Фонографічні та орфографічні особливості акронімів сучасної французької мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 811.133'35+033.083

Фонографічні та орфографічні особливості акронімів сучасної французької мови

Спеціальність 10.02.05 - романські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Цюпа Марія Андріївна

Київ 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі французької філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Захист відбудеться "20" листопада 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, б-р Тараса Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 10).

Автореферат розісланий "16" жовтня 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради канд. філол. наук Клименко Л.В.

АНОТАЦІЯ

Цюпа М.А. Фонографічні й орфографічні особливості акронімів сучасної французької мови. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05 - романські мови. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2008.

Дисертацію присвячено дослідженню фонографічних й орфографічних особливостей акронімів сучасної французької мови. У роботі запропоновано опис французьких акронімів, їх визначення та класифікація. Під час розгляду лексичних особливостей акронімів було встановлено, що абсолютна лексикалізація акронімів відбувається тоді, коли акронім починає розглядатися незалежно від свого прототипу, характеризується цільністю, називає певні предмети, процеси і явища тощо, та має фонетичні, орфографічні, граматичні та лексико-семантичні ознаки, властиві слову. Акронімам притаманна омонімія, що дало можливість зробити досить чітку схему класифікації акронімів-омонімів у французькій мові. Фонографічний аналіз показав, що для акронімів зазвичай характерними є прості монограми, що свідчить про базування орфографії акроніма на фонетичному принципі орфографії. У процесі дослідження практичного матеріалу був встановлений реальний інвентар графічних засобів, що вживаються у складі акронімів французької мови. Було здійснено порівняльний аналіз орфограм, які функціонують в орфографії акронімів. Вивчення графематичних засобів оформлення акронімів, проведене у роботі, свідчить про функціональну значимість як літерних, так і нелітерних знаків. Літерні та нелітерні знаки іноді виконують функцію розрізнення лексичних одиниць. Аналіз складу орфографії акронімів французької мови дозволяє зробити висновок про суперечливість процесів, які в ньому відбуваються: прагнення до спрощення й ускладнення графічного зображення акронімів.

Ключові слова: абревіація, акронімізація, акронім, орфографічні форми, графема, орфограма, фонограма, ілетрограма, знаки пунктуації, діакритичні знаки.

АННОТАЦИЯ

Цюпа М.А. Фонографические и орфографические особенности акронимов современного французского языка. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.05 - романские языки. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2008.

Диссертация посвящена исследованию фонографических и орфографических особенностей акронимов современного французского языка. Ее целью является обобщение существующих дефиниций термина акроним, выделение основных характеристик акронимов, а также определение места орфографии акронимов в орфографии французского языка, выявление графических средств, которые составляют систему литерных и нелитерных знаков акронимов, а также изучение некоторых лексических особенностей акронимов.

При исследовании лексических особенностей акронимов было обнаружено, что акроним становится полностью лексикализованным, когда начинает рассматриваться независмо от своего прототипа, характеризуется целостностью, называет некоторые предметы и явления и так далее, а также имеет фонетические, орфграфические, грамматические и лексико-семантические признаки, свойственные слову. Анализ омонимии, присущей акронимам, дал возможность сделать довольно четкую классификацию акронимов-омонимов, согласно которой акронимы-омонимы во французском языке могут быть разделены на три группы: акронимы-омофоны-омографы, акронимы-омофоны и акронимы-омографы..

Фонографический анализ акронимов французского языка показал, что для акронимов в основном характерны простые монограммы, что свидетельствует о том, что орфография акронима базируется на фонетическом принципе орфографии.

В ходе изучения практического материала был установлен реальный инвентарь графических средств, которые употребляются в составе акронимов французского языка. Изучение графематических средств оформления французских акронимов, проведенное в работе, свидетельствует о функциональной значимости как буквенных, так и небуквенных знаков. Буквенные и небуквенные знаки выполняют функцию различия лексических единиц, позволяют проследить путь образования акронимов, указывают на манеру прочитания и етап лексикализации акронимов.

Различие акронимов при помощи буквенных знаков, позволило выделить три типа графического изображения акронимов: большими буквами, маленькими буквами и смешанный тип - большими и маленькими буквами.

При написании акронимов также могут использоваться цифры и другие специальные научные символы.

Проведенное исследование позволило классифицировать орфограммы акронимов по принципу их написания: графемическое, орфографическое, орфограммическое, фонетическое, комбинированное, типографическое.

Анализ состава орфографии акронимов французского языка позволяет сделать вывод о противоречивости происходящих в нем процессов: стремлении как к упрощению (написание акронимов полностью маленькими буквами без использования точек), так и усложнению графического изображения акронимов за счет акцентов, точек, использования больших заглавных букв. Однако оба явления свидетельствуют о наличии тенденции к полной лексикализации акронимов.

Ключевые слова: аббревиация, акронимизация, акроним, орфографические формы, графема, орфограмма, фонограмма, иллетрограмма, знаки пунктуации, диакритические знаки.

ANNOTATION

Tsyupa M.A. Phonographic and orthographic peculiarities of acronyms in Modern French language. - Manuscript.

The thesis for a Candidate degree in Philology by Speciality 10.02.05 - Romanic Languages. - Kyiv Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2008.

The dissertation is devoted to the analysis of phonographic and orthographic peculiarities of acronyms in modern French language. The description of French acronyms, their definition and classification are proposed in this work.

During the study of some lexical peculiarities of acronyms it is defined that the acronym becomes completely lexicalized when it is regarded independently from its prototype, characterized by its completeness, mentions some objects and phenomena etc, and also has phonetic, orthographic, grammar, lexical and semantic indications peculiar to words. The paper also contains the classification of acronyms-homonyms.

The phonographic analysis shows that acronyms are characterized in general by the presence of simple monograms that proves that the acronym is almost а perfect lexical unit from the point of view of phonetico-graphic relations. In the process of study of practical material the real inventory of graphical means used in acronyms orthography is determined. A comparative analysis of the composition of orthograms that function in the orthography of acronyms is presented in the work. The study of graphematic means which shape French acronyms is carried out. This study proves functional significance of both alphabetic and non-alphabetic signs. In particular cases alphabetic and non-alphabetic signs also perform the function of lexical units' distinguishing. The performed analysis elicite the fact of two tendencies in acronyms' orthography: simplification and complication.

