Національні стереотипи в англо-німецьких відносинах: лінгвокультурний аспект

З-поміж комунікативних стратегій газет варто виділити інклюзивність, що досягається шляхом використання особового we/wir й присвійного займенника our/unser з метою ідентифікації себе з читацькою аудиторією та створення іміджу газети як друга й помічника, дистанціювання від негативних характеристик шляхом використання 3-ї особи множини, протиставлення й порівняння національних якостей та дискредитацію образу іншої групи за допомогою засобів іронії, провокації, зневаги, зловтіхи та приниження. З вищезазначених особливостей представлення англійсько-німецької теми випливає, що газети Bild і Sun виступають гарантами захисту національного іміджу від зазіхань.

Стереотипні уявлення існують і невіддільні від свідомості людей. Експліцитно чи імпліцитно вони можуть проявлятися при вербалізації суджень представників різних лінгвокультурних спільнот у різних ситуаціях міжетнічного спілкування. Інтенсивність контактів культур інколи спричиняє міжкультурні непорозуміння, які люди прагнуть пояснити, виходячи зі стереотипних характеристик сприйняття на основі національності. Щоб уникнути цього, слід розпізнавати стереотипи у мові й мовленні, і де можливо, вказувати на їхній узагальнюючий характер. У зв'язку з цим подальше дослідження мовних ознак вираження стереотипів у різних жанрах дискурсу й тексту виявляється доцільним і необхідним для побудови конструктивних діалогів з представниками інших культур у ситуаціях міжкультурного спілкування.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Кацберт Т.Л. Вербалізація концепту “Європейська ідентичність” в європейському мовному ареалі // Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. - № 21/2. - К.: КНУ, 2007. - С. 10-18

2. Кацберт Т.Л. Публічні директиви як відображення культурних ознак мовних колективів // Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. - № 10. - К.: КНУ, 2004. - С. 295-300.

3. Кацберт Т.Л. Стереотипи та їх вплив на процес міжкультурної комунікації // Сучасні дослідження в іноземній філології. - №2. - Ужгородський національний університет, 2004. - С. 176-182.

4. Кацберт Т.Л. Стереотипізація свідомості в етнічних анекдотах європейських культур // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - №741. - Х.: ХНУ, 2006. - С. 165 -169.

5. Кацберт Т.Л. Стратегії ввічливості в публічних директивах // Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. - № 11/1. - К.: КНУ, 2004. - С. 176-180.

АНОТАЦІЯ

Кацберт Т.Л. Національні стереотипи в англо-німецьких відносинах: лінгвокультурний аспект. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2007.

Дисертацію присвячено аналізу національних стереотипів в англо-німецьких відносинах ХХ-ХХІ століть у лінгвокогнітивному та лінгвокультурному аспектах із урахуванням екстралінгвістичних чинників, які впливають на формування стереотипів.

У першому розділі представлено основні філософські, психологічні, соціологічні й лінгвістичні тенденції у дослідженні стереотипів, визначено базові орієнтири вивчення стереотипів у межах лінгвокультурної парадигми, проаналізовано місце стереотипів у ментально-лінгвальному комплексі, вивчено механізми формування стереотипів, причини й наслідки стереотипізації, уточнено класифікацію стереотипів та їхні основні мовні форми.

У другому розділі вивчені авто- й гетеростереотипні уявлення німців й англійців у межах семантичної опозиції “ми” - “вони” на матеріалі лексичних та фразеологічних одиниць, фольклорних, художніх текстів, анекдотів, афоризмів та публічних директивів як маркерів національно-культурних сценаріїв. У лінгвокультурній перспективі розглядаються чинники, що впливають на сприйняття інших націй - національні цінності, національні стереотипи поведінки й національний характер.

У третьому розділі аналізуються публікації сучасної англійської й німецької преси з урахуванням культурно-історичного аспекту англо-німецьких відносин, вивчаються стереотипні характеристики, наведені у текстах, та стратегії вираження стереотипних уявлень.

АННОТАЦИЯ

Кацберт Т.Л. Национальные стереотипы в англо-немецких отношениях: лингвокультурный аспект. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2007.

Диссертация посвящена анализу национальных стереотипов в англо-немецких отношениях ХХ-ХХІ столетия в лингвокогнитивном и лингвокультурном аспектах с учетом экстралингвистических факторов, влияющих на формирование стереотипов.

В первом разделе представлены основные философские, психологические, социологические и лингвистические положения исследования стереотипов, определены базовые ориентиры изучения стереотипов в рамках лингвокультурной парадигмы, проанализировано место стереотипов в ментально-лингвальном комплексе, изучены механизмы формирования стереотипов, причины и последствия стереотипизации, представлена классификация стереотипов и основные языковые формы их выражения.

Во втором разделе изучены авто- и гетеростереотипные представления немцев и англичан в рамках семантической оппозиции “мы” - “они” на материале лексических и фразеологических единиц, фольклорных, художественных текстов, анекдотов, афоризмов и публичных директивов как маркеров национально-культурных сценариев. В лингвокультурной перспективе рассматриваются факторы, влияющие на восприятие других наций - национальные ценности, национальные стереотипы поведения и национальный характер.

