Особливості перекладу власних назв та квазілексем у творах жанру фентезі

Було визначено, ВН характеризуються прямою (первинною) і непрямою (вторинною) номінативними функціями. У прямій номінативній функції власні імена служать для вказівки на той предмет, якому вони присвоєні в індивідуальному порядку. Непряма номінативна функція оніма характеризується перенесенням найменування на інший предмет, у зв'язку, з чим воно отримує здатність приписувати якісь властивості ряду об'єктів.

У художній літературі ВН посідають дуже важливе місце. Особливо це стосується спеціального прийому використання «характерних» імен (характеронімів). Однією з ознак характероніма є загальна основа, що є частиною імені чи цілим ім'ям, яке своєю формою нагадує «звичайне» слово. Якщо ця загальна основа характеризує (подає означення) носія імені, то вона стає значущим елементом імені і тоді його можна назвати характеронімом або промовистим іменем.

З'ясовано, що твори, які належать до фантастичних жанрів (у тому числі фентезі), характеризуються низкою специфічних мовних особливостей, зумовлених тим, що описаний в них світ цілком або, принаймні, частково змодельовано автором. Зображаючи створений уявою світ, де реальні об'єкти і явища співіснують з вигаданими, письменник-фантаст практично не може обійтися існуючим словниковим фондом. Для позначення окказіональних лексичних одиниць, що використовуються в творах жанру фентезі використовуються так звані «квазілексеми». Це лексичні одиниці семантичного рівня, їх основна функція - передача певного обсягу логіко-предметної інформації, хоча предметом позначення є неіснуючий денотат.

Після вивчення основних шляхів досягнення адекватності при перекладі власних назв та квазілексем, ми дійшли висновку, що англомовні ВН українською мовою передаються за допомогою транскрипції, транслітерації, транспозиції або калькування. З огляду на те, що значна частина онімів має повну смислову структуру, механічна передача їх фонографічної оболонки не може вважатися достатньою умовою адекватності перекладу контекстів, що містять такі ВН. У цілому можна констатувати, що вибір тієї чи іншої можливості передачі власних імен, що зберегли певну семантику, тобто вибір транслітерації чи перекладу, - зумовлюється традицією, з якою не можуть не рахуватися перекладачі навіть у тих випадках, коли вони зустрічаються з іменами вигаданими або прізвиськами, хоча тут можуть траплятися значні розбіжності.

Також ми розглянули тринадцять етапів стратегії перекладацької роботи, в результаті яких перекладач приймає рішення щодо способів передачі власних назв і квазілексем на мову перекладу. Таким чином, на першому етапі роботи над передачею власних імен і назв перекладач повинен впевнитися в тому, що перед ним саме власне ім'я чи назва. На другому етапі перекладач повинен встановити, до якого класу предметів (денотату) належить власна назва. На третьому етапі перекладач повинен встановити національно-мовну належність та інші характеристики сигніфікату. На четвертому етапі перекладач повинен встановити, чи є власна назва одиничною чи множинною. На п'ятому етапі перекладач повинен встановити, чи не має власне ім'я традиційних відповідників. На шостому етапі, встановивши відсутність традиційних відповідників, виявити, чи можливо перенести власне ім'я в переклад в його оригінальному написанні. На сьомому етапі при неможливості прямої передачі необхідно обрати метод передачі формальної подібності (транскрипція чи транслітерація). На восьмому етапі необхідно перевірити отриманий результат на благозвучність. На дев'ятому етапі перекладач повинен перевірити відповідник на входження в синтагматичну і парадигматичну систему мови перекладу. На десятому - перевірити збереження рівнозначності імені при передачі формально різних його варіантів. На одинадцятому етапі перекладач повинен перевірити збереження в перекладі аспектів значення власного імені. На дванадцятому етапі перекладач повинен встановити, чи має власне ім'я внутрішню форму, і якщо так, встановити її актуальність. На тринадцятому етапі відбувається аналіз перекладу з точки зору його еквівалентності оригіналу. Звичайно, викладені етапи стратегії формування ономастичних відповідників перекладач не завжди виконує як ізольовані, послідовні і організовані дії. Однак аналітичне уявлення цієї стратегії може не лише допомогти в теоретичному осмисленні коректного підходу до передачі власних назв та квазілексем, але і в практичному навчанні тих, хто лише починає формувати професійні навички перекладу.

