Принципи утворення навчальних словотворчих термінологічних словників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний університет імені І.І.Мечникова

УДК: 811.111:81'374:81'276.6:33(043)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

ПРИНЦИПИ УТВОРЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ СЛОВОТВОРЧИХ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ СЛОВНИКІВ

(на матеріалі англійської економічної термінолексики)

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

ГЛОБА Олена Василівна

Одеса - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі іноземних мов Полтавського університету споживчої кооперації України, Українська спілка споживчих товариств.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Зернова Валентина Костянтинівна,

Українська медична стоматологічна академія, завідувач кафедри іноземних мов з курсом латинської мови та медичної термінології.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Полюжин Михайло Михайлович, Ужгородський національний університет, завідувач кафедри англійської філології;

кандидат філологічних наук, доцент

Голуб Юлія Іванівна,

Запорізький державний університет, доцент кафедри теорії англійської мови.

Провідна установа: Львівський національний університет ім. І. Франка, кафедра англійської філології, Міністерство освіти і науки України, м. Львів.

Захист відбудеться 24.10.2002 року о 1330год. на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр К41.051.02 в Одеському національному університеті імені І.І.Мечникова за адресою: 65058, м. Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 91.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.І.Мечникова (65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 24)

Автореферат розіслано 20.09.2002р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Черноіваненко Є.М

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

словотворчий твірний корелят лексичний

Дисертаційне дослідження присвячене аналізу процесів словотворення, визначенню механізмів гніздоутворення на матеріалі сучасної терміносистеми економіки англійської мови, розробці принципів укладання навчального словотворчого термінологічного словника. Головною метою такого типу лексикографічного довідника є адекватна репрезентація особливостей творення гнізд споріднених дериватів-термінів. Проблеми вивчення закономірностей об'єднання лексичних одиниць у гнізда за певними спільними ознаками, виявлення загальних та специфічних характеристик таких єдностей привертали увагу багатьох дослідників: Й.Л.Гінзбурга, О.А.Земської, О.С.Кубрякової, І.І.Ковалика, L.Bauer та інших, проте системного аналізу економічної термінолексики англійської мови, яка здатна утворювати гнізда за спільними структурними та семантичними рисами і має функціональну змогу обслуговувати економічну терміносистему, не проводилося.

Науково-технічний прогрес якісно змінює господарську діяльність людини, а це сприяє передусім подальшому розвитку оновленого економічного мислення, виникненню інновацій у межах понятійної системи економіки. Складні комплексні зміни термінологічної бази відбуваються на всіх рівнях мови - фонетичному, лексичному, морфологічному, синтаксичному, стилістичному, що викликає необхідність: 1) удосконалення мовної писемної та усної комунікації, яка повинна спиратися на релевантну термінологічну базу; 2) ретельного дослідження закономірностей функціонування термінологічної системи економіки в сучасному господарському та лінгвістичному середовищі (Зацний, Пахомова, 2001). У зв'язку з цим нові завдання та проблеми постають і перед лексикографією, призначення якої, як зазначають M.Carr, L. Zgusta, M.M.A. Mathews, Д.Ворт, П.Н.Денисов, В.В.Дубічинський та інші, з часом ускладнюється. Незважаючи на факти укладання словотворчих словників у вітчизняній (В.К.Зернова, З.С.Сікорська ) та іноземній лексикографії (Д.Ворт, З.А.Потіха, М.І.Тихонов, О.М.Тихонов), не розроблені принципи утворення навчального словотворчого термінологічного словника (НСТС) для економічної термінолексики англійської мови, який би відображував усі специфічні особливості англійської економічної термінології та закономірності побудови семантико-словотвірних термінологічних гнізд на її базі.

Отже, актуальність теми дисертації визначається загальною спрямованістю сучасних досліджень із теоретичної та практичної лексикології і лексикографії на виявлення лінгвістичних чинників розвитку та функціонування лексичного складу англійської мови. Крім того, актуальність теми зумовлена необхідністю більш детального вивчення проблем утворення семантико-словотвірного гнізда на базі економічної термінолексики англійської мови і репрезентації його у словнику з урахуванням словотворчих відношень та способів словотворення кожної лексичної одиниці, що входить до гнізда.

Одночасно відбувається значне кількісне зростання видання лексикографічної продукції, що в останні роки користується підвищеним попитом (Апресян, 1998). Процес укладання словників є одним із найстаріших видів філологічної діяльності людства, але вдосконалення змісту, структури, механізмів укладання лексикографічних праць триває і триватиме, тому що кожне покоління користувачів намагається висунути нові вимоги та пристосувати словники до своїх умов життя, пізнання і спілкування (Дибчинська, 1997). Тому поєднання теоретичних висновків науковців із практикою укладання лексикографічних довідників із метою вдосконалення їх внутрішньої будови не втрачає своєї важливості.

Роботу виконано в рамках теми: “Англійська економічна терміносистема та загальнотеоретичні основи створення навчальних галузевих словників”, що розроблялася кафедрою іноземних мов Полтавського університету споживчої кооперації України з 1995 по 2000 рр..

Метою дисертаційного дослідження є визначення принципів укладання навчальних словотворчих термінологічних словників сприятливих для репрезентації особливостей гніздування в межах економічної терміносистеми англійської мови та ефективних для процесу навчання, вивчаючи структурні, семантичні, функціональні аспекти творення семантико-словотвірних гнізд і досліджуючи принципи організації вокабуляру в сучасних лексикографічних довідниках.

