Функціонально-семантичне поле починальності в німецькій мові у зіставленні з англійською мовою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький національний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Спеціальність 10.02.17 - Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

Функціонально-семантичне поле починальності в німецькій мові у зіставленні з англійською мовою

Воротнікова Інна Григорівна

Донецьк 2000

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі германської філології Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент О.С. Юханов, доцент кафедри германської філології Донецького національного університету

Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор А.М. Науменко, завідувач кафедри німецької філології Запорізького державного університету Міністерства освіти і науки України

кандидат філологічних наук, доцент О.Л. Безсонова, завідувач кафедри англійської філології Маріупольського гуманітарного інституту Міністерства освіти і науки України

Провідна установа - Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, кафедра німецької мови і загального мовознавства

Захист дисертації відбудеться "22" грудня 2000 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.04 по захисту дисертацій Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24 (кімн. 309).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий "20" листопада 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради д. філол. н. М.Г.Сенів

1. Загальна характеристика роботи

німецький англійський мова семантика

Реферована робота присвячена вивченню та зіставному аналізу засобів вираження категорії починальності у німецькій та англійській мовах. У дисертації розглядаються загальні риси та особливості вираження починальності за допомогою різнорівневих засобів у двох мовах.

Об'єктом дослідження є номінація починальної фази дії /процесу /стану на різних мовних рівнях у німецькій та англійській мовах. Фазовість у дисертаційній роботі розуміється як фіксація окремих моментів упродовж протікання дії /процесу /стану.

Актуальність досліджуваної проблеми зумовлена відсутністю комплексних зіставних досліджень засобів вираження категорії починальності у генетично споріднених німецькій та англійській мовах, а також зростанням інтересу до функціонального аспекту мови. Новітні дослідження свідчать про домінування прагматичного підходу до вивчення мовних явищ над суто формальним.

Розробка обраної тематики пов'язана з питаннями аспекту, які активно обговорюються у сучасному мовознавстві, про що свідчать роботи Т.В. Булигіної, М.Я. Гловинської, Н.В. Ільків, М.О. Луценка, О.В. Падучевої, В.О. Плунгяна, В.А. Погосяна, О.В. Соболевої та ін. Проблемою фазовості в різний час займалися багато лінгвістів різних шкіл і напрямків. Дослідники (В.В. Виноградов, Б.М. Балін, О.В. Бондарко, Л.П. Демиденко, В.В. Климов, Ю.С. Маслов, В.П. Недялков, О.М. Тихонов, Т.Б. Черкасова, М.О. Шелякін, І. Барц, К. Бейч, Г. Вельман, Й. Ербен, Б. Комрі, І. Кюнхольд, Ф.А. Равен, Х. Реніке, Н.Б. Телін, В. Фляйшер, Дж. Форсайт, А.Ф. Фрід та ін.) виділяють різну кількість фаз та іменують їх по-різному, проте традиційним є виділення трьох фаз протікання дії: фаз початку, продовження та кінця дії /процесу /стану. Здійснювались також спроби зіставних досліджень, наприклад, на матеріалі німецької та узбецької мов (О.Нурмухамедов), російської та німецької мов (Л.І. Шиханова), англійської та російської мов (С.П. Тіунова), російської, англійської, тюркських мов (О.С. Кожаєва).

В окремих працях (наприклад, Б.Л. Ліхтерової, О.С. Протогенової) дослідження засобів вираження починальності велося із застосуванням методики поля. Разом з тим не можна не помітити, що в роботах згаданих авторів вивчення засобів вираження значення починальності, як правило, обмежується їх ізольованим описом, тобто увага дослідників концентрується лише на якихось окремих мовних засобах (лексичних, словотвірних чи синтаксичних), без урахування їх взаємодії та особливостей функціонування. Аналізу підлягають найбільш типові засоби вираження починальності. Загалом обійдено увагою сталі сполучення, багато лексичних, словотвірних та синтаксичних засобів. Зіставні дослідження проводилися на матеріалі неспоріднених мов.

Дослідження такого роду, безумовно, мають велике значення і збагачують лінгвістичну науку. Проте, на наш погляд, заслуговує на увагу повне й усебічне вивчення засобів формування значення починальності, а зокрема їх взаємозв'язку та взаємодії, на всіх мовних рівнях (крім фонологічного) у межах функціонально-семантичного поля, а також зіставний аналіз функціонально-семантичного поля починальності німецької та англійської мов.

Вибір теми зумовлений також актуальністю проблем, пов'язаних з питаннями аспекту, що активно обговорюються в сучасному мовознавстві. Крім того, на сьогодні роботи, присвячені зіставному аналізу функціонально-семантичного поля починальності у споріднених мовах, якими є німецька та англійська мови, відсутні.

Метою дослідження є встановлення та аналіз різнорівневих мовних засобів як конституентів функціонально-семантичного поля починальності в сучасній німецькій мові у зіставленні з англійською мовою. Функціонально-семантичне поле вивчається з точки зору структури та особливостей функціонування його конституентів.

Загальна мета роботи визначила необхідність розв'язання таких конкретних завдань:

- установити, описати та зіставити всі засоби вираження значення починальності в німецькій та англійській мовах;

- виявити особливості реалізації категорії починальності у двох споріднених мовах;

- установити структурні та смислові відношення між конституентами поля;

- визначити місце кожного засобу в структурі поля;

- виявити контекстуальні умови реалізації різних диференційно-семантичних ознак починальності.

Предметом дослідження є мовні засоби, які використовуються для репрезентації починальності в німецькій та англійській мовах.

У процесі збору мовного матеріалу для дослідження і при проведенні зіставного аналізу нами були враховані такі принципи:

- принцип синхронності (джерела фактичного матеріалу мають бути одного часового періоду);

- принцип урахування функціональних стилів (тексти, які є джерелами фактичного матеріалу, повинні належати до одного стилю);

- принцип урахування ступеня спорідненості та типологічної близькості мов, що порівнюються.

