Стилістичні функції фразеологізмів у ліриці поетів німецького романтизму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У ЛІРИЦІ ПОЕТІВ НІМЕЦЬКОГО РОМАНТИЗМУ

План

Вступ

Розділ 1. Лінгвістичні аспекти фразеологізмів

1.1 Поняття і сутність фразеології як лінгвістичного явища

1.2 Стилістичні функції фразеологізмів

Розділ 2. Стилістичні функції фразеологізмів у творах поетів німецького романтизму та їх переклад

2.1 Стилістика німецьких фразеологізмів

2.2 Міжмовне співвідношення німецьких та українських фразем

2.3 Особливості перекладу фразеологізмів у ліриці поетів німецького романтизму

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

фразеологія лінгвістичний романтизм німецький

Проблема перекладу німецьких фразеологічних одиниць у сучасному перекладознавстві посідає одне з провідних місць. На цей час існує безліч матеріалів, присвячених вивченню німецьких фразеологізмів, у яких викладені можливі способи їхнього перекладу. Цією проблемою займалися Я. Баран [1], Л. Болдирєва [4], Р. Зорівчак [10], В. Пельвецький [16], С. Прокольєва [17], І. Чернишова [20], В. Фляйшер [23]

Але все ж таки мало уваги приділяється перекладу фразеологізмів, запозичених із художньо-літературних джерел різних країн світу. Тому практична частина цієї роботи містить приклади перекладацьких трансформацій фразеологізмів у творах поетів німецького романтизму.

Актуальність дослідження полягає у необхідності поглиблювати знання в галузі дослідження фразеології та перекладу німецьких фразеологізмів українською мовою.

Метою цієї роботи є дослідження стилістичних функцій фразеологічних одиниць сучасної німецької мови, запозичених з художньо-літературних джерел, зокрема з лірики поетів німецького романтизму.

Згідно з поставленою метою визначаємо такі завдання:

· визначити поняття фразеології та розглянути основні класифікації фразеологізмів;

· проаналізувати стилістичні функції, які фразеологізми виконують у художній творчості;

· розглянути способи перекладу фразеологічних одиниць;

· з'ясувати доречність використання того чи іншого еквівалента, віднайти у художніх текстах (лірика поетів німецького романтизму) фразеологізми, з перекладом яких можуть виникнути труднощі та визначити їх функції.

Об'єкт дослідження - зразки лірики поетів німецького романтизму та їх переклад українською мовою.

Предметом дослідження є стилістичні функції фразеологізмів у творчості поетів німецького романтизму.

Матеріал курсової роботі, ґрунтується на дослідженні творів Г. Гейне, Й. Гете та інших поетів німецького романтизму, на прикладах з літературних праць сучасних письменників, а також на лексикографічних працях «Німецько-російський фразеологічний словник» А.Е. Биновича, А.Н. Гришина, довідник «Сталі сполучення слів у сучасній німецькій мові» В.І. Гаврися, «Фразеологічний словник німецької мови» Л.С. Осовецької та 1000 idiomatische Redensarten von D. Schulz und H. Griesbach.

Теоретична значущість та практична цінність роботи - результати дослідження можуть бути використані на заняттях з практики художнього перекладу та при вивченні фразеології як науки.

Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків та списку використаних джерел.

У вступі обґрунтовано актуальність, мету й завдання дослідження, його об'єкт і предмет, зазначено матеріал, який використовувався при написанні курсової роботи, зазначено теоретичну значущість та практичну цінність дослідження.

У першому розділі «Лінгвістичні аспекти фразеологізмів» розглянуто сутність поняття фразеології як лінгвістичного явища та стилістичні функції фразеологізмів в німецькій мові.

У другому розділі «Стилістичні функції фразеологізмів у творах поетів німецького романтизму та їх переклад» аналізується стилістика фразеологічних одиниць у ліриці поетів німецького романтизму, функції, які вони виконують та шляхи їх відтворення українською мовою.

У висновках до розділів проведено наскрізний аналіз основних теоретичних та практичних аспектів дослідження.

У загальних висновках аналізуються досягненні результати роботи та основні положення дослідження.

Список використаних джерел містить перелік наукових праць, довідково-лексикографічної літератури та художніх творів, використаних протягом дослідження.

Розділ 1. Лінгвістичні аспекти фразеологізмів

1.1 Поняття і сутність фразеології як лінгвістичного явища

Фразеологія як одна з молодих галузей мовознавства привертає до себе дедалі більшу увагу дослідників. За останні роки у вітчизняній та зарубіжній лінгвістичній науці натрапляємо на низку праць, у яких розглядається широке коло питань німецької та української фразеології.

Фразеологія (грец. phrasis - «вислів», logos - «вчення») - розділ мовознавства, який вивчає стійкі сполучення в мові. Фразеологією називається також сукупність стійких сполучень у мові в цілому, у мові того або іншого письменника, у мові окремого художнього твору тощо.

До завдань фразеології як лінгвістичної дисципліни відноситься всебічне вивчення фразеологічного фонду тієї чи іншої мови. Важливими аспектами дослідження цієї науки є: стійкість фразеологічних одиниць, системність фразеології й семантична структура фразеологічних одиниць, їхнє походження й основні функції. Особливо складною галуззю фразеології є переклад фразеологічних одиниць, що вимагає чималого досвіду в сфері дослідження цієї дисципліни [21].

Фразеологія розробляє принципи виділення фразеологічних одиниць, методи їхнього вивчення, класифікації та фразеографії - опису в словниках. М. Копыленко та З. Попова наголошують, що фразеологія користується різними методами дослідження, наприклад компонентним аналізом значення. На базі існуючих у мовознавстві методів дослідження розробляються «власне фразеологічні прийоми аналізу й опису» [13, с.49]:

метод ідентифікації - встановлення тотожностей слів і синтаксичних конструкцій, які утворюють фразеологізми, з їхніми вільними аналогами;

метод аплікації, що є різновидом методу ідентифікації, метод обмежений у виборі змінних, що встановлює відмінні структурно-семантичні організації фразеологізму від сполучень, утворених відповідно до регулярних закономірностей вибору й комбінації тощо [13].

Фразеологія пропонує різні типи класифікацій фразеологічного складу мови залежно від властивостей фразеологізмів і методів їхнього дослідження. Предметом історії фразеології є вивчення первинних, вихідних форм і значень фразеологізмів, визначення їхніх джерел за всіма доступними пам'ятниками, виявлення сфер їхнього вживання в різні епохи існування мови, а також встановлення обсягу фразеологічного складу і його системної впорядкованості в ту або іншу історичну епоху розвитку мови.

