Еволюція історичного ядра лексичної системи англійської та німецької мов в VIII-XX ст. (структурний, семантичний, функціональний аналіз)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Н. КАРАЗІНА

УДК [811.111+811.112.2]'0'232'373

ГАЛУЦЬКИХ Ірина Анатоліївна

ЕВОЛЮЦІЯ ІСТОРИЧНОГО ЯДРА ЛЕКСИЧНОЇ СИСТЕМИ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА НІМЕЦЬКОЇ МОВ В VIII-XX СТ. (структурний, семантичний, функціональний аналіз)

Спеціальність 10.02.04 - Германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Харків - 2007р.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі англійської філології Запорізького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор СКИБІНА ВАЛЕНТИНА ІВАНІВНА, професор кафедри іноземних мов Академії управління та інформаційних технологій “АРІУ”.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор ОМЕЛЬЧЕНКО ЛАРИСА ФЕДОРІВНА, професор кафедри германської філології Київського міжнародного університету;

кандидат філологічних наук, доцент КОВБАСЮК ЛАРИСА АНАНТОЛІЇВНА, доцент кафедри німецької мови Херсонського державного університету.

Захист відбудеться “ 11 ” червня 2007 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 7-75.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий “ 10 ” травня 2007 р.

Вчений секретар доктор філологічних наук спеціалізованої вченої ради Мартинюк А.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Рефероване дисертаційне дослідження виконане в руслі історичної лексикології та є досвідом застосування системного підходу до вивчення етимологічних, структурних, функціональних, стилістичних, словотворчих та семантичних характеристик ядерного словника англійської й німецької мов і його ролі в еволюції їх лексичних систем.

Використання системного підходу притаманне сучасній лінгвістиці, орієнтованій на вивчення й опис мовних одиниць і явищ як комплексних багатоаспектних феноменів (Ю.Д.Апресян, В.О.Карпов, М.М.Маковський, Г.П.Мельников, Ю.І.Наливайко, О.Д.Огуй, А.А.Полікарпов, Л.Н.Черкасов, J.Aitchison). З огляду на всеосяжний характер системної організації мови, її дослідження виконується в різних напрямках. Один із них базується на визнанні існування у мовній системі ядерних і периферійних секторів (Р.О.Будагов, В.М.Живов, Б.А.Успенський, Н.О.Золотова, О.О.Крєтов, Т.Н.Разуваєва, Н.О.Янко-Триницька, Ch.Ogden, M.Stubbs, M.Swadesh). Інтерес мовознавців до цього підходу зумовлений перспективністю його використання при вивченні як мовної системи в цілому, так і її окремих підсистем не лише в структурному, а і в еволюційному аспектах. Однак, полемічним залишається питання критерію виділення ядерних одиниць системи, вирішення якого пропонується в рамках різних підходів: структурного (О.О.Залевська, В.І.Скибіна), семантичного (Г.І.Кустова, J.Aitchison, A.Wierzbicka), комунікативного (А.Е.Левицький, M.Modiano, R.Quirk, G.Stein), психолінгвістичного (В.М.Манакін), частотного (О.О.Реформатський, В.Baker, W.Lee, D.Lee, A.Peyawary), структурно-еволюційного (О.О.Реформатський), структурно-семантичного (Е.Ф.Скороходько), структурно-системного (R.Carter), історико-пізнавального (A.Cruse) та історичного (В.В.Виноградов, В.І.Скибіна, А.Baugh, R.Brendt, L.Campbell, G.Hughes, R.Lass).

У цій роботі, яка носить діахронічний характер, ядерність/периферійність трактується з історичної точки зору. Згідно з нею, ядром лексичної системи визнаються лексеми, що ведуть походження від найдавніших етапів розвитку мови - давньонглійського й давньоверхньонімецького відповідно. Підставою для такого трактування ядра лексичної системи є той факт, що хронологічна стійкість в лексиці поєднується з цілою низкою ознак, які впливають на еволюційні процеси, зокрема на підтримання англійської мови у стані гомеостазису в ході її трансформації в поліетнічну (В.І.Скибіна).

Гіпотеза роботи полягає в наступному: внутрішні механізми й закономірності розвитку лексичної системи “закодовані” в її історичному ядрі і визначаються його властивостями та процесами, що відбуваються в ньому.

Як одна з головних проблем теорії мовної еволюції питання про закономірності та внутрішні механізми розвитку мови в цілому і її лексичної системи зокрема досліджується в багатьох роботах (O.О.Лаптєва, A.Blank, D.Geeraerts, P.Koch, A.Polikarpov, E.Traugott, B.Warren, Ch.Yang). При цьому на основі аналізу окремих ділянок системи їх автори констатують, що закономірності мовного розвитку криються в “невід'ємних якостях і тенденціях” (L.Johanson), які “притаманні синхронному стану мови” (Б.М.Задорожний), “живуть всередені” мови (C.Нutterer), “є зафіксованими в типології” (R.Lass), “зумовлюються внутрішньосистемними характеристиками” (Й.Вахек, Ch.Bailey), “визначаються мовними універсаліями” (Ch.Bailey), “генетичними механізмами” (М.М.Маковський) та “імпульсами” (В.В.Виноградов). Однак, як свідчить критичне узагальнення літератури (А.В.Капуш, Л.А.Ковбасюк, Т.Б.Козак, О.Д.Огуй, R.Anttila, D.Geeraerts, G.Kleparski, R.E.MacLaury, Ch.E.Osgood, А.М.Svensson, J.R.Taylor), дослідження окремих ділянок системи - лексико-семантичних груп, семантичних полів, синонімічних рядів, прототипічних категорій, які дозволили сформулювати “семантичні закони” стосовно виокремлених груп лексики (М.О.Бородина, В.Г.Гак, E.Traugott & R.Dasher,) і теорію лексичної атракції (М.М.Маковський), не дозволили з'ясувати тенденції й закономірності розвитку лексичної системи в цілому і скласти уявлення про сутність і механізми взаємодії окремих частин системи в ході еволюції.