Виходячи з цього, матеріалом дослідження слугувала картотека мовних засобів (8106 одиниць, з них 4387 - в німецькій, 3719 - в англійській мові), одержана шляхом суцільної вибірки з 52 творів німецької та англійської художньої літератури другої половини ХХ століття загальним обсягом 10 тисяч сторінок (5 тисяч сторінок з кожної мови). Задля встановлення корпусу лексичних та фразеологічних одиниць зі значенням починальності, а також словотворчих засобів, які сприяють актуалізації цього значення, було використано дані 28 словників (14 німецькою, 14 англійською мовою). Звернення до лексикографічних джерел у цьому випадку мотивовано тим, що тільки суцільна вибірка зі словників (через низьку частотність вживання багатьох досліджуваних дієслів у мові) забезпечує достатньо повний обсяг матеріалу, а мовленнєвий матеріал (текстові приклади з художніх творів) використовувався на різних етапах дослідження для уточнення мовних даних.

Підхід до вивчення засобів вираження починальності обмежений синхронним зрізом.

У ході лінгвістичного аналізу застосовується комплекс таких методів:

- методи компонентного аналізу та аналізу словникових дефініцій, які сприяють вияву компонента значення 'початок дії' в тлумаченнях лексичних одиниць;

- проба на елімінування та метод субституції, що використовуються для перевірки наявності починального значення в структурі одиниць, які аналізуються;

- трансформаційний метод, що полягає у перебудові однієї конструкції в іншу, при якій отримана трансформа відрізняється від вихідної за структурою, зберігаючи інваріант смислу;

- метод контекстуального аналізу, який застосовується в роботі для розмежування семантики багатозначних одиниць, а також для встановлення ступеня участі засобів контексту в актуалізації починальності;

- методи описового та порівняльного вивчення мовних одиниць, які дозволяють виявити та пояснити як спільні риси, притаманні обом досліджуваним мовам, так і особливості функціонування аналізованих засобів в окремій мові;

- метод опитування інформантів, що використовується для перевірки коректності трансформацій, зроблених автором роботи. Інформантами були носії мови, які протягом 1998-1999 рр. працювали викладачами у Донецькому національному університеті та Горлівському педінституті іноземних мов;

- елементи статистичного методу, які застосовуються з метою кількісного зіставлення досліджуваних мовних одиниць для визначення їх якісних характеристик.

Особливе місце серед зазначених методів посідає польовий метод. Функціонально-семантичне поле в роботі розуміється не як мовне явище, а як спосіб комплексного подання матеріалу.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що вперше

1) здійснюється спроба комплексного дослідження засобів, що формують функціонально-семантичне поле починальності в німецькій та англійській мовах, у ході якого аналізуються роль, місце і характерні особливості конституентів поля;

2) детальному аналізу підлягають одиниці різних мовних рівнів, які об'єднуються у функціонально-семантичне поле, що дозволяє розглядати починальність як явище функціонально-семантичного характеру;

3) розглядається функціонування однокореневих похідних дієслів, зі значенням починальності та їх взаємодія у межах синонімічного ряду;

4) досліджуються фразеологічні засоби із семантикою починальності, визначаються їх структурні та семантичні особливості, можливість об'єднання у синонімічні ряди;

5) здійснюється зіставний аналіз мовних засобів зі значенням початку дії на матеріалі двох близькоспоріднених мов.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота має зв'язок з науковою темою кафедри германської філології Донецького національного університету "Розвиток і взаємодія східнослов'янських, германських і романських мов (лексика і словотвір)" № 95-1 вв/74.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що проведене вивчення та систематизація різнорівневих засобів вираження значення починальності у німецькій і англійській мовах вносить певний вклад у подальшу розробку проблем функціональної граматики, а саме сприяє поглибленню знань про починальність як про одну із складових функціонально-семантичної категорії аспектуальності.

Практична цінність роботи визначається можливістю застосування основних положень та висновків дослідження в процесі викладання курсів теоретичної граматики німецької та англійської мов (розділи "Функціонально-семантичні поля", "Функціональні класи мовних одиниць"), лексикології (розділи "Семасіологія" та "Ономасіологія"), порівняльної типології німецької та англійської мов (розділ "Порівняльна типологія граматичних (аспектологічних) систем"), а також при написанні курсових та дипломних робіт.

Особистий внесок дисертанта полягає у спробі проведення комплексного аналізу мовних засобів вираження значення починальності у двох генетично споріднених мовах, визначенні та описі емпіричних даних, які є матеріалом дослідження, а також в інтерпретації отриманих результатів, які дозволяють визначити деякі особливості будови та функціонування порівнюваних мов.

Достовірність і об'єктивність результатів дослідження забезпечується достатнім корпусом матеріалу, який було проаналізовано, - великим обсягом джерел (28 словників і 10 тисяч сторінок художніх текстів), достатньою кількістю прикладів у картотеці (8106), а також комплексом застосованих у роботі методів.

Апробація роботи. Основні теоретичні положення і висновки дисертації відображено у 7 публікаціях, викладено в доповідях та обговорено на засіданнях кафедри германської філології, на наукових семінарах аспірантів факультету романо-германської філології, а також на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Донецького національного університету (1996-1999 рр.) та Горлівського державного педінституту іноземних мов (1996-1999 рр.), на конференції Асоціації германістів України у Донецькому національному університеті (1996 р.), на Міжнародній науковій конференції "Проблеми зіставної семантики" (25-27 вересня 1997 р.) у Київському державному лінгвістичному університеті.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної наукової літератури з 368 найменувань, списку використаних лексикографічних джерел з 28 найменувань, списку використаних художніх творів (52 найменування) та прийнятих скорочень. Робота містить 19 таблиць, у яких показано частотність використання засобів різних мовних рівнів для вираження значення починальності у порівнюваних мовах, семантичні особливості різних мовних одиниць відповідної семантики. Повний обсяг дисертації становить 229 сторінок, текстова частина викладена на 195 сторінках.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовується вибір теми дисертації, її актуальність, визначаються мета, основні завдання дослідження і методи аналізу матеріалу, розкриваються наукова новизна, теоретичне значення та практична цінність роботи.