Класифікація фразеологізмів з погляду семантичного злиття їхніх компонентів належить академікові В. Виноградову [5]. Як відомо, фразеологізми виникають із вільного сполучення слів, яке вживається у переносному значенні. Поступово переносність забувається, стирається, і сполучення стає стійким. Залежно від того, наскільки стираються номінативні значення компонентів фразеологізму, наскільки сильне в них переносне значення, В. Виноградов ділить їх на три типи: «фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності й фразеологічні сполучення» [5, с.89]. Розглянемо ці типи фразеологічних одиниць у сучасній німецькій мові.

Фразеологічні зрощення - це абсолютно неподільні, нерозкладні стійкі сполучення, загальне значення яких не залежить від значення складових їхніх слів. Вони виникли на базі переносних значень їхніх компонентів, але згодом ці переносні значення стали незрозумілі з погляду сучасної мови. Образність фразеологічних зрощень розкривається лише історично [17, с. 35].

Фразеологічні зрощення називають ще ідіомами (від гр. «самобутній зворот»), під яким розуміють фразеологізми з повною втратою внутрішньої форми. Пояснити, як складалося значення ідіом, - складна етимологічна проблема.

На думку Р. Зорівчак, ідіоми не можна дослівно перекласти на іншу мову, можна лише відшукати ідіому-відповідник, якщо така є, або перекласти її одним словом чи вільним словосполученням: auf der Bдrenhaut liegen - бити байдики; (nicht) auf den Bдumen wachsen - (nicht) in groser Menge, Zahl vorhanden sein (мати в невеликій кількості) [10, c. 32].

Таким чином, у фразеологічних зрощеннях втрачений зв'язок між прямим і переносним значеннями, переносне для них стало основним. Саме тому фразеологічні зрощення складно перекладати на інші мови.

Фразеологічні зрощення володіють низкою характерних ознак:

у їхній склад можуть входити так звані некротизми - слова, які ніде, крім даного зрощення, не вживаються, незрозумілі внаслідок цього з погляду сучасної мови;

до складу зрощень можуть входити архаїзми;

вони синтаксично нерозкладні;

у них неможлива в більшості випадків перестановка компонентів;

5) вони характеризуються непроникністю - не допускають у свій склад додаткових слів.

Втрачаючи своє самостійне лексичне значення, за твердженням Н. Шанського, «...слова, що входять у структуру фразеологічного зрощення, перетворюються в компоненти складної лексичної одиниці, що за значенням наближається до окремого слова» [22, с.73].

Фразеологічні єдності виникають на основі семантичного переосмислення або здвигу змінних словосполучень. Нове, фразеологічне значення здійснюється не в результаті зміни значення окремих компонентів, а здійснюється «немов накладання на нього свіжого семантичного або експресивного шару». За словами В. Виноградова, у фразеологічній єдності поглинається й втрачається індивідуальний смисл слів-компонентів. Цьому розряду фразеології відповідає семантична єдність, або семантична цілісність. При всьому цьому значення цілого зв'язано з розумінням «образного стержня фрази», відчутним переносом значення, що і складає «внутрішню форму» або образну вмотивованість фразеологічної єдності [5, c. 31].. Наприклад: j-m den Kopf waschen - намилити комусь шию (голову); j-n aufs Eis fahren - влаштувати комусь підлість.

Образна мотивованність фразеологічної єдності може з плином часу збліднути та ослабнути до повної демотивації. Це, як правило, має місце у тих випадках, коли фразеологічна єдність виникає на переосмисленні таких змінних словосполучень, які були початковим значенням конкретних традицій німецького народу й вийшли з плином часу з використанням, наприклад: etwas (viel) auf dem Kerbholz - мати немало гріхів на совісті (букв: «мати багато відміток на бирці» -- походить від прийнятого в давнину способу помічати борги).

Однак демотивація фразеологічної єдності не впливає ні на його експресивність, ні на його функціонально-стилістичну приналежність.

Значення подібних одиниць, виникаючи на основі переосмислення змінного словосполучення, володіє абсолютною експресивністю, тобто воно експресивно не залежно від контексту. Воно існує в зв'язку з даним матеріальним складом фразеологізму також і в тому випадку, коли поступово послаблює і затемнює той образний стержень, який слугував основою мотивації фразеологічної єдності. Отже, звуковий склад демотивованих фразеологічних єдностей (ідіом) сприймається носієм мови як певний словесний комплекс, який має традиційне закріплене значення, експресивність та функціонально-стилістичну приналежність [5, с. 63].

Я. Баран відмічає, що фразеологічні сполучення виникають в результаті одиничного сполучення одного семантичного перетвореного компонента. Для семантики подібних фразеологічних одиниць характерна аналітичність та збереження семантичної окремості компонентів. Наприклад: blinder Passagier - безбілетний пасажир, ein blutiger Anfдnger - цілковитий новачок [1, c. 73].

Число фразеологічних сполучень дуже мале, тобто одинична сполученість одного з компонентів з переносним значенням не є типовою у системі німецької фразеології. Як правило, переносне значення слова утворює серійну сполученість з словами тієї чи іншої семантичної групи. Пор. сполученість прикметника blind (maЯlos): Hass, Zorn, Wut, Gier, Leidenschaft. Або сполученість того ж прикметника blind у інших переносних значеннях (angelaufen, trьbe, undurchsichtig): Fensterscheiben, Spiegel, Politur [1, с.79].

Фразеологічними виразами називаються одиниці, які по своїй граматичній структурі є предикативними поєднаннями слів і речень. За комунікативною значущістю тут розрізняються такі різновиди:

1. Загальновживані прислів'я: Viele Kцche verderben den Brie. - У семи няньок дитина без ока.

2. Приказки типу: Da liegt der Hund begraben. - Ось де собака заритий.

3. Стійкі і відтворні вигуку і модальні вирази: Das habe ich gern! - ні, як вам це подобається?, jetzt ist der Ofen aus! - далі нікуди!

Деякі з таких стійких вигуків і модальних виразів мають еліптичну форму, наприклад: Ja, Kuchen! - ну, це вже зась!

