Національні стереотипи в англо-німецьких відносинах: лінгвокультурний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

КАЦБЕРТ Тетяна Леонідівна

УДК 811.11'373:37:316.647.8

НАЦІОНАЛЬНІ СТЕРЕОТИПИ В АНГЛО-НІМЕЦЬКИХ ВІДНОСИНАХ: ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі англійської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Захист відбудеться 21 березня 2008 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ 01033, бульвар Тараса Шевченка, 14. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці ім. М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ 01033, вул. Володимирська, 58, к. 10. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к. філол. н. Клименко Л. В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

В епоху інтенсивних міжнародних контактів спілкування з представниками інших культур стає суттєвим складником повсякденного життя. На жаль, збільшення контактів не завжди призводить до кращого розуміння інших культур. Наслідком взаємодії культур може стати закріплення стереотипних уявлень - когнітивних елементів процесу комунікації, що визначаються певними соціокультурними чинниками - освітою, вихованням, суспільними нормами, суспільною думкою тощо. Стереотипи впливають на комунікативну поведінку учасників комунікації та викликають очікування певної поведінки від інших, які здатні підтверджуватися у діях. Такі властивості стереотипів дають підстави вважати їх важливою складовою сучасного комунікативного простору.

У ХХ столітті функціональність стереотипів привертала увагу психологів (П. Гофштеттер, І.С. Кон, Г.В. Олпорт, Ч. Стенгор, Т.Г. Стефаненко, Г. Теджфел, П.М. Шихирьов), соціологів (О.А. Болдецька, О.Ю. Семендяєва), етнографів (А.К. Байбурін, Ю.В. Бромлей), філософів (Л.О. Боровська, Н.Б. Годзь, І.П. Гріценко), політологів (С.Г. Кара-Мурза, Е.М. Розенталь), культурологів тощо (П. Дінцельбахер). Вчені виділяли у стереотипі ті його властивості, які були важливі саме для їх галузі досліджень. Інтерес лінгвістів до феномену стереотипів виник нещодавно і пов'язаний з тим, що актуальності набули такі напрямки мовознавчих досліджень, як когнітивний - вивчення впливу складних когнітивних процесів на мовне відображення дійсності, та лінгвокультурологічний, спрямований на вивчення взаємодії мови, ментальності й культури.

Обидва напрямки, які інтегрували теоретичну базу таких мовознавчих галузей, як когнітивна лінгвістика (Т. ван Дейк, О.С. Кубрякова, М. Мінський, Е. Рош), етнолінгвістика (Є. Бартміньський, С.М. Толстая), етнопсихолінгвістика (Ю.О. Сорокін, І.Ю. Марковіна), соціолінгвістика (Г. Джайлс, Н. Купланд, M. Х'юстон), лінгвокультурологія тощо (В.А. Маслова, В.М. Телія), призвели до появи нової лінгвістичної дисципліни - теорії міжкультурної комунікації, яка вивчає особливості спілкування представників різних лінгвокультурних соціумів, і зокрема, їх стереотипних уявлень (А.Д. Бєлова, А. Вежбицька, І.О. Голубовська, Т.Г. Грушевицька, Д.Б. Гудков, Я. Дабровська, П.М. Донець, Р.E. Портер, Г.Г. Почепцов, Ю.Є. Прохоров, Л.A. Самовар, С.Г. Тер-Мінасова). З-поміж різних видів стереотипів безперечний інтерес для міжкультурної комунікації становлять національні стереотипи - когнітивні уявлення про типовість певних ознак та рис характеру, властивих кожному представнику власної (автостереотипи) або іншої (гетеростереотипи) лінгвокультурної спільноти. Їхні особливості мовного відображення та вплив цінностей власної культури на мовне забарвлення образів інших вивчаються в нашій роботі.

Актуальність дослідження національних стереотипів як важливих чинників міжкультурної комунікації зумовлена необхідністю подальшого вивчення когнітивних явищ у контексті їх мовного вираження, та потребою в гармонізації міжкультурного діалогу шляхом вивчення особливостей національних менталітетів, впливу норм і цінностей власної культури на сприйняття іншої.

Дослідження національних стереотипів часто присвячені націям, які істотно відрізняються в історичному, політичному й культурному розвитку, і через брак інформації, особистих контактів або наявність лінгвокультурологічних лакун можуть породжувати стереотипи. З іншого боку, лінгвосоціологічні студії доводять, що міжнаціональні контакти не завжди призводять до зникнення стереотипних уявлень, а скоріше, їх підтверджують. Особливо це стосується країн-сусідів, чия спільна історія в умовах боротьби за владу й територію сприяла виникненню в етнічній свідомості негативних образів один одного. Однак, вивчення мовної фіксації стереотипних образів доцільне і на прикладі націй, що не є сусідами, але внаслідок історичного розвитку і сучасного політико-економічного контексту (існування в єдиному європейському просторі, визначеному Європейським Союзом, Спільним ринком, Спільною політикою безпеки і т.д.) мають давні контакти і знання один про одного.

Такими є німецька й англійська нація, чиї відносини впродовж тривалого часу можна охарактеризувати фразою Always good neighbours, never good friends. Не дивлячись на відсутність глибоко вкоріненої різниці інтересів, яка б призводила до конфлікту, добрі партнерські стосунки довгий час були затьмарені кліше Німеччини як країни часів націонал-соціалізму, яка нишком чи відкрито плекає нові загарбницькі наміри, та для німців Великої Британії, і зокрема, Англії, як країни шизофреників та диваків. Стереотипам в англо-німецьких відносинах у їх лінгвокультурному виявленні присвячена реферована дисертація.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми “Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів” (код 01 БФ 0147-01) в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (затверджена Міністерством освіти і науки України).

Мета дослідження - аналіз мовного вираження національних стереотипів в англо-німецьких відносинах ХХ-ХХІ ст. - передбачає такі завдання:

визначити співвідношення стереотипів як структур свідомості з їх мовними формами;

дослідити мовні форми вираження німецьких та англійських автостереотипів і гетеростереотипів у текстах різних жанрів (фольклор, публіцистичні нариси, художні тексти, сучасна преса);

встановити найчастотніші стереотипні характеристики, що зумовлюють контекст англо-німецьких відносин;

виявити когнітивні й соціокультурні причини та наслідки формування стереотипів і фактори, що впливають на їх зміну.

