Одиничне та особливе в лексико-семантичних групах на позначення кольору в сучасній російській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК: 808.2 - 541.2:801.3

ОДИНИЧНЕ ТА ОСОБЛИВЕ В ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИХ ГРУПАХ НА ПОЗНАЧЕННЯ КОЛЬОРУ В СУЧАСНІЙ РОСІЙСЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.02 - російська мова

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

ІВАНЕНКО СТАНІСЛАВ ВАЛЕНТИНОВИЧ

Дніпропетровськ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі російської мови Запорізького державного університету.

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Кондратьєва Галина Миколаївна, Запорізький державний університет, професор кафедри російської мови.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Столярова Любов Прохорівна, Дніпропетровський національний університет, завідувач кафедри лінгвістичної підготовки іноземців;

кандидат філологічних наук, доцент Зірка Віра Василівна, Дніпропетровське відділення Центру наукових досліджень і викладання іноземних мов НАН України, завідувач кафедри іноземних мов.

Провідна установа - Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди, кафедра російської мови.

Захист відбудеться “24” травня 2001 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.05 у Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49025, м.Дніпропетровськ, пр-т Гагаріна, 72, філологічний факультет, ауд. 804.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49025, м.Дніпропетровськ, пров. Науковий,13.

Автореферат розісланий “24”квітня 2001 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат філологічних наук, доцентМ.С. Ковальчук

АНОТАЦІЯ

Іваненко С.В. Одиничне та особливе в лексико-семантичних групах на позначення кольору в сучасній російській мові. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.02 - російська мова. - Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2001.

Дисертація присвячена дослідженню лінгвофілософських категорій одиничного та особливого у групі лексем на позначення кольору в сучасній російській мові. Дослідження висвітлює тлумачення позначення кольору, філософську та лінгвістичну трактовку одиничного та особливого, характеризує лексико-семантичні групи лексем на позначення кольору за приналежністю до частин мови. У лексико-семантичних групах прикметників, іменників і дієслів виділяються підгрупи лексем, які є формами вираження лінгвофілософських категорій одиничного та особливого. Лексеми зазначених підгруп, які актуалізують семи “конкретність”, “відомість”, “типовість”, “одиничність”, характерні для категорії одиничного і є найбільш численними. Розкривається використання лексем на позначення кольору в “логіко-семантичному пропозитиві (ЛСП) вищого рівня”. Лексеми на позначення кольору, які є формами вираження категорії одиничного, широко використовуються авторами під час опису живої і неживої природи, рослинного і тваринного світу, портретів людей. Лексеми на позначення кольору як форми вираження категорії особливого, які є одним з основних засобів метафоризації, формують і дозволяють краще усвідомити глибинну семантику художнього твору.

Ключові слова: лексема, позначення кольору, одиничне, особливе, категорія, логіко-семантичний пропозитив вищого рівня, лексико-семантична група, сема, актуалізація, колір.

AHHOTАЦИЯ

Иваненко С.В. Единичное и особенное в лексико-семантических группах цветообозначения в современном русском языке. Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 - русский язык. - Днепропетровский национальный университет, Днепропетровск, 2001.

Диссертация посвящена исследованию лингвофилософских категорий единичного и особенного в группе лексем цветообозначения в русском языке. Характеризуются лексико-семантические группы цветообозначения по частеречной принадлежности как формы выражения указанных категорий, раскрывается использование лексем цветообозначения в “логико-семантическом пропозитиве (ЛСП) высшего уровня”.

Формы выражения категории единичного представлены в лексико-семантической группе имён прилагательных лексемами, характеризующими основные цвета и оттенки цветов спектра и указывающими на степень насыщенности, яркости, чистоты цвета или оттенка, а также лексемы, актуализирующие семы “монохроматический” или “ахроматический”, “цвет в небольшом количестве”, “имеющий оттенок цвета”. Сема “полихроматический” актуализируется как простыми, так и сложными прилагательными. Отдельные подгруппы представляют лексемы, актуализирующие семы “одноцветный”, “двухцветный”, “многоцветный”.

Формы выражения категории единичного в лексико-семантической группе существительных представлены такими подгруппами: названия определённого цвета, цветового тона, оттенка, окраски чего-либо, красок и красителей, драгоценных камней, минералов, горных пород, металлов, веществ, сплавов, искусственных соединений, жидкостей, почв, растений, плодов, ягод, животных, птиц, рыб, насекомых, явлений или состояний природы, заболеваний и их симптомов, портретных данных человека, его физического и психического состояния.

Формы выражения категории единичного представлены также в лексико-семантической группе глаголов цветообозначения. Здесь выделяются глаголы, в которых актуализируются семы “выделяться /выделиться, виднеться, показаться определённым цветом”, “приобретать /приобрести определённую окраску, становиться/ стать определённого цвета”, “окрашивать/ окрашиваться в какой-либо цвет, делать какого-либо цвета”; глаголы, дающие оценку цвету; глаголы указывающие на изменение внешности человека и другие подгруппы.

К формам выражения категории особенного в лексико-семантических группах относятся лексемы, употребляемые в переносном значении, имеющие исключительно оценочное значение, окказионализмы, неологизмы, лексемы, получившие новое значение и являющиеся жаргонизмами. В лексико-семантической группе прилагательных цветообозначения это лексемы, которые характеризуют портретные данные человека, оценивая их и актуализируя сему “цвет”; лексемы, указывающие на состояние человека, передающееся во взгляде, в глазах; лексемы, характеризующие особенности личности человека; лексемы, оценивающие жизненный опыт человека, обусловленный возрастом.