Склад 1-ї і 2-ї груп фразеологічних виразів може бути доповнений одиницями, висхідними за своїм походженням до античної літератури і міфології, Біблії, художньої літератури і публіцистики, наприклад: Der Wьrfel ist gefallen! (слова, що приписуються Юлію Цезарю); Auge um Auge, Zahn um Zahn (Біблія); Das also war des Pudels Kern (Гете).

Ці вирази фразеологізмів традиційно позначаються як «крилаті вирази» (geflьgelte Worte) і виділяються у всіх класифікаціях в особливу групу. Проте для синхронного опису фразеологічної системи і функціонування фразеологічних виразів в цій системі розгляд цих фразеологізмів як особливої групи неправомірний, оскільки в структурному і семантичному відношенні вони не відрізняються від інших фразеологічних виразів [1, с. 86].

Усі наведені вище розряди фразеологічних виразів показують дві основні фразеологічності властивості: вони мають одиничну сполучуваність компонентного складу і специфічний різновид семантичного перетворення.

Докладний аналіз мовних критеріїв приналежності фразеологічних виразів до фразеологічного фонду мови повинен скласти предмет спеціального дослідження, тим паче, що віднесення цих одиниць до фразеології продовжує залишатися дискусійним. У даний час вже з'являються роботи, в яких робиться спроба заповнити цю прогалину в дослідженні німецької фразеології

1.2 Стилістичні функції фразеологізмів

На сучасному етапі інтенсивного розвитку мовознавства набули актуальності такі його напрямки як соціолінгвістика, лінгвокультурологія, прагматика, лінгвістика тексту тощо. У всіх зазначених напрямках мовознавчої науки особлива увага приділяється функціональному аспекту мовних одиниць. Це стосується і фразеології.

Виходячи з того, що фразеологізми є частиною словникового складу мови, В. Жуков вважає актуальним вивчення фразеологізмів як засобів художнього зображення, яким притаманна велика виразність [5].

За твердження І. Чернишової, однією з найважливіших проблем у фразеологічних дослідженнях є вивчення функціонування фразеологізмів, закономірності їх мовленнєвого вживання [20, с. 40].

Здатність фразеологізмів до реалізації значень закладена в їх природі [1]. Л. Болдирєва, розглядаючи використання фразеологізмів у сфері гумору, іронії та сатири, називає три види стилістичних потенцій, що базуються на

1) багатоконтрастності,

2) образній мотивованості значення, що дає можливість використовувати їх з метою подвійної актуалізації,

3) наявності стилістичної маркованості фразеологізмів за трьома компонентами стилістичного значення: функціональним, нормативним і емоційно-експресивним [4, с. 48 - 62].

Однак різновидів конкретної реалізації потенційних можливостей фразеологізмів є дуже багато. А що торкається безпосередньої авторської модифікації фразеологізмів у творах художньої літератури, то підрахувати їх, мабуть, практично неможливо, бо, як справедливо зазначає В. Пельвецький [16], творчі можливості письменників безмежні. Кожен письменник неповторний у своїй творчості, у використанні тих чи інших одиниць, в тому числі фразеологізмів, у прийомах їх використання, а особливо в спробах введення фразеологізмів в текст, в конкретних формах їх трансформації [15, с. 23].

Наявність багатокомпонентності ніби програмує допустимість принципової можливості зміну складу фразеологізму. Їх різновиди знаходяться в діапазоні від зміни одного компонента до ремінісцентного залишку одного компонента фразеологізму.

Вони включають заміну компонентів, контамінацію, еліптичне використання фразеологізму, перестановку компонентів, трансформацію фразеологізмів, вичленовування окремих компонентів.

Заміна компонентів є одним з найрозповсюдженіших стилістичних прийомів використання фразеологізмів у художній літературі. В основі заміни можуть лежати різні зв'язки між традиційним і новим компонентами: синонімічні, тематичні та ін. При цьому всередині фразеологізму відбуваються різного роду семантичні перетворення. Це можуть бути незначні уточнення і навіть повна зміна значення фразеологізму.

Характерно, що нові якості не витісняють первинного змісту фразеологізму, а співіснують з ними. Оновлений таким чином фразеологізм викликає нові асоціації через призму початкових парадигматичних, підданих перетворенню елементів фразеологізму.

Усяке перетворення, в тому числі і заміна компонентів фразеологізму, розраховане на ефект оманливого сподівання: на місці звичного узуального компонента з'являється неочікуваний елемент з притаманним йому певним потенціалом впливу на читача. Я. Баран вважає, що цей потенціал вимірюється співвідношенням значимості взаємозамінних компонентів: чим далі вони розташовані один від одного в системі мови, тим більше додаткового смислового навантаження несе новий компонент [1, с. 138-140], і, відповідно,тим вищий бажаний стилістичний ефект.

Слід зауважити, що стилістичний ефект знаходиться також у великій залежності від належності компонентів до стилістичних пластів.

Фразеологізми виконують найрізноманітніші стилістичні функції: оцінну, емоційно-експресивну, функцію створення сатири й гумору та ін. [18].

Оцінна функція. Фразеологізми викликають у читача (слухача) певне ставлення до зображуваного, дають йому оцінку -- позитивну чи негативну. Схвалення, прихильність, співчуття чи захоплення викликають ФО eine Aalhalt haben (бути слизьким як вугор, хитрим, вивертким), ein schlaues Aas (хитра бестія, пройда), ein feines Aas (франт, чепурун), die Erste Geige spielen (грати першу скрипку), j-r gutes Geist (добрий геній).

Навпаки, несхвальне ставлення, осуд, відразу чи зневагу викликають фразеологізми ein dдmlichen Aas (дурень, телепень, дурило), j-m hat man das Gehirn geklaut (безмозка, нетямуща людина), im Gerede sein (бути об'єктом глузування), lichtscheues Gesindel (темні особи, темні типи, набрід).

Емоційно-експресивна функція. Емоційні мовні одиниці також містять компонент оцінки, виражають позитивні чи негативні почуття, характеризують психічний стан мовця, передбачаючи існування додаткового стилістичного колориту [18]. Емоційне завжди експресивне. В основі експресивних мовних одиниць лежать соціопсихологічні та власне мовні критерії оцінки виражальних засобів. Експресія з'являється там, де є можливість зіставлення, посилення певних ознак на основі протиставлення [8].

Навіть окремі фразеологізми різних типів досить часто використовуються як один з найважливіших засобів емоційного зображення та вираження експресії. Звичайно в художньому тексті переважають ФО з відчутним емоційно-експресивним, оцінним значенням, а тому все оточення, контекст окремого речення, періоду експресивно фонує.

