Стилістичні функції фразеологізмів у ліриці поетів німецького романтизму

Перспективою подальшого розвитку проблеми може бути дослідження типів міжмовних співвідношень інших груп фразеологізмів, що сприятиме виявленню особливостей національного світосприйняття та його відображення у мові.

2.3 Особливості перекладу фразеологізмів у ліриці поетів німецького романтизму

Фразеологізація - універсальне мовне явище, оскільки фразеологічні одиниці властиві всім мовам. Та в кожній мові вона має свої особливі форми виразу. ФО як мовні утворення порівняно з одиницями нижчих рівнів (словом, морфемою, фонемою) мають складнішу лексико-граматичну й особливо смислову структуру, в утворенні якої важливу роль відіграють позамовні фактори [3, с. 15]. Відбір лексико-фразеологічних одиниць у перекладі дуже важливий для наближення до адекватної передачі стилю автора. У фразеології яскраво виявляється самобутність мови, її специфічний колорит, особливості образного авторського мислення. Адекватний переклад є таким, що забезпечує прагматичні завдання перекладацького акту на максимально можливому для досягнення цієї цілі рівні еквівалентності. При такому виді перекладу не допускається порушення норм мови, дотримуються жанрово-стилістичні вимоги до тексту даного типу.

Ми проаналізували переклади уривків віршів та деяких літературно-критичних висловлювань поетів німецького романтизму (а саме Й. Гете, Г. Гейне, Ф. Шиллера), що містять фразеологізми для виявлення особливостей їх стилістичних функцій. Митці оперували фразеологічними одиницями, часто змінюючи їх внутрішню і зовнішню форми. Творчість великих німецьких поетів -- це і напрочуд тонка лірика, і дошкульна політична сатира, й іронія, завдяки якій було подолано романтизм і взято нову головну тему -- реальне життя. Саме тому, перекладач повинен особливо ретельно і уважно працювати з їх творами, доносячи неповторну естетику до читача.

Німецький фразеологізм sich (D) einen Begriff von etw. Machen (скласти враження про що-небудь) Г. Гейне використовує у виразі Vоn den Riesenleidenschaften, die sich in dieser Gedichte [Nibelungenlied] bewegen, kцnnt ihr.. euch noch viel weniger einen Begriff machen, (H. Heine, «Die romantische Schule»)[2, c.59] Про величезні пристрасті, що зіштовхуються в цій поемі [«Пісня про Нібелунгів»], ви … ще менше можете мати уявлення (емоційно-експресивна функція).

Натомість Гете перефразовує цей вираз, для того щоб стилістично передати пусте красномовство філістерів (оцінна функція): Denn eben, wo Begriffe fehlen, da stellt ein Wort zur rechten Zeit sich ein. (J.W. Goethe, «Faust») [2, c.60] Пусті думки, де змісту мало, нескладно промовлять словами.

Використовуючи інший фразеологізм j-d hat sich groЯe Beschrдnkungen auferlegen mьssen (хтось був змушений себе сильно обмежити), Гете створює цілий афоризм: In der Beschrдnkung zeigt sich erst der Meister (V.W. Goethe) [2, c.89] (В умінні задовольнятися малим видно майстра). Таким чином він стилістично передає ознаки людини, яку можна вважати «майстром» (функція передачі внутрішніх якостей персонажа)..

За допомогою німецької ідіоми etw. Zum besten geben. (пригостити чимось), яка має фольклорне середньовічне походження, поет відображає потрібні йому середовище і стиль мовлення (портретна функція): Ich fьrchte nur, der Wirt beschweret sich; sonst gab' ich diesen werten Gдsten | aus unserm Keller was zum besten. (J.W. Goethe, Batest») [2, c.153] Хазяїна образити боюся я, |А то інакше гостей шановних удружили: Своїм би погребом охоче пригостили.

У своїй творчості Гете широко використовує ідіоматичну символіку (заголовна функція): das Bild der Unschuld (уособлення невинності) = Ist nicht die Lilie das Bild der Unschuld? (Goethe) [2, c.190] Хіба не є лілія уособленням невинності?

Також часто зустрічаються фразеологізми релігійної тематики: die Frohe Botschaft (Священне писання, Євангеліє) = Die Botschaft hцr ich wohl, allein mir fehlt der Glaube (W. Goethe, «Faust») [2, c.217] Я чую звістку, але не маю віри (пор. Живі перекази, та віри їм не ймеш. Грибоєдов). Для збереження смислу виразу, переклад було здійснено шляхом заміни стилістично забарвленого Die Botschaft більш нейтральними словом звістка. Проте було втрачено колорит німецького тексту, де наголошувалося на релігійному аспекті теми, що обговорювалася між головними героями «Фауста» (функція нагнітання ознак).

