Етикетна семантика в лексичних системах української, англійської та угорської мов

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ФАБІАН Мирослава Петрівна

УДК 413

Етикетна семантика

в лексичних системах української, англійської та угорської мов

10. 02. 15 - загальне мовознавство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук

Київ - 1998

Дисертацiєю є рукопис.

Робота виконана в Ужгородському державному університетi.

Науковий консультант - доктор фiлологічних наук, професор Пещак Марія Михайлівна, Український мовно-інформаційний фонд НАН України, завідувач вiдділу лінгвістики

Офiцiйнi опоненти: доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Пiвторак Григорій Петрович, Інститут мовознавства ім. О.О. Потебнi НАН України, завiдувач вiдділу загальнослов'янської проблематики та схiднослов'янських мов доктор філологічних наук, професор Воробйова Ольга Петрівна, Київський державний лінгвiстичний університет, завiдувач кафедри лексикології та стилістики англійської мови доктор філологічних наук, професор Муравицька Маргарита Петрівна, Інститут української мови НАН України, провідний науковий співробiтник відділу лексикології, термiнології та ономастики.

Провiдна установа - Інститут українознавства НАН України ім. І. Крип'я кевича, вiддiл української мови.

Захист вiдбудеться “16” квітня 1999 р. о 14. 00 годині на засіданні спеціалiзованої вченої ради Д. 26. 001. 19 в Київському університетi імені Тараса Шевченка (252033, м. Киів, бульвар Тараса Шевченка, 14, ауд. 63).

ЗАГАЛЬНА ХРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть проблеми

Зiставне дослiдження семантики на мiжмовному рiвні належить до однієї з найважливіших і актуальних проблем мовознавства кінця ХХ століття. Це пояснюється насамперед прагненням розкрити сутність людської мови взагалі, її різноманітних аспектів та специфіки функціонування.

Оскільки найсуттєвіші риси національних мовних культур зберігаються в лексиці, і зокрема в етикеті, то саме зіставні вивчення відкривають широкі можливості для знайомства з іншими мовними культурами світу, а також повнішого усвідомлення особливостей рідної мовної культури, виявляючи в ній закони, що регулюють мовну діядьність суспільства.

У зв'язку з існуванням важливого для когнiтивної сфери поняття ментального стереотипу, зростає вагомiсть дослідження термiнiв культури, що безпосередньо пов'язані з певними культурними традиціями носіїв мови, їх суспільною діяльністю, звичками, внутрішнім світом тощо. Етикет належить саме до тих явищ культури, які детермiнуються суспільними нормами, ситуативно обумовленим характером і національними особливостями. Етикету вiдводиться особлива роль сьогоднi, на порозі нового тисячолiття, в умовах поглиблення та встановлення різнобічних відносин між народами світу. Окремi принципи етикету сформульовані в Конституції України для їх реалiзації в нових історичних умовах, у процесi відродження духовності і культури та історичних надбань української нації.

Нерозробленiсть проблем зiставної лексичної семантики етикетної лексики у вiддаленоспоріднених і неспорiднених мовах - українськiй, англійській та угорськiй - пояснюється рядом причин, зокрема: а) вiдсутністю єдиного загальноприйнятого визначення основних понять лексичної семантики, яка виступае базовою дисциплиною для зіставної лек- сикології; б) недостатнiм вивченням питання про природу мов, особливостей відображення мовних явищ у лексичному континуумi та словi як основній одиниці мови і мовлення; в) бага- багатоаспектністю й спецификою самого предмета дослiдження - семантики слів на позначення етикету як складного суспiльно та ситуативно обумовленого елемента культури; г) різно- манітністю взаємозв'язків між етикетними лексичними одиницями, що дозволяе видiляти в лексичнiй мовнiй системi семантичнi угруповання, на основі яких формуються лексико-семантичні поля; ґ) складністю й широкомасштабнiстю системного аналізу кiлькiсних та якiсних семантичних змін у словниковому складi вiддаленоспорiднених і неспоріднених мов під впливом лiнгвістичних, а також екстралінгвальних факторів.

Семантика української, англiйської та угорської мов являє собою сферу багатоступеневих вiдношень вiд мовних знаків до мислення й об'єктивної реальностi, а також етикетних слів мiж собою. Хоч той факт, що мова є засобом вираження і збереження результатів соцiально- історичного досвiду людини, залишається незаперечним та загальновизнаним, усе ж соцiальні аспекти семантики на сьогодні залишаються недостатньо розкритими й тому рідко стають основою зiставних дослiджень.

Лексична система української литературної мови лише зрідка вивчалася у порівняльно-зiставному планi з лексикою вiддаленоспоріднених та неспорiднених мов, тодi як сучасний статус українськоі мови вимагає з'ясування місця та ролi державної мови України в системi мов (і культур) нової Європи. Що стосується англійської та угорської мов, то їх зіставлення з іншими мовними системами слугувало в першу чергу лінгводидактиці і спрямовувалося на усунення помилок шд час оволодіння другою, третьою і т. д. іноземними мовами.

Проте, незважаючи на наявність фундаментальних праць, проблема мiжмовної лексикології та мiжмовних контактів потребує свого подальшого спеціального дослідження і розвитку особливо у сферi національно-духовного життя людства, його етикету.

Тема дослідження пов'язана з плановою науковою комплексною програмою кафедри англiйської фiлології Ужгородського державного университету «Мовнi контакти і ономасіологічні категорії в мовах рiзних систем».

Мета і завдання дослідження

Мета дисертації полягає у встановленні та розкриттi семантичних закономірностей функцiонування етикетної лексики в українськiй, англійській та угорській мовах.

Наукова новизна

У дослідженні вперше застосовується комплексний підхiд до проблем лінгвiстичного, соціолiнгвiстичного, психолінгвiстичного та типолопчно-зіставного вивчення етикетної лексики. Такий підхід дозволяе розглядати етикет як соціальнообумовлену, национально-культурну й індивідуально-психологiчну сутність, яка, незважаючи на спільні риси в лексичнiй семантицi української, англiйської та угорської мов, усе ж по-своєму представляе специфіку форм і засобiв передачі етикету в кожнiй з них. Вперше об'єктом аналізу стають мовні засоби вираження етикету в трьох різноструктурних вiддаленоспоріднених та неспоріднених мовних системах - українськiй, англiйській та угорській. Вперше у синхронному плані представлено цілісний опис структур етикетних лексико-семантичних полiв і проведено їх типологiчний анализ у дослiджуваних мовах. Удосконалено методику вивчення лексичної семантики іменників та їх зіставлення шляхом поєднання лінгвiстичних методів з формалізованими основами семантичної класифiкації лексики. Розроблений метод дає змогу дослiдити національно-культурнi особливості вираження етикету в рiзносистемних мовах і виступає способом когнітивного представлення їх семантичного простору.