Наприклад: «Daa bist du? Dei Frau heult sich daheim die Augen aus» (L. Frank).

Фразеологізм sich die Augen ausweinen (виплакати всі очі) належить до літературної мови. Новий компонент sich ausheulen в значенні виплакатися належить до розмовної зниженої лексики. Внаслідок заміни фразеологізм став виразнішим, емоційнішим.

Насичення ж короткого відрізку тексту кількома ФО створює враження неперервного стану емоційного збудження.

Так, у фразеологізмі j-rn Hosianna singen (співати осанну (кому-н.), хвалити (кого-н.)) компонент singen замінено на zuschreien, а у фразеологізмі sein Kreuz tragen (нести свій хрест) tragen замінено на schleppen: «Heute schreien die Lьgner ihm ihr Hosianna zu und ihre Verachtung dir, der du das Kreuz der Einsamkeit noch nicht zu Ende geschleppt hast» (L. Frank).

Новим компонентам zuschreien і schleppen самим по собі не притаманна стилістична зниженість. Але у поєднанні зі зворотами з релігійної лексики вони створюють дисонанс (порівн. співати осанну -- кричати, репетувати осанну; нести свій хрест -- тягнути свій хрест). Компонент Hosianna не сполучається з zuschreien, а Kreuz -- з schleppen. Порівн. такі пари узуальних і модифікованих зворотів: ins Gesicht sagen -- ins Gesicht brьllen, ins Gesicht sehen -- ins Gesicht glotzen.

Функція створення гумору й сатири [18]. Деякі звороти, зазначав С. Караванський, додають мові «неповторного, тільки їй властивого колориту» [11].

Названа функція часом зумовлена структурною організацією внутрішньо фразеологічного контексту, як-от: j-d ist gespannt wie ein Regenschirm (аж палає з цікавості), einen Griff in etw. tun (нагріти руки на чомусь), Grillen fangen (нудити світом), Apfel braten (займатися дурницями; байдики бити),

Стилістична значимість проявляється також при заміні компонентів, що знаходяться в компонентних відношеннях. Вони сприяють зміні образу і підвищенню експресії фразеологізму. Наприклад: Die Augen quollen aus den Hцhlen (L. Frank). Тут вжитий фразеологізм die Augen quollen j-m aus dem Kopfe у когось очі на чоло полізли. Замінивши Kopf (голова) на Hцhle (діра, пора, дупло) (порівн. Augenhцhle - орбіта) письменник збільшує емоційну забарвленість фразеологізму, змінює його образність і підсилює прагматичний ефект. Порівн. також узуальний фразеологізм die Augen auf j-n richten і змінений фразеологізм die Blutkugeln auf j-n richten, де Augen замінено на Blutkugeln. Компонент Blutkugeln у словниках не фіксується, це метафора, якій притаманна велика виразність. Blutkugeln означає дослівно «криваві кулi“.

Функція передачі внутрішніх якостей персонажа.

Наприклад: der Meister hatte seinen Blick in Oldshatterhands vergrцЯerte Augen eingehackt (L. Frank).

Тут ужито фразеологізм ein Blick auf j-n werfen (кинути погляд (на кого-н.)), в якому узуальний компонент werfen замінено на einhacken (устромити (зуби, кігті)).

В іншому випадку у цьому ж фразеологізмі компонент werfen замінено словом abschieЯen вистрілити: Guido lдchelte giftig und schoЯ dann auf die Mutter einen Blick ab, als hinderte ihm nur seine grenzenlose Verachtung, ihr an den Hals zu springen (L. Frank).

Новий компонент abschieЯen має більшу інтенсивність дії ніж узуальний werfen (порівн. вистрелити -- кинути) і відповідає характеру поведінки персонажа.

Функція відтворення внутрішнього стану персонажа [18]. Природно, що численні фразеологізми групуються навколо слова das Herz як виразників психічного стану людини, її настроїв, переживань та почуттів: j-m blutet das Herz (серце кривавиться, серце кров'ю обливається); das Herz brennt (душа болить); j-m bricht das Herz (серце крається, душа розривається); das Herz dreht sich j-m im Leibe (her)um (серце стискається); j-s Herz flattert wie eine Taube im Sack (серце тіпається як телячий хвіст); alle Herzen fliegen j-m zu (усі дуже люблять кого-н., хто-н. полонив усі серця); es friert j-m das Herz im Leib(e) (дуже змерз, закляк від холоду); j-s Herz hдngt an j-m, etw. (D) (усім серцем відданий кому-н., чому-н); das Herz hьpft j-m vor Freude (серце підстрибує в грудях з радощів).

Функція портретної характеристики, зображення зовнішнього вигляду людини [18]. Зовнішність людини змальовується дуже розгалуженими спектрами висловів, особливо народними порівняннями: hьbsche Krabbe (гарненька дівчинка); ein Kerl wie ein Baum (силач, здоровенний чолов'яга); Bubikopf mit Spielwiese (лиса голова, лисина); sie ist zum Fressen (вона дуже гарна, вродлива, приваблива).

Функція мовної характеристики персонажа. Фразеологізми виступають своєрідними «міченими атомами» мовлення того чи іншого персонажа. їх кількість, групування, авторські акценти вирізьблюють і сам літературно-художній образ [18].

Такий самий стилістичний прийом використовується і при заміні прикметника alte на schmutzige у фразеологізмі eine alte Kuh! (лайл. стара дурепа). «Aber wenn es nicht so abgeht, so werde ich sagen: schmutzige Kuh! und werde dich tцten» (B. Kellermann). Заміна сприяє також збільшенню образності фразеологізму, використаного для характеристики персонажу.

Трапляється також заміна прийменників, яка несе часом певне стилістичне навантаження. Порівн.: «Vier Wochen ha... ham sie mich amal in Kee... Kee... Kette gelegt» (L. Frank).

У словниках фіксується лише прийменник an -- j-n an die Kette legen. Однак, персонаж розмовляє діалектом. Саме діалектна форма є для нього нормою. Отже, заміна прийменника служить засобом характеристики мови персонажа.

Великий ефект від заміни спостерігається при заміні семантично неспоріднених компонентів фразеологізму. Наприклад, у фразеологізмі in eine Sackgasse geraten потрапити у безвихідне становище замінено компонент Sack на ScheiЯ: Wenn ein Feldhauptmann recht dumm ist und er fьhr seine Leut in die ScheiЯgaЯ, dann brauchts Todesmut bei den Leuten, auch eine Tugend (B. Brecht). Емоційний компонент ScheiЯ -- сприяє збільшенню експресивності звороту і служить засобом мовленнєвої характеристики персонажа. Заміна компонента сприяє зміні тональності фразеологізму.