Мета роботи зумовлює розв'язання таких конкретних завдань:

виявити словотворчі особливості вихідних твірних основ та твірних основ, їх семантико-словотвірних корелятів, взаємозв'язок між активністю основ термінів та належністю їх до певного лексико-граматичного класу, між активністю та генезисом основ; дослідити валентнісні характеристики гнізд;

визначити різні типи взаємозв'язку між членами словотвірних гнізд у залежності від типу гнізда, що визначається видом основи, яка очолює гніздо;

проаналізувати різні типи лексикографічних джерел із метою дослідження підходів до репрезентації словотворчих відношень між лексичними одиницями;

відповідно до визначених структурно-семантичних типів семантико-словотворчих термінологічних гнізд розробити структури словникових статей; визначити послідовність та напрямок процесу словотвірного моделювання семантико-словотворчих термінологічних гнізд; розробити критерії визначення місця кожного похідного у гнізді відповідно до його семантико-словотворчих особливостей та засобів творення; розробити макро-, мікро- та медіоструктури навчального словотворчого термінологічного словника;

установити вплив семантичних відношень членів гнізда на його модель із метою актуалізації цих відношень під час проектування мікроструктури словника;

узагальнити результати дослідження у визначенні принципів утворення навчальних словотворчих термінологічних словників.

Об'єктом дослідження є семантико-словотвірні термінологічні гнізда (ССТГ), внутрішня будова яких визначає процес структурування словникових статей майбутнього навчального словотворчого термінологічного словника англійської економічної термінолексики, предметом - структурні, семантичні, граматичні та функціональні особливості механізмів гніздоутворення в межах англійської економічної терміносистеми.

Фактичний матеріал дослідження було дібрано шляхом суцільного вибирання з різноманітних сучасних вітчизняних та іноземних лексикографічних джерел, періодичних видань, фахової літератури. Для детального аналізу макро-, мікро- і медіоструктур словників та наведення прикладів було використано такі лексикографічні джерела: Англо-русский словарь по экономике и финансам (АРСЭФ), Англо-український словник (АУС), Большой англо-русский словарь (БАРС), Новый большой англо-русский словарь (НБАРС), Словотворчий етимологічний німецько-російський навчальний словник (СЕНРНС), Dictionary of Marketing (DM), Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English (OALDCE), New Webster's Dictionary and Thesaurus of the English Language (NWDTEL).

Дослідження вимагало комплексного застосування таких методів:

аналітико-описового методу для з'ясування структурних й семантичних аспектів ССТГ, розгляду будови словникових статей сучасних лексикографічних джерел та майбутнього НСТС;

аналізу за безпосередніми складниками похідних слів-членів ССТГ для з'ясування словотворчих та дериваційних моделей, установлення актів деривації відповідно до яких відбувалося утворення цих лексичних одиниць;

компонентного аналізу для визначення семантичних властивостей досліджуваних одиниць, семантичної природи кожного ССТГ;

моделювання ССТГ для розуміння й репрезентації внутрішніх зв'язків між членами гнізд, що дало змогу розробляти відповідну мікроструктуру словникової статті для кожного ССТГ;

квантитативного методу для фактичного обґрунтування дослідницьких спостережень за лінгвістичними явищами, що вивчаються.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що в роботі вперше зроблено спробу комплексного аналізу семантико-словотвірних термінологічних гнізд, утворених вихідними твірними основами або твірними основами германського та романського походження на базі економічної терміносистеми англійської мови. У роботі аналізуються потенції основ термінів стосовно утворення похідних двома способами словотвору (словотворчістю та словопродукуванням), механізми утворення ними гнізд із позиції структурно-семантичної, етимологічної та функціональної організації.

Уперше здійснено спробу вивчити співвідношення і взаємовплив продуктивності вихідних твірних та твірних основ економічних термінів, категоріальної належності слів, до яких вони входять, і походження, взаємозв'язок валентності семантико-словотворчого термінологічного гнізда та граматичної категорії і генезису вихідного твірного або твірного слова, що очолює це гніздо в межах терміносистеми економіки англійської мови. Уперше досліджується семантична природа гнізда та доводиться її вирішальний уплив на внутрішню будову у цілому, визначення місця у ньому кожного похідного.

Доведено наявність семантичної неоднорідності в деяких семантико-словотвірних термінологічних гніздах, що викликає необхідність розрізнення семантично однорідних і неоднорідних гнізд, подальшого вивчення структурно-семантичних характеристик з урахуванням їх природи. Тип відношень між членами семантико-словотвірних термінологічних гнізд визначається природою взаємодії структурних та семантичних характеристик, напрямом похідності, ступенем умотивованості похідних слів, що є структурно-семантичними корелятами твірних основ, які очолюють гнізда. Набір властивостей, який складається з активності твірних основ, їх генезису, граматичної категорії твірних слів, валентності семантико-словотвірних термінологічних гнізд, семантичної природи гнізда та типів внутрішніх відношень, визначає конфігурацію словникової статті навчального словотворчого термінологічного словника з економіки.

Удосконалено макро-, мікро- та медіоструктури навчального словотворчого термінологічного перекладного словника з англійської мови. Специфіка словотворчого словника полягає в тому, що він є не лише місцем інвентаризації лексичних одиниць, а й покликаний відображати системні зв'язки між ними. Під час укладання такого словника на матеріалі економічної терміносистеми англійської мови вперше враховуються її особливості, одним з базових елементів якої є семантико-словотвірне термінологічне гніздо. У роботі спочатку досліджується один із головних складників мовної системи - гніздо похідних слів, потім структурна будова словника пристосовується для адекватної репрезентації таксономічних характеристик цього складника. На основі здійснених досліджень структурно-семантичних особливостей, притаманних семантико-словотвірним термінологічним гніздам, установлюються принципи утворення навчального словотворчого термінологічного словника, визначаються його макро-, мікро- та медіоструктури, що є підґрунтям для будови лексикографічного довідника такого типу.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що вона є внеском у подальший розвиток дериватології, гніздоутворення, функціональної лексикографії та лексикології. Двоаспектний характер роботи (а саме: дослідження механізмів гніздоутворення та пошук шліхів їх адекватної лексикографічної репрезентації) дав змогу висвітлити деякі питання гніздоутворення в межах термінологічної системи з економіки англійської мови та виришити окремі проблеми укладання навчального словотворчого термінологічного словника. Робота є подальшим вивченням семантичних та структурних характеристик термінологічних гнізд, різнобічним дослідженням властивостей похідних слів, утворених різними способами словотворення, що входять до цих гнізд. Теоретичні висновки щодо дослідження побудови різних типів словників, розробка принципів побудови словотворчих словників - це внесок до лексикографічної теорії, справи вдосконалення лексикографічних довідників із позиції антропоцентризму.