Об'єктом дисертаційного дослідження є явище стереотипізації як когнітивний феномен, виражений на мовному рівні.

Предметом дослідження є лексико-фразеологічні засоби вираження авто- й гетеростереотипних уявлень у німецькій та англійській мові у Німеччині й Великій Британії, в тому числі стереотипних невербальних компонентів комунікації - зовнішності, одягу й поведінки; тексти переважно малого формату, зокрема, директивні написи-оголошення в громадських місцях як мовні засоби відображення особливостей національного характеру лінгвокультурних спільнот та екстралінгвістичні чинники, що впливають на формування стереотипів.

Методи дисертаційного дослідження грунтуються на засадах лінгвокогнітивного й лінгвокультурологічного підходів до вивчення мовленнєвого оформлення психологічних уявлень різних етнічних груп, й інтеграції методів психології, культурології та лінгвістики: контент-аналіз мовного матеріалу (фольклорні, літературні, публіцистичні джерела) й аналіз словникових дефініцій дають можливість виявити специфіку мовних засобів вербалізації стереотипів; спостереження, анкетування, опитування й асоціативний експеримент є методами верифікації даних; контекстуальний, дескриптивний, компаративний та інтерпретаційний методи дослідження дають можливість визначити найчастотніші стереотипні характеристики, що зумовлюють контекст англо-німецьких відносин; кількісний та якісний методи використовуються для опрацювання результатів дослідження.

Матеріалом дослідження стали лексикографічні, фольклорні джерела, публіцистичні, літературні твори, наукові монографії, друковані й електронні періодичні видання, що висвітлюють тему німецько-англійських відносин, з яких методом суцільної вибірки були виділені німецькі та англійські лексичні одиниці, що відбивають наявні стереотипи про обидві нації.

Фактичний матеріал був зібраний за період 2003-2007 рр. у бібліотеках університетів м. Києва (Україна), м. Берліна й м. Констанца (Німеччина), м. Салонік (Греція) та м. Лондона (Велика Британія). Аналіз публікацій газети Sun проходив у газетному архіві Британської бібліотеки (British Library) в Лондоні; доступ до архівів газети Bild був наданий Федеральною Прес-агенцією Німеччини (Bundespresseamt) в Берліні. Загальний обсяг проаналізованих публіцистичних та художніх текстів становить 10 000 друкованих сторінок; прес-видань - 24 960 газетних сторінок, з яких методом випадкової вибірки були проаналізовані 400 статей на англо-німецьку тематику загальним обсягом 84 017 слів.

На початку роботи над дисертацією у 2003 р. і наприкінці її у 2007 р. під час міжнародних конференцій були проведені лінгвосоціологічні опитування респондентів (загальна кількість 80 осіб), які підтвердили наявні національні стереотипи. Особливості національного мислення й стереотипів поведінки досліджувались на прикладі понад 250 англійських та німецьких директивних повідомлень в громадських місцях Великої Британії та Німеччини.

Наукова новизна. Лінгвістичні дослідження стереотипів (A. Венцель, О.А. Гапченко, Г. Герндт, Л.В. Завгородня, У. Квастгоф, О. Левченко, A. Реддер, С. Райс, О.О. Стоколос-Ворончук, Н.А. Чабан, П.Г. Хінтон, М.К. Яцишин) зосереджуються на окремих аспектах стереотипів і не мають комплексного характеру. Відтак, гетеро- й автостереотипи в англо-німецьких відносинах як когнітивні елементи культурно-специфічних знань, що мають експліцитну й імпліцитну мовну форму вираження - нове та недосліджене явище.

Наукова новизна роботи полягає в інтеграції когнітивного й лінгвокультурологічного підходів до вивчення мовних особливостей національних стереотипів, уточненні поняття “стереотип” та “національний стереотип”; розробці класифікації стереотипів; доведенні взаємозалежності когнітивних категорій “ми” - “вони” у процесі стереотипізації й аналізі основних лексико-фразеологічних засобів вираження стереотипів у тексті.

Теоретичне значення дисертації зумовлено новим комплексним підходом, який полягає в інтеграції теоретичної бази різних наук, дослідженні мовних форм стереотипів на широкому матеріалі текстів різних жанрів та власних експериментів, і врахуванні історичного, соціально-економічного, політичного й культурного контексту функціонування стереотипів. Отримані результати дослідження сприяють розв'язанню низки актуальних питань лінгвокультурології, етнопсихолінгвістики, розширенню теоретичної бази когнітології, лексикології, теорії номінації тощо. Робота може бути цікава й для соціальних психологів, істориків та соціологів, які вивчають етнічні й національні стереотипи.

Практичне значення роботи полягає у можливості використання результатів дослідження в теоретичних курсах, спецкурсах та семінарських занятях з лінгвокультурології, психолінгвістики, теорії комунікації, міжкультурної комунікації, етнопсихології, когнітології, політології, європейських студій та лінгвокраїнознавства, при написанні курсових, дипломних і дисертаційних робіт.

Апробація роботи. Положення дисертації обговорювались на засіданнях кафедри англійської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 2003 - 2007 рр. Апробацію результатів дослідження здійснено на п'яти наукових конференціях: Міжнародній науковій конференції “Проблеми розвитку філології в Україні у контексті світової культури” (Київ, 2003); Міжнародній науковій конференції “Семіотика культури/тексту в етнонаціональних картинах світу” (Київ, 2004); Всеукраїнському науковому форумі “Стереотипність та творчість” (Харків, 2006); Міжнародній науковій конференції до 75-річчя доктора філологічних наук професора Станіслава Володимировича Семчинського (Київ, 2006); Всеукраїнській науковій конференції "Світоглядні горизонти філології: традиції і сучасність" (Київ, 2007).

Публікації. Основні положення дисертації й результати дослідження висвітлено у 5 статях, написаних одноосібно й опублікованих у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України.

На захист виносяться такі положення:

1. Стереотипи є когнітивними структурами культурно-специфічних знань, які мають вербальну (експліцитну або імпліцитну) й невербальну (поведінкову) оболонку. На мовному рівні стереотипи можуть бути виражені лексичними одиницями в предикативній чи атрибутивній функції, словосполученнями та реченнями.

