так, до високого рівня сформованості оцінно-етичних суджень, як і на констатуючому етапі, не піднялася жодна дитина. На достатньому рівні сформованості оцінно-етичних суджень стало 10 % дітей (було 6%). На середньому рівні сформованості оцінно-етичних суджень виявилося 72% дітей (було 66%). Відзначимо, що у процесі навчання за традиційною методикою також зменшилась кількість дітей, які перебували на низькому рівні сформованості оцінно-етичних суджень, - з 28% на констатуючому етапі до 18% на контрольному етапі.

Зіставлення результатів констатуючого і формуючого етапів експерименту засвідчило достатньо високі потенційні можливості формування оцінно-етичних суджень у художньо-мовленнєвій діяльності дітей старшого дошкільного віку; була підтверджена гіпотеза дослідження і реалізовані поставлені завдання.

Висновки

У висновках узагальнено результати дослідження, основні з них такі.

Дослідження було спрямоване на формування оцінно-етичних суджень у дітей старшого дошкільного віку в процесі художньо-мовленнєвої діяльності. Автором розроблено й апробовано експериментальну методику формування оцінно-етичних суджень у дітей старшого дошкільного віку; визначено та реалізовано провідні принципи і педагогічні умови ефективності формування ОЕС у дошкільників у процесі художньо-мовленнєвої діяльності.

1. У системі навчання дітей рідної мови особливе місце посідає художньо-мовленнєва діяльність, що пов'язана із сприйманням літературних творів, їх виконанням і відтворенням, супроводжується образним, виразним мовленням, словесною творчістю. ХМД передбачає формування у дітей різних видів компетенцій, з-поміж яких виокремлюється і оцінно-етична компетенція. Оцінно-етична компетенція - це здатність дітей свідомо аналізувати поведінку героїв художнього твору, висловлювати своє ставлення до них, мотивувати свої моральні та етичні оцінки.

Оцінно-етичні судження - це висловлювання, в яких на основі аналізу процесу і результату діяльності (змісту художніх творів) стверджується або заперечується адекватність поведінки чи вчинку людини (героя художнього твору) морально-етичним нормам, що прийняті в суспільстві; це характеристика певного ставлення особистості до поведінки (чи окремого вчинку) іншої людини (героя художнього твору); розкриття мотивів, що спонукали дитину до вибору відповідної оцінки.

2. Нами було визначено три критерії та показники сформованості ОЕС у дітей. Когнітивний критерій з показниками: обізнаність дітей з творами морально-етичної спрямованості; розуміння дітьми сутності морально-етичних категорій; розуміння дітьми моралі і відтворення змісту художніх творів морально-етичної спрямованості. Ціннісно-етичний критерій з показниками: вміння співчувати і співпереживати героям художніх творів; уміння виокремлювати позитивне і негативне в поведінці героїв творів і своїй власній поведінці; вміння співвідносити поведінку героїв з поведінкою однолітків. Мовленнєво-оцінний критерій з показниками: кількісна і якісна характеристика словника морально-етичної спрямованості у дітей; знання дітьми прислів`їв і приказок морально-етичної спрямованості; адекватність оцінно-етичних суджень.

3. За результатами констатуючого експерименту було визначено вихідні рівні сформованості оцінно-етичних суджень у дошкільників: високий, достатній, середній і низький. З`ясувалось, що ніхто з дітей обох груп не перебував на високому рівні сформованості оцінно-етичних суджень. Достатнього рівня сформованості оцінно-етичних суджень досягли 8% дітей ЕГ і 6% - КГ. На середньому рівні перебували 62 % дітей ЕГ і 66 % дітей КГ. На низькому рівні сформованості оцінно-етичних суджень знаходились 30 % дітей в ЕГ і 28 % - у КГ.

4. У процесі дослідження було визначено педагогічні умови формування оцінно-етичних суджень у дітей старшого дошкільного віку в художньо-мовленнєвій діяльності. З поміж-них: 1) спрямованість змісту художніх творів на формування у дітей оцінно-етичних суджень (наявність морально-етичного потенціалу художнього твору); 2) тематичне і наскрізне планування художніх творів у різних видах діяльності; 3) розуміння і усвідомлення дітьми сутності авторської моральної позиції художнього твору; 4) забезпечення взаємозв`язку навчально-мовленнєвої, художньо-мовленнєвої і театрально-ігрової діяльності у відтворенні і закріпленні дітьми змісту художнього твору; 5) мотивовано-спонукальний та аналітико-оцінний характер висловлювань за змістом художнього твору та діяльністю однолітків; 6) екстрополяція набутого оцінно-етичного досвіду в повсякденному спілкуванні з однолітками і дорослими.

