Aachen (18, с.22) = Ахен,

Brьhl (18, с.22) = Брюль,

Steingaden (18, с.23) = Штайнгаден,

Georg Friedrich Hдndel (18, с.24) = Георг Фрідріх Гендель,

"Zeit" (18, с.25) = "Цайт",

Goethe (18, с.25) = Гьоте,

Mьnchen (18, с.27) = Мюнхен.

Транскрипція, як передача звучання іноземного слова (примат вимови), - не єдиний спосіб у своєму роді, адже можливий і примат графіки - транслітераційна передача. Транскрипція і транслітерація - найлаконічніші способи перекладу реалій. Завдяки ним створюється певний експресивний потенціал: у контексті слів рідної мови транскрибоване слово виділяється як чуже, надає предмету, який воно позначає, конотацій небуденності й оригінальності, наприклад:

der Bundestag - бундестаг,

die Wehrmacht - вермахт (транслітерація);

der Einsatzstab - айнзацштаб (транскрипція).

Однією з основних переваг транскрипції як прийому перекладу реалійявляється максимальна стислість, що в ряду випадків являється основною причиною транскрибування. Слід зазначити, що транскрипцію, як і будь-який інший прийом, варто використоввати з обержністю, оскільки в деяких випадках передача колориту, який не є основною ціллю, може відтіснити на другий план передачу смислового змісту реалії, не виконавши тим самим комунікативне завдання перекладу. Велика кількість транскрибованих слів може призвести до перенасичення тексту реаліями, яка не зближує читача з оригіналом, а віддаляє від нього [15, с.38].

Застосування транслітерації при передачі реалій дуже обмежене, про це можна говорити при перекладі понять, які стосуються в основному суспільно-політичного життя та власних імен:

Berlin - Берлін;

die Mitra - мітра.

Найяскравішими прикладами транслітерації є:

Rheinland-Pfalz (18, с.21) = Рейнланд-Пфальц,

Potsdam (18, с.18) = Потсдам,

Hessen (18, c. 19) = Гессен,

Hannover (18, с. 20) = Ганновер,

Mainz (18, c.21) = Майнц,

Dessau (18, с.23) = Дессау,

Weimar (18, с.23) = Веймар,

Kanzler (18, c.27) = канцлер,

Jenny (18, c.31) = Єнні,

Goerg (18, c.34) = Георг,

Weisberger (18, c.39) = Вейсбергер,

Goebbels (18, c.41) = Геббельс,

Hitler (18, c.41) = Гітлер,

Bьrger (18, c.53) = бюргер.

Питання про вибір між транскрипцією (транслітерацією) та безпосередньо перекладом стосується, головним чином, слів, ще не знайомих носіям мови перекладу.

2.2.2 Створення нового / складного слова

Даний спосіб використовується, якщо транскрипція (чи транслітерація) за певних причин небажана чи неможлива. Введення неологізма - найбільш підходящий (після транскрипції) шлях збереження значення змісту та колориту реалії, яка перекладається, оскільки шляхом створення нового слова (чи словосполучення) іноді вдається досягнути майже такого ж ефекту. Такими новими словами можуть бути, в першу чергу, кальки та напівкальки.

2.2.2.1 Калькування

Калькуванням є особливий вид запозичення, коли структурно-семантична модель мови-джерела відтворюється поелементно (повністю чи частково) матеріальними засобами мови сприймача. Зазвичай калькування передає не стільки значенняслів-реалій, як особливості авторсько-індивідуальних висловів, у тому числі оказіональних слів.

Калька - запозичення шляхом буквального перекладу - дозволяє перенести в мову перекладу реалію при максимально повному збереженні семантики. Однак збереження семантики не означає одночасне й автоматичне збереження колориту, оскільки частини слова чи виразу передаються засобами мови перекладу. Найбільш яскравими прикладоми калькування є:

der Bundessprдsident (18, с.9) - федеральний президент,

der Jugendsenator (18, с.39) - сенатор у справах молоді,

Deutscher Bund (18, c.30) = Німецький союз.

2.2.2.2 Напівкалькування

Напівкалькування являє собою часткове запозичення слів і виразів, які складаються частково з елементів вихідної мови, частково з елементів мови отримувача.

Так, напівкалькуванням в українській мові є німецька реалія "Третій рейх", яка являє собою аналог виразу "das Dritte Reiсh", а також: Niedersachsen (18, с. 20) = Нижня Саксонія,

Mecklenburg-Vorpommern (18, c. 20) = Мекленбург-Передня Померанія, Nordrhein-Westfalen (18, c.21) = Північний Рейн-Вестфалі

"Alte Reich" (18, c.29) = "Стара імперія",

Heiliges Rцmisches Reich Deutscher Nation (18, c.30) = Священна Римська імперія німецької нації,

Riesengebirge (18, с.25) = Велетенські гори,

SA-Mann (18, с.27) = штурмовик,

Drachensberge (18, с.31) = Драконові гори,

Reichsbahn (18, с.32) = державна залізнична дорога,

Berufsverbot (18, с.34) = заборона на професію,

Betriebsrat (18, с.35) = виробнича нарада,

Feuerland (18, с.37) = Вогняна Земля,

Goethestadt (18, с.40) = місто Гете,

Staatssekretariat (18, с.45) = державний секретаріат,

die Karl-Marx-Universitдt Leipzig (18, с.49) = Лейпцигський університет імені Карла Маркса.

2.2.2.3 Створення неологізму

Останнім в групі вище згаданих прикладів являється створення перекладачем семантичного неологізму, тобто слова чи виразу, який дозволяє зрозуміти сенс, зміст реалії:

"Handwerkbursch" - ремісничий челядник;

"in pechdunkler Nacht" - глупої ночі [15, с.49],

"Die Jьdin von Toledo" (L. Feuchtwanger) - "Іспанська баллада",

"Mann ist Mann" (B. Brecht) - "Що той солдат, що цей".

