Лексико-семантичні групи прикметників зі значеннями "сміливий" та "боязливий" в сучасній німецькій мові (системно-квантитативні аспекти)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА

УДК 811.112.2'38'37

Лексико-семантичні групи прикметників зі значеннями «сміливий» та «боязливий» в сучасній німецькій мові (системно-квантитативні аспекти)

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Когут Лариса Федорівна

Одеса 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, Міністерство освіти і науки України

Захист відбудеться “23” жовтня 2008 року о 12іє год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І.І.Мечникова за адресою: 65058, м. Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 166.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.І.Мечникова за адресою: 65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат розіслано „ 22 ” вересня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Матузкова О.П.

АНОТАЦІЯ

Когут Л.Ф. Лексико-семантичні групи прикметників зі значеннями «сміливий» та «боязливий» у сучасній німецькій мові (системно-квантитативні аспекти) - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови. - Одеський національний університет імені І.І.Мечникова, Одеса, 2008.

Дисертацію присвячено дослідженню лексико-семантичних груп (далі - ЛСГ) прикметників зі значеннями «сміливий» та «боязливий» у синхронії німецької мови через синтагматичні зв'язки, парадигматичні відношення та епідигматичні характеристики їхніх складників на матеріалі трьох груп джерел: словників, текстів та мовних реакцій інформантів із застосуванням різнотипних описових, квантитативних (статистичних і апроксимативних) та експериментальних методик. Визначено склад ЛСГ, встановлено силу парадигматичного зв'язку між компонентами значень (сем) у складі семеми та семантичної системи / структури слова; проаналізовано сполучуваність прикметників за її типами (тобто лексичною, семантичною та синтаксичною); визначено синтагматичні відносини основних компонентів; досліджено внутрішньоструктурні епідигматичні відношення у знаковій структурі між значеннями того ж самого полісемічного слова через семи та комплекси сем. За допомогою психометричних методів визначено семантичну відстань між словами; встановлено міру впливу на мову різних чинників: територіального, фахового та гендерного, що, в цілому, дало змогу сформувати семантичну систему слів ЛСГ у вигляді словникових статей.

Ключові слова: синхронія, лексико-семантична група, синтагматика, парадигматика, епідигматика, сполучуваність, сема, семантична відстань.

АННОТАЦИЯ

Когут Л.Ф. Лексико-семантические группы прилагательных со значениями «смелый» и «трусливый» в современном немецком языке (системно-квантитативные аспекты) - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки.- Одесский национальный университет имени И.И.Мечникова, Одесса, 2008.

В диссертации исследовано функционирование лексико-семантических групп (далее - ЛСГ) прилагательных со значениями «смелый» и «трусливый» в синхронии немецкого языка через синтагматические связи, парадигматические отношения и эпидигматические характеристики их составляющих на материале трех групп источников: словарей, текстов и словесных реакций информантов с использованием разнотипных описательных, квантитативных (статистических и аппроксимативных) и экспериментальных методик. Установлено, что исследованные антонимические группы прилагательных представляют собой иерархически организованную систему, которая состоит из множества структурно взаимосвязанных групп и подгрупп.

Методологической основой исследования есть понимание языка как целостной системы взаимосвязанных и взаимообусловленных элементов, постоянно развивающихся под влиянием экстра- и интралингвистических факторов. Основной метод исследования - описательный, который включает элементы компонентного анализа и психолингвистических, дистрибутивно-статистических и квантитативных методик.

С помощью формализованной методики определен состав лексико-семантических групп прилагательных со значениями «смелый» и «трусливый» в современном немецком языке, то есть ядро, основной состав и периферию ЛСГ. Компоненты ядра имеют значительный, компоненты основного состава - средний, а компоненты периферии - незначительный парадигматический вес в структуре ЛСГ. Соотношение сильных и слабых связей в каждой из групп практически одинаковое (1: 4). Установлена сила парадигматической связи между компонентами значений (сем) в составе семемы и семантической системы / структуры слова; рассмотрена сочетаемость прилагательных по его типам (т.е. лексическая, семантическая, синтаксическая); определены синтагматические отношения основных компонентов; исследованы внутриструктурные эпидигматические отношения в знаковой структуре между значениями одного того же полисемантичного слова через семы и компоненты сем. С помощью психометрических методов определено семантическое расстояние между словами; выявлено меру влияния на язык разных факторов: территориального, гендерного и профессии.

Смысловая структура слова, как показал эксперимент, имеет смысловой центр (главное или основное значение), частотность которого значительно отличается от частотности других значений этих слов, т.е. значения многозначных слов неравноправны.

Парадигматический вес каждого из компонентов толкования ЛСГ позволил проследить перспективу (статику или динамику и направление развития) ЛСГ, пути и тенденции формирования семантической структуры. В работе проведено сравнение семантической структуры прилагательных по данным исследования с соответствующими словарными статьями в четырех иследуемых словарях и определена степень их отличия, выявлены наиболее весомые смещения значений прилагательных ЛСГ (ядра, основного состава, периферии) в сравнении со словарными данными, их границы, а также факторы и степень их влияния на семантическую структуру слова.

Имеет место тенденция к «миграции» компонентов нижнего уровня в уровень высший: из периферии в основной состав, из основного состава - в ядро. Исследование, проведенное на трех группах источников, позволило дополнить семантические ряды лексико-семантических групп на 9,2 % новыми значениями, не зафиксированными раньше в словарных статьях, и сформировать семантическую систему слова в виде словарной статьи толкового словаря.

Анализ, основанный на парадигматических, синтагматических и эпидигматических характеристиках антонимичной пары групп прилагательных со значениями «смелый» и «трусливый» в синхронии немецкого языка еще не проводился (в том числе и для лексикографии). Тема дисертационно работы находится в русле синхроничных работ современного языкознания и относится к актуальной проблематике последних десятилетий.

Ключевые слова: синхрония, лексико-семантическая группа, синтагматика, парадигматика, эпидигматика, сочетаемость, сема, семантическое расстояние.

SUMMARY

Kogut L.F. Lexical-semantic group of adjectives with the meaning of bold and timid in contemporary German (system-quantitative aspeсts) - Manuscript.

Thesis for the degree of the Candidate of Sciences in Philology. Speciality 10.02.04.-Germanic languages.- Odesa I. Mechnikov National University, Odesa, 2008.