Среди существительных цветообозначения, являющихся формами выражения категории особенного, выделяются такие подгруппы: названия драгоценных камней, минералов и т.п., которые употребляются в переносном значении для обозначения лиц; индивидуально-авторские образования, указывающие на наличие нескольких цветов; названия цвета как обобщённо-отвлечённого понятия, когда они входят в состав метафорического выражения.

К формам выражения категории особенного в группе глаголов относятся лексемы, указывающие на эмоциональное или физическое состояние человека, сопровождаемое изменением его внешнего вида; лексемы, которые указывают на возрастные изменения внешности человека; лексемы, подчёркивающие моральное состояние человека.

Лексико-семантические группы лексем цветообозначения широко используются в текстах художественных произведений, являясь формами выражения категории единичного и особенного при описания живой и неживой природы, животного и растительного мира, человека.

Лексемы цветообозначения и именные словосочетания метафорического характера, содержащие данные лексемы, которые являются формами выражения категории особенного, служат средством толкования топиков при телеологическом истолковании текста. Лингвофилософская категория особенного не только в русском, но и в украинском, а также английском языках имеет специфические формы своего выражения на уровне ЛСП и является одним из основных средств метафоризации, позволяет актуализировать и лучше понять глубинную семантику текста.

Ключевые слова: лексема, цветообозначение, единичное, особенное, категория, логико-семантический пропозитив высшего уровня, лексико-семантическая группа, сема, актуализация, цвет.

ANNOTATION

Ivanenko S.V. The Single and the Special in lexico-semantic groups of colour denotation in modern Russian. Manuscript.

Dissertation for Candidate of Philology Degree. Speciality 10.02.02. - The Russian Language. - Dnepropetrovsk National University, Dnepropetrovsk, 2001.

The dissertation is dedicated to research of lingua-philosophical categories of the Single and the Special in modern Russian colour terms. Linguistic interpretation of colour terms is researched. Philosophical and linguistic interpretation of the categories of the Single and the Special is given. Part-of-speech characterization of colour terms is also analized. In the lexico-semantic groups of adjectives, nouns and verbs the lingua-philosophical categories of the Single and the Special are represented in different subgroups. The semantic structure of these most numerous lexemes incorporates the semes of “concreteness”, “familiarity”, “typicality” and “singleness” which are characteristic for the category of the Single.The use of colour terms in “logical-semantic logeme (LSL) of the highest level” is subjected to analysis. Colour-denouting lexemes representing forms of the categories of the Single and the Special are widely used in fiction as constituents of a literary image. These lexemes are used in description of nature, animal and vegetable world, peculiarities of human appearance. Colour-denoting lexemes as the forms of the category of the Special are one of the most important mean of metaphorization. They form deep-level semantic of the text and permit to understand it.

Key words: lexeme, colour denoting, Single, Special, category, logical-semantic logeme of the highest level, lexico-semantic group, seme, colour.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Колір як явище в живій і неживій природі проявляється досить широко, і це знаходить відображення в мові і мовленні. Лінгвофілософський підхід до характеристики лексем на позначення кольору спонукає виділяти форми вираження структурно-семантичних категорій з семантичною домінантою одиничного та особливого. Розгляд лексем на позначення кольору як форм вираження категорії одиничного та особливого дозволяє розрізняти більш точно семантичні відтінки слів, які аналізуються, виявляти їх специфіку в семантичному і функціональному аспектах.

Дослідження узгоджується з напрямком і планами кафедри російської мови та факультету іноземних мов Запорізького державного університету, де вивченню лексики надається значна увага, оскільки важливим елементом мови є слово.

Об'єкт дослідження - лексеми сучасної російської мови, які характеризують колір.

Предмет дослідження - лексеми на позначення кольору в сучасній російській мові як форми вираження лінгвофілософських категорій одиничного та особливого.

Метою дослідження є вивчення форм і семантики структурно-семантичних категорій одиничного та особливого у групі лексем на позначення кольору в сучасній російській мові.

Для досягнення зазначеної мети вирішуються такі основні завдання:

1) розглянути проблему позначення кольору, суть філософських категорій одиничне і особливе, їх зв'язок із загальним у пізнанні;

2) з'ясувати закони лінгвофілософського напрямку, природу лінгвофілософських категорій одиничного та особливого, місце цих категорій у “блоковій системі структурно-семантичних категорій з семантичною домінантою”.

3) виявити склад лексем із семою “колір” у сучасній російській мові;

4) здійснити аналіз семантичної структури лексем на позначення кольору;

5) визначити лексико-семантичні групи на позначення кольору, які є формами вираження лінгвофілософських категорій одиничного та особливого;

6) простежити специфіку функціонування лексем на позначення кольору як форм вираження лінгвофілософських категорій одиничного та особливого в художньому тексті.

Для виконання поставлених завдань використовуються такі методи: описовий метод, метод зіставлення, статистичний метод, компонентний аналіз при дослідженні семантики та семантичної структури категорій одиничного і особливого.

Наукова новизна отриманих результатів проявляється в лінгвофілософському аспекті дослідження лексем на позначення кольору, що дозволяє виявити форми вираження лінгвофілософських категорій одиничного та особливого в позначенні кольору; дослідженням охоплюються не тільки прикметники, але й іменники, дієслова; характеризується функціонування форм вираження категорій одиничного та особливого в художньому тексті.

Теоретичне значення дослідження визначається тим, що лінгвофілософський аспект передбачає функціонування лексем на позначення кольору як форм вираження лінгвофілософських категорій одиничного та особливого. Дослідження показує, як інтенсивно розширюється лексичне значення слів на позначення кольору, і це проявляється в особливому використанні лексем, що свідчить про варіативність сприйняття людиною навколишнього світу і відображення його у слові.