2.2.3 Уподібнюючий переклад (денотативна субституція)

Даний спосіб перекладу вживається доволі часто. Він грунтується на використанні іншомовного когіпоніма (паралельне видове слово). Іншими словами, перекладач використовує при перекладі іншомовний подібний термін, що підпорядкований спільному родовому поняттю. Дуже поширеним є підбір функціонального еквіваленту, який викликає у читача такі ж асоціації, як і у читача вихідного тексту: Ich habe eine Konfirmation gemacht. - Я уперше причастився [15, с.43]. Найяскравішими прикладами транслітерації із книги "Tatsachen ьber Deutschland" є:

Im Herzen Europas (18, c.8) = у центрі Європи,

Die Nazi-Herrschaft (18, c.18) = нацистське панування.

2.2.4 Контекстуальний переклад

Такий вид відтворення семантико-стилістичних функцій реалій нерозривно пов'язаний з цілісністю художнього тексту і полягає у роз'ясненні суті реалії у найближчому контексті. Інколи контекстуальне роз тлумачення реалій охоплює дескриптивне та гіперонімічне перейменування. Його ще називають трансформаційним перекладом, тобто вільним перекладом відповідно до контексту.

Цей прийом за своїм принципом схожий з уподібнюючим перекладом і протиставлений словниковому, оскільки слово, яке перекладається при використанні такого прийому, може мати відповідності, що відрізняються від наведених у словнику. У даному випадку головною орієнтацією для перекладача слугує контекст, тому сам спосіб "полягає у заміні словникового відповідника при перекладі контекстуальним, логічно пов'язаним з ним". Ситуаційні відповідники, що виступають когіпонімами, як правило, належать до різних синонімічних груп, проте в межах тексту вони характеризують як контекстуальні синоніми одне поняття. Ілюстрацією такого типу перекладу може слугувати переклад фрази "Entschuldigung, wir haben keinen Speisen im Menь!" - "Вибачте, але ми не зможемо Вам подати форшмак та вагінг-ам-зе. У нас немає німецької кухні" [15, с.45].

2.2.5 Гіпо-гіперонімічний переклад

Гіперонімічне перейменування - досить поширений вид перекладу реалій, пов'язаний із засадними поняттями лексичних трансформацій, катеризацією денотата, визнанням ізоморфізму частини й цілого, генералізацією. Усе це належить до мовних універсалій. Можливість такого виду трансляційного перейменування, такої деконкретизації пов'язана із наявністю міжмовних гіпонімів, які, в свою чергу, зумовлені гіпонімією як мовною універсалією.

Гіпонімічний переклад є заміною видового поняття на родове, тобто це є передача реалії тою мовною одиницею, яка має більш широке значення, ніж та, яку перекладають. За своїм значенням це прийом генералізації, який дуже часто використовується. Він дозволяє відмовитись від транскрипції та провести заміну понять, різниця між якими в умовах даного контексту незначна:

Schnaps - горілка,

der Gastarbeiter - іноземний робітник, робітник-емігрант, "гостьовий" робітник;

der weiЯe Kreis - "білий круг", у якому розмір квартплати визначається виключно домовласником;

der Blaubrief - синій конверт з повідомленням про звільнення.

2.2.6 Переклад фразеологізмів, до складу яких входять слова-реалії

У лінгвістиці до реалій відносять також стійкі вислови, до складу яких входять слова, що безпосередньо позначають реалії. У деяких випадках використання фразеологізма у вихідному тексті будується на використанні можливостей національно-культурного колориту, наприклад, для побудови художнього чи публіцистичного образу. У цьому випадку проблема вибору прийому перекладу реалії постає найбільш гостро. Таким чином, питання про переклад реалій стосується також і проблеми перекладу фразеологізмів, які несуть будь-яке національне забарвлення:

sich beim Salzamt klagen - даремно скаржитись (Salzamt - легендарна вигадана державна установа);

jmdn. katholisch machen - виправити когось, наставити на шлях істинний;

nicht ganz katholisch aussehen - виглядати ненадійно, підозріло;

Ich werde dich katholisch machen - я навчу тебе пристойно поводитись (символічне значення лексеми katholisch зумовлене пануванням католицизму в Австрії на відміну від протестанської півночі Німеччини).

Переважна більшість цих символічних компонентів має культурно-специфічну екстралінгвістичну співвіднесеність, хоча й опосередковану, а такі фрази, як sich beim Salzamt klagen - цілком затемнену мотивацію.

Наступні підвиди лексичних компонентів позначають національно - специфічні реалії та явища буття австрійської нації, і тому їх статус національних маркерів не потребує детального обгрунтування.

Варто також звернути увагу на власні назви як компоненти фразеологічних одиниць.

Ці компоненти складають найчисленнішу підгрупу серед лексичних маркерів німецьких і австрійських фразеологічних одиниць. Серед них переважають антропоніми. Їх умовно можна розділити на такі підгрупи:

а) Імена та прізвища відомих діячів австрійської та німецької історії та культури:

Kreisky, schau oba / Franz Joseph, schau oba / Sindelar, schau oba - "глянь, як погано йдуть справи" (Б. Крайський - колишній федеральний канцлер Австрії, Франц-Йозеф - її передостанній імператор, Матіас Зінделар - відомий австрійський футболіст 30-х рр.);

Josephinische Zeiten - спокійні, ліберальні часи (імператор Йозеф І проводив політику лібералізації, сприяв скасуванню кріпацтва, розвитку науки й освіти);

Fix Laudon! - чорт забирай! (Фельдмаршал Лаудон - один із відомих австрійських вельмож);

Das ist ja Radetzky! - це загальновідомо (фельдмаршал Радецький - одна із найзнаменитіших фігур австрійської історії);

Mozartzopf tragen - носити перуку зі штучною кіскою або коротку косичку із власного волосся (на манер В.А. Моцарта);