This work deals with the study of the lexical-semantic groups (LSG) of adjectives with the meaning of bold and timid in the German language synchrony via syntagmatic connections, paradigmatic relations and epidigmatic characteristics of their compounds on the basis of three sources: dictionaries, texts and informants language reaction. This procedure was done with the usage of different methods, such as descriptive, quantitative (statistical and approximative) and experimental ones. The study also ureals the componential structure of LSG, intensity of paradigmatic connection between the components of meanings (semes) within semems and semantic structure of the word. The compatibility of adjectives according to their types (that is lexical, semantic and syntactic) was analysed; the inner structural epidigmatic relations in sign structure between the meanings of the same polysemantic word via semes and clusters of semes was researched; semantic distance between the words is determined by psychometric methods, influence of different factors (such as territory, occupation and sex) on the language was determined; that on the whole helped to form semantic system of LSG words in the form of columns in explanatory dictionary.

Key words: synchrony, lexical-semantic group, syntagmatics, paradigmatics, epidigmatics compatibility, seme, semantic distance.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Останнім часом все більшої актуальності набувають дослідження лексичної системи німецької мови, функціонування її окремих польових угрупувань (Ю.Д. Апресян, В.Г. Гак, Т.Р. Кияк, В.В. Левицький, В.М. Манакін, О.Д. Огуй, В.Г. Таранець, Г.А. Уфімцева, Д.М. Шмельов та ін.), інтралінгвістичне вивчення яких ряд дослідників (В.В. Левицький, О.Д. Огуй, В.Г. Таранець) намагаються зробити максимально об'єктивними. Однак, врахування впливу й екстралінгвістичних чинників (територіального, фахового, вікового, гендерного) на формування семантики залишається поза предметом аналізу, що вимагає напрацювання відповідних методів, у тому числі формалізованих квантитативних і психолінгвістичних.

Отже, важливим завданням є вироблення адекватного та об'єктивного способу опису мовних фактів, що доцільно здійснити на матеріалі лексичного угрупування, яке могло б оптимально виразити сукупність лексичних взаємовідношень. Таким угрупуванням, на нашу думку, могли б послужити ще не досліджені в синхронії антонімічні лексико-семантичні групи (надалі ЛСГ) німецьких прикметників зі значеннями «сміливий» і «боязливий» у сучасній німецькій мові.

Аналізована група частково поставала предметом наукових робіт, виконаних на матеріалі різних мов, проте не в зазначених нами аспектах. І.П. Потьомкіна вивчала ЛСГ прикметників зі значенням «сміливий» в контексті англомовних літературних творів. С.М. Бутиленков присвятив своє дослідження побудові синонімічного ряду прикметників зі значенням «сміливий» у старофранцузькій, З.М. Волкова проаналізувала семантичне поле «доблесний» на основі цієї ж мови. Німецький учений Г. Бергенгольтц провів лексикографічне дослідження лексичного поля іменників із значенням «страх», Маріо Вандрушка, спираючись на польовий підхід, описав у своїй роботі лексичне поле німецьких іменників «страх» та «мужність». В основі роботи О.Д. Огуя перебувало історико-семасіологічне вивчення прикметників зі значеннями «сміливий, хоробрий» лише в діахронії німецької мови (VIII-XVII ст.). Це робить актуальним синхронічний аналіз дослідження груп, що в перспективі спонукає до їх зіставлення.

Комплексний матеріал дослідження (статті тлумачних і синонімічних словників, твори художньої літератури ХХ ст., де фіксуються лексичні елементи у сполученні один з одним; реакції носіїв мови двох країн: Німеччини та Швейцарії) та встановлена у такий спосіб динаміка синтагматичних зв'язків, парадигматичних відношень та епідигматичних характеристик складників ЛСГ прикметників зі значеннями «сміливий» і «боязливий» науковцями не проводилось (у тому числі і в аспекті лексикографії) та має знайти своє вираження у реєстрах словників нових поколінь. У цьому контексті аналіз вживання прикметників, їхнього семантичного впорядкування та сполучуваності належать до актуальних проблем лексичної семантики.

Тема наукої роботи, що перебуває в руслі синхронічних праць сучасного мовознавства, спрямована на актуальну проблематику інтра- та екстралінгвістичних досліджень лексичної системи слова у німецькій мові у системно-квантитативному аспекті.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію «Лексико-семантичні групи прикметників зі значеннями «сміливий» та «боязливий» в сучасній німецькій мові (системно-квантитативні аспекти)» виконано в межах реалізації наукової програми факультету іноземних мов «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності» та в руслі наукової проблематики кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича «Семантика та прагматика одиниць лексичного, фонетичного та морфологічного рівнів мови», затвердженої вченою радою університету (протокол № 2 від 27 лютого 1997 року; номер держреєстрації 0199U001872).

Метою роботи є теоретичне обґрунтування й експериментальне апробування комплексного підходу до вивчення формування та функціонування в синхронії лексико-семантичних груп прикметників «сміливий» і «боязливий» у сучасній німецькій мові. Досягнення мети передбачає розв'язання наступних лінгвістичних завдань:

узагальнити результати теоретичних досліджень лексичної системи та засобів її опису;

проведення інвентаризації ЛСГ із значеннями «сміливий» та «боязливий», визначення ядра, основного складу та периферії груп;

встановити силу парадигматичного зв'язку між компонентами значень (сем) у складі семеми та семантичної структури прикметників ЛСГ;

визначити характер і обсяг парадигматичних зв'язків кожної з груп прикметників;

розглянути сполучуваність прикметників за її типами; дослідити за допомогою статистичних методів синтагматичні відносини прикметників, що входять до складу ЛСГ із значеннями «сміливий» та «боязливий»; провести статистичний аналіз сполучуваності досліджуваних прикметників з підкласами іменників;

з'ясувати внутрішньоструктурні особливості епідигматики компонентів груп, дериваційно-епідигматичні характеристики у знаковій структурі слова між семемами чи семами.

Об'єктом дослідження є антонімічна пара лексико-семантичних груп прикметників зі значеннями «сміливий» та «боязливий» у сучасній німецькій мові.

Предметом дослідження обрано синтагматичні зв'язки, парадигматичні відношення та епідигматичні характеристики прикметників ЛСГ зі значеннями «сміливий» і «боязливий» у синхронії сучасної німецької мови.

