Главная Коллекция "Otherreferats" Иностранные языки и языкознание Семантика найменувань частин тіла в англійській, німецькій, українській та російській мовах

Семантика найменувань частин тіла в англійській, німецькій, українській та російській мовах

Порівняльне дослідження розвитку семантики найменувань частин тіла у стандартній мові, слензі та термінології на матеріалі англійської, німецької, російської та української мов. Універсальні та специфічні особливості, спільні та відмінні семантичні риси.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 30.09.2013
Размер файла 92,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький національний університет

Спеціальність 10.02.17 - Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Семантика найменувань частин тіла в англійській, німецькій, українській та російській мовах

Материнська Олена Валеріївна

Донецьк 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі германської філології Донецького національного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор філологічних наук, професор Каліущенко Володимир Дмитрович, завідувач кафедри германської філології, декан факультету іноземних мов Донецького національного університету

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Манакін Володимир Миколайович, декан факультету журналістики Запорізького національного університету

кандидат філологічних наук Клименко Ольга Вікторівна, доцент кафедри англійської філології Донецького національного університету

Провідна установа:

Київський національний лінгвістичний університет, кафедра німецької мови, Міністерство освіти і науки України, м. Київ

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради доцент, канд. філол. наук Н.В. Пирлік

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Вивчення семантики лексичних одиниць залишається на сьогодні одним з актуальних напрямків лінгвістичних досліджень. Реферована робота присвячена зіставному дослідженню семантики найменувань частин тіла (НЧТ) на матеріалі англійської, німецької, української та російської мов.

Відображаючи ті чи інші відрізки дійсності, слова пов'язані між собою так само, як пов'язані між собою об'єкти дійсності, що вони позначають. Через наявність цих позамовних зв'язків, на підставі предметно-логічної спільності слова об'єднуються у тематичні групи (О.Д. Шмельов, 2002, c. 13). НЧТ належать до базового словникового фонду будь-якої мовної спільноти (W. Hьllen, 1994, p. 106; W. Wildgen, 1999, S. 50), характеризуються високим рівнем полісемічності, частотності, спільністю походження, великим значенням для людини у наївній картині світу, як відображенні повсякденних, побутових уявлень людини про світ, та у лінгвістичній картині світу, як відбитті цих уявлень на певних мовних явищах (Н.О. Седова, 2000; О.В. Урисон, 1995, 1998, 2003; С.Г. Шафіков, 1998, 2000; C.M. Blanco, 1999; C. Brown, 2001; C.D.Buck, 1965; F. Dornseff, 2003; C. Goddard, 2001; C. Paul, 1867; S. Ullmann, 1972; A. Wierzbicka, 1996).

Дослідження семантики НЧТ людини є вагомим у типологічному плані, воно дозволяє встановити кореляції між полісемією та лексичною стійкістю лексем, їх частотністю, розвитком первинних та вторинних значень, виявити певні особливості когнітивних процесів у різних народів.

Лексеми аналізованої тематичної групи (ТГ) об'єднані двома типами семантичних відношень, що можна вважати універсальними, притаманними багатьом мовам світу: це є відношення партонімії (частина-ціле) та полісемії. Природа цих відношень відбивається на характері розвитку переносних значень НЧТ, дозволяє говорити про універсальність моделей метафоричних та метонімічних переносів у цій тематичній групі.

Семантичний аналіз НЧТ проводиться у роботі на синхронічному та діахронічному рівнях. Історичний коментар допомагає відновити картину зародження відмінностей та подібностей у семантиці аналізованих НЧТ у близько- та далекоспоріднених мовах, що належать до індоєвропейської спільноти, напр. нім. Ohr, англ. ear, укр. вухо, рос. ухо. Дослідження історії розвитку значень НЧТ дає змогу пояснити спільні та відмінні риси у їх семантиці на сучасному етапі. Вивчення семантики НЧТ представлено у стандартній/літературній мові, в слензі та в мові науки і техніки, тобто у термінологічній галузі.