Аналіз україномовних перекладів серії романів про Гаррі Поттера англійської письменниці Дж. Роулінг засвідчив, що типи відтворення власних назв у цьому творі можна умовно поділити на чотири групи. Перша група об'єднує власні назви, відтворені шляхом транскрипції чи транслітерації. Здебільшого це імена, переклад яких заборонено, або ж ті, що їх письменниця взяла з власного життя, тобто експліцитно пов'язані з реальним світом автора і читачів оригіналу. До другої групи належать власні назви, в яких перекладено кожен компонент, що входить до їхнього складу. Такий перекладацький прийом не треба плутати з дослівним перекладом, оскільки в кожному випадку відтворювалась суть певного імені. До наступної групи відносяться власні назви та квазілексеми, перекладені різними способами, проте об'єднані однією спільною рисою. Під час відтворення цих власних імен відбувався «зсув змісту» у семантичній структурі власної назви. Деякі поняття оригіналу узагальнювались, інші конкретизувались, а деякі були повністю змінені. Четверта група складається з власних назв, що у перекладі стали квазілексемами. Такий підхід свідчить про орієнтацію на цільову аудиторію. Здебільшого це назви магічних предметів і різноманітних організацій.

Отже, з одного боку, в українському перекладі широко використовувалися такі методи відтворення власних назв та квазілексем як транскрипція, транслітерація і калькування, адже потрібно дотримуватися вимог автора. З іншого ж боку, імена, зокрема промовисті, перекладалися з такою метою, щоб читач зміг відчути усі тонкощі мови першотвору. Значна частина відповідників власних назв містить у собі елементи одомашнення. Таким чином, одним із завдань було наближення перекладу до українського читача, для якого твір повинен звучати природно і невимушено, зберігаючи водночас особливості оригіналу.

Список використаних джерел

1. Андреева Л Н. Лингвистическая природа и стилистические функции «значущих» имен (антономасии) / Л.Н. Андреева. - М.: Высшая школа, 1985. - 256 с.

2. Антрушина Г.Б. Лексикология английского языка / Г.Б. Антрушина. - М.: Дрофа, 2000. - 351 с.

3. Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язык / И.В. Арнольд. - 4-е изд., испр. и доп. - М.: Флинта: Наука, 2002. - 384 с.

4. Бархударов Л.С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода) / Л.С. Бархударов. - М.: УРСС, 2010. - 240 с.

5. Беляева Т.М. Нестандартная лексика английского языка / Т.М. Беляева, В.А. Хомяков. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. - 416 с.

6. Бережна М.В. Тринадцять етапів перекладу власних назв та імен / М.В. Бережна // Вісник СумДУ. Філологія. - Суми, 2007. - №1. - С. 62-67.

7. Блох М.Я. Имена личные в парадигматике, синтагматике и прагматике // М.Я. Блох, Т.Н. Семёнова. - М.: Готика, 2001. - 194 с.

8. Борисов В.В. Структурно-семантические особенности акронимов в современном английском языка: автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. филол. наук: 10.02.04 / Борисов В.В. - М., 1989. - 29 с.

9. Бортняк Н.Р. Наукова спадщина й громадсько - політична діяльність Степана Томашівського: історіографія та джерела / Н. Бортняк // Молода нація. - №4. - К., 2000. - С. 31-50.

10. Будагов Р.А. Литературные языки и языковые стили / Р.А. Будагов. - М.: Наука, 1987. - 354 c.

11. Булаховский Л.А. Введение в языкознание / Л.А. Булаховский. - М.: Учпедгиз, 1984. - 174 с.

12. Виноградов В.С. Введение в переводоведение / В.С. Виноградов. - М.: Издательство института общего среднего образования РАО, 2001. - 224 с.