Матеріалом дослідження є дані чотирьох новітніх тлумачних та синонімічних словників, тексти 47 художніх творів (обсяг вибірки в кількості 3, 82 млн. слів) і 170 анкет для психолінгвістичного експерименту (50 розгорнутих анкет одного виду, обсягом 29 сторінок кожна, та 120 анкет іншого виду, обсягом 1 сторінка кожна). Загальний обсяг аналізованих одиниць складає понад 2000 словосполучень 37 прикметників ЛСГ зі значенням «сміливий» і 17 прикметників ЛСГ зі значенням «боязливий» (відносна похибка вибірки д дорівнює 0,05).

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є усвідомлення мови як цілісної системи взаємопов'язаних та взаємозумовлених елементів, які постійно розвиваються під впливом екстра- та інтралінгвістичних чинників. Основним методом дослідження є описовий. Елементи компонентного аналізу, що перебувають в основі формалізованої інвентаризації, дають змогу визначити склад ЛСГ та схарактеризувати семантику компонентів груп (розділ 2). Дистрибутивний аналіз одиниць тексту допомагає достовірно фіксувати синтагматичні зв'язки слова, що реалізуються при функціонуванні слова в тексті, а квантитативна статистична методика чІ уможливлює об'єктивне визначення типових з них (розділ 3). На основі квантитативно-апроксимативного індексу встановлено характерні для досліджуваних компонентів парадигматичні відношення (розділ 2). Використання психолінгвістичних (вільного та направленого асоцітивних) методів дає підстави виміряти відстані між значеннями, актуалізованими в тому чи іншому контексті, та визначити ранг компонентів значення в семантичній структурі слова (розділ 4). Елементи психолінгвістичних методик прислужилися також в характеристиці та уточненні семантичної структури досліджуваних слів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше:

визначено склад ЛСГ прикметників зі значеннями «сміливий» та «боязливий» на основі парадигматичної інвентаризації та синтагматичного уточнення інвентаризації груп, а також даних асоціативного експерименту серед носіїв мови;

з'ясовано, що компоненти досліджуваних ЛСГ характеризуються сильними, середніми та слабкими семантико-парадигматичними зв'язками, що зумовлює мобільну варіативність складу ЛСГ, яка базується на парадигматичних відношеннях чергування компонентів ядра, периферії та основного складу під впливом різнотипних екстралінгвістичних чинників (статі, фаху, території носія мови). Парадигматична вага кожного з прикметників ЛСГ дала змогу простежити перспективу (статику чи динаміку та напрямок розвитку), шляхи та тенденції формування його семантичної структури;

проведено порівняння семантичної структури прикметників з наявними у чотирьох досліджуваних словниках і виявлено ступінь їх розбіжності, встановлено найбільші зсуви значень прикметників ЛСГ (ядра, основного складу, периферії) та їх межі порівняно зі словниковими даними, а також визначено чинники і ступінь впливу кожного з них на семантичну структуру слова;

дістало подальший розвиток формування реєстрів ЛСГ прикметників зі значеннями «сміливий» та «боязливий» у тлумачних словниках з урахуванням епідигматичної системи слова;

доведено ймовірність «зародження» нових значень прикметників ЛСГ та ступінь їх розгортання як наслідок постійного розвитку мови.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у розширенні існуючих уявлень про епідигматичну структуру лексичного значення прикметників, тенденції розвитку семантичної системи слова та доповненні принципів формування статей лексикографічних джерел з урахуванням кількісних критеріїв та статистичних методів.

Практична цінність роботи полягає у можливості застосування її результатів у теоретичних курсах із загального мовознавства (розділи «Лексикологія», «Семантика»), лексикології німецької мови; спецкурсів з основ наукових досліджень; у науковій роботі студентів та аспірантів; для укладання тлумачних словників.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення дисертаційного дослідження доповідалися на десяти вузівських, регіональних та міжнародних науково-методичних конференціях: V і VIII Міжнародних наукових конференціях «Семантика мови і тексту» (Івано-Франківськ, 1996, 2003); ІV науковій конференції «Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур» (Донецьк, 2006); VІІІ Міжнародній науковій конференції «Мова і культура» (Київ, 2007); науково-методичних конференціях ІФНТУНГ «Наукові дослідження та методика викладання гуманітарних дисциплін» (Івано-Франківськ, 2002, 2004, 2005, 2006, 2007); Міжнародній науковій конференції «Лінгвалізація світу: теоретичний та методичний аспекти» (Черкаси, 2008).

Публікації. Основні положення й результати дослідження відображено у 15 публікаціях, з них - 4 статті у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (348 одиниць, з них наукові видання 290 позицій) і додатку (116 таблиць). Основна частина дисертації представлена на 180 сторінках. Загальний обсяг роботи - 323 сторінки.

лексичний семантичний прикметник німецький

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету і завдання, розкрито теоретичне і практичне значення, деталізовано матеріал та методи.

У першому розділі «Системність і структурність мовної лексики та методи комплексного дослідження лексичної семантики» на основі сучасного системно-структурного усвідомлення семантики мови проведено аналіз стану дослідження проблеми та запропоновано коротку характеристику використаних методів інвентаризації ЛСГ.

Слова у мові не ізольовані, навіть якщо вони однозначні, а входять до більших чи менших лексичних систем, компоненти яких впливають на значення сусідніх слів. У нашому випадку оптимальним шляхом вивчення семантики компонентів, їхніх системних характеристик видається протиставлення двох ЛСГ «сміливий - боязливий».

Зафіксувати синтагматичні зв'язки слова, які виявляються при його функціонуванні в тексті, дає змогу дистрибутивний аналіз одиниць тексту, а об'єктивне визначення найбільш стандартних зв'язків можливе за допомогою квантитативної статистичної методики чІ. На основі квантитативного апроксимативного індексу W встановлюються характерні для досліджуваних компонентів парадигматичні відношення взаємозаміни.

Великі перспективи для аналізу лексичної системності має застосування психолінгвістичних методик. Комплексне вивчення лексичної синонімії та системних відношень у протиставлених ЛСГ шляхом використання психолінгвістичних методів ґрунтується на вимірюванні відстані між значеннями, актуалізованими в тому чи іншому контексті. Загалом елементи психолінгвістичних методик, як засвідчує аналіз літератури, дають підстави глибше схарактеризувати й уточнити семантичну систему досліджуваних слів.