Практична цінність дослідження зумовлюється можливістю використання його результатів при розробці теоретичних курсів із лексикології, дериватології, лексикографії, семантики, у практиці вивчення англійської мови, у курсі “Ділова англійська мова” (на спеціальностях економічного профілю), а також при укладанні спеціалізованих словників і довідників.

Апробація роботи. Основні положення дисертації було викладено в доповідях на: ювілейній регіональній науково-методичній конференції “Методические концепции обучения иностранным языкам в вузе”(Донецк, 1996), ХХІ науково-методичній конференції “Актуальні проблеми формування професійної та гуманітарної культури сучасного спеціаліста” (Полтава, 1996), ХХІІ науково-методичній конференції “Інтенсивні технології у навчальному процесі - головна умова покращення якості підготовки фахівців” (Полтава, 1997), науковій конференції “Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні” (Полтава, 1997), міжнародній науково-практичній конференції “Проблемы обучения профессиональному общению на иностранном языке” (Белгород, 1997), науково-методичній конференції “Активізація студентів - засіб формування позитивних мотивів навчання” (Полтава, 1998), ІІ міжнародній конференції “Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної” (Полтава, 1998), ХХШ науково-методичній конференції “Методичні, дидактичні та психологічні аспекти проблемного навчання в умовах реформування вищої освіти” (Полтава, 1998), ХХІV науково-методичній конференції “Соціальні та морально-психологічні важелі вдосконалення навчально-виховного процесу” (Полтава, 1999), ІІІ міжнародній конференції “Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної” (Полтава, 2000).

Публікації. Основні положення та результати дослідження за темою дисертації відображено в 5 статтях, опублікованих у фахових виданнях, та в тезах на 12 конференціях.

Структура роботи. Робота загальним обсягом 211 сторінок (з них 162 сторинки тексту) складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, списку словникових матеріалів, додатків у вигляді переліку періодичних видань за 1999, 2001 рр., які було використано для формування корпусу економічних термінів, переліку фахової літератури, яку було використано для формування корпусу економічних термінів, зразків схем ССТГ з використанням модифікації аплікативної породжувальної моделі і спеціальної системи умовних знаків (Додаток А), зведених таблиць результатів аналізу: а) ССТГ на базі англійської економічної терміносистеми; б) макро-, мікро- та медіоструктур сучасних лексикографічних джерел (Додаток Б). Використано 281 наукову працю вітчизняних та зарубіжних авторів. Для прикладів використано 15 лексикографічних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, вибір матеріалу, мету та зміст поставлених у дослідженні завдань; визначено об'єкт, предмет, методи; розкрито наукову новизну, теоретичну значущість, а також практичну цінність результатів дослідження; сформульовано основні положення, що виносяться на захист.

Розділ 1, “Еволюція концепції “словотворчий словник” і теорія гніздоутворення”, присвячено визначенню головних понять роботи: вихідної твірної основи, твірної основи, семантико-словотвірного термінологічного гнізда, макрогнізда, мікрогнізда, гомогенного гнізда, гетерогенного гнізда, навчального словотворчого термінологічного словника. Проведено аналіз робіт, що пов'язані з темою дослідження.

Зроблено огляд літератури з лексикографії, зумовлений необхідністю вирішення завдання репрезентації ССТГ у словнику. Простежено хід еволюції процесу укладання словників від перших спроб відображення структурних характеристик слова разом з наданням йому інших лінгвістичних характеристик до виникнення спеціальних фундаментальних лексикографічних праць - словотворчих словників.

У роботі використовується термін “семантико-словотвірне термінологічне гніздо”, бо моделювання слів у гнізда розглядається на підґрунті їх семантичної умотивованості, структурної похідності і належності до терміносистеми економіки англійської мови. До семантико-словотвірного термінологічного гнізда заноситимуться усі спільнокореневі похідні, утворюючи специфічну сукупність із певною структурою, яка відбиває семантичні та структурні зв'язки і відношення між її членами.

Варто приділити увагу визначенню таких понять як слово, корінь, основа, термін, тому що вони відіграють велику роль у дослідженні. Слово, маючи морфонологічні, морфологічні, синтаксичні, стилістичні характеристики, потребує всебічного аналізу, і під час дослідження його властивостей необхідно задіяти множинність критеріїв (International Encyclopedia of Linguistics, 1992). Наша робота - одна зі спроб розширити уявлення про слово, про його можливості та таксономічно-функціональні особливості. Морфологічні ознаки слова - корінь і основа - розглядаються як два найважливіших складники, які в англійський мові часто збігаються на формальному рівні. Принципова різниця між коренем і основою починає простежуватися, коли з основою відбувається певний словотворчий процес, який викликає зміни структури та семантики слова. У процесі моделювання гнізда спільнокореневих слів постає проблема визначення вершинного слова. У роботі функцію вершини гнізда можуть виконувати вихідні твірні слова, яким притаманні лише лівосторонні словотворчі зв'язки, тобто вони мають здібність утворювати похідні, слугувати джерелом розгортання семантико-словотвірних єдностей, що групуються у ланцюжки, ряди, мікрогнізда і макрогнізда, але самі є кореневими, непохідними, та ТС, тобто слова, яким притаманні як лівосторонні, так і правосторонні словотворчі зв'язки.