Групи етикетних іменникiв розглядаються у роботі як системні утворення лексико-семантичних груп з чіткою структурою, в основі якої лежать їх семантичнi ознаки і співвідношення. Семантичні компоненти в структурi лексико-семантичної групи (ЛСГ) етикету дiляться на «ядернi» та «периферійні». Першi утворюють етикетне семантичне поле притя- гання, тоді як другі руйнують замкнутість даного семантичного поля. У сукупності вони формують своєрідний етикетний семантичний континуум.

У дисертаційному дослiдженні дістали своей подальший розвиток:

а) слово як основна одиниця мови; б) структура та семантика слова; в) сема як компонент значення слова; г) теорія лексико-семантичного поля, його характер і системно-структурна організація; ґ) семантика слів у парадигмі когнітивної лінгвістики; д) полісемія (когнітивний аспект), синонімія, антонімія, типи зв'язків та відношень між елементами лексико-семантичного поля; е) зіставне дослідження лексичної семантики; є) лексикографі взагалі, а тлумачні словники зокрема як надійне джерело вивчення мовної семантики.

Практичне значення одержаних результатів

Оскільки дослідження проведено на межі чотирьох лінгвістичних дисциплін - традиційного описового мовознавства, соціолінгвістики, психолінгвістики та компаративістики, то і результати даної роботи можуть використовуватися для подальших розробок цих лінгвістичних галузей, практики лінгвістичного навчання й виховання, а також у перекладознавстві, включаючи машинний переклад, і оволодінні іноземними мовами. Проведене дослідження може бути корисним для розбудови проблем зіставної семантики та мовних контактів і на цій основі вироблення науково обгрунтованої системи профілактичних заходів, спрямованих на усунення помилок у вживанні чужої мови під впливом рідної, а також знайомства з культурами народів.

Дане дослідження може бути успішно використане в лексикографічній практиці при написанні словникових статей, у прикладній лінгвістиці для визначення інформаційної ваги семантики слова та вимірювання величини семантичного зв'язку між словами, а це представляє практичну цінність при укладанні тезаурусів й машинних словників, зокрема контрастивних і семантичних. Розкриття та опис фрагментів лексики на основі розробленої методики аналізу іменників у дисертаційному дослідженні дозволяє говорити про правильність, повноту й точність їх фіксації в словниках, а також корекцію відповідного лексикографічного джерела у цілому.

На основі одержаних результатів розроблено методичні вказівки для студентів німецького та французького відділень Ужгородського державного університету в двох частинах (1994), а також спецкурс з лексикографії для студентів англійського відділення (1994).

Розробленою у дисертаційному дослідженні методикою проведення аналізу лексичної семантики в мовах різних структур, а також різноспоріднених мовних системах, їх зіставного вивчення, користуються студенти англійського відділення стаціонарної та заочної форм навчання при написанні курсових і дипломних робіт, а також у виступах на наукових семінарах й студентських конференціях.

Матеріали дисертації доцільно вводити і в шкільну практику з метою викладання української, англiйської та угорської мов, а також використовувати в рiзних формах культурно-виховної роботи.

Апробація результатів дисертації

Про одержанi результати проведеного дослiдження доповiдалося на унiверситетських конференціях про фесорсько-викладацького складу УжДУ (1995, 1996, 1997, 1998), міжнароднiй конференції (Симферополь 1997), мiжнародних наукових з'іздах (Дебрецен 1990, Будапешт 1993, Егер 1994, Ювяскуля 1995, Будапешт 1997), мiжнародних симпозіумах (Ужгород 1992, 199б, 1997), на регіональній (Донецьк 1996) та міжнародній (Львів 1996) науково-методичних конференціях, а також на розширеному засiданні кафедри англійської філології, кафедри української мови та кафедри угорської фiлології (червень 1998).

Публікації

Результати дослiдження опубліковано в монографії «Етикетна лексика в українській, англійській та угорськiй мовах» (Ужгород 1998), статтях у наукових журналах та збірниках, матеріалах конференцій. Загальна кількість публiкацiй - 20.

Структура дисертації

Дослiдження складається зi вступу, чотирьох роздiлiв з підрозділами та висновками, загальних висновкiв, списку використаної літератури і додаткiв. Обсяг роботи - 378 сторінок тексту, у тому числі 3 таблиці та 3 схеми. Список використаної літератури містить 277 найменувань, а додатки включають 3 таблицi.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ

У вступі обгрунтовано вибір теми дослідження та її актуальнiсть, зв'язок з плановою науковою комплексною програмою кафедри англiйської філології Ужгородського державного університету, сформульовано мету й завдання дослідження, його наукову новизну, окреслено теоретичну і практичну цiннiсть одержаних результатів та форми їх апробації, дано огляд публiкацій автора.

Розділ перший “Етикетна семантика в лексичній системі українськоi мови” складаеться з восьми підроздiлiв і розглядає мовнi та позамовні фактори формування етикету в сучаснiй українській літературній мовi, їх взаємозалежнiсть, а також розкриває засоби мовного вираження етикету.

Відзначаемо, що інтерес до мовного етикету пов'язаний з розробкою питань спілкування, вивчення національної специфіки мов, досягненнями як теоретичної лiнгвiстики і сумiжних з нею наук, так і практичними потребами спілкування, оволодiння іноземними мовами, знайомства з культурою та побутом, традиціями носіїв рiзних мов.

Розглядається соціальна основа етикету, представлено різнобічне трактування терміна «етикет», а також викладено загальну методику дослiдження мовних засобів вираження етикету.

У цьому розділi показано, що структура і система української литературної мови найприроднiше та найоб'ємнiше представленi в словниках різних типів, а особливо тлумачних, де, як і в процесі користування мовою, фонологiя, морфологія, словотвiр та ін. не виділяються в автономні системи чи підсистеми, а виступають у вигляді комплексної форми вираження змiсту етикетних лексичних одиниць. При цьому етикетне слово поєднуе в собi форму вираження і змiст. Форма етикетного слова - це багатогранне явище, завдяки якому лексичне значення проявляється у всiй своїй повнотi. Отже, тлумачний словник дозволяє здійснити аналіз мовних засобiв вираження етикету в сучаснiй українській мовi лінгвiстичними засобами.