2. Національні стереотипи є груповими уявленнями про типовість певних ознак та рис характеру, властивих кожному представнику своєї або іншої етнічної спільноти як складової інтегративного поняття “нація”. Найпростішим варіантом вираження національних стереотипів є етнономінація, представлена етнонімами - стилістично нейтральними лексемами, які не містять оцінки і набувають її лише у мовленні у поєднанні з лексемами з негативною чи позитивною конотацією, та ксеноетнонімами - т.зв. “неофіційними” етнонімами, що вживаються з метою посилити експресивність повідомлення. Етноніми зустрічаються у синтаксичних та фразеологічних словосполученнях; їх пряме значення свідчить про сприйняття етносів за побутовими характеристиками, переносне - про їх стереотипізацію на основі соціокультурних ознак. У ксеноетнонімах стереотипи відображені за асоціацією з такими ознаками, як зовнішність, одяг, поведінка, паравербальні елементи, риси національного характеру, національно-культурні традиції й символи.

3. Стереотипи, що існують у формах судження й умовиводу, проявляються на рівні висловлювання експліцитно та імпліцитно. Експліцитна форма стереотипів виявляється у простому загальному або частковому судженні з простою предикацією або в умовиводі як більш складній формі судження. Експліцитність прояву національних стереотипів у художніх, публіцистичних та фольклорних текстах залежить від ступеня самоцензури авторів, типу тексту й ілокутивної мети повідомлення. Імпліцитна форма вираження стереотипів передбачає самостійну інтерпретацію суджень у тексті.

4. Виникненню стереотипів сприяють когнітивні, мотиваційні й соціокультурні чинники. Особливо важливою характеристикою стереотипів є їх детермінованість цінностями власної культури. Етноцентричні установки власної культури виражаються у тенденції до позитивної саморепрезентації й більш упередженому сприйнятті представників іншої групи.

5. Мас-медіа є найбільш придатним ґрунтом для поширення стереотипів у соціумі шляхом використання стратегій і тактик маніпуляції свідомістю читачів (інклюзивність, дистанціювання, протиставлення та дискредитація) задля нав'язування певного образу тієї чи іншої етнічної групи.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, бібліографії (260 позицій, із яких 122 - англійською й німецькою мовами), списку лексикографічних та довідкових джерел (30 позицій), джерел ілюстративного матеріалу (104 позиції), списку ілюстрацій (24 позиції) та 5-ти додатків. Загальний обсяг дисертації - 295 сторінок, обсяг основного тексту - 199 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано вибір теми, визначено мету, основні завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість роботи, описано методи та матеріал дослідження, сформульовано положення, які виносяться на захист, наведено дані про апробацію положень дисертації та публікації її основного змісту.

У першому розділі “Стереотип як когнітивний і соціокультурний феноменґ” узагальнено філософські, психологічні, соціологічні й лінгвістичні засади дослідження стереотипів, вивчаються механізми формування стереотипів, причини та наслідки стереотипізації, розглядається зв'язок стереотипів з іншими когнітивними структурами, подається класифікація стереотипів та основні мовні форми їх вираження.

Стереотипи виникають у результаті когнітивного процесу категоризації, який передбачає протиставлення себе як представника групи “ми” - іншим, тобто групі “вони”, й генералізації - ототожнення індивідуальних характеристик представника групи з груповими мовно-культурними, соціальними, професійними чи віковими характеристиками. Наслідком є відокремлення стереотипних уявлень про себе (автостереотипи) від уявлень про інших (гетеростереотипи), а також стійкість, спрощеність та схематичність стереотипного образу.

Як когнітивні структури свідомості, стереотипи зберігають групову ідеологію та підтримують позитивний образ групи “ми”. Це виражається в тенденції до більш позитивного судження про свою групу (Merry England, Deutschland - Land der Dichter und Denker) та більш упередженого сприйняття інших (Germans - arrogant, aggressive, rude) при якому вплив власної культури та її цінностей на оцінку образів інших націй відіграє важливу роль. Численність негативних стереотипів пояснюється ще й тим, що негативні рисі та якості потребують менше аргументів для підтвердження. Іншою важливою характеристикою стереотипів є їх співвіднесеність з культурними концептами (наприклад, німецький концепт Ordnung входить до змістового поля предикації die Deutschen sind ordentlich, а англійське Politeness спричиняє уявлення the English are polite). Оскільки у змісті стереотипів відображені культурні концепти, стереотипи слід вважати складовою мовної і концептуальної картини світу.

З-поміж різних видів стереотипів безперечний інтерес для міжкультурної комунікації становлять національні стереотипи - когнітивні уявлення про типовість певних ознак та рис характеру, властивих кожному представнику своєї або іншої лінгвокультурної спільноти. Синонімічними корелятами до поняття “національні стереотипи” є “етнічні” стереотипи, які вживаються в соціології та психології (Дж.Брігем, І.С.Кон, З.В.Сікевич) та поширені в лінгвокультурології поняття “культурні” (Н.В. Уфімцева), “етнокультурні” (В.А. Маслова), “міжкультурні” (А.Д. Бєлова) стереотипи. Найбільш прийнятним для нашого дослідження є термін “національні стереотипи” (К. Віллен-Гандоссі, Ю.В. Ніколаєва, Л.Р. Мойл), оскільки він стосується контексту національних відносин між представниками німецької й англійської нації та містить референцію до національної культури, ідентичності й національного характеру. Необхідно зазначити, що в дисертації вжито “етнічний” підхід до трактування поняття “нація” як етнічно-культурної спільноти, на відміну від “політичного” підходу, пов'язаного з концепцією нації, обмеженої політичними кордонами. Згідно з тим, національні стереотипи стосуються всіх людей, які визнають свою належність до тієї чи іншої етнічної групи або нації. Таке розуміння національного стереотипу спростовує, наприклад, існування британського національного характеру, оскільки Велика Британія є політичним, а не національним утворенням. З цього також випливає, що громадянин Німеччини турецького походження, який ідентифікує себе з турецькою нацією, є об'єктом стереотипізації на основі національних турецьких, а не німецьких характеристик.

