Тенденції засвоєння і розвитку семантики англізмів у сучасній українській мові

Систематизація новітніх запозичень з англійської мови, засвідчених в усному мовленні, літературі, друкованих і електронних засобах масової інформації, лексикографічних джерелах. Природа англізмів. Специфіка їх функціонування у сучасній українській мові.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.10.2013
Размер файла 79,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника

Битківська Ярина Володимирівна

УДК 811.161.2'373.23

ТЕНДЕНЦІЇ ЗАСВОЄННЯ І РОЗВИТКУ СЕМАНТИКИ аНГЛІЗМІВ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.01 - українська мова

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Івано-Франківськ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі українського та загального мовознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України

англійський запозичення українська мова

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор

Ґрещук Василь Васильович,

Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника,

завідувач кафедри української мови

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Полюга Левко Михайлович,

Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, провідний науковий співробітник

кандидат філологічних наук, науковий співробітник Кислюк Лариса Павлівна,

Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, науковий співробітник

Захист відбудеться «23» червня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.02 при Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника (76025, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 57)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (76025, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 79)

Автореферат розіслано «20» травня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат філологічних наук, доцент Н.Я.Тишківська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Вплив англійської мови як панівного фактора глобалізаційного процесу помітний у всіх сферах мовної комунікації. Значне поповнення англійськими запозиченнями спостерігається в публіцистиці, мові реклами, в корпоративній лексиці, технічній термінології, різноманітних сленгах. Англізми застосовуються не тільки для позначення нових реалій, але й замінюють, витісняють питомі слова. Такий активний вплив англійської лінгвосистеми на мовну свідомість носіїв української мови зумовлює відповідні наукові дискурси та стимулює пильний інтерес мовознавців до проблеми запозичення.

Питанням контактології присвятили роботи такі зарубіжні учені, як Г. Пауль, А. Мартіне, У. Вайнрайх, С. Томсон, Р. Філіпович, Й. Айдукович, Л. Щерба, Л. Крисін, Г. Казарян, А. Молодкін, К. Єрьоміна, Е. Біржакова та ін. В україністиці явища запозичення висвітлені в працях Ю. Жлуктенка, Б. Ажнюка, О. Муромцевої, С. Семчинського, Н. Клименко, Є. Карпіловської, Н. Скибицької, О. Стишова, В. Сімонок, А. Ґудманяна, О. Чередниченко, А. Архипенко, Г. Сергеєвої, Л. Кислюк, І. Каминіна та ін. Зокрема, етапи і ступені адаптації запозичень стали предметом дослідження А. Архипенко, І. Каминіна, О. Саакяна; проблеми функціонування запозичень у лексико-семантичній системі мови-реципієнта розглянули О. Стишов, Т. Полякова, Н. Попова. Характером взаємодії мов у контакті цікавились Ю. Жлуктенко, Л. Лазаренко, А. Архипенко, О. Чередниченко. Поповнення термінологічної лексики запозиченнями досліджували А. Олійник, О. Лисенко, С. Федорець, О. Боровська, Г. Сергеєва. Структуруванню запозиченої лексики за тематичними групами присвячені праці О. Муромцевої, Д. Мазурик, В. Сімонок, Л. Чурсіної. На словотвірному потенціалі запозичень зосередили увагу Н. Клименко, Н. Скибицька, Є. Карпіловська, О. Стишов, Л. Кислюк, Д. Мазурик, Л. Чурсіна. Особливості адаптації запозиченої лексики на різних мовних рівнях вивчали А. Ґудманян, О. Муромцева.

І все ж, попри динаміку збільшення кількості праць у дослідженні запозичень, зокрема англізмів, перед мовознавцями залишилася ще низка питань, які потребують системного вивчення. Серед них глибшого аналізу вимагає семантична поведінка англійських запозичень у новому лінгвокультурному просторі, передовсім характер і міцність значеннєвих зв'язків запозиченого слова із його етимоном, набуття нових відтінків, а також ієрархічне структурування семантичних компонентів під домінантним впливом нового мовного довкілля. Водночас необхідно виявити і проаналізувати характер змін у мікроструктурах мови-одержувача, зумовлених входженням і функціонуванням елементів відмінної граматичної мовної системи. Цим і зумовлена актуальність нашої теми.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертаційна робота виконана в рамках реалізації державної наукової програми «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності» і відповідає профілеві наукових планів кафедри українського та загального мовознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка «Закономірності розвитку української та інших слов'янських мов на лексичному, граматичному та дериваційному рівнях». Тема закоординована науковою координаційною радою «Українська мова» Інституту української мови Національної академії наук України (протокол № 307/315 від 16 травня 2005 р.).

Мета дисертаційного дослідження - простежити зміни значень, яких зазнають англізми у процесі вкорінення у лексико-семантичну систему української мови, а також проаналізувати, як на їх формування впливають особливості будови української мови, зокрема її словотвірний і граматичний рівні.

Для досягнення цієї мети необхідно було розв'язати такі завдання:

· зібрати й систематизувати новітні запозичення з англійської мови, засвідчені в усному мовленні, в художній літературі, у друкованих і електронних засобах масової інформації, а також у лексикографічних джерелах;

· визначити природу англізмів, узагальнивши теоретичні напрацювання в ділянці контактології;

· виявити межі значеннєвого змісту англізмів при перенесенні англійських лексем на український мовний ґрунт;

· простежити зміни у значенні англізмів і виявити їх причини;

· проаналізувати вплив словотвірних і граматичних засобів української мови на значеннєве розгортання англізмів;

· з'ясувати специфіку функціонування англізмів у сучасній українській мові.