Обраний ядерно-периферійний підхід дозволяє представити лексичну систему в її цілісності, створює оптимальні умови для вивчення закономірностей еволюції і особливостей взаємодії її складових. Пронизуючи всю мовну систему, включаючи усі її рівні, ядерно-периферійна будова відображає систему в її неподільності, оскільки ядро поєднане з усіма елементами системи аж до крайньої периферії. Завдяки цьому вивчення ядра дає можливість виявити взаємозумовленість процесів, що відбуваються в системі.

Таким чином, актуальність цього дослідження зумовлена потребою вирішення одного з найбільш гострих питань історичної лексикології - виявлення принципів дії еволюційних механізмів, які визначають напрямки і тенденції трансформування лексичної системи в часі та просторі. Актуальність постає із необхідності розкриття суті внутрішніх механізмів мовних змін шляхом поглиблення уявлень про взаємозумовленість властивостей лексичних одиниць і напрямків їх розвитку, а також впливу процесів, що відбуваються в ядрі, на інші структурні прошарки системи і на весь лексичний склад мови. Отже, науковим завданням роботи є з'ясування ролі англійського й німецького ядерного словника у визначенні закономірностей еволюції їх лексичних систем у цілому.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в рамках наукової теми, яка розробляється колективом факультету інземної філології Запорізького національного університету “Розвиток словникового складу германських та романських мов і проблеми перекладу”, затвердженої вченою радою ЗНУ (протокол №4 від 24.12.2002).

Мета дослідження полягає у виявленні типу кореляції між хронологічною стійкістю лексем, що складають історичне ядро англійської й німецької мов, їхніми структурно-функціональними і семантичними характеристиками, специфікою розвитку й особливостями взаємодії з лексичною системою в цілому в ході еволюції мови.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:

з'ясувати особливості системності мови та її лексичного складу, а також основні положення теорії мовної еволюції і даних щодо еволюції лексичних систем англійської й німецької мов;

уточнити зміст поняття “ядерний словник” мови;

виявити стилістичні особливості й обсяг полісемії складових ядерного словника англійської мови;

здійснити відбір ядерних елементів лексичної системи німецької мови, керуючись критерієм хронологічної стійкості;

визначити характеристики ядерного словника німецької мови - этимологічні, структурні, функціональні, стилістичні, словотворчі, семантичні властивості, а також особливості реалізації словотворчого потенціалу складових ядерного словника в діахронії;

порівняти базові характеристики ядерного словника німецької мови з комплексом характеристик ядерного словника англійської мови, визначити універсальні й специфічні ознаки, які корелюють з хронологічною стійкістю лексичних одиниць;

розкрити специфіку семантичного розвитку англійського й німецького ядерного словника та його участі в еволюційних процесах системи;

встановити обсяг структурних зв'язків ядерного словника англійської й німецької мов і виявити наявність зумовленості чисельності встановлених зв'язків властивостями ядерних лексем;

визначити, як встановлений обсяг структурних зв'язків приводить до дії механізм реалізації стабілізуючої та динамічної функцій ядерного словника англійської й німецької мов;

змоделювати механізм еволюції ядерного словника англійської й німецької мов.

Об'єктом дослідження в роботі є ядерний словник англійської й німецької мов VIII-XX століть.

Предметом дослідження є етимологічні, структурні, стилістичні, функціональні, словотворчі й семантичні характеристики ядерних лексем англійської та німецької мов, особливості їхнього розвитку й механізми взаємодії з периферійними прошарками відповідних лексичних систем.

Матеріалом дослідження слугував корпус ядерних лексичних одиниць англійської мови загальною кількістю 2166 одиниць (виділені В.І.Скибіною) та німецької - 4122 одиниць, а також усі їх похідні. Вибірку виконано із тлумачних та етимологічних словників - Longman New Universal Dictionary, Duden Universalworterbuch, Chambers Dictionary of Etymology, The Oxford English Dictionary, Duden Etymologie. Herkunftsworterbuch der deutschen Sprache, Etymologisches Worterbuch der deutschen Sprache.

Вивчення словотворчого потенціалу, в тому числі динаміки семантичних трансформацій, здійснювалось також на основі матеріалів словників на історичних принципах та словників регіоналізмів - The Oxford English Dictionary, Deutsches Worterbuch: Bedeutungsgeschichte und Aufbau unseres Wortschatzes, Osterreichisches Worterbuch, Webster's Third New International Dictionary of the English language, The Australian National Dictionary, The Canadian Oxford Dictionary, A Dictionary of South African English on historical principles, The New Zealand Dictionary. Дослідження частотних характеристик ядерних лексем проводилось за German Word-frequency Vocabulary, Rangworterbuch Hochdeutscher Umgangssprache; аналіз охоплення семантикою ядерних лексем семантичного континууму мови - на основі Roget's 21st Century Thesaurus. Загалом проаналізовано близько 60 000 словникових статей із тлумачних, регіональних, етимологічних, історичних, частотних словників та тезаурусів.

Методологічна основа дослідження. Дослідження базується на розумінні мови як системи, здатної до саморозвитку та саморегулювання (Т.Гамкрелідзе, О.О.Лаптєва, М.М.Маковський, R.Dixon, W.Noth), еволюціонування якої забезпечується спроможністю балансувати між дією зовнішніх стимулів та внутрішніх механізмів і знаходитись у стані відносної рівноваги завдяки поєднанню стабільності та мінливості. В роботі використовуються положення теорії мовної еволюції і гомеостазису лексичної системи мови (В.І.Скибіна). До аналізу залучено також дані досліджень у галузі історичної лінгвістики щодо особливостей розвитку лексичних систем англійської й німецької мов (G.Augst, C.Barber, A.Baugh, R.Brendt, D.Burnley, L.Campbell, H.Eggers, R.Gro?e, G.Hughes, C.Hutterer, D.Kastovsky, R.Keller, R Lass, T Nevalainen).