Функція синонімічного увиразнення експресії, створення градації. Часом це малопомітні, невимушені посилення інтенсивності дії -- навіть у межах одного речення, -- які ледь окреслюють зіставлення різних внутрішніх форм і зашифрованих образів [18].

Наприклад, «Das ist eleganter Blцdsinn!» Adolf saЯ lдssig zurьckgelehnt, Bein ьberschlagen. «Glatter Unsinn! Direkt eleganter Blцdsinn!» (B. Kellermann).

У ньому фрагменті письменник вжив двічі фразеологізм blьhender (hцher) Blцdsinn (розм. дурниця, абсолютна нісенітниця), де він замінив компонент-прикметник blьhender (hцherer) на elegant. Ці прикметники не синонімізуються між собою, вони виражають вищий ступінь певної якості. Проте elegant семантично не сполучається з іменником Blцdsinn, вони ніби протилежні за змістом. їх поєднанням письменник досягає великої виразної сили, створюючи іронічний ефект. Експресивність цього модифікованого звороту збільшується завдяки його повторному вживанню і використанню поряд з ним синоніма glatter Unsinn. Таким чином, ми маємо тут ускладнений тип заміни.

Заголовна функція. Ініціальна позиція заголовка має суттєве значення для встановлення контакту з читачем -- адресатом. Поряд з нейтральними заголовками й заголовками, у яких подається тема (гіпертема), уживаються експресивні заголовки (фразеологізми, прислів'я, крилаті слова, рекламні гасла тощо). Виразові якості фразеологізмів, конденсація думки, афористичність, образність, експресія спричинюють використання їх у заголовній функції: ein wahres Babel (вавілонське стовпотворіння).

Заголовок як сигналізатор змісту певного матеріалу:

1) загострює увагу читача на змісті;

2) стисло повідомляє про сам зміст;

3) концентровано відображає головну думку автора;

4) спонукає до прочитання надрукованого;

5) підвищує ефективність засвоєння прочитаного;

6) експлікує культурні константи, фонові знання адресата [18].

Функція синонімічного підсилення чи нагнітання ознак. При цьому ФО можуть чергуватися із семантично співвідносними одиничними чи повторюваними лексемами чи вільними словосполученнями, або самі можуть становити синонімічний ряд [18]: ein wunderlicher Christ (дивна людина), j-d hat nicht alle auf dem Christbaum (несповна розуму, не має клепки в голові); j-n fertig machen (відлупцювати, відчухрати), j-m die Haut gerben (бити, лупцювати, духопелити) j-m den Hintern blau schlagen (відлупцювати, віддубасити), j-n zu Kleinholz machen (побити, відлупцювати, віддубасити).

Матеріал дослідження дозволяє зробити висновок, що заміна компонентів, особливо тематичних і семантично не зв'язаних між собою, залежить в основному від творчої уяви письменника і служить засобом створення найрізноманітніших стилістичних ефектів. Стилістичні функції замін розташовуються в діапазоні від незначного підсилення експресивності фразеологізму до переведення його з однієї стилістичної тональності в іншу.

Фразеологія - розділ мовознавства, що вивчає стійкі поєднання в мові. Фразеологією називається також сукупність стійких поєднань в мові в цілому, в мові того або іншого письменника, в мові окремого художнього твору тощо.

Розвиток фразеології як лінгвістичної науки за останній час поставило перед дослідниками вельми складну проблему - взаємовідношення одиниці фразеологізму із словом. У сучасному мовознавстві існують різні точки зору відносно самої постановки цього питання. Одні вважають фразеологічні одиниці еквівалентами слів, інші указують на їх співвідносність із словом, заміну теорії еквівалентності на теорію співвіднесеного поєднання фразеологізму із словом.

Класифікація фразеологізмів з погляду семантичного зрощення їх компонентів належить академіку В. Виноградову.

Передача на німецьку мову фразеологічних одиниць - дуже складне завдання. Завдяки своєму семантичному багатству, образності, лаконічності і яскравості фразеологія відіграє в мові дуже важливу роль. Вона додає мові виразності і оригінальності. Особливо широко фразеологізми використовуються в усній мові, в художній і політичній літературі.

Виходячи з того, що фразеологізми є частиною словникового складу мови, то актуальним стає вивчення фразеологізмів як засобів художнього зображення, яким притаманна велика виразність однією з найважливіших проблем у фразеологічних дослідженнях є вивчення функціонування фразеологізмів, закономірності їх мовленнєвого вживання

Розділ 2. Стилістичні функції фразеологізмів у творах поетів німецького романтизму та їх переклад

2.1 Особливості перекладу німецьких фразеологізмів

Комплексний аналіз явища фразеології передбачає вивчення поряд зі структурними також і комунікативних особливостей елементів фразеологічної системи у процесі їх взаємозв'язку.

За словами С. Денисенко, важливе місце при цьому займає переклад як «повноцінний вид мовленнєвої діяльності, що здійснює комунікативну функцію і є одним з видів адекватності передачі інформації в процесі комунікації, як засіб семантико-синтаксичної міжмовної деривації висхідного тексту, при якій перекладач обирає різні стратегії в залежності від конкретної мети та умови діяльності» [7, с. 326].

Фразеологічні одиниці (ФО), що існують у мові як повноправні незалежні утворення, з власною семантичною структурою при перекладі вимагають більш ретельного аналізу понять адекватності та еквівалентності, взаємозв'язком між якими є інформативність як найважливіше явище розуміння тексту, причому, як наголошує Р. Зорівчак, «експресивно-емоційна адекватність полягає у збереженні в перекладі такого ж емоційного забарвлення, як і в оригіналі» [10, c.49].

Саме текст є основним джерелом інформації, яка усуває багатозначність мовних одиниць та дозволяє правильно зрозуміти зміст висловлювання. Як неможливо «пізнати мову поза її функціонуванням» [12, c.4], так неможливо здійснити переклад ФО без врахування його функціональної характеристики безпосередньо в тексті.