Стереотипи зберігаються у формах мислення - поняття, судження, умовивід. Оскільки носієм поняття є слово, його виразником - словосполучення, а граматичною формою судження, і разом з тим, умовиводу, є речення, мовне вираження національних стереотипів доцільно досліджувати на рівні слів, словосполучень та речень. В останньому випадку умовивід, що передбачає імплікацію стереотипних характеристик, може бути виражений імпліцитно або експліцитно. Ця теза інтегрує погляд на стереотип як когнітивну одиницю представлення знань, створену з асоціативного набору понятійних компонентів (В. Красних, Ю. Прохоров), та як форму судження або переконання, що стосується культурно-мовного образу об'єкта і виражається у висловлюванні або тексті (Є. Бартмінський, У. Квастгоф). Узагальнено це можна представити у вигляді схеми (мал. 1).

Національні стереотипи свідомості зберігаються на когнітивному рівні як поняття і можуть бути виражені лексемами у предикативній та атрибутивній функції, якими є: а) іменники, що відображають властивості офіційних (етноніми) та неофіційних (ксеноетноніми) назв етносів на основі асоціацій до природно-генетичних та соціокультурних ознак етносу, таких як зовнішність (Squareheads), одяг (Lederhosen-clad Germans), типова їжа (Krauts), типова професія (Krдmerseelen), типові імена (Fritz, Tommy) та прізвища (Bull, Piefke) певної національної групи; б) прикметники, що виражають стереотипні ознаки у виразах з різним ступенем ідіоматичності, т.зв. мовленнєвих стереотипах (English breakfast, English disease, the English Creed, German measles, German comb); в) дієслова, утворені від етнонімів (zigeunern - вициганити, tьrken - обманути).

Етнономінація, представлена етнонімами та ксеноетнонімами, є найпростішим варіантом вираження національних стереотипів. Аналіз оцінного забарвлення атрибутів до етнонімів та назв країн у словосполученнях (Cool Britannia, feine englische Art, sexy Northern accent) допомагає прослідкувати характер референцій до представників певної етнічної групи або країни.

Офіційні етноніми зустрічаються у синтаксичних та фразеологічних словосполученнях, що мають національно-культурну забарвленість, наприклад, у фразеологічних зворотах (einen Englдnder machen, sich auf englisch empfehlen), порівняннях (stur wie ein Deutschеr), мовних штампах та кліше (der deutsche Michel, Otto Normalverbraucher, der hдЯliche Deutsche). У реченнях предикація стереотипних характеристик може бути відображена експліцитно у простому загальному або частковому судженні з простою предикацією (Germans are paranoid about jokes on war and Hitler) або в умовиводі як більш складній формі судження (If Carlo likes jeans and he's Italian, all Italians might like jeans. > Italians like jeans).

Судження може бути висловлене від І особи мовця (The Germans are punctual), у безособовому реченні (The Brits are believed to be polite), при цитації чужої думки (Sweden keeper Isaksson: “You can't trust the Germans”, Sun, 23.06.2006), у прислів'ях (der Deutsche nichts lieber kaut als Bratwurst und Sauerkraut) та приказках тощо (Ordnung muss sein). Імпліцитна форма вираження стереотипів передбачає самостійну інтерпретацію суджень у реченні й тексті (“Es geschieht nicht hдufig, dass die Briten einen Deutschen ehren“ (Bild, 23.01.06) = британці не дуже поважають німців, Der ist Italiener, aber er ist sehr ruhig = зазвичай, італійці дуже галасливі).

Національні стереотипи існують у різних сферах суспільного дискурсу, мають історичне, літературне, фольклорне походження, проявляються у фразеологічних одиницях, анекдотах, подорожніх нарисах, художніх та публіцистичних текстах тощо і змінюються під впливом історичних, культурних та політичних умов життя. Ці чинники впливають на фіксацію та зміст стереотипних образів у мові того чи іншого лінгвокультурного соціуму і зумовлюють стереотипні характеристики.

Другий розділ “Вербальні параметри опозиції “ми” - “вони” присвячений вивченню авто- і гетеростереотипних уявлень німців та англійців у семантичній опозиції “ми” - “вони” на матеріалі лексичних та фразеологічних одиниць, фольклорних, художніх текстів, анекдотів, афоризмів та публічних директивів як маркерів національно-культурних сценаріїв. У лінгвокультурному аспекті розглядаються фактори, які впливають на сприйняття інших націй - національні цінності, національні стереотипи поведінки й національний характер.

Категорія протиставлення є центральною в концепції соціальної ідентичності, яка визначає соціальні функції стереотипів: каузальність дій, інклюзивність та дистанціювання. Національна ідентичність, до складу якої входять національні стереотипи, передбачає усвідомлення відмінностей своєї групи і підсилює почуття належності та прихильності до неї, і, таким чином, пов'язує та підтримує авто- й гетеростереотипи. На мовному рівні це виявляється в порівняннях власного й іншого етнічного образу шляхом номінації.

Аналіз конструювання національних мовних образів англійців та німців за допомогою лексем German та English свідчить про позитивне забарвлення їх власних образів (auf gut Deutsch, English-bred) і упереджене сприйняття представників інших націй як людей з поганими манерами (sich auf englisch (polnisch, franzцsisch) empfehlen, to take a French leave), неохайних (Russe, Schlawak), націоналістичних (Stockfranzose, Stockenglдnder) й тих, що погано володіють іноземною мовою (Bцhmak, Katschmarek, Kuchel-Bцhmisch). Ці лексеми, що входять до складу фразеологічних виразів, експресивно забарвлені і вказують на специфіку міжнаціональних відносин (англо-французьке суперництво, німецько-слов'янська близькість, англо-німецькі баталії). Уявлення, виражені за допомогою експресивних мовних засобів, можуть стати основою стереотипізації етнічних груп. Варто зазначити, що у фразеологічному складі німецької й англійської мови практично відсутні вираження ворожого ставлення один до одного, на відміну від висловів стосовно французів, і отже, певне підтвердження теорії “сандвіч-моделі”, згідно якої обидві країни, що мають спільний кордон із третьою, демонструють більш позитивне взаємне ставлення, ніж до безпосередніх сусідів (наприклад, Англія-[Франція]-Німеччина).