Також у першому розділі розглядаються основні матеріали дослідження та методи, застосовані в роботі. Дослідження здійснюється на базі економічної термінологічної лексики. Враховуючи багатомірну лінгвістичну природу терміна, його визначено як лексичну одиницю, яка виконує функцію номінації специфічних для певної області знань понять (Лейчик, 1987). Однією з умов існування терміна у мові є його належність до терміносистеми певної сфери діяльності людини. Терміносистема являє собою складну сукупність наукових та професійних понять певної області знань, що взаємозв'язані на лінгвістичному рівні (Кияк, 1989). Дослідження англійської терміносистеми здійснюється у синхронному зрізі, що пояснюється постійним рухом вперед науки та техніки. Завданням дослідження є аналіз законів організації термінів у термінологічні гнізда похідних, виявлення внутрішніх структурних та семантичних особливостей, властивих ССТГ терміна. У роботі проведено ретельний аналіз праць, присвячених зазначеним проблемам, які розглядалися на матеріалі загальнолітературної мови, інших терміносистем, інших мов.

Головними методами дослідження були комплексний аналіз похідних лексичних одиниць, що входили до семантико-словотвірних термінологічних гнізд, моделювання ССТГ та квантитативний метод.

Комплексний аналіз полягає у словотворчому та компонентному аналізі гнізда у цілому і кожного окремого члена. Словотворчий аналіз включає аналіз за безпосередніми складниками в напрямку від твірних основ до співвіднесених з ними за структурою і семантикою похідних. Структура членів гнізд актуалізується за допомогою спеціально розроблених умовних позначень, які вказують на словотворчий акт і допомагають визначити напрям похідності.

Компонентний аналіз сприяє адекватному визначенню семантичної природи гнізда і складається з аналізу семантики кожного члена гнізда, що дає змогу визначити природу гнізда в цілому.

Після здійснення комплексного аналізу з використанням відібраної лексики проводиться моделювання ССТГ з метою демонстрації словотворчих потенцій ВТС - термінів, а також утворення адекватної структури словникової статті навчального словотворчого термінологічного словника. Моделювання гнізд здійснюється за допомогою чотирипільної схеми, що є модификацією графа, запропонованого П.А.Соболевою, С.К.Шаумяном (Соболева, Шаумян, 1963). Принципова різниця між зазначеним графом і нашою схемою полягає у збільшеній структурній складності схеми, що використовується нами. Прагнучи показати у словотвірному гнізді не лише афіксацію, а й інші дериваційні процеси, як-от: конверсія, реконверсія, словоскладання, компресія, постпозитивація, зворотній словотвір, стягнення, ми дійшли висновку про необхідність зміни структури графа на таку, яка була б у змозі адекватно відображати усі можливі словотворчі явища, що відбуваються з членами гнізд за правилами словотвору англійської мови.

Як додатковий, був використаний квантитативний метод, за допомогою якого підраховуються відсоткові співвідношення певних лексичних явищ або одиниць системи, що дає змогу одержати достовірну інформацію про об'єкт дослідження.

Отже, у першому розділі розглянуто стан вивчення питань, що стосуються гніздоутворення англійської лексики на сучасному етапі, визначені способи та шляхи їх подальшого дослідження у світлі вирішення проблем укладання навчального словотворчого термінологічного словника.

У розділі 2, “Особливості семантико-словотвірних термінологічних гнізд економічної терміносистеми англійської мови”, надається структурна, семантична характеристика гніздам похідних слів, що очолюються вихідними невмотивованими твірними словами-термінами та твірними словами-термінами з галузі економіки на матеріалі англійської мови. За етимологією усі досліджувані одиниці поділяються на основи романського та германського походження. За граматичним критерієм досліджувані ВТО та ТО поділяються на три групи: іменникові, дієслівні та прикметникові основи.

Для дослідження структурних характеристик ССТГ, словотворчих можливостей економічної термінолексики англійської мови необхідно розглянути одну з найважливіших рис ТО - активність (моделюючу силу), яка визначається кількістю утворених від певної ТО похідних, що ввійшли до ССТГ і складають лексичний об'єм гнізда (Шевчук, 1973). Як стверджують дослідники (Костенко, 2000; Махнутіна, 1983), в інших терміносистемах, а саме: біологічній та хімічній, генезис не впливає на активність ТО. Важливо вирішити, чи справедливо це для терміносистеми економіки англійської мови. Дослідники законів словотвору англійської загальнолітературної мови (Бортничук та співавтори, 1988; Каращук, 1977; Мешков, 1976; Мостовий, 1993) говорять про існування взаємозв'язку між активністю ТО та категоріальною належністю до певного лексико-граматичного класу слова, до якого входить ТО. У загальнолітературній англійській мові найактивнішими є іменникові основи, менш активними - дієслівні ТО, інші частини мови виявляють малі словотворчі потенції. Ми намагалися з'ясувати, чи властивий такий взаємозв'язок лексичним одиницям економічної терміносистеми англійської мови.

Валентність, як термін, широко використовується у лінгвістиці. У теорії гніздоутворення він застосовується, набувши специфічного значення. В.М.Шевчук вводить поняття “валентність гнізда” і визначає його як змогу членів словотвірних гнізд до утворення похідних, що належать до різних лексико-граматичних класів (Шевчук, 1973) Тобто, валентність гнізда визначається наявністю певної комбінації похідних слів, що належать до різних лексико-граматичних класів, і виражається через формули. Формули валентності ССТГ відображають лексико-граматичні класи похідних слів із урахуванням категоріальної належності ВТС. У роботі лексико-граматичні класи позначаються літерами латинського алфавіту й мають вигляд: NVA, NA, NV тощо. Дослідження валентності ССТГ демонструє наявність обмеженої кількості комбінації похідних слів, які належать до різних частин мови. Усього в терміносистемі існує шість формул валентності. Формули валентності мають різну частотність. Категоріальна характеристика ВТС або ТС, що очолює гніздо, впливає на можливість вибору формули валентності. Взагалі в межах терміносистеми економіки англійської мови валентнісні потенції членів гнізд не повністю реалізуються і у ССТГ утворюються похідні слова, які належатимуть максимально до чотирьох частин мови. Все це свідчить про консервативність цієї терміносистеми.