Попри високий ступінь розробленості проблем лексичної семантики існує брак зіставних досліджень певних ТГ слів у різних мовах. Це стосується і вивчення НЧТ. Незважаючи на наявність досліджень, у яких порушується проблема аналізу семантики НЧТ (А.В. Бастриков, 1988; О.В. Казаков, 2000; С.Д. Кацнельсон, 1986; Н.М. Кисельова, 1997; Є.І. Котлярова, 2002; Н.О. Седова, 2000; У.М. Трофімова, 1999; Т.М.Федуленкова, 2000; С.Г. Шафіков, 2000; P. Braun, 1990; C. Brown, 2001; F. Dornseiff, 1938; C. Goddard, 2001; V.D. Kaliuљиenko, 2000; E. Leisi, 1961; S. Lцbner, 2002; А. Wierzbicka, 1992, 1996, 1999 та ін.), можна стверджувати, що системне зіставне дослідження їх семантичного потенціалу відсутнє.

Актуальність дослідження полягає у необхідності розробки лексичної типології, встановлення універсальних закономірностей у розвитку значень слів, що допоможе виявити спільні та відмінні риси семантичних процесів у різних мовах, обумовлені як лінгвістичними, так і національно-культурними чинниками.

Відсутність системного дослідження семантики НЧТ, що базувалося б на матеріалі декількох мов, враховувало б особливості семантики НЧТ у різних функціональних стилях мови, містило б історичний коментар та статистичні дані, також є вагомою підставою вважати здійснене дослідження новим та корисним для розробки емпіричних засад вивчення ТГ лексики.

Зв'язок з науковими темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках наукової теми факультету іноземних мов Донецького національного університету “Розвиток та взаємодія східнослов'янських, германських і романських мов (лексика і словотвір), номер державної реєстрації 04-1вв/74, науковий керівник - доктор філологічних наук, професор В.Д. Каліущенко.

Об'єктом цього дослідження є ТГ найменувань частин тіла в англійській, німецькій, українській та російській мовах.

Предметом дослідження є зіставне вивчення семантики НЧТ у стандартній мові, в слензі та у галузі термінології, а також встановлення семантичних закономірностей розвитку полісемії на моделі аналізованої ТГ. За одиницю дослідження було взято окреме значення, лексико-семантичний варіант (ЛСВ) найменування частини тіла.

Метою дослідження є зіставне вивчення розвитку семантики НЧТ у стандартній мові, в слензі та в термінології на матеріалі двох германських та двох слов'янських мов, виявлення універсальних та специфічних особливостей розвитку семантики досліджуваних одиниць.

Мета роботи передбачає вирішення наступних завдань:

1) встановлення типів походження та розповсюдження НЧТ;

2) вивчення історії виникнення прямого значення НЧТ, встановлення співвідношень між первинними та вторинними значеннями НЧТ;

3) встановлення видів семантичних переносів у процесі виникнення прямих та переносних значень НЧТ, їх класифікація, виявлення семантичних закономірностей розвитку семантики НЧТ у мовах, що зіставляються;

4) встановлення шляхів розвитку полісемії НЧТ у стандартній/літературній мові та в слензі;

5) вивчення семантичного потенціалу НЧТ у термінологічній галузі у порівнянні зі стандартною мовою та сленгом;

6) виявлення подібностей та розбіжностей у семантиці НЧТ - загальновживаних слів та НЧТ-термінів;

7) встановлення спільних та відмінних рис у семантиці НЧТ, обумовлених етимологічними та семантичними чинниками.

Для вирішення поставлених у роботі завдань використовуються наступні методи лінгвістичного аналізу:

1) метод компонентного аналізу, за допомогою якого описується семантичний обсяг НЧТ, проводиться класифікація основних моделей розвитку значень НЧТ (М.Д. Степанова, 1968; Д.Н. Шмельов, 1973; О.М. Кузнецов, 1986 та ін.);

2) кількісний метод та метод індексування, що дозволяють спиратися на більш точні емпіричні дані, допомагають аналізувати отримані результати (Д. Грінберг, 2002; В.В. Левицький, 2003; О.Д. Огуй, 2003, С.Г. Шафіков 1998, 2002, V.D. Kaliuљиenko, 2000 та ін.);

3) описовий метод, за допомогою якого у роботі комплексно представлено отримані результати (М.П. Кочерган, 2002; Б.О. Серебреников, А.А. Уфімцева 1977; В.М. Ярцева, 1960, 1976 та ін.);

4) зіставний метод, який уможливлює виявлення подібностей та розбіжностей семантики лексичних одиниць (Н.С. Бабенко, 2000; В.Г. Гак, 1977; М.П. Кочерган 1996, 2004; В.М. Манакін, 2003 та ін.).