Практичне значення дослідження зумовлюється тим, що здобуті результати можуть знайти використання при читанні спецкурсів у вузі, а також при навчанні іноземним мовам із застосуванням методів зіставлення. Зібрані матеріали можуть бути використані для створення словників на позначення кольору. Разом з тим висновки являють інтерес і для методики навчання рідної та іноземних мов, для аналізу художніх творів, а також для укладачів навчальних посібників.

Апробація результатів дослідження здійснена шляхом участі в конференціях: регіональній 24-26 березня 1993 року (Запоріжжя); Міжнародній 15-17 травня 1995 року (Запоріжжя); присвяченій пам'яті професора С.П. Самійленка (грудень 1996 року); 7-ій Міжнародній “Мова і культура” 23-27 червня 1998 року (Київ); 8-ій Міжнародній “Мова і культура” 22-27 червня 1999 року (Київ); 9-ій Міжнародній “Мова і культура” 27-30 червня 2000 року (Київ), а також у підсумкових наукових конференціях викладачів і студентів ЗДУ 1996-2000 років.

Особистий внесок здобувача. У дослідженні лексеми на позначення кольору вперше розглядаються в лінгвофілософському аспекті і кваліфікуються як форми вираження структурно-семантичних категорій з семантичною домінантою одиничного та особливого, характеризуються в функціональному аспекті, визначається роль лексем на позначення кольору в розумінні глибинної семантики художнього твору.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури (276 найменувань- у тому числі 38 лексикографічних джерел, які подано і окремим переліком), списку ілюстративного матеріалу - 14 творів-оригіналів та їх перекладів 8 авторів. Аналізом охоплено понад 2500 лексем сучасної російської мови. До аналізу залучені в оригіналі тексти художніх творів російських, українських, англійських та американських письменників, а також переклади їх. Основний зміст викладено на 157 сторінках, загальний обсяг - 189 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обґрунтовується актуальність дослідження, визначається об'єкт, предмет, мета, завдання та методи дослідження, з'ясовується наукова новизна, теоретичне і практичне значення, подаються відомості про апробацію дослідження, окреслюється особистий внесок здобувача, характеризується структура і обсяг роботи.

Перший розділ “Проблема одиничного та особливого у групі лексем на позначення кольору” складається із двох підрозділів.

У першому підрозділі “Лінгвістичне тлумачення проблеми позначення кольору” підкреслюється, що В.В.Виноградов, виділяючи прикметники на позначення кольору, відзначає, що такі слова в мовленні дають якісну оцінку предметам, а якісне значення в багатьох похідних є вторинним. У плані історико-етимологічному оцінює позначення кольору Г.Герне, семантичне поле позначення кольору в російській та болгарській мовах здійснює П.Хілл. Семантико-стилістичну оцінку прикметникам, що позначають колір у творах К.Паустовського, подає І.С.Куликова. Групу незмінюваних прикметників, що позначають колір, характеризує О.І.Молотков. Аналізуючи прикметники на позначення кольору в російській мові 17-19 століть, Л.М. Грановська виділяє більш як чотириста лексем. Слова на позначення кольору 15-16 століть досліджує М.А.Суровцева. Прикметники, які позначають колір і пережили певні зміни, вивчає Н.Б.Бахіліна. Вчений розглядає історію окремих кольоропозначень, а більш детально історію таких лексем, як красный, синий, коричневый, оранжевый, фиолетовый. Лексико-семантичну систему на позначення кольорів у сучасній українській мові подає О.Н.Дзівак. Лінгвістичне тлумачення проблеми позначення кольору дають також А.Н. Шрамм, Ж.П. Соколовська, М.А. Кащеева і І.П. Устінова, В.В. Бурлакова, Р.В. Алімпієва, Р.В. Фрумкіна, П.Р. Ібадлаєв, Н.Н. Нічик, Г.І. Іванова-Лук'янова, І.М. Бабій, О.В. Васильєва, Л.А. Суббота, А.Артемова, О.Леонович, Г.Томахін.

Оцінюються праці з питань позначення кольору в різних мовах і таких лінгвістів, як Дж.Ліч (G.Leech), Р.Кемпсон (R.Kempson), А.Майерц (A.Maerz), М.Р.Пауль (M.Rea Paul), Б.Берлін (B.Berlin), і П.Кей (P.Kay), П.Слоун (P.Sloane), Ч.Ландесмен (Ch.Landesman), М.Дж.Паррамон (M.J.Parramon), Ф.Б.Сміт (F.B.Smithe), Л.Маффі (L.Maffi) і К.Л.Хардін (C.L.Hardin).

Другий підрозділ -“Філософська і лінгвофілософська трактовки категорій одиничного та особливого”.

У першому пункті цього підрозділу “Одиничне та особливе як філософські категорії” розглядаються категорії одиничного та особливого на основі зіставлення цих категорій із загальним, при цьому враховуються погляди таких філософів, як А.П.Шептулін, Е.Д.Клементьєв, В.П.Степанов, Б.С.Сладков, А.Г.Спіркін. Одиничне - категорія, яка виражає відокремленість, дискретність, відмежування одного від іншого у просторі й часі речей та подій, властиві цим речам і подіям неповторні особливості, які складають їх унікальну якісну і кількісну визначеність. Особливе є другою категорією, яка виражає реальне як ціле в єдності та у співвідношенні його протилежностей - одиничного та загального.

У другому пункті “Взаємозв'язок одиничного та особливого із загальним у пізнанні” з'ясовується, що пізнання починається з одиничного, йде через рух від одного до багатьох, а від багатьох до єдності, переходить внаслідок встановлення різниці та тотожності до загального. Категорії одиничне та особливе мають певне відношення до загального, і їх взаємозв'язок чітко проявляється в пізнанні.