Епідигматичні поля, до яких слід уналежити окремі значення (семеми), що на рівні системи значення об'єднують окремі семи (специфічно структуровані мовою елементи відображеної дійсності різного ступеня узагальнення), та семантеми чи комплекс значень полісемантичного слова, зв'язані один з одним дериваційними відношеннями. Семема об'єднує семи на рівні структури значення, лексема поєднує лексико-семантичні варіанти на рівні системи її значень, семантема об'єднує варіанти на рівні ЛСГ, що призводить до частого заміщення категорії епідигматики парадигматикою чи змішування цих категорій.

Саме на рівні сем, на нашу думку, слід досліджувати як механізм семантичної деривації, так і явище епідигматики.

У розділі ІІ «Інвентаризація лексико-семантичних груп прикметників зі значеннями «сміливий» та «боязливий» і їх парадигматичні зв'язки» визначено парадигматичні зв'язки в межах ЛСГ за допомогою формалізованих методів Л.В.Бистрової, В.В.Левицького, М.Д.Капатрука, в основі яких перебуває ідея нерівноправності семантичних компонентів у змістовій структурі слова, сформовано склад досліджуваних ЛСГ, встановлено, які прикметники є ядром груп, які входять до основного складу, до периферії, описано характер і обсяг парадигматичних зв'язків в ЛСГ прикметників із значеннями «сміливий» і «боязливий». Цей етап дослідження здійснено на базі чотирьох новітніх синонімічних і тлумачних словників. Оскільки для визначення місць аналізованих слів у ЛСГ слід отримати дані про силу семантичних зв'язків між усіма словами групи та про семантичний обсяг цих слів, то застосовано ідею Ю.Караулова: що ближче до слова, яке тлумачиться, знаходиться компонент тлумачення, то тісніше він пов'язаний з основним значенням цього слова.

На цій підставі для визначення ваги компонента в тлумаченні прикметника використано формулу:

, (1)

де W - вага компонента, n - число компонентів тлумачення, r - порядковий номер компонента в словниковій статті.

Значення W можуть перебувати в межах від нуля до одиниці. Критеріями, згідно з якими те чи інше слово належить до «ядра», є: а) високий показник Wсер (у нашому випадку 0,5 та вище); б) висока частота вживання домінанти в тлумаченні семантики цих слів у різних словниках (у нашому випадку вище 50%).

Тест на «ім'я». Перший етап нашої роботи - «тест на ім'я», тобто безпосередня інвентаризація груп. На основі одержаних результатів весь список поділено на три групи:

перша група («ядро») - прикметники з показником ваги 0,5 та більше. Вони описують основне значення домінанти і тісніше, ніж інші слова списку, пов'язані з поняттям «сміливий»;

друга група - всі слова, показник ваги яких не перевищує 0.5;

третя група - решта слів списку, тобто ті, що не описуються домінантою в жодному словнику.

Аналогічні операції проведено з групою прикметників із домінантою «боязливий».

Тест на «ядро». Для того, щоб визначити, які зі слів другої та третьої груп належать до основного складу ЛСГ прикметників із значеннями «сміливий» та «боязливий», їх слід додатково перевірити за «тестом на ядро». За умов, що семантика будь-якого слова описується хоча б одним прикметником, що належить до «ядра» (із заданою вагою не менше Wсер ? 0,3), воно уналежнюється до основного складу групи.

Для визначення периферії групи обчислюємо показник сумарної ваги домінанти та «ядерних» слів у тлумаченні кожного прикметника вихідного списку, вибравши прохідною сумарну вагу не менше 0,2.

За допомогою всіх проведених тестів визначено склад ЛСГ прикметників із значеннями «сміливий» та «боязливий» та встановлено, які прикметники складають «ядро» груп, їх основний склад та периферію.

ЛСГ зі значенням «сміливий»:

Домінанта: mutig;

Ядро: beherzt, couragiert, heldenmьtig, tapfer, heldenhaft, todesmьtig, mannhaft, furchtlos, unerschrocken, wagemutig, kьhn, unverzagt;

Основний склад: entschlossen, heroisch, schneidig, kдmpferisch, mдnnlich, wacker;

Периферія: waghalsig, tollkьhn, verwegen, draufgдngerisch, mutvoll, mutbeseelt, brav, herzhaft, risikofreudig, abenteuerlustig, kriegerisch, aufrecht, vermessen, forsch, tьchtig, streitbar, charakterfest, unbezwingbar;

ЛСГ зі значенням «боязивий»:

Домінанта: feige;

Ядро: hasenfьЯig, feigherzig, memmenhaft, hasenherzig, дngstlich, furchtsam;

Основний склад: pulverscheu, schreckhaft, zaghaft, scheu;

Периферія: hasenhaft, hasig, kleinmьtig, schwachherzig, unmдnnlich, weibisch.

У відповідності до ідеї про нерівноправність семантичних компонентів у змістовій структурі слова, на яку спирається використаний нами метод, найбільшому кількісному показнику відповідає найтісніший парадигматичний зв'язок. Сильним вважаємо, за В.В.Левицьким, парадигматичний зв'язок між словами з показником 0,7 та вище, середнім - з показником у межах від 0,3 та вище, а слабким - нижче показника 0,3.

Так, наприклад, серед прикметників зі значеннями «сміливий» і «боязливий» найтісніше (>0,7) парадигматично пов'язані слова ядра з прикметниками списку, оскільки у них найвищий кількісний показник. Отримані результати дають змогу описати парадигматичні зв'язки (за їх силою) в групах досліджуваних прикметників. Аналогічно опрацювавши дані по кожному прикметнику ЛСГ з домінантами mutig (37 прикметників) і feige (17 прикметників), отримуємо для кожного компонента груп певні кількісні показники його сильних, середніх та слабких зв'язків з іншими прикметниками ЛСГ, які, на нашу думку, є кількісним критерієм їх взаємозамінності. Помітною є наступна закономірність: прикметники, що становлять ядро ЛСГ, мають сильні парадигматичні зв'язки як із домінантою, так і з іншими прикметниками групи.

На основі цих показників (кількості зв'язків слова, різних за силою) подальше дослідження має значні перспективи, оскільки воно дає змогу визначити, до якого з чотирьох проаналізованих словників найбільше тяжіють отримані нами результати дослідження. Врахувавши показники по кожному прикметнику ЛСГ, можна визначити відсоток відповідності словникової статті за результатами нашого дослідження порівняно із словниковими статтями кожного окремого словника. Залучення даних, отриманих від інформантів із ФРН та Швейцарії, дасть змогу здійснити корекцію складу груп. Крім того, у перспективі за отриманими величинами сили парадигматичних зв'язків для кожного компонента ЛСГ можна об'єктивно побудувати нові реєстри синонімічних словників.