Матеріалом для дослідження стала картотека автора, укладена шляхом вибірки із друкованих та електронних, теле- і радіомовних засобів масової інформації, художньої літератури, розмовного мовлення, а також словників некодифікованої лексики. У роботі аналізується близько 1100 лексичних одиниць, реалізованих у понад 2500 контекстах. Основна маса досліджуваного матеріалу засвідчена на сторінках газет «Дзеркало тижня», «Закон і бізнес», «Експрес», «Високий замок», «Post Поступ»; журналів «Єва», «Книжник-Ревю», «Пластилін», «Карпати. Туризм. Відпочинок», «Український тиждень»; у електронних та теле- і радіомовних засобах масової інформації, у художніх текстах сучасних українських авторів: Ю. Андруховича, М. Гримич, Л. Дереша, С. Жадана, Ю. Іздрика, В. Кожелянка, С. Пиркало, Т. Прохаська. Залучені також лексикографічні праці Л. Ставицької «Короткий словник жаргонної лексики української мови», С. Пиркало «Перший словник українського молодіжного сленгу», Д. Мазурик «Нове в українській лексиці», А. Нелюби «Лексико-словотвірні інновації», Т. Кондратюк «Словник сучасного українського сленгу».

Об'єктом дослідження є англійські запозичення новітнього етапу входження в українське мовлення - від 90-х років ХХ ст., а також ті, які активізувалися в узусі після тривалого перебування на периферії лексичної системи української мови. Лексикографічна фіксація не є пріоритетною у виборі досліджуваних лексем: аналіз семантичних змін здійснено з урахуванням як словникових визначень, так і контекстів, що увиразнюють значеннєвий обсяг англізмів.

Предметом дослідження є комплексна смислова абсорбція англізмів системою сучасної української мови.

У дисертаційній роботі як основний використано описовий метод, який сприяв з'ясуванню формальних, семантичних і функціональних властивостей досліджуваних мовних одиниць. Метод компонентного аналізу дав змогу максимально розкрити значеннєвий обсяг аналізованих лексем. Контекстний аналіз допоміг виявити прагматичну інформацію, що міститься у значенні англізмів та похідних утвореннях і поповнює їх зміст. Застосування зіставного методу детерміноване необхідністю розгляду аналізованих лексем у системному порівнянні з їхніми етимонами у мові-джерелі.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що робота є одним із перших в україністиці комплексним дослідженням семантики англізмів як складного, ієрархічно побудованого змістового плану, що є результатом процесу абсорбції іншомовної лексичної одиниці та освоєння її лексико-семантичною і граматичною системою сучасної української мови. Для глибшого аналізу семантичної поведінки англізмів на українськомовному ґрунті вперше застосовано теорію транссемантизації. Автором укладено словник новітніх англізмів, у яких тлумачення лексичних одиниць супроводжуються ілюстративним матеріалом.

Практичне значення роботи полягає у можливості застосування фактичного матеріалу для лексикографічного моделювання, при укладанні словників іншомовної лексики та неологізмів. Результати дослідження можуть бути використані для вивчення динамічних процесів у системі сучасної української мови, при написанні узагальнювальних праць із контактології, у процесі викладання курсу «Сучасна українська літературна мова» та спецкурсів на філологічних факультетах університетів. Проаналізований матеріал розширює уявлення про гнучкість змістової інформації англійських запозичень, її модифікацій під впливом відмінної від мови-джерела лінгвосистеми. Основні положення і висновки дослідження поглиблюють теорію контактології, зокрема в ділянці адаптації запозичених одиниць до лексичного, словотвірного та граматичного рівнів мови-одержувача, доповнюють загальні та конкретні проблеми української лексикології, граматики і словотвору.

Апробація результатів дисертації. Основні результати та положення дисертації обговорено на Всеукраїнській науковій конференції «Володимир Гнатюк у контексті розвитку сучасної культури України» (Тернопіль, 2006); на Міжнародній науково-теоретичній конференції «Граматичні читання - IV» (Донецьк, 2007); на Всеукраїнській науковій конференції «Іван Ковалик і сучасне мовознавство» (до 100-річчя від дня народження Івана Ковалика) (Івано-Франківськ, 2007); на Міжнародній науковій конференції «Проблеми загальної та ареальної семантики» (Луганськ, 2007); на звітно-наукових конференціях кафедри українського та загального мовознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (2006, 2007 рр.).

Публікації. Зміст дисертації висвітлено у семи публікаціях, шість з яких опубліковані у фахових виданнях, передбачених переліком ВАК України.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури (193 позиції) та додатка у вигляді словника англізмів. Загальний обсяг роботи становить 368 сторінок, з них 160 сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, аналізується стан опрацювання проблеми семантики запозичень, окреслено предмет і об'єкт дослідження, визначено мету, завдання і методи аналізу фактичного матеріалу, вказано на зв'язок дисертації з науковою проблематикою установи, в якій її виконано, сформульовано наукову новизну і практичну цінність одержаних результатів, наводяться дані про апробацію роботи.