У третьому пункті “Одиничне та особливе як лінгвофілософські категорії” стверджується, що категорії одиничного та особливого проявляються і в мові. Лінгвофілософський напрямок виникає на основі фундаментальних праць В.В. Бабайцевої. Наукові роботи Г.М.Кондратьєвої сприяють утвердженню категорій одиничного та особливого як лінгвофілософських. Г.М.Кондратьєва підкреслює, що “категорія одиничного є структурно-семантичною категорією з семантичною домінантою, яка включає семи “конкретність”, “типовість” і має багаторівневі мовні засоби вираження”, а “категорія особливого є структурно-семантичною з семантичною домінантою, яка відображає нетипове, унікальне явище і має мовні засоби вираження”.

Лексеми російської мови (золото, золотой, золотистый, золотеть, золотить, золотиться, серебро, серебряный, серебристый, серебрить, серебриться) порівнються з українськими (золото, золотавий, золотий, золотистий, золотавитися, золотитися, золотіти, золотити, срібло, срібний, сріблистий, сріблястий, сріблити, сріблитися) та англійськими (gild, gilt, gilded, gold, golden, silver, silvery, silver). Аналіз цього свідчить про те, що такі лексеми використовуються для позначення кольору, а категорія особливого чітко усвідомлюється на фоні одиничного, оскільки в цих двох категоріях є не тільки загальне в семантичній структурі, але й різне, що криється в семі “унікальне”. Зазнаючи процесу метафоризації, розглянуті лексеми стають формами вираження категорії особливого.

Другий розділ “Форми вираження категорій одиничного та особливого в лексико-семантичних групах лексем на позначення кольору” складається із трьох підрозділів. лінгвофілософський семантичний лексема

У першому підрозділі “Одиничне та особливе в лексико-семантичних групах прикметників на позначення кольору” стверджується, що серед прикметників на основі враховування семантики одиничного виділяються підрупи, які актуалізують семи “монохроматичний” (monochromatic), “поліхроматичний” (polychromatic), “ахроматичний” (achromatic). Лексеми названих підгруп включають у свою семантичну структуру семи “конкретність”, “відомість”, “типовість”, “одиничність”. Серед цих слів одні прикметники оцінюють колір; інші називають колір і вказують на зв'язок його з певним предметом; треті дають оцінку кольору; четверті характеризують прояв кольору в дії, а п'яті являють собою форми вираження категорії особливого, тому що в семантичну структуру прикметників входять і семи емоціонально-оцінного характеру.

Сема “монохроматичний” актуалізується багатьма прикметниками, які є формами вираження категорії одиничного і називають основні кольори та відтінки кольорів спектра, а також показують ступінь насиченості, яскравості, чистоти кольору або відтінку.

Категорія одиничного на лексичному рівні може виконувати систематизуючу функцію, актуалізуючи семи “одиничність” і “типовість”. Наприклад, для кожного із семи кольорів спектра в російській мові використовується сім прикметників: красный, оранжевый, жёлтый, зелёный, голубой, синий, фиолетовый. Кожна із цих лексем має інші варіанти слів, одні з яких підкреслюють подібність до якогось натурального предмета, його кольору, інші називають меншу або більшу ступінь насиченості в порівнянні з основним кольором, а також на чистоту та світлість тону, його яскравість: красный - рдяный, рубиновый; оранжевый - абрикосовый, мандаринный; жёлтый - желточный, хромовый; зелёный - травянистый, травяной; голубой - лазоревый, лазурный; синий - индиговый, сапфирный; фиолетовый - аметистовый, свекольный. Окрему підгрупу являють прикметники, які актуалізують семи “монохроматичний” або “ахроматичний”, “колір у невеликій кількості”, “такий, що має відтінок кольору”: голубоватый, беловатый. Сема “поліхроматичний” актуалізується як простими, так і складними прикметниками, які називають відтінки кольору або змішування кольорів. Одні з цих прикметників характеризують “відтінок кольору + іншій колір ”, інші - “колір + іншій колір”, а треті - “більше двох кольорів або відтінків”. Перші являють собою прості слова: аквамариновый, аметистовый, кирпичный. Друга підгрупа лексем, актуалізуючи сему “відтінок + другий колір”, являє собою складні прикметники, де перша частина характерезує названий нею відтінок: изголуба-синий, изжелта-зелёный. “Ахроматичну” сему являють прикметники белый, серый, чёрный та багато інших. Окрему групу становлять прикметники, які оцінюють колір, одні з них актуалізують сему “одноколірний”, інші “двокольоровий”, треті вказують на більшу кількість кольорів, четверті актуалізують сему “багатоколірний”: одноцветный, двукрасочный, трёхкрасочный, пёстрый. Своєрідна група прикметників, які вказують не тільки на певний колір, але й на зв'язок із тим чи іншим предметом. Першим компонентом тут є основи таких прикметників, як белый, голубой, жёлтый, красный: белобокий, голубоглазый, желтолицый, красноносый. Численну групу являють прикметники, які, характеризуючи колір, дають йому певну оцінку: изумительный, чудный. Необхідно виділити групи оцінних прикметників, які є “модифікаторами кольорових відтінків”. Дві групи таких прикметників характеризують хроматичні та ахроматичні відтінки з точки зору їх “ясності” і “темності” тону, а дві інші - називають хроматичні відтінки з точки зору їх “насиченості”: тусклый; тёмный; густой; мягкий.

Серед прикметників, у яких сема “колір”гаситься, виділяється 13 груп.

1) Лексеми, які позначають належність людини до певної соціальної групи: белогвардейский, красноармейский.

2) Лексеми, які характеризують предмети ( об'єкти ) за належністю до певної групи: краснознамённый, краснокрылый.