Дуже поширеним у творчості німецьких поетів-романтиків є фразеологічний вираз wie es (der) Brauch ist (= wie es Brauch und ьblich, wie es Brauch und Herkommen ist) (як прийнято, як заведено, як ведеться, як повелося): Die vorliegenden Blдtter- sollten nur dem lieblichen Werke als flьchtige Einleitung, als VorgruЯ dienen, wie es Brauch und ьblich ist. (H. Heine, «Shakespeares Mдdchen und Frauen») [2, c.264] Наступні сторінки повинні слугувати нічим іншим, окрім як поверхневим вступом, котрі, як повелося, подають перед чудовим творінням. Als ein echter Deutscher hдtte ich dieses Buch mit einer Erklдrung seines Titels erцffnen mьssen, wie es im heiligen rцmischen Reiche Brauch und Herkommen ist. [2, c.264] (H. Heine, «Ideen. Das Buch Le Grand¹') Як справжній німець я повинен почати цю книгу з пояснення назви, як повелося у Священній Римській Імперії. Гете перетворює цей вираз на черговий афоризм Das ist des Landes nicht der Brauch (W. Goethe, «Faust») [2, c.265] Такий звичай для нас незнаний (у нас це не прийнято.) (функція досягнення лаконічності).

Надзвичайно вдало використовуючи стилістичні засоби, творець «Фауста» художньо перероблює фразеологізм es zu etwas bringen (досягти всього, вийти в люди, зробити кар'єру): Wer vieles bringt, wird manchem etwas bringen (J.W. Goethe, «Faust») [2, c.290] І будь-хто, із мішанини щось обравши, піде додому, спасибі вам сказавши (різносторонній талант знайде відгук у багатьох). При перекладі було використано метафоризацію вислову для посилення поетичності (емоційно-експресивна функція).

Вираз wer nie sein Brot mit Trдnen aЯ (J.W.Goethet «Wilhelm Meisters Lehrjahre») [2, c.317] (чий хліб від сліз не був таким гірким (хто ніколи не знав злиднів)) Гете використовує, щоб художньо підкреслити суспільний стан персонажу. По суті цей фразеологізм виконує стилістичну функцію метафори (Функція відтворення внутрішнього стану персонажа).

Фразеологізм ein Buch mit sieben Siegeln можна вважати інтернаціональним, тому що ми маємо майже дослівний український еквівалент книга (таємниця) за сімома печатками (щось не зрозуміле). Це пояснюється тим, що обидві мови запозичили вираз зі спільного джерела (Біблія) (функція нагнітання ознак): Mein Freund, die Zeiten der Vergangenheit sind uns ein Buch mit sieben Siegeln... (J.W. Goethe, «Faust») [2, c.332] Мій друже, минуле складно зрозуміти: Його зміст і дух настільки вже поховані, Як книги сімома печатками приховані...

Німецький фразеологізм etw. Geht bunt zu (durcheinander) (щось відбувається метушливо; справжній розгардіяш) Гете використав у якості стилістичного прийому для аналізу драматичного твору (портретна функція): Und hцchstens gabst du einmal den fьnften Akt, wo alles recht bunt durcheinanderging und die Leute sich erstachen. (J.W. Goethe, «Wilhelm Meisters Lehrjahre») [2, c.340] І найбільше, що ти дав, був лише п'ятий акт, де відбувалася загальна сутичка, і герої заколювали один одного.

Ф. Шиллер та Й. Гете використали у своїх творах емоційний фразеологізм j-m den Daumen aufs Auge halten (или drьcken, setzen) (тж. J-m den Daumen auf dem Auge halten) (примушувати силою (або погрозами) кого-небудь до чого-небудь; узяти за горло кого-небудь), який має розмовне стилістичне забарвлення (Функція мовної характеристики персонажа): Ihr sollt es nicht dulden! Ihr sollt ihm den Daumen aufs Auge halten! (F. Schiller, «Fiesco») [2, c.360] Ви не повинні цього терпіти! Приборкайте його! Franken und Schwaben, ihr seid nun verschwisterter als jemals, wie wollen wir den Fьrsten den Daumen auf dem Дug halten! [2, c.360] (J.W. Goethe, «Gцtz von Berlichingen») Франконія і Швабія! Ви тепер зріднилися ближче ніж колись. Тепер ми триматимемо князів у лабетах!