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше створено модель зіставно-типологічного вивчення лексичного складу мови на прикладі окремої тематичної групи, розроблено критерії комплексного емпіричного аналізу тематичних груп лексики, системно описано семантику НЧТ на синхронічному та діахронічному рівнях, у стандартній мові, слензі та у сфері термінології, що дозволяє більш повно виявити семантичний потенціал досліджуваних одиниць.

Теоретична значущість роботи визначається тим, що комплексний аналіз емпіричного матеріалу на синхронічному та діахронічному рівнях дозволив сформулювати міжмовні узагальнення щодо розвитку семантики базових лексичних одиниць, що є внеском у подальший розвиток типологічної лінгвістики. Отримано важливі дані про процеси метафоризації та метонімізації, а також особливості когнітивних процесів, членування дійсності у різних народів. Створена модель опису сприяє розширенню методологічної бази лексико-семантичних досліджень й лексичної типології в цілому. Встановлені семантичні закономірності, кореляції між лексичною стійкістю, полісемічністю та частотністю вживання досліджуваних одиниць можуть бути застосовані як критерії семантичного аналізу інших ТГ лексики.

Практична значущість дослідження визначається можливістю використання отриманих результатів на заняттях з порівняльної лексикології германських та слов'янських мов, історії німецької/англійської мови, у курсах типології (розділи “Лексична типологія”, “Методи дослідження семантичної структури слова”), при написанні курсових та дипломних робіт, а також при укладанні лексикографічних джерел.

Матеріал дослідження становлять лексеми на позначення найменувань частин тіла людини в англійській, німецькій, українській та російській мовах, що розглядаються у стандартній (літературній) мові, у слензі та у галузі термінології. За основну одиницю дослідження було взято ЛСВ кожного НЧТ у чотирьох мовах, що зіставляються. Загальна кількість вибірки становить 251 НЧТ (1908 ЛСВ), де стандартна мова представлена 251 НЧТ (893 ЛСВ), у слензі та термінологічній галузі зафіксовано 109 НЧТ (304 ЛСВ) та відповідно 150 НЧТ (711 ЛСВ).

Досліджувані мовні одиниці отримані з 37 лексикографічних джерел, 7 етимологічних словників, 17 тлумачних, 11 перекладних, 2 частотних словників та за допомогою 4 довідкових джерел.

Відмінності у кількості відібраних для аналізу одиниць в окремих досліджуваних мовах зумовлені розбіжністю у способі номінації лексем, тобто виникненням лакун, - коли однослівна лексема в одній мові відповідає описовому словосполученню в іншій мові (укр. палець, рос. палец - нім. Finger, англ. finger `палець руки', нім. Zehe, англ. toe 'палець ноги') або ж, коли двом різним лексемам в одній із досліджуваних мов відповідає одна й та сама лексема в іншій досліджуваній мові, напр. нім. Busen, англ. bosom `жіночі груди', нім. Brust, англ. breast `грудна клітина, груди' відповідає укр. груди, рос. грудь.

Назви частин тіла у німецькій мові репрезентовані 69 лексемами (205 ЛСВ), в англійській мові зафіксовано 63 лексеми (345 ЛСВ), в українській - 60 лексичних одиниць (168 ЛСВ) та російська мова представлена 59 одиницями (175 ЛСВ) на рівні стандартної (літературної) мови.

У свою чергу у слензі англійської мови було проаналізовано 38 НЧТ (107 ЛСВ), у німецькій мові - 25 НЧТ (71 ЛСВ), в українській мові - 14 лексем (19 ЛСВ) та у російській мові - 32 лексичні одиниці (107 ЛСВ).