3) Лексеми, які вказують на стан людини за поглядом, обличчям, очима: огненный, оловянный, лучезарный.

4) Лексеми, які називають обставини, ситуації часового характеру: золотой, чёрный.

5) Лексеми, які оцінюють настрій людини, її стан: радужный, розовый, чёрный.

6) Лексеми, які дають оцінку спогадам, враженням: бледный.

7) Лексема, яка характеризує сприйняття: туманный.

8) Лексеми, які оцінюють перспективи на майбутнє: лучезарный, мрачный.

9) Лексеми, які оцінюють мову, мовлення людини: живописный, едкий, серый.

10) Лексеми, які характеризують особливості людини: жёлтый, колоритный, серый.

11) Лексеми, які оцінюють життєвий досвід людини, зумовлений віком: желторотый, зелёный.

12) Лексема, яка дає оцінку способу життя людини: серый.

13) Лексеми, які вказують на ступінь завершеності роботи: беловой, черновой.

Причому лексеми 3-12 груп використовуються в переносному значенні. Систематизуюча функція категорії одиничного має рівневий прояв: перший рівень - сім кольорів спектра, яким відповідають сім прикметників; другий рівень - це використання слів, одні з яких підкреслюють подібність до якого-небудь натурального предмета, а інші вказують на інтенсивність проявлення кольору.

До форм категорії особливого відносяться такі групи прикметників. Одні називають портретні дані людини, оцінюючи їх, актуалізують сему “колір”: жемчужный (напоминающий жемчуг своим видом, блеском, белизной); мраморный (белый, гладкий как мрамор - о коже, цвете лица); пергаментный (напоминающий по виду пергамент, желтоватый, поблекший - о лице, коже). Другі дають оцінку кольору і при цьому актуалізують конотативну сему: божественный - вища ступінь якості; классный -вища ступінь оцінки. Треті називають кольорові відтінки: жгучий - максимальна ступінь виявлення кольору. Четверті вказують на стан людини, враховуючи її погляд, вираз очей: оловянный (тусклый, ничего не выражающий - оловянные глаза). П'яті називають обставини, ситуації тимчасового характеру: сумеречный (перен. неясный, неопределённый - сумеречный отрезок жизни). Шості оцінюють настрій людини, її стан: розовый (перен. неомрачённый отрицательными предчувствиями - розовые мечты). Сьомі характеризують особу людини: колоритный (перен. своеобразный, яркий - колоритная фигура). Восьмі оцінюють життєвий досвід людини, зумовлений віком: желторотый (перен. молодой, неопытный в жизни - желторотый юнец).

Серед прикметників-неологізмів виділяється п'ять підгруп. Одні з них актуалізують сему “ахроматичний”: гранитносерый (серого цвета, цвета гранита). Другі - сему “монохроматичний”: синекобальтовый (тёмно-синего цвета). Треті - сему “поліхроматичний”, вказуючи на певне поєднання кольорів: умбристый (цвета умбры, тёмный зеленовато-коричневой окраски). Четверті - сему “поліхроматичний”, але без зазначення на конкретний колір: многооттеночный (имеющий большое количество оттенков). П'яті оцінюють колір: блондорановый (в сочетании “блондорановая мымра”, о женщине, волосы которой, обработаны блондораном, химическая блондинка).

Оказіоналізми актуалізують сему “колір” і оцінюють зв'язок із кольором якого-небудь предмета. З одного боку, це монохроматичний колір: рябиново-красный; а з іншого - “ахроматичний”: грифельно-серый, фарфорово-белый.

Чистоту, яскравість, насиченість тону підкреслюють такі прикметники: восполённо-красный, пронзительно-жёлтый.

Відтінки хроматичного кольору характеризують такі прикметники: желтовато-расплывчатый, лучисто-зелёный, прозрачно-бирюзовый.

Серед складних прикметників, які називають певний колір і зв'язок його з яким-небудь предметом, виокремлюються, по-перше, монохроматичні: желтомясый; по-друге, ахроматичні: белоберёзовый; по-третє, поліхроматичні: меднобокий, рыжелисий (“от крутоярья, исполосанного рыжелисьими хвостами - осыпями песков, ...”).

Актуалізують сему “ахроматичний” і такі складні прикметники: белокрепкий, мягко-серый, пепельно-седоватый.

Називаючи відтінки ахроматичного кольору, складні прикметники, з одного боку, відзначають сполучення ахроматичного і монохроматичного кольорів: бело-синеватый, серо-желтоватый; а з іншого - характеризують сполучення ахроматичних кольорів (відтінків) або відтінок ахроматичного кольору: бело-чёрный.

Виражаючи сему “поліхроматичний”, складні прикметники одночасно актуалізують сему “монохроматичний колір + другий монохроматичий колір/відтінок”: вишнёво-бурый, голубо-алый.

Без указівки на колір або його відтінки актуалізують сему “поліхроматичний” прикметники, які називають своїм складом більше двох кольорів: красно-бело-зелёно-красный, красно-сине-зелёный.

Оцінюють певним чином колір і такі складні прикметники: глянцево-бледный, струисто-светлый.

Нові фразеологізми, у складі яких є прикметники на позначення кольору, характеризуються тим, що сема “колір” у них гаситься: жёлтый кекс (так называют урановый концентрат), розовая жатва (о сборе лепестков розы на плантациях).

У другому підрозділі “Одиничне та особливе в лексико-семантичних групах іменників на позначення кольору” визначається, що не лише прикметники, але й іменники можуть актуалізувати семи “монохроматичний”,“поліхроматичний”,“ахроматичний”; підкреслюється, що аналогічне спостерігається і в українській та англійській мовах.

Виділяється вісімнадцять груп іменників з семантикою одиничності, які називають таке.

