Лексико-семантичні групи прикметників зі значеннями "сміливий" та "боязливий" в сучасній німецькій мові (системно-квантитативні аспекти)
Проведення інвентаризації лексико-семантичних груп із значеннями "сміливий" та "боязливий", визначення ядра та основного складу. Визначення сили парадигматичного зв'язку між компонентами значень у складі семантичної структури прикметників німецькій мові.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 30.10.2013 |
Размер файла | 42,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
7. Асоціативна методика дає змогу виявити (не)відповідність того чи іншого значення прикметника за словниковими тлумаченнями, даними проаналізованих нами текстів та даними психолінгвістичного експерименту, розкриваючи в такий спосіб їхні епідигматичні характеристики. Доведено, що найбільша відповідність словникових статей прикметників ЛСГ порівняно із словниковими статтями кожного окремо взятого, наявне в DUDEN, а найменше відповідності - зі словниковими статтями WAHRIG.
8. Загалом порівняння семантичної структури прикметника за об'єднаними лексикографічними джерелами з даними психолінгвістичного експерименту свідчить про їх незначну розбіжність (у середньому 10%), яка полягає в ієрархії значень. Це стосується значною мірою прикметників, які належать до периферії ЛСГ.
9. Дослідження, проведене на трьох групах джерел, дозволило доповнити семантичні ряди ЛСГ на 9,2% нових значень, не зафіксованих раніше в словникових статтях, та сформувати семантичну систему слова у вигляді шпальти тлумачного словника.
10. Подекуди має місце фіксація нових значень (семем) та їхніх сем. Розгортання значення стосується не всіх прикметників, а лише домінант mutig - 35%, feige - 28%; ядра: kьhn - 8%, tapfer - 11%, дngstlich - 24%, furchtsam - 4%, основного складу: entschlossen - 3%, mдnnlich - 3% і периферії: aufrecht - 10%, brav - 13%. Подібні відхилення дають підстави припустити, що в сучасній німецькій мові відбувається певний розвиток семантичної структури аналізованих слів, який згодом знайде своє лексикографічне вираження.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ РОЗКРИТО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
1. Когут Л.Ф. Виділення основного значення слова та гендерний аспект // Науковий журнал «STUDIA GERMANICA ET ROMANICA» : Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання. - Том 3. - № 2 (8). - ДНУ. - Донецьк, 2006. - С. 19-27.
2. Когут Л.Ф. Виділення основного значення слова та фаховий аспект // Сучасні дослідження з іноземної філології : збірник наукових праць. - Випуск 4. - УНУ. - Ужгород, 2006. - С. 264-269.
3. Когут Л.Ф. Смислова структура слова та територіальний аспект // Мова і культура (науковий журнал). - К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго. - 2007. - Вип. - Т. 1 (89). - К., 2007. - С. 205-209.
4. Когут Л.Ф. Семантична структура слова як відображення епідигматико-дериваційного процесу // Мовознавчий вісник : збірник наукових праць. - Випуск 7. - ЧНУ. - Черкаси, 2008. - С. 105-112.
5. Когут Л.Ф. Антонімічна пара «mutig - feige» та їх лексико-семантична група в сучасній німецькій мові. - К. : 1995. - 22 с. - деп. в ДНТБ України 11.10.1995. - № 2.
6. Когут Л.Ф. Дослідження парадигматичних відносин в лексиці за допомогою статистичних методів // Зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук. конф. ІФДТУНГ- Ч.1. - Івано-Франківськ : Факел, 1996.- С. 38-39.
7. Когут Л.Ф. Системність мови // Матеріали V Міжн. наук. конф. «Семантика мови і тексту» (30 вересня - 2 жовтня 1996). - ПрикарпатДУ ім.Стефаника. - Ч. 2. - Івано-Франківськ : Плай, 1996. - С. 100-102.
8. Когут Л.Ф. Мова як система та структурна одиниця // Зб. наук. праць за матеріалами наук. конф. ІФДТУНГ- Івано-Франківськ : Факел, 1997. - С. 17-20.
9. Когут Л.Ф. Лексичне значення слова та його структура // Зб. наук. праць за матеріалами наук.-техн. конф. проф.-виклад. складу ІФДТУНГ. - Ч.1. - Івано-Франківськ : Факел, 1997. - С. 29-30.
10. Когут Л.Ф. Інвентаризація лексико-семантичної групи прикметників із значеннями «mutig», «feige» в сучасній німецькій мові // Науковий вісник ЧНУ : Германська філологія. - № 41. - Чернівці : Рута, 1998. - С. 50-57.