У першому розділі «Теоретичні передумови вивчення семантики запозичень», що складається з трьох підрозділів, висвітлюється поняттєво-термінологічний апарат, необхідний для розгляду питань, поставлених у дисертаційній роботі.

Підрозділ «Основні поняття та проблеми контактології» присвячений теоретичним аспектам явища мовних контактів. Зокрема, розглядаються і критично зіставляються різні погляди на визначення білінгвізму, типів мовної взаємодії, запозичення як процесу і як його наслідку, а також етапи засвоєння запозиченої лексики та їх класифікаційні ознаки. В умовах контактування генетично й географічно віддалених мов ми приймаємо класифікацію мовних контактів Ю. Жлуктенка, згідно з якою англійська та українська мовні системи мають випадковий, казуальний зв'язок, результатом якого є явище білінгвізму. Двомовність у нашому дослідженні має індивідуальний характер і поширена в межах певної соціальної групи, де володіння англійською мовою та використання її елементів зумовлене професійною діяльністю. Англізмом ми вважаємо запозичену з англійської мови або за її посередництва лексичну одиницю, яка має щонайменше одну семему, що виникла під домінантним впливом англійської мови. Оскільки об'єктом нашого дослідження є новітні англізми, значна частина яких не зафіксована лексикографічно, значення яких формує контекстуальне оточення і які перебувають у процесі засвоєння мовою-реципієнтом, ми користуватимемося терміном «запозичення» як найбільш загальним і містким у висвітленні всіх особливостей цього виду і наслідку мовної взаємодії.

Ми поділяємо думку А. Ґудманяна, Г. Казаряна, О. Щитової та О. Мороховського щодо цілісності процесу пристосування запозичення до системи мови-реципієнта і вважаємо за доцільне використовувати поняття «засвоєння» та «укорінення» як узагальнені концепти, що відображають комплексний характер абсорбції англійських запозичень, їхню неоднорідну поведінку в новому лінгвопросторі.

У підрозділі «Семантика як змістова частина мовного знака» аналізуються і порівнюються різні підходи щодо визначення понять семантики і значення та їх компонентів, які дають змогу окреслити смислову структуру англізму як ієрархічно побудований змістовий план абсорбованої новою мовною системою іншомовної лексичної одиниці. У розумінні цілісності змістової частини мовного знака ми спираємося на ідеї І. Ковалика, А. Бондарка, А. Уфімцевої, які в обсяг значення лексеми включають словотвірне, граматичне, частиномовне та лексичне значення, ієрархічно розміщені в структурі слова згідно зі ступенем узагальнення та абстракції. Змістове навантаження новітніх англізмів перебуває у процесі пристосування, воно випробовується мовною свідомістю носіїв української мови, новим лінгвокультурним простором. Тому для нашого дослідження актуальним є підхід І. Стерніна до розуміння семи як компонента, який, залежно від рівня людського знання про денотат, а також від суб'єктивно обраного дослідником масштабу вивчення значеннєвого обсягу, може бути як кінцевим, неподільним, так і подільним. Вслід за І. Стерніним ми розглядаємо семантичну структуру слова як сукупність макрокомпонентів (денотативного, конотативного, функціонально-стилістичного, граматичного, фоносемантичного, емпіричного, селективного), що відображають горизонтальну організацію лексичного значення, та мікрокомпонентів, які є вертикальною організацією значеннєвого змісту і можуть бути поділені за рубриками «ядерні» та «периферійні».

Третій підрозділ «Семантичний аспект у вивченні процесу укорінення запозиченого слова» містить огляд теоретичних здобутків у цій галузі, аналіз стану дослідження проблеми в українському та зарубіжному мовознавстві. При вивченні змістового аспекту іншомовного елемента у мові-адресаті науковці зосередили увагу на семантичних модифікаціях запозичення, асиметричного відношення між моделлю та її копією, на типах та чинниках таких змін, а також на процесі та етапах укорінення запозичених лексем у лексико-семантичній системі мови-реципієнта. Найбільш ґрунтовною нам видається теорія транссемантизації сербського мовознавця Й. Айдуковича, згідно з якою процес регулювання значення запозичення може відбуватися в межах нульової, часткової та вільної транссемантизації. При нульовій транссемантизації запозичення зберігають значення етимону без змін. Часткова транссемантизація передбачає: 1а) звуження кількості семем запозичення у порівнянні з його етимоном; 1б) звуження кількості сем (за термінологією Й. Айдуковича - значеннєвого поля або нюансу значення); 2а) розширення кількості семем на ґрунті мови-одержувача; 2б) розширення кількості сем, а також комбінації цих змін. Вільна транссемантизація охоплює дерогацію - екстремальне розширення значення запозичення до рівня, коли втрачається семантичний зв'язок з первинним запозиченим значенням Аjдуковиh Jован. Увод у лексичку контактологиjу. Теориjа адаптациje русизама / Аjдуковиh Jован.- Београд: Фото Футура, 2004. - 364с.: С. 191-224.. Для нашого дослідження така класифікація семантичних змін запозичення видається найбільш актуальною, оскільки дозволяє виявити складний, неоднорідний характер входження запозичення у лексико-семантичні простори мови-реципієнта, а також міцність зв'язків неолексеми зі своїм етимоном під впливом нового лінґвокультурного оточення. Ми також пропонуємо розрізняти контактосему Під терміном «контактосема» Й. Айдукович розуміє будь-яке значення і/чи нюанс значення, що сформувався у мові-реципієнті під впливом мови-джерела - мікрокомпонент значення етимону, перейнятий у значеннєвий зміст англізму, та контактосемему - інваріант значення англізму, перейнятий із мови-донора.