1) Певний колір: багрец, белизна, голубизна, желтизна, зеленца.

2) Два і більше кольорів: двухцветность, многокрасочность.

3) Фарбу: желть, зелень, индиго, кармин, лазурь, пурпур, синь.

4) Дії на зміну кольору: беление, забелка, закрашивание.

5) Втрату кольору: затемнение, линька, линяние.

6) Нальоти на предметах: зелень, патина, ржавчина, сажа.

7) Дорогоцінні камені: аквамарин, александрит, аметист.

8) Грунти: бурозём, краснозём, серозём, чернозём.

9) Рослини, плоди, ягоди: апельсин, голубика, голубица, зелень.

10) Тварини, птахи, риби, комахи: белоглазка, беляк, заленушка.

11) Продукти харчування, напої: бордо, забелка, зелень, рябиновка.

12) Тканини, вироби з них, хутро: багряница, блонд, кармазин.

13) Явища природи: беляк, зарево, заря, кипень, чернотроп.

14) Поняття образотворчої діяльності: колорит, контраст, оттенок.

15) Ступінь поширення променевої енергії:отблеск, проблеск, сияние.

16) Оцінку при позначенні кольору: бледность, едкость, сочность .

17) Хвороби та їх симптоми, портретні дані: брюнет, желтуха.

18) Расову приналежність людини: белый, краснокожий, метис.

Виокреслюється вісім груп іменників, у яких сема “колір” гаситься і які називають: 1)осіб за характером їх діяльності: белодеревец, белошвейка; 2) осіб певної соціальної групи, організації: белогвардеец; 3)людей з певною оцінкою: белобилетник, белоподкладочник; 4)процеси, дії: краска, посинение, цвет; 5)природні явища: беляк, румянец, чернотроп; 6) райони, зони и т.п.: белильня, светлица, темница; 7) грошові знаки: серебрушка, серебряник; 8) різні предмети, явища: беловик, желтяк.

Характеризуються групи лексем, які виражають особливе і в семантичній структурі яких є емоційно-оцінні семи. Такі лексеми вживаються в переносному значенні, метафоричному. Одні з них використовуються для назви осіб: жемчужина, жемчужинка; рыжичек, рябинка; светлячок, попугай. Інші є індивідуально-авторськими утвореннями: зелёно-чёрность, синь-туман. Треті називають колір як узагальнено-абстрактне поняття, коли вони входять у склад метафоричного вислову: багровость, голубизна. Четверті вказують на симптоми, портретні дані, оцінюють стан людини: голубоволосые, жёлчность. П'яті - це індивідуально-авторське сприйняття кольорових відтінків: засинь, синевица. Шості - іменники, які втратили семантику позначення кольору і використовуються в переносному значенні: едкость, пятно, чернота. Сьомі отримали нове значення і є жаргонізмами: краснуха (о дипломе с отличием).

У третьому підрозділі “Одиничне та особливе в лексико-семантичних групах дієслів на позначення кольору” аналізуються дієслова, серед яких одні можуть характеризувати монохроматичні кольори, другі - ахроматичні, треті - поліхроматичні.

У числі форми вираження категорії одиничного виокремлюються дванадцять груп дієслів із такими значеннями.

1) Виднітися певним кольором: алеть, багрянеть, голубеть.

2) Набиратися певного забарвлення: багроветь, голубеть, желтеть.

3)Забарвлювати/забарвлюватися: багрянить, выжелтить, высинить.

4) Змінювати колір без вказівки на конкретний колір: перекрасить, подкрасить; з указівкою на певний колір: засинивать, пересинивать.

5) Оцінювати колір: выделяться, гармонировать, сочетаться.

6) Характеризувати зміну зовнішнього вигляду людини: белиться, выкраситься.

7) Називати дії образотворчої діяльності: выкрасить, высветлить.

8) Почорнішати кольором: закоптиться, изгрязнить.

9) Змінитися кольором, втратити яскравість: блекнуть, выгореть.

10) Додати предметам блиску: амальгамировать, глянцевать.

11) Проявити променисту енергію: блеснуть, засверкать.

12) Обмежити надходження світла: затемнить, потухать.

Для розмовного мовлення характерні вісім підгруп дієслів з такими значеннями.

1) Змінити зовнішність людини: намазать, разрумянить.

2) Виділятися/виділитися певним кольором: запестреться, синеться.

3) Набувати / надбати певного кольору: подсиниться, сизеть.

4)Забруднити/забруднитися: выжелтиться, зазеленить, иссиниться.

5) Покрасити / покраситися в певний колір: насинить, вычернить.

6)Надмірно покрасити в який-небудь колір: засинить, пережелтить.

7) Покриватися / покритися чим-небудь, набути тим самим певного кольору: закоптеть, замелить, зацветать, пятниться.

8) Пов'язані з художньою діяльністю дії: зарисовать, намалевать, разукрасить, разукрашивать, расцветить.

Виділяється група дієслів, у яких сема “колір” гаситься: пятнать (разг. попадать в кого-либо мячом или дотрагиваться до кого-либо, играя в пятнашки).

Описуються дев'ять лексико-семантичних груп дієслів, які являють собою форми вираження категорії особливого і характеризують таке.