Окрім кількості парадигматичних зв'язків, що бувають сильними, середніми та слабкими, позицію слова в групі може характеризувати його парадигматична вага (сукупність усіх зв'язків слова в межах ЛСГ). Цей показник, побічно засвідчуючи належність слова до ядра, основного складу чи периферії групи, дає змогу визначати ієрархію слова та її можливі зміни у складі ЛСГ. Процес ранжування (розподіл рангових варіанів), який застосовано для опрацювання експериментальних даних, тобто їх упорядкування або в порядку зростання, або в порядку спадання кількісного показника, проведено на основі методики В.В.Левицького. Місця, які займають в отриманій послідовності ті чи інші варіанти, називаються рангами.

З метою визначення парадигматичної ваги прикметника в межах групи, встановлена така шкала ранжування: ранг ядра - 1; ранг основного складу - 0,5; ранг периферії - 0,1. Таким чином парадигматична вага, наприклад, прикметника mutig визначена як сума дванадцяти сильних зв'язків (12 х 1), сімнадцяти середніх зв'язків (0,5 х 17), семи слабких зв'язків (0,1 х 7). Ці величини дають у сумі показник парадигматичної ваги, який становить 21,2. Аналогічно розглянуто всі наступні прикметники та встановлено ранги кожного з прикметників у межах ЛСГ.

У третьому розділі «Синтагматичні зв'язки компонентів лексико-семантичних груп прикметників зі значеннями «сміливий» та «боязливий» у сучасній німецькій мові: вимірювання лексичної та семантичної сполучуваності» проведено дослідження за допомогою дистрибутивно-статистичного методу синтагматичних відносин (сполучуваності й опосередковано семантики) прикметників, що входять до складу ЛСГ зі значеннями «сміливий» і «боязливий» у німецькій мові, визначено найбільш частотні семантичні підкласи іменників у сполученні з прикметниками, а також прикметники ЛСГ, які мають статистичну значущість. Аналізу підлягали всі прикметники ЛСГ. В основі опису синтагматичних зв'язків слів перебувають природні мінімальні (яке більше не підлягає поділу) сполучення двох слів. Оскільки дистрибутивно-статистичний аналіз, що належить до структурних методів дослідження, орієнтований на системність лексичних явищ у текстовому масиві, то матеріалом дослідження стала вибірка з 47 текстів ХХ ст. (художня проза німецькою мовою) обсягом понад 2000 прикладів, які містять іменники в сполученні з прикметниками, що входять в досліджувані ЛСГ в атрибутивній та предикативній функціях.

Методика статистичного аналізу мала такі основні етапи:

Складання картотеки прикметників ЛСГ зі значеннями «сміливий» і «боязливий» у сполученні з іменниками, зафіксованими в 47 художніх текстах.

Розподіл усіх зафіксованих іменників, з якими сполучаються прикметники ЛСГ, на лексико-семантичні підкласи.

Узагальнення одержаних даних про сполучуваність прикметників ЛСГ зі значеннями «сміливий» та «боязливий» у вигляді таблиці.

Статистичний аналіз чотирипільних таблиць за допомогою критерію величини та коефіцієнта спряженості К.

Обробка та інтерпретація одержаних даних.

Із загального списку прикметників, зафіксованих нами у сполученні з іменниками певних класів, виокремлено ті, які мають відносно високу частоту (понад 10). Кількість сполучень прикметників групи feige з високою частотою у два рази менша, ніж групи mutig.

Для аналізу семантичної сполучуваності всі іменники, зафіксовані в словосполученнях з аналізованими прикметниками, було поділено на семантичні підкласи. При розподілі іменників на розряди, з якими поєднуються прикметники ЛСГ, за основу нами взято компактну семантичну класифікацію, розроблену В.В.Левицьким. У нашому випадку ними виявилися 12 семантичних підкласів іменників, що перебувають в основі семантичної сполучуваності з досліджуваними прикметниками:

1. Частини тіла людини: Daher wunderte sich Henri laut, wie der mutige und kluge Philipps Kopf sich in der Bartholomдusnacht hatte durchschlagen mьssen, mitten durch die Mordbande, die gerade eine Buchhandlung durchsuchte, nach freigeistigen Schriften und den Bachhдndler niedermachte.

2. Природа, її явища: Einschlafend schon, den Klang der Stimme Martins im Ohr, erinnerte sich Neugebauer wie er an jenem feigen Finsternis in Konstanz mit Pдtzold und dem hinterhдltigen Laue eben dieser Stimme gelauscht hatte, als sie den Moskauer Sender hцrte.

3. Кольори: Ihre Gedanken kцnnten nur mit kьhnem Rot sprechen.

4 Людина (стать, професія): Wir haben auch andere Baustellen, wo ein entschlossener und erfahrener Chefdispдtscher gebraucht wird.

5. Соціальний статус людини: Er fasste den grossen Humpen und stiess ihn gegen alle anderen, die seine tapferen Hauptleute ihm entgegenhielten.

6. Емоційний стан: Erst fand ich nichts als Nebel, bis ich mit meinem FuЯ an eine weiche und reglose Masse stieЯ, in der ich zu meinem braven Entsetzen ein menschliches Geschцpf erkannte.

7. Ступінь розуміння і сприйняття: Helmut spьrte, ... dass dieses Reden genau wie zuvor das Schweigen ein Ausweichen war, ein дngstliches Sichverstecken.

8. Функціонування органів чуття: Eines der kьhnsten Traumgesprдche Oles ging so: “Guten Tag, Anngret”.

9. Манера висловлювання: Helmuts allzu bereitwillige Anerkennung lehnte Maria mit дngstlichem Kopfschьtteln.

10. Мораль: Der Ausdruck дngstlicher Sorge wich auch nicht von ihrem Gesicht, nachdem sie unter den Wartenden die Tochter entdeckt hatte... .

11. Абстракції життя: Er sah in ihm den Spiegel entschlossener Tugend….

12. Голос, звук, погляд: Laurentius rief mit mьder дngstlicher Stimme.