Методи дослідження зумовлені метою і специфікою роботи. Відбір корпусу лексичних одиниць, їх похідних, а також лексико-семантичних варіантів, що підлягали аналізу, здійснювався методом суцільної вибірки із слoвників лексикографічних джерел відповідно до обраного критерію. Метод етимологічного аналізу використовувався для вивчення етимології ядерних лексичних одиниць. Для з'ясування особливостей структури ядерних лексем, дослідження їх похідних і видів словотворчих процесів, в яких вони брали участь, залучались методи структурного та словотворчого аналізу. Метод аналізу словникових дефініцій та елементи компонентного аналізу застосовувалися для вивчення семантики й семантичних перетворень ядерного словника, порівняльно-історичний метод - для зіставлення значень ядерних лексем на різних етапах еволюції в ході вивчення динаміки їхніх семантичних трансформацій, метод аналізу лексики за семантичними полями - в ході дослідження семантичного континууму, охопленого семантикою ядерного словника. За допомогою корелятивного аналізу з'ясовано наявність кореляції мовних та екстралінгвальних феноменів, темпів розвитку і видів еволюційних процесів у ядрі та лексичній системі в цілому. Узагальнення та опис отриманих даних і встановлення тенденцій еволюції ядерного словника здійснювались методами кількісного та порівняльного аналізу із залученням дескриптивного методу.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в германському мовознавстві встановлено сутність структурної, функціональної та еволюційної центральності хронологічно стійких лексичних одиниць; визначено механізм взаємодії стабілізуючої та динамічної функцій ядерного словника; змодельовано механізм еволюції лексичних систем англійської й німецької мов; з'ясовано тип кореляції між ступенем хронологічної стійкості лексичних одиниць, ступенем їхньої структурної й комунікативної затребуваності та їхньою роллю в еволюції лексичної системи англійської й німецької мов; уточнено зміст терміна “ядро лексичної системи” мови.

Наукову новизну можна узагальнити в положеннях, які виносяться на захист:

1. Мова в ході еволюції накопичує лексичні одиниці, яким притаманна сукупність властивостей - морфологічна простота, розвинена полісемія, переважно номінативний характер, стилістична нейтральність, висока частотність, широкий обсяг синонімічних зв'язків, високий словотворчий потенціал, які забезпечують їхню хронологічну стійкість, а також функціональну, структурну й еволюційну центральність ядерного словника.

2. Функціональна центральність лексичних одиниць визначається високою частотністю, структурна центральність - словотворчою активністю, яка призводить до формування широкого обсягу структурних і семантичних зв'язків з іншими ділянками словника.

3. Еволюційна центральність ядерного словника, яка є похідною від функціональної і структурної центральності, постає із інтенсивності процесів всередені ядра і високого рівня впливу на напрямки розвитку лексичної системи. Інтенсивність внутрішньоядерних процесів, а також наявність широкої мережі відношень в усій лексичній системі, призводять до того, що, з одного боку, процеси, що відбуваються в ядерному словнику, ініціюють зміни в усій системі, а з іншого, всі зміни в системі неминуче проектуються в її ядро. Таким чином, тенденції, закладені в ядрі, отримують реалізацію в усій лексичній системі аж до її крайньої периферії.

4. Сукупність характеристик ядерного словника англійської й німецької мов визначають його еволюційний дуалізм, який проявляється у взаємодії стабілізуючої й динамічної функцій: механізми стабілізації вступають у дію за умов інтенсифікації процесів змін ядерного словника. Сутність цього дуалізму полягає в тому, що стійкість забезпечується мінливістю: чим інтенсивніші процеси еволюції в ядрі, тим ширшою стає мережа його взаємовідносин з іншими елементами системи і тим більш затребуваною є мінливість.

Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що її положення і висновки є істотним внеском в історичну лексикологію і семасіологію. З'ясування напрямків і тенденцій еволюції ядерних лексичних одиниць сприяє подальшому розвитку теорії мовної еволюції. Результати дослідження розширюють уявлення про еволюцію і дію адаптивних механізмів лексичних систем англійської й німецької мов, а також про напрямки й особливості трансформації семантичного наповнення споконвічної лексики в ході еволюції досліджуваних мов.

Практичне значення дослідження полягає в можливості використання його висновків і положень при підготовці лекційних, семінарських та практичних занять з курсів історії англійської мови (розділи “Фактори еволюції мови”, “Давньоанглійський словник”, “Способи словотвору в давньоанглійській мові”), історії німецької мови (“Давньоверхньонімецький словник”, “Способи словотвору в давньоверхньонімецькій мові”), вступу до мовознавства і загального мовознавства (“Походження і розвиток мови”, “Історичні зміни словникового складу мови”, “Структура і система мови”, “Слово і його значення”), лексикології англійської і німецької мов (“Етимологічні основи лексичного складу мови”, “Способи словотвору”, “Семантичні зміни”, “Поняття лексико-семантичної системи”), вступу до германської філології (“Етимологічні основи словникового складу давньогерманських мов”, “Словотвір у давньогерманських мовах”), у спецкурсах з теорії мовної еволюції, а також наукових дослідженнях студентів і аспірантів.

Особистий внесок автора полягає в уточненні змісту терміна “ядерний словник” мови, доповненні результатів вивчення характеристик ядерного словника англійської мови, їх комплексному описі, визначенні характеристик ядерного словника німецької мови, аналізі напрямків та інтенсивності еволюції ядерного словника англійської й німецької мов, обґрунтуванні сутності структурної, функціональної та еволюційної центральності ядерного словника, з'ясуванні типу кореляції між ступенем хронологічної стійкості лексичних одиниць, мірою їх структурної й комунікативної затребуваності та їхньою роллю в еволюції лексичної системи англійської й німецької мов, розробці моделі механізму еволюції ядра лексичних систем досліджуваних мов.