Для вибору матеріалу дослiдження системно-структурних особливостей лексичної семантики сучасної української мови вводиться формальний, суто мовний критерій - вiднесеність слів, якi аналiзуються, до однієї частини мови - іменника, що дає змогу визначити й описати їх се- мантику за допомогою:

1) матричного аналізу семної структури етикетного слова при побудовi таблиць на першому етапі класифiкації матеріалу;

2) схеми лексико-семантичного поля на основi побудованих таблиць;

3) аналізу таблиці полiв шляхом їх типолопчного зiставлення за математичним принципом перетину множин;

4) опису спiввідношення етикетних слів у полях, їх зв'язкiв та особливостей.

Матричний метод представлення семантичних відношень мiж етикетними іменниками сучасної української мови розглядаеться як метамова для опису дослiджуваних об'єктів аналізу, а матриця у виглядi таблиці - як модель системи семантичних зв'язкiв, з одного боку, та се- мантична структура лексики етикету, з другого. Дана модель фіксує семантичні зв'язки між етикетними словами у вигляді стовпчиків та рядків однакової довжини, де плюсом позначається спiввідношення етикетних слів та їх значень.

Структурування етикетної лексики сучасної української мови передбачає видiлення її складу й внутрішньої органiзації, внаслiдок чого відбувається поділ етикетної лексики на лексико-семантичні поля, мікрополя, лексико-семантичнi угруповання та встановлюються синтагматичнi й парадигматичнi зв'язки мiж ними.

Охарактеризовано процедуру збору фактичного матеріалу і видiлення семного складу лексичних значень етикетних іменникiв.

При побудові типології основною одиницею спiввiдношення виступає етикетне слово, а структура ЛСП визначає межу його аналізу.

Указана методика дисертацiйного дослiдження поєднуеться з описовим, зіставним та типологічним методами, компонентним аналізом, польовим підходом, процедурою ступінчастої ідентифiкації, статистичними пiдрахунками, математичною теорією множин, графів і моделю- ванням. Рiзноманiтнiсть методів дослiдження обумовлена складнiстю та багатоаспектністю етикетного фрагмента лексико-семантичної системи віддаленоспоріднених та неспорiднених мов - української, англійської та угорської. У результаті картина польової структури етикетної лексики значно ускладнилася, розкрилися внутрiшні механізми й динамика змiстових взаємодій етикетних слів під впливом екстралінгвальних факторів, а це дало змогу сформулювати властивостi й визначити семантичнi закономiрностi функцiонування етикетної лексики в дослiджуваних мовних системах.

Для розкриття правил етикету, форм та засобiв його вираження в сучасній українській літературнiй мові нами відiбрано з 11-томного Словника української мови (СУМ) 147 лексичних одиниць, які характеризуються 402 значеннями. Список слів кваліфікувався як лексико-семантичний клас мовних засобiв вираження етикету в українськiй лiтературній мові.

Залежно від ступеня полісемії етикетна лексика ділиться на сiм груп. Переважна бiльшiсть слів етикетної лексики характеризується багатозначнiстю. Тому семантика полісемічних лексичних одиниць на позначення етикету утворює понятійні сфери, тобто своєрідні семантичні поля, компоненти яких зв'язані спільним змістовим стрижнем. Отже, етикетне багатозначне слово являє собою мiкросистему, в якiй значення тісно переплітаються, будучи взаємопов'язаними і взаємообумовленими. Серед полісемiчних особливо виділяються іменники увага, любов, честь, зверхність, зглядь, пошанування, признання, пиха. До слів з середнім ступенем полісемії відносяться благоговіння, ушанування (вшанування), преклоніння, схиляння, розкіш, слава, звеличник, прийом, пієтет, шана, поклонник, гордість, пишнота та ін., аналіз яких виявив таку закономірнсть: якщо етикетні слова схрестили свої шляхи і використовуються в одній сферi мови з певною ціллю, то до їх комунiкативної функції ніби додається функція виразності і при цьому одне етикетне слово на фоні іншого висвічує свої особливi ознаки. У результатi етикет стає невіддільним від особи, яка залежно від специфіки життя, виховання, дiяльностi по-своєму передає розумiння й сприйняття етикетних норм поведiнки, спілкування тощо. Отже, етикет набувае «свого обличчя» у виглядi конкретної особи з притаманними їй властивостями та характеристиками. Моносемічними є етикетнi слова неприятель (неприятелька), зневажник (зневажниця), святотатець, посіпака, пошаноба, довіра та ін.

Елементи значення етикетних слів виступають диференцiйними семантичними ознаками, виділеними в результатi «співвиміру» певним чином зіставлюваних одна з одною одиниць і відiграють важливу роль у формуванні етикетної лексики в сучасній українськiй літературнiй мові.

Розкриття однакових значень, спільних для слів однєї тематичної групи виявляеться об'ективним та лiнгвiстично обгрунтованим при зверненні до екстралiнгвальних факторів, а не лише шляхом проведення суто мовного аналізу. Щоб установити спільні формальні для етикетних слів ознаки, паралельнi їх змiсту, в роботi розкривається їх позамовна сутність.

Методика дисертаційної роботи дозволила досить легко і чітко визначити кількісний склад і характер сем у межах лексичного значення. Аналіз мовного матеріалу українського етикету показав, що в теоретичному і практичному плані семне членування лексичного значення на певному синхронному зрізі розвитку мови не може бути безмежним, так само як не можуть бути безмежними на сучасному рівнi пізнання світу й ознаки предметів, явищ, з якими спiввідноситься лексичне значення.

Семний склад слів на позначення форм і засобiв вираження етикету в українській літературнiй мові налічує 110 тлумачень, серед яких видiляються вказівки на особу, її риси характеру, внутрішній світ, сфери діяльностi, положення у суспiльстві, відносини з іншими членами суспільства, ставлення до релігії, а також традиції носіїв мови.