Мовні форми стереотипів, досліджених у таких видах тексту, як афоризми, анекдоти, художні й публіцистичні тексти, свідчать про варіативність форм предикації і залежність їх експліцитного вираження від ступеня самоцензури авторів, типу тексту та ілокутивної мети повідомлення. Афоризми як засоби вираження авто- й гетеро стереотипних суджень на рівні речення насичені численними стилістичними фігурами, які підсилюють експресивність змісту повідомлення, в тому числі каламбури, парадокси, метонімія та ін. В афоризмах відображене ставлення до цінностей власної, і відтак і до чужої культури, і помічається деякий збіг авто- й гетеростереотипних уявлень (наприклад, the Germans are humourless), що можна пояснити ефектом дистанціювання авторів висловлювання від образу власної національної групи і узагальненістю оцінки, й інколи критичною оцінкою своєї національної групи (Indeed, had the Germans only possessed a sense of humour they might almost have qualified as honorary Englishmen (O. Ланкастер); Wenn einer bei uns einen guten politischen Witz macht, dann sitzt halb Deutschland auf dem Sofa und nimmt ьbel (К. Tухольський)).

Етнічні анекдоти є іншим чинником стереотипізації етнічної свідомості. Вони відображають особливості національного характеру, що базуються на стереотипних уявленнях (the Brits are polite, the Germans are militarised, the Scots are mean), і використовують багатий арсенал засобів творення комічного для дискредитації образу чужої і підтримання авторитету своєї групи (іронія, пародія, каламбур, сарказм і т.і.). Стереотипізація етнічних груп в анекдотах відбувається шляхом оцінного протиставлення національних характеристик представників різних етнічних груп, наприклад, у різних моделях мовленнєвої поведінки. Крім того, етнічні анекдоти характеризуються використанням стереотипізованих імен та прізвищ (Paddy and Mike, Leutenant Mьller), що підсилює стереотипізованість національного образу.

У художніх текстах автори вводять стереотипи з метою підсилити експресивність зображуваного: референцію до стереотипних національних характеристик, цінностей, традицій, поведінки, типове сприйняття образу іншої нації, свідоме використання іншомовних слів з певної сфери лексики тощо (наприклад, нацистські команди й вигуки в англійській мові Heil Hitler! Schweinehunde). У таких текстах помітна тенденція авторів до більш критичного зіставлення своєї національної групи з іншою, на відміну від анекдотів, в яких “кращою” переважно є своя група.

Аналіз стереотипних ознак лексем German та Englisch у публіцистичних текстах виявив існування двох типів референцій: до національності (найчастіше) та до країни. Приклади на позначення національностей відносяться до окремих людей (German keeper, German star, German Tommy Haas) або групи людей (German rivals, German fans, German team), найчастіше із зазначенням їх соціального статусу (German gunners, German soldiers, German cops, German holiday makers etc.) Приклади з референцією до країни позначають: а) вироблену продукцію (German food, German outfit, б) належність до країни (German shops, German TV), в) символи країни (German giant FC Bayern, German car giants, German energy giant), г) характерні події (German beer festival), д) людей, що репрезентують країну (German leader Angela Merkel, German legend Jurgen Klinsmann, German Pope Benedict) або е) стереотипні ознаки стилю (German fightback, German onslaught, German torpedo attacks). Пряме значення цих атрибутів свідчить про стереотипізацію за побутовими характеристиками, переносне - про сприйняття етносів на основі соціокультурних ознак. Крім референцій до національності та до країни, варто виділити ще одну групу, яка представляє типовість стереотипу - його відповідність вже наявним стереотипам. Цю групу складають словосполучення Typical German lunch, German style - в контексті стереотипної поведінки у пляжних війнах, German-bashing - мовна асоціація до Kraut-bashing, German ruthlessness - ознака, що приписується усій нації.

Образ “чужих” завжди викликає більшу цікавість ніж образ “своїх” в силу психологічних причин. Саме цим пояснюється популярність і масовість національних гетеростереотипів, що виражають наші уявлення про інших у різних соціальних сферах і мовних жанрах. Хоча гетеростереотипів у дослідженому матеріалі виявляється більше, сама процентність прояву авто- й гетеростереотипів залежить від мовного жанру. Наприклад, у лексико-фразеологічному фонді мови вислови про себе співвідносяться з висловами про інших як 50:50. Так само і в афоризмах. В той самий час, в етнічних анекдотах можна знайти більше гетеростереотипів, ніж автостереотипів, що пояснюється прагненням протиставити себе іншим через анекдоти, й захистити імідж групи “ми” шляхом вербальної агресії по відношенню до представників інших груп. Як сказав Дж. Майкс, не стільки негативне ставлення до іншої групи, скільки любов до себе спричиняє етнічні анекдоти.

Аналіз авто- й гетеростереотипних уявлень німців та англійців, відображених у фразеологічних зворотах, етнічних анекдотах, художніх і публіцистичних текстах виявляє існування сталого ядра стереотипів та їх периферійних елементів. Ядро стереотипів визначається історичними й сучасними відносинами конкуренції англійців та німців, які проявляються у стереотипах “мілітаризованість Німеччини” з натяком на її нацистське минуле та сучасні цінності організованості й порядку, та в німецьких стереотипних уявленнях про “острівний характер британського менталітету”, який відокремлює їх від інших європейців, і зокрема, німців, і сприяє ефекту дистанційованості, а отже, і важкій зрозумілості їх ментальності. Це призводить до вкорінення стереотипу “англійці диваки й не сповна розуму”.

Не менш цікавою сферою вираження автостереотипних уявлень і регулювання стереотипів поведінки є мова знаків міського середовища як джерела пізнання особливостей національного мислення. Публічні директиви презентують цінності власної групи, наприклад, англійську любов до тварин (Have fun with your dog; Please respect the dog-free areas), німецьку повагу до авторитету влади (Stehen im Gang polizeilich nicht gestattet; Baustelle: Betreten verboten! Eltern haften fьr ihre Kinder), співвідносяться з національними концептами культури, як наприклад, PRIVACY (PRIVATE No unauthorized access; Privat car park For permanent residents only), ORDNUNG (Vorn einsteigen! Hinten aussteigen!) і підтверджують існуючі гетеростереотипні уявлення, що співпадають з національними автостереотипами.

У третьому розділі “Німецькі й англійські стереотипи в мас-медіа ХХ-ХХІ століття” аналізуються публікації сучасної англійської та німецької преси з огляду на культурно-історичний аспект англо-німецьких відносин, досліджуються частотні стереотипні характеристики й стратегії вираження стереотипних уявлень.

Як відомо, мас-медіа як четверта гілка влади відіграють особливу роль у поширенні масових уявлень, і відповідно, стереотипів. На особливості вираження стереотипів у мас-медіа впливають історичний і політичний контекст, інтенсивність двосторонніх відносин та характер міжнаціональних контактів. Історичні події сприяють фіксації образів національних груп у колективній свідомості, в той час як сучасний контекст відносин, наприклад, конкуренція у спорті або боротьба за міжнародний імідж, визначає тональність стереотипних образів. Конфліктні ситуації породжують швидку реакцію преси, яка актуалізує установки та стереотипи свідомості.

У стагнаційні періоди міжнаціональних відносин кількість стереотипів істотно зменшується.

До наявних у суспільстві стереотипів особливо часто апелює бульварна преса. Її лідерами є британська the Sun та німецька Bild-Zeitung - відомі навіть поза межами британського й німецького соціуму видання, які здатні поширювати свої думки у великих масштабах. Метою підтримання сталого ядра стереотипів є нав'язування певного образу тієї чи іншої національної групи. Аналіз публікацій обох газет за 2006р. - період проведення Чемпіонату Світу з футболу в Німеччині, в якому брали участь німецька й англійська футбольна збірні і який став приводом для вираження патріотичних почуттів у мас-медіа, часто шляхом вербальної атаки на суперників, допоміг виявити найбільш частотні стереотипні характеристики образів німців і англійців.

Стереотипізація образу німців відбувається у газеті Sun шляхом апеляції до:

стереотипних власних назв - імен (“Fritz'n'Pieces: Germany 2006 diary”), прізвиськ (“Our England WC squad with a Teutonic touch”, 10.03.2006, “Sour Kraut police cars tried to overtake him”, 25.07.2006);

стереотипного одягу (“lederhosen-clad Germans”, 16.03.2006; “a terrace anthem which the Lederhosen-lovers will chant during the competition”, 07.06.2006; “As national dress goes, lederhosen aren't quite as bad”, 16.06.2006);

стереотипної їжі (“a typical German lunch of bratwurst and mustard in a roll washed down by a cold pilsner beer”, 15.05.2006; “Finally, it was time to parade our wares - including sausages and a German flag”, 16.06.2006);

стереотипних рис характеру:

а) почуття гумору, яке на думку англійців, відсутнє (“humourless, paranoid about jokes on war and Hitler”, 10.02.2006), або наявне (German people are great fun, very friendly and, contrary to reputation, do have a sense of humour, 15.04.2006), але якщо наявне, то дивне (At best the “don't rent to the British” advice is a very rare example of German humour, 15.04.2006);

б) ефективності й організованості (Do not underestimate the Germans. They are organized and tough side, 03.07.2006, The host nation's reputation for hard-nosed efficiency, 09.06.2006, A triumph for law and order and the German way, 19.01.2006);

в) агресії, що виявляється в жорстокості й галасливості (“No one does drunken loudness better than a stein-waving German”, 15.04.2006; “German clinical ruthlessness”, 27.11.2006);

г) пихатості (“German holidaymakers - arrogant and rude, loud and drunk, not known for their restraint and dignity”, 19.04.2006).

Вербальна репрезентація образу німців у газеті Sun заснована переважно на асоціаціях до соціокультурних характеристик німецької нації, здебільшого негативних або нейтральних, і призводить до актуалізації наступних стереотипів: а) німці - суперники (Тwo old rivals, WC arch-rivals) й вороги (“It sounds crazy but...you might just find yourself getting behind the old enemy”, 03.07.2006); б) німці - нацисти (st-reich-er, Nazi helmets for sale, Hitler is only on one ball!); в) німці - бюргери без почуття гумору, які носять шкіряні штанці, п'ють пиво і їдять кислу капусту. Метою вживання цих стереотипів є дискредитація образу суперника.

Стереотипність образу англійців, створеного Bild, виявляється у звертанні до:

географічного положення, що вказує на ізольованість („Man erkennt sie, Freunde von der Insel!“ 10.06.2006),

способу життя (“Auf was Briten alles wetten”, 09.06.2006) і цінностей (“Darum ist in England mehr Fairplay“, 26.04.2006),

заможності (“Geld vorhanden! Briten kaufen in Berlin Wohnungen“, 15.03.2006; Beim HSV ist Alarm. Englдnder wollen einkaufen),

стереотипних рис характеру:

а) почуття гумору, яке на думку німців, досить дивне і виражається у відповідних оцінних прикметниках („Eine schrдge Nummer! David Beckham entfьhrt - aber England lacht noch drьber“) або у заголовках зі словом verhцhnen, spotten або lachen („Englдnder verhцhnen unsere Kanzlerin“, 18.04.2006; „Englдnder verhцhnen Schweini“, 08.06.2006; „Englдnder spotten ьber „weiЯes Dinner-Jacket“, 14.10.2006; „England lacht ьber Ballack-Cartoon“, 17.05.2006). Цей стереотип сформований під впливом германофобних статей англійської преси.

б) дивацтва, що доходить до божевілля і виражається в означеннях verrьckt, komisch, pervers (“Er [Beckham] ist erfolgreich, beliebt, steinreich - und offenbar auch ein bisschen verrьckt!” 03.04.2006; „Schon ein komisches Voelkchen!“ 03.05.06; „Perverse Blut-Spiele in England“, 15.12.2006) та дієслова spinnen (“Die spinnen, die Englдnder“, 10.02.2006; “Ja, spinnen die Englдnder? Der neue Zoff um Wayne Rooney“, 26.05.2006);

в) агресії („Blutverschmiert! Aggressiv! - Diese Chaoten schaffen es nicht, unsere friedlich WM kaputt zu machen!“ 26.06.06);

г) германофобії (“Es geschieht nicht hдufig, dass die Briten einen Deutschen ehren“, 23.01.2006); „Die Briten lieben uns Deutsche zwar nicht unbedingt, dafьr aber Ballacks Spielweise“ (15.05.2006); „Englдnder verletzen deutsche Sprachschьler. Woher kommt dieser DeuschlandhaЯ?“ (10.06.2006).