Часто ФО мови-оригіналу містять такі компоненти, які при дослівному перекладі повністю змінюють чи роблять недоступним для інтерпретації загальне значення, що викликає здебільшого неправильне тлумачення, тоді на допомогу приходять семантичні (смислові) еквіваленти. Важливим моментом при перекладі є інформація про передумови виникнення даної ФО, що дозволяє більш об'єктивно відшукати еквівалентний чи адекватний вислів у мові, якою перекладають, проте зазначимо, що повсякденне використання ФО у мові призводить до вживання її без асоціації з ситуацією, що була основою її утворення. Переклад характеризується пошуком певного відповідника чи створенням нового ФО - аналога оригіналові, який призначений для функціонування в іншому соціально-етнічному середовищі.

Деякі ФО відображають у собі факти німецької історії. Наприклад, ФО bцhmische Dцrfer дістала поширення у часи тридцятилітньої війни у Німеччині, оскільки саме так визначались незрозумілі, невідомі речі, звучання яких було подібним з назвами чеських селищ, що важко вимовляються, для німецьких солдатів. Це значення збереглось і у сучасній інтерпретації: Das sind fьr mich bцhmische Dцrfer - це для мене як тарабарщина, щось незрозуміле, bцhmische Dцrfer - тарабарщина (Л. Осовецька). При перекладі на українську мову даної ФО відбувається зміна національно приналежного компонента bцhmische Dцrfer - пор.: це для мене китайська грамота (Л. Осовецька). Одночасно з ФО bцhmische Dцrfer у німецькій мові функціонує і ФО j-m spanisch vorkommen - Das kommt mir spanisch vor - це здається мені дивним, незрозумілим (Л. Осовецька), яка етимологічно відображає час правління Карла V, який одночасно був королем і в Німеччині, і у Іспанії, а отже намагався ввести іспанську культуру, що викликало супротив у протестантських колах Німеччини.

У творі Й. Гете «Страждання юного Вертера» можна спостерігати поєднання цих ФО «Das waren dem Gehirne spanische Dцrfer» - це було щось незрозуміле для сприйняття. У результаті впливу адекватних асоціацій виникають еквівалентні ФО bцhmische (spanische) Dцrfer - тарабарщина, китайська грамота (Л. Осовецька).

Важливим є те, що при перекладі даної ФО на українську чи російську мову спостерігається повне збереження її синтаксичної структури.

Численні ФО відтворюються при перекладі шляхом калькування - тобто відбувається передача інформації засобом копіювання, а точніше дослівного відтворення фразеологічної одиниці, у даному випадку важливим моментом є повне збереження смислового навантаження. ФО eine harte NuЯ - твердий горішок, важка справа (Л. Осовецька) як у німецькій, так і в українській мові викликає однотипні асоціації і базується на переносному значенні: для того щоб розколоти твердий горіх, потрібно прикласти зусилля, проте його вміст нагородить старання. Здебільшого дана ФО вживається відносно особи. Напр.: «Als Energieberater witterte er (авт. Werner Mьller) im liberalisierten Energiemarkt ein Geschafft. Im Krach sei er geschieden, kolportiert die Branche… Als Verhandlungspartner eine harte NuЯ, aber man kann sich auf ihn verlassen [24, c.28]. У вищенаведеному прикладі йдеться про політичного діяча, претендента на посаду міністра економіки Німеччини Вернера Мюллера, ділові здібності якого автори характеризують такими словами: «Як діловий партнер він твердий горішок, проте на нього можна покластись.»

Переклад фразеологічних одиниць є складним та багатогранним процесом відтворення внутрішнього змісту мовної одиниці в результаті адаптації її значення до відповідної мовленнєвої асоціації, що має місце у мові, на яку перекладають. Характеризуючи переклад як одиницю вираження функціонування ФО в тексті, необхідно враховувати її основний зміст, а також різноманітні додаткові значення, в тому числі і стилістичне забарвлення, можливість його модифікації, тобто ступінь формальної та смислової стійкості, форму, в якій вона вживається, а також її структурні, лексичні та інші варіанти і безперечно ситуацію чи контекст, у яких доречно вживати дану ФО.

2.2 Міжмовне співвідношення німецьких та українських фразем

Сучасна лінгвістична наука, за словами Е. Гукасової, характеризується антропоцентричною спрямованістю, об'єктом дослідження мовознавців стає людина, при цьому надзвичайно важливим є аналіз особливостей мови і особливостей національної культури із врахуванням психічного складу носіїв мови, оскільки носії іншої національної мови є також носіями не тільки іншої національної культури, а й іншої національної психології, іншого менталітету [6, c. 239].

Особливого значення в цьому відношенні мають фразеологічні одиниці, які, на відміну від лексичних мовних засобів, в більш яскравій образній формі виражають дух народу, його менталітет.

Р. Хайрулліна стверджує, що вивчення культурно-національної семантики мови дає багатий матеріал для опису національної картини світу, оскільки акцентує увагу на особливостях національного світосприйняття та його закріплення в мові [19, с. 26].

В кожній конкретній мові фразеологізми називають, на відміну від лексики, лише окремі, актуальні для людини та її життєдіяльності фрагменти світу, причому, те, що є актуальним для одного народу, може бути неактуальним для іншого. Тому фразеологічна картина світу, яка є специфічною для кожної конкретної мови, носить фрагментарний характер: не кожне явище оточуючого світу має вираження у мові у вигляді фразеологічної одиниці. [19, с. 13]. У фразеологічній картині світу кожної національної мови виділяються як загальнолюдські, так і ідіоетнічні ціннісні концепти, що обумовлено онтологічними факторами, з одного боку, та культурними традиціями народу, з іншого. Світ є єдиним для всіх народів, але досвід його пізнання є різним, життя кожного народу протікає в певних природних умовах, в певному соціальному мікрокліматі, у кожного народу є свої традиції та норми поведінки. Вивчення культурно-національної семантики мови дає багатий матеріал для опису національної картини світу, оскільки акцентує увагу на особливостях національного світосприйняття та його закріплення в мові [19, с.26].