Весь семний масив розбивається на дев'ять базових підмножин, якими позначаються зовнішнi форми та внутрiшній стан суб'єкта дії: емоцiйна настроєність, визнання людини в суспільствi, форми вираження високих моральних почуттiв; зовнішній вияв неповаги, погорди; віддавання почестей, обрядовiсть; наукова діяльність та повсякденні справи людини; фiзичне вираження поваги як елемента етикету; особи, що користується повагою та її вчинки; ситуативнi фактори. Указані підмножини являють собою комплекси, на яких базується структура етикетного лексико-семантичного поля сучасної української мови.

В українському полі мовних засобів прояву етикету видiлено багато- та однофункцiональнi семи, вказано на їх роль у системно-структурнiй органiзації лексико-семантичного класу етикетних іменникiв.

Семний та лексичний склад етикетного фрагмента лексичної системи української мови послужили основою для побудови матрицi, особливістю якої є зображення структури етикетного семантичного простору, де системно значущими виступають не лише реалізовані еквiвалентності, але й логiчні імпліцитнi можливостi.

Цей пiдхiд до вивчення мовних засобiв вираження етикету в сучасній українській літературній мові дав можливість встановити семантичнi закономiрностi функцiонування етикетної лексики, серед яких особливо виділяються: 1) поєднання у межах етикетних слів різноманітних протиставлень, що зумовлюють специфіку їх семантики; 2) наявність спільної семантичної ознаки в декiлькох етикетних словах, на основi чого вони можуть виступати синонімами й взаємозамiнюватися; 3) наявнiсть слів з протилежними значеннями на фонi синонiмiзації, при якому відбуваються процеси взаємовідштовхування й взаємопритягування антонiмiчних лексичних одиниць; 4) вживання етикетних слів у виразах, де розкривається їх подрібнена семантика, що мiстить досить розрiзнені поняття об'єктивноі дiйсності під впливом екстралiнгвальних факторів.

Розділ другий - “Етикетна семантика в лексичній системі англійської мови” - складається з восьми підрозділiв і присвячений дослiдженню функцiонування етикетної лексики в її тісному взаємозв'язку з суспільством, впливом на суспільну дiяльність людини тощо в англiйськiй мові.

Значне мiсце вiдведено аналізу особливостей тлумачного словника як джерела вивчення мовних засобiв передачi етикету, розкрито змiст словникової статті - засобу експлiцитного вираження семантичної структури етикетного слова, а також охарактеризовано стан дослiджен- ня етикетної лексики в сучасному мовознавствi.

Значно гірше, особливо у вітчизняному мовознавствi, розроблені теми стосовно вiдображення соцiальних вiдносин та внутрiшнього життя людини, її характеристик і свiтосприйняття.

Етикетна лексика в системі англійської мови характеризується двома взаємопов'язаними сторонами: системою слів як знаків, що передають значення та системою семантичних відтінків, закріплених за словами.

У вивченнi англійської етикетної лексики застосовуються формалізованi методи дослiдження структури та системи даної мови з метою повного анализу її внутрішнiх механізмів, розробки теоретичних положень, спрямованих на розв'язання практичних завдань. При такому підході зібрана на основі суцільного аналізу Великого Оксфордського словника етикетна лексика утворює множину, що складається з елементів, які, хоч і об'єднані спільними властивостями, все ж характеризуються своїми автономними особливостями.

Тлумачним словником англійської мови зафіксовано 135 іменників, якi за допомогою 707 лексичних значень формують семантичне поле мовних засобів вираження етикету. Отриманi синонiмічні ряди лексичних одиниць являють собою нечiткi множини, тобто такі, в яких еле- менти, крiм якраво в изначеного етикетного значення, характеризуються рядом інших ознак. Завдяки незамкненостi своїх меж нечіткі множини можуть переходити в іншi, утворюючи разом з останнiми теоретично нескiнченний синонiмiчний макроряд. Щоб побудувати матрицю спiввiдношення слів та їх лексичних значень, перетворюємо цей синонiмiчний макроряд у чітку лінгвістичну множину на основi аналізу словникових дефінiцій, а значення слів етикетної лексики представляємо у виглядi досить строго окресленого просторового фрагмента лексико-семантичної системи англiйської мови, розмiри і конфiгурація якого залежать вiд специфіки значень основних відповідникiв.

Весь мовний матеріал англiйської мови ділиться на п'ять груп, де полісемічними виступають іменники resресt, hопоиr, reference, grace, price, respection, rеgаrd, credit, consideration, charity, devotion, duty, affection, conceit, concern, god, merit та ін.

Семантика багатозначних слів розрізняється не лише за структурою і мiсцем у системі англійської мови, утворюючи семантичні мiкросистеми, але й статусом, пiд яким розумiємо сукупність співвіднесених незмістових ознак, що визначають роль значень етикетних слів у системi мовних засобiв номiнації. Кожне з них взаємодiє з іншими значеннями всерединi семантичної структури, виступаючи частиною загальної системи номiнативних засобів мови, тобто взаемодії з іншими значеннями за межами семантичної структури слова. Завдяки цим співвідношенням і розкривається мовний статус значення етикетного слова.

Лексична багатозначність виступає способом системної організації етикетної лексики, а семантичнi зв'язки мiж етикетними словами - основою структурування лексичних значень полісемантів: між двома елементами семантичної системи мови вони виступають то як ознаки мікросистемного, то як ознаки макросистемного характеру. Закріплені за словом якісно різні ознаки, що перебувають у розгалуджених відношеннях, служать, з одного боку, засобами формування лексичного значення як цілісної автономної семантичної одиниці, а з другого - являють собою своєрідні сркіпи, на основі чого дане лексичне значення етикетного слова приєднується до семантичної системи, виступаючи її елементом.

Отже, в межах однієї мікросистеми етикетні слова своїми лексичними значеннями тісно переплітаються одне з одним, утворюючи ланцюжкові безпосередні та опсередковані зв'язки.

Етикетна лексема в постійній системній співвіднесеності з іншими елементами множини поступово формує свою семантичну значущість, що забезпечує їй право на активне функціонування в системі, породжує тенденцію до зосередження навколо неї інших членів цієї системи. Усі інші елементи, підпорядковуючись семантичним законам формування етикетної лексики та вступаючи в системні відношення з нею, продовжують виявляти свою власну семантичну індивідуальність і завдяки цьому потенційно готові семантично впливати на чпіввіднесеність з ними лексеми - компонента тієї ж множини.