Апробація результатів дослідження проводилася на щорічних науково-практичних конференціях факультету іноземної філології ЗНУ, на всеукраїнскій науковій конференції “Другі Каразінські читання: Два століття Харківської лінгвістичної школи” (Харків, 2003), на міжнародних лінгвістичних конференціях: “Функціонування російської і української мов в епоху глобалізації” (Ялта, 2003), “Людина. Мова. Комунікація: Ювілейні Четверті Каразінські читання, присвячені 200-річчю ХНУ” (Харків, 2004), “Національно-культурний компонент в тексті і мові” (Мінськ, 2005), “Міжнародна конференція молодих вчених з лінгвістики і питань викладання англійської мови” (Адана, 2005), “Динаміка наукових досліджень-2005” (Дніпропетровськ, 2005), “Проблеми зіставної семантики” (Київ, 2005), “Функціоналізм як основа лінгвістичних досліджень” (Ялта, 2005), “Лінгвістичні основи міжкультурної комунікації” (Нижній Новгород, 2005), “Англістика 21 століття” (Санкт-Петербург, 2006), “Міжнародна конференція молодих філологів” (Таллін, 2006), “Мінлива Росія: нові парадигми і нові рішення в лінгвістиці” (Кемерово, 2006), “Мови в сучасному світі” (Москва, 2006), “Семантика мови та тексту” (Івано-Франкiвськ, 2006).

Публікації. Результати дослідження висвітлено в 18 публікаціях (у 6 статтях, надрукованих у фахових збірках наукових праць, та 12 тезах конференцій) загальним обсягом 3,5 др.а. Одну зі статей надруковано в співавторстві, де авторові належить збирання та опис емпіричного матеріалу.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел (395 позиції), переліку джерел фактичного матеріалу (17 позицій), 6 додатків. Загальний обсяг роботи складає 310 сторінок, обсяг основного тексту - 162 сторінки. Дисертація містить 20 таблиц, 10 схем, 6 діаграм і 1 малюнок.

У вступі обгрунтовано вибір теми дослідження, визначено актуальність, об'єкт, предмет, мету, завдання, охарактеризовано методи аналізу, розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значущість дисертації, сформульовано положення, які виносяться на захист.

У першому розділі аналізуються напрямки і підходи до вивчення ядерних елементів мови, уточнюється розуміння терміна “ядро лексичної системи”, обґрунтовується застосування хронологічного критерію відбору ядерних лексем.

У другому розділі здійснено комплексний аналіз характеристик ядерного словника англійської і німецької мов з метою виявлення кореляції між хронологічною стійкістю та іншими властивостями ядерних лексем, а також досліджено напрямки еволюції ядерного словника англійскої й німецької мов.

У третьому розділі аналізується інтенсивність еволюційних процесів за участю ядерних лексем англійської й німецької мов, обґрунтовується структурна та еволюційна центральність ядерного словника.

У висновках узагальнено результати проведеного дослідження і визначено перспективи подальших наукових розробок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділ “Принципи структурування лексичної системи в термінах “ядро-периферія”” присвячено висвітленню історії вивчення тих прошарків лексикону, які, з огляду на притаманні їм унікальні якості, несуть значне комунікативне і системне навантаження. В ньому, на підставі аналізу раніше виконаних досліджень, формується термінологічний апарат і обґрунтовуються критерії розмежування ядерних і периферійних пластів лексичної системи.

Розробка напрямку, відповідно до якого лексична система вивчається за принципом ядерності/периферійності її складових, розпочалася з 20-х рр. ХХ століття. Втім, вивчення літератури за цим питанням продемонструвало, що ряд аспектів залишаються дискусійними. До таких передусім належать: 1) зміст терміна “ядерний словник”, 2) критерії виділення ядра лексичної системи.

Аналіз термінів, які використовуються в цій парадигмі, - загальне ядро, ядро лексикону/ядерний словник/ядерна лексика, базисний словник/концепти базового рівня, основний словниковий/лексичний фонд, - та їхнього наповнення дозволив дійти висновку, що вибір терміна - це завдання скоріше технічне, аніж концептуальне. Ми надаємо перевагу двом термінам: ядерний словник та історичне ядро при застосуванні системного й еволюційного підходів. Коли ж ядерний словник (ЯС) розглядається як дискретне явище, синонімічно використовуються терміни ядерна лексика, ядерні лексеми, ядерні лексичні одиниці, ядро лексикону.

Аналіз критеріїв виявив їх розмаїття, що зумовлено різною спрямованістю конкретних досліджень. Разом із цим стало очевидним, що при будь-якому підході дослідників цікавило не ядро лексичної системи в цілому, а лексеми, окремі ознаки яких дозволяють вирізнити їх із загальної “словникової маси”. Окрім цього, нерідко пропоновані критерії (часто вельми розпливчасті за своєю сутністю) лише описували якості лексем, а не характеризували їх. До таких критерїїв перш за все можна віднести наступні - психологічна важливість (О.М.Кузнєцов), життєва важливість (М.К.Гуричьова, А.Рона-Таш, Б.О.Сєрєбрєнніков, П.Я.Черних), культурна нейтральність (Г.Дерфер, R.Dixon), семантична вагомість (В.В.Вахмістров), загальновідомість і загальновживаність (Є.М.Галкіна-Федорук, Є.М.Мельцер, О.О.Реформатський, А.В.Філіпов, М.М.Шанський, М.Мodiano, Ch.Ogden, R.Quirk, J.Sankoff, G.Stein). Інші ж критерії - словотворча активність (В.В.Виноградов, О.О.Крєтов), полісемантичність (R.Carter, M.Stubbs), частотність (О.О.Крєтов, О.В.Петроченков, B.Baker, D.Crystal, H.Eaton, А.Peyawary, М.Swadesh), широта сполучуваності (К.Т.Баранцев, В.В.Вахмістров, Є.М.Галкіна-Федорук), стилістична нейтральність (R.Carter, M.Stubbs) - скоріш за все є ознаками, які витікають із центральності одиниць, а не критеріями відбору.

Отже, вирішення завдання виділення ядра словникового складу мови, який є системним утворенням, що знаходиться в стані постійної мінливості, повинно спиратись не на ознаки лексичних одиниць, а на визнання системності лексикону, яку розуміють як історичну категорію.

Вивчення літератури з історичної лінгвістики (Н.М.Амосова, В.В.Виноградов, В.І.Скибіна, Ch. Barber, A.Baugh, L.Campbell, G.Hughes, R.Lass) дає підстави вважати таким критерієм хронологічну стабільність. По-перше, цей критерій є об'єктивним, а отже дозволяє чітко окреслити межі ядра лексичної системи мови. По-друге, він є універсальним і релевантним як для виділення ядра різних підсистем мови, так і ядра різних мов, отже, надає можливість подивитись на проблему з точки зору мовних універсалій. По-третє, він дає підстави для вивчення, окрім структурного і функціонального, також еволюційного аспекта ЯС, дозволяє врахувати статус ЯС у системі й особливості його взаємодії з іншими шарами лексики.