5. Відповідно до визначених педагогічних умов було розроблено й науково обґрунтовано лінгводидактичну модель експериментального навчання, яка обіймала три етапи: когнітивно-інформаційний, репродуктивно-оцінний і оцінно-творчий. На кожному етапі було розроблено систему завдань, спрямованих на формування оцінно-етичних суджень.

6. Порівняльний аналіз рівнів сформованості ОЕС у дітей ЕГ і КГ засвідчив відчутні позитивні зміни, що відбулися під впливом навчання у дітей експериментальної групи. Так, на контрольному етапі експерименту високого рівня сформованості ОЕС досягли вже 16% ЕГ, достатнього - 74% дітей ЕГ (10% КГ). На середньому рівні виявилося 10% дітей ЕГ (72% КГ), на низькому не було зафіксовано жодної дитини з експериментальної групи (18% КГ).

7. У дослідженні було встановлено послідовні стадії формування ОЕС у дітей у процесі ХМД: 1) сприймання художніх творів; 2) розуміння змісту художнього тексту; 3) усвідомлення дій і вчинків героїв художніх творів; 4) емоційний відгук на поведінку і вчинки героїв у формі співчуття, співпереживання, схвалення, засудження; 5) оцінно-етичні висловлювання дітей щодо поведінки і вчинків героїв; 6) мотивація висловленої оцінки.

8. У ході навчання окреслились певні тенденції щодо формування ОЕС у дітей: а) темпи формування ОЕС залежать від розуміння і усвідомлення дітьми сутності відповідної морально-етичної категорії як позитивної, так і негативної зафарбованості; б) адекватність ОЕС дітей дошкільного віку залежить від оцінної ситуації та об`єкта оцінки; в ситуації взаємооцінки (оцінки героїв художніх творів, однолітків) адекватність підвищується, в ситуації самооцінки адекватність оцінних суджень різко падає; в) відчувається залежність темпів формування ОЕС та їх адекватності від виду діяльності; з`ясувалось, що навчальні заняття з художньої літератури і розвитку мовлення підвищують темпи і адекватність формування у дітей ОЕС, в ігровій і театрально-ігровій діяльності знижується як адекватність, так і темпи формування ОЕС; г) темпи збагачення словника дітей лексикою морально-етичної спрямованості залежать від занурення дітей в активну оцінно-етичну діяльність як на заняттях з різних розділів програми, так і в повсякденному житті; д) активне вживання дітьми прислів`їв і приказок морально-етичної спрямованості обумовлюється позитивними стимулами з боку вихователя.

Перспективу подальшого дослідження ми вбачаємо у вивченні наступності і перспективності формування оцінно-етичних суджень у різних видах діяльності у дітей старшого дошкільного віку та учнів початкової школи.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях автора

1. Богуш А.М., Монке О.С. Формування оцінно-етичних суджень у дітей дошкільного віку. - Монографія. - Одеса, 2002.- 239 c.

2. Діяльнісний підхід до навчання дітей рідної мови / Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.К.Д.Ушинського. /Зб. наук. пр./- Вип. 9-10.- Одеса, 2000. - С.59-64.

3. Особливості сприймання дітьми змісту художніх творів / Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.К.Д.Ушинського. /Зб. наук. пр./ - Вип. 12.- Одеса, 2000. - С.26-30.

4. Художньо-мовленнєва діяльність як лінгводидактична проблема / Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.К.Д.Ушинського. /Зб. наук. пр./ - Вип. 5.- Одеса, 2001. - С.95-100.

5. Оцінно-етична компетенція дитини-дошкільника / Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.К.Д.Ушинського. /Зб. наук. пр./ - Вип. 5.- Одеса, 2001. - С.100-105.

6. До проблеми формування оцінного компонента педагогічної діяльності студентів дошкільного факультету / Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.К.Д.Ушинського. /Зб. наук. пр./ Вип. 6. - Одеса, 2001. - С. 95-100.