У другому розділі «Тенденції трансферу лексичного значення англізму в сучасній українській мові» охарактеризовано фактичний матеріал в аспекті теорії транссемантизації. Структурування розділу вибудуване відповідно до визначених типів та підтипів трансферу семантики англізмів. Загалом виявлено 13 типів семантичних змін англізмів на ґрунті української мови як мови-одержувача. З'ясовано, що нульова транссемантизація є досить поширеним явищем запозичення англійських лексем в українську мову, що пояснюється появою нових понять і предметів у розвиненому англомовному світі, які в умовах глобалізації є актуальними і необхідними для українського соціуму. Зокрема, словник «Merriam Webster's Collegiate Dictionary» фіксує появу лексеми spam [spem] у 1994 р., після показу британського телесеріалу Monty Python's Flying Circus, у якому монотонне наспівування назви торгової марки м'ясних консервів «Spam» переважало над основними діалогами. Відтак новотвір spam закріпився в англійському узусі зі значенням «незатребувана, як правило, комерційна електронна пошта, надіслана великій кількості адресатів». Як ілюструє поданий нижче приклад, це ж значення прижилося на українськомовному ґрунті: Один раз вказавши свою електронну адресу в Інтернеті, усі ми в той чи інший спосіб стаємо жертвами «спаму» - непроханої реклами, що за допомогою спеціальних програм автоматично надсилається горе-бізнесменам на мільйони адрес (www.ji-magazine.lviv.ua).

Водночас спостерігається необдумане використання англійських запозичень, що є ознакою певної мовної моди, у той час, як українська лексична система має в своєму арсеналі усталені питомі назви, які є рівнозначні запозиченим неологізмам і здатні передати весь необхідний зміст. Так, якщо, згідно з тлумаченням, яке подано словнику мови-джерела, lunch відбувається в середині дня, то українським відповідником англізму ланч буде по?лудень або полу?денок, що означає «приймання їжі опівдні, а також у проміжок між обідом і вечерею // їжа, яку приймають о цій порі» [ВТС] Тут і далі використовуються загальноприйняті скорочення: Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред В.Т. Бусел]. - К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. - 1440с. - ВТС; Перший словник українського молодіжного сленгу / [уклад. С. Пиркало, ред. Ю Мосенкіс]. - К.: Віпол, 1998. - 83с. - ПСУМС; Словник сучасного українського сленгу / [упоряд. Т. М. Кондратюк]. - Харків: Фоліо, 2006. - 350с. - ССУС; Сучасний словник іншомовних слів: Близько 20 тис. слів і словосполучень / [уклад. О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк]. - К.: Довіра, 2006. - 789с. - ССІС; Merriam-Webster's Collegiate Dictionary. - [tenth edition] / Merriam-Webster, Incorporated, 2003. - 1557p. - MWCD.. Сему «без затримки» мають українські прикметники безперебійний, безперервний, безнастанний, безупинний, невпинний та прислівники безперебійно, безперервно, безнастанно, повсякчас, безпереривно, безперестанку, котрі доречно замінять англізм нон-стоп в українському тексті. Питоме слово постачальник зі значенням «особа чи держава, установа, організація і т. ін., що постачає що-небудь» [ВТС] тотожне за змістом із англізмом провайдер. На нашу думку, використання таких англійських запозичень не завжди виправдане.

Часткова транссемантизація найбільш представлена семантичними змінами в напрямку звуження. У цьому транссемантичному типі домінувальну групу становлять англізми із меншою кількістю семем у порівнянні з їх етимонами. Так, словник Merriam-Webster's Collegiate Dictionary 2003 реєструє дев'ять значень лексеми image. В українському мовленні англізм імідж відтворює один із найпоширеніших ЛСВ лексеми image: «популярне уявлення, образ (наприклад, про особу, інституцію чи націю), часто спроектовані через ЗМІ» [MWCD], і тлумачиться відповідними словниками як «образ якої-небудь особи, предмета, явища, який цілеспрямовано формується й покликаний справити емоційно-психологічний вплив на кого-небудь для популяризації, реклами й т. ін.» [ВТС; ССІС]: - Що буде, Мойсею, - смиренно спитав Кандидат, - що буде з моїм іміджем, що буде з перемогою, кому потрібен кандидат з гіпсовою ногою? (В. Кожелянко, Лженострадамус).

Трохи рідше спостерігається зменшення кількості сем. Так, значення англійської лексеми shopping-mall розмежовується двома відтінками: а) торгова площа на околиці міста з низкою магазинів, розташованих навколо вестибюлю просто неба, розрахованого для руху (пересування) покупців; б) велика будівля чи ряд будівель на околиці міста зі сполученими проходами [MWCD]. Використання англізму шопінг-мол ілюструє такий контекст: Універмаг «Україна» - твій найкращий шопінг-мол (З реклами). «Великий тлумачний словник сучасної української мови» подає лексему універмаг як «універсальний магазин загальноміського значення з різноманітним асортиментом непродовольчих товарів». Імпліцитна сема слова «універмаг» у сучасному розумінні - «велике торгове приміщення, орендоване різними підприємцями для реалізації товарів широкого вжитку» - замінила сему «магазин державної торгівлі». Тому нове визначення поняття «універмаг» як шопінг-молу виправдане. Водночас в англізмі відсутня диференційна сема «вестибюль під відкритим небом» чи «сполучені проходи», а також зникла сема «у передмісті», оскільки традиційно універмаги розташовувались у центральній частині міста. Все ж поява цього англізму в українському мовленні зумовлена не потребою у номінації нового явища чи збагачення синонімічних рядів. Очевидно, на думку рекламістів, подібні одиниці мають більшу соціальну і психологічну престижність, тому їх активне використання в рекламі звичних для нас речей сприятиме швидкій реалізації товару, його активному вжитку.