б) Поширені австрійські імена в символічному значенні:

da will ich Veithl heiЯen - не я буду, якщо це не так (Veithl - lat. Vitus - поширене австрійське ім'я);

Wie Frantischek meint - як вважає середній, пересічний віденець. Не випадково середній віденець носить слов`янське ім'я;

в) Символічними можуть ставати у національній свідомості австрійців і неавстрійські антропоніми:

echter Piefke sein - бути німцем, прусаком, солдафоном;

piefkinesisch handeln - поводитись як прусак - грубо, по-солдафонськи; wie ein Piefke reden / piefkinesisch reden - розмовляти з північнонімецьким акцентом;

г) Імена фольклорних і літературних образів, гра слів у формі антропонімів:

der glaubt, er ist ja Fьrst Pдmstli - він веде себе пихато, зверхньо, зарозуміло;

jmd. lebt wie der Fьrst Pдmstli - хтось живе багато й вишукано (князь Пемстль - персонаж комедії, поставленної у Відні під час Конгресу 1815 р., можливий натяк на Наполеона);

Herr Adabei sein - бути всюдисущим всезнайкою (Томас Адабай - персонаж книги А. Чіаваччі "Wiener Typen");

erzдhlen Sie es der Frau Blaske - вигадуй більше, розкажи це своїй бабусі (пані Блажке - фольклорний образ наївної, недалекої жінки, від чеського blaha - блаженна, несповна розуму);

er ist immer Novak - він - вічний невдаха (аналогічна гра слів у поєднанні із реально поширеним слов'янським прізвищем Новак);

д) Етноніми та їх ад'єктивні деревати. Ці компоненти також часто відображають історичні контакти австрійців і німців із сусідніми народами: richtiger Slawiner sein - бути хитрим, лукавим (Slawiner - Slowene);

bцhmisch powidalen / bцhmakelnd reden - розмовляти ламаною німецькою мовою з чеським акцентом, говорити незрозумілою тарабарщиною;

etw. bцhmisch einkaufen - вкрасти;

eingehen wie eine bцhmische Leinwand - йти без успіху;

bцhmische Stunde - дуже довго;

bцhmischer Fehler - помилка в підрахунках;

bцhmische Weinberl - картопля;

es sind fьr mich bцhmische Dцrfer - це для мене китайська грамота;

es kommt mir bцhmisch vor - це здається дивовижним, незрозумілим.

Довголітні культурні контакти Австрії й Чехії сформували у прикметника bцhmisch - "богемський" стійке конотативне, асоціативне, символічне значення - дивний, незрозумілий, неправильний.

З періоду турецької облоги Відня 1683 р. образ турка у психології австрійців і німців має елементи екзотики, загадковості, незрозумілої сили й загрози:

rauchen wie ein Tьrke - курити як швець;

dasitzen wie ein eingemalener Tьrke - сидіти непорушно, зручно вмостившись;

einen tьrkischen Rausch haben - добряче впитись.

е) Історичні факти, політичне життя, офіційна ділова документація: Kurutzen und Tьrken! / Die Tьrken sollen dich holen und Kurutzen! - чорт забирай! (Контамінація асимільованої традиційної німецької лайки Kruzifix! та історично мотивованого для австрійців образу турка як ворога християнства, язичника);

einen Kuckuck draufkleben - опечатати (Kuckuck - іронічна назва австрійського імператорського герба - двоголового орла);

zum HandkuЯ kommen - бути на грані краху;

etw. mit HandkuЯ empfangen - сприймати щось прихильно;

KьЯ die Hand sagen - попрощатись;

die Hand kьssen - приймати дуже сердечно, бути дуже вдячним.

Усі вирази, образною основою яких є die Hand kьssen, виникли на основі звичаїв і правил поведінки, запроваджених при австрійському дворі Карлом V. Типовим прикладом ділової документації є реалія із книги "Tatsachen ьber Deutschland" der Einigungsvertrag (18, c.29) = Договір про об'єднання.

є) Історичні, політичні та звичаєві реалії:

ein Іllegaler sein - бути націонал-соціалістом до аншлюсу Австрії в 1938 р.;

Mдrzveilchen (Mдrzveigerln) werden - стати членом нацистської партії після аншлюсу;

mir - san - mir Gesinnung - австрійська ментальність, національна самосвідомість (від діалектного mir san mir - wir sind wir; іронічне позначення певного ізоляціонізму австрійців);

das Rote Wien - "червоний" Відень (у період правління соціал-демократів у 30-і рр.);

Vдterlicher Despotismus - правління імператора Франца-Йосифа та князя Меттерніха;

Die erste Republik - Автрійська республіка з 1918 р. по 1938 р.;

die zweite Republik - Австрійська республіка починаючи з 1955 р.; Sonderfall "Otto" - гітлерівський план аншлюсу Австрії 1938 р.;

die Zeit des groЯen Sterbens - епідемія чуми в Німеччині в XIV - XV ст.;

Nachbar in Not - благодійна акція австрійського телеканалу ORF для допомоги постраждалим в югославській війні (з 1992 р.);

europдisches Konzert - віденський когрес 1815 p.;

groЯe Koalition - урядова коаліція соціалістів і правої народної партії у Австрії в 1947 - 1966 рр.;

der zweite bessere deutsche Staat - Австрія у період "австрофашизму" 1934 - 1938 рр.

Вдалими прикладами є реалії "Sprung aus der Geschichte" (18, c.27) = "прижок з історії", "deutsche Frage" (18, c.27) = "німецьке питання".