Key words: abbreviation, acronymization, acronym, orthographic forms, grapheme, orthogram, phonogram, illetrogram, punctuation marks, diacritical signs.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Проблема акронімії існує давно і привертає до себе увагу лінгвістів, проте її поглибленим вивченням почали займатися лише у ХХ - на початку ХХІ ст. Така зацікавленість пов'язана з періодом розквіту абревіації загалом, що припадає саме на цей час. Абревіація взагалі та акронімія як окреме явище цікавили багатьох вітчизняних і зарубіжних учених (О.С. Ахманову, В.Г. Гака, К.М. Редозубова, О.П. Шаповалову, Л.В. Щербу, І.О. Бодуена де Куртене, М. Гревіса, Н. Каташ, Ж. Ре-Дебов, А. Ре, П. Цумтора та ін.).

У працях лінгвістів абревіація досліджується на матеріалі як однієї (Є.А. Дюжикова, О.П. Шаповалова), так і кількох мов (М.В. Гяч, Л.Ф. Сахібгареєва). Об'єктами лінгвістичних розвідок стають окремі питання абревіації: прагматичний аспект (Ю.В. Горшунов), структурно-функціональні особливості (А.С. Муричева), стильова та жанрова специфіка (О.Г. Косарева, М.А. Ярмашевич). Вивчаються різні види абревіатур: усічені одиниці (В.П. Артамонов, Л.О. Лазарева, Г.Д. Маслова, М.О. Смахтін), телескопні слова (І.Б. Воронцова, Є.А. Дюжикова, А. Менда).

Теоретичні розробки, присвячені акронімії у французькій мові, знайшли відображення у роботах К.М. Редозубова та О.П. Шаповалової. Дисертаційне дослідження К.М. Редозубова зокрема розкриває питання утворення акронімів, їх словотворчі можливості та моделюючі властивості. О.П. Шаповалова велику увагу приділяє причинам появи акронімів, структурним, фонетичним та орфографічним їх особливостям тощо. Та все ж, дослідниками часто вивчаються лише окремі аспекти акронімії у загально-описовому огляді явища абревіації (Є.Г. Баранчеєв, М.І. Берлін, Дж. Гемблі, А. Міттеран, Ж. Пікош, Ж.-К. Шевальє та ін.), в окремих розділах праць із загального мовознавства, словниках, граматиках (М. Рігель, Р.Л. Траск та ін.).

У центрі уваги науковців перебуває широке коло проблем, пов'язаних з акронімією: акроніми у теорії слова та лексикалізація (Г.Г. Арзуманов, О.П. Шаповалова, І.Ю. Цимбалістий, Л. Жільбер), омонімія серед акронімів (О.Г. Косарева, К.М. Редозубов, Л.Ф. Сахібгареєва), орфографічна форма акронімів (Є.Г. Баранчеєв, О.П. Шаповалова, А. Гус, А. Жует, М. Юшон та ін.).

Інтерес дослідників привертає до себе питання орфографії, особливо з позицій нового напряму лінгвістики - орфографіки. Увага мовознавців зосереджується на проблемі орфографічного складу слів (Л.Ю. Єрмоленко, О.А. Лабенко, В.М. Мазниченко, О.В. Станіслав, О.Д. Федченко), у тому числі й акронімів (Н.В. Бабченко, Г.Г. Крючков, І.В. Ситдикова).

Таким чином, актуальність теми нашого дослідження зумовлюється зростанням інтересу лінгвістів до акронімії, відсутністю її ґрунтовного опису, а також необхідністю комплексного аналізу французьких акронімів. Проблема фонографічного та графематичного складу акронімів потребує детального та системного вивчення. Актуальність теми роботи визначається також браком теоретичних розробок з питань орфографічних форм, особливостей написання акронімів, що залишаються майже невивченими і вимагають відповідної уваги з боку дослідників.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у межах наукової теми кафедри французької філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Графеміка та орфографіка сучасної французької мови", яка є складовою теми "Розвиток і взаємодія мов і літератур в умовах глобалізації" (№ 01 БФ 044-01).

Мета дослідження - виявити і провести аналіз фонографічних та орфографічних особливостей акронімів у французькій мові, а також визначити деякі лексичні особливості акронімів. Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

1. узагальнити наявні дефініції терміна акронім, виокремити основні ознаки цього виду скорочених одиниць, визначити їх роль, а також шляхи створення, розвитку та поширення у французькій мові;

2. розглянути структурні особливості акронімів, дослідити лексикалізацію акронімів;

3. провести аналіз явища омонімії, притаманне акронімам, класифікувати типи акронімів-омонімів, описати їх орфографічні особливості;

4. виявити графічні засоби, що складають систему літерних і нелітерних знаків орфографії акронімів французької мови, класифікувати та систематизувати досліджувані одиниці;

5. вивчити засоби графічного та звукового оформлення акронімів у французькій мові;

6. розробити класифікацію акронімів на підставі аналізу їх орфографічних особливостей.

Об'єктом дослідження є акроніми у сучасній французькій мові.

Предметом дослідження є фонографічні й орфографічні особливості акронімів у сучасній французькій мові.

Матеріалом дослідження слугували 1625 французьких та запозичених акронімів, дібраних із сучасних періодичних французьких видань за 2004-2008 рр. ("Le Monde", "Le Figaro", "L'Express international", "Le Nouvel Observateur", "Paris Match", "Le Monde de l'йducation", "Politique йtrangиre", "Politique Іnternationale", "Libйration", "Marie Claire", "Elle", "Зa m'intйresse", "Livres de France", "National Geographic. France", "Courrier international"), інтернет-сайтів, художніх творів французьких письменників ХХ-ХXІ ст. та наукової літератури. Загальний обсяг практичного матеріалу складає понад 10000 сторінок.

Методи дослідження. У роботі застосовано такі методи дослідження: метод лінгвістичного спостереження й аналізу, який дозволив виявити та класифікувати графічні знаки, що використовуються орфографією акронімів французької мови; метод функціонального дослідження, застосований для вивчення прагматичних властивостей графічного оформлення акронімів; дескриптивний метод та метод порівняльного аналізу, які слугували виявленню відмінностей між орфографією акронімів і звичайних слів; метод суцільної вибірки акронімів із лексикографічних джерел і текстових фрагментів; кількісний метод підрахунків лексичних одиниць, що використовувалися під час аналізу.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше на матеріалі сучасної французької мови було ґрунтовно розглянуто орфографічні особливості акронімів і лексичних одиниць, які утворюються за допомогою акронімів. Уперше здійснено системний фонографічний та графематичний аналіз акронімів у французькій мові. У дисертації вперше розроблено класифікацію акронімів-омонімів французької мови, а також виявлено інші лексичні особливості акронімів (структурний склад, лексикалізація).