Значеннєве розгортання англізмів під впливом нового лінгвокультурного середовища трапляється значно рідше і відбувається переважно на рівні сем, які доповнюють змістовий обсяг контактосемеми новими нюансами, що виникли на ґрунті адресованої мовної системи. Прикладом може послужити англійська лексема goblin на позначення міфічної істоти - «потворного чи фантастичного ельфа, пустотливого та інколи зловмисного й агресивного» [MWCD]. Пейоративна оцінка, що входить в денотативний компонент значення англійської моделі, витісняє в англізмі гоблін сему «ельф» значно яскравішими семами «потворний» та «злий». Можна стверджувати про певну тенденцію до звуження поля значення аналізованої одиниці. Порівн.: Вона вже встигла трохи попускати очима бісики якомусь рудому й волохатому ґоблінові (це так вона про нього подумала) навпроти…Ґоблін виявився не тільки рудим і волохатим, але й, наче дівич, сором'язливим, тому щоразу то опускав, то відводив погляд, аж поки так само не вдався до якоїсь книжки з малюнками…(Ю.Андрухович, Дванадцять обручів); Тут-таки вільно вештається кілька десятків гоблінів у шкірянках, що, заглядаючи тобі в очі, шкіряться: «Журналіст, да?» (ніколи так близько не бачив порожніх очей бандитів)…(ДТ № 5, 2005).

Виникнення нової семеми під домінантним впливом мови-одержувача є явищем спорадичним серед англізмів новітнього етапу, оскільки зумовлене нетривалістю функціонування неологізмів в українському мовленні. Все ж на розвиток значеннєвої структури запозичення можуть вплинути особливості лінгвокультурного простору, переосмислення лексеми крізь призму мовної та суспільної ментальності. Лексема піар (або розширено - паблік рілейшонз, паблік рілейшнз, паблік рілейшинз) з'явилася в українському мовленні наприкінці 90-их років і означала, як і в мові-джерелі, діяльність, спрямовану на формування у громадськості позитивної думки стосовно певної особи, підприємства, установи тощо [MWCD]. Новий термін, який виявився актуальним та доречним для висвітлення політичних і культурних подій, набув на українському ґрунті додаткових значень. Згідно зі словником іншомовних слів, до контактосемеми «сприяння встановленню порозуміння й доброзичливості між особистістю, організацією та іншими людьми за допомогою поширення пояснювального матеріалу, розвитку обміну (інформацією) та оцінки громадської реакції» додалися семеми «відділ інформації комерційного підприємства» та «система інформаційних зв'язків влади з громадськістю» [ССІС]. Окрім того, засвідчений контекст демонструє появу значення «реклама» у змістовому обсязі аналізованої лексеми: Помаранчева революція…зробила великий піар Україні. Нею зацікавились не тільки політики, а й видавці (www.artvertep.com.ua). Водночас явище піару все частіше набуває негативного забарвлення, зумовленого особливостями політичного та суспільного життя в Україні, а також ментальністю мовців. Як зазначається у статті «Чому в Україні піар - лайливе слово?» (www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/story), погану репутацію зробили українські політичні технологи, які одночасно займаються і зв'язками з громадськістю, і брудними технологіями. Причину негативної конотації слова вбачають також у радянських стереотипах та певних асоціаціях зі словом публічний. Таке ставлення пояснюють ще й впливом православного християнського світогляду, що схвалює скромність та осуджує демонстрацію себе. Подібну думку на сторінках зазначеної публікації висловлює письменник Юрко Покальчук: Що таке піар? Це бажання прославитися... Це явище має негативне значення, тому що за ним стоїть штучне бажання себе випхати за рахунок грошей. Таким чином, лексема піар набуває нових змістових навантажень під впливом мови-одержувача і підлягає частковій транссемантизації з розширенням значення.