2.2.7 Дескриптивна перифраза, чи перифрастичний (описовий, дескриптивний) переклад

Даний спосіб перекладу полягає у поясненні реалії якимось терміносполученням. Загалом перифраза становить прихований коментар, який допомагає читачеві зрозуміти особливості невідомої для нього реалії. Так, з часів Середньовіччя у Німеччині на центральних або ринкових площах (Marktplatz) будували неготичні ратуші (Rathaus) та відсутні в українській архітектурі будинки з вузькими фасадами та загостреними фронтонами (Giebel), за які ті отримали специфічну назву (Giebelhдuser). Відтворювати такі назви доводиться словосполученням із декількох слів - будинки з гостроверхими дахами. Інший тип будинку - Fachwerkhaus - відзначається специфічною кладкою стін, де проміжки між кліткоподібно закладеними брусками заповнюються цеглою й обмащуються глиною. Якщо є необхідність передавати деталі побудови такого будинку, то переклад можна зробити таким чином: фахверковий будинок, на стінах якого знаходяться дерев'яні клітчасті візерунки, а у разі відсутності такої необхідності, перекладач може закономірно звернутися до гіперонімічного перекладу. Яскравим прикладом такого типу перекладу є реалія gesundes Trendgetrдnk (18, c.172), що означає мінеральну воду - надзвичайно популярний в наш час напій серед населення Німеччини, який пропагує здоровий спосіб життя.

Найбільш поширеними є:

а) Географічні перифрази:

deutsches Eck - південно-східна окраїна Баварії;

Kornkammer Europas - України - житниця Європи;

Rom des Nordens - Рим півночі, Зальцбург;

das bevцlkerungsreichste Land der EU (18, c.9) = найбільш населена держава ЄС, Німеччина;

Exportweltmeister (18, c.11) = Німеччина (займає перше місце по експорту);

das grцЯte Wassersportrevier Mitteleuropas (18, с. 20) = найбільший регіон водного спорту в Європі, Мекленбург-Передня Померанія;

die Stadt der Musik - місто музики, Відень;

die Stadt der deutschen Klassik - місто німецької класики, Ваймар;

klein Paris - маленький Париж, Лейпциг;

Theaterland - країна театрів, Німеччина;

Blumenstadt - місто квітів (Ерфурт).

б) Етнічні перифрази:

Herr und Frau Цsterreicher - пан і пані австрійці, середні, пересічні австрійці;

die Tschusch - Kolonne - югославські жінки-прибиральниці (ймовірно від слов`янського "чуєш");

в) Перифразові найменування відомих історичних діячів Австрії та Нмеччини:

der alte Herr in Schцnbrunn - імператор Франц-Йозеф; der цsterreichische Molke - фельдмаршал ерцгерцог Фердінанд, власник молочарні (натяк на відомого пруського полководця Мольтке);

Friedens-Bertha - Берта фон Зуттнер (відома австрійська письменниця-пацифістка, лауреат Нобелівської премії);

der alte Fritz - прізвисько прусського короля Фрідріха IV;

der eiserne Kanzler - Отто фон Бісмарк;

StraЯenmeister aus Kддrnten - Йорг Гайдер (лідер правоекстремістської Вільної австрійської партії, губернатор Карінтії).

г) Варіантом перифрази є комбінована реномінація (найчастіше транскрипція з описовою перифразою, і значно рідше - з гіперонімом) - досить ефективний, хоча й багатослівний спосіб максимальної передачі семантики реалій, пов'язаний з лінійним розширенням тексту. Транскрибоване слово вміщує саму "незвичайність", "чужинність", а дескриптивна перифраза (або гіперонім) роз'яснює семантику реалії. Прикладоами є такі реаліі:

das Dirndl (18, с.152) - дірндль: жіночий національний костюм (плаття) - широка спідниця у складку, біла нарядна блузка з широкими рукавами, приталений корсет і яскравий фартух;

das Richtfest - ріхтфест: свято у зв'язку із завершенням будівництва кровлі будинку;

Polterabend - польтерабенд: традиційний веріч розваг напередодні вінчання;

Pimpfe - пімпфи: школярі молодших класів, члени дитячої фашистської організації.

Іншим варіантом перифрази виступає контекстуальне розтлумачення реалій. Вона складає такий вид відтворення семантико-стилістичних функцій реалій, який нерозривно пов'язаний із цілісністю художнього тексту і полягає у роз'ясненні суті реалій у найближчому контексті, наприклад Bundesversammlung (18, c.30) = союзний сейм (бундестаг).

2.2.8 Прецензійні слова

Прецензійні слова можуть також представляти національні реалії, які складають природню і невід'ємну частину дійсності та мови, що вивчається. До національних реалій відносяться назви провінцій, районів, історичних пам'ятників, окремих будівель, визначних пам'яток, які відомі всім культурним людям даної країни. У Німеччині відомою національною реалією є: die Berliner Mauer (18, с.40) - Берлінська стіна, Weimarer Republik (18, c.27) = Веймарська республіка, державне утворення на території Німеччини, проіснувала з 1919 ро 1933 рр., Wiedervereinigung (18, c.29) = Возз'єднання Німеччини. Отже, майже всі способи перекладу реалій можна назвати загальновживаними, однак, сумуючи все вищезгадане, слід відмітити, що не дивлячись на позитивні сторони всіх способів, при перекладі завжди необхідно враховувати також і пов'язані з ним обмеження.

2.3 Принцип художньої творчості в перекладі

Кожний справді поетичний твір - це ідейно-художня структура, цілісне явище.

Перекласти поетичний твір - не означає лише передати засобами іншої мови образи, вихоплені окремо, ритміко-інтонаційні нюанси (хай навіть досить тонкі).

Осмислюючи переклад, як ідейно-художню структуру, і необхідність комплексного підходу до нього, слід зупинитися ще на одному вагомому питанні: взаємовідношеннях загального і окремого (часткового). Під окремим мається на увазі конкретний твір, що перекладається, а під загальним - творчість його автора.

Слово - першооснова твору, найбільш насичений і багатий змістовний компонент. Саме трудністю є вибір необхідного слова-еквівалента. Перекладач зважує всі різні лексичні можливості, синоніми і нарешті відбирає слово (рідше 2-3), які можуть у повній мірі відтворити значення оригіналу.