Для термінологічної галузі зафіксований такий розподіл досліджуваних одиниць: англійська мова - 47 НЧТ (415 ЛСВ), німецька мова - 39 лексем (169 ЛСВ), в українській - 30 НЧТ (62 ЛСВ) та у російській - 34 лексичні одиниці (65 ЛСВ).

Особистий внесок дисертанта полягає у проведенні комплексного дослідження семантики НЧТ на синхронічному та діахронічному рівнях, класифікації моделей розвитку полісемії НЧТ у стандартній (літературній) мові, слензі та у галузі термінології, встановленні закономірностей розвитку значень НЧТ, дослідженні відношень між значеннями НЧТ у процесі їх розвитку, в розробці власної моделі емпіричного аналізу НЧТ, яка може бути застосована у ході аналізу інших тематичних груп лексики різних мов.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та результати даної роботи було висвітлено у виступах та доповідях на аспірантському та міжкафедральному семінарах факультету іноземних мов Донецького національного університету, на X міжнародній конференції студентів, аспірантів та молодих учених “Ломоносов 2003” (м. Москва, МДУ, 2003), на Міжвузівській конференції молодих учених “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (м. Донецьк, ДонНУ, 2004), на XXXVI Міжнародній лінгвістичній конференції - Poznaс Linguistic Meeting - PLM (м. Познань, Польща, 2005), на міжнародній лінгвістичній конференції “Проблеми зіставної семантики” (м. Київ, 2005).

Структура роботи. Дисертація складається зі списку прийнятих в роботі скорочень та графічних позначень, вступу, п'яти розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних наукових джерел, який нараховує 226 найменувань українською, російською, англійською, німецькою та польскою мовами, списку використаних лексикографічних джерел (41 найменування), 66 таблиць у тексті дисертації та двох додатків, які вміщують повний список досліджуваних одиниць та таблицю, у якій відображено дані щодо кореляції між частотністю та лексичною стійкістю НЧТ. Повний обсяг дисертації складає 202 сторінки, з них текстова частині нараховує 171 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, визначаються об'єкт, предмет та матеріал дослідження, формулюються мета та завдання роботи, розглядаються наукова новизна запропонованої роботи, її теоретична та практична значущість, описуються використані методи дослідження.

1. У першому розділі “Теоретичні передумови вивчення семантики НЧТ” розглядаються загальні теоретичні засади дослідження семантики НЧТ у синхронії та діахронії, висвітлюються особливості мовної картини світу досліджуваних мов та її вплив на семантику НЧТ, відмінності у номінації НЧТ, розглядається їх семантичний потенціал, висвітлюється проблема встановлення семантичних закономірностей та лексичних універсалій.

1.1 Полісемія є універсалією, що притаманна природній мові, а такі базові, поширені лексеми як НЧТ особливо до неї схильні (А. Вежбицька 1999, с. 32, 2001, с. 55; В.В. Левицький, 2003, с. 17, див. також C. Brown, 2001; C. Goddard, 2001). Тематична група НЧТ є невичерпним джерелом виникнення образних виразів, метафор, метонімічних переносів. Велику кількість метафоричних та метонімічних переносів у процесі утворення нових значень НЧТ можна пояснити антропоцентризмом людського мислення. В результаті цього ТГ НЧТ стає джерелом утворення великої кількості антропоморфних метафор, що базуються на асоціативних відношеннях схожості між НЧТ та предметами навколишньої дійсності, напр. нім. FuЯ (des Berges) `підніжжя скелі' (букв. `нога скелі' , Nase (des Felsen) `виступ скелі' (букв. `ніс скелі').