На дослідженому текстовому масиві (обсяг близько 10 млн. слів) найбільш частотними у сполученні з досліджуваними прикметниками виявилися такі семантичні підкласи іменників як: 1) людина (стать, професія) - 640 прикладів спільного слововживання (далі СВ); 2) абстракції життя - 326 СВ; 3) емоційний стан - 174 СВ; 4) голос, звуки, погляд - 145 СВ; 5) частини тіла - 129 СВ.

Статистичний аналіз сполучуваності досліджуваних прикметників з підкласами іменників дав змогу встановити статистично вагомі синтагматичні зв'язки слова; відокремити стандартні елементи контекстуальних наборів від нестандартних; визначити ступінь синтагматичного зв'язку між словами; відділити елементи перемінного контексту від елементів контекстів інших типів; побудувати моделі семантичної структури слова та мікросистеми. Застосування статистичних методів сприяє виявленню таких закономірностей сполучуваності, які не вдається встановити іншими методами.

За допомогою критеріювизначено наявність відповідностей чи розбіжностей між розподілом частот аналізованих величин, що спостерігаються. Сума дає підстави встановити лише наявність чи відсутність зв'язку. Міра зв'язку визначена за допомогою так званого коефіцієнта взаємної спряженості Чупрова (К). Величина коефіцієнта може набувати значень від -1 до +1, тобто коефіцієнт показує в цьому випадку не лише ступінь взаємозв'язку ознак, але й «напрямок» їх спряженості.

Важливою умовою розмежування результатів статистичного аналізу є дві його ділянки: та, що поєднує лексичні зв'язки, які мають статистичну значущість, і та, що містить статистично несуттєві зв'язки. У лінгвостатистиці мінімальною величиною , при якій зв'язок між ознаками вважають статистично суттєвим, є величина 3,84 (при df=1). Сполучення, ступінь зв'язку яких дорівнює або перевищує 3,84, називають стандартними (або стабільними). Сполучення, що траплялись менше 10 разів, до уваги не брались.

У нашому випадку статистичну значущість І (?16,84) та K (0-1) мають у поєднанні з відповідними підкласами наступні прикметники: дngstlich, aufrecht, brav, entschlossen, feige, feigherzig, furchtsam, kьhn, mдnnlich, mutig, tapfer, tollkьhn, verwegen, heldenhaft.

Дослідження дозволило виявити класи іменників, сполучення прикметників з якими є найбільш частотним: людина (стать, професія) - kьhn (71), дngstlich (69), tapfer (111), aufrecht (82), mutig (49), furchtsam (23), mдnnlich (18); абстракції життя - entschlossen (101), mдnnlich (29), feige (31), mutig (16), дngstlich (33), tapfer (25), verwegen (13), kьhn (56); емоційний стан - дngstlich (16), kьhn (7), tapfer (14), mдnnlich (41); манери висловлювання (голос, звук, погляд) - kьhn (10), mдnnlich (7); частини тіла людини - entschlossen (6), дngstlich (26), mдnnlich (3), kьhn (65), tapfer (12).

Неординарними виявились результати дослідження лексичної сполучуваності домінант зазначених груп, які доводять, що домінанти, перебуваючи в антонімічних відношеннях, характеризуються своїми специфічними показниками сполучуваності. Ця особливість виявляється в тому, що кожен з них створює свої, властиві тільки йому, суттєві зв'язки із семантичними розрядами іменників.

Отримані статистично релевантні величини щодо лексичної та семантичної сполучуваності доцільно враховувати при укладанні словників сполучуваності та тлумачних словників нового типу.

Розділ IV «Дослідження внутрішньоструктурних епідигматичних відношень між прикметниками ЛСГ» присвячено вимірюванню семантичної відстані між словами за допомогою психометричних методів, визначенню впливу на мову різних чинників носія мови (територіального, фахового, гендерного) та вивченню епідигматики як дериваційно-епідигматичних відношень слів, що необхідно для визначення суттєвих епідигматичних характеристик досліджуваних компонентів ЛСГ.

Одним із можливих шляхів розв'язання цього завдання є безпосереднє вимірювання відстані (подібності) між значеннями, актуалізованими в тому чи іншому контексті, за допомогою психометричних методів. Для визначення ієрархічних відношень між значеннями прикметника (як, наприклад, mutig) інформантам було запропоновано оцінити подібність значень цього слова в парах словосполучень. Cила семантичного зв'язку між значеннями прикметників у нaзваних сполученнях оцінювалася за допомогою десятибальної шкали.

СКЛАД ІНФОРМАНТІВ: інформантами були 50 студентів (25 чоловіків та 25 жінок) інженерного факультету, факультету економіки та перекладацького факультету інституту м. Ціттау - Ґьорліц (ФРН) віком 19-24 роки. З метою можливості подальшого статистичного опрацювання одержаних результатів інформант вказував свій соціальний статус, стать, вік та факультет, на якому він/вона навчається.

Soziale Parameter: Student Fachbereich: Ingenieurwesen

Alter Wirtschaftwissenschaften

mдnnliche Person Sprachwissenschaft

weibliche Person

ІНСТРУКЦІЯ: окрім усного коментаря стосовно технології проведення даного експерименту, на титульній сторінці роздаткового матеріалу пропонувалася (за методикою І. Муравицької) наступна інструкція в письмовій формі:

Vergleichen Sie die Bedeutungen der paarweise angeordneten Adjektive miteinander und bewerten Sie mit Hilfe der Zahlenskala von 1 bis 10 die Дhnlichkeit (d.h.: was ist typisch fьr diese Verbindung, ist z.B. ein “mutiger Krieger” und “ein mutiges Herz” дhnlich (9, 10) oder sehr verschieden (1,2).