У першому розділі дисертації "Починальність як об'єкт функціонально-семантичного дослідження" викладено основні теоретичні положення, на яких базується дисертація, і у контексті викладення яких обґрунтовується польовий принцип організації різнорівневих засобів вираження починальності, наводяться аргументи стосовно визначення досліджуваного поля як функціонально-семантичного, а також окреслюються основні напрямки дослідження засобів реалізації значення починальності та їх подальшого зіставлення.

Дослідження мовних явищ із застосуванням теорії поля набуває останнім часом значного поширення. Разом з традиційними парадигматичними та синтагматичними полями, конституенти яких є одиницями одного мовного рівня, простежується тенденція розглядати поле як міжрівневе угруповання мовних одиниць. Початок такому підходу було покладено Ф. Брюно та О. Єсперсеном і розвинуто в подальшому в працях Л. Вайсгербера, Х. Брінкмана, О.В. Гулиги, Є.Й. Шендельс, В.Г.Адмоні, Б.М. Баліна, М.М. Гухман, В.С. Храковського, І.Р. Вихованця.

При визначенні характеру поля починальності ми торкаємося питання про статус досліджуваної категорії в системі мови. При цьому береться до уваги те, що граматична категорія виду в германських мовах - німецькій і англійській, у тій формі, як вона виявляється в слов'янських мовах, відсутня. У зв'язку з цим категорією, спорідненою граматичній категорії виду, є інше основне поняття аспектології - поняття способу дієслівної дії.

Більшість лінгвістів вважає, що спосіб дії - це семантична категорія. У сучасній лінгвістиці теорія способів дії найбільш повно розроблена в працях Ю.С.Маслова, який відносить способи дії до сфери семантики. О.В.Бондарко трактує способи дії як "лексико-граматичні розряди", які виділяються на підставі спільності типу протікання дії.

Ми поділяємо зазначені точки зору на природу способів дії, з тим лише зауваженням, що погляди лінгвістів, які досліджують способи дії на матеріалі слов'янських мов, не можуть бути автоматично перенесені на германські мови. У російській та українській мовах, наприклад, де граматична категорія виду має яскраво виражені морфологічні показники і охоплює всі дієслова мови, зв'язок дієслівної лексики і граматики очевидний, тому що більшість дієслів можуть називати дію як таку, що досягає своєї межі чи є безвідносною щодо її досягнення (закричать - кричать, побігти - бігти). Це не можна констатувати стосовно германських мов, яким така граматична категорія не властива. Проте, незважаючи на наявність чи відсутність граматичної категорії виду, і в тих, і в інших мовах способи дії - це тільки семантичні угруповання дієслів, тому що вони ґрунтуються на ознаці семантичної та функціональної спільності.

Основною метою дослідження передбачається аналіз функціональних виразників початку дії на різних мовних рівнях. Вихідною ланкою аналізу постає значення починальності. Це категоріальне поняття нами розуміється як фіксація в тексті одиницями різних мовних рівнів початку дії /процесу /стану.

Значення починальності неоднорідне за своєю структурою. У рамках починального способу дії відокремлюються інгресивний та інхоативний різновиди починальності. Інхоатив підкреслює початкову межу нової ознаки, початок переходу з одного стану в інший. Інгресив виражає початок дії /процесу.

Аналіз засобів вираження починальності здійснюється за двома основними напрямками - "від форми до значення" ("від засобів до функцій") та "від значення до форми" ("від функцій до засобів"). У основі групування засобів вираження починальності лежить теорія поля. Функціонально-семантичне поле обране в роботі як абстрактна модель для систематизації матеріалу.

Глибокі наукові дослідження поля як угруповання міжрівневих мовних одиниць пов'язані з трактуванням його як функціонально-семантичного та з розвитком функціональної граматики загалом. Функціональний підхід до вивчення мовних явищ пов'язаний з іменами відомих мовознавців, таких як О. Єсперсен, І.О. Бодуен де Куртене, О.М. Пєшковський, О.О. Потебня, В.В. Виноградов, А.М. Ломов, О.В.Гулига, Є.Й. Шендельс, В.Г. Адмоні, В.Г. Гак, В.М. Ярцева, А.П. Загнітко, Ф. Данеш, С. Дік, Р. ван Валін, У. Фолі, А. Мустайокі, К.Е. Зоммерфельдт, Г. Штарке та ін.

Дослідження, проведені лінгвістами в цьому напрямку, на підставі достатньо чітких теоретичних передумов сприяли створенню системно організованої граматики, заснованої на принципі "від значення до форми" ("від функцій до засобів"). Керуючись функціональним (чи ономасіологічним (див., наприклад, роботи В.Г. Гака, В.П. Даниленка)) підходом до вивчення мови, була створена "функціональна граматика".

Термін "функціональна граматика" використовують різні школи функціоналізму (Ф. Данеш, В. Шмідт, С. Дік, Ю.С. Маслов). Проте найбільш глибоку теоретичну розробку концепція функціонально-семантичних полів отримала в працях О.В. Бондарка, який уперше ввів термін "функціонально-семантична категорія", пізніше "функціонально-семантичне поле". В інших дослідників подібні угруповання розглядаються як "мовна поняттєва категорія" (І.І. Мєщанінов, Б.М. Балін), "граматико-лексичні поля" (О.В. Гулига, Є.Й. Шендельс), "функціональні підсистеми" (А.М. Ломов).

Функціонально-семантичне поле /ФСП/ розглядається у лінгвістиці як своєрідне угруповання мовних елементів, якому властиві такі риси: 1) наявність спільних інваріантних функцій у елементів, які утворюють певне угруповання; 2) взаємодія не тільки однорядних, а й нерівнорядних елементів, зокрема, граматичних і лексичних; 3) членування поля відповідно до принципу його структурної організації на центр і периферію.

Спільність семантичних функцій, які виконують конституенти поля, - обов'язкова умова створення ФСП, оскільки функціонально-семантична спільність є основою для об'єднання різних за природою, властивостями, структурною організацією мовних елементів - лексичних, морфологічних, синтаксичних, словотвірних.

Поле починальності в сучасній німецькій та англійській мовах визначається у дисертації на основі проаналізованого матеріалу як функціонально-семантичне і, отже, розглядається як сукупність поєднаних системними відношеннями різнорівневих засобів, які характеризуються спільною функціональною спрямованістю, тобто мають єдину семантичну функцію - функцію вираження значення починальності.