1) Емоційний або фізичний стан людини, зміну його зовнішнього вигляду. Користуючись шкалою перехідності В.В. Бабайцевої, дієслова такої групи можна розташувати за ступенем інтенсивності прояву почуття:

А - зарозоветь (начало процесса);

А1 - розоветь (процесс);

А2 - порозоветь (результат);

Аб - обрумянивать (процесс);

Аб1 - обрумяниваться (процесс);

Аб2 - обрумяниться (результат);

Аб3 - румянить (процесс);

Аб4 - порумянить, порумяниться (результат);

Аб5 - разрумянить, разрумяниться (результат);

Аб6 - зардеть (начало процесса);

Аб7 - зардеться (результат);

АБ - закраснеть, закраснеться (начало процесса);

АБ1 - краснеть (процесс);

АБ2 - покраснеть (результат);

АБ3 - раскраснеться (результат);

АБ4 - пораскраснеться (результат);

АБ5 - краснеть до корней волос / до ушей (сильно краснеть);

аБ - загореться (начало процесса);

аБ1 - гореть (процесс);

Б - запылать (начало процесса);

Б1 - пылать (процесс);

Б2 - воспылать (результат).

2) Моральний стан людини: загрязниться, испачкаться, очерниться.

3) Зміну кольору, втрату яскравості: бледнеть, выцвести, жухнуть.

4) Прояв променевої енергії, причім одні актуалізують сему виділятися: блеснуть, искриться; другі характеризують психічний стан людини: загореться, запылать; треті підкреслюють сему виявлятися: засиять, сверкнуть.

5) Обмеження в надходженні променистої енергії, причім одні лексеми вказують на зміни психічного і фізичного стану людини: затемнять, затуманить, омрачать; другі актуалізують сему “робити сумним”: омрачаться, помрачнеть, почернеть; треті увиразнюють сему “перевершити своїми якостями”: заслонить, затемнить, затмить.

6) Вікові зміни зовнішності людини: побелеть, сиветь, убелить.

7)Актуалізують індивідуально-авторську сему “виділятися”: забронзоветь, изумрудиться, коричневеть, ржаветь (нов.знач. виднеться, о чём-либо ржавого, красно-бурого цвета - “ржавели болота”).

8) Також актуалізують індивидуально-авторську сему “забарвлюватися”: краснить (делать красным - “краснит закат реки извивы”); присеребрить (сделать цвета серебра, блестяще-белым - “белёсые, чуть присеребрённые холмы”).

9) Різні дії для досягнення певної мети: затемнить, лакировать (зауважимо, що ці лексеми втрачають семантику на позначення кольору).

Лексико-семантичні групи дієслів на позначення кольору включають як форми категорії одиничного, яких, безумовно, більше тому, що актуалізується сема “типовість”, так і форми категорії особливого, яких, зрозуміло, значно менше, так як актуалізується сема “унікальність”.Наголошується на аналізі словників нового в російській лексиці і показується, що в окремих дієслів на позначення кольору з'являються нові значення, наприклад: засветиться (обнаружить, выявить себя); ржаветь (виднеться, то есть выделяться среди чего-либо, где-то). Зафіксовані нові слова з такими значеннями: бликовать ( создавать блики, световые пятна на тёмном ); забронзоветь (стать золотисто-коричневым ).

У третьому розділі “Лексико-семантична група лексем на позначення кольору в логіко-семантичному пропозитиві вищого рівня” характеризується використання лексем на позначення кольору в художніх текстах на основі аналізу творів російських, українських, англійських і американських письменників, їх оригіналів і перекладів на російську, українську та англійську мови ( О.Толстой, Д.Гранін, Дж.Голсуорсі, Л.Толстой, О.Гончар, С.Моем, Ф.Достоєвський, Е.Хемінгуей ).

Лексеми на позначення кольору, являючись формами вираження структурно-семантичних категорій одиничного та особливого, різноманітно подаються авторами в “логіко-семантичному пропозитиві (ЛСП) вищого рівня”.

На лексичному рівні категорія одиничного проявляється при виділенні лексем на позначення кольору, які сприймаються як одиничні, так як мають відому, конкретну, відокремлену семантику, яка властива одній певній лексемі. На основі цього можливо її подальше співставлення з іншими лексемами, а також включення її в текст. Семи “конкретність”, “відомість”, “типовість”, “одиничність” яскраво подаються в лексико-семантичній групі на позначення кольору і різноманітно використовуються в ЛСП вищого рівня. Письменники застосовують лексеми на позначення кольору при описі живої та неживої природи, тваринного і рослинного світу, портретних даних людини.

У дисертації наводяться приклади опису частин доби, неба, місяця, сонця, землі, води, рослинного і тваринного світу, явищ природи, портретних даних людини та інш.

Лексеми на позначення кольору як форми вираження лінгво-філософської категорії особливого в ЛСП вищого рівня використовуються авторами художніх творів при створенні кольорової символіки, при описі багатобарвності навколишнього для нас світу. Система структурно-семантичних категорій з семантичною домінантою, куди входить і категорія особливого, формує глибинну семантику художнього тексту.

Категорія особливого чітко усвідомлюється на фоні одиничного, так як у категорій особливого і одиничного є не лише загальне в семантичній структурі, але й різне, що дає сема “унікальність”. Описується специфіка використання лексем золотой, золотистый, серебристый; золото, серебро; золотить, золотиться, серебрить, серебриться, які залучають автори для позначення кольору: под золотыми облаками (Дж.Г.); солнечный луч, круглый, золотистый, как бамбук (Д.Г.); серебристый купол (Д.Г.); её волос, отливающих золотом при свете висячей лампы (Дж.Г.); холмы словно в серебре (Дж.Г.); верхушку, которого ещё золотило солнце (Дж.Г.); белые облака, как лебяжьи перья, золотились на солнце Дж.Г.); тучи бледнеют, серебряться (Д.Г.).

Лексеми золото, серебро; золотиться, серебриться в тексті художнього твору зазнають метафоризацію і тим самим стають формами вираження категорії особливого: увидел отливающие золотом бока рыбы (Э.Х.); тунец блеснул серебром на солнце (Э.Х.).