Прагнучи підкреслити поетичність шукань душі Гете використовує фразеологізм ein dunkler Drang (непевне прагнення): Ein guter Mensch in seinem dunklen Drange ist sich des rechten Weges wohl bewusst (J.W. Goethe, «Faust») [2, c. 381] Чиста душа в своїх шуканнях непевного усвідомлення сповнена. На українській мові, як і на мові оригіналу, це висловлення стало афоризмом (функція передачі внутрішніх якостей персонажа).

Для надання мовленню героя емоційного стилістичного забарвлення розмовності поет використав ідіому j-m wird dumm (когось нудить; у когось голова паморочиться): Mir wird von alledem so dumm, als ging' mir ein Mьhlrad im Kopf herum. (J.W. Goethe, «Faust») [2, c.394] Усе чуже для мене! У голові моїй все обертом пішло! В українській мові достатньо фразеологічних еквівалентів (голова туманіє, в голові макітриться, голова чуманіє, голова паморочиться і т.п.) для того, щоб адекватно передати сенс виразу, зберігши конотацію (функція відтворення внутрішнього стану персонажа).

Фразеологізм ins Dunkel treten (вис. відійти на другий план) використовується у високому художньому стилі і є глибоко метафоричним. Тому його часто вживали поети німецького романтизму (функція мовної характеристики персонажа): …in Frankreich hat nichts Bestand, und die groЯen Mдnner treten schnell wieder ins Dunkel; sie erscheinen nur, um zu verschwinden. (H. Heine, «Gestдndnisse») [2, c.406] … у Франції ніщо не триває довго, і великі люди швидко сходять зі сцени; вони зявляються лише для того, щоб зникнути.

Ідіома an allen Ecken (und Enden) (тж. An allen Ecken und Kanten) (скрізь і всюди, у кожному кутку) стилістично забарвлює вираз, посилює елемент розмовності, характеризує персонажа (емоційно-експресивна функція): Es brannte an allen Ecken zugleich, man sah nur Rauch und Flammen! [2, c.409] (H. Heine, «Deutschland. Ein Wintermдrchen») Горіло все з усіх країв, вогонь і дим усюди!

Фразеологічна одиниця abbitte tun (leisten) має конотативне значення просити пробачення і відноситься до високого художнього стилю, саме тому є ознакою мовлення освіченої людини, вказуючи на її походження (функція мовної характеристики персонажа): Wenn ich ihn in meiner Macht hдtte, dieser schlechte Dichter sollte niederknien vor dem Bilde der Musen und Abbitte tun wegen seiner schlechten Verse… (H. Heine «Ludwig Borne») [2, c.94] Якби він, цей поганий поет, потрапив мені в руки, він був би змушений стояти на колінах перед зображеннями муз і просити пробачення за свої вірші…

Іноді стилістична спрямованість висловлювання вимагає від поетів використання архаїчних фразеологізмів, як наприклад sich (D) ein Air geben, що дослівно означає робити вигляд (оцінна функція): Tag und Nacht bin ich in den Nцten; denn jene Feinde sind so tьckisch, daЯ manche, die ich zu Tode getroffen, sich noch immer ein Air gaben, als ob sie lebten... (H. Heine, «Memoiren») [2, c.104] День і ніч я в тривозі, бо вороги мої настільки підступні, що деякі з них, вже смертельно вражені мною, все ж роблять вигляд, що живі…

Г. Гейне часто використовує ідіоми підкреслено книжного стилю, такі як es kommt viel darauf an (це залежить від, дивлячись з того як, зважаючи на обставини), etw. In Anschlag bringen (брати до уваги, враховувати) (функція досягнення лаконічності): Ich versichere Ihnen, es kommt auf dieser Welt viel darauf an, wie man heiЯt; der Name tut viel. (H. Heine, «Ideen. Das Buch Le Grand») [2, c.149] Запевняю вас, у цьому світі багато що залежить від того, як тебе звати; ім'я багато значить.

Der liebe Gott hat mir gewiss alle meine alten Frevel von Herzen verziehen, wenn er die Demьtigung in Anschlag brachte, die ich... bei jenem... Zusammentreffen mit Weitling empfand. (H. Heine, «Gestдndnisse») [2, c.160] Милостивий Господь, мабуть, побачить мені всі мої минулі гріхи, якщо візьме до уваги те приниження, якого я зазнав… при… зустрічі з сумнозвісним Вейтлінгом.

