Семантика найменувань частин тіла в англійській, німецькій, українській та російській мовах

5.1 НЧТ, які належать до базового лексичного складу літературної/стандартної мови, є багатим джерелом утворення термінологічних номінацій семантичним способом. Компактність, давнє походження, висока частотність НЧТ сприяють розвитку їх полісемії у галузі термінології та прискорюють інтегрування до основного лексичного складу різних терміносистем. У таблиці 2 наводяться дані зіставного аналізу рівня полісемічності НЧТ у стандартній/літературній мові, у слензі та у термінологічній галузі:

Таблиця 2

Зіставний аналіз рівня полісемічності НЧТ у стандартній мові, у слензі та НЧТ-термінів.

У висновках узагальнюються та підсумовуються результати дослідження:

НЧТ характеризуються давністю походження, високим рівнем полісемічності, частотності та лексичної стійкості. Домінуючими типами походження та розповсюдження НЧТ у чотирьох досліджуваних мовах є спільноіндоєвропейський та спільногерманський/ спільнослов'янський типи походження. У німецькій та англійській мовах майже однакова кількість НЧТ мають індоєвропейське походження, у слов'янських мовах переважають НЧТ спільнослов'янського походження (див. 2.1).

У процесі дослідження полісемії НЧТ важливим виявилося встановлення внутрішньосистемних кореляцій з іншими характеристиками цієї ТГ, тобто частотністю НЧТ, їх походженням, партонімічними стосунками. Вивчення розвитку значень НЧТ дало змогу виявити кореляцію між ступенем лексичної стійкості, полісемічністю та частотністю лексем, семантичним наповненням їх прямого значення та розвитком їх переносних значень (див. 1.1-1.3).

Схожість у розвитку семантики НЧТ у досліджуваних мовах можна пояснити не тільки спільністю їх походження, але й функціонуванням у певному культурному просторі, в якому вони з'являлись. У спільноіндоєвропейський період НЧТ, об'єднані спільністю походження, демонстрували більше схожостей, аніж відмінностей, та на пізніших етапах диференційований розвиток споріднених германських/слов'янських мов зумовив зникнення лексем, що були спочатку прямими етимологічними паралелями (див. 1, 2.)

6.4 Статистичні дані свідчать, що домінуючий вид переносу при розвитку переносних значень НЧТ у стандартній мові - метафоричний, а саме перенос на тварин та їх частини тіла, на види тварин, перенос за схожістю, за розташуванням та перенос на певні властивості. Найбільша кількість метафоричних та метонімічних переносів спостерігається в англійській мові, що підтверджує відоме положення про розвинену полісемію у цій мові (див. 3.2, таблицю 1).

6.5 Типи метафоричних та метонімічних переносів при розвитку переносних значень НЧТ відображають кореляцію між семантичними ознаками прямого значення та семантичним наповненням переносних значень. Чим більше подібних сем виявляється у прямому значенні еквівалентних або ж нееквівалентних НЧТ, тим більше подібних моделей розвитку їх переносних значень відмічено як у межах однієї, так і у межах усіх чотирьох досліджуваних мов. Це твердження відображає універсальну закономірність розвитку семантики НЧТ (див. 3.1.).

6.6 У процесі утворенні переносних значень у слензі переважають метонімічні переноси, а саме переноси з НЧТ на людину, що відбуваються за професією, соціальним статусом, статтю, віком, характеристикою розумових здібностей та душевних якостей, зовнішністю, родинними та дружніми стосунками. (див. 4.1., 4.2., а також таблицю 2).

6.7 Найбільшим рівнем полісемічності у стандартній мові характеризуються НЧТ англійської мови. Саме англійські НЧТ також мають найбільшу кількість специфічних значень, які не зустрічаються в інших трьох досліджуваних мовах. Урівноваженістю між стандартною мовою та сленгом характеризується полісемія німецької мови. Найбільшим рівнем полісемічності в слензі характеризуються НЧТ російської та англійської мов, але тільки в російській мові індекс полісемічності НЧТ у слензі переважає індекс полісемічності НЧТ у стандартній мові і є найбільшим серед індексів полісемічності НЧТ всіх аналізованих мов (див. 4.1, таблицю 2).