Цікавим, на наш погляд, є випадок, коли семантика етикетного слова розгортається на рівні терміна. Тоді виникає своєрідний зв'язок етикетної та термінологічної лексики, внаслідок чого етикетна семантика іменника credit набуває “економічного відтінку”, розкриваючи банківський етикет фінансових розрахунків, етикет вкладника і т. ін. : a sum placed at a person's disposal in the books of a Bank, upon which he may draw to the extent of the amount сума на рахунку людини в банку, якою вона може розпоряджатися) ; any note, bill or other document, on security of which a person may obtain funds (документ, рахунок, на основі яких особа може отримати фонди) ; the acknowledgement of payment by entry in an account (визнання плати при відкритті рахунку) ; a sum on account, which the administration is empowered by vote of Parliament to borrow and expend in anticipation of the amount voted in the Annual Estimates (сума на рахунку, яку адміністрація, що наділена повноваженнями, парламентським голосуванням, може давати в позику і витрачати в очікуванні калькуляції, затвердженої в щорічному проекті держбюджету з витрат) ; trust or confidence in buyer's ability and intention to pay at some future time, exhibited by entrusting him with goods, etc. without present payment (довіра до спроможності покупця заплатити пізніше, взяти товар у кредит). Указаними семантичними ознаками характеризуються також і вирази letter of credit, to give credit, on (upon) credit, six months' credit; у множині цей іменник означає суму, записану на приход або правий бік бухгалтерської книги.

Лексико-семантичний аналіз груп етикетних слів англiйської мови дозволив виділити новий тип етикетних стосунків мiж людьми, а саме «доброчинний етикет», що вiдбувається на основi якiсно нових принципів життя і діяльності суспільства, серед яких найважливiшу роль відіграють доброта, чуйнiсть, щедрість, душевне тепло, співчуття, щирiсть, вiдвертiсть, гуманність та іншi. Доброчинний етикет мiцно входить у життя і громадян України, а це свiдчить про виникнення нового типу людей, яким притаманні не лише професіоналізм та висока культура, але й багатий внутрiшнiй світ, наповнений співчуттям й переживанням за інших членів суспільства.

Мiсце етикетних слів у лексичній системi англійської мови визначається не лише якiсними, але й кiлькiсними характеристиками, представленими в дисертації матрицями ЛСП етикету в українськiй, англійській та угорськiй мовах: багато елементiв є показниками того, що етикетні слова групи займають густозаповнені мiсця в системі і мають широке застосування, тоді як рiдкозаповненi мiсця зайняті лексичними одиницями вузького кола призначення і вжитку, а це, як правило, індивiдуальні значення, притаманні лише даним лексичним одиницям.

Особливiстю слів етикетної лексики англiйської мови є те, що етикетнi слова часто вiдображають не стольки об'єктивну дійснiсть взагалі, скiльки інтереси людей як учасникiв спілкування (іменники ceremony, adoration, oblation).

Оскiльки структура слів на позначення етикету в англiйській мовi складається з великої кiлькості ознак, то вони можуть належати багатьом понятійним мікросистемам. У результаті встановлюються рiзноманітні відношення мiж словами - перетин, збіг, прямий та опосередкований зв'язок. Ці зміни в семантичних відношеннях між лексичними одиницями виступають закономiрним процесом формування етикетної лексики, в основi якого лежать різноаспектнi перетворення, а також особливостi взаемодії мiж людиною і об'єктами реальностi. Позначення нових об'єктів традиційними мовними формами веде до перебудови їх семантичної системно-структурної органiзації, що проявляться у виникненні в етикетних лексичних одиницях нових вiдтiнкiв значень, утвореннi ЛСВ тощо. На цій представi вважаємо, що саме різносторонні відношення між людиною та об'єктивною дiйснiстю у кінцевому рахунку вiдiграють вирiшальну роль в процесi змiни усталених семантичних зв'язкiв етикетних слів англійської мови.

Польова впорядкованість лексичної семантики значною мірою обумовлена їх граматичною регулярнiстю, внаслiдок чого синтаксичні зв'язки мiж іменниками в англiйськiй мовнiй системi є повторюваними, типовими і закономiрними. Указана особливiсть характеризує і вiдношення мiж словами з середнім ступенем полісемії, до яких належать reриtаtiоп, awe, shame, feast, honesty, bountry, ingenuity, indifference, reward, recognition, recommendation, culture, rudeness, obeisance, wreath, kindness, tenderness, fame, liking, madam, degradation, contempt, disfavour, elegance та ін.

У сучасній англійській мові зафіксована досить детально сегментована семантика емоцiй, якою вiдображаються збуджуючi їх обставини, мотиви тощо. Проте емоції характеризуються рiзним ступенем інтенсивностi та прояву. У межах етикетної лексики дослiджуються і описуються три основнi емоційнi лінгвістичні мiкросистеми, що вiдповiдають трьом аспектам об'єктивноі реальностi: діям з їх наслiдками, діячам у їх діяльності та предметам і абстрактним поняттям.

В етикетнiй лексицi сучасної англiйської мови видiляються слова, якi володіють позитивною та негативною оцінкою.

При дослідженнi семантичних структур іменників на позначення етикету в англiйськiй мовi враховувалося, що вiдношення мiж їх значеннями не є абсолютними чи незмінними, рiзні значення займають у цих структурах нерівноправне положення. Питання щодо розмежування лексичних значень тісно пов'язане з проблемою встановлення їх ієрархiчних зв'язкiв, які, на думку сучасних лiнгвiстів, вирiшуються так: значення слова, якому притаманна найбiльша парадигматична закріпленiсть та вiдносна незалежність від контексту, є головним, а значення, що характеризується синтагматичною прикрiпленiстю і мало обумовлене парадигматичними відношеннями, є частковим (другорядним, похідним). Погоджуючись в цілому з даним положенням, одночасно вiдзначаємо, що специфіка мовного матеріалу немає чiткого поділу значень слів етикетної лексики на типи. Оскiльки англiйська, як і інші мови, має власнi засоби передачi суспiльних норм поведінки й спiлкування, дiяльності людей та відображення їх внутрiшнього світу, психiчного стану i різноманітних почуттiв, що характеризуються специфікою прояву реакції, то й значення слів, а також вiдтінки значень досить часто невиразні та змiнюванi, що утруднює їх класифiкацiю і аналіз. Отже, не існує чіткої межi між вiдтінками одного і того самого значення або декількома значеннями одного і того ж слова. Сучасній англiйськiй мові притаманнi визначенi форми й тенденції полісемії, тісно пов'язані з внутрішньою структурою усієі системи мови.