Додатковим аргументом для нас став той факт, що критерій хронологічної стійкості вже було верифіковано в дослідженнях В.І.Скибіної з точки зору його значущості для підтримання англійської мови в стані гомеостазису в ході її трансформації в поліетнічну.

Другий розділ “Характеристика ядерного словника англійської й німецької мов” присвячено виявленню кореляції між хронологічною стійкістю та іншими властивостями ЯС, що вимагало комплексної характеристики англійського ЯС (далі АЯС), дослідження комплексу характеристик німецького ЯС (далі НЯС), а також вивчення напрямків розвитку ЯС англійскої й німецької мов. Окрім цього, було проведене зіставлення отриманих результатів з метою визначення універсальних властивостей і особливостей розвитку ЯС.

У ході комплексного аналізу одиниць ЯС англійської й німецької мов було встановлено, що 98% лексем притаманні такі властивості: 1) морфологічна простота, 2) стилістична нейтральність, 3) переважно номінативний характер, 4) полісемантичність, 5) висока частотність, 6) широкий спектр синонімічних відношень, 7) високий словотворчий потенціал.

Спостереження над генезисом ЯС обох мов дозволило встановити пряму залежність між стійкістю лексичних одиниць у часі й наявністю у них сукупності наведених вище характеристик, що, на наш погляд, є аргументом на користь визнання такої тези універсальною. Діалектика цієї універсальності полягає в тому, що вона не виключає своєрідності прояву загальної закономірності в кожній із мов. Так, німецькому ЯС притаманні більш складна морфологічна структура (56% односкладових ЛО порівняно з 80% в АЯС), вищій ступінь стилістичної маркованості (82% стилістично нейтральних ЛО порівняно з 97% в АЯС) і словотворчого потенціалу (14 порівняно з 8 в АЯС), англійському ЯС - більш розвинена полісемія (7 значень порівняно з 2 у НЯС), вища частотність (653 ЛО в 1000 найбільш частотних, порівняно з 755 у НЯС) і широкий обсяг синонімічних зв'язків (14 порівняно з 5 в НЯС).

Ті ж самі спостереження дозволили встановити взаємозумовленість базових характеристик ЯС і визначити тип кореляції між природою ЯС і його еволюційним дуалізмом, який полягає в органічному поєднанні результатів реалізації двох істотних властивостей - стійкості й мінливості.

Так, морфологічна простота, стилістична нейтральність і полісемантичність забезпечують функціональну центральність ЯС, яка проявляється в високій частотності, що дозволяє підтримувати ЯС в актуалізованому стані. Саме таким чином функціональна центральність призводить до затребуваності такої властивості, як мінливість, тобто сприяє інтенсифікації процесів розвитку ЯС у ході реалізації його словотворчого потенціалу.

Слід підкреслити, що прояв мінливості в формі словотворчої активності на матеріалі одиниць ЯС простежується з найранніших етапів розвитку обох германських мов. Уже в давньоанглійський і давньоверхньонімецький періоди, згідно з даними діахронічного аналізу, ЯС став основою для утворення відповідно 1186 і 1813 похідних і складних слів, що залишились у вжитку дотепер (напр. АЯС - 47% афіксальним способом: OE fore-+seon > NE foresee, v; OE cyning+-dфm > NE kingdom, n; OE thanc+-full > NE thankful, adj; 30% словоскладанням: OE is+calde > NE ice-cold, n; OE londes+mark > NE landmark, n; OE north+mann > NE northman, n; 23% безафіксним способом: OE c?lf (NE calf, n) > OE c?lfian (NE calve, v); OE fisc (NE fish, n) > OE fiscian (NE fish, v); НЯС - 47% афіксальним способом: AHD prot+-los > NHD brotlos, adj; AHD int-+zunden > NHD entzunden, v; AHD kuni[n]g+-in > NHD Konigin, s; 31% безафіксним способом: AHD sichur (NHD sicher, adj) > AHD sihhurфn (NHD sichern, v); AHD ubil (NHD ubel, adj) > AHD ubil (NHD Ubel, n); 21% - словоскладанням: AHD boum+wolle > NHD Baumwolle, s; AHD erda+bibзn > NHD Erdbeben, s). Упродовж усієї історії кількість таких одиниць склала 18080 в англійській мові і 58351 - у німецькій; індекс словотворчої активності, таким чином, дорівнює 8 і 14 відповідно.

При абсолютній ідентичності самої тенденції еволюції ЯС досліджуваних мов, процес реалізації словотворчого потенціалу відзначався специфікою в кожній із них, яка полягала в пріоритетності окремих видів словотвору. Найбільш продуктивними в ході історії розвитку ЯС англійської мови були семантична деривація та афіксація, в той час як у ході еволюції ЯС німецької мови найбільш значною була питома вага словоскладання.

З усіх словотворчих процесів найбільш рельєфно мінливість ЯС демонструє семантична деривація. В ході еволюції в досліджуваних мовах відбувались ідентичні семантичні процеси, до того ж, в порівнюваному обсязі. Ці процеси полягали в:

метафоризації (ginger, n OE 'the rhizome of the tropical plant with hot spicy taste ' 1843 'spirit, mettle'; Blume, s AHD `Pflanze, die gro?ere Bluten hervorbringt' NHD `Schaum auf dem Bierglas'),

метонімізації (ale, n OE 'a beverage made from an infusion of malt by fermentation, flavoured with hops' OE `a festival at which much ale was drunk'; Brust, s AHD `vordere Seite des Rumpfes bei Mensch' NHD `Brustschwimmen'),

конкретизації (thank, n OE 'thought ' OE `grateful thought, gratitude'; Mann, s AHD `erwachsene Person mannlichen Geschlechts' AHD `Ehemann'),