З огляду на значення фразеологізмів, Р. Зорівчак розрізняє такі типи міжмовних співвідношень:

1) повна еквівалентність. Про повні фразеологічні еквіваленти можна говорити лише тоді, коли ФО перекладу адекватна ФО оригіналу щодо образності, всіх компонентів змісту - предметно-логічного, експресивно-емоційного й функціонально-стилістичного - та щодо форми вислову - в структурно-граматичному плані [10, с. 50]. Серед українсько-німецьких різномовних пар повних фразеологічних еквівалентів майже немає. Пояснення знаходимо і в окремих мовних та позамовних чинниках. Ці мови мають різну граматичну будову, лексичний склад, засоби образності. У своєму історичному розвиткові кожна з них зазнавала інших позамовних впливів. Це мови, які практично ніколи не вступали в безпосередні контакти, а тому не могли безпосередньо впливати одна на одну. У контрастивній лінгвістиці для різномовних ФО, які збігаються за всіма ознаками компарабельності, запропоновано термін фразеологічні конгруенти. [10, с. 50]. Наприклад, нім. Man empfдngt den Mann nach dem Gewand und entlдsst ihn nach dem Verstand; nach der Kleidung wird man epfangen und nach dem Verstand verabschieden. - укр. По одежі стрічають, а по уму випроводжають; нім. Des Narren Unfall ist des Weisen Warnung - укр. Дурному пригода, мудрому - наука; нім. Die Narren werden nie alle (die Narren sterben nie aus) - укр. Дурням нема переводу; нім. Ein Narr kann mehr fragen als sieben (zehn) Weise beantworten kцnnen - укр. Один дурень може поставити стільки запитань, що й десятеро розумних не зможуть відповісти; нім. Fьr den Dummkopf gibt es keine Gesetze - укр. Дурням закон не писаний; нім. Nicht ьber die eigene (ьber seine) Nase hinaussehen (nicht weiter sehen als seine Nase reicht; nicht ьber seine (die eigene) Nasenspitze (hinweg) sehen) - укр. Не бачити далі свого носа.

Р. Зорівчак зазначає, що безпосередньою причиною існування фразеологічних еквівалентів є певна універсальність категорій людського мислення, наявність семантичних універсалій і певна спільність людського досвіду [5, с.60].

Р. Хайрулліна розрізняє певну розбіжність між термінами «повні фразеологічні еквіваленти» та «фразеологічні конгруенти». Вони - явища різного лінгвістичного статусу. З погляду контрастивістики, між різномовними фразеологічними конгруентами немає жодних відмінностей. З погляду перекладознавства, між різномовними повними фразеологічними еквівалентами цілком можливі окремі маленькі граматичні чи лексичні розбіжності, зумовлені своєрідністю кожної з мов, які, проте, не перешкоджають цим висловам забезпечувати повну адекватність взаємного відтворення [19, с.51]. Найчастіше в українсько-німецькому бінарному зіставленні спостерігаються такі граматичні розбіжності: різний порядок слів, вживання артиклів у німецькій мові, переважне використання складних слів у німецькій мові тощо.

2) неповна еквівалентність. Р. Зорівчак виділяє такі підгрупи:

а) фразеологізми з однаковим значенням, але різною образною основою (мотивацією). Інколи різні за своїм компонентним складом і, отже, за денотативною образністю, ФО мають однакове предметно-логічне значення, рівноцінні емоційно-експресивні характеристики та функціонально-стилістичні конотації. Оскільки компонентний склад має певний вплив на загальне значення ФО, такі вислови перебувають у відношеннях часткових різнообразних фразеологічних еквівалентів, що забезпечують повну адекватність відтворення [10, с. 54]: нім. SьЯe Reden, falsches (kaltes) Herz - укр. Голос, як сурмонька, але ж чортова думонька; нім. J- d hat einen Sparren (im Kopf) - укр. Кому-н. клепки однієї бракує; нім. J-d hat ein Spatzenhirn - укр. У кого-н. короткий розум, курячий мозок; нім. J-d ist von Stahl und Eisen - укр. Хто-н. людина залізної волі, залізного здоров'я; нім. Lass dich den Teufel bei einem Haar fassen, und du bist sein auf ewig (gib dem Teufel einen Finger, und er greift nach der ganzen Hand; je mehr der Teufel hat, je mehr will er haben) - укр. Дай йому палець, то він і руку відкусить; пусти чорта в хату, то він і на піч залізе; нім. Den Toren erkennt man an der Rede - укр. Осла пізнати по вухах, ведмедя по кігтях, а дурня по балачках; нім. Torheit und Stolz wachsen auf einem Holz (Hoffart macht nдrrisch) - укр. Пиха і глупство живуть по сусідству; нім. Anderer Torheit ist deine Weisheit - укр. На чужих помилках вчаться; нім. Wer daheim ein halbes Vieh, wird auch in Jena kein Genie - укр. Дурний і в Києві не купить розуму; нім. Bдr bleibt Bдr, fьhrt man ihn auch ьbers Meer (es flog ein Gдnschen ьber Rhein und kam als Gickgack wieder heim; reist eine Katze nach Frankreich, so kommt ein Mausfдnger wieder; wer weit reist, verдndert wohl das Gestirn, aber nicht das Gehirn) - укр. Ворона й за море літала, та все чорна вертала;

б) фразеологізми, однакові за денотативно-сигніфікативним значенням, але різні за емоційно-оцінним компонентом. М. Кочерган в своїй роботі «Основи зіставного мовознавства» у розділі, присвяченому фразеології, зазначає, що подібні фразеологізми, навіть однакові за структурою і лексичним наповненням, можуть мати в різних мовах неоднакове значення [14, с. 340]. Наприклад, нім. Eine wandelnde Chronik (1. ірон. Ходяча газета (про людину, яка завжди в курсі всіх подій); 2. пліткарка) - укр. Усна (ходяча) газета (1. Новини і чутки, які передаються з уст в уста. 2. ірон. Той, хто поширює різні чутки, новини).

3) безеквівалентні (в одній мові є фразеологізм, в іншій - фразеологізму з таким значенням немає). За умови безеквівалентності можливі два типи співвідношень:

1) співвідношення фраземи в одній мові і слова в іншій. У багатьох випадках еквівалент - слово має достатньо високий рівень внутрішньої експресії, яка компенсує відсутність фразеологічного сполучення того самого значення [14, с. 340]. Наприклад, німецькому фразеологічному звороту lockerer (loser) Vogel відповідають українські слова, що мають виразну внутрішню форму - вітрогон, шалапут; нім. Ein stilles Wasser - укр. Тишко, тихоня; нім. Sich wichtig machen - укр. Бундючитися; нім. Ein lockerer Zeisig - укр. Вітрогон; нім. Eine dumme Ziege - укр. Дурепа; нім. Jemand hat eine Elefantenhaut - укр. Хто-н. товстошкірий; нім. Kleber und Streber - укр. Кар'єристи; нім. Jemand ist schwach im Kopf - укр. Недоумкуватий; нім. Eine freche Kruke - укр. Нахаба, нім. Der dumme August - укр. Блазень. Українському фразеологічному звороту не бачити смаленого вовка відповідає німецьке слово unerfahren; укр. З вареної крашанки курча висидить - нім. Schlau; укр. Без царя в голові - нім. Beschrдnkt; укр. Душа не з лопушка - нім. Kьhn.