13. Влахов С.В. Непереводимое в переводе / С. Влахов, С. Флорин. - М.: Р. Валент, 2006. - 448 с.

14. Гиляревский Р.С. Иностранные имена и названия в русском тексте / Р.С. Гиляревский, Б.А. Старостин. - М.: Высшая школа, 1985. - 303 с.

15. Горняткевич А.М. Що або хто справді загрожує українській мові?/ А. Горняткевич // Сучасність. - №4. - К., 2000. - С. 146-153.

16. Гудманян А.Г. Відтворення власних назв у перекладі: Автореф. дис… д-ра філол. наук: 10.02.16 / А.Г. Гудманян; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 2000. - 40 с.

17. Живоглядов А.А. Поэтические имена собственные личные в системе национального антропонимикона современного английского язика / А.А. Живоглядов // Словообразование и лексические системы в разных языках. - Вып. 2. - Уфа, 1996. - с 39-49.

18. Зайцева К.Б. Английская стилистическая ономастика. Тексты лекций / К.Б. Зайцева. - Одесса: Типография «Одесского вестника», 1983. - 51 с.

19. Ермолович Д.И. Имена собственные. Теория и практика межъязыковой передачи на стыке языков и культур / Д.И. Ермолович. - М.: Валент, 2005. - 416 с.

20. Ермолович Д.И. К вопросу о раскрытии содержательной структуры имен собственных в переводе / Д.И. Ермолович // Тетради переводчика. - Вып. 18. - М.: Междунар. отношения, 1981. - с. 64-76.

21. Ермолович Д.И. Основания переводоведческой ономастики / Д.И. Ермолович. - М.: УРСС, 2005. - 48 с.

22. Ермолович Д.И. Функционально-семантические особенности индивидуализирующих знаков: автореф. дис. канд. фил. наук.: 10. 01.01 / Д.И. Ермолович. - М.: МГПИИЯ им. М. Тореза, 1981. - 27 c.

23. Казакова Т.А. Практические основы перевода / Т.А. Казакова. - СПБ.: Союз, 2002. - 320 с.

24. Карпенко О.Ю. Проблематика когнітивної ономастики / Карпенко О.Ю. - Одеса: Астропринт, 2006. - 325 с.

25. Козачук Г.О. Українська мова для абітурієнтів / Г.О. Козачук. - К.: Вища школа, 2006. - 287 с.

26. Коптілов В.В. Першотвір і переклад / В.В. Коптілов. - К.: Вища школа, 1982. - 141 с.

27. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад) / І. В. Корунець. - Вінниця: Нова книга, 2003. - 448 с.

28. Кострова О.А. Лингвистические особенности лексических инноваций в произведениях Дж.К. Роулинг о Гарри Поттере / О.А. Кострова // Сборник научных статей ПГЛУ. - вып. 13. - Пятигорск, 2010. - с. 24-31.

29. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства / М.П. Кочерган. - К.: Академія, 2005. - 368 с.

30. Курилович Е.Р. Положение имени собственного в языке / Е. Курилович // Очерки по лингвистике. - М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1982. - С. 251-266.

31. Леонович О.А. Очерки английской ономастики: Пособие для преподователей / О.А. Леонович. - М.: Интерфакс, 1994. - 128 с.

32. Марьеньянова Н.В. Символика личных имён в языке и переводе / Н.В. Марьеньянова // Межкультурная коммуникация и перевод: Материалы межвузовской конференции. - М., 2002. - С. 175-176.

33. Матезиус В. Избранные труды по языкознанию. Перевод с чешского и английского / В. Матезиус. - М.: Валент, 2010. - 232 с.

34. Мацько О.М. Абревіатури як згорнені мовні формули в дипломатичних текстах / О.М. Мацько // Мовознавство. - №1. - К., 2000. - c. 51-57.

35. Мельник М.Р. Вивчення власних назв в українській художній літературі / М.Р. Мельник // Наша школа. - №3. - К., 1998. - С. 50-52.