У рамках часткової транссемантизації виявлені типи семантичних змін, які поєднують у собі різні значеннєві модифікації, виявляючи таким чином складний неоднорідний характер семантичної поведінки запозиченої лексики на ґрунті мови-одержувача. Серед комбінованих семантичних змін найширше представлене поєднання звуження значення та розширення поля значення, що демонструє сукупність полярних за значеннєвим розгортанням змін. Прикладом може бути англізм контент, змістове навантаження якого можна встановити тільки на основі зафіксованих контекстів. В англійській мові полісемантична лексема content позначає: 1а) вміст (наповнення) чогось; б) зміст писемного твору, наприклад, книги; 2а) суть, головне питання, істинний смисл; б) важливість, значущість; в) події, деталі, інформація в мистецькій роботі, зміст; 3а) об'єкт дослідження; б) частина, елемент, комплекс елементів; 4) кількість вмісту матеріалу, пропорція [MWCD]. Спільним мікрокомпонентом перерахованих семем є сема «наповнення», яка є ядром значення неологізму контент: З'являються та набирають популярності нові послуги та типи інформаційного наповнення (контенту) (ДТ № 29, 2003). Наступні приклади увиразнюють диференційну сему «розважального характеру», відсутню в дефініції моделі: Джерелом досить високих прибутків для мобільних операторів стали так звані інформаційно-розважальні послуги, впровадженням яких здебільшого займаються сторонні контент-провайдери, які платять мобільним операторам чималу частку свого заробітку (Експрес № 142, 2006); На Заході питома вага інформаційно-розважальної частини мобільних послуг дорівнює 6-7 відсоткам загальних доходів операторів. Різний обсяг українського ринку так званих контент-послуг налічує 60-70 мільйонів доларів або всього 2 відсотки загальних доходів операторів мобільного зв'язку (Експрес № 142, 2006). Тому англізм контент можна визначити як 1) зміст інформації; 2) інформаційне чи/та розважальне наповнення засобів інформації і зв'язку.

Загалом, часткова транссемантизація англізмів нараховує п'ять типів двочленної комбінації (розширення значення + розширення поля значення; звуження значення + звуження поля значення, звуження значення + розширення поля значення, звуження значення + розширення значення, звуження поля значення + розширення значення) та чотири типи тричленної комбінації: 1) звуження значення + розширення значення + розширення поля значення, 2) звуження значення + розширення значення + звуження поля значення, 3) конверсія + звуження значення + розширення поля значення, 4) конверсія + звуження значення + звуження поля значення.

Вільна транссемантизація спостерігається тільки у соціолектах, у яких свобода вербальної поведінки, залучення метафоричного переосмислення, паронімії, фонетичної мімікрії та різноманітних наслідків мовної гри сприяє екстремальній зміні семантики, набуттю нового значеннєвого обсягу під домінантним впливом нового лінгвокультурного оточення. Так, у словнику сучасного українського сленгу фіксація назви шоколадного батончика баунті на позначення самогону із цукрового буряка супроводжується етимологічним коментарем-ілюстрацією: Баунті - це тому, що перша буква «б», як і в сировини [ССУС]. Ймовірним у мовній грі є суб'єктивно-іронічне переосмислення рекламного тексту: «баунті - райська насолода». Ця ж лексема використовується в молодіжному середовищі для іменування дівчат, які вважають себе представницями еліти, вищого класу у певній соціогрупі. Підґрунтям модифікації семантики, очевидно, також стає коментар до рекламованого товару. Натомість жодна з семем англійського етимону - (bounty - 1) щедрий подарунок; 2) щедрість; 3) врожай, плоди; 4) заохочувальна премія [MWCD]) - не знайшла відображення у значеннєвому змісті його жаргонних дублетів-омонімів.

Третій розділ «Словотвірне укорінення англізмів» містить аналіз запозиченої лексики через призму словотвірної системи сучасної української мови. В такому ракурсі пласт досліджуваних лексем формують дві основні групи: 1) власне англізми, або безпосередні англізми, - запозичені шляхом транскрипції чи транслітерації англійські лексеми, які пристосувалися до граматичних норм української мови і набули відповідно до свого звукового складу, зокрема кінцевих фонемосполук, необхідних граматичних категорій, та 2) опосередковані англізми - англійські лексеми, які на ґрунті мови-реципієнта поєднуються з наявними в українській мові дериваційними формантами. У групі безпосередніх англізмів домінантну позицію займають іменники (імідж, картридж, стік, піар тощо), одиничними є запозичення прислівників (джаз, нау, окей, олрайт, райт нау, самтаймз) та прикметників (крейзі, лайт). Опосередковані англізми (ОА) діляться на два підвиди: а) деривати на базі власне англізмів - ОАд (піарник, сідішка, іміджевий, мейнстримівський, попсовий, есемесити, початитись) та б) деривати, коренями яких є транскрибовані чи транслітеровані англійські лексеми, що самостійно не функціонують як запозичення в сучасній українській мові - ОАк (клікати, брейкати, юзати, олдовий, кульний). Опосередковані англізми першого типу суттєво переважають над опосередкованими англізмами другого типу. Останні трапляються у дієслівній підсистемі та епізодично засвідчені у прикметниковій підсистемі.

Словотвірні ресурси сучасної української мови сприяють активному входженню англізмів у нову мовну систему, збагачуючи вихідне значення запозичень новим змістовим навантаженням. Зокрема, в іменниковій підсистемі активно задіяні модифікаційні суфікси, які надають поширеним у розмовному мовленні англізмам невластивих для їх етимонів значень пестливості чи згрубілості (бейджик, смайлик, урлик, графітюлька, ґьорлушка, сервак, бізнюк, попсняк, репак піарюга, секондуха тощо). Нового категорійного словотвірного значення надають опосередкованим англізмам мутаційні суфікси -ист, -іст, -ик, -овець, -івець, -ець, -ер, -ар, -ач, наприклад: бестселерист, снукерист, бізнесовець, хендівець, баксер, аскач тощо. Широке використання англізмів у розмовному і сленговому мовленні зумовило залучення таких словотворчих засобів, як усічення (комп), фонетична мімікрія (хом'як замість домашньої сторінки home page), абревіація та деабревіація (БіБіСі - «баба бабі сказала», есемеска замість СМС-повідомлення), словоскладання (кілобакс на позначення однієї тисячі доларів) тощо.