Наводяться факти індивідуально-авторського сприйняття багатоколірності світу, говориться про використання відносних прикметників, які залучаються для позначення кольору або його відтінків і які актуалізують сему “унікальність”, а також про використання складних лексем та лексичних комплексів на позначення кольору: из молочного тумана (Дж.Г.); месяц кровавый встал (А.Т.); на мраморном лбе её (Л.Т.); шевельнул ржавопроволочными усами (О.Г.); щёки цвета сливок (Дж.Г.); лицо тёмное, как серранский окорок (Э.Х.).

Висвітлюється принцип багатоярусної семантики, який дозволяє бачити суть, що лежить на поверхні тексту і маскує його глибинний зміст. Текст як ЛСП вищого рівня потребує певного складного тлумачення. Виділяється сім рівнів тлумачення тексту: граматичний, телеологічний, систематизуючий, філософський, прагматичний, історичний і семантичний. При телеологічному тлумаченні тексту, тобто при правильному розумінні суті і мети викладеного, необхідно дотримуватися правила топікалізації, що дозволяє правильно визначати тему і зміст повідомлення. Лексеми на позначення кольору можуть служити засобом тлумачення топіків. Проблемі топіка присвячують свої роботи У.Л.Чейф, Ч.Н. Лі та С.А. Томпсон, Э.Л. Кінен, М.Нунен, М.А. Хеллідей, Ф.Р. Палмер, Н.Дітмар. На рівні тексту правила топікалізації передбачають виділення топіка 1 і топіка 2, де топік 1 - тема повідомлення мікротексту, а топік 2 - основний предмет повідомлення макротексту. Порою лексеми на позначення кольору служать засобом тлумачення топіків. В оповіданні С.Моема “Рыжий” темою повідомлення, макротемою (топіком 1) є поняття, яке міститься в лексемі на позначення кольору рыжий, ремою зазначеної теми є опис його дій, думок, почуттів. Основним предметом повідомлення (топіком 2) в даному випадку є діади “Рыжий - Салли”, “Рыжий - Нейлсон”, “Нейлсон - Салли”, оскільки це форми подання категорії персональності оповідання, а в тексті найчастіше топік 1 і топік 2 показують персону. У самій назві цього художнього твору потенційно закладені семи “нетиповість”, “унікальність”, які характерні для категорії особливого, а специфіка семантики тексту заключається в її багатошаровості, в існуванні поверхневої та глибинної семантики.

На поверхневому рівні лексема рыжий називає людину, котра отримала це ім'я завдяки кольору волосся, яке було червоно-жовтим, вогненного кольору: “Рыжий был красавец хоть куда. Рыжим его прозвали за огненные волосы. Его кожа была ослепительно белая. Он был как чудесный цветок на диком растении, - счастливая прихоть Природы”. Але на глибинному рівні в лексемі на позначення кольору рыжий (red) актуалізуються семи “нетиповість”, “унікальність”, які є характерними для категорії особливого. Під час опису головного героя оповідання сема “колір” гаситься, і актуалізуються для характеристики цієї людини семи “безвідповідальна”,“розпутна”, “непостійна”,”ненадійна”, “марнотратна”, “жахлива”, “огидна”, “огидлива” (в англ. мові: of an extreme or profligate nature; syn. FLAGRANT, WANTON): ”он был очень полный; заплывшее жиром лицо, красное и всё в пятнах, щёки покрывала сеть фиолетовых жилок; глаза были налиты кровью; шея терялась в складках жира... Этот жиревший человек вызывал такое сильное отвращение”.

Висвітлюється ще й такий приклад використання лексем на позначення кольору як форми вираження категорії особливого в тексті художнього твору. В іменному словосполученні красная торпеда (одноіменна назва новели О.Гончара), де використовується лексема на позначення кольору красный актуалізуються семи “нетиповість”, “унікальність”, які характеризують категорію особливого. Це метафоричне висловлювання становиться референтним завдяки співвідношенню переносного значення з прямим: красная торпеда - відро червоного кольору на колодязі у степу, яке зробили із торпеди, що має конічну форму; торпеда - “самодвижущийся и самонаводящийся подводный снаряд сигарообразного вида, начинённый взрывчатым веществом; используется для поражения кораблей и транспортов противника, разрушения причалов, доков и др. с надводных кораблей, подводных лодок и самолётов”. Принцип багатоярусної семантики допомогає побачити нам скриту суть і глибинний зміст художнього тексту і його назви. Червона, конічної форми красная торпеда, яка нагадує собою серце, життєвоважливий орган, символізує собою джерело життя, а не засіб знищення самого дорогого, що нам дається. Червоний колір приваблює увагу людей до колодязя:

“... издалека краснеет на нём ведро странной конической формы. Ярко-красная точка, жаркий уголёк среди бесцветности, среди величавой безбрежности степных просторов. Издалека заметно оно в степи, цветком горит, невольно привлекая взгляды прохожих. Весь день пересохшие уста, мужские и женские, припадают к этой торпеде...Глаза режет ведро ярко-красной своей оболочкой, мокро сверкая на солнце. Молча пьют все ... на стальном тросе ярким жаром горит, пылает на всю степь красная, как сердце, торпеда”.

“... здалеку червоніє на ньому цебро дивної конічної форми. Яскраво-червона цятка, жарина якась серед безбарвності, серед величавої одноманітності степових просторів. Далеко видніє воно в степ, квіткою жевріє, мимоволі зупиняючи на собі око подорожнього... Протягом дня смаглі вуста, чоловічі й жіночі, припадають до цієї торпеди... Аж очі ріже цебро своєю яскраво-червоною оболонкою, мокро вилискуючи на сонці. Мовчки п'ють усі ... на сталевому тросі, яскраво жаріє, палає на весь степ червона, як серце, торпеда”.