11. Когут Л.Ф. Щодо проблеми семантики та сполучуваності прикметників // Науковий вісник ЧНУ : Германська філологія. - № 41. - Чернівці : Рута, 1998. - С. 57-61.
12. Когут Л.Ф. Вимірювання семантичної відстані між словами за допомогою психометричних методів // Зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук. конф. «Семантика мови і тексту». - Івано-Франківськ : Плай, 2003. - С. 232-235.
13. Когут Л.Ф. Семантичні асоціації як метод вивчення лексичної семантики // Наукові дослідження та методика викладання гуманітарних дисциплін // Матеріали науково-методичної конференції ІФНТУНГ. - Івано-Франківськ : Факел, 2005. - С. 95-97.
14. Когут Л.Ф. Вплив фаху на виділення основного значення слова. // Наукові дослідження та методика викладання гуманітарних дисциплін // Матеріали науково-методичної конференції ІФНТУНГ. - Івано-Франківськ : Факел, 2006. - С. 100-103.
15. Когут Л.Ф. Проблема розмежування значень та визначення їх ієрархії // Наукові дослідження та методика викладання гуманітарних дисциплін // Матеріали науково-методичної конференції ІФНТУНГ. - Івано-Франківськ : Факел, 2007. - С. 41-42.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Етимологічна характеристика словникового складу зіставних мов. Лексико-семантичні особливості дієслів переміщення як підвиду "руху" на прикладі дієслів "gehen" в сучасній німецькій мові та "to go" в англійській мові. Суфіксація дієслів переміщення.
дипломная работа [240,1 K], добавлен 27.11.2015Дослідження синтагматики параболізмів, представленої у німецькій мові через сполучуваність слів у фіксованих словниками лексико-синтаксичних варіаціях біблійних притч і їх модифікацій. Структурні моделі їх сполучуваності за лексико-граматичними класами.
статья [191,5 K], добавлен 07.08.2017Лексико-семантична система арабської мови. Прикметники в арабській мові, їх виділення та утворення. Парадигматичні відношення в мові, лексико-семантичне поле прикметників на позначення фізичного стану людини в їх аспекті. Основні підкласи прикметників.
курсовая работа [75,8 K], добавлен 07.10.2014Категорія модальності у німецькій мові. Вивчення поняття та класифікації модальних часток; визначення їх місця у системі мови. Особливості шляхів використання лексичних засобів вираження емоцій у сучасній німецькій мові та при розмовному мовленні.
курсовая работа [51,6 K], добавлен 21.06.2013Огляд теоретичної літератури, присвяченої проблемі модальності. Визначення сутності ймовірності як одного з видів категорії модальності. Способи об'єктивації ймовірності. Характеристика умов реалізації способів вираження ймовірності в німецькій мові.
курсовая работа [54,3 K], добавлен 24.12.2011Визначення поняття, сутності та ролі другорядних членів речення. Лінгвістичне тлумачення обставини причини та мети. Аналіз синтаксичних особливостей фахової мови. Дослідження засобів вираження обставини мети та причини у сучасній німецькій мові.
курсовая работа [39,7 K], добавлен 21.10.2015Поняття прикметника, його місце у реченні та основні категорії. Схема закінчень прикметника: сильна, слабка і мішана. Відмінювання субстантивованих прикметників та партиципу. Зміна відмінкових закінчень у складених прикметниках, сталих зворотах, іменах.
курсовая работа [36,7 K], добавлен 19.01.2011Інваріантні ознаки пасиву та механізм дериваційного процесу. Системні, семантичні, словотвірні та функціональні особливості віддієслівних прикметників. Своєрідність перекладу похідних та складених віддієслівних прикметників з модально-пасивним значенням.
курсовая работа [955,3 K], добавлен 03.03.2010Композиція як засіб номінації медичних понять терміносистеми гастроентерології в сучасній німецькій мові. Поняття "термін-композит". Структурно-синтаксичний аналіз складних фахових термінів. Типи композитів, продуктивних в досліджуваній терміносистемі.
статья [37,2 K], добавлен 18.08.2017Значення модальності в лінгвістиці як мовної універсалії. Основне значення модальних дієслів у німецькій мові, форми модальних дієслів, їх функція у реченні. Інфінітивні речення з дієсловами mssen, sollen, drfen, knnen, wollen, mgen та їх тлумачення.
курсовая работа [36,2 K], добавлен 24.02.2014