генералізації (empty, adj OE 'unmarried' OE 'containing nothing, void of contents'; Perle, s AHD `glanzendes, von Perlmuscheln gebildetes, hartes Kugelchen, das als Schmuck verwendet wird' MHD `Juwel'),

термінологізації (dry, adj OE `destitute of moisture' ME Med. 'not marked by a discharge of matter, phlegm, as diseases'; Balken, s AHD `vierkantiges, massives, langes Stuck Bauholz' MHD Mus. `der zwei oder mehrere Notenhalse verbindende dicke Strich'),

пейорації (business, n OE `activity' OE `mischievous activity'; Dirne, s AHD `junges Madchen' MHD `Prostituierte'),

амеліорації (man, n OE `an adult male person' 1541 `a person of position, importance'; Gesellschaft, s AHD `Gesamtheit der Menschen, die unter bestimmten sozialen Verhaltnissen zusammen leben' NHD ` obere Schicht der Bevolkerung'),

евфемізації (rest, v OE 'to take repose, esp. by going to sleep ' OE `to be dead'; empfangen, v AHD `bekommen, erhalten ' NHD `schwanger werden'),

енантіосемії (crisp, adj OE 'having a wrinkled surface' OE 'smooth, shining, clear'; leihen, v AHD `vorubergehend aus seinem Besitz zur Verfugung stellen' AHD `sich etw. aus dem Besitz oder dem Verfugungsrecht eines anderen erbitten'),

граматикалізації (go, v OE `to move towards the place' ME `used to denote smth that will happen in future'; werden, v AHD `in einem bestimmten Zustand kommen' MHD `zur Bildung des Futurs'),

авто-конверсивних змінах (call, v OE `to address smb by name loudly in order he heard you' ME `to be called be name'; hei?en, v AHD `nennen' MHD `sich nennen').

Більшість значень з'явилася внаслідок метафоризації (43% і 46%) та конкретизації (30% і 22%), роль інших видів варіюється незначною мірою. Усього в ході семантичних трансформацій англійського й німецького ЯС на основі 2166 і 4122 лексичних одиниць було утворено 15757 і 8455 значень. Індекс полісемії, таким чином, складає 7 і 2 відповідно.

У свою чергу зміни, які мали місце, посилили прояв мінливості як властивості мови, що знайшло вираження в подальшому підвищенні словотворчої активності й у зростанні рівня полісемії, а також визначили наявність інших характеристик ЯС - розширення мережі синонімічних зв'язків і збільшення охоплення семантичного континууму мови (100% семантичних категорій).

Наявність характеристик, зумовлених мінливістю ЯС, призводить до формування розгалуженої мережі структурних і семантичних зв'язків ЯС з різними за часом появи шарами лексики, враховуючи крайню периферію, що визначило структурну центральність ЯС. Основи широкої мережі відношень було закладено ще в давньоанглійський і давньоверхньонімецький періоди розвитку англійської й німецької мов. Ці зв'язки зміцнюють життєздатність ЯС, гарантуючи його стабільність і забезпечуючи, таким чином, реалізацію іншого аспекту еволюційного дуалізму ЯС - стійкості. Інакше кажучи, стійкість ЯС забезпечується його мінливістю.

Окрім щільної мережі відношень ЯС з іншими шарами лексики, його стійкість проявляється в підтриманні вихідної семантики самих одиниць ЯС в англійській і німецькій мовах: семантичні трансформації після дивергенції мов не призвели до розриву семантичних зв'язків між основними і переносними значеннями англійських і німецьких ядерних лексем, що походять з одного етимона. Процеси формування похідних значень ЯС відбувалися здебільшого в спільних напрямках, що призводило до утворення тотожних переносних значень (пор. needle, n OE `a long pointed metal pin with the hole in one end' > NE `a piece of magnetized steel used as an indicator of direction in the compass' / Nadel, s AHD `feiner, spitzer Gegenstand aus Metall' > NHD `beweglicher Zeiger eines Kompass'; nut, n OE 'a dry fruit with a seed and hard shell' > NE `a head' / Nuss, s AHD `rundliche Frucht mit harter Schale mit meist essbaren Kern'> NHD `Kopf'; snow, n OE `water frozen into soft white flakes' > NE `cocaine' / Schnee, s AHD `wei?e Flocken aus gefrorenes Wasser'> NHD `Kokain'. Переважна більшість основних значень залишилась у відношеннях тотожності (пор. bee, n `a black and yellow insect with a sting' / Biene, s `braunliches fliegendes Insekt mit einem Giftstachel'; honey, n `a sweet sticky golden substance produced by bees' / Honig, s `feste, gelbe, su?e Masse, die von Bienen verarbeitet wird'; ice, n `frozen water' / Eis, s `gefrorenes Wasser'; weapon, n `an instrument used in warfare to attack and overcome an enemy' / Waffe, s `Instrument als Mittel zum Angriff auf einen Gegner') і подібності (пор. ask, v `to call upon for information or an answer' / heischen, v `gebieterisch, mit Nachdruck fordern, verlangen'; bottom, n `the lowest part of anything, the base' / Boden, s `Erde'; mere, n `a lake, a pond' / Meer, s `sich weithin ausdehnende, das Festland umgebende Wassermasse, die einen gro?en Teil der Erdoberflache bedeckt'; slay, v `to kill violently' / schlagen, v `einen Schlag versetzen, mit Schlagen traktieren, prugeln') до сучасного етапу еволюції мов, зберігаючи споконвічну мотивацію.

Відмінності в семантиці ядерних лексем-корелятів, які мають місце в поодиноких випадках, жодною мірою не означають повного розходження значень, які часто зберігають вихідну мотивацію (пор. brook, n `a small stream' / Bruch, s `Sumpfland, Moor mit Baumen und Strauchern'; leap, v `to jump high or over a distance' / laufen, v `sich auf den Fu?en in schnellerem Tempo fortbewegen'; silly, adj `foolish' / selig, adj `einem tiefen Glucksgefuhl hingegeben'; town, n `the place with many buildings where people live and work' / Zaun, s `Abgrenzung aus Metall- oder Holzstaben'; welkin, n `the vault of heaven overhead, the sky' / Wolke, s `sichtbar in der Atmosphare schwebende Ansammlung von Wassertropfchen'). В цілому, отримані результати підтвердили, що ядерні лексеми демонструють константні характеристики, в тому числі й у плані змісту.