“totaler Unterschied” - 1 oder 2

“wesentlicher Unterschied” - 3, 4, 5

“Unterschied” - 6, 7, 8

“kein wesentlicher Unterschied - 9

“dasselbe” - 10

Z.B. wдre der Vergleich der Kombination: ein mutiger Lцwe - ein mutiger Affe mit..6..zu bewerten

Оцінка в 1 бал означала, що між значеннями порiвнюваних прикметників нема нічого спільного, 10 балів - значення порівнюваних прикметників цілком збігаються. Контекстуальний набір отримано нами в результаті опрацювання 47 творів художньої літератури. Для прикладу частково подаємо прикметник-домінанту mutig, оцінену одним з інформантів:

mutig Bewertung der Дhnlichkeit mit Zahlen

1 ein mutiger Mann - ein mutiger Krieger 6

2 ~ - ein mutiger Wilder 5

3 ~ - ein mutiger Dressman 9

4 ~ - ein mutiges Auftreten 3

5 ~ - ein mutiges Herz 3

6 ~ - ein mutiger Narr 3

7 ~ - ein mutiger Abschiedsgruss 1

8 ~ - ein mutiger Chef 6

9 ~ - eine mutige Seele 3

1 ein mutiger Krieger - ein mutiger Wilder 5

2 ~ - ein mutiger Dressman 3

3 ~ - ein mutiges Auftreten 7

4 ~ - ein mutiges Herz 6

5 ~ - ein mutiger Narr 3

6 ~ - ein mutiger Abschiedsgruss 2

7 ~ - ein mutiger Chef 3

8 ~ - eine mutige Seele 6 і т.д …

Оцінки значень прикметників, отримані від кожного інформанта, сумуються. Далі на основі даних усіх інформантів вираховується середнє арифметичне значення, визначається ієрархічний індекс, тобто сила семантичного зв?язку певного прикметника з усіма іншими значеннями, й описується семантична структура прикметника, причому значення розміщуються в порядку зменшення величини індексу семантичної ієрархії. Найвищий індекс виражає значення найчіткіше і найяскравіше та позначає найсильніший семантичний зв'язок.

Результати проведеного психолінгвістичного експерименту дали змогу визначити основне значення в семантичній системі слова, а також розташувати решту значень відповідно до індексу семантичної ієрархії. ЛСГ «сміливий»: kьhn (130,86), brav (66,17), tapfer (65,21), mutig (46,26), aufrecht (44,9), entschlossen (35,32), mдnnlich (28,36), furchtlos (13), unerschrocken (12,33), heldenmьtig (2); ЛСГ «боязливий»: дngstlich (58,67), aufrecht (44,9), feige (24,91), furchtsam (8,5), hasenherzig (7).

В основі наступного психолінгвістичного експерименту використано «спрямований» асоціативний метод. У дослідженні враховано всі асоціації, які підпорядковані певним семемам за їх епідигматичними, синтагматичними та парадигматичними характеристиками. При цьому визначено їх кількісний показник для кожної семеми, відповідно до якого певна кількість асоціацій корелює з ранговим номером семеми, що й допомагає встановити ієрархічні відношення в семантичній системі полісеманта. За результатами запропонованої процедури визначено семантичні системи досліджуваних полісемантів, які сформовані на основі близьких парадигматичних та синтагматичних відношень. Вони зіставлені з описами слів, що наведені у тлумачних словниках. Ієрархічні відношення в межах семантеми визначені за частотами сумарних асоціативних характеристик.

Методи психолінгвістики, результати яких особливо важливі при вивченні семантичного ярусу мови, уможливили визначення впливу різних чинників (гендерного, фахового, територіального) на смисловий центр слова (за О.Д. Огуєм - це класифікувальні семи чи парадигми в межах ЛСГ) в німецькомовному середовищі ФРН і Швейцарії. Ступінь впливу цих чинників на смислову структуру слова, у нашому випадку, є різним: найсильнішим виявився гендерний вплив, наступним є фаховий, а останню позицію займає територіальний чинник впливу.

Здійснивши різнотипні асоціативні експерименти, розглянемо склад досліджуваних груп на основі отриманих результатів. Порівняння семантичної структури прикметників за лексикографічними джерелами з даними дослідження на рівні тексту та психолінгвістичного експерименту виявило деяку розбіжність, середній показник якої складає 9,2%. Проте, власне розгортання значення (як нарощення кількості сем, не зафіксованих у словниках) стосується не всіх прикметників, а лише домінант mutig - 35%, feige - 28%; ядра: kьhn - 8%, tapfer - 11%, дngstlich - 24%, furchtsam - 4%, основного складу: entschlossen - 3%, mдnnlich - 3% і периферії: aufrecht - 10%, brav - 13%. Найбільший відсоток відхилення мають домінанти синонімічних рядів та значення дngstlich, яке, згідно з багатьма вагомими показниками, фактично претендує на «посаду» домінанти. Таким чином, дослідження дало підстави доповнити новими значеннями семантичні ряди ЛСГ, які не зафіксовано в словникових статтях, та сформувати семантичну систему слова у вигляді словникової статті.

Для прикладу розглянемо семантичну систему домінанти групи із значенням «сміливий» - mutig. Прикметник mutig згідно з даними лексикографічних джерел, опрацьованих нами, походить від mittelhochdeutsch [muotec]. Якісний прикметник mutig утворює ступені порівняння mutig, mutiger, der mutigste, функцію яких складає підсилення якості між порівнюваними об'єктами. Як свідчать дані тлумачних словників, підтверджені прикладами художніх текстів та матеріалами психолінгвістичного експерименту, прикметник mutig виступає у своєму основному значенні переважно в достатньо уніфікованих асоціаціях. Найчастіше (за випадками вживання) спостерігаємо використання цього прикметника для позначення мужності (семема І.), яка реалізується через наступні комплекси сем:

1.1. «Мужній (як риса, властива людині)» (нім.: ?Mut besitzend?) та виявляє себе у сполученні з іменниками, що позначають якості, притаманні людям певної статі, професії/роду занять:

Nun waren sie also verheiratet, und der Stamm schien nicht der mutige Fцrster und Hirschbockbezwinger zu sein, den die Oberschьlerin Cordelia erwartet hatte.

Крім того, отримані дані психолінгвістичного експерименту дали змогу виокремити наступні семи, загальна частота яких у складі семантеми становить 44%, що дає змогу цій семемі зайняти перший ранг у семантичній системі слова.

а) «сміливий» (tapfer), «безстрашний» (furchtlos, angstfrei), «відважний» (couragiert), «рішучий» (entschlossen), «незворушний» (unerschrocken, beherzt);

б) «божевільно сміливий» (waghalsig), «такий, що любить ризиковані пригоди» abenteuerlustig);

в) «урвиголовистий» (draufgдngerisch);

г) «розкутий» (unverfroren), «спонтанний» (spontan).

Згідно з дослідженням на рівні текстів та на підставі даних експерименту саме ці семи мають доволі високу частоту вжитку в тексті (32 приклади), велику кількість асоціацій (206) та найвищий відсоток (96%, з них 47% і 49% відповідно за текстом та результатами експерименту) семеми у складі семантеми, а тому перший ранг значення в семантичній системі лексеми, яка вказує на якості, що позначають вищий прояв мужності.