7. Літературна спадщина Василя Сухомлинського дітям / Науково-практичний журнал “Наука і Освіта” Південного наукового центру АПН України. - Спецвипуск “Сухомлинський і сучасність”. Вип. 5. - Одеса, 2001.- С.70-72.

8. Оцінно-етичні судження у структурі художньо-мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку/ Науково-практичний журнал “Наука і Освіта” Південного наукового центру АПН України. - Вип. 6. - Одеса, 2001. С.146-149.

9. Характеристика рівнів сформованості оцінно-етичних суджень у старших дошкільників / Науково-практичний журнал “Наука і Освіта” Південного наукового центру АПН України. - Вип. 2. - Одеса, 2002. С. 106-108.

10. Підготовка студентів до формування оцінного компонента в художньо-мовленнєвій діяльності дітей дошкільного віку / Психолого-педагогические основы личностно-ориентированного образования в МДЦ “Артек”. /Сб. науч. тр./- Вып. 2. - Артек, 2001. - С.222-225.

11. Наступність у формуванні оцінно-етичної компетенції в дошкільному закладі і першому класі школи / Реформування змісту освіти в початкових класах у контексті перебудови загальноосвітньої середньої школи. /Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. / Дрогобич,2001.- С.77-82.

12.Формування гуманних почуттів і оцінно-етичних суджень засобами художньої літератури / Славянский педагогический собор // Тезисы докладов І Международного конгресса. / Тирасполь-Бендеры, 2002. - С.161-164.

Анотація

Монке О.С. Формування оцінно-етичних суджень у художньо-мовленнєвій діяльності дітей старшого дошкільного віку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02. - теорія і методика навчання (українська мова). - Південноукраїнський державний педагогічний університет (м. Одеса) імені К.Д.Ушинського, Одеса, 2002.

У дисертації досліджено проблему формування оцінно-етичних суджень у художньо-мовленнєвій діяльності дітей старшого дошкільного віку; запропоновано систему завдань, спрямованих на формування оцінно-етичних суджень у художньо-мовленнєвій діяльності дітей старшого дошкільного віку; розроблено лінгводидактичну модель формування оцінно-етичних суджень; визначено педагогічні умови, за яких така робота відбуватиметься ефективніше; виявлено критерії і показники, рівні сформованості оцінно-етичних суджень у художньо-мовленнєвій діяльності дітей старшого дошкільного віку. Основний навчально-дослідний матеріал (дидактичний, система мовленнєвих та ігрових вправ, казки, оповідання, ігри, сценарії моральних ситуацій, тематичний словник, прислів`я і приказки, зразки завдань тощо) впроваджено у практику роботи дошкільних закладів.

Ключові слова: оцінно-етичні судження, художньо-мовленнєва діяльність, морально-етичні категорії, адекватність, тематичний словник, лексика морально-етичної спрямованості.

Annotation

Monke E.S. Forming of appreciable and ethical judgements in art-speech activity of children of preschool age.

The research applying for a degree of Candidate of Pedagogical Sciences in the speciality 13.00.02. - theory and methods of teaching (Ukrainian language). - The South - Ukrainian State Pedagogical University named after K.D.Ushinskiy, Odessa, 2001.

The aspect of forming of appreciable and ethical judgements in art-speech activity of children of preschool age is considered in the dissertation; the system of lessons towards forming of ethical judgements was proposed; lingvodidactic model of forming definite judgements was developed; pedagogical factors, criterions and indicators and levels of forming of appreciable and ethical judgements in art-speech activity were defined.

The basic scientific research material was put in practice such as: didactic, the system of speech and game exercises, tales, stories, games, scripts of moral situation, thematic vocabulary, proverbs.

Key words: appreciable and ethical judgements, art-speech activity, moral and ethical categories, adequateness, thematic dictionary, the lexica of moral and appreciable and ethical directive.

Аннотация

Монке Е.С. Формирование оценочно-этических суждений в художественно-речевой деятельности детей старшего дошкольного возраста. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13. 00. 02.- теория и методика обучения (украинский язык). - Южно-Украинский государственный педагогический университет (г. Одесса) имени К.Д.Ушинского, Одесса, 2002.