Отримані висновки підтверджують тезу про те, що стабільність сукупності лексичних одиниць, які характеризуються наведеним набором ознак, не є випадковою. Навпаки, відбувалася селекція в ядро найбільш необхідних для збереження і розвитку лексичної системи складових, чиї властивості дозволяють їм впливати на процеси її еволюції.

В третьому розділі “Еволюційна значущість історичного ядра лексичної системи англійської й німецької мов” проаналізовано інтенсивність еволюційних процесів у ядрі лексичних систем англійської й німецької мов, розроблено поняття структурної центральності ЯС, обґрунтовано еволюційну центральність ЯС, яку доведено в ході порівняння процесів розвитку ЯС і лексичної системи в цілому.

Дослідження продемонструвало, що ЯС є центром еволюційних процесів у лексичній системі. Еволюційна центральність ЯС проявляється в інтенсивності процесів всередені ядра та високому рівні впливу на напрямки розвитку лексичної системи і взаємодії з іншими її ділянками. Ця взаємодія полягає в тому, що завдяки постійній підтримці ЯС в актуалізованому стані, а також формуванню щільної мережі відношень з усіма частинами лексичного складу всі зміни в системі неминуче проектуються в її ядро, яке, в свою чергу, ініціює зміни в системі в цілому, оскільки все, що відбувається в ядрі, викликає відгук у системі. Так тенденції, закладені в ядрі, отримують реалізацію в усій лексичній системі.

Підґрунтям для такого висновку є вивчення двох рівноважливих у даному контексті процесів: еволюції ЯС і формування зв'язків з усіма іншими елементами лексичної системи.

Вивчення еволюції ЯС, яку простежено напротязі VIII-XX ст., показало, що розвиток ЯС відбувався в результаті словотворчих процесів, основним серед яких є семантична деривація.

Дослідження динаміки семантичних перетворень ЯС англійської мови, методика якого полягала у підрахунку кількості новоутворень і архаїзмів у кожному з періодів еволюції та у визначенні піків і спадів активності розвитку його семантики, засвідчило високий ступінь інтенсивності змін. До того ж, темпи семантичних трансформацій ЯС у кожен із періодів варіювались.

Встановлено, що окремі піки підвищеної активності утворення значень ядерних лексем припадають на 1450 р. (97 значень), 1530 р. (111), 1590 р. (94), 1611 р. (108), архаїзації - на 1450 р. (21), 1590 р. (20), 1611 р. (23), 1667 р. (26), 1697 р. (27). Очевидно, що окремі роки підвищеної активності утворення й архаїзації значень збігаються: 1450, 1590 и 1611 рр. Періоди спаду активності творення й архаїзації значень також відповідні: 1430, 1500, 1505, 1555, 1724, 1754-1800, 1900 рр.

Отримані результати порівнювалися з даними про особливості й темпи розвитку лексичної системи в цілому, які, за матеріалами досліджень у галузі історичної лексикології, мали піки активності поповнення словникового складу англійської мови шляхом запозичень і словотворчих процесів у 1450, 1460 рр., 1550-1600 та 1610-1624 рр., 1650 р., а піки архаїзації ЛО - у період 1650-1700 рр. Спад інтенсивності новоутворень і архаїзації простежується в періоди 1460-1500 рр., 1700 р., 1710-1724 рр., 1750- 1800 рр. та 1900 р. (за даними T.Nevalainen, R.Brendt).

Більш того, в цілому збігаються не лише кількісні, а й якісні показники динаміки розвитку ЯС і лексичної системи. Показовим у цьому плані є, зокрема, активне творення морської термінології як в ядрі, так і в лексичній системі в цілому в період нормалізації (XVII-XVIII ст.), що стимулюється зростанням морської майстерності в період Англо-Голандських війн та експансії в Новий Світ. Окремі піки активності цих процесів у ядрі припадають на період з 1622 по 1640 р. і 1769 р., коли семантичних змін зазнали такі ядерні лексеми: post, n (1622), shoot, v (1622), make v (1624), trim, v (1624), run, v (1625), spill, n (1625), bridle, n (1626), cap, n (1626), cat, n (1626), horse, n (1626), pillow, n (1626), heave, v (1626), set, v (1626), watch, n (1626), beam, n (1627), draw, v (1627), foul, v (1627), full, adj (1627), right, v (1627), stop, v (1627), cradle, n (1627), nut, n (1627), rider, n (1627), stand, v (1627), bold, adj (1628), strike, v (1628), open, v (1628), fetch, v (1630), forward, adv (1630), knot, n (1633), work, v (1633), pipe, n (1638), winch, n (1640), bend, n (1769), bill, n (1769), bolster, n (1769), cleat, n (1769), deep, n (1769), eat, v (1769), flight, n (1769), fox, n (1769), heart, n (1769), house, v (1769), lean, adj (1769), mark, n (1769), skin, n (1769), spur, n (1769), swing, v (1769), ін.

Дослідження продемонструвало наявність чіткої кореляції періодів інтенсивного розвитку (піків активної появи інновацій та архаїзації значень) історичного ядра з відповідними за інтенсивністю та хронологічними рамками етапами розвитку лексичної системи в цілому і історії англійського етносу. Збіг темпів розвитку ЯС і системи в цілому свідчить про те, що хронологічно стійке ядро чутливо реагує як на зовнішні стосовно системи зміни, так і внутрішні. Інакше кажучи, ядро не лише в повному обсязі включається до адаптивних процесів системи, але й виступає їхнім центром, що й надає йому високої еволюційної значущості.

Однак еволюційна центральність ЯС цим не вичерпується. Доказом центрального місця історичного ядра в еволюційних перетвореннях є те, що воно є центром відтворення лексичної системи мови, а також осереддям формування, апробації й затребування еволюційних процесів, притаманних лексичній системі в цілому. Як показав діахронний аналіз реалізації словотворчого потенціалу англійського і німецького ЯС, залучення ядра до активних процесів словотвору протягом усієї історії розвитку та інтенсивне використання його здатності до самовідтворення в процесі номінації помітно збагатили похідними від ЯС словниковий склад досліджуваних мов (14% Longman Universal English Dictionary та 48% Duden Deutsch Universal Worterbuch).