При цьому перекладач проходить різні шляхи вибору:

1) Орієнтування на контекст. Підшукується відповідний еквівалент. Кожне слово у творі зв'язане з усім твором, з його особливостями, з історією його написання, часто з особистістю автора. У рамках одного абзацу (вузький контекст) і всього даного твору (широкий контекст) потрібно охопити думку в цілому. Перекладач повинен знати, що відбувається за межами тексту, вміти читати так званий підтекст. Перекладати потрібно так, щоб зберігалася творча задумка та "почерк" автора, те, про що автор сказав прямо і т.д.

2) Принцип слідування відношенню автора відносно описуваної ситуації, описуваного предмета. Вибір слова між позитивним і негативним значенням.

3) Принцип слідування загальній стилістичній направленості твору й індивідуальному стилю автора. Необхідність вибору слова з синонимічного ряду у відповідності зі стилем автора. Велику увагу слід звернути на індивідуальний стиль автора.

4) Принцип відповідності прийнятої автором інтенсивності. Наприклад, ряд прикметників означають позитивну якість: в рос.: великолепный, дивный., в укр.: розкішний, дивний., в англ.: magnificent, fair, в нім.: prдchtig, prachtvoll, herrlich, groЯartig; ausgezeichnet.

5) Принцип орієнтування на основний словниковий фонд мови. Орієнтування на те, що ввійшло в "золотий фонд" мови. І лише в особливих випадках брати лексику з особливих діалектів, місцевого наріччя (сленга).

6) Принцип вибору слова, яке б найбільше відображало ту реальну дійсність, яку мав на увазі автор. Перекладач повинен розуміти, що він перекладає думку автора, що відноситься до певного устрою життя, певної епохи. Так що мало знати вузький і широкий контекст, треба знати ще ту конкретну дійсність, про яку пише автор.

7) Принцип використання стійких і напівстійких фразеологічних сполучень. До стійких та напівстійких фразеологічних сполучень відносяться фразеологічні зрощення, а також і граматичні сполучення.

Висновок до розділу 2

Отже, існує велика кількість різноманітних підходів щодо класифікації реалій. Реалії поділяються на сучасні та історичні, власні та чужі, регіональні та інтернаціональні. У роботі за основу взята класифікація, яку розробила Р.П. Зорівчак, оскільки саме ця класифікація розкриває дане питання найкраще і виділяє наступні групи реалій: побутові, етнографічні, міфологічні, реалії світу природи, реалії державно-адміністративного укладу та суспільного життя, ономастичні реалії. Щодо прийомів передачі реалій при перекладі, то внаслідок різноманіття цих мовних одиниць, вони можуть видозмінюватись та стикатись один з одним. Тому при перекладі потрібно покладатись на власний перекладацький інстинкт та накопичений досвід. Найпоширенішими прийомами передачі реалій при перекладі є наступні: транскрипція, транслітерація, створення нового слова, уподібнюючий, контекстуальний, гіпо-гіперонімічний, перифрастичний переклад. При здійсненні перекладу твору будь-якого стилю, а особливо художнього, перекладач змушений зважати на велику кількість мовних і позамовних факторів (інтралінгвістичних і екстралінгвістичних чинників), основними з яких є орієнтація на контекст твору, відповідність до стилю твору та індивідуальному стилю автора, принцип часової та територіальної (географічної) відповідності, орієнтація на словниковий фонд мови, а також використання стійких і напівстійких фразеологічних сполучень.

Висновки

Проблема дослідження методів перекладу реалій залишається відкритою. Це пов'язано не тільки з різноманітними поглядами перекладачів відносно даного питання, але і від великої кількості факторів та нюансів, які впливають на його вирішення.

Проблема перекладу реалій стала основою великої кількості наукових робіт. Дане питання, по своїй суті, складається з декількох спірних моментів. Багато перекладачів сперечалися та до сих пір сперечаються про тлумачення самого поняття "реалія"; безліч суперечливих думок існує по питанню класифікації реалій (на основі яких ознак потрібно підрозділяти на групи мовних одиниць, які розглядаються). Суперечливим також є питання про виділення та розмежування безпосередньо способів перекладу реалій, а також про правомірність та необхідність вживання того чи іншого прийому та факторів, які накладаються на їхне уподібнення певним обмеженням.

Дослідники виокремлюють реалії в особливий лексико-семантичний клас, який протиставляється лексичним одиницям, що відображають загальнолюдські явища, предмети дійсності. Погляди вчених не співпадають також щодо визначення форм реалій як мовних одиниць. Існувала думка, що реалії можуть бути лише у формі слова. Більшість дослідників стверджують, що слова реалії існують у формі слова, похідного слова, словосполучення, стійкого словосполучення і речення.

Майже всі способи перекладу реалій можна назвати загальновживаними, однак, сумуючи все вищезгадане, слідує відмітити, що недивлячись на позитивні сторони вище згаданих способів, при перекладі завжди необхідно враховувати також й пов'язані з ним обмеження. За основу у нашій роботі ми взяли класифікацію Р.П. Зорівчак, згілно якої виділили наступні групи реалій: побутові, етнографічні, міфологічні, реалії світу природи, реалії державно-адміністративного укладу та суспільного життя, ономастичні реалії.

В даній роботі перераховані та детально розглянуті нійбільш часто вживані способи, які були використані при перекладі основної маси реалій. Однак унаслідок різноманіття цих мовних одиниць та їх індивідуальних особливостей, прийоми передачі реалій в мову перекладу можуть видозмінюватись та стискатися один з одним.

Перекладач обирає тий чи інший прийом, покладаючись на свій перекладатський інстинкт, спираючись на отриманні знання та накопичений в процесіроботи досвід, тому вирішальне слово, незалежно від теоретичних дасліджень в більшості випадківзалишається за перекладачем-практиком.

Не дивлячись на велику кількість німецької літератури: народні казки, поезія, романи, проблема перекладу реалій постає деже госторо. На соьгоднішній день існує дуже мало наукових праць про відтворення національно специфічних реалій Німеччини в українських перекладах. Тому ми, як молоді та починаючі перекладачі, повинні прикласти багато зусиль для вирішення цієї проблеми, щоб переклади з німецької мови були більш чіткішими та доцільнішими, без так званих "білих плям".

Список використаних джерел

1. Ажнюк Б.М. Мовні явища як етнокультурна цілісність / Б.М. Ажнюк // О.О. Потебня і проблеми сучасної філології. - К.: Наукова думка, 1991. - С.26 - 43.

2. Алексеев А.Я. Стилистическая информация языкового знака // Филолог. науки. - 1982. - С.50 - 51.

3. Бархударов Л.С. Язык и перевод. - М.: Международные отношения, 1975. - 238 с.

4. Бех П.О. Неперекладне в перекладі (Про книгу Р.П. Зорівчак "Реалія і переклад”) // Теорія і практика перекладу. - Вип.18. - К.: Вища школа, 1992. - 196 с.

5. Борщев В.В., Кнорина Л.В. Типы реалий и их языковое восприятие. - М., 1990. - С.36 - 39.

6. Брандес М.П., Провоторов В.І. Переводческий анализ текста. - М.: НВІ - Тезаурус, 2001. - 244 с.

7. Бурбак О.Ф. Реалія та способи визначення її лінгвістичного статусу // Іноземна філологія. - 1985. - С.68 - 69.

8. Вайсбурд М.Л. Реалии как элемент страноведения // Русский язык за рубежом. - 1972. - №3. - С.98 - 100.

9. Верещагин Е.М. Лингвострановедческая теория слова / Е.М. Верещагин, В.Г. Костомаров. - М.: Рус. язык, 1980. - 320 с.

10. Верещагин Е.М. Язык и культура. Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного / Е.М. Верещагин, В.Г. Костомаров. - М.: Русский язык, 1976. - 248 с.

11. Виноградов В.С. Лексические вопросы перевода художественной прозы / В.С. Виноградов. - М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 1978. - 174 с.

12. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе / Под. ред. Вл. Россельса. - Изд.2-е, испр. и доп. - М.: Высшая школа, 1986. - 416 с.

13. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе (реалии) // Мастерство перевода. - М., 1970. - С.433 - 454.

14. Гаман І.В. Національно-специфічна реалія як складова картина світу // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Зб. наук. праць. - Х. 2009. - Вип.23 - 24. - С.85 - 87.

15. Дзенс Н.И., Перевышина И.Р., Кошкаров В.А. Теория и практика перевода: учебное пособие. - СПб.: Антология, 2007. - 560 с.

16. Дмитренко О.П. Реалія як компонент фразеологічних одиниць на позначення соціально-економічної сфери у сучасній німецькій мові // Наукові записки НДУ ім.М. Гоголя. - Філологічні науки. - 2009. - С.106 - 109.

17. Епихина Н.М. Кузьмина Е.С. Deutschland: kurz und bьndig: Пособие по лингвострановедению на нем яз. - М.: Менеджер, 2000. - 144 с.

18. Євгененко Д.А., Кучинський Б.В., Білоус О.М., Воронкова Н.Р. Лінгвокраїнознавство німецькомовних країн: навч. посіб. - Вінниця: Нова книга, 2008. - С.44 - 47.

19. Жайворонок В.В. Етнолінгвістика в колі суміжних наук / В.В. Жайворонок // Мовознавство. - 2004. - № 5 - 6. - С.23 - 30.

20. Задорнова В.Я. Восприятие и интерпретация художественного текста. - М.: Высш. шк., 1984. - 152 с.

21. Зорівчак Р.П. Реалія в художньому мовленні: перекладознавчий аспект // Іноземна філологія. - Львів, 1994. - С.106 - 107.

22. Зорівчак Р.П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози). - Львів: Вид-во при Львів. ун-ті, 1989. - 216 с.

23. Зорівчак Р.П. Статус реалії як перекладознавчого терміна // Теория и практика перевода. - К., 1985. - С.23 - 24.

24. Казакова Т.А. Практические основы перевода. - Санкт-Петербург: Союз, 2002. - 319 с.

25. Кияк Т.Р., Науменко А.М., Огуй О.Д. Теорія та практика перекладу (Німецька мова): Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2006. - 592 с.

26. Ковганюк С. Практика перекладу. - Харків: Наука, 1989. - 219 с.

27. Комисаров В.Н. Лингвистика перевода. - М.: Международные отношения, 1980. - 167 с.

28. Комисаров В.Н., Рецкер Я.И., Тархов В.И. Пособие по переводу с английского языка на русский. - М.: Высшая школа, 1965. - 268 с.

29. Коптілов В.В. Теорія та практика перекладу: навч. посіб. для студ. / В.В. Коптілов. - К.: Юніверс, 2003. - 280 с.

30. Крупнов В.Н. В творческой лаборатории переводчика. - М.: Международные отношения, 1976. - 189 с.

31. Латышев Л.К. Технология перевода. - М.: НВИ - Тезаурус, 2000. - 287 с.

32. Левицкая Т., Фитерман А. Почему нужны грамматические трансформации при переводе? // Тетради переводчика. - Н., 1971. - Вып.8. - С.12 - 22.

33. Любченко Т.Н. Научная фантастика в переводе: приобретения и потери // Теорія і практика перекладу. - К., 1991. - Вип.17. - С.89 - 97.

34. Мальцева Д.Г. Страноведение через фразеологизмы: Учеб. пособие по немецкому языку / Д.Г. Мальцева. - М.: Высш. шк., 1991. - 173 с.

35. Матузкова Е.П., Шеховцева М.Д., Фролов А.А. Перераспределение границ предложения и СФЕ в переводе // Контрастивное исследование оригинала и перевода художественного текста. - Одесса, 1998. - С.113 - 115.

36. Миньяр-Белоручев Р.К. Общая теория перевода и устный перевод. - М. Воениздат, 1980. - 237 с.

37. Мороз А.А. Реалія як об'єкт лінгвістичного дослідження. - Бердянськ, 1999. - 104 с.

38. Новикова Н.С., Черемшина Н.В. Многомирие в реалии и общая типология языковых картин мира // Филологические науки. - 2000. - С.52 - 53.

39. Огуй О.Д. Слова в часі (неологізми, архаїзми, історизми): особливості їх перекладу з німецької мови // Мова і культура. - Вип.7. - Т.8. - К., 2004. - С.8 - 13.

40. Огуй О.Д., Івасюк О.Я. Лінгвістика та перекладознавство: мовні концепції та способи перекладу // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. - Вип.165 - 166: Германська філологія. - Чернівці: Рута, 2003. - С.145 - 157.

41. Огуй О.Д., Суржикова К. "Старіння" архаїзмів та історизмів за частинами мови в сучасній німецькій мові // Матеріали VII Міжнародної наук. - практ. конф. "Наука і освіта 2004". - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Т.22: Проблеми дослідження мови. - С.55 - 56.

42. Полюжин М.М. Теорія і практика перекладу з англійської мови на українську. - К.: Рута, 1991. - 278 с.

43. Рак Н.В. Реалія в системі безеквівалентної лексики // Матеріали V Міжнародної наук. - практ. конф. - Луцьк, 2008. - С.406 - 407.

44. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. - М.: Филологическая мысль, 1974. - 312 с.

45. Розен Е.И. Немецкая лексика: история и современность. - М.: Высшая школа, 1991. - 180 с.

46. Сахащик О.І. Мовні реалії та способи їх перекладу // Наук. вісник ВНУ. - № 2. - Луцьк, 2008. - С.85 - 87.

47. Соломаха А.В. Вербалізація етнореалій у сучасній німецькій мові // Наукові записки Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя: Збірник наукових статей / Ред. Самійленко В.Г. - Ніжин: НДУ ім.М. Гоголя, 2005. - С.67 - 72.

48. Соломаха А.В. Взаємозв'язок світу, етносу та мови: до питання про мовну картину світу // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова: Філологічні науки. Зб. наук. праць. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2005. - Вип.1. - С.117 - 121.

49. Соломаха А.В. Лексика, яка вербалізує етнореалії в сучасній німецькій мові: культурологічний аспект // Сучасні дослідження з іноземної філології. Зб. наук. праць. Вип.3. / Ред. Фабіан М.П. - Ужгород: ПП Піголіцип П.Ю., 2005. - С.242 - 251.

50. Соломаха А.В. Національно-культурна специфіка універсальних концептів "Das Essen" та "Die Getrдnke" (на матеріалі сучасної німецької мови) // Наукові записки: Зб. наук. статтей НПУ ім. М.П. Драгоманова / Укл. П.В. Дмитренко, Л.Л. Макаренко. - Вип. LIX (60). - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2005. - С.139 - 147.

51. Соломаха А.В. Функції мовних одиниць, що вербалізують етнореалії в сучасній німецькій мові // Сучасні дослідження з іноземної філології. Зб. наук. праць. Вип.4. / Ред. Фабіан М.П. - Ужгород: ПП Піголіцип П.Ю., 2006. - С.444 - 453.

52. Степанова М.Д. Лексикология современного неметкого языка. - М.: Высшая школа, 1962. - 193 с.

53. Толстой С.С. Как переводить с английского язика / С.С. Толстой. - М.: Изд-во Ин-та междунар. отнош., 1960. - 112 с.

54. Толстой С.С. Основы перевода с английского язика на руський / С.С. Толстой. - М.: Изд-во Ин-та междунар. отнош., 1957. - 80 с.

55. Томахин Г.Д. Реалии-американизмы. - М.: Высшая школа, 1988. - 239 с.

56. Томахин Г.Д. Фоновые знания как основной предмет лингвострановедения // ИЯШ. - 1980. - № 4. - С.84 - 88.

57. Федоров А.В. Основы общей теории перевода: Лингвистические проблемы / А.В. Федоров. Изд.4-е, доп. и перераб. - М.: Высшая школа, 1983. - 304 с.

58. Шатков Г. Перевод русской безэквивалентой лексики на норвежский язик (на материале норвежских переводов русской общественно-политической литературы): автореф. / Г. Шатков. - М.: Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз, 1952. - 15 с.

59. Шахова К.А., Баканов А.Г. Заметки о переводе слов-реалий // Теорія і практика перекладу. - К., 1979. - С.94 - 95.

60. Швейцер А.Д. Перевод и лингвистика. - М.: Воениздат, 1973. - 326 с.

61. Guben B. Schwarz, Rot und Gold: Biographie einer Fahne. - Berlin: Ullstein, 1991. - 422 S.

62. Helmann M., Teichmann K. Wцrter und Leute. - Mannheim, Zьrich, 1990. - 320 S.

63. Korunets I. V. Theory and Practice of Translation. - Vinnytsia: Nova Knyha Publishers, 2001. - 446 p.

64. Wachtel N. Sprachliches Neuland. - Dьsseldorf, Kцln, 1991. - 193 S.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. Изд.2-е, стереотип. - М.: Едиториал УРСС, 2004. - 576 с.

2. Большой немецко-русский словарь. В 3 т. / Глав. ред.О.И. Москальская. - М.: Рус. язык - Медия, 2004. - 1440 с.

3. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. - К.: Вища школа, 1985. - 360 с.

4. Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова: короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С.Я. Єрмоленко. - К.: Либідь, 2001. - 224 с.

5. Лингвистический энциклопедический словарь / Гол. ред.В.Н. Ярцева. - М.: Сов. энциклопедия, 1990. - 685 с.

6. Маковский М.М. Этимологический словарь современного немецкого языка. - Москва: Азбуковник, 2004. - 630 с.

7. Мальцева Д.Г. Немецко-русский словарь современных фразеологизмов / Д.Г. Мальцева. - М.: Рус. язык - Медия, 2005. - 506 с.

8. Маркина Л.Г. Культура Германии: лингвострановедческий словарь: свіше 5000 единиц / Л.Г. Маркина, Е.Н. Муравлёва, Н.В. Муравлёва // Под ред. Н.В. Муравлёвой. - М.: Астрель, 2006. - 1181 с.

9. Німецько-український фразеологічний словник - Т.1/В.І. Гаврись, О.П. Пророчено. - К.: Радянська школа, 1981.

10. Німецько-український фразеологічний словник - Т.2/В.І. Гаврись, О.П. Пророчено. - К.: Радянська школа, 1981.

11. Розенталь Д.Э., Теленкова М.А. Словарь-справочник лингвистических терминов: Пособ. для учителей. - Изд.2-е, испр. и доп. - М.: Просвещение, 1976. - 543 с.

12. Cуперанская А.В. Принципы передачи безэквивалентной лексики // Великобритания. Лингвострановедческий словарь. - М., 1978. - С.468 - 476.

13. A glossary of later Latin to 600 A. D. - New York: Oxford Press, 1979. - 550 p.

14. Duden: Deutsches Universalwцrterbuch. - Mannheim: Dudenverlag, 2002. - 1816 S.

15. Duden: Redewendungen. Wцrterbuch der deutschen Idiomatik. - Bd.11. - Mannheim: Dudenverlag, 2002.

16. Meyers: Taschenlexikon in einem Band. - 8., neu bearb. Aufl. - Mannheim: Meyers Lexikonverlag, 2006. - 800 S.

17. Цsterreichisches Wцrterbuch. - Wien: Verlag Jugend und Volk, Цsterreichischer Bundesverlag, 1990. - 501 S.

18. Tatsachen ьber Deutschland. - F. a. M.: Societдts-Verlag, 2005. - 184 S.

19. The Random House Dictionary of the English Language. - New York: Random House Inc., 1973. - 2059 p.

20. Universallexikon. - Gьtersloh: Mohndruck, 2004. - 1030 S.

21. Williams R. Kliwords: A vocabulary of culture and society. - London: Fontana, 1976. - 286 p.

Додаток

Додаток А

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ, ЩО ВЖИВАЮТЬСЯ У КНИЗІ "TATSACHEN ЬBER DEUTSCHLAND"

ARD = Arbeitsgemeinschaft der цffentlich-rechtlichen Rundfunkanstalten der Bundesrepublik Deutschland

CDU = Christlich Demokratische Union

CSU = Christlich Soziale Union

DAAD = Deutscher Akademischer Austauschdienst

DDR = Deutsche Demokratische Republik

Die Linke = Die Linkspartei. PDS

dpa = Deutsche Presse-Agentur

DW = Deutsche Welle

DZT = Deutsche Zentrale fьr Tourismus

EGKS = Europдische Gemeinschaft fьr Kohle und Stahl

ESVP = Europдische Sicherheits - und Verteidigungspolitik

EU = Europдische Union

FDP = Freie Demokratische Partei

GASP = Gemeinsame AuЯen - und Sicherheitspolitik der EU

GmbH = Gesellschaft mit beschrдnkter Haftung

Grьne = Bьndnis 90/Die Grьnen

IAA = Internationales Arbeitsamt

ifa = Das Institut fьr Auslandsbeziehungen

ISAF = Internationale Schutzgruppe fьr Afghanistan

ITB = Internationale Tourismus-Bцrse

IWF = Internationaler Wдhrungsfonds

KPD = Kommunistische Partei Deutschlands

KSZE = Konferenz ьber Sicherheit und Zusammenarbeit in Europa

NATO = Nord-Atlantikpakt-Organisation

NSDAP = Nationalsozialistische deutsche Arbeiterpartei

OECD = Organisation fьr Wirtschaftliche Zusammenarbeit und Entwicklung

OSZE = Organisation fьr Sicherheit und Zusammenarbeit in Europa

PDS = Partei des Demokratischen Sozialismus

SPD = Sozialdemokratische Partei Deutschlands

VN = Vereinte Nationen

WTO = Welthandelsorganisation

ZDF = Zweites Deutsches Fernsehen

Анотація

Медведюк І.О. Відтворення національно-специфічних реалій німецької мови в українських перекладах. - Рукопис. Робота на здобуття кваліфікаційного рівня магістр. Спеціальність 8.020303 - мова та література (німецька). Волинський національний університет імені Лесі Українки. - Луцьк, 2012.

Дипломна робота присвячена вивченню німецькомовних реалій, які змінюються та додаються кожного року. У пропонованому дослідженні розглянуто структурні особливості реалій, їх семантичні характеристики. Виділено та проаналізовано численну кількість реалій, проведене їх класифікування, на основі класифікації Р.П. Зорівчак, яка виділяє побутові реалії, етнографічні та міфологічні реалії, реалії світу природи, реалії державно-адміністративного укладу та суспільного життя, ономастичні, асоціативні реалії, а також описано найпоширеніші способи їх перекладу на українську мову: транскрипцію та транслітерацію, створення нового/ складного слова, гіпо-гіперонімічний переклад, контекстуальний переклад, уподібнюючий переклад і переклад фразеологізмів.

Ключові слова: реалія, ономастичні реалії, асоціативні реалії, транскрипція, транслітерація, гіпо-гіперонімічний переклад, контекстуальний переклад.

Размещено на Allbest.ru