6.8 Високий рівень полісемічності НЧТ у російському слензі можна пояснити загальною тенденцією до високої експресивності російської ненормативної лексики та її значним кількісним складом. Значну різницю між рівнем полісемічності НЧТ англійської мови у стандартній мові й у слензі можна пояснити тим, що в стандартній англійській мові НЧТ є багатим джерелом денотативних метафор, а в слензі в тематичній групі НЧТ переважають метонімічні переноси. Це протиставляється загальній тенденції до превалювання метафор у слензі. В цілому рівень полісемічності НЧТ в слензі нижчий, ніж у стандартній мові. Кількість значень НЧТ, що співпадають у чотирьох досліджуваних мовах, також нижча у слензі, аніж у нейтральному стилі мовлення (див. 4.1).

6.9 Дослідження семантики НЧТ у термінологічній галузі свідчить про високий семантичний потенціал НЧТ-термінів, які є багатим джерелом утворення термінологічних номінацій шляхом семантичної деривації. Найбільш продуктивними моделями утворення термінологічних значень у тематичній групі НЧТ є метафоричні переноси. У процесі розвитку полісемії НЧТ-термінів метонімічні переноси не є продуктивними, різниця між кількістю метафоричних та метонімічних переносів є дуже різкою у порівнянні зі стандартною мовою, й дзеркально протилежною у порівняні зі сленгом, де метонімічний тип переносу навпаки домінує над метафоричним (див. 5.1-5.3, таблицю 2).

6.10 Основні моделі зміни значення НЧТ сформувалися вже у період спільногерманських, спільнослов'янських змін у лексичному фонді досліджуваних мов, що зумовило схожість у семантиці НЧТ у германських та слов'янських мовах. Етимологічні дані та дані синхронічного аналізу підтверджують той факт, що протягом багатьох століть тематична група НЧТ залишається актуальною й стабільною у свідомості людини, стає динамічною та активною складовою у формуванні нових шарів потрібної та актуальної лексики, як то термінологічної, сленгової.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Становление и семантика наименований частей тела в немецком языке в сопоставлении с английским, украинским и русским языками // Материалы международной научной конференции студентов, аспирантов и молодых учених “Ломоносов 2003”. - Выпуск 9. - М.: Студенческий союз МГУ, 2003. - С. 270-271.

2. Семантика найменувань частин тіла у зіставному аспекті // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. - Донецьк: ДонНУ, 2004. - Вип 9. - С. 60-72.

3. Зіставний аналіз семантики найменувань частин тіла у слензі та у стандартній мові (на матеріалі англійської, німецької, української та російської мов) // Вісник Донецького університету. Серія Б. Гуманітарні науки. - Донецьк: ДонНУ, 2004. - №2. - С. 52-59.

4. Розвиток семантики найменувань частин тіла // Матеріали міжнародної наукової конференції “Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес”. - Чернівці: Рута, 2004. - С. 178-180.

5. Зіставно-типологічні властивості полісемії (на прикладі найменувань частин тіла людини) // Нова філологія: Зб. наук. праць. - Запоріжжя, 2005. - №1 (21). - С.190-198.

6. Семантичні закономірності та лексичні універсалії // Studia Germanica et Romanica: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання: Науковий журнал. - Донецьк, ДонНУ, 2005.- №2 (5). - С.89-97

7. Динаміка полісемії найменувань частин тіла у галузі термінології // Studia Germanica et Romanica: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання: Науковий журнал. - Донецьк, ДонНУ, 2005.- №3 (6). - С.69-85.

8. Семантичний потенціал найменувань частин тіла в зіставному аспекті // Проблеми зіставної семантики: Зб. наук. статей - Київ: КНЛУ, 2005. - Вип 7. - С.182-187.

АНОТАЦІЇ