Велика кількість англійських запозичень із тотожною структурою зумовила виокремлення спільних післякореневих елементів у статусі суфіксоїдів: -мейкер (десижнмейкер, мувімейкер, відеомейкер, ньюзмейкер, спічмейкер, клонмейкер, іміджмейкер), -мен (бізнесмен, фронтмен, гарбіджмен), -ер (лавер, пікапер, райдер, стакер, хелпер) тощо. Залучення таких морфемних одиниць до творення лексем сленгового характеру прагматично спрямоване на мовну гру, жартівливо-іронічне забарвлення чи евфемізацію, напр..: джипер (джип), лошмен (дурень, йолоп), літрбол (процес розпивання спиртних напоїв), само собейшн (само собою) тощо. Застосування запозичених формантів для формування оказіоналізмів у художній літературі, публіцистиці свідчить про осмислення і усвідомлення їх змістового навантаження. Так, виокремився і набув статусу суфіксоїда англійський формант -ing, властивий англійському герундію - неособовій формі дієслова із іменниковими та дієслівними властивостями. В українській мові він набув 2-ох форм - -инг(-инґ) та -інг (-інґ): брендинг, кардинг, скретчинг, франчайзинг, бомбінг, гемблінг, фітінг, хепенінг, хостінг, броузінг, хакінг. Напр.: Здається, тамтешні діджеї щось там нахомутали з реміксінґом. Чи то з ребрендінґом? (Іздрик, Флешка). Однак при подальшому існуванні англізмів-герундіїв в українській мові, запозиченні нових лексем такого типу суфіксоїд -інг (-инг) може набути статусу суфікса. Про це, зокрема, свідчить функціонування в молодіжному слензі експресива даунінг - синоніма для нейтрального англізму боді-білдинг. В основі сленгізму лежить розмовний варіант назви людини з психічним захворюванням. Використання лексеми даун є вираженням іронічно-зневажливого ставлення до спортсменів-культуристів, яке ґрунтується на переконанні про їх низький розумовий розвиток. Зафіксоване вживання суфікса -інг в оказіональному утворенні мамонінг, на нашу думку, вже більше наповнене значенням дії, пов'язаної із мотивувальним іменником. Останнім є власна назва - прізвище актора Мамонов. Оказіональне похідне утворення, за авторським задумом, позначає дії, вчинки, гру актора. Порівн.: На сцені ніяких декорацій, лише кілька моніторів і мікрофон. Петро Миколайович щось бурмоче собі під ніс, як старий божевільний, стає на голову, корчить гримаси, і сотні очей жадібно ловлять кожен його рух («Мамонов - ти геній!») - такий собі театр абсурду, життя на межі абсурду, існування за його межею, славнозвісний й неперевершений «мамонінг» (Мамонінг: новий вид мистецтва чи маячня божевільного?//Post Поступ № 6, 2007). Безперечно, обидві лексеми не претендують на утвердження в лексичному фонді української мови. Однак випробування їх у своєрідній мовній лабораторії - слензі та авторській мовотворчості - свідчить про спроможність морфемного елемента англійського походження -інг(-инг) набути дериваційної функції у словотвірній системі української мови.

Найбільш поширеним способом словотворення опосередкованих англізмів-іменників після суфіксації є словоскладання як вид компресійного словотворення, що має синтагматичне значення, або значення поєднання. Серед зібраного нами матеріалу переважають утворення, в яких запозичене слово є першим компонентом і визначає те, що назване в другій частині - питому чи раніше запозичену лексему. Такі утворення сформовані за аналогією до англійської субстантивної структури словосполучень і свідчать про певний вплив мови-джерела на словотвірну підсистему української мови. Високоактивними англізмами в компресійних утвореннях є: бізнес - бізнес-план, бізнес-пропозиція, бізнес-реклама, бізнес-карта, бізнес-каталог, бізнес-проект, бізнес-центр; інтернет - інтернет-премія, інтернет-серфінг, інтернет-ресурс, інтернет-проект, інтернет-ЗМІ; поп - поп-література, поп-хлопчик, поп-хліб, поп-пісні, поп-музика; фешн: фешн-парад, фешн-індустрія, фешн-новинка, фешн-пустун; шоу - шоу-манія, шоу-хроніка, шоу-церемонія, шоу-воротило; контент - контент-послуги, контент-ринок тощо. Поява подібних формувань зумовлена прагненням до економії мовних засобів, а також тенденцією сучасної мови застосовувати назви-уточнення.

У прикметниковій словотвірній підсистемі ад'єктиви англійського походження є відсубстантивними дериватами, утвореними шляхом додавання транспозиційних суфіксів -ськ- (промоутерський, байкерський, діґерський, політкілерський), -івськ- (мейнстримівський секонд-хендівський, флешівський), -ов- (шоу-бізовий, рекординговий, мультибрендовий), -ев- (іміджевий), -н- (інтернетний, артхаусний, плотерний). Пристосовуючись до лексико-семантичних норм української мови, ОА-ад'єктиви вливаються в семантичні групи питомих прикметників і набувають нових словотвірних значень, які залежать від семантики мотивувальних основ та приєднаного форманта.