1.2 Метафора та метонімія є основними засобами поповнення словникового складу будь-якої мови й розглядаються як два основні універсальні семантичні закони (Н.М. Кисельова, 1997; Т.О. Яковлева, 2001; C.M. Blanco 1999; C. Traugott, D. Dasher, 2005). Спільність психолінгвістичних процесів, когнітивного мислення людини пояснює наявність паралельних семантичних метафоричних/метонімічних переносів у різних мовах. Вплив соціально-культурних чинників відбивається перш за все на виникненні відмінностей у процесі найменування та на семантичному розвитку лексичних одиниць, універсальні ж риси у лексиці обумовлені спільністю анатомічної будови тіла, асоціативного мислення людей, схожістю уявлень та процесів мислення (О.Л. Бєссонова, 2003; Н.О. Седова, 2000; О.В. Урисон, 2003; W. Wildgen, 1999).

1.3 Основою внутрішньої логічної організації тематичної групи НЧТ є партонімічні стосунки, які демонструють відношення ієрархії, взаємозалежності між предметом та його частиною й відображають реальні зв'язки предметного світу людини. Партонімія також корелює з полісемією, так багато переносів з НЧТ на предмети навколишньої дійсності відображають зв'язки між частиною та цілим. НЧТ використовуються на позначення деталей предметів, напр., нім. Finger - (тех.) `поршневий палець', позначення інших частин тіла людини (англ. shank `гомілка, але також нога') та тварини (англ. nose - `хобот, п'ятачок').

Істотну роль у розвитку семантики НЧТ відіграють уявлення “наївної анатомії”, що дозволяє органам матеріальним виконувати в уявленні людини функції органів нематеріальних (О.В. Урисон, 2003) й внаслідок цього розвивати переносні значення пов'язані зі сферою нематеріальних духовних сутностей: напр., вираз серце болить позначатиме не фізичний, а духовний біль, духовні муки. Виникнення аналогій між сферою духовного та матеріального є важливою ланкою у процесі пізнання людиною світу, що безпосередньо відбивається на семантичному наповненні НЧТ.

Формування відмінних рис у семантиці лексем такої закритої й лексично стабільної ТГ як НЧТ є складним та довготривалим, проте дослідження саме такого процесу є важливим, бо він демонструє стійкість спільних, універсальних тенденцій у мові та “конкурентоспроможність” нововведень.

2. Другий розділ роботи “Розвиток семантики НЧТ” присвячено аналізу походження та розповсюдження НЧТ, з'ясуванню шляхів розвитку первинних та вторинних значень НЧТ, визначенню відношень між первинними та вторинними значеннями у процесі розвитку полісемії НЧТ, встановленню типів метафоричних та метонімічних переносів.

2.1 Домінуючими типами походження та розповсюдження НЧТ у чотирьох досліджуваних мовах є спільноіндоєвропейський (92 НЧТ) та спільногерманський (51 НЧТ), спільнослов'янський (64 НЧТ) типи походження. Деякі НЧТ розвивалися спочатку в окремій групі мов (у західногерманських мовах - напр. нім. Busen - англ. bosom зах.герм. *bфsma, да. bos, давньофризськ. bosem, buosum двн., свн. Buosem, разом 11 НЧТ); у східнослов'янських мовах (українській, російській, білоруській - напр.: рос.. щека, укр. щока, білоруська. пащека, разом 3 НЧТ). Запозичення у тематичній групі НЧТ нечисельні (30 НЧТ), найбільша їх кількість спостерігається в англійській мов (13 НЧТ).

2.2. Процес розвитку значень НЧТ відбувався не рівномірно, а поетапно. У ході інтеграції нового значення в систему мови мінялися внутрішні співвідношення між окремими значеннями НЧТ та самі відношення у тематичній групі НЧТ. У процесі розвитку значень НЧТ можна виділити два етапи, на яких відбувалися найбільш суттєві семантичні зсуви у лексичних значеннях НЧТ:

1) виникнення основного значення НЧТ (спільноіндоєвропейський та спільногерманський/ спільнослов'янський періоди);

2) подальший розвиток семантики НЧТ, розвиток переносних значень (у німецькій мові, наприклад, це у більшості випадків нововерхньонімецький період та сучасність, в англійській - середньоанглійський період та сучасність).

За походженням основне (пряме) значення НЧТ може бути:

а) споконвічним (напр. нім. Ohr, англ. ear, рос. ухо, укр. вухо);

б) результатом словотворчої номінації, напр. нім. Auge, англ. eye (іє. *ok - `бачити, дивитись' - утворено як іменник зі значенням інструмента від кореня індоєвропейського дієслова);

в) результатом переносу значення та інших процесів внутрішнього розвитку значення слова.