Другий "Функціонально-семантичне поле починальності в німецькій мові" і третій "Функціонально-семантичне поле починальності в англійській мові" розділи дисертації присвячені дослідженню різнорівневих мовних засобів, що утворюють ФСП починальності відповідно в німецькій та англійській мовах.

Зіставний аналіз функціонально-семантичних полів починальності передбачає самостійний та незалежний аналіз конституентів поля у кожній з досліджуваних мов, але за єдиною схемою, з подальшим зіставленням результатів дослідження, яке орієнтується за своєю метою та висновками на систему мови та на рівень функціонування словоформ у тексті, в певних типах аспектуальних ситуацій.

Дисертаційне дослідження проводиться на матеріалі двох германських мов, а тому передбачає залучення порівняння як операційного прийому. Деякі вчені розмежовують терміни "порівняння" і "зіставлення" (В.Ю. Михальченко). На нашу думку, ці терміни можна вживати як синоніми, оскільки процеси вияву подібного і відмінного взаємопов'язані.

Розділи мовознавства з перевагою методики міжмовного порівняння мають назву в сучасній науці "лінгвістична компаративістика". Подібного роду компаративне дослідження із застосуванням зіставного аналізу матеріалу двох генетично споріднених мов саме і подане у реферованій роботі.

Оскільки основні результати, отримані нами у ході дослідження, вміщено в останньому розділі дисертації, зупинимося на висвітленні його змісту докладніше.

У четвертому розділі "Зіставний аналіз функціонально-семантичних полів починальності німецької та англійської мов" проводиться зіставлення ФСП починальності досліджуваних мов, установлюється їх схожість і відмінність.

Матеріал дослідження показав, що в актуалізації починального способу дії в німецькій та англійській мовах беруть участь різні мовні засоби - лексичні, словотвірні, синтаксичні. Проведений аналіз частотності використання засобів вираження починальності дозволив установити співвідношення цих засобів в обох мовах, що відображено у відповідних таблицях.

Загальною рисою зіставлюваних мов є той факт, що ядро поля в обох мовах становлять одиниці лексичного рівня - власне починальні дієслова (beginnen, anfangen - в нім., begin, start - в англ.) - спеціалізовані засоби вираження починальності як у самостійному вживанні, так і в поєднанні з інфінітивом (а також з герундієм в англійській мові)), які є домінантою поля. За ними йдуть їх синоніми - недомінантні лексичні засоби - лексеми, які вживаються як ідеографічні та /або стилістичні синоніми починальних дієслів і є менш спеціалізованими. У німецькій мові це такі дієслова, як anbrechen, angehen, anheben, anlaufen, (sich) anspinnen, aufnehmen, einbrechen, einleiten, einsetzen, eintreten, erцffnen, losbrechen, losgehen, loslegen, entstehen, sich entspinnen, ausbrechen, starten, sich stьrzen, kommen; в англійській мові це commence, launch, appear, arise, arrive, attack, break, burst, come, dart, dash, down, embark, enter, fall, fling, inaugurate, inchoate, initiate, open, originate, proceed, rise, rush, set out. Значення починальності в таких лексемах ускладнюється наявністю додаткових семантичних та /або стилістичних характеристик. Перелічені лексеми мають єдину семантичну функцію та здатні замінювати починальні дієслова в певному контексті.

Частотність лексичних засобів у формуванні значення починальності в досліджуваних мовах є майже однаковою (в нім. - 44,8%, в англ. - 42%) і в кількісному відношенні переважає частотність усіх інших засобів вираження починальності.

Починальні дієслівні лексеми мають максимальні можливості сполучуваності й можуть функціонувати як самостійно, так і в аналітичних конструкціях як напівдопоміжні фазові дієслова. Належність цих дієслів до домінанти зумовлена також їх універсальністю, яка полягає в тому, що починальність вони передають найбільш однозначно і здатні замінити будь-який засіб вираження досліджуваного значення, що дозволяє вважати їх ідентифікаторами значення починальності.

До центральних конституентів ФСП починальності в німецькій та англійській мовах належать словотворчі засоби. У німецькій та англійській мовах спеціалізовані словотворчі засоби вираження починального значення відсутні, оскільки словотворчі форманти цих мов переважно багатозначні і не мають чіткої акціональної спрямованості. Однак деякі з них впливають на семантику дієслівної основи, актуалізуючи при цьому значення починальності. У німецькій мові це префікси er-, ent- та напівпрефікси auf-, an-, ein-, los-, aus-, ab-. У англійській мові до них належать фразові дієслова з постпозитивами up, out, on, in, off, down, away, forth, over, through, back, around, forward, ahead, to. Постпозитиви розглядаються в дисертації як дериваційні елементи та носії словотвірного значення, яке в німецькій мові додають до смислової структури дієслова префікси та напівпрефікси.

Щодо словотворчих засобів англійської мови, то вони відрізняються від аналогічних засобів німецької мови насамперед своїми структурними особливостями. В англійській мові утворення, які складаються з постпозитива і дієслова, являють собою завжди різнооформлені одиниці, тоді як дистантне розташування прийменниково-прислівникових елементів у німецькій мові є характерним не для всіх позицій дієслова. В окремих випадках (підрядні речення, вихідна форма інфінітива, Partizip II) досліджувані компоненти функціонують відносно дієслова контактно.

Крім того, словотворчі засоби німецької та англійської мов відрізняються також частотністю вживання. Префікси та напівпрефікси німецької мови як актуалізатори починальної граничності є більш частотними (32,4%), ніж постпозитиви англійської мови (28,6%).

Зазначені словотворчі форманти німецької та англійської мов сполучаються з різними у семантичному відношенні дієслівними лексемами. При цьому необхідно зауважити, що набір семантичних груп дієслів, які функціонують як твірні, в обох мовах є майже однаковим, лише в окремих випадках засоби, що досліджуються, розрізняються своїми комбінаторними характеристиками.