Окрему групу ад'єктивів, утворених транспозиційним способом словотворення, становлять англізми-деривати, в яких якісне значення домінує над відносним. Характер відносного прикметника зумовлений похідністю від англізмів-іменників, що називають певні явища та поняття. Семантика ознаки викристалізовується з певних асоціативних зв'язків та оцінок. Так, англізм драйв на новому мовному ґрунті набув значення «запал, енергія», тому його дериват драйвовий можна охарактеризувати: «такий, як драйв (запал, енергія)», або ж «запальний, енергійний», відносячи, таким чином, аналізовану лексему до групи якісних прикметників: У розпал подій на Майдані вона наново записала свою, можливо, найбільш «драйвову» композицію, що стала головною музичною асоціацією всього того, що відбувається, -- «Ми йдемо» (ДТ № 52, 2004).

Якісні прикметники англійського походження нечисленні і сформовані на основі запозичених англійських ад'єктивів, змінених мутаційними суфіксами -н- та -ов- : диджитальний (digital - цифровий), праймовий (prime - головний), топовий (top- найвищий, найкращий). Такі лексеми активно використовуються у публіцистичних текстах, у професійно-жаргонному мовленні. Засвідчені ОА олдовий (old - старий, досвідчений), крезовий (crazy - божевільний), кульний (cool - розм. крутий, класний) використовуються в сленговому мовленні. Їх застосування викликане характерним для цього соціолекту бажанням закодувати сказане, надати висловленому індивідуального, відстороненого від норми забарвлення. Одним зі способів досягнення задуманого і є використання запозичених лексем, які мають відповідники в рідній мові.

Поширенню ОА-прикметників у розмовному мовленні сприяють модифікаційні суфікси, які наповнюють семантику дериватів конотативними відтінками. Так, суфікс -ат- у поєднанні з твірною основою бере участь у формуванні семи «надмірність»: …до неї підлетів по-гіповому милий хайратий юнак (хлопчик років сімнадцяти) і, випромінюючи ґлобальне людське щастя, впевнено запросив її на чорні сходи покурити (www.lib.proza.com.ua). Це ж функціональне навантаження із дещо вищим ступенем експресивності має суфікс -аст-: І так, як негритянська буде смішно виглядати у віночку з квіточок і стрічок, такою ж безглуздою і дурнуватою буде дредаста голова у білої людини (Пластилін, липень-серпень, 2006, с.7).


Подобные документы

  • Чинники запозичень в сучасній українській мові. Процес адаптації та функціонування англійських запозичень в українській мові. Проблеми перекладу англізмів з англійської українською та російською мовами на матеріалі роману Стівена Кінга "Зона покриття".

    курсовая работа [86,1 K], добавлен 14.05.2014

  • Освоєння іншомовної лексики та особливості переймання її елементів під впливом зовнішніх чинників. Питома вага генетичних та історичних джерел слов'янських запозичень. Особливості функціонування іншомовних лексем у сучасній українській літературній мові.

    курсовая работа [44,6 K], добавлен 01.12.2010

  • Дослідження процесів оновлення мови засобами масової інформації. Контамінації як прийом структурно-семантичної трансформації стійких сполучень слів в українській мові. Аналіз засобів досягнення стилістичного ефекту та впливу на читача в газетних текстах.

    статья [20,4 K], добавлен 24.04.2018

  • Причини появи запозиченої лексики, шляхи історичного розвитку німецьких запозичень. Розподіл запозичень на мікрогрупи. Розгляд та аналіз проблеми німецькомовних лексичних запозичень в українській мові у суспільно-політичній та економічній сферах.

    дипломная работа [60,0 K], добавлен 03.04.2011

  • Неологізми і способи їх творення у сучасній англійській мові. Інноваційні мовні одиниці науково-технічної сфери англійської мови. Збагачення словникового складу сучасної англійської мови та особливості функціонування науково-технічних неологізмів.

    курсовая работа [54,2 K], добавлен 02.07.2013

  • Поняття топонімів, їх сутність і особливості, місце в сучасній українській мові. Класифікація топонімів, їх різновиди та відмінні риси, основні проблеми запозичення та передачу фонетичної подібності. Компоненти значення, переклад топонімів-американізмів.

    курсовая работа [87,9 K], добавлен 04.05.2009

  • Причини виникнення іншомовних запозичень у китайській мові. Поняття "запозичення", його видив. Особливості функціонування зон попередньої адаптації іншомовної лексики в сучасній китайській мові. Класифікація інтернаціоналізмів з точки зору перекладача.

    магистерская работа [183,9 K], добавлен 23.11.2010

  • Етапи розвитку явища скорочення як взагалі, так і в межах англійської мови. Основні типи та різновиди скорочень англійської мови. Особливості вжитку скорочень та їх місце в сучасній лексиці. Механізми скорочення при формотворенні та словотворенні.

    курсовая работа [50,7 K], добавлен 16.02.2012

  • Абревіація як елемент загальної культури, яка має свої традиції, ознайомитися зі станом формування сучасних абревіатурних скорочень, їх типами та моделями. Обґрунтування доцільності використання абревіацій в українському усному і писемному мовленні.

    курсовая работа [66,8 K], добавлен 16.03.2014

  • Два ступені засвоєння літературної мови: правильність мови (дотримання літературних норм), та мовна майстерність (уміння дібрати зі співіснуючих варіантів найбільш точний у значеннєвому відношенні). Ненормативна та інші види некодифікованої лексики.

    контрольная работа [22,9 K], добавлен 13.10.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.