2.3 Перенос значення (перерозподіл у межах тематичної групи: предмети домашнього вжитку/ частини тіла людини) відбувається за двома основними типами:

1) Метафоричний тип зміни значення НЧТ базується на відношеннях подібності між предметами:

- метафоричний перенос із предмета на предмет: у нім. Schдdel та англ. skull `череп' відбувся перенос за схожістю форми та функції: `посудина для пиття, коробочка' (XIII ст.), `кришка > черепна коробка' (XIV ст.);

- змішаний тип (метафора-метонімія), до цього типу належать НЧТ, у яких неможливо точно розрізнити у процесі якого семантичного зсуву метафоричного чи метонімічного виникло пряме значення: напр., нім. лексема GesдЯ мала спочатку значення `місце відпочинку, місце, де сидять', а потім почала означати `ту частину тіла, на якій людина сидить', відбувся перенос за суміжністю, функцією та схожістю, англ. лексема body мала спочатку значення `барило, ємність - tub, vat, cask', а потім набула значення `людське тіло' - відбувся перенос за схожістю та суміжністю (людське тіло теж свого роду вмістилище для внутрішніх органів, і переносно для душі…), укр. лексема поперек походить від давньорус. перекъ - `ширина, поперечина' - відбувся перенос на підставі просторових зв'язків та функцій.

2) Перерозподіл синонімів у межах тематичної групи НЧТ (у значенні `губа' у верхньонім. спочатку використовувалося слово Lefze, яке тепер вживається лише стосовно тварин, слово ж Lippe, що існувало у нижньонім. - середньонім., набуло загальномовного вжитку лише у XVI сторіччі).

2.4 Менш широко реперзентовані інші процеси:

1) метонімічний перенос: нім. Sohle, англ. sole `підошва, ступня' - спочатку Sohle -лат. solum означало `долівка', потім `сандалія', `підошва черевика' й нарешті `нижня частина ступні ноги' (назва деталі одягу використовується на позначення частини тіла);

2) генералізація або розширення значення (рос і укр. лексеми палец, палець мали у давньоруських текстах XII ст. значення `великий палець', а зараз палець (без уточнення) - загальна назва для будь-якого пальця руки або ноги);

3) спеціалізація або звуження значення (рос./укр. лексеми ладонь, долоня позначали раніше не тільки частину тіла долоню, але й просто рівне місце, зараз це значення збереглося лише у стійкому словосполученні видно, як на долоні).

2.5 У процесі розвитку значень НЧТ змінювалося співвідношення між первинними та вторинними в історичному плані значеннями:

1) Вихідне, первинне в історичному плані значення НЧТ повністю зникало: напр., сучасне значення нім. лексем Kopf, Haupt розвинулись із значення `жбан для пиття', яке потім зникло, англ. лексема temple, запозичена із фр., виходила спочатку із значення лат. tempus - час, пояснення таке: у скроні людини б'ється пульс, свого роду природний хронометр; цікавою є також рос. лексема подмышка - первинне значення якої було перенесено із назви тварини `миша' через схожість м'язів, що скорочуються під пахвами та миші, що біжить.

2) Вихідне, первинне в історичному плані значення НЧТ зберігалося у основному значенні НЧТ, до нього згодом додавалися нові значення: напр., нім. Nase, англ. nose, укр. ніс; рос. нос зберегло своє первинне значення `орган нюху' у прямому значенні, у процесі семантичного розвитку в цієї лексеми з'явилися нові переносні значення, напр.: англ. nose `хобот слона, морда, рило, п'ятачок', нім. Nase ` ніс, передня частина (човна, літака, машини), частина будівлі, скелі, що видається', укр. ніс `передня частина взуття: ніс черевика'. В основному це лексеми спільноіндоєвропейського та спільногерманського/спільнослов'янського походження.