36. Мовознавство: Доп. та повідомл. на IV Міжнар. конгр. україністів / Ред.: В. Німчук; Міжнар. асоц. україністів, Ін-т укр. мови НАН України, Наук. т-во ім. Шевченка в Америці. - К.: Пульсари, 2002. - 418 с.

37. Мурзаев Э.М. Очерки топонимики / Э.М. Мурзаев. - М.: Мысль, 1984. - 382 с.

38. Немировская Т.В. Собственное имя в творчестве М.М. Коцюбинского: автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.16 / Т.В. Немировская - К., 1988. - 20 с.

39. Офіційний веб-портал Державної служби інтелектуальної власності [Електронний ресурс]. - 2012. - Режим доступу: sips.gov.ua/t/docman/binary/trans/10NDb1.doc

40. Перкатюк Й.М. Переклад англійських скорочених слів на українську мову / Й.М. Перкатюк // Іноземна філологія. - Вип. 2. - К., 1995. - с. 41-49.

41. Попов А.И. Географические названия (Введение в топонимику) / А.И. Попов - М.: Наука, 1985. - 181 с.

42. Рекомендації щодо транслітерування та транскрибування літерами української абетки власних назв, поданих англійською, французькою, німецькою та італійською мовами [Електронний ресурс] / В. Моргунюк; А. Войцехович, Ю. Котіков, Н. Куземська, А. Новікова, Л. Пшенична, Л. Шрамко. - Офіційний веб-портал Державного департаменту інтелектуальної власності - 2010. - Режим доступу: http://sips.gov.ua/ua/transliteruvannja.html

43. Самійленко С.П. До 100-річчя від дня народження: Біобібліографічний покажчик / Уклад.: В.О. Герасимова, О.М. Сергієнко. - 2-ге вид., доп. і перероб. - Запоріжжя: ЗНУ, 2006. - 45 c.

44. Скрипник Л.Г. Власні імена людей / Л.Г. Скрипник, Н.П. Дзятківська. - К.: Наукова думка, 2005. - 334 с.

45. Соскина С.Н. Квазилексемы научной фантастики как особый вид художественных окказионализмов / С.Н. Соскина // Структура текста и семантика языковых единиц. - вып. 4. - Калининград, 2001. - С. 196-203.

46. Суперанская А.В. Общая теория имени собственного / А.В. Суперанская. - М.: УРСС, 2007. - 368 с.

47. Супрычева Е.А. Гарри Поттер мог стать Грицьком Гончаром [Электронный ресурс] / Е. Супрычева, А. Соколовский. - К., 2007. - Режим доступа: http://www.moproductions.com /ukr/frame.html.

48. Український правопис / Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, Ін-т укр. мови НАН України. - К.: Наук. думка, 2007. - 288 с.

49. Федоров А.В. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы) / А.В. Федоров. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Высш. шк. 1983. - 303 с.

50. Цимбал К.М. Проблема відтворення іншомовних власних назв у турецьких засобах масової інформації / К.М. Цимбал // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - К.: КНУ, 2008. - С. 35-39.

51. Шмелев Д.Н. Очерки по семасиологии русского язика / Д.Н. Шмелев. - М.: УРСС, 2003. - 244 с.

52. Gardiner A. The theory of proper names / A. Gardiner. - London: Longman, 1984. - 362 p.

53. Kalashnikov A. Translation of Charactonyms from English into Russian [Electronic source] / A. Kalashnikov // International Council of Onomastic Sciences ONOMA. - vol. 40. - 2005. - Access Mode: http://www.translationdirectory.com / article1119.htm.

54. Name origins [Electronic source] // Harry Potter origin. - 2012. - Access Mode: http://www.mugglenet.com/books/name_origins2.shtml.

55. Nord C. Proper Names in Translations for Children: Alice in Wonderland as a Case in Point [Electronic source] / C. Nord // Translators' Journal. - №48. - 2003. - P. 182-196. - Access Mode: http://www.erudit.org

56. Ullmann S. The Principles of semantics / Ullmann S. - Glasgow: Jackson, 1989. -73 p.

Размещено на Allbest.ru