В третьем разделе анализируются публикации современной английской и немецкой прессы с учетом культурно-исторического аспекта англо-немецких отношений, исследуются стереотипные характеристики, приведенные в текстах, и стратегии выражения стереотипных представлений.

Ключевые слова: cтереотип, национальный стереотип, межкультурная коммуникация, ментально-лингвальный комплекс, экстралингвистические факторы.

SUMMARY

Katsbert T.L. National stereotypes in Anglo-German relations: lingvo-cultural perspective. - Manuscript.

Thesis for a Candidate degree in Philology. Speciality 10.02.04 - Germanic languages. - Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2007.

The dissertation focuses on the research of national stereotypes in Anglo-German relations of the 20th - 21st centuries within lingvocultural perspective.

The paper advances a new comperehensive approach towards the investigation of verbal forms of national stereotypes expression in German and English against historical, political, economic and cultural background. It seeks to define the role of stereotypes in cross-cultural communication, to reveal sociocultural and cognitive factors that influence changes in stereotypes, and to define basic stereotype traits that are refered to in Anglo-German discourse.

Since this paper adopts a lingvocognitive and lingvocultural stance, namely, that stereotypes are cognitive elements of culturally specific knowledge that exist as formalized verbal and non-verbal schemes, the methodological tools used in this paper are linguistic, culturological and psychological ones of vocabulary definition analysis, content analysis, descriptive, comparative and interpretation methods, as well as participant observation and interviewing complemented by lingvosociological experiments in international environment.

It is argued that stereotype attitudes appear as a result of cognitive processes of categorization and generalization that lead to a simplified mental picture of an object or a situation at the end. On the cognitive level, stereotypes exist in three main forms: as an associative notion, a judgement and inference. On the verbal level, they can be presented in an implicit or explicit way. This finding implies a variety of verbal means employed to express stereotypes, among which lexems with an explicit predication (usually, derogative ethnonyms), attribution of a set of characteristics (adjectives) and complex syntagmatic constructions (in particular, affirmative sentences) play a major role. An implicit form reveals stereotypes through an interpretation of a judgement with the help of pragmatic markers (prepositions, deictic, demonstrative pronouns etc.).

The paper is divided in three chapters. The first chapter illustrates a plurality of approaches to the definition of a stereotype, and seeks to define a link between stereotypes and other cognitive structures to better understand the nature of stereotyping. The second chapter looks into different text arts that reflect group beliefs projected onto in-group (autostereotypes) and out-group members (heterostereotypes) via application of fundamental semantic opposition “Self” and “Other”. In the third chapter, national stereotypes are analyzed on the data of German and English mass media, in particular, the boulevard press. This section specifies the most frequent stereotype characteristics used in German and English languages, and draws upon emotional aspect of typing and labeling that are understood as basic communicative strategies of stereotyping.

Stereotypes are related to national identity with regard to their function of identification - creation and maintenance of a positive in-group image. They also perform other functions important for cross-cultural communication, such as cognitive (putting in order social world), regulative (regulating social information and managing collective experience), predictive (managing associations), prescriptive (regulating stereotypes of behaviour in a given situation), value-protective (supporting a positive self-image), ideological (maintenance of group ideology) etc. Apart from that, culturological function of stereotypes, that is, impact of stereotype judgements upon speaker's culture, its values and attitudes, is one of the most significant starting points of this research. The above mentioned functions of stereotypes lead to predominance of a positive self-image over an out-group image.

This argument is proved in the language by analysis of ethnic names - so-called `official' ethnonyms, and their collocations which reveal the characteristics of neighbouring nations as ill-educated people, often nationalistic and untrustworthy. Also, `unofficial' ethnonyms - ethnic slurs build up by associations - often provoke creation of negative national stereotypes due to their derogative meaning. The content of stereotypes is largely shaped by cognitive (intergroup competition, intergroup anxiety, in-group bias etc.) and extralinguistic factors of Anglo-German relations which are reflected in the language. The analysis of the forms of stereotypes in different text sorts, i.e. aphorisms, ethnic jokes, fiction and media articles, suggests two things. First, autostereotypes are expressed in more favourable in-group characteristics in different text forms. Second, their explicitness is inversely proportional to the censorship level of a message communicated by an addressor towards an addressee. Since aphorisms do have an author, stereotype attitudes are expressed in a careful way by omission of an explicit predication. At the same time, ethnic jokes as a form of folklore reveal quite an explicit reference to a stereotype national character, stereotype appearance and other genetic and sociocultural differentiating factors. Another interesting observation is that in the literature and in the press, stereotypes are employed to perform an appealing function of drawing readers' attention to the message, and sometimes, challenge its trustworthiness.

Distracting from the Other proceeds through various communicative strategies and tactics, such as inclusion, distancing from negative in-group characteristics, contrasting and comparing national traits and discreditation of an out-group by way of irony, provocation, contempt and Schadenfreude. A variety of strategies used to create a desired image of a certain ethnic group in readers' conscience suggests that the mass media is the most fertile ground for spreading of mass stereotypes. Stereotypes are a stable component of human conscience; they are reflected in the language and may occur in a written and oral speech. To avoid communicative failures, it is important to be aware of a generalizing nature of stereotypes and recognize stereotype structures in the text. In this sense, a further research on stereotypes is needed that would contribute to setting up modes of successful cross-cultural communication.

Размещено на Allbest.ru