Способи відтворення лексична система також бере з ядра. Уже в давньоанглійський і давньоверхньонімецький періоди еволюції англійскої і німецької мов усі основні способи словотвору - афіксація, словоскладання, безафіксний словотвір, семантична деривація - активно застосовувалися в ЯС. Інтенсивне використання зазначених способів переконливо говорить про те, що вони не лише сформувались, але й пройшли апробацію в ядрі лексичної системи. В ньому вони й зберігаються, постійно функціонуючи в ході еволюції, а також залишаючись актуальними й затребуваними аж до сьогодення, про що свідчить циклічність процесів на всіх етапах мовного розвитку.

Акумулятивні властивості ядра засвідчують і семантичні трансформації. Основні способи семантичної деривації, сформовані й апробовані в давньоанглійський період, залишаються актуальними в ядрі на всіх етапах еволюції мови аж до сучасного. Більш того, в усі наступні періоди ступінь активності семантичних процесів у ядрі лише зростає, що доводить факт збереження їхньої релевантності й затребуваності в ході історії його розвитку. Такі процеси притаманні й лексичній системі в цілому.

Іншими словами, тенденції, сконцентровані в ядрі, розгортаються в системі в цілому і отримують реалізацію на периферії лексичної системи, аж до крайньої її межі, оскільки є релевантними і в ході формування інновацій регіональних варіантів.

Формування розгалуженої мережі семантичних і структурних відношень зробило ЯС такою ділянкою системи, яка пов'язує різні за походженням та часом появи в мові лексичні одиниці, які, до того ж, належать до різних лексико-семантичних груп. Підкреслимо, що мережу таких відносин ядерні лексеми утворюють як всередені ядра, так і поза його межами.

Останнє положення ілюструє наявність семантичних зв'язків ядерної лексеми storm, n, яка має синонімічні відношення з наступними ЛО: blast (OE), outbreak (ME), outburst (ME), anger (1250 <Scand.), tempest (1275 < OF < Vulgar Lat), violence (1300<OF<Lat), whirlwind (1340), furore (1475< MF < Lat), turmoil (1526< MF), hubbub (1555< Irish<Celtic), hurricane (1555<Spanish<Arawakan), tornado (1556<Spanish), gust (1588<Scand.), squall (1719<Scand.), rumpus (1764< uncert. origin), cyclone (1848<Gk), blizzard (1859<AmE) та ін. Прикладом гіпо-гіперонімічних відношень є наявність зв'язків ядерної лексеми tree, n з назвами видових понять: elm (OE), yew (OE), birch (OE), lime (OE), maple (OE), palm (OE), cedar (OE), oak (OE), ash (OE), willow (OE), cherry (OE), fir (OE), rowan-tree (ME), cypress (ME), poplar (1346), platan (1350), sycamore (1350), juniper (1382), acacia (1398), lemon-tree (1400), chestnut-tree (1519), apricot (1551), larch (1548), magnolia (1748), eucalyptus (1809) та ін.

Розгалужену мережу структурних відношень засвідчують зв'язки ядерної лексеми earth, n, утворені в результаті процесів словоскладання з такими ЛО: apple (OE), -tide (OE), -oil (OE), -god (OE), -worm (OE), -star (OE), -paradise (1200<OF< Iranian), -pyramid (1549< Lat<Egyptian), -club (1200< Scand), -colour (1225<OF< Lat), -almond (1300<OF<Gk), -shock (1565<MF< Germ), -scientist (1834) та ін.

У ході еволюції мови кожен наступний за часом появи шар лексики англійської й німецької мов неминуче вступає у відношення з ядерними одиницями, які є представниками “первісного” словника, формуючи з ним цілу низку структурних і семантичних зв'язків, в результаті чого всі новоутворення так чи інакше поєднуються з найстійкішою частиною лексичної системи. Це визначило структурну центральність ЯС англійської й німецької мов.

Інтенсивність словотворчиих процесів і пов'язане з ними розширення обсягу структурних зв'язків безпосередньо корелюють із тривалістю перебування ЛО в мові. Ця залежність є прямо пропорційною, що засвідчує релевантність часового критерію для визначення ядра лексичної системи.

Спостереження над еволюційною і структурною центральністю ЯС, над інтенсивністю і перебігом еволюційних процесів у ядрі дозволили змоделювати механізм еволюції ЯС англійської й німецької мов.

Так, завдяки структурній центральності ЯС всі екстралінгвальні стимули і внутрішньосистемні перетворення неминуче проектують зміни в ядро системи, бо якої б її ділянки вони не торкнулись, встановлені зв'язки проводять “імпульси” до ядра системи від інших її частин. Аналогічним є механізм передавання таких “імпульсів” і в зворотньому напрямку - від ядра до всіх інших її прошарків, оскільки ядро також ініціює зміни в системі. Адаптуючись до мінливих умов функціонування, ядро саме змінюється і в той же час все, що відбувається в ядрі, відгукується в системі, що дозволяє розглядати ядро як внутрішній фактор, який провокує систему до змін.

Водночас, будучи центром еволюційних перетворень у лексичній системі мови і активно працюючи в кожен з історичних періодів, ЯС завдяки хронологічній стійкості протидіє дестабілізації системи і сприяє збереженню її автентичності, тобто виступає стабілізуючим фактором лексичної системи в цілому.

Процес селекції ЯС сягає протоіндоєвропейського періоду і як тенденція зберігається упродовж усієї історії, що підкреслює факт збереження ядром властивостей, притаманних попереднім станам лексичної системи, починаючи з найдавнішого.

Таким чином, історичне ядро є зберігачем генетичної пам'яті лексичної системи або її “генетичним кодом” (за М.М.Маковським), оскільки відповідає за накопичення та збереження найістотніших властивостей, притаманних лексичним системам англійської й німецької мов, які реалізуються в системі в цілому.