У творчості Гейне, як видатного шанувальника німецького фольклору, також досить часто зустрічаються фразеологічні одиниці народного походження, які можуть перекладатися на українську мову як шляхом відповідного еквівалента, так і шляхом роз'яснення (емоційно-експресивна функція): Doch doppeltschneidender Schmerz zerriЯ mein innerstes Gemьt, als ich bemerkte, daЯ meine Phantasie mich wieder in den April geschickt hatte. (H. Heine, Briefe) [2, c.153] Гострий біль простромив мене до самої глибини серця, коли я помітив, що моя фантазія знову ввела мене в оману

Und ich glaube, auch Mephisto muЯ mit Mдhe Atem holen, wenn er seinen Lieblingsberg ersteigt; es ist ein дuЯerst erschцpfender Weg. [2, c.162] (H. Heine, «Die Harzreise») Вважаю, що й сам Мефістофель ледве переводив подих, видираючись на свою улюблену гору; дорога туди вкрай виснажлива.

У цих прикладах, фразеологізми j-n in den April schicken (обманювати когось, зіграти злий жарт), Atem holen (schцpfen) (переводити подих), j-n, etw. Nicht aus den Augen lassen (не зводити очей з когось/чогось) додають мовленню додаткової емоційності. Поет свідомо збагачує свої вирази стилістичними засобами, для того щоб додати їм життєвості, особливої переконливості. Таким чином, він намагається впливати на слухача.

Творчість Ф. Шиллера також сповнена надзвичайно емоційними фразеологічними одиницями. За допомого них він не лише передає мову різних прошарків суспільства, а й різноманітних історичних епох, зокрема німецького середньовіччя (емоційно-експресивна функція): den Augenblick ergreifen (nutzen) (скористатися моментом); (es) aufs дuЯerste treiben (тж. Es aufs ДuЯerste ankommen lassen) (довести аж до самого крамю, допровадити до останньої межім):

Jetzt oder nie! Ich muЯ den teuren Augenblick ergreifen -- entschieden sehen muЯ ich mein Geschick. (F. Schiller, «Wilhelm Teil») [2, c.69] Зараз або ніколи! Я цінним скористаюся моментом і доля моя вирішиться тут.

Darum laЯ ich mir's auch nicht bange sein, wenn's aufs дuЯerste kommt. Der Mut wдchst mit der Gefahr. (F. Schiller, «Die Rдuber») [2, c.78] Ось чому я ніколи не боюся, коли справа доходить до останнього. Мужність зростає з небезпекою.

Мовлення Ф. Шиллера надзвичайно афористичне, тому деякі фразеологізми, які він увів у німецьку мову в якості метафор та інших стилістичних засобів, стали загально вживаними. Саме тому переклад таких виразів становить для перекладача певну складність, тому що важливо не лише передати значення фразеологічної одиниці, а й зберегти її образність, поетичність, донести до читача те, що хотів передати поет (оцінна функція): das verschleierte Bild zu Sais (F. Schiller, «Das Ideal und das Leben») [2, c.96] (поет. Саїський істукан під покровом (щось нерозгадане)); die Binde fьllt j-m von den Augen (з очей спала завіса) -..die Binde fьllt von meinen Augen -- schaudernd seh' ich an einen Abgrund mich gefьhrt. (F. Schiller, «Wilhelm Teil») [2, c.102] … ось поволока з очей упала і з жахом я над прірвою стою; Blendwerk der Hцlle! [2, c.140] (F. Schiller, «Die Braut von Messina») Гаспидське наслання!

Фразеологізми у творчості поетів німецького романтизму є важливою складовою фразеологічної картини світу. Це вже не просто думки та слова окремих геніальних авторів - крилаті слова, вирази, афоризми та цитати з відомих творів органічно влилися у національну скарбницю німецької культури, зазнали як структурних, так і семантичних змін, стали частиною лексико-фразеологічної системи, безпрецедентним феноменом німецької лінгвокультури.

Комплексний аналіз явища фразеологічної деривації на основі існуючої фразеології передбачає вивчення поряд зі структурними також і комунікативних особливостей елементів фразеологічної системи у процесі їх взаємозв'язку. Важливе місце при цьому займає переклад, як окремий вид мовленнєвої діяльності.

У результаті аналізу були виявлені такі типи міжмовних співвідношень фразеологізмів у німецькій та українській мовах: повна еквівалентність, неповна еквівалентність, безеквівалентність. Специфіка фразеологізмів виявляється у вживанні безеквівалентних слів із національно-культурним семантичним компонентом, у використанні національних власних назв, у використанні певних слів у співвідносних компаративних фразеологізмах.

Отже, фразеологічна картина світу є специфічною для кожної мови, оскільки те, що є актуальним для однієї лінгвокультури, не може бути актуальним в іншій лінгвокультурі. Вивчаючи культурно-національну семантику мови особлива увага приділяється особливостям національного світосприйняття та його відображення у мові. Таким чином, у фразеологічній картині світу досліджуваних мов виявляються як універсальні властивості, так і національні особливості, які проявляються в плані змісту та в плані вираження, що є основою для зіставного дослідження фразеологічних систем різних мов.