Семантичний аналіз показав, що доцiльнiше поряд з урахуванням ієрархiчних зв'язкiв між словами етикетної лексики, розглядати взаємні або однобічні переходи/непереходи значень іменникiв, що проявляються у здатностi слів входити до різних контекстів, сполучуватися з іншими частинами мови, набувати/втрачати окремi свої значення, вмiщати в межах однієї лексичної одиниці антонімічні та синонімічнi зв'язки. Водночас цi переходи базуються на специфiчних, глибоко нацiональних суспільних факторах, які служать критерієм поділу об'єктивної реальності в межах однієї культури: переходи мiж словами з високим та середнім ступенем полісемії характеризуються більшою силою та інтенсивністю прояву, ніж у випадках з моносемічними словами, де вони слабшають, а інколи й зникають (напр. disrespect, misesteem, respectfulness, estimableness, appreciator, self-estimate).

Дослідження семантичних закономірностей функцiонування етикетної лексики в англійській мовi дозволило виділити два основні типи етикетного сшлкування - особове та безособове. Останнє найчастiше регулюється етикетом, стандартизуючи поведiнку людей у типових ситуациях, тоді як особове спілкування являє собою практичну форму існування самого етикету, розкриваючи набор моральних сполук: вiд потреби стверджувати добро до споживацького, нешанобливого ставлення до інших.

Антонiмiчнi зв'язки мiж етикетними лексичними одиницями в сучасній англійській мові вiдзначаються більшою однорiднiстю й одноплановістю і в семантичному вiдношенні не дають такої рiзноманiтностi відтінків та особливостей, як синонiмiчні, котрим властивi взаємозамiн- нiсть, додатковi значеннєвi вiдтiнки, ступінь якiсть емоційного забарвлення.

У семному складі етикетних іменникiв сучасної англiйської мови виділяються якостi, властивості кого-, чого-небудь, характеристика людини, ії соціальний статус, рiзноманітні форми і засоби прояву етикету, суспільна оцінка дiяльностi людини, сфери застосування людського досвiду, знань, а також особливостi традиций, проведення культових обрядів та почесних церемоній.

У результаті встановлено, що семантичні закономiрності формування етикетної лексики в сучасній англійськiй мові базуються на: 1) системнiй спiввiднесеностi етикетного слова з іншими даної та сумiжних множин; 2) здатності етикетних лексичних одиниць утворювати мікросистеми; 3) входженні етикетних іменників до складу семантично різних груп лексики; 4) кiлькiсних та якісних характеристиках етикетного слова, що визначають його мiсце в системі мови; 5) наяв-ності ланцюжкових зв'язкiв і переходів мiж словами з високим, середнiм та низьким ступенем полісемії 6) ієрархічному розташуванні сем у лексичних значеннях етикетних слів, що веде до їх поділу на одно- та багатофункцiональнi.

Етикетна лексика сучасної англiйської мови являе собою соцiолiнгвістичний фрагмент, особливості якого полягають у широкому та різноаспектному вiдображеннi вербальних і невербальних засобiв вияву соціально визначених норм поведінки й спілкування на основі кiлькiс- них та якісних семантичних зв'язкiв мiж словами, а через них - між значеннями аж до сем мiж собою.

У третьому розділі “Етикетна семантика в лексичній системі угорської мови”, що складаеться з восьми підроздiлiв, йдеться про вiдображення в угорськiй мові різноаспектного характеру взаємозв'язкiв людини з реальною дійснiстю, емоцій з мисленням та інтелектуальною дiяльнiстю свiдомостi. Етикет при цьому постає як частина суспільного життя носіїв мови, що органічно поєднує їх поведінку і вчинки, з одного боку, та внутрішній емоційний світ, з другого.

Сучасна лінгвiстика характеризується розширенішим та поглибленiшим дослiдженням свого традиційного об'єкта, включаючи рiзні аспекти комунiкативноі поведінки людини в процесi сусшльно обумовленого спілкування. Мовні структури при цьому розглядаються не тольки в контекстi власне мови, але й у спілкуваннi, взаємозв'язку мiж мовними та немовними елементами комунiкації. Людський фактор починає займати центральне місце в лiнгвiстицi взагалі та угорському мовознавствi зокрема.

Вихiдним для опису мовної комунікації є поняття діяльності, що дозволяє розглядати угорську мову як засiб динамiчної взаємодії комунiкантiв. При такому подході функціонування мови тісно пов'язане з ситуативним контекстом її вживання, а етикетне слово та особливостi його існування поєднуються з урахуванням ситуації спiлкування і його процесуальної природи. Елементами (складниками) комунiкативної ситуації вважаємо соцiальнi та індивідуально-психолопчнi характеристики комунiкантiв, вiдношення між ними, особливостi комунiкації, вклю- чаючи її рiзноманітні форми і засоби. Указанi ознаки містяться у семних структурах угорських етикетних слів. Тому дослідження етикетного слова як одиниці комунiкації конкретизується вивченням специфики комунікативного призначення усіх компонентів його змісту. Ці компо- ненти об'єднуються в єдине ціле і входять до складу системи етикетної лексики сучасної угорської мови.

В основі комунікативного призначення етикетного слова лежить його потенційна варіативність, завдяки якiй воно здатне виражати найрiзноманітніші аспекти об'єктивної реальності та людської діяльності, в тому числі й пізнавальної, пізнавально-кваліфікативної і власне комунікативної.

Комунікативна призначеність етикетної лексики полягає також і у вираженні результатів кваліфікативної діяльності людини, до якої відноситься емоційно-чуттєве, оцінне, чуттєво-образне сприйняття та позначення об'єктів й предметів позамовної дійсності. Потенційна здатність етикетних слів сучасної угорської мови пристосовуватися і відображати комунікативні цілі базується на особливостях їх лексичної номінації та специфіці семантичної структури.

У психолінгвістичному плані семантичний простір етикетного слова покриває визначену дифузну семантичну сферу психіки носія мови, до якої належать всі мовні засоби і форми вираження етикету в сучасній угорській мові. Семантичний простір розглядається як явище суцільне, неперервне, проте неоднорідне. Ця неоднорідність семантичного простору етикеткного слова розкриває потенційну здатність виникнення у будь-якому його місці нових семантичних центрів внаслідок згущення, стягування або наближення й віддалення, етикетне слово в семантичному просторі характеризується певними параметрами, до яких відносимо структурний тип, “вагу”, значущість семантичних центрів та характер зв'яїків між ними.