3) Вихідне, первинне в історичному плані значення НЧТ ставало вторинним та зберігалося у якості одного з переносних значень НЧТ: напр. первинне в історичному плані значення нім. слова Bein - `кістка' зараз наявне лише у складі таких анатомічних слів - композитів, як: Nasenbein `носова кістка', Schlьsselbein `ключиця', основним значенням слова Bein тепер є `нога', вихідне значення рос. лексеми живот `життя' тепер є переносним, до того ж архаїчним; первинне значення рос. лексеми сердце/укр. серце - `середина, центр'.

Зміна семантичної структури НЧТ, а саме зміна співвідношень між прямим та переносним значеннями НЧТ відбувалась впродовж тривалих періодів їх історичного розвитку, на сучасному етапі можна спостерігати лише розвиток полісемії НЧТ. Основні моделі зміни значення НЧТ сформувалися вже у період спільногерманських, спільнослов'янських змін у лексичному фонді досліджуваних мов, що зумовило схожість у семантиці НЧТ у германських та слов'янських мовах.

3. У третьому розділі “Зіставний аналіз семантики НЧТ” вміщено результати аналізу семантики НЧТ на синхронічному рівні з урахуванням основних семантичних ознак, наявних у прямому значенні НЧТ. Аналізовані одиниці розподіляються за дванадцятьма групами, що дозволяє більш системно та детально репрезентувати опис їх семантики.

3.1 Кожна з виділених груп характеризується спільністю моделей розвитку переносних значень на підставі подібності основних сем у прямому значенні: кваліфікаційної семи - частина (напр. нога - частина тіла), семи приналежності - “частина тіла людини” (нога - частина тіла людини), дихотомічної семи - семи протиставлення: “парна/непарна частина тіла” (нога - парна частина тіла), локативної семи, або ж семи розташування: верхнє, нижнє, умовно середнє положення (нога - розташована у нижній частині тіла), функціональної семи, що визначає виконання частиною тіла певних функцій: сенсорного сприйняття дійсності, опори, руху, виконання певних інструментальних функцій, функції складової іншої більшої частини тіла (нога - частина тіла людини, що виконує функцію органу руху та опори).

Спільність сем у прямому значенні НЧТ, об'єднаних в одній групі, дозволила зробити припущення про спільність моделей метафоричних та метонімічних переносів у процесі їх семантичного розвитку. Проведене дослідження підтвердило припущення щодо кореляції семантики прямих значень НЧТ з їх полісемією, тобто можна стверджувати, що чим більше подібних сем спостерігається у прямому значенні еквівалентних або ж навіть нееквівалентних НЧТ (як у межах однієї досліджуваної мови, так й у межах чотирьох досліджуваних мов), тим більше подібностей спостерігатиметься у розвитку їх переносних значень.

Це твердження відображає універсальну закономірність розвитку семантики НЧТ. Так, наприклад, функціональна сема опори та сема розташування у нижній частині тіла сприяють розвитку метафоричних переносів за схожістю форми, функції та розташування у нім. лексемі FuЯ, та англ. foot, які мають спільне значення `ніжка меблів', англ. foot, укр. нога, які мають спільне значення `підніжжя гори (щоправда в укр. переважно книжне)'. семантика назва мова сленг термінологія

3.2 Переносні значення НЧТ розвивалися переважно за рахунок метафоричних та метонімічних переносів. Якщо у процесі розвитку прямих значень НЧТ переноси відбувалися з предметів або ж дій на НЧТ, то у процесі розвитку їх переносних значень - відбувався перенос понять з “частини тіла людини” на “предмети домашнього вжитку”.

Проведений аналіз дозволив створити класифікацію видів метафоричних та метонімічних переносів у процесі розвитку полісемії НЧТ.

Отримані результати наведено у таблиці 1:

Таблиця 1

Кількісна характеристика основних метафоричних та метонімічних переносів при розвитку значень НЧТ у німецькій, англійській, українській та російській мовах

Види основних метафоричних та метонімічних переносів при розвитку значень НЧТ

Разом ЛСВ

Кількість ЛСВ у кожній мові

нім.

англ.

укр.