Словотворчі засоби як німецької, так і англійської мов сполучаються з дієсловами, які означають: стан (erbeben 'затремтіти'; blossom out 'розквітати'), акустичні процеси (erbrausen 'зашуміти'; tune up 'залунати, заспівати'), оптичні процеси (aufblinken 'заблискати'; blaze up 'спалахнути, запалати'), рух (losfahren 'рушати, стартувати'; move off 'відправлятися, починати рух'), конкретну дію (loshдmmern 'почати бити молотом'; shoot out 'пускати ростки') та ін.

Cполучення дієслів з постпозитивом в англійській мові, як і дієслівних основ з префіксом /напівпрефіксом в німецькій мові, характеризується тим, що їх семантика може виявляти зв'язок з семантикою мотивуючої основи (дchzen 'кректати' - aufдchzen 'закректати', bohren 'бурити' - anbohren 'почати бурити' - в нім., bellow 'кричати' - bellow out 'закричати', pour 'литися' - pour in 'политися' - в англ.), чи частково /повністю втрачати його (schlagen 'бити' - einschlagen 'почати дистанцію' - в нім., dig 'копати, рити' - dig in 'почати їсти' - в англ.).

Крім інтегральної ознаки починальності, досліджувані словотворчі форманти німецької та англійської мов додають до структури лексичних значень похідних дієслів ряд додаткових семантичних компонентів, які дають можливість диференціювати їх значення: 1) початок взагалі: antцnen 'zu tцnen anfangen', blow up 'to begin blowing'; 2) початок + невелика тривалість дії, коротка дія: aufдchzen 'plцtzlich, kurz, einmal дchzen', blaze up 'to burn suddenly again'; 3) початок дії з його подальшим наростанням: aufkeimen 'etw. (Neid, Zweifel, Liebe) entsteht langsam, erwacht in j-m'; get up 'begin to be violent'; 4) початок дії + послідовна тривалість дії, ступінчаста дія, що веде до якісних змін: einschlafen 'in Schlaf sinken, fallen'; blossom out 'to come into flover'.

Так, інгресивний різновид починального способу дії з відтінком інтенсивності формують у німецькій мові auf-, los-, aus- (auflodern 'спалахнути, запалати', losbellen 'загавкати', ausbrechen 'вибухати, спалахувати (про війну, грозу, почуття)'). Носіями загального (нейтрального) відтінка інгресивного різновиду починального способу дії є дієслова з напівпрефіксами an-, ein-, ab- та префіксом er- (anspielen 'почати гру', sich einstellen 'з'явитися', abdampfen 'відправлятися', erblinken 'заблискати'). Префікс ent- може формувати у дієслів як інтенсивний, так і нейтральний початок (entfesseln 'розв'язати війну', entblьhen 'розквітати'. Префікс er- у ряді дієслів, головним чином, похідних від прикметників, є також носієм інхоативного різновиду починального способу дії (erblinden 'осліпнути'). Формуванню інхоатива сприяють також напівпрефікс ein- (einnicken 'задрімати') та префікс ver- (verarmen 'зубожіти, збідніти'). У тексті похідні дієслова можуть супроводжуватися різними лексичними уточнювачами (plцtzlich, kurz, leicht, einmal, rasch), які підкреслюють інтенсивність, раптовість, недовготривалість чи миттєвість початку дії і отже, характеризують дію більш конкретно.

В англійській мові носіями інгресивного різновиду починального способу дії є постпозитиви up, out, on, in, off, down, away, forth, over, through, back, around, forward, ahead, to (blaze up 'спалахнути', fling out 'почати лаятися', fly on 'скипіти, розсердитися', pour in 'политися, линути'). Формуванню інхоатива сприяють постпозитиви down, on (come down 'захворіти').

Результати дослідження показали, що словотворчі засоби, які актуалізують у дієслова значення починальності в німецькій та англійській мовах, активно взаємодіють один з одним. Поєднуючись з тим самим опорним дієсловом, розглянуті словотворчі засоби сприяють входженню утвореного однокореневого деривата у синонімічний ряд.

Диференціація похідних одиниць, що складаються з того ж самого опорного дієслова та синонімічних словотворчих формантів, зумовлена семантичними та стилістичними розбіжностями між цими утвореннями, що передбачає особливості їх вживання. Через це вони функціонують у мові як ідеографічні та /або стилістичні синоніми. Ідеографічними синонімами є, наприклад, німецькі похідні дієслова aufdrцhnen - erdrцhnen в значенні 'загриміти, зазвучати' та англійські фразові дієслова buckle down - buckle to в значенні 'почати серйозно працювати над чимось'. Як стилістичні синоніми функціонують, наприклад, німецькі дієслова aufglдnzen - erglдnzen у значенні 'заблищати'. Вербатив aufglдnzen є стилістично нейтральним, а erglдnzen вживається у високому стилі.

Порівнювані мови відрізняються кількістю зафіксованих синонімічних рядів - в німецькій мові виділено 34 ряди однокореневих дієслів, в англійській мові - 14 рядів. Це свідчить, на нашу думку, про більш широкі комбінаторні можливості префіксів і напівпрефіксів німецької мови у порівнянні з постпозитивами англійської мови.

Усі інші засоби в німецькій та англійській мовах більшою чи меншою мірою віддалені від центру поля, що залежить від їх семантики та частотності вживання при вираженні значення починальності. У німецькій та англійській мовах це синтаксичні засоби.

Установлення умов реалізації починальності на синтаксичному рівні має свої особливості. Специфіка вивчення потенціалу синтаксичного рівня з точки зору його здатності до вираження значення починальності полягає в тому, що саме цей мовний рівень не має експліцитних засобів вираження досліджуваного значення. Актуалізації починальності сприяють деякі імпліцитні засоби, що виділяються в ході аналізу тексту і контексту.

У лінгвістичній літературі існують різні визначення понять "текст" і "контекст". У трактуванні тексту ми приєднуємося до погляду О.І. Москальської, яка розглядає текст як "відрізок зв'язаного мовлення". Під контекстом у реферованій роботі розуміється: по-перше, лінгвістичне оточення мовної одиниці, яке сприяє реалізації її значення, якщо йдеться про багатозначну дієслівну лексему; по-друге, така лінгвістична ситуація, яка імплікує виникнення досліджуваного значення, якщо йдеться про синтаксичні (контекстуальні) умови реалізації починальності.

Контекстологічний аналіз передбачає встановлення тих смислових зв'язків слів у тексті, у результаті яких забезпечується однозначне розуміння того, про що повідомляється. Інакше, досліджується зумовленість виникнення значення починальності факторами контексту, за допомогою чого визначаються індикатори значення починальності чи загалом умови, сприятливі для його реалізації.

При вивченні потенціалу засобів такого рівня використовується термін "аспектологічний контекст" (Б.М.Балін, О.В.Бондарко), під яким розуміється мовленнєва система різнорівневих засобів формування у дій в текстах на досліджуваних мовах значення починальної граничності. Система аспектологічного контексту містить в собі як суто мовні засоби (лексична семантика), так і ситуативні чи екстралінгвістичні фактори оформлення аспектуальних значень конкретних дій. У межах "суто мовних засобів" розглядається лексична семантика, яка є окремою складовою аспектологічного контексту. Під синтаксичною семантикою об'єднуються аспектуально релевантні особливості зв'язків слів на рівні тексту.

До синтаксичних засобів реалізації початку дії у досліджуваних мовах належать: адвербіальні уточнювачі чи обставинні слова, фігура аспектологічного контексту - ряд послідовно поєднаних дій, міжфразовий контекст, деякі типи складних речень та присудків, сталі сполучення.

У німецькій мові одним з синтаксичних засобів реалізації починальності є адвербіальні уточнювачі чи обставинні слова: plцtzlich, auf einmal, sofort, mit einem Mal, unversehens, які фіксують раптовий початок, різкий початок дії; von nun ab, ab sofort, von jetzt an, schlieЯlich, zuletzt; jetzt, da, nun, bald, wieder, zwar schon. Терміни "адвербіальні уточнювачі" і "обставинні слова" в дисертації використовуються паралельно і вживаються синонімічно для позначення лексичних одиниць і словосполучень, які при функціонуванні в реченні як обставини здатні формувати у неграничного дієслова значення починальної граничності. За основу граматичної характеристики обставин нами прийняте визначення академіка В.В. Виноградова, згідно з яким обставинне слово визначається як "синтаксична категорія, що виникає в реченні на основі словосполучення і відображає обставинні відношення між структурними елементами речення". Морфологічною основою обставин у німецькій і англійській мовах слугують, в основному, прислівники.

В англійській мові, як і в німецькій, існує ряд прислівників, здатних актуалізувати значення починальності у сполученні з дієсловом: suddenly, then, finally, again, once more, at once, now, soon, at last, already, as soon as, presently. Однак в англійській мові, на відміну від німецької, реалізація значення починальності за допомогою адвербіальних уточнювачів поступається частотністю іншим синтаксичним структурам, основне місце з-поміж яких належить фігурі аспектологічного контексту - формуванню починальності у ряді послідовно поєднаних дій (7%). В німецькій мові зазначена фігура як оформлювач починальної граничності виявляє себе менш активно (4,7%).

Актуалізації починальності в обох мовах сприяють також певні умови міжфразового контексту, частотність вживання якого в німецькій і англійській мовах є майже однаковою.

На синтаксичному рівні досліджуване значення може формуватися також на основі деяких типів підрядних речень, які вводяться сполучниками als, wenn, bis, daЯ - в німецькій та when, as, while, if, so that, until - в англійській мові, а також у складносурядному реченні зі сполучниками und (нім.) та and (англ.). Проте в англійській мові їх частотність трохи вища (7%), ніж в німецькій (5,2%). Кожен тип підрядного речення, у якому може бути виражене значення починальності, має певні структурно-семантичні особливості, лише за наявності яких з'являється починальне значення.

Крім вищезгаданих можливостей реалізації значення починальності засобами синтаксичного рівня, у німецькій та англійській мовах виділяється ряд дієслів, які у складі складеного дієслівного та іменного присудків сприяють формуванню значення починальності. У німецькій мові це дієслова werden, machen, lassen, в англійській мові - come, become, get, go, grow, fall, take, be, turn. Зіставлення цих дієслів показало, що англійській мові властива більша кількість такого типу мовних одиниць, ніж для німецької: 9 і 3 відповідно. Частотність вживання цих засобів в англійській мові (6%) також вдвічі перевищує їх частотність в німецькій мові (2,8%).

При всій різноманітності способів реалізації починального значення вказаними засобами їх об'єднує те, що починальність на синтаксичному рівні формується на основі неграничного дієслова.

До периферійних засобів в обох мовах відносяться також фразеологічні одиниці. Частотність використання фразеологізмів в актуалізації починальності у досліджуваних мовах є майже однаковою (в німецькій - 3,2%, в англійській - 2%).

Фразеологічні одиниці з досліджуваним значенням виявляють велику різноманітність у семантичному відношенні та здатні передавати починальність як в найбільш загальному вигляді (den Keim zu etw. legen 'покласти початок чому-небудь', break fresh /new ground 'почати нову справу; робити перші кроки'), так і зі значним ступенем конкретизації, означаючи при цьому початок якої-небудь діяльності чи дій, початок мовлення, переходу в який-небудь фізичний чи емоційний стан, початок руху.

Щодо їх структури, то в обох мовах їй теж не властива одноманітність. Як основна структурна модель, за якою утворена більшість фразеологічних одиниць, виділяються дієслівно-іменні поєднання (в нім. - 85 одиниць, в англ. - 82 одиниці).

У ході аналізу матеріалу виділені фразеологічні серії, стержневий елемент яких - дієслово, що несе основне граматичне навантаження, сполучується з перемінним елементом - іменником, який є семантичним центром, що визначає значення усього словосполучення. У німецькій мові фразеологічні серії утворюють дієслова kommen, bringen, machen, treten, gehen, geraten, nehmen, setzen; в англійській - come, put, take.

Одна й та ж фразеологічна одиниця може мати свої різновиди - варіанти і синонімічні фразеологічні одиниці. Фразеологічна синонімія у цьому випадку являє собою кодування однієї й тієї ж одиниці змісту різними способами. Синонімічні відношення виникають у лексико-фразеологічній системі мови, з одного боку, між лексичними та фразеологічними одиницями (in die Hцhe gehen - aufbrausen, take one's way - start out), з іншого боку - між близькими за значенням фразеологізмами (in SchuЯ geraten - mit der Sprache herausrьcken /herauskommen; fall in love - lose one's heart - go off one's head).

Однією з властивостей фразеологічних одиниць у німецькій та англійській мовах є їх здатність формувати синонімічні ряди. При цьому розрізняються синонімічні фразеологізми та синонімічні варіанти. Для синонімічних фразеологізмів не є обов'язковою однакова структурна організація, а для синонімічних варіантів одного фразеологізму структурна однотипність є необхідною ознакою їх форми. Фразеологічні варіанти виникають завдяки змінам фразеологізму за рядом ознак: 1) за формою: zu Werk gehen - zu Werke gehen, take wing - take wings; 2) за лексичним складом компонентів: eine kesse /flotte /heiЯe Sohle aufs Parkett legen, dig up /rase /take up the hatchet /the tomahawk; 3) за граматичною формою: zur Waffe greifen - zu den Waffen greifen, raise the dust - make a dust; 4) за кількісним складом: (leicht) Feuer fangen, break (fresh /new) ground.

Синонімічні фразеологізми, як правило, означають одне й те ж поняття, проте відрізняються один від одного відтінками, наявністю граматично обмеженого значення, лексичними зв'язками, сферою вживання, стилістичним забарвленням.

Висновки

У висновках узагальнюються основні результати, підводиться підсумок проведеного дисертаційного дослідження та окреслюються перспективи подальшого вивчення обраної проблематики.

Загальні результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. В актуалізації значення починальності в німецькій і англійській мовах беруть участь різні мовні засоби - лексичні, словотворчі, синтаксичні. Усі виділені засоби вираження починальності об'єднуються в обох мовах на підставі їх семантичної і функціональної спільності.

2. Функціонально-семантичні поля починальності німецької і англійської мов мають як схожість, так і відмінності, причому спільні риси явно домінують над відмінностями.

3. До рис схожості відносяться: структура поля, інвентар основних засобів вираження починальності, їх ієрархія. У німецькій і англійській мовах ФСП починальності мають однакову структуру: ядро, центр, периферію. Чим вищий ступінь спеціалізації засобу, тим вище частотність його вживання.

4. Домінантою поля в обох мовах є лексичні засоби - власне починальні дієслова, за якими йдуть їх синоніми. До центральних конституентів поля відносяться словотворчі і синтаксичні засоби. Далі в напрямку до периферії поля розташовуються синтаксичні засоби.

5. Експліцитними засобами вираження значення починальності в німецькій і англійській мовах є засоби лексичного рівня - спеціалізовані починальні дієслова (beginnen, anfangen - в нім., begin, start - в англ.) та їх ідеографічні та/або стилістичні синоніми.

6. Словотворчі і синтаксичні засоби вираження починальності належать до імпліцитних засобів вираження цього значення в обох мовах.

7. Основні відмінності засобів у порівнюваних мовах визначаються наявністю /відсутністю того чи іншого елемента польової організації, їх кількісними і частотними характеристиками, особливостями їх семантики і функціонування.

7.1. Відмінною рисою структури ФСП починальності англійської мови є належність до домінанти поля, окрім власне починальних дієслів begin, start, їх сполучень з дієсловами у формі герундія. Подібна структура в німецькій мові відсутня.

7.2. Однією з найістотніших відмінностей між словотвірними елементами порівнюваних мов є те, що словотвірні засоби англійської мови виявляють певну структурну своєрідність. В англійській мові утворення, які складаються з постпозитива і дієслова, являють собою завжди різнооформлені одиниці. Для дієслівних утворень з напівпрефіксами в німецькій мові характерною є різнооформленість та відносна самостійність функціонування компонентів, які відокремлюються від базового дієслова. Ця особливість відповідає типовій оформленості німецького речення - його рамковій структурі.

7.3. Відмінності порівнюваних мов пов'язані також з кількісними і частотними характеристиками окремих конституентів поля. Так, аналізовані мови відрізняються за кількістю: 1) словотворчих засобів формування починальності; 2) синонімічних рядів однокореневих дієслів; 3) обставинних слів; 4) сполучників, що вводять певні типи складних речень; 5) дієслів, які у складі складеного дієслівного та іменного присудка сприяють формуванню починальності; 6) фразеологічних одиниць зі значенням починальності.

7.4. Досліджувані засоби відрізняються також частотністю вживання при вираженні починального значення, що впливає на їх розташування у структурі поля. Регулярністю вживання відзначаються ядерні, трохи менше центральні конституенти поля, а віддалені від ядра периферійні засоби є маловживаними. Найбільш чіткі невідповідності простежуються в частотності синтаксичних засобів.

Високочастотним синтаксичним засобом у німецькій мові є обставинні слова. В англійській мові реалізація значення починальності за допомогою обставинних слів поступається у вживанні фігурі аспектологічного контексту та типам складних речень, частотність участі яких у формуванні починальності в англійській мові вища, ніж у німецькій. Окрім того, частотність вживання розглянутих присудків, які сприяють при взаємодії з аспектуально релевантним контекстом реалізації починальності, вдвічі перевищує їх частотність у німецькій мові. У німецькій мові, на відміну від англійської, більш вживаними є фразеологічні одиниці зі значенням починальності.

8. Установлені риси схожості зумовлені генетичною близькістю німецької та англійської мов. Відмінності пов'язані з особливостями їх системи і структури. Німецька і англійська мови відносяться до мов аналітичного типу, але різняться ступенем аналітизму їх мовної структури. Німецька мова, яка частково зберегла свою флективність, широко використовує для вираження значення починальності поряд з аналітичними формами і конструкціями форми синтетичні, що не властиво в такій мірі англійській мові. Втративши свою флективність, англійська мова зазнала більших змін у бік аналітизації своєї структури, про що свідчить надання переваги аналітичним формам і конструкціям при вираженні значення починальності.