1.2. «самовідданий, героїчний (як свідчення мужності, здатності до героїчного поступку)» (нім.: ?von Mut zeugend, Mut zeigend, beweisend?). Цей комплекс сем займає в семантемі як за словниками, так і за результатами експерименту друге місце та складає 21% у значенні лексеми. Поряд з тим, за текстами вона займає перший ранг та відзначається статистично релевантними зв'язками з підкласом «іменників, що позначають емоційний стан» (чІ=18,8; К=0,1), складає 53% та займає ранг 2 значення семеми.

Es hieЯ in der Zeitungsnotiz, August Bebel sei erst kьrzlich aus der Festungshaft entlassen, zu der er wegen seines mutigen Eintretens fьr die Pariser Kommunarden verurteilt worden war.

Варті уваги і результати нашого дослідження, які відображають картину похідних семем ІІ і ІІІ, що складаються з груп сем, виявлених лише в результаті дослідження за інформантами.

У словниках ці семеми відсутні.

Похідна семема ІІ «впевнений», не зафіксована у словниках, містить комплекс сем:

ІІ.1. «впевнений у собі, як такий, що здатний переконливо відстоювати щось» (кількість асоціацій - 59, що складає 13%; займає ранг 3): твердий (hart); впевнений (sicher, selbstsicher, selbstbewusst); стійкий (standhaft);

ІІ.2. «відкритий як ознака, що приховує впевненість, сміливість» (кількість асоціацій - 10, що складає 2%; займає ранг 6 : «відкритий» (offen).

Похідна семема ІІІ «сильний», що також не зафіксована в словнику, містить комплекси сем:

ІІІ.1. «сильний (як особистість)»: (stark) з досить високою частотністю (41 асоціація, що складає 9 %), займає четвертий ранг семеми;

ІІІ.2. «як властивість людини з активною позицією: цілеспрямований» (zielstrebig), «допитливий» (forsch); «активно задіяний» (engagiert) з частотністю 27 асоціацій, що становить 6 %, та займає ранг 5 семеми.

Цей факт, на нашу думку, пояснюється певною широтою спектру значення, та до деякої міри, «дифузністю» словникового тлумачення. Виявлена палітра сем дає змогу відстежити процеси деривації, які відбуваються в семантичній системі прикметника mutig.

Похідна семема ІІ та похідна семема ІІІ перебуває, згідно з нашими міркуваннями, в дериваційних відношеннях з основною семемою І й утворилася внаслідок семантичного зсуву значення.

Можемо припустити, що поява та функціонування похідних семем прикметника mutig є переносом на основі деривації значення семеми І.

мужній > сміливий, безстрашний, відважний, рішучий; божевільно сміливий; урвиголовистий; розкутий, спонтанний; >

самовідданий, героїчний > готовий до ризику; готовий до конфлікту; героїчний, геройський; войовничий; >

впевнений у собі > незворушний, твердий; впевнений; стійкий; >

сильний > цілеспрямований; допитливий, активний; відкритий.

ВИСНОВКИ

Системний підхід при вивченні мови дає можливість простежити за мовними факторами, які зумовлюють формування лексико-семантичних груп. Дослідження, які вивчають утворення цих груп, мають велике значення для усвідомлення становлення всієї лексичної системності. На основі вивченого матеріалу отримано такі практичні результати та загальнотеоретичні висновки:

1. Досліджувані антонімічні групи прикметників становлять ієрархічно організовану систему, яка складається з множини структурно взаємопов'язаних груп та підгруп. За допомогою формалізованої методики виявлено склад ЛСГ прикметників із значеннями «сміливий» та «боязливий», тобто ядро, основний склад та периферію.

2. Синтагматичні зв'язки досліджених прикметників відрізняються стандартними зв'язками як на рівні окремого слова, так і на рівні семантичної групи слів, про що свідчать статистично значимі величини та сполучення прикметників із синтагматичними партнерами класів іменників.

Виявлено найбільш частотні класи іменників та їх сполучення з прикметниками ЛСГ: 1) людина (стать, професія) - 640 прикладів спільного слововживання; 2) абстракції життя - 326 прикладів; 3) емоційний стан - 174; 4) голос, звуки, погляд - 145; 5) частини тіла -129 спільних слововживань.

3. Сильні парадигматичні зв'язки існують між прикметниками групи зі значенням «сміливий» у 56 парах, а слабкі - у 254 парах. У групі прикметників зі значенням «боязливий» сильні зв'язки у 16 пар, а слабкі - у 58 пар. Співвідношення сильних і слабких зв'язків у кожній із груп практично однакове (1:4). Компоненти ядра мають сильну, компоненти основного складу - середню, а периферії - незначну парадигматичну вагу. Помітною є тенденція до «мігрування» компонентів нижчого рівня до рівня вищого: з периферії до основного складу, з основного складу - до ядра.

4. На позицію смислового центру впливають стать, фах, територія. Ступінь впливу цих чинників на смислову структуру слова, у нашому випадку, є різним: найсильнішим виявився гендерний вплив, наступним є фаховий, а останню позицію займає територіальний чинник впливу

5. Критерієм визначення ієрархічних відношень між значеннями слова може бути «ієрархічний індекс», що уможливлює об'єктивне порівняння отриманих даних із теоретично очікуваними для встановлення міри їх збігу чи відхилення. Статус головного значення в більшості випадків не змінюється. Як правило, розбіжність рангів стосується другорядних (менш частотних) і периферійних значень. Кількість сполучень прикметників групи feige з високою частотою у два рази менша, ніж групи mutig.

6. Результати психолінгвістичного експерименту показали незначну розбіжність зі даними словників, що підтверджує наше припущення про вплив наведених чинників на семантичну структуру значення. Прикметники ядра, за даними психолінгвістичного експерименту, мають сильніші парадигматичні зв'язки як з домінантою, так і з іншими прикметниками групи. Проте сила парадигматичного зв'язку між деякими прикметниками периферії (brav, charakterfest, forsch, herzhaft, kдmpferisch, kriegerisch, mдnnlich, mutbeseelt, mutvoll, risikofreudig, schneidig, streitbar, tollkьhn, tьchtig, unbezwingbar, vermessen, wacker; hasenhaft, hasig, pulverscheu, scheu, schwachherzig, unmдnnlich, weibisch, willenschwach) та значною частиною прикметників відповідних груп, дорівнює нулю. Це дає підстави припустити подальший відхід їх до складу далекої периферії.