Образ англійців, що вимальовується у газеті Bild, заснований на інших соціокультурних характеристиках, ніж його німецький аналог, але так само містить негативну оцінку. Цьому сприяють провокативні повідомлення англійської преси, які призводять до агресії й роздратованості, і як наслідок, вкорінення негативного образу усіх англійців („Die sind so blind, die Englдnder!“, 10.02.2006; “Jetzt drehen die Englдnder am Rad“, 14.02.2006). Так само як і англійська преса, німецька газета Bild презентує образ англійців як суперників, де футбол виступає приводом для перенесення емоцій з маленької футбольної команди на всю країну (“Im Achtelfinale bitte nicht gegen England!“, 15.06.2006; “Achtung! England kommt mit dem Tor-Roboter“, 04.06.2006; “BloЯ keine Angst vor England“, 16.06.2006).

Жовта преса використовує в публікаціях на міжнаціональну тематику такі мовні засоби відтворення національних стереотипів свідомості, як фонетичні - пародіювання акценту, зокрема німецького (the - ze*, we - ve*, have” - haf*): “We haf ways of making you laugh” (Sun, 24.04.06), “For you ze snore is over” (Sun, 27.05.06), лексичні - ксеноетноніми-прізвиська (Argentineans - Argies, Цsterreicher - Цsis), фамільярні звертання (“Leave that poncey stuff for the tennis, mate” (Sun, 26.06.2006), “Die privaten Gemдlde von Queen Mum (Bild, 15.05.2006)), стереотипні означення націй (the Portuguese - men from the land of sardines (Sun, 10.07.2006)), іноземні слова (“Der britische Konsul sagt bye-bye!” (Bild, 13.09.2006), „Nein! Nein! Nein!- Exclusive“ Sun, 27.01.06), які виконують апелятивну функцію - звернення уваги до повідомлення на іноземну тематику, стилістичні - звуконаслідування (“Shoppen-shoppen in Baden-Baden“ (Bild, 19.06.2006)), звукові омоніми (“It's not fare” (Sun, 04.01.2006)), алітерацію (“Otto to go to Togo” (Sun, 23.02.2006)), каламбури (“Hair-Play statt Fair play” (Bild, 17.06.2006), “Ohne Huth, aber mit Mut?” (Bild, 21.03.2006)), мовні ігри (“schwarz-rot-geil” (Bild, 16.11.2006), “No Sex till I get election” (Sun, 30.01.2006)) тощо, які сприяють гумористичному ефекту повідомлень, і отже, менш серйозному сприйняттю об'єктів цих повідомлень, прагматичні - стверджувальні конструкції з експліцитною (die Briten sind faul im Bett), імпліцитною предикацією (Nicht nur die Englдnder trinken Tee = всі англійці п'ють чай) за допомогою стереотипних обмежувальних або узагальнюючих часток “лише”, “всі”.

Повідомлення жовтої преси з тенденцією до виразної репрезентації позитивного образу групи “ми” на противагу образу “вони” формуються з урахуванням наступних комунікативних стратегій:

1) стратегії інклюзивності з використанням особових we/wir й присвійного займенника our/unser задля ідентифікації газети з читацькою аудиторією і створення атмосфери довіри („Wir Deutschen haben die stдrksten Nerven“, 01.07.06; “Die Welt bewundert unsere Jungs“, 22.06.2006; “Klaut uns ein Englдnder das Deutsche Derby?“ 14.07.2006), героїчної лексики (“England's soccer heroes”);

2) стратегії дистанціювання з використанням дейктичних займенників (“Diese Chaoten…, 26.06.2006; “Selbst schuld, Amigos - gegen diese Englдnder war mehr fьr euch drin“ 26.06.2006), оцінних часток (“Na klar, die Englдnder”, 10.06.2006); 3-ї особи множини задля дистанціювання від негативних характеристик групи “ми” (“English fans are notorious for heavy drinking and violence at foreign tournaments -- although recent trips have been almost trouble-free”, 28.02.2006; “British supporters: the majority are decent but it only takes a few”, 19.04.2006) або ідентифікації з позитивними характеристиками групи “ми” (“The English are famed for their brilliant, dry sense of humour”, 09.06.2006);

3) стратегії протиставлення шляхом порівняння досягнень своєї й чужої групи (“England had an amazing 45 goal attempts in the 1966 WC final. The Germans had 37” (Sun, 21.01.2006); “While the England players' wives and girlfriends include stunners like Posh Spice, Coleen McLoughlin and Cheryl Tweedy, can anyone name a partner of the German footie stars?” (Sun, 13.06.2006), порівняння якостей національного характеру (“Germans are happy to go naked. Brits are more reserved”, 05.04.2006);

4) стратегії дискредитації групи “вони” засобами іронії (“Und die preisen sich als die Erfinder des Fairplay?”, 04.07.2006; “Schade, beim Galopp gibt es kein Elfmeterschiessen“, 14.07.2006), глумливих жартів (The Sun has staked England's place in the WC final - by laying out a giant beach towel, German style, at the Berlin stadium), метонімії - проекції мікрогрупових характеристик на макрогрупу, наприклад, агресивності англійських хуліганів (“Blutiger Junggesellenabend. Englдnder feiern in der Bar“, 16.05.2006), провокацій („Wurde dieser Englдnder als „Affe“ beleidigt?“, 12.10.2006; “Sieht so die neue Palast-Uniform der Briten aus?”, 06.09.06), зневаги (“Ьble Beschimpfungen, fiese Aggressionen, wьste Drohungen - der englische Patient leidet offenbar unter Elfer-Wahn!“ 04.07.2006; “Guck mal, England! Elfmeterschiessen lernt ihr nie!“ 03.07.2006), приниження (“Elfer sind Englands Schwдche“, 01.06.2006; “40 Jahre ist es her, dass die Englдnder ihren bisher einzigen WM-Titel errangen“, 24.05.2006), зловтіхи (“Der kцniglichen Post in Grossbritanien droht eine Millionenstrafe!” 11.02.2006).