Семантичний аналіз гнізда полягає у дослідженні: 1) семантичних особливостей членів гнізд та природи гнізда; 2) співвідношення гомогенних і гетерогенних гнізд, утворених від ВТС, що належать до різних лексико-граматичних класів слів, від основ різного походження; 3) структурних особливостей обох видів гнізд. Семантична природа семантико-словотвірного термінологічного гнізда визначається його версітальністю. Це означає наявність у гнізді більше одного семантичного ядра, що виникають у результаті утворення лексико-семантичних варіантів ВТС і зрідка похідних слів. Отже за природою гніздо може бути гомогенним або гетерогенним. Гомогенне гніздо має одне семантичне ядро, з яким співвіднесені за семантикою усі похідні, що входять до гнізда. Воно семантично не версітальне. Наприклад, ВТО іменника industry романського походження, функціонуючи в економічній терміносистемі, утворює гомогенне гніздо похідних термінів, які семантично співвідносяться з одним ядром " сфера виробничної діяльності людини", що передається денотатом ВТС. Гетерогенне гніздо має більше одного семантичного ядра, що можливо за умови появи нового значення у ВТС або у похідних слів з особливою семою. Виникнення нового семантичного ядра (або декількох) призводить до утворення декількох словотворчих мікрогнізд похідних у межах одного макрогнізда. Наприклад, іменникова ВТО романського походження order очолює семантичне гетерогенне макрогніздо, бо від семи значень ВТС (1) порядок; 2) наказ, розпорядження, інструкція; 3) замовлення; 4) розташування, послідовність, розміщення; 5) чек, вексель; 6) агрегація споріднених галузей економіки; 7) соціальний устрій ) утворилося сім семантичних ядер, які слугують для утворення окремих мікрогнізд з набором похідних основ, співвіднесених з різними семантичними варіантами ВТС. Семантичні ядра утворюються на базі лексико-семантичних варіантів інваріантного значення ВТС і складаються з комплексу відмінних сем: 1) стан речей; 2) процес усного повідомлення спонукального характеру; 3) процес висловлення побажання одержати інформацію, річ, виконати певну дію, прохання; 4) певне місцезнаходження речей; 5) документ, що має грошову цінність і надає право на одержання певної суми грошей; 6) об'єднання сфер економіки; 7) організація суспільства у межах країни. Чотири семантичних ядра слугують для утворення чотирьох словотворчих мікрогнізд: два, які мають ланцюжкові структури, і два - змішані. Найбільш продуктивним семантичним варіантом виявляється варіант, що був утворений від семантичного ядра з семою “стан речей” (порядок). У результаті словотворчих процесів під час першого акту словотвору утворюються дві похідні основи: префіксальна основа disorder (ім.) і конверсив order (д.), під час другого акту словотвору утворюється чотири словотворчих ланцюжки, по два від кожної ТО. ТО disorder (ім.) утворює перший ланцюжок, який складається з конверсива disorder (д.) і суфіксальної похідної основи disordered (прик.), і другий ланцюжок, який складається із суфіксальної похідної основи disorderly (прик.), конверсива disorderly (ім.) і суфіксальної похідної основи disorderliness (ім.). Третій ланцюжок утворюється від конверсійної похідної основи order (д.) і складається із суфіксальної похідної основи ordered (прик.) і префіксальної похідної основи unordered (прик.), четвертий ланцюжок також утворюється від дієслівної основи order і складається з суфіксальної похідної основи ordering (ім.) і префіксальної похідної основи quasiordering (ім.). Перевага кількості гомогенних гнізд серед усіх ССТГ зазначеної терміносистеми доводить тяжіння системи до семантичної однорідності. Гомогенні гнізда відрізняються від гетерогенних відсутністю семантичних ядер, які слугують джерелом утворення підгнізд у межах ССТГ, та наявністю трьох типів відношень усередині гнізд між похідними - лінійних, парадигматичних і змішаних. Гетерогенні гнізда демонструють лише змішані типи відношень. Утворення похідних в окремих підгніздах гетерогенних гнізд відбувається за принципом аналогії, що дає можливість передбачити процес подальшого словотвору в межах гнізда, відбір словотворчих засобів.

У розділі вивчається структурний склад корпусу ССТГ. Виявлено, що макрогнізда становлять 73% від загальної кількості гнізд вибірки (254 ССТГ). Перевага кількості макрогнізд над кількістю мікрогнізд в терміносистемі визначає її автономний від загальнолітературної мови певною мірою на лексичному рівні характер, здатність утворювати гнізда слів, в яких більшість лексичних одиниць разом зі словом, що очолює гніздо, слугують цілям термінологічної системи.

У розділі 3, “Репрезентації семантико-словотвірних термінологічних гнізд у навчальному словотворчому термінологічному словнику”, розглядаються принципи утворення навчального словотворчого термінологічного словника на базі економічної термінолексики.

У роботі вивчаються проблеми побудови релевантних макро-, мікро- та медіоструктур словника, які сприяють репрезентації словотворчих і семантичних зв'язків, що властиві членам ССТГ, в межах словникової статті засобами навчальної лексикографії.

Під макроструктурою словника розуміється загальна внутрішня будова і вокабуляр словника. Наповненість словника складатиметься з певної кількості ВТС та ТС, що очолюватимуть словникові статті, та спільнокореневих з ними структурно-семантичних корелятів, які складають ССТГ. Усі відібрані ВТС та ТС мають розташовуватися у корпусі словника за алфавітом. У гніздо заноситимуться усі виявлені похідні, утворені двома способами словотвору (слововиробництвом та словотворчістю), які мають семантичну та словотворчу співвіднесеність з ВТС та ТС. Отже, ССТГ містить конверсійні утворення, афіксальні деривати, композити, постпозитивні сполучення, стягнення, компресиви.

Під мікроструктурою словника розуміється структура словникової статті, що очолюється ВТС або ТС - заголовковим словом і складається з певним чином упорядкованих похідних слів, утворених різними способами словотвору і співвіднесених за структурою і семантикою з ВТС.