Положення, які виносяться на захист:

1. У сучасній французькій мові спостерігається кількісне зростання абревіатур, серед яких важливе місце займають акроніми. До акронімів належать сиглі, які вимовляються як повнозначні слова, телескопні слова - лексичні одиниці, що створені завдяки поєднанню двох елементів словосполучення і читаються як слова, та усічені одиниці.

2. Важливим чинником створення акроніма є його довжина, а також розміщення, сполучення і кількість комбінацій літер, які відповідають голосним і приголосним, у структурі акроніма; традиція прочитання акроніма. Акроніми формуються як стандартними, так і новими шляхами творення абревіатур. З метою створення акроніма структура теоретично можливої скороченої одиниці може змінюватися, при цьому утворюються: традиційні, звужені, розширені та комбінаторні акроніми.

3. Акроніми поступово долають стадії входження у корпус лексичних одиниць французької мови, чому невпинно сприяють процеси лексикалізації. Лексикалізація, що має чотири аспекти (фонетичний, орфографічний, граматичний та лексико-семантичний), посідає важливе місце у процесі становлення акронімів та набуття ними статусу слова. Акронімізація, яка певною мірою вміщує у собі два аспекти лексикалізації - фонетичний та орфографічний, проходить такі етапи: графемічний, орфографічний, орфограмічний та фонографічний.

4. Акроніми є наслідком лінгвокреативної діяльності і не можуть вважатися абсолютно позасистемними утвореннями, про що свідчить їх формування за встановленими правилами. Високий ступінь омонімічності існуючим словам або іншим акронімам не лише із французької мови, який притаманний акронімам, вказує на те, що акроніми можуть утворюватися на основі готових зразків і відображають прагнення мовця узагальнити в лексичній формі певні типові ознаки об'єктів, предметів, понять.

5. На фонографічному рівні було встановлено, що акронім є ідеальним втіленням фонетичного принципу французької орфографії. Це пояснюється тим, що у більшості випадків одній монограмі, яка входить до складу акроніма, відповідає один звук. З іншого боку, орфографія акроніма віддзеркалює діалектику розвитку французької орфографії: акронім може зазнавати як спрощення - написання акроніма малими літерами без використання крапок, так і ускладнення: використанням акцентів, змішане написання акроніма із застосуванням і великих і малих літер, уживання графематичних елементів - графічне зображення акроніма з крапками тощо.

6. При встановленні семантичного змісту акроніма велику роль відіграє орфографія. Незважаючи на те, що графічна форма акронімів може бути лише тимчасовим утворенням, вона часто визначає значення останніх, сприяє диференціації акронімів й омонімічних їм загальновживаних слів або інших акронімів, застосовуючи графематичні засоби: літерні (розмір літер) та нелітерні знаки (використання крапки, акцентів).

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що досліджуваний матеріал розглядається з позицій нової лінгвістичної науки - орфографіки. Висновки та одержані результати дослідження збагачують загальну теорію французької орфографії та є теоретичним внеском до лексикології французької мови.

Практичне значення роботи полягає у можливості використання її матеріалів, основних положень і висновків у теоретичних лекційних курсах "Теорфонетика" (розділ "Графіка, орфографія"), "Лексикологія французької мови" (розділ "Словотворення"), у практиці викладання французької мови, на семінарах і спецкурсах "Теорія французької орфографії", "Графеміка та орфографіка французької мови". Результати дисертації також можуть бути використані у перекладацькій практиці та лексикографічній роботі при укладанні словників і посібників, у науково-дослідницькій роботі аспірантів та студентів.

Апробація роботи. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри французької філології Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, заслуховувалися на XV та XVI Міжнародних наукових конференціях імені професора Сергія Бураго "Мова і культура" (К., 2006; К., 2007), на Міжнародній науково-практичній конференції "Міжкультурна лінгвістика та формування іншомовної компетенції" (К., 2006), на Наукових читаннях, присвячених 130-річчю від дня народження професора І.В. Шаровольського (К., 2006), на Всеукраїнській науковій конференції за участю молодих учених (К., 2007), на Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень та дидактичні особливості викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі" (Л., 2007), на Міжнародній науковій конференції "Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства, фольклористики" (К., 2007), на Всеукраїнській конференції молодих науковців "Актуальні проблеми романської філології" (Горлівка, 2007), на Всеукраїнській науковій конференції за участю молодих учених "Діалог культур: лінгвістичний і літературознавчий виміри" (К., 2008).

Публікації. Основний зміст роботи відображено в дванадцяти виконаних одноосібно наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях ВАК України.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, що нараховує 296 позицій. Список джерел ілюстративного матеріалу нараховує 116 позицій. Загальний обсяг дисертації становить 302 сторінки друкованого тексту, обсяг основного тексту дисертації - 204 сторінки.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується вибір теми дослідження, актуальність проблеми, визначаються мета і завдання роботи, розкривається її наукова новизна, теоретичне та практичне значення, формулюються основні положення, що виносяться на захист, наводяться відомості про апробацію роботи, публікації, структуру дисертації.

У першому розділі "Проблема абревіації та письма у сучасній лінгвістиці" аналізуються основні дефініції поняття абревіація та виокремлюються важливі ознаки цього явища. Історія вивчення абревіації є досить тривалою, однак, незважаючи на це, серед лінгвістів не існує загальноприйнятого тлумачення абревіації та абревіатури. Окрім того, лінгвістичній літературі притаманне використання великої кількості термінів як для визначення абревіації, так і для різних видів скорочених одиниць. У роботі узагальнюються існуючі у загальному мовознавстві дефініції абревіації (Ю.В. Горшунов, О.Г. Косарева, Ю.А. Лазарева, К.М. Редозубов, Л.Ф. Сахібгареєва, П. Цумтор, О.П. Шаповалова та ін.), на основі яких абревіація або скорочення визначається нами як спосіб словотворення, під час якого відбувається зменшення довжини однієї або кількох вихідних лексичних одиниць. Лексичні одиниці, які утворюються внаслідок абревіації або скорочення - абревіатури, або скорочені одиниці.

У дисертації розглядаються запропоновані лінгвістами класифікації видів скорочених одиниць (Є.Г. Баранчеєв, М.І. Берлін, Дж. Гемблі та ін.), подаються їх розподіл за фонетико-графічними ознаками на лексичні та графічні абревіатури і визначення, отримані внаслідок проведеного дослідження. Лексичні абревіатури - скорочені одиниці, які мають власну звукову форму (на відміну від графічних) і складаються з усіченого (-их) компоненту (-ів) вихідного слова або словосполучення. Графічні абревіатури - скорочені одиниці, які не мають власної звукової форми і в усному мовленні реалізуються повною формою слова або словосполучення, від якої були утворені.

Поширення абревіатур пояснюється екстралінгвістичними та лінгвістичними факторами (І.О. Бодуен де Куртене, Г. Вальтер, А. Доза, О. Єсперсен, А. Мартіне, Ж. Пікош, П. Цумтор, В.В. Борисов, Є.П. Волошин, В.Г. Гак, М.В. Гяч, Є.Д. Поливанов, О.П. Шаповалова). До екстралінгвістичних належать такі чинники, як:

прискорення руху цивілізації: а) розвиток науки і техніки, завдяки чому з'являються нові поняття, що потребують бути названими, як наслідок - створення складних термінів для їх позначення; б) соціально-політичні процеси;

використання нових технічних методів зв'язку, які потребували скорочення довгих слів і речень (причини: комерція, обмеженість у просторі, прагнення до економії часу та якомога швидкої передачі необхідної інформації);

вплив торгівлі та реклами;

розрізнення корисної та надлишкової інформації (мовна економія).

Серед лінгвістичних причин появи та розповсюдження абревіатур можна навести такі:

утворення акронімів;

дериваційна здатність скорочених одиниць;

тенденція до зменшення кількості складів (одно-, дво- або трискладові слова) у слові;

іменниковий характер абревіатур;

поява лексичних одиниць, які мають корені греко-латинського походження;

вплив розмовної та жаргонної мови;

вплив іноземних мов (англійська, італійська, німецька, іспанська, російська мови тощо), запозичення.

Серед абревіатур нас цікавлять лише ті, що стають або поступово можуть стати акронімами. За операційне визначення акронімів у роботі прийняте таке: акроніми (від Ькспт "акрос" (крайній, верхній) і ьнхмпт "онома" (ім'я)) - мовні одиниці, утворені зазвичай від початкових літер, елементів або цілих слів, що входять до вихідного словосполучення, і набувають фонетичну будову та відповідну орфографію слова. Акроніми бувають чотирьох видів:

а) акроніми-сиглі, що за походженням є сиглями, але які не стали повністю лексикалізованими (Onu - Organisation des Nations unies);

б) власне акроніми, які стали повністю лексикалізованими (laser - light amplification by stimulated emission of radiation (angl.));

в) акроніми - усічені одиниці, які утворюються шляхом усічення (fac - facultй);

г) акроніми - телескопні слова, які за походженням є телескопними словами (smog - smoke + fog (angl.)).

Залежно від фонетико-графічного складу, який обумовлює прочитання акроніма як цілісного слова або комбінованого сиглями, акроніми розподіляються на:

1) повні - акроніми, які читаються повністю по складах (Organic [?rganik] - Organisation autonome d'assurance vieillesse de l'industrie et de commerce);

2) змішані - акроніми, які читаються частково по складах (FNSEA [еfеnsea] - Fйdйration nationale des syndicats d'exploitants agricoles).

Акронімізація - процес утворення таких скорочених одиниць, які або мають фонетико-графічну форму слова, а відтак читаються як слова (radar [radar] - Radio detecting and ranging (angl.)), або поступово її отримують (Sarl - Sociйtй а responsabilitй limitй: [еsаеrеl] > [sarl]). Окрім того, до акронімізації можна віднести утворення будь-якого іншого виду лексичної одиниці (слова), яка набуває рис акроніма та функціонує в мові як акронім (Йrasme прізвище "Еразм" > Erasme - Йvolution, Rйforme, Avenir, Socialisme, Mouvement, Europe). Як особливі види акронімізації виокремлюються ретроакронімізація (Medef - mouvement des entreprises de France < mкme en dormant enrichit ta famille) та рекурсивна акронімізація (B.O.S.S. - Boss of Scandalz Strategyz - назва реп колективу).

Таким чином, акронімізація може відбуватися після сиглізації - процесу утворення нових лексичних одиниць, сиглів, найчастіше від перших літер повнозначних слів вихідного словосполучення. Сиглі вимовляються по літерах і, зазвичай, пишуться повністю великими літерами з/або без використання крапок.

Також до акронімізованих належать лексичні одиниці, утворені шляхом усічення та телескопії. Усічення визначається як процес скорочення багатоскладових слів шляхом відкидання одного або кількох складів, внаслідок чого утворюються усічені одиниці, які вимовляються як слова та пишуться зазвичай повністю маленькими літерами. Розрізняються три види усічених одиниць: аферезис (відкидається початок слова), апокопа (відкидається кінець слова) та синкопа (відкидається середина слова). Телескопія - утворення лексичних одиниць (телескопних слів) шляхом зрощення двох (зазвичай початку одного слова та кінця іншого) або більше слів.

Акронімія визначається нами як наявність у скорочених одиниць, утворених шляхом складання літер, усічених основ або цілих слів словосполучення (акронімів), фонетико-графічної форми слова.

У другому розділі "Лексичні особливості акронімів та їх зв'язок з орфографією" вивчаються лексичні особливості та деякі аспекти орфографії акронімів. При розгляді структурних особливостей акронімів було встановлено, що акроніми-сиглі можуть утворюватися в тому випадку, коли до їх складу входять три літери і більше. Важливу роль у створенні акроніма відіграє розміщення і сполучення літер, які відповідають голосним і приголосним у його структурі, а також традиція прочитання акроніма. При цьому вартим уваги є той факт, що, під час утворення абревіатур головною метою, окрім дотримання мовної економії та уникнення міжабревіатурної омонімії, залишається отримання скороченої одиниці, зручної для прочитання - акроніма.

У процесі дослідження було з'ясовано, що існує чотири види акронімів, залежно від шляху створення останніх:

традиційні акроніми (утворені за рахунок лише перших літер повнозначних слів вихідного словосполучення): SRAS - syndrome respiratoire aigu sйvиre;

розширені акроніми (утворені завдяки елементам або цілим службовим словам, складам або цілим повнозначним словам, які залучаються до структури акроніма): ADEME - Agence de l'environnement et la maоtrise de l'йnergie, GISTI - Groupe d'information et de soutien des immigrйs, COTOREP - Commission technique d'orientation et de reclassement professionnel, IFREMER - Institut franзais de recherche pour l'exploitation de la mer;

звужені акроніми (при їх створенні не використовуються елементи певних повнозначних слів): CERC - Conseil de l'emploi, des revenues et de la cohйsion sociale;

комбінаторні акроніми (формуються за допомогою "звуження" та "розширення"): FESPACO - Festival panafricain du cinйma et de la tйlйvision de Ouadougou.

У дисертаційній роботі підтримується думка, згідно з якою акроніми є словами, чому сприяють процеси їх лексикалізації, які відбуваються на чотирьох рівнях: фонетичний, орфографічний, граматичний, лексико-семантичний рівні. Акронімізація вміщує у собі два рівні лексикалізації - орфографічний та фонетичний. З огляду на орфографічний аспект, можна виокремити чотири етапи становлення акронімів:

графемічний (абревіатура пишеться повністю великими літерами, розділеними крапками (U.R.S.S. [yеrеsеs], [yrs]), або з великої літери з використанням крапок (U.r.s.s. [yеrеsеs]);

орфографічний (акронім пишеться великими літерами без використання крапок: OTAN, URSS);

орфограмічний (акронім зображається на письмі з великої літери без крапок: Otan);

фонографічний (акронім пишеться повністю маленькими літерами без крапок: sida, ovni).

Таким чином, відбувається еволюція графічного зображення акроніма: S.I.D.A. - SIDA - Sida - sida:

"Aprиs transmission meterno-fњtale, un S.I.D.A. mortel se dйveloppe chez 95% des nourrissons et enfant avant l'вge de 5 ans" (J.-M. Livrozet, J.-L. Touraine. Les deficits imunitaires secondaires chez l'enfant);

"Le diagnostic sйrologique est utilisй couramment dans le diagnostic d'infections virales: virus grippal A et B, virus respiratiore syncitil, […], virus HIV du SIDA" (J.Cronberg, J.Beytout, M.Rey. Maladies infectueuses);

"Plus inquiйtante est l'osbervation de Brendan Larder chez des maladies atteints d'ARC ou de Sida, traitйs au long cours par la zidovudine" (R.Crainic, J.-C.Nicolas. Virologie mйdicale);

"Le sida est provoquй par un virus pas comme les autres: le VIH ou virus de l'immunodйficience humaine" (Le sida connaоtre, comprendre, agir).

Відповідно до фонетичного аспекту лексикалізації акронім має пройти кілька етапів своєї еволюції:

фонетично невиражений етап - прочитання акроніма O.N.U. у перших випадках його вживання шляхом називання всіх складових вихідного словосполучення: Organisation des Nations Unies;

літерний етап: акронім ONU починає вимовлятися по літерах, які входять до його складу (ONU [?-еn-y]);

звуковий етап є власне створенням акроніма: ONU [?ny].

Якщо взяти до уваги граматичний аспект, то акронім є лексикалізованим за таких умов:

акронім набуває категорію роду (la Coface: "En 2007, la Coface [la Compagnie franзaise d'assurance pour le commerce extйrieur - М.Ц.] estime que la hausse des incidents de paiement proviendra des pays dйveloppйs […]" (Le Monde Economie, 23.01.2007));

акронімам стає притаманною категорія числа, при цьому на число акроніма вказує артикль/детермінатив ("Avenue Blйriot rue Roland Garros, Michel-Bйgon […] C'est lа. L'une des plus grandes Zup [zone а urbaniser par prioritй - М.Ц.] de France" (Paris match, 2997)), або закінчення -s ("De nature civile, les asbos [Anti Social Behaviour Order - М.Ц.] n'ont aucune portйe pйnale et ne sont pas inscrites sur le casier judiciaire des personnes visйes" (Le Monde, № 19163)).

При розгляді лексико-семантичного рівня лексикалізації було встановлено, що акроніми беруть участь у таких процесах словотворення, як префіксація ("Une certaine propaganda anti-Otan menйe ces derniers mois a produit des rйsultats" (L'Express international, 2897)), суфіксація ("Aujourd'hui, pour кtre admissible а l'aide juridictionnelle, il ne faut pas gagner plus de 859 euros par mois: mкme un smicard n'y a pas droit!" (www.lefigaro.fr, 01.12.06)), афіксація ("Le changement se fera sentir avec la "dйfiatisation" de la classe laborieuse, quand, а la fin des annйes 1990, on commence а pouvoir trouver un bar ouvert а minuit et que s'ouvrira, en 1997, le premier office du tourisme" (L'Express international, № 2857)), словоскладання ("Il [Nicolas Sarkozy - М.Ц.] ira aussi а poitirs la semaine suvante sur les terres de la "prйsidente" et prйvoit deux tournйes dans les Dom-Tom" (Paris match, № 3009)) та конверсія («Bernard Lavarini, spйcialiste des armes laser "Les Europйens doivent construire un bouclier antimissile"» (www.lemonde.fr, 02.02.06)). Лексичні одиниці, утворені від акронімів, пишуться разом, через дефіс та окремо. Процес словотворення іноді впливає на написання акронімів, які утворюють нову лексичну одиницю (onusien < Onu, otanien < Otan). Окрім того, можуть існувати кілька варіантів написання лексичної одиниці, що утворилася (antisida, anti-sida).

Серед чинників семантичних змін акронімів можна виокремити такі:

метонімія - скорочена назва компанії (корпорації, фірми) може використовуватися для позначення продукції, яку вона виробляє ("Jeudi 5 avril, la direction de Fiat [Fabbrica italiana automobili Torino - М.Ц.], а l'occasion de l'assemblйe gйnйrale annuelle du groupe а Turin, a proposй de distribuer 275,6 millions d'euros de dividendes, soit 25% du bйnйfice net consolidй" (Le Мonde, № 19347), "La nouvelle Fiat 500, qui doit sortir le 4 juillet, est le fruit de cette stratйgie […]" (Le Monde, № 19347);

переносне значення - "Le japonais Unique Clothing Warehouse (contractй en Uniqlo) reste encore un Ovni de la mode dans le paysage franзais. Mais pas pour longtemps" (www.lefigaro.fr, 08.12.06);

порівняння - "Dйsormais, а la faveur de cet "objet culturel" en forme d'OVNI international, quiconque au Cambodge cherche а renouer avec un passй qui a failli кtre enseveli dans les charniers de Pol Pot, que ce soit visuellement ou par le son, peut se rendre gratuitement dans un magnifique bвtiment des annйes 1960 rйnovй, а deux pas de la "French School" (l'Alliance franзaise, le centre culturel, son cinйma) et voyager dans le temps et sa propre identitй" (www.lemonde.fr, 07.12.06);

Численні синонімічні групи, притаманні акронімам - усіченим одиницям, вказують на новий етап лексикалізації ("argent": artiche (< artichaut), aspine (< origine peu claire, p.-к.: espinar, espinard, mais l'initiale en -a fait problиme), carbure (< p.-к.: carburant), fric(< fricot), gen, gengen (< argent), kilo (< kilogramme), lique (< liquide < abrйv. d'argent liquide), tal (< talmй, verlan de mйtal)).

Під час аналізу акронімів - усічених одиниць була встановлена тенденція як до спрощення, так й ускладнення орфографії останніх. Наприклад:

"Tout lecteur qui ignore les compositions d'Elton John dans les annйes 70 et le prend pour un gros poussah aux lunettes ridicules du show-biz [show-biz [?obiz] < show-business [?obiznеs] - М.Ц.] anglais est priй de renfermer immйdiatement ce livre" (F. Beigbeder. L'йgoпste romantique) - спрощення;

"Je peux mкme… vous avoir des prix sur les foulards Hermиs, 30% de rйduc' [rйduc' < rйduction - М.Ц.] garantis" (F.Beigbeder. L'йgoпste romantique) - ускладнення.

Високий рівень омонімічності акронімів дозволяє говорити про новий ступінь розвитку процесів акронімізації. Варто розрізняти два види омонімії: омонімію акронімів і звичайних слів та омонімію акронімів. Наприклад, Cire (contrat individuel de rйussite йducative) - Sire (Systиme d'identification rйpertoriant les йquidйs) - sire m "государ, пан"; modem (Modulateur - dйmodulateur) - MoDem (Mouvement dйmocrate). Орфографія у таких випадках є основним засобом розрізнення акронімів-омонімів на письмі.

Серед акронімів-омонімів можна виокремити досить чітку схему їх розподілу. У запропонованій нами класифікації ми розрізнюємо три види акронімів-омонімів:

акроніми-омофони-омографи (Zep < zone d'йducation prioritaire - Zep, псевдонім автора коміксів - Філіпа Шапюі),

акроніми-омографи (Capet < Certificat d'Aptitude au Professorat de l'Enseignement Technique [kapеt] - Hugues Capet [kapе], Гуго Капет);

акроніми-омофони.

Акроніми-омофони, у свою чергу, можуть бути двох типів:

акроніми та загальновживані слова (або інші акроніми), у яких уживаються різні орфограми (Apel < Association des Parents d'йlиves de l'Enseignement Libre - APPEL < Association Professionnelle de la Presse en Ligne - appel m, "виклик");

акроніми та загальновживані слова (або інші акроніми), які мають однакову кількість літер, однак розрізняються за допомогою графематичних засобів (розмір літер, використання нелітерних знаків при написанні).

Другий тип омофонів поділяється на три підгрупи:

омофони, які розрізняються за розміром літер (GROG < Groupe rйgional d'observation de la grippe - grog m "грог");

омофони, розрізнення яких відбувається за допомогою нелітерних знаків (Erasme < Йvolution, Rйforme, Avenir, Socialisme, Mouvement, Europe - Йrasme, Еразм);

омофони, які диференціюються графематичними літерними (розмір літер) та нелітерними знаками (SODA, SO.D.A., SoDA, SODA, Soda < soluble dans l'air - soda m "сода").

У французькій мові з'являються акроніми-омоніми іншомовного походження: "C.R.A.Z.Y." < Christian, Raymond, Antoine, Zachary, Ivan - crazy у перекладі з англійської означає божевільний.

Іноді акроніми на семантичному рівні зберігають певний зв'язок з лексичними одиницями, на які вони схожі: англійський акронім Sad (seasonal affective disorder) означає один із видів дипресії і збігається за написанням (за літерним складом) в англійській мові зі словом sad, що означає сумний.

Третій розділ "Особливості фонографії та орфографії акронімів" присвячено аналізу фонографічного складу акронімів. У ньому розглядаються питання диференціації акронімів за допомогою літерних і нелітерних знаків.

Аналіз фонографічного складу акронімів свідчить, що інвентар орфограм, які використовуються для графічного оформлення зазначеного виду скорочених одиниць, не перебільшує обсяг орфограм у складі загальновживаних слів у французькій мові. При цьому, у випадках з акронімами спостерігається звуження інвентаря фонограм порівняно із загальною лексикою. До складу акронімів можуть входити: монограми, диграми та триграми. Тетраграми та пентаграми під час аналізу не було виявлено. Серед монограм виокремлено прості монограми та монограми з діакритикою. Прості монограми були представлені монограмами, які відповідають голосним і приголосним фонемам. Монограми можуть мати головні та додаткові звукові відповідники. Так, певні орфограми, що входять до складу запозичених акронімів, мають додаткові фонетичні еквіваленти; іноді фонетичний еквівалент не є типовим для певних орфограм - наприклад, монограма g у запозичених акронімах перед е, і, у має фонетичний еквівалент [g] (німецький акронім Gestapo (Geheime Staapolizei) читається всупереч правилам французької орфографії як [gеstapo]).

Деякі монограми, що згідно з загальними правилами французької орфографії мають бути складовою фіналі і відповідати нулю звука, мають фонетичний еквівалент. Так, монограма s в акронімах, перебуваючи у фінальній позиції, має звуковий відповідник [s] (Igas [igas] - Inspection gйnйrale des affaires sociales).

Використання діакритичних знаків у складі орфограм акронімів майже не спостерігалося (й, и). Результати дослідження доводять, що у графічному складі акронімів уникається вживання діакритичних знаків, навіть у тих випадках, де вони необхідні. Лише у структурі деяких акронімів діакритичні знаки (акценти) збережені. Найчастіше в акронімах присутній акут (й): «"Depuis octobre, nous avons vu croоre le nombre d'Irakiens en zone d'attente […]" souligne Hedia Benouataf, de l'Association nationale d'assistance aux frontiиres pour les йtrangers (Anafй)» (Le Monde, № 19236).

Проведений аналіз показав, що існує кілька видів диграм у складі акронімів:

диграми, що відповідають назальному звуку (аn [], еn [], іn [], оn []);

диграми, які відповідають голосному звуку (аa [a], au [o], ea [e], ee [e], [е], ii [i], eu [ш], oo [u], ou [u]);

диграми з двох однакових монограм, що відповідають приголосному (сc [k], dd [d], ff [f], ll [l], pp [p], rr [r], ss [s], tt [t]);

диграми, які мають звуковий еквівалент - приголосний звук (сh [?], ch [k], kh [k], ph [f], sc [s], th [t]);

диграми, які складаються з монограм, що мають звуковий еквівалент - голосну і приголосну (ew [u]).

Триграми можна зустріти зазвичай тоді, коли до складу акроніма входить ціле слово або його елемент, який у свою чергу, містить триграму: ain [] - Gautrain (Gauteng + train).

В акронімах спостерігаються непоодинокі випадки, коли літери, що за правилом мають утворювати єдиний графічний комплекс, залишаються самостійними монограмами, кожна з яких має свій звуковий еквівалент (Cnam, Cidem, Criigen, Fnim, Inra, Insee, Apom, Gazprom).

Під час вивчення питання про розрізнення акронімів за допомогою літерних знаків було виявлено, що при написанні акронімів можуть використовуватися як великі, так і малі літери. При цьому, було розроблено класифікацію акронімів, залежно від їх графічного представлення, в основі якої лежав розмір літер акроніма. Згідно з класифікацією, розрізняються такі види написання акронімів: повністю великими літерами (UNEF - Union nationale des йtudiants de France), змішаний тип - великими та малими літерами (який, у свою чергу, має два різновиди: класичне (Coface - Compagnie franзaise d'assurance pour le commerce extйrieur) та нехарактерне написання - RAVeL - Rйseau Autonome de Voies Lentes, ReMeD - Rйseau Mйdicaments et Dйveloppement), повністю малими літерами (ovni - objet volant non identifiй).

У французькій пресі кожне друковане джерело дотримується певних традицій написання акронімів. У дисертації було розглянуто і порівняно види графічного зображення абревіатур у трьох виданнях ("L'Express international", "Le Figaro", "Le Monde"). У результаті аналізу було з'ясовано, що орфографія скорочених одиниць у виданнях "L'Express international" та "Le Figaro" є ідентичною, на відміну від газети "Le Monde", де всі чотирикомпонентні абревіатури пишуться з великої літери; в усіх трьох досліджених нами виданнях акроніми пишуться без крапок; графічна форма акроніма залежить від кількості літер у його складі; походження акроніма не впливає на його написання. Отже, незважаючи на деякі розбіжності при написанні акронімів, було відмічено певні тенденції в їх орфографії, що підтримуються на рівні окремих видань.

У процесі вивчення проблеми диференціації акронімів за допомогою нелітерних знаків було встановлено, що діакритичні знаки часто не входять до графічного складу акронімів. Випадків уживання циркумфлекса, треми та седія з акронімами помічено не було. Серед акцентів при графічному зображенні акронімів були зафіксовані такі діакритичні знаки, як акут та гравіс:

"[…] le Cйreq (Centre d'Etudes et de Recherches sur les Qualifications) rйvиle qu'ils sont prиs de 200 000, soit 25 % d'une classe d'вge а sortir du systиme scolaire avec pour seul viatique le bac en poche […]" (Nouvel Observateur, № 2118);

"Pour assurer en toutes circonstances l'engagement des forces nuclйaires et la capacitй de frappe en second, toutes les chaоnes de transmission reliant autoritйs politiques, militaries et forces sont redondantes et durcies: rйseau Ramsиs (Rйseau amont maillй stratйgique et de survie) rйparti sur 80 sites […]" (Quid 2000).

Спостерігаються випадки існування орфографічних дублетів акронімів - з акутом та без нього, тобто вибір орфографії акроніма залежить від людини, яка зображає його на письмі: "Selon une йtude de Centre de recherche pour l'йtude et l'observation des conditions de vie (Crйdoc), la raison de cet engouement s'enracine, avant tout, dans la recherchе d'un bon encadrement, de la transmission de valeurs morales, d'un lien йtroit avec les professeurs […]" (L'Express international, № 2827); "Les chercheurs du Centre de recherche pour l'йtude et l'observation des conditions de vie (Credoc) sont allйs poser la question а 420 habitants des abords des marais de l'Edre, en Loire-Atlantique […]" (Le Monde Economie, 23.01.07).

Проведений огляд уживання ілетрограм з акронімами дозволив встановити, що що такі ілетрограми, як дефіс, апостроф та інтервал, можуть входити до складу акронімв. Такі ілетрограми, як дефіс та інтервал можуть бути складовими акроніма (CLAN-R < Comitй de liaison des associations de repatriйs; САС 40 < Cotation assistйe en continu 40); використовуватися для утворення нових складних лексичних одиниць за участю акронімів (CAER-CAPET складається з акронімів CAER < Concours d'accиs а l'йchelle de rйmunйration des professeurs та CAPET < Certificat d'aptitude au professorat de l'enseignement technique; l'Orйal-Unesco створена шляхом поєднання назви компанії “Л'Ореаль” L'Orйal group та акроніма Unesco < United Nations Educationl Scientific and Cultural Organisation (angl.)); або використовуватися при переліку акронімів та повнозначних слів (єдина лексична одиниця при цьому не утворюється): "Le sondage Ipsos-"Le Figaro"-Europe 1 de la mi-avril est particuliиrement йclairant […]" (Le Nouvel оbservateur, № 2112).

Aпостроф уживається для позначення елізії на письмі у тих випадках, коли він замінює літеру е в артиклі le перед акронімом, що починається з літери, яка відповідає голосному звуку ("[…] l'Iran est, ne l'oublions pas, le deuxiиme producteur de l'Opep [Organisation des pays exportateurs de pйtrole - М.Ц.]" (Le Nouvel observateur № 2121)).