Зміст дисертації висвітлено в таких публікаціях

1. Языковая понятийная категория аспектуальности в современном немецком языке //Нариси досліджень у галузі гуманітарних наук у педвузі: Збірник наукових та науково-методичних праць. - Вип. 2. - Т. 2. - Горлівка, ГДПІІМ, 1996. - С. 41-43.

2. Das funktional-semantische Feld des Beginns in der deutschen Gegenwartssprache //Neue Ansдtze und Wege in der Ausbildung von Deutschlehrern, Germanisten und Fachsprachmittlern in der Ukraine /Тези доповідей четвертої конференції Асоціації германістів України (1-3 листопада 1996р.). - Донецьк, 1996. - С. 51-52.

3. Засоби вираження значення починальності у німецькій мові та шляхи їх передачі на російську мову //Матеріали Міжнародної наукової конференції "Проблеми зіставної семантики". - КДЛУ. - Київ, 1997. - С. 267-270.

4. Функционально-семантическое поле начинательности в современном немецком языке /Вісник Донецького Університету, серія Б: Гуманітарні науки, вип. 2, 1998. - С. 228-237.

5. К вопросу о применении полевого подхода при исследовании явлений функциональной грамматики //Нариси досліджень у галузі гуманітарних наук в педвузі: Збірник наукових і науково-методичних праць. - Вип. 2. - Т. 2. - Горлівка, ГДПІІМ, 1998. - С. 62-72.

6. Сравнительный анализ конституентов функционально-семантического поля начинательности в немецком, английском и русском языках //Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. праць. - Вип. 2. - Донецьк: ДонДУ, 1999. - С. 41-47.

7. Средства выражения значения начинательности в немецком и русском языках в сопоставительном плане //Вісник Донецького Університету, серія Б: Гуманітарні науки, вип. 2, 1999. - С. 122-128.

Анотація

Воротнікова І.Г. Функціонально-семантичне поле починальності в німецькій мові у зіставленні з англійською мовою. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.17 - порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. - Донецький національний університет, Донецьк, 2000.

Дисертацію присвячено вивченню та зіставному аналізу засобів вираження значення починальності у близькоспоріднених німецькій та англійській мовах. У роботі зроблена спроба комплексного дослідження засобів вираження починальності. Детальному аналізу підлягають одиниці різних мовних рівнів та об'єднуються у функціонально-семантичне поле, яке має ієрархічну структуру. Функціонально-семантичне поле в роботі розуміється не як мовне явище, а як спосіб комплексного подання матеріалу.

Головним критерієм об'єднання різних мовних засобів (лексичних, словотворчих, синтаксичних) у функціонально-семантичне поле слугувала наявність в їх семантиці інваріантної семи початку дії.

Результати аналізу показали, що функціонально-семантичні поля починальності німецької і англійської мов мають як схожість, так і відмінності, причому спільні риси явно домінують над відмінностями. До рис схожості відносяться: структура поля, інвентар основних засобів вираження починальності, їх ієрархія. Основні відмінності засобів у порівнюваних мовах визначаються наявністю /відсутністю того чи іншого елемента польової організації, їх кількісними і частотними характеристиками, особливостями їх семантики і функціонування.

Установлені риси схожості зумовлені генетичною близькістю німецької та англійської мов. Відмінності пов'язані з особливостями їх системи і структури.

Ключові слова: зіставний аналіз, починальність, спосіб дії, аспектуальність, функціонально-семантичне поле, інваріант, диференційно-семантичні компоненти.

Аннотация

Воротникова И.Г Функционально-семантическое поле начинательности в немецком языке в сопоставлении с английским языком. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.17 - сравнительно-историческое и типологическое языкознание. - Донецкий национальный университет, Донецк, 2000.

Диссертация посвящена изучению и сопоставительному анализу средств выражения значения начинательности в близкородственных немецком и английском языках. В работе предпринята попытка комплексного исследования средств выражения начинательности. Детальному анализу подвергаются единицы различных языковых уровней и объединяются в функционально-семантическое поле, которое имеет иерархическую структуру. Функционально-семантическое поле в работе понимается не как языковая данность, а как способ комплексного представления материала.

Главным критерием объединения разных языковых средств в функционально-семантическое поле являлось наличие в их семантике инвариантной семы начала действия.

В ходе анализа материала учитывался тот факт, что средства выражения начинательности принадлежат системам двух близкородственных языков, что обусловливает сходные тенденции при реализации аспектуальных значений в данных языках. Отсутствие грамматической категории вида в немецком и английском языках приводит к тому, что аспектуальные значения в них не имеют закрепленных морфологических средств выражения. Вследствие этого значение начинательности в немецком и английском языках выражается широким набором взаимосвязанных разноуровневых средств.

На основе проведенного исследования и сопоставительного анализа средств выражения начинательности был сделан вывод о том, что в актуализации данного значения в обоих языках принимают участие лексические, словообразовательные, синтаксические средства.

К лексическим средствам относятся глаголы, которые, являясь специализированными средствами выражения начинательности, передают данное значение в наиболее "чистом виде" (beginnen, anfangen - в нем., begin, start - в англ.), вследствие чего они отнесены в работе к доминанте поля. За ними следуют их синонимы: в немецком языке это глаголы anbrechen, angehen, anheben, anlaufen, (sich) anspinnen, aufnehmen, einbrechen, einleiten, einsetzen, eintreten, erцffnen, losbrechen, losgehen, loslegen, entstehen, sich entspinnen, ausbrechen, starten, sich stьrzen, kommen; в английском языке это commence, launch, appear, arise, arrive, attack, break, burst, come, dart, dash, down, embark, enter, fall, fling, inaugurate, inchoate, initiate, open, originate, proceed, rise, rush, set out. Значение начинательности у этих глаголов осложняется наличием дополнительных семантических и/или стилистических характеристик. Перечисленные лексемы способны замещать начинательные глаголы в определенном контексте. Частотность употребления лексических средств выражения значения начинательности в исследованных языках почти равна и в количественном отношении превышает частотность всех остальных средств формирования начинательности.