Медіоструктура словника розглядається як система поєднання складників словника, що допомагає вирішувати проблеми: 1) знаходження певної лексичної одиниці у словнику, 2) запобігання зайвим повторенням лексики в процесі моделювання гнізда, до якого входитимуть композити, компресиви, стягнення, що належать одночасно до кількох гнізд.

У роботі ретельно досліджуються особливості утворення різних видів похідних слів та розташування їх у словниках, що дає змогу проаналізувати підходи лексикографів до проблем презентації словотворчих відношень на рівні лексикографічного твору. Дослідження різних типів словників демонструє існування розбіжностей та недоліків між мікро- та макросистемами різних типів словників, а також між однотипними словниками різних авторських колективів. Також доведено, що використання алфавітної системи розташування вокабуляру перешкоджає адекватній репрезентації будови семантико-словотвірного термінологічного гнізда. Словникові статті (СС) похідних членів ССТГ у словниках розташовуються на великій відстані від СС твірних слів, що заважає спостереженню семантико-словотворчих зв'язків між членами цих лексичних єдностей.

Розташування похідних слів біля співвіднесених з ними за структурою і семантикою ВТС, їх систематизація за способом словотвору сприяє знаходженню більш ефективних підходів для поєднання членів зазначених лексичних єдностей у лексикографічному творі, більш широкому представленню функціонування ТС у мові, всебічному відображенню їх дериваційних потенцій.

Як показало дослідження, не менш важливу роль відіграє семантика слів під час утворення ССТГ, тому у роботі розглядаються проблеми відображення семантики засобами словотворчого словника. Питання відображення семантики у словниках, як зазначають відомі лексикографи (Апресян, 1998; Денисов, 1965; Дубичинський, 1999; Revard 1973), є одним із найскладніших. Однозначного вирішення проблеми тут і не повинно бути. У кожному окремому випадку під час укладання словника лексикограф має вирішувати цю проблему диференційовано з урахуванням багатьох аспектів (типу словника, його мети і завдань, характеру майбутньої роботи користувача зі словником тощо). У проекті навчального словотворчого термінологічного словника, головною метою якого є показ структурних особливостей лексичних одиниць, спроба відобразити їх семантику всебічно і ретельно призвела б до ускладнення мікро- і медіоструктур, що негативно вплинуло б на роботу з ним. Тому показ семантичних характеристик лексики у такому словнику набуває специфічної інтерпретації. Всю лексику подано з перекладом. Згідно з результатами аналізу семантичної природи гнізд вони поділяються на гомогенні та гетерогенні. Для кожного виду гнізда розроблена індивідуальна внутрішня будова СС, яка сприяє адекватному відображенню семантичних відносин між членами гнізда. Усередині гнізда похідні переважно розташовані за принципом семантичної близькості, а саме: похідні, семантичний зв'язок яких з ВТС зменшився в силу природної еволюції слова в мові, займають у гнізді периферійні зони. Такими похідними, звичайно, є постпозитивні сполучення та композити. Внутрішня будова гомогенних гнізд значно простіша за будову гетерогенних гнізд. У гетерогенних гніздах семантичні ядра є джерелами виникнення нових структурно-семантичних єдностей усередині гнізда, які мають специфічне розміщення і репрезентацію за допомогою умовних знаків.

Результати дисертаційного дослідження сформульовані у висновках, які подаються нижче.

Здатність до групування у гнізда співвіднесених за структурою і семантикою лексичних одиниць вважається одним із проявів системності мови. Процес гніздоутворення з його двобічною природою (відбуватися стихійно і за аналогією) відіграє у мові систематизуючу об'єднуючу функцію. Дослідження семантичних, структурних, граматичних властивостей словотвірних гнізд сприяє опануванню законами словотворення, що діють у межах розглядуваної терміносистеми на сучасному етапі розвитку мови, усвідомленому проникненню в механізм творення одного з базових мовних елементів - слова. На підґрунті отриманих результатів визначено способи моделювання семантико-словотвірних термінологічних гнізд та побудови макро-, мікро-, медіоструктури навчального словотворчого термінологічного словника з економіки для їх адекватної репрезентації.

1. Проведене дослідження засвідчило, що на активність основ потенційний вплив має їх генезис. Основи германського походження більш активні, ніж основи романського походження. Належність вихідного слова до певного лексико-граматичного класу зумовлює його активність. Найменш активними щодо творення похідних є основи прикметників. Найвищий показник середньої активності продемонстрували основи іменників.

2. Дослідження валентнісних характеристик семантико-словотвірних термінологічних гнізд показує, що ця терміносистема має обмежену кількість формул валентності, а самє - шість. Найуживанішою є формула NVA, яка демонструє утворення у гнізді похідних слів, що належать до трьох лексико-граматичних категорій (іменника, дієслова, прикметника). Як показало дослідження, на частотність певної формули валентності впливає категоріальна належність слова, що очолює гніздо. Серед формул валентності відсутня формула, яка б свідчила про абсолютну реалізацію потенцій членів гнізда в утворенні похідних, що належать до різних лексико-граматичних категорій. Ці факти вказують на консервативність економічної терміносистеми англійської мови, що обмежує потенції гнізд.

3. За семантичною ознакою, яка є однією з головних характеристик семантико-словотвірних термінологічних гнізд, усі досліджувані гнізда поділяються на два види: гомогенні та гетерогенні. За даними дослідження виявлено кількісну перевагу гомогенних гнізд. Їх - 229, що становить 66 % від усіх гнізд вибірки. Перевага гомогенних гнізд у терміносистемі, що вивчається, свідчить про її тяжіння до семантичної однорідності та упорядкованості. Гомогенні гнізда відрізняються від гетерогенних відсутністю семантичних ядер, які слугують джерелом утворення підгнізд у межах гнізд, та наявністю трьох типів відношень між похідними усередині гнізд - лінійних, парадигматичних і змішаних. Гетерогенні гнізда демонструють лише змішані типи відношень між їх членами. Утворення похідних у підгніздах гетерогенних гнізд відбувається за принципом аналогії, що дозволяє передбачити процес подальшого словотворення в межах гнізда, відбір словотворчих засобів.