При графічному оформленні акронімів часто вживається такий пунктуаційний знак, як крапка. Написання акроніма з крапками наразі не є поширеним явищем і відбувається з метою досягнення, головним чином, прагматичної мети привертання уваги до акроніма ("Dans "S.W.A.T.", il [Colin Farrell - М.Ц.] casse les portes, brise les fenкtres, arrache les dents des mйchants, dйfend la veuve et l'orphelin […]" (Tйlйcinйobs, 06.12.03)). Присутність крапок у графічній формі акроніма також може впливати на його фонетичну форму. Наприклад, акронім Anapsy-p.e. - Association nationale des psychologues pour la petite enfance, пишеться з крапками, що вказує на його вимову [anapsi-pe-?], на відміну від можливої вимови [anapsipe], за умови відсутності крапок в акронімі. Іноді крапки використовуються з метою диференціації омонімів на письмі: німецький акронім Ver.di < Vereinte Dienstleistungsgewerkschaft, який слугує для позначення об'єднаної профспілки сфери послуг, має писатися з крапкою всередині акроніма, що відрізняє від омонімічного йому прізвища відомого італійського композитора ХІХ ст. Джузеппе Верді (Giuseppe Verdi).

Іншим знаком пунктуації, який може вживатися при написанні акроніма, є знак оклику !. Так, назва одного з інтернет-порталів, яка за походженням є англійським акронімом, пишеться з обов'язковим використанням знака оклику (Yahoo! - Yet Another Hierarchical Officious Oracle): "La sociйtй Yahoo! a fait l'objet d'une procйdure judiciaire en France en 2000 а l'initiative de trois organisations antiracistes afin de lui interdire de mettre а disposition des internautes franзais un site de vente aux enchиres proposant des insignes nazis, ce que loi franзaise interdit" (Dictionnaire de la mondialisation).

Для оформлення акронімів на письмі використовуються також такі пунктуаційні знаки, як: дужки, кома, тире, квадратні дужки, астериск, лапки та скісна риска. Серед зазначених знаків дужки, кома, тире, квадратні дужки та астериск уживаються, головним чином, для введення акроніма або його значення у текст:

"Selon une йtude de la Fйdйration nationale des Sociйtйs d'Amйnagement foncier et d'Etablissement rural (Safer), les Anglais possиdent prиs de 3 % de l'espace rural en France" (Le Nouvel observateur, № 2143);

"Ces troupes d'йlite […] sont rйunis sous l'enseigne du Cos (Commandement des operations spйciales), basй а Taverny" (Paris match № 2976);

"En fйvrier, c'йtait le Mam, le Musйe d'Art Moderne, autre institution parisienne qui йtait de retour rue du Prйsident-Wilson" (Paris match, № 2974);

"Mardi 25 juillet, l'Arcep - l'Autoritй de rйgulation des tйlйcommunications et des postes - a annoncй que dиs l'automne elle lиvera le contrфle des prix de detail des communications fixes appliquйs par France Tйlйcom au grand public" (Le Monde, № 19129);

"Hier, а la nuit tombйe, Nita jouait dans la rue et soudain elle a disparu, j'ai cru а un enlиvement et, ce matin, j'ai compris qu'elle avait йtй amenйe ici, au Rac [Reception Action Center]" (Paris Match, № 3003);

"La Rйserve fйdйrale amйricaine [Fed] devait relever ses taux d'intйrкt […]" (Le Monde, № 19159);

"Le Communisme de guerre a peut-кtre dйmarrй trop rapidement et NEP ?№? de 1921 а 1929 a йtй un recul trop important mais les plans quinquennaux staliniens des annйes 1930 font de l'Union soviйtique un pays industriel moderne d'un type socialiste nouveau" і внизу сторінки подається тлумачення акроніма" (1) "La Nouvelle politique йconomique" mise en place par Lйnine en mars 1921 pour faire face а l'effondrement total de l'йconomie bolchevique" (G-M. Henry).

Лапки з акронімом часто вживаються тоді, коли він відповідає ініціалам людини, назвам видання, програми тощо, тобто власній назві або імені («"MAM" [Michиle Alliot-Marie - М.Ц.] a beaucoup parlй а la premiиre personne, pendant quatre jours […]» (Le Monde, № 19158)). Лапки можуть застосовуватися саме при першому згадуванні акроніма у тексті: "Elle [une armйe privilйgiйe - М.Ц.] est passйe dans le language courant sous son acronyme "Asbo" (Anti Social Behaviour Order)" (Le Monde, № 19163). Окрім того, лапки використовуються у тих випадках, коли офіційно акронім (і відповідно, поняття, яке він має позначати) не існує, проте подається ідея для його створення: "Nous pourrions mкme crйer une "OPEP verte" [Organisation des pays exportateurs de pйtrole - М.Ц.] des pays non producteurs de pйtrole" (Le Monde, № 19319).

Скісна риска вживається для поєднання акроніма й іншої лексичної одиниці у своєрідне єдине ціле ("Au cours d'une rйcente rйunion internationale а Genиve, les experts de l'O.m.s. et de l'Onusida (programme des Nations unies sur le V.i.h./sida [V.i.h. - virus de l'immunodйficience humaine, sida - Syndrome Immuno Dйficitaire Acquis - М.Ц.]) ont dйclarй que la circoncision doit кtre maintenant reconnue comme mesure efficace de prйvention contre le sida" (Paris match, № 3023)).

Дослідження також показало, що з акронімами можуть використовуватися цифри та інші спеціальні наукові символи (CAC 40, Euro 2004).

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження орфографічних та фонографічних особливостей акронімів дозволяють зробити такі висновки.

Акронімія - наявність у скорочених одиниць, утворених шляхом складання літер, усічених основ або цілих слів словосполучення (акронімів), фонетико-графічної форми слова. Акронімізація - процес утворення таких скорочених одиниць, які або мають фонетико-графічну форму слова, а відтак читаються як слова, або поступово її отримують. До акронімізації можна віднести утворення будь-якого іншого виду лексичної одиниці (слова), яка набуває рис акроніма та функціонує в мові як акронім. Як особливі види акронімізації виокремлюються ретроакронімізація та рекурсивна акронімізація.