У межах етикетної лексики в угорській мові виділяються: етикетне слово, в якому характеризується внутрішній семантичний простір та семантичне етикетне поле, що виступає по відношенню до семантики етикетного слова як зовнішній семантичний простір.

Дослідження етикетних слів сучасної угорської мови тісно пов'язане з проблемою національної свідомості, різного роду національними факторами: культурою, звичаями, традиціями і т. п., оскільки етикетна лексика визначається рівнем розвитку нормативності як соціальної категорії, що в свою чергу виступає елементом національної культури.

Культурою в широкому розумінні позначається соціальний механізм взаємодії особистості, спільноти з життєвим, природним та соціальним середовищем, який забезпечує передачу досвіду і розвиток реформаторської діяльності, а у вузькому - цінності, переконання, зразки, норми поведінки, властиві соціальній групі, певному суспільству. Як і будь-яке конкретне суспільство, угорська нація протягом своєї історії створює власну культуру, яка виражається: 1) мовою як системою знаків, наділених значеннями, що використовуються для збереження, перетворення та передачі інформіції; 2) різного роду цінностями, віруваннями, переконаннями; 3) нормами, до яких належить і етикет; 4) звичаями, традиціями, обрядами, що мають переважно етикетне забарвлення та спрямування.

Отже, етикетна лексика входить до складу мовного вираження норм, якi регламентують принципи поведінки в суспільствi, відображають вимоги соціальної групи до поведінки особистостi, груп у їхніх взаємовідносинах одна з одною, соцiальними інститутами, суспільством у цілому.

Будучи соціально узагальнюючим, етикетне слово служить для індивiдуального вираження емоцiйної оценки об'єктів світу, а його реалізація проходить у відповідних ситуаціях спілкування за допомогою вiдповiдних емоційних типів умовних актiв.

Етикетна лексика сучасної угорської мови характеризується вербальними, в тому числi емоцiйно забарвленими, нерідко поєднуючись з невербальними засобами свого вираження. До етикетної лексики, зібраної шляхом суцiльного аналізу тлумачного словника угорської мови, ввійшли лексичні одиницi з емоційно-оцінним компонентом, що не визначається контекстом, ситуацією чи суб'єктивним вживанням, а виступає наслiдком опосередкованого вiдображення взаємодії емоції та оцінки: емоції як психічної передачі суб'єктом його ставлення до оточуючого світу й оцінки як результату цього процесу. Досліджувана етикетна лексика містить слова, що мають яскраво виражену і приховану емоційність.

Емоційнiсть виступае невід'ємною складовою частиною життя та мовної діяльності людини, однією з найважливіших її характеристик: з одного боку, шляхом мовного вираження емоцій пiзнається і сама людина як мовна особистість, а з другого, дослiдження угорської мови не- можливе без звернення до її носiя, творця та користувача.

У роботi для дослiдження семантики етикету враховується когнітивнiсть, оскільки етикетні слова характеризують тi фрагменти людського досвіду і знань, що входять до сфер рiзного роду людської діяльності.

Ієрархічна структура етикетного поля являе собою реляційну структуру, що складасться з кiнцевого числа класів, кожен з яких включає декілька членів, та типу зв'язку між ними.

Етикетна лексика охоплює значну частину словникового складу угорської мови і об'єдну на основі різноманiтних зв'язкiв декiлька лексико-семантичних полiв, а елементи поля - етикетні слова - утворюють нiби єдину систему або деяке число взаємопов'язаних підсистем. Свiдченням цього є лексичний і семний склад етикетного поля сучасної угорської мови, представлений 268 лексичними одиницями, яким відповiдають 639 значень. Полiсемiчними виступають етикетні слова ember, tisztessйg, becsьlet, buzgalom, buzgуsбg, disz, hit, hitel, tekintet, tekintйly, tisztelet, megbecsьlйs, becsьlйs, mйltбnylбs, ьdvцzlet та ін. До слів з середнім ступенем полісемії відносяться йrzйk, csodбlat, йrtйk, isten, istensйg, vallбs, tisztasбg, szentsйg, koszorъ, nagysбg, becsьletsйrtйs, fogadбs, mocsok та ін.

У роботі виявлено групу етикетних слів, які показують, що умови успішного спілкування залежать безпосередньо від правил мовного етикету, прийнятих у певному мовному колективi. Вивчення мовного етикету, його форм та специфики вираження в сучаснiй угорськiй мовi сприяє формуванню мовної особистості, здатної правильно орієнтуватися у виборі мовних засобів при досягненнi успіху в комунікативному актi.

У межах лексичних значень етикетних слів виділено особливу специфічну рису їх семантики, що полягає в здатності цих лексичних одиниць поєднувати в собі різного роду протиставлення: позитивні риси, з одного боку, та обурення незадоволення тощо - з другого, у вигляді непристойних виразів, лайки, грубих слів: az istensйgit neki, nem ismer se istent, se embert, te jу isten!, ne adj isten!, verje meg az isten. Їх наявність свідчить про те, що семантичний змiст етикетних слів визначасться не лише тим, що вони позначають, а й фактами, яким вони протиставляються, а це веде до необхідності врахування психології протиставлень, що неминуче зачiпає і рiвень колективної оцінки семантичної субстанції мови. У результатi семантичні індекси протиставлення як вимiрюванi величини стають основою кількiсних характеристик окремих компонентів лексичної семантики, а їх зіставлення дозволяє визначати порівняльну ціннiсть елементiв різної психолопчної структури етикетного слова.

Семантичний аналіз етикетних слів сучасної угорської мови виявив, що значення словникових одиниць на певному етапі розвитку суспільства зазнають великих змiн та впливiв, внаслiдок чого лексичні одиниці починають вживатися у якісно нових значеннях. Так трапилося і з іменником bйlyeg, основна функція котрого спочатку полягала в позначеннi марки на конвертах, альбомах тощо. Зараз ця лексична одиниця вказує на етикетне клеймо або тавро.