Проведене дослідження показує, що для газети Sun Чемпіонат Світу з футболу 2006 р. став приводом до покращення іміджу німців. Якщо у січні й лютому основними “німецькими” темами були звернення до старих німецьких стереотипів, у червні тон газети пом'якшав, а позитивні висловлювання з приводу “нового іміджу Німеччини” почастішали (“The big phrase the Germans use in this WC is “A time to make friends”. And boy, do they mean it!” 16.06.2006; “Germany has grown and moved on… What they really want is to emerge with a new image, to be rid of the jokes about getting their towels first and having no sense of humour”, 08.06.2006). Про зміну на краще ставлення англійців до Німеччини свідчить і згадка про англійських футбольних вболівальників, які на останній грі збірних Німеччини й Англії вивісили банер „Danke fьr 2006“ (Bild, 23.08.2007). Репортер Bild робить висновок, що “Unsere WM hat eben auch die Englдnder schwer begeistert“, з якого випливає імпліцитний стереотип “зазвичай англійцям не притаманний захват від нас”. У той самий час, Чемпіонат Світу істотно не вплинув на зміни образу англійців у німецькій газеті Bild, яка не стільки ділилася з читачами позитивним досвідом спілкування з іншими націями, скільки пишалася успіхом Німеччини у проведенні заходу такого рівня. Стереотипні риси англійців, такі як дивакуватість, дивне почуття гумору та закритість від інших зображувались час від часу і по завершенню футбольних змагань (“Brite zerlegt Haus seines Vermieters“, 24.11.2006; “Diese Irren prьgeln sich mit Stacheldraht“, 15.12.2006; “Die Briten sagen „Nein“ zu so viel Bein!” 22.12.2006). Отже, стереотипи здатні змінюватись під натиском зовнішніх обставин життя, проте викорінити їх з масової свідомості практично неможливо.

Аналіз прес-повідомлень доводить поліфункціональність стереотипів у медіа-дискурсі. Стереотипи в медіа-повідомленнях є засобом, у який мас-медіа виправдовує певні судження про інших. В цьому контексті можна говорити про аргументативну функцію стереотипів у медіа-дискурсі. Крім того, стереотипи є засобами звернення уваги на повідомлення (наприклад, шляхом введення іноземного слова чи прізвиська), в чому вони виконують апелятивну та фатичну функцію, і особливо в заголовках. Через стереотипи мас-медіа презентують реальність читацькій аудиторії, що доводить той факт, що мас-медіа є найбільш придатним грунтом поширення і плекання стереотипів.

ВИСНОВКИ

стереотип анекдот афоризм

Національні стереотипи як уявлення про типовість зовнішніх ознак та рис характеру, властивих представникам певної нації, є складовою кожного національного образу, який зберігається у свідомості й відображається у мові на підставі знань або понять про норму в культурному середовищі комунікантів. На сучасне оформлення й емоційне забарвлення національних стереотипів впливає низка зовнішніх факторів історичного, політичного, економічного й культурного порядку. В англо-німецьких відносинах цими факторами є спільне англо-саксонське походження, спільна прамова, історичні відносини конкуренції й сучасна політико-економічна взаємозалежність в рамках Європейського Союзу, НАТО та різних міжнародних договорів. Із зміною парадигми міжнаціональних відносин стереотипні уявлення змінюються, або доповнюються новими контекстами, на які впливають безпосередні контакти націй.

Національно-культурний контекст стереотипів та їх когнітивні властивості дають підстави розглядати стереотипи як когнітивні елементи культурно-специфічних знань, які мають вербальну (експліцитну або імпліцитну) й невербальну (поведінкову) оболонку. На мовному рівні стереотипи можуть бути виражені лексичними одиницями в предикативній чи атрибутивній функції, словосполученнями та реченнями.

Стереотипи співвідносяться з національною ідентичністю з огляду на їх ідентифікаційну функцію - збереження, створення й ствердження позитивного образу “ми” та виконують ряд інших функцій, важливих для міжкультурної комунікації - когнітивну (впорядкування соціального світу), регулятивну (впорядкування й відбір фрагментів соціальної інформації з досвіду колектива), предиктивну (визначення набору асоціацій), прескриптивну (визначення стереотипів поведінки в тій чи іншій ситуації), ціннісно-захисну (збереження та підтримка позитивного Я-образу), ідеологічну (збереження групової ідеології) тощо. Особливо важливою є культурологічна функція стереотипів - детермінованість стереотипних суджень культурою, її установками й цінностями. Зазначені функції стереотипів призводять до вкорінення більш позитивного образу власної групи у ціннісних диференціаціях групи “ми” (автостереотипи) і “вони” (гетеростереотипи).

Ця теза підверджується на мовному рівні при порівнянні значень “офіційних” етнонімів у фразеологічних сполуках, що виявляє якісні характеристики прямих чи віддалених сусідів як людей з поганими манерами, неохайних, націоналістичних та підступних. Аналіз функціонування “неофіційних” етнонімів (ксеноетнонімів) у німецькій та англійській мові виявив асоціативну природу етнономінації на основі природно-генетичних та соціокультурних ознак відмінності. В силу їхнього пейоративного значення такі ксеноетноніми призводять до утворення негативних етнічних образів.

Соціальна природа стереотипів та необхідність їх актуалізації в соціумі у різних контекстах сприяють існуванню стереотипних суджень у текстах, орієнтованих на масову аудиторію, якими є анекдоти, популярні романи, мандрівні нотатки й публіцистичні нариси. Анекдоти відображають особливості національного характеру, що відповідають національним стереотипним уявленням. В художніх і публіцистичних текстах стереотипи відіграють апелятивну й фатичну функцію - звернення уваги на саме повідомлення, й іноді вживаються з дидактичною метою звернути увагу читача на контекст повідомлення та оцінити його вірогідність.

Найбільш придатним ґрунтом для підтримки стереотипів у масовій свідомості є мас-медіа. Популярність стереотипів у масових виданнях визначається факторами адресата й адресанта: адресатами медіа-повідомлень є пересічні громадяни, для яких читання бульварної преси є засобом розваги, а не критичного сприйняття інформації; в свою чергу, адресанти, тобто журналісти, прагнуть актуалізувати стереотипи з метою маніпуляції свідомістю громадян, що виражається у нав'язуванні певного національного образу та ставлення до нього. Як виявив аналіз німецьких і англійських масових видань Bild і Sun, образ іншої групи, і в нашому випадку, англійців та німців, насичений стереотипними рисами переважно негативного й інколи нейтрального характеру. В той самий час спостерігається тенденція до більш позитивної репрезентації образу групи “ми”.