Ми проаналізували переклади уривків віршів та деяких літературно-критичних висловлювань поетів німецького романтизму (а саме Й.В. Гете, Г. Гейне, Ф.Шиллера), і дійшли висновку, що фразеологізми у їх творчості є важливою складовою фразеологічної картини світу і крилаті слова, вирази, афоризми та цитати з відомих творів органічно влилися у національну скарбницю німецької культури, зазнали як структурних, так і семантичних змін, стали частиною лексико-фразеологічної системи, безпрецедентним феноменом німецької лінгвокультури.

Список використаних джерел

1. Баран Я.А. Основні питання загальної та німецької фразеології. -- Львів: Вища школа,1980.-- 155 с.

2. Баран Я.А. Фразеологія у системі мови. -- Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997. -- 175с.

3. Білодід І.К. (Ред.): Сучасна українська літературна мова: В 5-ти _зд.- К.: Наук.думка, 1969-1673с.

4. Болдырева Л.М. Стилистические потенции фразеологических единиц в области юмора, иронии и сатиры // Сборник научных трудов. -- Вып. 139. -- М.: Моск. Гос. Пед. Ин-т ин. Яз. Им. М. Тореза, 1979. -- С. 48 - 62.

5. Виноградов В.В. Об основних типах фразеологических единиц в русском языке // Виноградов В.В. Лексикология й лексикография: Избр. Тр. - М.: Наука, 1986. - 273с

6. Гукасова Э.М. Ценносно-нормативная картина мира греческой и русской национальных личностей // Язык и национальные образы мира. - Майкоп, 2001. - С.239-240

7. Денисенко С.Н. Фразеологическая деривация как системный и коммуникативный феномен: Дис. докт. филол. наук. - Л.,1988.- Т.І. - 390 с.; Т.ІІ. - 376 с.

8. Єрмоленко СЛ. Фольклор і літературна мова. -- К.: Наук, думка, 1987, --245 с.

9. Жуков В.П. Русская фразеология. -- М: Высшая школа, 1986. -- 310 с.

10. Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія.- Л.: Вища школа, 1983. - 175 с.

11. Караванськнй С. Екскурсія до лябораторії слова // Ярина з городу Хоми Черешні. -- Торонто; Онтаріо; Канада, 1981. -- С. 109 -- 160.

12. Колшанский Г.В. О смысловой структуре текста// Лингвистика текста. Материалы научной конференции МГПИИЯ им. М.Тореза. - М., 1974.- Ч.1.-С.3-8.

13. Копыленко М.М., Попова З.Д. Очерки по общей фразеологии: Проблеми,методи, опити. - Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1990. - 125с.

14. Кочерган М.П. Основи зіставного мовознавства. - К.: Академія, 2006 - 424с

15. Куслик А.М. Сниженная лексика в художественной речи // Стилистика художественной речи. -- Вып. III. -- Л.: ЛГПИ им. А.И. Герцена, 1977. -- С. 102 - 116.

16. Пельвецкий В.И. Опыт сопоставительного изучения фразеологии в произведениях Л. Франка и Б. Келлермана: Автореф. дис.... канд. филол. наук: 10.02.04. /Киевск. Гос. пед. ин-т иностр. яз. -- К. 1988. -- 24 с.

17. Прокольева С.М. Механизмы создания фразеологической образности. - M.:Высшая школа, 1996. - 402 с.

18. Фразеологія сучасної української мови : посіб. для студ. філол. фак. вищ. навч. закл. / В.Д. Ужченко, Д.В. Ужченко. - Луганськ : Альма-матер, 2005. - 400 с

19. Хайруллина Р.Х. Фразеологическая картина мира: от мировидения к миропониманию. - Уфа, Издательство БГПУ, 2001. - 285 с.

20. Чернышева И.И. Актуальные вопросы фразеологии // Вопросы языкознания. -- 1977. -- №5.--С. 34-42.

21. Чернышева И.И. Фразеология современного немецкого языка. -- М.: Высшая школа, 1980. -- 280 с.

22. Шанский Н.М. Фразеология современного руського языка -- М.:Вьісшая школа, 1985. - 342с

23. Fleischer W. Phraseologie der deutschen Gegenwartssprache. -- Tьbingen: Niemeyer,1997. --342 S.

24. Friederich W. Moderne deutsche Idiomatik. Max Hueber Verlag. Mьnchen, 1966. - 824 S.

Размещено на Allbest.ru