У творах художньої літератури зустрічаємо наступні приклади такого співвідношення: Наприклад, у драмі Ф. Шіллера «Підступність і кохання» Софі каже: «Aber den Fьrsten werden Sie doch ausnehmen, Lady? Den schцnsten Mann - den feurigsten Liebhaber - den witzigsten Kopf in seinem ganzen Lande!» (Schiller F. Kabale und Liebe). Автор використав фразеологічний зворот der witzige Kopf. Оскільки в українській мові немає еквіваленту цій ФО, то перекладач замінює її словом: «Але ж князя ви до них не зараховуєте, міледі? Найвродливішого чоловіка, найпалкішого коханця, найдотепнішу людину в усій його країні!» (Підступність і кохання. Пер. Юрія Назаренка).

2) співвідношення фраземи в одній мові і вільного сполучення в іншій. Наприклад, нім. Ein fauler Kunde - укр. Ненадійна людина; нім. Jemand bohrt den Kьmmel aus dem Kдse - укр. Хто-н. скнара, дріб'язкова людина; нім. Den Kopf auf dem richtigen Fleck haben - укр. Мати розумну голову, бути розумним, нім. Einen raschen Kopf haben - укр. Добре мізкувати; бути кмітливим; нім. Einen unklaren Kopf haben - укр. Погано мізкувати; нім. Nicht auf den Kopf gefallen sein -укр. Бути кмітливим; знати що до чого; нім. Der Hecht im Karpfenteich - укр. Енергійна людина, що спонукає інших до діяльності, підганяє інертних; нім. Jemand hat das Herz auf dem rechtem Fleck - укр. Хто-н. справжня людина (добра, чесна, смілива тощо); нім. Es fehlt jemandem an Herzensbildung - укр. Хто-н. нетактовна людина; нім. Neugierige Ziege - укр. Надміру цікава людина; нім. Nicht bis drei (bis vier, fьnf) zдhlen kцnnen - укр. Бути цілковитим неуком, невігласом; нім. Jemand meint, er hat die Weisheit mit Lцffeln gegessen (gefressen), jemand meint, er hat die Weisheit gepachtet (fьr sich gepachtet) - укр. Хто-н. вважає себе дуже розумним; нім. Bescheiden wie ein Veilchen - укр. Дуже скромний, сама скромність (В. Гаврись).

На думку М. Кочергана специфіка фразеологізмів може виявлятися:

1) у вживанні безеквівалентних слів і слів із національно-культурним семантичним компонентом. Специфічні для кожної мови фраземи характеризуються наявністю в них слів на позначення предметів традиційного національного побуту [14, с. 342]. Наприклад, український фразеологічні звороти як дурень з печі (перев. зі сл. ляпнути, бовкнути і т. ін. зневажл. недоречно), макітра розуму (в кого, жарт. хто розумний, розсудливий, кмітливий і т. ін.), казанок (баняк, макітра) варить (у кого, чий (чия), фам. хто-небудь розумний, кмітливий і т. ін., добре орієнтується в чомусь), мати порожню макітру на плечах (зневажл. бути нерозумним, нерозсудливим і т. ін.), розгубити обручі від макітри (жарт. втратити здатність правильно думати, діяти), розсохлися клепки (у кого, зневажл. хтось поводить себе нерозумно, видається розумово обмеженим).

2) у використанні національних власних назв: нім. Hans Quast (розм. дурень), eine Berliner Pflanze! (Вона берлінської закваски! (про енергійну, спритну дівчину)), aus Schilda stammen (ірон. бути роззявою, йолопом), Hans Sorgenfrei (розм. безтурботна людина), jemand ist mit Spreewasser getauft (хто-н. справжній берлінець (його не обдуриш)), Hans Dumm (розм. дурник), Hans Feigling (HasenfuЯ) (розм. боягуз), Hans Liederlich (Hans Unbedacht) (розм. вітрогон); so (et)was lebt, und Schiller musste sterben (розм. жарт. І як такого дурня земля носить!, от дурень царя небесного!); укр. дурень до Києва, дурень із Києва. Як бачимо, більшість ФО німецької мови, специфіка яких виявляється у використанні національних назв, містять антропонім Hans, що є підтвердженням того, що це ім'я є дуже поширеним у німців.

3) у використанні певних слів у співвідносних компаративних фразеологізмах. Компаративні фразеологізми завжди є специфічно національними [14, с. 343]. Пор.: укр. впертий, як осел, уперся як баран у сін, вредний як собака, злий як вовк, злий як собака, простий як свиня, а лукавий, як гадюка, лютий як гадина, лютий як собака, сердита як оса, сердитий як гадюка, сердитий як квочка, сердитий як собака, слизький як в'юн, гнучкий як шелюг, де й не сіє, скрізь поспіє, слизький як риба, хитрий як лис, хитрий як чорт, дурний як ворона, впертий як свиня, нім. der Mensch ist wie eine Kuh, er lernt immer noch zu (man wird alt wie 'ne Kuh und lernt noch immer was (da)zu) (Вік живи - вік учись); eitel (gespreizt) wie ein Pfau (пихатий як павич), wie ein Pfau (ein) Rad schlagen (розпускати хвіст як павич; величатися, бундючитися), dumm wie ein Ochse (розм. фам. дурний як пень), stur wie ein Ochse (розм. фам. упертий як осел), frech wie Oskar (розм. фам. нахаба з нахаб), stur wie ein Panzer (розм. фам. упертий як осел), schweigsam wie ein Stockfisch (німий як риба), j-d ist verдnderlich wie das Wetter (у кого-н. сім п'ятниць на тиждень), brummig wie ein Bдr (розм. буркотун), kalt (kцhl, gleichgьltig) wie eine Hundeschnauze (холодний, бездушний, нечулий), diebisch wie eine Katze, furchtsam wie ein Hase (лякливий як заєць, а шкідливий як кішка), sie ist listig (falsch) wie eine Schlange (вона підступна як змія), jemand ist klug wie eine Schlange (хтось мудрий як змія) (В. Гаврись).