4. Кількісна перевага макрогнізд (254, що становить 73%) визначає її до певної міри автономний, незалежний від загальнолітературної мови характер, здатність утворювати гнізда слів, у яких лексичні одиниці служать лише цілям термінологічної номінації. Це підтверджує стійкість і цілісність термінологічної системи, тяжіння до самодостатності, підґрунтям чого є такі позамовні чинники, як значний історичний період її становлення, велике практичне значення на сучасному етапі розвитку людства.

5. Дослідження макро-, мікро- та медіоструктур словників щодо підходів до репрезентації словотворчих зв'язків між лексичними одиницями виявило такі недоліки: розміщуючи спільнокореневі слова, автори словників не враховували напрям похідності, словникова стаття похідних слів передувала статті твірних, розташування спільнокореневих слів поряд порушується розташуванням статей випадкових слів, семантично і структурно не співвіднесених, статті спільнокореневих утворень знаходяться на великий відстані від статей вихідних слів (це характерно для розташування префіксальних дериватів, складних слів, стягнень тощо).

У проекті навчального словотворчого термінологічного словника враховано усі можливі фактори впливу на функціональну значущість конверсива у гнізді. Передусім визначено напрям похідності. Статті має очолювати твірне слово. Місце конверсійного утворення обумовлюється відношеннями семантичної співвіднесеності з іншими членами гнізда, твірним словом та його дериваційною спроможністю. Конверсив може розташовуватися: 1) поряд із твірним словом, якщо воно не має похідних, із якими у конверсійної основи відсутня безпосередня семантична та структурна співвіднесеність, або які утворюють парадигматичний ряд, і конверсив не має власних словотвірних ланцюжків; 2) на відстані від вихідного слова, коли воно та конверсив утворюють власні словотвірні ланцюжки, або у випадках, коли вихідне слово має словотвірний ланцюжок, безпосередньо семантично не співвіднесений з конверсивом.

Пропонується актуалізувати словотворчі відношення між афіксальними похідними та твірним словом, іншими членами гнізда чітким визначенням положення деривата в позиції щодо твірного, з яким він має найближчий безпосередній семантичний зв'язок. Словотвірну структуру кожного афіксального деривата продемонстровано за допомогою спеціальних умовних знаків. Якщо гніздо включає словотвірний ланцюжок, то його розташовано після похідних, що не утворюють нових дериватів. Усі його члени розміщено разом. Порядок їх розташування відповідає послідовності і напрямку творення його найскладнішого члена.

Композити систематизуються за критерієм локальності твірної основи усередині слова і поділяються на композити, в яких вона є першим або другим словотворчим компонентом. Певна семантична віддаленість композита від твірного слова обумовлює його часто периферійне положення у гнізді, але наявність будь-якого типу композита обов'язкова. З метою економії місця переклад композита, який фіксується у словнику більше, ніж один раз, подано під час першого фіксування. Далі композит має спеціальні примітки, які допомагають визначити його позицію та переклад у будь-якому місці словника.

Стягнення як один із способів деривації термінів сучасної англійської мови, що має нетривалу історію, не засвідчують кількісної переваги над іншими видами словотворення, проте вони є рівноправними членами словотвірних гнізд і займають у них відповідне місце. Головним критерієм розташування конкретного стягнення у центрі гнізда або на периферії є його семантична близькість до твірного слова. Для репрезентації кожного виду стягнення розроблено спеціальну систему умовних знаків. Наявність стягнення у гніздах усіх основ, які його складають, є обов'язковою, але воно може займати різні положення у гнізді, зважаючи на силу семантичного зв'язку зі словом, що очолює гніздо. Переклад стягнення подається лише під час першого фіксування, розшифрування - при кожному фіксуванні.

6. У такому лексикографічному довіднику специфічної інтерпретації набули семантичні аспекти. На відміну від словотворчих словників, які головну увагу приділяли актуалізації словотворчої структури, семантична природа членів гнізда у цілому, їх семантичний зв'язок із твірним словом окремо ретельно досліджуються з метою визначення їх ролі у побудові гнізда. Виявлення причинно-наслідкових відношень між семантичною природою гнізда, семантичними зв'язками членів гнізда та напрямом похідності допомагає правильно спроектувати структуру гнізда, визначити місце кожного члена в його мікросистемі.

7. Основними принципами укладання навчального словотворчого термінологічного словника є: 1) принцип селективності під час відбору лексичної бази даних; 2) принцип побудови словникової статті на основі семантико-словотворчого термінологічного гнізда; 3) розташування лексичних одиниць усередині статті за принципом структурної та семантичної співвіднесеності з вихідним твірним словом або твірним словом (якщо до терміносистеми економіки англійської мови входить мікрогніздо), які очолюють гніздо; 4) принцип утворення специфічної медіоструктури словника з метою найбільш раціонального розташування лексики в умовах актуалізації словотворчих відношень і взаємозв'язків усередині та поза межами гнізда.

Отже, запропонований довідник інвентаризує слова-терміни економічної галузі, що об'єднані структурною і семантичною співвіднесеністю у гнізда, репрезентує внутрішню структуру кожної лексичної одиниці, визначає семантичні зв'язки між членами гнізд, подає переклад термінів з англійської. Такий словотворчий термінологічний словник навчального типу, поєднуючи декілька важливих для його користувача функцій, набуває статусу ефективного дидактичного засобу, який сприяє демонстрації таксономічних характеристик економічної термінолексики англійської мови, опануванню законами словотворення, що притаманні цій терміносистемі.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Глоба О.В. Історія створення гніздових словників // Вісник Харківського нац. ун-ту. Сер. романо-германська філологія. - 1999. - № 461. - С. 44-48.

2. Глоба О.В. Побудова “Навчального етимологічного англо-українського словника” // Зб. наук. пр.: Вісник Полтавського держ. пед. ун-ту. - Полтава: ПДПУ, 1999. - Випуск 1 (5). - С. 160-164.

3. Глоба О.В. Репрезентація стягнення в англійських тлумачних словниках // Гуманітарний Вісник: Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики. - 2000. - № 4. - С. 120-124.

4. Глоба О.В. Семантична характеристика структурно-семантичних термінологічних гнізд // Зб. наук. пр.: Вісник Полтавського держ. пед. ун-ту. Серія “Філологічні науки”. - Полтава: ПДПУ, 2000. - Випуск 4-5 (12-13). - С. 227-234.

5. Глоба О.В. Репрезентація словотвору у Великому англо-російському словнику // Зб. наук. пр.: Лінгвістичні дослідження. - Харків: ХДПУ, 2000. - Випуск 4. - С. 5 - 8.

6. Глоба О.В Моделі утворення економічних термінів за конверсією // Международный Славянский университет. - 2000. - Том ІІІ, № 1. - С. 44-46.

7. Глоба О.В., Завірюха І.В., Іщенко В.Л. Навчання лексикології - один із факторів гуманізації навчального процесу // Матеріали ХХІ науково-методичної конференції “Актуальні проблеми формування професійної та гуманітарної культури сучасного спеціаліста”. - Полтава: ПКІ. - 1996. - С. 80.

8. Глоба О.В., Завірюха І.В., Зернова В.К., Іщенко В.Л., Хван А.В. Словникова стаття двомовного словотворчого етимологічного навчального словника // Тезисы докладов юбилейной региональной научно-методической коференции “Методические концепции обучения иностранным язикам в вузе”. - Донецк: ДонГУ. - 1996. - С. 105-106.

9. Бабаш Л.В., Глоба Е.В., Гурай Л.П., Дмитренко Р.И., Кудрявцева Г.М., Ищенко В.Л. Учебный двуязычный словарь помогает овладеть терминологией // Матеріали доповідей наукової конференції: Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні. - Полтава: УМСА. - 1996. - С. 126-127.

10. Глоба Е.В., Завирюха И.В., Зернова В.К., Ищенко В.Л., Руденко Н. С. Каким должен быть учебный словарь // Материалы докладов и выступлений на межвузовской научно-практической конференции “Проблемы обучения профессиональному общению на иностранном языке”. - Белгород: БУПК. - 1997. - С. 134-141. ( соавторы:,)

11. Глоба Е.В., Ищенко В.Л. О создании англо-украинского экономического словообразовательного словаря // Материалы докладов и выступлений на межвузовской научно-практической конференции “Проблемы обучения профессиональному общению на иностранном языке”. - Белгород: БУПК. - 1997. - С. 129-132.

12. Глоба О.В. Навчальний словотворчий двомовний словник як один із засобів інтенсифікації викладання іноземної мови // Матеріали ХХІІ науково-методичної конференції “Інтенсивні технології у навчальному процесі - головна умова покращення якості підготовки фахівців”. - Полтава: ПКІ. - 1997. - С. 140-141.

13. Глоба О.В., Завірюха І.В. Використання навчального словотворчого словника як один із аспектів проблемного навчання // Матеріали ХХІІІ науково-методичної конференції, присвяченої 30-річчю Полтавського кооперативного інституту “Методологічні, дидактичні і психологічні аспекти проблемного навчання в умовах реформування вищої освіти”. - Полтава: ПКІ. - 1998. - С. 410-414.

14. Hloba O.V. Word-formation Dictionary as Vocabulary Acquisition // Матеріали 2-ї міжнародної конференції “Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної”. - Полтава: УМСА. - 1998. - С. 50-51.

15. Глоба О.В., Завірюха І.В. Один із методів активізації навчання лексиці // Матеріали навчально-методичної конференції “Активізація студентів - засіб формування позитивних мотивів навчання”. - Полтава: УМСА. - 1998.- С. 26-28.

16. Глоба О.В., Іщенко В.Л., Пушкар В.І. Навчальний словотворчий словник як засіб розвитку пізнавальної діяльності студентів // Матеріали наукової конференції за результатами досліджень професорсько-викладацького складу, аспірантів та студентів Полтавського кооперативного ін-ту за 1996 - 1998. - Полтава: ПКІ. - 1999. - С. 152-154.

17. Hloba O.V. The Stuctural Analysis of Word-families // Матеріали ІІІ міжнародної конференції “Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної”. - Полтава: УМСА. - 2000. - С. 45-46.

АНОТАЦІЇ

Глоба О.В. Принципи утворення навчальних словотворчих термінологічних словників (на матеріалі англійської економічної термінолексики). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова, Одеса, 2002.

Дисертацію присвячено дослідженню семантичних, словотворчих, граматичних, функціональних особливостей семантико-словотвірних термінологічних гнізд, аналізу різних видів лексикографічних довідників з метою визначення кращих засобів репрезентації семантико-словотворчих властивостей термінологічних гнізд у словнику.

Визначено взаємозв'язок між ативністю твірних слів та їх генезисом і лексико-граматичним класом. Встановлені основні формули валентності гнізд для економічної термінолексики англійської мови. Досліджені словотворчі, семантичні особливості похідних слів - членів гнізд. Усі гнізда, що розглядалися у роботі, систематизовані за семантичною природою на два типи: гомогенні та гетерогенні.

Розроблені макро-, мікро- та медіоструктури навчального словотворчого термінологічного словника з урахуванням семантичних, словотворчих особливостей семантико-словотвірних термінологічних гнізд на базі англійської економічної термінолексики.

Ключові слова: термін, семантико-словотвірне термінологічне гніздо, вихідна твірна основа, твірна основа, вихідне твірне слово, твірне слово, похідна основа, похідне слово, гомогенне гніздо, гетерогенне гніздо, макроструктура, мікроструктура, медіоструктура.

Глоба Е.В. Принципы создания учебных словообразовательных терминологических словарей (на материале английской экономической терминолексики). - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04. - германские языки. - Одесский национальный университет им. И.И.Мечникова, Одесса, 2002.