Етикетнi слова здатнi виступати потенційними синонімами, хоч ступінь близької змiстової співвіднесеності в окремих членів етикетного поля неоднаковий: в одних спостерігаємо тільки прихованi можливості відображення етикетних вiдношень, а в інших - їх чітке представлення, у результаті чого вони сприймаються мовцями як реальні синонiми угорської мови, безпосередньо породжені зв'язками та відношеннями, що формуються саме в її структурі. На цiй представi зіставлення і протиставлення етикетних слів-синонiмiв лексичного значення розглядається як один з можливих, найбільш значущих їіх системної організації.

Моносемiчнi лексичнi одиниці на позначення етикету займають важливе мiсце в системі сучасної угорської мови і характеризуються одним семантично вагомим значенням: tisztelц, hуdolу, hazafi, becslц, huncut, diszdoktor, fц-fц, diszьlйs, fцhajtбs, tisztelettudбs, цnbecsьlйs, rontбs, nagyravбgyбs та ін.

Семи розглядаються в роботі як найдрібніші елементи когнітивно-семантичного континууму, що служить основним будівельним матеріалом лексичної семантики сучасної угорської мови та пов'язують не лише всезагальну когнітивно-семантичну сферу й конкретні людські мови, але також і самі мови незалежно від ступеня їх спорідненості, походження, специфіки і т. п. На універсальному характері сем базується й можливість перекладу етикетної лексики сучасної угорської мови на українську, англійську і, навпаки.

Семний склад іменників на позначення етикету в сучасній угорській мові налічує 158 тлума-чень, якими розкриваються суспільні, занальноприйняті та індивідуальні, психолого-фізіологічні і моральні цінності людини, її становище й авторитет, вияв різноманітних почуттів як у процесі комунікації, так і в сприйнятті навколишнього світу. У семному складі етикетної лексики значне місце посідає відображення особливостей форм та засобів вираження поваги, шани, традиційних і культових церемоній, а також відверто негативних характеристик вчинків, поведінки і т. п. людини, що призводить до непередбачуваних наслідків.

У роботі охарактеризовано однофункціональні семи, які виступають компонентами лексичного значення етикетних полісемантичних слів та містяться в словах з середнім ступенем полісемії, і такі, що входять до складу лексичного значення моносемічних етикетних іменників, передаючи їх найсуттєвіші семантичні властивості. Зв'язок між указаними двома типами однофункціональних сем у межах етикетного поля дозволяє вважати їх множинами, що мають ієрархічну системно-структурну організацію, де перші виступають базовими, а другі їм підпорядковуються.

Розділ четвертий “Типологічне зіставлення етикетної семантики в лексичних системах української, англійської та угорської мов” складається з шести підрозділів і ставить своєю метою всебічне дослідження системно-структурної організації цих мов, встановлення типів зв'язків між ними, а також ієрархічного порядку розташування іменників на позначення етикету в їх лексичній семантиці як різноструктурних мов.

Українська, англійська та угорська мови не тільки співіснують, але й взаємодіють, взаємопроникають одна в одну, а, накладаюяись, постійно розкривають нові комбінаторні можливості, утворюючи якісно і кількісно нові системні угруповання лексики.

Зіставлення етикетної семантики в лексичних системах української, англійської та угорської мов охарактеризовано такими послідовними етапами: 1) визначенням груп лексичних одиниць на позначення етикету як цілісних систем, що мають певну структурну організацію, закономірностей їх функціонування, характеру взаємозв'язків між елементами цих та інших ЛСГ; 2) описом зіставлюваних ознак й параметрів відповідно до єдиного термінологічного апарату та розробленої методики аналізу фактичного матеріалу; 3) семантичним аналізом етикетних слів у соці- та психолінгвістичному планах і в парадигмі когнітивної лінгвістики; 4) формуванням лексико-семантичного поля етикету як фрагмента лексичних систем досліджуваних мов, що займає визначений семантичний простір.

Серед специфічних особливостей зіставного вивчення етикетної семантики в лексичних системах української, англійської та угорської мов виділено: а) мотив, що визначає вибір трьох різносистемних мов для зіставлення і задається не логікою чистої лінгвістики (недостатність вивчення семантики досліджуваних мов, наявність необхідної емпіричної бази, а також цікавих для вирішення у світлі нових даних методик, явищ, теоретичних принципів і т. п.), а в зв'язку із зовнішніми, соціально-культурними факторами, що тісно пов'язані з процесами пізнання й свідомістю, менталітетом носіїв цих мов; б) намагання мовної типології охопити максимально велику кількість мов світу, співвідносячи їх по мінімуму найзагальніших, універсальних структурних ознак позачасового характеру, тоді як зіставна лінгвістика не захоплюється великою кількістю мов, а прагне в першу чергу чпіввіднести їх по максимальній кількості ознак, враховуючи, як правило, сучасний стан зіставлюваних мов; при цьому мовна типологія діє в рамках внутрішньої лінгвістики, обмежуючи себе аналізом будови мов, тоді як зіставна лінгвістика зосереджує свою увагу на особливостях середовищ і сфер вживання порівнюваних мов, у співвіднесенні “конвенціональних норм мовного та немовного спілкування в тих колективах, які користуються даними мовами” (І.П. Сусов). Звідси - зіставна лінгвістика розглядається як системно-структурна, соціолінгвістична, а також етнолінгвістична і прагмалінгвістична дисципліна на противагу типології мов, де переважає системно-структурний аналіз мовного матеріалу; в) інтерес до тих особливостей, специфічних характеристик етикетних слів зіставлюваних мов, які випадають з поля зору без дослідження їх внутрішньої семантики, емоційного забарвлення, нормативного й ситуативного використання.

На сучасному етапі зіставне лексико-семантичне дослідження споріднених, віддаленоспоріднених та неспоріднених мов потребує розробки й уточнення існуючих методів, прийомів і процедур свого аналізу. Однією з вимог, що забезпечувала б проведення зіставного вивчення української, англійської та угорської мовних систем, вважаємо додержання принципу цілісної системності, що передбачає виділення адекватної кiлькостi параметров для вiдображення унiверсальних мовних механiзмiв. Оскiльки етикетна лексика являє собою цiлком визначений, соціально й нормативно-культурний фрагмент дослiджуваних мов, то найважливiшим і найпершим кроком до його зіставного вивчення є розробка спеціальної методики, яка б, грунтуючись на попередньому аналізi семантики етикетних слів у кожній з мов, дала можливість представити всю сукупність ознак та властивостей, притаманних дослiджуваним фрагментам лексичних систем.