В диссертации исследуется проблема формирования оценочно-этических суждений в художественно-речевой деятельности детей старшего дошкольного возраста. Исследованы и уточнены понятия: оценочно-этические суждения, художественно-речевая деятельность, нравственно-этические категории, адекватность, нравственно-этическая направленность - ключевые феномена “оценочно-этическая компетенция”. Оценочно-этические суждения - это высказывания, в которых на основе анализа процесса и результата деятельности (содержания художественных произведений) утверждается или отрицается адекватность поведения или поступка человека (героя художественного произведения) морально-этическим нормам, принятым в обществе; характеристика определённого отношения личности к поведению (или к отдельному поступку) другого человека (героя художественного произведения); раскрытие мотивов, побуждающих ребёнка к выбору определённой оценки. В процессе исследования выявлены критерии, показатели, уровни сформированности оценочно-этических суждений в художественно-речевой деятельности детей старшего дошкольного возраста. Среди них: когнитивный критерий с показателями: осведомленность детей с произведениями нравственно-этической направленности; понимание детьми сути нравственно-этических категорий и воспроизведение содержания художественного произведения. Ценностно-этический критерий с показателями: умение отличать позитивное и негативное в поведении и поступках героев художественных произведений и своем собственном; умение сочувствовать и сопереживать героям художественных произведений, соотносить поведение героев с реалиями жизни. Оценочно-речевой критерий с показателями: количественная и качественная характеристика словаря нравственно-этической направленности; знание детьми пословиц и поговорок, адекватность оценочно-этических суждений. В диссертации определены показатели адекватности оценочно-этических суждений у детей и уровни их сформированности: высокий, достаточный, средний и низкий.

В процессе исследования обоснованы педагогические условия, способствующие эффективному формированию оценочно-этических суждений в художественно-речевой деятельности старших дошкольников. Среди них: направленность содержания художественных произведений на формирование у детей оценочно-этических суждений; тематическое планирование художественных произведений в разных видах деятельности; понимание и осознание детьми сути авторской моральной позиции художественного произведения; обеспечение взаимосвязи учебно-речевой, художественно-речевой и театрально-игровой деятельности в воспроизведении и закреплении детьми содержания художественного произведения; мотивационно-побуждающий и аналитико-оценочный характер высказываний в связи с содержанием художественного произведения и деятельностью сверстников; экстрополяция приобретённого оценочно-этического опыта в повседневном общении со сверстниками и взрослыми.

Разработанная экспериментальная лингводидактическая модель включала три взаимосвязанных этапа, направленных на формирование у детей оценочно-этических суждений: когнитивно-информационный, целью которого было обогащение и уточнение знаний нравственно-этических норм в обществе посредством художественной литературы; обогащение и активизация словаря детей лексикой нравственно-этической направленности, погружение в атмосферу, стимулирующую желание работать в данном направлении. На втором репродуктивно-оценочном этапе дети включались в активную оценочно-этическую деятельность под руководством педагога с целью активизации словарного запаса и высказываний оценочно-этического характера. На этом этапе предусматривались занятия по художественной литературе, развитию речи и другим разделам программы (изобразительная деятельность, музыка, театрально-игровая деятельность). Проводились тематические этические беседы, литературные викторины оценочного характера, игры-драматизации, игровые речевые ситуации по содержанию художественных произведений, игры-диалоги с героями художественных произведений. Целью третьего этапа - оценочно-творческого - была дальнейшая активизация оценочно-творческой деятельности с её творческими проявлениями на разных занятиях и в разных видах деятельности. Содержание работы этого этапа: занятия по художественной литературе, развитию речи, рисованию, аппликации, театрально-игровая деятельность (игры по сюжетам литературных произведений, сюжетно-ролевые игры, инсценировки). Широко использовались речевые упражнения, жизненные нравственно-этические ситуации, составление творческих рассказов нравственно-этической направленности.

В исследовании определены стадии формирования оценочно-этических суждений у детей в процессе художественно-речевой деятельности: восприятие художественных произведений; понимание содержания художественного текста; осознание действий и поступков героев художественных произведений; эмоциональный отклик на поведение и поступки героев в форме сострадания, сочувствия, похвалы, осуждения; оценочно-этические высказывания детей о поведении и поступках героев; мотивация высказанной оценки.

Ключевые слова: оценочно-этические суждения, художественно-речевая деятельность, нравственно-этические категории, адекватность, тематический словарь, лексика нравственно-этической направленности.

Размещено на Allbest.ru