рос

Метафоричні переноси

1. за аналогією з тваринами та їх НЧТ: нім. Nase `аналогічний орган у тварини, а також вид риби - подуст', англ. nose - `хобот, п'ятачок', укр. ніс, рос. нос - `дзьоб птаха'.

192

50

47

48

47

2. за формою: нім. Arm - `стрілка годинника', англ. face, hands of a watch `циферблат, стрілки годинників', укр. ребро `лінія перетину двох площин, вузький край', рос. язык колокола.

154

37

66

24

24

3. за функцією: нім. Finger- `поршневий палець', укр. плече `плече важеля', рос. челюсть - `деталь машини'.

101

25

33

22

21

4. за розташуванням: нім. Kopf der Zeitung - `заголовок газети', англ. vertex - `вершина кута, маківка', укр. голова поїзду, рос. нос корабля.

96

19

42

18

17

5. перенос НЧТ на властивості: укр. обличчя `подоба, відрізняючі риси', рос. лицо - вигляд, відмінні риси - сохранить свое лицо.

75

13

33

16

13

6. з природним середовищем: англ. eye - `центр тропічного циклону', нім. Nase des Felsens `уступ скелі', укр. нога `підніжжя скелі' рос. нос - мис, напр. Канин Нос.

38

10

19

3

6

7. з рослинним світом: нім. Kopf - `голівка квітки', рос./укр голова, головка - кулясте суцвіття деяких рослин.

36

9

16

4

7

Разом: метафоричних переносів

691

176

230

141

144

Метонімічні переноси

1. НЧТ>позначения одягу: нім. FuЯ - `носок панчохи', англ. shoulder, укр. ніс черевика, рос. плечо - `плічки одягу'.

56

11

20

12

13

2. перенос з НЧТ на інш. НЧТ - shank `гомілка, але також нога', укр. зіниця - також око.

56

15

15

15

11

3. означення осіб за характерними НЧТ: англ. farm hand - `робітник на фермі', голова - розумна людина, рос. ухо - хитра людина, нім. Finger - `інформатор'.

47

10

20

9

8

4. НЧТ як інструмент> те, що виробляється, результат: нім. Hand - `почерк', англ. ear `поголос, чутки'.

34

6

16

5

8

5. НЧТ> аналогічна частина м'ясної туші: нім. breast- `грудинка'.

30

9

9

5

7

6. НЧТ>на спорт, спортивну термінологію: англ. hand - `карти, гравець', нім. Hand - вигук судді на футбольному матчі, коли гравець торкається рукою м'яча.

30

16

9

2

3

7. НЧТ>міра довжини: англ. hand - `лінійна міра = 4 фута', нім. Ellbogen `старовинна міра довжини'...

22

5

13

2

2

8. НЧТ> група людей, її члени: zwei Hдnde mehr haben - `мати пару помічників, пару зайвих рук', укр. двадцять голів - `двадцять людей'.

18

4

6

4

4

Разом: метонімічних переносів

259

71

90

49

49

Результати статистичних підрахунків показали, що домінуючий вид переносу - метафоричний, а саме перенос на тварин та їх частини тіла ( 192 ЛСВ), перенос за зовнішньою подібністю та формою (154 ЛСВ), розташуванням (96 ЛСВ) та перенос на певні властивості (75 ЛСВ). Серед метонімічних переносів найбільш розповсюджені переноси на позначення одягу (56 ЛСВ), інших НЧТ (56 ЛСВ), на позначення людей (47 ЛСВ), на аналогічні частини м'ясної туші (30 ЛСВ). Найбільша кількість метафоричних та метонімічних переносів спостерігається в англійській мові, найменша - в слов'янських: українській та російській.

4. У четвертому розділі “Семантика НЧТ у слензі” розглядаються проблеми розмежування понять сленг, жаргон, арго, розмовна мова, визначаються критерії опису семантики НЧТ у слензі, проводиться зіставний аналіз семантики НЧТ у слензі та в стандартній мові, описуються відношення синонімії та антонімії між значеннями НЧТ у слензі, за допомогою індексу полісемічності НЧТ демонструється різниця між рівнем полісемічності НЧТ у стандартній мові та в слензі.

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены