Theaterland = "країна театрів" (Німеччина), особливого розвитку театральне мистецтво набуло тут у двадцяті роки,

GroЯer Schauspielhaus = інша назва головного театру Берліна,

Die "Hauptstadt des deutschen Theaters" = "столиця німецького театру" (Берлін): саме в цьому місті найактивніше розвивалось театральне мистецтво,

"Trias" = Брехт, Енгель, Неєр: провідні німецькі драматурги 30-х рр. ХХ ст.,

Das "Alberttheater" = дрезденський театр, який вважається одним із перших експресіоністських театрів,

"Reichskulturkammergesetz" = "Закон культурних палат Рейху": закон, який встановлював ієрархію та функції галузей культури,

"Reichstheaterkammer" = "Театральна палата Рейху": організація, яка займаласьпитаннями організації театрального життя,

NS-Bьhnenautoren = драматурги, які підтримували у своїх творах ідеологію націонал-соціалізму,

Reichsfilmkammer = організація, яка займалася питаннями кіномистецтва,

"Mдrchenland" = "країна казки": мається на увазі кіномистецтво,

"Denaturiertes Monstrum" = художній фільм,

"Universum-Film-Aktiengesellschaft" (UFA) = об'єднання кіно мистецьких організацій у Німеччині,

Der "Blaue Reiter" = напрямок в образотворчому мистецтві Німеччини першої половини ХХ століття, що пізніше вплинув на становлення наступних мистецьких напрямків; спілка російських, швейцарських і німецьких художників, які об'єдналися у 1911 році у Байроні,

Der "Internationale Stil" = "інтернаціональний стиль": провідний архітектурний стиль у Третьому рейсі.

- етнічні поняття:

der Wolgadeutsche (німець Поволжя) (18, c.48),

der Recke (витязь, богатир);

- міри та гроші:

Deutsche Mark (німецька марка) (18, c.47),

Euro (Євро) (18, c.8),

Cent (Цент) (18, c.8);

· суспільно-політичні реалії:

- поняття, пов'язані з адміністративно-політичним устроєм:

die Deutsche Demokratische Republik (Німецька Демократична Республіка) (18, c.29),

die Bundesrepublik Deutschland (Федеративна Республіка Німеччина) (18, c.8),

das Bundesland (федеральна земля) (18, c.17),

Цsterreich (Австрія) (18, c.8),

Belgien (Бельгія) (18, c.8);

- найменування носіїв та органів влади:

der Reichstag (рейхстаг, орган найвищої державної влади в Німеччині; законодавча гілка влади) (18, c.8),

der Reichsprдsident (президент рейху, у "Веймарській республіці" було лише два президенти - Ф. Еберт і П. Гінденбург) (18, c.8),

der Bundestag (Бундестаг) (18, c.8),

die Bundesregierung (Федеративний уряд у ФРН і Австрії) (18, c.52),

der Fьhrer (фюрер, одноосібний керівник Третього рейху, який мав необмежені права в усіх сферах життя суспільства, фюрер в житті Німеччини був лише один - Адольф Гітлер),

der Bьrgermeister (бюргермайстер) (18, c.59);

- назви організаій, титулів:

der Volkswagen (фольксваген, марка автомобіля) (18, c.93), "Hitlerjugend" ("Гітлерівська молодь", Гітлерюгенд, молодіжна організація у фашистській Німеччині) (18, c.45).

2.1.2 Часова класифікація

· сучасні реалії, які використовуються певним мовним колективом і які позначають поняття, що існують на даний час;

· історичні реалі, які позначають поняття, що характерні для минулого певної соціальної групи:

der Reichsleiter (Рейхслейтер, звання вищого партійного чиновника фашистської Німеччини),

das Dritte Reich - "Третій Рейх" ("Третя імперія") - Німеччина за часів правління націонал-соціалістів (1933-1945 рр.).

У межах однієї мови слід розглядати два типи реалій:

· власні

· "чужі", які, в свою чергу поділяються на:

- національні, тобто такі, що відомі всім жителям країни, всьому народові,

- локальні, які належать одному діалекту,

- мікролокальні, котрі характені для певної місцевості.

Якщо ж розглядати відразу декілька мов, можна навести ще одну можливу класифікацію реалій:

· регіональні реалії, наприклад Euro (Євро) для тих країн, які прийняли цю валюту у своїй країні за національну, та

· інтернаціональні, котрі присутні в лексичному складі багатьох мов, а також увійшли в словниковий регістр, і при цьому зберегли своє початкове забарвлення.

2.1.3 Етнореалії

У перекладонавстві існує також поняття "етнореалії". Під цим терміном ми розуміємо національно-специфічні реалії буття народу, що включають як специфічні феномени природи, так і матеріальні та духовні здобутки та надбання конкретної культури й історії. Компонентами етнореалій є наявність етнокультурної інформації та певних етнічних стереотипів. Етнокультурна інформація може бути одним із компонентів значення або елементом семантичного фону. Національний одяг, їжа, звичаї й обряди несуть етнокультурну інформацію з самого початку свого існування. Інша частина реалій даного етносу може співпадати з такими самими реаліями іншого етносу. Проте, у процесі життєдіяльності, поряд з первинним призначенням, реалія повсякденного життя набуває для певного етносу більшого конотативного значення і стає для нього носієм певного символічного змісту та набуває специфічно національного значення, яке передається від покоління до покоління, слугує врешті-решт етнічною пам'яттю народу, тобто стає етнореалією [47; 48]. Наприклад, у реалії das Schwein = свиня на перший погляд відсутня будь-яка етнокультурна інформація і вона є загальнолюдською універсалією. Однак, при вивченні даної реалії у більш глибинному національно-культурному контексті стає зрозумілим, що вона несе етнокультурну інформацію, пов'язану з історичним і господарським розвитком німців. Свиня як вид домашньої худоби є у німецькому ареалі символом багатства, добробуту. Новорічні вітання "Viel Glьck zum Jahreswechsel" супроводжуються часто зображеннями поросятка. Традиційна для німців форма скарбнички також має вигляд поросятка.

1. Етнореалії на позначення особливостей природно-географічних умов існування німецького етносу представлені такими групами [49; 50]:

а)"Die geografische Lage Deutschlands” = географічне положення Німеччини (наприклад, die Nordsee вербалізовано цілою низкою мовних одиниць: das Randmeer (на кордоні з Атлантичним океаном), grosser Teich, grosser Heinrich або grosser Hund (Heinrich - розповсюджене німецьке ім'я, Hund - розповсюджена в Німеччині тварина). Ця кількість назв свідчить про важливість Північного моря у життєдіяльності німецького етносу);

б)"Das Wetter” = погода, "der Donner” = грім, "der Schnee” = сніг (der Schnee: und wenn der ganze Schnee verbrennt (die Asche bleibt uns doch) - ніщо не змусить занепасти духом; im Winter ist der Schnee billig - на рубель відро; Die Ehre ist wie der Schnee - честь, як сніг);

в)"Die Pflanzenwelt” = флора, рослинний світ (Die Eiche: fest wie eine Eiche stehen - стояти міцно, як дуб, stark wie eine Eiche sein - бути міцним, як дуб; von einem Streiche fдllt keine Eiche - від одного удару дуба не звалити, вживається у випадках, коли щось не вдається зробити за один раз; хоча viele Streiche fаllen die Eiche - багато ударів і дуба звалять, можна співвіднести з українськими варіантами "вода камінь точить; разом легше й батька бити"; Pilze wachsen schneller als Eichen - гриби ростуть швидше дуба, якщо хочуть сказати, що справа не так швидко робиться, проблеми не швидко вирішуються; O, du dicke Eiche! - здивування; das fдllt Eiche! - це приголомшливо!; das ist eine grosse Eiche! - це велика справа);

г) "Die Tierwelt” = фауна, тваринний світ.

2. Етнореалії на позначення особливостей суспільно-історичного життя німецького етносу представлені такими групами:

а) Етнореалії на позначення особливостей історичного розвитку до XVII ст.: nach Kanossa gehen - погоджуватися на принизливу капітуляцію; принизливо просити пробачення, йти з повинною (Каносса - замок у Північній Італії, куди у 1077 році німецький імператор Генріх IV (1050 - 1106 pp.), відлучений від церкви римським папою Григорієм VІІ, прийшов пішки. Три дні стояв імператор перед воротами замку та просив пробачення у папи. Вдруге в історичній долі Німеччини цей вираз зазвучав з вуст Отто фон Бісмарка у Рейхстазі: "Nach Kanоssa gehen wir nicht!". У сучасній німецькій мові вживаються субстантивовані форми: ein Kanossagang; ein Gang nach Kanossa; einen Kanossagang antreten;

б) Eтнореалії на позначення особливостей суспільно-історичного розвитку XVII ст.: Фрідріх Вільгельм створив лейб-гвардію з високих юнаків (мінімальний зріст 1,88 м), яких король купував у всьому світі. Її називали die langen Kerls. У сучасній німецькій мові вираз lange Kerls набув більш нового значення - "школяри-акселерати”;

в) Етнореалії на позначення особливостей історичного розвитку XVIIІ ст. (Dazu hat Buchholz kein Geld - на це немає грошей. Бухгольц - скарбник пруського короля Фрідріха ІІ. На запит міністерства, чому в Берліні не ремонтується Довгий міст, король наклав резолюцію: "Dazu hat Buchholz kein Geld, Buchholz hat kein Geld dazu");

г) Етнореалії на позначення особливостей історичного розвитку XIХ ст. та ХХ ст. ("Blut und Boden" - виражає ідеологію, яку проповідували соціал-фашисти. Вперше цей девіз було сформульовано у книзі А. Вінніга "Befreiung" (1926), яка розпочата словами: "Blut und Boden sind das Schicksal der Vцlker". Багато німців вживали його іронічно та в скороченій формі "Blubo");

д)"Die Kirche” = церква (die Kirche - це не просто християнська культова будівля, що має вівтар i приміщення для богослужіння (як традиційно перекладається це слово), а значно ширше поняття: die evangelische Kirche; die katholische Kirche - католицька церква. Die Kirche має також значення "богослужіння, церковна служба", тому стають зрозумілими вирази die Kirche halten - служити обідню (заутреню, вечірню служби); zur Kirche luten - дзвонити до обідні (до вранішньої, вечірньої служби);

е)"Die Waffe" = зброя (das Schwert: zum Schwert greifen - взятися за меч (розпочати війну, сварку тощо); etw. mit dem Schwert teilen - вирішувати щось силою; zwischen zwei Schwertern stehen - знаходитися між двох небезпек, між двох вогнів; das Schwert (gern) in die Scheide stecken - закінчити непорозуміння мирно).

3. Етнореалії на позначення особливостей економічного життя німецького етносу представлені такими групами:

а)"Das Handwerk” = ремесло, професія (das Zunftwesen: zur Zunft gehren - бути представником певної групи осіб (певної професії); jmd. ist von der Zunft - хтось фахівець (майстер) якої-н. справи; jmd. ist nicht von der Zunft - хтось не розбирається у цьому (у цій справі), це не за його фахом; die ganze Zunft - вся братія, уся компанія; eine saubere Zunft! - ну і компанія!;

б)"Das Geld” = гроші (der Pfennig - німецький символ грошей і щастя; jeden Pfennig (dreimal) umdrehen - берегти кожну копійку, бути економним; auf den Pfennig sehen - рахувати кожний пфеніг, тремтіти над кожною копійкою; kein Pfennig wert sein - не бути вартим і копійки; ich gebe keinen Pfennig fьr etw. / j-n. - 1) я й копійки не дам за щось, когось;

2) хтось довго не протягне;

3) щось є безперспективною справою; nicht fьr fьnf Pfennig - аж ніяк! Ніскільки!);

в)"Die Architektur" = архітектура (das Fachwerk - фахверкові будови, які були широко розповсюджені вже у ХІ - ХІІ ст. у зв'язку з розвитком міст та ремісництва).

4. Етнореалії на позначення особливостей науки, техніки та освіти німецького етносу представлені такими тематичними групами:

а)"Die Ausbildung" = освіта (Grundschule, Realschule, Gymnasium, Abitur, Abi, Hauptschule, Bruder Studio; ein дlteres Semester, еin jьngeres Semestеr, der Kommilitone);

б)"Diе Technik" = техніка (der Ottomotor - двигун внутрішнього згорання; der Ottobenzin - бензин для карбюраторних двигунів);

в) Eтнореалії на позначення особливостей розвитку німецької мови та друкарства (die Stterlinsschrift - шрифт для письма з сильно заокругленими літерами, який витіснив die Schrдgschrift (природно косий шрифт з нахилом) та який використовували в німецьких школах до 1945 р.).

5. Етнореалії на позначення особливостей побуту та традицій німецького етносу представлені такими тематичними групами:

а)"Sitten und Brеuche" = звичаї та традиції (j-n auf den Schild (er) heben - зробити когось несподівано, раптово головним, вождем, поставити кого-н. на чолі (підняти когось на щит); Walpurgisfeier (fest) - Bальпургієва ніч, шабаш відьом: ніч з 30 квітня на 1 травня);

б)"Volksglaubeп” = повір'я, народні прикмети, "Aberglaube” = забобони, марновірство, "Anzeichen" = прикмета, знак, символ (den Teufel an die Wand malen - малювати усілякі жахи, лякати (старовинне повір'я говорить: нещастя та демона можна викликати, тільки-но вимовиш їх ім'я);

в)"Die Farbe" = колір (Gelb - символізує зраду, розлуку, ревнощі, роздратованість; німці пов'язують жовтий колір також з ненавистю, заздрощами, нещирістю. Наступні мовні одиниці підтверджують ці асоціації німців: der gelbe Neid - чорна заздрість (букв. жовта заздрість); sich grьn und gelb дrgern - вийти з себе, біситися; vor Neid gelb und grьn werden - позеленіти від заздрощів (букв. пожовтіти та позеленіти від заздрощів);

г)"Die Zahlen” = числа, цифри (Drei - значення закінченості, повноти чогось: dreimal wird etwas bekannt gemacht; drei Hдnde Erde ins Grab werfen; mit drei Hammerschlдgen auf den Grundstein spricht man bestimmte Wьnsche aus; dreimal wird ein Lebehoch ausgebracht; dreimal muss man an Holz klopfen; Dreizahl - щаслива цифра, das dreifache Ausspucken ьber die Schulter);

д)"Die Hochzeit” = весілля, "das Begrдbnis" = поховання, захоронення (Polterabend - вечір напередодні весілля. За народним звичаєм перед будинком (чи в будинку) нареченої б'ють глиняний посуд. Шум від биття посуду повинен вигнати злих духів, які загрожують нареченим. Після такого вечора наречені разом прибирають черепки);

е)"Das Fest” = свято (Weihnachten - свято народження Христа, Fest der Freude, des Lichtes und der Familie, про який німці кажуть: ьber Weihnachtеп kein Fest, ьber des Adlers kein Nest - не існує свята більшого за Різдво, як не існує гнізда вищого за орлине);

є)"Die Kleidung” = одяг (das Wams: etwas aufs Wams kriegen - отримати прочухана (дістати щось з вамса), j-m das Wams ausklopfen - побити кого-н. (букв. "вибити кому-н. вамс");

ж)"Das Essen" = їжа, "die Getrдnke” = напої (Mustopf - горщик каші, яку готували раніше у кожній німецькій хаті: er sitzt immer hinter Mutters Mustopf - говорили про людину, яка не намагається бути самостійною (він сидить за маминим горщиком каші) та aus' m Mustopf kommen - говорили, коли хто-н. покидає домівку, щоб жити самостійно (він іде від маминого горщика каші); j-r wohl aus dem Mustopf kommen - вживається, коли йдеться про непоінформованість, обмеженість, тупість людини).

Таким чином, сукупність виокремлених груп складає основні національно-специфічні реалії буття етносу, вербалізованих німецькою мовою, та є фрагментом національної мовної картини світу німецького народу.

2.1.4 Класифікація реалій за Р.П. Зорівчак

Найповнішою є класифікація реалій, яка належить доктору філологічних наук, професору Р.П. Зорівчак [22, c.93]. Вона виділяє наступні групи реалії:

1. Побутові реалії - це такі реалії, які стосуються житла та особливостей побудови, інструментів, одягу, харчів, занять та професій, грошових знаків і мір:

а) Житло та особливості побудови:

Barock - und Renaissance-Bauten (18, c. 19) = будівлі в стилі барокко та ренесанс,

"Gehry-Bauten" (18, c.21) = будівлі Гері,

Fachwerk (18, с.160) = фахверкові будови, які були широко розповсюджені вже у ХІ - ХІІ ст. у зв'язку з розвитком міст та ремісництва

б) Одяг:

Highfashion made in Germany (18, c.175) = висока мода Німеччини, "Wunderkind Couture" (18, c.175) =лейбл Йогана Йоопа,

Business-Outfit (18, c.175) = бізнес стиль в одязі;

в) Їжа та продукти харчування:

Kieler Sproten (18, c.171) = вид рибних консервацій,

WeiЯwurst mit sьЯem Senf (18, c.171) = біла ковбаса, виготовленя з телятини, з додаванням сала та спецій,

Цko-Lebensmittel (18, c.172) = екологічно чисті продукти харчування, Riesling-Wein (18, c.173) = вино Рислінг;

г) Заняття та професії:

der Journalist und promovierte Kulturanthropologe (18, c.25) = журналіст, доктор культурної антропології,

Designer (18, c.177) = дизайнер,

Modeschцpferin (18, c.177) = модельєр, кутюр'є;

д) Грошові знаки та міри:

Euro (18, c.8) = Євро,

Cent (18, c.8) = Цент,

US-Dollar (18, c.11) = долар США;

2. Етнографічні й міфологічні реалії - реалії, що охоплюють етнічні та соціальні групи, регіональні звертання, народні свята та танці, назви богів, а також міфологічних та казкових персонажів, позначення легендарних місць. Цій групі властиві діалектичні реалії, які розуміються подвійно: як позначення слів, що називають предмети і явища вузького ареалу або як діалектичні регіональні назви для предметів чи уявлень загальнонародних:

а) Етнічні та соціальні групи

б) (Регіональні) звертання:

Bayern (18, c.15) = баварці,

Sachsen (18, c.15) = саксонці,

Friesen (18, c.15) = фризи;

das "Herrenvolk" = "панівний народ", німецький народ за уявленнями гітлерівців;

die "Ьbermenschen" = "вища раса", німецький народ згідно націонал-соціалістичної ідеології;

die "Untermenschen" = "нижча раса", представники усіх інших національностей (у першу чергу євреї, роми, слов'яни) за уявленнями націонал-соціалістів.

в) Народні свята та танці:

Tag der Deutschen Einheit (18, c.8) = День німецької єдності,

Richard-Wagner-Festspiele Bayreuth (18, c.12) = Фестиваль музики Вагнера в Байройті,

Bachfest Leipzig (18, c.12) = Фестиваль музики Баха в Лейпцигу, Theatertreffen Berlin (18, c.12) = Берлінський театральний фестиваль, Internationale Filmfestspiele Berlin (Berlinale) (18, c.12) = Міжнародний кінофестиваль у Берліні (Берлінале),

Walpurgisfest (18, с.24) = Bальпургієва ніч, шабаш відьом: ніч з 30 квітня на 1 травня;

г) Назви богів, міфологічних та казкових персонажів;

Д) Позначення легендарних місць:

Schloss Neuschwanstein (18, c.17) = замок Нойшванштайн,

Schloss Sansouci (18, c.18) = палац Сан-Сусі,

die Speicherstadt in Hamburg (18, c. 19) = пакгаузи в Гамбурзі,

Brocken (18, c.24) = гора Броккен, вершина в Гарці;

3. Реалії світу природи - група реалій, яка містить назви тварин, рослин і ландшафту. Назви тварин і рослин не були представлені у книзі "Tatsachen ьber Deutschland". Єдина категорія із реалій світу природи, яка знайшла тут своє відображення, це назви ландшафту:

Insel Rьgen (18, c. 20) = острів Рюген,

die Saarschleife (18, c.24) = поворот ріки Саар;

4. Реалії державно-адміністративного укладу та суспільного життя - ця група охоплює адміністративні одиниці та державні інститути, суспільні організації та партії, промислові та аграрні підприємства і торгові заклади, основні військові та поліцейські підрозділи, громадські професії та посади:

а) Адміністративні одиниці:

Demokratischer parlamentarischer Bundesstaat (18, c.8) = Демократична парламентська федеративна держава,

Eurozone (18, c.8) = Єврозона,

Europдische Union (18, c.8) = Європейський Союз,

Bundeslдnder (18, c.15) = Федеральні землі,

б) Державні інститути:

Bundestag (18, c.8) = Бундестаг,

Bundesrat (18, c.9) = Бундесрат;

в) Молодіжні й суспільні організації та партії:

Sozialdemokratische Partei Deutschlands (18, c.10) = Соціал-демократична партія Німеччини, провідна політична партія "Веймарської республіки", була заборонена в "Третьому рейсі". Партія виникла в 1946 році, а її організаційним принципом був демократичний централізм,

Christlich Demokratische Union (18, c.10) = Християнсько-демократичний союз,

Christlich Soziale Union (18, c.10) = Християнсько-соціальний союз, Bьndnis 90/Die Grьnen (18, c.10) = Союз 90/Зелені,

Komunistische Partei Deutschlands (18, c.10) = Комуністична партія Німеччини: політична партія, що поширювала ідеї комунізму у "Веймарській республіці", під час правління націонал-соціалістів також була заборонена і переслідувана,

Freie Demokratische Partei (18, c.10) = Вільна демократична партія,

Die Linkspartei. PDS (18, c.10) = Ліва партія/ПДС,

Deutsche Arbeitspartei (18, c.10) = Німецька робітнича партія, яка була заснована А. Дрехслеєром; прогресивна партія у "Веймарській республіці"; у 1919 році до цієї партії вступив Адольф Гітлер, який через два роки став її керівником,

Nazionalsozialistische deutsche Arbeitspartei (18, c.10) = Націонал-соціалістична німецька робітнича партія: була утворена у квітні 1920 року з Німецької робітничої партії; була очолювана Адольфом Гітлером і у 1933 році призвела до повалення "Веймарської республіки" та була панівною партією у "Третій імперії",

Max-Plank-Gesellschaft (18, c.11) = Товариство імені Макса Планка,

die Frauenhofer-Gesellschaft (18, c.11) = Товариство імені Фрауенгофера,

die Helmholtz-Gesellschaft (18, c.11) = Співтовариство імені Гельмгольца,

der Demokratische Block - форма організації соціалістичної системи партій в НДР, яка очолювала політичне об'єднання усіх партій та організацій. Був утворений у 1945 році. Він поділявся на центральний комітет і окружний комітет. Партії та організації, які входили до Демократичного блоку, мали в ньому однакові права,

der Demokratische Frauenbund Deutschlands (DFD) - організація жінок НДР, утворена 8 березня 1947 року. Ця організація боролась за збереження миру, а також за рівноправність фінок і чоловіків,

die Freie Deutsche Jugend (FDJ) - організація, заснована в 1946 році, яка продовжувала традиції комуністичного молодіжного руху. Своїм завданням організація вбачала виховати молоде покоління як активного поборника соціалізму. Кожен, хто досягав 14 років, міг стати членом цієї організації. Прикладом для неї завжди був комсомол у СРСР,

der Kulturbund - організація, заснована в 1945 році. Першим її президентом був Йоганес Бехер. Організація боролась за культурне відновлення Німеччини на основі гуманістичних традицій,

die Pionierorganisation "Ernst Thдlmann) - організація була заснована в 1948 році. Кожен учень з 10 до 14 років міг бути членом цієї організації, якщо він признавав її статут,

der Deutsche Turn - und Sportbund (DTSB) - організація була заснована в 1957 році, її діяльність була спрямована на розвиток спорту. Ця організація налічувала 2,2 млн. членів, які тренувались у понад 7400 спортивних командах і брали участь у змаганнях,

das "Jungvolk" = "молодий народ": молодіжна організація гітлерівської Німеччини, яка об'єднувала юнаків та дівчат віком 10 - 14 років (у ній розповсюджувалась ідеологія націонал-соціалізму),

Hitlerjugend = "молодь Гітлера: молодіжна організація Німеччини, до якої належали юнаки віком 14 - 18 років,

Bund deutscher Mдdel = "союз дівчат Німеччини": аналогічна молодіжна організація для дівчат віком 14 - 18 років,

Arbeitsdienst = "трудова служба": трудова шестимісячна служба, яку зобов'язані були пройти всі юнаки та дівчата після закінчення школи,

Der Deutsche Arbeitsfront (DA) = "Німецький фронт праці": об'єднання німецьких підприємців та найманих робітників у Третьому рейсі,

Ersatzreserve - "резервні війська": резервна частина німецької армії, до якої входили чоловіки у віці 21 - 35 років,

Landwehr = німецька діюча армія (чоловіки 35 - 45 років),

Ersatzlandwehr = головні німецькі діючі війська (чоловіки 35 - 45 років),

NS-Frauenschaft = громадянки німецького рейху, основним обов'язком яких було виховання дітей - майбутніх громадян німецької імперії,

"Kraft durch Freude" = "Сила через радість": спеціальне агентство нацистської партії, яке займалось організацією проведення вільного часу німецького народу (здешевлений відпочинок, туризм, залучення до фізичної культури і спорту, заохочення аматорських театрів тощо).

Der Deutsche Akademische Austauschdienst (DAAD) (18, c.13) = Німецька служба академічних обмінів.

г) Промислові й аграрні підприємства та торгові заклади:

Bosch (18, c.17), DaimlerChrysler (18, c.17), Porsche (18, c.17), Boss (18, c.17),Stihl (18, c.17), Wьrth (18, c.17), BMW (18, c.17), Audi (18, c.17), Siemens (18, c.17), Porzellankonzern Villeroy&Boch (18, c.24), Jenoptik (18, c.25),

д) Військові та поліцейські підрозділи:

Oberkommando der Wehrmacht = Верховне командування вермахту, утворене на основі ліквідованого військового міністерства,

Die Luftwaffe = верховне командування авіацією за часів націонал-соціалізму,

Schutzstaffeln = охоронні відділи: найдієвіші інструменти панування, контролю і терору гітлерівців,

Geheime Staatspolizei = "таємна поліція" (гестапо): апарат таємної державної поліції, що переслідував політичних противників режиму.

е) Громадські професії та посади:

Abgeordnete (18, c.8) = депутат,

Bundesprдsident (18, c.9) = Федеральний президент,

Bundeskanzlerin (18, c.9) = Федеральний канцлер;

5. Ономастичні реалії, які вказують на національну належність назви, що допомагає зберегти національний колорит оригіналу. До таких реалій належать: антропоніми загальні та індивідуальні (що стосуються видатних діячів цієї країни), топоніми звичайні та меморативні, імена літературних героїв, назви кампаній, аеропортів, палаців тощо:

а) Антропоніми загальні та індивідуальні (видатні діячі):

Prof. Dr. Horst Kцhler (18, c.9) = Хорст Кьолер,

Dr. Angela Merkel (18, c.9) = Ангела Меркель,

Kaiser Karl der GroЯe (18, c.21) = імператор Карл Великий,

Franka Potente (18, c.21) = Франка Потенте,

Til Schweiger (18, c.21) = Тіль Швайгер,

Martin Luther (18, c.23) = Мартін Лютер,

Thomas Mann (18, c.25) = Томас Манн,

Klaus Viedebantt (18, c.25) = Клаус Відебантт,

Цей вид ономастичних реалій зустрічається у книзі дуже часто, оскільки у кожному розділі автор посилається на видатних людей, якими славиться Німеччина;

б) Топоніми звичайні та меморативні:

die Nordsee (18, с.9) = Північне море,

die Bauyerischen Alpen (18, c.9) = Баварські Альпи,

das Sьddeutsche Alpenvorland (18,9) = Південно-Німецьке передальпійське плоскогір'я,

Zugspitze (18, c.8) = Цугшпітце,

das Norddeutsche Tiefland (18, c.9) = Північно-Німецька низовина,

die Mittelgebirgsschwelle (18, c.9) = Середньовисотний гірський поріг, Rhein (18, c,

8) = Рейн,

Berlin (18, c.9) = Берлін,

Frankfurt am Main (18, c.9) = Франкфурт-на-Майні, Rьgen (18, c. 20) = Рюген,

das Rheintal (18, c.21) = долина виноградників на Рейні,

Sylt (18, c.25) = Зільт,

Freie und Hansestadt Hamburg (18, c. 19) = Гамбург,

Mecklenburg-Vorpommern (18, c. 20) = Мекленбург-Передня Померанія, Nordrhein-Westfalen (18, c.21) = Північний Рейн-Вестфалія,

в) Назви кампаній, аеропортів, палаців тощо:

Deutsche Welle (18, c.11) = Німецька хвиля,

Ebay (18, c.18),

Nivea-Konzern Beierdorf (18, c. 19) = Nivea-концерн Beierdorf;

6. Реалії на позначення особливостей науки, техніки та освіти німецького етносу представлені такими тематичними групами:

а) Освіта:

Grundschule, Realschule, Gymnasium, Abitur, Abi, Hauptschule, Bruder Studio; ein дlteres Semester, еin jьngeres Semestеr;

б) Техніка:

Hightech, Biotech und Meditech (18, c. 20) = високі технології, біотехнологія і медицинські технології,

der Ottomotor - двигун внутрішнього згорання;

der Ottobenzin - бензин для карбюраторних двигунів.

7. Асоціативні реалії - це реалії, що включають рослинні, анімалістичні та кольорові символи, загальнокультурні фольклорно-літературні та історичні алюзії, мовні алюзії (натяки на відомий фразеологізм, прислів'я, крилату фразу тощо). Варто зазначити, що кольорова символіка має політичний, поетичний і навіть автодорожній спектри. У такий спосіб зелений колір для німця може означати надію (поет.), партію зелених чи вільний рух, відкритий шлях (автодорож.):

· Kanossagang (18, с.36) = шлях в Каноссу; перен. покаяння, приниження (Каносса - замок у Північній Італії, куди у 1077 році німецький імператор Генріх IV (1050 - 1106 pp.), відлучений від церкви римським папою Григорієм VІІ, прийшов пішки. Три дні стояв імператор перед воротами замку та просив пробачення у папи. Вдруге в історичній долі Німеччини цей вираз зазвучав з вуст Отто фон Бісмарка у Рейхстазі: "Nach Kanоssa gehen wir nicht!");

· "Blut-und-Boden-Politik” (18, с.34) = "Політика крові та землі" (основа аграрної політики Німеччини в епоху націонал-соціалізму. Вперше цей девіз було сформульовано у книзі А. Вінніга "Befreiung" (1926), яка розпочата словами: "Blut und Boden sind das Schicksal der Vцlker". Багато німців вживали його іронічно та в скороченій формі "Blubo");

· Der "Lebensraum" = "життєвий простір": Схід Європи, його здобуття прагнули націонал-соціалісти.

Отже, існує дуже велика кількість різноманітних підходів щодо класифікації реалій. Реалії поділяються на сучасні та історичні, власні та чужі, регіональні й інтернаціональні. У цій роботі за основу взято класифікацію, яку розробила Р.П. Зорівчак, оскільки саме ця класифікація є найдоцільнішою у розкриті теми. Академік виділяє такі основні групи реалій: побутові, етнографічні й міфологічні, реалії світу природи, реалії державно-адміністративного укладу та суспільного життя, ономастині й асоціативні реалії.

2.2 Прийоми передачі реалій при перекладі

Переклад реалій - це справа не тільки перекладацької техніки, а й перекладацького мистецтва. Залежно від переваги того чи іншого виду інформації, що її несе реалія у кожному конкретному випадку (у денотативної, конотативної, зокрема національно-культурної, локальної) від композиційної заданості реалії у ситуативному контексті, перекладачі по-різному відтворюють її семантико-стилістичні функції.

Перша умова адекватного відтворення реалії - глибоке знання їх. Перекладаючи твір з далекого часу або про далекі від наших, людські відносини, звичаї і події, перекладач змушений, використовуючи всі ресурси рідної мови, уявити собі, як було б названо цією мовою ті чи інші явища, якщо б вони існували в житті його народу. Коли в перекладача вже склалося вірне уявлення про реалію та її контекстуальне оточення, йому легше вирішити, як представити її своєму читачеві. Психологічно це нагадує той випадок, коли поняття уже є, а слова для нього ще немає. Доречно згадати застереження Ю. Найди: "Людина, що перекладає з однієї мови на іншу, повинна завжди усвідомлювати розбіжності в культурному тлі, представленому цими мовами" [57, с.84]. Не можна не погодитися з думкою Ж. Мунена, який вважає, що перекладач мусить виступати водночас у ролі етнографа.

Розглядаючи проблему реалій у перекладі, виходимо передусім з того, що в художньому тексті все реалії - хоча б частково - є стильотворчими засобами, бо вони сприяють створенню національного кольориту, який завжди є складником стилю. Звісно, історичні реалії стилістично забарвлені яскравіше, адже вони вміщують елементи історизму, що належать до яскраво виражених стилістичних категорій. Але навіть коли в першотворі реалія служить лише для позначення об'єктивно існуючих предметів і явищ і позбавлена особливої експресивної дієвості, то в перекладі (як носій семи "локальність") вона художньо правомірно вияскравлюється, набуває стильотворчої ваги, посилює свій стилістичний потенціал, свої виражальні можливості, втрачає стилістичну нейтральність. У таких випадках сам акт перекладу виступає засобом стилістичної актуалізації. Глибоко справедлива думка А. Федорова: "Слова, що позначають реалії, не мають термінологічного забарвлення, не контрастують навіть із найбільш "звичайним" контекстом в оригіналі, не виділяються у ньому з погляду стилістики, є звичайні для мови оригіналу, і саме тому становлять труднощі при перекладі" [57, с.85].

Реалія, як і кожне інше слово, може набути в контексті будь-якої стилістичної функції, певної конотативної семантики, більше того - стати ключовим словом. А те, що це слово - реалія, щодо мови-переймача, ускладнює справу. І в художньому, і в побутовому мовленні реалії можуть вживатися лише з метою номінації та комунікації і нічим не виділятися серед інших слів. Стилістична амплітуда реалії надзвичайно широка, що і необхідно враховувати перекладачам. Спправа ускладнюється тим, що в тексті оригіналу реалія часто сприймається як щось звичне, органічне, рідне для тих читачів, яким текст призначений. Звідси - дилема: або показати специфіку та впасти в екзотику або ж зберегти звичність і втратити специфіку. Це протиріччя може здолати лише досвідчений перекладач, який добре знає побут і історію, відчуває зображувальні можливості вписаного в художній текст слова і, водночас, глибоко опанував мову в усіх її діалектах, говірках тощо.

Перекладачі українського художнього слова натрапляють на великі труднощі ще й тому, що реалії, як правило, порівняно бідно представлені у сучасних наших тлумачних і перекладних словниках, що мають нормативний характер і опираються переважно на літературні цитати, а не на живе народе мовлення, де реалій найбільше.

Незнання реалій не тільки компрометує перекладача, а й усе зображуване середовище робить сумнівним у психологічному плані, підриваючи відчуття правдоподібності. У творах перекладеного письменника виринає перед читачем панорама якогось нового світу, якого ніколи недобачає авторів земляк. Те, що для нас черпає міць із взаємин з чимось дуже близьким, ніжно-рідним, приваблює чужинця саме тому, що воно - наскрізь нове, далеке, інколи фантастичне. І в цьому чимала заслуга реалій. При перекладі їх більше, ніж у інших випадках. Треба пам'ятати слова С. Маршака, якими він застерігав перекладачів від мертвої академічної книжності: "Перекладаючи, дивіться не лише в папір, а й у вікно" [57, с.86].

Розглядаючи проблему відтворення семантико-стилістичних функцій реалій засобами цільової мови зауважуємо, що твердження, нібито реалії перекладаються, - неточне. Перекласти - це значить віднайти відповідник у цільовій мові, а як же цього досягти, якщо в етнокультурні, матеріальній чи духовній, в історії носіїв цільової мови немає співвідносного об'єкта, поняття чи явища.

Отже, у випадку реалій доречно говорити не про переклад у буквальному розумінні, а лише про віднайдення семантико-стилістичного відповідника або про трансляційне перейменування реалій.

Відтворення семантико-стилістичних функцій реалій у перекладі - кардинальне питання перекладознавства. Чимало дослідників розглядало це питання і часто доходило при цьому не зовсім однакових висновків.

О. Кунін визначає транслітерацію, калькування, описовий переклад, комбінований спосіб (додавання до основи слова іноземного суфікса) як основні способи їх перекладу.О. Швейцер і В. Шевчук визнають три способи відтворення реалій засобами цільової мови: транслітерацію, калькування, пояснюючий переклад; Л.С. Бархударов - п'ять: транскрипцію (транслітерацію), калькування, описову перифразу, приблизний і трансформаційний переклади.А. Федоров обґрунтовує чотири способи передачі реалій: транслітерацію (транскрипцію), калькування, уподібнення, гіпонімічний переклад.О. Шумагер визнає лише так званий метод трансфера - "перенесення слова в формі, фонетично максимально наближеній до вихідної" [57, с.85-92].

Для будь-якого перекладача переклад реалій є, з одного боку, цікавою, а, з іншого, важкою та відповідальною працею, адже недостатнє знання історії, культури, звичаїв, суспільного ладу, особливостей політичного життя може стати причиною неадекватного перекладу, що просто або не буде сприйматись реципієнтом, або буде сприйматись, але не належним чином.

Причиною останнього є і те, що реалії - слова, які найбільш яскраво відображають своєрідність культури народу - носія. Особливості культури можуть бути не відомі певній людині з іншої країни і саме тут вся відповідальність за " зрозумілий " людині переклад лягає на перекладача.

Зберегти національну своєрідність оригіналу в перекладі є завданням досить складним, адже у процесі перекладу відбувається не тільки зіставлення різних мовних систем, а й зіткнення різних культур. Саме тому проблема перекладу реалій стала основою великої кількості наукових робіт. Дане питання, по своїй суті, складається з декількох спірних моментів. Суперечливим є також виділення та розмежування безпосередньо способів перекладу реалій і правомірність та необхідність вживання того чи іншого прийому та факторів, які накладаються на їхнє уподібнення певним обмеженням.

Перекладач обирає той чи інший прийом, покладаючись на власний перекладацький інстинкт, спираючись на отримані знання та накопичений у процесі роботи досвід. Саме тому вирішальне слово, незалежно від теоретичних досліджень, у більшості випадків залишається за перекладачем-практиком.

Мовознавці та перекладознавці давно звернули свою увагу на те, що при перекладі реалій виникає чимало труднощів. Серед них виділяють двоє основних труднощів передачі реалій при перекладі:

1. Відсутність у мові перекладу відповідників (еквівалентів, аналогів) із-за відсутності у носіїв цієї мови позначеного реалією об'єкта (референта);

2. Необхідність поряд із предметним значенням (семантикою) реалії передати і її колорит (конотацію) - національне й історичне забарвлення.

Однак деякі реалії мають в мові перекладу одиничні відповідники (der Adventskranz - різдвяний вінок). "Одиничний відповідник означає те, що у більшості випадків подана одиниця вихідної мови перекладається однією і тією ж одиницею мови перекладу" [19, с.83]. При перекладі такого типу реалій, які мають одиничні відповідники, труднощів майже не виникає.

Можливості перекладу реалій, які фактично зустрічаються у перекладах, звjдяться до таких основних прийомів: транслітерація чи транскрипція, створення нового (іноді складного) слована основі вже існуючих у мові елементів, уподібнюючий переклад, уточнюючий при умовах контексту та гіпонімічний переклад (заміна видового поняття на родове). У нашій роботі ми розглянемо прийоми передачі реалій при перекладі більш детальніше.

2.2.1 Транскрипція та транслітерація

Терміном "транскрипція” позначають віднайдення якомога точнішого віповідника через запис звучання слів мови-джерела графемами мови-переймача, тобто транслітерація іншомовного слова літерами мови перекладу, яка має за мету досягнутидосягнути максимальне наближення до звукового складу оригінального слова. Тому звукова форма нового слова (наприклад, die Frau - фрау, die Frдulein - фройляйн), незвична для мови перекладу, спонукає читача відчути німецький акцент перекладного твору. Транскрипція необхідна там, де слід підкреслити лексичну "короткість" позначення та специфічність такої реалії, відсутньої у мові перекладу. Частина цих запозичень стала нормативною для зображення того чи іншого регіону, увійшовши в периферійний пласт словникового складу мови перекладу (пфеніг, марка), а інша є оказіональною, чи випадковою, з'являючись у мовленні одного чи декількох перекладних романів чи фахових видань (фахверк). Низка транскрипцій можуть містити суфікси мови перекладу. Проте надмірне транскрибування реалій, спрямоване на максимальне відтворення національного колориту, може спотворити сприйняттяксту через постійні "натикання" на часто незрозумілі й іноді непотрібні екзотизми [15, с.36].

У книзі "Tatsachen ьber Deutschland" є дуже велика кількість транскрибованих реалій:

Bundestag (18, c.8) = Бундестаг,

Bundesrat (18, c.9) = Бундесрат,

Neuschwanstein (18, с.17) = Нойшванштайн,

Wiesbaden (18, с. 19) = Вісбаден,